Економічний механізм формування і ефективного функціонування молочної промисловості України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут аграрної економіки Української академії аграрних наук

Спеціальність 08.07.02 - Економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Тема:

Економічний механізм формування і ефективного функціонування молочної промисловості України

Мостенська Тетяна Леонідівна

Київ - 2001



Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Українському державному університеті харчових технологій Міністерства освіти і науки України

Наукові консультанти:

доктор економічних наук, професор Чепурнов Іван Андрійович

доктор економічних наук, професор, академік УААН, заслужений діяч науки і техніки України Саблук Петро Трохимович - Інститут аграрної економіки УААН, директор

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, академік НАН України Онищенко Олексій Мусійович - Інститут економіки НАНУ, керівник відділення

доктор економічних наук, професор академік УААН, заслужений діяч науки і техніки України Месель-Веселяк Віктор Яковлевич - Інститут аграрної економіки УААН, завідувач відділу

доктор економічних наук, професор Колузанов Костянтин Васильович - Одеський державний аграрний університет, завідувач кафедри організації виробництва і агробізнесу

Провідна установа: Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, м. Київ

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту аграрної економіки УААН

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН М.Й. Малік



Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасні економічні процеси характеризуються розвитком як позитивних так і негативних тенденцій, що зумовлені рядом об'єктивних та суб'єктивних причин. Досить гостро ці тенденції проявились у молочній промисловості - одній із найбільш ефективних галузей народного господарства у більшості країн, але в Україні вона останнім часом переживає серйозні проблеми, викликані дією недосконалого економічного механізму. Із галузі, що давала значні експортні надходження, вона перетворилась у таку, де рівень рентабельності виробництва окремих молочних продуктів коливається в середньому в межах від - 13,1% (масло вершкове) до 16,7% (морозиво). Навіть найбільш масове виробництво (продукція із незбираного молока) в середньому по Україні збиткове із рівнем рентабельності - 2,7%.

Маючи великий промисловий, кадровий, технологічний потенціал галузь нині розвивається екстенсивним шляхом, її розвиток ускладнюється дією багатьох обмежень, найбільш серйозний вплив серед яких здійснюють: сировинні, фінансові та споживчого попиту. За існуючих обсягів надходження на переробку молока надлишкові потужності молочної переробки складають майже 16,6 млн. тонн молока на рік.

Серед країн-виробників молока ще на початку 90-х років Україна займала одне із провідних місць в світі, але економічна криза, що розгорталась протягом 10 останніх років, не минула молочної промисловості, результатом чого стало скорочення обсягів виробництва по більшості молочних продуктів нижче рівня 1960 р., а їх споживання у перерахунку на молоко скоротилось на 44%.

Зміни, що відбуваються в Україні у зв'язку із реформуванням економічних відносин, вимагають формування економічного механізму нового типу, сучасного механізму входження в ринкові відносини. Адміністративні методи управління відійшли у минуле, натомість виникла потреба у нових підходах розвитку економічних систем, створенні механізму, який би дозволив ефективну розбудову молочної промисловості та стимулював її розвиток, включивши нові механізми взаємодії державних методів регулювання та ринкових сил, виваженої державної політики розвитку галузі.

Об'єктивна необхідність зупинення негативних процесів, що відбуваються у молочній промисловості, вирішення проблем її ефективного функціонування зумовили необхідність розробки теми дисертаційного дослідження. Розвиток галузі не може відбуватись хаотично, без визначення пріоритетів, загальної стратегії, встановлення кінцевих параметрів. Якість її стану та ефективність функціонування залежить від взаємоузгодженості дії окремих складових механізму, який рухає розвиток молочної промисловості. Таким механізмом повинен стати економічний механізм формування та ефективного функціонування молочної промисловості України, який передбачає оптимальне співвідношення між державним регулюванням та дією ринкових законів. Завдяки дії економічного механізму нового типу можна буде вирішити центральну проблему розвитку молочної промисловості - створення конкурентоздатної продукції для задоволення платоспроможного попиту населення України.

З'ясування взаємозв'язків та визначення впливу складових економічного механізму на формування попиту та пропозиції на ринку молочних продуктів дозволить визначити основні напрями розвитку молочної промисловості України та окреслити проблеми, які в зв'язку з цим виникнуть.

Наукові дослідження проводились із урахуванням досвіду економічно розвинутих країн світу. Робота носить теоретичний, методологічний та прикладний характер і спрямована на вирішення проблеми формування економічного механізму ефективного функціонування молочної промисловості України, удосконалення інтеграції у ланцюгу виробник - переробник - канали розповсюдження з метою найбільш повного задоволення споживчого попиту на молоко і молочні продукти за умов обмежених ресурсних можливостей галузі (фінансових, сировинних, виробничих платоспроможного попиту). Саме це і зумовило вибір теми та розробку конкретних проблем в дисертаційному дослідженні.

Стан вивчення проблеми. Значна частина теоретичних та прикладних аспектів формування економічного механізму функціонування молочної промисловості України не знайшли достатнього висвітлення у сучасних дослідженнях, хоча проблема розробки концепції розвитку ринкової економіки країни і формування економічних механізмів функціонування окремих галузей в ринкових умовах у певній мірі вивчалась. Зокрема цим питанням присвячені праці вітчизняних та зарубіжних економістів таких як: Л. Абалкін, А. Кульман, І. Лукінов, О. Онищенко, В. Трегобчук, Б. Пасхавер, П. Саблук, В.Месель-Веселяк, В. Бойко, Ю.Коваленко, В. Криворучко, В. Зимовець, М. Коденська, О. Шпичак, М. Дем'яненко, В. Точілін, З. Васильченко, М. Чумаченко.

Недостатньо в економічній літературі також висвітлені питання впливу державного регулювання на стан ринкової рівноваги на ринку молока і молочних продуктів України. В той же час у більшості країн світу цим питанням приділяється надзвичайно велика увага.

Зв'язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційне дослідження виконувалось у контексті виконання Українським державним університетом харчових технологій госпдоговірних та держбюджетних науково-дослідних робіт за період 1992-2000 роки: “Хозяйственный механизм предприятий продовольственного комплекса в условиях рынка”, 1992 р. (наказ Міністерства освіти України №78 від 21.09.91 р); “Формирование экономического механизма взаимоотношений сельхозпроизводителей с предприятиями мясо-молочной промышленности”, 1993 р. (№141/93); “Обґрунтування темпів і структури розвитку та підвищення ефективності виробництва м'ясних і молочних продуктів в Україні”, 1995 р. (рішення вченої ради УДУХТ, прот. №5 від 2.02.95 р.); “Розробка пропозицій щодо вдосконалення структури експорту продукції харчової промисловості України”, 1999 р. (№807/99); “Проблеми створення привабливого інвестиційного клімату в харчовій промисловості”, 2000-2001 рр. (№910/11).

Мета і задачі дослідження. Основна мета дисертаційного дослідження полягає в розробці теоретичних засад формування та ефективного функціонування економічного механізму молочної промисловості України і обґрунтування важелів економічного впливу, які б стимулювали інтенсивний розвиток галузі та дозволили створити ефективний механізм попиту на молоко і молочні продукти та адекватну йому пропозицію на споживчому ринку України.

Поставлена мета обумовила такі задачі дослідження:

- уточнити визначення “економічний механізм”, та принципи його дії для створення умов ефективного функціонування молочної промисловості в умовах переходу до ринкової економіки;

- визначити перспективи розвитку молочної промисловості країни в умовах ресурсних обмежень (сировинних, фінансових, платоспроможного попиту);

- оцінити стан та перспективи розвитку ринку молока та молочних продуктів України;

- визначити еластичність попиту на молочні продукти за доходом, ціною та рівень перехресної еластичності на ринку харчових продуктів України;

- розробити методику прогнозування розвитку галузі на основі економіко-математичних методів із врахуванням існуючих тенденцій споживання, розвитку сировинної бази молочної переробки, забезпечення організму людини мінімально необхідним рівнем поживних речовин та врахуванням рівня перехресної еластичності на продукти харчування на ринку України;

- визначити вплив системи оподаткування та інвестиційної політики на ефективність економічного механізму функціонування молочної промисловості;

- узагальнити досвід країн - найбільших виробників молока щодо можливостей регулювання ринку молока і молочних продуктів з точки зору можливої адаптації його до умов України.

Предмет дослідження. Предметом дослідження виступають складові економічного механізму функціонування молочної промисловості України: державне регулювання, ціновий механізм, ефективна пропозиція, платоспроможний попит.

Об'єкт дослідження - молочна промисловість України, а також окремі підприємства галузі та система економічних відносин, що формується в ланцюгу виробник - переробник - канали розповсюдження - споживач.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою для проведення дисертаційного дослідження стали розробки класичної та сучасної економічної науки: праці провідних вітчизняних та зарубіжних науковців в економічній теорії з проблем ринкової економіки, сучасних методів прогнозування та регулювання економічних процесів, маркетингу, менеджменту, формування господарського та ринкового механізмів, законодавча база України, рекомендації міжнародних організацій та окремих країн світу з питань регулювання ринку молока і молочних продуктів. Дослідження побудовано на сучасних методиках та підходах, розроблених науково-дослідними установами країни, на статистичному матеріалі України та найбільших країн-виробників молока.

В процесі дослідження використовувався комплексний системний підхід щодо визначення сукупного впливу чинників економічного механізму на стан попиту та пропозиції на ринку молока та молочних продуктів України, виявлення впливу окремих елементів економічного механізму на стан ринкової рівноваги.

В роботі використовувались економіко-математичні моделі, пакети прикладних програм Excel, MathCAD, методи функціонально-вартісного аналізу для розробки методики прогнозу розвитку молочної промисловості і визначення залежностей між споживанням молочних продуктів та ціною, рівнем доходу, цінами на товари-субститути; індексний та графоаналітичний методи, метод структурно-динамічних зрушень, статистичних групувань та узагальнень при аналізі стану та тенденцій розвитку виробництва молока та молочної промисловості, ринку молока і молочних продуктів України. Інформаційна база даних, що використовується в дослідженні, включає статистичні матеріали Державного комітету статистики Міністерства економіки України, Міністерства агропромислової політики України, Асоціації переробників молока України “Укрмолоко”, Національної асоціації “Укрконсервмолоко”, окремих підприємств молочної промисловості, літературні джерела тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в опрацюванні теоретичних і практичних положень, спрямованих на удосконалення економічного механізму функціонування молочної промисловості України. Сутність наукової новизни основних результатів дослідження полягає у наступному:

- розширено і ґрунтовно доповнено теоретичні, методологічні та методичні аспекти дії економічного механізму на макро- та мікрорівні із визначенням загальних засад та основних відмінностей в їх функціонуванні, основних принципів, підходів та інструментів регулювання його дії;

- концептуально визначені категорії економічного механізму функціонування молочної промисловості та визначено функції, методи, чинники та інструменти управління економічним механізмом, пріоритетність та якість впливу його складових на ефективність функціонування молочної промисловості України в умовах трансформації економічних відносин;

- теоретично обґрунтовано та визначено сукупність факторів формування ефективної пропозиції на рину молока і молочних продуктів із урахуванням впливу на функціонування галузі обмежень (ресурсних, фінансових, платоспроможного попиту);

- розроблено цілісну теоретичну концепцію напрямів державного регулювання виробництва молока та молочних продуктів, вплив на стан ринкової рівноваги на ринку молока і молочних продуктів застосування адміністративних та економічних інструментів державного регулювання;

- поглиблено теоретичні положення впливу цінового механізму на стан ринкової рівноваги, чинники його стабілізації та деформації, які провокують зрушення в попиті і пропозиції на ринку молока і молочних продуктів України;

- поглиблено теоретичні та методологічні основи формування пропозиції як похідної стану попиту на молоко і молочні продукти із використанням концепції еластичності попиту за ціною, доходом та перехресної еластичності на ринку харчових продуктів;

- сформульовано і обґрунтовано методичні підходи до коротко та середньострокового прогнозування розвитку молочної промисловості на основі визначення попиту населення на молочні продукти із урахуванням розрахованих коефіцієнтів еластичності за доходом та ціною, що існують на ринку молочних продуктів, та перехресної еластичності на ринку продуктів харчування України;

- обґрунтовано доцільність використання методик ВMBD та DFA при середньостроковому прогнозуванні обсягів виробництва молока та молочних продуктів в України;

- розроблено конкретні напрями вдосконалення економічного механізму формування та ефективного функціонування молочної промисловості України, які призведуть до істотних якісних змін у розвитку молочної промисловості та наповненості ринку молокопродуктів;

- визначено тенденції та напрями розвитку молочного виробництва та молокопереробної галузі на коротко- та середньострокову перспективу із врахуванням заходів, запропонованих для удосконалення дії економічного механізму, та окреслені перспективи розвитку молочного виробництва для забезпечення інтенсивного розвитку молокопереробки сировинними ресурсами.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення і пропозиції автора по результатах дослідження доведено до рівня методичних і практичних розробок, впроваджених у виробництво. Результати дослідження були використані у підготовці проектів законодавчих актів України: Закон України “Про молоко”, “Податковий кодекс України”.

Окремі пропозиції автора використовувались у методичних розробках та рекомендаціях, типових положеннях Міністерства агропромислової політики України, в навчальному процесі в Українському державному університеті харчових технологій та Національному аграрному університеті.

Одержані результати та розроблені методичні підходи у визначенні розміру ринку, впливу рівня доходів, цінової політики та стану перехресної еластичності на товарному ринку можуть бути запропоновані для використання у галузях промисловості, спрямованих на формування пропозиції на споживчому ринку.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, тому наукові результати, одержані в дисертації, є особистими розробками автора.

Внесок автора полягає в розробці теоретико-методологічних та практичних аспектів формування економічного механізму функціонування молочної промисловості України та з'ясуванні зв'язків і взаємозалежностей у дії окремих чинників цього механізму та їх вплив на ефективність роботи галузі; обґрунтуванні та конкретизації визначення категорії “економічний механізм” на макро та мікрорівнях; визначенні факторів управління економічним механізмом функціонування галузі; побудові залежності між споживанням молока та рівнем доходів населення, ціновою політикою на молочні продукти, станом перехресної еластичності на ринку продуктів харчування України; визначені особливості функціонування економічного механізму в умовах адміністративно-керованої та ринкової економіки; розробці методики визначення обсягів ринку.

Апробація результатів дослідження. Наукові розробки автора пройшли апробацію на різних галузевих рівнях: на підприємствах молочної промисловості (Куп'янський-молочно консервний комбінат, Овруцький молочний комбінат, Крижопільський сирзавод, Могилів-Подільський молокозавод та ін.), в об'єднаннях молочної промисловості (Асоціація переробників молока України “Укрмолоко”, Національна асоціація “Укрконсервмолоко”).

Результати були заслухані на 11 наукових та науково-практичних конференціях, присвячених проблемам удосконалення державного регулювання, розвитку АПК, становленню ринкових відносин в Україні: всеукраїнській науково-технічній конференції “Розробка та впровадження прогресивних технологій та обладнання у харчову та переробну промисловість”, м. Київ, 1995 р.; Міжнародній науково-технічній конференції “Розроблення і впровадження прогресивних ресурсоощадних технологій та обладнання в харчову та переробну промисловість”, м. Київ, 1997 р.; Всеукраїнській науковій конференції професорсько-викладацького складу “Актуальні питання державного будівництва і подолання кризових явищ у суспільстві”, м. Київ, 1999 р.; Міжвузівській науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи розвитку фінансової політики в Україні в умовах ринкової економіки”, м. Чернівці, 1999 р.; Шостій міжнародній науково-технічній конференції “Проблеми та перспективи створення і впровадження нових ресурсо- та енергоощадних технологій, обладнання в галузях харчової та переробної промисловості”, м. Київ, 1999 р.; Першій міжвузівській науково-практичній конференції “Проблеми активізації регіональної інвестиційної політики в сучасних умовах”, м. Дніпропетровськ, 2000 р.; Міжнародній науковій конференції з нагоди 290-річчя прийняття першої в світі Конституції - Конституції Пилипа Орлика “Україна: поступ у майбутнє”, м. Київ, 2000 р.; Всеукраїнській науково-практичній конференції “Регіоналізація економіки і здійснення адміністративної реформи в Україні”, м. Дніпродзержинськ, 2000 р.; Міжнародній науково-практичній конференції “Методологія та практика менеджменту на порозі 21 століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти”, м. Київ, 2000 р.; Четвертій міжнародній конференції “Наука і освіта 2001”, м. Дніпропетровськ, 2001 р.; Міжнародній науково-практичній конференції “Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання”, м. Луцьк, 2001 р.

Публікації. Основні результати досліджень опубліковані автором у одноосібній монографії обсягом 14,33 обл.-вид. арк. (Рецензія в журналі “Акціонер” №6, 2001, С.73-75); в 1 підручнику у співавторстві загальним обсягом 22,8 обл.-вид. арк., з яких частка здобувача 1,5 обл.-вид. арк., 1 навчальному посібнику загальним обсягом 11,0 обл-вид.арк., з яких частка автора - 5,5 обл.-вид.арк.; 15 наукових статтях у збірниках наукових праць, наукових виданнях та науково-популярних журналах, наукових працях загальним обсягом 7,5 обл.-вид.арк., написаних автором одноосібно; 8 наукових статтях, написаних у співавторстві, загальним обсягом 3,8 обл.-вид. арк, із яких частка автора - 2,2 обл.-вид арк. та 9 тезах доповідей на наукових, науково-практичних та науково-методичних конференціях загальним обсягом 1,8 обл.-вид.арк.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних літературних джерел з 232 найменувань, 17 додатків, 89 таблиць та 37 рисунків. Повний обсяг дисертації становить 410 сторінок комп'ютерного тексту у тому числі таблиці займають 29 сторінок, рисунки 16 сторінок. Додатки оформлені окремим томом обсягом 104 сторінки.

Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі “Теоретичні і методологічні основи формування економічного механізму” розглянуті теоретичні засади формування економічного механізму на макрорівні, особливості функціонування економічного механізму в країнах із ринковою економікою та в адміністративно-керованих економічних системах.

Дослідження загальних питань формування та функціонування економічного механізму дає можливість спрогнозувати подальший економічний розвиток як системи в цілому, так і окремих її елементів, оскільки стан та перспективи розвитку економічної системи напряму залежать від дії економічного механізму, який рухає її у певному напрямі.

Існує багато визначень категорії “економічний механізм”. На думку автора визначення “економічний механізм”, “господарський механізм”, “ринковий механізм” та “економічна політика” не співпадають. Економічний механізм - це окрема економічна категорія, один із багатьох елементів економічної теорії. Це механізм поєднання дії державного регулювання та ринкового механізму саморегуляції. Слід зазначити, що кожній економічній системі на конкретному етапі розвитку притаманні свої визначені економічні механізми, які суттєво різняться між собою за принципом дії, ефективністю, спрямованістю, керованістю. Формування економічного механізму в умовах становлення ринкових відносин має свої особливості, які визначаються обсягами та якістю державного втручання, станом макросередовища дії економічного механізму, яке не піддається керуванню, є непрогнозованим і мінливим. Урівноважити дію стихійних сил можна за допомогою зваженого державного регулювання, яке може дати певний поштовх розвитку економічної системи за рахунок обмеження або ж активізації дії конкретних чинників, які формують передумови існування та розвитку економічної системи. Рушійною силою розвитку економічних систем слід розглядати якість взаємодії ринкових сил та державного регулювання, що визначають економічний механізм функціонування економічних систем. Оскільки економічний механізм не є ринковим механізмом саморегуляції, наслідки його дії повинні бути передбачуваними. Тому закономірно виникає питання не лише вивчення дії складових економічного механізму, а також визначення оптимальних параметрів економічного механізму.

Оптимальність дії економічного механізму залежить від якості співвідношення цих двох складових. З цих позицій вплив державного регулювання на дію ринкового механізму можна представити у вигляді схеми (рис.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Дія економічного механізму

Економічний механізм є тактичним засобом досягнення стратегічної мети держави. Але оскільки саме державні важелі регулювання визначають напрям дії економічного механізму та відповідні реакції ринку, економічний механізм завжди буде визначатись напрямом економічної політики країни та орієнтованістю Уряду на певний курс розвитку країни.

Дія економічного механізму визначається двома основними складовими, що керують його спрямованістю та визначають його ефективність: державним регулюванням та ринковим механізмом. За допомогою першого визначаються умови та напрям розвитку економічної системи, а ринковий механізм формує якість споживчих ринків, взаємовідносини на них та їх наповненість. Без ринкового саморегулювання не можлива побудова будь-якої економічної системи, а без державного регулювання економічних процесів не можлива стійкість цієї системи та надання їй керованості і соціальної спрямованості.

В умовах дефіцитного ринку ринкові закони не працюють, попит та пропозиція замінюються розподілом, а встановлення ціни відбувається лише на засадах державного регулювання. За умов встановлення централізованих цін, централізованого розподілу інвестиційних ресурсів та централізованого визначення планових завдань роль підприємств зводиться до випуску визначеного асортименту продукції у визначеному обсязі. Про несприйняття споживачами товарів та про можливості банкрутства підприємств в умовах дефіцитного товарного ринку мова навіть не йде.

На думку автора, в умовах адміністративно-командної економіки ринкові закони (закони вартості, попиту та пропозиції) працюють, але поза межами державного регулювання економічним процесом на чорних ринках, здійснюючи там перерозподіл покупної здатності населення. Механізм функціонування економічних систем в умовах адміністративно-керованої економіки має свої особливості, які залежать від політичних пріоритетів та ступеня державного регулювання.

З оголошенням курсу економічної реформи та необхідністю трансформації України в ринкову економіку виникла потреба розробки механізму управління економічними процесами в державі. З огляду на це виникла потреба створення нових засад регулювання економічних процесів. Здійснити це можна за допомогою впровадження економічного механізму нового типу, який би, враховуючи вплив держави, не заважав розвитку дії ринкового механізму, а органічно поєднував державне регулювання і ринкові засади.

У другому розділі “Особливості формування економічного механізму регулювання ринку молока в світі” розглянуті основні тенденції розвитку молочного виробництва в світі та вирішення проблем регулювання ринку молока і молочних продуктів в окремих країнах світу.

Рівень споживання молока та молочних продуктів визначається впливом багатьох чинників, але головними є традиції споживання та покупна здатність населення країни. Тенденції розвитку ринку молока та молочних продуктів в окремих країнах світу мають свої особливості.

Молоко виробляється майже кожною п'ятою країною. Але головними виробниками молока у світі вважаються 33 країни. За п'ять останніх років виробництво молока в цих країнах зросло на 1,7% та склало у 2000 році за попередніми даними 390,5 млн. тонн. Питома вага України в цих обсягах 3,5%.

Суттєві економічні та структурні зрушення, що відбулись в країнах колишнього Радянського Союзу та Південної Америки, виконання країнами-виробниками молока основних положень Уругвайського раунду ГАТТ значною мірою сприяли змінам у потоках руху молочних продуктів у світі. Щорічно зростають обсяги експорту молочних продуктів. У 2000 р. експорт склав 5% загального виробництва молочної продукції. Найбільшими експортерами молочних продуктів у світі виступають країни ЄС - 37%, Нова Зеландія - 31%, Австралія - 13%, США - 4% загальних обсягів світової торгівлі молоком. Головними статтями експорту в молочній промисловості є: масло, сир, сухі молочні продукти.

В залежності від ситуації, що складається на ринку, інструменти регулювання можуть бути спрямовані на зростання або скорочення обсягів виробництва окремих товарів. Крім того, їх використання може спрямовуватись або на обмеження пропозиції, або на обмеження попиту. Механізми реалізації державного регулювання можливі за рахунок фінансування із коштів держбюджету або ж за рахунок споживача.

Регулювання світового ринку молочних продуктів здійснюється за допомогою документів, що регламентуються Уругвайським раундом ГАТТ по сільському господарству (URAA) та Міжнародною торговою організацією (WTO).

Переваги такого регулювання, заключаються в тому, що молочні ринки будуть завжди намагатись вирівнювати цінність молока завдяки перерозподілу молочних потоків як для альтернативного використання в середині країни, так і для продажу в інших країнах світу, мінімізуючи ринкові викривлення і врівноважуючи міжнародний ринок молочних продуктів.

В країнах із значним обсягом виробництва молока завжди існувала значна підтримка з боку держави та захист від іноземної конкуренції. Відмова від адміністративного втручання та державної підтримки розвитку ринку молочних продуктів у цих країнах відбулись лише тоді, коли вони досягли високого ступеня розвитку молочного виробництва та переробки молока. Державна підтримка сільського господарства в цілому та виробництва молока зокрема в більшості цих країн здійснювалась протягом 40-50 років.

У третьому розділі “Формування економічного механізму ефективного функціонування молочної промисловості України” розглянуто теоретичні засади дії економічного механізму молочної промисловості, вплив державного регулювання на формування та ефективне функціонування молочної промисловості, взаємодію окремих елементів економічного механізму (конкуренції, системи оподаткування, інвестиційної політики) та вплив цих елементів на ефективність функціонування молочної промисловості. Тут же представлена методологія та обґрунтовані особливості методики формування попиту та пропозиції на ринку молочних продуктів та дано обґрунтування вибору моделі для перспективної оцінки розвитку молочної промисловості України.

Економічний механізм на різних рівнях економічної системи матиме власне визначення, власні особливості формування та ефективного функціонування. Якщо економічний механізм на макрорівні можна визначити як механізм реалізації впливу державного регулювання на стан ринкової рівноваги через відповідну реакцію ринкових законів, то на рівні галузі в дію економічного механізму будуть підключатись певні чинники, які характеризують галузеві особливості та визначають ефективність його функціонування.

Мета формування та ефективного функціонування економічного механізму молочної промисловості полягає у забезпеченості населення України конкурентоспроможною молочною продукцією. Ефективність його дії визначає відповідність між внутрішнім попитом і експортними можливостями галузі та пропозицією на ринку молокопродуктів, тобто встановленням ринкової рівноваги, де ефективна пропозиція відповідатиме платоспроможному попиту.

Дія економічного механізму визначається сукупністю функцій, методів, чинників та інструментів його реалізації, а також якістю стану взаємодії всіх складових (рис. 2).

Функціонування економічного механізму залежить від якості управління його складовими. Якість управління, в свою чергу, залежить від повноти виконання 4-х основних управлінських функцій: планування, організації, мотивації та контролю.

Перспективи розвитку галузі можуть розглядатись в рамках стратегічного, середньострокового та поточного планування. Стратегічна альтернатива розвитку галузі визначається економіко-правовим середовищем країни, її законодавчим полем, соціально-економічним розвитком, станом конкурентної боротьби в галузі та місткістю ринку, покупною здатністю населення.

Обрання тієї чи іншої стратегічної альтернативи значною мірою обумовлено ресурсними можливостями галузі: фінансовими, інвестиційними, сировинними, трудовими. В залежності від поставленої мети планування спрямовується на досягнення поточної або майбутньої ринкової рівноваги, яка досягається за допомогою створення державою відповідних умов для ефективної пропозиції на галузевому ринку, що відповідає існуючому або перспективному попиту на ньому.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Реалізація дії економічного механізму

Ефективне функціонування економічного механізму можливе лише за умови створення відповідних організаційних структур, які б визначали політику розвитку галузі. Зараз молочна промисловість України характеризується некоординованістю дій, як в середині галузі, так і між складовими молокопродуктового комплексу. У більшості країн світу ці питання вирішуються за допомогою інтеграційних систем, при створенні яких визначальними факторами виступають можливість лобіювання інтересів цих об'єднань і матеріальна зацікавленість.

Основною мотиваційною силою, яка б забезпечила ефективне функціонування галузі, може бути рівень прибутковості в ній.

Контроль функціонування економічного механізму молочної промисловості здійснюється за кінцевими параметрами, які визначають його ефективність. Основний із яких - ступінь наповненості ринку молочних продуктів та їх якість. До системи показників ефективності роботи галузі належать традиційні: місткість ринку, рентабельність (доходність) виробництва та активів, середні терміни оберненості активів, товарно-матеріальних запасів, кредиторської та дебіторської заборгованості та тривалість виробничого циклу. Крім того, до цих показників необхідно включити такі як: інвестиційна привабливість галузі, рівень конкурентоспроможності продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Дія економічного механізму формується за допомогою використання методів, які забезпечують безперебійне функціонування молочної промисловості, зменшують втрати та рівень ризику й підвищують ефективність. До цих методів можна віднести: наукову обґрунтованість рішень, що приймаються, передбачуваність результатів дії, цільову орієнтованість, послідовність виконання, плановість, системність та диверсифікованість ризику.

До чинників, що визначають ефективність дії економічного механізму функціонування молочної промисловості, автор відносить державне регулювання, яке проявляється в соціальній, економічній, податковій, інвестиційній та зовнішньоекономічній політиці. За допомогою цих чинників можна впливати на дію цінового механізму і через нього на стан ринкової рівноваги, тобто на взаємодію попиту та пропозиції. Крім того, за їх допомогою можна змінювати інвестиційну привабливість галузі, здійснювати соціальний захист населення, інтенсифікувати розвиток окремих товарних ринків та ринкової інфраструктури, підвищувати ефективність використання сировини, змінювати рух сировинних потоків.

Досягнення бажаних результатів функціонування економічного механізму молочної промисловості можливе за допомогою використання певних інструментів його реалізації. Інструменти, які визначають параметри та ефективність функціонування економічного механізму, можна поділити на загальнодержавні, галузеві та ті, що діють в межах одного підприємства.

Загальнодержавні забезпечують певне макросередовище функціонування молочної промисловості та ринку молочних продуктів, натомість галузеві забезпечують якісні параметри функціонування галузі, створюючи сприятливі умови для розвитку окремих підприємств.

До загальнодержавних інструментів можна віднести: впровадження державної підтримки виробників молока; застосування диференційованих ставок ПДВ; надання інвестиційних кредитів; здійснення соціального захисту населення та досягнення рівня доходів, який би забезпечував харчування на рівні раціональних норм споживання; створення інтервенційних запасів молокопродуктів із тривалими термінами зберігання; перерозподіл інтервенційних запасів молокопродуктів на користь соціально незахищених верств населення; сприяння розвитку конкурентного середовища; захист внутрішнього ринку молокопродуктів від недоброякісної конкуренції; відміна пільг на імпорт; впровадження державної підтримки цін на молочні продукти дитячого харчування.

Галузеві чинники, які можуть вплинути на ефективність виробництва молокопродуктів: підсилення інтеграційних зв'язків виробник-переробник; створення об'єднань підсобних господарств; покращення використання виробничих потужностей; ефективне використання складових молока-сировини при переробці; впровадження нових стандартів якості молока-сировини; зміна політики ціноутворення на молоко та молочні продукти; згладжування сезонності виробництва молочних продуктів; концентрація та спеціалізація виробництва у молокопереробці.

Чинники, які визначають ефективність економічного механізму функціонування конкретного підприємства: сильний менеджмент; підсилення маркетингової діяльності; підвищення зацікавленості в кінцевих результатах; диверсифікація діяльності та ризику; надійність обладнання та технологій; створення інтеграційних об'єднань; покращення якості трудових ресурсів.

Особливості функціонування економічного механізму молочної промисловості України зумовлені особливостями галузі й характеризуються наступним: молочна промисловість відноситься до ресурсообмежених галузей; характеризується масовим виробництвом; продукція має обмежені терміни реалізації; традиційно високий рівень споживання молокопродуктів в Україні на фоні постійного зниження рівня доходів; виражена сезонність у надходженні сировини на переробку; неспівпадання піків виробництва та споживання молочних продуктів; обмежені терміни зберігання молока-сировини.

Ефективність дії кожної із складових економічного механізму обмежується державним втручанням. Їх сукупна дія визначає стан, ефективність та перспективи розвитку молочної промисловості.

Конкуренція в кожній галузі має свої ключові фактори впливу. В умовах молочної промисловості головними чинниками, що зумовлюють рівень конкуренції та її напрями, є ціни постачальників сировини і тиск споживачів. Обмежена покупна спроможність населення призводить до того, що в молочній промисловості конкурентні ініціативи одного переробного підприємства мають помітний вплив на дії інших конкурентів, оскільки підприємства галузі є взаємозалежними. Цінові знижки вимушено повторюються більшістю підприємств галузі, що негативно впливає на прибутковість всіх підприємств. Підсилюється конкуренція виробників молока в наслідок того, що при реалізації молочних продуктів відсутній різко структурований розподіл географічних сегментів ринку.

Вплив постачальників на ефективність роботи галузі здійснюється через підвищення ціни, зміну якості сировини, матеріалів, коливання в обсягах постачання. Найбільшу владу мають постачальники у ресурсообмежених системах. Саме до таких систем належить і молочна промисловість. У разі ресурсообмежених систем дуже незначні резерви, якими може маніпулювати підприємство, і які можуть бути мобілізовані. За цих умов виникає значна інтенсивність дефіциту.

Головним інструментом державного регулювання, на думку більшості науковців, виступає податкова політика. Саме за допомогою системи оподаткування можна впливати на стан комерційної активності в державі, створювати певні економічні пріоритети, регулювати міжгалузевий рух фінансових потоків, вирішувати проблеми соціального захисту населення, стимулювати інвестиційні процеси, створювати необхідний розмір попиту і інвестиційну привабливість окремих галузей народного господарства.

Споживач за умов застосування жорсткої фіскальної податкової політики підпадає під двохсторонній податковий тиск, який обмежує його покупну спроможність. З боку зростання ціни на продукцію через посередні податки та з боку обмеження доходів через прямі податки.

Надмірний податковий тиск на виробника впливає на обсяги випуску продукції, змінює виробничі рішення, роль факторів виробництва. Тому підприємства, що працюють у офіційно оподаткованому секторі, за допомогою різноманітних механізмів (наприклад, давальницькі схеми при виробництві продукції, створення проміжних комерційних структур як в придбанні сировини та матеріалів, так і при розподілі готової продукції) залучаються до неоподаткованого (тіньового) сектору економіки.

Змінюючи податковий тиск на споживача та на галузь можна вирішити питання зміни в обсягах споживання.

Однією із складових впливу на економічний механізм є інвестиційна політика держави. Інвестиційні потоки впливають на стан рівноваги на ринках, стимулюючи приток грошових коштів у певні галузі, що призводить до зростання пропозиції. Регулюючи рух інвестицій на фінансовому ринку, можна вирішувати проблеми інтенсивного розвитку окремих галузей промисловості. Питання активізації інвестиційних процесів в молочній промисловості - це одна із найбільш серйозних економічних проблем, яка вимагає нагального вирішення, оскільки від якості та своєчасності її розв'язання залежить не тільки рівень економічного розвитку галузі зараз, але й виробничий потенціал, що працюватиме в майбутньому.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Економічний механізм функціонування молочної промисловості України



Втрату конкурентоспроможності більшістю товарів українського виробництва навіть на внутрішньому ринку України, негативні тенденції, що цим викликаються, значною мірою можна пояснити якістю технологій та станом виробничих фондів, що задіяні у технологічних процесах. За останні роки значно уповільнились темпи оновлення виробничих фондів та суттєво змінились якісні параметри виробничого потенціалу молочної промисловості України. В промисловості накопичений застарілий виробничий апарат, який провокує зростання витрат і подорожчання продукції для кінцевого споживача за рахунок неефективного використання сировини, матеріалів, палива, енергії. економічний ціновий інвестиційний молочний

Крім оновлення основних фондів значних інвестицій потребують: сучасний менеджмент, інформаційні системи, маркетингові комунікації, оборотні кошти.

Однією із складових ринкового механізму є механізм рівноваги між попитом та пропозицією. Виробництво та споживання взаємопов'язані, але вони різняться між собою можливістю прогнозування та керованістю. Питання визначення попиту та адекватної йому пропозиції - головне у визначенні ефективності діяльності галузі і окремого підприємства. Від його вирішення залежить політика ціноутворення, доходність виробництва, стратегічна перспектива розвитку тощо.

Головними чинниками ефективного планування майбутніх обсягів виробництва виступає мінливість споживання в наслідок зміни потреб і покупної здатності населення та можлива швидкість технологічних змін в товарах та обладнанні.

Щодо споживання, то крім регулювання споживання за допомогою регулювання розміру цін, існують два протилежні напрями впливу на його обсяги. Перший - в бік скорочення за допомогою обмеження виробництва, коли створюється надмірний попит на товар. І другий, спрямований на зростання споживання за рахунок підвищення якості та використання переважно психологічних методів впливу на споживача. Держава може здійснювати вплив на споживання також за допомогою зміни в рівні доходу населення.

Мірою співвідношення попиту на товар та ціною, доходом та обсягом споживання окремих товарів виступає еластичність. За допомогою розрахунку еластичності виникає можливість визначення тенденцій поведінки споживачів на товарних ринках, формулювання закономірностей у споживанні окремих товарів населенням. Автором розрахований коефіцієнт цінової еластичності для молочних продуктів, який дорівнює 0,1997, що свідчить про те, що за існуючого рівня доходів населення заходи лише по зменшенню ціни на молоко і молочні продукти не призведуть до значних змін у їх споживанні. Більш високим ступенем характеризується еластичність попиту за доходом. По різних методиках розрахунку він коливається від 0,98 до 1,4. Таким чином, головним фактором, що стимулює обсяги споживання молочних продуктів, виступає рівень доходів населення. Перехресна еластичність проявляється в більшій мірі при обмеженому доході споживачів, оскільки в цій ситуації товарами-замінниками один для одного виступають майже всі продукти харчування.

Прогнозні оцінки розвитку галузі мають враховувати ступінь задоволення потреб споживача, максимальну віддачу ресурсів, комплексне використання всіх складових сировини, виробництво, що побудоване на високотехнологічних процесах.

Визначаючи попит на молоко і молочні продукти можна керуватись декількома підходами. Автором використовувалось три підходи до моделювання споживання молока і молочних продуктів населенням України:

- розглянуто рівень споживання молока і молочних продуктів як певний процес, що є усередненим наслідком споживання інших продуктів, що доступні населенню у кожному конкретному році, враховуючи перехресну еластичність на продукти харчування, без урахування тенденцій та традицій харчування;

- побудова моделі із урахуванням можливих часових залежностей, що враховують вплив попередніх періодів, тобто усталені пріоритети у формуванні структури харчування. В цьому разі враховуються динамічні зв'язки, у тому числі і “зсунуті” в часі між зростанням рівнів споживання інших продуктів харчування та зменшенням рівня споживання молока і молочних продуктів;

- побудова моделі, яка б встановлювала взаємозалежність між продуктами харчування з точки зору їх корисності для споживача і обмежень всього набору харчування рівнем доходів населення.

У четвертому розділі “Сучасний стан розвитку молочної промисловості та ринку молочних продуктів в Україні” дана характеристика сучасного стану молочної промисловості, визначені стан та проблеми розвитку ринку молочних продуктів України, місце України на світовому ринку молочних продуктів, стан молочного виробництва і формування рівня пропозиції на молочні продукти та питання кооперації та інтеграційних процесів у сферах виробництва й переробки молока.

Молочна промисловість нашої країни має значний виробничий потенціал. Вартість основних фондів галузі основного виду діяльності на 01.01.2000 року склала 2311,3 млн. грн. В Україні 562 підприємства займаються переробкою молока. Можливий середньорічний обсяг переробки молока українськими підприємствами понад 20 млн. тонн. Крім підприємств молокопереробної промисловості існують майже 1000 малих цехів з виробництва молочних продуктів.

Підприємства маслосироробної та молочної промисловості у 2000 році випустили продукції на суму 3454,2 млн. грн. В структурі молокопереробних підприємств переважають підприємства колективної власності - 95,5% із обсягом виробництва 97% загальногалузевого.

Характеризуючи випуск молочних продуктів можна зазначити, що по більшості із них показники нижчі за показники 1960 р. Винятком стало виробництво кефіру, сухого незбираного молока жирних сирів (табл.).



Таблиця

Випуск основних видів молочних продуктів, тисяч тонн

Продукція	1960	1965	1970	1975	1980	1985	1990	1995	1996	1997	1998	1999	2000
Виробництво продукції із незбираного молока у перерахунку на молоко
Всього	1467	2273	3987	4864	4888	5687	6432	1293	915	661,9	689	700	700
у т.ч. в натуральній вазі молоко незбиране	758	1142	1697	2166	2365	2540	2589	488	320	257,9	287	286	263
кисломолочна продукція, з неї:			303	329	274	307	380	116	96,6	94,1	119	137	158
кефір	67,8	111	220		171	212	292	95,9	78,1	67,1	78,6	88.2	103,4
сметана	51,4	79,2	127	200	339	426	476	77,3	56,4	39,1	39,6	42.4	44,8
сир кисломолочний	21,6	35,9	69,3	74,4	87,6	109	138	30	18,2	10,4	10,3	9.8	9,4
сухе молоко незбиране, сухі вершки та суміші	4,8	9,3	29,5	30,5	35	48,2	61,1	21,4	12	9,2	8,3	8.6	11,0
Виробництво жирних сирів
всього	26,5	50	92,2	114	128	170	184	73,5	59	46,3	52	52.5	67,3
Виробництво молочних консервів
Всього, муб	133	185	315	371	335	346	415	177	153	132	172	142

Виробництво молока на 1 мешканця в Україні в 1990 році складало 473 кг, а у 2000 р. - 256 кг. Але незначні обсяги імпорту молочних продуктів в Україну останнім часом дають можливість зазначити, що саме українська молочна промисловість формує ринкову пропозицію на внутрішньому ринку молокопродуктів. Ринок молочних продуктів України слабо диференційований, оскільки найбільший сегмент споживання - це населення із середнім та нижче середнього рівнем доходів. І хоча за останній рік відбулись зрушення на ринку молочних продуктів, формування попиту на ньому гальмується занадто повільною переорієнтацією вітчизняних виробників до потреб споживачів, незадовільною роботою каналів розповсюдження молочних продуктів, низькою купівельною здатністю населення України, недостатньою конкурентоспроможністю наших товарів, як з точки зору якості, так і з точки зору ціни. Але, в першу чергу, такий стан можна пояснити відсутністю економічного механізму, який би стимулював виробників до збільшення обсягів виробництва. Виробництво молочних продуктів на душу населення скоротилось у 2000 р. порівняно із 1990р.: по маслу тваринному у 3,2 рази, сирам жирним - у 2,7 р., а продукції із незбираного молока - майже у 9 разів.

Більшість підприємств намагається реалізацію своєї продукції здійснювати через власну торговельну мережу в місцях масової концентрації людей. Перехід на нульові, або однорівневі канали розповсюдження товарів - це вимушена дія виробників молочних продуктів. Така реалізація дозволяє здійснювати контроль за ціною продукції для кінцевого споживача, але в той же час обмежує можливості розширення сегменту споживання.

Реалізація молочних товарів через торговельну мережу має свої позитивні риси, які виражаються у наступному: дотримання санітарно-гігієнічних норм та вимог зберігання молочних продуктів, можливість позиціонування молокопродуктів однієї асортиментної групи різних товаровиробників, зручність у придбанні, якість обслуговування тощо. Але така торгівля передбачає додаткові витрати з боку споживача товару (від 8 до 39% від оптово-відпускної ціни підприємства в залежності від виду молочної продукції та місця торгівлі), що впливає на можливості реалізації молочних продуктів товаровиробників. Тому фізичний роздрібний товарообіг у 1999 р. по маслу тваринному зменшився на 93%, молоку і молочних продуктах - на 92%, а по сирам і бринзі - на 91% відносно рівня 1990 р.

Ситуація, що склалась у сільському господарстві та у молочній промисловості, не створює умови випуску високоякісних молочних продуктів, які б могли конкурувати на зовнішньому ринку.

Характеризуючи експорт українських молочних продуктів слід зазначити, що його загальний обсяг знаходиться під впливом коливання цін та стану світового ринку молока. Так, найкращими показниками обсягів експорту за період, що аналізується, характеризується 1996 рік, коли загальна сума експорту молочних товарів склала 285,3 млн. дол. США. Для наступних років спостерігається негативна тенденція. І хоча 2000 р. дав значне зростання експорту молочних продуктів у порівнянні із 1999 р. (+120%), показники цього року склали лише 48,3% обсягу експорту 1996 р.

Експортні можливості українських виробників молока розширились за останній рік. Більша частина продукції, що була випущена понад обсяги виробництва 1999 року була експортована. Так, за 2000 рік було збільшено експорт масла вершкового на 22806,93 тонни, що склало 85% нарощених обсягів виробництва за цей рік. По сирам зростання експорту було за цей період на 6950,4 т, що дорівнює майже 50% зростання обсягів виробництва сиру в Україні.

Слід зазначити, що основними напрямами розширення ринків збуту української продукції можуть, в першу чергу, стати колишні республіки Радянського Союзу. Оскільки молочні продукти українських товаровиробників поєднують невисоку ціну із середнім рівнем якості. Особливе місце в експортній молочній політиці України може займати Росія із її потенційно великим ринком молочних продуктів.

Якість і кількість молочної продукції, перспективи її розвитку напряму залежать від стану та ефективності функціонування сировинної бази, тобто молочного скотарства. Негативні тенденції розвитку молочного виробництва в Україні останнім часом дуже загострились. Із року в рік втрачає свої позиції суспільний сектор виробництва молока. Загальне скорочення обсягів виробництва молока сільськогосподарськими підприємствами у 2000 році відносно рівня 1990 року склало 48,2%. Не сприяє підвищенню обсягів виробництва молока і те, що воно збиткове для сільгоспвиробників (по показниках 1999 р. - 36,6%). В той же час приватні господарства не можуть повною мірою компенсувати втрати суспільного сектора. Хоча на їх долю припадає зараз 71,5% загального обсягу виробництва молока в Україні. Незначна питома вага у виробництві молока належить селянським (фермерським) господарствам - 0,3%.