Підвищення економічної ефективності виробництва соняшнику

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Природно - економічна характеристика господарства

Розділ 2. Фактичний стан виробництва і економічної ефективності соняшнику за останні 3 роки

Розділ 3. Організація виробництва продукції

3.1 Організація основних виробничих процесів

3.2 Організація зберігання продукції

Розділ 4. Планування виробництва соняшнику

4.1 Планування виробництва продукції

4.2 Планування матеріальних та грошових витрат на виробництво Продукції

4.3 Визначення планової собівартості продукції

Розділ 5. Організація збуту та фінансові результати виробництва соняшнику

Розділ 6. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва соняшнику

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

виробництво економічний витрата збут



Вступ

На кожному етапі розвитку суспільства виробництво сільськогосподарської продукції було і залишається первинною основою життя і в цьому розумінні основою будь-якого матеріального виробництва. Воно задовольняє постійно зростаючі потреби населення в продуктах харчування, а промисловість - у сировині для виробництва продовольчих і промислових товарів широкого вжитку.

Продукція сільського господарства та промислові товари, виготовлені з неї складають близько 75 відсотків роздрібного товарообороту державної та кооперативної торгівлі. Тобто, у сільському господарстві України виробляється майже три четверті товарів народного споживання і біля третини національного доходу, тому від темпів розвитку аграрного сектору значно залежать темпи розвитку економіки держави.

Галузь - це частина сільськогосподарського виробництва, яка відрізняється від інших видом продукції, складом засобів виробництва і знарядь праці, технологією та організацією виробничих процесів. Багаточисельність галузей аж ніяк не означає їх технологічну відокремленість, оскільки будь-яка галузь може успішно функціонувати тільки в поєднанні з іншими. Через це, якщо йдеться про розвиток сільського господарства та його продуктивних сил, до уваги береться передусім його галузевої структури.

Соняшник - один з найважливіших технологічних культур. В Україні вони є основною сировиною для виробництва олії. Вміст олії в насінні становить 47-52%, а в ядрі 65-67%.

Існують також кормові сорти соняшнику, які вирощують на зелений корм і силос. Макуха йде на корм для худоби.

Рослина - теплолюбна і посухостійка(її коріння дістає вологу з нижчих шарів грунту), для вирощування соняшника найпридатніші супіщані та суглинкові чорноземи. Культуру вирощують на півдні України.

Мета написання курсового проекту є планування і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва соняшнику на площі 290 га в умовах ТОВ АФ "ім. Довженка", а також виявити напрямки її майбутньому, закріпити та систематизувати знання одержанні при вивченні предмета: "Планування та організація діяльності аграрного підприємства", набуття навичок планування виробничих процесів в умовах підприємства.

В процесі планування були використані підручники, довідники та звіти за останні 3 роки.



Розділ 1. Природно-економічна характеристика господарства

Товариство з обмеженою відповідальністю - організація, суб'єкт господарювання, статутний капітал якої поділений на частки, розмір, яких встановлюється статутом товариства.

ТОВ створилося в процесі реорганізації колективних сільськогосподарських підприємств (КСП) за рахунок матеріальних і грошових внесків членів ТОВ, крім того, економічною основою діяльності ТОВ є оренда і паї (земельні і майнові).

На даний момент це найпоширеніша організаційно - правова форма комерційних організацій у світі. Ця обставина говорить про перевагу даної організаційно - правової форми для учасників підприємницької діяльності.

Назва товариство з обмеженою відповідальністю не означає обмеження відповідальності товариства як суб'єкта господарського права якимись певними розмірами майна або грошових коштів.

Натомість ідеться про обмеження відповідальності учасників, які несуть ризик збитків у межах їх внесків до статутного капіталу, які вони можуть втратити.

Господарство знаходиться в с. Яреськи ТОВ АФ "імені Довженка". На даний час підприємцтво знаходиться на території сільської ради с. Яреськи. Станом на 01. 01. 2012 р. в господарстві налічується 41105,04 га ріллі, 1144,6 га знаходиться під пасовищами, сінокоси становлять 1378,9га, осушених земель немає.

Детальніше склад і структуру земельних угідь розглянемо в таблиці 1.



Таблиця 1 Склад і структура земельних угідь ТОВ АФ "імені Довженка".

Види угідь	Наявність на 1.01.2010 р.	Наявність на 1.01.2011р.	Наявність на 1.01.2012 р.	Відхилення 2012 р. до 2010 р.
	Площа, га	В % до підсумку	Площа, га	В % до підсумку	Площа, га	В % до підсумку	Площа, га	%
Загальна земельна площа	44855	100	45159	100	44914,5	100	+59,5	0,13
Всього с/г угідь із них:
Рілля	41013	91,4	41140	94,3	41105	91,5	+92	0,22
Сінокоси	1387,9	3,0,	1378,9	3,2	1378,9	3,0	-9	-0,65
Пасовища	1144,6	2,6	1144,6	2,6	1144,6	2,6	-	-
Двори	-	-	-	-	-	-	-	-
Крім того площа ріллі в короткостроковому користуванні	-	-	-	-	-	-	-	-

Розглянувши таблицю 1 можна зробити висновок ,що загальна земельна площа ТОВ АФ "ім. Довженка" на 1.01.2012 р. становить 44914,5 га, що на 59,5 га більше, ніж на 1.01.2010 р. Площа сільськогосподарських угідь, в тому числі і ріллі, у звітному порівняно з минулим роком збільшилась на 92 га або на 0,22%, сінокоси зменшилися на 9 га, пасовища не змінилися.

ТОВ АФ ім. Довженка" розташоване в зоні лісостепу України.

Господарство має вигідне адміністративно географічне положення, відповідно шляхів сполучення та місць збуту продукції. Відстань від сільськогосподарського підприємства до районного центру становить 9 км.

За кліматичними умовами ТОВ АФ "ім. Довженка" відносяться до Полтавського грунтового району, який характеризується широко хвилястим долинно-балковим водно ерозійним рельєфом.

Середньорічна сума опадів становить 520 мм., з яких за вегетаційний період (квітень, жовтень) випадає 390 мм опадів. Найбільше опадів реєструється у червні місяці (80мм) та липні (70мм). Даний грунтовий район відноситься до помірно теплих. Середньорічна температура повітря за даними Полтавської дослідницької станції становить 7,2 градуси. Сніговий покрив нестійкий і протягом зими, під час відлиг, сходить. Орні землі господарства об'єднані у дві восьмимильні сівозміни. Основну частину орних земель становить темно сірі - 35,5 та сірі опідзолені грунти - 12%. Чорноземи опідзолені займають - 20%, чорноземи слабо та сильно реградовані - 30%, темно сірі реградовані - 10%.

Господарство обслуговується двома тракторними бригадами, в яких нараховується 15 тракторів, в тому числі 4 потужних, 4 комбайнів, з яких 2 - зернових, 2 - кормо збиральних. Автопарк має 9 вантажних та 5 легкових автомобілів, які повністю здатні вирішити транспортні проблеми. Підприємство зв'язане автомобільною дорогою з асфальтованим покриттям із обласним центром, відстань до якого 80км. По відношенню до основних місць збуту і покупців с/г продукції господарство розташоване досить непогано.

Директор ТОВ АФ "ім. Довженка" здійснює контроль за діяльністю підприємства в рамках своєї компетенції, діє одноосібно, виконує функції і обов'язки з організації і забезпеченню діяльності даного підприємства. Директор самостійно визначає структуру адміністративно-управлінського апарату підприємства, назначає і звільняє з посади працівників.

До складу господарства входять такі виробничі підрозділи: Яресківський цукровий завод, Шишацьке, Шишацький комбікормовий завод, Орданівка, Балясне, Золота Гора. До соціальної сфери відносять дитячий садок, їдальня.

У рослинництві ТОВ АФ "ім. Довженка" спеціалізується на вирощуванні зернових: пшениця, ячмінь, овес, горох, гречка, кукурудза, цукрових буряків та соняшнику; в тваринництві переважає молочне скотарство.

Сільськогосподарське виробництво здійснюється при поєднанні земельних та трудових ресурсів, основних і оборотних фондів. Земля є головним засобом виробництва продукції рослинництва. Вона є одночасно і предметом, і засобом праці; визначає темпи розвитку і рівень ефективності. В майбутньому господарство планує збільшити насиченість 1 га площі орних земель органічними і мінеральними добривами, використовувати нові високопродуктивні сорти і гібриди сільськогосподарських культур, використовувати сучасну техніку та обладнання, побудови надійні зерносховища, підняти на належний рівень галузь тваринництва. Окрім цього в господарстві планують перетворювати продукцію рослинництва в кінцеві продукти споживання, але для цього необхідне також спеціальне обладнання та устаткування. В цілому ТОВ АФ "ім. Довженка" маючи не погане кліматично-географічне місце знаходження має всі передумови вийти на свій запланований рівень розвитку. На всіх ланках виробництва господарство в більшій мірі технікою забезпечене. Однак, через те що більшість техніки виробила свій моторесурс в критичні періоди господарство залучає на польові роботи орендовану техніку.

Наступним етапом для характеристики господарства є аналіз посівних площ, урожайності і валових зборів сільськогосподарських культур. Для збільшення урожайності важливу роль відіграють 2 фактори: природний - якість грунту, клімат; економічний - до нього відносять структуру та наявність використання виробничих ресурсів.

На валовий збір має вплив 2 фактори: посівна площа і урожайність. Посівна площа - це площа, яка зайнята під с.г. культурами із якої одержують урожайність.

Наявність посівних площ, урожайності і валових зборів розглянемо в додатку А.

Проаналізувавши посівні площі, урожайність і валовий збір за останні 3 роки можна сказати, що посівна площа озимої пшениці зросла на 6,1 %, урожайність також підвищилась на 1,7 ц/га, валовий збір зріс на 70918 ц.

У 2010 році посівна площа ячменю становить 3457 га і валовий збір 108592 ц при урожайності 31,4 ц/га. Порівняно з 2012 роком площа була 3364 га і валовий збір 120913 ц, урожайність при цьому становила 35,9 ц/га.

У звітному році порівняно з минулим кукурудзи на зерно збільшилася на 3,3% , а урожайність по даній культурі підвищилась на 156 ц/га. Звідси бачимо, що валовий збір зменшився на 1703 ц.

Валовий збір соняшнику у 2012 році порівняно з 2010 році збільшився на 43485 ц, при зниженій площі на 11,1 % і підвищеній урожайності на 0,9 га.

На даному підприємстві ріпак не вирощувався. Овес вирощували тільки у 2010році.

Наступним кроком для аналізу діяльності господарства є аналіз поголів'я худоби, продуктивності і валового виходу продукції тваринництва, які подано в додатку Б.

Проаналізувавши поголів'я худоби, продуктивність і валовий вихід продукції можна сказати що у звітному порівняно з минулим роком кількість поголів'я ВРХ збільшилося на 432 голови. У 2012 році порівняно з 2010 роком кількість поголів'я корів збільшилося на 519 голів.

Кількість поголів'я ВРХ на відгодівлю у звітному порівняно з минулим знизилась на 9 голів, валовий вихід продукції підвищився на 1064 ц, продуктивність 1 голови зросла на 0,29 кг

Наступним етапом для аналізу господарства є аналіз грошових надходжень, які показано у таблиці 2.

Грошові надходження - це сукупність отриманих коштів за реалізацію продукції, виконані роботи, послуги, а також виконання інших господарських операцій у процесі фінансової діяльності підприємства.

Коефіцієнт спеціалізації визначається за формулою:

, (1)



де - сума питомої ваги товарної продукції окремих галузей; і - порядковий номер галузі по питомій вазі

Провівши аналіз показників грошових надходжень від реалізації продукції господарства за останні три роки, можу зробити висновок, що у 2012 році порівняно з 2010 роком виручка від реалізації знизилась на 10188,5 тис. грн., а саме дохід від реалізації продукції рослинництва знизився на 10545,9 тис. грн., а від продажу продукції тваринництва зріс на 357,4 тис. грн. Найбільш прибутковою галуззю для даного господарства є тваринництво, адже саме воно займає більшу питому вагу в структурі грошових надходжень, а саме - 67,1%. Відповідно галузь рослинництва займає 32,9%. Можемо також відмітити, що порівнюючи структуру звітного і базисного років, питома вага рослинництва зменшилася на 24,8 %, а відсоток тваринництва в структурі грошових надходжень навпаки зріс на 24,8%. Після детальнішого аналізу структури, бачимо що перше місце і найбільшу питому вагу займає молоко - 59,2% , від продажу якого підприємство отримало 11118,9 тис. грн. , що на +765,9тис. грн. більше порівняно із 2010 роком., меншу питому вагу займає така культура, як соняшник - 21,7%. Так в цілому майже по кожній культурі спостерігається ріст грошових надходжень від продажу, що є досить гарною ознакою для успішної діяльності підприємства

Таблиця 2 Грошові надходження від реалізації товарної продукції

Вид продукції	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Відхилення 2012 від 2010 р.
	Сума, тис. грн.	%	Сума, тис. грн.	%	Сума, тис. грн.	%
Озима пшениця	28030	30,4	41320,0	37,6	47736,1	31,4	19706,1
Жито	-	-	-	-	-	-	-
Гречка	237,0	0,2	267,0	0,2	53,6	0,03	-183,4
Кукурудза на зерно	18065,0	19,6	24628,0	22,4	47524,4	31,3	29459,4
Ячмінь ярий	16074,0	17,4	13409,0	12,2	20159,0	13,2	4085
Горох	3,0	-	616,0	0,5	-	-	613
Соняшник	22720,0	24,7	11448,0	10,4	9586,4	6,3	-13133,6
Соя	6795,0	7,3	18038,0	16,4	26596,1	17,5	19801,1
Овес	14,0	0,01	6,0	-	-	-	-8
Ріпак	-	-	-	-	-	-	-
Всього по рослинництву	91938	99,9	109732	99,9	151655,6	99,9	60339,6
М'ясо ВРХ	9558,0	10,2	12994,0	9,9	16871,7	12,8	7313,7
М'ясо свиней	144,0	0,2	763,0	0,58	417,1	0,3	273,1
Молоко	83372,0	89,5	117058,0	89,4	113853,5	86,8	30481,5
Всього по тваринництву	93074	99,8	130815	99,9	131142,3	99,9	38068,3
Всього по господарству	185012	100	240547	100	282797,9	100	98407,9

Отже, можна сказати, що господарство маю молочно-зерновий напрям господарювання.

Завершальним етапом є аналіз господарської діяльності ТОВ АФ "ім. Довженка", який розглянемо в таблиці 3.

Таблиця 3 Аналіз господарської діяльності ТОВ АФ "ім. Довженка"

Показники	2010р.	2011р.	2012р.	Відхилення 2012р. від 2010р.
				тис.грн.	%
Виробництво валової продукції в порівняльних цінах,тис. грн. В т.ч. рослинництво тваринництво Виробництво валової продукції на 1 працівника, грн. Виробництво валової продукції на 100га с/г угідь, грн. Валовий дохід, тис.грн. Виручка від реалізації продукції, тис.грн. Виручка на 100 га с/г угідь, тис.грн. Фондовіддача, грн. Чистий прибуток, тис. грн. в т. ч. рослинництво тваринництво Дебіторська заборгованість, тис.грн. Кредиторська заборгованість, тис.грн. Середня заробітна плата 1 працівника, грн. Сплата фіксованого податку, тис.грн. Виплата орендної плати, тис.грн.: земельні паї майнові паї Рівень рентабельності всього, % в т. ч. рослинництво тваринництво	9127 5151 3976 34,44 196,0 3917,2 11490,9 2,47 65,76 895 1044,2 2183,3 340 5452 967,36 21,2 564,9 48,9 - 9,8 32,6 44,5	7968 3510 14458 29620 171,8 5011 13263,1 286,0 65,40 1808 1800,5 -190,4 135 4719 992,25 21,2 963,7 - - 15,8 34,5 -1	7502 3013 4489 29888 161,7 8459 16404 353,7 57,1 4749 2259 1852 734 2639 1216,80 21,0 1015,5 - - 38,9 61,8 21,9	-1625 -2138 513 29853,55 -34,3 4487,8 4913,1 351,23 -8,66 3899 1214,8 -331,3 394 -2813 249,44 -0,2 450,6 - - 29,1 29,2 22,6	82,19 58,49 112,9 86780,29 82,5 213,0 142,75 14319,83 86,83 535,64 116,34 84,82 251,88 48,40 125,78 99,05 179,86 - - 396,93 189,57 49,21

Проаналізувавши господарську діяльність ТОВ АФ "ім Довженка" можна зробити висновок , що виробництво валової продукції у 2011р. становило 7502 тис. грн., що на 1629 тис. грн. менше, ніж у 2009р. Це зниження відбулось за рахунок зниження рослинницької продукції на 2138 тис. грн. Також спостерігаємо зниження за останні 3 роки виробництво валової продукції на 100 га с/г угідь на 34,3 тис. грн. у 2011р. порівняно з 2009р. Вагомим показником ефективності господарської діяльності є валовий дохід, який за останні 3 роки в ТОВ АФ "ім Довженка" підвищився на 4487тис. гривень у 2011р. порівняно з 2009р. Маємо збільшення також чистого прибутку на 3899тис.грн. у 2011р. порівняно з 2009р. Наступним важливим показником господарської діяльності підприємств є рівень рентабельності, який у 2011р. становить 38,9%, що на 29,1% більше, ніж у 2009р. ,що є позитивним для підприємства. Вироблено валової продукції на 1 працівника характеризує ефективність використання трудових ресурсів у господарстві. В ТОВ АФ "ім Довженка" маємо підвищення цього показника на 29853,255 тис.грн. у 2011р. порівняно з 2009р. Стан розрахунків господарства теж в задовільному стані. Так, кредиторська заборгованість за останні 3 роки знизилась на 2813 тис. грн., а дебіторська заборгованість підвищилась на 394 тис. грн. В цілому господарську діяльність ТОВ АФ "ім Довженка" можна вважати ефективною.



Розділ 2. Фактичний стан виробництва і економічної ефективності соняшника за остані три роки

Економічна ефективність - це таке співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують вартісні показники ефективності виробництва. Вимірювальну систему економічної ефективності сільськогосподарського виробництва доцільно будувати таким чином, щоб вона була здатна повністю розкривати дві взаємопов'язані і взаємодіючі результативні сторони діяльності аграрних підприємств - раціональність використання ними землі через показники загального ефекту, приведені до одиниці площі сільськогосподарських угідь, і економічність виробництва, показники якої розкривали б, якою ціною одержано цей ефект.

Основною олійною культурою, що вирощується в Україні є соняшник. У складі всіх олійних культур він займає 70% посівної площі. І 85% валового збору. Із насіння соняшнику виробляється приблизно дві третини всієї рослинної олії. Олія має важливе народногосподарське значення.

В Україні поточному сезоні посівні площі під соняшником склали 5,13 млн. га, що на 8% більше ніж в попередньому (4,7 млн га). Середня врожайність насіння соняшнику в 2012/2013 склала 17 ц/га проти 20 ц/га в 2011/2012. Несприятливі погодні умови позначилися також і на якісних характеристиках насіння соняшнику. Зокрема, учасники ринку відзначали велику кількість олієнасіння з низькою олійністю, яка в деяких випадках не перевищувала 38-40%. У підсумку в 2012 році, незважаючи на всі песимістичні прогнози, в Україні був зібраний досить високий за останні кілька сезонів і невисокий в порівнянні з минулим сезоном урожай соняшнику, який склав 8,6 млн т (проти 9,4 млн т в 2011/2012 ). Продовжують скорочуватись запаси олійних. Так, станом на 1 червня 2013 року наявність насіння соняшнику на всіх (сільськогосподарських, зберігаючи та переробних) підприємствах на 41,9% менше порівняно з попереднім роком.

Згідно з даними Держстату, запаси насіння соняшнику до 1 червня поточного року склали 1,2 млн т, що на 37% менше, ніж на аналогічну дату минулого року, у тому числі безпосередньо в агропідприємствах зберігалося 0,5 млн т (на 5% менше). Соняшник - одна з прибуткових технічних культур України з найвищим рівнем рентабельності серед сільськогосподарських культур.

Олійною культурою в Полтавській області є соняшник, насіння якого містить 35-40% олій, яка перевожно використовується для продовольчих цілей, виготовлення мила та фарби. Побічні продукти (макуха і шроти) є цінним кормом для тварин. Зрілі стебла соняшнику можна використовувати як паливо, а також як технічну сировину для виробництва мила, скла, паперу, штучного шовку.Середня врожайність соняшнику в Полтавській обл. Складає 15,7 ц/га, а валовий збір-264 тис. т. Найвищі показники мають Новосанжарський, Глобинський, Зінківський, Карлівський райони.

Макуха та шрот (відходи переробки насіння) - цінний корм для сільськогосподарських тварин. Соняшник також вирощують на силос та зелену масу.

Як вже зазначалося, соняшник є основною олійною культурою на Україні. У державних закупівлях насіння олійних культур його питома вага досягає 96%. У валовому виробництві олії 98% припадає на соняшникову.

Олія має високі смакові якості, за засвоюваністю (86-91%) та калорійністю (929 ккал) значно краща за інші жири. Вона містить до 62% біологічно активної ліноленової кислоти, вітаміни А, Д, Е, К.

З 1 га посіву соняшнику при врожайності 20 ц/га можна одержувати до 10 ц олії, 8 ц шроту або макухи, 12 ц сухих кошиків, 4ц лузги, 35-40 кг меду.

Рівень розвитку соняшника господарства визначається насамперед обсягами виробленої продукції , що в свою чергу обумовлюється розмірами посівних площ, їх структурою та урожайністю. Вища питома вага високоврожайних культур у структурі посівних площ дає змогу навіть при меншій площі посіву одержувати значно більший валовий збір.

Детальніше розглянемо виробництво і реалізацію соняшника на ТОВ АФ "ім. Довженка" за допомогою таблиці 4.

Таблиця 4 Виробництво і реалізація соняшника ТОВ АФ "ім. Довженка"

Соняшник	2 010р.	2 011р.	2 012р.
Зібрана площа, га	1962	1036	1358
Вироблено продукції, ц	18319	24491	26369
Виробнича собівартість, тис. грн.	4995,8	7321	9369,5
Реалізовано у фізичній масі, ц	5035	7290	14331
Виробнича собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	1373,1	1788	4139,4
Повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	2102,6	2023	4638,4
чистий дохід (виручка) від реалізації, тис. грн.	1647,2	2227,6	4769,8

Аналізуючи дану таблицю, можна зробити висновок, що відбулося збільшення виробничої собівартості 1 ц соняшника. Як бачимо з кожним роком виробництво соняшника значно збільшилось, а це свідчить про те що підприємство робить значні успіхи в своїй діяльності. Чистий дохід від реалізованої продукції найвищим був у 2012 році і становив 4769,8 тис. грн. Повна собівартість продукції також з кожним роком зростала, в 2012 році вона становила 4139,4 тис. грн.



Розділ 3. Організація виробництва продукції

3.1 Організація основних виробничих процесів

У технології виробництва соняшнику виділяють два основні періоди - це підготовка грунту і посів, а також комплекс робіт по збиранню врожаю. Підготовка грунту і посів соняшнику майже повністю механізовані. Від якісного і своєчасного проведення цих робіт залежать кінцеві результати виробництва. Виконання їх пов'язане з великими енергетичними затратами. Підготовка грунту включає основну обробку - лущення стерні, оранку або безвідвальну обробку і передпосівний обробіток.

Спосіб основного обробітку грунту вибирають в залежності від попередників, ступеня засміченості та видового складу бур'янів. При розміщенні соняшнику після зернових колосових культур обробка грунту зазвичай включає дворазове лущення стерні і зяблеву оранку. Перше лущення проводять на глибину 5-6см дисковими лущильниками ЛДГ-10 або ЛДГ-15 відразу ж після збирання попередника, друге - важкими дисковими боронами БДТ-7 на глибину 10-12 см після відростання бур'янів. Ці своєчасно виконані операції покращують водний режим грунту, полегшують оранку.

На полях, засмічених корнеотприсковимі бур'янами, застосовують систему зяблевої обробітку грунту з використанням гербіцидів групи 2,4-Д. Для цього перше лущення проводять важкими дисковими боронами БДТ-7, добре підрізання бур'янів, а потім, при масовому відростанні розеток, поле обробляють гербіцидом групи 2,4-Д. Оранку проводять на початку жовтня плугами з передплужниками в агрегаті з кільчасто-шпоровими котками на глибину 25 - 27 см .

На добре окультурених, чистих від багаторічних бур'янів полях отвальную оранку замінюють безвідвальної обробкою на глибину 20-22см за допомогою знарядь КПШ-9, КПШ-5, КПГ-2-250. При цьому значно економляться матеріально-технічні та трудові ресурси, але врожайність не знижується.

При розміщенні соняшнику після кукурудзи основна обробка грунту складається з оранки, яку проводять слідом за прибиранням попередника.

Соняшник вибагливий до запасів поживних речовин у грунті. Органічні добрива під соняшник не вносять, а застосовують під попередню культуру. Соняшник дуже чуйний на мінеральні добрива. Норми їх внесення розраховують на кожне поле, за даними агрохімічних картограм.

Мінеральні добрива застосовують восени, під оранку, використовуючи розкидачі РМГ-4, РУМ-5. Якщо туки не внесли восени, цю роботу виконують навесні, закладаючи добрива в грунт під час ранньої культивації. При цьому перевага віддається локальному внесенню, для якого використовується сівалка-культиватор СЗС-2, 1. У цьому разі одночасно з внесенням добрив роблять і культивацію грунту. Останнім часом частіше почали застосовувати рідкі комплексні добрива, для внесення яких переобладнаний лущильник ЛДГ-10. На його рамі встановлена ??бочка ємністю 1800л. Дискові знаряддя замінені долотоподібні і добрива вносяться безпосередньо в грунт.

Під час весняної допосівного обробітку грунту особлива увага повинна уділяться знищенням бур'янів, вирівнювання поверхні поля та створення оптимальних умов для рівномірного загортання насіння. Хороші результати дає пошарова дворазова культивація. Першу проводять слідом за ранньовесняним боронуванням на глибину 10-12см, другу перед посівом на глибину загортання насіння культиваторами для суцільного обробітку КПГ-4, КПРС-4 з стрілчастими лапами. При цьому добре знищуються бур'яни, значно скорочуються витрати праці на догляд за посівами. У посушливі роки після першої культивації поле накочують кільчасто-шпоровими котками.

На добре окультурених полях проводять тільки передпосівну культивацію з одночасним внесенням гербіцидів. Як правило, на соняшнику застосовують трефлан або його суміш з прометрин. Для приготування розчинів використовують АПР "Темп".

Гербіциди можна вносити в грунт комбінованими агрегатами на базі трактора Т-150, виготовленими в господарстві. До бака ємністю 1,8 м 3, розміщеному на платформі, прикріплюють два спарених культиватора КПС-4 з зубовими боронами. Такий агрегат одночасно вносить гербіциди, закладає їх у грунт і здійснює передпосівну культивацію.

Велика увага повинна приділятися якості насіннєвого матеріалу. Насіння повинні відповідати вимогам 1 класу посівного стандарту. Калібрування - обов'язковий прийом при підготовці насіння до сівби. Завчасно проводиться і їх знезараження фентіураму (з розрахунку 3 кг препарату на 1 т насіння). Протруюють насіння напівсухим способом на машинах ПСШ-3, або "Мобітокс",

Щоб отримати своєчасні, дружні сходи, соняшник висівають у період, коли температура грунту на глибині загортання насіння піднімається до 8-10 ° С.

Під час сівби механізатори прагнуть забезпечити точний висів заданої кількості насіння на рівній відстані один від одного в порядку, закладати їх у вологий шар грунту на глибину 6 - 8 см . Норму висіву встановлюють з таким розрахунком, щоб до збирання збереглося 38-40 тис. рослин на 1 га для сорту і 50-55 тис. для гібридів.

Сіють соняшник пунктирним способом з міжряддями 70см, використовуючи пневматичні сівалки СУПН-8 і переобладнані в господарстві з шестирядним на восьмирядна СПЧ-6М. Робоча швидкість сівалки СПЧ-6М - 4-6, СУПН-8 - 6-8 км / ч.

Сівши проводять в одному потоці з передпосівної культивації, де розрив між операціями не повинен перевищувати 20-30 хвилин. Тривалість оптимального строку сівби поля 1-1,5 дня.

Відразу ж після сівби поля накочують кільчасто-шпоровими котками. У результаті волога підтягується у верхні шари грунту, вирівнюється поверхня поля і сходи з'являються на 2-4 дні раніше.

Дуже важливо своєчасно провести досходове боронування і боронування по сходах. За допомогою першої операції можна знищити максимальну кількість бур'янів ще до сходів соняшнику. Залежно від умов, що склалися проводять одне або два досходове боронування.

Обробку по сходам проводять у період, коли в рослин з'являється перша пара справжніх листків. Щоб забезпечити сприятливі умови росту та розвитку соняшнику, проводять міжрядні обробки, в результаті яких створюється пухкий мульчирующий шар грунту, що сприяє збереженню вологи і знищення бур'янів.

До збирання соняшнику в господарстві приступають у період побуріння і підсихання кошиків у 75-80% рослин. Для прибирання використовують комбайни СК-5 "Нива" з пристроями ПСП-1, 5. Привід молотильного барабана обладнають ланцюговою передачею, що дозволяє зменшити частоту обертання молотильного барабана до 300-400 міні знизити дроблення насіння. Швидкість руху збиральних агрегатів не перевищує 7-9 км / ч. Навантаження на комбайн зазвичай становить 60-70 га. Прибирання в господарстві, як правило, закінчують за 7-8 робочих днів.

Зона, де здійснювали дослідження, характеризується нестійким, часто недостатнім зволоженням. Середньорічна кількість опадів становить 560мм зі значними коливаннями по роках.

3.2 Організація зберігання продукції

Для насіння олійних культур характерним є високий вміст жиру, тому що запасні речовини, які використовуються зародком при проростанні, відкладаються в насінні не у вигляді крохмалю, як у зернових, а у вигляді жирів. Високий вміст жиру в насінні олійних відіграє важливу роль при визначенні режиму його зберігання. Сухе і зріле насіння під час зберігання за низьких температур перебуває у стані спокою, а при підвищенні вологості і температури переходить у стан інтенсивної життєдіяльності. Через це зберігати насіння олійних культур складніше, ніж зерно злакових. Його жир не здатний зв'язувати й утримувати вологу так само, як білки і крохмаль. Крім того, на збереження насіння олійних культур значно впливає підвищений вміст у ньому лущених і битих насінин. Останні швидко пліснявіють, пошкоджується їх зародок, а жир швидко гіркне, тому що в такі зернини через відсутність плодової оболонки потрапляє велика кількість повітря. Бите й лущене насіння відносять до олійної домішки.

Особливість зберігання насіння соняшнику зумовлена тим, що нерівномірна за вологістю маса, яка надходить від комбайнів, внаслідок високої інтенсивності дихання швидко зігрівається. На відміну від зернових, в самозігріванні соняшнику розрізняють 4 стадії: 1) температура насіння підвищується від 15 до 25 °С -- колір, запах та сипкість насіння не змінюються; 2) температура підвищується до 40 °С в результаті дихання насіння та бурхливого розвитку мікрофлори -- насіння стає дефектним, покривається плісенню, має затхлий запах, гіркий смак, втрачає блиск, зростає його кислотність, знижується схожість, втрачається сипкість і насип ущільнюється; 3) температура підвищується від 40 до 55 °С -- розвиваються термофільні бактерії, посилюються гіркий смак та затхлий запах, оболонки темніють, ядро жовтіє, схожість досить низька, кислотність зростає до 15 - 16 мг КОН на 1 г жиру; 4) температура підвищується до 55 °С і більше внаслідок активної діяльності термофільних бактерій та внаслідок процесів, що розвиваються, кислотність зростає до 30 -- 35 мг КОН на 1 г жиру, дефектність насіння становить 100 %.

Насіння соняшнику надійно зберігається лише при вологості менше 7% і температурі не вище 10 °С. При вологості 8 % і температурі 20 °С воно може зберігатися 1,5 міс, при 10 °С -- 4,5 міс, при 1 °С -- понад 6 міс.

Особливо швидко псується травмоване насіння соняшнику (найбільше -- високоолійних сортів). При збиранні вологість смітної домішки удвічі більша за вологість основної маси, на ній багато мікрофлори, тому навіть короткочасне зберігання насіння можна закладати тільки за режиму охолодження, причому ефективним є лише охолодження за допомогою холодильних машин ХМВ-1-30, Г-100 (Німеччина).

Добре зберігається насіння соняшнику в регульованому газовому середовищі, %: кисню -- 1, вуглекислого газу 1,5 -- 2, решта -- азот. Гідролітичні процеси при цьому не припиняються, але інтенсивність їх нижча, і насіння вологістю 8 % та з дещо підвищеним кислотним числом (1,3 мг КОН) і температурою 5 -- 10 °С може без псування зберігатись протягом 4 міс, а при вологості 10 % -- лише 50 - 60 діб.

Самозігрівання насіння олійних культур з підвищеною вологістю відбувається особливо швидко. Це пояснюється тим, що дихає насіння переважно за рахунок жирів, які при окисленні виділяютьбільше теплоти, ніж вуглеводи. Самозігрівання різко знижує якість насіння (ядро темніє, олія гіркне). При розміщенні насіння олійних культур на зберігання особливу увагу приділяють насінню ріпаку, сої та рицини. Основна умова підготовки його до зберігання -- доведення до сухого стану.

У період весняного потепління треба стежити за тим, щоб в масу охолодженого насіння не проникало тепле і зволожене повітря. Якщо виявлено підвищення температури в насипу, його слід охолодити, а при потребі і просушити.



Розділ 4. Планування виробництва соняшнику

4.1 Планування виробництва продукції

Важливість обґрунтованого планування врожайності сільськогосподарських культур пливає з того, що з нею безпосередньо пов'язано багато інших питань виробничо-фінансової діяльності господарств: розміри і структура посівних площ, рівень товарності виробництва, система агрохімічних заходів, продуктивність праці, собівартість і рентабельність виробництва продукції. З огляду на це на особливу увагу заслуговує вибір методів планування врожайності.

В господарствах найчастіше застосовують метод планування врожайності за вже досягнутим її рівнем (за середніми даними) на підприємстві, у передових господарствах зони, за даними державних сортодільниць, дослідних станцій. Ураховують також вплив на врожайність змін основних факторів, що її визначають.

При цьому, як правило, використовують показник середньозваженої за посівними площами врожайності. Більш ефективну інформацію щодо конкурентоспроможності культури дає показник середньоарифметичної врожайності. При плануванні врожайності слід використовувати показник середньоарифметичної простої, адже на рівень урожайності агрономічні та мете реологічні умови впливають значно більше, ніж розмір посівних площ.

Метод планування врожайності за середніми даними найбільшого застосування набув за адміністративно-командної системи і мав назву ,, від досягнутого рівня", але він неефективний в умовах ринкової економіки, оскільки не сприяє підвищенню конкурентоспроможності продукції.

Під час планування та факторного аналізу врожайності враховують різний вплив факторів на врожай та неоднакову залежність їх від людини. З огляду на це виділяють фактори позитивного і негативного впливу на приріст урожаю, залежні, мало залежні від людини, постійні (статичні) та змінні (динамічні), тривалої дії і тимчасові зовнішні та внутрішні. Так, збільшення внесення мінеральних добрив в оптимальних співвідношеннях при вдосконаленні технології позитивно впливає на врожай, а збільшення тривалості збирання сільськогосподарських культур, як правило, негативно; упровадження нових сортів, внесення добрив, застосування пестицидів - це керовані фактори, а погодні умови, склад грунту - некеровані; тип грунту, рельєф, світло, тепло, повітря - постійні фактори, оскільки їх вплив на врожай у конкретних умах практично не змінюється, а опади, добрива, пестициди, сорти, матеріальна зацікавленість, технічне озброєння - динамічні.

Поточне планування врожайності практично зводиться до визначення можливого приросту врожаю внаслідок зміни динамічних факторів з наступним збільшенням фактичної середньорічної врожайності на величину обчисленого приросту. Обчислюють приріст урожаю за рахунок: добрив, що вноситимуться додатково понад використовувану в базовому періоді кількість; поліпшення попередників у наслідок освоєння сівозмін; упровадження продуктивних сортів; розширення площ культур, що вирощуються за інтенсивними технологіями; збільшення площ посівів на зрошуваних і осушуваних землях та на землях, де проведено вапнування та фосфоритування кислих і гіпсування солонцюватих грунтів; розширення площ обробки гербіцидами. Крім того визначають збільшення валових зборів завдяки зменшенню втрат урожаю під час вирощування та збирання, зумовленому розширенням площ обробки фунгіцидами та інсектицидами, скороченням строків збирання та використанням нових комбайнів, які забезпечують менші втрати продукції .У кожному господарстві обчислюють приріст урожаю лише за рахунок тих факторів, зміна яких передбачена в плановому періоді.

Розрахуємо планову урожайність соняшнику у господарстві за формулою:



У_п= (У_с+У_н)/2 (2)

Де У_п - урожайність планова, ц/га

У_с - урожайність середня, ц/га

У_н - урожайність найвища, ц/га

Підставивши дані у формулу 2, маємо результат:

У_п = (22,03+23,51)/2=22,77

Приймаємо планову урожайність 23,0 ц/га

Обчислюючи планову потребу в продукції рослинництва ураховують:

- попит на продукцію певного виду, асортименту та якості на ринку.

Необхідність урахування у процесі планування посівних площ обмежень у сівозмінах випливаю з чітких вимог щодо чергування культур.

Виходячи з визначеної потреби в продукції рослинництва і запланованої врожайності сільськогосподарських культур визначають розміри їх посівних площ.

Посівні площі технічних культур визначають відповідно до потреб у товарній продукції, яку щодо окремих культур повністю, а що інших частково згідно з договорами контрактації, продають як сировину для переробленої промисловості.

Оскільки планова посівна площа була дана в завданні курсового проекту , а нормативна урожайність була вище вказана по тексту , то валовий збір обчислимо в таблиці. Валовий збір знаходиться шляхом множення посівної площі на нормативну урожайність.



Таблиця 5 Планування виробництва соняшнику в умовах ТОВ АФ "ім. Довженка" Шишацького району Полтавської області

Культура	Посівна площа, га	Урожайність, ц/га	Валовий збір, ц
Соняшник	290	23	6670

Отже , при плановій посівній площі 290 га та урожайності 23 ц/га плановий валовий збір соняшнику складе 6670ц .

4.2 Планування матеріальних та грошових витрат на виробництво продукції

Формами планової документації сільськогосподарських підприємств передбачено розрахунок потреби й вартості насіння. Проте процес планування не зводиться тільки до цього. Важливо охопити весь комплекс питань, пов'язаних із сортооновленням, сортозаміною та виробництвом власного насіннєвого матеріалу. Потребу в насінні планують, виходячи з посівних площ і вагових норм його висіву. Якщо при складанні річного плану господарства можна користуватися усередненими для культур нормами висіву насіння, то в планах госпрозрахункових підрозділів, робочих планах з проведення посіву застосовують індивідуальні норми. Ці норми враховують кількість зерен на 1 га, які забезпечують оптимальну густоту рослин, що залежить від сорту, строків і способу посіву, якості насіння, грунту, попередників, забезпеченості поживними речовинами. Умови можуть відрізнятись не лише у виробничих підрозділах, а й на окремих ділянках земель, що зумовлює відповідне визначення норм висіву насіння.

Норма висіву зерен на 1 га визначають на підставі досвіду господарства за попередні роки й рекомендацій наукових закладів з урахуванням господарської придатності насіння.

Проведемо розрахунки потреби і вартості насіння ТОВ АФ "ім. Довженка" на основі технологічної карти.



Таблиця 6 Розрахунок потреби і вартості насіння соняшнику в умовах ТОВ АФ "ім. Довженка" Шишацького району Полтавської області

Норма висіву на 1 га, кг	Потреба насіння на всю площу, т	Ціна 1 т насіння, грн.	Вартість насіння, грн.
8	2,32	8700	20184

Отже, потреба насіння соняшнику на площу 290га становить 2,32 т, вартість насіння становить 20184,00 грн.

У процесі планування потреби в добривах сільськогосподарські підприємства застосовують розроблені науково-дослідними установами зональні, диференційовані за типами грунтів нормативи (норми внесення гною, азотних, фосфорних і калійних добрив на 1 га посівів для одержання врожаю в певних інтервалах, норми витрат добрив на одиницю продукції для культур, норми виносу азоту, фосфору і калію з урожаєм сільськогосподарських культур). Ці норми мають задовольняти потребу рослин у поживних речовин, високу окупність використання добрив, забезпечити виробництво доброякісної продукції розширене відтворення родючості грунту, запобігати шкідливій дії добрив на довкілля і якість продукції.

На особливу увагу заслуговує планування використання мінеральних добрив. За існуючої структури посівних площ, агротехніки й урожайності надходження органічних речовин з кореневими і пожнивними рештками, а також органічними добривами не компенсують втрати гумусу під час його мінералізації.

Проведемо розрахунок потреби і вартості добрив ТОВ АФ "ім. Довженка" на основі технологічної карти у таблиці:



Таблиця 7 Розрахунок потреби і вартості добрив в умовах ТОВ АФ "ім. Довженка" Шишацького району Полтавської області

Добрива	Потреба	Вартість
	на 1 га , кг	Всього на всю площу, т	ціна 1 т грн.	всього, грн.
Мінеральні:	150	43,5	х
В т.ч. азотні	50	14,5	3400	49300
фосфорні	50	14,5	6200	89900
калійні	50	14,5	4900	71050
Всього	Х	Х	Х	210250

Отже, вартість мінеральних добрив складе 210250,00 грн.

План підприємства щодо захисту сільськогосподарських культур розробляється на основі прийнятої в країні науково-обгрунтованої системи захисту рослин, яка включає в себе виконання агротехнічних та інших профілактичних заходів щодо запобігання масовому розвиткові бур'янів, хвороб і шкідників; запровадження стійких до хвороб сортів, біологічних методів захисту рослин, визначення потреби в біологічних заходах, хімічних препаратах.

Проведемо розрахунки потреби і вартості засобів захисту рослин ТОВ АФ "ім. Довженка" на основі технологічної карти у таблиці 8.

Таблиця 8 Розрахунок потреби і вартості засобів захисту рослин в умовах ТОВ АФ "ім. Довженка" Шишацького району Полтавської області

Засоби захисту рослин	Потреба на всю площу, т	Ціна 1 т, грн	Вартість, грн
Харнес	0,725	73980	53635,5
Хлорат-магнію	2,9	24660	71514
Реглору	0,29	7809	2264,61
Всього	Х	Х	127414,11

Отже, витрати на засоби захисту рослин складуть 127414,11 грн.

Протягом всього періоду функціонування колективних сільськогосподарських підприємств оплата праці вдосконалювалась і в наш час склалися певні її види та показники, застосування яких доцільне і за умов ринкових відносин. Оплату праці поділяють на такі види: Основна оплата за:

1) кількість виробленої продукції;

2) обсяг виконаних робіт;

3) відпрацьовані людино-години;

Додаткова оплата за:

1) якість виконаних робіт і строки їх виконання;

2) надбавки за роботу із захисту рослин і на різних видах техніки;

3) підвищена оплата на збиранні врожаю;

4) доплата за стаж роботи в даному господарстві і кваліфікацію виконавця;

Преміювання за:

1) досягнення високих врожаїв і прибутків;

2) економію енергоресурсів та інших прямих витрат;

3) збереження і ефективне використання техніки та подовження строків служби техніки.

Наведені категорії взаємопов'язані між собою і взаємозалежні одна від одної. Чим вища основна оплата праці, тим більша і додаткова, оскільки остання нараховується за відповідними відсотками до основної. Дещо інша система преміювання, яка встановлюється за визначеними показниками від суми економії витрат та встановлення розмірів за збереження техніки, подовження строків її служби, навчання молодих працівників. Преміювання за результати діяльності від прибутку встановлюється у відсотковому розмірі за рішенням трудового колективу. Наприклад, візьмемо операцію "Збирання врожаю з основного масиву". Обсяг робіт становить 290 га, норма виробітку - 15,10. Визначаємо кількість нормо-змін, яка розраховується діленням обсягу робіт у фізичних одиницях на норму виробітку (290 : 15,10 = 19,21). Розраховуємо затрати праці в люд.-год. Для чого необхідно кількість нормо-змін помножити на чисельність персоналу, що обслуговує агрегат і на 7 годин окремо по механізаторах і працівниках ручних робіт (19,21•1•7 =134,47). Підвищена оплата праці розраховується у розмірі 15% від оплати праці по тарифу (321,11•15%=48,16). Доплата за класність розраховується у розмірі 14,5% від оплати праці по тарифу (2804,37*14,5=406,63). Доплата за стаж визначається: сума оплати по тарифу + підвищена оплата праці + доплата за класність і помножити на 11,5% (20364,97+406,63*11,5=20411,73). Розраховуємо нарахування на оплату праці: сума оплати по тарифу + підвищена оплата праці + доплата за класність + доплата за стаж і помножити на 36,4% (20364,97+406,63+20411,73*36,4=28201,48). Розраховуємо всього оплати праці, що включає в себе оплату праці по тарифу + підвищена оплата праці + доплата за класність + доплата за стаж + нарахування на оплату праці з кожної категорії працівників відповідно на механізованих і ручних роботах. Аналогічно розраховуємо всі операції у технологічній карті (Додаток В).

Таблиця 9 Розрахунок оплати праці з нарахуваннями в умовах ТОВ АФ "ім. Довженка" Шишацького району Полтавської області

Категорія працівників	Оплата праці по тарифу	Підвищена оплата праці (15%)	Доплата за класність (14,5%)	Доплата за стаж (11,5%)	Нарахування на оплату праці (36,4%)	Всього оплати праці
Трактористи-машиністи	13478,35	1829,36	1954,36	1958,14	6996,16	26216,37
Ін..працівники	16097,53	2414,63	х	2128,90	7513,34	27668,08
Всього	29575,88	4436,38	1954,36	4074,48	14379,72	53884,45

Отже, оплата праці з нарахуваннями складе 53884,45 грн.

Планування собівартості продукції передбачає найбільш ефективне і раціональне використання наявних сільськогосподарських угідь, основних засобів, матеріальних і трудових ресурсів відповідно до вимог землеробства і тваринництва та охорони навколишнього середовища. Обґрунтоване планування витрат на утримання основних засобів - необхідна передумова організації роботи виробничих одиниць на принципах комерційного чи господарського розрахунку. Тому планування витрат на утримання основних засобів є одним з найважливіших розділів кожного господарства.Витрати на виробництво планують одночасно і в безпосередньому зв'язку з розрахунками врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин, агрохімічних і зоотехнічних заходів, що забезпечують запрограмований вихід продукції. При цьому виробничі витрати узгоджують із наявними ресурсами, включаючи і надходження з матеріально-технічного постачання, а також ураховують їх ефективність і кількісний вплив на величину врожайності культур і продуктивності тварин. Тому процес планування витрат на виробництво продукції рослинництва охоплює такі стадії: аналіз величини і структури витрат у попередньому періоді; уточнення норм і нормативів матеріальних і трудових затрат та їх узгодження з нормативними показниками розвитку тваринництва і рослинництва,продуктивності й оплати праці з планами капітальних вкладень і матеріально-технічного постачання; обчислення розміру витрат на виробництво продукції планового року та її собівартості.До витрат на утримання основних засобів належать:

- амортизація;

- затрати на ремонт;

- пальне.

У статті "Амортизація" обчислюють суму амортизаційних відрахувань на трактори і сільськогосподарські машини. Крім цих відрахувань також включають амортизацію інших основних засобів: виробничих приміщень, гаражів, споруд. У статті "Затрати на ремонт" визначають суми витрат на поточний ремонт сільськогосподарської техніки, гаражів.

Розрахуємо затрати на амортизацію і ремонт ТОВ АФ "ім.Довженка" на основі технологічної карти у таблиці:



Таблиця 10 Розрахунок затрат на амортизацію і ремонт в умовах ТОВ АФ "ім. Довженка" Шишацького району Полтавської області

Вид затрат	Обсяг робіт в ум.ет.га	Норматив затрат на 1 ум. ет. га	Всього затрат, га
Амортизація	969,6	12,50	12120
Ремонт	969,6	9,50	9211,2
Всього	х	Х	21331,2

Затрати на амортизацію і ремонт складуть 21331,2 грн.

У статті "Пальне" розраховують витрати множенням обсягу робіт у фізичних одиницях на одиницю роботи. Витрати на весь обсяг робіт розраховують множенням вартості пального на весь обсяг робіт.

Проведемо розрахунок затрат на пальне ТОВ АФ "ім.Довженка" на основі технологічної карти у таблиці11.

Таблиця 11 Розрахунок затрат на пальне в умовах ТОВ АФ "ім. Довженка" Шишацького району Полтавської області

Вид затрат	Норматив затрат на весь обсяг робіт,кг	Ціна 1кг,грн	Вартість,грн
Пальне	19326,10	12	234993,00

Отже, затрати на пальне складуть 234993,00 грн.

Загальновиробничі витрати становлять 12% фонду оплати праці, що складуть: 53884,45*12/100= 6466,13 грн, а загальногосподарські - 20% фонду оплати праці, що становитимуть 53884,45*20/100= 10776,89 грн.

4.3 Визначення планової собівартості одиниці продукції

Важливим показником, що характеризує роботу підприємства, є собівартість продукції.

Собівартість продукції (робіт, послуг) - це витрати підприємства, пов'язані з виробництвом і збутом продукції, виконанням робіт та наданням послуг (далі - собівартість продукції). Собівартість продукції є узагальненим показником, який характеризує всі сторони виробничої діяльності господарства.

Відповідно до стандарту 16 "Витрати" виділяють такі елементи операційних витрат:

- матеріальні затрати (сировина і матеріали, покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати, паливо, електро- та теплоенергія),

- затрати на оплату праці,

- відрахування на соціальні потреби,

- амортизація основних засобів,

- інші затрати (спрацювання нематеріальних активів, орендна плата, обов'язкові страхові платежі, відсотки по кредитах банку, податки, що включаються до собівартості продукції, відрахування до позабюджетних фондів та інше).

Таблиця 12 Визначення собівартості продукції соняшника в умовах ТОВ АФ "ім. Довженка" Шишацького району Полтавської області

Стаття витрат	Сума, грн	Структура , %
Оплата праці	53884,45	7,86
Вартість насіння	20184,00	2,95
Вартість добрив	210250,00	30,68
Вартість засобів захисту рослин	127414,11	18,59
Витрати на амортизацію	12120,00	1,77
Витрати на ремонт	9211,2	1,34
Витрати на паливо	234993,00	34,29
Загальновиробничі витрати	6466,13	0,94
Загальногосподарські витрати	10776,89	1,57
Всього прямих затрат	685299,82	100,00

Загальна сума витрат може змінюватись із-за об'єму випуску продукції, її структури, рівня змінних затрат на одиницю продукції і суми постійних витрат. Отже, загальна сума витрат на вирощування соняшнику складе 685299,82 грн.

Важливим узагальнюючим показником собівартості продукції- витрати на одну гривню товарної продукції, який вигідний тим, що, по - перше, дуже універсальний: може розраховуватися в кожній галузі промисловості, і, по - друге, наочно показує прямий зв'язок між собівартістю і прибутком.Для більш глибокого вивчення причин зміни собівартості продукції аналізують звітні калькуляції по окремих виробах, порівнюють фактичний рівень затрат на одиницю продукції з плановим і даними попередніх років в цілому і по статтях затрат. Собівартість центнера соняшника визначається діленням витрат (без вартості побічної продукції) на фізичну масу основної продукції. Побічною продукцією вважається бадилля і продукція, яка не реалізована, згодована худобі. Проаналізувавши структуру собівартості соняшника на плановий рік користуючись даними технологічної карти та попередніми розрахунками, бачимо, що найвища питома вага по витратах на майбутній рік припала на витрати пального 34,29%.

Собівартість 1 ц соняшнику при цьому складе: 685299,82/6670=102,74 грн/ц, а собівартість 1 га - 685299,82/290=2363 грн



Розділ 5. Організація збуту та фінансові результати виробництва соняшнику

Аналіз фінансового стану підприємства є одним з найважливіших для розуміння вихідної точки змін та прорахунку можливих варіантів дій, спрямованих на покращення ефективності функціонування підприємства. Будь-який недолік в прорахунках та недостача засобів в одній сфері діяльності підприємства може порушити ефективність всієї системи діяльності підприємства та не тільки призвести до недоотримання прибутку, а й до збитковості діяльності організації.