Основи підприємницької діяльності та підприємництва

- на відтворення основних виробничих фондів, що включаються до собівартості перевезень (робіт, послуг) у формі амортизаційних відрахувань на повне їх відновлення від вартості основних фондів, у тому числі у формі прискореної амортизації активної їх частини;

- податки, збори та інші обов'язкові платежі, передбачені законодавством, у тому числі відрахування до державного іноваційного фонду, на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг, місцеві податки та збори, тощо;

- інші витрати, що включаються до собівартості перевезень (робіт, послуг) відповідно до законодавства, зокрема втрати внаслідок технічно неминучого браку, на операції зі скляною тарою, нестачі матеріальних цінностей на виробництві та на складах у межах норм природного збутку, виплата відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням їм трудових обов'язків, виплата звільненим працівникам вихідної допомоги та середнього заробітку.

У залежності від цільового призначення експлуатаційні витрати класифікуються за різними ознаками. З метою планування, обліку та калькулювання собівартості перевезень (робіт, послуг) вони класифікуються за ознаками, наведеними у табл.

Таблиця 1. Ознаки та види класифікації експлуатаційних витрат

Ознаки класифікації	Види класифікації
об'єднання економічних однорідних витрат	за економічними елементами
відображення призначення витрат та місця їх виникнення	за статтями калькуляції згідно з особливостями виробництва, по службах, цехах, дільницях та ін.
вид перевезень	витрати на пасажирські, вантажні, поштові, регулярні, нерегулярні, на внутрішніх лініях, міжнародні перевезення
вид діяльності	витрати на перевезення, продаж перевезень та робіт, послуг, матеріально-технічне забезпечення, технічне, комерційне обслуговування та інші види діяльності
спосіб віднесення витрат на той або інший вид діяльності перевезень, робіт, послуг (об'єкт калькуляції)	прямі непрямі
зв'язок з процесом перевезень, робіт, послуг	основні накладні
залежність від обсягів перевезень, робіт, послуг	змінні постійні (умовно-постійні)
залежність від відстані перевезень	залежні (змінні) незалежні (не змінні)
періодичність виникнення	поточні одноразові
участь у виробничому процесі	виробничі позавиробничі (комерційні)
доцільність витрачання	продуктивні непродуктивні
можливість охоплювання планом	планувальні непланувальні

Групування витрат за економічними елементами об'єднує економічно однорідні за змістом види витрат незалежно від місця їх виникнення. Під елементами витрат розуміють економічно однорідні види витрат. Це групування витрат відображає функції, які виконують ресурси у суспільному виробництві, а також дозволяє характеризувати трудомісткість, енергомісткість, матеріаломісткість та інші подібні показники галузевого виробництва.

Класифікація витрат за економічними елементами дозволяє найбільш поглиблено проводити аналіз фінансових результатів діяльності галузі, транспортних підприємств, правильно відображати витрати різних видів транспорту у міжгалузевому балансі видатків народного господарства.

Експлуатаційні витрати, пов'язані зі здійсненням перевезень (робіт, послуг) відповідно до їх економічного змісту групуються за такими елементами:

- матеріальні витрати (за вирахуванням вартості зворотних відходів);

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація основних фондів і нематеріальних активів;

- інші витрати.

Це групування є єдиним для усіх видів транспорту.

До елементу “Матеріальні витрати” належать витрати на:

- сировину та матеріали, які придбаються у сторонніх підприємств і входять до складу продукції, що виробляється, утворюючи її основу, або є необхідним компонентом для виготовлення продукції;

- покупні матеріали, що використовуються у процесі виробництва продукції (робіт, послуг) для забезпечення нормального технологічного процесу або інших виробничих та господарських потреб; запасні частини для ремонту устаткування; знос інструментів, пристроїв, інвентаря, приладдя, лабораторного обладнання та інших засобів і предметів праці, які не належать до основних виробничих фондів; знос спецодягу, спецвзуття; інші засоби індивідуального захисту;

- покупні комплектуючі вироби та напівфабрикати;

- роботи та послуги виробничого характеру, які виконуються сторонніми підприємствами або структурними підрозділами підприємства, що не належать до основного виду його діяльності;

-витрати, пов'язані з використанням природної сировини, платежі за використання інших природних ресурсів у межах затверджених лімітів;

- паливо, енергія усіх видів, що витрачається на технологічні, енергетичні та інші виробничі потреби підприємств;

- втрати внаслідок нестачі матеріальних цінностей у межах норм природного збутку.

Вартість матеріальних ресурсів формується виходячи з цін їх придбання на день оприбуткування (без урахування податку на додану вартість, за винятком передбачених законодавчими актами випадків), включаючи націнки та комісійні винагороди постачальницьким та зовнішньоекономічним організаціям, вартість послуг товарних бірж, брокерські послуги, суму мита і митних зборів, витрати на транспортування, зберігання та доставку, що здійснюються сторонніми організаціями.

З витрат на матеріальні ресурси, що включаються до собівартості продукції, вираховується вартість зворотних відходів.

Зворотні відходи - це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів, що утворилися у процесі виробництва продукції (робіт, послуг), втратили повністю або частково споживчі властивості початкового ресурсу (хімічні та фізичні) і через це використовуються з підвищеними витратами (зниженням виходу продукції) або зовсім не використовуються за прямим призначенням.

До елементу “Витрати на оплату праці” належать:

- витрати на виплату основної та додаткової заробітної платні, обчислені згідно з прийнятими підприємством системами оплати праці, включаючи будь-які види грошових та матеріальних доплат;

- виплати, передбачені законодавством про працю, за невідпрацьований на виробництві (неявочний) час: оплата щорічних відпусток; оплата праці працівників, яким не виповнилося 18 років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи; оплата перерв працюючим матерям для годування дитини; оплата часу, пов'язаного з проходженням обов'язкових медичних оглядів, виконанням державних обов'язків, винагорода за передбачену законодавством вислугу років, інші виплати;

- витрати, пов'язані з підготовкою (навчанням) та перепідготовкою кадрів;

- виплати громадянам за виконання робіт (послуг) згідно з договорами цивільно-правового характеру;

- виплата звільненим працівникам вихідної допомоги та середнього заробітку;

- вартість безкоштовно наданих працівникам комунальних послуг продуктів харчування, витрати на оплату безкоштовно наданого житла (суми грошових компенсацій за ненадання безкоштовного житла, комунальних послуг тощо), що відповідно до чинного законодавства безкоштовно надаються працівникам окремих галузей;

- вартість безкоштовно наданих предметів (включаючи формений одяг, обмундирування), що залишається в особистому постійному користуванні, або сума пільг у зв'язку з продажем їх за зниженими цінами.

До елементу “Відрахування на соціальні заходи” належать відрахування:

- на державне обов'язкове соціальне страхування, включаючи відрахування на обов'язкове медичне страхування та страхування на випадок безробіття;

- на державне обов'язкове пенсійне страхування (до пенсійного фонду), а також відрахування на додаткове пенсійне страхування;

- до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

- до фонду зайнятості.

До елементу “Амортизація основних фондів та нематеріальних активів” належать:

- амортизаційні відрахування на повне відновлення основних виробничих фондів, що належать підприємству, а також тих, що перебувають у користуванні підприємств за умовами оренди (лізінгу), обчислені за їх балансовою вартістю відповідно до встановлених норм, включаючи прискорену амортизацію активної їх частини;

-витрати, пов'язані зі зносом нематеріальних активів у сумі амортизаційних відрахувань, що визначаються щомісяця за нормами, розрахованими виходячи з їх первинної вартості та строку корисного використання, але не більше десяти років безперервної експлуатації або строку діяльності підприємств.

До елементу “Інші витрати” належать витрати:

- пов'язані з управлінням виробництвом;

- витрати на сертифікацію та збут (реалізацію) продукції, включаючи вивізне (експортне) мито; оплата вартості ліцензій та інших державних дозволів для ведення господарської діяльності підприємств;

- службові відрядження у межах норм, передбачених законодавством;

- оплата робіт (послуг) консультаційного та інформаційного характеру, аудиторських перевірок;

- оплата послуг зв'язку, обчислювальних центрів, банків (за відкриття та ведення рахунків, вкладів, здійснення операцій за рахунками, а також поштово-телеграфні та інші витрати, пов'язані з виконанням банками доручень підприємств);

- платежі на обов'язкове страхування майна підприємств, що входять до складу основних виробничих фондів, фрахту, ризиків власників при закордонних та внутрішніх перевезеннях, а також окремих категорій працівників, зайнятих у виробництві продукції (робіт, послуг) безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя та здоров'я;

- плата стороннім організаціям за пожежну, сторожову, озброєну охорону та витрати на утримання воєнізованої охорони на транспорті згідно з технологією перевезень;

- плата за оренду окремих об'єктів основних виробничих фондів у межах норм амортизаційних відрахувань на їх повне відновлення за ставками, затвердженими місцевими органами державної влади;

- податки, збори та інші обов'язкові платежі, встановлені законом України “Про систему оподаткування”, зокрема обов'язкове відрахування на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг, до Державного іноваційного фонду, позабюджетних фондів фінансування галузевих і міжгалузевих науково-дослідних робіт і заходів щодо освоєння нових технологій і виробництва нових видів продукції;

- плата за землі сільськогосподарського призначення, а також зайняті під об'єкти та споруди виробничого призначення;

- платежі за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишне середовище, розміщення відходів та інших видів шкідливого впливу у межах лімітів;

- податок з власників транспортних засобів;

- інші витрати, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), але не перераховані вище.

Не включаються у витрати податок на прибуток, нерухомість, податок на додану вартість, дивіденди. Вони виплачуються з прибутку підприємств.

Групування витрат за статтями калькуляції.

Групування витрат, пов'язаних зі здійсненням перевезень (робіт, послуг) за видами перевезень та видами транспорту (залізничний, автомобільний, авіаційний, морський, річковий) має свої відмінності, що обумовлено галузевими особливостями транспортного процесу.

У той же час при визначенні собівартості на транспорті застосовується таке типове групування витрат за статтями калькуляції:

1. Витрати, безпосередньо пов'язані з перевезенням та виконанням інших робіт та наданням послуг:

- виплати на оплату праці виробничого персоналу;

- відрахування на соціальні заходи;

- паливо;

- електроенергія;

- матеріали та малоцінні швидкозношувані предмети;

- ремонт основних виробничих фондів;

- амортизація на повне відновлення основних виробничих фондів;

- інші витрати.

Витрати на оплату праці виробничого персоналу включають виплати на оплату праці виробничого персоналу та інших працівників, пов'язані безпосередньо з перевезенням вантажів та пасажирів (виконання робіт та надання послуг).

У витратах на відрахування на соціальні заходи відображаються відрахування згідно з встановленими нормами від виплат на оплату праці виробничого персоналу та інших працівників, безпосередньо пов'язаних з транспортними перевезеннями (виконанням робіт, наданням послуг) незалежно від джерел формування витрат на оплату їх праці.

До витрат на паливо відноситься вартість палива, витраченого на технологічні цілі за відпускними цінами з установленими скидками і надбавками, включаючи транспортно-заготівельні видатки, а також витрати, пов'язані зі зберіганням палива, бункеруванням і з навантаженням у транспортні засоби.

До витрат на електроенергію відноситься вартість електроенергії на технологічні цілі з встановленими скидками і надбавками.

До витрат на матеріали та знос малоцінних та швидкозношуваних предметів включається вартість матеріалів, малоцінного інвентаря для експлуатаційних потреб, змащувальних і обтиральних матеріалів. Включаються також транспортно-заготівельні витрати: націнки, надбавки, комісійні винагороди, сплачені постачальницьким і зовнішньоекономічним організаціям, вартість послуг товарних бірж, включаючи брокерські послуги, мито і митний збір, витрати на транспортування, зберігання та поставку, які здійснюються сторонніми організаціями, витрати з доставки матеріалів власним транспортом, заготівельно-складські витрати, включаючи витрати на їх розвантаження на склади підприємства, вартість зносу малоцінних та швидкозношуваних предметів та інші.

До витрат на ремонт основних виробничих фондів включаються відрахування до резерву на ремонт основних засобів, транспортних засобів, виконаний господарським або підрядним способом, витрати (відрахування) на ремонт транспортних засобів, зданих в оренду, що виконується орендодавцем згідно з договором оренди.

Амортизація на повне відновлення основних виробничих фондів включає витрати на повне відновлення основних виробничих фондів у вигляді амортизаційних відрахувань на повне відновлення, обчислені від їх балансової вартості за затвердженими у встановленому порядку нормами.

До інших витрат відносяться витрати, які не знайшли відображення у відповідних статтях.

2. Загальногосподарські витрати. Включаються стосовно специфіки роботи морського, річкового, залізничного, автомобільного та авіаційного транспорту

До статті “Загальногосподарські витрати” (накладні) належать витрати, пов'язані з управлінням виробництвом, підготовкою і перепідготовкою кадрів, набором робочої сили та інші, зокрема утримання працівників апарату управління та його структурних підрозділів, матеріально-технічне та транспортне забезпечення їх діяльності, а також витрати на службові поїздки працівників у пункті знаходження підприємства;

- оплата службових відряджень, пов'язаних із виробничою діяльністю у межах норм, передбачених законодавством;

- утримання та обслуговування технічних засобів управління і обчислювальних центрів вузлів зв'язку, засобів сигналізації та інших;

- оплата консультаційних та інформаційних послуг, якщо вони пов'язані з забезпеченням виробництва продукції (робіт, послуг);

- оплата робіт з сертифікації продукції;

- оплата послуг банку;

- оплата послуг, що надаються сторонніми організаціями в управлінні виробництвом;

- витрати, пов'язані з набором робочої сили, передбачені законодавством;

- витрати, пов'язані з підготовкою і перепідготовкою кадрів;

- платежі на обов'язкове страхування майна підприємства, що належить до складу основних виробничих фондів, а також окремих категорій працівників, зайнятих безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя та здоров'я, передбачених законодавством;

- виплати відсотків за короткотермінові позички банків, одержання яких пов'язане з поточною виробничою діяльністю;

- витрати на утримання приміщень, що надаються безкоштовно підприємствами громадського харчування для обслуговування трудових колективів;

- інші витрати, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) згідно з чинним законодавством, зокрема втрати внаслідок технічно неминучого браку, витрати на операції зі скляною тарою у межах норм природного збутку, виплата відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, виплата звільненим працівникам вихідної допомоги і середнього заробітку та інші.

Групування витрат за статтями калькуляції у промисловості.

Витрати, пов'язані з виробництвом і збутом (реалізацією) продукції у промисловості групуються за статтями:

1. Сировина та матеріали.

2. Напівфабрикати власного виробництва.

3. Зворотні відходи (відраховуються).

4. Покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру від сторонніх підприємств та організацій.

5. Паливо й енергія на технологічні цілі.

6. Основна заробітна платня.

7. Додаткова заробітна платня.

8. Відрахування на соціальне страхування.

9. Витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням продукції.

10. Відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення та інші спеціальні витрати.

11. Витрати на утримання та експлуатацію устаткування.

12. Загальновиробничі витрати.

13. Загальногосподарські витрати.

14. Втрати внаслідок технічного неминучого браку.

15. Інші виробничі витрати.

16. Попутна продукція (включається).

17. Виробнича собівартість.

18. Позавиробничі витрати.

19. Повна собівартість.

Перші дванадцять статей створюють цехову собівартість. Цехова собівартість плюс загальногосподарські витрати, втрати внаслідок технічного неминучого браку та інші виробничі витрати складають виробничу собівартість.

Прямі та непрямі витрати.

За способом віднесення витрат на різні види діяльності, перевезень, робіт, послуг, вони підрозділяються на прямі та непрямі витрати. Це дає можливість більшість з них включати до прямих статей витрат.

Прямі витрати - це такі витрати, що відносяться до одного об'єкту калькуляції (виду продукції, робіт, послуг) та можуть бути розраховані прямим рахунком.

Непрямі витрати - це такі витрати, що мають відношення до декількох об'єктів калькуляції та не можуть бути безпосередньо повністю включені до собівартості жодного з цих об'єктів. Ці витрати треба розподіляти, тому вони називаються ще розподільними. Для рознесення загальної суми цих витрат за об'єктами калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг) застосовуються спеціальні способи та прийоми, які враховують процес формування таких витрат.

Розподіл витрат на прямі та непрямі залежить від умов або об'єктів калькуляції. Наприклад, при калькулювання собівартості перевезень, робіт, послуг за видами, у авіації до прямих витрат відносяться витрати на авіаційне паливо та мастила, оплата праці членів льотних екіпажів, амортизаційні відрахування літальних апаратів, оплата праці бортпровідників та ін.

До непрямих - витрати на управління та обслуговування виробництва, на оплату праці адміністративно-управлінського і обслуговуючого персоналу та інші.

Основні та накладні витрати.

За способом зв'язку з процесом перевезень, робіт, послуг витрати підрозділяються на основні та накладні.

Основні витрати - це сукупність витрат на здійснення основного процесу виробництва (перевезень, робіт, послуг). Як правило, основні витрати підрозділяються на три групи: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці та інші прямі витрати.

Накладні витрати - це витрати, пов'язані з обслуговуванням та управлінням виробництва. До накладних витрат відносяться витрати на оплату праці адміністративно-управлінського та обслуговуючого персоналу, інші витрати, пов'язані з управлінням. Ця класифікація витрат має важливе економічне значення при розробці заходів щодо зниження собівартості перевезень за рахунок зниження накладних витрат.

Змінні та постійні (умовно-постійні) витрати.

За ступенем залежності від обсягів перевезень, робіт, послуг (розмірів руху) витрати підрозділяються на залежні від розмірів руху (змінні) і незалежні від розмірів руху - постійні (умовно-постійні).

Основним критерієм такого поділу є ступінь зміни загальної суми витрат від розміру руху.

Змінними витратами називаються витрати, загальна сума яких змінюється пропорційно обсягу перевезень (робіт, послуг). Наприклад, якщо за розміри руху у цивільній авіації прийняти нальот годин, то до витрат, які залежать від розмірів руху (змінних) належить віднести витрати на паливо, з відрядної оплати льотного складу та ін.

Постійними (умовно-постійними) витратами називаються витрати, загальна сума яких практично не змінюється зі зміненням обсягу перевезень (робіт, послуг), чи змінюється незначно.

Це витрати, обумовлені розмірами підприємства, технологією виробництва, іншими виробничо-технічними умовами. Тому величина цих витрат не змінюється у відносно короткі проміжки часу у залежності від зміни обсягу перевезень, робіт, послуг.

До постійних витрат, як правило, відносяться: амортизаційні відрахування, орендна плата, майже усі види накладних витрат і т.і.

Умовно постійними вони називаються тому, що не змінюються до певної межі, після якої вони зростають скачко подібно, а потім певний період знов залишаються незмінними (чи майже незмінними) до тих пір, поки новий зріст обсягів робіт не визве наступне скачко подібне збільшення.

Наприклад, збільшення числа вильотів з аеропорту не змінює загальної суми витрат з амортизації злітної смуги, але якщо число вильотів перебільшить перепускну здатність споруд аеродрому і можливості аеропорту, смугу доводиться розширювати чи будувати нову, збільшувати штат персоналу аеропорту. Витрати з амортизації смуги до оплати праці виростуть, відбудеться зростання незалежних від розмірів руху витрат у цілому по аеропорту. Однак на один літако-зліт ці витрати можуть і знизитись.

Зміну витрат у залежності від розмірів руху показано на мал.

Мал. Залежність витрат від обсягу робіт.

- відповідно загальна сума витрат, залежних та незалежних від обсягу робіт; S зал, S нзл - відповідно собівартість (на 1 од. обсягу робіт), залежна та незалежна від обсягу робіт; W - обсяг робіт.

Залежні (змінні) і незалежні (незмінні) витрати від далекості перевезень.

За характером зв'язку витрат з далекістю перевезень експлуатаційні витрати поділяються на залежні та незалежні від далекості перевезень. Економічна суть поділення витрат на залежні та незалежні від далекості перевезень полягає у тому, що процес переміщення пасажирів та вантажів можна підрозділити на дві збільшені операції - початково-кінцеву та рухову. До початково-кінцевої операції відносяться усі роботи, які виконуються у початковому, проміжному та кінцевому пунктах з обслуговування пасажирів, клієнтури, завантаження-навантаження вантажів, технічного обслуговування рухомого складу та ін.

Витрати на початково-кінцеві операції не залежать від далекості перевезень. У зв'язку з цим при віднесенні їх величини на одиницю транспортної продукції вони змінюються зворотньо пропорційно далекості перевезень.

У рухову операцію входять усі роботи, операції, пов'язані безпосередньо з переміщенням пасажирів, вантажів. До витрат на рухову операцію відносяться витрати, які залежать від далекості перевезень. Загальна сума цих витрат зі збільшенням далекості перевезень зростає практично прямо пропорційно.

Групування експлуатаційних витрат за операціями транспортного процесу має велике практичне значення. Воно дозволяє визначити залежність собівартості і розмірів прибутку від відстані, застосувати математичні заходи для визначення економічно раціональних сфер застосування різних видів транспорту у залежності від далекості перевезень, а також використовувати ЕОМ для швидкого розрахунку та оперативного аналізу собівартості перевезень. З'являється можливість правильніше і науково обгрунтовано встановлювати тарифи на перевезення, створюється основа для подальшого удосконалення існуючої системи господарського розрахунку на транспорті.

Поточні і одноразові витрати.

У залежності від періодичності виникнення витрати підрозділяються на поточні та одноразові.

До поточних відносяться витрати, пов'язані з перевезеннями, роботами, послугами даного періоду. Це, звичайно, основна частина витрат виробництва.

До одноразових відносяться витрати, пов'язані з підготовкою виробництва (освоєння нової техніки, нових видів робіт, послуг, їх модернізація), резервування витрат на оплату щорічних відпусток, виплату єдиночасних винагород за вислугу років та ін.

Виробничі та поза виробничі (комерційні) витрати.

За участю у виробничому процесі виділяють виробничі та невиробничі витрати.

У виробничі включають усі витрати, пов'язані з перевезеннями, виконанням робіт, послуг підприємства, і створюють її виробничу собівартість.

Комерційні (поза виробничі) витрати пов'язані з реалізацією продукції, робіт, послуг, зокрема на відшкодування складських, вантажно-розвантажувальних, перевалочних, транспортних і страхувальних витрат; на оплату транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій; на сплату експортного (вивізного) мита та митних зборів, на рекламу і передпродажну підготовку товарів та ін. Виробничі та комерційні витрати формують повну собівартість продукції підприємства.

Продуктивні та непродуктивні витрати.

За доцільністю витрачання виділяють продуктивні витрати, до яких відносяться виправдані, чи доцільні для даного виробництва, витрати. Відповідно до непродуктивних відносять витрати, які утворюються з причин, що свідчать про недоліки у технології та організації виробництва (брак продукції, збитки від простоїв, оплата понад нормованих робіт тощо). У разі ідеальної організації технології виробництва та праці усі витрати підприємства повинні бути тільки продуктивними.

Плановані та не плановані витрати.

По можливості охоплення планом витрати підрозділяються на плановані та не плановані.

Планованими є виробничі витрати для відповідних умов виробництва. Вони відповідно до норм і нормативів включаються до планової собівартості продукції.

До не планованих включають витрати, які за діючим положенням відображаються тільки у фактичній собівартості продукції. Це головним чином невиробничі витрати. Вони включають витрати по браку, псуванню матеріальних цінностей і природному збутку понад встановлених норм, коли винні особи не встановлені, вартість запасних частин та інших матеріальних цінностей, витрачених на ремонт транспортних засобів, двигунів у зв'язку з поломками, пенсії, що сплачуються за рішенням судових органів при травмах на виробництві, допомога у зв'язку з виробничим травматизмом та професійними захворюваннями, що відшкодовуються підприємствам органами соцстраху за листками непрацездатності та регресними позовами, штрафи за простій рухомого складу понад встановлені норми і т.і.

Ці витрати не плануються, а відображаються тільки за фактичним обліком.

3. Методи визначення собівартості продукції ЦА

При плануванні, калькулюванні собівартості перевезень на транспорті використовуються різні методи, з яких можна виділити такі основні:

1. Визначення собівартості перевезень шляхом ділення загальної суми витрат на обсяги перевезень.

2. Діленням собівартості години роботи рухомого складу на величину його годинної продуктивності.

3. Через витрати на транспортні операції.

4. На основі розрахунків техніко-економічних факторів.

Перший метод використовується для планування і в офіційній звітності на усіх видах транспорту.

У практиці планування і офіційній звітності на усіх видах транспорту на основі першого методу визначається середня собівартість приведеної транспортної продукції. Калькуляційними вимірювачами є приведені тоно-кілометри (приведені тоно-мілі на морському транспорті), тоноперевезення та витрати на один карбованець доходів (у вартісному значенні).

На усіх видах транспорту (крім повітряного) визначається також середня собівартість пасажирських, вантажних перевезень з різною деталізацією, що обумовлюється практикою обліку і методами калькулювання витрат і собівартості перевезень.

Таблиця

Методи визначення собівартості перевезень на різних видах транспорту.

Призначення методів	Залізничний	Морський	Річковий	Автомобільний	Повітряний
Для визначення у плані і за звітом середньої собівартості перевезень При техніко-економічних розрахунках, аналізі собівартості перевезень, внутрішньовиробничому госпрозрахунку.	Розрахунок експлуатаційних витрат за окремими статтями номенклатури витрат (на основі безпосереднього розрахунку, витратних ставок) Метод витратних ставок: одиничних та збільшених Метод питомої ваги витрат. Метод коефіцієнтів впливу. На основі собівартості транспортних операцій.	На основі загальної суми витрат і об'єму перевезень. Метод елементних ставок.	На основі загальної суми витрат і об'єму перевезень. Метод визначення собівартості перевезень за обертом судна. На основі собівартості транспортних операцій (за елементними ставками).	На основі загальної суми витрат і об'єму перевезень Збільшеного розрахунку собівартості перевезень по групі змінних та постійних витрат. На основі собівартості транспортних операцій	На основі загальної суми витрат і об'єму перевезень. На основі собівартості льотної години та годинної продуктивності польотів ПС. На основі собівартості транспортних операцій. На основі собівартості літако-кілометра. Метод коефіцієнтів розподілення. Комбінований метод. Спрощений метод.

У залежності від мети проведення розрахунків, періоду планування, рівня управління застосовуються різні методи вирахування собівартості перевезень. При визначенні середньої собівартості перевезень у плані і за звітом використовується головним чином метод безпосереднього розрахунку шляхом ділення загальної суми витрат на обсяг перевезень. На залізничному транспорті застосовується також метод розрахунку експлуатаційних витрат за окремими статтями номенклатури витрат з використанням різних засобів (прямого розрахунку за нормативами витрат, витратних ставок і т.і.), метод витратних ставок: одиничних та збільшених, при перспективних розрахунках - метод питомої ваги витрат.

В основі методики калькулювання собівартості перевезень полягає принцип групування витрат на прямі та побічні. На автомобільному транспорті наряду з цим використовується принцип ділення витрат на залежні (змінні) та незалежні (постійні) від розмірів руху.

На підприємствах цивільної авіації застосовуються такі методи розрахунку собівартості перевезень:

1. На основі загальної суми витрат і загального обсягу перевезень.

2. На основі собівартості льотної години і годинної продуктивності польотів повітряних суден (ПС).

3. На основі собівартості транспортних операцій.

4, На основі собівартості літако-кілометру.

Кожний з цих методів має своє цільове призначення, сферу застосування і недоліки.

На основі загальної суми витрат і обсягу перевезень у підприємствах ЦА визначається середня собівартість продукції за планом і звітом щоквартально і у цілому за рік видповідно до інструкції з калькулювання і обліку експлуатаційних витрат за видами авіації і робіт ЗАНХ нетранспортного застосування і офіційною звітністю.

Собівартість перевезень, робіт, послуг визначається за формулою:

{Ета

Sткм = --------- ,

Wекс

де Sткм - середня собівартість перевезень;

{Ета - загальна сума експлуатаційних витрат, що відносяться на перевезення;

Wекс - обсяг перевезень, ткм.

Перевага методу полягає у тому, що для розрахунку собівартості продукції у підприємствах є вся необхідна інформація у бухгалтерському обліку. При цьому використовуються різні засоби (розрахунки на основі норм і нормативів окремих елементів витрат, безпосередній розрахунок, пофакторне планування, кореляційно-регресивний аналіз і т.і.).

Недоліком є те, що цим методом визначається тільки середня по підприємству собівартість приведеної продукції, перевезень, робіт з нетранспортного застосування авіації, не дозволяє розрахувати собівартість за типами ПС, видами перевезень (пасажирські, вантажні), видами робіт ЗАНХ (АХР, АФС та ін.), оцінити вплив різних факторів на рівень собівартості (далекості безпосадкового польоту, типу ПС, потужності вантажо-пасажиропотоку і т.і.).

На авіаційному транспорті собівартість продукції (робіт, послуг) калькулюється за такими економічними видами діяльності:

- перевезення (їх виконують авіакомпанії або авіапідприємства);

- аеропортове обслуговування повітряних суден, пасажирів та вантажів (ці роботи виконує аеропорт або авіапідприємство);

- аеронавігаційне обслуговування повітряних суден (виконується підприємствами, що забезпечують управління повітряним рухом у межах повітряного простору України);

Класифікація методів визначення собівартості продукції.

	МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ СОБІВАРТОСТІ		ПРИЗНАЧЕННЯ МЕТОДІВ
	На основі загальної суми витрат і загального обсягу продукції		Визначення середньої собівартості перевезень, робіт, послуг на рівні підприємства галузі
			Розрахунок середньогалузевої собівартості авіаперевезень і робіт з міжтранспортного застосування за типами ПС
	Через собівартість льотної години та годинну продуктивність польотів ПС
			Визначення рентабельності перевезень і експлуатації ПС
			Визначення економічно раціональних сфер застосування типів ПС, що знаходяться у експлуатації
			Оптимальний розподіл ЛВП по лініях та місцях базування
	Через собівартість транспортних операцій		Оперативний аналіз собівартості продукції з використанням ЕОМ
			Визначення економічно раціональних сфер застосування авіаційного транспорту у ЕТС України
			Удосконалення господарського розрахунку, науково обгрунтована побудова цін (тарифів) на продукцію
	На основі собівартості літако-кілометру		Економічна оцінка ефективності вітчизняних ПС у порівнянні з закордонними

- забезпечення послугами зв'язку та технічним обслуговуванням засобів зв'язку та радіоелектронного обладнання (виконується спеціалізованими підприємствами цивільної авіації або аеропортами);

- продаж перевезень та робіт із ЗАНГ (виконується авіакомпаніями, авіапідприємствами, агентствами, аеропортами);

- матеріально-технічне забезпечення ті інші види діяльності, що безпосередньо забезпечують перевезення та роботи із ЗАНГ (можуть виконуватися спеціалізованими підприємствами цивільної авіації);

- інші види діяльності, що не мають безпосереднього відношення до основної діяльності авіаційного транспорту.

Згідно з видами діяльності на підприємствах цивільної авіації розробляються калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг) за такими основними об'єктами калькулювання:

- вид діяльності (перевезення, ЗАНГ, аеропортове обслуговування, аеронавігаційне обслуговування, продаж перевезень та робіт із ЗАНГ, матеріально-технічне обслуговування та інші види діяльності);

- вид авіації (транспорту, ЗАНГ);

- вид перевезень (пасажирські, вантажні, поштові; регулярні, нерегулярні; на внутрішніх лініях,міжнародні);

- види робіт ЗАНГ (авіахімічні, аерофотознімальні);

- повітряне судно;

- авіарейс;

- повітряне сполучення (авіалінія);

- види та форми технічного обслуговування повітряного судна;

- види послуг при оформленні та продажі авіаквитків;

- вид аеропортового обслуговування ПС;

- вид комерційного обслуговування ПС (пасажирів, вантажів);

- вид аеронавігаційного обслуговування;

- вид послуг зв'язку;

- вид технічного обслуговування та зв'язку;

- вид послуги під час оформлення та продажу перевезень та робіт із ЗАНГ;

- вид додаткових послуг пасажирові (клієнтові, експлуатантові ПС).

За одиницю калькуляції собівартості продукції (робіт. послуг) авіакомпанії приймається:

а) на перевезеннях:

- одна виробнича година нальоту повітряного судна (за типами);

- один рейс за типами повітряних суден;

- один пасажиро-кілометр (за типами повітряних суден і в цілому по авіакомпанії);

- один тоно-кілометр (за типами повітряних суден та видами перевезень);

- один приведений тоно-кілометр (за типами повітряних суден та в цілому по авіакомпанії);

- надання комплексу послуг одному пасажирові на борту повітряного судна (за типами та видами послуг);

б) на технічному обслуговуванні повітряних суден:

- одна година забезпечення польотів повітряного судна (за типами);

в) у процесі реалізації послуг на перевезеннях:

- надання послуг одному пасажирові (або клієнтові) з продажу їм квитків (або інших прав на перевезення);

г) у процесах надання додаткових видів послуг або виконання інших видів робіт:

- надання однієї послуги за замовленням пасажиру (або клієнту);

- одиниця виконаної роботи за замовленням пасажиру (або клієнту);

д) на роботах по ЗАНГ:

- одна виробнича година нальоту повітряного судна (за типами);

- один оброблений гектар поверхні землі (за типами повітряних суден та видами робіт);

- один квадратний кілометр на аерофотозйомках та інших роботах (за їх видами та типами повітряних суден);

- одна приведена година нальоту повітряного судна (за типами повітряних суден);

- комплекс робіт за замовленням кліента.

За одиницю калькуляції і собівартості продукції (робіт, послуг) аеропорту приймається :

а) на забезпечення зльоту-посадки повітряних суден (без обслуговування повітряного руху):

- один зліт-посадка у залежності від зльотної ваги ПС (без використання світло-сигналізаційного обладнання);

- один зліт-посадка у залежності від зльотної ваги ПС (з використанням світло-сигнального обладнання);

б) на технічному обслуговуванні повітряних суден:

- технічне обслуговування одного повітряного судна (за типами повітряних суден);

в) на комерційному обслуговуванні пасажірів:

- один пасажир;

г) на комерційному обслуговуванні вантажів, багажу, пошти:

- одна тона вантажу (багажу, пошти);

д) при наданні додаткових послуг за замовленням представників експлуатанту повітряного судна або пасажирів:

- забезпечення повітряного судна місцем стоянки поза межами обумовленого договором терміну перебування його у аеропорту після посадки (за типами повітряних суден);

-надання права і одного місця для користування ангаром (за типами повітряних суден);

- усунення відмовленостей та несправностей авіаційної техніки (за видами відмовлень та несправностей та типами повітряних суден);

- надання однієї послуги (або комплексу послуг) з використанням технічних засобів аеропорту (за видами послуг, типами наданих засобів);

- одиниця виміру іншої наданої послуги (забезпечення телескопічним трапом, перевезення пасажирів, тощо).

За одиницю калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг) підприємства обслуговування повітряного руху приймаються:

- а) на забезпеченні аеродромного диспетчерського обслуговування повітряних суден:

- один зліт-посадка (за типами повітряних суден);

б) на забезпеченні диспетчерського обслуговування підходу:

-один зліт-посадка (за типами повітряних суден);

в) на аеронавігаційному обслуговуванні на маршрут:

- сто кілометрів ортодромічної відстані у залежності від зльотної ваги ПС (за типами повітряних суден);

г) на аеронавігаційному обслуговуванні повітряних суден під час виконання ними робіт із ЗАНГ:

- одна хвилина польоту (за типами повітряних суден);

д) при наданні послуг зв'язку, метеорологічному обслуговуванні, пошуку та рятуванні, наданні аеронавігаційної інформації:

- одиниця виміру наданої послуги.

За одиницю калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг) підприємства радіотехнічного обслуговування та зв'язку:

а) на технічному обслуговуванні радіоелектронного обладнання та засобів зв'язку:

- години роботи обладнання та засобів зв'язку (за їх типами);

б) при наданні послуг зв'язку:

- одиниця виміру даної послуги.

Витрати, пов'язані з авіаційними перевезеннями, виконанням робіт із ЗАНГ, аеропортовим, аеронавігаційним та іншими видами обслуговування повітряних суден, пасажирів, відправленням вантажів та пошти при плануванні, обліку та калькулюванні собівартості продукції (робіт, послуг) групуються за статтями калькуляції (статтям витрат).

З урахуванням характеру та структури виробництва, а також рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) щодо форм подання ій фінансових статистичних даних типової номенклатури статей калькуляції, для основних виробництв та видів діяльності повітряного транспорту розроблені:

- типова номенклатура статей калькуляції авіакомпанії;

- типова номенклатура статей калькуляції аеропорту;

- типова номенклатура статей калькуляції підприємства обслуговування повітряного руху;

- типова номенклатура статей калькуляції підприємства радіотехнічного обслуговування і зв'язку.

Типова номенклатура статей калькуляції авіакомпанії має такий склад витрат:

1. Витрати на здійснення польотів.

2. Витрати на технічне обслуговування та ремонт.

3. Амортизація.

4. Витрати на покриття зборів у клієнтів та аеродромні витрати.

5. Витрати на обслуговування пасажирів (виконання робіт із ЗАНГ).

6. Витрати на оформлення квитків, продаж та рекламу.

7. Витрати на управління та обслуговування виробництва.

8. Інші експлуатаційні витрати.

Типова номенклатура статей калькуляції аеропорту має такий склад:

1. Витрати на забезпечення зльоту-посадки повітряних суден, включно з використанням світло-сигнального обладнання (без обслуговування повітряного руху).

2. Витрати на забезпечення зльоту-посадки повітряних суден без використання світло-сигнального обладнання.

3. Витрати на забезпечення технічного обслуговування повітряних суден.

4. Витрати на забезпечення комерційного обслуговування пасажирів.

5. Витрати на забезпечення комерційного обслуговування вантажів.

6. Витрати аеропорту, пов'язані з наданням експлуатантам повітряних суден та пасажирам додаткових послуг.

7. Загальні витрати на управління та обслуговування виробництва.

8. Інші витрати.

Типова номенклатура статей калькуляції підприємства обслуговування повітряного руху має такий склад витрат:

1. Витрати на забезпечення аеродромного обслуговування повітряних суден.

2. Витрати на забезпечення диспетчерського обслуговування підходу.

3. Витрати на аеронавігаційне обслуговування на маршруті.

4. Витрати на аеронавігаційне обслуговування повітряних суден під час виконання ними робіт із ЗАНГ.

5. Витрати підприємства, пов'язані з наданням послуг зв'язку та на метеорологічне обслуговування, пошук і рятування, надання аеронавігаційної інформації.

6. Загальні витрати на управління та обслуговування виробництва.

7. Інші експлуатаційні витрати.

Типова номенклатура статей калькуляції підприємства радіотехнічного обслуговування і зв'язку має такий склад витрат:

1. Витрати на забезпечення технічного обслуговування радіоелектронного обладнання і засобів зв'язку.

2. Витрати підприємства, пов'язані з наданням послуг зв'язку.

3. Загальні витрати управління та обслуговування виробництва.

4. Інші експлуатаційні витрати.

Типові калькуляційні статті експлуатаційних витрат авіакомпаній, аеропортів та авіапідприємств сформульовано за виробничо-технологічним принципом з розподілом витрат на основні і накладні, прямі та непрямі.

Вони використовуються авіакомпаніями, аеропортами та авіапідприємствами для цілей планування витрат, калькулювання собівартості одиниць продукції, обліку витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) та складання кошторису витрат на виробництво.

Авіакомпанія калькулює, планує та обліковує собівартість перевезень (робіт із ЗАНГ) та надання інших послуг за такими статтями експлуатаційних витрат, що входять складовими частинами до її типової номенклатури статей калькуляції:

1. Витрати на здійснення польотів, всього, у тому числі:

1.1 Витрати на оплату праці членів льотних екіпажів, всього, з них:

- натуральні виплати

1.2 Нарахування на оплату праці членів екіпажів на соціальні заходи

1.3 Авіаційне паливо та мастила

1.4 Інші льотні витрати, всього, у тому числі:

- платежі на обов'язкове страхування льотного обладнання;

- оренда льотного обладнання;

- підготовка членів льотних екіпажів (коли амортизація не нараховується);

- страхування життя членів льотних екіпажів.

2. Витрати на технічне обслуговування та ремонт, всього, у тому числі:

2.1 Витрати на оплату праці персоналу, що здійснює технічне обслуговування (ТО) та ремонт повітряних суден (ПС) та двигунів, всього, у тому числі:

- натуральні виплати;

2.2 Нарахування на оплату праці

2.3 Витрати на матеріали

2.4 Інші витрати

3. Амортизація, всього, у тому числі:

- амортизація льотного обладнання;

- амортизація наземного обладнання та майна;

- інші витрати, що пов'язані зі зносом та амортизацією.

4. Витрати на покриття зборів з клієнтів та аеродромні витрати, всього, у тому числі:

- витрати, пов'язані з системою зборів за аеропортове обслуговування посадки, технічне обслуговування повітряних суден, пасажирів та обробку вантажу, пошти і багажу, розміщення ПС на пероні;

- витрати, пов'язані з наданням аеронавігаційного обслуговування;

- аеродромні витрати.

5. Витрати на обслуговування пасажирів, всього, у тому числі:

- витрати на оплату праці бортпровідників, всього, у тому числі:

- натуральні виплати;

- нарахування на оплату праці бортпровідників;

- витрати на харчування пасажирів на борту ПС;

- витрати, пов'язані з обслуговуванням пасажирів на борту ПС;

- інші витрати, що пов'язані з обслуговуванням пасажирів.

6. Витрати на оформлення квитків, продаж та рекламу, всього, у тому числі:

- витрати на оплату праці персоналу, що забезпечує оформлення квитків, продаж та рекламу;

- нарахування на оплату праці;

- витрати на рекламу;

- інші витрати.

7. Витрати на управління та обслуговування виробництва, всього, у тому числі:

7.1 Витрати на оплату праці адміністративно-управлінського та обслуговуючого персоналу, всього, у тому числі:

- натуральні виплати;

- нарахування на оплату праці;

- інші відрахування загального характеру.

8. Інші експлуатаційні витрати

Аеропорт калькулює, планує та обліковує собівартість аеропортових послуг (без управління повітряним рухом) за такими статтями експлуатаційних витрат, що входять складовими частинами до його типової номенклатури статей калькуляції:

1. Витрати на забезпечення зльоту-посадки повітряних суден включно з використанням світло-сигнального обладнання (без обслуговування повітряного руху) всього, у тому числі:

1.1 Виплати на оплату праці аеропортового персоналу, що забезпечує зліт-посадку повітряних суден (ПС)всього, у тому числі:

- натуральні виплати.

1.2 Нарахування на оплату праці

1.3 Амортизація основних фондів, що безпосередньо забезпечують зліт-посадку ПС, всього, у тому числі:

- амортизація ЗПС;

- амортизація світлотехнічного обладнання;

- амортизація спецавтотранспорту.

1.4 Витрати на утримання, технічне обслуговування та ремонт основних засобів, що безпосередньо забезпечують зліт-посадку, всього, у тому числі:

- утримання, технічне обслуговування ЗПС;

- утримання, технічне обслуговування світлотехнічного обладнання;

- утримання, технічне обслуговування та ремонт спецавтотранспорту.

1.5 Витрати на електроенергію

1.6 Витрати на паливно-мастильні матеріали для спецавтотранспорту.

1.7 Послуги сторонніх організацій виробничого характеру

1.8 Інші витрати

2. Витрати на забезпечення технічного обслуговування ПС, всього, у тому числі:

2.1 Витрати на оплату праці персоналу, що забезпечує технічне обслуговування ПС та двигунів, всього, у тому числі:

- натуральні виплати.

2.2 Нарахування на оплату праці

2.3Витрати на матеріали та запасні частини, всього, у тому числі:

- матеріали та запчастини для ТО ПС;

- матеріали та запчастини для спецавтотранспорту.

2.4 Витрати на паливно-мастильні матеріали, всього, у тому числі:

- паливно-мастильні матеріали для спецавтотранспорту.

2.5 Амортизація основних фондів, що безпосередньо забезпечують ТО ПС, всього, у тому числі:

- амортизація спецавтотранспорту для ТО ПС.

2.6. Витрати на утримання ТО та ремонт основних засобів, що безпосередньо забезпечують ТО ПС, всього, у тому числі:

- утримання ТО та ремонт спецавтотранспорту.

2.7. Послуги сторонніх організацій виробничого характеру.

2.8 Інші витрати

3. Витрати на забезпечення комерційного обслуговування пасажирів, всього, у тому числі:

3.1 Витрати на оплату праці персоналу, що забезпечує обслуговування пасажирів, всього, у тому числі:

- натуральні виплати

3.2 Нарахування на оплату праці

3.3 Амортизація основних фондів, що безпосередньо забезпечують обслуговування пасажирів, приміщення, всього, у тому числі:

- амортизація спецавтотранспорту для обслуговування пасажирів

3.4 Витрати на утримання, ТО та ремонт основних засобів для забезпечення комерційного обслуговування пасажирів, всього, у тому числі:

- утримання, ТО та ремонт спецавтотранспорту.

3.5 Витрати на паливно-мастильні матеріали для спецавтотранспорту

3.6 Витрати на електроенергію

3.7 Послуги сторонніх організацій виробничого характеру

3.8 Інші витрати

4. Витрати на забезпечення комерційного обслуговування вантажів, у тому числі:

4.1 Витрати на оплату праці персоналу, що забезпечує обслуговування вантажів, всього, у тому числі:

- натуральні виплати.

4.2 Нарахування на оплату праці

4.3 Амортизація основних фондів, що безпосередньо забезпечують обслуговування вантажів, приміщення, всього, у тому числі:

- амортизація спецавтотранспорту для обслуговування вантажів.

4.4 Витрати на утримання, ТО та ремонт основних засобів для забезпечення комерційного обслуговування вантажів, всього, у тому числі:

- утримання, ТО та ремонт спецавтотранспорту

4.5 Витрати на паливно-мастильні матеріали для спецавтотранспорту

4.6 Витрати на електроенергію

4.7 Послуги сторонніх організацій виробничого характеру

4.8 Інші витрати

5. Витрати аеропорту, що пов'язані з наданням ПС та пасажирам додаткових послуг, всього, у тому числі:

5.1 Витрати на оплату праці персоналу, що надає додаткові послуги, всього, у тому числі:

- натуральні виплати

5.2 Нарахування на оплату праці

5.3 Амортизація основних фондів, що використовуються для надання додаткових послуг

5.4 Послуги сторонніх організацій виробничого характеру

5.5 Інші витрати

6. Загальні витрати на управління та обслуговування виробництва, всього, у тому числі:

6.1 Витрати на оплату праці адміністративно-управлінського персоналу, всього. у тому числі:

- натуральні виплати.

6.2 Нарахування на оплату праці

6.3 Інші витрати загального характеру

7. Інші комерційні витрати

Перевага цього методу полягає у тому, що для розрахунку собівартості продукції на підприємствах є вся необхідна інформація у обліку. При цьому використовуються різні засоби (розрахунки на основі норм та нормативів окремих елементів витрат, безпосередній розрахунок, пофакторне планування, кореляційно-регресійний аналіз і т.і.).

Недоліком є те, що цим методом визначається тільки середня по підприємству собівартість приведеної продукції, перевезень, робіт з нетранспортного застосування авіації, що не дозволяє розрахувати собівартість за типами ПС, видами перевезень (пасажирські, вантажні), видами робіт ПАНХ (АХР,АФС та ін.), оцінити вплив різних факторів на рівень собівартості (далекості безпосадкового польоту, типу ПС, потужності вантажо-пасажиропотоку і т.і.)

Метод розрахунку собівартості перевезень на основі собівартості льотної години і годинної продуктивності польотів застосовується для визначення середньогалузевої собівартості авіаперевезень і робіт з нетранспортного застосування авіації за типами ПС, собівартості та рентабельності перевезень і експлуатації ПС, собівартості авіаперевезень за типами ПС у підприємствах з метою розвитку внутрішньовиробничого розрахунку і т.і.

Собівартість перевезень за типами ПС (Sткмj) розраховується:

Елг Елг

Sткмj = -------- = -------------------- ,

Пг Qmax x j x Vp

де Пг- годинна продуктивність польотів ПС, ткм/г;

Qmax - максимальне комерційне навантаження ПС, т;