Визначення оптимальних портфелів державних облігацій й акцій не досить для складання кінцевого портфеля цінних паперів. Необхідно також вирішити в яких пропорціях будуть інвестуватися кошти в ці портфелі.

Для визначення цих пропорцій скористаємося моделлю Марковица, застосованої при знаходженні оптимального портфеля облігацій.

Характерною рисою в цьому випадку буде те, що як розглянуті одиниці будуть виступати не окремі цінні папери, а самі портфелі цінних паперів. Тому інтерес буде представляти динаміка прибутковості портфелів, а динаміка прибутковості окремих їхніх складових у розрахунок братися не буде.

При складанні портфеля акцій той факт, що ціни були номинированы в доларах США, не впливав на кінцевий результат у вигляді частки цінного папера в портфелі. У цьому випадку при визначенні ковариаций з портфелем облігацій, вираженому в гривнях, можуть виникнути розбіжності. Тому виникає необхідність перерахування прибутковості акцій, виходячи з котирувань акцій у гривнях.

Для рішення завдання знаходження оптимальної структури сукупного портфеля цінних паперів по моделі Марковица будемо використати ті ж кроки, які робилися при складанні портфеля облігацій у параграфі 3.1.

Для побудови ефективної безлічі можливих портфелів необхідно обчислити математичне очікування й ковариационную матрицю.

За крок розрахунку була прийнята один тиждень, але оцінювалося значення прибутковості за місяць. Це доцільно, тому що більший крок розрахунку підвищить трудомісткість без істотного збільшення точності, а менший крок розрахунку істотно знизить діапазон даних до 6 величин. Оцінювалася ж прибутковість портфелів на місяць через те, що календарний місяць був обраний за обрій розрахунку.

Прибутковість портфеля облігацій за місяць була знайдена простим розподілом річної прибутковості на 12. Тижнева прибутковість портфеля акцій була наведена до місячного шляхом множення на кількість тижнів.

Математичне очікування прибутковості портфеля в цьому випадку розраховано не як арифметичне середнє, а за нього прийнята очікувана прибутковість, отримана в попередньому параграфі. Вона є більше точною величиною, тому що при розрахунках був використаний крок в один робочий день. Ряд доходностей даний для того, щоб розрахувати матрицю ковариаций й, отже, визначити ризик портфеля.

Для складання ковариационной матриці необхідно розрахувати среднеквадратическое відхилення прибутковості портфелів і коефіцієнт кореляції між ними (табл. 3.6).

Таблиця 3.6 - Вихідні дані для оптимізування сукупного портфеля

Ковариации розраховані на основі формули (2.5). Результати зведені в табл. 3.7. Ковариации портфеля облігацій і портфеля акцій рівні среднеквадратическому відхиленню, зведеному у квадрат, тобто дисперсії цих портфелів.

Таблиця 3.7 - Коваріаційна матриця

На основі цих даних можливо побудувати ефективну безліч портфелів. Математичне очікування прибутковості портфеля визначається як середньозважене доходностей, де як вага виступає частка інвестицій до окремий цінний папір (формула 2.3). Ризик кожного портфеля визначений по формулі (2.4)..На основі даних можливо побудувати ефективну безліч можливих сукупних портфелів цінних паперів (рис. 3.7).

Рисунок 3.7 - Ефективна безліч сукупних портфелів

Тепер необхідно визначити місце розташування оптимального портфеля, тобто вибрати прийнятне співвідношення прибутковості й ризику.

Тому що банки є організаціями, не схильними до великого ризику, те шукана крапка повинна перебувати в лівій частині кривої - з меншим ризиком. Починаючи з деякого моменту, крива здобуває усе більше пологий вид, що свідчить про те, що при подальшому збільшенні прибутковості ризик збільшується наростаючими темпами. Тому, доцільно за оптимальний портфель для даного інвестора прийняти портфель із прибутковістю 15,2%.

Таким чином, у даному портфелі облігації мають 45%, а акції представлені 55%. Дотепер склад портфеля визначався у відносних величинах. Для наступної оцінки результатів необхідні абсолютні значення. Тому необхідно визначити кількісний склад портфелів. Для цього необхідно вибрати суму инвестируемых коштів.

Розглянемо формування інвестиційного портфелю з обсягом інвестування в розмірі в 5 млн. грн.

Таким чином, з огляду на, що 45% коштів інвестуються в ОВДП, а 55% - в акції, одержимо, що 2250 тис. грн. повинне бути спрямоване на покупку ОВДП, а частина, що залишилася (2750 тис. грн.) - на покупку акцій.

Количество облігацій для покупки розраховується по формулі:

, (3.6)

де K_i - кількість коштовних облігацій, шт.;

d_i - частка портфеля, займана облігацією;

S - сума коштів, инвестируемая в портфель, грн.;

P_% - ціна облігації, в % від номіналу;

N - номінал облігації, грн.

Дані для розрахунку й результати зведені в табл. 3.8.

Так як кількість облігацій округлялося до цілого, сума инвестируемых коштів небагато відрізняються від первісної. У такий спосіб вартість портфеля облігацій на 01.06.2011 становить 2250076,42 грн.

Таблиця 3.8 - Розрахунок кількості облігіцій для купівлі

Таблиця 3.9 - Розрахунок кількості акцій для купівлі в портфель

Аналогічно облігаціям, кількість акцій округлялося до цілого. У такий спосіб вартість портфеля акцій на 01.06.2011 становить 2587750,39 грн.

4. Охорона праці і навколишнього середовища

4.1 Загальні питання охорони праці

Коло користувачів ПЕВМ вже давно не обмежується професійними програмістами, тому необхідно надавати велику увагу забезпеченню безпечних умов праці людей, що працюють на цих машинах. Головною задачею охорони праці користувачів ЕОМ є максимальне зменшення дії небезпечних і шкідливих чинників, підвищення продуктивності праці. Підвищення технічної оснащеності підприємств, застосування нових матеріалів, конструкцій і процесів, збільшення швидкостей і потужностей машин робить вплив на характер і частоту нещасних випадків і захворювань на виробництві. Праця людини в сучасному автоматизованому і механізованому виробництві є процесом взаємодії людини і машини, причому центральне місце належить людині - оператору. Поліпшення умов праці, підвищення його безпеки впливають на результати виробничої діяльності: продуктивність праці, якість і вартість продукції, що випускається, а також приводить до зниження виробничого травматизму, професійних захворювань, зберігає здоров'я працівників і одночасно приводить до зменшення витрат на оплату пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці.

В існуючому законодавстві [33] велику увагу надається питанням захисту працюючих від дії небезпечних і шкідливих чинників виробничого середовища. В законі України про охорону праці" (2002г.) сказано, що державна політика базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці.

Використовуються економічні методи для управління охороною праці на підприємстві. Створюються національні, галузеві, регіональні програми з питань охорони праці, враховуючі різні напрями економічної і соціальної політики держави. Встановлюються єдині нормативи по охороні праці для всіх підприємств, організацій незалежно від форм власності. Створюються страхові фонди. Існують різні пільги і компенсації за важкі і шкідливі умови праці.

В даному розділі розглядається діяльність користувача ЕОМ при виконанні дипломної роботи в економічному відділі.

Характеристика приміщення, в якому знаходиться комп'ютер: розміри приміщення: - площа: S = 6 ? 4 = 24 м²; - об'єм: V = 6 ? 4 ? 3,0 = 72,0 м³.

Згідно [34], норма площі на одного працюючого не повинна бути менше 6 м². В приміщенні, що розглядається, чотири робітничих місця, таким чином необхідна площа: S_необх. = 6 ? 4 = 24м². Отже, приміщення відповідає вимогам [34]. Приміщення розташовано на другому поверсі чотириповерхової будівлі.

Приміщення пожежонебезпечне, категорії В, оскільки в ньому знаходяться тверді матеріали, що згоряють [35]. Відповідно до обліку категорії пожежонебезпечності і поверховості будівлі, в якій розміщено дане приміщення, ступінь вогнестійкості будівлі - ІІ [36].

Перелік основних небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які зустрічаються на робочому місці, що розглядається, надані в таблиці 4.1 [37].

Таблиця 4.1- Небезпечні і шкідливі виробничі чинники

4.2 Промислова санітарія

Метеорологічні умови вибираються відповідно до вимог [38], виходячи з таких чинників: категорії тяжкості робіт по енерговитратах, періоду року.

При роботах операторського типу, пов'язаних з великою нервово-емоційною напругою, передбачені оптимальні значення параметрів мікроклімату в приміщенні. Енерговитрати складають 139 Вт, оскільки роботи виконуються сидячи. Категорія виконуваних робіт - Iа. Оптимальні норми температури, відносної вологості, швидкості руху повітря в приміщенні в холодний і теплий період року для категорії робіт Iа приведені в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Оптимальні параметри мікроклімату

Для забезпечення параметрів мікроклімату в межах норми, оптимального рівня іонізації повітря [n⁺ = (1500 ? 3000), n^Ї = (3000 ? 5000)] в см³ повітря [34], концентрації пилу нижче встановленого значення ПДК = 4 мг/м³, в даному приміщенні передбачені прилади зволоження і штучної іонізації повітря, а також кондиціонування повітря. Розрахунок і вибір кондиціонера загального призначення представлений нижче.

Розрахунок і вибір кондиціонера при виконанні роботи проводиться виходячи з розрахункової величини необхідної витрати повітря і номінальної продуктивності типорозмір кондиціонера.

Алгоритм розрахунку наступний.

1) Обчислюємо кількість надмірного тепла в заданому приміщенні по формулі:

Qиз = Qобор. + Qл. + Qосв. + Qрад. , Вт (4.1)

для чого:

1.1) визначається Qобор. - виділення тепла від устаткування і допоміжної апаратури, споживаючої електроенергію і рівно

Qобор = 1,2 ?860?N?ц₁? ц₂, Вт (4.2)

де N - сумарна потужність енергоспоживання комплексу електроустаткуванні;

ц₁ - коефіцієнт використовування настановної потужності, рівний 0,95;

ц₂ - коефіцієнт одночасності роботи, визначається

ц₂ = n_о/(n_о-n_н)

де n_о - загальна кількість електроустаткуванні, шт;

n_н - кількість непрацюючої електроустаткуванні, шт.

В нашому випадку n_о = 9 шт. (комп'ютери - 4, лампи - 2, принтер - 1, ксерокс - 1), nн = 1 шт., N = 5 кВт. Отже, ц2 = 9/(9 - 1) = 1,125. Звідси

Qобор = 1,2 ? 860 ? 5 ? 0,95 ? 1,125 = 5514,75 Вт.

1.2) Q_л - надходження тепла від кількості людей (обслуговуючого персоналу), Вт. І визначається по формулі:

Q_л = 1,2? 0,5 ? nq, Вт (4.3)

де n - кількість працюючих в приміщенні, чіл.;

q - кількість повного тепла, що виділяється однією людиною, визначається категорією тягаря праці, Вт. Тут n = 4 чол, q = 135 Вт.

Qл = 1,2 ? 0,5 ? 4 ? 135 = 324 Вт.

1.3) Qосв.- виділення тепла від електричного освітлення, визначається по формулі:

Qосв = q_уд SE, Вт (4.4)

де q_уд -питоме тепловиділення, в розрахунках приймається рівним 0,05;

S - площа приміщення, м² . В нашому випадку S =24 м²

E - рівень освітлення на 1 м², лк. E = 300 лк. Відповідно

Qосв = 0,05 ?24 ? 300 = 360 Вт.

1.4) Qрад - надходження теплоти через зовнішні захищаючі конструкції від сонячної радіації

Qрад = Qост + Qмас, Вт(4.5)

де Qмас - кількість тепла, що поступає через масивні огорожі, Вт в розрахунках можна прийняти рівним 0;

Qост - кількість тепла, що поступає через зовнішнє скління.

В нашому випадку Qост = 70 Вт. Значить, Qрад = 70 + 0 = 70 Вт.

2) Визначаємо температуру в приміщенні для створення комфортного стану людини по формулі:

(4.6)

де бк -коефіцієнт тепловіддачі тепла конвекцією і визначається за формулою Для приміщення з оптимальними параметрами V = 0,1 м/с (отже );

- коефіцієнт тепловіддачі тіла випромінюванням і приймається рівним 3,6;

витрати енергії людини при роботі, Вт. Тут

3) Продуктивність систем кондиціонування повітря (ВКВ) в літній час при подачі більш холодного повітря визначається по формулі:

(4.7)

де питома вага повітря в приміщенні, рівний 1,2928

0,24 - питома теплоємність повітря, кДж/кг град;

(4.8)

де t_в - температура повітря в робочій зоні;

t_пр. - температура повітря, що подається.

В даному випадку звідки

Qиз = 6268,75 Вт. Отже

Розрахованій продуктивності кондиціонера відповідає типорозмір кондиціонера КТА 1-1,6 з номінальною продуктивністю по холоду, рівній 6000 ккал/ч.

Вид опалювання - центральний [39]. Джерела надходження води - міський водопровід, діюча каналізація - господарсько-побутова [40] .

Шум є одним з найпоширеніших на виробництві шкідливих чинників. У відповідності з [41] в приміщеннях бухгалтерії, де розміщені ПК рівні звуку і еквівалентні рівні звуку не повинні перевищувати 50 дБА. Для зменшення рівня звуку і вібрації застосовуються демпфуючі матеріали (гумова прокладка під принтер).

Комп'ютер і в першу чергу монітор є джерелами: електростатичного поля, слабких електромагнітних випромінювань в низькочастотному і високочастотному діапазонах (2 Гц …400 Гц), рентгенівського випромінювання, ультрафіолетового, інфрачервоного і випромінювання видимого діапазону.

Згідно [42], встановлюються гранично допустимі значення напруженості електричного і магнітного полів частотою 50 Гц залежно від часу перебування персоналу в приміщенні. Напруженість електричного поля не перевищує 5 кВ/м, напруженість магнітного поля на робочому місці не перевищує 8 кА/м, а напруженість електростатичного поля не перевищує 20 кВ/м [43], що дозволяє не регламентувати час перебування в приміщенні.

Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрану не перевищує 0,1 мбер/час [44]. Рівні всіх можливих випромінювань достатньо низькі і не перевищують діючі норми. На робочому місці, що вивчається, розміщений найбезпечніший монітор, в якому створений додатковий металевий внутрішній контур, замкнутий на вбудований захисний екран. Згідно існуючим рекомендаціям час безперервної роботи за екраном не повинен перевищувати 4 годин, тривалість перерви для відпочинку повинен складати 10 - 15 хвилин.

В приміщенні, що вивчається, передбачено природне і штучне освітлення. За якнайменшим розміром об'єкту розрізнення, встановлюємо розряд зорових робіт - III, підрозряд зорових робіт -"в", контраст об'єкту розрізнення з фоном - малий, характеристика фону - світлий.

Природне освітлення - односторонньо бічне. Нормативне значення коефіцієнта природної освітленості визначаємо по наступній формулі:

% ( 4.9 )

де е_N - коефіцієнт природної освітленості;

e_н - коефіцієнт природної освітленості для III розряду зорових робіт;

m_N - коефіцієнт світлового клімату (0,9);

номер групи забезпеченості природним світлом

Штучне освітлення - загальне рівномірне. Як джерела світла використовуємо люмінесцентні лампи типу ЛБ 40-4. Нормативне значення освітленості для IIIв розряду зорових робіт Е_min складає 300 лк. Загальне освітлення виконано у вигляді переривистих ліній світильників типу ЛСПО 1В переважно прямого світла (Н) з дзеркальними екранними сітками і відбивачами. Основні характеристики освітлення, передбачені в приміщенні, надано в таблиці 4.3 [45].

Таблиця 4.3- Характеристика освітлення

4.3 Електробезпека

При проектуванні систем електропостачання, при монтажі силового електроустаткування і електричного освітлення в будівлях і приміщеннях для ЕОМ необхідно дотримуватися вимог нормативно-технічної документації (ПУЕ, ПТЕ, ПТБ і ін.).

ЕОМ є однофазним споживачем електроенергії, що живиться від трифазної чотирьохпроводної мережі з глухозаземленою нейтраллю змінного струму частотою 50 Гц. Електробезпека ЕОМ забезпечується комплексом конструктивних, схемноконструктивных і експлуатаційних засобів і способів захисту [46].

Експлуатаційні заходи захисту ґрунтуються на дотриманні правил техніки безпеки при роботі з високою напругою і наступних запобіжних засобів:

- не підключати і не відключати роз'єми кабелів при включеній напрузі мережі;

- технічне обслуговування і ремонтні роботи проводити тільки при вимкненому живленні мережі.

Конструктивні заходи безпеки забезпечують захист від випадкового дотику до струмопровідних частин за допомогою захисних оболонок і ізоляції струмопровідних елементів. Ступінь захисту оболонки ЕОМ повинен відповідати класу пожежонебезпечної зони приміщення П-ІІа [47] і бути не нижчим ІP-44. В мережах напругою до 1000В з глухозаземленною нейтралью як схемноконструктивною мірою захисту застосовується занулення.

Експлуатаційні заходи.

Необхідно дотримувати правила техніки безпеки при роботі з високою напругою і наступні запобіжні засоби:

- монтаж, обслуговування, ремонт і наладка ЕОМ, заміна деталей, пристосувань і блоків повинна здійснюватися тільки при повному виключенні живлення;

- в приміщеннях, де експлуатуються більше 5 комп'ютерів на видному і доступному місці встановлюється аварійний і резервний вимикач для повного відключення електроживлення;

- заземлені конструкції в приміщенні повинні бути надійно захищений діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.

Працівник, що поступає на роботу, обов'язково проходить вступний і первинний інструктаж по техніці безпеки в цілях профілактики нещасних випадків, а також знайомиться з інструктажем по дотриманню заходів техніки безпеки при роботі з ПЕВМ.

4.4 Пожежна безпека

Категорія приміщення по вибухо-пожежонебезпеки - В [34], вогнестійкість будівлі - II [35]. Зона класу приміщення П-IIа. Ступінь захисту оболонки для вказаної пожежонебезпечної зони - IР44[47].

Можливими причинами пожеж в приміщенні може бути несправність електропроводки і електроустаткування, коротке замикання в мережі, зберігання горючих матеріалів, блискавка і т.д.

Згідно [48] пожежна безпека забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту і організаційно-технічними заходами.

В системі запобігання пожежі передбачені наступні заходи:

- контроль і профілактика ізоляції;

- наявність плавких запобіжників в устаткуванні;

- блискавкозахист будівлі. Для даного класу пожежонебезпечної зони приміщення П-IIа, з урахуванням кількості грозових годин у рік (20 годин), встановлено ІІІ категорію блискавкозахисту [49].

Система пожежного захисту передбачає наступні заходи:

- приміщення забезпечено вогнегасниками -ВВК-8, ВПС-6.

Організаційними заходами пожежної профілактики є навчання виробничого персоналу протипожежним правилам, видання необхідних інструкцій і плакатів, засобів наочної агітації.

4.5 Охорона навколишнього середовища

Кожний громадянин України має право на належні, безпечні і здорові умови життя, закріплені Конституцією України. "25 червня 1991 року був прийнятий Закон України про охорону навколишнього природного середовища" [50].

Устаткування, що використовується - ПЕОМ, принтера, не є джерелом забруднення навколишнього середовища, проте при виробленні ресурсу стає вторинною сировиною і підлягає утилізації.

ЕОМ складається з безлічі компонентів, які складають істотні труднощі при їх утилізації. Переробка таких матеріалів після експлуатації устаткування є однією з головних екологічних проблем нашого часу [51].

Стандартом ТСО'99 накладається ряд обмежень до кабелів, що використовуються. Також міжнародними стандартами (починаючи з ТСО'92) передбачається застосування енергозберігаючих технологій, накладаються обмеження на допустимі рівні потужності, споживані в неактивному режимі.

Посилювання вимог до виробництва і матеріалів, а також розробка нових виробничих і утилізаційних технологій дозволяють зменшити антропогенне навантаження на навколишнє середовище.

Висновки

У даній дипломній роботі зроблене формування інвестиційного портфеля. Процес формування й оптимізації містив у собі наступні етапи:

1) Досліджено теоретичний матеріал по інвестиційному процесі, цінним паперам і портфелю цінних паперів. Розглянуто основні цінні папери (акції й облігації, особливо державні), тому що саме вони в наслідку були включені в портфель. Причиною цьому послужили низький ризик і ліквідність державних облігацій і можливість одержання високого доходу по акціях.

2) Докладно розглянута структура інвестиційного процесу, за допомогою якої надалі минулому проведені розрахунків.

а) Досліджено й проаналізовані методики формування оптимальної структури портфеля цінних паперів.

3) На основі проведеного аналізу методик зроблені наступні висновки:

а) індексна модель Шарпа застосовна у випадку прогнозування цін акцій й аналізу ринку й неприйнятна для оптимізації структури портфеля, тому що цінні папери розглядаються окремо;

б) модель оцінки фінансових активів хоча й відрізняється власне кажучи від моделей Тобина й Шарпа, її ринковий портфель може бути розрахований за допомогою цих моделей;

в) незважаючи на те, що ринковий портфель й індекс у теорії арбітражного ціноутворення не розглядаються, на практиці важко з'ясувати, які конкретні фактори ризику потрібно включати в модель, а також спрогнозувати значення цих факторів;

г) кращою методикою для формування оптимальної структури портфеля державних облігацій є параметрична модель Марковица. Однієї із причин цього є те, що другие описані методики застосовні в основному лише до акцій;

д) для формування портфеля акцій було вирішено використати синтез відразу декількох моделей. За основу прийнята модель оцінки фінансових активів, що використає ринковий портфель, але на практиці використають ринковий індекс, тому "бету" визначають за допомогою ринкової моделі Шарпа. Ринковий портфель є тотожним "дотичному" портфелю в моделі Тобина, тому "дотичний" портфель було вирішено розрахувати за допомогою алгоритму Элтона-Грубера-Падберга, що застосуємо до моделі Тобина.

4) Формування портфеля цінних паперів проводилося в три етапи: визначення оптимальної структури портфеля державних цінних паперів, акцій і сукупного портфеля. У такий спосіб портфель має дворівневу структуру.

а) На основі фактичних біржових котирувань випусків державних цінних паперів за період із січня 2011р. по травень 2011р. (крок розрахунку - один тиждень) знайдена оптимальна структура портфеля державних цінних паперів на початок червня 2011р.

5) Крапка торкання ефективної безлічі й кривій байдужності визначалася експертним методом. Таким чином, очікувана прибутковість до погашення портфеля облігацій склала 16% річних, а ризик склав величину 0,52.

6) Проведено аналіз акцій з використанням індексної моделі Шарпа, що показав наступне:

а) більшість акцій у короткостроковому періоді показали більше високий ризик, чим у довгостроковому. Це пов'язане з тим, що останній квартал характеризувався бурхливим ростом ринку;

б) акції практично не корелюють із ринком.

7) На основі обраної моделі й фактичних біржових котирувань за період із січня 2011р. по травень 2011р. (крок розрахунку - один день) знайдена оптимальна структура портфеля цінних паперів на початок червня 2011р.

8) При формуванні сукупного портфеля також була застосована модель Марковица. Характерною рисою в даному було те, що як структурні одиниці виступали не окремі цінні папери, а самі портфелі. Аналіз показав, що 45% коштів необхідно інвестувати в державні облігації, а 55% - в акції.

9) Можна зробити висновок, що застосування математичних моделей не означає гарантованих результатів. Однак, незважаючи на неточність прогнозів, моделі оптимізації структури портфеля цінних паперів, допомагають досягти прийнятного рівня прибутковості й ризику й зберегти кошти, принаймні при зростаючому ринку. Більше точного результату прогнозів можна досягти застосовуючи більше глибокий фундаментальний аналіз, але ухвалюючи рішення щодо стилі, методі, моделі інвестування необхідно співвіднести генерируемые витрати й здобуті переваги.

Список джерел інформації

1. Алехин Б. - Ликвидность и микроструктура рынка государственных ценных бумаг // Рынок ценных бумаг. - 2001. - №20. - С.20-30.

2. Банковское дело: Учебник. - 4-е изд., перераб. и доп. /под ред. В.И. Колесникова, Л.П. Кроливецкой. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 464 .

3. Буренин А.Н. Рынок ценных бумаг и производных финансовых инструментов: Учеб. пособие. - М.: Открытое общество, 1998. - 347 с.

4. Ефимова М.Р., Петрова Е.В., Румянцева В.Н. Общая теория статистики: Учебник. - М.: ИНФРА-М, 1998. - 416 с.

5. Игнаточкин В. Нужно ли эффективное множество для оптимизации портфеля? // Рынок ценных бумаг. - 1998. - №8. - С. 62-65.

6. Касимов Ю.Ф. Основы теории оптимального портфеля ценных бумаг. - М.: Филинъ, 1998. - 144 с.

7. Миркин Я.М. Ценные бумаги и фондовый рынок. - М.: Перспектива, 1995. - 368 с.

8. Петров В. Проблемы и перспективы внутреннего рынка государственных долговых обязательств // Рынок ценных бумаг - 2001. - №8. - С. 23-26.

9. Пономаренко В.С., Раєвнєва О.В., Стрижиченко К.А. Моделювання поведінки інвестора на фондовому ринку: Монографія. - Харків: ВД "ІНЖЕК", 2004.-264с. Укр. мова

10. Родионов Д. Стратегический обзор рынка // Рынок ценных бумаг. - 2001. - №17. - С. 31-36.

11. Рынок ценных бумаг: Учебник / Под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 352 с.

12. Рэй К.И. Рынок облигаций: Торговля и управление рисками/ Пер. с англ. - М.: Дело, 1999. - 587 с.

13. Ряузов Н. Стратегия коммерческого банка на рынке ценных бумаг. Опыт Банка ЗЕНИТ // Рынок ценных бумаг - 2000. - №22. - С. 71-77.

14. Третьяков А. Корреляционный анализ фондовых рынков // Рынок ценных бумаг. - 2001. - №15. - С.59-61.

15. Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник / Под ред. Е.С. Стояновой. - 5-е изд., перераб. и доп. - М.: Перспектива, 2000. - 656 с.

16. Ценные бумаги: Учебник / Под ред. В.И. Колесникова, В.С. Торкановского. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 448 с.

17. Ценные бумаги: Учеб. пособие / Н.И. Берзон, М.А. Кожевников, С.Е. Гуськов и др. - М.: ВШЭ, 1998. - 253 с.

18. Шарп У., Александер Г., Бэйли Дж. Инвестиции: Пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 1028 с.

19. www.pfts.com.ua - Перша фондова торгівельна система.

20. www.kinto.com.ua - Інвестиції і цінні папери в Україні.

21. www.ukrse.kiev.ua - Українська фондова біржа

22. www.stol.kiev.ua - Столица ценные бумаги.

23. www.bank.gov.ua - Офіційний сайт НБУ

24. Закон України "Про охорону праці", листопад 2002 р.

25. ГОСТ 12.0.003 - 74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введ. 01.01.76.

26. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89.

27. СНиП 2.04.05-91 Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1991

28. ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення. К.: Мінбуд. Укр., 2006. - 74с.

29. ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности.

30. ГОСТ 12.1.002-84 ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряжённости на рабочих местах.

31. ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.

32. ГОСТ 17.1.3.03-77*. Правила выбора и оценка качества источников централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. - Введ. 01.07.78.

33. НПАОП 0.00 - 1.31 - 99 Правила охорони праці під час експлуатації ЕОМ.

34. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007, Київ 1998.

35. Методические указания к созданию благоприятных условий труда пользователей ПЭВМ, работающих с дисплеями на ИВЦ -Харьков: Минздрав УССР, 1986.

36. Правила устройства электроустановок. Энергоатомиздат, 1987.

37. НПАОП 40.1 - 1.32 - 01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок.

38. НАПБ Б.03.002-2007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Київ -2007.

39. ДБН В.1.1 - 7 - 2002 Пожежна безпека об'єктів.

40. Дуганов Г.В. и др. Охрана окружающей природной среды.- К.:Выща шк. 1988.- 304 с.

Размещено на Allbest.ru