Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Розділ 1. Підприємство - первинна ланка національної економіки

1.1 Поняття, цілі й напрямки діяльності підприємства

1.2 Правові основи функціонування підприємства

1.3 Ринкове середовище функціонування підприємства

1.4 Організаційна структура управління підприємством

1.5 Аналітична оцінка структури активів та капіталу підприємства

Розділ 2. Основні фонди підприємства

2.1 Поняття, класифікація та оцінка основних фондів

2.2 Аналітична оцінка складу, технічного стану, руху та ефективності використання основних фондів підприємства

2.3 Оцінка стану основних засобів підприємства

2.4 Амортизація основних фондів

2.5 Способи ефективного використання основних фондів підприємства, що розглядається

Розділ 3. Оборотні засоби підприємства

3.1 Оборотні засоби підприємства: функціональна та елементна структура, джерела формування

3.2 Аналітична оцінка елементної структури оборотних засобів та структури джерел їх формування на підприємстві, що розглядається

3.3 Дебіторська заборгованість підприємства: види, чиста вартість реалізації, розрахунок резерву сумнівних боргів

3.4 Аналітична оцінка показників ефективності використання оборотних засобів підприємства. Вплив оборотності оборотних засобів на кінцеві результати роботи підприємства

3.5 Заходи для підвищення ефективності використання оборотних засобів підприємства, що розглядається

Розділ 4. Персонал підприємства

4.1 Персонал підприємства: поняття, класифікація та структура

4.2 Система оцінки трудового потенціалу підприємства і організація оплати праці

4.3 Продуктивність праці персоналу: сутність, методи визначення та чинники зростання

4.4 Формування стратегії щодо розвитку та ефективного використання трудових ресурсів підприємства

Розділ 5. Результати і ефективність діяльності підприємства

5.1 Оцінка витрат на виробництво продукції (надання послуг)

5.2 Формування й використання прибутку підприємства

5.3 Оцінка фінансово-економічного стану підприємства

5.4 Аналіз ефективності діяльності підприємства

5.5 Чинники зростання ефективності діяльності підприємства



Розділ 1. Підприємство - первинна ланка національної економіки

1.1 Поняття, цілі й напрямки діяльності підприємства

Будь-яке суспільство для забезпечення нормального (достатньо комфортного) рівня своєї життєдіяльності здійснює безліч видів конкретної праці. З цією метою люди створюють певні організації (трудові колективи), які спільно виконують ту чи ту місію (реалізують програму або мету) і діють на засаді певних правил і процедур. Проте мета й характер діяльності таких численних організацій різні. За цією ознакою їх можна поділити на дві групи: підприємницькі (комерційні), що функціонують і розвиваються за рахунок власних коштів, і непідприємницькі (некомерційні), існування яких забезпечується бюджетним фінансуванням держави. Організації з підприємницьким характером діяльності називають підприємствами.

Підприємство - це організаційно відокремлена та економічно самостійна основна (перепала) ланка виробничої сфери народного господарства. що виготовляє продукцію (виконує роботу або надає платні послуги). В Господарському кодексі України дано таке визначення поняттю "підприємство". Отже, підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом та іншими законами.

Кожне підприємство має історично сформовану конкретну назву - завод, фабрика, шахта тощо. Кожне підприємство є юридичною особою, має закінчену систему звітності та обліку, системний баланс, розрахунковий рахунок в банку, печатку з власною назвою, а також товарний знак.

Головні напрямки діяльності:

- вивчення ринку товарів, або ситуаційний аналіз;

- інноваційна діяльність;

- виробнича діяльність;

- комерційна діяльність;

- після продажний сервіс;

Кожне підприємство має свою місію, або генеральну мету, тобто чітко окреслену причину його існування. У більшості випадків місією сучасного підприємства можна вважати виробництво продукції для задоволення потреб ринку і одержання завдяки цьому максимально можливого прибутку. На основі місії підприємства формулюються і встановлюються загально фірмові цілі.

Обране мною підприємство - відкрите акціонерне товариство "Турбоатом".

ВАТ "Турбоатом" засновано вiдповiдно до наказу ФДМУ вiд 31.01.1996 р. №16-АТ шляхом перетворення державного підприємства "Харківський турбінний завод iм. Кірова" (правонаступник НВО "Турбоатом"). За 70-рiчну iсторiю виготовлено більше 300 парових турбін для ТЕС, ДРЕС, 110 турбін для АЕС, понад 400 гiдравлiчних турбін i 450 гiдрозатворiв. ВАТ "Турбоатом" став одним з найбільших турбобудівних підприємств з повним циклом виробництва: проектування, виготовлення, постачання, налагоджування, фірмове обслуговування турбінного обладнання всіх типів електростанцій. Продукція ВАТ "Турбоатом" успішно працює у 35 країнах світу на чотирьох континентах. В Україні 40% ТЕС, 85% АЕС, 95% ГЕС оснащені виготовленими заводом турбінами, сумарна потужність яких складає більше 50 млн. кВт.

1.2 Правові основи функціонування підприємства

управління фонд амортизація реновація

Підприємство(фірма) має діяти та господарювати в межах законодавства, що регулює всі напрямки його (її) діяльності. З великою кількістю юридичних актів визначальними є Закон України "Про підприємства в Україні", статут підприємства, а також узгоджений з чинним законодавством колективний договір, що регулює відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства (фірми).

Будь-яке підприємство може бути створене: 1) відповідно до рішення власника (власників) майна чи вповноваженого ним (ними) органу, організації засновника; 2) унаслідок примусового поділу іншого підприємства згідно з чинним антимонопольним законодавством; через виоремлювання зі складу діючого підприємства одного або кількох структурних підрозділів з рішення інших трудових колективів і за згодою власника майна (уповноваженого органу). Підприємство має право створювати свої філії (представництва, відділення або інші відокремлені підрозділи) з поточними й розрахунковими рахунками в банку. Кожне створене підприємство підлягає державній реєстрації за місцем перебування у відповідному виконавчому комітеті Ради народних депутатів за певну плату.

Підприємство може бути ліквідоване (реорганізоване) у випадках: прийняття відповідного рішення власником майна, визнання його банкрутом, заборони діяльності за невиконання встановлених законодавством умов. Ліквідація підприємства здійснюється ліквідаційною комісією, створюваною власником або вповноваженим ним органом, а за банкрутства - судом чи арбітражем. Про таку акцію повідомляється в пресі з визначенням строків претензій до підприємства, що ліквідується. Ліквідаційна комісія повинна оцінити наявне майно такого підприємства, розрахуватись з кредиторами, скласти й передати власнику ліквідаційний баланс. Підприємство вважається ліквідованим (реорганізованим) з моменту виключення його з державного реєстру України.

Будь-яке підприємство (добровільне об'єднання підприємств) діє на підставі власного статуту. У статуті підприємства визначаються: його точне найменування та місцезнаходження; власник (власники) або засновник (засновники); основна місія та цілі діяльності; органи управління та порядок їхнього формування; компетенція (повноваження) трудового колективу та його виборних органів; джерела та порядок утворення майна; умови реорганізації і припинення існування.

В даній курсовій роботі розглянуто відкрите акціонерне товариство.

Акціонерні форми господарювання базуються на створенні акціонерних товариств. У Законі України "Про господарські товариства" зазначається, що акціонерним товариством називається організація, яка має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язання тільки майном товариства.

Акціонерне товариство - це одна з організаційно-правових форм підприємств. Воно створюється шляхом централізації коштів (об'єднання капіталу) різних осіб, проведеної за допомогою продажу акцій із метою здійснення господарської діяльності й одержання прибутку.

Головною метою створення акціонерних товариств у нашій країні є залучення до господарського обігу вільних коштів (грошових і матеріальних) трудящих, а також підприємств для виконання певних господарських завдань. Акціонерне товариство створюється на основі купівлі-продажу акцій.

У якості учасників об'єднання капіталу шляхом створення акціонерного товариства можуть виступати фізичні і юридичні особи.

Внеском учасника товариства в об'єднаний капітал можуть бути кошти, а також будь-які матеріальні цінності, цінні папери, права користування природними ресурсами й інші майнові права, у тому числі право на інтелектуальну власність. Загальна номінальна вартість випущених акцій складає статутний фонд акціонерного товариства, який дорівнює 1250 мінімальних заробітних плат, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, яка діє на момент створення акціонерного товариства.

Статут акціонерного товариства, крім відомостей, вказаних в статті 4 "Установчі документи товариства" в законі "Про господарські товариства", повинен мати відомість про види акцій, які випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, які купляються установниками, наслідки невиконання зобов'язань з випуску акцій, строк і порядок виплати частини прибутку (дивідендів) один раз на рік за підбиттям підсумків року.

Акціонерне товариство створюється і діє на основі установчого договору і статуту. Згідно з законодавством України товариство набуває статусу юридичної особи з моменту його реєстрації. Товариство має обособлене майно, має самостійний баланс, може від свого імені заключати договори, майнові й особисті немайнові права і бути відповідачем у суді. Товариство має розрахунковий рахунок і круглу печатку з найменуванням, товарний знак, який ствердило керівництво товариства.

1.3 Ринкове середовище функціонування підприємства

У широкому розумінні ринок є цариною прояву економічних відносин між людьми, що виникають у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання. У вужчому розумінні ринок - це сфера товарного обігу і зв'язана з ним сукупність товарно-грошових відносин, що виникає між виробниками (продавцями) та споживачами (покупцями) у процесі купівлі - продажу товарів.

Розширене трактування розкриває дуже важливий суттєвий аспект ринку, який дає змогу визначити його місце і роль у процесі відтворення: ринок забезпечує органічний зв'язок між виробництвом і споживанням, перебуває під їхнім впливом і сам впливає на них.

На ринку виявляються реальні обсяги та структура різноманітних потреб, суспільна значущість виробленого продукту й витраченої на його виготовлення праці, встановлюється співвідношення між попитом і пропозицією, яке дарує певний рівень цін на товари та послуги.

Ринкове середовище функціонування підприємства відноситься до зовнішніх факторів впливу на функціонування підприємства. Зовнішнє середовище підприємства в науковій літературі розглядають як сукупність факторів, що перебувають поза підприємством та існують незалежно від нього, але впливають або можуть впливати на його функціонування.

Зовнішнє середовище підприємств визначається декількома напрямками:

- макросередовище - економічні, науково-технічні, політичні, правові, соціальні, демографічні, природні, міжнародні чинники та умови підприємницької діяльності в країні;

- мезосередовище - середовище галузі або регіону;

- мікросередовище - постачальники, клієнти, конкуренти, посередники, контактні аудиторії - заклади ринкової, суспільної, державної інфраструктури, з якими контактує підприємство.

Зовнішнє середовище має прямий і непрямий вплив на підприємство. До середовища прямого впливу відносять: постачальників; партнерів; конкурентів; споживачів; товари-замінники.

До середовища непрямого впливу відносять: міжнародні події; науково-технічний прогрес; закони та державні органи; соціально-культурні фактори; стан економіки.

Підприємство ВАТ "Турбоатом" виготовляє продукцію: паровi турбiни конденсацiйнi та теплофiкацiйнi для ТЕС, ТЕЦ та ПГУ потужнiстю вiд 1 МВт до 550 МВт; -паровi турбiни для АЕС потужнiстю вiд 50 МВт до 1100 МВт; -газовi турбiни е: енергетичнi автономнi та для ПГУ потужнiстю 45МВт та 115 МВт; -гiдравлiчнi турбiни рiзноманiтних типiв потужнiстю вiд 5 МВт до 615 МВт для ГЕС та ГАЕС; -гiдравлiчнi затвори дисковi та кульовi; -гiдравлiчнi турбiни для мiкро-ГЕС, мiнi-ГЕС; -теплообмiнне устаткування (конденсатори турбiн, пiдiгрiвачi низького тиску, пiдiгрiвачi мережної води); -запаснi частини; -нестандартне устаткування для рiзних галузей; -допомiжне обладнання машинного залу, регенеративнi газо- i повiтронагрiвачi, ежектори, маслоохолоджувачi, тягодутьйовi машини, димососи, ексгаустери, млини кульовi та iн. ВАТ "Турбоатом" не залежить вiд сезонних змiн.

Основнi ринки збуту та основнi клiєнти: -електричнi станцiї України, Росiї, країн СНД, Латинської Америки, Iндiї, Пiвденно-Схiдної Азiї та iнших країн далекого зарубiжжя. Основними країнами споживачами продукцiї ВАТ "Турбоатом" у 2008 роцi були: Росiя - 50,5%, Україна - 28,7%, Казахстан - 8,1%, Афганiстан - 3,1%, Азербайджан - 2,1%, Угорщина - 2,3%, Iндiя - 1,4%, Францiя - 0,4%, Болгарiя - 0,4% та iншi країни - 3,0%. Джерела сировини i динамiка цiн ВАТ "Турбоатом" закуповує крупногабаритнi заготовки на "Новокраматорському машинобудiвному заводi" (НКМЗ), "Енергомашспецсталь" (ЕМСС) (Україна) та на ОМЗ "Спецсталь" (Iжорський завод) (Росiя). Єдиний постачальник штамповок лопаток для парових, газових турбiн - "Завод турбiнних лопаток" м. Санкт-Петербург. Крупний постачальник готових вузлiв-трубопроводiв - "Енергомашкорпорацiя - Бєлгород".

Постачальниками металопрокату є ВАТ"Днiпроспецсталь" та "Азовсталь". За iншими видами матерiальних ресурсiв: феросплавам, кольоровим металам, трубам, металевим виробам, лакофарбам, вогнетривам, нафтопродуктам, комплектуючим та iншим допомiжним матерiалам проводиться вiдбiр постачальникiв з урахуванням цiнового фактору, якостi, строкiв постачання.

Галузь ВАТ "Турбоатом" входить до складу ведучих турбобудiвних фiрм свiту. Конкурентами на свiтовому ринку є Дженерал Електрик, Вентингауз, Сiменс, АББ, Джек-Альстон.

ВАТ "Турбоатом" монополiст на ринку промислової продукцiї України з наступних видiв продукцiї: - гiдравлiчнi турбiни та запаснi частини до них; - гiдравлiчнi затвори дисковi та кульовi; - паровi турбiни для теплових електричних станцiй та запаснi частини до них; - паровi турбiни для атомних електричних станцiй та запаснi частини до них. Для модернiзацiї i вiдновлення потужностей було розроблено план технiчного переозброєння та передбачено ряд технiчних заходiв, спрямованих на технiчне переозброєння виробництва i проведення науково-дослiдних, конструкторських та технологiчних робiт.

Отже, дане підприємство посідає одне з провідних місць в економіці України. Адже дане підприємство має ринок збуту своєї продукції не тільки в Україні, а і за її межами, що позитивно впливає на економічний розвиток країни.

1.4 Організаційна структура управління підприємством

Кожній організаційній будові господарства відповідає певна структура управління, яка визначається системою взаємопідлеглості та характером відносин між управлінськими працівниками різних рівнів управління.

Під структурою управління розуміють сукупність ланок і окремих працівників апарату управління, що виконують різноманітні функції управління, їх взаємозв'язок та взаємодія, що ґрунтуються на виробничій та організаційній структурі підприємства.

Організаційна структура управління представляє собою сукупність певним чином пов'язаних між собою управлінських ланок. Вона характеризується кількістю органів управління, порядком їх взаємодії та функціями, які вони виконують.

Головне призначення організаційної структури - забезпечити ефективну діяльність управлінського персоналу. До його складу на підприємстві входять: керівник підприємства, керівники підрозділів, фахівці, обслуговуючий персонал (технічний).

Підприємство ВАТ "Турбоатом" розташоване: Московський проспект, 199, м. Харків. На 2012 рік чисельність персоналу ВАТ "Турбоатом" становить 5400 осіб.

Структура підприємства - два спецiальнi конструкторські бюро (СКБ "Турбоатом", СКБ "Турбогiдромаш"), технологiчнi пiдроздiли (головного технолога, зварника, металурга), заготівельна база (литво та поковки середньої ваги, зварні конструкції), механообробне виробництво, складання та випробування енергетичного обладнання.

Структура керування ВАТ "Турбоатом" є багаторівневою, що викликано специфікою виробництва енергоустаткування. Вона характеризується наявністю:

- вісьмох заступників генерального;

- чотирьох заступників головного інженера (по новій техніці і підготовці виробництва; якості і сертифікації; експлуатації; охороні праці).

Органiзацiйна структура управління ВАТ відображає внутрішню форму управління. Вона характеризується тим, що вищим органом управління товариства є Загальний збір акціонерів.

Керівництво діяльністю підприємства веде Генеральний директор. Він вирішує питання діяльності підприємства, діє від його імені, має право першого підпису, розпоряджається майном підприємства. Генеральний директор несе матеріальну та адміністративну відповідальність за вірогідність даних бухгалтерського і статистичного звітів.

Контроль за дiяльнiстю здiйснює Наглядацька Рада та Ревiзiйна комiсiя.

До Дирекції ВАТ "Турбоатом" входять:

1. Головний інженер - керує роботою щодо забезпечення об'єктів технологічними комплектами збірних конструкцій, деталей, вузлів, виробів, напiвфабрикатiв i матеріалів відповідно до графіків виконання будiвельно- монтажних робіт. Здійснює розрахунки щодо забезпечення обґрунтування потреби в матеріально-технічних ресурсах.;

2. Перший заступник генерального директора - генеральний конструктор;

3. Заступник генерального директора по економіці й фінансам;

4. Заступник генерального директора по керуванні власністю;

5. Заступник генерального директора по виробництву;

6. Заступник генерального директора по інформаційним технологіям;

7. Заступник генерального директора по технічному оснащенню і транспорту;

8. Заступник генерального директора по кадрах і правовій роботі;

9. Заступник генерального директора по соціальним питанням;

10. Заступник генерального директора по керуванню персоналом и режиму;

11. Головний бухгалтер.

Кожен функціональний пiдроздiл виконує закрiпленi за ним обов'язки.

1.5 Аналітична оцінка структури активів та капіталу підприємства

Активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Активи підприємства складаються з оборотних та необоротних активів. У таблиці 1.1 проаналізуємо структурні зміни активів на підприємстві ВАТ "Турбоатом".

Таблиця 1.1 Аналіз структури та динаміки активів підприємства за 2010 рік.

Показники	На початок року	На кінець року	Абсолютне зростання	Відносне зростання
	сума, тис.грн	питома вага, %	сума, тис.грн	питома вага, %
Оборотні активи	630383	43,17	645072	38,58	14689	-4,59
Необоротні активи	829182	56,79	1025272	61,32	196090	4,53
Витрати майбутніх періодів	508	0,03	1646	0,10	1138	0,06
баланс	1460073	100,00	1671990	100,00	211917	0,00



Також проаналізуємо структуру активів підприємства ВАТ "Турбоатом" за 2011рік.

Таблиця 1.2 Аналіз структури та динаміки активів підприємства за 2011рік.

показники	На початок року	На кінець року	Абсолютне зростання	Відносне зростання
	сума, тис.грн	питома вага, %	сума, тис.грн	питома вага, %
Необоротні активи	646693	38,64	717669	30,15	70976	-8,49
Оборотні активи	1025272	61,26	1661752	69,81	636480	8,55
витрати майбутніх періодів	1646	0,10	987	0,04	-659	-0,06
баланс	1673611	100,00	2380408	100,00	706797	0

Отже, структура активів підприємства ВАТ "Турбоатом" в своєму складі має необоротні активи, які на початок 2010 року складали 56,58%, а на кінець - 61,32%. Це означає, що підприємство до кінця 2010 року збільшило склад необоротних активів. Оборотні активи підприємства на початок 2010 року складало 43,17 %, а на кінець - 38,58%. Це означає, що підприємство активно використовує свої оборотні активи у виробництві. На кінець 2011 року оборотні активи зросли до 69,81%, а необоротні зменшились до 30,15%. Крім цього підприємство має витрати майбутніх витрат, які на початок 2010 року складали 0,03%, на кінець - 0,10%, а на кінець 2011 року складали 0,04%.

Капітал - це певна сума матеріальних, грошових та нематеріальних коштів необхідних для здійснення підприємницької діяльності. За джерелами формування капітал поділяється на власний (створюється за рахунок коштів власників підприємства) та позиковий (формується на тимчасовій основі у вигляді довгострокових та короткострокових позик). Проаналізуємо склад капіталу підприємства ВАТ "Турбоатом".

Таблиця 1.3 Аналіз структури та динаміки капіталу підприємства за 2010 рік.

показники	На початок року	На кінець року	Абсолютні показники	Відносні показники
	сума, тис.грн	питома вага, %	сума, тис.грн	питома вага, %
Власний капітал	1043651	71,48	1188419	71,08	144768	-0,40
Забезпечення наступних виплат і платежів	2044	0,14	1869	0,11	-175	-0,03
Довгострокові зобов'язання	5426	0,37	5527	0,33	101	-0,04
Поточні зобов'язання 1	408952	28,01	776175	28,48	67223	0,47
Баланс	1460073	100,00	1671990	100,00	211917	0,00



Таблиця 1.4 Аналіз структури та динаміки капіталу підприємства за 2011 рік.

Показники	На початок року	На кінець року	Абсолютне зростання	Відносне зростання
	сума, тис.грн	питома вага, %	сума, тис.грн	питома вага, %
Власний капітал	1190040	71,11		65,56	370654	-5,54
Забезпечення наступних виплат і платежів	1869	0,11	1560694	0,08	20	-0,03
Довгострокові зобов'язання	5527	0,33	1889	0,19	-915	-0,14
Поточні зобов'язання	476175	28,45	4612	34,16	337038	-5,71
Баланс	1673611	100,00	813213	100,00	706797	0



Отже, проаналізувавши структуру капіталу підприємства ВАТ "Турбоатом" ми бачимо, що протягом 2-х років структура залишалася незмінною, тільки на при кінці 2011року підприємство зменшило суму власного капіталу на 5 %, та збільшило поточні зобов'язання на 5 %.

Висновки: В першому розділі курсової ми дали визначення поняттю "підприємство", ознайомилися з ринковим середовищем та структурою організації управління підприємством. Крім цього дали оцінку структурі активів та капіталу обраного мною підприємства. Отже, підприємство - це організаційно виокремлена та економічно самостійна основна (первинна) ланка виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукцію (виконує роботу або надає платні послуги). Підприємство ВАТ "Турбоатом" спеціалізується на випуску парових турбiн для теплових, атомних електростанцiй, газових турбiн, обладнання для гiдроелектростанцiй та iншого енергетичного обладнання.

Ринок - це сфера товарного обігу і зв'язана з ним сукупність товарно-грошових відносин, що виникає між виробниками (продавцями) та споживачами (покупцями) у процесі купівлі - продажу товарів. Ринкове середовище підприємства включає в себе макросередовище, мікросередовище та мезосередовище.

Підприємство ВАТ "Турбоатом" включено до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, входить до числа головних турбобудівних фірм світу з повним циклом виробництва: проектування, виготовлення, постачання, налагоджування, фірмове обслуговування турбінного обладнання всіх типів електростанцій. Продукція підприємства відома більш ніж у 45 країнах світу, серед яких - Аргентина, Болгарія, Угорщина, Німеччина, Греця, Iндiя, Китай, Мексика, Росія, США, Фiнляндiя, Ефiопiя та багато інших. Тобто п підприємство має сприятливе ринкове середовище і конкурентоспроможну продукцію. Тому ВАТ "Турбоатом" варто розвивати і надалі.

Крім цього було досліджено структуру активу і пасиву підприємства і у підрозділі 1.5 побудовано діаграми. На них показано, що ВАТ "Турбоатом" має у своєму складі необоротні активи - майже 70% (на кінець 2011 року), оборотні активи - 30% (на кінець 2011 року), власного капіталу - 66%, поточні зобов'язання - 34%.

Отже, ознайомившись з історією підприємства ВАТ "Турбоатом" переходимо до наступного розділу, в якому дамо визначення основним фондам підприємства та розрахуємо деякі показники.



Розділ 2. Основні фонди підприємства

2.1 Поняття, класифікація та оцінка основних фондів

Засоби виробництва, що знаходяться в розпорядженні підприємства і виражені у вартісній формі, складають його виробничі фонди. Виробничі фонди поділяються на основні і оборотні. Головною особливістю ОФ підприємства є специфічний характер перенесення своєї вартості на продукт. ОФ переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції поступово, шляхом амортизаційних відрахувань. Другою особливістю ОФ є те, що вони використовуються у виробництві в незмінній натуральній формі. Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" поняття основні засоби визначаються як матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

ОФ - це засоби праці, які приймають участь у виробничому процесі на протязі багатьох періодів, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їх вартість переноситься на вартість виготовленої продукції поступово, шляхом амортизаційних відрахувань. В промисловості ОФ складають приблизно 80%.

За участю у виробничому процесі ОФ поділяються на основні виробничі і основні невиробничі фонди. Основні виробничі фонди - це ті, які приймають безпосередню участь у виробничому процесі. Вони поділяються на активні (безпосередньо беруть участь у виробничому процесі, завдяки чому забезпечується належний обсяг і якість продукції - машини, обладнання, транспортні засоби) і пасивні (створюють умови для здійснення процесу виробництва - будівлі, споруди). Проте віднесення об'єктів до активної чи пасивної частини залежить від специфіки галузі. Так, для машинобудування машини і обладнання - активна частина. У нафтодобувній промисловості активною частиною є споруди (наприклад, свердловини).

Невиробничі основні фонди, сукупність будівель, споруд, предметів тривалого користування, що функціонують в невиробничій сфері соціалістичного суспільства. Вони обслуговують невиробничий вжиток суспільства і складають матеріальну основу тих областей народного господарства, які безпосередньо матеріальних благ не створюють (наука і освіта, підготовка кадрів, житлове і комунальне господарство, сфера побутових послуг охорона здоров'я, культура і відпочинок, управління і оборона країни).

Крім цього основні фонди класифікуються за видовою (технологічною) структурою, за призначенням, ступенем участі у виробничому процесі.

Необхідною умовою правильного обліку й планування відтворення основних фондів підприємств є їхня класифікація. Найбільше економічне значення має видова (технологічна) класифікація, згідно з якою всі основні фонди за ознакою подібності їхнього функціонального призначення та натурально-речового складу розподіляються на такі види: земельні ділянки, будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини та устаткування (силові машини та устаткування, робочі машини та устаткування, вимірювальні й регулюючі прилади і пристрої, лабораторне обладнання, обчислювальна техніка), транспортні засоби, господарський інвентар, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження, інші основні фонди.

Співвідношення окремих видів (груп) основних фондів, виражене у відсотках до їхньої загальної вартості на підприємстві, визначає видову (технологічну) структуру використовуваних засобів праці.

За ступенем участі у виробничому процесі основні фонди поділяють на дві частини: активну і пасивну.

Активна частина основних фондів - сукупність фондів, що безпосередньо впливає на предмет праці (машини, обладнання, виробничий інструмент тощо). Пасивна частина основних фондів (будівлі і споруди) - фонди, з допомогою яких забезпечуються нормальні умови діяльності.

Для встановлення норм амортизаційних відрахувань згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 р. із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.12.2002 р. № 349-IV, основні фонди розподілені за такими групами:

- група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти і передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

- група 2 - автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

- група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;

- група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Основні фонди підприємства оцінюються за первісною(початковою), відновною, залишковою вартістю.

Первісна (початкова) вартість основних фондів - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) основних фондів. Первісна вартість будь-якого виробничого устаткування, крім його ціни, включає витрати на його транспортування і установку на місці використання. За цією вартістю основні фонди обліковуються на балансі підприємства протягом усього періоду їхнього функціонування (рядок 031 балансу форма 1).

Відновна вартість - це вартість відтворення основних фондів у сучасних умовах виробництва. Вона враховує ті самі витрати, що й первісна вартість, але за сучасними діючими цінами.

Залишкова вартість основних засобів - вартість основних засобів, фондів з урахуванням їхнього зносу, що дорівнює початковій вартості з відрахуванням амортизації протягом усього терміну експлуатації.

Крім цих трьох оцінок основних фондів існує ще оцінка основних фондів за ліквідаційною вартістю, переоціненою вартістю, ринковою вартістю та балансовою вартістю.

Ліквідаційна вартість - це попередньо оцінена сума, що її суб'єкт господарювання отримав би на поточний час від вибуття активу після вирахування всіх попередньо оцінених витрат на вибуття, якщо актив є застарілим та перебуває в стані, очікуваному по закінченні строку його корисної експлуатації.

Переоцінена вартість - вартість основних засобів після їх переоцінки.

Балансова вартість - це вартість об'єктів з урахуванням переоцінки, за якою вони числяться на балансі підприємства.

Ринкова вартість - найбільш вірогідна ціна продажу об'єктів основних фондів з урахуванням їх реального стану, співвідношення попиту і пропозиції.

Основні фонди підлягають зношенню. Знос - це втрата основними фондами початкових техніко-експлуатаційних якостей (споживчої вартості) і реальної вартості.

Розрізняють дві форми зносу:

1) фізичний знос;

2) моральний знос (функціональний, технологічний, соціальний, екологічний).

Фізичний знос - втрата основними фондами початкових якостей внаслідок експлуатації та /або впливу природно-кліматичних умов.

Величина фізичного зносу визначається як сума амортизаційних відрахувань за весь період експлуатації основних фондів. Коефіцієнт фізичного зношення (К_ф.знош) розраховуються за формулою:

Кф.знош=А/Вп,

де А - сума амортизаційних відрахувань від початку служби (сума

зношення), грн;

Вп - первісна вартість основних фондів, грн.

Моральний знос - знецінення діючих засобів праці до настання повного

фізичного зносу під впливом науково-технічного прогресу. Моральний знос має 4 під форми:

- функціональний знос - знецінення основних фондів внаслідок появи більш продуктивних засобів праці за тією самою повною вартістю;

- технологічний знос - знецінення основних фондів внаслідок появи більш дешевих аналогічних засобів праці;

- соціальний знос - втрата споживчих якостей основних фондів внаслідок невідповідності вимогам безпеки праці або ергономіки.

- екологічний знос - втрата споживчих якостей основних фондів внаслідок невідповідності щодо вимог екологічної безпеки.

Мірилом морального зношення 1-го роду є коефіцієнт морального зношення 1-го роду (Км.знош.1), що обчислюється за формулою

Км.знош.1= (Вп - Вв) / Вп,

де Вв - відновна вартість основних фондів.

Моральне зношення 2-го роду оцінити неможливо, тому що воно є різним для різних споживачів.

Загальний коефіцієнт зношення ОФ розраховується за формулою:

Кзаг.знош. = 1- (1 - Кф.знош) * (1 - Км.знош.1).

Усунення наслідків фізичного зносу відбувається за рахунок:

- проведення поточного і капітального ремонту;

- забезпечення нормативних умов експлуатації;

- зменшення позапланових простоїв обладнання;

- скорочення часу перебування засобів праці на складі.

Для запобігання моральному зносу практикують:

- проведення модернізації і реконструкції засобів праці;

- підвищення інтенсивності використання основних фондів;

- встановлення більш короткого порівняно з фізичним строком використання періоду амортизації.

Підприємство ВАТ "Турбоатом" у своєму розпорядженні має такі основні фонди: будинки, споруди та передавальні пристрої, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, інвентар (меблі), багаторічні насадження, бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи. З яких власні основні засоби виробничого призначення на початок 2010 року (за залишковою вартістю) складають 211036 тис. грн., а на кінець - 225175 тис. грн. У 2011 році вартість засобів виробничого призначення на початок року складає - 225175 тис. грн., а на кінець року - 257337 тис. грн. Фонди невиробничого призначення (за залишковою вартістю) на початок 2010 року складають - 19868 тис. грн., а на кінець року - 19782 тис. грн. На початок 2011 року вартість засобів невиробничого призначення складають 21403 тис. грн., на кінець - 20996 тис. грн.

2.2 Аналітична оцінка складу, технічного стану, руху та ефективності використання основних фондів підприємства

Видова структура основних фондів підприємства - це співвідношення різних груп основних фондів до їх загальної вартості.

Таблиця 2.1 - Інформація про основні засоби підприємства (за залишковою вартістю) за 2010 рік.

Найменування основних засобів	Власні основні засоби, тис. грн.	Орендовані основні засоби, тис. грн.	Основні засоби всього, тис. грн.
	На початок періоду	На кінець періоду	На початок періоду	На кінець періоду	На початок періоду	На кінець періоду
1.Виробничого призначення:	211036	225175	0	1060	211036	226235
будівлі та споруди	100381	99452	0	0	100381	99452
машини та обладнання	86597	100379	0	1060	86597	101439
транспортні засоби	2435	2432	0	0	2435	2432
інші	21623	22912	0	0	21623	22912
2.Невиробничого призначення:	19868	19782	0	0	19868	19782
будівлі та споруди	18791	18578	0	0	18798	18578
машини та обладнання	549	557	0	0	549	557
транспортні засоби	157	255	0	0	157	255
інші	371	392	0	0	157	255
Усього	230904	244957	0	1060	230904	246017

Опис: Розрахункові терміни корисної експлуатації основних засобів складають: - будинки, споруди, передавальні пристрої - від 5 до 40 років; - усе виробниче обладнання - від 5 до 35 років; енергетичне зварювальне обладнання - від 2 до 15 років; - транспортні засоби - від 3 до 8 років; - прибори, обчислювальна техніка - від 2 до 15 років. Первісна вартість основних засобів: первісна вартість основних засобів ВАТ "Турбоатом" на початок 2010 року складає 839172 тис. грн., а на кінець 2010 року - 863406 тис. грн. та має наступний склад відповідно: будинки, споруди, передавальні пристрої - 270095 тис. грн., або 32,19% та 272949 тис. грн., або 31,61%; машини та обладнання - 515137 тис. грн., або 61,39% та 534973 тис. грн., або 61,96%; транспортні засоби - 7356 тис. грн., або 0,88% та 7741 тис. грн., або 0,90%; інструмент, прилади, інвентар - 5315 тис. грн., або 0,63% та 5804 тис. грн., або 0,67%; багаторічні насадження - 34 тис. грн., або 0,00% та 46 тис. грн., або 0,00%; бібліотечний фонд - 105 тис. грн., або 0,01% та 109 тис. грн., або 0,01%; малоцінні необоротні матеріальні активи - 41130 тис. грн., або 4,90% та 41784 тис. грн., або 4,84%. Ступінь фізичного зносу основних засобів: 71,6%. Ступінь механізації та автоматизації виробництва - 66,5%. Коефіцієнт використання виробничих потужностей - 63,2%.

Таблиця 2.2 - Інформація про основні засоби підприємства (за залишковою вартістю)за 2011 рік.

Найменування основних засобів	Власні основні засоби, тис. грн.	Орендовані основні засоби, тис. грн.	Основні засоби всього, тис. грн.
	На початок періоду	На кінець періоду	На початок періоду	На кінець періоду	На початок періоду	На кінець періоду
1.Виробничого призначення:	225175	257337	1060	1060	226235	258397
будівлі та споруди	99452	105830	0	0	99452	105830
машини та обладнання	100379	117858	1060	1060	101439	118918
транспортні засоби	2432	2853	0	0	2432	2853
інші	22912	30796	0	0	22912	30796
2.Невиробничого призначення:	21403	20996	0	0	21403	20996
будівлі та споруди	20199	19845	0	0	20199	19845
машини та обладнання	557	485	0	0	557	485
транспортні засоби	255	228	0	0	255	228
Інші	392	438	0	0	392	438
Усього	246578	278333	1060	1060	247638	279393

Опис: розрахунковi термiни корисної експлуатацiї основних засобiв складають: - будинки, споруди, передавальнi пристрої - вiд 5 до 40 рокiв; - усе виробниче обладнання - вiд 5 до 35 рокiв; - енергетичне зварювальне обладнання - вiд 2 до 15 рокiв; - транспортнi засоби - вiд 3 до 8 рокiв; - прибори, обчислювальна технiка - вiд 2 до 15 рокiв. Первiсна вартiсть основних засобiв ВАТ "Турбоатом" на початок 2011 року складає 867 265 тис. грн., а на кiнець 2011 року - 917 355 тис. грн., та має наступний склад вiдповiдно: будинки, споруди, передавальнi пристрої - 276 808 тис. грн., або 31,92% та 287 165 тис. грн., або 31,30%; машини та обладнання - 534 973 тис. грн., або 61,69% та 559 973 тис. грн., або 61,05%; транспортнi засоби - 7 741 тис. грн., або 0,89% та 8 511 тис. грн., або 0,93%; інструмент, прилади, iнвентар - 5 804 тис. грн., або 0,67% та 7 161 тис. грн., або 0,78%; багаторiчнi насадження - 46 тис. грн., або 0,00% та 46 тис. грн., або 0,00%; бiблiотечний фонд - 109 тис. грн., або 0,01% та 113 тис. грн., або 0,01%; малоцiннi необоротнi матерiальнi активи - 41 784 тис. грн., або 4,82%, та 54 386 тис. грн., або 5,93% Ступiнь фiзичного зносу основних засобiв - 69,7%; Ступiнь морального зносу - 33%; Ступiнь механiзацiї та автоматизацiї виробництва - 66,6%; Коефiцiєнт використання виробничих потужностей - 63,8%.

Для забезпечення відтворення основних виробничих засобів важливе значення має вивчення їхнього стану та ефективності використання, що є важливим фактором підвищення ефективної діяльності підприємства. Показники стану й ефективності використання основних засобів можна об'єднати в три групи, які характеризують(рис.1.):1)забезпечення підприємства основними засобами;2) стан основних засобів; 3)ефективність використання основних засобів.

Рис.1. Показники забезпечення, стану та ефективності використання основних засобів.

Для характеристики руху основних фондів на підприємстві використовують такі показники:

- коефіцієнт вибуття - відношення обсягу вибуття основних фондів до їхньої

наявності на початок року;

- коефіцієнт оновлення - відношення абсолютної суми введення основних фондів до їх наявності на кінець року.

Розрахуємо вище зазначені коефіцієнти для підприємства ВАТ "Турбоатом", та відобразимо їх у таблиці

2.3 Оцінка стану основних засобів підприємства

Розрахунки будемо проводити за 2010 та 2011 роки.

На початок 2010 року К_зн. = 608268 / 839172 * 100% = 72,5;

На кінець 2010 року К_зн = 618449 / 863406 * 100% = 71,6;

На початок 2011 року К_зн = 620687 / 867265 * 100% = 71,6;

На кінець 2011 року К_зн = 639022 / 917355 * 100% = 69,7;

В 2010 році К_виб. = 8914 / 863406 * 100% = 1,03;

В 2011 році К_виб. = 4173 / 917355 * 100% = 0,45;

В 2010 році К_онов. = 33109 / 863406 * 100% = 3,83;

В 2011 році К_онов. = 54263 / 917355 * 100% = 5,92.

Таблиця 2.3

Показники	2010рік	Зміни	2011 рік	Зміни
	На початок року	На кінець року		На початок року	На кінець року
1.Коефіцієнт зносу	72,5	71,6	-1	71,6	69,7	-1,9
2.Коефіцієнт вибуття		1,03			0,45
3.Коефіцієнт оновлення основних засобів		3,83			5,92

Проаналізувавши дані коефіцієнти, можна зробити висновок, що у 2010 році різниця між коефіцієнтом зносу на початок року і на кінець дорівнює (-1), а у 2011 році вже складала (-1,9). Коефіцієнт вибуття на кінець 2010 року складав 1,03, а у 2011 році - 0,45, отже, коефіцієнт вибуття за один рік знизився на 0,58. Це означає, що кількість вибулих за рік основних засобів зменшилось.

Крім розрахунку показників оцінки стану основних засобів підприємства ми розрахуємо показники, які характеризують ефективність використання основних засобів підприємства. Вони поділяються на узагальнюючі і часткові. Коефіцієнт оновлення у 2010 році становив 3,83, а у 2011 році - 5,92, тобто за рік він збільшився на 2,09. Це означає, що підприємство ВАТ "Турбоатом" за рік відремонтувало або замінило старі основні засоби на нові, цим самим маючи намір розширити виробництво.

Основними із узагальнюючих показників використання основних фондів є: 1)фондовіддача (Фв), грн./грн.:

Фв = Q / Sсер.,

де Q - обсяг реалізованої продукції (виконаних робіт, послуг) підприємства за рік, грн;

Sсер. - середньорічна вартість основних фондів підприємства, грн;

2) фондоємність (Фм), грн./грн. - є оберненим показником до фондовіддачі:

Фм = Sсер./ Q, Фм = 1/ Фв,

3) фондоозброєність праці (Фо), грн./чол.:

Фо = Sсер./ Ч

де Ч - середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.

Середньорічна вартість основних фондів (Sсер.) обчислюється за формулою

Sсер. = Sпоч.+ Sвв. * Твв /12 - Sвив. * Твив. /12,

де Sпоч.- вартість основних фондів на початок року, грн.;

Sвв. - вартість введених протягом року основних фондів, грн.;

Твв - кількість місяців до кінця року, протягом яких функціонуватимуть введені основні фонди;

Sвив. - вартість виведених з експлуатації основних фондів протягом року, грн.;

Твив. - кількість місяців до кінця року з моменту виведення з експлуатації основних фондів.

Отже, щоб розрахувати показники використання основних фондів спочатку розрахуємо середньорічну вартість основних засобів. Але оскільки нам невідомо показники введених і виведених в експлуатацію основних фондів, то в своїх підрахунках використаємо формулу простого розрахунку:

S_сер= (П_ст+С_к)/2,

де П_ст -первісна вартість,

С_к - вартість на кінець року.

За 2010 рік: Sср = (839172 + 863406) / 2 = 851289 тис. грн.;

За 2011 рік: Sср = (867265 + 917355) / 2 = 892310 тис. грн..

Розрахунки показників використання основних фондів відобразимо у таблиці 2.4 "Показники використання ОФ".

Фв_{за 2010 рік} = 992923 / 851289 = 1,17;

Фв_{за 2011 рік} = 1357752 / 892310 = 1,52;

Фм_{за 2010 рік} = 851289 / 992923 = 0,86 або 1 / 1,17 = 0,86;

Фм_{за 2011 рік} = 892310 / 1357752 = 0,66 або Фм_{за 2011 рік} = 1 / 1,52 = 0,66;

Фо_{за 2010 рік} = 851289 / 4938 = 172,40;

Фо_{за 2011 рік} = 892310 / 5 107 = 174,72.

Таблиця 2.3

Показники	2010 рік	2011 рік	Зміни
Фондовіддача	1,17	1,52	0,35
Фондоємність	0,86	0,66	- 0,2
Фондоозброєність	172,4	174,72	1,01

Отже, як бачимо фондовіддача підприємства ВАТ "Турбоатом" збільшилася на 0,35, це означає, що підприємство протягом року підвищило ефективність використання основних фондів. Тобто, підприємство протягом року збільшило випуски продукції за рахунок використання основних фондів. Отже, ріст фондовіддачі це позитивна тенденція для підприємства. Фондоємність вказує на величину вартості основних коштів, що треба для виробництва одиниці вартості виготовленої продукції. Зростання фондоємності продукції вказує на зниження ефективності використання основних коштів й є негативною тенденцією в діяльності підприємства. Як бачимо, фондоємність підприємства ВАТ "Турбоатом" за рік зменшилось на 0,2, це позитивна тенденція для підприємства. Фондоозброєність підприємства протягом року зросла на 1,01, тобто підприємство збільшило кількість працівників.

2.4 Амортизація основних фондів

Амортизація (пізньолат. amortisation - погашення, сплата боргів) - теж що і амортизаційні відрахування; - процес поступового перенесення вартості основних фондів на продукт, що виготовляється з їх допомогою. Для заміщення зношеної частини основних засобів виробництва підприємства роблять амортизаційні відрахування, тобто відрахування певних грошових сум відповідно до розмірів фізичного і морального зносу засобів виробництва. Амортизаційні відрахування використовуються для повного відтворювання зношених основних фондів (на реновацію), а також для їх часткового відшкодування (на капітальний ремонт і модернізацію).

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №7 "Основні засоби" нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством, при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Строк корисного використання (експлуатації) - очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Амортизація обчислюються щомісяця у розмірі 1/12 частини річних норм, зараховуються до амортизаційного фонду і включаються у собівартість продукції або витрати обігу. Амортизаційні відрахування залежать від:

- методів амортизації або Норми амортизації;

- амортизаційний період;

- балансової вартості основних засобів;

Існують такі методи амортизаційних відрахувань:

1) прямолінійний, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів:

А = Ва/Т,

де Ва - амортизована вартість об'єкта основних засобів;

Т - термін корисного використання об'єкта на дату початку нарахування амортизації.

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації і річної норми амортизації. Річну норму амортизації (у відсотках) обчислюють як різницю між одиницею і результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість:

,

Вз - залишкова ціна ОС на початок нарахування амортизації;

Вл - ліквідаційна ціна ОС;

Вп - початкова ціна ОС;

Т - термін корисного використання.

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, що обчислюється, виходячи із строку корисного використання об'єкта, і подвоюється;

4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, і кумулятивного коефіцієнта. Останній розраховують діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

А = (Вп - Вл)*(Рк: Кр),

Рк - кількість років до кінця сроку корисного використання;

Кр - Кількість років корисного використання (при 4 роках = 1+2+3+4 = 10,а кумулятивний коєф в перший рік = 4/10).

5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) і виробничої ставки амортизації. Виробничу ставку амортизації обчислюють діленням вартості, що амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

А = Ом*(Вп-Вл):Ос,

Ом - фактичний об'єм продукції/місяць;

ОС - очікуваний об'єм виробництва.

Підприємство може застосовувати норми й методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством. Метод амортизації підприємство обирає самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Метод амортизації об'єкта основних засобів переглядають у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Нарахування амортизації за новим методом починають з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Підприємство ВАТ "Турбоатом" на виконання вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звiтнiсть в Україні" від 16.07.99 p. № 996-ХI, Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених наказами Мiнфiну України, інших нормативних актів, маючи право вибору облікової політики з метою дотримання підприємством єдиної методики відображення в бухгалтерському обліку i звiтностi господарських операцій та порядку оцінки об'єктів обліку, та керуючись "Положенням про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економки i господарських органiзацiй, які володіють та/або користуються об'єктами державної, комунальної власності, затвердженим наказом МФ України від 19.12.2006 р. № 1213, Наказом по підприємству №61-ОВ від 25.04.2007 р. зі змінами внесеними Наказом №73-ОВ від 08.04.2008 р., затверджена наступна облікова політика, щодо нарахування амортизації: амортизацiю основних засобiв нараховувати iз застосуванням прямолiнiйного методу нарахування амортизацiї, виходячи з амортизацiйної вартостi об'єкта та очiкуваного строку його корисного використання (експлуатацiї). Вiдносити до складу малоцiнних необоротних матерiальних активiв (МНМА) - матерiальнi активи, зi строком корисного використання (експлуатацiї) бiльше одного року (або операцiйного циклу, якщо вiн бiльше року), вартiсть яких не перевищує 1000 грн. Нарахування амортизацiї (зносу) по таких активах (крiм оснащення спецiального призначення та бiблiотечних фондiв), нараховувати в розмiрi 50 % їх вартостi у першому мiсяцi використання об'єкта, а решти 50 % - у мiсяцi їхнього вилучення з активiв. Амортизацiю (знос) по оснащенню спецiального призначення нараховувати iз застосуванням прямолiнiйного методу нарахування амортизацiї, виходячи з вартостi оснащення й очiкуваного строку її корисного використання (експлуатацiї). Амортизацiю по об'єктам групи "Бiблiотечнi фонди" нараховувати у першому мiсяцi їх використання у розмiрi 100% їх вартостi. Амортизацiю нематерiальних активiв нараховувати iз застосуванням прямолiнiйного методу нарахування амортизацiї, виходячи з амортизацiйної вартостi об'єкта та очiкуваного строку його корисного використання (експлуатацiї).