Аналіз технології збору та використання одержаної статистичної інформації у сфері управління

83

Размещено на http:\\www.allbest.ru\

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

Дніпропетровський регіональний інститут державного управління

Магістерська робота на здобуття

кваліфікації магістра державного управління

Аналіз технології збору та використання одержаної статистичної інформації у сфері управління

Науковий керівник

Старушенко Галина Аркадіївна

к.т.н., доцент

Слухач

Валентина Федорвна

Дніпропетровськ - 2003

Реферат

Магістерська робота: 59 сторінок, 49 джерел, додатки.

Перелік ключових слів: ДЕРЖАВНА СТАТИСТИКА, КОРИСТУВАЧ, ПЛАН ДЕРЖАВНИХ СТАТИСТИЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ, РЕСПОНДЕНТ, СТАТИСТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ, СТАТИСТИЧНА МЕТОДОЛОГІЯ, СТАТИСТИЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ, ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ПІДПРИЄМСТВ ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНИ.

Об'єкт дослідження - офіційна державна статистична інформація (інформаційний статистичний продукт).

Предметом дослідження розглядається збір, використання, застосування, задоволення потреби користувачів статистичною інформацією при прийнятті управлінських рішень.

Мета роботи - дослідити вітчизняну та закордонну технологію збору, обробки статистичної інформації, проаналізувати відмінності державних статистичних систем від закордонних, прослідкувати переваги та недоліки суцільних та вибіркових державних статистичних спостережень, запропонувати шляхи реалізації статистичного продукту користувачам, виробити пропозиції до переходу на збирання статистичної звітності каналами зв'язку.

Очікувані наслідки та їх новизна - у роботі здійснюється спроба, на основі новітніх вітчизняних, закордонних розробок та практики, на основі комплексного аналізу стану статистичної діяльності розробити і побудувати гнучку модель збору статистичної інформації з використанням засобів інформаційних технологій та розповсюдження інформаційних статистичних потоків з відкритим доступом до інформації, забезпечивши тісний зв'язок з питань обміну інформацією між користувачами та органами державної статистики. Результати дослідження можуть бути застосовані при вирішенні проблем удосконалення в сучасних умовах методів збору та розповсюдження статистичної інформації.

Зміст

статистичний інформація державний звітність

Вступ

Розділ 1. Державна статистика як інформаційна інфраструктура в управлінні

1.1 Основні поняття та положення проведення державних статистичних спостережень

1.2 Стан статистичного інформаційного ринку

1.3 Забезпеченість організацій (підприємств) засобами обчислювальної техніки

Розділ 2. Побудова моделі автоматизованої системи збору та обробки статистичної інформації

2.1 Закордонний досвід статистичних спостережень

2.2 Статистичні спостереження та моніторінг, статистичні класифікації

2.3 Статистичний реєстр - інструмент формування сукупності одиниць статистичних спостережень

Розділ 3. Стратегія розповсюдження та використання статистичних продуктів

3.1 Маркетинг у статистичній діяльності

3.2 Вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення сфери

управління

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Основним джерелом інформації про економіку, суспільство, довкілля є статистика. Державна політика в галузі статистики спрямована на створення єдиної системи обліку та статистики на всій території України та на її узгодження з міжнародними стандартами та методологією. Державна статистична діяльність проводиться органами державної статистики згідно із Законом "Про державну статистику" та відповідно до завдань, віднесених до їх компетенції, на засадах професійної незалежності та самостійності. Статистична інформація існує у вигляді первинних даних щодо респондентів, статистичних даних, що пройшли одну чи декілька стадій опрацювання та накопичення на паперових, магнітних та інших носіях або в електронному вигляді, а також аналітичних матеріалів, підготовлених на підставі цих даних. З метою складання статистичної інформації органи державної статистики можуть використовувати такі джерела інформації, як первинні та статистичні дані щодо респондентів, які підлягають статистичним спостереженням; адміністративні дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб; дані банківської і фінансової статистики тощо; статистичну інформацію міжнародних організацій та статистичних служб інших країн; оцінки та розрахунки, що здійснюються на основі зазначених вище даних. Звітно-статистична документація включає в себе програми статистичних спостережень, форми звітності та інструкції щодо їх заповнення, анкети, переписні (опитувальні) листи, інші статистичні формуляри, необхідні для проведення статистичних спостережень, які затверджуються органами державної статистики, а також державні класифікатори техніко-економічної та соціальної інформації [7].

Актуальність теми дослідження полягає в необхідності заміни традиційних методів збору статистичної інформації, характерних для країн з плановою економікою, на нові моделі, що базуються на закордонних досягненнях, в удосконаленні механізму створення сучасної інфраструктури у сфері інформаційних продуктів, забезпечення конституційних прав споживачів на своєчасну та достовірну інформацію.

Проведення теоретичного та практичного дослідження технології збору та використання одержаної статистичної інформації у сфері управління спонукає вимога вдосконалення практики управління, оскільки від повної інформації залежить оперативне реагування на вирішення проблемних ситуацій, аналіз змін у соціально-економічному та політичному стані суспільства.

У працях сучасних українських спеціалістів в галузі статистики Осауленко О.Г., Головко В.А., Карпова В.І, Шамшетдінова Ю.М., Данько М.С., Скальського В.В., Парфенцевої Н.О., Шишкіної К.М. та інших розглянуті різні аспекти проблем технології обробки та використання, розповсюдження статистичної інформації. Разом з тим наукові праці не вирішують всі складнощі даної проблеми, а становлять підгрунтя для подальшого дослідження і мають бути розглянуті більш глибше.

В умовах переходу до соціально-орієнтованої ринкової економіки зростає складність прийняття і відповідальність керівників за прийняті управлінські рішення. Тому необхідна достовірна та оперативна інформація. Важливе значення буде мати постійно діюча система двохстороннього зв'язку між рішеннями, які приймає, наприклад, Уряд та органи місцевої влади і реакцією на них різних верств населення та трудових колективів. На сьогодні існує нагальна потреба щодо забезпечення органів державного та регіонального управління, суб'єктів економічної діяльності інформацією про стан та тенденції соціально-економічного розвитку. Як відомо з практики, інформація не завжди поновлюється з фіксованим інтервалом, з упорядкованою системою запитань та показників, з удосконаленою системою контролю достовірності інформації. Потрібна система безперервного спостереження за фактичним станом справ в соціально-економічній сфері для своєчасного виявлення і системного аналізу змін, які відбуваються а також для короткострокового прогнозування розвитку найбільш важливих процесів, для попередження негативних тенденцій, що можуть призвести до формування соціальної напруги [45].

Проблема, яка характерна на сьогодні, полягає у застарілих способах збору та обробки інформації, у недосконалості комп'ютерного забезпечення та методології економетричного та загальностатистичного аналізу, у відсутності стратегії розповсюдження статистичних даних, у низькому фінансовому та технічному забезпеченні, у відмінності державних статистичних систем від закордонних.

Об'єктом даного дослідження є офіційна державна статистична інформація (інформаційний статистичний продукт), яка на сьогодення иконує життєво важливу роль характеризуючи собою кількісні та якісні всеохоплюючі дані щодо всіх процесів, які відбуваються у суспільстві. Статистичні дані слугують основним інструментом для вдосконалення законодавства, планування, моніторингу суспільного життя на мікро- та макрорівнях.

Предметом дослідження розглядається збір, використання, застосування, задоволення потреби користувачів статистичною інформацією при прийнятті рішень: для оцінки тих чи інших процесів, для прогнозування процесів на далеку чи близьку перспективу, додержуючись правових норм використання офіційної статистичної інформації.

Мета дослідження полягає у розробці пропозицій створення сучасної інфраструктури з використанням інформаційних технологій для бази статистичних даних, що приведе до удосконалення методів збору та обробки інформації, її пошуку та використання. Конкретними кроками може стати розширення доступу до засобів мережі Інтернет як територіальних органів статистики так і користувачів інформації, перехід на збирання статистичної звітності каналами зв'язку.

Методологічну основу дослідження складає теорія пізнання. Основними методами дослідження є метод спостереження, порівняльний метод, аналіз національних та закордонних методів збору, обробки та розповсюдження статистичної інформації, аналіз офіційної статистичної інформації, зіставлення результатів огляду літератури за темою дослідження з різних аспектів статистичної та управлінської діяльності, аналіз наукових, публіцистичних та нормативних джерел. Різноманітні способи аналізу забезпечили можливість використати нормативно-правові акти, офіційні статистичні дані, уявити більш повну картину з досліджуваної теми. Інформаційною та імперичною базою роботи стали законодавчі, нормативно- правові акти, вибіркове узагальнення практики зарубіжних країн з питань статистичної діяльності, статистичні матеріали.

Новизна дослідження та його результатів полягає в тому, що у роботі здійснюється спроба, на основі новітніх вітчизняних, закордонних розробок та практики, на основі комплексного аналізу стану статистичної діяльності розробити і побудувати гнучку модель збору та розповсюдження інформаційних статистичних потоків з відкритим доступом до інформації, яка здатна не тільки задовільнити інформаційні потреби всіх користувачів, але й забезпечити тісний зв'язок з питань обміну інформацією між користувачами та органами державної статистики.

Теоретичне значення роботи полягає в побудові моделі автоматизованої системи збору, обробки та розповсюдження статистичної інформації з використанням засобів інформаційних технологій, передового досвіду інших країн.

Практичне значення роботи полягає у використанні її як основи для розробки вирішення проблем удосконалення в сучасних умовах методів збору та використання інформації.

Структура роботи зумовлена метою, завданням та логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновку, додатків та переліку використаних джерел.

Розділ 1. Державна статистика як інформаційна інфраструктура в управлінні

1.1 Основні поняття та положення проведення державних статистичних спостережень

Після схвалення проголошення незалежності України постало питання створення нової системи управління. Невід'ємною і однією з найголовніших складових цієї системи є статистика, першочерговим завданням якої є інформаційне забезпечення здійснюваних в країні реформ, без чого неможливо налагодити належне управління. Аналіз практики показує, що в цьому напрямку зроблено чимало. Головне, що закладено юридичну базу завдяки прийняттю ряду важливих для національної статистики законодавчих чинників [2,7,9,10,15-17].

Статистична інформація є одним з видів інформації, що використовується для управління державою. Згідно зі ст.1 Закону України "Про державну статистику" статистична інформація визначається як "офіційна державна інформація, яка характеризує масові явища та процеси, що відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та регіону". Таким чином, органи державної статистики слід розглядати як інфраструктуру органів державного управління.

Як показує досвід, у багатьох країнах прийнято формальний "загальний закон про статистику", а в деяких статистичне законодавство розпорошене та існує у вигляді низки спеціальних законів та різноманітних державних документів. Проте жодна із структур побудови відповідного закону не гарантує надійного стану статистики. У деяких країнах, що не мають "загального закону про статистику" (наприклад США, Великобританія) беруться на озброєння кращі приклади світового практичного досвіду.

Успіхи в економічних перетвореннях, якість управління залежать від інформаційного забезпечення. Але залучення повної та достовірної інформації щодо економічного розвитку суспільства, соціальної активності населення, його добробуту, психологічного сприйняття реалій повсякденного життя є значною проблемою. Відсутнє стабільне відстеження інформації, яка узагальнювала б думки та сподівання людини щодо оцінки свого соціально - економічного стану, прогнозування його змін, формування умов розвитку демократизації суспільства, ставлення до громадських організацій. При формуванні концепцій, або програм розвитку не завжди враховуються думки населення про власні потреби та гостроту бачення проблем соціально-економічного характеру суспільства [38].

Отже, перед органами статистики постала складна задача переходу від системи статистики, яка раніше відзеркалювала пріоритети централізованої планової економіки до системи статистики, яка спирається на методи, які перевагають в країнах з ринковою економікою. Успіх чи невдачу економічних реформ можна оцінити тільки за допомогою конкретних фактів, цифр, тобто завдяки статистиці. Реформування власності від державної до колективної та приватної, відповідно, економічні реформи, засновані на нових економічних методах, потребують і нових статистичних методів збору даних з метою оцінки та аналізу.

Окрім методів збору даних, які все частіше стають малопригодними для використання, виникла необхідність вводити нову систему статистики на фоні постійного небажання суб'єктів надавати інформацію про свою економічну діяльність, і в той же час на фоні прагнення тих же суб'єктів отримувати статистичну інформацію про результати економічних реформ. Час довів, що стара система статистики втратила своє призначення.

У країнах з плановою економікою статистична інформація розглядається переважно в якості інстументу в руках директивних, планових органів з метою складання народногосподарських планів, виконання та всезагального контролю і централізованого управління соціально-економічними процесами, а не в якості інстумента для оцінки і моніторингу ситуації на мікро- та макрорівнях. Тобто, при плановій економіці статистика використовувалась з метою директивного контролю за розвитком соціально - економічних процесів, в той час коли при ринковій економіці її використовують з метою моніторингу соціально - економічної ситуації. Система збору статистичних даних нагадувала піраміду, на вершині якої знаходилось Центральне статистичне управління, а місцеві статистичні органи здійснювали збір, первинну обробку інформації. Дані отримувались на основі обов'язкової звітності від всіх державних, кооперативних підприємств, колгоспів і організацій, учбових закладів всіх типів та інших суб'єктів. Для цієї системи характерно суцільний збір інформації, завдяки якому залучались до звітності всі суб'єкти господарювання країни. Внаслідок чого, техніка вибіркових обстежень взагалі не використовувалась. Всю відповідальність за розробку стандартних форм статистичної звітності несло ЦСУ СРСР, яке декілька разів на рік розсилало по декілька наборів форм звітності в республіканські та обласні статистичні управління, а ті в свою чергу доводили їх до суб'єктів звітування. Останні повинні були їх заповнювати та відправляти до територіальних органів статистики. Однією з важливих деталей було те, що ряд промислових стратегічних підприємств повинні були направляти звіти безпосередньо до ЦСУ обходячи територіальний статистичний орган. Така практика приводила до того, що місцеві керівні органи не володіли повною інформацією про свій регіон.

Нові соціально - економічні явища перехідного періоду в країні визвали великий попит на нові соціально - економічні показники і нові статистичні дані, а також на відповідно сучасні нові методи їх збору, оскільки орієнтація на ринкову економіку передбачає сегментацію економіки. Це розпад або ділення індустріальних гігантів і створення сотень середніх, малих і великих підприємств та компаній. З точки зору статистики це значить, що, наприклад, в 1992 році у Росії було 900 тис. підприємств, головним чином зосереджені в державному секторі, на які поширювалась система обов'язкової щотижневої, щомісячної звітності. У той же час у США, в країні подібній по чисельності населення та площі, налічувалось близько 14 млн. економічних одиниць, більшість із яких приватні і залучались до вибіркових обстежень. Старі методи збору статистичних даних ставали все менш оперативними [46, с. 37].

Як бачимо, в Україні за умов трансформації економічної системи відбуваються глибокі економічні зміни, зумовлені переходом від адміністративно - планової моделі економіки до ринкової та інтеграцією країни в світове товариство. Децентралізація управління, перехід до ринкової економіки суттєво змінили загальні вимоги і до керівників. Складність та новина процесів, відсутність достатнього досвіду у значної частини управлінців - є причиною того, що приймається чимало рішень, яким бракує послідовність, системність, обгрунтованість. Більшість вчених та економістів дійшли висновку, що однією з основних причин системної кризи в Україні є низький професіоналізм управлінського апарату всіх рівнів ієрархії, починаючи з державного і закінчуючи керівниками підприємств та організацій [24].

Управління передбачає широке використання на всіх його рівнях засобів інформатизації та комп'ютеризації. Яка б модель раціонального прийняття рішень не розглядалась, на етапі підготовки до розробки управлінського рішення обов'язкове отримання інформації, аналітичного матеріалу про ситуацію. На базі отриманої інформації суб'єкт управління готує прогноз, передбачає розвиток та результат процесу. Успішність прогнозування залежить від обсягу та якості інформації щодо прогнозного процесу. Спеціальне інформаційне забезпечення потрібне аби визначитися з проблемами, що потребують вирішення. Відомий американський менеджер Лі Якокка стверджує, що для прийняття рішення необхідно мати 95% інформації у відповідній області. Через відсутність інших 5% виникає ризик при прийнятті рішення [30, с. 19].

Отже, статистика, як і інші суспільні науки, має вивчати найрізноманітніші явища і процеси суспільного життя. Предметом статистики є розміри і кількісні співвідношення масових суспільних явищ, закономірності розвитку явищ, структурних зрушень, розподілу елементів сукупності, зв'язку між явищами [29].

Статистична методологія грунтується на загальнофілософських (діалектична логіка) і загальнонаукових (порівняння, аналіз, синтез) принципах. Будь-яке статистичне дослідження послідовно проходить чотири етапи:

- статистичне спостереження, збір первинного статистичного матеріалу шляхом реєстрації фактів чи опитування респондентів;

- перевірка одержаних матеріалів, систематизація та групування зібраних даних;

- узагальнення показників у формі відносних чи середніх величин;

- аналіз зібраних статистичних матеріалів, аналіз динаміки, варіації, взаємозалежності показників.

Вірогідність, якість статистичної інформації залежить від того, наскільки об'єктивно статистичний показник відображає соціально-економічну суть явища чи простору, процесу, що вивчається. У вірогідності даних виділяють два аспекти - адекватність тобто спроможність відобразити саме ті властивості явищ, які передбачені програмою досліджень та точність, яка залежить від статистичної структури первинного показника, організації спостереження і обробки даних, отримання похідних показників.

У зв'язку з цим, розглядаючи та порівнюючи структуру і завдання центрального органу державної статистики з попередніми періодами, можна константувати, що зміни відбуваються у відповідності з часом [додатки А,Б]. Організовані нові структурні управління до функцій яких входить проведення обстежень зі структурної статистики, обстеження умов життя домогосподарств, управління національних рахунків. До розпаду Радянського Союзу зміст і обсяг статистичних даних, терміни і способи їх збирання, обробки і передачі на державний рівень визначалися централізовано і обумовлювались плановим характером економіки, контролем виконання планів. Тому в основу статистики було покладено суцільне спостереження за звітуючими одиницями. Галузевий та адміністративно - територіальний принцип управління економікою базувався на організаційній структурі державної статистики. На сьогодні, процес збору та передачі статистичних даних знизу вгору відбувається за багаторівневим та за багатоканальним принципом. При цьому багаторівневість означає поступове узагальнення інформації шляхом її об'єднання та усереднення з метою одержання даних, що характеризують процеси відповідного рівня - від місцевого аж до загальнодержавного. Багатоканальність означає, що частина даних з будь-якого рівня, яка має загальнодержавне значення, може передаватись безпосередньо в центральні органи статистики, оминаючи проміжні рівні. Крім того, існують незалежні канали збирання галузевої та відомчої статистики, яка має подібний (багаторівневий і багатоканальний) характер, причому обумовлена нормативами частина цієї інформації передається у встановленому порядку в органи статистики відповідного рівня.

Отже, крім спрямованого перетікання статистичної інформації у напрямку "знизу-вгору", відбувається також приплив адміністративної та галузевої інформації до органів статистики "по горизонталі". До того ж цей процес є двостороннім, оскільки відомства у свою чергу є користувачами необхідної для їх діяльності частини державної статистичної інформації.

Збір і обробка статистичної інформації здійснюється на районному рівні (відділ статистики, сектори статистики у містах), регіональному (обласне управління статистики), центральному (Державний комітет статистики, Головне міжрегіональне управління статистики Держкомстату) [додаток В].

На районному рівні проводиться збір і первинна обробка статистичних звітів від звітуючих одиниць; по деяких статистичних формах інформація узагальнюється і передається на регіональний рівень на паперових або магнітних носіях за допомогою поштового зв'язку; у обмеженій кількості випадків використовується модемний зв'язок. Вхідну інформацію на районному рівні отримують від респондентів на паперових носіях.

На регіональному рівні виконується основна робота по перетворенню інформації, що надійшла з районного рівня та від звітуючих одиниць частково електронною поштою та на бланках статистичної звітності, у електронний вигляд та її автоматизована обробка, яка складається із контролю отриманої інформації, узагальнення за різними критеріями і отримання вихідних документів.

Агрегована інформація поступає на центральний рівень у Головне міжрегіональне управління статистики Держкомстату. Отримана інформація використовується для аналітичної роботи та забезпечення центральних органів управління необхідною для прийняття рішень інформацією, а також для розповсюдження статистичної інформації серед широкого кола споживачів.

1.2 Стан статистичного інформаційного ринку

Всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функції. Право на інформацію забезпечується вільним доступом суб'єктів інформаційних відносин до статистичних даних; обмеження цього доступу зумовлюється лише специфікою цінностей та особливими умовами їх схоронності, що визначається законодавством. Основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації та свобода її обміну; об'єктивність, вірогідність інформації; повнота і точність інформації; законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації [10]. У теперішньому суспільстві з його постійно зростаючими взаємоз'язками і взаємовідносинами, інформація та обмін інформаційними потоками набуває все більшого значення. Інформація є невід'ємною частиною для планування як індивідуальних, так і суспільних процесів. Постійно виникає потреба у більш комплексній інформації.

Виходячи із вищевикладеного, кожний суб'єкт для планування змін передбачає можливість мати інформацію про початкову ситуацію а також необхідні дані для моделювання можливих наслідків таких змін. Виникає потреба в інформації про актуальний стан справ, яка дає можливість впливати на подальший розвиток подій. Інформація необхідна і як контролюючий засіб і повинна використовуватися суб'єктом як інформаційна база для відстеження нових процесів. Отже, принципове значення на сьогодні мають всеохоплюючі інформаційні потоки, які є базою для розробки і прийняття рішень, дають можливість оцінити можливі альтернативи, обгрунтувати рекомендації, що є значно точнішими, ніж інтуїція або досвід керівника.

Діяльність, суть якої полягає в збиранні, накопиченні, обробці та наданні користувачу інформації або доступу до неї відноситься до інформаційно-обчислювального обслуговування. Інформаційна діяльність включає ціль, засоби, результат і самий процес. Ціль інформаційної діяльності полягає в наданні інформаційних послуг усім зацікавленим користувачам.

Отже, інформаційний продукт - це кінцевий результат технологічного інформаційно-обчислювальної діяльності, наданий користувачу. До ринку інформаційних продуктів можна віднести систему економічних, правових та організаційних відносин в торгівлі товаром у вигляді інформації певної номенклатури, ціною, умовами та механізмами надання.

Серед постачальників інформації можна виділити постачальників широкого профілю та тих, що переважно спеціалізуються на певних видах інформаційних продуктів. Такою спеціалізацією може бути проведення соціологічних досліджень, надання консалтингових послуг, маркетингові дослідження якогось певного ринку. Інформація, що пропонується, допомагає уникнути споживачу хибних кроків, знайти своє місце на ринку, мати об'єктивне уявлення про потенційного партнера чи конкурента.

Аналіз ринку інформаційних продуктів та послуг показав, що система органів державної статистики є основним постачальником таких послуг у сфері надання державної офіційної статистичної інформації, отриманої у результаті здійснення статистичних спостережень. Органи статистики аналізують та розповсюджують результати статистичних спостережень, які виконуються на основі Плану державних статистичних спостережень і який щорічно оновлюється і затверджується Кабінетом Міністрів України. Тематика державних статистичних спостережень відображена у Додатку Г. Територіальні органи статистики ведуть роботу з користувачами статистичної інформації, надають численні довідки та роз'яснення, проводять навчання з питань статистики. Кількість та періодичність проведення органами державної статистики статистичних спостережень на протязі 2002 року наведено у таблиці 1.1.

Важливим залишається питання розповсюдження результатів статистичних обстежень. Розповсюдження статистичної інформації у вигляді публікації є одним з основних напрямків діяльності органів державної статистики. Але статистичні дані тільки тоді мають цінність, коли надаються користувачу своєчасно і у потрібній формі, враховують диференційний характер потреби в інформації зі сторони користувачів, відображають складний характер змін, які здійснюються, є об'єктивними, доступними для сприйняття всіма користувачами.

На сьогоднішній день виділяються наступні найбільш важливі групи користувачів статистичної інформації: державні установи, громадські організації та об'єднання, наукові установи, підприємства, окремі громадяни та зарубіжні користувачі, міжнародні організації.

Таблиця 1.1 Кількість та періодичність збору статистичної інформації у 2002 році

Що б довести до споживача результати статистичних досліджень використовується оперативний і найпростіший спосіб - експрес-інформація у вигляді короткого повідомлення з найбільш ефективною табличною формою надання економічної інформації діаграм, економічні експрес-доповіді, доповіді в яких узагальнюються результати статистико-економічного аналізу даних статистичних спостережень. Офіційними статистичними виданнями органів державної статистики є статистичні збірники, в яких наводиться комплексна, галузева, тематична статистична інформація або інформація за результатами спеціально організованих статистичних спостережень. У видавничій практиці органів державної статистики використовується й така форма доведення статистичної інформації до широкого кола споживачів, як статистичний довідник, статистичний буклет, статистичний бюлетень тощо [35].

Велике значення для користувачів, як уже зазначалось, має якість. У широкому розумінні якість відбиває відношення користувача до продукту, товару або послуги, що вимірюється за деякою відносною шкалою, яка формується в результаті зіставлення багатьох аналогічних або подібних продуктів. У контексті офіційної статистики основну частку виробленої продукції складають оцінки статистичних показників. На практиці на якість обстежень впливають типи помилок: інтервальна помилка (або помилка покриття) - помилка, пов'язана з нерозумінням або невірним записом запитуваних даних; помилка опрацювання даних - помилка, що виникає при збиранні даних, редагуванні; свідома зміна даних, що впливає на репутацію респондента; помилка, пов'язана з пропущеними даними (відсутність запланованої відповіді). Зазначений набір показників якості, призначений для опису актуального стану статистичної інформації, іменується своєчасністю. Тому користувачі цікавляться статистичною інформацією, отриманою на основі звітів проведених на регламентній основі, тобто циклічно повторюваними з тим самим набором показників (щомісячні, щоквартальні, щорічні, піврічні тощо) обстежень.

Як видно з таблиці 1.2, у практичній діяльності органів статистики повільно набувають розповсюдження одноразові обліки, у тому числі і вибіркові обстеження, широке запровадження яких дозволило б скоротити не тільки час але і кошти.

Таблиця 1.2 Динаміка проведення статистичних спостережень на території Дніпропетровської області

Користувачу необхідна статистична інформація, що знаходиться в актуальному стані. Актуальність інформації визначається часом запізнювання між поточним часом одержання статистичного звіту і часом, що відбиває момент збору даних. Споживач зацікавлений не так в самих числових статистичних даних, як у певним чином опрацьованій, максимально зручній для сприйняття формі інформації. Специфіка інформаційного продукту полягає в тому, що він досить швидко стає застарілим.

Так, наприклад, проаналізувавши статистику автомобільного транспорту, можна зробити висновок, що у сфері статистики вантажного автомобільного транспорту діючий в Україні метод суцільного статистичного спостереження за діяльністю вантажного автомобільного транспорту базується на 6 формах державної статистичної звітності зі значним обсягом показників (1,2 тис.) і багатотисячним переліком звітуючих суб'єктів (більше 70 тис.) і, як свідчить практика, не відповідає сучасним вимогам і міжнародним стандартам [40]. Зазначені статистичні спостереження при всьому різноманітті показників не дають можливості отримати інформацію про вантажні автомобільні перевезення за номенклатурою вантажів, у тому числі небезпечних і швидкопсувних, про вантажопотоки за видами сполучення та іншими ознаками, що прийняті у сучасній статистиці автомобільних перевезень ЄС.

Складний але докладний первинний облік роботи вантажних автомобілів, який застосовується для цих цілей, потребує значних фінансових і трудових витрат суб'єктів, що звітують. Щорічні витрати на проведення таких робіт обходяться державі та респондентам усіх форм власності в суму 1,5 млн.грн., тільки витрати паперу на друкування бланків первинного обліку і статистичної звітності досягають 5 тонн [40]. Зважаючи на низьку звітну дисципліну, органи державної статистики не забезпечують повне охоплення статистичним спостереженням вантажні автомобільні перевезення. Крім того, підсумкові дані не включають автомобільні перевезення, які виконані підприємцями-фізичними особами на індивідуальних вантажних автомобілях, що деякою мірою знижує якість інформації. Користувачу зведена інформація після опрацювання про роботу автомобільного транспорту може бути запропонована не раніше ніж через півроку. У цих умовах актуальним є перехід на вибірковий метод статистичного спостереження, що прийнятий у Європейському Союзі.

Вибірковий метод статистичного спостереження за вантажними автомобільними перевезеннями забезпечить одержання інформації за більшістю показників вантажних автомобільних перевезень - за напрямками вантажопотоків, номенклатурою вантажів, типами кузова і групами вантажопідйомності рухомого складу, середньою дальністю перевезень, формами власності перевізників, призначенням перевезень та іншими параметрами. Важливо, що зазначений метод передбачає мінімальне статистичне нввантаження на респондентів - у середньому, п'ятивідсоткове річне охоплення статистичним спостереженням експлуатантів вантажних автомобілів.

Екстраполяція результатів на генеральну сукупність вантажних автомобілів дає можливість отримувати інформацію про вантажні автомобільні перевезення за поточний період і виконувати короткостроковий прогноз на найближче майбутнє.

1.3 Забезпеченість організацій (підприємств) засобами обчислювальної техніки

Реформи, пов'язані із переходом від адміністративно-командних методів управління до управління у ринкових відносинах, корінним чином вплинули на функції і сферу статистичної діяльності.

Нові соціально-економічні явища зумовили зростання потреби в нових статистичних даних і показниках, а також у нових методах їх збору та розповсюдження. Статистика має широке розповсюдження у всьому світі. Оскільки система органів статистики роками будувалася на принципах вертикальної підпорядкованості і забезпечувала інформацією центральні органи законодавчої та виконавчої влади, то впродовж останніх років статистичні служби почали отримувати запити на нову різнобічну інформацію, що слугувало зміні методології обліку, переходу на міжнародні стандарти.

Для проведення аналізу рівня соціально-економічних явищ, розвитку галузей економіки державні органи статистики забезпечують збір, обробку, накопичення, узагальнення, наукове обгрунтування інформації. Наприклад, щоб з'ясувати причину посідання певного місця регіоном, побудови рейтингу районів, міст, галузей їх диференціацію, виникає потреба у використанні великого обсягу інформації, обробки великої кількості статистичних показників.

Така потреба призводить до необхідності перегляду ряду питань подальшого розвитку офіційної статистики та напрямки її удосконалення, визначення особливостей інформаційного статистичного продукту, поширення використання сучасних інформаційних технологій в обслуговуванні користувачів статистичної інформації, в приділенні підвищеної уваги показникам точності, надійності.

На сьогодні, першочергове питання це впровадження новітніх інформаційних технологій та їх поширення в статистичній діяльності. Оскільки у життя впроваджуються нові програми в області інформаційних технологій, застосовуються принципово нові підходи до їх формування - нагальними постають і питання зміни у сфері телекомунікацій, засобів отримання, обробки і публікації інформації, розширення мережі Інтернет, зростання програмно-технічних можливостей комп'ютерів. Із засобів масової інформації відомо, що у січні 2002 року в українському сегменті мережі Інтернет (у домені ua) функціонувало 62,3 тис. хостів та 23,3 тис. Web-серверів. За кількістю хостів, підключених до Інтернет, Україна знаходиться на 28 місці у Європі й на 45 - у світі. Але на наш погляд, це не достатньо високий рейтинг для держави.

Аналізуючи стан наявності обчислювальної техніки в Дніпропетровській області можна зробити висновок, що значна кількість суб'єктів економічної діяльності має необхідні програмно-апаратні засоби і достатньо кваліфікований персонал для забезпечення впровадження автоматизованої передачі статистичної звітності в електронному вигляді. Але виникає проблема, пов'язана з відсутністю зворотнього електронного зв'язку, технічних, організаційних та законодавчих питань, які необхідно терміново вирішувати.

Виникає потреба у визнанні електронного статистичного звіту офіційним документом та забезпечення конфіденційності даних, розробка правил передачі та прийому звітності каналами зв'язку.

Не останнім чинником є рівень технічних засобів, що використовуються. Зміни, які відбулися у сфері інформаційної діяльності за останні десятиріччя, спонукали до розповсюдження мови програмування більш високого рівня, до новітніх інформаційних технологій. За даними статистичних збірників, як видно з таблиці 1.3, понад 99,7% парку електронних обчислювальних машин країни складають персональні ЕОМ.

Таблиця 1.3 Забезпеченість організацій (підприємств) країни на початок року засобами обчислювальної техніки

На території Дніпропетровської області, наприклад, станом на 1.01.02 року за офіційними статистичними даними було зареєстровано 71856 суб'єктів господарювання всіх форм власності, з яких близько 50% є активними. Щорічне державне суцільне спостереження, як видно з таблиці 1.4, показало, що на балансі таких суб'єктів налічується близько 60 тис. персональних комп'ютерів. Але є підстава думати, що цей показник занижений, оскільки, як відомо з практичного досвіду, на підприємстві може налічуватись більше десятка ПК.

Застосування новітніх комп'ютерних технологій в управлінні породжує ряд методологічних проблем, пов'язаних з інтеграцією різних видів господарського обліку. Основні переваги застосування комп'ютерних технологій для оброблення даних полягають в істотному підвищенні достовірності первинних і звітних даних, завдяки контролю оброблення вхідних і вихідних даних, оскільки автоматизованим логічним контролем виявляються і потім усуваються помилки при заповненні первинних документів статистичного спостереження: невірне відображення даних відповідно до вимог, арифметичні помилки у звітних даних тощо.

Таблиця 1.4 Наявність парку обчислювальної техніки Дніпропетровської області

Крім того, значно скорочуються витрати часу на складання встановленої періодичної звітності, здійснюється швидке й точне зведення статистичних даних у зведені документи, працівники мають змогу поступово звільнитися від рутинної звітної роботи і більше уваги приділяти творчій діяльності в якій теж допомагає ком'ютерна техніка.

Так, наприклад, у США 65% респондентів, які залучаються до обстеження, свої дані надають різними каланами електронного зв'язку. Решта мають можливість надати дані факсом або почтовим зв'язком. Збір даних за телефоном проводиться за допомогою комп'ютерів, тонального методу вводу даних і технології розпізнання голосу [37, с. 5].

За результатами соціологічного опитування населення України, яке проводилося у жовтні - листопаді 2000р. органами державної статистики, до кола оціночних показників професійних вмінь було включено вміння користуватися комп'ютером. Всього було опитано 8200 чоловік зі всіх областей України, республіки Крим, населення міст Київа та Севастополя. Серед опитуваних 69% проживають у міських поселеннях, 31% - у сільській місцевості. За статусом - до кола опитуваних було включено 30% працівників промисловості, 18% працівників сільського господарства, 15% робітників сфери послуг, 12% робітників бюджетної сфери, 12% пенсіонерів, 6% студентів, 6% безробітних, 1% жінок, які знаходяться у відпустці по догляду за дітьми. Опитування, як видно з таблиці 1.5, показало, що 31% респондентів вміє користуватися комп'ютером і 20% можуть ним користуватися постійновдома або на роботі.

Рівень комп'ютерної грамотності перевищує рівень можливості користуватися комп'ютерною технікою. Існує суттєва різниця між різними групами респондентів у вмінні та можливості використовувати персональний комп'ютер. Серед міських мешканців значно більша частка (36,6%) вміє користуватися ПК, серед сільських таких всього 16,8%. У місті в своєму розпорядженні ПК мають 24,4% респондентів, в селі - тільки 14%. Порівняно з розвиненими країнами ці показники комп'ютеризації досить низькі [38, с. 30].

Аналіз приведених даних показує, що нагальним залишається питання підготовки фахівців з інформаційних технологій для чого повинні вживатись додаткові заходи для формування у населення знань і навичок, необхідних для користування ПК.

Таблиця 1.5 Характеристика вміння та можливості користування комп'ютером

Розділ 2. Побудова моделі автоматизованої системи збору та обробки статистичної інформації

2.1 Закордонний досвід статистичних спостережень

У країнах Західної Європи обстеження економічної активності підприємств почали проводитись з першої половини 50-х років. Пізніше до цих обстежень приєдналися країни Центральної та Східної Європи. Зараз в європейських країнах обстеженнями даного типу охоплено підприємства промислової сфери, капітального будівництва та торгівлі.

Всі учасники опитувань, що проводяться в європейських країнах, вважають їх результати корисними, особливо в галузевому розрізі. Фірми повідомляють, що використовують підсумки обстежень ділової активності при розробці програми дій або бюджетів. Щомісячно в 12 західноєвропейських країнах опитується біля 20 тис. промислових підприємств, 12 тис. будівельних фірм і 8 тис. магазинів роздрібної торгівлі. Основні переваги обстежень ділової активності, по-перше, в швидкості отриманя необхідної інформації. Обстеження роблять доступними ключові дані протягом 15-20 днів, тоді як офіційні цифри отримуються значно пізніше. По-друге, інформація з обстежень доповнює дані офіційної статистики, що дає змогу краще і швидше показувати розповсюдження економічних тенденцій. По-третє, інформація, яку отримують за допомогою обстежень, є суб'єктивною, ці результати вимірюють розуміння ділової ситуації респондентами. Наприклад, за результатами обстеженя легко отримати інформацію про очікування підприємців і виявити на її підставі не тільки їх сприйняття економічної ситуації, але й спрогнозувати їх економічну поведінку. І остання перевага обстежень - це те що, вони дозволяють отримати інформацію за різними аспектами економічної діяльності, що не охоплені кількісною офіційною статистикою. Більшість обстежень проводяться засобом застосування анкет, розісланих поштою. Анкета не потребує багато часу для заповнення, вона містить в собі невелику кількість запитань та не вимагає від респондентів конфіденційної інформації, як то відомості про доходи, прибутки, заробітну плату та ін. Запитання не потребують спеціальних розрахунків, вони мають якісний характер. Керівнику достатньо тільки оцінити поточний стан основних показників роботи своєї організації за простою шкалою та вибрати напрям їх очікуваних змін. Технологія опитувань передбачає обов'язкове регулярне повернення організаторами узагальнених результатів всім організаціям, які взяли участь у опитуванні, що є важливим для заохочення прийняти участь в обстеженні. Показники, які застосовуються у обстеженнях ділової активності, дають вихідну інформацію про зміни у майбутньому раніше, ніж відповідні дані, які отримуються традиційними статистичними методами. Думки і прогнози передують реальним планам дій, а відповідна інформація потрапляє до офіційної статистики тільки після того, як ці плани вже реалізуються на практиці.

З 1982 року Комісія Європейського Союзу використовує економетричну прогнозну модель, побудовану для здійснення моніторінгу ділової активності в країнах - членах ЄС, яка зарекомендувала себе, як вдалий засіб побудови короткотеормінових прогнозів. З 1996 року вдосконалена модель використовується кожного кварталу [39].

На відміну від офіційної статистичної практики деяких країн, таких як Франція чи Люксембург, де діяльність у статистичній сфері передбачає насамперед виконання статистичного аналізу, прогнозування, а також дослідження і створення економіко - математичних моделей, Німеччина, на приклад, пішла шляхом, який передбачає досить суворе й чітке окреслення та обмеження завдань офіційної статистики. Федеральне статистичне бюро відповідає за збирання та розповсюдження статистичних даних. Однак економічний аналіз та прогнозування головним чином виконуються зусиллями економічних дослідних інститутів. Оскільки Рада Міністрів ЄС затвердила численні правила, обов'язкові для всіх країн-членів, в яких обумовлюється проведення щорічних обстежень виробництва, впровадження стандартної класифікації видів економічної діяльності, складання повних реєстрів підприємницьких структур - програма федеральної статистики значною мірою визначається вимогами Європейського Союзу. Зараз у Федеральній Республіці Німеччини діє Федеральне статистичне бюро, 16 земельних статистичних бюро й приблизно 100 незалежних статистичних бюро на муніципальному та комунальному рівні. У країні існують й інші державні установи, що займаються справами статистики. Федеральне статистичне бюро є закладом, що належить до сфери компетенції Міністерства внутрішніх справ.

До Федерального закону Австрії про статистику від 1965 року, який містив перелік об'єктів обстежень та характеристик обстежень, розширював сферу охоплення федеральної статистики, двічі вносились зміни з метою пристосування до умов: вперше у 1990 році - своєрідний відгук на Закон про захист даних, і вдруге - у 1994 році, як відображення вступу Австрії до Європейського Союзу, а також появи у країни відповідних обов'язків. Вступ Австрії до ЄС посприяв докорінним змінам у завданнях та структурі офіційної статистики. За підрахунками, майже дві третини законів, що діють у країні, прив'язані до законодавства ЄС, решта - є законами суто національного походження. Новий Закон про статистику набув силу з 1 січня 2000 року, одним з головних принципів якого є впорядкування статистики має тривати й надалі. Країна потребує законів не лише для проведення первинних статистичних обстежень, а й законів для регулювання процедур збирання вторинної, так званої адміністративної статистики. Згідно із Законом, вибіркові обстеження мають принциповий пріоритет над суцільними обстеженнями, керівним принципом стає послаблення навантаження на постачальників інформації. Шлях вирішення проблеми у застосуванні електронних засобів передавання інформації. Посилюються обов'язки щодо публікації даних в Інтернеті. OSTAT є федеральним статистичним органом Австрії з юридичним статусом. Назва відповідає міжнародному логотипу, який використовується для позначення статистичних агенцій або закладів за аналогією з Eurostat.

Республіка Корея належить до країн, які мають децентралізовану статистичну систему. За станом на 1997 рік, згідно із Законом про статистику, в країні функціонувало 100 урядових та неурядових агенцій, уповноважених виконувати роботи, пов'язані зі збиранням приблизно 373 видів офіційних статистичних даних у більшості напрямків діяльності та життя держави. Національне статистичне бюро (НСБ), як центральна статистична інституція координує та поєднує функціонування усіх без винятку статистичних агенцій. Статистичні дані надаються користувачам через статистичні публікації та комп'ютерні мережі. Система статистичної інформації Кореї KOSIS, а також бази даних зі статистики демографії, праці, промисловості, цін, національних рахунків доступні для користувачів ПК через мережу Інтернет. Сучасна історія НСБ починалась з Бюро статистики, заснованого у 1948 році, як складова частина Бюро суспільної інформації. У 1955 році Бюро статистики було передано Міністерству внутрішніх справ, а потім у 1961 році - Раді економічного планування. Статус Бюро статистики у 1991 році було підвищено до рівня допоміжного міністерства і перейменовано на Національне статистичне бюро. З 1994 року НСБ належить до складу Міністерства фінансів та економіки.