Главная Коллекция "Otherreferats" Экономика и экономическая теория Організація інформаційно-консультаційного забезпечення агропромислового виробництва регіону (на матеріалах Запорізької області)

Організація інформаційно-консультаційного забезпечення агропромислового виробництва регіону (на матеріалах Запорізької області)

Теоретичні та організаційно-економічні особливості участі держави в інформаційно-консультаційному забезпеченні сільгосптоваровиробників. Інноваційна діяльність інформаційно-консультаційних служб агропромислового комплексу на підприємницькій основі.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 22.02.2014
Размер файла 84,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут аграрної економіки

Української академії аграрних наук

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економіки

Організація інформаційно-консультаційного забезпечення агропромислового виробництва регіону (на матеріалах Запорізької області)

Лобанов Микола Іванович

Київ 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Таврійській державній агротехнічній академії, м. Мелітополь.

Науковий керівник - доктор економічних наук Кропивко Михайло Федорович, Національний аграрний університет, проректор.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Крисальний Олександр Васильович, Інститут аграрної економіки НАУ, завідуючий відділом науково-організаційного забезпечення;

кандидат економічних наук, доцент Тивончук Степан Олександрович, Українська академія аграрних наук, заступник академіка-секретаря відділення регіональних центрів наукового забезпечення агропромислового виробництва, начальник відділу координації і роботи регіональних центрів УААН.

Провідна установа - Державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, м. Дніпропетровськ.

Захист відбудеться “3” жовтня 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 в Інституті аграрної економіки УААН за адресою 03127, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 10 (тел. 261-31-80).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту аграрної економіки УААН за адресою 03127, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 10.

Автореферат розісланий “30” серпня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Малік М.Й.

1. Загальна характеристика роботи

сільгосптоваровиробник агропромисловий підприємницький

Актуальність теми. Україна сьогодні відроджує своє агропромислове виробництво на якісно новій, ринковій основі. Проте існуюча система поширення сільськогосподарських знань, впровадження наукових розробок, передових технологій, підвищення кваліфікації сільськогосподарських виробників не відповідає новим виробничим відносинам.

У більшості країн з ринковою орієнтацією діють наближені до фермерів системи поширення досягнень науково-технічного прогресу у вигляді сільськогосподарських інформаційно-консультаційних служб (ЕКСТЕНШН). В агропромисловому виробництві України також розпочалися роботи зі створення подібних структур на базі науково-дослідних установ, вищих навчальних закладів, переорієнтування діяльності органів державного управління з адміністративного стилю на консультаційно-орієнтуючий.

Вітчизняний досвід становлення та організації інформаційно-консультаційного обслуговування вдосконалювався на основі праць вчених-економістів П.Т. Саблука, В.П. Ситника, М.Ф. Кропивка, Ю.С. Коваленка, С.О. Тивончука, И.С. Завадського, Б.К. Скирти, В.Н. Малеса, Е.С. Бернштейна, О.В. Крисального, М.Й. Маліка, Л.В. Романової, В.В. Юрчишина, О.А. Баранова та інших.

Однак питання формування дієвої ринкової системи інформаційно-консультаційного обслуговування агропромислового виробництва, особливо на регіональному рівні, потребують подальшого наукового обґрунтування і практичного втілення.

Теоретична і практична значимість вирішення цієї проблеми зумовила вибір теми дисертаційної роботи та її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося згідно з тематичними планами науково-дослідних робіт Інституту аграрної економіки УААН по виконанню науково-технічної програми УААН на 1996-2000 роки “Наукові основи аграрної політики трансформування агропромислового виробництва в ринкові умови”, підпрограма “Інформатизація агропромислового комплексу в ринкових умовах” (№ державної реєстрації 199V002408) та Таврійської державної агротехнічної академії по виконанню замовлення Міністерства аграрної політики України “Розробка і впровадження багаторівневої системи функціонування науково-консультаційного та інформаційного забезпечення АПК Запорізької області (№ державної реєстрації 0100V002725).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретичних та обґрунтування організаційно-методичних засад інформаційно-консультаційного обслуговування агропромислового виробництва регіону в ринкових умовах.

Відповідно до поставленої мети вирішувались такі завдання:

виявити організаційно-економічні особливості діяльності державних органів та підприємницьких формувань з науково-консультаційного та інформаційного забезпечення агропромислового виробництва в ринкових умовах;

обґрунтувати методологічні та організаційно-методичні підходи до формування системи інформаційно-консультаційного забезпечення агропромислового комплексу на обласному рівні;

визначити функціональні, організаційні, інформаційні та технологічні аспекти діяльності складових інфраструктури регіональної системи інформаційно-консультаційного обслуговування з метою забезпечення її стійкості й ефективності;

запропонувати шляхи і механізми формування та організації госпрозрахункової діяльності регіональних інформаційно-консультаційних центрів аграрної науки й освіти та їхньої взаємодії із сільськогосподарськими товаровиробниками, а також органами державного управління агропромисловим виробництвом;

опрацювати методичні підходи до визначення вартості та економічної ефективності діяльності інформаційно-консультаційних центрів з надання інформаційно-консультаційних послуг агропромисловому виробництву регіону.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є теоретичні закономірності та методичні інструменти побудови й функціонування системи інформаційно-консультаційного обслуговування агропромислового виробництва регіону.

Об'єктом дослідження обрані інформаційно-консультаційні служби, сільськогосподарські підприємства, науково-дослідні та навчальні заклади аграрної сфери, органи управління сільським господарством Запорізької області в їх взаємозв'язку.

Методологія і методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження є положення ринкової економіки, діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення економічних явищ, законодавчі та інші нормативні акти з питань реалізації аграрної та адміністративної реформ, а також фундаментальні і прикладні розробки видатних вчених, практичний досвід з питань аграрного менеджменту, інформаційних технологій, організації науково-консультаційного та інформаційного забезпечення агропромислового виробництва.

Інформаційною базою були дані Державного комітету статистики України, Української академії аграрних наук, навчальних закладів Міністерства аграрної політики України, господарств Запорізької області.

У процесі дослідження використовувалися такі методи: монографічний, економіко-статистичний, порівняння, абстрактно-логічний, графічний, розрахунково-експериментальний та інші.

Наукова новизна отриманих результатів. Наукову новизну дисертаційного дослідження визначають такі теоретико-методичні і практичні результати:

висновок про те, що інформаційно-консультаційне обслуговування агропромислового виробництва, що є функцією держави, разом з тим може бути й об'єктом підприємницької діяльності. Запропонована система інформаційно-консультаційного обслуговування регіону, що включає як державні, так і підприємницькі формування, а також розглядає інформаційно-консультаційні послуги як товар;

обґрунтовано методологічні підходи до створення трирівневої системи інформаційно-консультаційного забезпечення агропромислового комплексу області, що органічно поєднує діяльність як органів державного управління, так і науково-дослідних і освітніх установ сільськогосподарського напрямку;

розроблено організаційно-функціональну структуру інформаційно-консультаційного забезпечення агропромислового комплексу області в складі обласного інформаційно-аналітичного відділу як структурного підрозділу облдержадміністрації, регіональних інформаційно-консультаційних центрів як госпрозрахункових підрозділів науково-дослідних і освітніх установ аграрного профілю та інформаційно-консультаційних пунктів, створених шляхом реформування районних управлінь сільського господарства, або як госпрозрахункових структурних підрозділів інтеграційних і кооперативних об`єднань агропромислового виробництва;

обґрунтовано організаційну структуру системи інформаційно-консультаційного забезпечення агропромислового комплексу Запорізької області з урахуванням соціально-економічних, природно-зональних умов і потреб сільськогосподарського виробництва;

розроблено організаційно-функціональну структуру інформаційно-консультаційного центру “Агро-Таврія” з метою забезпечення інноваційних перетворень та з урахуванням аналізу потреб сільгосптоваровиробників в інформаційно-консультаційних послугах;

запропоновано методичні підходи до визначення вартості й ефективності робіт з надання інформаційно-консультаційних послуг, а також організації госпрозрахункової діяльності регіонального інформаційно-консультаційного центру.

Практичне значення отриманих результатів. Пропозиції автора щодо формування структури трирівневої системи інформаційно-консультаційного забезпечення агропромислового комплексу області, а також функціональних зв'язків між її складовими можуть бути використані при реформуванні управління агропромисловим комплексом і створенні державної системи надання науково-консультаційних послуг, пропаганди досягнень науково-технічного прогресу й передового досвіду в агропромисловому виробництві України, реформуванні діяльності науково-дослідних установ агронауки, науково-дослідних секторів аграрних вузів з метою більш тісного співробітництва з виробничниками з питань впровадження нових технологій виробництва, організаційно-економічних перетворень та інформаційного забезпечення агропромислового виробництва.

Особистий внесок здобувача. Найбільш важливими результатами, отриманими особисто здобувачем, вважати:

у теоретичному плані: узагальнення щодо участі держави в інформаційно-консультаційному забезпеченні товаровиробників АПК і висновок про те, що інформаційно-консультаційне забезпечення є об'єктом підприємницької діяльності;

у методологічному плані: обґрунтування трирівневої системи інформаційно-консультаційного забезпечення регіону як цілісного формування з функціональним характером взаємозв'язків; організаційно-функціональної структури інформаційно-консультаційного забезпечення області і регіонального інформаційно-консультаційного центру; методичні підходи до визначення вартості та ефективності послуг з інформаційно-консультаційного забезпечення;

у практичному плані: розробка функціональних, організаційних і технологічних аспектів діяльності системи інформаційно-консультаційного забезпечення Запорізької області і регіонального інформаційно-консультаційного центру “Агро-Таврія”.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи апробовані в системі управління агропромисловим комплексом Запорізької області при створенні й організації діяльності інформаційно-консультаційного центру “Агро-Таврія” Таврійської державної агротехнічної академії. Вони також доповідалися на Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Інформаційні ресурси і їх використання в агропромисловому виробництві України” (Київ, 1998 і 1999 р.), на засіданнях секції інформатики та ринкових відносин науково-технічної ради Міністерства аграрної політики України (Київ,1998,1999р.), на науково-практичних семінарах інформаційно-консультаційних центрів-членів асоціації “Зелена мережа” (1996-2000р.), при наданні методичної допомоги у створенні регіональних інформаційно-консультаційних центрів Кримського й Херсонського державних аграрних університетів.

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження викладені у 9 наукових публікаціях та одній монографії, загальним обсягом 6,3 авторських аркушів.

Структура й обсяг дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 166 сторінках комп'ютерного тексту, складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел із 134 найменувань, містить 13 таблиць, 13 рисунків, 7 додатків на 18 сторінках комп'ютерного тексту.

Вступ

Розділ 1. Інформаційно-консультаційне забезпечення в системі управління агропромисловим виробництвом. 1.1. Інформаційно-консультаційне забезпечення як функція державного управління АПК. 1.2. Інформаційно-консультаційна діяльність як об'єкт підприємництва. 1.3. Особливості організації інформаційно-консультаційного обслуговування агропромислового виробництва.

Розділ 2. Методологічні аспекти функціонування системи інформаційно-консультаційного обслуговування АПК регіону. 2.1. Методологічні підходи до формування системи інформаційно-консультаційного обслуговування. 2.2. Обґрунтування трирівневої системи інформаційно-консультаційного забезпечення АПК області. 2.3. Організація інформаційно-консультаційного забезпечення АПК Запорізької області.

Розділ 3. Організаційно-економічні особливості діяльності регіонального інформаційно-консультаційного центру. 3.1. Функціональні особливості діяльності регіонального інформаційно-консультаційного центру. 3.2. Обґрунтування організаційної структури регіонального інформаційно-консультаційного центру. 3.3. Механізм і ефективність діяльності регіонального інформаційно-консультаційного центру.

Висновки. Список використаної літератури. Додатки.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі “Інформаційно-консультаційне забезпечення в системі управління агропромисловим виробництвом” обґрунтовується твердження, що ринково орієнтований тип державного управління народним господарством, у тому числі й агропромисловим комплексом, передбачає активне використання функціональних управлінських вертикалей, які забезпечують більш демократичний, а значить, і більш обґрунтований характер прийняття управлінських рішень. Проте функціональна схема управління, яка базується на великій кількості організаційних взаємозв'язків, об'єктивно потребує налагодження системи інформаційного забезпечення, оскільки діяльність кожної управлінської вертикалі супроводжується формуванням спеціалізованих потоків інформації як знизу вверх, так і зверху вниз.

За цією схемою державна аграрна політика формується і реалізується через розгалужені інформаційні зв'язки консультаційно-орієнтуючого характеру. З одного боку, держава формує направлені на товаровиробників потоки консультаційно-орієнтуючої інформації з питань законодавства, нормативно-правових умов, ринків продовольства й ресурсів, розповсюдження професійних знань щодо прогресивних технологій, передового виробничого досвіду тощо. З іншого боку, набагато важливішого значення набуває також і формування потоку інформації, направленого від виробничників до державних органів виконавчої влади. Адже з ускладненням структури господарських зв'язків, пов'язаних з розвитком відносин власності, ринкової інфраструктури, зміною форм господарювання на селі держава повинна, зберігаючи свободу самостійності й ініціативи товаровиробників, одержувати достовірну інформацію про процеси виробництва, збуту, соціально-економічні процеси для своєчасного напрацювання заходів з їх регулювання.

Як виконавці інформаційної функції держави при цьому виступають державні функціональні служби, а також недержавні міжпрофесійні та професійні об'єднання товаровиробників, науково-дослідні й освітні заклади аграрного профілю, засоби масової інформації, інформаційно-консультаційні формування тощо, які в сукупності створюють сприятливе для ефективної діяльності виробничників і управлінців інформаційне середовище.

Підтвердженням того, що існуючі сьогодні органи державного управління АПК не в змозі одноосібно виконувати інформаційну функцію держави по відношенню до сільськогосподарських товаровиробників, є дані репрезентативного дослідження, проведеного за нашою участю інформаційно-консультаційним центром “Агро-Таврія” серед 400 керівників і спеціалістів агропромислового виробництва південно-східного регіону України (табл. 1).

Таблиця 1 Оцінка респондентами інформаційної спроможності регіональних органів державного управління АПК (1998 рік)

Судження респондентів

Процент відповідей

Зберегли в повному обсязі

4,8

Частково зберегли, але зміст інформації не задовольняє

24,0

Частково зберегли, але обсяг інформації не задовольняє

51,2

Сьогодні є інші джерела інформації

14,4

Не можу дати відповіді

5,6

Всього респондентів - 400

100,0

Лише частина керівників і спеціалістів агропромислового виробництва (4,8%) задоволена обсягом і змістом одержуваної інформації. Більшість же не задовольняє обсяг одержуваної інформації (51,2%), що свідчить про необхідність нових підходів до організації роботи регіональних органів управління та більш широкого залучення альтернативних джерел інформації виробничого призначення. Тому існує потреба у формуванні такої системи інформаційно-консультаційного обслуговування, яка передбачає виконання частини функцій з науково-консультаційного та інформаційного забезпечення на підприємницьких засадах.

У зв'язку з цим представляє інтерес дослідження інформаційно-консультаційної діяльності як об'єкта підприємництва. По фактору новаторства підприємницька діяльність поділяється на науково-технічне (інноваційне) і ринкове підприємництво. Перший вид підприємницької діяльності передбачає реалізацію нововведень у сферах економіки, включаючи організацію й управління. Щодо результату інноваційної діяльності, включаючи інформаційно-консультаційні послуги, то отриманий внаслідок цієї діяльності продукт має всі характерні ознаки товару і, отже, свій життєвий цикл.

На запропонованій схемі життєвий цикл інноваційного товару представлений одночасно у двох проекціях: технологічній (фази життєвого циклу нововведення) і економічній (крива витрат на інновацію та прибутку від їх впровадження). Процес виробництва інноваційного товару, як показано на, має збиткову і прибуткову частини. Держава, забезпечуючи всім виробникам рівні можливості в одержанні інформації й одночасно реалізуючи функцію управління науково-технічним прогресом, несе в процесі створення нововведення левову частку витрат, оскільки останні мають суспільно необхідний характер.

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены