Завдяки своєму географічному положенню між європейською Росією та Азією територія Грузії має важливе транзитне значення. Зокрема, вона забезпечує сусіднім країнам - Азербайджану і Вірменії - найкоротший вихід до Чорного моря. У радянський період м.Тбілісі стало великим вузлом залізничних і автомобільних доріг Кавказького регіону. Залізниці є головним засобом внутрішніх вантажних перевезень. Кістяк залізничної мережі утворює субширотна Закавказька магістраль, яка збудована ще в 1883 р. і з'єднує Баку з Поті і Батумі. Від неї прокладені основні гілки на Ткібулі, Боржомі, Чіатуру, Кахетинська дорога і лінія на Єреван.

Зв'язок з Росією підтримується на сході - через Баку і на заході - уздовж узбережжя Чорного моря. Є залізничний зв'язок із Турцією через територію Вірменії. Для розвитку периферійних районів республіки були збудовані лінії залізничних доріг Натанебі - Махарадзе, Очамчире - Ткварчелі, Броцеула - Цхалтубо, Горі - Цхінвалі, Боржомі - Ахалціхе - Вале, Гракалі - Тедзамі, Качреті - Цителі-Цкаро та інші.

Завдяки положенню Грузії на південному кордоні колишньої Російської імперії і СРСР важливими стратегічними об'єктами вважалися шосейні дороги. До числа найбільш живописних належить знаменита Воєнно-Грузинська дорога через Хрестовий перевал (одна з чотирьох магістралей, що перетинають високогірну зону Великого Кавказу). Грузія має порти на Чорному морі. Серед них виділяються Батумі, головний нафтовий термінал і контейнерний порт, і Поті, важлива військово-морська база. До грузино-абхазького конфлікту роль головного туристичного і курортного порту виконувало Сухумі.

Більшу частину вантажів, що перевозяться через грузинські порти, становить сира нафта. Незважаючи на міжнародний статус порту Батумі, значна частина торгівлі обмежується чорноморським регіоном. У Грузії добре розвинуте повітряне сполучення між районними центрами, а Тбілісі пов'язаний міжнародними авіалініями з більшістю столиць СНД і Європи.

Транспорт Грузії має постійний розвиток. Так, планується будівництво залізної дороги Баку-Тбілісі-Карс (Туреччина), яке має завершитися в 2012 році (Рис.4.2.).

Рис. 4.2 Залізнична магістраль Баку-Тбілісі-Карс

Будівництво залізниці Баку-Тбілісі-Карс, що сполучає території Азербайджану, Грузії і Туреччини, завершиться в 2012 році.

Більш того планується наступного року завершити й будівництво залізничної станції в місті Ахалкалакі на півдні Грузії.

Цей проект важливий для розвитку інфраструктури Грузії, тому що вантажі з Китаю залізницею в найкоротші терміни будуть надходити транзитом через Грузію на європейські ринки.

Слід зазначити, що для будівництва залізниці Баку-Тбілісі-Карс Азербайджан виділив Грузії кредит спочатку в 200 мільйонів доларів, а потім в 575 мільйонів доларів, пропускна спроможність залізниці, що будується з 2007 року, становитиме 17 мільйонів тонн вантажів.

Розглянемо науково-технічні зовнішньоекономічні зв'язки. Науково-технічна співпраця може набувати наступних форм:

- експорт продукції, що репрезентує досягнення науково-технічного прогресу;

- кооперація країн у створенні нової техніки й технології з подальшим її впровадженням та використанням;

- спорудження за кордоном заводів «під ключ» або експорт комплексного обладнання при виробництві нової техніки;

- модернізація об'єктів за участю закордонних партнерів;

- оренда нового обладнання - лізинг;

- обмін передовим технічним досвідом;

- спільні конференції, симпозіуми, публікації, координація та кооперація наукових досліджень;

- технічна допомога при опануванні нових виробництв;

- науково-технічна співпраця у галузі навчання та підвищення кваліфікації наукових кадрів.

За даними ООН, на розвиваючих ринках працює близько 21,5 тис. транснаціональних корпорацій. Для них такі ринки - джерело економічного зростання та якісна база науково-технічних талантів. Транснаціональні корпорації очікують, що близько 70% світового економічного зростання протягом наступних кількох років буде, головним чином, забезпечено розвиваючими ринками, причому 40% припаде на Індію та Китай.

Практично всі найбільші транснаціональні корпорації стали переводити свої дослідження і розробки в розвиваючі країни. Наприклад, великі R & D - центри в індійському місті Бангалор мають General Electric, Cisco, Intel, компанія Huawei, P & G, Nokia, ін.

В Грузії представлені, наприклад такі транснаціональні корпорації як Соса-Соla, Pepsi-Cola, Uniliever, Procter&Gamble, Ferrero, «Роснефть», Cisco, «ЛУКойл» інші.

У Грузії з'являються транснаціональні корпорації в галузі туризма, це означає, що країна стала однією з найпривабливіших у світі для вкладення інвестицій в готелі, розважальні центри та об'єкти харчування, такі як Radisson, Holiday Inn, Batumi Radisson, Kempinski.

Чим більше транснаціональних технологічних корпорацій прийде до Грузії і чим активніше вони будуть брати участь у грузинській економіці, тим краще і швидше буде розвиватися грузинська інноваційна економіка. Грузинська інноваційна система повинна стати ще більш відкритою для зарубіжних джерел знань, які будуть доповнювати грузинські та забезпечувати накопичення інноваційного потенціалу на підприємствах, сприяючи обміну новими технологіями і науково-технічними розробками, міжнародної підтримки комерціалізації розробок в Грузії.

Рис. 4.3 Територіальна прив'язка зовнішньоекономічних зв'язків Грузії

Як видно з рис.4.3 основні потоки експорту та імпорту Грузії припадає на країни, які територіально мають кордони з країною (44,4% експорту та 43,9% імпорту).

5. Проблеми і перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв'язків Грузії

На сьогоднішній день зміцнення міжнародних економічних зв'язків має велике значення для Грузії, тому саме питання інтеграції є актуальними для країни та дає певні перспективи для розвитку зовнішньоекономічних зв'язків Грузії.

Мабуть, найвищим досягненням в галузі міжнародної інтеграції стало для Грузії вступ до Світової організації торгівлі (СОТ) в 2000 році. Процес приєднання до цієї економічної організацію був тривалим і складним, зв'язаних з безліччю переговорів і процедур. В 1996 році Грузія отримала статус спостерігача, що необхідно для ознайомлення з системою торговельних відносин в рамках СОТ. А на початку 1997 року уряд республіки представила Меморандум про зовнішню політику, що свідчило про готовність до реформування економіки для відповідності стандартам організації торгівлі. Варто зазначити, що для країни, яка довгий час існувала в рамках командно-адміністративної системи і лише недавно вступила на шлях переходу до ринкової економіки, дуже складно було здійснити реформування законодавчо-правової бази та сформувати відповідні механізми регулювання, які б задовольняли країни-учасниці. Правила, розроблені в рамках ГАТТ і СОТ, коригувалися протягом 50 років, таким чином, критерії, які пред'являються країнам, що претендують на членство в організації, є дуже суворими.

У підсумку, в 2000 році Парламент Грузії ратифікував Протокол про приєднання до Маракешської угоди, і фактично країна стала повноправним членом Світової організації торгівлі. Вступ до цього міжнародного економічного об'єднання є першим кроком на шляху до нового економічного порядку.

Варто зазначити, що активну участь в інтеграції Грузії брали Сполучені Штати Америки та країни Європейського Союзу. В рамках програм АМР США та ТАСІС уряди західних держав виконали спеціальні проекти для надання допомоги республіці щодо вступу до СОТ.

Відомо, що Всесвітня торгова організація позитивно ставиться до участі країн у міжнародних економічних об'єднаннях. Важливо, щоб загальний ефект від подібних кооперацій не був негативним для умов торгівлі з іншими країнами і не порушував процесів лібералізації торгівлі, створених у світовій економіці.

З цією метою Грузія активно намагається врегулювати питання про створення вільних економічних зон на своїй території. Однак, країна відчуває безліч труднощів в цій галузі, і на даний момент не існує оптимальної програми для формування ВЕЗ. Разом з цим, в існуючих економічних умовах, Грузія не поспішає вступати в Митний Союз, організований країнами СНД, або приєднуватися до інших об'єднань. Уряд країни побоюється, що подібні дії можуть посилити залежність зовнішньої торгівлі від політичних умов, що існують у подібних договорах.

За заявами фахівців, на сьогоднішній день Грузія готова проводити переговори з усіх напрямків зовнішньої торгівлі, обмінюватися досвідом по переговорах з СОТ і розробляти плани подальшої співпраці з урахуванням свого членства в цій організації.

Факт вступу країни до Світової організації торгівлі розглядається як визнання Заходом успіху Грузії в проведених економічних реформах, що має величезне значення для подальшої інтеграції в систему міжнародних економічних відносин і дає можливість захисту власних економічних інтересів на міжнародних ринках. Разом з цим, Грузія отримала шанс ефективно використовувати свій транзитний потенціал, а також залучити в країну такі необхідні іноземні інвестиції. Все це незабаром зможе сприяти прискореному становленню економіки країни та підвищенню добробуту нації. На даному етапі свого розвитку, заручившись підтримкою СОТ, Грузія справді має можливість зайняти достойне місце в системі міжнародного поділу праці, і на основі своїх географічних та кліматичних особливостей виявити реальні економічні переваги перед іншими країнами.

Не менш важливим для майбутнього республіки є подальша інтеграція в політичні і економічні структури Європейського Союзу. Протягом останніх років активна співпрацю з цим об'єднанням країн успішно себе зарекомендувала, варто відзначити хоча б кількість грантів, отримані Грузією в рамках фінансової допомоги розвиваючим країнам, загальний номінал таких виплат склав 300 мільйонів євро. Разом з цим, в рамках підписаної в 1996 році угоди, яка набрала чинності в 1999 році, з боку Євросоюзу в Грузію поступає фінансова і технічна допомога.

Процесу інтеграції країни в Європейський Союз в значній мірі сприяє співробітництво з такими організаціями, як Центрально-європейська ініціатива або ЦЄІ, Ініціатива співробітництва Південно-Східної Європи або ІСЮВЕ. У найближчих планах значиться встановлення контакту з субрегіональною ініціативою Євро-Середземноморського співробітництва.

Одним з найважливіших напрямів економічної інтеграції для Грузії зміцнення взаємовигідних відносин з країнами СНД. Саме тому в останні році проводиться активна співпраця в рамках так званого об'єднання ГУУАМ, абревіатура якого відбиває склад країн, які входять до цього союзу, - Грузія, Україна, Узбекистан, Азербайджан і Молдова. Основними напрямами співпраці об'єднання ГУУАМ є спільне будівництво транспортного коридору Європа - Азія, частиною якого є нафтопровід, що проходить по території Грузії, ця ділянка називається "Баку-Тбілісі-Джейхан". Також обговорюється можливість створення в просторі ГУУАМ вільної економічної зони.

У цьому об'єднання Грузія має можливість відігравати важливу роль в силу свого географічного розташування. Першочерговим є завдання транспортування нафти Каспійського моря на Захід, і саме Грузії буде належати вирішальне слово в цьому проекті, тому що більша частина нафтопроводу буде проходити по її території.

Разом з цим, варто зазначити, що Грузія є членом наступних міжнародних організацій: ООН, ОБСЄ, МВФ, МБРР, ЮНЕСКО і ВАТ.

Щодо вступу Грузії у блок НАТО: у 2004 році комісія Північноатлантичного блоку відвідувала республіку, і після тривалого вивчення обстановки, зробила в цілому позитивний висновок щодо реформ, проведених в країні. Разом з цим варто відзначити, що в Грузії досі існує величезна кількість як політичних проблем і недосконалостей в законодавчій базі. Так, наприклад не вирішені наступні питання: охорона та моніторинг кордону, боротьба проти тероризму, удосконалення демократичних інститутів, захист прав людини, верховенства закону, демократичний контроль над збройними силами. Основною проблемою залишається внутрішньополітичний конфлікт на півдні країни. Проблеми адміністративно-територіального поділу у відношенні Аджарії та Південної Осетії, їх політичний статус, а також активне втручання у вирішення цього питання Росії вкрай негативно сприймаються фахівцями НАТО. Представники американського уряду не раз заявляли, що поки Грузія не зможе вирішити проблеми власних кордонів, причому самостійно, про вступ в НАТО говорити не варто.

Прийнята напередодні резолюція Європейського парламенту зачіпає історично значущий для Грузії питання і зазначає перспективу країни стати членом Євросоюзу. Європарламент підтримав «історичне для Грузії питання», а саме визнає Грузію європейською державою. Відповідно з 49-ю статтею договору про Європейський Союз, членом Союзу має право стати будь-яка європейська держава, що дотримується демократичних принципів суспільного устрою: "принципи свободи, демократії, поваги прав людини та основних свобод, а також принцип правової держави" та надає право Грузії як європейській державі стати членом ЄС.

Будучи одним з найбільших регіональних транспортно-транзитного вузлів, Грузія пропонує значні можливості поширення через його нещодавно відремонтовану і розширену транспортну інфраструктуру, яка включає в себе широке за національною системою шосе, залізничні маршрути, 4 нещодавно відремонтованих міжнародних аеропорти та 3 морських порти:

* 57 рейсів на тижні до Європи

* 55 рейсів на тижні до країн СНД

* 2 рейси в тижндень в GCC

* 7 вантажних рейсів за тиждень

Завдяки безпосередній близькості до Європи, Центральної Азії, Туреччини та Близького Сходу, Грузія виступає в якості привабливої офшорної юрисдикції для міжнародних компаній.

Варто зазначити, що проблема залучення інвестицій в економіку країни як і раніше залишається однією з найбільш складних. В даний момент на території Грузії функціонує кілька філій іноземних банків, і, на думку деяких фахівців, приплив іноземного капіталу в країну сприятиме поліпшенню економічної ситуації в цілому і дозволить підвищити інвестиційну привабливість Грузії. Разом з цим, варто зазначити, що наявність великої кількості фінансових посередників навряд чи вирішить проблему залучення іноземних капіталовкладень безпосередньо в економіку. На думку експертів, основна задача, яка стоїть перед Грузією - це вирішення проблеми відтоку внутрішніх грошових ресурсів за кордон. Якщо з даною проблемою вдасться впоратися, і фінансові кошти будуть перенаправлені на поліпшення національного виробництва, то країна отримає реальний шанс зацікавити іноземних інвесторів у співпраці. Однак це завдання досить складно вирішити, якщо брати до уваги той факт, що ще в 1996 році урядом країни, в рамках угоди з МВФ, були скасовані всі обмеження на вивіз і ввезення іноземної валюти. Таким чином, контроль над міграцією капіталу стає практично неможливим.

Відповідно до SWOT аналізу Грузії як інвестиційного середовища було виявлено наступні слабкі сторони, можливості та загрози для розвитку зовнішньоекономічних зв'язків Грузії (таблиця 5.1.):

Таблиця 5.1 Слабкі сторони, можливості та загрози для розвитку зовнішньоекономічних зв'язків Грузії

Враховуючи вищенаведене, можна зазначити наступні перспективи зовнішньоекономічних зв'язків Грузії:

- відновлення експорту грузинської продукції на Російський ринок;

- вступ в НАТО;

- співпраця з ЕБРР;

- вступ до Євросоюзу;

- інтеграція Грузії в європейську транспортну систему;

- розвиток туризму;

- розвиток науково-технічних зв'язків та кіноіндустрії із залученням інших країн;

- інше

Аналізуючи динаміку обсягів експорту та імпорту нами складено прогноз їх змін на наступні 5 років (рис. 5.1.).

Рис. 5.1 Прогноз динаміки обсягів експорту та імпорту Грузії до 2015 року

Як видно з побудованої моделі, за 2011 рік обсяг імпорту наблизиться до обсягів 2008 року, а потім, поступово буде рости, у разі збереження темпів росту та співвідношення експорту та імпорту Грузії. Експорт також має тенденцію до зростання, але, у разі збереження відношення експорту та імпорту до ВВП на існуючому рівні, баланс матиме негативне сальдо, яке буде зростати більшими темпами ніж експорт.

Висновки

Деякі грузинські економічні експерти дають негативну оцінку структурі товарообігу Грузії. Їх критика, в першу чергу, стосується того, що країна вивозить на експорт, в основному, сировину, тоді як цілком могла б поставляти готову продукцію.

Вагома залежність Грузії від імпорту, - це серйозний виклик для країни. Проте, представники міністерства вважають, що його можна подолати завдяки правильно підібраній політиці.

Ця політика вже приносить свої плоди, і є наочні приклади цього. Наприклад, в результаті прямих індійських інвестицій в металургійний сектор Грузія стала переробляти металобрухт і експортувати вже готовий продукт - арматуру. Азербайджанські інвестиції у виробництво меблів в Грузії збільшили обсяг експорту цієї продукції. Турецькі інвестиції і режим вільної торгівлі сприяли розвитку виробництва в Грузії текстилю та його постачання за кордон. Лібералізація енергетичного сектора привела до того, що з імпортера електроенергії Грузія за кілька років перетворилася в чистого експортера, і постачає нею сусідні країни. На даний момент використовується тільки 18% гідроресурсів Грузії, і для збільшення експорту електроенергії є дуже великий потенціал. За останні роки в грузинському експорті з'явилися такі нові промислові товари, як цемент, текстиль, паперова продукція, лікарські засоби, а також нові види сільськогосподарської продукції. Зріс обсяг експорту таких традиційних товарів, як феросплави, добрива, горіхи і т.д. А грузинські мінеральні води і вина зараз представлені більш ніж на 60 ринках світу, в тому числі, на висококонкурентних ринках розвинених країн.

За прогнозом, тенденція зростання частки експорту в загальному обсязі зовнішньоторговельного обороту Грузії в найближчі роки буде збережена, а сам експорт буде набувати все більш диверсифіковану структуру і географію. Що стосується основних торговельних партнерів Грузії, то, швидше за все, в найближчій перспективі вони залишаться незмінними.

Список використаної літератури

1. Бутинець Ф.Ф. та ін. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Підручник. - Житомир: ПП «Рута», 2001. - 544с.

2. Герчикова И.Н. Международное комерческое дело. - Учеб. для узов. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2001. - 671 с.

3. Дроздова Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства: Навч.посібник. - Київ: ЦУЛ, 2002. - 172с.

4. Економіка зарубіжних країн (за ред. А. Філіпченка). - К.: Дніпро 2006. - 219с.

5. Економіка зарубіжних країн (за ред.. Ю. Козака). - К.: Генеза 2003. - 234 с.

6. Економіка зарубіжних країн: підручник. - К.: Либідь 2005. - 416 с.

7. Економічна і соціальна географія світу. - К.: АртЕк 2004. - 286 с.

8. Каха Мчедлидзе. Растет динамика импорта и экспорта в Грузии // Радио "Свобода", - 02/12/2010

9. Кириченко О., Кавас І., Ятченко А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. К. Фінансист, 2000 - 634с.

10. Козик В. Міжнародні економічні відносини. - К.: Знання-Прес 2006. - 275 с.

11. Лела Іремашвілі. Эволюция товарооборота // Business Time Georgia, - 26/07/2011

12. Ломакин В.К. Мировая экономика. Учебник для вузов.- М.: Финансы 2004. - 717 с.

13. Международные экономические отношения: Учеб. пособие / Под ред. Н. Н. Ливенцева. - М.: Проспект 2005. - 648 с.

14. Мировая экономика. Экономика зарубежных стран ( под ред. В. Колесова). - М.: Экономика 2005. - 349 с.

15. Мировая экономика. Экономика зарубежных стран / Под ред. В. П. Колесова и М. Н. Осьмовой. -- М.: Флинта 2006. -- 480 с.

16. Нана Церцвадзе. Туризм в Самцхе-Джавахети // "Стратегия и организация", - 07/03/2011

17. Погорлецкий А. Экономика зарубежных стран. -- С-Пб.: Питер 2007. -- 492 с.

18. Ростов Є. Економіка країн світу. Довідник. - К.: Наукова думка 2004. - 344 с.

19. Руденко Л.В. Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній діяльності підприємства: Підручник. - К.: Лібра, 2002. - 304с.

20. Рыбалкин В.Е. Щербанин Ю.А. Балдин Л.В. Международные экономические отношения: Учебник для вузов. - М.: ЮНИТИ - ДАНА 2003. - 503 с.

21. Світова економіка (за ред. А. Філіпенко). - К.:Вища школа 2006. - 255 с.

22. Социально-экономическая география зарубежного мира ( под ред. В. Вольского). - М.:МГУ 2007. - 316 с.

23. Социально-экономическая география зарубежного мира. - М.: Аванта 2003. - 623 с.

24. Социально-экономическая география зарубежного мира: Справочник / Под ред. В. В. Вольского. - М.: Дрофа 2005. - 560 с.

25. Тамара Нергадзе. Сельское хозяйство Грузии - начинаем с нуля // newcaucasus.com, - 26/07/2011

26. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посіб. За заг.ред. А.І. Кредісова. - К., 1997 - 448с.

27. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2002. - 448с.

Размещено на Allbest.ru