Мотиваційні механізми управління розвитком промислового виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

МОТИВАЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА

Спеціальність 08.07.01 - Економіка промисловості

МАКОВЕЄВ Петро Степанович

Київ 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному економічному інституті (НДЕІ) Міністерства економіки України (м. Київ) та Одеському державному політехнічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор, Пашута Микола Тимофійович, Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, завідувач відділом економічних проблем машинобудування

Офіційні опоненти: Чумаченко Микола Григорович, доктор економічних наук, професор, академік НАН України, радник Президії НАН України; Бондар Інтерна Касянівна, доктор економічних наук, професор, Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, завідувачка відділу проблем праці та політики доходів населення; Орлов Олівер Олексійович, доктор економічних наук, професор, Технологічний університет Поділля Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедрою економіки та менеджменту (м. Хмельницький)

Провідна установа: Інститут економіки НАН України, відділ промислового потенціалу (м. Київ)

Захист відбудеться 7 грудня 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.801.01 Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки України за адресою: 01601, м. Київ - 103, бульвар Дружби народів, 28, 5 поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці НДЕІ Мінекономіки України. (01601, м. Київ - 103, бульвар Дружби народів, 28, перший поверх).

Автореферат розіслано 2 листопада 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук Базилюк А.В.

АНОТАЦІЯ

мотиваційний управління промисловий

Маковеєв П.С. Мотиваційні механізми управління розвитком промислового виробництва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук по спеціальності 08.07.01 - Економіка промисловості. Науково-дослідний економічний інститут Мінекономіки України. - Київ, 2000.

Дисертацію присвячено розробці теоретичних і методичних проблем формування мотиваційних механізмів управління розвитком промислового виробництва, що дозволяє здійснити не тільки осмислення мотиваційних процесів, а і практику їх застосування в виробництві. Обгрунтовуються нові мотиваційні чинники як цілісної системи управління розвитком промислового виробництва з урахуванням необхідності забезпечення його адаптації та ефективного функціонування в умовах ринкового середовища. Особливу увагу приділено вдосконаленню концептуальних засад відносно реформування відносин власності з позицій забезпечення вимог ефективності промислового виробництва на основі інноваційної стратегії його розвитку. Наведена оцінка сучасного стану промислового виробництва і напрямки його розвитку на основі формування мотиваційних умов і практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності функціонування промисловості та використання ресурсного потенціалу України.

Ключові слова: мотиваційні механізми, конкуренція, підприємництво, прибутковість, власність, мікрокредитування, інвестиції, інновації, оподаткування, ринок.

АННОТАЦИЯ

Маковеев П.С. Мотивационные механизмы управления развитием промышленного производства. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.07.01 - Экономика промышленности. Научно-исследовательский экономический институт Минэкономики Украины - Киев, 2000.

Диссертация посвящена разработке теоретических и методических проблем формирования мотивационных механизмов управления развитием промышленного производства, что позволяет осуществить не только осмысление мотивационных процессов, но и практику их применения в производстве. Обосновываются новые мотивационные факторы как целостной системы управления развитием промышленного производства с учетом необходимости обеспечения его адаптации и эффективного функционирования в условиях рыночной среды. Значительное место в работе отведено реформированию отношений собственности с позиций обеспечения требований эффективности промышленного производства на основе инновационной стратегии его развития.

В исследовании уточнено социально-экономическую сущность категорий: мотивационность, работоспособность и работоготовность как основных составляющих в структуре мотивационного механизма. Обобщены и введены в понятийно-терминологический аппарат такие мотивационные факторы как собственность на средства производства, собственность на изготовленную продукцию, акционерный капитал, прибыльность, дивидендные выплаты и др., что послужило основой для расширения мотивационных механизмов.

В диссертационном исследовании обосновано, что современное промышленное производство следует рассматривать как социотехническую систему, основным свойством которой является трудоспособность персонала. На нее оказывают влияние как параметры производственного процесса, его организация, так и состояние предметной среды. Оценку ее уровня рекомендуется осуществлять на основе нормативной и дескриптивной модели, которая позволяет реально определить не только состояние производства, но и разработать конкретные мероприятия по его дальнейшему развитию с учетом мотивационных факторов.

Исследование показало, что дальнейшее развитие промышленного производства связано с формой собственности на средства производства. Она обуславливает адекватную систему мотивации к эффективному труду. Такой системой является частная собственность на средства производства: индивидуальная, корпоративная, ассоциированная и др. Изменение формы собственности коренным образом изменяет мотивацию участников производства, неизбежно оказывает содействие его экономическому и социальному подъему, преодолению кризисных явлений в экономике.

Эффективность функционирования мотивационных механизмов определяется достижением поставленной цели развития промышленного производства и прежде всего обеспечения его прибыльности и конкурентоспособности. Определив факторы от которых зависят результаты производства можно активизировать производственую деятельность и тем самым улучшить показатели его функционирования. Мотивационный механизм в этом случае позволяет достичь баланса интересов отдельных работников и субъектов хозяйствования.

На основе диссертационного исследования определены основные мотивационные условия по обеспечению развития промышленного производства в период формирования эффективной социально-ориентированной экономики Украины. Это прежде всего развитие тех отраслей промышленности, которые обеспечивают быстрый оборот капитала, энергосбережение, снижение энерго- и материалоемкости производства; освоение новых конкурентоспособных видов продукции; повышение эффективности действующих производств и их социальной ориентации.

На основе произведенной оценки современного состояния промышленного производства определены направления его развития, повышения конкурентоспособности и даны практические рекомендации относительно более эффективного использования ресурсного потенциала Украины.

Ключевые слова: мотивационные механизмы, конкуренция, предпринимательство, прибыльность, собственность, микрокредитование, инвестиции, инновации, налогообложение, рынок.

SUMMARY

The dissertation for the degree of the Doctor of Economic Sciences, specialty 08.07.01 - Industrial Economy. Research Economic Institute of Ministry of Economy of Ukraine - Kyiv, 2000.

The motivational mechanisms of the industrial development management. The Thesis is concerned with developing the theory and methodological problems of forming the motivational mechanisms for the management of industrial development, thus providing not only for comprehending the motivational processes as such, but their practical use in the industrial sphere.

Substantiated are new motivational factors as key elements of the united system of industrial development management, considering the necessity of ensuring its arrangement and effective functioning in the market environment.

A considerable part of the research is dedicated to upgrading the conceptual approaches to reforming the property relations, aiming at the industrys effective functioning based upon the innovations strategy of its development.

Analyzed and estimated are the industrys current state and main development tendencies on the basis of forming adequate motivational conditions; practical recommendations are given on increasing the effectiveness of the industrys functioning and using the available resource potential of Ukraine.

Key words: motivational mechanisms, competition, enterpreneurship, profitability, property, microcrediting, investments, innovations, taxes, market.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Сучасний стан ринкової економіки України характеризується принциповими змінами у відносинах власності, появою ринку праці, перетворенням робочої сили в товар, виникненням альтернативної власності тощо, механізмами, що забезпечують подальше підвищення її ефективності. Змінюються організаційно-економічні правові форми суб'єктів ринкових форм господарювання, мотиви, ціннісні орієнтації їхньої діяльності. Сьогодні виникає гостра необхідність об'єктивного зміщення внутрішніх мотиваційних чинників на зовнішні, які були б відправною точкою для вирішення фундаментальної проблеми забезпечення як особистої мети працівника, так і розвитку промислового виробництва на стратегічній основі, здатній забезпечити підвищення конкурентноздатності, експортоспроможності та стійкого положення на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Актуальність теми. Економіка України знаходиться на шляху формування нової моделі господарювання, що повинно сприяти входженню країни у світову економічну співдружність. Цей процес проходить неоднозначно. Досить вказати на те, що за останні роки в промисловості виникли нові зовнішні мотиваційні чинники, зокрема, власність на засоби виробництва, які в свою чергу призвели до інституціональних змін, власність на виготовлену продукцію, задоволення зростаючих потреб, акціонерний капітал, мале підприємництво, мікрокредитування, конкуренція, прибутковість, виплати по дивідендам, престиж і ін. Поряд з цим втратили свою значимість цілий ряд мотиваційних факторів: премії, змагання, моральне заохочення тощо. Дієвість цих та інших мотиваційних чинників поки що незначна, що пояснюється недостатністю теоретичних, методологічних і практичних розробок у цьому напрямку. Особливо гостро постає проблема пошуку практичних механізмів в умовах трансформації відносин власності, пов'язаних з перебудовою та вирішенням проблеми стабілізації економічного і фінансового стану промисловості. Все це обумовлює актуальність вибраного дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У основу дисертаційної роботи покладено результати досліджень, проведених автором у рамках виконуваних НДР НДЕІ Мінекономіки України та в Одеському державному політехнічному університеті Міністерства освіти і науки України, основними з яких є:

Формування стратегії техніко-економічного розвитку підприємств в умовах ринку (№ державної реєстрації 308-9);

Пошук внутрішніх резервів з метою їхнього комплексного використання на заводі “Промзв'язок” (м. Одеса) (№ державної реєстрації 78078207);

Проблеми удосконалення організаційних структур управління виробничими колективами в умовах науково-технічного прогресу (№ державної реєстрації 01822009167);

Дослідження трудової діяльності виробничих колективів і розроблення рекомендацій по оптимізації трудових процесів, профвідбору й організації психологічних служб (№ державної реєстрації 01830066511);

Аналіз та прогноз розвитку ринку промисловості продукції та її конкурентоспроможності (30.2000).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка мотиваційного механізму, спрямованого на гармонізацію та активізацію чинників ринкової економіки, які докорінно змінюють відносини в процесі виробництва і формують прояви ринкової поведінки суб'єктів економіки, що забезпечує розв'язання проблеми структурної перебудови і підвищення ефективності промислового потенціалу.

Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішені такі завдання:

на основі аналізу обгрунтовано сутність мотивації і її впливу на виробниче і соціальне середовище з метою їх удосконалення;

теоретично і практично обгрунтовано мотиваційні чинники як системи управління розвитком промислового виробництва з умовою забезпечення його адаптації та ефективного функціонування в ринковому середовищі;

уточнено соціально-економічну сутність категорій: мотиваційність, працездатність і працеготовність, як основних складових структури мотиваційного механізму;

запропонована класифікація мотиваційних чинників (власність на засоби виробництва та виготовлену продукцію, задоволення потреб, акціонерний капітал, конкуренція, прибутковість, виплати по дивідендам, престиж і ін.), які визначають механізм управління розвитком промислового виробництва, його специфічні та відмінні риси в умовах ринкових відносин;

розроблено механізм функціонування системи управління профорієнтаційними заходами, в основу яких покладено соціоінженерні методи стимулювання працеготовності персоналу та методичні рекомендації, спрямовані на забезпечення ефективного функціонування робочих місць, оцінки їх техніко-економічних показників за допомогою ергономічної та дискриптивної моделі.

Наукова новизна отриманих результатів. Найбільш суттєвими науковими результатами дисертаційної роботи є такі положення:

В теорії економічної науки:

обгрунтовано зв'язок потреб і мотивів, який залежить від об'єктивного змісту і умов життя людей і виступає механізмом саморегулювання економічної діяльності. На цій основі визначено поняття мотиву як економічної категорії, що розкриває відносини в системі виробництва з приводу свідомого вибору суб'єктом напрямку його діяльності, певних дій і вчинків;

введено нові соціально-економічні категорії, які формують мотиваційний механізм і розкривають спрямованість його дії, а саме:

мотиваційність, як процес управління комплексом стимулюючих факторів працівника і виробництва з метою задоволення потреб;

працездатність, як процес внутрішньої мобілізації працівника на активну і доцільну трудову діяльність, що визначає здатність виконувати при оптимальній інтенсивності праці заданий обсяг роботи;

працеготовність, як характеристика працездатності, яку працівник фактично витрачає на виконання визначеного обсягу роботи;

розроблено організаційно-економічні засади застосування небанківського мікрокредитування малого підприємництва, як засобу залучення і джерела розширення фінансових ресурсів промислового виробництва;

обгрунтовано принципи удосконалення мотивації щодо активізації інвестиційної та інноваційної діяльності, які передбачають державне визначення пріоритетних виробництв промисловості з урахуванням довгострокових завдань економічного розвитку і забезпечення збалансованості інтересів між працівниками і власниками.

на відміну від діючої в Україні практики, до елементів мотиваційного механізму залучені такі фактори, як: власність на засоби виробництва, власність на виготовлену продукцію, акціонерний капітал, конкуренція, задоволення попиту, прибутковість, дивідендні виплати і ін., під впливом яких формуються ринкові норми поведінки і змінюється відношення працівників до виробництва, результатом чого стане ефективне використання організаційних, технологічних та екологічних умов його розвитку.

В методичному забезпеченні:

запропоновано методичні засади і рекомендації щодо регулювання мотиваційного впливу на ефективність промислового виробництва, суть яких полягає в застосуванні таких інструментів, як: заробітна плата, оподаткування, мікрокредитування, що в поєднанні з реформацією відносин власності створюють умови для розвитку малого підприємництва, більш повного розкриття економічного потенціалу як на макрорівні, так і на рівні окремо взятих індивідів;

обгрунтовано новий метод оцінки дієвості мотиваційного механізму управління, який базується на ранжуванні та контурному виборі причинно-наслідкових характеристик виробничої діяльності і їх послідовному кількісному визначенні;

обгрунтовано основні етапи створення автоматизованої системи галузевого професійного підбору, яка передбачає вивчення професіограм, дослідження критеріальних основ профвідбору, створення автоматизованого варіанту та програмного забезпечення для професійної діагностики, проектування типових центрів профвідбору по галузі, що посилює мотивацію персоналу до виробничої діяльності.

Практичне значення одержаних результатів:

запропонована нова шкала оподаткування доходів фізичних осіб, суть якої полягає в застосуванні прогресивних ставок, що більш рівномірно розподіляє податкове навантаження і підсилює стимулюючу функцію податків;

розроблені принципи організації оплати праці, що передбачають гнучкий режим її визначення з урахуванням більш широкого застосування погодинної оплати, як засобу підвищення зацікавленості у розширенні творчої діяльності, активізації підприємництва;

- удосконалена система показників розвитку підвищення організаційного, технологічного, соціального та екологічного рівня, до складу яких включені характеристики техніко-технологічної забезпеченості, механізації та автоматизації виробництва, кваліфікації працівників тощо, застосування яких розширить можливості аналітично-пошукової роботи у визначенні резервів промислового виробництва і засобів їх подальшого використання;

Наведені розробки знайшли застосування на Державному гірничо-хімічному підприємстві “Полімінерал” (м. Стебник), ВАТ “Поліграфмаш” (м. Одеса), ВАТ “Техоснастка” (м. Одеса), ВАТ “Продмаш” (м. Одеса), ВАТ “Медико-інструментальний завод” (м. Белгород-Дністровський), Центрі НОТ “Темп” (м. Херсон), ВАТ “СКБ спеціальних верстатів” (м. Одеса), що підтверджується актами, відзивами і рецензіями.

Результати дисертаційного дослідження знайшли практичне застосування при підготовці лекцій “Економіка промисловості”, “Організація планування і управління промислового виробництва” і ін., склали основу навчального посібника “Формування системи мотивації праці в умовах розвитку ринкових відносин” (Одеса, 1999 р.), який рекомендовано Міносвіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів.

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що йому належать основні результати дослідження викладені в дисертації.

В роботах написаних в співавторстві особисто автору належать: визначення впливу соціально-психологічного клімату в діловому спілкуванні; обгрунтування мотиваційної стратегії підвищення ефективності промислового виробництва; визначення напрямків стимулювання технічних і творчих рішень; аналіз системи оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності; визначення методичних підходів до оцінки продуктивності праці робітників підприємств хімічної промисловості; обгрунтування концепції мотиваційної санації промислового виробництва; розробка системи стимулювання промислового виробництва; розробка факторної моделі прогнозу продуктивності праці; методика оцінки організаційно-технічного рівня підприємств машинобудівної промисловості.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на 25 міжнародних, всесоюзних, республіканських, міжрегіональних наукових і науково-практичних конференціях і семінарах, в тому числі на Всесоюзній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми підвищення продуктивності праці в промисловості” (м. Донецьк, 1985); Республіканській науково-практичній конференції “Вдосконалення теорії і практики економічного аналізу в промисловості” (м. Донецьк, 1985); Міжнародній науково-практичній конференції “Економічні проблеми розвитку промислового виробництва” (м. Одеса, 1995); Міжнародній науково-практичній конференції “Управління трудовими ресурсами: проблеми і перспективи розвитку” (м. Хмельницький, 1997); Другій міжнародній науково-практичній конференції “Менеджмент: теорія, практика, шляхи розвитку” (м. Санкт-Петербург 1999) і ін.

Публікації. За результатами досліджень по темі дисертаційної роботи опубліковано 47 робіт загальним обсягом 88,2 д.а., з них 18 праць написано без співавторів, в тому числі 3 монографії, 15 статей в провідних фахових виданнях обсягом 64,8 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Роботу викладено на 333 стор. комп'ютерного тексту, містить 31 табл., 44 мал. Складається з вступу, п'ятьох розділів, висновків, чотирьох додатків, списку використаних джерел, що нараховує 211 назв.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У дисертаційному дослідженні розглядаються теоретичні, методологічні та практичні проблеми формування мотиваційних механізмів управління розвитком промислового виробництва і на цій основі підвищення його конкурентоспроможності і соціально-економічної ефективності.

У першому розділі “Теоретичні основи формування мотиваційного механізму перехідної економіки” викладено теоретичні і методологічні обгрунтування мотиваційних механізмів управління розвитком промислового виробництва. Автор виходить із тих положень, що в період трансформації економічної системи суспільства важливою проблемою залишається підвищення його ефективності, подальший розвиток на основі інноваційної стратегії, раціональному використанні ресурсів та ринкових чинників, що спонукають виробника до забезпечення постійно зростаючих потреб споживача.

Мотивацію автор розглядає як важливу функцію управління, роль якої в умовах перехідної економіки зростає. І завдання полягає в тому, щоб уміло використати фактори виробничого і соціального середовища.

Реформування економіки пред'являє високі вимоги до розвитку промислового виробництва. Це пов'язано, перш за все, зі зміною форм власності, більш глибоким поділом і кооперацією, зміною в самій структурі виробництва, необхідністю застосування сучасної технології, підвищенням вимог до нормування праці, створенням нових підприємницьких структур. Сьогодні не всі ланки нашої економіки забезпечені в достатній мірі кваліфікованим персоналом, здатним працювати по-новому: відсутність розвиненої системи підвищення кваліфікації, профвідбору, профадаптації значно стримують розвиток ринкових процесів у промисловому виробництві.

Обгрунтовано, що на даному етапі розвитку промислового виробництва необхідно формування мотиваційного механізму, який не тільки задіяв би наявний потенціал, але й адекватно відбивав би зміни, що відбуваються як у виробничій, так і в соціальній сфері. Досить вказати на те, що появилися такі мотиваційні чинники як власність на засоби виробництва та виготовлену продукцію, акціонерний капітал, мале підприємництво, мікрокредитування, конкуренція, прибутковість, виплати по дивідендам, престиж тощо. Для їх практичної реалізації необхідно знайти такі організаційні, економічні, соціально-психологічні умови, які дозволили б ефективно управляти цими процесами (мал. 1).

Теоретичною основою формування мотиваційних механізмів є взаємодія інтересів, стимулів і потреб індивіда, колективу та суспільства.

Актуалізація мотиву створює певну тенденцію дії, спрямовану на реалізацію конкретного мотиваційного чинника до навколишньої дійсності. У функціональному плані це перетворення виробничої або побутової ситуації в бажану або необхідну. Тому рух від потреби до мотиву і мотиву до дії являється визначальним процесом, що може бути покладений в основу функціонування мотиваційного механізму управління.

Мотиваційний механізм - це механізм управління ринкової економіки. Його необхідність продиктована самою сутністю ринкових процесів, що мають місце в промисловості й у суспільстві взагалі. Різні інтереси породжують різні мотиви. Їх взаємодія й узгодженість здійснюється за допомогою мотиваційного механізму управління.

Мотиваційний механізм управління являє собою сукупність спонукальних мотивів, що формуються для досягнення поставленої мети розвитку промислового виробництва.

Методологічною основою формування даного механізму в умовах подолання кризових явищ у національній економіці є системний і ситуаційний підходи з урахуванням особливостей функціонування ринку праці, економічних, організаційних, соціальних і інших факторів, що впливають на рівень ефективності промислового виробництва.

Слід відмітити, що при формуванні мотиваційних механізмів управління сучасною промисловістю необхідно враховувати, з одного боку, таку ситуацію, коли старі традиційні форми мотивації, до яких “привчені” цілі покоління, в умовах України втратили значимість, а нові ще не діють. Для економічної системи, що функціонує на основі ринкових відносин, аксіомою є положення про те, що вихідним і результативним моментом усього суспільного виробництва є капітал.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Мал. 1. Фактори і наслідки мотиваційного впливу на розвиток

промислового виробництва

Він, з одного боку, має спроможність забезпечити єдність виробництва, обміну і споживання, чим і обумовлює життєздатність ринкової системи, а з іншого - визначає відносини власності і, отже, механізми управління виробництвом. Якщо вони не погоджені, то в працівників підприємства або фірми незалежно від виду власності (приватної, колективної або державної) деструктуризується система мотиваційних факторів, що негативно позначається на результатах промислового виробництва.

В дисертації обгрунтовано, що складові системи управління промислового виробництва орієнтовані як на зовнішню, так і на внутрішню сфери. Це означає, що результат реалізації управлінських рішень обумовлений впливом цих сфер з одного боку, а з іншого - впливом рішень на процеси, що протікають у цих сферах. Загальним для всіх систем управління, повинно бути формування спонукальних мотивів, прийняття тих або інших рішень.

Виходячи з комплексного, системного уявлення, формування мотиваційного механізму полягає в класифікації мотивів на основі узгодження інтересів всіх учасників процесу промислового виробництва. Для окремо взятого працівника - це збільшення заробітної плати, професійний ріст, соціальний захист і т.д. Наявність різних мотивацій дозволяє структурно розглядати окремі чинники як складові частини загального мотиваційного механізму управління.

В другому розділі “Передумови формування мотиваційного механізму управління розвитком промислового виробництва” визначені основні мотиваційні фактори. З цією метою проведено ретроспективний аналіз стану розвитку промислового виробництва, досліджено взаємозв'язок заробітної плати і нормування праці в системі мотиваційного механізму, визначена роль і місце умов виробництва в забезпеченні працездатності промислово-виробничого персоналу.

Нині розвиток промислового виробництва характеризується своєю суперечливістю, складністю і неоднозначністю, які пов'язані із нестабільністю як зовнішнього, так і внутрішнього середовища. Нестабільність визначається насамперед трансформацією форм власності, поглибленням процесів розвитку нових організаційних форм промислового виробництва, утворенням нових структур як то малого і середнього бізнесу, інтеграції промисловості України в світове співтовариство, відмиранням старих господарських структур, що впливає як на характер організації промислового виробництва, так і на його ефективність.

У період переходу до ринку в центрі уваги виявилися економічні, організаційні, політичні й інші проблеми економіки. Питання мотивації відійшли на другий план, що негативно позначилося на зниженні рівня мотиваційності праці, ефективності промислового виробництва. Про це свідчать результати аналізу основних показників, що характеризують сучасний стан промисловості. Так, збільшення обсягів промислового виробництва ще не досягло стійкого росту (мал. 2), хоча проглядається його стабілізація, а в 1999 р. уперше за багато років обсяг промислового виробництва зріс у порівнянні з 1998 р. на 4,3 %. По базових галузях промисловості темпи обсягів виробництва і структура ще далекі від бажаних результатів.

Водночас при видимих ознаках стабілізації в економіці не можна не звернути уваги на негативні явища, на фоні яких розвивалося промислове виробництво. Це насамперед фінансова, платіжна, банківська і інвестиційна кризи.

Мал. 2. Динаміка обсягів (в % до 1990 р.) виробництва продукції

промисловості України

Вони негативно позначилися на функціонуванні окремих галузей економіки, прибутку і рентабельності. Якщо в 1995 р. в промисловості України частка збиткових підприємств (без малих підприємств) складала 12 %, у 1998 р. вона збільшилася до 54 %, а в 1999 р. вона склала - 60 %.

Кризові процеси поставили на порядок денний цілий ряд проблем, зв'язаних із розвитком промислового виробництва. І насамперед це проблема організаційно-структурного перетворення виробництва, підвищення його конкурентноздатності, зменшення матеріалоємності й енергоємності виробленої продукції, розширення ринку збуту й ін.

Відсутність ефективних мотиваційних механізмів стримує зростання промислового виробництва, його ефективність, збільшує обсяг бартерних операцій, негативно позначається на динаміці реалізації продукції, приводить до затоварення.

Мотиваційний вплив в умовах розвитку ринкових відносин, як вірно вважає дисертант, повинен базуватися на глибоких змінах у системі інтересів і стимулів. Саме останні є тими детермінантами, використання яких дозволить ефективно управляти мотиваційними процесами і на цій основі формувати умови для підвищення рівня виробництва.

Ринкова модель управління передбачає, що заробітна плата - це ціна робочої сили на ринку праці. І в цьому зв'язку вона може служити індикатором, що дозволяє вчасно приймати адекватні міри мотиваційного впливу по управлінню і регулюванню промисловим виробництвом.

Сьогодні рівень заробітної плати є стримуючим чинником розвитку промислового виробництва. Більша частина працівників промисловості одержує заробітну плату на місяць від 105 до 195 грн. При цьому темпи росту цін на товари і послуги в 14,2 рази вище темпів росту заробітної плати.

Таким чином, до заробітної плати як до найважливішої економічної категорії, її стимулюючої функції в умовах сучасного промислового виробництва, повинна бути прикута найпильніша увага як безпосередньо роботодавців, так і з боку держави, тому що заробітна плата прямо або побічно впливає на формування виробничого, технічного і кадрового потенціалів виробництва.

У сучасних умовах організація оплати праці як ніколи повинна забезпечити прямий зв'язок між мірою праці працівника і мірою одержуваної грошової винагороди. Це ті мотиваційні умови, що дозволять працювати з урахуванням його потреб у виборі професії, сфери діяльності, характеру й змісту праці, рівня його оплати.

В дисертації науково обгрунтовано, що частина названих проблем успішно може бути вирішена за умови сприяння держави виконанню заробітною платою своєї стимулюючої функції. Проблема полягає в тому, що, з одного боку, необхідно забезпечити роботодавцю трудову віддачу працівника, а з іншого боку - створити визначений мотивований тип його поведінки. На рівні промислового підприємства взаємовідносини роботодавця з працівниками будуються на основі норм праці. Тому необхідно усвідомлення управлінським персоналом будь-якого рівня об'єктивної необхідності нормування праці і його визначальної ролі в розвитку промислового виробництва.

У дисертації обгрунтований взаємозв'язок між заробітною платою і

нормами різної напруженості. Він характеризується співвідношенням:

де 3 - сума відрядної заробітної плати; а - питома вага технічно обгрунтованих норм (проектований); Т - тарифна ставка робітника-відрядника; С_розр. - відрядна заробітна плата робітника, розрахована по технічно обгрунтованих нормах; П - премія; - середній проектований рівень виконання норм, %.

Запропонована залежність дозволяє не тільки оцінити реальні умови виробництва, але і націлює колективи промислових підприємств на підвищення організаційно-технічного рівня виробництва. Так, наприклад, у загальній чисельності робочих машинобудівних підприємств частка погодинників складає лише 47,9 %.

Сучасне промислове виробництво варто розглядати як соціотехнічну систему, основною властивістю якої є працездатність персоналу. Вона являє собою складну категорію. На її рівень впливають як параметри виробничого процесу, його організація, так і стан. Це створення сприятливих умов виробництва, удосконалення існуючих виробничих процесів із більш низьким рівнем тяжкої праці при одночасному підвищенні їх змісту і розмаїття прийомів і методів виконання окремих операцій. Крім цього, поліпшення відносин у колективі, відносини партнерства охоплюють область тих інтересів, що формують культуру виробництва і відповідне до нього відношення.

Як показує аналіз стану сучасного промислового виробництва, працівник змушений сприймати, переробляти і передавати великий обсяг інформації і, як правило, в умовах дефіциту часу. В одному випадку це веде до перевантаження нею. В інших ситуаціях працівник страждає від так званого інформаційного голоду. І в першому і в другому випадках відбувається зниження працездатності.

Завдання збереження здоров'я і підтримки високої працездатності людини - необхідні умови для розширення промислового виробництва. Комплексне вирішення даної проблеми може бути досягнуте на основі удосконалення організації робочого місця, первинної ланки в системі промислового виробництва. Оцінку його стану рекомендується робити шляхом нормативного і дескриптивного методу, що дозволяє реально визначити не тільки організаційно-технічний рівень виробництва, але і розробити конкретні заходи щодо його подальшого розвитку з урахуванням мотиваційних чинників.

Аналіз матеріального заохочення в ринкових умовах показав, що суб'єкти господарювання самостійно формують фонд оплати праці. З однієї сторони - це перевага, оскільки суб'єкти незалежні, на них не тисне командно-адміністративна система щодо величини та рівня заробітної плати, а з іншої недооцінюються вищевикладені мотиваційні чинники, які являються вічними і діють в різних суспільних формаціях світу. Адже без цього неможливо на науковій основі підійти до формування мотиваційного механізму управління розвитком промислового виробництва.

У третьому розділі “Мотиваційний механізм управління в умовах трансформації форм власності” досліджуються різні мотиваційні чинники від трансформації форм власності до формування корпоративних інтересів. Цей процес йде повільно і суперечливо. Розвиток підприємницької діяльності, малого бізнесу, мікрокредитування й інших ринкових інститутів стримує недосконалість законодавчої і податкової системи. Слабка державна підтримка цих дуже важливих для поступального розвитку промислового виробництва інститутів, дефіцит інвестиційних ресурсів і недостатнє стимулювання інноваційної діяльності не забезпечили формування ефективного власника - основної рушійної сили на шляху подолання кризових явищ і побудови соціально-орієнтованої економіки України.

Досягнення найбільшого ефекту промислового виробництва пов'язане з формами власності на засоби виробництва, що обумовлюють адекватну систему мотивації до ефективної праці. Такою системою є приватна власність на засоби виробництва: індивідуальна, корпоративна, асоційована, власність на вироблену продукцію тощо. Мова йде про таку систему відносин, при якій існує не ілюзорний, а цілком реальний, нерозривний зв'язок працівника з матеріальними умовами виробництва. Зміна форми власності докорінно змінює мотивацію учасників виробництва, неминуче сприяє його економічному і соціальному підйому, подоланню кризових явищ в економіці в цілому.

Історичний досвід показує, що саме капітал обумовлює небачену досі мотивацію до високоефективної праці. Власне капітал є мотиваційним чинником, що виконує в умовах ринку найважливішу функцію по забезпеченню ефективності виробництва. Саме капітал забезпечує єдність, взаємозв'язок, взаємообумовленість складових частин схеми “виробництво - обмін - споживання” і на цій основі дає можливість продуктивно функціонувати ринковій системі. Само по собі виробництво не узгоджене і не пов'язане з обміном неминуче призведе до соціалістичного плану як самодостатнього ідеалу.

Мотивація, на думку автора, у сучасних умовах промислового виробництва пов'язана з альтернативною формою власності. Трансформаційні процеси, що мають місце в нашій економіці, характеризуються значними змінами як при формуванні капіталу, так і його розподілі. Приватизація відіграє значну роль у цьому процесі. Про це свідчать зростання загальної кількості підприємств із колективною формою власності і збільшення обсягу виробленої ними продукції в порівнянні з іншими формами. Так, в 1999 р. із загальної кількості промислових підприємств (9940) до колективної форми власності належало 8196 одиниць, або 82,5 %, якими випущено 69,2 % промислової продукції.

На основі виконаного дисертаційного дослідження зроблені висновки, щодо розвитку промислового виробництва в умовах трансформації форм власності основним мотиваційним чинником є його орієнтація на соціальні процеси.

Необхідно мати на увазі, що мотивація може бути не тільки позитивна, але і негативна. Розвиток промислового виробництва на інноваційній основі, насамперед, впливає на внутрішні мотиви - задоволеність результатами своєї праці і виробництва. Творчість підсилює змістовну сторону праці, в результаті чого мотиваційний вектор буде спрямований у позитивному напрямку.

Аналіз роботи корпоративних структур показав, що сьогодні з метою подальшого розвитку промислового виробництва і підвищення його ефективності багато організацій потребують істотного розширення кола потенційних інвесторів, у першу чергу інвесторів великого капіталу, для залучення яких необхідно опанувати прийнятими у усьому світі процедурами корпоративного управління. Єдиної моделі ефективного корпоративного управління не існує. У кожному конкретному випадку вона розробляється виходячи з особливостей правового й економічного середовища, у якій діє акціонерне товариство. Водночас є ряд загальних базових елементів, що забезпечують належне управління бізнесом. В Україні вони можуть застосовуватися в рамках цивільного законодавства з урахуванням типу акціонерного товариства (ВАТ або ЗАТ). Ці елементи рівною мірою задіяні в комерційних організаціях інших організаційно-правових формах (ТОВ, товариство).

У четвертому розділі “Оцінка мотиваційних впливів на продуктивність праці” обгрунтовуються методологічні і методичні підходи до оцінки ефективності мотиваційного механізму управління розвитком промислового виробництва.

В розділі дисертації підкреслено, що мотивація є складним процесом впливу на різноманітні за своїм характером і змістом спонукальні мотиви працівника, з метою задоволення його потреб. Складність її полягає в тому, що неможливо через якийсь один показник визначити ефективність механізму мотиваційного впливу для досягнення визначеної мети.

Оцінка внутрішніх і зовнішніх мотивів працівника, вимагає аналізу різних виробничих ситуацій з метою одержання якісної інформації, необхідної для прийняття рішення. В роботі обгрунтовано застосування для цієї мети теорії нечітких множин. Суть даного підходу полягає в тому, що вплив людського фактору на продуктивність праці, виходячи з цієї теорії, базується на елементах деяких класів об'єктів, для яких перехід від “належності до класу” та “не належності” не стрибкоподібний, а безупинний. Саме ця характеристика дозволяє швидко оцінювати інформацію, вибираючи тільки ту, яка має відношення до аналізуємої проблеми.

Ефективність функціонування мотиваційного механізму визначається досягненням поставленої мети розвитку промислового виробництва і насамперед забезпечення його прибутковості і конкурентоспроможності. Визачивши фактори, від стану яких залежать результати виробництва, можна досягти активізації діяльності і тим самим поліпшити показники виробництва.

Працівники промислового виробництво в цілому, як і кожного з його підрозділів зацікавлені в тому, щоб після виконання окремих етапів робіт середня заробітна плата зросла якнайбільше. Однак в умовах ринкової економіки її рівень буде визначатися конкретними, досягнутими результатами по подальшому розвитку виробництва і підвищенню його ефективності. У переважній більшості випадків приріст середньої заробітної плати можливий лише за умови реального підвищення продуктивності праці або відповідного зниження чисельності персоналу.

Автором запропонована формула для визначення зв'язку між приростом середньої заробітної плати і відносного зниження чисельності персоналу. Вона має вигляд:

З_ср. r = З _ср. r (1+b), або З _ср. = З _ср.. (1+a).(2)

Наведені залежності дозволяють одержати відносне зменшення чисельності персоналу

де r - чисельність персоналу, чол.; З_ср. - середня заробітна плата, грн; а - приріст річної заробітної плати в частках одиниці; b - приріст річного фонду заробітної плати в частках одиниці.

Величини “r” і “З_ср. ” у діючих умовах оплати праці відмічені одним штрихом, а після досягнення мети або певного її етапу - двома штрихами.

Наведене співвідношення показує не тільки, що нерівність a > b можлива лише за умови r < r, тобто при обов'язковому зменшенні чисельності персоналу, але і встановлює певну кількісну залежність між відповідними величинами і з цієї причини являє собою оцінку ефективності мотиваційного механізму.

При фіксованих значеннях “b” і “r” величина “r” зменшується з ростом “a” по закону, близькому до лінійного (хоча з ростом “a” збільшується не тільки чисельник, але і знаменник правої частини розглянутого співвідношення).

На мал. 3 наведено сімейство універсальних кривих для різних фіксованих значень “b”. Вони наочно показують ефективність заходів галузевого характеру при тому чи іншому прирості річного фонду заробітної плати “b” для досягнення поставленої мети розвитку промислового виробництва.

Мотиваційний механізм управління розвитком виробництва дозволяє погодити інтереси колективу, окремих працівників і суб'єктів господарювання в питаннях взаємозв'язку і взаємозалежності оплати праці.

У п'ятому розділі “Формування мотиваційних умов управління розвитком промислового виробництва” на основі дисертаційного дослідження визначені основні мотиваційні умови по забезпеченню розвитку промислового виробництва в період формування ефективної соціально-орієнтованої економіки України. Показано, що реформування відносин власності формує такі мотиваційні рушійні сили, що забезпечують подальший розвиток ринкових відносин, сприяють активізації діяльності. Для цього необхідно розвивати галузі, що забезпечують швидкий обіг капіталу, енергопостачання і зниження енерго- і матеріалоємності виробництв; освоєння нових прогресивних конкурентноздатних видів продукції; підвищення ефективності діючих виробництв і підвищення соціальної орієнтації виробництв. Мотиваційні умови повинні сприяти відновленню матеріально-технічної бази промислових виробництв за рахунок форсованого введення в дію основного капіталу з тим, щоб з'явилися реальні можливості мотивування працівників шляхом одержання дивідендів. Як відомо, близько 60 % основних виробничих фондів фізично і морально застаріли. Отже, інвестиційний клімат ще не дозволяє істотно обновляти виробництво, підвищувати його ефективність. Фондовий ринок поки що не забезпечує формування діючих власників, хоча трансформація форм власності дозволяє акціонерним товариствам здійснювати фінансування інноваційного і організаційного розвитку виробництва. В цьому відношенні повинен ефективно функціонувати механізм державної підтримки.

Мал. 3. Залежність відносного вивільнення персоналу від приросту

заробітної плати

Його значення і роль для сучасних умов промислового виробництва визначаються необхідністю значних інвестицій, радикальними перетвореннями на якісно новій основі і значній тривалості окупності вкладених засобів у розвиток.

Для стимулювання внутрішнього інвестора необхідно створити більш “м'які” умови оподатковування прибутку від цінних паперів аж до повного звільнення від оподатковування.

На думку автора, в міру поглиблення ринкових відносин зміна форми власності на засоби виробництва, розвиток колективних начал і самостійності в прийнятті рішень стає життєвою необхідністю. Роль колективів зростає, змінюється їх внутрішня соціально-економічна структура. Вивчення процесів, пов'язаних із їх розвитком, дозволяє глибше досліджувати ті явища, що властиві ринковим відносинам.

Як свідчить аналіз, розвиток промислового виробництва, його конкурентноздатність визначаються не тільки якістю виробленої продукції на базі новітніх технологій, прогресивних форм організації виробничої діяльності, але і якісними характеристиками персоналу. І в цьому відношенні, на думку автора, професійний відбір відіграє важливу роль у формуванні мотиваційних умов управління розвитком промислового виробництва.

Основна мета професійного відбору - попередити невдалий вибір людиною робочого місця і даремної втрати нею часу на спробу “освоїти” професію, для якої в неї немає необхідних даних. Тому вишукування можливих шляхів удосконалення професійного відбору є важливою задачею в системі управління мотивацією не тільки в рамках окремо узятого промислового підприємства, але і галузі в цілому. Причому ця задача створює реальні передумови для успішного формування автоматизованої системи галузевого професійного відбору (АСГПВ).

У роботі обгрунтовані основні етапи створення АСГПВ, що можуть бути використані в різних галузях промисловості.

Стимулювання економічного розвитку промислового виробництва неможливо без удосконалення системи оподатковування взагалі і системи фонду заробітної плати, зокрема.

У роботі обгрунтована доцільність, що суми до 500 грн. оподатковуються по ставці значно меншій, ніж у даний час, але, починаючи з прибутку в 1300 грн., реальна ставка запропонованого податку перевершує існуючу в 1,6 разу. У такому підході до оподатковування прибутків фізичних осіб знаходить відображення регулююча функція оподатковування. Це дозволить реально збільшити прибутки за рахунок зменшення частки коштів що перерозподіляються через держбюджет, підвищить стимулюючу функцію заробітної плати, а працю в промисловому виробництві зробить більш мотивованою.

В умовах ринкової економіки реалізація організаційного, технологічного, екологічного та ін. напрямків розвитку промислового виробництва передбачає використання наступних механізмів:

формування цілей розвитку виробництва;

визначення інтересів сторін, які беруть участь у реалізації напрямків розвитку, а також сторін, що приймають участь у використанні й оцінці отриманих результатів;

узгодження цілей і інтересів сторін, задіяних у реалізації напрямків розвитку промислового виробництва.

Мал 4. Система управління мотиваційністю

Таким чином, мотиваційний механізм управління розвитком промислового виробництва являє собою систему, в якій переплітаються різні мотиви: власність на засоби виробництва, мале підприємництво, конкуренція, акціонерний капітал, розвиток виробництва, організаційний розвиток тощо. Коло інтересів учасників виробництва також відрізняється за своїм характером. Однак об'єднуючим моментом є спрямованість потоку мотивів на конкретну виробничу й інші види діяльності.

Управління потоком мотивів, їх генерування можливе за допомогою рекомендованої системи управління мотиваційністю (див. мал. 4).

Запропонована система забезпечує організаційно-економічну і соціальну концепцію управління розвитком промислового виробництва, побудовану на пріоритетах мотивації ділової поведінки, тобто на створенні умов зацікавленості в результаті з орієнтацією на його досягнення.

ВИСНОВКИ

Проведені автором дослідження в рамках дисертаційної роботи дають можливість зробити висновки та внести рекомендації основними з яких є:

1. В дисертаційній роботі обгрунтовано необхідність теоретичних і методологічних досліджень мотиваційних механізмів управління розвитком промисловим виробництвом. Автор виходить із того, що в період трансформації економічної системи важливою проблемою залишається підвищення його ефективності, подальший розвиток на основі інноваційної стратегії, раціональному використанні ресурсів та ринкових чинників, що спонукає виробника до забезпечення постійно зростаючих потреб споживача.

2. Реформування економіки пред'являє високі вимоги до розвитку промислового виробництва. Це пов'язано, перш за все зі зміною форм власності на засоби виробництва, глибоким поділом і кооперацією праці, зміною структури виробництва, необхідністю розширеного застосування сучасних технологій, створенням нових підприємницьких структур.

3. Нині розвиток промислового виробництва характеризується своєю суперечливістю, складністю і неоднозначністю, які пов'язані із нестабільністю як зовнішнього так і внутрішнього середовища.

Кризові процеси поставили на порядок денний цілий ряд проблем. І насамперед це - організаційно-структурне перетворення виробництва, підвищення його конкурентноздатності, зменшення матеріалоємності й енергоємності виробленої продукції, розширення ринку збуту й ін.

4. Розвиток промислового виробництва на основі ринкових механізмів є закономірним процесом. Він обумовлений об'єктивним характером економічних законів. Мотиваційна складова в цьому процесі грає домінуючу роль. Вона забезпечує взаємодію і формування балансу інтересів виробника і споживача, має визначальне значення на всіх рівнях промисловості усіх форм господарювання.