Торгівельна політика України

4) для регіонів четвертого кластеру, доцільним є впровадження заходів, спрямованих на недопущення згортання ділової активності і відходу з ринку зарубіжнихта вітчизняних інвесторів шляхом підвищення конкурентоспроможності найбільш ефективних галузей економіки даного регіону;

5) результати проведеного аналізу свідчать про високу активність економічних агентів міста Києва, як окремого кластера у зовнішній торгівлі. Це також пояснюється високою інвестиційною привабливістю регіону, а отже, і найбільшим надходженням іноземних інвестицій. Виокремлення Донецької та Дніпропетровської області у другому кластері яскраво свідчить про орієнтацію економіки України на експорт продукції переробної промисловості, зокрема, продукції металургії, виробництво якої зосереджене у вищезгаданих регіонах.

Висновки

Проведене в роботі дослідження дозволяє сформулювати наступні висновки і пропозиції:

1. Однією з найважливіших визначальних рис інтеграційного розвитку будь-якої національної економіки є ефективний механізм формування і розвитку зовнішньоекономічних зв'язків. Ефективність функціонування української національної економіки в більшій мірі залежить від правильного поєднання умов національного і міжнародного виробництва, вільної конкуренції і державного регулювання національного ринку в усіх сферах суспільного відтворення. Становлення України як незалежної держави вимагає формування принципово нових підходів до розробки зовнішньоторговельної політики і впровадження нової концепції реалізації ефективної моделі зовнішньоекономічної стратегії.

2. Розвиток зовнішньоторговельних операцій України на основі рівних прав і взаємної користі є важливим елементом розширення спектру взаємодії різних національних економік в межах єдиної світової економічної системи.

Проведений в роботі аналіз зовнішньої торгівлі показує, що розвиток зовнішньоторговельних операцій в останні роки в Україні відбувався в принципово нових умовах. Характерною ознакою зовнішньої торгівлі стала практично повна її лібералізація, яка призвела до змін зовнішньоекономічної стратегії і пріоритетів, що, в свою чергу, вимагало змін в структурі зовнішньоторговельної політики за рахунок встановлення нових форм організації і управління зовнішньоекономічної діяльності України.

3. Структурна трансформація і макроекономічна адаптація перехідної української економіки до умов розвитку сучасного світового господарства становлять стрижень зовнішньоекономічної стратегії країни на шляху реалізації державної економічної політики.

В організації регулювання зовнішньоторговельної політики України активну участь бере не тільки держава, але й великі недержавні установи і організації, створені ними асоціації, об'єднання, комітети та ін., які відповідають об'єктивним потребам участі суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України в міжнародному бізнесі. В систему регулювання зовнішньоекономічних зв'язків активно включаються міжнародні економічні організації, найбільше значення з яких мають ГАТТ/СОТ , Міжнародний валютний фонд (МВФ), Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) , Європейський Союз (ЄС), та інші. За допомогою цих організацій Україна здійснює сучасну зовнішньоекономічну політику, активізує свою участь в міжнародному поділі праці.

4. Важливою частиною організації регулювання зовнішньоторговельної політики України є розробка її ефективних механізмів і інструментів. На думку автора, торговельні обмеження потенційно ведуть до скорочення зовнішньоторговельного обігу країни, що вдалася до протекціоністських заходів в більшій мірі, ніж того вимагають обставини. Переваги від політики протекціонізму, яка веде до перерозподілу ресурсів з експортних галузей на користь національних виробництв, в такому разі практично нівелюється наслідками скорочення імпорту. Більше того, торговельні партнери, з часом, використають відповідні контрзаходи, які з неминучістю призведуть до скорочення експорту країни.

5. Однією з найбільш дискусійних проблем в теорії і практиці зовнішньоторговельної політики залишається проблема раціонального поєднання принципів вільної торгівлі і протекціонізму. Світовий досвід показує, що зовнішньоекономічний порядок, заснований на такому принципі, є найбільш ефективною формою організації і управління зовнішньоекономічними зв'язками в країнах з перехідною ринковою економікою на сучасному етапі.

Саме за таких умов виникає можливість все більше інтегруватися в світову економічну систему і , завдяки цьому, користуватися перевагами міжнародного економічного співробітництва.

Ліберальна зовнішньоторговельна політика повинна розглядатися , насамперед, як основа для формування в Україні такої економічної політики, яка може реально сприяти забезпеченню конкурентоспроможності вітчизняної продукції і поліпшенню позицій країни в сучасному світовому ринку.

6. Лібералізація умов зовнішньоторговельних операцій є одним з основних напрямів державної зовнішньоторговельної політики, цілями якої повинно стати раціональне поєднання кількісних обмежень в зовнішній торгівлі з економічними методами організації і управління зовнішньоекономічною діяльністю в перехідній економіці.

Проведений в роботі аналіз показав, що при імпорті товарів має місце унікальне, напевно і для всієї світової практики, оподаткування - потрійне: мито і митні збори стягуються з митної вартості, акцизний збір - з митної вартості разом з митом і митними зборами, а податок на додаткову вартість - з митної вартості разом з митом, митними зборами і акцизним збором. Тому основними засобами виконання регулюючої функції держави повинно стати реформування податково-бюджетної, грошово-кредитної, валютно-цінової і інвестиційної систем. Цей процес повинен супроводжуватися не тільки прийняттям нових законів ї законодавчих актів, але й їх чітким дотриманням, шляхом вироблення ефективного механізму реалізації всіх нормативно-правових положень.

7. Інтеграція України в світовий економічний простір, як показує автор, неможлива без формування експортоорієнтованої структури національної економіки, що передбачає визначення пріоритетних галузей і виробництв, в яких необхідно розвивати експортну орієнтацію. Науковою основою такої системи повинна стати комплексна програма розвитку експортного потенціалу України. Вона має бути зорієнтована на нарощування експорту продукції переробних і , головним чином, наукомістких галузей, розширення різноманітних послуг зарубіжним споживачам.

Пріоритетним напрямом розвитку експорту має стати підвищення рівня обробки української сировини. Україна, на нашу думку, може зайняти провідні позиції на світовому ринку у виробництві титану, рідкісноземельних металів, будматеріалів, поставках каоліну, граніту і мармуру. Враховуючи обмеженість багатьох видів ресурсів, складні екологічні і соціальні проблеми необхідно переорієнтувати індустріальний комплекс України, Воєнно-промисловий комплекс (ВПК), зокрема, на виробництво низькоресурсомістської і наукомістської продукції, розвиток точного, транспортного і сільськогосподарського машинобудування, електронної, електротехнічної, легкої і харчової промисловості, що сприятиме модернізації інших галузей економіки і переведення їх на ресурсозберігаючу технологічну основу.

8. Основним завданням вдосконалення механізму зовнішньоторговельної політики на сучасному етапі ринкової трансформації України є її подальша інтеграція у світове господарство. В цьому процесі важливу роль відіграє регіональний фактор інтеграційного розвитку країни, який передбачає освоєння нових товарних регіональних ринків збуту, забезпечення експортно-імпортної збалансованості, використання порівняльних переваг міжнародного поділу праці для нарощування економічного потенціалу держави.

9. Для створення і впровадження нової моделі організації регулювання зовнішньоторговельної політики необхідне комплексне і системне вирішення проблем вдосконалення системи зовнішньоекономічних зв'язків. Для реалізації цієї моделі вкрай потрібне створення відповідної кількості суб'єктів управління і господарювання, здатних забезпечити всебічну інтеграцію України в світове господарство; приведення організаційно-економічних структур зовнішньоторговельних операцій, органів їх управління у відповідність до завдань інтеграційного розвитку країни; розробка і послідовне впровадження найбільш ефективних механізмів впливу державної зовнішньоторговельної політики на процес розвитку зовнішньоекономічного фактору макроекономічної стабілізації України.

Список використаної літератури

Взаимодействие экономических структур в условиях их растущей взаимозависимости / Л. Л. Кистерский, В. И. Степаненко, И. Г. Гайдучок и др. - К.: Наукова Думка, 1992.

Вільні економічні зоні в сучасному світовому господарстві //Вісник ОДУ, Одеса, 1997.

Власюк О.С. Моделі аналізу та прогнозування економічного і соціального розвитку України -- К., 1997. -- 48 с.

Воробьева Л.А. Развитие малого предпринимательства: теория и опыт /НАН Украины, Институт экономики промышленности. - Донецк, 1997. - 32 с.

Воронков О.Г. Экономические отношения в практике хозяйствования -- К.: МАУП, 1996. - 112 с.

Все о внешнеэкономической деятельности. Справочное пособие для бухгалтера. / Н. Борщ, С. Ильяшенко. - Харьков: Фактор, 1997. -- 324 с.

Внешнеэкономическая деятельность в Украине: Правовые, экономические, финансовые аспекты / Авт. сост. А.З. Белецкий и др. - Харьков: Ин-т труда и социально-экономических исследований. Правовой центр “Интеллект”, 1993.-- Ч.3. -- 216 с.

Внешнеэкономические связи Республики Беларусь в 1995 году.: Сборник/Мин-во статистики и анализа Респ. Беларусь. - Минск,1996.

Гальчинський А.С. Сучасна валютна система. -- К.: "LIВRА", 1993.

Годун С.Д., Запольский В.Б. Хун Мен-Лань. Досвід економічного розвитку нових індустріальних країн і можливі напрямки їх співробітництва з Україною. / Вісник Київського університету Міжнародні відносини. -- К., 1997. -- С. 59-62.

Голубій І.Е. Зовнішньоекономічні аспекти трансформації економіки Японії в умовах глобалізації світогосподарських зв'язків. -- К., 1998. -- 18 с.

Даниэл Джон Д., Радеба Ли X. Международный бизнес: внешняя сделка и деловые операции. Пер. с англ. 6-е изд. -- М.: Дело ЛТД, 1994. - 784 с.

Держава - податки -- бізнес: (із світового досвіду фіскального регулювання ринкової економіки) / В. М. Суторміна, В. М. Федосов, В. Л.Андрущенко. - К.: Либідь, 1998.

Жуков Н. Реформа внешнеэкономической деятельности: проблемы, решение практика. -- М.: Экономика, 1985.

Заблодський Б.Ф. та інші. Економіка України: національна економіка України: Підручник для студентів економ. спец. Вузів. /Б.Ф. Залоблодський та інші. Львів: НБУ, Львівська комерційна академія, 1997. - 579 с.

Интеграция Украины в мировую экономику. Мировой опыт в либерализации торговли. Труды межд. семинара; Киев, 9-11 июня 1992 г. /Под научн. ред. О. Гаврилишина. -- Киев - Вашингтон, 1993.

Информатизация процессов экономического развития Украины: Сб. наук. Трудов /М.Т. Матвеев., В.Я. Рубан., Гос. НИИ информатизации и моделирования экономики. К. - 1994. - 216 с.

Макаренко П.Н. и др. Рыночное хозяйство в Украине: Теория, методология, практика/П.Н. Макаренко, А.А. Покотилов, И.Г. Кириленко. -- Днепропетровск: Пороги, 1997.--354 с.

Макконнелл Кэмпбелл Р., Брю Стэнли Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика, В 2-х т./ Пер. с англ. ІІ-го изд. М., 1992. -- Т.2.

Макогон Ю.В. Механизм регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств і організацій.--Донецьк., 1994.--40 с.

Мандибура В.О. “Тіньова” економіка України та напрями законодавчої стратегії її обмеження. - К., Парламентське вид-во, 1998. - 135 с.

Опыт экономических реформ в развивающихся странах / Отв.ред. Н.И. Карагодин и А. Я. Эльянов. -- М.: Наука, 1996.

Рогач О.І. ТНК і економічне зростання країн, що розвиваються. -- К.: МПП "Книга", 1994.

Рогач О.І., Шнирков О.І. Країни, що розвиваються і транснаціоналізація світової економіки :Навч. Посібник./ Київський ун-т ім. Т.Г. Шевченка. - К., 1998. - 140 с.

28. Мэнкью Н.Г. Принципы в экономике / Н.Г. Мэнкью . - СПб ., 2005.

29. Eurоpe's Capіtal Markets // Ecоnоmіst . - 2009. - December , 16. - P. 5.

31. Цыганкова Т.М. Міжнародна торгівля: навч . посіб . / Т.М. Цыганкова ,

Л.П. Петрашко , Л.П. Кальченко. - К.: КНЕУ, 2007.

Размещено на Allbest.ru