Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра міжнародної економіки

Курсова робота

з курсу «Регіональної економіки»

на тему:

«Регіональні аспекти зовнішньоекономічних зв'язків Грузії»

Студента І курсу ФЕМП

Коваленко Ганни Сергіївни

Науковий консультант:

доктор економічних наук,

професор Мазаракі А.А.

Київ 2011

Зміст

• Вступ
• 1. Значення і види зовнішньоекономічних зв'язків Грузії, загальні закономірності та принципи їх розвитку
• 2. Фактори територіальної організації та розвитку зовнішньоекономічних зв'язків Грузії
• 3. Зовнішня торгівля Грузії, її товарна і територіальна структура. Участь у міжнародних торговельних та економічних союзах
• 4. Зовнішні зв'язки Грузії в банківсько-кредитній, фінансово-інвестиційній, освітньо-науковій, транспортно-комунікаційній та техніко-технологічній сферах
• 5. Проблеми і перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв'язків Грузії
• Висновки
• Список використаної літератури

Вступ

На сучасному етапі розвитку міжнародних економічних відносин глобалізаційні процеси охопили всі сфери світового господарства. Як наслідок, відбувається зростання рівнів інтегрованості різних галузей економіки та окремих підприємств різних країн. Зовнішньоекономічна діяльність - це важлива й невід'ємна сфера господарської діяльності, котра при ефективному використанні всього комплексу сучасних форм і методів міжнародних економічних відносин здатна впливати на технічне удосконалювання виробництва, підвищення продуктивності праці і якості продукції, яка виробляється. В цілому ж, вихід на зовнішній ринок самостійно господарюючих суб'єктів сприяє пристосуванню економіки до системи світогосподарських відносин, формуванню економіки відкритого типу. Саме тому розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств, фірм, усіх учасників ринкових відносин - це суттєвий фактор підвищення ефективності господарської діяльності як на рівні окремих підприємницьких структур, так і в масштабах усієї країни. Ефективна зовнішньоекономічна діяльність сприяє відтворенню експортного потенціалу країни, підвищенню конкурентоспроможності українських товарів на світових ринках, формуванню раціональної структури експорту й імпорту, залученню іноземних інвестицій на взаємовигідних умовах, забезпеченню економічної безпеки

Грузія -- промислово-аграрна країна, що розвивається.

Основними напрямами зовнішньоекономічної діяльності Грузії є: експорт мінеральних вод, продуктів сільського господарства, виноробства; імпорт нафти і нафтопродуктів, легкових автомобілів, ліків, пшениці, природного газу і газоподібних вуглеводних, телефонів, цигарок, цукру, прутів з вуглецевої сталі і мідних концентратів; а також туристично-курортна діяльність та міжнародні пасажирські і вантажні перевезення.

Наявність природних ресурсів, географічне положення, а також незначна ступінь залученості наявних сировинних та природних ресурсів в господарський оборот є великим стимулом для перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності, що зумовило актуальність та вибір теми курсової роботи «Регіональні аспекти зовнішньоекономічних зв'язків Грузії».

Мета курсової роботи - охарактеризувати зовнішньоекономічні зв'язки Грузії, розкрити особливості експорту та імпорту товарів та послуг, виявити проблеми та перспективи співробітництва Грузії з іншими країнами. Реалізація поставленої мети обумовила необхідність вирішення таких завдань:

1) розкрити значення і види зовнішньоекономічних зв'язків, розглянути закономірності їх формування, принципи ефективного розвитку і функціонування;

2) виконати аналіз факторів розвитку зовнішньоекономічних відносин Грузії;

3) виконати аналіз стану та динаміки експортних й імпортних потоків Грузії, показати товарну структуру та її зміни, співвідношення між основними товарними групами;

4) розглянути зв'язки Грузії в банківсько-кредитній, фінансово-інвестиційній, освітньо-науковій, транспортно-комунікаційній та техніко-технологічній сферах;

5) виявити основні проблеми, що ускладнюють розвиток, а також перспективи зовнішньоекономічних зв'язків Грузії.

Об'єкт дослідження: зовнішньоекономічні зв'язки Грузії з іншими країнами.

Предмет дослідження: регіональні аспекти зовнішньоекономічних зв'язків Грузії.

Інформаційною базою дослідження стала статистична інформація з Національного бюро статистики Грузії, міністерства економіки та сталого розвитку, міністерства освіти та науки, центрального банку Грузії та інших джерел масової інформації.

1. Значення і види зовнішньоекономічних зв'язків Грузії, загальні закономірності та принципи їх розвитку

зовнішньоекономічний грузія регіональний імпорт

Підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності держави набувають на сучасному етапі виняткового значення.

Це пов'язано, по-перше, з рядом факторів внутрішнього характеру: знаходженням економіки країни на перехідному етапі до ринкової системи господарювання, яка перебуває в ситуації об'єктивної незбалансованості структури економіки і її структурної перебудови; надмірною енерго- і ресурсоємністю галузей народного господарства; низькою конкурентоспроможністю національного виробництва; поступовим занепадом науково-технічного і високотехнологічного промислового потенціалів та ін.

По-друге, це обумовлено системою зовнішніх факторів: залежністю економіки Грузії від імпортних ринків постачання стратегічно важливих товарних позицій (енергоносіїв, сировинних та інших матеріальних ресурсів) для життєво важливих галузей виробництва; високою залежністю процесу структурного та технологічного реформування економіки Грузії від різних форм зовнішніх джерел фінансування; відсутністю розвинутої зовнішньоторговельної інфраструктури (інформаційної, законодавчої, маркетингової, організаційної, трейдерської, біржової, виставочної, рекламної тощо); зберіганням Грузією статусу «торговельного аутсайдера» світовій торгівлі через відсутність повного чи асоційованого членства у Європейському союзі (ЄС), Центрально-Європейській асоціації вільної торгівлі (ЦЕФТА) та інших торговельно-інтеграційних угрупованнях, а через це слабкою конкуренто захищеністю зовнішньоекономічної діяльності Грузії в умовах жорсткої конкурентної боротьби на міжнародних ринках товарів, капіталів і послуг; певним тиском інших країн на зовнішньоекономічну діяльність Грузії через прямі та побічні форми різноманітних торговельних, інвестиційних торговельно-стандартних, фітосанітарних, технологічних і фінансових обмежень.

Зовнішньоекономічні зв'язки - це комплексна система різноманітних форм міжнародного співробітництва держав та їх суб'єктів у всіх галузях економіки. Зовнішньоекономічні зв'язки - це взаємообмін з країнами світу продуктами матеріального виробництва, послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці, а також співдружність політично економічних органів, направлене на ефективне вирішення глобальних проблем людства, вирішення особистих проблем громадян. Як економічна категорія зовнішньоекономічні зв'язки являють собою систему економічних відносин, що виникають у результаті руху ресурсів всіх видів між державами й економічними суб'єктами різних держав. Ці двосторонні відносини охоплюють всі сфери економічного життя держави, й перш за все його виробничу, торговельну, інвестиційну та фінансову діяльність. Сутність зовнішньоекономічних зв'язків як економічної категорії проявляється в їх функціях. Такими функціями є:

1) організація та обслуговування міжнародного обміну природними ресурсами та результатами праці в їх речовій та вартісній формі;

2) міжнародне визнання споживчої вартості продуктів міжнародного поділу праці;

3) організація міжнародного грошового обігу.

Через механізм зовнішньоекономічних зв'язків попит на товари й послуги світового ринку переноситься на внутрішній ринок тієї чи іншої держави. Це викликає потребу в розвиткові виробничих сил, що, в свою чергу, сприяє розвиткові промисловості, сільського господарства, торгівлі, сфери послуг та фінансових установ.

Під класифікацією зовнішньоекономічних зв'язків слід розуміти розподіл цих зв'язків на конкретні групи по визначеним ознакам для досягнення встановлених цілей. Класифікаційна система зовнішньоекономічних зв'язків складається з видів та форм зв'язків. За напрямом товарного потоку зовнішньоекономічні зв'язки поділяються на такі види - експортні та імпортні, а за структурною ознакою - на зовнішньоторговельні, фінансові, виробничі та інвестиційні. До основних форм зовнішньоекономічної діяльності відносяться: торгівля, кредитування, науково-технічна співпраця, створення спільних підприємств, реалізація проектів на компенсаційній основі, культурна співпраця, туризм тощо.

Зовнішньоекономічні зв'язки формуються і здійснюються під впливом різноманітних регуляторів, що впливають на виникнення зв'язків і направляють їх розвиток у єдину ефективну політико-економічну систему, яка захищає інтереси держави. Регулятори зовнішньоекономічних зв'язків можуть бути економічними, організаційно-правовими й адміністративними в узагальненій класифікації. Зовнішньоторговельна політика встановлює і регулює відносини з іноземними державами в галузі зовнішньоторговельної діяльності, що охоплюють міжнародний обмін товарами (роботами, послугами, інформацією, результатами інтелектуальної діяльності). Ці відносини будуються на основі дотримання загальновизнаних принципів і норм міжнародного права й зобов'язань, що витікають із міжнародних договорів.

Основними напрямами зовнішньоекономічної діяльності Грузії є: експорт мінеральних вод, продуктів сільського господарства, виноробства; імпорт нафти і нафтопродуктів, легкових автомобілів, ліків, пшениці, природного газу і газоподібних вуглеців інше, а також туристично-курортна діяльність та міжнародні пасажирські і вантажні перевезення.

При визначенні зовнішньоекономічної політики Грузії, для вироблення принципів інтеграції її економіки у світове господарство, необхідно враховувати загальні закономірності розвитку.

Внаслідок міжнародного поділу праці світове господарство здійснює все більший вплив на економіку кожної країни, змінює економіку, загальний вигляд (між великими сферами і галузями) і приватний характер (по деталях, технологій, предметів). Посилюється інтернаціоналізація і глобалізація господарської діяльності, що зумовлено інтегральними процесами і створенням транснаціональних виробничих комплексів. Транснаціональні корпорації об'єднують національні господарства на базі глибокої спеціалізації і кооперації виробництва.

Посиленню інтернаціоналізації сприяли технологічна революція, узагальнення виробництва, виникнення глобальних проблем, для вирішення яких необхідно об'єднати зусилля багатьох країн. Сьогодні ефективність економіки будь-якої країни пов'язана з економічною політикою інших держав або групи країн. Ступінь взаємозалежності країн відрізняється за обсягом їх готівкових ресурсів, а також відповідно до проведеної державами політикою - вільна торгівля або ізоляція.

Для сучасного рівня міжнародних економічних зв'язків характерні такі риси: поглиблення міжнародного поділу праці; якісні зміни в торгівлі готовою продукцією, яка втратила комерційний характер і перетворилася на засіб обслуговування національних виробничих процесів; інтенсифікація переміщення капіталу; прискорення обміну науково-технічними знаннями і сферами послуг; зростання міграції робочої сили; прискорення і розширення економічної інтеграції країн і регіонів.

Регіони Грузії мають багатий потенціал торгово-економічного, культурно-освітнього, науково-технічного та гуманітарного співробітництва із зарубіжними країнами.

Налагодження прямих горизонтальних зв'язків між регіонами країни та їх зарубіжними партнерами в рамках єдиної державної політики має послужити посиленню економічного потенціалу Грузії та її інтеграції у світове співтовариство.

Про можливості регіонів Грузії можна судити на прикладі Імеретинського краю: майже половина промислової продукції, що випускається тут, експортується за кордон. Орієнтація на експорт, що взята на озброєння адміністрацією та окремими господарюючими суб'єктами краю, дозволяє задіяти потужності, які простоюють, вирішувати питання зайнятості та соціальні проблеми.

Пріоритети зовнішньої політики Грузії ґрунтуються на цінностях, які визнані в сучасному демократичному світі. Цей взаємозв'язок дозволяє Грузії забезпечити міжнародну підтримку в здійсненні пріоритетів.

Зовнішня політика є мостом, що з'єднує Грузію і світ. Тому міністерство іноземних справ намагається створювати і підтримувати цілеспрямовану зовнішню політику і проводити активну дипломатію, а також керується трьома принципами: передбачуваність, стабільність і спадкоємність.

По-перше, керівництво Грузії прагне створювати і підтримувати міцні двосторонні та багатосторонні відносини, які будуть зосереджуватися на передбачуваності зовнішньополітичних дій та ініціатив Грузії та будуть одним з ключових критеріїв, які забезпечать роль Грузії як повноцінного і надійного партнера в новому європейському та міжнародного суспільства. Грузія прагне розробити стабільний і твердий курс зовнішньої політики, здатної адаптуватися до мінливості середовища. У той же час керівництво Грузії намагатиметься уникати раптових змін і сюрпризів, які можуть привести до нових перевірок на міцність міжнародних позицій і безпеки Грузії.

По-друге, стійкість і послідовність зовнішньополітичних ініціатив Грузії буде залежати від здатності до зміцнення інституційних засад зовнішньої політики.

По-третє, зовнішня політика буде зупинятися на спадкоємності національних інтересів, яка заснована на послідовному консенсусі пріоритетів, які будуть запропоновані на міжнародному рівні.

Для визначення місця і ролі зовнішньоекономічних зв'язків Грузії у формуванні її зовнішньоекономічного та внутрішнього потенціалу зобразимо структурну схему зовнішньоекономічних зв'язків країни (рис. 1.1.).

Рис. 1.1 Структурна схема зовнішньоекономічних зв'язків Грузії

Як видно з рис. 1.1., всі структурні елементи впливають на зовнішньоекономічні зв'язки Грузії, а також безпосередньо формують систему факторів сприятливого впливу на рівень економічного потенціалу.

2. Фактори територіальної організації та розвитку зовнішньоекономічних зв'язків Грузії

Грузія розташована в центральній і західній частині Південного Кавказу з загальної площі 69500 квадратних кілометрів, розміром приблизно як американський штат Південна Кароліна або Ірландія, або майже у 9 разів менше території України. Ландшафт здебільшого гірський: Великий Кавказ на півночі і Малий Кавказ на півдні. Великий розділ Кавказьких гір проходить по території Грузії. Колхидська низовина знаходиться в території Грузії, і з західної частини межує з Чорним морем; басейн річки Кури знаходиться в східній Грузії.

Загальна протяжність сухопутного кордону 1461 км, з яких: 164-кілометрова ділянка кордону з Вірменією, 322 км - з Азербайджаном, 723 км - з Російською Федерацією, 252 км - з Туреччиною.

Грузинська ділянка берегової лінії Чорного моря становить 310 км. Найнижча точка рівнем моря, Чорного моря при 0 м, найвища точка гора Шхара на 5201 м над рівнем моря (рис. 2.1.).

Рис. 2.1 Географічне положення Грузії

Земельні ресурси в основному використовуються для потреб сільського господарства. Завдяки своєму розташуванню на досить низькій широти і помірної хмарності, Грузія отримує велику кількість сонячного тепла. Грузія багата мінеральними ресурсами, у тому числі мінеральними водами. Понад 300 родовищ корисних копалин були знайдені, половина з яких до цих пір не експлуатується, і за оцінками існує 2300 зареєстрованих мінеральних джерел, загальний обсяг виробництва в 130 млн. літрів, з яких лише невеликий відсоток дійсно використовуються. Одинадцять родовищ з 28 млн. тонн запасів нафти вже розвідані і великі нафтові родовища. Грузія має більше 400 мільйонів тонн кам'яного вугілля. Чорноморське побережжя в Аджарії, як вважають, містить величезну газових родовищ в той час як родовища марганцевих руд в місті Чіатура представляють собою значне джерело в оцінці 215 000 000 тонн. Країна має величезні запаси міді, свинцю, цинку, бариту і діатоміт. Крім того, існує велика кількість сировини для виробництва цементу, лицювальних матеріалів, мармуру, металу і миш'яку.

Рис. 2.2 Адміністративний поділ Грузії: 1. Абхазія, (Сухумі), 2. Мегрелія-Гірська Сванетія (Зуґдіді), 3. Ґурі (Озурґеті), 4. Аджарія (Батумі), 5. Рача-Лечхумі і Нижня Сванетія (Амбролаурі), 6. Імереті (Кутаїсі), 7. Самцхе-Джавахеті (Ахалціхе), 8 Шида Картлі (Ґорі), 9. Мцхета-Мтіанеті (Мцхета), 10. Квемо Картлі (Руставі), 11. Кахеті (Телаві), 12. Тбілісі (Тбілісі)

Тбілісі є столицею Грузії та адміністративно-торговим центром, який розташований в географічному центрі країни. Історичні місця древньої грузинської держави знаходяться на Південному Кавказі, на березі річки Кури. 80% населення є грузинське, етнічні меншини Тбілісі: азербайджанці, осетини, вірмени, українці, греки, євреї, турки, і останнім часом бум китайського населення. Близько 85% населення Тбілісі сповідує іншу форму християнства.

У порівнянні з іншою частиною Грузії, Тбілісі має набагато більш розвинену інфраструктуру - ефективне обслуговування транспорту, належне функціонування телефонного зв'язку в деяких районах міста з конкурентоспроможним мобільним телефонним зв'язком на вершині, і зростаюча сфера бізнесу надання послуг консультації з юридичних питань, а також питань управління. Найбільша частка місцевого бізнесу та іноземних інвестицій припадає на Тбілісі.

Для характеристики різних аспектів участі країни в міжнародному поділі праці (МПП) в його народногосподарській формі необхідно насамперед знати обсяг валового внутрішнього продукту (ВВП) країни, тому що він характеризує зосередження зусиль окремих країн на виробництві частини валового світового продукту.

Основні макроекономічні показники розвитку Грузії (2010р. попередні дані). Реальне зростання обсягу ВВП у 2010 році у порівнянні з 2009 роком склало 6,4%, при цьому дефлятор (індекс рівня цін) зріс на 8,7% річних. Номінальний обсяг ВВП за 2010 рік склав 20 791,3 млн. ларі (зростання 15,6%) (рис. 2.3.).

Рис. 2.3 Динаміка реального зростання ВВП та дефлятору (2005-2010 р.)

Таблиця 2.1 Валовий внутрішній продукт (ВВП) Грузії за період 2005 - ІІ квартал 2011 років

	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011-1	2011-2
ВВП у поточних цінах, млн. Ларі	11620,9	13789,9	16993,8	19074,9	17986,0	20791,3	5151,8	5848,1
ВВП у постійних цінах 2003 року, млн. Ларі	9935,6	10868,0	12208,8	12491,4	12019,7	12785,1	2903,5	3367,3
Реальне зростання ВВП, у відсотках	109,6	109,4	112,3	102,3	96,2	106,4	105,8	104,7
Дефлятор ВВП, у відсотках	107,9	108,5	109,7	109,7	98,0	108,7	113,4	110,7
ВВП на душу населення (в поточних цінах), ларі	2689,1	3133,1	3866,9	4352,9	4101,3	4686,5	1152,7	1308,5
ВВП на душу населення (в поточних цінах), USD	1483,5	1763,5	2314,6	2921,1	2455,2	2629,0	654,6	785,7
ВВП у поточних цінах, млн. USD	6411,0	7761,7	10171,9	12800,5	10767,1	11663,4	2925,7	3511,5

ВВП на душу населення в поточних цінах склав 4 685,5 ларі в 2010 році, або

2 629,0 дол. США, збільшившись на 173,8 дол. США порівняно з 2009 роком. Тенденції ВВП на душу населення наведені на рис. 2.4:

Рис. 2.4 ВВП на душу населення (2005-2010), ларі

Найбільшу питому вагу в галузевій структурі ВВП займає промисловість (14,7%), а потім торгівля (14,5%), послуги транспорту і зв'язку (10,1%), сільське господарство, лісівництво та рибальство (7,3%) та будівництво (5,5%) (рис. 2.5.).

Рис. 2.5 Структура ВВП, 2010 рік

Дані про об'єм ВВП окремих країн і величину їхнього валового експорту на світовий ринок є вихідними моментами для визначення ступеня залучення ресурсів країни в процес МПП. Показник цей розраховується відношенням величини експорту певного виду продукції (країни) на обсяг її ВВП. Цей показник називається експортна квота. Вона свідчить про ступінь залежності виробництва національної економіки від збуту своїх товарів на ринках інших країн, показує можливості даної країни робити певну кількість продукції для продажу на світовому ринку. Показник експортної квоти деяких видів продукції, виробленої в Грузії, розраховано в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Показник експортної квоти деяких видів продукції

Назва продукції	2005 рік	2009 рік	2010 рік
	тис. дол. США	Ке	тис. дол. США	Ке	тис. дол. США	Ке
Ферросплави	80 181,1	1,3%	130 081,3	1,2%	263 937,8	2,3%
Легкові автомобілі	17 914,9	0,3%	78 461,6	0,7%	227 296,8	1,9%
Лом чорних металів	84 222,8	1,3%	63 616,0	0,6%	109 370,9	0,9%
Золото, необроблене або оброблене наполовину	34 742,7	0,5%	116 189,3	1,1%	85 788,3	0,7%
Азотні добрива	35 838,6	0,6%	60 213,6	0,6%	72 113,4	0,6%
Мідні руди та концентрати	36 386,3	0,6%	61 858,0	0,6%	70 675,6	0,6%
Горіхи	70 297,8	1,1%	69 955,8	0,6%	64 035,9	0,5%
Етиловий спирт неденатурований (концентрація менше 80%) та спиртні напої	29 214,9	0,5%	54 019,4	0,5%	54 573,3	0,5%
Лом міді			19 013,2	0,2%	41 666,7	0,4%
Натуральні виноградні вина	81 328,9	1,3%	31 997,0	0,3%	39 269,0	0,3%
Загальний обсяг експорту	865 454,2	13,5%	1133612,3	10,5%	1583397,1	13,6%

Про ступінь включення економіки країни в МПП можна також судити по її імпортній квоті. Вона показує, яку частину імпорт становить від ВВП (таблиця 2.3.). Її можна порівняти з експортною квотою й у такий спосіб установити співвідношення між експортом та імпортом. Вони можуть бути рівні (у разі, якщо обсяг експорту збігається з імпортом), але найчастіше ці величини не збігаються.

Таблиця 2.3 Показник імпортної квоти деяких видів продукції

Назва продукції	2005 рік	2009 рік	2010 рік
	тис. дол. США	Ki	тис. дол. США	Ki	тис. дол. США	Ki
Нафта та нафтопродукти	336 286,1	5,2%	555 311,7	5,2%	694 668,1	6,0%
Легкові автомобілі	178 530,0	2,8%	254 701,9	2,4%	309 569,7	2,7%
Ліки	92 469,1	1,4%	175 102,0	1,6%	186 364,5	1,6%
Пшениця	45 130,1	0,7%	104 123,4	1,0%	171 715,4	1,5%
Гази нафти та газоутворюючі вуглеці	90 849,4	1,4%	151 930,8	1,4%	133 645,0	1,1%
Телефонні апарати для сотового та іншого бездротового зв'язку	27 082,7	0,4%	78 550,6	0,7%	110 445,3	0,9%
Цигарки	14 604,3	0,2%	57 424,7	0,5%	78 991,8	0,7%
Сахар	78 194,2	1,2%	50 407,6	0,5%	74 233,1	0,6%
Прути з вуглецевої сталі			35 073,1	0,3%	56 432,6	0,5%
Мідні руди та концентрати			8 006,3	0,1%	55 934,4	0,5%
Загальний обсяг експорту	2489953,3	38,8%	4366036,5	40,5%	5095122,7	43,7%

Як видно з таблиці 2.2. експортна квота Грузії у 2009 році складала 10,5% та зросла протягом 2010 року на 3,1 процентних пункти до 13,6%, а у порівнянні з 2005 роком зросла на 0,1 процентний пункт. Протягом 2010 року значення імпортної квоти Грузії зросло на 3,2 процентних пункти та становило 43,7%, а у порівнянні з 2005 роком зросла на 4,9 процентних пункти.

Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що економіка Грузії є відкритою, оскільки належить до економічних систем із високим значенням імпортної квоти. Водночас при існуючій ситуації - експорту та імпорту у ВВП країни - відбувається формування серйозної залежності функціонування і розвитку вітчизняної економіки від кон'юнктури світових ринків і вразливості до кризових явищ.

Грузія проводить ліберальну торговельну політику: у т.ч. низьке імпортне мито (встановлюється тільки на окремі товари, такі як будівельні матеріали та сільгосппродукцію); Грузія має Загальну систему преференцій (ЗСП) - відповідно, більш низькі тарифи застосовуються на товари, що вивозяться з території Грузії в ці країни (США, Канада, Швейцарія, Норвегія і Японія); Грузія користується GSP Plus з ЄС - у липні 2005 року Грузія стала одним з 15 одержувачів у світі новою схемою ЄС GSP +. Це важливий фактор з точки зору сприяння експорту з Грузії. Після отримання GSP Plus бенефіціара статусу, Грузія може імпортувати 7200 продукцію на ринок ЄС безкоштовно. Основні фактори розвитку зовнішньоекономічних відносин Грузії наведено у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 Фактори розвитку зовнішньоекономічних відносин Грузії

Географічний	сприятливе географічне положення багаті мінеральні та природні ресурси родючі землі різні кліматичні умови багаті туристичні ресурси (природа і культура)
Політичний	Грузія орієнтована на Захід Грузія є демократичною країною Уряд прагне до політичних і економічних реформ Грузія має хороший міжнародний імідж Корупція Уряду є низька
Інтеграційний	Грузія є членом міжнародних угод (ООН, СПС, ЄПС, IPAP ...)
Економічний	Макроекономічні показники стабільні (курси валют, інфляція) Грузія не має бар'єрів для прямих іноземних інвестицій Існує потенціал ринку для нових продуктів і послуг Інвестори можуть легко знайти якісну професійну допомогу (право, податки) Кількість ліцензій і дозволів мала
Податковий	Кількість податків мала Грузія має ряд угод про уникнення подвійного оподаткування
Інвестиційно-фінансовий	Банківська система розвинена і стабільна Основні міжнародні фінансові організації та донори присутні
Соціально-економічний	Робоча сила є освіченою та багатомовною Витрати на робочу силу низькою Трудовий кодекс є гнучким Грузинський народ дуже привітний й гостинний
Соціально-культурний	Грузія має багату культурну спадщину (археологія, історія, музика, мистецтво інше) Грузія є багатонаціональною і поліконфесійною країною

3. Зовнішня торгівля Грузії, її товарна і територіальна структура. Участь у міжнародних торговельних та економічних союзах

У департаменті зовнішньої торгівлі і міжнародних економічних відносин Міністерства економіки та розвитку Грузії відзначають, що рекордний показник експорту обумовлений, в основному, відчутним зростанням обсягів експорту домінуючої продукції. Наприклад, у порівнянні з 2006 роком, в 2010 році експорт феросплавів збільшився на 193%, легкових автомобілів - на 297%, брухту чорних металів - на 51%, золота - на 76%, азотних добрив - на 53%, спиртних напоїв - на 83%, брухту міді - на 40%.

З нових товарних позицій в експорті, що з'явилися за останні 5 років, в департаменті відзначили таку продукцію, як запчастини літаків, арматура, медикаменти, туалетний папір і серветки, електроенергія, окремі види промислових і сільськогосподарських товарів.

У 2010 році, порівняно з 2006 роком, обсяг експорту запчастин літаків виріс на 700% - з 3 млн. дол. США до 21 млн. дол. США. Арматура у великих обсягах стала експортуватися з 2008 року, тоді її було вивезено на суму 9 млн. дол. США. У 2009 році обсяг її експорту знизився до 3 млн. дол. США, а в 2010 році зріс до 36 млн. дол. США (що в 12 разів перевищує показник попереднього року). Медикаментів в 2010 році було експортовано на 30 млн. дол. США, тоді як у 2006 році - всього на 6 млн. дол. США (зростання - 500%). Виробництво туалетного паперу і вологих серветок у великих обсягах почалося в країні в 2009 році. У перший же рік цієї продукції було експортовано на 1,4 млн. дол. США. У 2010 році обсяг експорту зріс до 1,9 млн. дол. США (на 35%).

Експортувати електроенергію Грузія, яка протягом довгих років залежала від імпорту електроенергії, почала з 2006 року. Тоді електроенергії було експортовано всього на 2 млн. дол. США, при тому що обсяг її імпорту в грошовому вираженні склав 27 млн. дол. США. У 2010 році Грузія експортувала електроенергію на 37 млн. дол. США (більше на 1750%), а імпортувала всього на 13,1 млн. дол. США (менше на 52,5%).

У порівнянні з 2006 роком істотно збільшилися поставки за кордон оксидів марганцю - на 2760%, кам'яного вугілля - на 460%, сплавів сталі - на 105%, костюмів, піджаків і блуз - на 1034%, меблів - на 633%.

Що стосується сільськогосподарської продукції, то за останні 5 років зросли обсяги експорту риби, зелені, кількох видів овочів, ягід, приправ, насіння ялиці. Так, поставки риби за кордон зросли в 7,2 рази - до 6,5 млн. дол. США. Ця продукція вивозиться, в основному, до Туреччини (66,2% всього експорту риби з Грузії), Вірменію (18,2%) і Азербайджан - (15,0%).

Приправи у вигляді зелені, обсяг експорту яких збільшився в 4 рази - до 2,54 млн. дол. США, надходять на ринки України (43,5%), Білорусі (17,2%), Азербайджану (17,0%), Латвії (11,7%) , Болгарії (4,5%), Молдови (2,7%), Естонії (2,6%), Румунії (0,5%), Литви (0,4%), а також до Польщі і Чехії. Обсяг експортованих овочів зріс у 15 разів - до 3 млн. дол. США. Зокрема, капусти було поставлено на 1,13 млн. дол. США (у 2006 році - всього на 80 тис. дол. США). Капуста вивозиться на Україну (98%), в Азербайджан (1,2%) і Казахстан (0,8%). У 2010 році почався експорт картоплі. Обсяг поставок за підсумками року склав 1,24 млн. дол. США, основні ринки збуту - Азербайджан (98,5%) і Україна (1,5%). У число експортованих овочів входять також ріпчаста цибуля, листя салату, ріпа, буряк, морква, які вивозяться, в основному, в ті ж країни (якщо не рахувати невеликого обсягу поставок листя салату до Чехії та моркви в Молдову).

Щорічно зростають поставки на зарубіжні ринки приправ. Обсяг поставок в 2010 році склав 3,42 млн. дол. США. Експортні ринки - Україна (34,4%), Туреччина (23,5%), Азербайджан (13,6%), Білорусь (7,1%), Казахстан (3,9%), В'єтнам (3,7%) , Філіппіни (2,6%), Китай (1,6%), Узбекистан (1,3%), Латвія (1,3%), Литва, Польща, Молдова (по 1%) і Індія (0,9% ).

Насіння ялиці експортується в основному на європейські ринки. Обсяг експорту насіння ялиці за минулий рік склав 4 040 000 дол. США (що в 6 разів перевищує показник 2006 року). 77,1% загального обсягу було поставлено в Данію, 17,4% - до Німеччини, 2,7% - до Франції, 1,6% - до Ліхтенштейну, 0,7% - до Бельгії, 0,4% - до Великобританії і т.д.

Поставки на зарубіжні ринки фруктів (яблук, груш, айви та інших кісточкових) в 2010 році, порівняно з 2006 роком, скоротилися на 58%. Експорт фруктових соків, найбільший показник якого був зафіксований в 2007 році (13,5 млн. дол. США), знизився до 8,4 млн. дол. США у 2008 році і до 2,9 млн. дол. США у 2009 році, проте в 2010 році зріс до 6,1 млн. дол. США, тобто вдвічі в порівнянні з показником попереднього року.

У порівнянні з 2009 роком у 2010 році зросли і поставки за кордон виноградного вина, експорт якого різко скоротився в 2006 році після оголошення Росією ембарго на нього. Обсяг експорту вина в минулому році склав 39,3 млн. дол. США, тоді як в 2009 році він становив 32 млн. дол. США (зростання 22,7%). У департаменті відзначають, що на момент оголошення ембарго грузинські вина поставлялися в 36 країн, а в 2010 році були експортовані в 64 країни.

Що стосується продукції, експорт якої за останні кілька років відчутно знизився, то це цукор - до 131,6 тис. дол. США в 2010 році, з 28 860,9 тис. дол. США в 2007 році (максимальний показник за останні 5 років), борошно з насіння олійних культур - до 173,3 тис. дол. США, з 21 432,8 тис. дол. США в 2009 році, золото - до 85 788,3 тис. дол. США, з 116 189,3 тис. дол. США в 2009 році та інші (рис. 3.1.).

Складова частка імпорту в зовнішньоторговельному обороті Грузії за останні 5 років знизилася на 3,4% - з 79,7% у 2006 році до 76,3% в 2010 році.

На першій сходинці у списку імпортованих до Грузії товарів - нафта і нафтопродукти. За ними слідують легкові автомобілі, ліки, пшениця, природний газ і газоподібні вуглеці, телефони, цигарки, цукор, прути з вуглецевої сталі і мідні концентрати. Перша десятка імпортованої до Грузії продукції становить 36,8% всього імпорту країни (Рис. 3.2.).

У другу десятку, що склала 9,1% від загального обсягу імпорту, входять нафтовий кокс, обчислювальні машини, лом чорних металів (по 1%), м'ясо птиці, рослинне масло, вантажні автомобілі, шоколадні вироби, вугільний кокс (по 0,9% ), паперові вироби і меблі (по 0,8%).

Рис. 3.1 Структура експорту товарів Грузії у 2005, 2009 та 2010 роках



Рис. 3.2 Структура імпорту товарів Грузії у 2005, 2009 та 2010 роках

У 2010 році, порівняно з 2006 роком, зафіксовані наступні показники зростання імпорту за основними товарними групами: нафти і нафтопродуктів - на 57%, автомобілів - на 5%, інших транспортних засобів - на 23%, медикаментів - на 64%, пшеничного борошна - на 63%, телефонних апаратів - на 358%, сигарет - на 243%, цукру - на 12%, прутів з вуглецевої сталі - на 70%, брухту чорних металів - на 178%, нафтового коксу - на 142,8%, м'яса свіжого та замороженого - на 118,2%, насіння - на 95,8%, туалетного паперу - на 73,9%, меблів - на 21,2%, кондитерських виробів - на 38,2%, обчислювальних машин - на 8,7%.

Співвідношення експорту та імпорту Грузії за період 2005-2010 роки наведено у діаграмі (рис. 3.3.)



Рис. 3.3 Загальні дані про зовнішню торгівлю Грузії, млн. дол. США

Як видно з графіку динаміки експорту та імпорту (рис.3.4.) протягом 2005-2008 років спостерігалося поступове зростання як експорту, так і імпорту. При чому зростання імпорту відбувалося у більших обсяг, що в свою чергу спричинило зростання від`ємного сальдо зовнішньоторговельного товарообігу. Протягом 2009 року спостерігався незначний спад експорту (близько 24%) при спаді імпорту (близько 30%), що спричинило зменшення від`ємного сальдо на 33% або на 1 575,0 млн. дол. США.



Рис. 3.4 Динаміка експорту та імпорту, млн. дол. США

На країни Євросоюзу припадає приблизно 26% зовнішньоторговельного обороту Грузії. У 2010 році Грузія підтримувала торговельні відносини з усіма 27 країнами ЄС. З 22 з цих країн зовнішньоторговельний оборот зріс, а з 5 країнами - Австрією, Великобританією, Кіпром, Нідерландами та Швецією - скоротився.

Сукупний обсяг зовнішньої торгівлі з країнами ЄС у 2010 році склав 1736 млрд. дол. США, що на 13% перевищує показник 2009 року. Обсяг експорту з країнами ЄС за цей період зріс на 25% - до 297 млн дол. США і становив 19% всього експорту Грузії. Обсяг імпорту з країнами ЄС збільшився на 10% - до 1439 млрд. дол. США і склав 28% сукупного імпорту країни.

Для порівняння: частка країн ЄС у загальному обсязі зовнішньоторговельного обороту Грузії в 2009 році становила 28%, у загальному обсязі експорту - 21%, імпорту - 30%. На країни ЄС і в 2009 році і в 2010 роках доводилося 33% торгового дефіциту Грузії.

Слід зазначити, що експорт до країн ЄС за підсумками 2010 року порівняно з 2006 роком зріс на 32%. Найбільше зростання експорту зафіксований в наступні країни: Румунію (573%), Данію (459%), Фінляндію (378%), Литву (239%), Бельгії (134%), Іспанію (109%), Латвію (60%), Грецію (32%) та Чехії (24%). До Франції, Словаччини та Німеччини експорт за вказаний період скоротився, в середньому, на 20%. А експорт в Австрію, Кіпр і Люксембург значно скоротився: відповідно, в 2,4 рази, 7 і 10 разів.

Імпорт з країн ЄС за останні 5 років зріс на 30,3%. Зростання імпорту зафіксовано з 22 країн, в першу чергу, з Румунії (235%), Греції (217%), Литви (180%), Латвії (140%), Іспанії (122%). З інших 5 країн імпорт скоротився: з Кіпру (на 56,3%), Фінляндії (на 57%), Мальти (на 22%), Швеції (18%) і Німеччини (на 6%).

За підсумками 2010 року кількість торговельних партнерів Грузії дорівнювало 138 (в 2009 році вона підтримувала зовнішньоторговельні відносини з 131 країною). З 32 з них сальдо торгового балансу було позитивним (у 2009 році - з 30), з іншими - негативним. Більш ніж 50%-ве зростання торгового обороту був зафіксований у Грузії, зокрема, із вхідними в ЄС Словаччиною (130%), Естонією (94%) та Іспанією (55%), членами СНД Казахстаном (219%), Молдовою (121 %), Узбекистаном (76,3%) і Вірменією (58%), а також з Антигуа і Барбуда (500%), Австралією (411%), Пакистаном (400%), Панамою (125%), Китаєм (98, 5%), Еквадором (98%), Шрі-Ланкою (91%), Іраном (85,1%), Кореєю (65%) та іншими. З Ганою і Мексикою торговий оборот зріс приблизно в 10 разів.

Частка першої десятки країн - найбільших зовнішньоторговельних партнерів Грузії за підсумками 2010 року - склала 67% у загальному обсязі зовнішньоторговельного обороту країни (таблиця 3.1.). 3 верхні рядки в першій десятці, як і в попередньому році, зайняли Туреччина, Азербайджан і Україна. Вони - найбільш великі імпортери продукції в Грузію. Що стосується країн-експортерів, то на перших позиціях - Азербайджан, Туреччина і США.

Торговий оборот Грузії з Туреччиною досяг 1,11 млрд. дол. США або 16,5% усього зовнішньоторговельного обороту країни. Експорт склав 216,10 млн. дол. США (в 2009 році 225,78 млн. дол. США), імпорт - 888,65 млн. дол. США (у 2009 році 787,62 млн. дол. США). Найбільше до Туреччини вивозилося брухту кольорових металів - 88,95 млн. дол. США (41,2% всього експорту в Туреччину), феросплавів - 24,40 млн. дол. США (11,3%), азотних добрив - 16,93 млн. дол. США (7,8%), легкових автомобілів - 16,69 млн. дол. США (7,7%), а також поставлялася електроенергія - на 10,42 млн. дол. США (4,8%). 5 основних позицій по імпорту зайняли лікарські препарати - 38,00 млн. дол. США (4,3% всього імпорту з Туреччини), паперові вироби господарсько-побутового та санітарно-гігієнічного призначення - 27,45 млн. дол. США (3,1%), пластмасові труби і трубки - 23,85 млн. дол. США (2,7%), металоконструкції з чорних металів - 19,52 (2,2%) і цемент - 19,48 млн. дол. США (2,2%).

Таблиця 3.1 Найбільші зовнішньоторговельні партнери Грузії, 2010 рік

Країна	Експорт	Імпорт	Оборот
	тис. дол. США	частка у загальному обсязі	тис. дол. США	частка у загальному обсязі	тис. дол. США	частка у загальному обсязі
Туреччина	216 049,4	13,6%	888 644,6	17,4%	1104694,0	16,5%
Азербайджан	243 989,3	15,4%	464 112,5	9,1%	708 101,7	10,6%
Україна	103 334,4	6,5%	558 900,6	11,0%	662 235,0	9,9%
Німеччина	31 762,0	2,0%	330 018,5	6,5%	361 780,5	5,4%
Китай	24 250,5	1,5%	334 318,6	6,6%	358 569,1	5,4%
Сполучені Штати	180 498,8	11,4%	173 401,5	3,4%	353 900,4	5,3%
Росія	34 298,3	2,2%	279 672,9	5,5%	313 971,2	4,7%
Вірменія	160 289,7	10,1%	45 547,6	0,9%	205 837,3	3,1%
Болгарія	62 105,9	3,9%	131 723,1	2,6%	193 829,0	2,9%
Об'єднані Арабські Емірати	27 793,5	1,8%	159 229,6	3,1%	187 023,1	2,8%
Інші країни	499025,2	31,5%	1729 503,3	33,9%	2228528,5	33,4%
Загальний:	1583397,0	100,0%	5095072,8	100,0%	6678469,8	100,0%

На частку Азербайджану припадає 708,10 млн. дол. США або 10,6% усього зовнішньоторговельного обороту Грузії. Обсяг експортованої до Азербайджану продукції склав 243,99 млн. дол. США, імпортованого з Азербайджану товару - 464,11 млн. дол. США. Перші п'ять позицій з експорту зайняли легкові автомобілі - 104,27 млн. дол. США (42,7% всього експорту в Азербайджан), запчастини літальних апаратів - 25,28 млн. дол. США (10,4%), прути з вуглецевої сталі - 18,43 млн. дол. США (7,6%), велика рогата худоба - 15,04 млн. дол. США (6,2%) та лікарські засоби - 11,38 млн. дол. США (4,7%). Перша п'ятірка по імпорту виглядає наступним чином: нафта і нафтопродукти - 297,75 млн. дол. США (64,2% імпорту з Азербайджану), гази нафти і газоподібні вуглеводні - 77,91 млн. дол. США (16,8%), цукор - 9,77 млн. дол. США (2,1%), гіпс, ангідрит та штукатурка - 6,78 млн. дол. США (1,5%) і рослинне масло - 6,63 млн. дол. США ($ 1,4%).

Торговий оборот Грузії з Україною склав 662,2 млн. дол. США або 9,9% зовнішньоторговельного обороту країни. Із загального обсягу експорт склав 103,33 млн. дол. США, імпорт - 558,90 млн. дол. США. Найбільше Грузія постачає на Україну неденатурованого етилового спирту і спиртних напоїв - 25,38 млн. дол. США (24,6% всього експорту на Україну), натуральних виноградних вин - 17,98 млн. дол. США (17,4%), мінеральних та прісних вод - 16,10 млн. дол. США (15,6%), феросплавів - 15,38 млн. дол. США (14,9%) і цитрусів - 8,64 млн. дол. США (8,4%). Найбільше з України до Грузії ввозиться сигарет - 66,62 (11,9% всього імпорту), прутів з вуглецевої сталі - 50,36 млн. дол. США (9,0%), олії - 37,91 млн. дол. США (6,8% ), коксу та напівкоксу - 23,87 млн. дол. США (4,3%) і пшениці - 19,24 млн. дол. США (3,4%).

4. Зовнішні зв'язки Грузії в банківсько-кредитній, фінансово-інвестиційній, освітньо-науковій, транспортно-комунікаційній та техніко-технологічній сферах

У 1994 році Грузія почала реформи свого банківського сектора. Реформа була заснована на рекомендаціях Міжнародного валютного фонду і здійснюються за технічної допомоги міжнародних фінансових організацій. Цілі реформи: підвищення рівня фінансової стабільності, підвищення безпеки і надійності банківської системи, запровадження сучасного банківського нагляду політики та практики, впровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, підвищення кваліфікації банківського персоналу, а також підвищення фінансової стійкості комерційних банків. Реформа також передбачала розвиток законодавчої бази для банківської системи.

Чистий прибуток банківського сектора Грузії в серпні 2011 року склав 29,3 млн. ларі, або $ 17,8 млн. За інформацією Національного банку Грузії, з початку року чистий прибуток комерційних банків склав 182 млн. ларі (110,3 млн. дол. США).

На 1 вересня 2011 року сукупні активи комбанків досягли 11 600,0 млн. ларі (7 млрд. дол. США), а власні кошти (акціонерний капітал) - 1 900,0 млн. ларі (1,15 млрд. дол. США). Участь іноземного капіталу в статутному капіталі комерційних банків склала 81,7%.

Сукупні депозити банківського сектора Грузії на цей же період досягли 5 300,0 млн. ларі (3,2 млрд. дол. США), коефіцієнт доларизації депозитів склав 67,4%, причому частка депозитів в доларах США в загальному обсязі депозитів в іноземній валюті була 74,5%, частка депозитів у євро - 18,9%.

Середньозважена процентна ставка на депозити на 1 вересня 2011 року становила 8,7%, ставка на депозити в національній валюті - 11,6%, в іноземній - 8,4%.

На 1 вересня 2011 року на банківському ринку Грузії функціонувало 19 комерційних банків, з них 15 - за участю іноземного капіталу в статутному капіталі та 2 - філії іноземних банків.

За період з 01.01.2000 по 01.09.2011рр. обсяг валютних депозитів зріс на 3 964 407 тис. ларі в еквіваленті (з початку 2011 року - на 223 396 тис. ларі в еквіваленті). При цьому, коливання річної процентної ставки за вкладами є незначною. Так, наприклад за вкладами до запитання процентна ставка у порівнянні з початком 2000 року зменшилася на 1,6 п.п., а з початком 2011 року - на 0,3 п.п. і становила 5,4% річних.

За період з 01.01.2000 по 01.09.2011рр. обсяг депозитів у національній валюті зріс на 2 453 239 тис. ларі (з початку 2011 року - на 569 434 тис. ларі). При цьому, за строковими вкладами процентна ставка у порівнянні з початком 2011 року зросла на 0,7 п.п. і становила 11,4% річних. Перевищення абсолютного збільшення вкладів в національній валюті ніж в іноземній свідчить про підвищення довіри до національної валюти, а відповідно до сприяння розвитку економіки країни у цілому.

За період з січня 2010 по серпень 2011 років спостерігається зменшення процентних ставок за всіма кредитними продуктами. Найбільше зменшення спостерігалося за короткостроковими споживчими кредитами строком до 1 року (на 7,4 п.п.), середньострокового (7,3 п.п.) та короткострокового (5,6 п.п.) кредитування автотранспорту.

За період з січня 2010 по серпень 2011 років середньозважені процентні ставки кредитування в національні валюті мали досить значне коливання, а також нерівномірне розподілення. Так, за кредитним продуктом авто кредитування терміном до 1 року процентна ставка зросла на 25 п.п., при тому, що за терміном до 5 років - на 2 п.п., іпотечними до 1 року - зросла на 17,4 п.п., а терміном до 5 років - зменшилася на 4,5 п.п.

Більше 4600 компаній в Грузії були створені іноземними інвесторами. Ці фірми створюються базуючись на навички, таланти, багатомовної і високо освіченої робочої сили.

За даними 2010 року, обсяг прямих іноземних інвестицій до Грузії склав 814,5 млн. дол. США, це 23,7% більше в порівнянні з аналогічним показником 2009 року. Частка в ВВП дорівнює 7%.

За 6-ть місяців 2011 року обсяг прямих іноземних інвестицій склав 377,1 млн. дол. США, що 0,61% менше в порівнянні з обсягом 6-и місяців 2010 року (374,8 млн. дол. США).

Що стосується структури інвестицій (таблиця 4.1.), згідно з даними за 2010 рік частка інвестицій в добувну та обробну промисловість - 228,8 млн. дол. США (28,1%), транспорт і комунікації - 215,1 млн. дол. США (26,4%), нерухомість - 119,3 млн. дол. США (14,6%), фінансовий сектор - 107,4 млн. дол. США (13,2%).

Найбільша сума інвестицій 6 місяців 2011 року також припадає на добувну та обробну промисловість - 112,3 млн. дол. США (29,8%)

Таблиця 4.1 Структура прямих іноземних інвестицій за основними економічними секторами у 2008-2010 роках

Економічні сектори	2008	2009	2010
	млн. дол. США	% у заг. обсязі	млн. дол. США	% у заг. обсязі	Млн. .дол. США	% у заг. обсязі
Загальний, у т.ч.	1564,0	100,0	658,4	100,0	814,6	100,0
добувна та обробна промисловість	207,3	13,3	139,8	21,2	228,8	28,1
транспорт і комунікації	422,7	27,0	98,4	14,9	215,1	26,4
нерухомість	277,8	17,8	147,4	22,4	119,3	14,6
фінансовий сектор	8,5	0,5	49,7	7,5	107,4	13,2
інші сектори	647,7	41,4	223,1	33,9	143,9	17,7

Сумарна частка 6 великих прямих іноземних країн-інвесторів досягла 58 відсотків в 2010 році. Прямі інвестиції з країн ЄС склав 248 млн. дол. США, що становить 30% від загального обсягу інвестицій, в той час як прямі іноземні інвестиції з країн СНД склав 91 млн. дол. США або 11% (таблиця 4.2., рис. 4.1.).

За даними 2010 року, найбільша кількість інвестицій надійшла зі Сполучених Штатів 135,8 млн. дол. США (16,7% від загального обсягу інвестицій). За даними 6 місяців 2011 року - з Кіпру 57,3 млн. дол. США або 15,2% від загального обсягу інвестицій.

Таблиця 4.2 Прямі інвестиції у Грузію протягом 2008-2010 років

Економічні сектори	2008	2009	2010
	млн. дол. США	% у заг. обсязі	млн. дол. США	% у заг. обсязі	млн. дол. США	% у заг. обсязі
Загальний, у т.ч.	1 563,90	100,0%	658,40	100,0%	814,60	100,0%
Країни ЄС	476,70	30,5%	224,70	34,1%	248,20	30,5%
Країни СНД	94,70	6,1%	1,00	0,2%	91,20	11,2%
Сполучені Штати	167,90	10,7%	- 10,00	-1,5%	135,80	16,7%
Туреччина	164,50	10,5%	97,90	14,9%	91,80	11,3%
Нідерланди	135,90	8,7%	32,60	5,0%	73,40	9,0%
Британія	148,90	9,5%	72,30	11,0%	59,00	7,2%
Азербайджан	23,90	1,5%	29,80	4,5%	58,00	7,1%
Об'єднані Арабські Емірати	306,60	19,6%	162,80	24,7%	55,50	6,8%
Інші країни	616,20	39,4%	273,00	41,5%	341,10	41,9%

Рис. 4.1 Основні країни-інвестори у 2010 році

Після розпаду Радянського Союзу, вся система освіти Грузії дещо погіршилася, що зумовлено багатьма факторами, включаючи відсутність фінансування державних установ та наявністю широко поширеної корупції. У 2004/2005 уряду Грузії, за підтримки міжнародного фінансування і досвіду, почав радикальні ініціативи з реформування всього сектора освіти з метою підвищення якості освіти та ліквідації корупції.

Більшість шкіл у Грузії є державними та навчання відбувається грузинською мовою, але існує також ряд громадських шкіл доступних для учнів, де мовою навчання є, крім грузинських, наприклад, російська, вірменська, турецька, українська, литовська, французька, німецька та азербайджанська. Ці школи розташовані в містах та регіонах, як правило, де проживають відповідні етнічні групи.

Також існує кілька міжнародних приватних шкіл, які розташовані в Тбілісі:

· Американська академія (англійська)

· QSI (англійська)

· New School International School of Georgia (англійська)

· Privet Demirel School (турецька/англійська)

· School of Tomorrow (англійська)

· Waldorf School (німецька/грузинська)

Є багато державних і приватних університетів по всій Грузії, що надають ступінь бакалавра та аспірантів. За величиною найбільшим університетом у Грузії є Тбіліський державний університет. Кількість ліцензованих/акредитованих вузів різко скоротилося в процесі реформи освіти.

Крім державних університетів, є багато приватних (або напів-приватних) вузів по всій Грузії, багато з яких крім грузинської мови використовують іншу мову навчання. Деякі з найбільш популярних університетів, що розташовані в Тбілісі:

· British Academy (англійська)

· Caucasus University (англійська та грузинська)

· European School of Management (англійська та грузинська)

· Georgian American University (англійська та грузинська)

· Georgia Institute of Public Administration (англійська)

· The University of Georgia (раніше лише грузинська, потім англійська та грузинська)

· International Black Sea University (турецька)

Також в Грузії існує «Цивільна програма інтеграції», основними завданнями якої є створення системи освіти в якості основного інструменту для інтеграції національних меншин в суспільство, створення системи освіти в якості основного інструменту для заохочення терпимості та розвитку громадянського суспільства, підвищення цінності державної мови та мов національних меншин у загальноосвітніх навчальних закладах, забезпечити розробку та реалізацію в національних меншин освітніх програм відповідно до вищезазначених цілей, сприяючи збереженню культурної та мовної самобутності національних меншин та їх інтеграції в грузинське суспільство.

Існує також «Програма підтримки грузинських шкіл за кордоном», метою якої є популяризація грузинських традицій серед грузин, які проживають за кордоном, надати їм оновлену інформацію про сучасну Грузію, і що більш важливо сприяти підтримці їх мовно-культурної самобутності і зв'язку зі своєю країною.

28 червня 2010 року за наказом міністра освіти і науки Грузії був створений Національний науковий фонд Руставелі.

Національний науковий фонд Руставелі (Руставелі Foundation) є наступником грузинського Національного наукового фонду і Фонду для грузинських досліджень, гуманітарних і соціальних наук.

Фонд призначений для забезпечення раціонального витрачання фінансових коштів, призначених для науки, що робить єдину систему фінансування науки і встановлення суспільної довіри, а також діяльність в області моніторингу зацікавлених державних наукових грантів та представлення доповіді в Міністерство про нові наукові продукти і очікуваний економічний ефект від них, на основі грантового фінансування.

Національний науковий фонд фінансуватиме проекти з наступним 10 напрямами:

· Грузинські дослідження;

· Гуманітарні, економічні та соціальні науки;

· Техніку, високотехнологічні матеріали;

· Інформаційні технології, телекомунікації;

· Математичні науки;

· Фізичні та хімічні науки;

· Медичні науки;

· Дослідження Землі та навколишнього середовища;

· Аграрні науки.

Транспортна система Грузії включає: залізні дороги (протяжність 1420 км); автомобільні дороги (понад 22 тис. км); морські порти: Батумі, Поті, Сухумі; поромні переправи: Поті-Бургас, Поті-Іллічівськ, Батумі-Варна; нафтопровід Баку- Тбілісі-Супса; грузинську частина магістрального газопроводу Владикавказ-Казбегі-Красний міст, що пролягає з Росії в Грузію до її кордону з Вірменією і Азербайджаном, нафтопровід Баку-Тбілісі-Джейхан і споруджуваний газопровід Баку (Шах-Деніз) - Тбілісі-Ерзерум; аеропорти: Тбілісі, Кутаїсі, Сенакі, Батумі, Сухумі.