Аналіз технології збору та використання одержаної статистичної інформації у сфері управління

Статистика Швеції розвивалася відповідно до потреб центрального уряду. Статистичні дані надавалися великою кількістю урядових агенцій. В 1960 році виникла необхідність концентрації статистичної діяльності в країні. Головні урядові статистичні служби було передано у підпорядкування до Центрального бюро статистики відоме як Шведська статистична служба, яка здійснює розробку близько 85% статистичних даних, призначених для уряду Швеції. Статистичні дані за видами діяльності збирають численні галузеві агенції, які передусім є головними їх користувачами, причому кожна з подібних статистичних робіт виконується за умов належного фінансування.

Наприклад, національне управління освіти виконує роботи зі статистики освіти, національна рада з охорони здоров'я - зі статистики охорони здоров'я, медичного та соціального обслуговування. До розробки статистичних даних агенція може залучати приватні або громадські заклади. З 1 січня 1995 року Швеція набула членство у ЄС, що відіграло значну роль у розвитку шведської статистики, вплинуло на потреби шведських користувачів в збільшенні обсягів надання статистичних даних щодо ЄС, на зростання можливостей порівнянь статистичних даних ЄС та Швеції, на підвищення наявності та доступу до статистики ЄС. Щороку Шведською статистичною службою видається близько 700 повідомлень та 350 прес-релізів. Крім галузевих агенцій споживачами статистичної інформації є місцеві органи влади, громадські комісії, науково-дослідні заклади, підприємства та організації приватного сектору.

Розподіл національних статистичних установ за рангами, викликав хвилювання серед представників офіційної статистики в усьому світі. Перше ранжування проведене у 1991 році грунтувалося головним чином на своєчасності та точності основних статистичних даних, що їх надають користувачам статистичні агенції. Друге дослідження, здійснене у 1993 році, врахувало судження керівництва державних статистичних установ щодо об'єктивності статистики (з точки зору відсутності політичного впливу), надійності та обгрунтованості числових показників, статистичних методологій, а також релевантності даних, що публікуються. Однією з причин досить низького рейтингу, що його отримали Великобританія та США у 1993 році, було "довготривале припущення стосовно існування політичного впливу на статистику в Америці та Великобританії". Незважаючи на заходи щодо забезпечення більшої централізації офіційної статистики у Великобританії, значна частина роботи в галузі дотепер виконується розрізненими зусиллями близько тридцяти державних установ, що спрямовують статистичні звіти безпосередньо міністерствам. Таке становище "дозволяє діячам мати нездоровий інтерес до статистики" [25].

2.2 Статистичні спостереження та моніторінг, статистичні класифікації

Прогнозування завжди залишається інструментом завдяки якого відбувається орієнтація діяльності суб'єкта з метою відпрацювання та ухвалення відповідних рішень.

Згідно із Законом "Про державну статистику" статистичне спостереження являє собою планомірний, науково організований процес збирання даних щодо масових явищ та процесів, які відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіонах, шляхом їх реєстрації за спеціальною програмою, розробленою на основі статистичної методології.

Статистичне спостереження (обстеження, вивчення) використовує багато методів, застосування яких зумовлюється, насамперед цілями його проведення. Статистичне спостереження може бути суцільним або вибірковим (несуцільним). Суцільне спостереження передбачає повний облік усіх одиниць досліджуваної сукупності, яка називається генеральною (загальною) сукупністю. Вибіркове спостереження обмежується обліком тільки певної частини одиниць сукупності. Така частина називається вибірковою сукупністю, або вибіркою.

Кожне з названих видів спостереження має свої переваги і недоліки. Основною перевагою суцільного спостереження є масштабність і відсутність помилки репрезентативності, а головною перевагою вибіркового спостереження є економія коштів і вища якість інформації, що збирається. У таблицях 2.1 та 2.2 наведено перелік переваг та недоліків кожного з видів спостереження.

Таблиця 2.1 Переваги та недоліки проведення суцільного обстеження

Малу сукупність легше контролювати, ніж велику. Саме ця обставина підвищує оцінку вибіркового спостереження, якщо його організувати продумано. Вибіркове спостереження проводиться як самостійне статистичне спостереження, без зв'язку із суцільним або замість нього. У світовій практиці статистичного спостереження вибірковому стали надавати перевагу. Така тенденція прослідковується в країнах із високо розвиненою ринковою економікою. В умовах зростання недержавного сектору економіки дедалі складніше забезпечувати ефективність статистичного спостереження суцільним методом. Отже, закордонний і вітчизняний досвід показує, що основним критерієм ефективності статистичного спостереження є підвищення якості результатів спостереження при зниженні витрат.

Таблиця 2.2 Переваги та недоліки проведення вибіркового обстеження

Підвищити якість результатів можливо насамперед за рахунок поліпшення реєстрації первинної інформації, що тягне до збільшення витрат. Таке збільшення витрат на одиницю спостереження без збільшення загальної суми витрат є можливим тільки за рахунок скорочення кількості одиниць спостереження, тобто в результаті переходу до вибіркового спостереження. Статистичне вибіркове спостереження являє собою систему з повним набором форм забезпечення: методологічного, інформаційного, математичного, програмно-комп'ютерного, економічно-фінансового, документального, контрольного, кадрового, організаційного. Основою для проведення спостереження є розроблений інстументарій, до складу якого входять регламент проведення спостереження, методика, бланк спостереження, технічне завдання, програмний продукт та інструктивний матеріал. Заслуговують на увагу спостереження у вигляді моніторінгів.

Моніторінг - це регулярне спостереження з метою відстеження певних тенденцій, це сукупність етапів, як збір даних, їх систематизація, архівація, обробка, аналіз та прогноз. Основним завданням статистичного моніторингу є:

- системний аналіз потоків статистичної інформації;

- побудова інформаційних статистичних моделей - створення баз даних для статистики видів економічної діяльності;

- вивчення структури користувачів інформації;

- побудова моделі потреб користувачів інформації;

- створення баз даних споживачів статистичної інформації;

- розробка методик відстеження тенденцій розвитку у різних галузях економіки;

- створення методології короткотермінового прогнозування на базі статистичної інформації.

Аналіз літератури показує, що задачі спостереження і моніторінгу не тотожні. Спостереження є необхідним етапом моніторингу. Тобто, моніторінг обов'язково включає спостереження, але його завдання значно ширші, оскільки в ході моніторингу на основі даних спостережень - зафіксованих фактичних даних про зміну в часі певних показників контрольованих процесів - повинні проводитися: оцінювання поточного стану процесів; аналіз даних для встановлення закономірностей перебігу процесів; короткотермінове (оперативне) прогнозування процесів; візуалізація результатів моніторингу і подання їх конкретному користувачеві. Розглядаючи питання актуальності статистичного моніторінгу можна зробити висновок, що тільки у мережі державної статистики за призначенням мають бути наявні найповніші кількісні й якісні дані щодо всіх процесів, які відбуваються в державі.

Статистичний моніторінг є багатоцільовою інформаційною системою, головною рисою якої є наявність великої кількості спостережень у динаміці.

Головною метою системи статистичного моніторінгу вважається побудова прогнозів на короткий термін часу - 1-2 квартали із залученням спеціальних математичних та економетричних моделей. Перевага - безпосередня інформація про передбачення респондентів. Створення методології статистичного моніторінгу різних галузей економіки на базі статистичної інформації зумовлено Програмою реформування державної статистики [17]. Програмою визначено основні напрямки проведення моніторінгу соціально-економічної сфери, серед яких моніторінг екологічного стану навколишнього природного середовища, рівня життя населення, соціально-трудових відносин, соціально-економічного становища сільських населених пунктів, ділової активності підприємств.

Цікавими для користувачів можуть бути результати моніторінгів ділової активності підприємств різних галузей, на підставі результатів яких можливо отримувати докладний аналіз економічної кон'юнктури, короткотермінові прогнози деяких показників, наданих самими учасниками обстежень.

Задача аналізу процесів має на меті знаходження різноманітних характеристик статистичної інформації, які потрібні для глибокого поточного аналізу й оцінювання стану соціально-економічних показників, котрі досліджуються в процесі моніторингу та для сприяння ефективному розв'язанню задач моделювання і прогнозування цих процесів. З цією метою передбачається використання обгрунтованих наукових (математичних) основ обробки і аналізу статистичних даних, застосування математичного моделювання для підвищення надійності статистичних показників отриманих з різних джерел інформації, що сприятиме виконанню наступних основних етапів статистичного аналізу:

1. попередня обробка статистичних даних. Цей етап включає графічний аналіз (візуалізація) даних; аналіз, оцінювання, заповнення або усунення пропусків в даних; аналіз, оцінювання, корекція або усунення аномалій чи "викидів"; фільтрація (згладжування) даних; дисперсійний аналіз середніх значень; перевірка однорідності і репрезентативності вибірки.

2. первинний економетричний аналіз даних: перевірка стаціонарності або встановлення характеру нестаціонарності досліджуваних процесів; визначення наявності та характеру тренду (зростаючий, спадний, коливальний); визначення наявності та характеру сезонних коливань; визначення "глибин пам'яті" процесу та внутрішніх ефектів післядії (запізнювання) на основі розрахунку кореляційних функцій; виявлення прихованих періодичностей у процесі та його внутрішньої структури засобами періодограмного та спектрального аналізу; розбиття вибірки у часі на однорідні підвибірки засобами кластерного аналізу.

3. багатовимірний статистичний аналіз даних - аналіз взаємопов'язаних рядів: встановлення ступеня "тісноти зв'язку" між досліджуваними незалежними та цільовими показниками через оцінювання кореляційних характеристик процесів; виявлення лагових характеристик (інтервалів запізнювання реакції одного показника на дію іншого) через оцінювання взаємокореляційних функцій.

4. інтерпретація результатів статистичного аналізу - оцінка корисності кожного результату з точки зору задач моніторингу; висновки щодо оцінки стану досліджуваних показників; оцінка динаміки розвитку досліджуваних процесів; рішення про передачу одержаних оцінок у базу даних.

Необхідною передумовою інтеграції України з Європейським Співтовариством є налагодження сучасної системи статистичних показників та їх гармонізація з міжнародними стандартами. Орієнтація України на побудову ринкової економіки, а також політичні зміни спонукали відмовитись від старих статистичних класифікацій, що відображали планову економіку і розгорнути роботу щодо переходу на міжнародні статистичні класифікації, що відтворюють організацію економіки з ринковими принципами.

Використання у національній статистичній практиці класифікацій розпочалося з 1993 року і грунтується на міжнародних стандартах. За цей час було розроблено 17 національних статистичних класифікацій, 7 з яких грунтується на методології міжнародних статистичних класифікацій до яких відносяться наступні:

Класифікація видів економічної діяльності;

Державний класифікатор продукції та послуг;

Класифікатор держав світу;

Класифікатор валют;

Класифікація професій;

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності;

Класифікатор систем позначень одиниць вимірювання та обліку.

У таблиці 2.3 наведено перелік всіх класифікацій та класифікаторів, які розроблялися в країні протягом 1994-1997 рр. [43, с. 57]. Деякі з державних класифікаторів є суто національними і принципово не можуть базуватись на міжнародних стандартах. Прикладом можна назвати Класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України, Класифікація основних фондів. Базовими статистичними класифікаціями у світі вважаються класифікації видів економічної продукції та товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Статистичні класифікації Європейського Союзу методологічно побудовані на класифікаціях ООН [44, с. 56]. Державні класифікатори, які грунтуються на міжнародних аналогах, необхідно постійно актуалізувати згідно зі змінами у базових світових та європейських статистичних класифікаціях [43, с. 62].

Таблиця 2.3 Національні статистичні класифікатори та класифікації України

Міжнародними аналогами базових національних класифікацій є класифікації ООН:

- Міжнародна стандартна галузева класифікація усіх видів економічної діяльності;

- Центральна класифікація продукції;

- Гармонізована система опису та кодування товарів;

- Міжнародна стандартна торгівельна класифікація а також класифікації Європейського Союзу;

- Класифікація видів економічної діяльності;

- Класифікація продукції, відповідна видам діяльності;

- Перелік продукції;

- Комбінована номенклатура.

Перехід від старих національних класифікацій, які відображали організацію планової економіки і не були узгоджені з міжнародними класифікаціями (які грунтуються на принципах ринкової економіки), до нових, що мають бути гармонізованими з міжнародними, полягає у зміні методологічних основ їх побудови і мають принципові розбіжності. Аналіз досягнень, здобутих завдяки застосування зарубіжного статистичного досвіду, сприяє вирішенню завдання переходу на міжнародну систему обліку та статистики.

Так наприклад, як видно з таблиці 2.4, у Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) національну специфіку економіки України відтворено на п'ятому знаку - рівні підкласу, а на рівні секцій, підсекцій, розділів та класів повністю збережено європейську класифікацію NACE [44, с. 28].

Об'єктами класифікації в КВЕД є усі види економічної діяльності господарських суб'єктів (фізичних та юридичних осіб). Економічна діяльність - це процес поєднання дій, які призводять до отримання відповідного набору продукції чи послуг.

Таблиця 2.4 Структура Класифікації видів економічної діяльності

КВЕД гармонізовано з Класифікацією видів економічної діяльності Статистичної Комісії Європейського Союзу (NACE) на рівні класів, що дає змогу використовувати її для порівняння національних статистичних даних з даними Статистичної Комісії Європейського Союзу без перехідних ключів.

Для забезпечення можливості порівняння національних статистичних даних з даними Міжнародної стандартної галузевої класифікації видів економічної діяльності (ISIC) Організації Об'єднаних Націй у структурі КВЕД надано графу "Код ISIC".

Вибір та реалізація на практиці в Україні методологічних принципів побудови базових статистичних класифікацій забезпечують:

- можливість співставлення національної статистичної інформації з міжнародною;

- складання міжгалузевого балансу виробництва і розподілу товарів і послуг відповідно до системи національних рахунків;

- проведення статистичних обстежень економічної діяльності та продукції на макро- та мікрорівнях;

- застосування статистичних одиниць, що використовуються у Європейському Союзі.

Сучасні вимоги щодо використання інформаційних технологій для розповсюдження великих за обсягом класифікацій вимагає створення автоматизованої системи управління і розповсюдження нових національних статистичних класифікацій на основі досвіду інших країн. Неодмінна умова при цьому є розроблення основних методологічних принципів побудови системи ведення статистичних класифікацій в органах державної статистики.

2.3 Статистичний реєстр - інструмент формування сукупності одиниць статистичних спостережень

Основою для проведення державних статистичних спостережень є Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України (ЄДРПОУ), який на сьогодні забезпечує єдиний державний облік та ідентифікацію суб'єктів економічної діяльності. ЄДРПОУ являє собою автоматизовану систему збирання, накопичення та опрацювання даних про всіх юридичних осіб, їх філії, відділення, представництва та інші відособлені структурні підрозділи, що знаходяться на території України, а також про юридичних осіб, їх філії, відділення, представництва та інші відособлені структурні підрозділи, що знаходяться за межами України і створені за участю юридичних осіб України.

Проблеми, які на сьогодні існують по веденню Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, незважаючи на постійну його актуалізацію і уточнення, є загальними для всіх країн. В ЄДРПОУ містяться ліквідовані підприємства, непрацюючі, має місце невідповідність юридичних адрес фактичному місцезнаходженню суб'єкта, назві, виду діяльності за КВЕД. Обстеження якості інформації ЄДРПОУ, яке проводилось вперше в рамках проекту TACIS у 2000 році це підтвердило [34].

Створення інформаційної системи по веденню реєстру статистичних одиниць на регіональному рівні дало б можливість забезпечити накопичення, збереження, актуалізацію та пошук інформації щодо одиниць спостереження, а також щодо формування сукупності одиниць для проведення статистичних спостережень. Реєстр повинен стати інструментом координації статистики, створити фундамент для автоматизованого формування сукупностей для обстеження, а також перейти до сучасних методів статистичного спостереження.

Отже, введення в дію статистичного реєстру дозволить впровадити та забезпечити методологічну основу для переходу до інтегрованої економічної статистики і проведення статистичного аналізу по порівняному колу суб'єктів. У реєстрі статистичних одиниць повинні міститися всі підприємства та правові одиниці, що за них відповідають, а також місцеві одиниці, що від них залежать, тобто такі, що здійснюють економічну діяльність і беруть участь у створенні внутрішнього валового продукту.

Впровадження реєстру статистичних одиниць забезпечить повноту охоплення сукупності, скоротить звітне навантаження на респондентів, оптимінізує витрати. Основними завданнями, які будуть вирішені введенням в дію статистичного реєстру, є:

- створення бази даних статистичних одиниць з ознаками, що необхідні для організації статистичного спостереження, а також її підтримка в актуальному стані;

- побудова системи ідентифікації взаємозв'язків одиниць спостереження;

- формування на замовлення сукупності для здійснення статистичного спостереження.

Система ідентифікації, яка існує в ЄДРПОУ, не дозволяє по ідентифікаційному коду відокремити підприємство від його місцевої одиниці, тобто ієрархічні зв'язки між одиницями статистичного обліку у ньому не визначені. Результатом формування сукупності за допомогою статистичного реєстру повинен бути перелік одиниць спостереження з необхідними ознаками, які приведені у таблиці 2.5. Кожна одиниця, що міститься в статистичному реєстрі повинна мати наступні характеристики: ідентифікаційні, довідкові, класифікаційні, стратифікаційні, інформаційні, демографічні тощо.

На основі класифікаційних і стратифікаційних ознак передбачається групування одиниць спостереження для проведення статистичних обстежень. Для ознаки економічної активності статистичним одиницям присвоюються спеціальні коди, тобто визначаються "сплячі" і "мертві". Крім того, у реєстрі статистичних одиниць вводяться додаткові коди з метою деталізації інформації щодо деяких видів діяльності.

Інформаційну основу реєстру статистичних одиниць становить база ЄДРПОУ, адміністративні дані (дані Державної податкової адміністрації щодо економічної активності підприємств та фактичної адреси), а в разі необхідності будь-яка інша адміністративна інформація.

До змін, які зумовлюють необхідність коригування статистичного реєстру з метою забезпечення його відповідності реальному стану одиниць спостереження, належать: створення підприємств та їх ліквідація (на основі даних ЄДРПОУ), зміна окремих класифікаційних та ідентифікаційних ознак (на основі даних ЄДРПОУ), зміна основного виду діяльності (на основі даних статистичних спостережень), зміна місця знаходження (на основі даних територіальних органів статистики та ДПА), ревізія належності до кола підприємств з особливими ознаками (на основі даних статистичних спостережень).

Таблиця 2.5 Інформаційна структура реєстру статистичних одиниць

Однією з основних особливостей статистичного реєстру є визначення в ньому фактичного основного виду діяльності. Основний вид діяльності визначається органами статистики під час видачі довідки щодо включення до ЄДРПОУ. Фактичний вид діяльності, отриманий за результатами річного структурного спостереження, зіставляється з основним видом діяльності, визначеним у ЄДРПОУ, та складається протокол розбіжностей. На основі опрацьованого протоколу розбіжностей приймається рішення про необхідність зміни основного виду діяльності підприємства у ЄДРПОУ, про що повідомляється підприємство та відповідні державні податкові інспекції.

Статистичний реєстр повинен стати інструментом переходу до нового порядку формування сукупності одиниць статистичного спостереження. Функції формування сукупності здійснюються на центральному та регіональному рівнях.

Максимальне охоплення статистичними обстеженнями підприємств - це постійна турбота територіальних органів статистики. Як свідчить досвід, деякі обласні управління статистики створюють територіальні реєстри статистичних одиниць. Так, створений і функціонує реєстр у Львівському обласному управлінні статистики, у Харківському - створюється.

Розділ 3. Стратегія розповсюдження та використання статистичних продуктів

3.1 Маркетинг у статистичній діяльності

На сьогодення лише актуальна інформація є продуктом, який користується великим попитом на інформаційних ринках. Тому набуває все більшого значення створення сучасної, орієнтованої на споживача системи комерційного розповсюдження статистичної інформації.

Попит на статистичну продукцію та послуги у багатьох країнах в останні роки значно підвищився. Статистичне бюро ЄС (Євростат) задовольняє постійно зростаючий попит на економічну і статистичну інформацію з боку величезного кола груп споживачів в межах ЄС, обробляє та узагальнює офіційні статистичні дані, забезпечує і гарантує спільність статистичної мови в країнах ЄС. Бюро проводить також значну роботу в сфері співробітництва держав - членів і не членів ЄС.

У країнах, де проводять кон'юнктурні обстеження (обстеження ділової активності) вже декілька десятиріч, існує ряд способів використання результатів обстежень. Це може бути швидка публікація результатів у вигляді таблиць та графіків з аналітичними матеріалами, що дає уявлення про стан підприємств та їх очікування, це вивчення очікувань і поведінки підприємств на мікрорівні з метою підготовки прогнозів або використання результатів обстежень для кількісних розрахунків та прогнозування. Динамічні ряди регулярних відповідей на анкети дозволяють оцінювати інші статистичні дані і прогнозувати зміни економічних показників та умов. Короткострокові опитування мають на меті виявлення розповсюдження явища в межах генеральної сукупності економічних агентів. Під час короткострокових обстежень, підприємства опитуються щодо різних аспектів діяльності і їх загальної ситуації. Перший підхід до інтерпретації результатів обстеження повинен полягати в аналізі цих питань, щоб побудувати послідовну картину короткострокової ситуації та її майбутнього на найближчі місяці чи квартали.

Наприклад, Федеральна статистична служба та земельні статистичні служби Німеччини пропонують широке коло статистичних публікацій. Поряд з книжками, що регулярно публікуються (щорічники), у великих кількостях виходять у світ буклети, брошури, прес-релізи і тематичні випуски. Поширенню статистичної літератури сприяють нові інформаційні технології: диски CD-ROM великої ємності, послуги Інтернету та електронної пошти. Додатковим фактором, що допомагає поширенню німецької статистики, є її подання багатьма мовами. Її продукція все у більшому ступені стає відомою не тільки у власній країні, але й у міжнародних масштабах, бо друкується німецькою, англійською мовами. В усій різноманітності статистичної продукції необхідно врахувати постійно змінювані та зростаючі вимоги до статистики з боку великої кількості користувачів, котрі потребують спеціалізованих даних: міністерств, адміністративних органів всіх рівнів, організацій і товариств, національних і зарубіжних компаній, асоціацій, національної та міжнародної преси, комерційних інформаційних служб та університетів.

У Німеччині розроблено маркетингову модель, яка використовується іншими національними статистичними інституціями як базис для стратегії розповсюдження статистичних даних. Євростатом вперше обговорена запропонована ця модель у 1996 році за пропозицією Шведської статистичної служби. Маркетингова модель побудована із врахуванням потреб замовників інформації. Її структуровано згідно з попитом на статистику на три рівні (додаток Д).

Для залучення додаткових джерел фінансування своєї діяльності статистичні відомства різних країн використовують багато шляхів, які відрізняються залежно від конкретних організаційних структур. Як відомо, фінансування органів державної статистики багатьох країн (Австралії, Великобританії, Канади, Швеції, Польщі) здійснюється з декількох джерел: поряд із обов'язковим фінансуванням із державного бюджету, залучаються додаткові кошти, отримані від виконання статистичних робіт та надання послуг на платній основі. Ці країни подолали багато бар'єрів на шляху до одержання дозволу на часткове самофінансування і мають позитивні результати роботи національних статистичних служб.

Країни, що запровадили успішні програми отримання додаткових доходів, витратили багато років на те, щоб досягти такого стану в своїх статистичних відомствах. Органи державної статистики теж повинні пройти через аналогічний етап створення відповідної політики.

Саме тому відповідно до Указу Президента України №1299 від 22 листопада 1997р. "Про заходи щодо розвитку державної статистики" простановою Кабінету Міністрів України №1214 від 3 серпня 1998р. було затверджене Положення про виконання статистичних робіт та надання органами державної статистики послуг на платній основі, яке дає право підрозділам органів державної статистики, які утримуються за рахунок бюджетних коштів, виконувати статистичні роботи і надавати послуги на платній основі.

Розвиток діяльності органів державної статистики, пов'язаної з виконанням робіт та наданням послуг на платній основі, є одним з напрямків реформування органів державної статистики в період ринкових перетворень, який дасть можливість при недостатньому бюджетному фінансуванні забезпечити виконання функцій, покладених на ці органи.

Головною метою діяльності органів державної статистики, пов'язаної з виконанням робіт та наданням послуг на платній основі, є забезпечення потреб користувачів у статистичній продукції високої якості і на цій основі залучення додаткових коштів на зміцнення матеріально-технічної бази. При цьому органи державної статистики, дотримуючись вимог закону України "Про державну статистику", при виконанні робіт та наданні послуг повинні гарантувати збереження та захист статистичної інформації, дотримання державної та комерційної таємниці юридичних осіб, знеособлення даних про фізичних осіб.

Політика розвитку діяльності органів державної статистики, пов'язаної з виконанням робіт та надання послуг на платній основі має спрямовуватись на вирішення наступних задач: забезпечення умов, що гарантують реалізацію прав громадян на статистичну інформацію; створення всіх необхідних умов для задоволення потреб у статистичній інформації органів державної влади та суб'єктів господарювання; встановлення порядку використання статистичних ресурсів, обов'язкового для всіх суб'єктів інформаційних відношень у рамках єдиного інформаційно - правового простору; забезпечення сумісності і взаємодії інформаційних систем клієнтів і системи статистичних фондів на базі сучасних інформаційних технологій, міжнародних стандартів, національної системи класифікації і кодування інформації; сприяння ефективному використанню державними і недержавними підприємствами та організаціями, а також громадянами статистичної інформації, застосування ефективних засобів і методів захисту інформації.

Маркетинг для органів державної статистики в широкому розумінні має на меті донести статистичну інформацію до користувачів у найбільш прийнятній для них формі; у комерційному значенні - збільшити збут своєї продукції на інформаційному ринку і за рахунок цього забезпечити залучення коштів на зміцнення матеріально-технічної бази та поточне фінансування органів державної статистики. У правовому відношенні виконання робіт та надання послуг на платній основі може здійснюватись на основі поданих заявок і укладених договорів із користувачами. Необхідно відмітити, що суттєвою особливістю є те, що визначено основи цінової політики щодо виконання статистичних робіт та надання послуг. Орган державної статистики відповідно до чинного законодавства приймає рішення щодо переліку видів статистичних робіт та послуг, а також їх користувачів, яким вони надаються безоплатно або зі скидками цін (наприклад, бібліотекам, навчальним закладам, засобам масової інформації, соціально незахищеним малозабезпеченим громадянам за їх особистими запитами за умови, що використання необхідної інформації не пов'язано з виконанням ними службових обов'язків тощо). Для всіх інших юридичних та фізичних осіб, які не входять до переліку користувачів, що одержують статистичну продукцію безоплатно, всі роботи та послуги в межах своєї компетенції органи державної статистики виконують на платній основі. Політика щодо створення і розвитку системи виконання робіт та надання органами державної статистики послуг на платній основі обов'язково має виконуватись з урахуванням інтересів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб.

3.2 Вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення сфери управління

Існують різні визначення поняття управління. Управління - це метод, за допомогою якого здійснюється керівництво економічними та соціальними ресурсами для розвитку країни. Управління - вплив на процес, об'єкт, систему для зберігання їхньої сталості або переведення з одного стану в інший відповідно до поставлених цілей [30, с. 12] або "діяння, яке призводить до зміни стану якогось об'єкту" [48].

Управління не ототожнюється тільки з органами влади. І хоча органи влади відіграють найбільшу роль в управлінні ресурсами країни, бізнес, люди також є визначальним джерелом влади та частиною системи управління. Ці три ключові сектори - уряд, економіка і суспільство - є основними організаціями, які мають вплив у будь - якій системі управління. Радянська система зазнала краху, оскільки майже всі повноваження на розробку рішень були зосереджені в руках невеликої групи партійних керівників. Оцінка якості управління передбачає оцінку вхідної інформації. У такій великій країні, як Радянський Союз, невелика група людей була фізично неспроможною одержувати й обробляти велику кількість інформації, необхідної для досягнення максимальної ефективності.

Тому одним з пріоритетних напрямків державної політики в сфері інформатизації є задоволення конституційних прав громадян на інформацію, побудови відкритого демократичного суспільства, розвитку підприємництва, розвиток національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет, забезпечення широкого доступу до цієї мережі громадян та юридичних осіб усіх форм власності в Україні, належне представлення в ній національних інформаційних ресурсів [12].

Згідно з Конституцією України, народ є головним джерелом влади, функції якої від його імені виконують органи управління, і тільки шляхом ефективної участі в управлінні народ може зробити свої цілі та пріоритети відомими органам влади. Головною метою управління в державі має бути сприяння людському розвитку. Самостійне прийняття рішень потребує від людей набагато більше відповідальності, внутрішньої самосвідомості.

Але обов'язковою умовою досягнення поставленої мети є широке впровадження у всі сфери людської діяльності сучасних інформаційних технологій на базі використання засобів зв'язку і комп'ютерної техніки. У сучасному суспільстві інформація стала виключно важливим ресурсом, який має стратегічне значення. У зв'язку з розширенням міжнародного співтовариства зростають вимоги до оперативності і достовірності статистичної інформації, її відповідність міжнародним стандартам, а також забезпечення доступності даних статистики, задовільнити це можливо лише на основі сучасної обчислювальної техніки та прогресивних інформаційних технологій.

Ринковий конкурентний клімат повинен підтримуватися і у сфері статистики. У країні повинні бути альтернативні, незалежні, але при цьому доповнюючі один одного, статистичні служби і організації, які займаються тими або іншими видами статистичної роботи, що виражають інтереси відповідних груп населення або секторів господарювання. З цими організаціями державна статистика могла б звіряти свої дані, таким чином, перевіряти себе, уточнювати свої результати, своєчасно вдосконалювати методологію та методику, пристосовувати її до швидко мінливих умов сучасного життя. Рішення такого завдання потребує багатоаспектного підходу до розробки методологічних принципів, до організації статистичних спостережень і обробки отриманої інформації. Це може бути реалізовано за допомогою розробки системи показників, згрупованих у відповідні блоки статистичної інформації, які в сукупності повинні давати цілісну, логічну картину господарської системи і служити основою для прийняття найрізноманітніших рішень на усіх рівнях економічного управління [48, с. 32]. Забезпечення відповідності систем обліку та методів статистичного спостереження міжнародним стандартам дасть можливість здійснювати міждержавний обмін інформацією на основі впровадження системи взаємоузгоджених класифікацій, удосконалення всіх етапів статистичного спостереження, починаючи з системи показників, методів збирання звітності і закінчуючи її опрацюванням, аналізом і розповсюдженням. Внесення змін до порядку збирання та опрацювання статистичної інформації - це, в першу чергу, перехід до несуцільних методів спостереження. Сучасний стан становлення ринкової економіки потребує удосконалення інформаційної системи. Ця система повинна забезпечити лінійний і функціональний апарати управління на всіх рівнях ланок господарства необхідною інформацією для вироблення, прийняття і реалізації рішень як стратегічного, так і поточного оперативного характеру, координацію дій, спрямованих на вирішення завдань з найбільшою ефективністю. Дослідження показали, що в більшості інформаційні системи не створюють передумов для достатнього економічного обгрунтування управлінських рішень. Вони характеризуються значним обсягом і нераціональністю потоків інформації. За роки незалежності України у суспільстві сформувалось чітке розуміння необхідності ретельного планування будь-якого виду діяльності, фундаментом якого виступає інформація. Політична, економічна, науково-технічна могутність як держави, регіону, так і окремого підприємства сьогодні в багатьох випадкахвизначається завоюванням інформаційного простору, вмінням ним оперативно користуватись. Успішність функціонування будь-якої організації цілком і повністю визначається ефективністю внутрішніх управлінських процесів з використанням інформаційно-аналітичного забезпечення.

Закордонні дослідження переконливо свідчать, що понад 90% банкрутств серед підприємств малого бізнесу трапляються через невміле управління. Подібна закономірність спостерігається і щодо підприємств великого бізнесу. Неважко виявити, що головною причиною в цьому є криза управління, криза вміння користуватися інформацією.

Складність прийняття коректних управлінських рішень досить часто обумовлена недостатнім рівнем інформованості осіб, відповідальних за прийняття рішень, нерозвинутістю способу економічного мислення, необізнаністю.

Для того, щоб отримати систему даних, що відповідають вимогам користувачів та мають необхідні характеристики, потрібні не тільки суттєві технічні ресурси, але і постійний взаємозв'язок статистики, аналітиків та розробників мікромоделей. Процес створення даних має бути відкритим та документованим.

У зв'язку з розширенням повноважень регіональних органів управління для їх ефективного функціонування необхідний новий підхід до збирання звітності, обробки і формування зведеної інформації, удосконалення регіональної статистики, яка б забезпечила оперативний глибокий і комплексний аналіз. Ці процеси вимагають надійного інформаційного забезпечення, в зв'язку з чим посилюється роль регіональної статистики, постають зовсім інші вимоги у поглибленому аналізі проведення економічних реформ, змінюються функціональні обов'язки місцевих органів влади, з'являються нові завдання, які раніше можна було вирішити лише на рівні центру.

На перший план виходять оперативність і деталізація обсягів інформації, яку треба зібрати і надати споживачам на рівні районів, міст, галузей, забезпечення можливості відносно простого доступу до неї. Оперативно одержана та опрацьована інформація дає можливість виважено приймати рішення. Для цього територіальні статистичні органи кожного району, міста мають створити свої комп'ютерні бази статистичних даних, щоб забезпечити інформацією споживачів.

Важливими питаннями при побудові нової моделі є надійність інформації, забезпечення досить високої експертної оцінки отриманої інформації, виключення погрішності при округленні статистичних даних, забезпечення достатнього рівня достовірності, вирішення помилок попередніх періодів. Ці завдання інформаційномісткі і їх можливо вирішити лише за наявності розвинутої мережі інформаційних банків даних, розвинутої інфраструктури забезпечення оперативного доступу до них, оскільки всебічна інформація залишається одним з найважливіших ресурсів в сфері управління.

Арсенал форм і способів зображення статистичної інформації, які традиційно застосовуються у статистиці, досить різноманітні. Найбільше розповсюджені статистичні таблиці на паперових носіях, де статистичні дані розміщені як певна систематизована інформація, що сприймається значно швидше, ніж у текстовій формі.

Необхідно повно використовувати в роботі зображення статистичних даних у вигляді графіків та діаграм, завдяки чому підвищується ступінь сприйняття інформації, оскільки створює образ досліджуваного процесу. Особливо корисна така форма при проведенні порівняльного аналізу одночасно кількох показників у часі та просторі.

Для аналізу просторових процесів характерні картодіаграми та картосхеми, де статистична інформація має територіальну прив'язку, тобто у розрізі районів області. В умовах стрімкого розвитку комп'ютерних та інформаційних технологій особливого значення набуває сучасна форма зберігання статистичної інформації.

Таким чином, органи державної статистики виконують роль не тільки постачальника об'єктивної статистичної інформації, а й задовольняють потреби користувачів різних рівней у якісній аналітичній інформації, яка містить результати оперативного прогнозування соціально-економічних процесів і базується на методиці статистичного моніторінгу.

Виникає необхідність у створенні принципово нової системи інформаційного забезпечення процесу управління і прийняття рішень через велику кількість комп'ютерних засобів для акумулювання інформації про політичні процеси, аналізу та прогнозування основних напрямків їх розвитку, прорахування наслідків вибору під час прийняття рішень, контролю за виконанням цих рішень. Але для ефективного використання інформації обов'язкове створення інформаційно-пошукової системи.

Інформаційна система - це автоматизована система збору, зберігання, накопичення, пошуку і передачі даних, які застосовуються у процесі управління та планування. Вона повинна складатися з інформаційно-довідникового фонду (архіви, бази даних, реєстри, рубрикатори, класифікатори) та комплексу моделей та програм, що забезпечують функціонування системи. Під час формування інформаційної системи вивчаються задачі управління та зв'язку між ними, виявляються потрібні для їх вирішення відомості, потреба в інформації, виключаються непотрібні потоки інформації. Для користування інформаційною системою повинна бути інформаційно-пошукова система, яка в стані накопичувати інформацію в якійсь галузі знань і надавати її за запитами, які надходять по каналах зв'язку в інтерактивному режимі, тобто в режимі взаємодії між людиною та комп'ютером, під час якої людина ставить запитання і отримує відповідь з урахуванням якої задає наступне запитання. Інтерактивний режим цінний тим, що його може вести безпосередньо користувач інформації.

Для ведення, модифікації та видавання відповідей на запитання користувача призначений користувацький інтерфейс. Користувацький інтерфейс повинен забезпечувати багатовіконне відображення інформації та діалоговий режим роботи на основі системи меню. У результаті інтерактивної взаємодії з системою моніторінгу за допомогою інтерфейсу користувач отримує необхідну інформацію, довідкові дані, результати розрахунків. Блок спілкування з користувачем - дуже важлива частина будь-якої автоматизованої системи, який орієнтовано на спілкування з користувачем, який може бути не фахівцем по роботі з комп'ютером, тобто діалог з ним повинен бути організовано у простій та доступній формі. Інформаційно - пошукова система повинна містити ряд процедур, які виконують сервісне обслуговування бази даних та інформаційного обслуговування користувача, які виконують функції формування критеріїв пошуку інформації та видання інформації за критеріями або ознаками, здійснюють пошук інформації.

Тому створення у найкоротші терміни належних економічних, правових, технічних умов для забезпечення широкого доступу споживачів до інформації є одним з пріоритетних напрямів державної політики, задоволення конституційних прав громадян на достовірну інформацію, побудови відкритого демократичного суспільства.

Висновки

Виникнення та становлення інформаційного ринку в країні є безперечним доказом її інтеграції у світовий інформаційний простір. У період переходу державної статистики на міжнародну систему обліку та статистики першочерговим залишається створення моделі державної статистики, яка б відповідала умовам ринкових відносин, задовільняла потреби органів державної влади та інших користувачів у вчасній, об'єктивній статистичній інформації щодо соціально-економічного розвитку країни, її регіонів, галузей, секторів економіки та господарюючих суб'єктів.

Щоб вирішити ці питання пропонується, опираючись на досвід співробітництва з міжнародними статистичними організаціями та статистичними службами розвинутих країн у галузі методології та практики статистики, впровадити:

уніфіковану технологію збирання та опрацювання первинної статистичної інформації;

дієвий механізм розповсюдження зведеної статистичної інформації на платній основі.

З метою зменшення навантаження на респондентів щодо звітності передбачається:

залучення більшого обсягу інформації з альтернативних джерел даних;

забезпечення переходу до несуцільних методів спостереження з оптимальною періодичністю надання інформації;

використання спеціальних моніторингів, переписів та опитувань;

розроблення системи показників і методів організації статистичного спостереження;

забезпечення порівнянності статистичних даних у регіональному та галузевому розрізі;

проведення інвентаризації показників статистичної звітності з метою усунення дублювання та віддзеркалювання інформації, ліквідації показників, потреба у яких відпала у зв'язку з переходом до ринкових відносин.

Час вимагає відійти від статистичних спостережень, які базуються на суцільній статистичній звітності, активізувати перехід від суцільної статистичної звітності до вибіркових обстежень. На сьогоднішній день є достатньо наукових розробок, на основі яких можливо забезпечити репрезентативність даних вибірки і дотримання конфіденційності статистичної інформації суб'єктів.

Запровадження вибіркових спостережень дозволить отримувати більш детальну і якісну інформацію у коротші терміни та за менші кошти. Науково обгрунтована основа вибіркових обстежень забезпечить надійність статистичної інформації, особливо в питаннях вивчення економічної активності населення, діяльності суб'єктів малого бізнесу. Впровадження несуцільних методів спостереження, як свідчить закордонний досвід, зменшить звітне навантаження на респондентів і дасть можливість застосовувати комбіновані методи. Такі методи передбачають використання всіх можливих джерел статистичної інформації (як державної, так і відомчої звітності) та потребують здійснення певних дорахунків, екстраполяції даних вибіркових спостережень на генеральну сукупність. У цьому контексті органи державної статистики повинні виступити координаторами щодо єдиної методології та вимог до статистичної діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Для цього доцільно удосконалити механізм взаємодії інформаційної системи органів державної статистики з інформаційними системами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб шляхом взаємного обміну інформацією, проведення методологічних, програмно-технологічних та інших робіт, спрямованих на ефективне використання інформаційних ресурсів.