Організація інформаційно-консультаційного забезпечення агропромислового виробництва регіону (на матеріалах Запорізької області)

Впровадження (експериментальне, багаторазове, в процесі старіння нововведення), яке потребує значних витрат і супроводжується ризиком втрат, перетворюється у підприємницьку діяльність.

Це підтверджує, що діяльність інформаційно-консультаційних структур як різновиду підприємництва органічно вплітається в програму державного науково-консультаційного й інформаційного забезпечення виробництва, особливо такого специфічного, як агропромислове, що залежить від природних, кліматичних, економічних і соціальних чинників. Беручи участь практично у всіх фазах життєвого циклу інноваційного товару, держава:

по-перше, зберігає контроль над інноваційним процесом шляхом реалізації науково-технічних програм, новацій тощо;

по-друге, одержує можливість заощаджувати бюджетні кошти, делегуючи частину своїх повноважень інформаційно-консультаційним структурам, що беруть участь в інноваційному процесі;

по-третє, фіксує усталеність системи, замикаючи на собі основні інформаційні потоки;

по-четверте, реалізує функцію соціального захисту, регулюючи комерційну діяльність інформаційно-консультаційних структур.

Щодо підприємницької діяльності цих структур у сфері агропромислового виробництва, то їх головне завдання полягає в забезпеченні операторів продовольчого ринку, у тому числі сільгоспвиробників, такою інформацією і послугами довідкового або наукового характеру, що дозволяють останнім одержувати певні переваги в конкурентній боротьбі на ринку.

Це підтверджується й досвідом країн з ринковою орієнтацією. Так, в США для інформаційно-консультаційного обслуговування фермерів активно використовують екстеншн-центри університетів із розподілом фінансування їх діяльності близько 35% з федерального бюджету, 55% з державного бюджету та 10% -- за рахунок фермерських об'єднань. У європейських країнах інформаційно-консультаційне обслуговування сільгоспвиробників здійснюється через технічні центри, сільськогосподарські палати, консультаційні об'єднання, що працюють на госпрозрахунку. Проте і в цьому випадку держава частково фінансує їх діяльність з реалізації державної аграрної політики в частині розвитку науково-технічного прогресу та інших важливих державних завдань (40% і вище).

У другому розділі “Методологічні аспекти функціонування системи інформаційно-консультаційного обслуговування АПК регіону” на основі теоретичних узагальнень та системного підходу обґрунтовані функціональні, організаційні, інформаційні та технологічні аспекти діяльності трирівневої системи інформаційно-консультаційного забезпечення агропромислового комплексу області, яка органічно поєднує діяльність як органів державного управління агропромисловим виробництвом, так і підприємницьку діяльність науково-дослідних і освітніх установ аграрного профілю. У цій системі кожний рівень структурної організації виконує специфічні внутрішньо необхідні для даного рівня функції.

Так, обласний інформаційно-аналітичний відділ (ІАВ) як структурний підрозділ обласного управління сільського господарства є провідником державної політики з розвитку науково-технічного прогресу й координаційним центром з узгодження діяльності інформаційно-консультаційних служб і структур області. До його завдань належить організація соціально-економічного моніторингу розвитку АПК області, цінового моніторингу ринків продовольства і ресурсів, ведення баз ринкової, економіко-правової і науково-технічної інформації, передового виробничого досвіду на основі збору й узагальнення інформації, яка надходить з регіональних інформаційно-консультаційних служб, інформаційних структур національного й міжрегіонального рівнів, а також забезпечення доступу до цих даних управлінців, виробничників, консультантів, розробка й реалізація програм поширення сільськогосподарських знань та інформації, підготовка для керівництва рекомендацій з актуальних питань розвитку АПК області, що входять до компетенції відділу.

Регіональний інформаційно-консультаційний центр (ІКЦ) як маркетинговий госпрозрахунковий підрозділ науково-дослідної установи, вищого навчального закладу або самостійно діюча науково-впроваджувальна організація, поширює свою діяльність на декілька районів області. Він здійснює консультаційне обслуговування сільськогосподарських товаровиробників регіону, поширює серед них ринкову, науково-технічну, організаційно-правову, економічну та іншу інформацію, проводить науково-дослідну та науково-освітню роботу, впроваджує систему безперервної підготовки та перепідготовки кадрів АПК без відриву від виробництва, проводить об'єктивний аналіз потреб сільгоспвиробників і актуальних проблем агропромислового виробництва в регіоні.

Інформаційно-консультаційний пункт (ІКП) може діяти як реформоване районне управління сільського господарства, що виконує функцію дорадництва, або як маркетинговий госпрозрахунковий структурний підрозділ технікуму, об'єднання технічного сервісу, науково-виробничої фірми, фермерської асоціації тощо.

Основним його завданням є розповсюдження серед сільгоспвиробників ринкової, науково-технічної інформації та надання практичної допомоги виробникам сільськогосподарської продукції як своїми силами, так із залученням для проведення науково-освітніх заходів, реалізації організаційно-господарських і технологічних проектів спеціалістів регіональних ІКЦ.

Характерною рисою такої інформаційно-консультаційної системи як цілісного утворення є те, що сукупність функцій державної системи не зводиться до суми функцій її структурних складових. З одного боку, інформаційно-консультаційна система в цілому створює передумови для ефективної діяльності кожного її рівня шляхом інформаційних обмінів, координації діяльності, проведення науково-освітніх заходів. З іншого боку, кожний конкретний рівень системи, виконуючи свою функцію та забезпечуючи безперервність і структурну цілісність інформаційних потоків, робить свій внесок до ефективного функціонування системи, забезпечуючи її життєздатність і стабільність.

Іншим основоположним принципом є функціональний (не адміністративний) характер взаємозв'язків всередині інформаційно-консультаційної системи. Функціональні зв'язки тут орієнтовані виключно на вирішення конкретних завдань, орієнтованих на результат.

Ефективний міжрівневий інформаційний обмін забезпечується вертикальною координацією (субординацією) функцій, тобто підпорядкуванням часткових функцій більш загальним. При цьому субординація функцій не має нічого спільного з адміністративним підпорядкуванням; вона лише вказує, по-перше, на особливе, специфічне місце й неоднакове значення кожного із компонентів у роботі всієї мережі, а по-друге, на те, що всякий даний структурний рівень, інтегруючи функції своїх компонентів і нижче розміщених рівнів, сам виконує чітко визначену функціональну роль у межах іншого, більш об'ємного і складного рівня, компонентом якого він є. Така організація інформаційної системи активно впливає на оточуюче соціальне середовище (управлінські структури, сільгоспвиробників, агентів ринків сільськогосподарської продукції і ресурсів, науково-дослідні й освітні установи тощо), протидіє їх руйнівним факторам, забезпечує цілісність системи.

Перераховані принципи та функціональні зв'язки являють собою найбільш загальні, абстрактні положення. При практичній організації інформаційно-консультаційної системи в області їх потрібно наповнити конкретним змістом, охоплюючи різні грані, риси інформаційних потоків всередині системи у відповідності до потреб агропромислового виробництва області. Для цього потрібно зробити аналіз стану та завдань, які стоять перед агропромисловим виробництвом області, враховуючи природно-кліматичні особливості й поселенську мережу, здійснити соціологічні дослідження потреб сільгоспвиробників щодо надання науково-консультаційних і інформаційних послуг. Так, проведене з нашою участю соціологічне дослідження пріоритетних напрямків необхідної інформаційно-консультаційної допомоги сільгоспвиробникам дозволило визначити напрями роботи системи (табл. 2.).

Таблиця 2 Оцінка респондентами інформації, у якій вони найбільш потребують(у відсотках і за ступенем важливості)

На основі цих досліджень, а також аналізу стану та завдань, які стоять перед агропромисловим виробництвом Запорізької області, запропонована принципова схема роботи трирівневої системи інформаційно-консультаційного та наукового обслуговування АПК області.

Крім того, запропонована раціональна структурна схема розміщення інформаційно-консультаційних служб АПК області, яка передбачає діяльність інформаційно-аналітичного відділу у складі обласного управління АПК, а також регіональних інформаційно-консультаційних центрів та зон їх діяльності, у тому числі на базі Запорізької ДСГДС (Вольнянський, Запорізький, Новомиколаївський райони), Таврійської державної агротехнічної академії (Мелітопольський, Якимівський, Веселівський, Приазовський райони), Оріхівського сільськогосподарського технікуму (Оріхівський, Гуляйпільський, Пологівський райони), Василівського сільськогосподарського технікуму (Кам'янко-Дніпровський, Веселівський, Михайлівський, Токмацький, Велико-Білозерський райони), Ногайського сільськогосподарського технікуму (Бердянський, Приморський, Чернігівський, Розовський райони).

У третьому розділі “Організаційно-економічні особливості діяльності регіонального інформаційно-консультаційного центру” розглянуто особливості діяльності регіонального ІКЦ, який органічно синтезує функції як районного ІКП, так і обласного ІАВ, опосередковуючи зв'язки та інформаційні потоки між ними

Як видно, ці особливості проявляються в тому, що на цьому рівні системи гармонізуються дві протилежні функціональні тенденції: науково-консультаційне та інформаційне забезпечення сільгоспвиробників - А1 (основна функція ІКП) і збір, аналіз інформації, наукове прогнозування розвитку агропромислового виробництва регіону - А2 (основна функція ІАВ).

Регіональний ІКЦ повинен науково забезпечувати, з одного боку, процеси інноваційних перетворень на господарському рівні, а з іншого - трансформувати інформаційні потоки, як знизу вверх шляхом їх наукового узагальнення, так і зверху вниз шляхом їх конкретизації з урахуванням особливостей районів і підприємств зон його впливу, диференціації, відносного відособлення. А відтак структура ІКЦ не може бути стала, вона має бути динамічною, постійно адаптуватися до умов зовнішнього середовища й завдань.

Для визначення структури ІКЦ і кількісних параметрів його відділів доцільно здійснювати постійний моніторинг (соціологічні дослідження) потреб сільгоспвиробників, які формуються під впливом як соціально-економічних, так і природнокліматичних умов господарювання. Тому при відпрацюванні структури ІКЦ “Агро-Таврія” ці фактори враховувалися для визначення як інформації, якої більше всього потребують сільгоспвиробники й управлінці на даному етапі, так і пріоритетних напрямів науково-консультаційного обслуговування виробництва.

В дисертації визначені функціональні завдання кожного зі структурних підрозділів ІКЦ на сьогоднішньому етапі: економіко-правового, технологічного, інформаційно-аналітичного, навчально-методичного, науково-виробничого, маркетингу й соціологічних досліджень.

Регіональні ІКЦ як підприємницькі структури функціонують на госпрозрахунковій основі. У планах їх робіт передбачається виконання:

- державних замовлень на інформаційно-консультаційне обслуговування агропромислового виробництва в межах реалізації програм розвитку АПК;

замовлень місцевих державних адміністрацій щодо розробки й реалізації регіональних програм розвитку агропромислового виробництва;

замовлень професійних об'єднань сільгоспвиробників (рад СГП, фермерських асоціацій тощо);

угод із сільгоспвиробниками, їх інтеграційними й кооперативними формуваннями щодо надання спеціальних інформаційно-консультаційних послуг на договірній основі.

У відповідності до мети, функцій і технології роботи ІКЦ надає послуги таких видів:

консультації із застосування нових технологій виробництва й переробки продукції;

видавнича діяльність і розповсюдження інформації;

освітні заходи (семінари, курси підвищення кваліфікації, дні поля тощо);

розробка та участь у реалізації бізнес-проектів організаційно-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств, у тому числі з їх реформування;

науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи.

Вартість послуг центру оцінюють залежно від витрат часу та рівня кваліфікації спеціалістів, кількості й вартості витрачених ресурсів (матеріальних фінансових) за формулою:

В = 1 · Зн1 + 2 · Зн2 +...+ n · Знn + Р + Н + П,

де З -- фонд заробітної плати з нарахуваннями за 1 годину роботи спеціаліста;

-- кількість часу, витраченого на виконання послуг;

Р -- вартість ресурсів, витрачених на виконання послуг;

Н -- частка накладних витрат центру, віднесених на конкретну послугу;

П -- частка прибутку від наданих послуг.

Наведена формула розрахунку вартості послуг і робіт, хоч і не позбавлена деяких недоліків, дозволяє оцінювати можливості центру й апробована в регіональному ІКЦ “Агро-Таврія” в 1996-1999 роках. Результати роботи ІКЦ “Агро-Таврія” за цей період представлені в таблиці 3. Так, якщо в 1996 році обсяг послуг з інформаційно-консультаційного обслуговування та реалізації науково-освітніх заходів становив усього 69 тис. грн., то в 1999 р. він досяг 495 тис. грн., перш за все за рахунок розробки й реалізації обласних програм:

- “Програма підготовки та перепідготовки кадрів і розповсюдження досягнень науки і передового досвіду” (затверджена 15.04.1997 р.);

- “Програма прискорення реформування й реструктуризації АПК Запорізької області на 1998-2002 роки” (затверджена 16.12.1998 р.);

- “Програма підтримки й розвитку фермерства Запорізької області на 1998-2002 роки” (затверджена 17.06.1998 р.).

Реалізація цих програм дозволила підвищити кваліфікацію керівників і спеціалістів сільгосппідприємств (861 чол.), керівників фермерських господарств (415 чол.), провести семінари з районними комісіями з реформування підприємств АПК. У результаті з'явилися замовлення на інформаційно-консультаційне обслуговування, розробку й реалізацію бізнес-проектів від сільгосппідприємств, а обсяг цього виду послуг збільшився в 7 разів.

Таблиця 3 Обсяги й джерела фінансування по видах послуг і робіт ІКЦ “Агро-Таврія”

Висновки

1. Використання функціональної схеми управління, яка базується на великій кількості організаційних зв'язків, об'єктивно супроводжується формуванням спеціалізованих функціональних служб і відповідних потоків інформації. Однією з таких служб управління агропромисловим виробництвом є інформаційно-консультаційна, яка виконує функцію розповсюдження сільськогосподарських знань та інформації.

2. В якості виконавців інформаційної функції держави виступають як державна інформаційно-консультаційна служба, так і недержавні міжпрофесійні і професійні об'єднання сільгоспвиробників, науково-дослідні та навчальні заклади аграрної науки, засоби масової інформації, інформаційно-консультаційні формування, які в сукупності створюють сприятливе для діяльності виробників і управлінців інформаційне середовище. Існує потреба у формуванні такої системи інформаційно-консультаційного обслуговування, яка передбачає виконання частини функцій з інформаційно-консультаційного та інформаційного обслуговування на підприємницьких засадах.

3. На етапах впровадження (експериментального, багаторазового, старіння), які потребують значних витрат і супроводжуються ризиком втрат, наукова продукція виступає як товар, а розповсюдження і впровадження стає переважно об'єктом підприємництва. Діяльність інформаційно-консультаційних формувань як виду підприємництва, органічно інтегрується в програму державного науково-консультаційного та інформаційного забезпечення агропромислового виробництва.

4. Наш досвід та досвід зарубіжних країн указує на необхідність створення системи інформаційно-консультаційного обслуговування у складі державних і підприємницьких формувань з віднесенням їх послуг до категорії товару.

5. На підставі теоретичних узагальнень, системного підходу і вивчення практичного досвіду обґрунтовані функціональні, організаційні, інформаційні й технологічні аспекти діяльності трирівневої системи інформаційно-консультаційного забезпечення агропромислового комплексу області, яка об'єднує діяльність як органів державного управління, так і підприємницьку діяльність науково-дослідних і освітніх установ аграрного профілю регіону.

На основі цих висновків і обґрунтувань запропоновані:

- трирівнева організаційна структура системи інформаційно-консультаційного забезпечення агропромислового комплексу області як цілісного утворення з функціональним характером взаємозв'язків;

- функціональна схема системи інформаційно-консультаційного обслуговування агропромислового комплексу Запорізької області;

- схема раціонального розміщення регіональних (міжрайонних) інформаційно-консультаційний центрів Запорізької області.

6. У системі інформаційно-консультаційного забезпечення агропромислового виробництва регіональні інформаційно-консультаційні центри повинні з одного боку, науково підтримувати процеси інноваційних перетворень на господарському рівні, а з іншого -- трансформувати інформаційні потоки знизу вверх шляхом їх наукового узагальнення і зверху вниз шляхом їх конкретизації з урахуванням особливостей агропромислового виробництва зон їх діяльності. Тому організаційна структура центрів повинна бути динамічною, постійно адаптуватися до умов зовнішнього середовища. З цією метою доцільно здійснювати постійний соціологічний моніторинг потреб сільгоспвиробників і управлінців, які змінюються під впливом соціально-економічних, науково-технічних, ринкових і кліматичних умов господарювання. На основі соціологічного дослідження опрацьована організаційно-функціональна структура регіонального інформаційно-консультаційного центру “Агро-Таврія”, визначені завдання та чисельність його відділів.

7. Регіональні інформаційно-консультаційні центри, як підприємницькі структури, функціонують на госпрозрахунку. У дисертації опрацьовані рекомендації з формування їх планів роботи, у тому числі з виконання державних замовлень на інформаційно-консультаційне забезпечення, замовлень місцевих держадміністрацій, а також з надання сільгоспвиробникам спеціальних інформаційно-консультаційних послуг, визначення їх вартості.

Список публікацій за темою дисертації

Зиновьев Ф.В., Лобанов Н.И., Тебенко В.Н. Управленческое консультирование. - Симферополь.: Таврида, 2000. - 153 с. (особ. внес. здобув. с.21-37, с.50-76 - Консультационное обслуживание в сельском хозяйстве развитых стран. Методология создания многоуровневой системы регионального консультационного обеспечения АПК. Информационное обеспечение потребностей сельскохозяйственных товаропроизводителей), 2 др.арк.