Організація виробництва і планування діяльності підприємства харчової промисловості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи фінансового планування на ПрАТ МЗМВ «ОСКАР»

1.1 Місце фінансового планування в ринковій економіці

1.2 Зміст, завдання, методи та принципи фінансового планування

1.3 Оцінка фінансового планування підприємства

Розділ 2. Аналіз фінансово-господарської діяльності ПрАТ МЗМВ« ОСКАР»

2.1 Аналіз основних техніко-економічних показників

2.2 Аналіз фінансового стану підприємства

2.3 Аналіз фінансового планування на підприємстві

Розділ 3. Рекомендації щодо удосконалення фінансового діяльності підприємства

3.1 Стан виробництва мінеральної води в Україні

3.2 Економічна ефективність відкриття нової торгівельної точки з реалізації мінеральної води

3.2.1 Обґрунтування запропонованого заходу

3.2.2 Розроблення бюджету заходу

3.2.3 Визначення очікуваних результатів від впровадження заходу

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

В умовах ринкового господарювання найважливішими факторами, що обумовлюють масштаби і темпи розвитку підприємства, є обсяг і структура фінансових ресурсів, які перебувають в його розпорядженні. Без визначення фінансових можливостей та перспектив забезпечення сталого фінансового стану підприємство не може досягти стабільного економічного розвитку.

Кожне підприємство, незалежно від його організаційно-правової форми та форми власності, має керуватися у своїй діяльності принципами самоокупності та самофінансування, обґрунтованість формування фінансових планів та ефективності використання фінансових ресурсів стає все більш актуальною проблемою. Отже, ринок не пригнічує і не заперечує плановість взагалі, а тільки переміщує його в первинну організаційну ланку економіки - підприємство.

На сучасному етапі планування на підприємстві є внутрішньо-фірмовим. Основна його мета - забезпечення фінансових можливостей для успішної господарської діяльності, одержання необхідних до цього засобів і в кінцевому підсумку - досягнення прибутковості всіх видів діяльності підприємства.

До фінансового планування вдаються як до процесу оцінки майбутніх фінансових потреб підприємства, так і для визначення того, як проводиться фінансування в минулому періоді і на що витрачені кошти. За допомогою фінансового планування і контролю менеджери підприємства можуть оцінити, наскільки відповідають його цілям застосовані прийоми фінансових розрахунків. Прийоми планування дають змогу визначити, коли і які саме кошти потрібні підприємству.

За своєю суттю фінансове планування в підприємницьких структурах - це сукупність методів і засобів визначення джерел одержання фінансових ресурсів і напрямків їхнього використання для забезпечення господарської діяльності. Очевидні методи і засоби виступають лише інструментами розрахунку необхідних фінансових ресурсів підприємства на плановий рік. Крім того, в цьому розумінні фінансового планування наголошується на поточній діяльності, а відповідно й на поточному фінансовому плані.

Розробка управлінських фінансових рішень, їх оцінка та вибір найефективніших варіантів, форм і засобів їхньої реалізації повинні здійснюватися не лише на основі певних планових передбачень розвитку економіки підприємства, а й розрахунків ключових фінансових параметрів.

З усіх розглянутих визначень сутність фінансового планування цілком очевидним є те, що без фінансового планування не може бути досягнутий такий рівень управління економікою підприємства, який забезпечує підвищення її ефективності, успіх на ринку, розширення та оновлення матеріальної бази, успішне розв'язання соціальних питань, здійснення матеріального стимулювання працівників.

Розділ 1. Теоретичні основи фінансового планування на ПрАТ МЗМВ «ОСКАР»

1.1 Місце фінансового планування в ринковій економіці

Фінансове планування - це процес визначення обсягів фінансових ресурсів за джерелами їх цільового використання та маркетинговими показниками діяльності підприємства в плановому періоді. Мета фінансового планування - забезпечення господарської діяльності підприємства необхідними джерелами фінансування.

Для перехідної економіки необхідно й перехідні методи планування. Нині на окремих підприємствах в Україні зроблено спробу пристосувати для планування своєї поточної діяльності теорію бізнес-планування. Фінансовий план є важливим елементом бізнес-плану, який складається для обґрунтування конкретних інвестиційних проектів, а також для управління поточною і стратегічною фінансовою діяльністю.

В умовах розвинутої ринкової економіки теорія бізнес-планування використовується для обґрунтування процесів освоєння нових сфер діяльності підприємств, створення нових видів бізнесу. Для більшості нових українських підприємств пошук нових сфер діяльності (в галузі збуту продукції, освоєння виробництва нових видів виробів, підвищення конкурентоспроможності продукції тощо) є необхідним для виживання і подальшого розвитку. Саме тому зросло значення перспективного, поточного в бізнес плані та оперативного фінансового планування для забезпечення стійкового стану та підвищення ефективності діяльності підприємств.

Разом з тим бюджет фірми є основою для контролю. Порівнюючи фактичні показники з запланованими, можна здійснювати так званий бюджетний контроль фірми.

Бюджет фірми є водночас формою координації. Бюджет являє собою виражену у вартісних показниках програму дій у сфері виробництва, закупівель сировини чи товарів, реалізації виробленої продукції. В програмі дій повинна бути забезпечена тимчасова і функціональна координація (узгодження) окремих заходів.

Бюджет фірми є основою для встановлення завдань для персоналу, менеджерів. Бюджет фірми розробляється на наступний період. Завдання розробляються на основі тверджень, проте з врахуванням звітних показників.

Фінансовий план підприємства може включати такі документи:

- прогноз обсягів реалізації;

- кошторис грошових видатків та надходжень;

- таблицю доходів і витрат;

- прогнозований кошторис активів та пасивів підприємства;

- розрахунок точки досягнення беззбитковості.

Фінансове планування являє собою розрахунок обсягів фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямами використання у відповідності з виробничими і маркетинговими показниками підприємств на плановий рік.

Фінансове планування дозволяє вирішити такі завдання:

- виявити, якими грошовими коштами може володіти підприємство;

- виявити і оцінити джерела їх надходження;

- оцінити достатність коштів для виконання завдань;

- визначити суми коштів, які необхідно сплатити в бюджет і позабюджетні фонди;

- оцінити потребу в інвестиціях і залучених коштах;

- збалансувати майбутні доходи і витрати з врахуванням комерційної самоокупності.

В умовах, коли підприємствам надана самостійність у плануванні, вони можуть складати його в будь-якій формі, яку вони вважають за необхідну для себе.

Фінансовий план може складатися поетапно:

1. Аналіз очікуваного виконання фінансового плану поточного року.

2. Розгляд та вивчення проектних виробничих, маркетингових показників, на основі яких мають розраховуватись планові фінансові показники.

3. Розробка проекту фінансового плану.

Нині фінансове планування потребує використання нових принципів організації. Особливістю фінансового планування на підприємствах ринкової економіки є те, що воно не має елементів директивності і є внутріфірмовим. Фінансове планування має орієнтуватися на ринкову кон'юнктуру, ураховувати ймовірність настання певних подій і водночас розробляти моделі поведінки підприємств за зміни ситуації з матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами.

Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпечення розширеного кругообороту виробничих засобів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємства. Ринок ставить високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки нині негативні наслідки своєї діяльності відповідає само підприємство. За нездатністю врахувати несприятливу ринкову кон'юнктуру підприємство стає банкрутом і підлягає ліквідації з відповідними негативними наслідками для засновників.

Місце фінансового планування в ринковій економіці визначається тим, що планування с однією з функцій управління, отже фінансове планування - це функція управління фінансами.

Планування в управлінні - це:

1) конкретизація цілей управління в системі показників фінансово-господарської діяльності підприємства;

2) розробка стратегії і тактики діяльності, орієнтованої на досягнення цілей менеджменту.

З погляду менеджменту функція "планування" полягає в розробці змісту і в послідовності її дій для досягнення сформульованих цілей.

Практично вся система господарського управління і регулювання виробництва побудована на методах планування. Оскільки завершення одного етапу роботи служить початком наступного, пов`язати всі етапи без допомоги планування неможливо.

Сьогодні планування діяльності підприємства стало досить серйозною проблемою, що викликано рядом причин. По-перше, це відсутність зрозумілих цілей, задач діяльності підприємства керівництвом. По-друге, це складності, які виникають при визначенні потреб в поточних видатках (кількість працівників, потужності тощо). По-третє, в сучасних умовах плани і кошти більше не спускаються зверху і підприємство повинно самостійно орієнтуватись на ринку. По-четверте, у багатьох підприємств немає системи надання достовірної інформації в необхідний час, в потрібному місці.

Слід відзначити, що фінансове планування не ставить за мету обов'язково звести до мінімуму ризики. Навпаки, його зміст полягає в аналізі і виборі тих ризиків, які необхідно прийняти, і тих, яких можливо було б уникнути.

В основу фінансового планування покладено стратегічний і виробничий плани.

Стратегічний план передбачає формулювання цілей, задач і сфери діяльності підприємства

Виробничі плани складаються на підставі стратегічного і передбачають визначення виробничої, маркетингової, науково-дослідної та інвестиційної політики.

В рамках стратегічного планування виділяється чотири типи цілей (мал. 1.1):

Ринкові цілі визначають, який сегмент ринку планується осягнути.

Виробничі - які структура виробництва і технологія забезпечать випуск продукції необхідного обсягу і якості.

Фінансово-економічні які джерела фінансування і які приблизні фінансові результати обраної стратегії.

Соціальні - як діяльність її. підприємства задовольнить потреби членів суспільства.

Фінансове планування - це процес, який складається з наступних процедур:

1. Аналіз фінансових та інвестиційних можливостей, які має підприємство.

2. Прогнозування наслідків поточних рішень з метою уникнення несподіванок і усвідомлення зв'язку зробленого сьогодні з тим, які рішення доведеться приймати в майбутньому.

3. Обґрунтування обраного варіанту рішень з ряду можливих (ідей варіант і буде представлений в кінцевій редакції плану).

4. Оцінка результатів підприємства в порівнянні з цілями, встановленими у фінансовому плані.

В короткостроковому плануванні плановий період (горизонт планування) рідко перевищує 12 місяців. Застосовуючи цей вид, керівництво підприємства не до максимальної точності у відповіді на питання, чи достатньо грошових коштів для оплати поточних рахунків, тому використовує короткотермінове планування для визначення потреби в позиках і пошуку вдалих кредиторів.

Фінансове планування взаємопов'язане з плануванням виробничо-господарської діяльності підприємств. Всі статті фінансового плану підприємства будуються на підставі показників виробничого плану (обсягу виробництва продукції, кошторисах витрат на виробництво, капітальних вкладень тощо). Таким чином, виробничий план відіграє головну роль у фінансовому плануванні. Проте процес упорядкування фінансового плану не є арифметичним перерахунком планових виробничих показників у фінансові. Ці два види планування взаємозалежні і впливають один на одного.

В сучасних умовах зв'язок фінансового і виробничого планування ще більш посилився, оскільки такі найважливіші показники, як реалізація продукції в грошовому виразі і прибуток, визначають можливості успішного розвитку підприємства, що, в свою чергу, підвищує роль фінансових планів.

Однак поряд з факторами, які потребують широкого впровадження фінансового планування в сучасних економічних умовах, діють й інші фактори, які обмежують його застосування в Україні.

Такими факторами виступають:

- відсутність зрозумілих стратегічних цілей у підприємств;

- нестабільність фіскальної політики держави;

- складності при визначенні потреб підприємства в ресурсах;

- недостатність досвіду самостійної постановки цілей, планування дій і залучення ресурсів в умовах ринку;

- недоліки існуючої системи управлінського обліку;

- застарілі методи оперативної о планування;

- відсутність кваліфікованих кадрів, обізнаних із сучасними методами планування;

1.2 Зміст, завдання, методи та принципи фінансового планування

У сучасних умовах роль фінансового планування принципово змінилася на відміну від часів централізовано керованої економіки. Головна мета фінансового плану підприємства полягала у виявленні невикористаних ресурсів і визначенні суми платежів у бюджет, величина якої відповідала перевищенню доходів підприємства над його витратами. Зараз підприємства самостійно зацікавлені в тому, щоб реально оцінювати свій фінансовий стан сьогодні та на найближчу перспективу, по-перше, щоб досягти успіху в своїй господарській діяльності; по-друге, щоб своєчасно виконати свої зобов'язання перед бюджетом, соціальними фондами, банками та іншими кредиторами, тим самим захистивши себе від штрафних санкцій.

Для цього необхідно заздалегідь розрахувати доходи і витрати, врахувати наслідки інфляції, зміни ринкової кон'юнктури, порушення договірних зобов'язань партнерами.

Метою фінансового планування є забезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.

Основними завданнями фінансового планування на підприємстві є:

- забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;

- установлення раціональних фінансових відносин із суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями;

- визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінювання раціональності його використання;

- виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;

- здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів.

Фінансове планування пов'язане з плануванням виробничої діяльності підприємства. Показники всіх планових фінансових інструментів базуються на планах з обсягу виробництва, асортименту товарів та послуг, собівартістю продукції. Вони повинні створювати необхідні фінансові умови для успішного виконання цих планів.

Принципи фінансового планування визначають характер і зміст цього виду управлінської діяльності.

1. Принцип фінансового співвідношення строків (золото банківське правило) - отримання і використання коштів має здійснюватись у встановлені строки, тобто капітальні вкладення з тривалими строками окупності необхідно фінансувати за рахунок довгострокових залучених коштів.

2. Принцип платоспроможності - планування грошових коштів має постійно забезпечувати платоспроможність підприємства. У цьому випадку у підприємства має бути достатньо ліквідних коштів для забезпечення погашення короткострокових зобов'язань.

3. Принцип рентабельності капіталовкладень - для капіталовкладень необхідно вибрати найдешевші способи фінансування (фінансовий лізинг, інвестиційний селенг та ін.)

4. Принцип збалансованості ризиків - особливі ризикові довгострокові інвестиції доцільно фінансувати за рахунок власних коштів.

5. Принцип пристосування до потреб ринку - для підприємства важливо враховувати кон'юнктуру ринку та свою залежність від надання кредитів.

6. Принцип максимальної рентабельності - доцільно вибирати ті капіталовкладення, які забезпечують максимальну рентабельність.

Методи фінансового планування - це конкретні способи планових розрахунків. Планування фінансових показників здійснюються за допомогою кількох методів. До них належать:

1) балансований;

2) нормативний;

3) розрахунково-аналітичний;

4) оптимізація планових розрахунків;

5) економіко-математичне моделювання.

Балансований метод - полягає в тому, що балансується не тільки підсумкові показники доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначають конкретні джерела покриття. Застосовуються при прогнозі надходження і виплат їх грошових фондів. Квартального плану доходів і витрат, платіжного календаря та інше.

Нормативний - полягає в тому , що на основі встановлених норм та техніко-економічних нормативів (ставки податків, ставки тарифів, зборів та внесків, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів) розраховуються потреба господарського суб'єкта у фінансових ресурсах та визначається джерела цих ресурсів.

Розрахунково-аналітичний - планові показники розраховуються на основі аналізу фактичних фінансових показників, які беруться за базу, та індексів їх зміни у плановому періоді.

Оптимізація планових розрахунків - полягає в складанні кількох варіантів планових розрахунків. З метою отримання найоптимальнішого варіанта планових рішень проводить їх оптимізацію. Для цього можуть використовуватись різні критерії вибору:

- максимум прибутку на грошову одиницю вкладеного капіталу;

- мінімум фінансових витрат;

- мінімум поточних витрат;

- мінімум вкладень капіталу за максимально ефективного результату;

- максимум абсолютної суми одержаного прибутку.

Економіко-математичне моделювання - дає змогу знайти кількісне вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Економіко-математична модель - точний математичний опис факторів, які характеризують структуру та закономірності зміни даного економічного явища і здійснюються за допомогою математичних прийомів

1.3 Оцінка фінансового планування підприємства

Аналіз присвячений питанню оцінки фінансового стану підприємств, що дає підстави визначити, що фінансовий стан підприємства ПрАТ «МЗМВ» «ОСКАР» характеризується сукупністю параметрів, які виражають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів підприємства. А його оцінка є необхідною умовою для ефективного управління підприємством, для розміщення та використання ресурсів підприємства.

Для досягнення основної мети аналізу фінансового стану підприємства можуть застосовуватися різні методи аналізу. Методи фінансового аналізу - це комплекс науково-методичного інструментарію для оцінки фінансового стану підприємства. На підприємстві ПрАТ «МЗМВ» «ОСКАР» можна визначити наступні методи оцінки фінансового стану підприємства, які застосовуються: коефіцієнтний; комплексний; інтегральний; беззбитковий; рівноважний.

Коефіцієнтний метод передбачає розрахунок системи коефіцієнтів, що висвітлюють різні боки господарювання підприємства і враховують вплив як внутрішнього, так і зовнішнього середовищ на фінансовий стан підприємства.

Основними недоліками даного методу, що ускладнюють його застосування, є:

1. Трудомісткість, тобто досить складний процес формування результатів оцінки;

2. Відсутність нормативних значень більшості коефіцієнтів, що використовуються в процесі аналізу;

3. Ситуація, коли зміни величин коефіцієнтів у динаміці не можуть бути інтерпретовані належним чином, оскільки значення для розрахунку постійно змінюються у часі.

Комплексний метод дає змогу виявити ті напрямки в діяльності підприємства ВАТ «Галактон», в яких виникають проблеми, а також дає змогу досліджувати причини, що їх зумовили. Це є величезною перевагою даного методу. Однак існують і недоліки. Як і попередній метод він є трудомістким та немає нормативних значень більшості коефіцієнті, саме тому вони обмежують використання даного методу на практиці, особливо під час оперативної оцінки підприємства. На рис.1 показано схему оцінки фінансового стану підприємства за комплексним підходом.



Рис. 1 Показники комплексної оцінки фінансового стану підприємства

Щодо інтегрального методу аналізу фінансового стану підприємства - то його слід використовувати тим підприємствам, які хочуть визначити свій фінансовий стан певним (одним, сукупним) інтегральним показником. На даному підприємстві під час цього методу розраховується інтегральний показник на базі узагальнюючих показників за рівнем платоспроможності, фінансової незалежності та якості активів підприємства.

Перевагами даного методу є те, що сукупний (інтегральний) показник можна в будь-який момент доповнити будь-якою кількістю аналітичних напрямків та коефіцієнтів, що дає змогу тримати «руку на пульсі».

Недоліком є те, що виникає певна неузгодженість понять «платоспроможність» та «ліквідність». Загальні показники інтегрального методу оцінки фінансового стану підприємства наведені на рис. 2.



Рис. 2 Загальні показники інтегрального методу

Беззбитковий метод базується на ролі операційного важеля у формуванні результатів діяльності підприємства ПрАТ «МЗМВ» «ОСКАР» на можливості управління його витратами й результатами з метою досягнення необхідних показників беззбитковості виробництва. Критерієм оцінки фінансового стану підприємства в цьому випадку виступає запас фінансової міцності підприємства, тобто виторг від реалізації, що підприємство має після проходження порогу рентабельності. Отже, чим вищий запас фінансової міцності у відсотках, тим стійкіший фінансовий стан підприємства.

Перевагою цього методу є те, що він включає беззбитковість (базовий аспект діяльності підприємства) та витрати, тому і є сучасним та практичним.

Недоліком є те, що він не узгоджується з такими сторонами оцінки як конкурентоспроможність, кредитоспроможність, ринкова і ділова активність, тобто він потребує подальшого розвитку.

Рівноважний метод базується на понятті ліквідності й оцінці фінансового стану підприємства з позицій досягнення рівноваги між ліквідними потоками у сфері господарсько-інвестиційної та фінансової діяльності підприємства. Рівність між цими результатами створює ситуацію ідеальної фінансової рівноваги підприємства, коли сукупний результат господарської і фінансової діяльності дорівнює нулю.

На рис. 3 зображена оцінка фінансового стану підприємства рівноважним методом.

Рис. 3 Оцінка фінансового стану підприємства рівноважним методом

Даний метод апробований світовим досвідом. Його реалізація дала змогу встановити дев'ять типових ситуацій фінансового стану підприємства і розробити відповідні рекомендації загального характеру для досягнення фінансово-господарської рівноваги у разі відхилення підприємства від лінії рівноваги чи зони безпеки, що є дуже цінним під час використання саме цього методу. Однак, метод має свої недоліки, а саме: неможливість врахування стану підприємства в конкретному, діловому, кредитному і ринковому середовищі.

Фінансова діяльність підприємства ПрАТ «МЗМВ» «ОСКАР» повинна бути спрямована на забезпечення систематичного надходження і ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства. Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану.

Основними критеріями вибору того чи іншого методу оцінки можуть бути:

1. Часові обмеження, якщо оцінку потрібно здійснити найближчим часом, то не рекомендується використовувати коефіцієнтний, комплексний чи інтегральний методи.

2. Обширність аналізу. Такі методи аналізу, як беззбитковий та рівноважний не враховують таких видів діяльності підприємства як конкурентоспроможність, кредитоспроможність, ділова активність тощо.

3. Наявність доступу до детальної інформації про діяльність підприємства. Якщо така існує варто обрати комплексний або коефіцієнтний підхід.



Розділ 2. Аналіз фінансово-господарської діяльності ПрАТ МЗМВ «ОСКАР»

2.1 Аналіз основних техніко-економічних показників

Техніко-економічний аналіз - представляє собою внутрішньогосподарський аналіз. У процесі такого аналізу досліджується діяльність усіх структурних підрозділів підприємства, служб, цехів, дільниць, бригад і окремих робочих місць. Джерелом інформації для такого аналізу є планово-нормативні дані, матеріали оперативного, бухгалтерського обліку, позаоблікові дані. Техніко-економічний аналіз проводиться щоденно, за декаду, місяць, квартал, рік до складання підсумкової звітності. На підставі результатів аналізу приймаються важливі управлінські рішення.

Техніко-економічні показники застосовуються для планування та аналізу організації виробництва і праці, рівня техніки, якості продукції, використання основних і оборотних фондів, трудових ресурсів; є основою при розробці техпромфінплану підприємства, встановлення прогресивних техніко-економічних норм і нормативів. Є техніко-економічні показники загальні (єдині) для всіх підприємств і галузей і специфічні, що відображають особливості окремих галузей. Техніко-економічний аналіз виконують економісти, інженерно-технічні працівники, робітники та органи управління за даними оперативної і періодичної звітності.

Нині роль техніко-економічного аналізу зросла, бо основні показники, що характеризують ефективність заходів для впровадження нової техніки, технології, організації виробництва, підприємства розраховують і планують самостійно. Звідси й випливає потреба в ретельному аналізі та обґрунтуванні техніко-економічних показників.

Основних техніко-економічні показники діяльності підприємства представлена в таблиці 2.1.



Таблиця 2.1 - Основні техніко-економічні показники ПрАТ Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» за 2010-2012рр.

№п/п	Показник	2010р	2011р	2012р	2011/201/	2012/2011
					Абс.Відх.	Відн.Відх.	Абс.Відх.	Відн. Відх.
1	Обсяг виробленої продукції, тис. пл.	227970	256761,9	304091,9	28791,9	112,6	47330	11,21
2	Чистий дохід, тис. грн.	352569,0	432422	518887	79853	22,65	86465	18,4
3	Собівартість реалізованої продукції, тис грн..	203957	294347	316458	90390	44,32	67111	30,7
4	Адміністративні витрати, тис грн	48337	45599	10510	- 2738	- 5,66	- 35089	- 6
5	Витрати на збут, тис. грн	6564	7489	9378	925	14,09	1889	12,35
6	Повні витрати на виробництво реалізації продукції, тис. грн	258858	347435	381346	88577	34,21	33911	25,5
7	Прибуток від реалізації, тис. грн	93711	84987	137541	- 8724	-9,31	52554	- 3,40
8	Витрати на 1 грн чистого доходу, грн	0,73	0,80	0,73	0,07	9,59	- 0,07	8,75
9	Рентабельність продукції, %	36	24	36	- 0,12	Х	12	Х
10	Середньоспискова чисельність працюючих, чол.	383	397	394	14	3,65	- 3	- 0,75
11	Продуктивність праці, тис.грн/чол	920,5	1089,2	1316,9	168,7	18,3	227,7	15,48

Відповідно до таблиці 2.1 можна побачити, що протягом досліджуваного періоду відбувались зростання чистого доходу від реалізації продукції на 79853 тис. грн. або 22,65% у 2011 році у порівнянні з 2010 та 86465 ( 18,4 %) у 2012. Але при цьому спостерігається значне збільшення собівартості реалізованої продукції на 90390 тис. грн. ( 44,32 %) у 2011 році, що значно перевищує темпи росту чистого доходу. Пов`язати таке збільшення собівартості можна із зростання цін на паливо енергетичні ресурси та ростом витрат на оплату праці.

Позитивним фактором виступає зменшення адміністративних витрат на 2738 тис. грн. ( 5,66%). В результаті цих змін у 2011 році відбулось зменшення від прибутку реалізованої продукції на 8724 тис. грн. ( 9,31%),що свідчить про зменшення ефективності господарської діяльності підприємства. В свою чергу відбулось зростання витрат на 1 грн. чистого доходу. Якщо у 2010 році для отримання 1 грн. чистого доходу підприємство витрачало 0,73 грн., то у 2011 році - 0,8 грн. Такі ж негативні тенденції стосуються і рентабельності продукції, яка зменшилась з 36% у 2010 році до 24% у 2011 році. Позитивним фактором є зростання продуктивності праці на 18,3%, що свідчить про підвищення ефективності використання трудових ресурсів.

Основні засоби (ОЗ) -- матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року.

Основні засоби підприємства -- це сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним та моральним зносом.

Основні засоби -- матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Для оцінки та аналізу ефективності використання основних засобів ПрАТ Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» сформулюємо таблицю 2.2.

Таблиця 2.2 - Показники стану та ефективності використання основних засобів ПрАТ Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» за 2010-2012рр.

№п/п	Показник	2010р	2011р	2012р	2011/201/	2012/2011
					Абс.Відх.	Відн.Відх.	Абс.Відх.	Відн.Відх.
1	Первісна вартість основних засобів, тис. грн..	169391	263299	273020	93908	55,4	9721	3,69
2	Знос основних засобів, тис. грн..	46460	67625	92602	21165	45,5	24977	36,93
3	Залишкова вартість основних засобів, тис. грн.	122931	195674	180418	72743	59,1	- 15256	- 7,79
4	Чистий дохід від реалізації продукції, тис. грн....	352569,0	432422	518887	79853	22,6	86465	19,99
5	Чистий прибуток, тис. грн.	58609	51797	95720	- 6812	- 11,62	43923	84,79
6	Коефіцієнт придатності	0,73	0,74	0,66	0,01	1,37	- 0,08	-10,81
7	Коефіцієнт зносу	0,27	0,26	0,34	- 0,01	- 3,70	0,08	30,7
8	Фондовіддача, грн.	2,87	2,21	2,87	- 0,65	- 22,72	0,66	29,86
9	Фондомісткість, грн.	0,34	0,45	0,34	0,11	32,35	- 0,11	- 24,4
10	Фондорентабельність, %	0,47	0,26	0,53	- 0,21	Х	0,27	103,84
11	Фондоозброєність, тис. грн./чол.	320,97	492,88	457,9	171,91	53,56	- 34,98	- 7,09

Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує фізичний стан основних засобів. Що нижчий коефіцієнт зносу (вищий коефіцієнт придатності), то ліпшим є технічний стан, основних засобів. Стабільність та покращення показника в динаміці є позитивною тенденцією. Коефіцієнт придатності основних засобів: чим він більший, тим кращий технічний стан основних засобів. У 2011 році даний показник збільшився на 1,37%, а у 2012 - зменшився на 10,81%. Фондовіддача основних засобів характеризує кількість виробленої продукції з 1 грн., вкладеної в основні засоби. Динаміка цього показника свідчить про зміни ефективності використання основних засобів. На ПрАТ «МЗМВ» «Оскар» показник фондовіддачі в 2011 році стосовно 2012 року зменшився на 2,87грн.( 22,72%), динаміка цього показника відбиває зміни розміру й структури основних фондів, обсягу й асортименту продукції, що випускається. Як бачимо, цей показник має тенденцію до зменшення, що є негативною рисою і свідчить про незначне зменшення ефективності використання основних фондів підприємства. Фондомісткість є величиною, оберненою до фондовіддачі, характеризує вартість основних засобів, необхідну для випуску продукції на суму в 1 грн.

На ПрАТ «МЗМВ» «Оскар», для випуску продукції на 1 грн. потрібно 0,34 грн. основних засобів. Показник збільшився на 32,35 %, що свідчить про погіршення ефективності у 2011 році.

Показника фондоозброєність праці основними засобами вказує на вартість основних засобів, що припадає на одну особу промислово-виробничого персоналу на підприємстві. На підприємстві на одного працівника припадає основних засобів вартістю 457,9 тис.грн. За рахунок тенденції з 2012 року по 2011 рік фондоозброєність ПрАТ «МЗМВ» «Оскар», зменшилася на ( - 7,09 %), що свідчить про зниження технічної озброєності, а відповідно, і продуктивність праці.

Трудові ресурси - це частина працездатного населення, яка володіє фізичними й розумовими здібностями і знаннями, необхідними для здійснення корисної діяльності.

Трудові ресурси являють собою категорію, що займає проміжне положення між економічними категоріями "населення" і "сукупна робоча сила".

Щоб зрозуміти сутність поняття "трудові ресурси", треба знати, що все населення залежно від віку поділяється на:

- осіб молодших працездатного віку (від народження до 16 років включно);

- осіб працездатного (робочого) віку (в Україні: жінки - від 16 до 59 років, чоловіки - від 16 до 64 років включно);

- осіб старших працездатного віку, по досягненні якого установлюється пенсія за віком (в Україні: жінки -з 60, чоловіки - з 65 років).

Залежно від здатності працювати розрізняють осіб працездатних і непрацездатних. Непрацездатні особи в працездатному віці - це інваліди 1-ї та 2-ї груп, а працездатні особи в непрацездатному віці - це підлітки і працюючі пенсіонери за віком.

До трудових ресурсів належать:

- населення в працездатному віці, крім непрацюючих інвалідів 1-ї і 2-ї груп та непрацюючих осіб, які одержують пенсію на пільгових умовах (жінки, що народили п'ять і більше дітей і виховують їх до восьми років, а також особи, які вийшли на пенсію раніше у зв'язку з тяжкими й шкідливими умовами праці);

- працюючі особи пенсійного віку;

- працюючі особи віком до 16 років.

До їхнього складу включаються також особи працездатного віку, потенційно здатні до участі в праці, але зайняті в домашньому і особистому підсобному господарстві, на навчанні з відривом від виробництва, на військовій службі.

Таблиця 2.3 - Показники ефективності використання трудових ресурсів ПрАТ «МЗМВ» «Оскар» за 2010-2012рр

№п/п	Показник	2010р	2011р	2012р	2011/2010	2012/2011
					Абс.Відх.	Відн.Відх.	Абс.Відх.	Відн.Відх.
1	Середньоспискова чисельність працюючих, чол.	383	397	394	14	3,65	- 3	- 0,75
2	Чистий дохід, тис. грн.	352569,0	432422	518887	79853	22,6	86465	19,9
3	Продуктивність праці, тис. грн./ чол.	920,5	1089,2	1316,9	168,7	18,33	227,7	20,9
4	Фонд оплати праці, тис. грн.	11159	13272	14173	2113	19	901	6,78
5	Середньомісячна заробітна плата, тис грн..	2428	2786	2997	358	14,7	211	7,57
6	Відношення темпів росту продуктивності праці до росту заробітної плати	Х	1,25	2,76	Х	Х	1,51	120,8

Відповідно до таблиці 2.3 можна побачити, що протягом досліджуваного періоду відбулись зміни в середньосписковій чисельності працюючих, що у 2011 році порівняно з 2010 роком чисельність збільшилась на 14 чол. ( 3,65 %), а у 2012 році порівняно з 2011 роком зменшилась на 3 чол. ( 0,76 %). Чистий дохід у 2011 році порівняно з 2010 роком збільшилась на 79853 тис. грн.. ( 22,6 %), а у 2012 році порівняно з 2011 роком зменшилась на 86465 тис. грн.. ( 19,9 %). Продуктивність праці в 2011 році порівняно з 2010 роком зменшилась на 168,7 тис. грн. ( 18,33%), а у 2012 році порівняно з 2011 роком збільшилась на 227,7 тис. грн.. (20,9%). Середньомісячна заробітна плата працівників склала у 2010 році 2428 тис. грн, 2011 році 2786 тис. грн.., 2012 році 2997 тис. грн.. Середньомісячна заробітна плата також виявляє тенденцію до зростання у 2010 році порівняно з 2011 роком спостерігається збільшення заробітної плати на 358 тис. грн. (14,7 %),а у 2012 році порівняно з 2011 роком зменшилась на 211 тис. грн.. (7,57 %).

За допомогою даних кадрового відділу сформуємо дані про персонал підприємства і за допомогою них здійснимо порівняння кількості працівників, їх вік, стать, та ін. протягом певного періоду.

Таблиця 2.4 - Кількість працівників за якісним складом на 31 грудня 2010-2012 рр.

Назва показників	2010	2011	2012
	Усього	Жінки	Усього	Жінки	Усього	Жінки
1.Облікова кількість штатних працівників на кінець року з них:	383	104	397	101	394	107
1.2.кількість працівників які прийняті на умовах неповного робочого дня(тижня)	10	8	14	8	14	8
1.3. Кількість працюючих у віці (років):
15-34	183	54	190	56	200	49
1.4. Кількість працівників які мають вищу освіту за освітніми рівнями:
неповна та базова вища освіта	82	36	80	34	85	35
повна вища освіта	70	15	71	15	69	14
1.5. Кількість працівників які отримують пенсію	27	16	26	7	38	16
У тому числі за вислугу років	-	-	-	-	-	-
За віком	16	8	11	7	18	8
По інвалідності, всього	11	8	15	7	20	8
З них №3 групи	6	3	6	3	12	2
2. Із загальної кількості працівників:
2.1. знаходяться у відпустці у зв'язку з вагітністю, пологами, всього	-	4	-	3	-	3
2.2 знаходяться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення його віку, встановленим чинним законодавством	28	28	21	21	16	16

Отже, можна прослідкувати, що найбільша кількість працівників складає на 2011, проте, на 2012 рік збільшується кількість працюючих жінок до 6 чоловік, збільшилась станом на 2011-2012 рік кількість працівників, які перевились на неповний робочий день. Найбільшу кількість складають працівники у віці від 15-34 років. Більшість осіб, які працюють мають неповну вищу та базову освіту і їх кількість збільшується на 2012 рік. Станом на 2012 рік зросла кількість осіб, які вийшли на пенсійне забезпечення за різними категоріями. Однак, кількість жінок, які знаходились у відпустці у зв'язку з вагітністю на протязі 2011-2012 року залишилась незмінною. Осіб, які знаходяться у відпустці по-догляду за дитиною зменшилась.

Склад витрат операційної діяльності за економічними елементами визначають за витратами, які не включають до собівартості реалізованої продукції (відповідно до П(С)БО 16 "Витрати").

Витрати операційної діяльності підприємства торгівлі групують за такими економічними елементами: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати.

До складу елемента "Матеріальні витрати" включають вартість витрачених (спожитих) у процесі операційної діяльності:

1) матеріалів і комплектуючих виробів, що використані в процесі торгівлі, для забезпечення виробництва продукції, для господарських потреб, технічних цілей та для гарантійного ремонту, гарантійного обслуговування реалізованих товарів, у тому числі:

* поточних матеріальних витрат некапітального характеру, пов'язаних із забезпеченням нормальних умов праці та додержанням правил техніки безпеки праці, санітарно-гігієнічних та інших спеціальних вимог, передбачених правилами роботи підприємств торгівлі в установленому законодавством порядку;

* реактивів, посуду, іншого приладдя та матеріалів для роботи власних лабораторій;

* комплектуючих виробів тощо;

2) сировини та купівельних напівфабрикатів, які використані в підприємствах громадського харчування для приготування власної продукції;

3) паливно-мастильних матеріалів усіх видів, які придбані в сторонніх підприємств і організацій і використані на технологічні та інші операційні цілі, у тому числі для належної експлуатації транспортних засобів, опалення та освітлення приміщень тощо.

Витрати, що пов'язані з власним виробництвом і використанням електричної та інших видів енергії, включають до відповідних елементів витрат;

4) будівельних матеріалів і запасних частин для проведення поточного ремонту основних засобів та інших позаоборотних матеріальних активів, у тому числі взятих у тимчасове використання згідно з угодами про операційну оренду (лізинг), а також малоцінних і швидкозношуваних предметів;

5) тари й тарних матеріалів, що використані в операційній діяльності підприємства;

6) товарів: вартість товарів для власного використання (без продажу); вартість товарів, відібраних для оцінки їх якості з наступним порушенням цілості зразків, а також для фізико-хімічних і мікробіологічних досліджень;

7) малоцінних і швидкозношуваних предметів, які використовують в операційній діяльності підприємства протягом одного року чи нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, зокрема:

* інструментів, господарського інвентарю, спеціального оснащення;

* санітарного, спеціального одягу, взуття, захисних пристроїв тощо;

* мила та інших миючих і знезаражуючих засобів; молока і лікувально-профілактичного харчування; відшкодування витрат працівникам за придбання ними спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту у випадках невидачі їх адміністрацією;

8) інших матеріальних витрат, які пов'язані з виконанням підприємством робіт і послуг виробничого та невиробничого характеру (здійснення окремих операцій з реалізації товарів (продукції), виробництва продукції; проведення лабораторних аналізів сировини, яку використовують підприємства громадського харчування у виробництві власної продукції тощо).

До складу елементу "Витрати на оплату праці" включають основну заробітну плату, додаткову заробітну плату та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

1. До складу витрат на виплату основної заробітної плати належать:

* заробітна плата, яка нарахована за виконану роботу (відпрацьований час) відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки) за відрядними розцінками, тарифними ставками (окладами) працівників і посадовими окладами всіх форм і систем оплати праці, що прийняті на підприємстві;

* вартість товарів (продукції), які видають у порядку натуральної оплати працівникам згідно з діючим законодавством (Законом України "Про оплату праці" (108/95-ВР));

* суми відсоткових або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (прибутку), отриманих від реалізації товарів (продукції), у випадках, коли вони є основною заробітною платою.

2. До витрат на виплату додаткової заробітної плати належать:

* надбавки та доплати до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених діючим законодавством;

* премії та заохочення керівникам, спеціалістам, іншим службовцям і працівникам за виробничі результати;

Отже, для оцінки та аналізу діяльності ПрАТ Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» можна використати таблицю 2.5

Таблиця 2.5 - Структура елементів операційних витрат ПрАТ «МЗМВ» « Оскар» за 2010-2012рр

Елементи операційних витрат	2010	2011	2012
Назва показників	тис. грн.	%	Тис. грн	%	Тис. грн	%
Матеріальні витрати, тис. грн.	159429,0	79,9	223113	86,02	303574	87,2
Витрати на оплату праці, тис.грн	86,26	4,32	11159	4,30	13272	3,81
Відрахування на соціальні заходи	2974,0	1,50	3831	1,47	5086	1,46
Амортизація	16760,0	8,40	18067	7,00	22367	6,42
Інші операційні витрати	11753,0	5,88	3178	1,22	3785	1,09
Разом	199542	100	259348	100	348084	100

Відповідно до таблиці 2.5 можна побачити, що в 2012 році матеріальні витрати збільшилися на 303574 тис. грн., в порівняння з 2011 та 2010 роках Витрати на оплату праці також поступово зростали з 8626 тис. грн. у 2010р. до 13272 тис. грн. у 2012 році. В структурних витрат найбільшу питому вагу займають матеріальні витрати, що є специфікою харчової промисловості.

Крім того частка матеріальних витрат має тенденцію до збільшення. Якщо у 2010 році вони становили 79,9 %, то у 2012 році - 87,2 %.

Відбулось значне зменшення частки операційних витрат з 5,88 % у 2010 році до 1,09 % у 2012 році.

Фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є прибуток або збиток. Прибуток в основному утворюється в результаті продажу (реалізації) готової продукції (послуг, товарів). Крім того, підприємство може продавати інші матеріальні цінності і послуги допоміжних виробництв та господарств, а також мати доходи і збитки, що збільшують від інвестиційної та фінансової діяльності. Прибуток формується поступово протягом фінансового-господарського року. Більшу частину прибутку становить прибуток від реалізації продукції і витратами на її виробництво та збут.

На підприємстві можливі доходи, витрати, які не пов'язані з реалізацією продукції, але збільшують або зменшують суму прибутку або збитків, це фінансові результати, отримані від інвестиційної діяльності, а також результати, які пов'язані з надзвичайними подіями.

Поняття фінансових результатів діяльності трактується в П (С) БО з “Звіт про фінансові результати”.

Прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Збитки - перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснені ці витрати.

Фінансові результати господарської діяльності формуються поступово протягом звітного періоду. Розмір і характер прибутків і збитків за кожний період діяльності підприємства є найважливішими підсумковими показниками його роботи.

Визначення фінансових ресурсів полягає у визначенні чистого прибутку звітного періоду. Так, згідно з ПСБЮ 3 “Звіт про фінансові результати”: прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати; збитки - перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснені ці витрати.



Таблиця 2.6 - Фінансові результати ПрАТ «МЗМВ» «Оскар» за 2010-2012 рр., тис. грн

№п/п	Показник	2010р	2011р	2012р	2011/2010	2012/201211
					Абс.Відх.	Відн.Відх.	Абс.Відх.	Відн.Відх.
1	Чистий дохід від реалізації продукції	352569,0	232422	518887	79853	22,64	86465	19,99
2	Валовий прибуток,	148612,0	138075	157429	- 10537	- 7,09	19354	14,01
3	Прибуток від операційної діяльності	93194,0	84740	135985	- 8454	- 9,07	51245	60,4
4	Прибуток до оподаткування	69934,0	68028	122968	- 19,06	- 2,72	54940	80,7
5	Прибуток від звітної діяльності	58603,0	51777	95720	- 6826	- 11,64	43943	84,8
6	Чистий прибуток	58609,0	51797	95720	- 6812	- 11,62	43923	53,69

Горизонтальний аналіз абсолютних показників, наведених у таблиці 2.6 показує, що підприємство у звітному році отримало досить низькі фінансові результати у господарській діяльності порівняно з фактичними даними минулого року. Проаналізувавши таблицю, можна виявити що позитивна тенденція стосується лише показників чистого доходу, який зріс на 22,64 у 2011 році та на 19,99 у 2012 році, що свідчить про тенденцію постійного зростання обсягів реалізованої продукції. Що стосується інших фінансових показників, то у 2011 році відбулось їх зменшення, яке свідчить про зниження ефективності діяльності підприємства. Однак у 2012 році відбулось підвищення ефективності діяльності підприємства, про що свідчать зростання фінансових результатів підприємства.

2.2 Аналіз фінансового стану підприємства

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. В процесі оцінки ефективності функціонування підприємства слід провести співставлення темпів зміни розміру прибутку, доходу, власного капіталу та валюти балансу.

Далі визначимо тип фінансової стійкості підприємства за 2010-2012роки.

Як ми бачимо з таблиці 2.7, на підприємстві достатньо нормальних джерел фінансування для формування запасів в обсягах, що забезпечують безперервність процесу виробництва.

Таблиця 2.7 - Показники фінансової стійкості підприємства за період 2010- 2012 рр., тис.грн.

№п/п	Показник	Позначення	Значення показника
			2010	2011	2012
1	2	3	4	5	6
1	Власні оборотні кошти	ВОК	127228	89375	46503
2	Власні і довгострокові позичені джерела	ВД	3030	154048	15511
3	Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат	ЗД	27200	30995	16457
4	Забезпечення запасів власними оборотними коштами	Д ВОК	144784	110572	70573
5	Забезпечення запасів власними і довгостроковими позиченими джерелами	ДВД	14526	132851	8559
6	Забезпечення запасів загальною величиною основних джерел	УЗД	9644	9798	7613
7	Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами	Кзвк	1,66	1,04	0,55
8	Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів	Кз мз	7,00	3,99	1,71
9	Коефіцієнт маневрування власного капіталу	Кмвк	0,95	0,47	0,19
10	Індекс постійного активу	Кпа	1,96	1,48	1,20
11	Коефіцієнт довгострокового залучення позичених коштів	Кдз ПК	0,48	0,25	0,12
12	Коефіцієнт реальної вартості майна	Крвм	0,41	0,60	0,59
13	Коефіцієнт автономії	Ка	0,39	0,51	0,64
14	Коефіцієнт фінансової залежності	Кфз	2,54	1,93	1,55
15	Коефіцієнт фінансування	Кп/в	0,65	1,08	1,87
16	Плече фінансового лівериджу	Кфл	1,52	0,92	0,53
17	Коефіцієнт покриття відсотків	Кпп	0,95	1,05	5,26

Можна прослідкувати, що показники фінансової стійкості, які наведені в таблиці є різними на кожний період, і це дає можливість говорити про абсолютну фінансову стійкість.

Також важливими для аналізу фінансового стану підприємства є показники ліквідності, які наведені в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 - Показники ліквідності підприємства за 2010-2012рр

Показник	Позначення	Значення показника	Нормативне значення
		2010	2011	2012
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	КЛа	0,011	0,012	0,095	>2,0
Коефіцієнт швидкої ліквідності	КЛш	0,737	0,566	0,586	>0,6-0,8
Коефіцієнт поточної ліквідності	КЛп	0,970	0,768	0,868	> 1-2

З таблиці 2.8 ми бачимо, що показники ліквідності підприємства у 2012 р. нижчі ніж значення за нормативами, що говорить про те, що на 1 гривню поточних зобов'язань припадає лише 0,095 грн. оборотних активів, 0,586 грн. - ліквідних поточних активів, а негайно можуть погасити тільки 0,868 грн.,

Можна сказати, що підприємство добре забезпечене оборотними активами, хоча спостерігається тенденція зростання в порівнянні з 2011 роком.

Таблиця 2.9 - Показники ділової активності підприємства за 2010-2012 рр.

№п/п	Показник	Позначення	Значення показника
			2010	2011	2012
1	Коефіцієнт обертання оборотних коштів	Коб	4,70073	5,219588	6,82378
2	Період одного обороту обігових коштів (днів)	Тоб	76,5838	68,97096	52,7567
3	Коефіцієнт закріплення	Кз.об.к	0,21273	0,191586	0,14655
4	Абсолютне вивільнення оборотних активів	ДОКа	-	7455,717	19476,1
5	Відносне вивільнення оборотних активів	Мокв	-	13850,4	13805
6	Коефіцієнт оборотності запасів (обороти/рік)	Коб.з	11,366	13,5444	14,66
7	Період одного обороту запасів (днів)	Тз	31,674	265792	24,577
8	Коефіцієнт оборотності виробничих запасів (обороти/рік)	Коб.вз	11,618	13,8863	15,017
9	Період одного обороту виробничих запасів (днів)	Твз	30,988	25,9249	23,973
10	Тривалість обертання незавершеного виробництва	Тонзв	0	0	0
11	Коефіцієнт оборотності готової продукції (оборотів)	Когп	906,347	808,2654	918,384
12	Тривалість обертання готової продукції	Тогп	0,3972	0,445398	0,39199
13	Коефіцієнт накопичення запасів	Кн..	45,1311	39,62056	41,0751
14	Коефіцієнт оборотності грошових коштів	Когк	383,644	313,1224	61,9419
15	Тривалість періоду обороту грошових коштів	Тогк	0,93837	1,14971	5,8119
16	Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (обороти)	Кдз	8,27607	7,553882	885,473
17	Період погашення дебіторської заборгованості (днів)	Тдтз	43,4989	47,65761	0,40656
18	Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних активів	Пдз	0,56799	0,690981	0,00771
19	Частка сумнівної заборгованості в складі загальної дебіторської заборгованості	Подз	1066,03	7156,625	0
20	Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	Кокз	5,149	8,59709	7,5665
21	Період погашення кредиторської заборгованості (днів)	Ткз	69,917	41,8747	47,578
22	Коефіцієнт оборотності активів (трансформації)	Кт	1,05395	1,215519	1,50457

Здійснюючи аналіз ділової активності підприємства, необхідно відмітити, що всі показники даної групи повинні збільшуватись, крім показників строку погашення дебіторської заборгованості та строку погашення кредиторської заборгованості. Позитивну тенденцію до збільшення мають лише коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості та коефіцієнт оборотності матеріальних запасів, а такі показники як коефіцієнт оборотності активів, коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, строк погашення кредиторської заборгованості, коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача), коефіцієнт оборотності власного капіталу мають негативну тенденцію.