Комплексна оцінка науково-технічного потенціалу української академії аграрних наук та її місце в академічному секторі науки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК ТА ЇЇ МІСЦЕ В АКАДЕМІЧНОМУ СЕКТОРІ НАУКИ УКРАЇНИ

Лузан Катерина Олександрівна

Київ - 2006

Анотація

технічний наука академія аграрний

Лузан К.О. Комплексна оцінка науково-технічного потенціалу Української академії аграрних наук та її місце в академічному секторі науки України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.02 - економіка та управління науково-технічним прогресом. Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню науково-технічного потенціалу Української академії аграрних наук (УААН). Розглянуто та поглиблено теоретичні основи дослідження науково-технічного потенціалу. Розроблено методичний підхід до здійснення комплексної оцінки науково-технічного потенціалу академії наук, який включає проведення статистичних, соціологічних та наукометричних досліджень і дозволяє системно розглянути проблему, одержати об'єктивну інформацію про розвиток академії за рахунок взаємодоповнення джерел інформації та використання різних методів дослідження, робити певні зрізи та проводити порівняння, зробити обґрунтовані висновки та розробити пропозиції щодо розвитку академії в сучасних умовах.

На основі розробленого методичного підходу проведений комплексний аналіз науково-технічного потенціалу УААН, що дозволило визначити комплекс проблем Академії та розробити рекомендації щодо їх вирішення та подальшого розвитку УААН в сучасних умовах.

Ключові слова: науково-технічний потенціал, науковий потенціал, науково-технічна діяльність, академічна наука, Українська академія аграрних наук, аграрна наука.

Аннотация

Лузан Е.А. Комплексная оценка научно-технического потенциала Украинской академии аграрных наук и ее место в академическом секторе науки Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.02 - экономика и управление научно-техническим прогрессом. Центр исследований научно-технического потенциала и истории науки им. Г.М. Доброва НАН Украины, Киев, 2006.

Диссертация посвящена исследованию научно-технического потенциала Украинской академии аграрных наук (УААН). Предложено обобщенное определение экономической категории "потенциал" некоторой системы как ее способность получать результаты (продукцию, услуги, научные разработки и т.д., в зависимости от системы, а также достигать поставленных целей и решать проблемы), которая определяется имеющимися ресурсами и их использованием, которое в свою очередь характеризуется полученными ранее результатами. Рассмотрены теоретические основы исследования научно-технического потенциала и сформулировано определение данной категории как способность научной системы получать научные результаты, достигать поставленных целей и решать сегодняшние и будущие проблемы, которые встают перед наукой. Исследованы составляющие научно-технического потенциала, их содержание и определены направления их оценки. Исследованы особенности развития научно-технических потенциалов государственных академий наук Украины. Определено, что Национальная академия наук Украины и УААН как две самые крупные и самые "старшие" академии Украины имеют схожие тенденции развития. С начала 90-х годов ХХ века их потенциал потерпел значительные потери в связи с экономическим кризисом в стране, с 1999-2001 гг. началась некоторая стабилизация, которая проявляется в замедлении негативных тенденций сокращения потенциала, а также росте отдельных показателей. Три другие государственные академии наук Украины развивались на протяжении анализируемого периода (1991-2005 гг.), что сопровождалось колебаниями основных показателей с общей тенденцией роста.

Разработан методический подход к проведению комплексного исследования научно-технического потенциала академии наук, который включает проведение статистических исследований на основе традиционных показателей и предложенных автором направлений оценки составляющих научно-технического потенциала, социологических исследований на основе разработанной анкеты ученого и программы интервью с директорами институтов, наукометрических исследований по предложенной методике исследования научных журналов и анализа развития тематических направлений исследований. Разработанный методический подход включает проведение следующих видов анализа:

- исторического - для изучения истории создания и развития УААН;

- документального - для изучения задач УААН и других государственных академий (анализ статутов и документов о создании академий);

- наукометрического - при анализе массива академических научных журналов как инструментов представления научных результатов и осуществления коммуникаций в науке, а также при анализе развития тематических направлений исследований в УААН;

- статистического - при исследовании тенденций развития научно-технических потенциалов государственных академий наук Украины на основе данных официальной статистики Госкомстата Украины; при оценке научно-технического потенциала УААН на основе данных внутренней статистики Академии;

- сравнительного - для сравнения тенденций развития УААН и Российской академии сельскохозяйственных наук (РАСН);

- социологического - для анализа развития научных исследований и проблем в УААН на основе анкетирования ученых и проведения интервью с высшим руководством Академии;

- экономико-математического моделирования - для расчета модели влияния ресурсных факторов на результативность научных исследований.

На основе разработанного методического подхода проведен комплексный анализ научно-технического потенциала УААН, который выявил наличие диспропорций в структуре потенциала Академии, возникших в связи с его значительным и бессистемным сокращением в 90-х годах ХХ века, но наряду с этим подтвердил способность УААН осуществлять научное обеспечение развития АПК Украины и способствовать его переходу на инновационный путь развития. Выявлено необходимость осуществления реформ в УААН, но они не должны носить кардинальный характер и должны сохранить статус Академии как наивысшего государственного научного учреждения страны в области аграрной науки. На основе проведенного анализа выявлен комплекс проблем УААН, который включает финансовые, кадровые, организационные проблемы, проблемы коммерциализации научных результатов, материально-технического, информационного обеспечения, проблемы международного сотрудничества и планирования исследований. Разработан комплекс мероприятий по решению этих проблем и повышению эффективности функционирования УААН в современных условиях провозглашенного перехода АПК Украины на инновационный путь развития.

Ключевые слова: научно-технический потенциал, научный потенциал, научно-техническая деятельность, академическая наука, Украинская академия аграрных наук, аграрная наука.

Annotation

K.O. Luzan. Complex evaluation of the scientific and technological potential of the Ukrainian Academy of Agricultural Sciences and its place in the academic sector of science of Ukraine. - Manuscript.

The dissertation to obtain the scientific degree of the Candidate of Economic Sciences in the speciality 08.02.02 - Economics and Management of Scientific and Technological Progress. G.M. Dobrov Centre for Scientific and Technological Potential and Science History Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2006.

The dissertation is devoted to the study of the scientific and technological potential of the Ukrainian Academy of Agricultural Sciences (UAAS). The theoretical concepts of scientific and technological potential are considered and deepened. A methodological approach to a complex evaluation of scientific and technological potential of academies of sciences is developed; this approach includes the usage of statistical, sociological and scientometric research and allows to consider the problem systematically and to receive an objective information on the development of an academy due to different sources of information and methods used, which are complementing each other. The approach makes it possible to make and consider different cuts and make comparisons; to come to justified conclusions and propositions as to the development of academies under contemporary conditions. Based on the developed methodological approach a complex analysis of the scientific and technological potential of UAAS was performed, which allowed identifying a complex of problems of the academy and to prepare recommendations with regard to their solving and to further development of UAAS in modern conditions.

Key words: scientific and technological potential, scientific potential, scientific and technological activity, academic science, the Ukrainian Academy of Agricultural Sciences, agricultural science.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Протягом останнього сторіччя наука почала відігравати одну з провідних ролей у розвитку економіки. Базис для подальшого розвитку науки закладається фундаментальними дослідженнями, призначення яких виявляти основні закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв'язку. В Україні, як і інших країнах пострадянського простору, фундаментальна наука зосереджена в академічному секторі. Двома найбільшими академіями наук України є Національна академія наук України (НАН України) та Українська академія аграрних наук (УААН), які мають найбільш давні традиції серед інших академій та здійснюють безпосередній вплив на розвиток економіки країни. Призначення УААН - бути основною рушійною силою розвитку в сфері аграрного виробництва, вона повинна змінювати продуктивну силу аграрної сфери. В сучасних умовах ринкової економіки існує необхідність в істотному підвищенні ролі УААН в інноваційному розвитку АПК з метою забезпечення конкурентоспроможності його продукції на світових ринках.

На сьогоднішній день УААН є осередком фундаментальної аграрної науки України, вона разом із науковими підрозділами вузів та галузевими інститутами аграрного профілю здійснює науковий супровід розвитку АПК України. Причому в цьому процесі УААН належить основне місце, вона є базою для розвитку аграрної науки в Україні в цілому. Нею проводяться фундаментальні дослідження за широким спектром тематичних напрямків в сфері аграрної науки і здійснюється координація фундаментальних наукових досліджень інших наукових установ аграрного профілю в Україні.

Слід зазначити, що основи академічної сільськогосподарської науки в нашій країні були закладені за радянських часів, однак на сьогоднішній день кардинально змінилися умови її функціонування, що пов'язано із становленням ринкової економіки в Україні, розвитком глобалізаційних процесів та відкритістю ринку, коли перед наукою і, зокрема, аграрною постають нові виклики, а саме: виведення АПК країни з кризового стану, забезпечення його розвитку на інноваційній основі, забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на світовому ринку та ін. Це вимагає пошуку нових підходів як до дослідження розвитку аграрної науки з метою підвищення її впливу на розвиток економіки країни в нових умовах, так і до питань оцінювання науково-технічного потенціалу, який в сучасних умовах характеризується значними якісними та кількісними змінами. Відбувається зміна і пошук нових організаційно-правових форм науково-технічної діяльності, зміна складу та ролі компонентів науково-технічного потенціалу в результативних показниках науково-технічної діяльності та ін.

В цілому дослідження науково-технічного потенціалу УААН, як частини потенціалу академічної науки України, розглядається автором як проблема наукознавча. Теоретичною та методологічною базою в аспекті дослідження науково-технічного потенціалу є роботи провідних вчених-наукознавців: Л.С. Бляхмана, В.Ю. Будавея, Ф.Л. Мерсон, Е.М. Торфа, К.К. Челбаєва, П.А. Кульвеця, Г.А. Лахтіна, Л.Е. Мінделі, В.П. Александрової, Д.М. Черваньова, О.І. Жилінської, серед яких помітне місце належить представникам заснованої Г.М. Добровим Київської школи наукознавства Б.А. Маліцькому, І.Ю. Єгорову, О.С. Поповичу, А.А. Савельєву, Ю.М. Канигіну, В.Н. Кліменюку, Л.П. Кавуненко, І.О. Булкіну, В.І. Онопрієнко, Н.Б. Ісаковій, Л.П. Смірнову та іншим.

Розвиток аграрної науки і функціонування УААН в сучасних умовах є актуальною тематикою, окремі аспекти якої досліджуються українськими науковцями, зокрема, представниками керівництва самої Академії. Серед авторів слід назвати М.В. Зубця, С.А. Володіна, В.П. Бурката, О.О. Созінова, Н.В. Роїка, О.О. Іващенко, В.А. Вергунова, С.А. Балюк, Ю.І. Губського, В.П. Ситника та ін., в роботах яких досліджується проблема функціонування Академії, зокрема питання адаптації її до ринкових умов, фінансування наукових досліджень, комерціалізації наукових результатів, захисту прав інтелектуальної власності, обліку об'єктів інтелектуальної власності та ін. Однак слід зазначити, що проблеми розвитку УААН потребують подальшого вивчення із використанням комплексного підходу, що дозволить системно проаналізувати наявний науково-технічний потенціал Академії, взаємозв'язки між його складовими, тенденції його розвитку в їх взаємообумовленості та причинно-наслідкових зв'язках і дасть змогу розробити рекомендації щодо адаптації УААН до сучасних умов переходу економіки на інноваційний шлях розвитку. Це визначає актуальність теми, мети та завдань роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось в рамках тематики науково-дослідних робіт Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії наук ім. Г.М. Доброва НАН України, зокрема: планової теми відділу системних досліджень науково-технологічного потенціалу “Удосконалення науково-методичних засад оцінювання з метою об'єктивізації інформації щодо стану та розвитку науково-технологічної сфери” (0101U002615), де участь автора полягала у підготовці розділу "Наукометричні підходи до оцінювання науково-технічного потенціалу" в частині аналізу літературних джерел за даною темою, розробки методики та здійсненні наукознавчого аналізу журналу "Економіка України"; проекту "Функціонування та перспективи розвитку Національної академії наук України" (Розпорядження Президії НАН України від 18.03.2003 р. №376), де автором проведено дослідження науково-технічного потенціалу 25-ти обстежених інститутів НАН України на основі статистичних даних та побудовано модель впливу ресурсних показників на результативність наукових досліджень вчених в НАН України; проекту ДФФД "Наукознавчий аналіз розвитку науково-технічного та освітнього потенціалу соціальних наук в контексті сучасних задач реформування українського суспільства" (№0101U007849; договір № Ф7/539-2001 від 28.11.2001р.), де участь автора полягала в здійсненні розрахунків, узагальненні і обробці зібраних даних про наукові журнали України в соціогуманітарній сфері, розробці окремих висновків і пропозицій щодо розвитку системи наукових журналів соціогуманітарної сфери України; планової теми відділу системних досліджень науково-технологічного потенціалу "Теоретико-методичні засади формування науково-технічного потенціалу, що відповідає умовам знаннєвого суспільства” (№ 0104U006355), де участь автора полягала в підготовці розділу "Роль академій наук у національній науковій системі України: аналіз основних тенденції розвитку наукового потенціалу академій за 1991-2004 роки" в частині оцінки науково-технічного потенціалу державних академій наук України та тенденцій їх розвитку протягом зазначеного періоду; проекту Українського науково-технологічного центру „Розробка та впровадження методів оцінки діяльності науково-дослідних лабораторій НАН України на базі анкетування” (№ 0105U005497; договір №2005-15 від 1.07.2005р.), де автором був проведений аналіз науково-технічного потенціалу обстежених наукових колективів в інститутах НАН України.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретико-методичних основ дослідження та оцінки науково-технічного потенціалу, розробка методичного підходу до проведення комплексного дослідження науково-технічного потенціалу УААН для виявлення наявних проблем та розробки рекомендацій щодо розвитку УААН в сучасних умовах.

Відповідно до мети були визначені такі основні завдання:

- уточнити та поглибити розуміння сутності та змісту науково-технічного потенціалу як економічної категорії та визначити місце науково-технічного потенціалу серед інших потенціалів суспільства;

- розглянути та вдосконалити теоретичні основи оцінки науково-технічного потенціалу за складовими та уточнити зміст складових потенціалу на основі аналізу, систематизації та узагальнення існуючих підходів;

- дослідити тенденції та особливості розвитку науково-технічних потенціалів державних академій наук України;

- розробити методичний підхід до здійснення комплексного аналізу та оцінки науково-технічного потенціалу УААН і його результативності;

- на основі розробленого методичного підходу здійснити комплексний аналіз науково-технічного потенціалу УААН, виявити тенденції його розвитку, стан наукових досліджень та перспективи Академії;

- визначити шляхом економіко-математичного моделювання основні ресурсні фактори, що впливають на результативність діяльності вченого в УААН (та НАН України для співставлення);

- визначити комплекс проблем УААН і розробити рекомендації щодо їх вирішення та подальшого розвитку УААН в напрямку підвищення її впливу на інноваційний розвиток АПК України.

Об'єктом дослідження є науково-технічний потенціал академічного сектору науки в умовах становлення і розвитку ринкової економіки в Україні.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні аспекти оцінювання науково-технічного потенціалу УААН в контексті функціонування академічного сектору науки України.

Методи дослідження. В основу проведення дослідження покладений комплексний підхід. Для досягнення поставленої мети в роботі використовувалися наступні методи:

- порівняльний та статистичний аналіз - при оцінці науково-технічного потенціалу УААН, тенденцій його розвитку та результативності досліджень на основі даних статистики, а також при співставленні потенціалу УААН з потенціалами інших академій України та Російською академією сільськогосподарських наук;

- методи соціологічних досліджень та статистичні методи аналізу соціологічних даних - при дослідженні думок науковців та вищого керівництва УААН та НАН України з приводу розвитку наукових досліджень та перспектив в Академії;

- метод експертних оцінок - при розрахунку узагальненого показнику кількості наукових результатів;

- кореляційно-регресійний аналіз - при розрахунку моделі впливу ресурсних показників на кількість наукових результатів вченого;

- методи графічного моделювання - при зображенні місця науково-технічного потенціалу та його зв'язків в сукупності потенціалів суспільства, а також при відображенні системних зв'язків в процесі науково-технічної діяльності в академії наук.

Інформаційну базу роботи становлять законодавчі акти України; дані офіційної державної статистики України та інших країн; дані офіційної внутрішньої статистики академій наук; дані УкрІНТЕІ про зареєстровані в Україні НДР та ДКР; дані фонду авторефератів дисертацій ЦНБ ім. В.І. Вернадського; дані соціологічних досліджень в НАН України та УААН; дані наукознавчих досліджень системи академічних наукових журналів; результати досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів, викладені в їх монографічних працях та періодичних виданнях.

Наукова новизна результатів дисертації полягає у поглибленні теоретичних засад дослідження науково-технічного потенціалу, здійсненні комплексного аналізу стану науково-технічного потенціалу та розвитку наукових досліджень в УААН на основі розробленого методичного підходу до проведення такого аналізу в сучасних умовах переходу економіки України на інноваційний шлях розвитку. Найбільш значними науковими результатами дисертаційного дослідження є наступні:

вперше:

· розроблено методичний підхід до здійснення комплексного дослідження науково-технічного потенціалу академії наук, який включає проведення статистичних, соціологічних та наукометричних досліджень і дозволяє оцінити потенціал академії, визначити її проблеми та розробити рекомендації щодо їх вирішення. Запропонований методичний підхід передбачає використання та адаптацію до нових умов існуючих процедур та підходів до оцінки науково-технічного потенціалу та їх доповнення наступними блоками:

- розроблено методичний інструментарій проведення соціологічного дослідження в УААН (анкета науковця та програма інтерв'ю з директорами інститутів), який спрямований на визначення ступеня адаптації Академії до нових умов функціонування в ринковій економіці та виявлення пов'язаних з цим проблем;

- розроблено методичний підхід до розрахунку узагальненого показнику кількості наукових результатів, який передбачає визначення на основі експертних оцінок коефіцієнтів значущості для кожного виду наукових результатів. Застосування даного показника дало змогу порівнювати результативність наукової діяльності різних вчених, також він може використовуватися на рівні відділу, інституту та Академії в цілому;

- розраховано економіко-математичну модель впливу ресурсних факторів на кількісні показники результативності наукової діяльності вченого, за допомогою якої виявлені найбільш суттєві фактори, що визначають кількість наукових результатів вченого в УААН (та НАН України) в сучасних умовах розвитку, що характеризуються перерозподілом вкладу складових науково-технічного потенціалу в результативні показники науково-технічної діяльності;

- розроблено методичний підхід до аналізу наукового журналу як інструменту представлення наукових результатів, який дозволяє дослідити розвиток тематичних напрямків досліджень, наукових контактів, виявити провідних вчених напрямку та наукову базу їх робіт;

· здійснено комплексний аналіз науково-технічного потенціалу УААН в контексті дослідження її здатності забезпечити науковий супровід виходу з кризи та розвитку АПК України в сучасних умовах ринкової економіки, який дозволив визначити стан та тенденції розвитку УААН, ідентифікувати її проблеми та розробити рекомендації щодо їх вирішення та підвищення ролі УААН в інноваційному розвитку АПК України.

удосконалено:

· методичне забезпечення оцінювання складових науково-технічного потенціалу в нових економічних умовах розвитку, які спричинили зміни у складі та ролі компонентів науково-технічного потенціалу в одержанні наукових результатів, що дозволяє здійснити детальну оцінку кожної складової враховуючи її особливості, виявити диспропорції в структурі науково-технічного потенціалу та проводити порівняння компонентів потенціалів різних організацій (систем).

дістали подальшого розвитку:

· визначення поняття "науково-технічний потенціал", яке сформульоване в роботі як здатність наукової системи одержувати наукові результати, досягати поставлених цілей та вирішувати сьогоднішні та майбутні проблеми, які постають перед наукою, що визначається наявними ресурсами та їхнім використанням, яке, в свою чергу, характеризується раніше одержаними результатами. Цей підхід передбачає розширення рамок аналізу при оцінці науково-технічного потенціалу і включає аналіз використання його ресурсних складових в процесі науково-технічної діяльності і оцінку її результатів для дослідження рівня його відповідності сучасним проблемам та ступеня адаптації до нових умов функціонування;

· уточнено сутність та зміст складових науково-технічного потенціалу: кадрової, організаційної, інформаційної, матеріально-технічної, фінансової - в сучасних умовах розвитку науки, що дозволило визначити напрямки оцінки кожної складової та показати системні взаємозв'язки науково-технічного потенціалу з іншими потенціалами суспільства.

Практичне значення отриманих результатів визначається розробленими рекомендаціями щодо розв'язання основних проблем УААН та підвищення її участі в інноваційному розвитку АПК України. Рекомендації сформульовані у вигляді конкретних пропозицій по вирішенню окремих проблем із зазначенням адресату.

Розроблений в роботі методичний підхід до проведення комплексного дослідження науково-технічного потенціалу може бути використаний для проведення дослідження в інших академіях наук України, або інших наукових організаціях, а також для оцінки науково-технічного потенціалу країни в цілому. Використання даного підходу забезпечить підвищення обґрунтованості рішень по вдосконаленню організаційно-економічної діяльності академії та сприятиме підвищенню їх ефективності.

Розроблені в роботі науково-методичні підходи до оцінки науково-технічного потенціалу та одержані результати оцінки потенціалу УААН використані при підготовці в УААН наукової монографії "Науковий потенціал Української академії аграрних наук" під науковою редакцією президента УААН М.В. Зубця.

Наукові результати автора в частині розробки методологічних підходів до оцінки науково-технічного потенціалу наукових організацій академічного сектору науки України та здійснення такої оцінки були використані в ході виконання проекту „Розробка та впровадження методів оцінки діяльності науково-дослідних лабораторій НАН України на базі анкетування” (№ 0105U005497; договір №2005-15 від 1.07.2005р. між НАН України та УНТЦ).

Матеріали дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі кафедри загально-теоретичних дисциплін Міжнародного університету фінансів МОН України при викладанні курсу „Науково-технічна та інноваційна діяльність”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є узагальненням наукових досліджень, проведених особисто здобувачем та його практичної діяльності у відділі системних досліджень науково-технологічного потенціалу Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України. Наукові положення, розробки, моделі, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. З наукових праць, що опубліковані у співавторстві, використані лише ті ідеї та положення, що є результатом самостійної роботи здобувача і становлять особистий внесок автора.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідалися та отримали схвальну оцінку на 10 наукових конференціях: щорічних Добровських конференціях з наукознавства та історії науки, що проводилися ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН України в 2002-2006 рр. (м. Київ, березень 2002-2006 рр.); ІІІ Міжнародному семінарі з проблем науково-технічної та інноваційної політики для країн Центральної та Східної Європи "Роль різноманітних учасників в політиці та процесі прийняття рішень" (м. Бухарест, Румунія, 18-25 вересня 2003 р.); ХХ Міжнародному київському симпозіумі з наукознавства та історії науки і техніки "Академічна наука: минуле, сучасне, майбутнє" (м. Київ, 10-13 жовтня 2004 р.); літній школі для молодих учених "В напрямку розширення Європейського наукового простору: проблеми інтернаціоналізації інноваційних систем країн південної, центральної та східної Європи" (м. Мадрид, Іспанія, 5-9 липня 2004 р.); міжнародній науковій конференції „Наука, технологія та демократія: суспільні докази”, секція "Економічні аспекти: в напрямку до суспільства, заснованого на знаннях" (м. Париж, Франція, 25-28 серпня 2004 р.); міжнародній конференції “Знаннєве суспільство: нові виклики науці та вченим” (м. Київ, 24-26 листопада 2005 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження знайшли відображення в 15 наукових публікаціях, серед яких: колективна монографія (1 розділ), 8 статей у фахових виданнях, 5 публікацій за кордоном (серед яких стаття в рейтинговому міжнародному журналі „Scientometrics”). Загальний обсяг публікацій становить 19,1 д.а., з них особисто автору належить 7,5 д.а. Загальний обсяг робіт, опублікованих у фахових виданнях України, становить 14,7 д.а. (особисто автору належить 5,7 д.а.).

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 200 сторінках, складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та 8 додатків. Основна частина дисертації містить 41 таблицю та 29 рисунків. Список джерел включає 186 найменувань і займає 18 сторінок.

2. Основний зміст роботи

У першому розділі роботи - “Теоретико-методичні основи дослідження науково-технічного потенціалу” - розкрито сутність категорії "науково-технічний потенціал", визначено зміст компонентів (складових) науково-технічного потенціалу та запропоновано напрямки їх оцінки. Досліджено тенденції розвитку науково-технічних потенціалів державних академій наук України в умовах незалежної Української держави.

Аналіз літератури з проблематики дослідження економічного та науково-технічного потенціалу показав, що у дослідників-суспільствознавців відсутнє єдине трактування поняття "потенціал". У зв'язку з цим в роботі запропоноване узагальнене визначення як економічної категорії поняття "потенціал" деякої системи як здатність цієї системи одержувати результати (продукцію, послуги, наукові розробки тощо, в залежності від системи, а також досягати поставлених цілей та вирішувати проблеми), що визначається наявними ресурсами та їхнім використанням, яке, в свою чергу, характеризується раніше одержаними результатами. Розглянувши співвідношення понять "науковий потенціал" та "науково-технічний потенціал" в науковій літературі автор прийшов до висновку про необхідність використання для цілей дисертаційної роботи одного терміну, який би відображав потенціал сфери науки та наукового обслуговування або певної наукової системи. В роботі використовується термін "науково-технічний потенціал", визначення якого сформульоване виходячи з наведеного вище трактування категорії "потенціал". Визначено і представлено в графічному вигляді місце науково-технічного потенціалу серед інших потенціалів суспільства та його системні взаємозв'язки з іншими потенціалами. Складовими науково-технічного потенціалу є: кадрова, організаційна, інформаційна, матеріально-технічна і фінансова, яка розглядається поряд із загальноприйнятими чотирма складовими зважаючи на важливу роль фінансових ресурсів у ринковій економіці. В роботі розглянуто і уточнено зміст складових науково-технічного потенціалу та визначено напрямки оцінки кожної складової, які дають змогу здійснити детальну по-компонентну оцінку науково-технічного потенціалу, виявити диспропорції в його структурі та проводити порівняння компонентів потенціалів різних організацій (систем).

На основі зроблених теоретичних викладок та аналізу даних офіційної державної статистики Держкомстату України розглянуто тенденції та особливості розвитку науково-технічних потенціалів державних академій наук України в умовах становлення та розвитку в Україні ринкової економіки.

В Україні академічний сектор включає Національну академію наук України (НАН України) та державні галузеві академії наук: Українську академію аграрних наук (УААН), Академію медичних наук (АМН), Академію педагогічних наук (АПН), Академію правових наук (АПрН), Академію мистецтв України (АМУ), яка була створена у 1997 р. і знаходиться на початковому етапі становлення. У зв'язку з цим та значними відмінностями предметного поля досліджень цієї академії від інших академічних закладів країни АМУ в роботі не аналізувалася.

Співвідношення потенціалів державних академій наук України за основними показниками представлено на рис. 1. Видно, що частка НАН України за усіма показниками перевищує 50%. Другу позицію займає УААН - значення часток знаходяться в межах 15-33%. На третьому місці - Академія медичних наук (6-15%), далі Академія педагогічних наук та Академія правових наук.

Рис. 1. Співвідношення потенціалів державних академій наук України (у 2004 р.). Джерело: розраховано на основі даних Держкомстату України (Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Стат. збірник. / Держкомстат України. - К. - 2005. - 360 с.)

На основі проведеного аналізу виявлено, що схожі тенденції розвитку мають НАН України та УААН. Це ті академії, які здійснюють безпосередній вплив на економічний розвиток країни. Протягом 90-х років їх науковий потенціал зазнав значних втрат у зв'язку із загальною економічною кризою. З 1999-2001 рр. почалася певна стабілізація, що виявляється в уповільненні спадних тенденцій, а також зростанні окремих показників. Три інші академії протягом досліджуваного періоду певним чином розвивалися, що супроводжувалося коливаннями аналізованих показників, але з загальною тенденцією до зростання. Серед цих трьох академій, які були створені на початку 90-х років і знаходяться на етапі становлення, АПН та АМН створювалися на базі вже існуючих інститутів і досвіду функціонування таких академій за радянських часів. На відміну від них, Академія правових наук була створена з "нуля" за ініціативою провідних науковців галузі. Зазначені тенденції розвитку потенціалів академій найбільш яскраво проявилися у динаміці кадрових показників, що показана на рис. 2.

Рис. 2. Зміни чисельності працівників основної діяльності у наукових організаціях державних академій наук (чисельність працівників у поточному році по відношенню до максимальної чисельності працівників за досліджувані роки). Примітка. По АПрН дані за 1995 р. відсутні. Джерело: розраховано на основі даних Статистичних збірників Держкомстату України "Наукова та інноваційна діяльність в Україні".

Проведено наукометричний аналіз масиву академічних наукових журналів, який виявив, що на даний момент система української наукової періодики як в цілому, так і академічна знаходиться на стадії формування. Етап неконтрольованого росту масиву журналів завершився, і починає викристалізовуватися система наукової періодики країни. В цьому процесі академічні журнали знаходяться трохи попереду інших і мають в основному кращі показники розвитку. Однак існує ще досить значна кількість проблем, які призводять до погіршення виконання ними своєї функції - оперативного оприлюднення наукових результатів та забезпечення комунікацій в науці. Для вирішення цих проблем в роботі розроблений ряд рекомендацій.

У другому розділі роботи - “Розробка науково-методичного забезпечення дослідження науково-технічного потенціалу та проведення на його основі оцінки потенціалу УААН”, розроблено методичний підхід до здійснення комплексної оцінки науково-технічного потенціалу академії наук. Виявлено тенденції розвитку науково-технічного потенціалу УААН на основі даних внутрішньої статистики Академії. Проаналізовано розвиток тематичних напрямків наукових досліджень в УААН. Проведено порівняння тенденцій розвитку УААН та Російської академії сільськогосподарських наук.

На основі проведеного аналізу літератури та дослідження теоретичних основ категорії "науково-технічний потенціал" в роботі розроблено методичний підхід до здійснення комплексної оцінки науково-технічного потенціалу академії наук. Комплексність оцінки визначається широтою використовуваних джерел інформації (їх взаємодоповненням) та методів дослідження. Даний підхід базується на використанні із адаптацією до нових умов існуючих процедур та підходів до оцінки науково-технічного потенціалу, а також їх доповненні розробленим в роботі специфічним методичним інструментарієм (табл. 1).

Таблиця 1. Основні елементи методичного підходу до здійснення комплексної оцінки науково-технічного потенціалу УААН

Одним з найбільш важливих елементів даного методичного підходу є дослідження науково-технічного потенціалу академії на основі офіційних статистичних даних, яке здійснюється за наступною концептуальною схемою.

Представлений методичний підхід дозволяє системно розглянути проблему та збільшити ступінь достовірності оцінок і може бути використаний для дослідження науково-технічного потенціалу будь-якої академії наук України.

На основі наведеного методичного підходу в роботі проведене комплексне дослідження науково-технічного потенціалу УААН.

Проведений аналіз даних внутрішньої статистики УААН свідчить, що загальна чисельність працюючих в Академії з 1991 по 2004 р. скоротилася в 2,8 раза. При цьому найбільше скорочення чисельності працюючих спостерігалось у сфері обслуговування науки та дослідно-виробничій базі. Що, як наслідок, зменшує можливості Академії щодо доведення результатів досліджень до стадії практичної реалізації. Також спостерігається тенденція до старіння наукових кадрів. Через значне скорочення фінансування матеріально-технічна база Академії зазнала значних втрат. Вартість основних фондів УААН щороку зменшується навіть у фактичних цінах (у 2004 р. порівняно з 1998 р. скорочення на 59%). Постійно зменшується загальна земельна площа та площа сільськогосподарських угідь УААН. Основним джерелом фінансування УААН залишається Державний бюджет України, його частка в структурі фінансуванні науково-дослідної діяльності УААН становить понад 60%, при цьому частка госпдоговорів є досить низькою (6%).

В структурі науково-технічного потенціалу УААН були виявлені диспропорції, які утворилися внаслідок його спонтанного та безсистемного скорочення і негативно позначаються на результативному аспекті його функціонування. Серед них можна назвати: наявність значного кадрового потенціалу поряд із застарілістю матеріально-технічної бази, недостатністю фінансування та відставанням у розвитку інформаційної та організаційної складових; диспропорції в кадровій складовій у зв'язку з значним відтоком найбільш кваліфікованих кадрів та обслуговуючого персоналу, а також старінням кадрів; значне скорочення дослідно-виробничої бази Академії та сфери обслуговування науки при збереженні більшої частини потенціалу наукових установ УААН.

В останні 5 років в УААН виявлені деякі позитивні зрушення: припинилося скорочення чисельності працюючих в наукових установах, припинилося скорочення і відбулося невелике зростання чисельності молодих працівників Академії (до 40 років), поступово поліпшується рівень інформаційного забезпечення Академії, розвивається співробітництво з науковими установами в Україні та міжнародне співробітництво, активізується діяльність з комерціалізації наукових досягнень Академії, зростає публікаційна активність вчених академії.

Аналіз тематики досліджень за період 1998-2005 рр. показав, що кардинальних змін у напрямках виконуваних в УААН наукових досліджень не відбулося, але поряд із цим було виявлено зміни у розподілі НДДКР за тематичними рубриками, пов'язані зі змінами зовнішніх умов в суспільстві. Це є позитивним моментом і свідчить про намагання Академії відповідати вимогам часу.

Порівняльний аналіз УААН та Російської академії сільськогосподарських наук (РАСН) показав, що вони є досить схожими за структурою, завданнями та основними тенденціями розвитку. За основними показниками РАСН приблизно в 2 рази більше УААН, однак її частка в науці Росії менше ніж УААН в науці Україні. Поряд із цим показники розвитку РАСН є дещо кращими і стабільнішими ніж показники УААН. Це можна пояснити більш активним розвитком економіки і, зокрема, АПК Росії та зростанням уваги в зв'язку з цим до аграрної науки.

У третьому розділі роботи - “Організаційно-економічне обґрунтування перспектив розвитку наукових досліджень в УААН” - проаналізовано результати проведеного автором соціологічного дослідження в інститутах УААН. Розраховано модель впливу ресурсних показників на результативність наукових досліджень вчених УААН. Визначено комплекс проблем УААН та розроблено рекомендації щодо їх вирішення і розвитку Академії в сучасних умовах.

Проведене в УААН соціологічне дослідження складалося з двох етапів:

- анкетування науковців УААН (заповнено 110 анкет);

- проведення інтерв'ю з вищим керівництвом УААН (8 інтерв'ю), в якому взяли участь академіки-секретарі відділень та директори інститутів із різних відділень УААН.

На основі аналізу результатів соціологічного дослідження в УААН виявлено, що Академія має досить багато проблем, але поряд із цим мають місце позитивні тенденції і певний розвиток.

Основною проблемою Академії респондентами було визначено недостатнє фінансування, що є першопричиною багатьох інших проблем в УААН. Вона виникла через значне скорочення державного фінансування Академії і кризовий стан в агропромисловому комплексі країни, що не дозволяє виробникам сільськогосподарської продукції вкладати кошти в наукові розробки. Також ускладнює ситуацію не відпрацьованість механізму впровадження наукових розробок Академії в практичну діяльність. Поряд із цим, більша частина науковців УААН докладають зусиль для комерціалізації своїх наукових результатів і мають в цьому процесі деякі успіхи.

Відповіді респондентів свідчать, що інститути УААН по-різному адаптувалися до нових умов існування, одні більш успішно, інші - менш. Ті, що зовсім не змогли адаптуватися, зникли при реформуваннях в Академії в другій половині 90-х років ХХ століття. Всі інститути УААН мають вагомі наукові результати, а основна різниця пов'язана із успішністю їх впровадження в практичну діяльність. В такій ситуації в програші опинилися інститути, які проводили роботи теоретичного характеру і не мали конкретного кінцевого продукту, який можна реалізувати на ринку. Причиною такого становища є не систематизованість в Академії впровадження наукових розробок, коли кожен інститут, а часто кожен науковець повинен сам шукати ділових партнерів для впровадження своїх результатів.

Більшість респондентів висловили думку, що реформи в Академії необхідні, але не кардинальні. Сама Академія та її статус повинні бути збережені.

На основі відповідей респондентів з УААН було розраховано модель множинної лінійної регресії, яка характеризує вплив ресурсних факторів на кількість наукових результатів вченого в УААН. Факторні показники були обрані таким чином, щоб охарактеризувати всі п'ять складових науково-технічного потенціалу. Розрахунки були проведені із використанням програмного пакету SPSS 10.0 for Windows. Побудована модель дала змогу встановити, що в сучасних умовах функціонування УААН серед ресурсних факторів найбільший вплив на кількість наукових результатів вченого здійснює рівень його наукової кваліфікації. Для перевірки та співставлення результатів моделювання відповідна модель була розрахована для НАН України. Її результат виявився аналогічним результату моделювання в УААН.

На основі проведеного в роботі аналізу було визначено комплекс проблем УААН, який включає фінансові, кадрові, організаційні проблеми, проблеми комерціалізації наукових результатів, матеріально-технічного, інформаційного забезпечення, проблеми міжнародного співробітництва та планування досліджень. З метою вирішення цих проблем, а також підвищення ефективності функціонування УААН в сучасних умовах та її впливу на інноваційний розвиток АПК України в роботі розроблено комплекс рекомендацій із зазначенням конкретних адресатів на різних рівнях управління Академією та країною в цілому. Основними серед них є наступні: переведення галузевих інститутів аграрного профілю в підпорядкування УААН; надання мінімального державного фінансування тим із цих інститутів, які на даний момент його не отримують; підвищення ролі проектно-цільового фінансування інститутів УААН на конкурсній основі шляхом створення єдиного державного органу, який буде опікуватися проблемами розвитку науки в Україні та здійснювати фінансування за державними проектами в сфері фундаментальних та пріоритетних прикладних досліджень, та, з іншого боку, вирішення проблем АПК України, що буде сприяти зростанню його частки у фінансуванні прикладних досліджень та розробок Академії; налагодження зв'язків УААН із вузами шляхом введення у вузах профільних спецкурсів, які мають читатися виключно провідними науковцями за даним напрямком, що сприятиме рекламуванню наукових досягнень УААН. Для вирішення проблеми впровадження наукових результатів УААН на практиці доцільно створити при УААН спеціальний орган, який би займався виключно впровадженням розробок і мав на це відповідне фінансування. Існує потреба у розмежуванні наукової та підприємницької діяльності, у зв'язку із різною психологією вченого та підприємця. Успішно суміщати ці види діяльності можуть лише окремі люди. Єдиний орган впровадження при УААН повинен мати розгалужену мережу регіональних центрів та спеціальних відділів в інститутах і вирішувати весь комплекс проблем, пов'язаних із доведенням наукових результатів до стадії готового продукту (за участю авторів розробок), його оцінкою та продажем. Він повинен проводити маркетингові дослідження ринку, давати рекомендації щодо напрямків проведення наукових досліджень, які користуються попитом на ринку та ін.. Поряд із цим важливою умовою впровадження наукових результатів на практиці є розвиток агропромислового комплексу України, для чого необхідно створення відповідних умов в країні та державна підтримка.

Висновки

В дисертаційній роботі поглиблено теоретичні основи дослідження науково-технічного потенціалу та розроблено методичний підхід до проведення комплексної оцінки науково-технічного потенціалу академії наук, в якому виникла необхідність у зв'язку зі зміною політико-економічних умов розвитку країни. На основі розробленого методичного підходу здійснене дослідження тенденцій, проблем та перспектив розвитку Української академії аграрних наук та сформульовано рекомендації щодо підвищення ефективності її функціонування. Проведене в роботі дослідження дозволило обґрунтувати наступні висновки:

1. Розглянуто сутність та зміст категорії "науково-технічний потенціал", сформульовано визначення поняття "науково-технічний потенціал" як здатність наукової системи одержувати наукові результати, досягати поставлених цілей та вирішувати сьогоднішні та майбутні проблеми, які постають перед наукою, що визначається наявними ресурсами та їхнім використанням, яке, в свою чергу, характеризується раніше одержаними результатами. Запропоноване в роботі трактування сутності та змісту науково-технічного потенціалу поглиблює теоретико-методичні основи дослідження категорії "науково-технічний потенціал", розкриває його місце серед інших потенціалів суспільства та системні взаємозв'язки з ними.

2. Розглянуто та уточнено зміст складових науково-технічного потенціалу: кадрової, організаційної, матеріально-технічної, фінансової, інформаційної, - та визначено напрямки їх оцінки, що дозволяє використовуючи сучасні джерела інформації в науково-технічній сфері здійснити детальну по-компонентну оцінку науково-технічного потенціалу.

3. Розроблено методичний підхід до здійснення комплексного дослідження науково-технічного потенціалу академії наук, який включає проведення статистичних досліджень за запропонованими напрямками по-компонентної оцінки науково-технічного потенціалу; соціологічних досліджень за розробленою анкетою науковця та програмою інтерв'ю з директорами інститутів; наукометричних досліджень за розробленою методикою аналізу наукового журналу та тематичних напрямків досліджень. Запропонований методичний підхід дає можливість системно розглянути проблему оцінки науково-технічного потенціалу в сучасних умовах розвитку ринкових відносин; одержати об'єктивну інформацію про розвиток академії за рахунок взаємодоповнення джерел інформації та використання різних методів дослідження; робити певні зрізи та проводити порівняння; зробити обґрунтовані висновки та розробити пропозиції щодо розвитку академії в нових умовах.

4. Виявлено тенденції та особливості розвитку науково-технічних потенціалів державних академій наук України. Показано, що загальні тенденції розвиту НАН України та УААН є в основному схожими. Протягом 90-х років науково-технічний потенціал цих академій зазнав значних втрат у зв'язку із загальною економічною кризою. З 1999-2001 рр. почалася певна стабілізація, що виявляється в уповільненні спадних тенденцій, а також зростанні окремих показників. Три інші державні академії наук України (Академія педагогічних наук, Академія медичних наук та Академія правових наук України) розвивалися протягом досліджуваного періоду, що супроводжувалося коливаннями аналізованих показників, але з загальною тенденцією до зростання.

5. Показано, що УААН займає значне місце в науково-технічному потенціалі академічного сектору науки України і за розмірами потенціалу серед державних академій наук України посідає другу позицію після НАН України. УААН в співробітництві з НАН України та галузевими інститутами аграрного профілю здійснює основний науковий супровід розвитку АПК України.