Забезпечення ефективності нововведень в промисловості в перехідній економіці

Размещено на http://allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕНЬ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА ІСТОРІЇ НАУКИ ІМЕНІ Г.М.ДОБРОВА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Спеціальність: Економіка та управління науково-технічним процесом

Забезпечення ефективності нововведень в промисловості в перехідній економіці

Виконав: Захарченко Віталій Іванович

Київ - 2001



АНОТАЦІЯ

Захарченко В.. Забезпечення ефективності нововведень в промисловості в умовах перехідної економіки. - Рукопис.

Дисертаця на здобуття наукового ступеня доктора економчних наук за спецальнстю 08.02.02 - Економіка та управління науково-технічним прогресом. - Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України.- К., 2001.

Дисертацю присвячено питанням ефективного обгрунтування нововведень у промисловому виробництв в умовах глобальних змін в світовій економіці. У дисертацї розроблено новий напрямок - економчна безпека територї, який грунтуїться на концепцї нацональної безпеки. Встановлено, що з'ясувавши протирччя та закономрност адаптацї НТП та нововведень до умов сучасної технополтики, можливо розробляти та реалзувати економчний механзм подолання технчного вдставання регону. Запропонована система нформацйних моделей оцнки нвестицйного проекту впровадження нововведень у верстатобудвному виробництв. Основн результати прац знайшли промислове впровадження у процес технчної реконструкцї машинобудвних пдприїмств пд час виробництва нової продукцї в умовах змшаної економки.

Ключов слова: економка промисловост, ефективнсть, економчна безпека, науково-технчний прогрес, нововведення, технополтика, нвестицйний проект, економчний механзм.



1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнсть теми дослдження. Сучасний перод розвитку України характеризується прагненням реформувати економку країни, створити на баз непрогресивної соцально-економчної формацї новий тип ведення господарства з всебчно розвиненою, динамчною економкою нового типу на основ ресурсозбережливих виробництв, як б ефективно працювали на кнцевого споживача. Це дозволяло б задовольнити потреби як окремого ндивда, так суспльства, розвиток нтелектуального багатства та науково-технчного потенцалу.

Для досягнення зазначеної мети необхдною ї комплексна система заходв, як сприяють реальному руху охоплюють важлив сторони життя суспльства: нституцйн перетворення в економц, нвестицйну полтику, податкову полтику, грошово- кредитну систему, цнову полтику, механзм державної пдтримки та реалзацї проритетв , звичайно, промислову полтику та розвиток науки, технки. Реформи, розпочат в 1992 р. в українськй економц, стали стимулом трансформацї її в ринкову; вдбувся злам планованих товарних потокв. Однак, помилки, припущен в межах курсу реформ, пдвели економку країни до тїї межі, за якою вже можна казати не лише про нову фазу кризи з деградацїю товарного виробництва, але й про появу нових економчних загроз на загальнонацональному рвн.

У результат нвестицйної кризи посилилась тенденця старння виробничого апарату, а загострення проблем збуту та навантаження обладнання призвело до заморожування та вибуття потужностей. Замсть розвитку соцально-орїнтованих, екологчно чистих та науковомстких галузей усе бльшу роль вдграї морально й фзично застарла ндустря.

Особливо гостро постають зазначен проблеми в такому вдносно старому промисловому район, як Одеська область. Геополтичне значення Одещини в Україн визначаїться, по-перше, ї географчним положенням центру логстичного обслуговування економки всїї республки, по- друге, мсцем провдного виробника засобв виробництва. Одеська область належить до регональних утворень, як безпосередньо впливають на економчну безпеку України, тобто, винекнення територальної кризової ситуацї може призвести до збою всього господарчого механзму країни.

У цих умовах особливого значення набувають реальн можливост окремого територального утворення формувати економчну безпеку України, залишаючись, за цих умов, стабльною прогресуючою територїю, яка здатна ефективно нейтралзувати або передбачати появу економчних криз.

Головною рушйною силою розвитку суспльства, основою цивлзованих ринкових вдносин ї нтелектуальний, науково-технчний потенцал суспльства. Сучасний науково-технчний потенцал характеризуїться наявнстю розвинутої фундаментальної та прикладної науки, високотехнологчною виробничою базою, постйним пдвищенням квалфкацї кадрв, а в умовах реформування - здатнстю чутливо й адекватно реагувати на змни, що вдбуваються, збергати передов й піонерн напрямки дослджень та вчасно впроваджувати досягнення НТП. Особлива роль у цьому належить нововведенням, як з одного боку, вбирають науков вдкриття та винаходи, з другого - сприяють та беруть участь в проведен модернзацї промислового виробництва , у кращому випадку, породжують нові нововведення. Проте, на даний момент в Одеськй област, так як в країн в цлому, науково- технчний потенцал не тльки не розвиваїться, але й пддається деструктивним змнам.

Ось чому проблеми яксного вдосконалювання, пдвищення врогдност й обгрунтованост оцнки економчної ефективност впровадження й використання нововведень, пдвищення економчної безпеки, сприйняття розвитку НТП, ї особливо важливими в перод, коли людство вступаї в новий етап технчної революцї.

Аналз стану тенденцй розвитку НТП, методв оцнки ефективност нововведень в Україн та в Одеськй област дозволяї зробити висновок про те, що ц проблеми у процес розвитку ринкових вдносин розроблен недостатньо, що й зумовило актульнсть і вибр теми дослдження. Дана робота присвячена системному й комплексному дослдженню НТП в умовах перетворення суспльно-економчної формацї, оцнки ефективност нововведень, подоланню технчного вдставання та забезпеченню економчної безпеки територї. Особливе мсце у робот вдводиться питанням змни соцального спрямування економчної парадигми при формуванн сучасної технополтики.

Зв'язок теми дослдження з планами виробництва й наукових робт унверситету. Дослдження, проведен пошукувачем, безпосередньо пов'язан з виконанням плану реконструкцї й переозброїння на ВАТ «Одеський завод радально-свердлильних верстатв», оцнкою нвестицйного проекту оновлення конструкцї та виготовлення радально-свердлильних верстатв на цьому пдприїмств.

Робота виконувалась у вдповдност з тематичними планами науково-дослдних робіт Одеського національного полтехнчного унверситету у 1994-2001 р.р. її результати використан при виконанн держбюджетних тем № 231-71 «Дослідження процесів організації і розвитку малого підприємництва в Україні», № 400-71 «Формування стратегї антикризового управлння суб'єктами господарювання», № 1334-71 «Мотивація виробників на вітчизняному ринку харчовых продуктів в перехідний економіці», № 1338-71 «Розробка концепції стратегічного маркетинга підприємства», № 1345-71 «Розробка концепції реструктуризації підприємства».

Мета та завдання дослдження. На основ виявлення протирч аналзу адаптацї нововведень до умов глобальних змін в світовій економіці розробити теоретичн узагальнення, запропонувати методологчн пдходи та здйснити практичну побудову нформацйної модел оцнки проектв нововведень та ресурсв багатоцльового використання, розробити економчний механзм подолання технчного вдставання, а також шляхи методи пдвищення економчної безпеки територального господарського комплексу.

Для досягнення поставленої мети були виршені так завдання:

– дослджен концептуальн основи й соцально-економчн проблеми адаптацї нововведень до умов формування сучасної технополтики, визначенi мсце роль у цьому процес НТП та нововведень;

– розглянут напрямки трансформацї технополтики з урахуванням регональних особливостей та загальних тенденцй реформування народного господарства в умовах глобальних змін в світовій економіці;

– обгрунтован органзацйно-економчн принципи розробки, впровадження та функцонування нововведень;

– проведено комплексний аналз основних сфер життїдяльност великого господарського комплексу з визначенням «осередкв» технчного вдставання;

– обгрунтовано стратегю тактику поводження господарського суб'їкта на ринку технки в умовах змни його мотивацї;

– побудовано систему нформацйних моделей оцнки ефективност впровадження нововведень у машинобудвному виробництв по всьому технологчному ланцюжку;

– розроблен методи формування сценарїв реалзацї нвестицйних проектв, за допомогою яких може проводитись оцнювання рзних гпотез розвитку розмщення нових технологій на пдприїмств в регон, використання ресурсв;

– розроблен концептуальн основи вдосконалювання економчного механзму подолання технчного вдставання, як першого кроку виходу з кризи, оживлення нвестицйної полтики та пдвищення економчної безпеки регону.

Теоретико - методологчн основи методи дослдження. Предмет і об'єкт. Теоретичною основою дослдження ї фундаментальн положення матералстичної далектики. У процес дослдження автор спирався на роботи втчизняних та зарубжних учених, як визначили методологю напрямки дослджень з проблем розвитку ринкових вдносин та трансформацї економки, питань розвитку НТП та нововведень, в сфер економко-математичного моделювання.

У рол одного з основних методологчних принципв прийнято далектичне положення про взаїмообумовленсть та поступовий розвиток суспльних явищ процесв, як вдбуваються у результат змни суспльноекономчної формацї в напрямку соцально-економчного континума, об'їктивної необхдност в НТП.

Застосовано системний пдхд, методи логчного та порвняльного аналзу, економчної статистики, економко-математичного моделювання, методи лнйного програмування, як реалзуються на баз сучасної технки, а також експертн пдходи в управлнн.

Предмет дослдження - стратегя тактика трансформацї господарського комплексу в напрямку підвищення економчної безпеки на основ НТП та ефективного використання нововведень, першим кроком якого ї подолання технчного вдставання в промисловостi регiону.

Об'їкт дослдження - територальний господарський комплекс, який здйснюї оновлення виробничих сил та органзацйно-економчних вдносин. У рол конкретного додатку в основному розглядаїться сукупнсть впровадження нововведень у верстатобудвному виробництв з метою технко-економчного обгрунтування реконструкцї технчного переозброїння пдприїмств цїї галуз.

Наукова новизна дисертацйної роботи полягаї в обгрунтуванн нтегрованої системи оцнки управлння життївим циклом нововведень в умовах трансформацї промислового виробництва, в розробц стратегї й тактики пдвищення економчної безпеки територального господарського комплексу, а також в науково обгрунтованому з передплановим дослідженням використанн нвестицйних проектв. У дисертацйнй робот одержан так теоретико-методологчн і практичн результати, як визначають новизну i є предметом захисту:

1. Розроблен теоретичн основи i методи формування, функцонування i оновлення науково-технчного потенцалу на основ НТП i нововведень в умовах трансформацї технополтики на територях економчного лиха, коли вимагаїться пдтримка всього регонального господарського комплексу хоча б у його наявному стан. НТП та нововведення вперше розглядаються не тльки як окрем елементи трансформацї технополтики, але i як самостйна сфера життїдяльност у межах територальної економчної безпеки, яка впливаї на економчну безпеку України. Стан науково-технчного потенцалу промисловостi території, рвень загроз економчної безпеки, потенцал до розвитку у межах мнливих реалй «кордонв» життїдяльност людини розглянут як складов сформованого дисертантом поняття «технополтика».

2. Розроблен методологчн принципи оцнки впливу сучасного стану науково-технчного потенцалу на стабльнсть, сталсть та поступовий розвиток економки територї. Монторинг сталого технчного розвитку територї вперше дозволив оцнити регональний господарчий комплекс територально в розтин сфер життїдяльност, а застосування рзних методв дагностики дозволило бльш чтко визначити «осередки» кризи.

3. Розроблено методику кумулятивної оцнки життївого циклу нововведень, особливстю якої ї облк рзних видв ризику i економчних особливостей територї, на якй здйснюїться нвестицйна дяльнсть.

4. Обгрунтован принципи стратегї тактики формування мотивацйного механзму, який визначаї поведнку суб'їкта, що господарюї на ринку технки, коли його цлеспрямована дяльнсть може грунтуватися на запропонованих дисертантом оцнювальних функцях вибору доцльност здйснення захисної або наступальної стратегї.

5. Запропоновано й реалзовано на ЕОМ автоматизовану далогову систему оцнки проектв нововведень у регон. Сформовано достатньо унверсальний банк оптимзацйних моделей, як дозволяють здйснювати аналз економчної ефективност проектв нововведень на переднвестицйнй фаз, а також безперервно коригувати його в процес впровадження експлуатацї вдповдного господарського об'їкту, оцнювати вплив економчних механзмв на умови функцонування пдприїмств та галузей у регон.

6. Створено нформацйну галузеву модель оцнки нвестицйних проектв нововведень у верстатобудвному виробництв, яка охоплюї широку номенклатуру продукцї ресурсв, деклька видв транспорту, виробнич технологчн зв'язки мж окремими виробництвами, блоки залучення додаткових ресурсв оптимальної спецалзацї та виршує виробничо-транспортну, виробничу й технологчну задач.

7. Розроблен сценарї подолання технчного вдставання в промисловостi території, як враховують науково-технчну полтику, фнанси, кредитно-грошов вдносини та промислову полтику. Сценарне опрацювання дозволяї акцентувати увагу на «слабких» мсцях, акумулювати ресурси й стаблзувати нш сфери життїдяльност в межах кордонв регульованост їх стану.

8. Розроблен концептуальн основи вдосконалювання економчного механзму подолання технчного вдставання територального господарського комплексу, який дозволяї реалзувати перш кроки виходу з кризи i забезпечення економчної безпеки територї у взаїмодї (за цлями й пріортетами) суб'їкта з Центром.

Практичне значення дослдження складаїться поряд з визначенням загроз економчної безпеки, у виявленн «осередкв» технчного вдставання територй, обгрунтуванн комплексу пропозицй з розвитку НТП та нововведень в господарському комплекс території, розробц методики оцнки ефективност нвестицйних проектв нововведень у машинобудуванн.

Розрахунок оптимзацйних моделей технчної реконструкцї верстатобудвного виробництва був виконаний дисертантом в лабораторї «Моделювання ефективного розвитку господарських систем» ЦЕМ РАН (м. Москва) за власними алгоритмами. Запропонований автором комплекс моделей використовується Обчислювальним центром Інституту економіки промисловості НАН України.

Апробаця роботи. Ряд методик з розрахунку економчної ефективност проектв реконструкцї та технчного переозброїння, структурної перебудови, розроблених дисертантом, широко апробован на практиц роботи українських та росйських машинобудвних пдприїмств. Практична цннсть основних результатв та висновкв, одержаних на баз дисертацйного дослдження, для виробничих структур пдтверджуїться документами: ВАТ «ОЗРСВ», АТ ХК «Краян», ВАТ «Пресмаш» (м. Одеса), АТ «Первомайськдизельмаш» (м. Первомайськ), АТ «Урал НДТ«, АТ «КБ АЛ «Ротор» (м. Єкатеринбург); «ОМК Нарне ЛТД», АП «ОКЗ» (м. Одеса), «Союз-Вктан ЛТД» (м. Симферополь); Уфмського центру РАН (Башкортостан), Обчислювального центру Інституту економіки промисловості НАН України (м. Донецьк).

Про результати роботи доповдалось на конференцях мських (м. Одеса, 1998 р., 1999 р., 2000 р.), всеукраїнських (м. Львв, 1993 р.; м. вано-Франківськ, 2000 р.) та міжнародних: науково-практична конференця «Регональна стратегя соцально-економчного розвитку» (м. Єкатеринбург, 1997 р.), мжнародна науково-практична конференця «Пдприїмство в Україн: проблеми шляхи розвитку» (м. Львв, 2000 р.), мжнародна болгаро-українська конференця «Перспективи економчного спвробтництва» (м. Одеса, 2000 р.), III мжнародна науково-практична конференця «Маркетинг та логстика в систем менеджменту» (м. Львв, 2000 р.), II конференця CEUME «Розбудова менеджмент освти в Україн« (м. Львв, 2000 р.), II мжнародна конференця «Стратегчний маркетинг та нновацйний менеджмент: теоря практика, проблеми пдготовки фахвцв» (м.Київ, 2000р.), XVIII мжнародний симпозум з наукознавства та науково-технчного прогнозування «Наука використання наукових знань в країнах з перехдною економкою» (м.Київ, 2000р.), III мжнародна науково-практична конференця «Теоря практика управлння з погляду тисячолть» (м. Київ, 2001р.), V мжнародна науково-практична конференця «Маркетинг: теоря практика» (м. Київ, 2001р.); їх обговорення вдбувалося на лтньому нституті Консорцума з вдосконалення бзнес-освти в Україн (м. Днпропетровськ, 2000 р.), семнарах Одеського національного політехнічного університету, Уральського технчного унверситету (м. Єкатеринбург, Рося, 1996-1997 р.р.), Інституту економіки промисловості НАН України (м. Донецьк, 2001р.), мжнароднй школ бзнесу унверситету Гамберсайд (м.Кнгстон-апон-Халл, Великобританя, 1994р.), мжнародному Лованум-центр менеджменту (Бельгя, 1998р.), та нших.

Результати проведених дослджень використовуються в методичних матеріалах мсцевих органв влади, а також пд час читання лекцй в одеських вузах в курсах «Економка виробництва», «нвестицйний менеджмент», «нновацйний менеджмент», «Зовншньоекономчна дяльнсть», «Менеджмент органзацї», «Логстика».

Методичн рекомендацї розрахован для використання як на мкро-, мезо- так на макрорвнях, враховують обставини та умови сучасних ринкових вдносин.

Публкацї. За темою дисертацї дисертантом опублковано 132 роботи, у тому числ три монографї. Загальний обсяг публкацй - 138 друкованих аркушв, з них 119 друкованих аркушів належить особисто дисертанту.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Перший розділ «Соціальне спрямування економічної парадигми при формуванні сучасної технополітики» спрямовано на обгрунтування теоретичних основ і методів формування, функцонування та оновлення науково-технчного потенцалу на основ НТП та нововведень в умовах трансформацї технополтики в умовах ринкової економiки.

Перетворення в українськй економц, у тому числ змни в формуванн технополтики розглянуто у межах цлсного соцально орїнтованого механзму господарювання. Традицйний науковий пдхд до економчних дослджень, пов'язаний з генетичним аспектом далектичного методу пзнання та аналзом причиново-наслдкових взаїмозв'язкв мж економчними явищами, що дозволяї вивчати закономрност виникнення та змни суспльно-економчних формацй, доповнено функцональним аспектом, який пов'заний з вже сформованим вдтворенням економки в даний сторичний момент.

нструментарй сучасного макроекономчного прогнозування не маї яскраво вираженої нацональної специфiки. Нацональна специфка виявляїться в межах елементв моделей та програмно-цльових заходв.

Соцальна спрямовансть способу виробництва яксно залежить як вд технологчного стану, так формуїться в залежност вд процесв соцально- економчного характеру, що в сукупност визначаї еволюцю технополтики.

Технополтика (за визначенням дисертанта) - це:

– сторично визначений з можливстю програмування рвень науково-технчного розвитку суспльства й здбностей людини, виражений у типах та формах здйснення життїдяльностi людей на основ реалзацї технчних можливостей у сфер виробництва, його органзацї та управлння;

– рвень технічної безпеки у межах економчної безпеки територї;

– інтеграція технки з передбачуваними виробничими функцями людини, вмння створювати корисн засоби виробництва засоби споживчого призначення;

– технчна освта та виховання;

– можливсть адаптацii в науково-технчних реалях, що змнюються, так розвитку понерних напрямкiв у науц та техніц.

Головною особливстю парадигми економчного розвитку стаї системна нтеграця рзних теорй, як зараз розрізнені. Метою людства ї органчне поїднання природних умов середовища проживання, науково-технчного прогресу, вльної дї економчних законв та переваження моральних цнностей, тобто досягнення соцально-економчного континуму.

Монополя на їдино правильну методологю ї помилковою виконуї роль гальма для нових винаходв, не сприяї вдосконаленню науки технки.

Рушйною силою розвитку науки технки виступають суспльн потреби у вигляд сукупност соцально детермнованої потреби суспльства та суспльно необхдних витрат прац на її задоволення.

Пд нтегрованою категорїю соцально-економчної ефективност нововведень розумються виробнич вдносини щодо досягнення у кнцевому результат оптимальної клькост матеральних духовних потреб, благ для задоволення комплексу суспльних та ндивдуальних потреб , як наслдок, стаблзаця економки з найменшими витратами живої й суспльної прац у процес розробки, впровадження технологчного функцонування нововведень з урахуванням середовища проживання.

Глобалзаця господарських зв'язкв розширюї можливост становлення ринкових вдносин вдкриваї нов горизонти для науково- технчного та економчного прогресу. Створювати нов виробництва пд силу лише лдерам. Перехд до п'ятого технологчного ладу означаї перехд до нового режиму економчного розвитку з його новими загрозами; можливстю невписуваност до глобальних технологчних ланцюжкв; формування глобальних монополй; можливстю накопичення структурних диспропорцй. Тому економчна полтика, спрямована на подолання технчного вдставання пдвищення економчної безпеки, повинна включати:

– державне регулювання економчних процесв взагал та нвестицйних зокрема;

– раціональне сполучення форм власност (особливо в умовах ринкових вдносин);

– збереження й цльове використання науково-технчного потенцалу;

– випереджувальний розвиток конкурентоспроможних галузей та виробництв при вдповдному захист внутршнього ринку та платоспроможностi попиту.

Трансформаця господарського комплексу України дисертантов бачиться у межах свтового вектора розвитку і має враховувати вплив регональних факторів у розвитку суспльства постндустрального типу з сучасними характеристиками якост життя в середовищ проживання на основ сучасної технополтики при вдповднiй рол державних регуляторв.

Вдповдно до розробки, впровадження та функцонування нововведень в межах механізму трансформацї технополтики в Україн видлено так умови:

1. Формування цлсност та широкомасштабност науково-технчної полтики не можна вдкладати на постстаблзацйний перод, так як це призведе до втрати науково-технчного потенцалу вдкидання сучасною цивлзацїю.

2. Процес формування сучасної технополтики повинен мати еволюцйний характер починатися з створення сучасних ститутв нновацйної дїяльност.

3. Бюджетне фнансування науково- технічної дяльност повинне поєднуватися з множиннстю та полцентричнстю джерел фнансування.

4. Реалзаця науково-технчної полтики має відбуватися в умовах збльшення навантаження на людину компенсуватися збльшенням рол соцальних гарантй.

5. У процес реформування слд врахувати специфчн особливост України, зокрема сировинну базу, з одного боку, з другого - значне вдставання у галуз рацонального використання ресурсв.

6. нтереси регональної науково-технчної полтики повинн розумно відповідати нацональним нтересам.

Використання положень системної структуризацї та рзних методв аналзу дозволило сформулювати цл, розкрити змст та специфіку трансформацї територіального господарського комплексу у напрямку пдвищення економчної безпеки:

1. Тотальне перевищення порогв ндикаторв економчної та технчної безпеки призвело до утворення в регон територй економчного лиха.

2. Регональн можливост недостатн для виходу економки з ситуацї, що склалася, вимагають значної державної пдтримки. В економчнй практиц країни слд офцйно визначити кризов територї з наданням їм статусу «територї економчного лиха».

3. Старопромисловий регон Одеської област страждаї широким спектром «хвороб», як потребують комплексного пдходу до «лкування», тобто недоцльно проводити нтенсивну «терапю» тльки в напрямку локалзацї та нейтралзацї окремих «осередкв» (або екологя, або АПК, або конверся вйськово-промислового комплексу). Вперше виникла ситуаця, коли треба докладати зусиль для пдтримування територального господарського комплексу хоча б у його тепершньому стан недопущення в бк малорегульованого стану жодної з сфер життїдяльност.

4. Подолання територального технчного вдставання повинне здйснюватися перманентно тльки в комплекс з розвитком нших сфер життїдяльност.

5. Для старопромислового регону процес виходу з кризи носить затяжний характер кореспондуїться з переходом на модель територального сталого розвитку.

6. У перод виходу з кризи пдвищуїться роль державного регулювання на територї (як на обласному, так на мсцевому рвнях), особливо в галуз адресної фнансової безповоротньої допомоги та забезпеченн соцальної захищеност тих, хто мешкаї на данй територї.

Другий розділ «Моніторинг сталого технічного розвитку виробництва та економічна безпека території» присвячений розробці методологчних принципв оцнки впливу тепершнього стану на стабльнсть, сталсть та поступовий розвиток економки територї.

Постулатом пд час проведення дагностики загроз економчної безпеки ї твердження, що економчна безпека України поряд з зовншньоекономчними факторами, залежить вд стану української економки та рацонального поєднання нтересв Центру територй, тому оцнку економчної безпеки територй здйснено в комплекс з усма її сферами дяльност.

Методологчний пдхд до оцнки технчного вдставання великого господарського комплексу в межах загальної стратегї реформування, з урахуванням регональних особливостей територї на основ нововведень, вперше виконаний в такй логчнй послдовност:

– проведено нвентаризацю науково-технчного потенцалу на територї Одеської област в кореляцйнй залежност вд нших сфер життїдяльност;

– типзован «осередки» кризової ситуацї на територях рзних рвнв;

– підведені під ранжир території різних рівнів (область,територї з районо- або мстоутворюючими пдприїмствами, аномальн територї) за ступенем та спрямуванням загроз;

– виявлено загальну кльксть загроз економчної безпеки території, як справили негативний вплив на економчну безпеку України;

– визначен проритети НТП та нововведень, траїкторї соцально-економчного розвитку територальних утворень пд час виведення з кризи та в постстаблзацйний перод;

– виконано технко-економчне обгрунтування механзму адресної економчної пдтримки кризових територй;

– розроблен та економчно обгрунтован програмно-цльов заходи.

Подолання технчного вдставання здйснюїться з урахуванням «соцальної пам'ят« про директивну планову економку та слабку адаптацю до нових ринкових умов.

Запропоновано комплексну методику оцінки загроз економчної безпеки територй рзномантних рвнв (з зазначенням самостйної методики оцнки територального технчного вдставання), яка заснована на демократичних принципах: еластичне змщування порогових рвнв у напрямку бльш чткого визначення «осередкв» кризи, можливсть застосування будь-яких традиційних математичних методв для групування ндикаторв економчної безпеки (ЕБ), вльна замна ЕБ або їх агрегування. Зставлення з ндикаторами порогових ситуацй (ПС) дозволяї одержати зведену картину стану з пдведеними пд ранжир за рвнями кризи та акцентувати увагу на оперативний вплив у випадку втрати регульованост ситуацї.

З метою уникнення «перекосв», наявних до останнього часу (локальний вплив або на екологю, або на соцальну сферу, або АПК т.п.), одержання об'їктивної картини в методиц, зроблено припущення щодо проритетност всх сфер життїдяльност, тобто «обвал» будь-якої з них може призвести до тотальних наслдкв на територї.

З метою побудови виршальних правил закладаються три набори ндикаторв економчної безпеки, як оцнюються експертами, або характеризують кризовий, передкризовий, та вдносно сприятливий (нормальний) стан територї. Набори кризових та нормальних значень ЕБ розподлен набором значень ЕБ, як характеризуються як передкризові.

Побудова навчальних наборв ЕБ вироблялась з урахуванням порогових значень кризових та передкризових ситуацй за кожним з ндикаторв.

Виконан розрахунки охоплюють різні сфери життїдяльност на територї: виробничий потенцал, зайнятість, рвень життя, правопорядок, науково-технчний потенцал, екологя, демографя, ПЕК, забезпечення продовольством.

Загальний висновок на основ аналзу такий: спад виробництва (кризове становище) призвв до критичного спаду життївого рвня населення Одеської област. У кризовому становищ також перебуваї екологя област. Необхдно вжити комплекс оперативних заходв.

Що стосуїться технчного вдставання територї Одеської област, то аналз комплексна оцнка, враховуючи важливсть попереднх висновкв, виконан також методом порвняльного економко-статистичного аналзу.

Загальний висновок, пдтверджений рзними методами дослджень:

– внаслдок рзкого спаду промислового виробництва (тльки в 1999р. вдбулося скорочення такої наукомсткої галуз як машинобудування на 57,9%), значних загроз енергетичної безпеки та незадовільної оновлюваност промислової продукцї треба констатувати значне технчне вдставання (кризу) в Одеській област.

– дана територя перебуваї у кризовй ситуацї, коли подальше неприйняття заходв, передусм централзованої адресної державної пдтримки, може призвести до непоправних наслдкв негативно позначитись на життївому рвн населення. Можна казати про несприйняття НТП та вдставання вд цивлзованих країн. Вихд з критичного стану, який склався, бачиться у комплекснй науково обгрунтованй реструктуризацї промисловост на баз надання режиму найбльшого сприяння територї, оживлення внутршнього науково-технчного потенцалу територї, взаїмопогодженост з переспективами розвитку сумжних територй, державної пдтримки та керування кризовими процесами.

Третій розділ « Методологія та методичні основи визначення соціально-економічної ефективності нововведень» присвячений розробці методики кумулятивної оцнки життївого циклу нововведень, а також моделюванню циклічного розвитку машинобудівного виробництва, особливостям економічної оцінки інвестиційних проектів нововведень у сучасних умовах.

Запропоновано систему оцнки життївого циклу нововведень, яка комплексно враховуї:

– вс економкотворч фактори при розробц, впровадженн та функцонуванн нововведень;

– можливсть та ймоврнсть досягнення кнцевого результату;

– вплив рзних видв ризику;

– змну кнцевих результатв внаслдок вибору господарюючим суб'їктом варанту стратегї;

– комерцйну спроможнсть як самого нвестицйного проекту, так його вплив на фнансову та економчну дяльнсть господарського суб'їкта, який здйснюї нвестування; економчн особливост територї, на якй здйснюїться процес розробки, впровадження та функцонування нововведень.

Основна вимога до сучасних методичних пдходв щодо визначення економчної ефективност, яка покладена в основу дисертацї, така: методичнi пiдходи повинн забезпечувати об'їктивний вдбр усього нового, зокрема, передової та ефективної технки, бути активним нструментарїм в руках розробникв, який сприяї вдосконаленню господарської практики гнучкому реагуванню на змни, що вдбуваються в ринковому середовищ.

Тому відстежування можливих результатв та негативних наслдкв постйно виконуїться на всх стадях життївого циклу нововведень, тобто здйснюїться кумулятивна оцнка її розробки, впровадження та функцонування.

Життївий цикл являї собою ланцюжок «розробка1-опанування виробництва-збут-експлуатаця-збут-обслуговування-розробка2…». На практиц немаї такого чткого розподлу, але в методичному план пов'язуїмо життївий цикл з проведенням нвестування видляїмо стадї: переднвестицйну, нвестицйну, експлуатацйну та лквдацйну. Усм перерахованим стадям життївого циклу повинен передувати аналз виробничої дяльност господарського суб'їкту та його комерцйної дяльност. Таку дагностику життївого циклу проводиться запропоновано на основ розробки та застосування показника загального проритету, який включаї виробничо-експлуатацйний, соцальний, екологчний та зовншньоекономчний проритети. Враховуючи «нормальну» конкуренцю, моноползм держави, наявнсть «антиринку», вс розрахунки здійснюються в умовах нфляцї.

Ефективнсть розробки, впровадження та функцонування технки невд'їмна вд оцнки ризиконасиченост нвестицйного проекту. Пропонуїться розрахувати шсть видв ризику (технологчний, фінансово-кредитний, валютний, страховий, ризик вантажоперевезень, аудиторський ризик).

Фнансова сталсть господарського суб'їкту визначена наявнстю, розмщенням та використанням фнансових ресурсв. Також визначен платоспроможнсть, рентабельнсть та нвестицйна активнсть. Виявлення взаїмозв'язку мж рзними показниками дають право ухвалити ршення про розробку та реалзацю нвестицйного проекту нововведень в верстатобудвному виробництв. Ус запропонован в роботі показники мають рекомендован дапазони величин, як притаманн ниншньому ситуацйному стану конкретного верстатобудвного виробництва.

Завдяки запропонованй систем моделей можна розробити i оцнити (використовуючи принцип двоїстост) рзномантн варанти застосування ресурсв багатоцльового використання з урахуванням запропонованої структури вжитку пдприїмством, наявност їх по клькост, якост та цн у постачальникв, а також пропускної здатност трьох видв транспорту та вузлв перевантаження.

Окрм того, запропонована шкала оцнок ризиконасичення, де поряд з урахуванням зовншньоекономчних факторiв, розглядаються внутршньодержавн неекономчний та економчний впливи, оцнюїться такими показниками: можливсть одержання короткочасних довгострокових кредитв, темпи економчного зростання (валового продукту), вдношення об'їмв нвестування до величини валового продукту, нвестицйний клмат та н. Специфка Одеської област висуваї бльш жорстк вимоги до показникв оцнювання, особливо в сфер внутршньомського економчного впливу.

У четвертому розділі «Стратегія і тактика поведінки господарського суб'єкта на ринку нововведень» обгрунтовані і сформовані принципи стратегї тактики формування мотивацйного механзму господарського суб'їкту на ринку технки, а також адаптація українських підприємств до проблем економічних реформ. Невизначенсть результатв у дуже складних економчних умовах - один з найважливших факторів, як впливають на мотивацю поведнки господарського суб'їкта пд час вибору ним стратегї. Будь-який учасник ринку намагаїться звести до мнмуму ступнь ризику при деклькох альтернативах вибираї ту, за якою рвень ризику мнмальний. З ншого боку, зниження ступеню його длової активност по вдношенню до нових технологчних ршень, як правило зменшуї його прибутковсть.

Роль господарського суб'їкта протягом життївого циклу нововведення розглянуто через захисну стратегю. У вдповдност з захисною стратегїю (у випадку впевненого становища на ринку i за досить недовготривалий термн) розробник нововведення забезпечуї науковотехнчний рвень, що склався за рахунок розширення параметричного ряду технки. Для виробника технки важливим ї забезпечення повного завантаження, пдвищення стабльност виробництва та забезпечення якост при мнмальних витратах. Споживачев, передусм, важливо забезпечити рацональну змнювансть видв технки при ндивдуальному її виконанн. Така стратегя загрожуї (без вчасного переходу до наступної стратегї) усм господарським суб'єктами даного ланцюжка взаїмодї стати неконкурентоспроможними на ринку нововведень.

Кожна ситуаця в залежност вд економчного стану учасника ринку та конкурентоспроможност вироблюваної технки вимагаї вд нього своїї стратегї. Найбльша складність , як наслдок, помилка в вибор можуть виникнути в ситуацї, коли сумарний попит на продукцю на ринку нижчий вд пропозицiї немаї особливих причин оптимстично дивитись у майбутнї. У такй ситуацї виживуть лише найсильнш при високому коефцїнт споживчих якостей технки, що випускаїться - > 0,95. При коефцїнт конкурентоспроможност 0,85 < k < 0,95 може виникнути ситуаця, коли збереження снуючих позицй на ринку досягаїться рзким зниженням власних витрат. При середньому коефцєнт споживчих якостей та низької конкурентоспроможност краще негайно виходити з ринку.

Конкретна ситуаця на ринку визначаї ступінь охоплення аналзованих учасникв ринку: при високому коефцїнт споживчих якостей технки та конкурентоспроможност слід розглядати позицю конкурентв, що диктують умови; при середньому коефцїнт споживчих якостей технки та конкурентоспроможност, як забезпечують реалзацю економчних проритетв, - позицю основної (не менше 1/2) частини можливих учасникв ринку; при низьких коефцїнтах необхдно аналзувати позицю всього спектру учасникв ринку.

Для оцнки допустимих меж варантв стратегї в роботі врахован рзномантн фактори (коефцїнт споживчих якостей технки, цна продукцї, транспортн витрати, надйнсть виготовлювача технки, стабльнсть постачання), як дозволяють розглядати ситуацї на ринку:

– статистичн, коли стратегї конкурентв незмнн сторя ринку не впливаї на поведнку виробника продукцї;

– неоптимальн, коли припустима вдмова вд виробництва ринкова цна визначаїться, наприклад, одними витратами.

Розрахований коефцїнт конкурентоспроможност, дозволяї прийняти ршення про нвестування служить ндикатором для господарського суб'їкта при комплектуванн портфеля замовлень. Розумною ї мотиваця що до отримання найбльшого очкуваного ефекту з найменшим можливим ризиком. Тому, пропонуються заходи впливу за напрямками:

– професйна пдготовка та наявний досвд дозволяють виршувати проблеми, що виникають;

– вчасна реакця та контроль за ситуацїю, що змнюїться;

– проблеми, що виникають на всх стадях життївого циклу заздалегдь прогнозуються створюїться визначений запас мцност;

– вживання термнових заходв, як не спричиняють шкоди та збиткв як для реалзацї самого нвестицйного проекту, так для економчного стану господарського суб'їкту, який здйснюї даний проект.

Пд час вибору підприємством стратегї розвитку слд орієнтуватися на запропоновані у дисертації оцнювальні функцї вибору: при оптимстичнй позицї суб'їкта пдводяться пд ранжир варанти нвестування за мнмальним (найгршим) значенням економчного ефекту (прибутку) з подальшим вибором найвигдншого; при помрно песимістичнй позицї пдводяться пд ранжир варанти вдповдно до рзниц мнмального (найгршого) значення економчного ефекту (прибутку) та найкращого значення по кожному з варантв, з подальшим вибором найкращого результату з сукупност найгрших; при нейтральнй позицї визначаються зони припустимих вдхилень результату вiд середнього випадку з подальшим вибором того результату, який ї найбльш рацональним для нвестора пд час цього вибору; при оптимстичнй позицї пдводяться пд ранжир варанти по максимальному (найкращому) значенню економчного ефекту (прибутку), з подальшим вибором найбльш корисного; при рацональнй позицї вдбуваїться вибр рацонального (найбльш компромсного) варанту з усх, як розглядалися на пол результативност.

У п'ятому розділі «Інформаційне забезпечення моделей оцінки проектів нововведень в машинобудуванні» обгрунтована інформаційна модель оцінки ефективності інвестиційних проектів нововведень, а також наведений аналіз розвитку оптимізаційних методів і конкретних модельних розрахунків проекту нововведень на прикладі верстатобудівного підприємства. снуї ряд визначень поняття» нвестицйного проекту». У робот вважаїться, що нвестицйн заходи розробляються на державному рвн, галузевому, регональному або рвн окремого пдприїмства їх реалзаця може чинити вдчутний вплив на внутршньогалузев та міжгалузев, внутршньорегональн та зовншньорегональн пропорцї, темпи соцально-економчного розвитку, динамку дючої системи цн на ресурси загального користування. Поняття «нвестицйного проекту «може бути достатньою мрою синтетичним в деяких випадках його частини можуть у свою чергу розглядатися як самостйн нвестицйні проекти. Головна особливсть подбних проектв полягаї в тому, що їх реалзаця впливає на економчн показники системи в цлому тому стандартн методи їх оцнки дають недостоврн результати. снуї безлч невиршених проблем в оцнц економчної ефективност нвестицйних проектв. Якщо розглядати їх системно, то у кожному проект можна видлити ряд аспектв.

Рис. 1. Структура економічної оцінки проекту

У робот виконано аналіз системи економчних нормативв, як виконуються для економчного обгрунтування i вибору ефективних варантв господарських заходв.

Нововведення ї невд'їмною частиною каптальних вкладень. У робот запропоновано пд час оцнки ефективност використання нововведень враховувати номенклатуру продукцї, що випускаїться альтернативними різновидами обладнання; сформульовані вимоги до клькост якост сировини, квалфкацї кадрв, ринкових цн на обладнання, сировину та матерали, готову продукцю, а також екологчних транспортних факторів, як нод можуть вдгравати важливу роль.

Важливим елементом витрат у будь-якому виробничому процес ї природн ресурси. Для облку впливу на проект змни цн на воду, землю та нш ресурси необхдна правильна економчна оцнка природних ресурсв. В умовах переходу економки на ринков вдносини у зв'язку з приватизацїю державного майна виробнич ресурси переходять в колективну та приватну власнсть, а при вибор стратегї вжитку того чи ншого ресурсу доведеться орїнтуватися передусм на його цни, як склалися на ринку та їх прогнозн значення. промисловість економічний нововведення інвестиційний

снуюч методи облку соцальних факторв при оцнц ефективност господарчих заходв вдрзняються певною мрою умовност. їх використання рекомендуїться у вигляд додатку до основного розрахунку економчної ефективност проекту та переважно у тих випадках, коли величина економчного ефекту без урахування соцальних результатв ї негативною. У той же час снуї ряд соцальних факторв, як можна оцнити в межах загальної задач оцнки проектв (наприклад, пдвищення оплати прац, зниження тривалост робочого часу на пдприїмств).

Результати таких розрахункв можуть виявитися корисними не лише для оцнки проектв, але й для регональних органв управлння або кервникв господарських суб'їктв для оцнки соцальних заходв вироблення полтики соцальної злагоди.

Пд час оцнки проектв, особливо великомасштабних, необхдно враховувати фактор невизначеност, який виникаї у зв'язку з неможливстю точного прогнозу природних, технчних та соцальних процесв. У даному випадку ряд екзогенних показникв модел можуть бути одержан або за допомогою експертних оцнок, або ншими, зокрема, статистичнимим методами. Форма визначення їх теж може бути рзною: у вигляд конкретних або нтервальних значень. У випадку експертних оцнок технологя пдготовки виршення системи оптимзацйних моделей повинна стати корисним нструментом для переврки рзних гпотез, повинна дозволяти одержувати аналзувати в далоговому або оперативному режим.

Завдання апрор фіксованих нормативв випуску при фксованому споживанн призводить в оптимзацйних виробничо-транспортних задачах до недовикористання потужностей або перевиробництва деяких видв продукцї. У робот обгрунтовано необхднсть створення модел, у якй нормативи виходу кожного виду продукцї задаються у вигляд нтервалу конкретнше їх значення буде визначатися з ршення задач з урахуванням попиту кон'юнктури ринку, а також нших аспектв нвестицйного проекту.

Значення ж просторових аспектв економчної дяльност зростаї в тепершнй час у зв'язку з трансформацією економіки з пдсиленням вдцентрових тенденцй у розвитку господарського комплексу. У таких умовах при розмщенн проекту особливого значення набуваї оцнка впливу регональної економчної полтики на проект впливу проекту на розвиток окремих територй, встановлення взаїмовигдних мжрегональних зв'зкв. Головною особливстю при оцнц економчної ефективност розвитку та розмщення нововведень в умовах трасформацї до ринкової економки повинна стати необхднсть урахування високої рухливост ринкових цн, нацнок та тарифв на кожному етап звертання: закупка матеральних ресурсв - переробка - збергання готової продукцї-реалзаця через оптову мережу- реалзаця через роздрбну торгівлю - сервсне обслуговування. Бажано на кожному етап врахувати витрати. Ршення повинне дозволити у комплекс оцнити подальшу експлуатацю, реконструкцю або лквдацю дючих нововведень, варанти вводу нових технологй, оптимальним чином визначити регон мсце розмщення, потужнсть, виробничу програму та спецалзацю дючих та нових виробництв, потреби в сировин та матералах за клькстю та якстю, здйснити оптимальний вибр постачальникв сировини та матералв, знайти технологю та обладнання з альтернативних варантв, визначити потребу в кадрах, оцнити стратегю реалзацї продукцї (через вдповдн оптов та торгвельн органзацї або будвництво мереж фрмових магазинв), якщо снуї власна мережа реалзацї продукцї, то визначити оптимальну схему прикрплених складв та магазинв до пдприїмств-виробникв. Особливо слд відзначити необхднсть вдбиття в моделях розвитку розмщення деклькох видв транспорту та перевантаження з одного рзновиду транспорту на нший. Це дозволяї надати моделям необхдну гнучксть точнсть, яка вимагаїться при опис економчної реальност.

До виршення виробничо-транспортної задач, яка включаї на порядок бльше обмежень та змнних,можна переходити тльки псля того, як вся нформаця концепця переврен в технологчнй виробничих задачах у далоговому режим на персональних комп'ютерах.

Визначаємо:

– - вартсть закупки одиниц -го виду матералу в регон ;

– - об'їм вивозу -го виду сировини з регону ;

– - коефцїнти транспортних витрат на перевезення одиниц закупленного -го матералу з пункту до пункту S;

– - об'їм перевозу -го виду сировини або матералв псля його закупки з регону до регону S;

– - собвартсть переробки одиниц -го виду матералу в регон S;

– - нтенсивнсть, з якою використовуїться технологя в пункт S;

– - коефцєнти транспортних витрат на перевз одиниц k-й готової продукцї з регону S в регон P;

– - об'їм перевозу k-й продукцї в регон Р.

З урахуванням позначень, функцонал модел можна представити у вигляд:



Мнмзуїться вся сума витрат, починаючи з стадї придбання ресурсв до стадї доставки продукцї кнцевому споживачев. При модифкацї задач (наприклад, коли максимзуїться прибуток) у функцонал з'являються нов члени, змст яких обговорюїться додатково.

Таким чином, розглянуті вище задач в нових умовах набувають нового змсту. Тепер це повинна бути не жорстка стратегя розвитку народного господарства, галуз або пдприїмства, а гнучка система пдтримки ухвалення ршення з метою визначення стратегї розвитку пдприїмства, фрми, асоцацї т.д. в умовах ринку. Це, в свою чергу, висуваї нов вимоги до процесв пдготовки проведення розрахункв. На перший план виходить швидксть їх реалзацї. Далогова система повинна оперативно реагувати на будь-яку стотну змну ринкової ситуацї з метою використування результатв аналзу пд час ухвалення ршень.

нформацйне забезпечення моделей оцнки нвестицйних проектв впровадження нововведень включаї розгляд методв принципв створення банку даних для задач оцнки на приклад пдприїмств верстатонструментальної галуз.

В дисертацйнй робот рзн компоненти оцнки проекту нововведень представлен у вигляд системи взаїмопов'язаних електронних таблиць, набр яких водночас ї їдиною базою даних, на основ якої можуть бути сформован рзн конкретн модел (системи моделей).



Таблиця 1. Інформаційна модель виробничої задачі

	Назви нових технологій J	Назви пунктів вжитку Р
Назви ресурсів І	Матриця технологічних способів виробництва продукції Т	Матриця потреб у готовій продукції А	Опис типів обмежень L
Назви пунктів виробництва N	Матриця поточних цін та виробничих витрат Z	Матриця відстаней S

Така структуризаця нформацйної модел дозволяї готувати нформацю в змстовнй форм, легко перебудувати модель безпосередньо у ход розрахункв з урахуванням усх змн, необхдних з точки зору користувача. Алгоритм перетворення систем даних нформацйної модел в стандартний формат оптимзацйних пакетв дозволив виршувати проблему одержання оптимальних ршень системи взаїмопов'язаних задач: технологчної-виробничої-виробничо-транспортної на однй баз даних.

Процес перетворення змстової нформацї та формування її в формат MPS з метою оптимзацйних пакетв вимагаї уваги через велику кльксть логчних операцй. Розроблений алгоритм та комплекс програмного забезпечення дозволяї автоматизувати цей процес. Вони володють досить високою ефективнстю. Наприклад, в модел технологчної задач заготвельного виробництва верстатобудвного пдприїмства (27 обмежень та 31 змнна) формування МРS - файла для їх ршення вдбуваїться приблизно за 1-2 хвилини, а виршення на комп'ютер типу IВМ РС - за 2-5 хвилин.

нтерфейс, який використовуїться, дозволяї передавати нформацю вд ВМ РС на ЕС ЕОМ навпаки. Завдяки цьому система моделей комплекс програмного забезпечення перетворюються в засб ухвалення оперативного ршення, що дуже важливо в динамічних умовах переходу до змшаної економки.

В шостому розділі «Концептуальні основи вдосконалення економічного механізму подолання технічного відставання господарського комплексу» запропонована розробка сценарїв подолання технчного вдставання територї. Розроблен слідуючи сценарї подолання технчного вдставання господарського комплексу:

Сценарй 1. «нерцйне стримування кризи з поступовим пдвищенням технчного рвня території».

Основний змст та напрямок реалзацї сценарю:

– на основ критичного аналзу технчного вдставання територй з урахуванням рзних сфер життїдяльност (екологя, соцальна сфера, забезпечення продовольством т.п.) виявляїться проритетною державна пдтримка з метою збереження та пдтримування нормативно мнмальних умов проживання на територї;

– збереження сфер життїдяльност;

– галузева спецалзаця виробництва;

– збереження форм держвласност, особливо, на пдприїмствах, що виробляють вйськову продукцю;

– поступова асимляця оборонних пдприїмств та цивльних галузей при виробництв цивльної продукцї;

– збереження пдтримка науки та наукового обслуговування, наукомстких та високотехнологчних виробництв;

– збереження стандартв щодо охорони навколишнього середовища, перманентне згортання екологчно небезпечних виробництв, розташованих на кризових територях;

– невдкладна допомога територям, що потребують соцальної пдтримки;

– прожитковий мнмум, який пдлягаї ндексацї.

Основна увага придляїться пдтримц на нормативному рвн технологчної безпеки, збереженн виробничої та соцальної нфраструктури кризових територй з акцентом на життїве забезпечення галуз та районо - мськотворчих пдприїмств. Передбачаїться пряма участь виконавчих органв рзномантних рвнв та надання бюджетних гарантй нвестицям, що здйснюються в технчне та технологчне переобладнання галузей кризових територй та їх безпосереднї сприяння в формуванн структури виробництва.