Виробництво - це складне і багатогранне явище, тому для його визначення необхідно використовувати систему показників, спроможних водночас відображати специфіку і особливості сільського господарства.

Економічний аналіз, як і кожна наука, має свій метод. Під ним розуміють спосіб дослідження або підходу до всебічного вивчення предмета тієї чи іншої науки. Загальним науковим методом пізнання є діалектичний, згідні з яким явища і процеси розглядаються в історичному розвитку, не ізольовано один від одного, а в їх взаємозв'язку і взаємозалежності, у переході від кількісних до якісних змін, у боротьбі протилежностей. Крім загального методу, кожна наука має свій особливий, який характеризується системою прийомів і способів дослідження, що випливають із законів діалектики, але враховують особливості та зміст свого предмета.

Метод економічного аналізу - це спосіб комплексного, безперервного, органічно взаємопов'язаного дослідження господарської діяльності підприємства та його підрозділів з метою визначення досягнутого рівня і динаміки розвитку економіки, порівняння показників виконання передбачених виробничо-фінансових показників, виявлення факторів та рівня їх впливу на раціональне використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів і внутрішньовиробничих резервів. Детальніше розглянемо елементи економічного аналізу на сільськогосподарських підприємствах.

На показники господарської діяльності та економіку впливає безліч різних факторів - агро- і зоотехнічних, метеорологічних, грунтово-кліматичних, організаційних, економічних та соціальних, які взаємопов'язані і взаємозумовлені. Так, розмір одержаного прибутку залежить від кількості реалізованої продукції, її собівартості та ціни реалізації. Кількість реалізованої продукції залежить від кількості виробленої, а обсяг виробництва у рослинництві - від розмірів посівних площ, і урожайності, у тваринництві - від поголів'я худоби та її продуктивності. У свою чергу врожайність залежить від природної родючості грунту, кількості внесених добрив, сорту і якості насіння, строків проведення та якості виконуваних робіт, від погодних умов та іншого. Строки і якість виконуваних робіт залежать від забезпеченості господарства технікою та механізаторами, від їх кваліфікації тощо. До речі, кваліфікація працівників, їх ставлення до справи, загальна демографічна ситуація в колективі - фактори неабиякої важливості у всіх галузях сільськогосподарського виробництва незалежно від форм власності і господарювання. Таким чином, у будь-якому господарстві або на підприємстві існує нерозривний взаємозв'язок та взаємодія всіх факторів виробничої і фінансової діяльності. Враховуючи особливості сільського господарства, ця взаємозалежність дуже складна. Тому вивчати всі фактори потрібно комплексно, як єдине ціле.

Характерною особливістю методу економічного аналізу є те, що він розглядає діяльність підприємства в динаміці. Порівнюють виробничо-фінансові показники, виявляють взаємозв'язок між ними, з'ясовують причини, які зумовлюють їх зміни, визначають вплив окремих факторів на зміну показників господарської діяльності. У результаті цього виявляють внутрішньогосподарські резерви, накреслюють шляхи їх використання для підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.

Залежно від умов і особливостей господарських процесів їх досліджують послідовно від часткового до загального (індукція) або від загального до часткового (дедукція), діалектичний метод передбачає використання в процесі дослідження як власне аналізу (поділ показників на частини), так і синтезу (узагальнення окремих даних в єдине ціле). Аналіз і синтез, індукція та дедукція тісно взаємопов'язані, взаємодоповнюють один одного і застосовуються як методи дослідження в єдності. За їх допомогою можна виявляти тенденції явиш і накреслювати обгрунтовані перспективи їх розвитку.

Вищенаведені особливості сільського господарства зумовлюють і деякі особливості економічного аналізу виробничо-фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств, а саме:

· враховуючи, що в сільському господарстві основним засобом виробництва є земля, необхідно ретельно вивчати ефективність продуктивних земельних угідь, використовувати одиницю земельних угідь як базу для розрахунку відносних показників рівня виробництва та нормування виробничих затрат;

· у зв'язку із сезонністю виробництва вихід продукції протягом року аналізують за окремими видами, а використання трудових і матеріальних ресурсів - за періодами виконання сільськогосподарських робіт;

· у розрив у часі між робочим періодом і періодом виробництва, а отже, між здійсненням виробничих витрат і одержанням продукції зумовлює обчислення фактичної собівартості продукції та визначення кінцевих фінансових результатів тільки в кінці року;

· відмінність технологій та рівня ефективності використання ресурсів у галузях сільськогосподарського виробництва вимагає детального вивчення та визначення оптимальних розмірів і поєднання окремних галузей господарства;

· враховуючи багатогалузевий характер сільського господарства і залежність одержаних тут результатів не тільки від рівня механізації, технології і організації виробництва, а й від природних умов (якості грунту, опадів, температури тощо), необхідно ретельно вивчати цей складний причинний взаємозв'язок, з'ясовувати і вимірювати вплив кожного фактора, застосовуючи економіко-математичні методи та електронно-обчислювальну техніку.

За ступенем охоплення аналізованих об'єктів аналіз поділяють на суцільний і вибірковий. При першому досліджують усю діяльність підприємства за рік, при другому - окремі її види.

За часом проведення аналіз може бути попередній (перспективний), оперативний (поточний) та заключний. Перший проводять до початку господарських операцій. Він пов'язаний із прогнозуванням, вибором та обгрунтуванням найкращих варіантів поточних і перспективних показників й управлінських рішень. Оперативний аналіз проводять у міру здійснення господарських процесів. При цьому аналізують роботу підприємств та їх виробничих підрозділів за зміну, добу, наростаючим підсумком за місяць. Заключний аналіз є завершальною стадією дослідження розвитку підприємства. Його проводять на підставі даних виробничо-фінансових розрахунків, річного звіту і заключного балансу. При цьому оцінюють виробничу і фінансову діяльність підприємства за рік.

За способом оформлення результатів аналіз поділяють на безтекстовий і текстовий.

Усі види економічного аналізу тісно взаємопов'язані. Для виконання завдань, поставлених перед аналізом, використовують ряд способів та прийомів, які в сукупності становлять його методику. Способи і прийоми, які застосовують для обробки інформації при проведенні аналізу, поділяють на три групи: кількісні (порівняння, обчислення відносних і середніх величин, побудова рядів динаміки, індекси, коефіцієнти); структурні (поділ цілого на частини, узагальнення та обчислення у процентах); факторні (елюмінування, групування, балансове зіставлення, корекція, лінійне програмування, графічний спосіб).[20, с. 38]

Зараз найбільш розвинутим і важливим є наступний аналіз. З тими або іншими застереженнями до нього можна включити шість видів.

Фінансово-екопомічний аналіз здійснюється після завершення кварталу або року на підставі відповідного звіту підприємства. Головний наголос в цьому аналізі робиться на вивченні і оцінці ключових результативних та фінансових показників роботи підприємства. Насамперед це стосується показників прибутку й рентабельності, а також продажу продукції. Багато уваги приділяють вивченню основних показників фінансового стану. Інші виробничі показники та затрати вивчають вибірково і в такому обсязі, щоб пояснити відхилення в прибутку та у зміні фінансового стану підприємства. Такий аналіз звичайно проводять сторонні установи, які мають тісні зв'язки з даним підприємством: фінансові і банківські установи, адміністративні, наукові та посередницькі організації.

Техніко-економічний аналіз на відміну від фінансово-економічного є більш змістовним і різнобічним. Його ще називають внутрішньогосподарським. Крім економічних показників він значну увагу приділяє вивченню даних використання техніки і технологій, інших матеріальних ресурсів підприємства. Для цього аналізу використовують дані первинного бухгалтерського обліку та інші джерела інформації. Техніко-економічний аналіз звичайно має значну галузеву специфіку, в той час як методика ФЕА аналізу однакова для всіх підприємств.

Статистико-економічний аналіз -- вивчає діяльність не підприємств, а великих господарських комплексів, регіонів, галузей і в цілому народного господарства країни. Основним інформаційним джерелом може бути статистична звітність відповідних господарських одиниць, статистичні збірники та обстеження. У методиці цього аналізу провідну роль відіграють статистичні методи дослідження й обробки інформації.

Порівняльний або міжгосподарський аналіз так, як і статистичний, використовує для своїх потреб більший обсяг інформації, ніж перші два. Проте він обмежується даними кількох споріднених підприємств. Завдяки додатковим зіставленням даних і орієнтуючись на показники кращих підприємств у галузі, він дає змогу одержати більш зважену оцінку роботи підприємства, яке докладно аналізується. Більш просто і надійніше при цьому можна вишукати і резерви. У зв'язку з цим порівняльний аналіз іноді характеризують як найкращий засіб пошуку та обґрунтування внутрішньогосподарських резервів виробництва.

Функціонально-вартісний аналіз - порівняно новий вид аналізу, і тому його методика ще недосконала. Предмет його вивчення в більшості випадків пов'язаний не зі роботою підприємства, а з випуском та експлуатацією певних видів продукції. Такий підхід крім традиційної виробничої інформації потребує значних обсягів даних щодо експлуатаційних характеристик виробів. Впровадження функціонально-вартісного аналізу виправдовується в тому разі, якщо він займається вивченням ефективності відносно дорогої техніки з достатньо великими обсягами її виробництва. Цей аналіз концентрує увагу на показниках використання продукції, ефективності її роботи у користувачів. Головні резерви такий аналіз вбачає в удосконаленні конструкції виробу, оптимізації його окремих функцій, виявленні слабких або навіть зайвих функціональних можливостей технічного устрою. Скорочення зайвих функцій виробу, спрощення конструкції та інші технічні заходи дають змогу налагодити виробництво високоефективної техніки і при цьому скоротити витрати на її виробництво.

Системний аналіз уперше використали військові фахівці під час опрацювання десантної операції в Нормандії у Другій світовій війні. Аналіз застосовують для досліджень складних економічних проблем, великих виробничих комплексів, важливих народногосподарських проектів. При цьому вивчення економічних аспектів органічно поєднується з аналізом технічних, соціальних, демографічних і національних проблем, екологічних і політичних умов тощо. Для забезпечення всебічного розгляду проблем аналіз здійснює бригада фахівців з різних галузей знань, що забезпечує зважене комплексне розв'язання складних питань.

Оперативний (поточний) аналіз здійснюють на підприємствах і в його підрозділах безпосередньо в процесі господарської діяльності або відразу після закінчення окремих виробничих чи інших робіт. При цьому основну інформацію для цього аналізу постачає оперативний облік, що виключає пасивне очікування звітних даних.

Отже, завданням оперативного аналізу є не тільки виявлення негативних явищ, а й сприяння їх своєчасному виправленню протягом певного періоду, що дає змогу реально поліпшити кінцеві наслідки роботи підприємства.

Інформацію для оперативного аналізу в основному отримують каналами автоматизованих систем управління і обробляють із застосуванням стандартних програм на персональних комп'ютерах. Незважаючи на великі технічні можливості комп'ютерних систем, в оперативному аналізі свідомо звужують коло питань, проблем і показників роботи, а звідси і зменшують обсяг інформації, яку збирають.[21, с. 59] Проте таке обмеження безпосередніх об'єктів аналізу не повинне погіршити якість висновків і рекомендацій, зменшити їх цінність для управління.

2. Природно - економічна характеристика ДП НДГ “Сонячне”

2.1 Аналіз розміру та спеціалізація

Щоб визначити, яке за розмірами є досліджуване господарство (велике, середнє, мале) потрібно розрахувати показники розміру виробництва.

Таблиця 2.1 Показники розміру виробництва в ДП НДГ "Сонячне" Миколаївського району

Таким чином, аналізуючи данні розраховані в таблиці 2.1 можна зробити висновок про те, що ДП НДГ „Сонячне” відноситься до середніх господарств. Про це свідчать показники: середньорічної чисельності працівників зайнятих в сільськогосподарському виробництві 247 чол., площа сільськогосподарських угідь, що в середньому складає 7012 га. А також аналізуючи розраховані вище данні можна відмітити що 2004 рік для даного господарства був значно кращим ніж попередній.

Ефективність виробництва в аграрних підприємствах залежить не лише від розміру провідних галузей, а й від того як розвинуті й інші галузі, що мають товарних характер.

На ефективність сільськогосподарського виробництва впливає також рівень спеціалізації господарства, наскільки він відповідає природнокліматичним умовам, його місцезнаходженню можна дізнатися розрахувавши рівень спеціалізації в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Розмір та структура грошових надходжень від реалізації продукції с/г виробництва в ДП НДГ "Сонячне" Миколаївського району

Аналізуючи данні розраховані в табл. 2.2 можна відмітити, що спеціалізація сільгосппідприємства зумовлена його місце розташуванням і має спеціалізацію - з основним напрямком вирощування продукції рослинництва (83,95%), а саме зернових культур (56,01%) та соняшнику (15,41).

Найбільший розмір виручки по господарству спостерігався у 2004 році - 3801 тис.грн. Підтвердженням цьому є показник розміру та структури грошових надходжень від реалізації продукції сільського господарства.

Щоб точніше визначити спеціалізацію даного господарства визначимо коефіцієнт спеціалізації:

; 2.1

Отже коефіцієнт спеціалізації становить 0,18. Це означає, що господарство має поверхневу спеціалізацію.

2.2 Забезпеченість ресурсами та рівень їх використання