Маркетингове забезпечення зайнятості економічно активного населення в аграрній сфері

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Герчанівська Світлана Валеріївна

УДК 331.5:631.1.027:314.82

Маркетингове забезпечення зайнятості економічно активного населення в аграрній сфері

08.07.02 - Економіка сільського господарства

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2006р.

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету міністрів України

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент

Балановська Тетяна Іванівна

Національний аграрний університет, доцент кафедри менеджменту ім. професора Й.С. Завадського

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Лишиленко Василь Іванович

Державна академія статистики, обліку та аудиту, професор кафедри фундаментальних економічних дисциплін кандидат економічних наук старший науковий співробітник Гудзинський Сергій Олексійович

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України заступник завідувача відділу з питань бюджету, оподаткування та банківської діяльності

Провідна установа - Подільський державний аграрно-технічний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра соціально-трудових відносин і статистики, м. Кам'янець-Подільський

Захист відбудеться "26" січня 2007 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м.Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041 м.Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 28.

Автореферат розісланий "25" грудня 2006 р.

В. о. вченого секретаря спеціалізованої вченої ради Олійник С.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Нові ринкові умови в сфері господарювання, що формуються під впливом реформ, вагомо впливають на зайнятість населення як одного з основних індикаторів формування рівня життя населення та одночасно економічної могутності держави. Адже саме людина є основним елементом виробничого процесу, а свою функцію чинника економічного розвитку населення виконує шляхом включення фізичних, інтелектуальних та моральних сил у суспільний господарський процес. Деструктивні зміни в сільському господарстві призвели до спаду виробництва, зниження престижу аграрної праці, реальних доходів аграріїв, погіршення соціальних умов проживання у селі, зростання чисельності вивільнених працівників із сільськогосподарських підприємств і зайнятих в особистих селянських господарствах, збільшення прихованого без-робіття. Ці зміни зумовили зростання чисельності безробітних сільських жителів. Особливої гостроти дані процеси набули у Західній Україні, де вони ускладнюються ще й значною трудовою міграцією працездатного населення на роботу за кордон.

У зазначених умовах актуальним є пошук нових підходів до вирішення проблем зайнятості економічно активного населення в аграрній сфері. Враховуючи сучасні тенденції розвитку сфери зайнятості населення, саме маркетинг відображає якість відносин, яку слід визначити ключовою умовою ефективного управління зв'язками між службою зайнятості та безробітними і незайнятими громадянами через виявлення та задоволення їхніх потреб у послугах. Метою маркетингової діяльності служби зайнятості є розробка плану заходів, які об'єднують та узгоджують дії щодо працевлаштування громадян.

Проблеми зайнятості населення та шляхи їх вирішення, у тому числі сільсь-кого, привертають увагу науковців і практиків. Їх дослідженню присвячували праці такі українські й зарубіжні вчені, як О.Ю.Амосов, О.А.Бугуцький, В.Я.Брич, В.С.Васильченко, В.І.Герасимчук, І.Ф.Гнибіденко, О.А.Грішнова, С.О.Гудзинський, В.С.Дієсперов, Ю.М.Краснов, Г.І.Купалова, Е.М.Лібанова, В.І.Лишиленко, Ю.О.Лупенко, П.П.Мазурок, І.С.Маслова, М.Б.Масхма, А.А.Нікіфорова, В.В.Онікієнко, М.К.Орлатий, В.М.Петюх, І.В.Прокопа, А.І.Рофе, М.В.Шаленко, Л.О.Шепотько, О.В.Шкільов, К.І.Якуба та інші науковці.

Теоретичні питання маркетингу в сфері праці та зайнятості розглянуто в роботах Д.П.Богині, В.М.Карпова, Ю.М.Маршавіна, М.Л.Цукана та інших.

Дослідження окремих питань зайнятості населення в аграрній сфері за період 1998-2006 рр. здійснено у кандидатських дисертаціях українських науковців (15 осіб). Останнім часом значна увага приділяється дослідженню маркетингу в сфері послуг (26 кандидатських дисертацій). Захищені також дисертаційні роботи щодо маркетингового аспекту ринку праці такими дослідниками, як: С.В.Легомінова (2002 р.), Ю.С.Горяйнова (2004 р.), В.І.Крупко (2006 р.). Однак наявні теоретичні та практичні розробки у цих напрямах стосуються переважно ринку праці загалом, його методологічного дослідження, регулювання, викорис-тання лише окремих елементів маркетингу. Невирішеними залишаються проблеми маркетингу зайнятості населення в аграрній сфері, зокрема з використанням переваг маркетингового підходу в діяльності служби зайнятості.

Важливість і необхідність підвищення зайнятості економічно активного населення в аграрній сфері в нових умовах функціонування економіки обумовлюють актуальність теми дослідження, логіку побудови та зміст дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження пов'язане з тематикою науково-дослідних робіт Національного аграрного університету, зокрема з виконанням науково-дослідної теми „Розробка організаційно-економічних та технологічних аспектів наукового менеджменту і маркетингу в АПК” (номер державної реєстрації 0101U003739).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо підвищення зайнятості економічно активного населення в аграрній сфері за рахунок створення передумов її розвитку та активізації маркетингової діяльності, що поліпшить соціально-економічну ситуацію в сільській місцевості.

Для досягнення поставленої мети в роботі визначено наступні задачі:

- проаналізувати погляди учених щодо сутності, особливостей ринку праці та зайнятості населення й уточнити суть категорії „економічно активне населення”;

- визначити місце і роль маркетингової діяльності служби зайнятості у сприянні працевлаштуванню сільського населення та обґрунтувати необхідність проведення маркетингових досліджень ринку праці;

- оцінити сучасний стан, динамічні тенденції та закономірності зайнятості економічно активного населення в аграрній сфері;

- проаналізувати та дати оцінку функціонування служби зайнятості на засадах маркетингу на регіональному рівні;

- розробити структурно-логічну схему передачі інформації сільськогосподарськими підприємствами державним органам щодо зайнятості населення;

- обґрунтувати підходи для прогнозування працевлаштування безробітних у сільське господарство регіону;

- розробити рекомендації щодо активізації діяльності служби зайнятості та сприяння працевлаштуванню населення в сферу аграрного виробництва.

Об'єктом дослідження є зайнятість населення в аграрній сфері України. Поглиблені дослідження здійснено на матеріалах Тернопільської області.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні й практичні аспекти маркетингового забезпечення зайнятості економічно активного населення в аграрній сфері.

Методи дослідження. Поставлені у дисертаційній роботі задачі вирішувалися з використанням методів: індуктивного, дедуктивного - при зборі, систематизації й обробці інформації, теоретичному осмисленні проблеми та уточненні окремих понять; економічного аналізу та порівняння, групування - при оцінці стану зайнятості населення в аграрній сфері; анкетування - при дослідженні окремих питань щодо надання службою зайнятості послуг з працевлаштування незайнятих і безробітних громадян; графічний - при наочному відображенні окремих показників; кореляційно-регресійний - при розробці багатофакторної статистичної моделі зв'язку зайнятості населення в сільському господарстві із заходами інформаційно-довідкової й рекламної роботи служби зайнятості та середньорегіональним рівнем заробітної плати у цій галузі.

Інформаційною базою дослідження були законодавчі та нормативно-правові акти України з питань регулювання сфери зайнятості населення, офіційні матеріали Міністерства аграрної політики України, Державного комітету статистики України, Державної служби зайнятості України, Головного управління статистики у Тернопільській області, Головного управління агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації, Тернопільської обласної служби зайнятості, Головного управління праці та соціального захисту населення Тернопільської області, праці вітчизняних та зарубіжних учених, матеріали наукових конференцій і семінарів, результати опитування незайнятих та безробітних громадян, які стоять на обліку в районних центрах зайнятості Тернопільської області.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати дисертаційної роботи, які відображають наукову новизну та виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше:

- розроблено економетричну модель потенційного працевлаштування громадян у сільське господарство з урахуванням впливу комплексу організаційних заходів служби зайнятості та факторів соціально-економічного стану регіону (C. 12);

удосконалено:

- систему організації маркетингової діяльності служби зайнятості з урахуванням поточних та довгострокових інтересів суспільства щодо поліпшення якості послуг для найефективнішого задоволення попиту реальних та потенційних клієнтів, що включає: синтез можливостей і потреб ринку праці; оцінку його стану та тенденцій; створення умов для пристосування послуг, що надаються, до вимог ринку праці; врахування впливу на ринок праці, клієнтів за допомогою всіх доступних засобів комунікації; формування маркетингового мислення у праців-ників; визначення і постановка нових цілей діяльності в міру досягнення поставлених раніше; внесення корективів щодо отриманих результатів марке-тингової програми (С. 6);

- методичні підходи до проведення маркетингового дослідження ринку праці та його особливостей шляхом систематизації й обґрунтування його етапів, що включає збір, обробку, аналіз інформації про проблеми, пов'язані з узгодженням попиту та пропозиції робочої сили з метою зменшення невизначеності та прийняття обґрунтованих маркетингових рішень службою зайнятості (С. 7);

- структурно-логічну схему передачі інформації щодо зайнятості населення в сільськогосподарських підприємствах, згідно з якою звітність подається в районне управління агропромислового розвитку, а зв'язок між ним, центром зайнятості та управлінням статистики забезпечується через електронні засоби зв'язку (С. 11);

набули подальшого розвитку:

- тлумачення суті ринку праці як складної динамічної системи економічних і правових відносин щодо попиту та пропозиції робочої сили з одного боку, а з іншого - форм і методів узгодження інтересів його ринкових суб'єктів; визначення характерних ознак категорії „економічно активне населення” стосовно поняття „трудові ресурси” як такої, що більшою мірою відповідає реаліям сучасних ринкових відносин і вимогам за загальноприйнятими МОП критеріями (С. 5);

- комплексна оцінка визначення стану зайнятості економічно активного населення в аграрній сфері регіону, пов'язана з реформуванням сільського госпо-дарства, міграційними процесами та іншими чинниками (С. 8-10);

- рекомендації щодо удосконалення маркетингової діяльності служби зайнятості, що передбачають аналіз кон'юнктури регіонального ринку праці через його структуризацію за галузевими ознаками, здійснення активної маркетингової комунікативної політики зайнятості населення, що сприятиме збалансуванню попиту та пропозиції на ринку праці аграрної сфери (С. 13-14);

- пропозиції щодо підвищення зайнятості населення та створення умов для сприяння попиту на робочі місця в аграрній сфері як на рівні держави, в тому числі служби зайнятості, так і сільськогосподарських підприємств (С. 14-15).

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці методичних підходів і рекомендацій щодо маркетингового забезпечення зайнятості економічно активного населення в аграрній сфері, впровадження яких у практику дасть змогу підвищити її рівень.

Окремі результати дисертаційної роботи впроваджено у практику, зокрема теоретичні та прикладні розробки використовуються Бережанським районним центром зайнятості Тернопільської області (довідка №02-786 від 21.09.2006 р.) та Підгаєцьким районним центром зайнятості Тернопільської області (довідка №02-808 від 21.09.2006 р.); у навчальному процесі при викладанні економічних дисциплін у Бережанському агротехнічному інституті Національного аграрного університету (довідка №272 від 27.06.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки і пропозиції, що містяться в дисертаційній роботі, є результатом особистих розробок автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідались на: Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих науковців „Європейські інтеграційні процеси та транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, історія, право” (м. Луцьк, Волинський державний університет ім. Лесі Українки, 30 ве-ресня-1 жовтня 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Розвиток аграрного ринку та продовольча безпека України” (м. Київ, Національний аграрний університет, 8-9 квітня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній студентській конференції „Актуальні проблеми виробництва та якості продукції в аграрному секторі України” (м. Київ, Національний аграрний університет, 27 квітня 2005 р.); Міжнародному Форумі молодих вчених „Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн” (м. Харків, Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка, 12-13 травня 2005 р.); науково-практичній конференції „Актуальні проблеми сучасного менеджменту” (м. Київ, ІПК ДСЗУ, 18 травня 2005 р.); Міжвузівській науково-практичній конференції „Система менеджменту в умовах інституційно-структурної трансформації економіки України” (м. Київ, ІПК ДСЗУ, 7 червня 2006 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 9 наукових працях загальним обсягом 2,15 друк. арк., з них 6 статей у фахових виданнях обсягом 1,74 друк. арк., 3 тези доповідей у матеріалах конференцій обсягом 0,41 друк. аркушів.

Обсяг і структура дисертації. Основний зміст дисертаційної роботи викладено на 184 сторінках комп'ютерного тексту. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел із 213 най-менувань, містить 25 таблиць, 27 рисунків та 11 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і задачі, об'єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі „Теоретичні аспекти маркетингового забезпечення зайнятості економічно активного населення” розкрито сутність і характеристику основних понять ринку праці, місце і роль маркетингової діяльності служби зай-нятості в працевлаштуванні населення, особливості маркетингових досліджень ринку праці. Показано, що на сучасному етапі ринок праці виступає основним індикатором стану розвитку економіки та суспільства, а рівновага між попитом і пропозицією на ньому свідчить про стабільність розвитку країни. Через такі фактори як виробництво, споживання, стимулювання інвестиційного процесу ринок праці впливає на інші ринки, водночас функціонально з ними пов'язаний. На відміну від них даний ринок має не лише ресурсний, товарний характер, але й зумовлює набагато більше економічних і соціальних проблем, тому потребує особливої уваги з боку держави.

Слід відмітити, що питанням ринку праці в економічній літературі при-діляється значна увага, разом з тим існує ряд розбіжностей у понятійному апараті. На основі вивчення поглядів різних учених, вважаємо економічно прийнятним розглядати поняття „ринок праці” та „ринок робочої сили” як синоніми.

Нині серед науковців немає єдиної точки зору щодо визначення сутності ринку праці. Різні трактування ринку праці відображають його невизначеність і багатогранність. Ці погляди не заперечують один одного, їх можна розглядати як взаємодоповнюючі.

Зайнятість населення - це одна з найголовніших характеристик соціально-економічного розвитку держави, що охоплює проблеми безробіття, руху робочої сили між регіонами, галузями господарювання, та визначається загальною еконо-мічною динамікою виробництва, структурними змінами в господарстві, зміною форм власності, ситуацією в грошово-кредитній, інвестиційній, ціновій, кадровій, освітянській, міграційній, демографічній, соціальній сферах. Відповідно, зайнятість в аграрній сфері визначається як соціально-економічна система, що охоплює сукупність відносин і методів організації трудової діяльності економічно активного населення, обумовлених використанням землі як основного фактору виробництва і спрямованих на створення матеріальних і соціальних продуктів та забезпечення відтворення і розвитку людських ресурсів, задіяних тут.

Останнім часом серед вітчизняних учених-економістів поширилась думка, що сукупну пропозицію на ринку праці формує економічно активне (трудоактивне) населення. За міжнародними нормами сюди відносять всіх зайнятих і тих, хто бажає працювати, тобто є безробітними, віком від 15 до 70 років включно (вважається, що після досягнення 71 року людина втрачає працездатність і відповідно не пропонує свою працю), крім недієздатних громадян.

У дисертаційній роботі наведено відмінності між економічними категоріями „трудові ресурси” та „економічно активне населення”. На основі вивчених літературних джерел встановлено їх принципову відмінність, яка полягає в тому, що мета категорії „трудові ресурси” - це задоволення попиту суспільного виробництва на робочу силу, а категорії „економічно активне населення” - необхідність визначення сукупного попиту населення на робочі місця. Останнє покладено нами в основу визначення напрямів проведення маркетингових досліджень та розробки програми забезпечення зайнятості населення.

В ході дослідження поглиблено розкриття сутності маркетингу, що розгля-дається як соціальний процес, за допомогою якого прогнозується, розширюється і задовольняється попит на товари й послуги шляхом їх розробки, просування і реалізації. Ринку праці притаманні свої соціальні процеси. Це дає підстави зробити висновок про можливості застосування даного поняття в діяльності служби зайнятості. Маркетинг є соціально-економічним поняттям, оскільки йдеться про сферу людських взаємин. Звідси завданням маркетингу є забезпечення відпо-відності між попитом і пропозицією економічно активного населення. Маркетингове забезпечення діяльності служби зайнятості полягає у стимулюванні надання якісних послуг клієнтам, що передбачені її функціями.

Маркетинг у службі зайнятості - це система діяльності, послідовність дій для досягнення поставлених цілей, в якій повинні бути об'єднані її функції відповідно до концепції соціально-етичного маркетингу.

Для дослідження можливостей ринку та вирішення маркетингових проблем необхідна вичерпна та достовірна інформація. Маркетингові дослідження, від-повідно, є єдиним способом отримати унікальну інформацію про ринок, без якої маркетинг залишається лише теорією.

Результати маркетингових досліджень дадуть змогу регулювати і контролювати ринок праці, здійснювати заходи щодо сприяння зайнятості населення, підготовки та перепідготовки кадрів відповідно до змін кон'юнктури ринку праці й основних тенденцій його розвитку.

У другому розділі „Сучасний стан та тенденції розвитку зайнятості економічно активного населення регіону” розглянуто стан зайнятості населення в сільському господарстві Тернопільської області, діяльність служби зайнятості на засадах маркетингу, інформаційне забезпечення сприяння зайнятості економічно активного населення в сфері аграрного виробництва.

В сучасних умовах для України характерна суттєва трансформація реальної зайнятості сільського населення, спричинена не лише об'єктивними соціально-економічними факторами, а й політичними. Серед основних соціально-економічних та правових передумов, які створюють основу для трансформації зайнятості селян, є: реформування майнових відносин; земельна реформа; розвиток орендних і трудових відносин; роздержавлення і приватизація підприємств; становлення нових організаційних форм господарювання на селі; створення реального власника землі, майна, виробленої продукції; врахування економічних інтересів та забезпечення соціального захисту працівників; розвиток інфраструктури аграрного ринку тощо.

Реформування аграрного сектору економіки не розв'язує належним чином проблему зайнятості населення. Внаслідок занепаду виробництва, ліквідації та реорганізації багатьох господарств, скорочення чисельності працівників, низької і нерегулярно виплачуваної заробітної плати відбулося значне зменшення кількості зайнятих у сільськогосподарських підприємствах (табл. 1).

Таблиця 1. Середньооблікова чисельність і структура працівників зайнятих у сільськогосподарському виробництві Тернопільської області

Показник	2001 р.	2003 р.	2004 р.	2005 р.	Зміна (±) 2005р. до 2001р.
	осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%
Всього зайнятих у с.-г. виробництві	70268	100	29875	100	24694	100	20474	100	-49794	-
в т.ч.: державні підприємства	1673	2,4	336	1,1	278	1,1	350	1,7	-1323	-0,7
недержавні підприємства	68595	97,6	29539	98,9	24416	98,9	20124	98,3	-48471	+0,7
з них: господарські товариства	30895	45,0	13977	47,3	11419	46,8	9509	47,2	-21386	+2,2
сільгосп-кооперативи	6174	9,0	851	2,9	741	3,0	497	2,5	-5677	-6,5
інші підприємства (включаючи міжгоспи)	882	1,3	766	2,6	735	3,0	380	1,9	-502	+0,6
приватні підприємства (включаючи фермерські)	30644	44,7	13945	47,2	11521	47,2	9738	48,4	-20906	+3,7

Розраховано за даними Головного управління статистики у Тернопільській області

Із загостренням ситуації в аграрній сфері особисті селянські господарства акумулюють дедалі більше сільського економічно активного населення, тим самим виконуючи роль буфера. Вони забезпечують зайнятість і, відповідно, дохід особам, що є вагомим внеском у їх відтворення.

Разом з тим слід врахувати той факт, що сільськогосподарські галузі зосе-реджують основну частину прихованого безробіття у сільській місцевості.

За останні п'ять років чисельність мешканців села, зареєстрованих у центрах зайнятості, перевищує чисельність міських жителів зі статусом безробітних.

Спеціалісти обласної служби зайнятості спільно з працівниками сільських рад провели обстеження безробітних у сільській місцевості. Станом на 1 січня 2006р. виявлено, що на обліку в центрах зайнятості Тернопільської області пере-буває 14144 безробітних, які мають у користуванні земельні ділянки, а це становить 49,7% від загальної кількості сільських безробітних. Внаслідок впровадження нормативних вимог постанови Кабінету міністрів України від 26 грудня 2003 р. №2031 „Про затвердження Порядку визначення розрахункового місячного доходу на одного члена особистого селянського господарства” станом на 1 січня 2006 р. з обліку в центрах зайнятості знято лише 21 особу.

Значну частку безробітних у 2000-2005 рр. становили звільнені з економічних причин, а саме в зв'язку з реорганізацією, банкрутством і ліквідацією сільсь-когосподарських формувань. В останні роки зростає чисельність випускників навчальних закладів, які отримують право на вільне працевлаштування. Перешко-дою для працевлаштування молоді стають відсутність практичного досвіду роботи за фахом, недоліки професійної орієнтації, невдало обрана спеціальність, можливо також високі вимоги до умов і змісту праці. Однією з основних причин незайнятості стало звільнення за власним бажанням, зумовлене низьким рівнем заробітної плати в сільському господарстві та несвоєчасністю її виплати.

Середньомісячний рівень оплати праці в сільськогосподарських підпри-ємствах Тернопільщини є одним із найнижчих серед підприємств інших галузей економіки, а його зростання протягом останніх п'яти років зумовлене виключно підвищенням законодавчо встановленого мінімального розміру заробітної плати.

Результати дослідження дають підстави стверджувати, що центрам зайнятості слід проводити опитування безробітних і незайнятих громадян не лише щодо мети звернення, якості послуг з професійного навчання, а включати ширший спектр запитань, які стосуються всіх послуг, що надаються.

Проведене нами опитування незайнятих і безробітних громадян, які зна-ходяться на обліку в центрах зайнятості області, свідчить, що 49% респондентів не дуже задоволені обслуговуванням у них і лише 42% задоволені цілком. Більшість (52%) задовільно оцінюють роль служби зайнятості у пошуку для них відповідної роботи. 40% опитуваних не впевнені, що знайдуть роботу, яка відповідає їхнім вимогам, 35% категорично впевнені, що ні. В основному незайняті громадяни звертаються у службу зайнятості за особистим рішенням (97%), а також під впливом сім'ї (2,5%) і друзів (0,5%); з них 40% - вперше, 43% - вдруге, 17% - втретє. Основними причинами звернення є: знайти роботу (65%), отримувати допомогу з безробіття (100%), субсидії та інші пільги (23%), одноразову допомогу для здійснення підприємницької діяльності (14%), намір навчатися за направленням служби зайнятості (9%), підвищити професійну кваліфікацію за рахунок служби зайнятості (5%), відпочити від трудової діяльності (1%). Отже, ситуація дещо невтішна, оскільки громадян цікавить в основному лише матеріальна вигода від перебування на обліку. 26% опитаних не здійснюють самостійно пошук роботи. Оцінка ставлення респондентів до перспективи залишитися безробітними показала, що із загального числа опитаних 41% страху не відчувають зовсім, 59% відчувають його, тобто не мають достатньої впевненості в майбутньому.

Для безробітних громадян частина наявних вільних робочих місць є не-привабливою, тому вони тривалий час залишаються вакантними. Анкетування виявило причини небажання безробітних і незайнятих громадян працювати у сільськогосподарських підприємствах. Основною з них є низький рівень оплати праці. Тому більшість хотіли б працювати в галузях, де високий рівень заробітної плати (фінансова діяльність, транспорт і зв'язок, державне управління, будівництво, промисловість, торгівля).

Сучасні відносини між роботодавцем і найманим працівником ускладнилися з точки зору правової захищеності найманого працівника, його кар'єрного росту, умов праці, оплати та відпочинку, забезпечення високих стандартів безпеки й охорони праці, здоров'я тощо.

Опитувані респонденти віком 15-39 років вважають роботу в сільському гос-подарстві непрестижною та такою, що не сприяє кар'єрному росту (8%), оскільки немає змоги отримувати необхідну професійну підготовку, підвищувати квалі-фікацію за місцем роботи. Для сільських мешканців соціальний захист своєї най-маної праці через ринок праці ще не став достатньо дієвим важелем у вирішенні проблем підтримки високої економічної активності населення як з боку сприяння працевлаштуванню на достатньо високооплачувану роботу згідно з професійними навичками, так і гарантіями зайнятості. Обстеження з цих питань свідчить, що 6% респондентів відчувають невпевненість щодо збереження роботи у сільському господарстві.

З метою соціальної підтримки та повернення безробітних мешканців села до продуктивної праці, центри зайнятості намагаються працевлаштувати їх на робочі місця, створені за рахунок дотацій роботодавцям. Так, у 2005 р. на дотаційні місця було працевлаштовано 578 сільських безробітних, що на 408 осіб більше, ніж у 2002 році. Зокрема, за останні чотири роки у сільському господарстві було створено лише 123 дотаційні робочі місця.

Результати дослідження доводять, що необхідно долати спрощене уявлення про зміст профорієнтаційної роботи служби зайнятості (на місцях її зводять до проведення групових і масових профорієнтаційних заходів), а забезпечити індивідуальний підхід до потреби кожної людини, кожного роботодавця, не підміняючи його кількісними показниками надання інформаційних послуг.

Проведене нами опитування у регіоні підтверджує, що третина безробітних виявляють бажання започаткувати власну справу. Однак, без належної фінансової підтримки створювати суб'єкти підприємницької діяльності сільські безробітні не спроможні, а банківські кредити для них недоступні.

Головними завданнями служби зайнятості повинні стати: подальший роз-виток активних програм сприяння зайнятості населення в аграрній сфері; реалізація заходів, спрямованих на підвищення мотивації сільських безробітних до праці; зростання рівня їх працевлаштування; скорочення тривалості пошуку роботи та тривалості заповнення вакансій; запровадження нових методів співпраці з робото-давцями та підвищення їх зацікавленості у користуванні послугами служби зайнятості. Пріоритетними діями мають стати: формування реального банку даних про вільні робочі місця для працівників сільського господарства та ретельний підбір осіб для працевлаштування, враховуючи зростаючі вимоги роботодавців до працівників.

У результаті проведених досліджень зроблено висновок, що інформація, яка надходить від сільськогосподарських підприємств до управління статистики, управління агропромислового розвитку та центру зайнятості має різноплановий, двоякий характер. Відповідно обґрунтовано структурно-логічну схему, за якою аграрні підприємства подають статистичну звітність щодо зайнятості населення.

В центрах зайнятості недосконало проводиться збір статистичної інформації, яка б надавала фактичні дані про тенденції самозайнятості. Нині це є особливо важливим, оскільки значна кількість безробітного сільського населення знаходить роботу саме в цьому секторі. Здійснюється групування за професіями, що сприяють самозайнятості, надаються профорієнтаційні послуги, пов'язані з організацією власної справи, та дані про кількість безробітних, які відкрили власну справу за їх допомогою. Тому додатково потрібно впровадити статистичну звітність діяльності служби зайнятості стосовно сприяння розвитку самозайнятості: програми само-зайнятості та їх фінансування, функціонування бізнес-інкубаторів тощо.

Основними складовими концепції формування кадрового потенціалу в сільськогосподарському виробництві мають стати: підготовка сільської молоді у вищих навчальних закладах; реформування системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, у тому числі масових професій; створення умов для працевлаштування молодих спеціалістів на виробництві; професійне зростання та виховання управлінської еліти тощо.

У третьому розділі „Формування системи заходів підвищення зайнятості економічно активного населення в аграрній сфері” проведено кореляційно-регресійний аналіз факторів впливу на показники працевлаштування в сільське господарство, розглянуто заходи активізації маркетингової діяльності служби зайнятості та щодо збільшення попиту сільського населення на робочі місця в аграрній сфері.

За допомогою кореляційного аналізу встановлено ефективність роботи служби зайнятості у Тернопільській області через вивчення тісноти зв'язку між кількістю працевлаштованих осіб у сільськогосподарські підприємства як резуль-тативної ознаки та ряду факторних ознак, таких як - кількість проведених семінарів різноманітного напрямку, кількість наданих профорієнтаційних послуг незайнятим громадянам, річні витрати на інформаційно-довідкову та рекламну роботу служби зайнятості.

За допомогою кореляційно-регресійного аналізу побудовано багатофакторну статистичну модель зв'язку, яку можна застосовувати для прогнозування працевлаштування у сільське господарство. Для формування моделі використано комп'ютерну програму Statistika 6,0 компанії StatSoft. Багатофакторне рівняння регресії отримало наступний вигляд (формула (1)):

= -828,8367 + 1,6822 х1 - 0,0229х2 + 38,8308х3 + 1,9892х4 (1)

де: - кількість працевлаштованих у сільське господарство, осіб;

х1 - кількість проведених семінарів, „Днів профорієнтації” та „Днів профінформації” за рік, од.;

х2 - кількість наданих профорієнтаційних послуг незайнятим громадянам за рік, од.;

х3 - рівень середньомісячної заробітної плати працівників сільського господарства у Тернопільській області, грн;

х4 - річні витрати на інформаційно-довідкову та рекламну роботу, тис. грн.

Достовірність проведеного аналізу та силу взаємозв'язку обраних факторів підтверджує коефіцієнт множинної кореляції, який дорівнює 0,9297, що вказує на більш високу залежність результативної ознаки від факторних. Множинний коефіцієнт детермінації дорівнює 0,8643, тобто 86,43% результативної ознаки зумовлена зміною факторних чинників.

Статистична надійність та адекватність моделі підтверджується розрахунком фактичного F-критерію Фішера (Fр), який дорівнює 561,17, що більше табличного значення F-критерію (Fт), яке становить 230,17. Якщо Fр > Fт, то нульова гіпотеза про статистичну суттєвість параметрів побудованого регресійного рівняння та показника тісноти зв'язку відхиляється.

Дана модель допоможе керівництву служби зайнятості приймати обґрунтовані рішення щодо оптимальної кількості семінарів, кількості профорієнтаційних послуг незайнятим громадянам та оптимізації витрат на інформаційно-довідкову і рекламну діяльність з урахуванням змін у соціально-економічному стані регіону.

Фактори даної моделі можна поділити на дві групи. Перша група - фактори внутрішнього середовища служби зайнятості як організаційної системи, до яких належать стратегія та тактика у вигляді комплексу різноманітних організаційних заходів, спрямованих на забезпечення зайнятості економічно активного населення в аграрній сфері. Друга група факторів - це фактори зовнішнього середовища. У нашому випадку - це середній регіональний рівень заробітної плати у сільсько-господарських підприємствах, який віднесений до показників соціально-економічного стану аграрної сфери регіону. Для формування результативної системи маркетингового забезпечення зайнятості в аграрній сфері необхідно обов'язково враховувати вплив обох зазначених груп факторів.

Як свідчить оцінка тенденцій зайнятості економічно активного населення Тернопільської області, існує два напрями активізації маркетингової діяльності служби зайнятості: перший - спрямований на регулювання попиту та пропозиції на ринку праці; другий - включає організаційну підтримку процесів збалансування попиту та пропозиції ринку праці всередині служби зайнятості.

В роботі обґрунтовано заходи з активізації маркетингової діяльності служби зайнятості як важеля регулювання ринку праці аграрної сфери. Основними заходів визначено: збільшення частки фінансування з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (ФЗОДССВБ) заходів активної політики зайнятості на селі на 25%; пропорційний розподіл коштів Фонду зайнятості для здійснення активної соціальної політики у сільській місцевості; подолання професійно-кваліфікаційного дисбалансу на ринку праці аграрної сфери; розширення масштабів організації громадських робіт у сільському господарстві.

Основними необхідними діями з підтримки та активізації процесів регу-лювання ринку праці в межах служби зайнятості як організаційної системи за проведеними дослідженнями є: розробка методик аналізу кон'юнктури ринку праці регіону; забезпечення правової та організаційно-процедурної підтримки процесів збільшення заходів активної політики зайнятості; розробка освітніх програм з організації та управління малими підприємствами; впровадження нових методик роботи з незайнятим населенням; підвищення кваліфікації працівників служби зайнятості та рівня культури обслуговування клієнтів; розвиток організаційно-технологічних і технічних умов функціонування районних центрів зайнятості.

Для вирішення проблеми інформаційного забезпечення маркетингової діяльності служби зайнятості пропонується ведення внутрішнього аналітичного обліку вакансій та кількості незайнятих за галузевими ознаками, що дасть змогу структурувати ринок праці, систематизувати проблеми та заходи щодо їх вирішення для кожної його складової. В якості швидкого та наочного методу аналізу кон'юнк-тури ринку праці аграрної сфери Тернопільської області в роботі за допомогою графічних методів показано вплив рівня заробітної плати як основного регулятора ринку праці на величну попиту та пропозиції на робочу силу.

Запропоновано методику роботи з незайнятими громадянами, що включає два етапи: перший етап - групове психологічне та профдіагностичне тестування; другий - групова ідентифікація клієнтів служби зайнятості за рівнем потенціалу працевлаштування (за підходом А.Соловйова та І.Шолохова), що передбачає стандартизовану систему заходів допомоги для кожної групи.

У дисертації обґрунтовано можливий резерв підвищення фінансування таких активних заходів на ринку праці аграрної сфери Тернопільщини, як надання допомоги по безробіттю для зайняття підприємницькою діяльністю та створення нових робочих місць через дотування роботодавців, за рахунок скорочення виплат допомоги по безробіттю 54% сільським безробітним, які перебувають на обліку в службі зайнятості, але мають в користуванні 5-10 гектарів земельного паю.

Крім того, в роботі обґрунтовано систему заходів щодо підвищення зайнятості та збільшення попиту сільського населення на робочі місця в аграрній сфері, що мають здійснюватися з боку держави, включаючи службу зайнятості, та з боку керівників підприємств. Основними напрямами стабілізації зайнятості населення на макрорівні, на наш погляд, є: законодавче забезпечення підвищення матеріального стимулювання аграрної праці та посилення соціальних гарантій щодо забезпечення належних умов праці; правова та фінансова підтримка процесів формування організованого ринку сільськогосподарської продукції, внутрішньогалузевого кооперування та агропромислової інтеграції, процесів розвитку підприємництва на селі, відновлення та будівництва житлово-комунальної, соціально-побутової і культурної інфраструктури. В межах аграрних підприємств керівництву потрібно акцентувати увагу на питаннях розвитку соціально-трудових відносин з працівниками, розробляти та впроваджувати гнучкі системи матеріального й нематеріального стимулювання за результати роботи постійно зайнятим, молодим фахівцям, кваліфікованим сезонним працівникам і сумісникам.

ВИСНОВКИ

Результати дослідження є підставою для наступних висновків:

1. Досягнення стратегічних цілей соціально-економічного розвитку передбачає забезпечення оптимального рівня зайнятості економічно активного населення. Аналіз теоретичних розробок учених свідчить, що існує багато різноманітних понять, які характеризують ринок праці. Зокрема, категорія „економічно активне населення” відображає якісну частину людських ресурсів, а метою її є необхідність визначення сукупного попиту населення на робочі місця. Тоді як категорія „трудові ресурси” - це перш за все кількісний показник, який відображає максимально можливу кількість трудоактивного населення, метою її є задоволення попиту суспільного виробництва на робочу силу.

2. На сучасному етапі розвитку економічних процесів вивчення й аналіз ринку праці з позицій маркетингу створює основу для розробки концепції оптимальної зайнятості населення, зокрема в аграрній сфері, та системного підходу до обґрунтування дієвості й необхідної якості послуг служби зайнятості. Маркетингові дослідження ринку праці дозволять службі зайнятості здійснювати регулюючі дії адекватно змінам кон'юнктури та тенденціям розвитку ринку праці. Основним завданням концепції маркетингу в сучасних умовах є процес інтеграції зусиль служби зайнятості на реалізацію загальної мети її діяльності, що не повинна бути спрямована на вирішення внутрішніх проблем, а має орієнтуватись на надання послуг у межах своєї компетенції, в яких зацікавлені клієнти. Фундаментальною основою концепції маркетингу в службі зайнятості є приведення у відповідність потреб клієнтів з її можливостями і ресурсами.

3. Дослідження стану рівня зайнятості економічно активного сільського населення в Тернопільській області свідчить про його зростання (59,1% у 2005 р. проти 41,0% у 2002 р.). За п'ять років чисельність працівників аграрних підприємств зменшилась на 49794 особи, тоді як зайнятість в особистих селянських господарствах зростає. За статистичними даними у 2005 р. ця сфера є єдиним місцем роботи для 106,7 тис. селян (40,9% зайнятих економічною діяльністю), тоді як у 2004 р. тут було зайнято 72,5 тис. сільських жителів (33,2% зайнятих економічною діяльністю) та у 2003 р. - 15,7 тис. осіб (9,1% зайнятих економічною діяльністю). Визначено основні фактори, що зумовили таку ситуацію, - ліквідація та реорганізація господарств, закінчення строку контракту працівників у сільсь-когосподарських підприємствах, власне бажання.

4. При аналізі маркетингової діяльності служби зайнятості як провідної ланки у сфері реалізації політики працевлаштування виявлено причини небажання безробітних працювати у сільському господарстві, до яких можна віднести низький рівень оплати праці, нерегулярність її виплати, важкі умови праці, непрестижність сільськогосподарських професій, неможливість кар'єрного росту, невпевненість щодо збереження роботи, незабезпеченість житлом. Виявлено резерви підвищення дієвості служби зайнятості, а саме удосконалення форм і методів роботи з безробітними та керівниками сільськогосподарських підприємств, зокрема формування реального банку даних про вільні робочі місця для працівників сільського господарства та ретельний підбір осіб для працевлаштування, враховуючи зростаючі вимоги роботодавців до робочої сили.

5. Запропонована структурно-логічна схема передачі інформації щодо зайнятості населення в сільськогосподарських підприємствах дасть змогу отримувати точні дані про кількість працюючих, працевлаштованих та вивільнених працівників, безробітних та здійснювати відповідні обґрунтовані заходи. Виявлено доцільність систематизації форм статистичної звітності, державних статистичних спостережень сільськогосподарських підприємств з метою надання більш чіткої інформації та скорочення затрат часу на опрацювання документації, підвищення контролю за процесом зайнятості населення. Зокрема, запропоновано подавати в районне управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Звіт з праці (місячна форма) та Звіт з праці (річна форма), а також місячний звіт з оплати праці.

6. Розроблена статистична модель сприятиме вирішенню проблем прийняття обґрунтованих управлінських рішень з удосконалення організації комунікативних маркетингових процесів служби зайнятості з метою оптимізації працевлаштування незайнятих громадян у агроформування, враховуючи зміни регіонального соціально-економічного стану. На основі моделі та даних внутрішніх бюджетів Тернопільської служби зайнятості здійснено прогноз працевлаштування громадян у сільське господарство до 2010 року.

7. Запропоновані заходи з активізації маркетингової діяльності служби зайнятості потрібно здійснювати у двох напрямах: перший передбачає систему дій, які безпосередньо регулюють ринок праці; другий - це система внутрішньо-організаційних стратегій, спрямованих на забезпечення результативного впливу на трудову ринкову кон'юнктуру.

8. Для вирішення проблем інформаційного забезпечення маркетингової діяльності служби зайнятості пропонується відділу статистики, моніторингу та прогнозування обласного центру зайнятості вести аналітичний облік наявних вакансій, кількості незайнятих за галузевими ознаками, що дасть змогу структурувати ринок праці, систематизувати проблеми кожної його складової та розробити систему маркетингових заходів з урахуванням специфіки, наприклад, ринку праці аграрної сфери регіону.

9. На основі визначених тенденцій зайнятості економічно активного населення Тернопільської області з метою збалансування попиту та пропозиції на ринку праці аграрної сфери пропонується збільшити частку фінансування заходів активної політики зайнятості (створення нових робочих місць, одноразова допомога для заняття підприємницькою діяльністю) до 44% від загальних витрат служби зайнятості на реалізацію заходів щодо матеріального забезпечення та соціальних послуг населенню на ринку праці.

10. Запропоновані заходи з стабілізації зайнятості населення, що повинні бути здійснені з боку держави, служби зайнятості, власників і керівництва сільсько-господарських підприємств, сприятимуть збалансуванню попиту й пропозиції на ринку праці, а також посилять зацікавленість сільського населення, особливо молоді, працевлаштуватись на робочі місця в аграрній сфері.

працевлаштування населення аграрний маркетинговий

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Сєданова (Герчанівська) С.В. Розвиток маркетингу у функціонуванні служби зайнятості // Аграрна наука і освіта. - 2005. - Т.6 - №5-6. - С.151-153.

2. Сєданова (Герчанівська) С.В. Роль центру працевлаштування в регулюванні зайнятості населення // Науковий вісник НАУ. - 2006. - Вип. 97. - С.132-135.

3. Герчанівська С.В. Зайнятість населення у сільському господарстві Тернопільщини // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2006. - Випуск 2(34). - С.110-113.

4. Герчанівська С.В. Оцінка стану економічної активності сільського населення Тернопільської області // Економіка АПК. - 2006. - №5. - С.147-150.

5. Балановська Т.І., Герчанівська С.В. Заробітна плата як основний фактор підвищення зайнятості населення в сільському господарстві // Вісник ЖДТУ/ Економічні науки. - 2006. - №2(36). - С.158-162 (Особистий внесок - автором проаналізовано рівень та структуру заробітної плати у сільськогосподарських підприємствах Тернопільської області).

6. Герчанівська С.В. Вплив факторів на працевлаштування населення в аграрні підприємства Тернопільської області // Економіка АПК. - 2006. - №11. - С.135-138.

Матеріали конференцій:

7. Балановська Т.І., Сєданова (Герчанівська) С.В. Особливості визначення категорії „безробітний” за різними методологіями // Європейські інтеграційні процеси та транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, політика, історія, право: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Луцьк: РВВ „Вежа” Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004. - С.151-153 (Особистий внесок - автором визначено особливості поняття „безробітний” за методологією МОП).

8. Сєданова (Герчанівська) С.В. Маркетингові дослідження в діяльності служби зайнятості // Матеріали Міжнародного Форуму молодих вчених „Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн”. У двох томах. Т.2. - Х.: ХНТУСГ, 2005. - С.94-95.

9. Балановська Т.І., Герчанівська С.В. Особисті селянські господарства як сектор зайнятості сільського населення // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції „Система менеджменту в умовах інституційно-структурної трансформації економіки України”. - К.: ІПК ДСЗУ, 2006. - С.135-139 (Особистий внесок - автором розкрито основні причини зайнятості сільського населення в особистих селянських господарствах).

АНОТАЦІЯ

Герчанівська С.В. Маркетингове забезпечення зайнятості економічно активного населення в аграрній сфері. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Національний аграрний університет, Київ, 2006.

Дисертація присвячена аналізу та обґрунтуванню теоретичних положень і розробці рекомендацій щодо маркетингового забезпечення зайнятості економічно активного населення в аграрній сфері.

Досліджено теоретичні аспекти маркетингового забезпечення зайнятості економічно активного населення. Проаналізовано сучасний стан зайнятості населення в аграрному секторі Тернопільської області та виявлено основні причини небажання безробітних селян працювати у сільськогосподарських підприємствах. Здійснено оцінку функціонування Тернопільської обласної служби зайнятості на засадах маркетингу. Розроблено обґрунтовану структурно-логічну схему передачі інформації щодо зайнятості економічно активного населення в сільськогосподарських підприємствах.

Зроблено прогноз працевлаштування безробітних громадян у сільське господарство, враховуючи фактори внутрішнього середовища служби зайнятості та фактори соціально-економічного стану регіону. Обґрунтовано напрями та перспективи активізації маркетингової діяльності служби зайнятості, зокрема з урахуванням досвіду зарубіжних країн. Запропоновано шляхи щодо сприяння працевлаштування населення в аграрну сферу.

Ключові слова: ринок праці, зайнятість, безробіття, економічно активне населення, маркетингові дослідження, маркетингова діяльність, служба зайнятості.

АННОТАЦИЯ

Герчанивская С.В. Маркетинговое обеспечение занятости экономически активного населения в аграрной сфере. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Национальный аграрный университет, Киев, 2006.

В диссертации изложены результаты исследования маркетингового обеспечения занятости экономически активного населения в аграрной сфере. Рассмотрены теоретические аспекты основных понятий рынка труда, маркетин-говой деятельности в службе занятости, маркетинговых исследований рынка труда.

Изучение научной литературы позволило предложить авторское определение понятия рынка труда как сложной динамичной системы экономических, правовых отношений, касающихся спроса и предложения рабочей силы, с одной стороны, а с другой - форм и методов согласования интересов его рыночных субъектов; определение характерных признаков категории „экономически активного населения” по сравнению с понятием „трудовые ресурсы” как такой, что больше отвечает реалиям современных рыночных отношений и требованиям по общепринятым МОП критериям.

В последнее время, с развитием в нашей стране рыночных отношений значительно возрос интерес к маркетингу как концепции рыночного управления. Маркетинг в службе занятости является социально-экономическим понятием, поскольку имеется в виду сфера человеческих взаимоотношений. Исходный момент в основе маркетинга рынка труда - идея человеческих интересов и спроса на труд, следовательно, задачей маркетинга является обеспечение соответствия между спросом и предложением рабочей силы. Маркетинговое обеспечение деятельности службы занятости состоит в стимули-ровании предоставления качественных услуг, которые предусмотрены ее функ-циями.

Определено, что вследствие ликвидации и реорганизации многих хозяйств, низкой и нерегулярно выплачиваемой заработной платы произошло значительное сокращение численности занятых в сельскохозяйственных предприятиях. Кроме этих причинами нежелания безработных трудиться в аграрной сфере являются тяжелые условия труда, непрестижность сельскохозяйственных профессий, неуверенность в сохранении работы, невозможность карьерного роста, большие транспортные затраты на проезд к месту работы, необеспеченность жильем.