Економічний механізм формування і ефективного функціонування молочної промисловості України

Зміни у обсягах виробництва молока в Україні відбуваються завдяки змінам у поголів'ї корів та їх продуктивності. Так, за період 1990-2000 роки при загальному скороченні виробництва молока на 11850,4 тис. тонн за рахунок втрати продуктивності корів воно склало 2504,4 тис. тонн (або 21,1% загального обсягу), а за рахунок скорочення їх чисельності - 9346 тис. тонн (79,2%).

Перехід до ринкових умов функціонування в країні окреслив ряд проблем, які раніше не виникали і які значною мірою впливають на ступінь інтеграційних зв'язків в переробці та виробництві молока. Серед головних із них можна визначити: зняття дотацій на виробництво молока та скорочення обсягів його виробництва; перерозподіл сировинних ресурсів; поява як одного із основних постачальників сировини приватного власника; створення ділянок первинної обробки молока та виробництва молочних продуктів у СГП; створення власної мережі реалізації сільгоспвиробниками.

Переробка молочної продукції надалі все більшою мірою залежатиме від виробництва молока приватним сектором. Це вимагає відповідної переорієнтації в стосунках виробник - переробник.

У п'ятому розділі “Шляхи удосконалення функціонування економічного механізму та прогноз розвитку молочної промисловості України”, розглянуті питання удосконалення дії економічного механізму. Економічний механізм функціонування молочної промисловості України в умовах ринкових перетворень вимагає трансформації. Від темпів та якості цих перетворень залежить ефективність функціонування молочної промисловості та наповненість ринку молочних продуктів в країні. Основний напрям реалізації дії економічного механізму - це створення конкурентоспроможної молочної продукції для задоволення потреб внутрішнього і зовнішнього ринку.

Державне регулювання в нових умовах вимагає нових підходів та нових інструментів впливу. Так, держава, здійснюючи вплив на стан економічної системи, повинна обирати оптимальне співвідношення між адміністративними та економічними важелями регулювання. Цей вплив держави на стан ринку молочних продуктів може здійснюватись шляхом створення умов для розвитку ефективної пропозиції та формування платоспроможного попиту.

Важелями державного регулювання у виробництві молока і молочних продуктів повинні стати створення інтервенційних запасів, підтримка конкурентного середовища на ринку молока і молочних продуктів, субсидування виробництва молока та окремих молочних продуктів, регулювання цінової політики в галузі шляхом диференційованого підходу до встановлення ставок ПДВ, створення умов для підвищення інвестиційної привабливості, захист вітчизняного товаровиробника від імпорту молочних продуктів тощо.

Автором встановлено дуже щільну залежність між споживанням молока та доходами населення. Рівняння регресії та середньоквадратичні похибки мають вигляд по родинах:

України У = -3,167 х2 + 75,683 х + 14,555 (R2 = 0,9891);

Міських У = -1,3613 х2 + 40,908 х + 24,916 (R2 = 0,9888);

сільських У = -1,8762 х2 + 96,7 х + 12,468 ( R2 = 0,9899).

Рівень споживання молока та молочних продуктів у 1999 році суттєво скоротився по всіх групах населення, що мають різний рівень доходів, але ступінь інтенсивності скорочення споживання різний від 103,6 до 25,6% у порівнянні із попереднім роком. У витратах на харчування витрати на молоко і молочні продукти, за розрахунками автора, складали у 1999р. 33,1%. З урахуванням впливу коефіцієнту еластичності за доходом їх питома вага поступово збільшиться до 34,92% у 2001 р. та 35,65% у 2002 р. при збереженні існуючих темпів приросту номінальних доходів населення. З огляду на це вартісний обсяг внутрішнього ринку молока і молокопродуктів в Україні у 2002 році становитиме 16519,2 млн. грн., відкоригований на індекс цін на молочну продукцію. Оскільки еластичність попиту за ціною на молочні продукти низька, вона не буде суттєво впливати на розрахунки.

Оцінку вартісного обсягу ринку молока і молочних продуктів (Ор) можна провести за формулою:

Ор = СВп·Ід·Ке(д)·Іц·Ке(ц)·Чп,

де Ор - оцінка вартісного обсягу ринку молока і молочних продуктів;

СВп - поточні середньодушові витрати населення на придбання молока і молочних продуктів, грн. на душу населення;

Ід - індекс зміни доходів у прогнозному періоді, разів;

Ке(д) - коефіцієнт еластичності попиту на молоко і молочні продукти за доходом;

Іц - запланований індекс цін на молоко і молочні продукти у прогнозному періоді, разів;

Ке(ц) - коефіцієнт еластичності попиту на молоко і молочні продукти за ціною;

Чп - чисельність населення у прогнозному періоді, чоловік.

Ця формула може бути використана для визначення прогнозних обсягів ринку як окремих продуктів, так і товарної групи в цілому.

Теоретична функція попиту на молочні продукти від доходу, цін на молочні продукти та цін на товар субститут (хліб) має вигляд багатофакторної залежності:

При цьому рівень Yj(i) - (споживання молока і молочних виробів на душу населення) кореспондує з емпіричним рівнем того ж показника.

Як товари субститути почергово вибирались хліб, м'ясо, картопля.

Статичне рівняння регресії, що розраховане для товарної пари хліб-молоко, має вигляд:

.

Коефіцієнти еластичності у рівнянні показують, що зі збільшенням доходу на 1% попит на продукцію молочної групи збільшиться на 0,982%, із ростом цін на продукцію молочної групи на 1% попит на хліб зросте лише на 0,022%, із ростом цін на товар-субститут (хліб) на 1% попит на молоко і молочні продукти зросте на 0,711%. Можна зробити висновки, що найбільший вплив на споживання молока здійснює не безпосередньо ціна на молоко, а рівень доходів населення та рівень цін на взаємозамінні товари (товари-субститути). Для товарних пар м'ясо-молоко та картопля-молоко коефіцієнти перехресної еластичності однакові і складають 2,076.

Розрахунок споживання молока і молочних продуктів в абсолютному виразі по 10 річних динамічних рядах фактичного споживання основних продуктів харчування (м'ясо, молоко, яйця, риба, цукор, олія, картопля, овочі, фрукти, хліб та хлібопродукти) при використанні методу DFA дав результат споживання молока і молочних продуктів у перерахунку на молоко на рівні 201,23 кг молока на душу населення на 2002 р. та 197,97 кг на рік у 2003 р. Загальна кількість молока, що необхідна для забезпечення внутрішнього споживання в Україні за цими прогнозними розрахунками складе 10228,0 тисяч тонн на 2003р.

Іще один варіант прогнозу стану попиту на молоко та молочні продукти і, відповідно, потреби внутрішнього ринку розраховані із урахуванням забезпечення необхідного рівня поживних елементів (органічних речовин, вітамінів) та енергетичної цінності харчування. В цьому разі поставлена мета - визначити взаємозв'язок між продуктами харчування з точки зору збалансованості харчування людини в умовах обмеженої купівельної здатності існуючих обмежень споживчого ринку України. Обмеження споживчого ринку в економічній ситуації, що склалась на ринку молочних продуктів, мають менший тиск на споживача, оскільки темпи падіння споживання продуктів харчування випереджають темпи падіння обсягів виробництва

Для визначення мінімальних споживчих витрат, які б забезпечили потребу організму в поживних мінералах для нормального забезпечення життєдіяльності людини було визначено функцію цілі:

де Xj - середньодушове споживання обраних продуктів харчування, кг на добу,

j = 1,…,10;

Cj - рівень цін, що склався на Xj товар, грн. за 1 кг на 1.01.99 р.

Розрахунки проводились із врахуванням раціональних норм споживання при визначеному наборі продуктів харчування, до якого увійшли: хліб, молоко і продукція із незбираного молока (у перерахунку на молоко), масло, сир твердий, олія, м'ясо, яйця, риба і рибопродукти, овочі, фрукти.

Як коефіцієнти використовувались норми вмісту корисних речовин - складових продуктів харчування та енергетична цінність продуктів харчування.

Намагання створити збалансовану структуру споживання, яка б враховувала необхідну мінімальну кількість поживних речовин, що може дозволити собі людина за умови існуючого рівня грошових доходів, не дало позитивних результатів, оскільки наявні матеріальні ресурси не дозволяють реалізувати хоча б мінімально необхідні потреби у цих речовинах.

Для забезпечення мінімальної кількості корисних речовин при споживанні визначених продуктів харчування в умовах цін, що склались, мінімальний середньодушовий дохід має становити 5,48 грн. на добу, тобто середньомісячні середньодушові доходи лише на придбання визначених продуктів харчування (споживча корзина, яку сформовано за обраними продуктами харчування) повинні складати 170 грн. Якщо врахувати, що на продукти харчування витрачається майже 58,0% грошових доходів населення, то мінімальні середньодушові доходи повинні знаходитись на рівні 293 грн. (існуючий рівень доходів - це лише 37% необхідного середньодушового бюджету).

За статистичними даними, населення, що мало середньодушовий рівень доходів у 1999 р. в межах від 270,1-300,0 грн. та понад 300,0 грн. на місяць в Україні було загалом 2,2%.

Результати розрахунків показали необхідність підвищення споживання продукції із незбираного молока з 0,58 до 0,72 кг на добу, тобто майже на чверть. Споживання масла та сиру за існуючого рівня цін на ці продукти та покупної здатності населення буде залишатись без змін.

Виходячи із збудованої моделі, можна зробити прогноз виробництва молока і молочних продуктів для забезпечення потреби організму в необхідній кількості поживних речовин. Обсяги виробництва молока для внутрішнього споживання мають складати 14600,6 тисяч тонн на рік для продукції із незбираного молока та, враховуючи споживання сиру та масла вершкового, іще додатково 17501,92 тисяч тонн. Такі обсяги молока без впровадження інтенсивного розвитку молочного тваринництва для України у найближчий час не можливі.

Удосконалення економічного механізму функціонування молочної промисловості для подолання кризових явищ і надання керованості процесам виробництва та реалізації молочних продуктів передбачає можливість інтенсивного розвитку цієї галузі, ефективне використання її виробничого потенціалу та формування оптимальної структури пропозиції при досягненні високого рівня ефективності виробнитцва.

Висновки

Проведені дослідження дають змогу сформулювати наступні принципові положення, висновки та пропозиції (як теоретичної, так і практичної спрямованості) щодо напрямів, методів та інструментів формування та ефективного функціонування економічного механізму молочної промисловості України.

1. Економічний механізм - це один із елементів економічної теорії, який дозволяє досить чітко окреслювати перспективи розвитку економічної системи. Він реалізується за допомогою викликаних впливом державного регулювання відповідних реакцій ринкових законів.

Автором пропонується визначення економічного механізму - як механізму реалізації економічної політики держави, який за допомогою використання державних важелів регулювання спрямовує дію ринкових законів у необхідному для держави напрямі, це механізм взаємодії державного регулювання та ринкових законів, який працює на досягнення поставлених стратегічних цілей і є тактичним засобом досягнення цих цілей. Державне регулювання повинно враховувати дію об'єктивних економічних законів, оскільки воно може деформувати дію ринкових законів, що проявляється у викривленні і порушенні взаємозв'язків між чинниками та складовими економічного механізму.

2. Дія економічного механізму в різних економічних системах проявляється по-різному. Так, за умов адміністративно-командної системи управління економічними процесами регулювання попиту та пропозиції відбувалось завдяки плануванню обсягів виробництва у відповідності до ресурсів та норм споживання, що дозволяло довільне ціноутворення з боку держави. Тому ціна в цих умовах не виступала головним вимірювачем корисності товару для споживачів, що провокувало перекоси у структурі попиту на товари. Перерозподіл в системі адміністративно-командної економіки викликає порушення ринкової рівноваги та створює дефіцит, тому в умовах адміністративно-господарської економіки ринкові закони працюють поза межами державного регулювання економічними процесами на “чорних” (стихійних) ринках.

3. Для молочної промисловості визначення економічного механізму автором пропонується як сукупність взаємозв'язаних економічних важелів та методів управління і впливу на виробництво молока і молочних продуктів та формування на них попиту і пропозиції на внутрішньому і зовнішньому ринках, які забезпечують ефективне функціонування галузі в ринкових умовах. Фактори макросередовища в країні є єдині для розвитку економіки країни в цілому. Тому ефективність управління економічним механізмом на галузевому рівні забезпечується сукупністю специфічних інструментів галузевого впливу, до яких треба віднести: стан та перспективи розвитку виробництва молока, відповідність вимогам НТП переробки молока, засади формування галузевих цін, якість ресурсів. Через галузеві чинники можна змінювати обсяги пропозиції на ринку молочних продуктів, структуру ціни, якість готової продукції, її обсяги та структуру споживання (через зміну асортиментної політики та перерозподіл потоків молока-сировини). З огляду на це удосконалення управління галузевими чинниками не менш важливе, ніж державне регулювання на макрорівні.

4. У ринкових умовах вирішальним фактором формування та розвитку пропозиції виступає ціновий механізм, який є інструментом реалізації економічного механізму. Ціновий механізм, впливаючи через механізм попиту та пропозиції, встановлює ринкову рівновагу.

Інфляція, що розгорталась в Україні, спровокувала виключення цінового механізму із регулювання економічними процесами, що призвело до розвитку шоку пропозиції. Для виправлення ситуації необхідні рішучі дії з боку держави у вигляді державної політики підтримки цін виробників, зростання рівня доходів, що дозволить підвищити рівень попиту на споживчі товари і збалансувати ціни на молоко і молочні продукти.

На сучасному етапі розвитку економіки в Україні дія механізму ціноутворення паралізується обмеженою покупною здатністю населення, відсутністю обігових коштів у підприємств та наявністю бартерних операцій при виробництві молокопродуктів. В цих умовах ціни також не відбивають дійсного обсягу і обмеженості ресурсів та можливості їх використання.

Деформація дії цінового механізму може бути викликана переважно двома чинниками: відсутністю досконалої конкуренції та зовнішнім втручанням. На етапі становлення ринкових відносин досконала конкуренція відсутня та і дія зовнішніх факторів не обмежується в достатній мірі ринковими законами. Тому основним завданням зовнішнього втручання має бути сприяння росту ефективного попиту та забезпечення вирівнювання цінових пропорцій у міжгалузевому обміні.

5. Методика визначення майбутньої пропозиції в умовах ринкової економіки повинна будуватись на визначенні обсягів попиту. Оскільки в умовах конкурентного ринку попит виступає головною рушійною силою виробництва. Його розмір зумовлює можливість продаж, тобто ефективну пропозицію. Таким чином, обсяги споживання в ринковій економіці зумовлюють виробництво, а не навпаки.

Продукти харчування а Україні у витратах населення займають у середньому 55,5% (у порівнянні із 1990 роком - 32,8%), тому зв'язок між доходами та рівнем витрат на харчування дуже щільний. Таке положення формує дуже високий рівень перехресної еластичності на ринку харчових продуктів. Для визначення впливу перехресної еластичності на формування попиту на молоко і молочні продукти було розраховано коефіцієнти перехресної еластичності на ринку харчових продуктів. В якості товарів-субститутів для розрахунків були обрані хліб, м'ясо, картопля, для яких коефіцієнти перехресної еластичності склали: хліб-молоко - 0,711; м'ясо-молоко - 2,076; картопля-молоко - 2,076. Таким чином, обсяги споживання молока та молочних продуктів знаходяться в прямій залежності від цін на товари-субститути. За умов обмеженого рівня доходів, товарами-субститутами виступають для молока майже всі продукти харчування, але коефіцієнти еластичності, тобто ступінь залежності споживання молока від цін на ці товари, різні. Для вирівнювання ситуації на ринку молока та молочних продуктів необхідно збільшити рівень доходів населення.

При прогнозуванні обсягів споживання молока для забезпечення мінімального рівня поживних елементів автор керувався нормами фізіологічної добової потреби в поживних речовинах та енергії, виходячи із існуючого рівня доходів населення та цін на ці продукти харчування. Постановка задачі оптимізації - визначення мінімальних споживчих витрат, які б забезпечили необхідну кількість мінералів, вітамінів та енергії на рівні, необхідному для забезпечення нормальної життєдіяльності людини. За одержаними розрахунками збалансована структура споживання за наявного рівня доходів населення та існуючих цін - не можлива. Для одержання мінімально необхідного рівня корисних речовин при харчуванні необхідні середньодушові витрати на харчування в сумі 170 грн. на місяць. Враховуючи питому вагу витрат на харчування в доходах населення автором розраховано, що мінімальні середньодушові доходи повинні знаходитись на рівні 293 грн. (існуючий рівень доходів складає 37% необхідного бюджету).

6. Сучасні методи прогнозування економічних процесів дозволяють із значним ступенем достовірності спрогнозувати розвиток економічних систем.

Дослідження економічної системи, незалежно від її масштабів та ієрархічності, передбачає моделювання її характеристик, формалізацію знань щодо неї та побудову на цій основі ефективного механізму впливу, науково-обґрунтованого прогнозу її розвитку.

Останнім часом у практичному прогнозуванні все більшою мірою використовуються пакети прикладних програм, які дозволяють автоматично обрати найбільш оптимальні варіанти розрахунків при прогнозуванні певних параметрів економічних систем.

В основі використання прикладних пакетів лежить спільне використання регресійного і факторного аналізів.

7. Удосконалення економічного механізму можливе за рахунок виваженого державного регулювання при створенні сприятливих умов функціонування молочної промисловості та заходів, спрямованих на зростання купівельної здатності населення України. Вирішити ці проблеми можна за допомогою використання податкової політики, як одного із головних інструментів державного регулювання. Оподаткування впливає на стан ринкової рівноваги через дію цінового механізму - центрального ланцюга ринкового механізму. Основними шляхами удосконалення економічного механізму функціонування молочної промисловості є зміна податкової політики, яка повинна відбуватись у напрямах зменшення податкового тиску на виробників та споживачів молочної продукції; створення системи заохочення інвестування у розвиток сировинної бази молокопереробними підприємствами шляхом надання їм інвестиційних або податкових кредитів, що створило би передумови для розвитку ефективного тваринництва в Україні в умовах обмеженої можливості здійснення інвестування державою; впровадження диференційованого розміру ПДВ для різних типів молочних продуктів, що створило би сприятливі умови зростання попиту на молочні продукти; підвищення рівня доходів громадян України за рахунок збільшення неоподаткованого мінімуму та зменшення оподаткування доходів громадян; здійснення субсидування виробників молока; захист внутрішнього ринку молочних продуктів; впровадження нової системи стандартів якості молока-сировини; удосконалення цінової політики при здачі молока-сировини на переробку за вмістом жиру та білку; поглиблення переробки та ефективне використання всіх складових молока-сировини.

8. Прогноз розвитку виробництва молока, що зроблений за допомогою методу DFA, по категоріях господарств та по Україні в цілому, передбачає більш інтенсивний розвиток приватного сектору. Загальний обсяг виробництва молока по Україні у 2003 році за прогнозними показниками складе 13840,6 тисяч тонн молока (оптимістичний варіант прогнозу) та 12724,3 тисяч тонн молока за песимістичним прогнозом. Але переробка молочної продукції надалі все більшою мірою залежатиме від виробництва молока приватним сектором. Це вимагає відповідної переорієнтації в стосунках виробник ® переробник. Слід зазначити, що нарощування обсягів виробництва приватним сектором не може компенсувати втрат виробництва молока суспільним сектором до рівня початку розбудовчих процесів. Для того, щоб це сталось повинен пройти певний час.

9. Зіставивши результати прогнозу розвитку виробництва молока та молочної промисловості автор робить висновок, що за існуючого рівня доходів та при збереженні існуючої структури споживання основних продуктів харчування обсягів виробництва молока вистачить для забезпечення потреб внутрішнього ринку на короткострокову перспективу, але це можливо лише за умов комплексного використання сировини та підвищення показника товарності молока до 70% -75%. За рахунок цих заходів можна створити ефективну пропозицію на ринку молока та молочних продуктів в Україні.

Для забезпечення потреб внутрішнього ринку молокопродукції за середньостроковими прогнозними оцінками визначена кількість молока буде різнитись в залежності від поставлених цілей прогнозування. Так, за існуючих тенденцій у споживанні та збереженні темпів зростання номінальних доходів населення, необхідна кількість молока-сировини для внутрішнього споживання складе у 2003 році 13840,6 тис. тонн. молока. Слід зазначити, що найближчим часом при формуванні пропозиції на внутрішньому ринку молока більш швидкими темпами буде зростати виробництво продукції із незбираного молока і меншими - виробництво твердих сирів та вершкового масла. Натомість експортна орієнтація молочного виробництва передбачає, що більш швидкими темпами буде розвиватись виробництво масла тваринного, СЗМ та твердих сирів.

10. У разі зміни цінової політики виробників молока при врахуванні в ціні не лише вмісту жиру, але й білку в молоці-сировини, менш привабливими для переробників молока стане виробництво молочних продуктів із сколотини та відвійок, експорт яких зараз займає значну питому вагу. Це казеїн та сухе знежирене молоко. Низькі ціни на відвійки та сколотину досі стимулювали зростання експорту за рахунок низької собівартості на ці продукти, що давало можливість мати високий рівень рентабельності. Експортні надходження по цих молочних продуктах компенсували від'ємну рентабельність високожирних продуктів, таких як масло та вершки. Зменшення рівня рентабельності знежиреної продукції не може викликати загальне згортання їх експорту. Але в той же час дозволить, оптимізувавши політику ціноутворення на внутрішньому ринку молока, збільшити загальну прибутковість виробництва молочних продуктів за рахунок зростання обсягів споживання українським населенням.

11. Узагальнюючи представлені прогнози розвитку молочної промисловості України можна зробити висновки щодо необхідності збільшення на перших порах показника товарності молока. Збільшення обсягу надходження молока на переробку без змін у обсягах його виробництва у короткотерміновій перспективі дозволить забезпечити внутрішній попит на молочні продукти, який виникатиме із зростанням рівня доходів населення. Для орієнтації підприємств молочної промисловості на вирішення проблем, пов'язаних із збалансованим харчуванням та випуском молочної продукції на експорт, необхідно майже у 1,5 рази збільшити виробництво молока-сировини. Це задача середньострокової перспективи розвитку виробництва молока.

12. Удосконалення економічного механізму дасть можливість вирішити проблеми ефективного функціонування молочної промисловості, оптимізувати зв'язки, що виникають в процесі виробництва та розподілу молока і молочних продуктів, наповнити споживчий ринок України високоякісними молочними продуктами.

Список публікацій з теми дисертації

Монографії

1. Мостенська Т.Л. Економічний механізм функціонування молочної промисловості України. - К.: УДУХТ, 2001. -328 с. (14,3 др.арк., одноосібна монографія).

Розділи у підручниках і навчальних посібниках

2. Економіка і організація аграрного сервісу. Колектив авторів за редакцією проф. П.О. Мосіюка Підручник для ВНЗ. К.: ІАЕ УААН, 2001. - 501с. Автору належить в модулі 6: Економіка і організація аграрного переробного сервісу теми 6, 5 С.328-358 - 1,5 др.арк.

3. Мостенська Т.Л., Прядко В.В. Основи маркетингу. Навчальний посібник для ВНЗ. Чернівці: Ратуша, 2001. - 212 с. (11,0 др.арк.), автору належить 5,5 др.арк.

Статті у наукових збірниках

4. Мостенська Т.Л. Вплив завантаження потужностей на ефективність роботи підприємств //Вісник технологічного університету Поділля, Ч.3.: Економічні науки. - №4. - Хмельницький: Техн. університет, 2001. - С.149-151 (0,4 др.арк.)

13. Мостенська Т.Л. Продуктивність праці в економіці регіонів галузей //Вісник технологічного університету Поділля. Ч.2. Економічні науки. Науковий журнал. - Хмельницький: Техн.університет, 2001. - С.177-178 (0,3 др.арк.)

14. Мостенська Т.Л. Роль і місце банків в активізації інвестиційних і інноваційних процесів в Україні //НБУ, Міносвіти України, Інститут проблем і перспектив розвитку банківської системи України. Зб.наук.праць. - К.: 1999р. С. (0,5 др.арк.)

15. Мостенська Т.Л. Світовий ринок молока: Проблеми й перспективи розвитку //Академія муніципального управління. Теорії макро і мікроекономіки. - К.: акад.муніц.управл., 2001 - С.145-152 (0,6 др.арк.)

16. Мостенська Т.Л. Формування лізингу в Україні //Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту: Збірник наукових праць. - Вип.2: Економічні науки. - Чернівці: ПП Кондратьєв, 2001. - С.315-320 (0,4 др.арк.)

17. Мостенська Т.Л. Формування ринку продовольства для забезпечення економічної безпеки України //Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наукових праць. - Вип.26. - К.: ВПЦ “Київський університет”, Інститут міжнародних відносин, 2001. - С.435-438 (0,4 др.арк.)

18. Мостенська Т.Л., Болотіна І.М. Економічні передумови дії економічного механізму регулювання економіки в Україні //Наукові праці Українського державного університету харчових технологій. - №5. - К.: УДУХТ, 1999. - С.49-51 (0,6 др.арк.), автору належить 0,4 др.арк.

19. Мостенська Т.Л., Марченко В.М. Основні умови розвитку експортоорієнтованих виробництв в Україні //Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наукових праць. - Вип.23. - К.: ВПЦ “Київський університет”, Інститут міжнародних відносин, 2000. - С.158-167 (0,2 др.арк.), автору належить 0,1 др.арк.

20. Осецький В.Л., Мостенська Т.Л. Лізинговий контракт та механізм його використання //Финансы. Учет. Банки. Донецкий государственный университет. - Донецк: донец.госуд.унів., 2000. - С.68-74 (0,6 др.арк.), автору належить 0,3 др.арк.

21. Мостенська Т.Л., Осецький В.Л. Проблеми підвищення інвестиційної активності у виробничій сфері //Банківська система України: Теорія і практика становлення. Зб.наукових праць. В 2-х томах. - Суми: ВВП “Мрія-1” ЛТД, 1999. - Т.1 С.313-320 (0,5 др.арк.), автору належить 0,3 др.арк.

22. Мостенська Т.Л., Осецький В.Л. Проблеми структурної перебудови економіки України //Інститут менеджменту та економіки. Науковий вісник. Серія економічних наук. - №1. - Івано-Франківськ: інст.менедж. та екон., 2000. - С.18-25 (0,6 др.арк.), автору належить 0,4 др.арк.

23. Мостенська Т.Л., Осецький В.Л. Роль міжнародних фінансових інститутів та іноземних інвестицій в економічному розвитку України //Академічний огляд: Економіка та підприємство. - №1 - Дн.:Національна гірнича академія України, Дніпропетровська академія управління, бізнесу та права, 2000. - С.73-77 (0,5 др.арк.)автору належить 0,3 др.арк.

Статті у науково-практичних та фахових журналах

24. Мостенська Т.Л. Необхідність активізації інвестиційної діяльності у харчовій та переробній промисловості України //Експрес новини: наука, техніка, виробництво. - 1998. - № 11-12. (0,2 др.арк.)

29. Мостенська Т.Л., Осецький В.Л. Удосконалення економічних відносин при використанні інвестиційних коштів //Економіка АПК. - 2000. - №5 - С.36-39 (0,4 др.арк.), автору належить 0,2 др.арк.

Матеріали конференцій

30. Мостенська Т.Л. Аналіз стану молочної промисловості України //Тези доповідей на міжнародній науково-практичній конференції УДУХТ. - Київ, 1997 (0,1 др.арк.)

31.Мостенська Т.Л. Асортиментна політика підприємств в умовах ринку //Тези доповідей на міжнародній науково-практичній конференції УДУХТ. Київ, 21-24 жовтня 1997. - Київ, 1997 (0,1 др.арк.)

32. Мостенська Т.Л. Вплив розвитку тваринництва на молочну промисловість України //Труди Всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих вчених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. Ч.1. /Ред.кол. Ступін О.Б., Александров І.О. та ін. - Донецьк: ДонНУ, 2000. - С.208. (0,2 др.арк.)

33. Мостенська Т.Л. Засади економічного регулювання інвестиційних процесів в молочній промисловості //VI Міжнародна науково-практична конференція “Проблеми та перспективи створення і впровадження нових ресурсо- та енергоощадних технологій, обладнання в галузях харчової і переробної промисловості”. - Київ, 1999 - Частина ІІІ. - С.119 (0,2 др.арк.)

34. Мостенська Т.Л. Засади регулювання інвестиційної привабливості регіонів //Вісник Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту. Економічні науки. Матеріали І міжвузівської науково-практичної конференції “Проблеми активізації регіональної інвестиційної політики в сучасних умовах”. - Дніпропетровськ, 2000. - Т.1 - С.105-107 (0,3 др.арк.)

35. Мостенська Т.Л. Застосування фінансового важеля у розрахунках ефективності інвестиційних проектів //Наукова конференція “Проблеми і перспективи розвитку фінансової політики в Україні в умовах ринкової економіки”. - Чернівці: Ратуша, 1999, - С.200-203 (0,2 др.арк.)

36. Мостенська Т.Л. Роль особистості керівника в ефективному управлінні організацією //Регіональні перспективи. Науково-практичний журнал №2-3 (9-10), Наукова конференція “Менеджмент: на порозі XXI століття”. - Кременчук: 2000, С.112-114 (0,3 др.арк.)

37. Мостенська Т.Л. Стан сировинної бази молочної промисловості України //Тези доповідей на Міжнародній науково-практичній конференції УДУХТ. - Київ, 1996 (0,2 др.арк.)

38. Мостенська Т.Л. Стимулювання інвестиційної активності в регіонах України //Матеріали IV міжнародної конференції “Наука і освіта 2001”. Економічні науки. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. - Т.4. - С.24-25 (0,1 др.арк.)

Анотація

Мостенська Т.Л. Економічний механізм формування та ефективного функціонування молочної промисловості України. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.07.02. Економіка сільського господарства і АПК. Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 2001.

У дисертації представлено дослідження теоретичних, методичних та методологічних засад економічного механізму формування та ефективного функціонування молочної промисловості України в умовах реформування економіки. В дисертації дано визначення економічного механізму, особливості його формування та принципи дії на різних рівнях економічної системи та в різні історичні етапи розвитку економіки країни. Розглянуто складові економічного механізму, їх взаємний зв'язок та важелі впливу на інтенсивність функціонування галузі та якісні зміни в ній, стан ринкової рівноваги на ринку молока і молочних продуктів в Україні. Запропоновано шляхи удосконалення економічного механізму молочної промисловості за рахунок державного регулювання та галузевих чинників. Визначено перспективи розвитку молочної промисловості України під впливом стану платоспроможного попиту населення та розвитку сировинної бази молокопереобки. Запропоновано методику прогнозування розвитку галузі з точки зору теорії еластичності попиту за доходом, ціною та перехресної.

Ключові слова: економічний механізм, молочна промисловість, молочне виробництво, державне регулювання, ринковий механізм, ціновий механізм, ринок молока і молочних продуктів, платоспроможний попит, ефективна пропозиція, еластичність попиту.

Аннотация

Мостенская Т.Л. Экономический механизм формирования и эффективного функционирования молочной промышленности Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.07.02. - Экономика сельского хозяйства и АПК. Институт аграрной экономики УААН, Киев, 2001.

Диссертация посвящена исследованиям теоретических, методических и методологических аспектов экономического механизма формирования и эффективного функционирования молочной промышленности Украины в условиях реформирования экономики, созданию современного механизма регулирования экономических процессов. В диссертации дано определение экономического механизма, выявлены особенности его функционирования и принципы действия на разных уровнях экономической системы, очерчено эволюцию определения “экономический механизм” на протяжении исторического развития Украины. Рассмотрены составляющие экономического механизма, их взаимная связь и рычаги воздействия на интенсивность функционирования отрасли и качественные изменения в ней, состояние равновесия на рынке молока и молочных продуктов в Украине. По убеждению автора, поскольку экономический механизм от механизма саморегулирования отличается целенаправленными действиями со стороны государства, то результаты его функционирования должны быть прогнозируемыми.

Под экономическим механизмом функционирования молочной промышленности следует понимать совокупность взаимосвязанных экономических рычагов и методов управления и воздействия на производство молока и молочных продуктов, формирование на них спроса и предложения на внутреннем и внешнем рынках, которые обеспечивают эффективное функционирование отрасли в рыночных условиях.

Определение составляющих экономического механизма дало возможность определения направлений усовершенствования его действия при помощи государственного регулирования путем воздействия на рыночные законы, с учетом отраслевых факторов. В качестве отраслевых факторов влияния на эффективность функционирования отрасли были определены: состояние и перспективы производства молока, основы формирования отраслевых цен, качество ресурсов. При помощи отраслевых факторов можно изменять объемы предложения на рынке молочных продуктов, структуру цены, качество готовой продукции, структуру потребления.

Основными направлениями усовершенствования механизма функционирования молочной промышленности являются: изменение налоговой политики, которое должно происходить в направлении уменьшения налогового давления на производителей и потребителей молочной продукции; создание системы стимулирования инвестирования в развитие сырьевой базы молокоперерабатывающими предприятиями путем предоставления им инвестиционных или налоговых кредитов, что создало бы предпосылки развития эффективного скотоводства в Украине в условиях ограниченных возможностей государства для осуществления инвестиционной деятельности, введение дифференцированного размера НДС для различных групп молочных продуктов, что создало бы благоприятные условия увеличения спроса на молочные продукты; повышение уровня доходов граждан Украины за счет увеличения налогонеоблагаемого минимума и уменьшения налогообложения доходов граждан; осуществление субсидирования производителей молока; защита внутреннего рынка молочных продуктов; внедрение новой системы стандартов качества молока-сырья; усовершенствование ценовой политики при сдаче молока и молочного сырья на переработку по содержанию жира и белка.

Одним из основных элементов действия экономического механизма автором выделяется ценовой механизм, эффективность действия которого деформируется в настоящее время последствиями высоких темпов инфляции, фискальной налоговой политикой и отсутствием острой конкуренции развития молочной промышленности.

Усовершенствование экономического механизма возможно за счет взвешенного государственного регулирования при создании благоприятных условий функционирования молочной промышленности и мероприятий, направленных на рост покупательной способности населения Украины, поскольку наибольшей эластичностью спрос на молоко отличается по доходам. В условиях рыночных отношений определяющим фактором планирования деятельности отрасли становится спрос на рынке конкретного товара. Определение будущего спроса на товар возможно при условии определения зависимости между ценой на товар, уровнем дохода, ценами на товары-субституты, поэтому автором в диссертационном исследовании предложена методика прогнозирования отрасли с точки зрения теории эластичности спроса по доходу, цене и перекрестной эластичности на рынке пищевых продуктов.

Рассчитано необходимое количество сырья для обеспечения развития молочной промышленности на коротко и среднесрочную перспективу, определены проблемы развития сельхозпроизводителей молока и намечены пути их решения.

Ключевые слова: экономический механизм, молочная промышленность, молочное производство, государственное регулирование, ценовой механизм, рыночный механизм, рынок молока и молочных продуктов, платежеспособный спрос, эффективное предложение, эластичность спроса.

Summary

Mostenska T. The economic dodge of forming and efficient operation of a dairy industry of Ukraine. - Manuscript.

Thesis for doctor's degree by speciality 08.07.02 - Economics of Agricultural and Agro-Industrial Complex. The Institute of Agricultural Economics of the Ukrainian Academy of Agricultural Sciences,Kiyv, 2001.

The theoretical, methodical and methodological problems of forming of the economic dodge of a dairy industry are studied. The determination of the economic dodge and directions of its improvement is given.

The general common features and features of operation of the economic dodge of an economic system and branches are construed. The arms of effect on intensity of operation of a dairy industry are defined. Influencing on balanced state in the market of milk and dairy products. The arguments of price elasticity, crossbar elasticity and elasticity of demand under the income are defined. The forecast of progressing of a dairy industry is given.

In operation the performance of progressing of execution of milk is given. The directions of improvement of progressing of branch are defined.

Key words: the economic dodge, dairy industry, state regulation, market dodge, price dodge, market of milk and dairy products, effective demand, efficient offer, elasticity of demand.

Размещено на Allbest.ru