Аналіз роботи Тернопільської загальноосвітньої школи № 20

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

на тему:

“Аналіз роботи Тернопільської загальноосвітньої школи № 20”

Зміст

Вступ………………………………………………………………………….……3

1. Сутність, завдання та основні функції аналізу бюджетної установи…...6

2. Економіко-правовий аналіз нормативної бази……………………….....11

3. Загальна характеристика розвитку бюджетної установи……………....12

4. Аналіз виробничих показників діяльності………………………………16

5. Аналіз потенціалу бюджетної установи…………………………………19

а) Аналіз основних засобів……………………………………………………...19

б) Аналіз матеріальних цінностей……………………………………………...21

в) Аналіз трудових ресурсів…………………………………………………….24

6. Аналіз кошторису видатків……………………………………………....27

7. Аналіз спеціальних коштів……………………………………………….32

8. Аналіз фінансового стану………………………………...........................35

а) Аналіз фінансування бюджетної установи………………………………….36

б) Аналіз балансу виконання кошторису видатків…………………………….37

9. Зведений підрахунок резервів ефективного використання ресурсів бюджетної установи……………………………………………………………..40

Висновок………………………………………………………………………….43

Список використаної літератури………………………………………………..47

Вступ

Виникнення і розвиток економічного аналізу зумовлені постійно зростаючою практичною потребою управління суспільним виробництвом на всіх його ієрархічних рівнях. Суть управління зводиться до виконання суб'єктом управління певних функцій. Зазначимо, що однією з таких функцій є економічний аналіз, з допомогою якого забезпечується кількісна та якісна оцінка всіх змін, що відбуваються в об'єкті управління, в нашому випадку в бюджетній установі, а саме в загальноосвітній школі №20 міста Тернополя, щодо встановлених завдань і програм.

Аналіз дає змогу виявити глибинні зв'язки та взаємозалежності між окремими параметрами установ та організацій, котрі фінансуються з державного та місцевих бюджетів , своєчасно визначити тенденції в розвитку процесів і накреслити кращі , ефективніші варіанти рішень .

Економічний аналіз має забезпечувати взаємопов'язане вивчення діяльності бюджетно-наукових організацій та установ. Виявляючи найсуттєвіші й найтиповіші факти, розчленовуючи й узагальнюючи їх, аналіз допомагає вивчати тенденції господарського розвитку, сприяє їх закріпленню, якщо вони правильні, або усуненню в разі їх неефективності.

Економічний аналіз повинен служити основою виявлення недоліків та резервів в діяльності установ, вибору найбільш раціональних методів та шляхів підвищення ефективності і якості їх роботи.

В господарській діяльності бюджетно-наукових установ є свої особливості, притаманні ресурсам, результатам праці та економічним відносинам в процесі їх реалізації. Цим і визначаються відмінні риси механізму господарювання різних видів установ та методики його аналізу. Вказані відмінності містяться в специфіці показників роботи установ та організацій і затрат, факторів їх зміни, а також резервів підвищення ефективності, якості та організації їх роботи.

З цих особливостей виходять зміст аналізу та порядок розгляду об'єктів дослідження, а також необхідність спеціальної дисципліни - аналізу господарської діяльності бюджетних та наукових установ.

Економічний аналіз забезпечує вибір необхідної для прийняття управлінських рішень інформації та перехід від фіксації стану господарських операцій та процесів до рівня їх розуміння. Це дозволяє з різнорідних даних про окремі економічні явища та фактах господарської діяльності скласти цілісну картину господарського процесу, виявити притаманні лише йому в конкретних умовах тенденції, розробити варіанти управлінських рішень та вибрати з поміж них найбільш оптимальний.

На практиці економічний аналіз дозволяє дати характеристику стану мережі бюджетних установ та наукових організацій, здійснити перевірку правильності та обґрунтованості планових показників господарської діяльності, стану норм та нормативів, що їх регулюють.(11 с.9)

Крім того, він також є необхідним для об'єктивної оцінки фактичних результатів діяльності, виявлення відхилень від планів та їх причин. Кінцева мета аналізу - це пошук резервів подальшого покращення діяльності установ та організацій, котрі перебувають на фінансуванні з державного та місцевих бюджетів.

Отже, економічний аналіз є одним із важливих інструментів управління і повинен широко застосовуватись в господарській практиці.

Місце та роль економічного аналізу в управлінні обумовили формування самостійної галузі економічної науки - аналізу господарської діяльності.

Слід відмітити, що зміст вимог, котрі поставленні в сучасних умовах до діяльності бюджетних та наукових установ і організацій, підвищення важливості їх діяльності у вирішенні задач по прискоренню соціально-економічного розвитку країни, орієнтація оцінки їх діяльності на кінцеві народногосподарські результати обумовлюють необхідність підвищення ефективності управління господарською діяльністю установ.

Значні можливості у вирішенні цієї задачі закладені в широкому використанні в практиці управління економічного аналізу. Він є дієвим способом активного впливу на розвиток бюджетних та наукових установ і організацій у відповідності до вимог економічних законів.

Економічний аналіз діяльності установ та організацій, котрі фінансуються з державного та місцевих бюджетів, опираючись на конкретні факти їх функціонування, дозволяє виявити закономірності розвитку суспільного виробництва. В своїй ролі він виступає засобом пізнання економічних законів.

Підсумовуючи вищесказане можна зробити висновок, що економічний аналіз - це одна з основних функцій управління. Він здійснюється у відповідності до вимог та принципів його наукової організації, котрі визначають предмет, зміст та завдання аналізу господарської діяльності організацій та установ, котрі фінансуються з бюджету.

В даній курсовій роботі ми будемо намагатися зробити детальний аналіз фінансово-господарської діяльності бюджетної установи, котра фінансується з місцевого бюджету, тобто бюджету міста Тернополя, а саме Тернопільської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів № 20.

Ми розглянемо загальну характеристику розвитку даної школи, проведемо аналіз виробничих показників діяльності, аналіз її потенціалу, а саме аналіз основних засобів, матеріальних цінностей, трудових ресурсів, аналіз кошторису видатків, аналіз спеціальних коштів, а також аналіз фінансового стану.

Крім того ми постараємось віднайти резерви та шляхи покращення її фінансово-господарської діяльності.

Все вище сказане буде коротко підсумоване в останньому розділі нашої курсової роботи, а саме у “Висновках”.

1. Сутність, завдання та основні функції аналізу бюджетної установи

Організація управління бюджетними та науковими установами обумовлює необхідність різностороннього вивчення економічних явищ та процесів. Цю роль виконують різні галузі економічної науки, кожна з яких розглядає їх окремі специфічні сторони в якості предмета дослідження.

Економічний аналіз як самостійна наука має свій предмет дослідження. Він характеризує об'єкт дослідження в цілому та окремі його елементи. Це сприяє правильному розумінню ролі та місця економічного аналізу в системі економічних наук з врахуванням характеру галузі суспільного виробництва, а також визначає область його використання.

Предметом економічного аналізу є господарська діяльність бюджетних та наукових установ, направлена на здійснення їх функцій по соціально-культурному та науковому обслуговуванні суспільства, а також, ефективне використання виділених їм ресурсів.(11 с.11) При цьому господарська діяльність характеризується ціллю, процесом та засобами її досягнення, а також результатами, що складаються під впливом різних факторів та відображаються в певній системі економічної інформації . Вони виступають безпосередніми об'єктами аналізу, а тому їх розгляд дозволяє конкретизувати його предмет.

Мета фінансово-господарської діяльності бюджетних та наукових установ і організацій полягає у виконанні визначених державою соціально-культурних заходів в галузі народної освіти, культури, науки, охорони здоров'я з допомогою використання створених в матеріальному виробництві цінностей.

Характерним при цьому є те, що предметом споживання в даному випадку виступають не речі, а сам процес виробництва корисного ефекту фінансово-господарської діяльності бюджетно-наукових установ. Він забезпечує задоволення духовних потреб людини чи зміну соціальних умов, в яких здійснюється її життєдіяльність.

В установах охорони здоров'я - це процес лікування, в школах - навчання учнів, в дитячих дошкільних закладах - догляд за дітьми та їх виховання, в наукових установах - виробництво нових знань, розробка на їх основі науково-технічних новинок та їх втілення у виробництво.

Особливістю фінансово-господарської діяльності бюджетних та наукових установ і організацій є те, що процеси надання певного виду послуг та їх споживання тісно взаємопов'язані та співпадають у часі. У зв'язку з цим в якості об'єкта аналізу виступає сфера обслуговування. Для бюджетних установ вона характеризується контингентом - сукупністю людей, що утворюють однорідну в будь-якому відношенні групу. Це колектив службовців установи, учнів школи, студентів вузу. Під контингентом також розуміється певна норма обслуговування. Для вузів вона встановлюється у вигляді контингенту прийому учнів з метою забезпечення виконання завдань та заказів на підготовку спеціалістів для народного господарства у відповідності до встановленої потреби в них, чисельність населення для обслуговування поліклінікою, лікарнею чи бібліотекою.

По установах науки об'єктом аналізу є масштаби розповсюдження договірних зв'язків на виробництво та втілення наукових розробок. Це може бути народне господарство в цілому, група чи окремі галузі суспільного виробництва, кількість підприємств та власне наука.

Фінансово-господарська діяльність бюджетних та наукових установ і організацій по виконанню їхніх функцій простежується в різноманітних економічних явищах та господарських процесах. До них відносяться, наприклад, проведення уроків в школі, відвідування лікарем хворого.

Економічні явища та господарські процеси в діяльності установ утворюються під впливом різноманітних об'єктивних факторів. Постійно впливаючи на результати діяльності установ, вони відображають існуючі закономірності, зв'язки та залежності.

А тому в процесі аналізу виявляються фактори, визначається вплив кожного з них і в залежності від характеру факторів оцінюються результати діяльності. Тобто, фактори виступають також в якості одного важливого об'єднуючого предмету економічного аналізу.

На нашу думку слід відмітити, що необхідним складовим елементом фінансово-господарської діяльності бюджетних та наукових установ і організацій є ресурси : трудові, матеріальні та фінансові. Їх наявність та раціональне використання виступають основним аргументом збільшення об'єму та підвищення якості послуг, котрі можуть бути представлені окремим групам населення чи суспільству взагалі. Крім того, в ресурсах також заключенні резерви подальшого покращення роботи бюджетних установ. На базі співставлення фактичного витрачання з встановленим нормативом здійснюється оцінка ефективності використання матеріальних цінностей, робочого часу, фінансових ресурсів, виявляються можливості подальшого підвищення ефективності діяльності бюджетних установ.

В кінцевому результаті в якості об'єкту економічного аналізу виступають результати діяльності, що утворюються під впливом різного роду факторів і, котрі залежать від повноти використання ресурсів. Вони відображаються в системі показників, склад і зміст яких розрізняється у зв'язку з належністю установи до тої чи іншої галузі.

Аналітична обробка економічної інформації дозволяє дати оцінку результатів фінансово-господарської діяльності бюджетних та наукових установ і організацій, виявити вплив факторів їх зміни та наявність резервів підвищення ефективності роботи.

Змістом економічного аналізу є глибоке та всестороннє вивчення його предмету з метою розроблення управлінських рішень для переводу економіки установ в новий якісний стан (11 с.14). У зв'язку з цим аналіз починається з виявлення та оцінки факторів. Проте процес аналізу цим, тобто виявленням та оцінкою факторів, не обмежується, а крім того включає ще вимірювання ступеня їх впливу на результати фінансово-господарської діяльності бюджетних та наукових установ і організацій за допомогою спеціальних технічних прийомів.

Слід відмітити, що в процесі аналізу також виявляються резерви, використання яких збільшує можливості установ у здійсненні покладених на них функцій за рахунок ліквідації виявлених недоліків, залучення додаткових ресурсів та подальшого вдосконалення організації їх роботи.

До сутності економічного аналізу входять також узагальнення його результатів, оцінка результатів роботи установи в цілому та розроблення конкретних заходів по знешкодженню виявлених недоліків та використанні резервів.

Безперечно всі ми знаємо, що найбільш детально та точно розкривають сутність економічного аналізу його завдання, а саме:

Виявлення потреби суспільства в послугах бюджетних та продукції наукових установ в потрібному обсязі;

Вивчення повноти задоволення потреб суспільства в послугах бюджетних та продукції наукових установ та перевірка дотримання встановлених нормативів;

Оцінка ефективності використання ресурсів, якими володіє бюджетна установа;

Виявлення та вимірювання факторів відхилень фактичних показників фінансово-господарської діяльності бюджетних та наукових установ і організацій від нормативних та винайдення резервів;

Контроль за збереженням принципів фінансування бюджетних установ та господарського розрахунку науково-дослідних організацій;

Підготовлення аналітичної інформації для вибору оптимальних управлінських рішень;

Слід зазначити, що основні завдання економічного аналізу не вичерпуються цим переліком. Вони є загальними для всіх бюджетних та наукових установ та виконуються при всебічному вивченні їхньої діяльності. В подальшому завдання конкретизуються по сферах діяльності, по видах ресурсів та окремих господарських ситуаціях.

Вони вирішуються з допомогою загальних та власних методик дослідження економіки установ.

Значення економічного аналізу в організації роботи бюджетних та наукових установ характеризується завданнями, які він виконує. Аналіз забезпечує розроблення обґрунтованих планів та нормативів, здійснення контролю за їх збереженням та ефективністю використання різного роду ресурсів, за повнотою задоволення суспільних потреб, виявлення недоліків та невикористаних можливостей в роботі установи.

Звідси випливає, що аналіз є знаряддям керівництва та управління діяльністю бюджетних установ та науково-дослідних організацій.

2. Економіко-правовий аналіз нормативної бази

№	Назва нормативного акту	Коли, ким прийнятий, де опублікований	Короткий зміст
1	Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні	Затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 року №250	Єдині методологічні засади бухгалтерського обліку та звітності в Україні
2	Порядок ведення касових операцій в національній валюті України	Затверджено Постановою правліня Національного банку України від 02.02.95 року	Видача готівки під звіт на господарські потреби та відрядження
3	Наказ про механізм обмеження витрачання коштів розпорядниками коштів Державного бюджету України	Міністерство фінансів України, № 45 від 27.02.98	Розробка та порядок застосування механізму обмеження витрачання коштів розпорядниками коштів Державного бюджету України
4	Інструкція про порядок складання річних бухгалтерських звітів установами та організаціями що утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів	Затверджена Наказом ГУДК України 31.12.1998 №109	Встановлює єдині вимоги до порядку складання річних бухгалтерських звітів.
5	Інструкція зі статистики заробітної плати	Затверджена Наказом Міністерства статистики від 11.12.1995 №323	Визначає склад фонду оплати праці та розмір середньої зарплати
6	Положення про складання єдиного кошторису доходів і видатків бюджетної установи	Затверджене Постановою КМУ від 16.02.1998 №164	Встановлює порядок складання єдиного кошторису доходів і видатків
7	Інструкція з обліку в установах і організаціях, які знаходяться на Державному бюджеті	Затверджена Наказом Міністерства фінансів СРСР від 10.03.1987 №61	Відображає основні принципи та порядок обліку в бюджетних установах

3. Загальна характеристика розвитку бюджетної установи

Об'єктом економічного аналізу в даній курсовій роботі є Тернопільська середня загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів №20 імені Василя Симоненка, а саме її фінансово-господарська діяльність та всі економічні процеси та операції, що з цим пов'язані.

Середня загальноосвітня школа займає основне місце в системі народної освіти. Метою її господарської діяльності є надання населенню систематизованих знань науки та техніки, розвинути відповідні навички та вміння, котрі є необхідними для подальшої професійної підготовки та навчання.

Тернопільська середня загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів №20 імені Василя Симоненка є державно-комунальним загальноосвітнім та навчально-виховним закладом освіти, котрий повинен задовольняти потреби дітей та молоді віком від 6 до 16 років у повній середній загальній освіті. Дана установа повинна створити необхідні умови для отримання населенням середньої освіти, а також забезпечити раціональне використання педагогічних кадрів, матеріально-технічних та фінансових ресурсів.

Юридична адреса даної установи наступна: м. Тернопіль, вул. Братів Бойчуків 4. Тернопільська середня загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів №20 імені Василя Симоненка була введена в дію 1 вересня 1982 року з проектною потужністю на 1176 місць. В перші роки свого існування вона була перевантажена, щодо кількості дітей, котрі навчались в ній. Так, зокрема, в окремі роки в даній бюджетній установі навчалося понад 1350 дітей, що призвело до збільшення кількості перших класів до восьми (1985-1986 роки) та збільшення наповнюваності класів до 39 учнів (3-В клас 1987-1988 роки).

Проте на даний час, у зв'язку з будівництвом нових шкіл в районі Сонячного масиву міста Тернополя, а саме 21, 22 та інших, кількість дітей, котрі навчаються в даній школі, істотно зменшилась та на 01.09.2000 року складає 830 чоловік.

Власником Тернопільської середньої загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів №20 імені Василя Симоненка є Тернопільська обласна рада народних депутатів, а засновником - відділ по управлінню майном комунальної власності області Тернопільського облвиконкому.

Управління освіти облвиконкому здійснює фінансування даної установи, її матеріально-технічного забезпечення, надає необхідні будівлі, інженерні комунікації, обладнання, а також встановлює її статус та район обов'язкового обслуговування. Крім того воно, тобто управління освіти облвиконкому, організовує будівництво та ремонт приміщень, їх господарське обслуговування та забезпечує харчування учнів.

Слід відмітити, що метою фінансово-господарської діяльності Тернопільської середньої загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів №20 імені Василя Симоненка є розвиток та формування особистості учнів, забезпечення соціально-психологічного становлення і трудової їх адаптації, а також виховання в них загальнолюдських цінностей та громадської позиції.

Крім своїх обов'язків дана бюджетна установа має також і права, а саме:

право визначати контингент учнів;

право коректувати пільгами, що передбачені державним бюджетом;

право створювати структурні підрозділи;

право формувати штатний розпис;

право проходити у встановленому порядку державну акредитацію;

право встановлювати посадові оклади та ставки згідно єдиної тарифікаційної сітки;

право встановлювати форми матеріального заохочення в межах фонду оплати праці;

право отримувати кошти та матеріальні цінності від органів державного управління, юридичних та фізичних осіб;

право залишати в своєму розпорядженні та використовувати кошти від господарської діяльності;

право спрямовувати власні кошти на будівництво або благоустрій соціально-побутових об'єктів;

право запрошувати на роботу спеціалістів, в тому числі і закордонних, на договірних (контрактних) умовах.

На основі встановлених Кабміном України нормативів фінансування здобуття повної загально-середньої освіти у середніх загальноосвітніх школах І - ІІІ ступенів встановлюється така мережа класів:

Початкова освіта: 1 - 4 класи.

Неповна середня освіта: 5 - 9 класи.

Повна середня освіта: 10 - 11 класи.

Основними формами коштів Тернопільської середньої загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів №20 імені Василя Симоненка є:

Кошти Тернопільської обласної ради народних депутатів.

Кошти державного бюджету, що надходять у розмірах, передбачених нормативами фінансування загальної середньо освіти для забезпечення вивчення предметів в обсязі державних стандартів.

Кошти, отримані від надання додаткових освітніх послуг.

Кошти, отримані від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, а також кошти, отримані від здавання в оренду приміщень та споруд.

Добровільні грошові внески та пожертвування установ, організацій, а також фізичних осіб.

Для здійснення своїх статутних повноважень Тернопільська середня загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів №20 імені Василя Симоненка може використовувати послуги комерційних банків, підприємств, фірм, благодійних фондів, асоціацій, профспілок, організацій тощо.

Слід зазначити, що в Тернопільській середній загальноосвітній школі І - ІІІ ступенів №20 імені Василя Симоненка утворюється фонд загального обов'язкового навчання (фонд всеобучу), котрий формується з урахуванням матеріально-побутових потреб учнів за рахунок коштів обласної ради народних депутатів, а також за рахунок коштів, залучених з інших джерел.

Кошти фонду всеобучу Тернопільської середньої загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів №20 імені Василя Симоненка зберігаються на рахунках в установах банку і витрачаються відповідно до кошторису, що затверджений директором даної установи. Невикористані кошти фонду за звітній період вилученню не підлягають і використовуються за призначенням в наступному році.

Тернопільська середня загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів №20 імені Василя Симоненка також має право користуватися коротко- і довготерміновими позиками банків. Крім того, за погодженням з відділом по управлінню комунальним майном облвиконкому, дана установа має право продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям та установам, здавати в оренду, надавати безкоштовно в тимчасове користування або в позику, належні їй основні засоби, а також списувати їх з балансу в порядку, встановленому законодавством.

На даний час, згідно звіту з плану по праці по ЗОШ №20, в установі працює 110 основних працівників та 2 сумісники, з цієї кількості 95 - жінки, а 17 - чоловіки. Крім того, 4 працівників перебуває у профвідпустці, 3 - у відпустці за власний рахунок (по догляду за дітьми до 6 років), і 3 - звільнені.

Право Тернопільської середньої загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів №20 імені Василя Симоненка на провадження освітньої діяльності: з наданням повної загальної середньої освіти на рівні державних стандартів з ліцензованим обсягом прийому 977 осіб засвідчується Ліцензією Тернопільської обласної державної адміністрації від 26. 09. 1996 року серія № 200850.

4. Аналіз виробничих показників діяльності

При характеристиці виробничих показників діяльності бюджетних і наукових установ та організацій перш за все звертають увагу на кінцеві результати діяльності. Для установ охорони здоров'я - це здоров'я людей, народної освіти - знання учнів, науки - нові знання про природу, суспільство тощо. Проте кінцеві результати безпосередньо не залежать від зусиль робітників установ, а в значній мірі визначаються інтенсивністю суспільного споживання послуг бюджетних установ та продукції наукових організацій.

Характер безпосередніх результатів діяльності бюджетних і наукових установ та організацій та форми їх реалізації визначають вимірники та коло показників, по яких враховується та оцінюється їх виробнича діяльність. В бюджетних установах використовують тільки натуральні та умовно-натуральні вимірники по показниках, що є характерними для окремих видів установ.

Для середньої загальноосвітньої школи такими показниками є кількість учнів та їх випуск, в поліклініці - кількість лікарських відвідувань та осіб, що звернулися за медичною допомогою, в лікарні - кількість ліжко-днів та число осіб, котрі пройшли лікування і так далі. В наукових установах, окрім натуральних вимірників обсягу діяльності використовується грошова їх оцінка.

Основними завданнями аналізу виробничих показників господарської діяльності бюджетних і наукових установ та організацій є наступні:

Характеристика повноти задоволення суспільства в певних видах послуг по обсягу, змісту та якості;

Оцінка ступеня виконання завдань по розвитку мережі установ, заходів по вдосконаленню їх роботи по наданні послуг населенню та суспільству взагалі, повноти виконання покладених на них функцій;

Виявлення та вивчення впливу факторів зміни рівня обслуговування населення та темпів науково-технічного прогресу, а також пошук резервів подальшого їх підвищення.

В умовах кошторисного фінансування виробничі показники служать основою для визначення фінансових показників, для розрахунку бюджетних коштів, котрі виділяються на фінансування установ.

До виробничих показників установ народної освіти відносять перш за все такі, як розміщення мережі та контингенти. Крім того виділяють виробничі та сітьові показники по конкретних установах народної освіти (2 с.18).

По дитячих дошкільних закладах до виробничих показників відносять число груп, число дітей в групах з режимом роботи 9-10, 12-14 та 24 години. Сітьові показники тут представлені кількістю дітей на початок і кінець року, середньорічною чисельністю дітей, кількістю днів харчування однієї дитини.

По навчальних, неповних середніх та середніх школах виділяють виробничі показники такі, як кількість класів, кількість учнів, середньорічна кількість учнів, кількість днів харчування однієї дитини в рік.

Джерелами аналізу виробничих показників діяльності бюджетних і наукових установ та організацій є:

звіт про виконання плану по штатах та контингентах по Ф №3 - по бюджетних установах;

звіт про виконання науково-дослідних, проектних, конструкторських, технологічних робіт по Ф №2-нт - по науково-дослідних організаціях;

нормативи по розвитку мережі установ та обслуговуванню населення;

дані обліку стану мережі установ, обсягу наданих послуг, контингенту обслуговування та масштабів охоплення послугами, своєчасності їх надання.

Важливим показником оцінки обсягу роботи школи є контингент учнів.

Аналізовані дані показали, що по даній школі за звітній період спостерігалось фактичне зменшення загальної кількості учнів на початок року в порівнянні з плановими даними на 59 чоловік, тобто на 6%(59/977*100%), а протягом року ця кількість зменшилась ще на троє дітей, і на кінець року становила 915 учнів.

В розрізі груп класів даний аналіз виявив наступні зміни:

1 - 4 класи: по даній групі відбулось фактичне зменшення кількості учнів в порівнянні з плановими показниками на 23 дітей, тобто на 7.2% (23 / 320 * 100%) і на кінець року становила 297 чоловік. Незважаючи на фактичне збільшення кількості класів по даній групі на 1клас (12 - 11), фактична наповнюваність 1 - 4 класів зменшилась на 4.2 учні на клас (29-24.8).

5 - 9 класи: тут відбулось ще більше зменшення фактичної кількості учнів в порівнянні з планом. Воно становить -73 дітей, тобто на 13.1%. крім того на кінець навчального року дане число зменшилось ще на 2 чоловіки і становило 482 (557 - 73 - 2). Також відбулось зменшення і фактичної кількості класів по цій групі на 2 класи (19 - 17). Зважаючи на дані зміни фактична наповнюваність класів становила 28.5 і 28.4 відповідно на початок і кінець навчального року, що є на (-0.8) та (-0.9) дитини менше від запланованого.

10 - 11 класи: по даній групі, на відміну від попередніх, спостерігалось збільшення фактичної кількості дітей від запланованих показників на 37 та 36 дітей відповідно на початок і кінець року, що перевищило виконання плану на 37% (37/100*100%) і 36% (36/100*100%) відповідно. У зв'язку з тим, що фактична кількість класів по цій групі залишилась незмінною, тобто 4класи, фактична наповнюваність класів підвищилась в порівнянні з плановою на 9.3 та 9 чоловік, і становила 34.3 та 34 дітей на початок і кінець навчального року відповідно, що звичайно є негативним фактором.

5. Аналіз потенціалу бюджетної установи

а) Аналіз основних засобів

Основні засоби - це матеріальні цінності, котрі використовуються в фінансово-господарській діяльності бюджетних установ та науково-дослідних організацій протягом періоду, що перевищує один рік і вартість яких поступово зменшується в зв'язку із фізичним та моральним зносом.

До основних засобів належать: будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини і обладнання, транспортні засоби, робоча і продуктивна худоба, бібліотечні фонди та інші. Слід зазначити, що основні засоби є матеріально-технічною базою фінансово-господарській діяльності бюджетних установ та науково-дослідних організацій. А тому від їх наявності, стану та використання залежать об'єм та якість послуг та виконаних робіт, які надаються населенню.

По своєму призначенню основні засоби поділяються на виробничі та невиробничі. Ті з них, котрі знаходяться у розпорядженні бюджетних та наукових установ, виступають у формі невиробничих основних засобів на відміну від виробничих фондів сфери матеріального виробництва. Спільними їх рисами є те, що вони використовуються протягом тривалого терміну і під час свого функціонування зберігають свою натуральну форму, поступово зношуються та морально старіють по мірі розвитку науки та техніки.

Основні засоби бюджетних установ виступають в якості предметів невиробничого споживання, як загального так і особистого. Характерним при цьому є те, що їх споживання є процесом створення послуг по задоволенню потреб працюючих.

Слід відмітити, що не всі основні невиробничі засоби однаково впливають на виконання основних функцій бюджетних та наукових установ. Через це їх умовно поділяють на активну та пасивну їх частини.

Під час економічного аналізу основних засобів вивчають їх склад, структуру, стан, рівень забезпеченості бюджетних та наукових установ основними засобами та їх використання.

Джерелами аналізу основних засобів є:

звіт про рух основних засобів, малоцінних і швидкозношуваних предметів (Ф №5) - по бюджетних установах;

звіт про наявність та рух основних засобів (Ф №11-н) - по госпрозрахункових науково-дослідних організаціях;

баланс про виконання кошторису видатків (Ф №1);

баланс по основній діяльності науково-дослідної та конструкторської організації (Ф №1-н);

дані обліку основних засобів (інвентарні списки, нагромаджувальні відомості по вибуттю та переміщенню основних засобів та інші);

відомість інвентаризації основних засобів;

акти про списання основних засобів з балансу, матеріали ревізій, перевірок.

У вище перерахованих джерелах аналізу наявність та рух основних засобів характеризуються в натуральному та грошовому відношенні. Такі дані дозволяють проводити аналіз основних засобів в узагальнюючому вигляді та в розрізі окремих їх видів.

Аналіз основних засобів розпочинається з вивчення їх натурально-речового складу. Для проведення цього аналізу ми скористались даними звіту про рух основних засобів Ф №5. В ході цього аналізу ми встановили значення кожної групи в абсолютній сумі та питому вагу в загальній вартості, а також зміни протягом звітного року.

З наведених даних видно, що основне місце в складі основних засобів ЗОШ № 20 займають будівлі. Так, у вартісному виразі на кінець року їх вартість склала 1482538 грн., що в питомій вазі становить 90.5 %. Друге місце по установі в питомій вазі займають машини і обладнання - 6.0% (98520 грн.). В порівнянні з минулим роком відбулись зміни лише по бібліотечному фонду, а саме його розмір збільшився на 6373 грн. І склав 27972 грн. Цей факт характеризує роботу ЗОШ № 20 з позитивної сторони.

Одним з факторів, котрі визначають зміну стану основних засобів, є їх рух під яким розуміється поступлення протягом року нових та вибуття раніше діючих основних засобів. Інтенсивність цих процесів вимірюється коефіцієнтами оновлення та вибуття.

Зараз ми розглянемо, яка саме ситуація по даних коефіцієнтах в ЗОШ № 20.

Аналіз інтенсивності руху основних засобів ЗОШ №20 (грн.):

1. Основні засоби на поч. року - 1631322

2. Поступило осн. засобів в звітному році - 6400

3. Вибуло осн. засобів в звітному році - 27

4. Основні засоби на кінець року - 1637695

5. Коефіцієнт оновлення (рядок 2 / рядок 4 * 100% ) 0.39

6. Коефіцієнт вибуття (рядок 3 / рядок 1 * 100%) 0.002

Аналізовані дані показали, що оновлення основних засобів склало 6400 грн., або 0.39%, що є надзвичайно низьким показником. Це свідчить про нестачу бюджетних коштів на оновлення основних засобів. В свою чергу коефіцієнт вибуття склав 0.002%, що в грошовому еквіваленті становить 27 грн.

б) Аналіз матеріальних цінностей

Однією з умов нормальної роботи бюджетних та наукових установ є забезпеченість їх матеріальними ресурсами. До них відносяться: будівельні матеріали та обладнання до установки, продукти харчування, господарські матеріали та канцелярське приладдя, паливо, пальне та мастильні матеріали, тара, корма і фураж, матеріали для наукових та інших цілей, запасні частини до машин ті обладнання, спеціальне обладнання та інші. Особливістю їх функціонування в бюджетних та наукових установах і організаціях є те, що вони по мірі витрачання повністю вибувають з народногосподарського обороту.

Вагоме значення матеріальних цінностей в фінансово-господарській діяльності бюджетних установ та науково-дослідних організацій викликає необхідність об'єктивної оцінки обґрунтованості їх заяв на придбання матеріальних цінностей, систематичного контролю за своєчасністю та повнотою поступлення матеріалів від постачальників чи з інших джерел.

Важливо також знати відповідність залишків матеріальних цінностей на складі встановленим нормам, а також раціональність їх використання. При наявності відхилень у рівні забезпечення установи матеріальними ресурсами та їх використання, - виявляють причини.

Сутність аналізу матеріалів бюджетних та наукових установ виявляють його завдання, а саме:

Характеристика повноти задоволення заяв бюджетних і наукових організацій та установ на матеріальні ресурси, комплектність та своєчасність їх поступлення;

Вивчення стану запасів матеріальних ресурсів бюджетних і наукових організацій та установ;

Визначення повноти та раціональності використання матеріальних цінностей;

Виявлення та вивчення причин недостач у забезпеченості установи матеріальними ресурсами.

Джерелами економічного аналізу матеріальних цінностей бюджетних і наукових організацій та установ є широкий спектр звітних, облікових та нормативних документів. Основними з них є:

річний звіт про рух матеріальних цінностей (Ф №6);

звіт про затрати на виробництво (Ф №5-н);

карта обліку затрат по науково-дослідній темі;

звіт про використання кошторису видатків (Ф №2);

документи первинного обліку матеріалів (накладні-вимоги, меню-вимоги, забірні карти та інші).

Розпочнемо ми аналіз матеріальних ресурсів з аналізу забезпеченості ЗОШ №20 матеріальними ресурсами. Основним напрямком вивчення забезпеченості установи матеріальними ресурсами є оцінка виконання плану постачання по їх об'єму та складу. З цією метою по даних обліку співставляють фактичний обсяг матеріалів, що поступили з потребою в них.

Аналіз забезпеченості ЗОШ №20 матеріальними ресурсами (грн.)

Показники	План	Фактично	Відхилення
Медикаменти і перев'язочні засоби	46	50	+4
Господарські матеріали та канцелярські засоби	897	926	+27
Буд. матеріали для поточного ремонту	628	638	+10
Тара	13	0	-13
Всього	1584	1614	+30

З наведених даних можна зробити висновок, що ЗОШ №20 споживає матеріальні цінності по чотирьох облікових групах. По одній з них, а саме по тарі ЗОШ №20 недопоставлено ресурсів на 13 грн., зате по трьох інших, тобто по медикаментах і перев'язувальних засобах, господарських матеріалах та канцелярських засобах та буд. матеріалах для поточного ремонту спостерігається перевищення фактичного придбання матеріалів над запланованим на +4, +27 і +10 грн. відповідно.

Важливою складовою економічного аналізу матеріальних ресурсів є аналіз їх руху. Так, по нашій установі ми маємо наступне:

Показники	Залишок на поч. року	Надійшло	Вибуло	Залишок на кін. року	Відхилення
Медикаменти і перев'язочні засоби	102	50	-	152	+50
Господарські матеріали і канцелярські засоби	6564	638	658	6544	-20
Буд. матеріали для поточного ремонту	4776	926	1296	4406	-370
Тара	549	-	-	549	-
Всього	11991	1614	1954	11652	-340

аналіз кошти бюджетна установа

Аналізовані дані показали, що по нашій установі залишок матеріалів на кінець року зменшився в порівнянні з початком на 340 грн., що в відсотковому відношенні становить 2.8% (340 / 11991 *100%).

Це зменшення відбулося за рахунок збільшення кількості вибулих над тими, які надійшли господарськими матеріалами і канцелярськими засобами та буд. матеріалами для поточного ремонту відповідно на 20 і 370 грн. Крім того, по медикаментах та перев'язувальних засобах відбулось збільшення їх кількості на кінець року в порівнянні з початком на 50 грн., так як за рік поступило медикаментів та перев'язувальних засобів на 50 грн. і ні на одну гривню не вибуло.

в) Аналіз трудових ресурсів

Змістом аналізу трудових ресурсів є вивчення дотримання нормативів з використання різних трудових показників. Економічний аналіз включає виявлення рівня забезпеченості бюджетних і наукових організацій та установ робітниками та оцінку ефективності їх праці, повноти використання робочого часу та раціонального витрачання фондів заробітної плати.

Основними завданнями економічного аналізу трудових ресурсів бюджетних і наукових організацій та установ є:

Вивчення та оцінка дотримання установою ліміту чисельності робітників, нормативів та виконання плану по інших трудових показниках.

Виявлення факторів та конкретних причин відхилень фактичних показників від встановлених нормативів.

Оцінка складу робітників бюджетних і наукових організацій та установ, ефективності праці та її оплати.

В якості джерел аналізу трудових ресурсів бюджетних і наукових організацій та установ використовують планово-звітну інформацію, а саме:

Ф №1-т (по типах установ) звіту установи про виконання плану по праці;

Ф №3 (по типах установ) звіту про виконання плану по штатах та контингентах;

штатні розписи та тарифікаційні списки (формуляри) робітників

бюджетних і наукових організацій та установ;

дані табельного обліку.

Одним з видів аналізу трудових ресурсів бюджетних установ та організацій є аналіз використання робочого часу. В процесі даного аналізу потрібно враховувати, що праця робітників бюджетних та наукових установ і організацій характеризується великою різносторонністю чи неоднорідністю. В межах робочого дня робітник згідно певного розкладу чи по власній ініціативі виконує різні по своєму характеру види робіт. А тому аналітик повинен дати оцінку доцільності використання робочого часу на їх виконання та оптимальності співвідношень між ними.

Також при аналізі весь календарний фонд часу розділяється на номінальний фонд робочого часу та фонд неробочого часу (зайнятий та вільний). Аналіз використання робочого часу здійснюється шляхом співставлення фактичної кількості робочих днів та годин з плановими.

Можна зробити висновок, що по даній школі фактичний рівень використання є вищим від планового. План по кількості заявок на роботу виконаний на 100.7%, тобто на 0.7% більше, в натуральних вимірниках це число складає 22288 годин по всіх робітниках. А план по чисельності робітників виконаний на - 102.7%.

А тому по даній бюджетній установі має місце факт недовикористання робочого часу на 2.0% (100.7% - 102.7%). Причинами цього є збільшення кількості невиходу на роботу з дозволу адміністрації на 3 дні (11 - 8) та в зв'язку з хворобою на 2 дні (11 - 9).

Крім того по даній школі мали місце випадки порушення трудової дисципліни (прогули). Через те фонд робочого часу був недовикористаний на 3.0% ( 102.7% - 99.7%).

6. Аналіз кошторису видатків

Витрати бюджетних та наукових установ і організацій регулюються кошторисами. В кошторисі бюджетної установи відображаються обсяг і цільове спрямування видатків пов'язаних із їх фінансово-господарською діяльністю протягом певного періоду часу.

Під час аналізу враховуються особливості змісту кошторисів бюджетних та наукових установ і організацій, що обумовлені відмінностями в природі витрат та в порядку їх формування.

Видатки бюджетних та наукових установ і організацій формуються за рахунок асигнувань, що виділяються з державного чи місцевих бюджетів, на безкоштовній та безповоротній основі в обсязі та по напрямках у відповідності з затвердженим у встановленому порядку кошторисом.

Бюджетні та наукові установи і організації ведуть облік і складають звіти в розрізі показників кошторисів. Змістом аналізу кошторису видатків є глибоке вивчення цих показників з метою оцінки ефективності використання ресурсів, виявлення відхилень фактичної суми витрат від кошторисної, а також аналіз факторів, що вплинули на ці відхилення.

До основних завдань аналізу кошторису видатків відносять:

Оцінка дотримання кошторисних призначень в цілому та по окремих кодах витрат і економічних елементів витрат.

Характеристика складу та структури витрат, а також їх зміни.

Виявлення факторів відхилень розміру фактичних витрат від передбачених в кошторисі.

Виявлення резервів підвищення ефективності використання ресурсів бюджетних та наукових установ і організацій.

Дані завдання аналізу кошторису видатків конкретизуються в ході вивчення видатків по окремих їх видах та напрямках.

Джерелами даного аналізу виступає інформація, як та, що безпосередньо характеризує рівень затрат, так і та, котра дозволяє виявити фактори їх зміни. До неї належить:

звіт про виконання кошторису видатків бюджетних установ та організацій (Ф №2);

звіт про затрати на виробництво наукової організації чи установи (Ф №5-н);

додаток до балансу по основній діяльності науково-дослідної та конструкторської установи (Ф №2-н);

баланс виконання кошторису видатків бюджетної установи чи організації (Ф №1);

баланс по основній діяльності науково-дослідної та конструкторської організації (Ф №1-н);

карточки обліку витрат та дані первинного обліку витрат матеріальних цінностей, праці та заробітної плати;

звіти про виконання плану по штатах та контингентах (Ф №3).

Розпочнемо ми аналіз кошторису видатків ЗОШ №20 з економічного аналізу виконання кошторису видатків по загальних показниках. З цією метою всі видатки групуються по кодах економічної класифікації видатків. Для проведення даного аналізу скористаємося даними звіту про виконання кошторису установи по бюджетних асигнуваннях.

Аналізовані дані показали, що основну частину видатків по ЗОШ №20 займають видатки на оплату праці працівників, котрі йдуть по 1110 коду економічної класифікації видатків. Так у відсотковому відношенні вони склали по кошторису 62.4%, тобто 135958 грн., а фактично 51%, тобто 135352 грн. звідси випливає, що фактична сума виплаченої зарплати робітникам ЗОШ №20 є меншою від тої, котра виділена по кошторису на 606 грн., або на 0.4% (606 / 135958 * 100%)

Також відбулось зменшення ще і по 1150 коду економічної класифікації видатків, тобто по видатках на оплату послуг з утримання ЗОШ №20, на суму 4грн.(- 0.1%). А от фактичне значення видатків по 1120 та 1130 кодах перевищило суму кошторисного призначення на 3560 грн. та 1657 грн. відповідно, проте у відсотковому відношенні їх частка в загальній величині видатків зменшилась на -2.6% та -0.1% відповідно, і склала 19.2% та 4.0%. Причиною цього явища стало перевищення фактичного витрачання коштів над кошторисним призначенням по 1160 коду економічної класифікації видатків, тобто по оплаті послуг та енергоносіїв, на 43201 грн., тобто на 176.2%(43201 / 24523 * 100%) - більш ніж в півтора рази. Відповідно відразу ж збільшилась і їх питома вага в загальній величині витрат: з 11.2% (по кошторису) до 25.5% (по фактичних витратах), тобто на 14.3% (25.5% - 11.2%).

Всього по кошторису спостерігалось перевищення фактичних видатків над кошторисним призначенням на суму 47808 грн., тобто на 21.9% (47808 / 218000 * 100%), що призвело до витрачання бюджетних коштів на загальну суму 265808 грн.

Однією з складових аналізу кошторису видатків установи є аналіз касового виконання кошторису видатків. Під час проведення даного аналізу касові видатки співставляються із сумою перерахованих коштів, тобто із сумою бюджетних асигнувань.

Таке співставлення дозволяє виявити недовитрачання та перерозхід виділених з бюджету коштів та забезпечує систематичний контроль за процесом виконання кошторису видатків. Подібні факти можуть бути результатом збільшення касових видатків понад виділені бюджетні асигнування по одних кодах при недовикористанні коштів по інших кодах економічної класифікації. По загальному правилу їх наявність свідчить про порушення принципу цільового використання бюджетних асигнувань, що призводить до погіршення утримання мережі установ та обслуговування контингентів. Проте слід враховувати, що економія бюджетних коштів може бути заслуженою, а перевитрачання - оправданим.

А зараз ми розглянемо, яка ж ситуація склалась по нашій аналізованій установі, тобто по загальноосвітній школі №20 міста Тернополя.

Ми бачимо, що ЗОШ №20 за звітній період недопустила жодної копійки перерозходу бюджетних коштів, що є позитивним показником її діяльності. Крім того, по видатках, що йдуть по 1160 коду економічної класифікації видатків, тобто по видатках на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, мав місце недорозхід, тобто економія бюджетних коштів на загальну суму 12275 грн.(24523 - 12248).

Причиною такої економії може бути як бережливе використання енергоносіїв так і зменшення обсягів касових розрахунків, а також можлива ще й така причина як згортання діяльності ЗОШ №20, тобто зменшення кількості учнів та класів, а звідси відповідно і простоювання класних кімнат, що в кінцевому результаті випливає на економії електроенергії. Звичайно в разі присутності другої причини то тоді це є негативним фактором, адже ЗОШ №20 не на повну потужність використовує власні фонди.

Проте, на нашу думку основною причиною такої економії є невчасне розрахування за спожиті комунальні послуги та енергоносії.

Слід зазначити, що важливим етапом аналізу кошторису видатків є вивчення співвідношення між касовими та фактичними видатками. Воно може характеризуватися рівністю між ними, перевищенням касових видатків над фактичними чи навпаки.

По даній установі ми бачимо, що в загальному має місце перевищення фактичних видатків над касовими на суму 60083 грн. якщо аналізувати по кодах економічної класифікації то фактичні видатки перевищують касові по таких видах:

по 1120 коду, тобто по нарахуваннях на заробітну плату , на суму 3560 грн (51060 - 47500);

по 1130 коду “Придбання предметів постачання і матеріалів” на суму 1657 грн. (10500 - 8843);

по 1160 коду “ Оплата комунальних послуг та енергоносіїв” на суму 55476 грн. (67724 - 12248).

Крім того, в школі також мало місце і перевищення касових видатків над фактичними на загальну суму 610 грн., а саме по таких кодах:

по 1110 коду “Оплата праці працівників бюджетних установ” на суму 606 грн.(135958 - 135352);

по 1150 коду “Оплата послуг з утримання установ” на суму 4 грн. (690 - 686).

Перевищення фактичних видатків над касовими свідчить про те, що ЗОШ №20 невчасно розраховується за спожиті матеріали, комунальні послуги та енергоносії, що звичайно є негативним фактором.