Актуальність теми. Виробничо-комерційна діяльність підприємств характеризується процесом трансформації різноманітних енергетичних потоків у створенні матеріальних цінностей оптимізованої кількості та якості, оскільки нарощування виробництва продукції нерозривно пов'язане з перманентним збільшенням витрат енергії. Об'єктивність таких трансформацій - від намагання збільшити виробництво продукції за будь-яку ціну до виявлення шляхів його економіко-енергетичної оптимізації - призвела, що ресурсоенергетичні чинники стали визначальними в сучасних умовах господарювання.

Проблема енергоспоживання в сільському господарстві України та висока енергоємність його продукції пов'язані не лише з порівняно низьким техніко-технологічним рівнем виробництва, але й з усією соціально-економічною організацією використання енергії.

Сучасний етап розвитку системи аграрного виробництва України вимагає оцінки ефективності споживання різноманітних та різновимірних ресурсів, задіяних у виробництві продукції, що здатна охарактеризувати доцільність споживання ресурсів. Ефективність виробництва значною мірою визначається критеріями зростання обсягів виробництва та окупністю ресурсів. Обмеженість і висока вартість ресурсів потребує дослідження їх використання з метою отримання максимальної кількості продукції за мінімальних витрат енергії. Ці питання в АПК залишаються не повністю вирішеними, через особливості його розвитку.

Важливою умовою раціонального енергоспоживання в АПК є оптимальне поєднання галузей рослинництва і тваринництва, пов'язане з тим, що тваринництво впливає на ефективність енергоспоживання через взаємовикористання продукції обома галузями. У зв'язку з цим рівень розвитку тваринництва безпосередньо впливає на ефективність енергоспоживання: чим з меншими витратами кормів виробляється продукція тваринництва, тим більше зберігається природних ресурсів, зокрема сільськогосподарських угідь, так як підвищення ефективності виробництва тваринницької продукції значною мірою залежить від рівня збалансованості, пропорційності тваринництва й кормовиробництва. При цьому енергетична та вартісна оцінки є об'єктивною основою створення концепції розвитку АПК в цілому.

Теоретичним та практичним аспектам енергоощадження в АПК присвячені праці таких вітчизняних і зарубіжних вчених-аграрників: Азізова О.П., Антоненка Л.А., Базарова Є.І., Блажека М., Буги В.К., Вержанського В.П., Глу-щенка Д.П., Горди А.С., Гришка В.В., Зубця М.В., Киви О.О., Малиша М.Н., Медведовського О.К., Мороза О.В., Надворняка Я.М., Новікова Ю.Ф., Перебийніса В.І., Рабштини В.М., Рижкова В.Г., Шпичака О.М., Ясенецького В. та інших.

Однак у літературних джерелах не всі аспекти цієї проблеми достатньо дослідженні. Тому комплексне вирішення її в АПК, зокрема в молочному скотарстві, залишається актуальним в умовах ринкового функціонування і потребує органічно оптимального врахування як техніко-технологічних, так і організаційно-економічних аспектів. Це й зумовило вибір теми даного дослідження, сприяло окресленню його мети та основних завдань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідної роботи факультету економіки та менеджменту Полтавської державної аграрної академії за темою "Організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємств АПК" (номер державної реєстрації 0104U002550).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування організаційно-економічного розвитку енергоощадження у виробництві молока та опрацювання практичних рекомендацій з удосконалення заходів зниження енергоємності виробництва молока.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення наступних завдань:

сформувати визначення сутності поняття організаційно-економічного розвитку енергоощадження;

уточнити методику визначення показника енергетичної ефективності - енерговіддачі, в залежності від мети енергетичного аналізу;

дослідити закономірності й тенденції витрат сукупної енергії та динаміку рівня енергетичної ефективності виробництва молока;

проаналізувати вартісну й енергетичну оцінки прямих витрат ресурсів на виробництво молока та встановити взаємозв'язок між витратами енергії і собівартістю молока;

дослідити можливості та розробити рекомендації щодо підвищення продуктивності тварин як резерву зниження енергоємності виробництва молока;

розробити рекомендації щодо вдосконалення системи "кормовиробництво - кормовикористання”;

сформувати рекомендації щодо організаційно-економічних заходів зниження енергоємності молока.

Предмет і об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є процес енергоспоживання і енергоощадження у виробництві молока аграрними підприємствами Полтавської області. Поглиблені дослідження проведено на матеріалах господарств Диканського району.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти використання та перспективного розвитку заощадження енергії у виробництві молока аграрними підприємствами.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є діалектичний, абстрактно-логічний, системно-функціональний, графічний, економіко-математичний, статистико-економічний та монографічний методи пізнання економічних процесів, фундаментальні положення економічної теорії, праці вітчизняних і зарубіжних вчених із проблем економіки АПК, зокрема щодо ефективного використання виробничих ресурсів. Діалектичний метод дозволив проілюструвати розвиток об'єкта дослідження і спрогнозувати його тенденції на перспективу; абстрактно-логічний - сформулювати теоретичні узагальнення, висновки та рекомендації; системно-функціональний - опрацювати заходи ефективного енергоощадження у виробництві молока; графічний - вивчити наочне відображення динаміки показників та побудови різних рисунків; економіко-математичний - здійснити оптимізацію кормовиробництва; статистико-економічний - вивчити структурно-динамічні зміни, які виникли в процесі використання енергетичних ресурсів, тісноти чиннико-результативного зв'язку та виявлення резервів забезпечення енергоощадження у виробництві молока; монографічний - дослідити основні складові системи чинників ефективного використання енергетичних ресурсів та оцінки типових прикладів вирішення аналогічних проблем.

Інформаційна база. Основою досліджень були законодавчі та нормативні акти України, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених із проблем енергоощадження, матеріали науково-практичних конференцій, нормативно-довідкова література, матеріали Полтавського обласного управління сільського господарства та Головного управління статистики у Полтавській області, дані ВАТ "Полтаваплемсервіс”, річні звіти аграрних підприємств Диканського району, дані первинного обліку, оперативні дані Диканського, Котелевського та Шишацького районних управлінь сільського господарства, власні спостереження.

Наукова новизна виконаної роботи полягає у змістовно-структурному аналізі та глибшому розвитку теоретичних, методичних і практичних положень щодо забезпечення енергоощадження у виробництві молока в аграрних підприємствах.

Сутність наукової новизни результатів дослідження полягає в наступному:

вперше:

запропоновано авторське визначення сутності поняття організаційно-економічного розвитку енергоощадження як поступовий розвиток застосування різних взаємопов'язаних організаційно-економічних, техніко-технологічних та біологічних заходів, спрямованих на раціональне й ефективне використання дефіцитних енергоресурсів, заміни їх менш дефіцитними та енергоємними, а також залучення альтернативних і вторинних енергоресурсів із метою забезпечення виробництва аграрної продукції з нижчими енергетичними витратами на одиницю корисного ефекту;

запропоновано функціональну матрицю визначення ступеня участі працівників управління у розв'язанні завдань з енергоощадження та обґрунтування обов'язків, прав і відповідальності менеджерів з енергоощадження у процесі виробництва аграрної продукції з виділенням даних елементів згідно з функціями енергетичного менеджменту;

доповнено (удосконалено):

класифікацію видів витрат енергії у виробництві аграрної продукції при плануванні та аналізі за ознаками: функціональною роллю і значенням у процесі створення продукції, віднесенням до конкретного об'єкта витрат, способом віднесення на кінцевий продукт, поводженням у розширеному виробництві та походженням видів енергії;

методичні положення визначення енерговіддачі виробництва молока, що передбачає врахування продукції (еквівалентна, основна, продовольча та валова), до якої відносяться енергетичні витрати;

практичні рекомендації для молочно-скотарських господарств регіону щодо оптимального використання ресурсів у зниженні витрат енергії та зде-шевленні кормовиробництва для молочного скотарства;

набули подальшого розвитку:

модель енергообміну, в контексті якої процес виробництва молока пропонується розглядати як енергетичну систему, складові якої пов'язані з процесами трансформації енергії;

економіко-математична модель оптимізації структури посівних площ кормових культур на перспективу, за енергетичним критерієм, для аграрних підприємств з урахуванням різної продуктивності корів.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження мають практичну цінність і можуть бути використані в обґрунтуванні організаційно-економічних засад становлення і подальшого розвитку господарської діяльності аграрних підприємств, які спеціалізуються на виробництві молока.

Основні теоретичні розробки дисертаційної роботи знайшли практичне відображення в навчальному процесі Полтавської державної аграрної академії при викладанні дисциплін: "Економіка і організація енергозаощадження" та "Організація виробництва" (довідка від 13.09.2005 р. № 6-01-42). Наукові розробки та рекомендації автора, спрямовані на підвищення продуктивності корів, удосконалення кормової бази і використання кормів, схвалені та впроваджені у виробництво в ТОВ "Балясне" Диканського району (довідка від 11.08.2005 р. № 5-02-23).

Результати досліджень пройшли виробничу перевірку та схвалені спеціалістами Головного управління сільського господарства і продовольства Полтавської обласної державної адміністрації й були використані у розробці комплексної програми стабілізації та розвитку галузі тваринництва і птахівництва в області на 2005-2010 роки (довідка від 21.10.2005 р. № 12-1/91).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення проблеми, розуміння значення і сутності енергоощадного використання енергетичних ресурсів у виробництві молока та опрацювання заходів зниження його енергоємності. Наукові положення, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно. У науковій праці, опублікованій у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті ідеї і положення, які отримані автором особисто, а саме - аналіз оцінки технологій виробництва молока в аграрних підприємствах Полтавської області та запропоновані резерви ресурсоощадження в тваринництві.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення та практичні результати дослідження, викладені в дисертації, знайшли відображення в наукових статтях, опублікованих у фахових та інших виданнях, а також обговорювалися на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції "Глобальні та національні проблеми в аграрній економіці України" (Луганськ, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції "Формування конкурентоздатності підприємств АПК в умовах ринкової трансформації економіки" (Полтава, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції " Ринкові трансформації та розвиток продуктивних сил аграрного сектора" (Харків, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції "Ринкова трансформація економіки АПК" (Харків, 2004), V Всеукраїнській науково-практичній конференції "Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України" (Дніпропетровськ, 2004), науково-практичній конференції за підсумками науково-дослідної роботи ПДАА за 2002 рік (Полтава, 2003).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 2,79 д. а., в т. ч.6 - у наукових фахових виданнях, що відображають головні положення дослідження.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота виконана на 184 сторінках основного тексту, складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку літературних джерел із 152 найменувань. Дисертація містить 71 таблицю, 16 рисунків, 15 додатків.

енергоощадження енергоємність резерв зниження

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовані актуальність теми дисертації, ступінь розробки наукової проблеми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження, сформовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі "Теоретичні засади енергоощадження у сфері матеріального виробництва" на основі аналізу й узагальнення наукових концепцій розкрита сутність та визначено об'єктивну необхідність енергоощадження в сфері матеріального виробництва, узагальнено дослідження щодо його потенційних можливостей і пріоритетних напрямів здійснення, відображено особливості енергоощадження в аграрній сфері, розкрито взаємозалежність енергетичних і вартісних показників енергоощадження, розглянуто методику формування сукупних витрат енергії виробництва аграрної продукції та визначення енергетичної ефективності.

Україна є однією з енергодефіцитних країн, які здатні задовольнити свої потреби в паливно-енергетичних ресурсах за рахунок власного видобутку менше, ніж на 50%, водночас близько 95% енергії, що використовується в економіці, надходить із невідтворювальних природних джерел.

Встановлено, що збільшення питомих витрат енергоресурсів (в останні роки - у 3-4 рази) негативно вплинуло на конкурентоздатність вітчизняної продукції. Якщо в Японії на долар вартості ВВП витрачається 370 г умовного палива, у США - 600 г, то в Україні - 4,7 кг. У структурі ВВП України склалася негативна тенденція - зростання енергоємних галузей. Оскільки основними споживачами енергії в Україні (близько 70%) є підприємства промислового комплексу, транспорту і сільського господарства, то заходи з енергоощадження доцільно сконцентрувати саме в цих галузях.

У роботі відзначено, що агропромисловий комплекс - це система взаємопов'язаних елементів трансформації споживання, передачі, надання та створення енергії, результатом взаємодії яких є створення валового енергетичного продукту АПК.

Виробництво аграрної продукції супроводжується значними витратами енергії - у США аграрна сфера поглинає 22% використаних економікою енергоресурсів, у Франції - близько 20%, в Україні аграрне виробництво поглинає: бензину 30-41,1%, дизельного палива - 40-47,5%, електроенергії - близько 7% загального її споживання в економіці, тому в сільськогосподарському виробництві України домінують енерговитратні технології.

Визначено, що аграрна сфера матеріального виробництва, порівняно з промисловістю, має особливості споживання енергії, які визначаються специфікою технолого-енергетичних процесів рослинництва і тваринництва, що зумовлює неадекватність темпів зростання енергоспоживання та обсягів виробництва продукції. Тому умовою раціонального енергоспоживання є оптимальне поєднання галузей рослинництва і тваринництва. Це пов'язано з тим, що тваринництво впливає на ефективність енергоспоживання через взаємовикористання продукції обома галузями. У зв'язку з цим рівень розвитку тваринництва безпосередньо впливає на ефективність енергоспоживання: чим із меншими витратами кормів виробляється продукція тваринництва, тим більше зберігається природних ресурсів.

До енергоощадження відноситься комплекс заходів, спрямованих на забезпечення раціонального використання енергетичних ресурсів за рахунок скорочення їх втрат, удосконалення організаційно-економічних заходів енергоспоживання, застосування енергозберігаючої техніки, поновлювальних та вторинних енергоресурсів.

Обґрунтовано, що оптимальним вирішенням енергетичної проблеми в сільському господарстві було б досягнення такої рівноваги між кількістю енергії, витраченої з невідтворювальних ресурсів, та енергії, акумульованої в аграрній продукції, при якій кількість отриманої енергії в продукції наблизилася б до витраченої на її виробництво.

На основі узагальнення проведених досліджень в дисертації розкрито авторське трактування змісту "організаційно-економічний розвиток енергоощадження”. З урахуванням сучасних умов він розглядається як поступовий розвиток застосування різних взаємопов'язаних організаційно-економічних, техніко-технологічних та біологічних заходів, спрямованих на раціональне й ефективне використання дефіцитних енергоресурсів, заміни їх менш дефіцитними та енергоємними, а також залучення альтернативних і вторинних енергоресурсів із метою забезпечення виробництва аграрної продукції з нижчими енергетичними витратами на одиницю корисного ефекту.

Використання в сучасних умовах традиційних методів оцінки ефективності ресурсного потенціалу за допомогою показників економічної ефективності є недостатнім. Тому, на основі узагальнення наукових публікацій, обґрунтовано застосування енергетичного підходу при визначенні ефективності використання ресурсів. Сутність його полягає в усуненні недоліків ціноутворення та достовірнішій оцінці витрат ресурсів, а також, на відміну від вартісного, дозволяє диференціювати місце кожного ресурсу в загальних витратах виробництва аграрної продукції, тим самим точніше визначити міру впливу кожного із них на кінцевий результат.

В основі такого підходу лежить енергетичний аналіз, який передбачає визначення всіх видів ресурсів і затрат, а також первинної продукції сільського господарства проводити в енергетичних одиницях, що дає змогу достовірніше оцінювати ефективність аграрного виробництва й вимагає класифікації витрат енергії на виробництво аграрної продукції. Класифікація є інструментом для побудови системи управління витратами енергії й створення відповідного механізму енергоощадження та прийняття на основі цього оптимальних господдарських рішень. Тому при дослідженні та узагальненні теоретичного матеріалу нами була запропонована наступна класифікація витрат енергії у виробництві аграрної продукції при плануванні та аналізі за ознаками: функціональною роллю і значенням у процесі створення продукції, віднесенням до конкретного об'єкта витрат, способом віднесення на кінцевий продукт, поводженням у розширеному виробництві та походженням видів енергії. Основною її відмінністю від запропонованих раніше є поділ витрат енергії за способом віднесення на кінцевий продукт (накладні і спеціальні), за походженням видів енергії (промислові й сільськогосподарські), за поводженням у розширеному виробництві (постійні, змінні та граничні). Така класифікація необхідна для оцінки ступеня можливого впливу на ті чи інші витрати енергії або на кінцеві результати діяльності виробництва продукції.

Доведено, що в залежності від цілей здійснення енергетичного аналізу вимірником виробленої продукції, при оцінці показників енергетичної ефективності, виступають валова, основна, продовольча та еквівалентна продукція.

У другому розділі "Стан і ефективність використання енергоресурсів у галузі молочного скотарства” проведено аналіз динаміки ефективності виробництва молока та енергетичних витрат у ньому й досліджено чинники, що формують рівень ефективності енергетичних витрат, а також проведено вартісну та енергетичну оцінки прямих енерговитрат у виробництві молока.

На сьогодні стан розвитку молочного скотарства залишається важливим аспектом вирішення продовольчої проблеми в Полтавській області й визначається погіршенням ситуації в роки ринкових перетворень. Проблеми, які нагромадилися за останні 15 років і практично не вирішуються нині, найгостріше проявляються на ринку м'ясо-молочної продукції, відчутно позначаючись на рівні постачання молочних продуктів і молока громадянам.

У Полтавській області валове виробництво молока у 2002-2004 рр. становило 234,5 тис. т., що менше, порівняно з 1990-1992 рр., на 75,24% й зумовлене зменшенням поголів'я корів та зниженням їх продуктивності.

Важливе значення у підвищенні конкурентоспроможності продукції мають технології виробництва молока. Традиційно їх оцінювали за економічними показниками (собівартість, ціна реалізації, рентабельність тощо) та затратами праці. Проте в сучасних умовах цього недостатньо, оскільки зазначені показники мають істотні коливання й визначаються політикою ціноутворення. Дефіцит же енергоносіїв вимагає такого підходу до оцінки технологічних процесів і систем машин, який враховує енергетичні витрати на виробництво молока, забезпечувані енергетичним аналізом.

Кількість енергії, витраченої на одиницю продукції молочного скотарства, дозволяє визначити енергетичну ефективність різних технологій та систем машин з урахуванням матеріальних, енергетичних і трудових витрат. Структура питомих витрат сукупної енергії свідчить, що найбільша частка енергоспоживання припадає на корми (65,26-69,84%) та відтворення основного стада (18,94-24,49%). Інші енерговитрати розподіляються так: машини і обладнання (1,92-3,13%); праця (1,53-1,95%); паливно-мастильні матеріали (1,65-1,70%); підстилка (3,02-3,25%); електроенергія (0,43-0,54%).

Головну увагу в заощадженні енергії необхідно зосередити на оптимізації структури кормової бази і раціонів годівлі тварин, відтворенні основного стада та зниженні питомих витрат палива. Виходячи з величини витрат усіх видів енергоресурсів на виробництво молока, визначено енергетичну ефективність його виробництва у ТОВ "Балясне" (табл.1).

На молочних фермах ТОВ "Балясне" Диканського району середньорічне поголів'я у 2004 р., порівняно з 2000 р., зменшилося на 194 голови. Середньорічний надій молока від однієї корови у звітному році становив 1851 кг, що на 597 кг менше, ніж у 2000 р. Це вплинуло на зниження валового виробництва молока та енергетичної ефективності його виробництва.

У 2000-2004 рр. чіткої тенденції збільшення енергоємності виробництва молока в ТОВ "Балясне" не простежується, хоча у 2004 р. вона, порівняно з 2000 р., зросла в розрахунку на 1 голову на 31,73%, а на 1 ц молока - на 74,23%, що свідчить про швидші темпи зниження продуктивності, порівняно зі зменшенням поголів'я. Отже, окрім зазначених резервів зниження сукупних витрат енергії на виробництво молока, необхідно зосередити увагу на чинниках підвищення продуктивності корів.

Коефіцієнт енергетичної ефективності продовольчої частини продукції ферм знизився у 2004 р., порівняно з 2000 р., а валової - зріс. Це є негативним явищем, оскільки у 2004 р. на 1 ГДж сукупних витрат енергії отримано 0, 208 ГДж валової продукції молочних ферм з якої лише 0,022 ГДж становить продовольча частина продукції. Цим визначається необхідність збільшення частки енергії продовольчої частини в загальній продукції ферми на основі підвищення надою на корову, виходу телят на 100 корів та середньодобового приросту телят.

У 2004 р., порівняно з 2000 р., на 41,7% зменшилася енерговіддача виробництва молока у натуральному вигляді: в 2000 р. на 1 ГДж сукупних витрат енергії одержали 0,12 ц, а в 2004 р. - 0,07 ц молока, у вартісному виразі: на 1 ГДж сукупних витрат енергії виробництва молока у 2004 р. було отримано валової продукції - 3,39 грн., продовольчої - 3,21 грн. та основної продукції - 3,21 грн., що, порівняно з 2000 р., менше відповідно на 22%, 22% та 43%.

Через зростання цін на ресурси собівартість 1 ц молока збільшилася у 2004 р., порівняно з 2000 р., в 1,82 рази. Прибуток коливався у 2001-2004 рр. в межах 2,34-7,91 грн. /ц.

Протягом аналізованого періоду в ТОВ "Балясне" питомі витрати сукупної енергії на виробництво молока з 2000-2004 рр. змінюються в межах 63 ГДж/гол. і в середньому склали 214,58 ГДж/гол., що на 1,28 ГДж/гол. менше, ніж в середньому у аграрних підприємствах Диканського району.

Таблиця 1

Економічна та енергетична оцінки виробництва молока в ТОВ "Балясне" Диканського району, 2000-2004 рр.

Енергоємність виробництва молока в аграрних підприємствах Диканського району у 2000-2004 рр. змінювалася в межах від 183,11 до 243,08 Гдж/гол. і в середньому по району становила 216,8 ГДж/гол., що свідчить про існування шляхів її зниження в межах господарств Диканського району за прив'язної системи утримання. Передусім це пов'язано з часткою понесених питомих витрат енергії на систему кормовиробництва та кормовикористання.

Комплексний аналіз технології виробництва молока вимагає не лише здійснення енергетичної, а й вартісної оцінки прямих витрат енергоресурсів на виробництво молока. Повне уявлення відносно вартості ресурсів, витрачених на виробництво молока, дає собівартість та її структура.

Значне місце в структурі собівартості належить предметам праці промислового походження (паливно-мастильні матеріали, електроенергія, засоби захисту тварин тощо), які суттєво впливають на зростання собівартості продукції, оскільки їх вартість має тенденцію перманентного подорожчання. Вартість усіх видів паливно-мастильних матеріалів в аграрних підприємствах Диканського району протягом 5 років зросла в 1,5-2 рази, зокрема ціна 1 кг дизельного пального в 2004 р., порівняно з 2000 р., зросла в 1,48 рази, бензину - в 1,97 рази, мастил - в 3,54 рази. Така ситуація періодично призводить до збоїв забезпечення сільських товаровиробників паливно-мастильними матеріалами в обсягах технологічної потреби. Підвищення цін на нафтопродукти та їх коливання відбуваються залежно від сезонів виконання механізованих робіт і загальних обсягів постачання. Це - у сукупності з низькою платоспроможністю сільських товаровиробників - зумовлює недостатню забезпеченість аграрних підприємств нафтопродуктами, невиконання та невиправдане подовження термінів робіт із вирощування кормових культур, зниження урожайності та значні втрати вирощеної продукції, що в результаті призводить до підвищення її собівартості.

Вартісна та енергетична оцінки витрат ресурсів на виробництво 1 ц молока свідчать: за обома вказаними оцінками витрати ресурсів зростають. Однак це не дає підстав стверджувати, що лише за вартісною оцінкою витрат ресурсів можливо виявити ефективне чи неефективне виробництво молока, оскільки ціни на ресурси зростають швидше, ніж витрати їх у натуральному вираженні, які не дозволяють повністю оцінити загальні обсяги витрат ресурсів на виробництво 1 ц молока. Так, у 2004 р., порівняно з 2000 р., вартість ресурсів зросла в 1,44 рази, а енергетична оцінка - лише в 1,07 рази.

З метою забезпечення простого відтворення в молочному скотарстві прибутком кожному сільгосппідприємству доцільно оптимізувати витрати виробничих ресурсів через економіко-математичне моделювання, здійснити наукове обґрунтування нормативного рівня оновлення молочного стада, раціонально використовувати корми, трудові і інших ресурси та забезпечувати конкурентоздатне виробництво молочної продукції.

У третьому розділі "Резерви і шляхи забезпечення енергоощадження у виробництві молока” обґрунтовано основні заходи з підвищення продуктивності корів, запропоновано ресурсо- та енергоощадні технології у виробництві молока, удосконалено кормову базу і використання кормів та визначено економіко-організаційні заходи зниження енергоємності молока.

Встановлено, що формування енергоємності молока відбувається під впливом двох аспектів: виробництва молока та витрат ресурсів. Сучасною проблемою виробництва молока є низький рівень окупності ресурсів через недостатню продуктивність тварин.

Дослідженнями встановлено вплив продуктивності корів на енергетичну ефективність виробництва молока: при зростанні продуктивності корів у 1,8 рази (з 2500 кг до 4500 кг) енергоємність виробництва 1ц молока зменшується на 21,6%, або в 1,3 рази, а витрати енергоресурсів на 1 голову зростають у 1,4 рази. При цьому на 1 ГДж енергоресурсів при надої молока на корову 2500 кг отримуємо 0,30 ц молока, що на 0,09 ц менше ніж при надої молока на корову 4500 кг.

Провідну роль у підвищенні продуктивності корів займає покращення племінної справи. У Полтавській області аграрним підприємствам слід орієнтуватися на поліпшення місцевих порід, якими для регіону є українська червоно-ряба та чорно-ряба молочні, а також на інтенсифікацію відтворення стада. Отелення є основним стимулятором лактації - чим вони частіші, тим вищі надої. Яловість маточного поголів'я в аграрних підприємствах Полтавської області призводить до щорічного недоодержання 14-25% приплоду телят. Через яловість корів в аграрних підприємствах Диканського району протягом 5 років у середньому щорічно недоодержано молока 38,11 ГДж/рік та приплоду 2,49 ГДж/рік, а в Полтавській області, відповідно 45,74 та 2,52 ГДж/рік.

У виробництві молока слід звернути увагу на ремонт основного стада, що поглинає 18-25% енерговитрат з утримання дійного стада. В умовах прив'язного утримання нетелів при отриманні 382 г середньодобового приросту на телицю за весь період вирощування витрачається 75,87 ГДж, а 580г - 63,91 ГДж (на 11,96% більше). Питомі витрати за середньодобового приросту 580 г нижчі (порівняно із 382 г) на 2,69% через підвищення інтенсивності приросту.

Внаслідок дослідження кількісного впливу основних факторів формування продуктивності корів одержано кореляційно-регресійну модель, аналітичне рівняння якої має вигляд:

=-974,30+47,68 х₁+14,41 х₂+1,38 х_3,

де х₁ - витрати кормів на корову, ц к. од.; х₂ - вихід приплоду на 100 корів на початок року, гол.; х₃ - прямі витрати праці на 1 корову, люд. - год.

Як свідчать параметри рівняння множинної кореляції, збільшення витрат кормів на корову на 1 ц к. од. при фіксованому значенні інших, включених в модель факторів, забезпечує підвищення річного надою молока від однієї корови в середньому на 47,68 кг, а додатково отримана одна голова приплоду на 100 корів сприяє зростанню молочної продуктивності корів у середньому на 14,41 кг. Збільшення прямих витрат праці на корову на 1 люд. - год. забезпечує зростання молочної продуктивності корів на 1,38 кг. Величина множинного коефіцієнта кореляції 0,835 свідчить про тісний зв'язок результативної ознаки з досліджувальними факторами.

Сучасна система "виробництво - використання кормів” сформувалася в умовах достатнього забезпечення дешевими енергоносіями, добривами, пестицидами, технічними засобами. В умовах реформування АПК, за дефіциту ресурсів та їх високої вартості, пріоритетним напрямом дослідження розвитку кормовиробництва є його енергетична оцінка.

У структурі витрат сукупної енергії найбільшу питому вагу у вирощуванні кормових культур займають паливно-мастильні матеріали (28,67-38,41%), далі насіння (22,99-31,05%), машини та обладнання (19,54-28,91%). Сукупні витрати енергії на вирощування кормових культур у ТОВ "Балясне" Диканського району коливаються від 20,7 до 73,95 ГДж/га і, порівняно із нормативами, по культурах: озима пшениця, ячмінь, горох, зелена маса та сіно багаторічних трав перевищують, відповідно, на 1,64, 5,45, 0,89, 3,45, 2,13 ГДж/га. Важливими резервами зниження енергоємності кормових культур є прогресивні технологічні прийоми: різноглибинний обробіток ґрунту, комбіноване поєднання декількох операцій в одному проході робочого агрегату тощо.

На прикладі ТОВ "Балясне" Диканського району доведено, що значна економія матеріально-грошових і енергетичних витрат відбувається за впровадження оптимізованого кормовиробництва та кормовикористання.

За пасовищний період, який триває 160-180 днів в аграрних підприємствах Диканського району одержують близько 57-61% річного надою молока, собівартість якого в 1,5-2,2 рази нижча, ніж молока, отриманого у стійловий період. При цьому використовуючи лише годівлю зеленими кормами в стійлах і не використовуючи пасовищ для випасання тварин, що призвело б до зниження собівартості молока ще на 19%, а також економії палива, вивільнення техніки та транспортних засобів, необхідних для щоденного збирання й перевезення зеленої маси, транспортування гною та догляду за тваринами. Випасання тварин на пасовищі сприяє підвищенню продуктивності корів. Сукупна енергоємність використання пасовищного травостою перед укісним має переваги завдяки відсутності транспортування зеленої маси та значних витрат на скошування травостою, що зумовлює зниження витрат енергії та собівартості виробництва 1 ц молока у літній період.

Важливим аспектом використання енергонасичених високопродуктивних кормів та зниження енергоємності виробництва молока є система опрацювання енергоощадних технологій і техніки приготування кормів. У більшості аграрних підприємств Диканського району, зокрема в ТОВ "Балясне”, для навантаження соковитих і грубих кормів використовують універсальну машину ПЕА-1,0 "Карпатець" із середніми витратами енергії машини 6,09 МДж/ц та пального - 10,76 МДж/ц. Використання причіпного фуражира ФН-1,2 при навантаженні грубих кормів забезпечує заощадження енергії на 7,6 МДж/ц. Найефективнішою дробаркою зерна є ДМ-440У, оскільки на подрібнення 1 т витрачається прямої енергії лише 52,58 МДж. Однак при виборі машин і обладнання для молочнотоварних ферм необхідно звернути увагу на марки машин, що виконують не одну операцію, як, наприклад, подрібнювач зерна та грубих кормів ДМ-Ф-4-3, який, порівняно з ДКМ-5, має нижчу в 2,3 рази сукупну енергію машини, прямі витрати енергії нижчі на 33,04%, а продуктивність вищу в 1,1 рази.

Енергетична оцінка машин і обладнання з транспортування та приготування кормів, які є в аграрних підприємствах Диканського району, свідчить, що у разі наявності кормоцеху транспортування всіх кормів енергетично вигідно здійснювати двухвісними візками типу 2ПТС-4 (887Б) в агрегаті з трактором МТЗ-80, де витрати енергії в розрахунку на 1 т/км нижчі, порівняно з іншими причепами. Проте у разі мобільної роздачі кормів за відсутності кормоцеху, ефективніше застосовувати кормороздавач типу КТУ-10А, не зважаючи на те, що витрати енергії на 1т/км вищі, оскільки цей варіант виключає технологічну перерву між доставкою кормів від місця зберігання до місця годівлі тварин. Зараз створено кормороздавач КПТ-10, що має на 12% порівняно меншу масу, ніж КТУ-10А, може агрегатуватися з тракторами класів 0,9 та 1,4. Агрегатування КПТ-10 з трактором Т-40АМ (клас 0,9), дозволяє зменшити витрати дизельного палива, порівняно з агрегатом ЮМЗ-6АКМ+КПТ-10 (клас 1,4) на 16,9%, а порівняно з агрегатом МТЗ-80+КПТ-10 (клас 1,4) - на 37,2%.

Важливим чинником енергоощадження у виробництві молока є зниження затрат праці, яке відбувається за безприв'язного способу утримання корів. Так, за безприв'язного способу утримання витрати праці на корову становлять 112 люд. - год. і навантаження корів на оператора машинного доїння складає 80 гол., а за прив'язного, відповідно, 190,7 люд. - год. та 35 гол. в аграрних господарствах Полтавської області. При цьому витрати енергії праці на виконання технологічних операцій за різних способів утримання корів в аграрних підприємствах Полтавської області свідчать, що витрати енергії у разі прив'язного утримання, порівняно з безприв'язним, на 1 голову вищі у 1,7-2,3 рази, а витрати енергії на 1 ц молока - в 2,1-4,3 рази. При безприв'язному утриманні корів витрати енергії на процес доїння складають 28,95%, а на допоміжні операції (роздавання кормів, прибирання гною, очищення годівниць, прив'язування та відв'язування корів) - 71,05%. У разі безприв'язного утримання корів на процес доїння витрачається на 6,23-8,61% менше енергії, порівняно з прив'язним, оскільки використання доїльних залів дозволяє полегшити працю операторів і звести до мінімуму їх зайві рухи.

Для успішної реалізації організаційно-економічних заходів енергоощадження у аграрному виробництві доцільно ширше використовувати функції енергетичного менеджменту: планування, організацію, координацію і регулювання, мотивацію та контроль. Реалізацію їх виконує менеджер з енергоощадження на якого покладаються відповідні обов'язки, права та відповідальність, що забезпечить організацію ефективної системи енергоощадження у виробництві молока та дозволить у масштабах Диканського району заощадити у процесі його виробництва 58481 ГДж прямих витрат енергії на суму 987 тис. грн.

Висновки

Шульга Л.В. Організаційно-економічний розвиток енергоощадження у виробництві молока. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2006.

Дисертація присвячена пошуку резервів енергоощадження у процесі виробництва молока. У ній розкрита сутність, економічна роль і особливості енергоощадження в аграрній сфері, визначено об'єктивну необхідність енергоощадження в сфері матеріального виробництва, узагальнено дослідження щодо його потенціальних можливостей і пріоритетних напрямів здійснення, розкрито взаємозалежність енергетичних і вартісних показників енергоощадження та запропоновано визначення організаційно-економічного розвитку енергоощадження. Доповнено класифікацію витрат енергії у виробництві аграрної продукції. Удосконалена методика визначення енерговіддачі виробництва молока з урахуванням продукції, до якої відносяться енергетичні витрати.

Оцінено сучасний стан конкурентоздатності й енергоємності виробництва молока, а також досліджено чинники, що формують рівень ефективності енергетичних витрат виробництва молока. Проаналізовано економічні та енергетичні чинники зниження собівартості молока.