Аналіз готової продукції і її реалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз готової продукції і її реалізації

1. Теоретичні основи виробництва і реалізації готової продукції

1.1 Особливості виробництва і реалізації готової продукції в сільськогосподарських підприємствах

сільськогосподарський прибутковість продукція реалізація

Ступінь задоволення потреб населення в продуктах харчування і товарах широкого вжитку із сільськогосподарської сировини залежить від кінцевих результатів виробничої діяльності аграрних підприємств. Залежно від економічного змісту і цільового призначення цих результатів розрізняють такі види їх: валова продукція, товарна продукція, кінцева продукція, чиста продукція і прибуток.

Валова продукція сільського господарства - це первісний результат взаємодії факторів виробництва, матеріальна і вартісна основа інших кінцевих результатів, що в натуральній формі представлений всіма виробленими протягом року первинними продуктами рослинництва і тваринництва, а у вартісній - оцінений за порівнянними цінами відповідного року.

Визначення обсягу валової продукції сільського господарства у натуральній формі необхідне для:

- оцінки розмірів натуральних фондів з погляду їх достатності для задоволення потреб населення і переробної промисловості в окремих видах сировини;

- визначення обсягу перевезень і зберігання продукції, потреби в транспортних засобах і складських приміщеннях;

- обґрунтування потреб підприємств у власній сільськогосподарській продукції, що використовується на виробничі цілі (корми, насіння тощо) для наступного циклу відтворення;

- планування обсягів виробництва і реалізації продукції, укладання договорів, здійснення експортно-імпортних операцій;

- визначення натуральних показників ефективності виробництва окремих видів продукції (трудомісткості і собівартості одиниці продукції, її енерго-, водомісткості тощо).

У вартісній формі валову продукцію сільського господарства розраховують у порівнянних цінах (нині у цінах 2005 р.) з метою визначення:

- обсягу її виробництва в цілому по підприємствах, окремих регіонах і на державному рівні;

- низки вартісних економічних показників, що характеризують рівень річної, денної і годинної продуктивності праці, фондовіддачі основних і оборотних фондів, фондомісткості виробництва, його капіталомісткості та ін.;

- темпів зростання валового виробництва продукції, продуктивності праці та інших якісних показників у цілому по сільському господарству, його комплексних галузях (рослинництву і тваринництву), по окремих підприємствах і для досягнення цих показників у часі і просторі.

При визначенні вартості валової продукції сільського господарства до її складу включають вартість основної, побічної і супутньої продукції рослинництва і тваринництва, приріст незавершеного виробництва в цих галузях і вартість вирощування за рік молодих культурних насаджень (до вступу їх у період плодоношення).

На сільськогосподарських підприємствах валова продукція у вартісному виразі визначається і за собівартістю виробництва з наступним використанням цього показника для розрахунку чистої продукції підприємства.

Валове виробництво сільськогосподарської продукції розраховують відніманням від загального обсягу виробництва тієї її частини, яка була використана на виробниче споживання (насіння, корми, яйця на інкубацію, гній, солома на підстилку худобі, віск). Як бачимо, цей показник очищений від повторного рахунку. При цьому обсяги проміжного виробничого споживання також оцінюються в поточних і порівнянних цінах.

На аграрних підприємствах, особливо великих, може вироблятися багато видів сільськогосподарської продукції, які мають різне цільове призначення і різну економічну ефективність. Наприклад, у деяких підприємствах Кагарлицького району Київської області на продаж виробляється до чотирьох-п'яти видів рослинницької і два-три види тваринницької продукції. В селянських (фермерських) господарствах виробляється менше видів продукції, але це не знімає проблеми, що далі стане предметом нашого розгляду.

В умовах ринку кожне підприємство повинне прийняти рішення типу «продукт-продукт», визначити комбінацію видів продукції, тобто встановити, які її види і в яких обсягах воно буде виробляти за наявних обмежених ресурсів і за відповідної кон'юнктури, що склалася на ринку сільськогосподарських товарів, для одержання при цьому максимального економічного ефекту. Це - досить складна для вирішення господарська проблема, оскільки вона вимагає врахування низки факторів, у тому числі й такого, як технологічна сумісність і взаємозв'язок окремих видів продукції. Залежно від ступеня цієї сумісності і взаємозв'язку всі види сільськогосподарської продукції поділяються на такі, що взаємодоповнюють одна одну, є не конкуруючими або конкуруючими.

Взаємодоповнюючі (компліментарні) - це такі види продукції, коли збільшення виробництва одного з її видів веде до зростання виробництва іншого виду за інших однакових умов. Такий технологічний взаємозв'язок повністю простежується між розширенням посівних площ, збільшенням виробництва продукції бобових культур (гороху, вики, сої та ін.), багаторічних трав і рівнем урожайності та обсягом виробництва тих сільськогосподарських культур, для яких вони є попередниками. Існує також пряма залежність між обсягом виробництва кормів і виробництвом тваринницької продукції.

Не конкуруючі види продукції є технологічно сумісними в тому розумінні, що технологічні цикли їх виробництва в часі не збігаються або майже не збігаються. Тому зміна обсягу виробництва (звичайно, до певних меж) одного з видів не конкуруючої продукції не зумовлює зміну обсягу виробництва іншого виду. Такі види продукції доповнюють одні одних, оскільки, крім незбігу в часі робочих періодів, для їх виробництва потрібні різні види матеріальних ресурсів (не враховуючи землі). Наприклад, виробництво більшості видів рослинницької продукції і продукції тваринництва до певної міри є автономним, неконкурентним, як і, скажімо, виробництво озимої пшениці та цукрових буряків.

Конкуруючими є такі види продукції, між якими існує технологічна несумісність через збіг у часі робочих циклів, а також зворотний зв'язок, коли зменшення виробництва одного з них веде до збільшення обсягу виробництва іншого, і навпаки. В рослинництві, наприклад, конкуруючими є види продукції ярих зернових і кормових культур - ячменю, вівса, ярої пшениці, викосуміші та ін. Для виробництва цих видів продукції потрібні ті самі фактори виробництва - техніка, однакові види ґрунтів і робоча сила майже однакової кваліфікації. Зрозуміло, що залучити більше ресурсів для виробництва одного з названих видів продукції можна лише за рахунок зменшення обсягу використання тих самих ресурсів для виробництва іншого виду конкуруючої продукції.

Важливо також знати, що не конкуруючі види продукції можуть стати і конкуруючими, якщо виробництво одного з них надмірно збільшуватиметься, що вимагатиме перерозподілу на його користь ресурсів, землі й управлінського часу.

Наявність розглянутих видів продукції вимагає добору такої комбінації їх, за якої досягається максимальна економічна ефективність виробництва. Пріоритет надається тим з конкуруючих видів продукції, які є найбільш прибутковими.

Кожне аграрне підприємство, виходячи з власних потреб, виробленої стратегії і взятих на себе зобов'язань (укладених угод), розподіляє вироблену продукцію. В певних пропорціях воно спрямовує її на виробничі потреби для наступного циклу розширеного відтворення (кормів, насіння, садивного матеріалу, відтворення стада тощо), на громадське харчування і забезпечення продуктами дитячих ясел і садків, на оплату праці натурою і, нарешті, на продаж. Продукція, що продана підприємством заготівельним організаціям, переробним підприємствам, на біржах, на експорт, на сільських ринках, безпосередньо своїм працівникам та іншим громадянам, а також використана на обмін за бартерними угодами, називається товарною.

Отже, товарна продукція - це та частина валової продукції, яка реалізована за межі підприємства різним споживачам. Вона визначається в натуральній і вартісній (грошовій) формах. На кожному підприємстві вартість товарної продукції розраховується за поточними цінами реалізації, рівень яких залежить від каналу і строків реалізації продукції, її якості, кон'юнктури ринку та інших факторів. Грошові надходження від продажу товарної продукції називають грошовим доходом або грошовою виручкою підприємства. Це - важливий показник господарської діяльності, на основі якого визначають прибуток по кожній галузі і підприємству в цілому. За інших однакових умов воно матиме тим більший прибуток, чим більший грошовий дохід одержано від реалізації продукції, і навпаки.

Для аналізу стану економіки підприємства та його окремих галузей визначають відносну й абсолютну товарність виробництва. Відносну товарність характеризують показники рівня товарності, що визначаються по кожній галузі підприємства як процентне відношення товарної продукції до валової, взятих у натуральному виразі. Рівень товарності можна визначити і в цілому по підприємству, але для цього потрібно товарну продукцію оцінити у вартісному виразі за тими самими порівнянними цінами, за якими оцінено валову продукцію, виключивши з її складу приріст незавершеного виробництва, приріст вартості молодих багаторічних культурних насаджень і малотоварні продукти (солому, гній, зелену масу), (рис. 1.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1. Формування товарної продукції, одержаної від виробничої діяльності

Абсолютна товарність у рослинництві визначається в натуральному виразі діленням обсягу товарної продукції окремої культури на її посівну площу. В тваринництві її розраховують за двома показниками: 1) діленням обсягу товарної продукції певного виду на середньорічне поголів'я тварин, від якого одержана ця продукція; 2) відношенням певного виду тваринницької продукції до відповідної земельної площі. Продукція великої рогатої худоби та овець розраховується на площу сільськогосподарських угідь, свиней - на площу ріллі, птиці - на посівну площу зернових. У цілому по господарству абсолютна товарність визначається відношенням грошової виручки від реалізації продукції до площі сільськогосподарських угідь.

Враховуючи велике значення цього показника для економіки підприємства, важливо здійснювати його факторний аналіз за допомогою формули:

де g₁ і g₀ - обсяг реалізації в натуральному виразі відповідного виду продукції у звітному і базовому роках, ц;

ц₁ і ц₀ - середня ціна реалізації 1 ц продукції у вказаних роках, грн.

Перший частковий індекс формули кількісно відображає вплив на обсяг товарної продукції в розрахунку на гектар угідь обсягу реалізації окремих видів продукції в натуральному вимірі, другий - середньої ціни реалізації центнера продукції, третій - зміни в площі землекористування підприємства. Перші два фактори тоді позитивно впливають на показник абсолютної товарності, коли визначені по них індекси мають значення більше одиниці, і навпаки. Протилежним є характер дії фактора землекористування [13, с. 185].

Рівень товарності по окремих видах продукції залежить, насамперед, від обсягу її виробництва. Чим більший він, тим більше підприємство може продати продукції за інших однакових умов, і навпаки. Рівень товарності може змінюватися і за однакового обсягу виробництва валової продукції, якщо підприємство через певні обставини зменшило або збільшило свої потреби в даній продукції на внутрішньогосподарські цілі. З огляду на сказане, стає зрозумілим, що абсолютна товарність є функцією від рівня відносної товарності й обсягу валового виробництва продукції. У формалізованому вигляді залежність абсолютної товарності (Ат) від названих факторів можна подати як добуток:

Ат = ВП * Рт,

де ВП - обсяг виробництва валової продукції; Рт - рівень товарності.

За окремими видами продукції рівень товарності істотно коливається. Причина цього криється в технологічних особливостях галузей і цільовому призначенні їх продукції. Так, у технічних культурах цей показник надто високий і сягає інколи 100% (льон і вовна). Водночас рівень товарності зерна коливається в межах 40-50%, картоплі - 20-30, овочів - 65-75, молока - 75-85, яєць - 70-80. Низький рівень товарності, наприклад картоплі, пояснюється не лише поки що невисокою врожайністю цієї культури, а й великими внутрішньогосподарськими потребами в даній продукції: для насіння, внутрішньогосподарського громадського харчування, годівлі худоби. Значна потреба підприємств у концентрованих кормах, у забезпеченні себе насінням не дає змоги підвищувати рівень товарності зерна, хоч цей вид продукції завжди був високорентабельним, а тому економічно вигідним для збільшення обсягу його продажу.

Поняття кінцевої продукції важливе для сільськогосподарських і агропромислових підприємств і формувань, а також для агропромислового комплексу в цілому. В загальному розумінні кінцева продукція - це та, що надійшла в особисте споживання людей, а також у виробниче споживання за межі підприємства, об'єднання чи АПК. Наприклад, у сільськогосподарських підприємствах кінцева продукція представлена товарною продукцією незалежно від каналів її реалізації, продукцією, використаною в громадському харчуванні, дитячих садках і яслах та виданою працівникам у рахунок оплати праці.

Проте це - не повне визначення кінцевої продукції, адже сільськогосподарська продукція, залишивши межі підприємства чи об'єднання, може бути виробничо спожита також у межах агропромислового комплексу, в інших підприємствах чи об'єднаннях. Щоб не було повторного рахунку, цю продукцію не слід враховувати при визначенні кінцевої продукції того виробничого об'єкта в середині АПК, який її виробничо спожив.

Отже, кінцева продукція по відповідному підприємству представлена товарною продукцією за всіма каналами реалізації, продукцією, яка використана на особисте споживання в межах підприємства (в громадському харчуванні, дитячих садках, яслах, видана працівникам у рахунок оплати праці) за мінусом купленої сільськогосподарської продукції, що використана на виробниче споживання у звітному році [13, с. 188].

Кінцева продукція визначається у натуральній формі лише в розрізі окремих видів сільськогосподарської продукції. Наприклад, у звітному році підприємство виробило 30 тис. ц зерна. Різним споживачам за межі підприємства було реалізовано 18 тис. ц, видано в рахунок оплати праці 2 тис. ц, на корм худоби спожито 4 тис. ц. Для посіву ярих культур в даному році підприємство закупило 1100 ц насіння першої репродукції. Звідси кінцева продукція галузі зерновиробництва становила 19 тис. ц (18000 + 2000 + 100 - 1100 = 19000).

В цілому по підприємству кінцева продукція визначається у вартісному виразі за цінами фактичної реалізації (закупівлі). Продукція, видана на оплату праці, в рахунок розрахунків за орендну плату за земельні і майнові частки (паї) і внутрішньогосподарське особисте споживання, оцінюється за середніми на певний вид продукції цінами реалізації. По агропромисловому комплексу чи агропромисловому формуванню в цілому кінцеву продукцію доцільно визначати методом приросту вартості сільськогосподарського продукту на всіх стадіях його руху до кінцевого споживача. Іншими словами, вартість кінцевої продукції представлена вартістю виробництва кінцевої продукції сільського господарства і вартістю, добавленою її промисловою переробкою і торгівлею.

Фактично реалізована продукція в господарстві визначається, виходячи з фактичних залишків минулих періодів, надходження з урожаю рослинницької продукції та (виробництво тваринницької продукції за рік, придбання протягом року з подальшою реалізацією.

1.2 Значення, завдання, інформаційне забезпечення аналізу реалізації продукції та рівня її прибутковості

Збільшення обсягів виробництва продукції - головний напрям зміцнення економіки будь-якого підприємства. Основним завданням у сільському господарстві є забезпечення більш повного задоволення зростаючих потреб населення в продуктах споживання і промисловості - в сировині. Серед вирішальних умов виконання цього завдання є зміцнення матеріально-технічної бази, послідовна інтенсифікація виробництва, покращення його розміщення і спеціалізації, удосконалення орендних відносин, підвищення рівня використання сільськогосподарських угідь та інших виробничих ресурсів.

Обсяг валової продукції сільського господарства зумовлює інші економічні показники, що відображають рівень використання ресурсів виробництва, собівартість і рентабельність продукції окремих галузей, прибуток та загальну рентабельність підприємства або його підрозділу. Тому всебічне і глибоке вивчення показників виробництва валової продукції повинно бути в центрі уваги управлінського персоналу і всього колективу працівників підприємства. Значення аналізу виробництва продукції зростає в умовах роботи підприємств на повному господарському розрахунку, розвитку в них орендних і кооперативних відносин між окремими міжгосподарськими підрозділами, фермерськими та селянськими господарствами [17, с. 377].

Валова сільськогосподарська продукція - це вся вироблена в господарстві за рік основна і побічна продукція рослинництва і тваринництва. Вона характеризується вартісними і натуральними показниками. Вартість валової продукції відображається насамперед у порівняльних цінах 2005 року. Крім цього, загальний обсяг валової продукції може бути відображений у реалізаційних цінах, що склалися в процесі її продажу.

Для визначення цього показника продукція по собівартості збільшується на суму прибутку від реалізації продукції.

По окремих видах продукції обсяг валового її виробництва вимірюється вартісними і натуральними показниками фізичної ваги в центнерах, тоннах, тис. штук, тощо. Виробництво продукції кормових культур може бути відображено також натуральними показниками в умовних кормових одиницях. Дані про валове виробництво продукції за її видами містяться у формах річного звіту №50-сп «Виробництво і реалізація сільськогосподарської продукції», №29-сільське господарство «Звіт про збір урожаю сільськогосподарських культур» та інших [22, с. 95].

У сільськогосподарських підприємствах валова продукція розподіляється на товарну частину і продукцію, що використовується на внутрішньогосподарські потреби. Виробництво товарної продукції, як і валової, також вимірюється вартісними і натуральними показниками у фізичній і заліковій вазі продукції, а обсяг реалізації в цілому по галузі та господарству - у вартісному виразі. Вартісний показник товарної продукції в зазначеній вище формі звіту відображається у вигляді виручки від реалізації з урахуванням цін, що склалися, за продану продукцію, різних надбавок до них та інших надходжень. Тому, якщо обсяг товарної продукції аналізується у взаємозв'язку з валовим обсягом, наприклад для визначення товарності господарства, то він повинен вимірюватись у тих самих порівняльних або ж реалізаційних цінах [31, с. 53].

На рис. 1.1 зображено об'єкти аналізу виробництва і реалізації готової продукції. Виробництво продукції залежить в першу чергу від розмірів виробничих галузей. В сільському господарстві в рослинництві розміри галузей - це посівні площі окремих сільськогосподарських культур. Чим більша посівна площа культури, тим виробництво валової продукції цієї продукції повинне бути більше. Другим важливим об'єктом аналізу є урожайність сільськогосподарських культур та продуктивність тварин. Це інтенсивний фактор, від якого залежить абсолютна величина - фізичний обсяг виробленої продукції.

Об'єкти і етапи аналізу виробництва і реалізації готової продукції

Особливістю сільськогосподарського виробництва є те, що в цій виробничій галузі значна частина валової продукції використовується для внутрішньогосподарських потреб. Для аналізу структури валової продукції використовуються показники товарності продукції, як в натуральній вазі, так і в вартісному виді. Товарність продукції залежить не лише від обсягів використання продукції на внутрішньогосподарські потреби, а й від перехідних залишків продукції в зв'язку з економічними негараздами в агропромисловому комплексі.

Важливим об'єктом аналізу є якість продукції, непродуктивні її втрати при виробництві і реалізації. Ці показники залежать не лише від самих товаровиробників, а й від переробних підприємств, покупців, які проводять купівлю продукції і самостійно визначають її якість [116, с. 384].

Оцінка продукції в сільському господарстві проводиться: за цінами активного ринку при її оприбуткуванню; за середніми реалізаційними цінами для цілей економічного аналізу; за порівняльними (співставними) цінами 2005 року для статистичного, економічного аналізу.

Ефективність виробництва і реалізації продукції необхідною умовою для аналізу є вивчення собівартості продукції, реалізаційних цін, маси прибутку та рентабельності виробництва і її реалізації.

У сільськогосподарських підприємствах аналіз кінцевих результатів щодо обсягу валової і товарної продукції можливий після закінчення року на основі даних річного звіту. Для сільськогосподарського виробництва характерний великий розрив, особливо у землеробстві, між періодом виробництва і робочим періодом. Тому оперативний аналіз протягом року в основному обмежується вивченням виконання плану або передбаченої технології проведення основних робіт у землеробстві, надходження продукції в період збирання врожаю, одержання продукції тваринництва, використання важливих ресурсів виробництва.

Аналіз виробництва і реалізації продукції проводиться в такій послідовності. Спочатку проводиться структурно-динамічний аналіз, який включає вивчення динаміки виробництва продукції рослинництва і тваринництва в розрізі окремих видів. Вивчається також динаміка реалізованої (товарної) продукції, динаміка рівня товарності [15, с. 432].

Окремо аналізується динаміка урожайності сільськогосподарських культур та продуктивність тварин. На рівень виробництва, економічну ефективність виробництва і реалізації продукції впливає її структура. Структуру продукції визначають у натуральних вимірниках та у вартісному виразі.

Для визначення окремих факторів впливу на обсяги виробництва і реалізації продукції, вартості валової і товарної продукції, собівартості і доходів реалізованої продукції, прибутку і рівня рентабельності використовуємо факторний аналіз. Факторний аналіз є базою для визначення шляхів збільшення валової і товарної продукції, підвищення її якості та ефективності виробництва на перспективу. Ось чому результатами аналітичної роботи є аналіз резервів збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції, підвищення її прибутковості.

При проведенні аналізу господарської діяльності сільськогосподарських підприємств використовуються джерела інформації, наведені в таблиці 1.2.

У результаті проведення економічного аналізу отримують аналітичну інформацію, яка є важливою частиною системи управлінської інформації і відображає різні аспекти господарської діяльності підприємства [17, с. 379].

Інформаційний матеріал поділяється на:

- первинні документи, які є носієм первинної інформації про виробництво, реалізацію, якість виробленої і реалізованої продукції;

- даних рахунків бухгалтерського обліку - для систематизації господарських операцій в розрізі окремих видів продукції та господарських процесів. Рахунки відображаються в облікових регістрах;

- фінансова звітність відображає господарські процесу на звітну дату, яка є основним об'єктом аналізу;

- статистична звітність служить для аналізу фінансово-господарської діяльності не лише на підприємстві, а в масштабі району, області, країни.

Таблиця 1.2. Інформаційна база для аналізу реалізації продукції та рівня її прибутковості

№ п/п	Групи документів	Джерела інформації
1.	Первинні документи	Товарно-транспортна накладна, прибутково-видаткова накладна, рахунок-фактура, податкова накладна, свідоцтво про якість продукції, реєстр товарно-транспортних накладних, приймальні квитанції, акти на оприбуткування продукції
2.	Дані рахунків бухгалтерського обліку	23 «Виробництво», 21 «Поточні біологічні активи», 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва», 26 «Готова продукція», 70 «Доходи від реалізації», 90 «Собівартість реалізації», 79 «Фінансові результати»
3.	Фінансова звітність	Ф. №1 «Баланс», ф. №2 «Звіт про фінансові результати», ф. №5 «Примітки до річної звітності», ф. №1-М «Баланс», ф. №2-М «Звіт про фінансові результати»
4.	Статистична звітність	Ф. №1 - підприємництво «Звіт про основні показники діяльності підприємства», ф. №50-сг «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств за 200_ рік», ф. 21-заг Реалізація сільськогосподарської продукції», ф. 29-сг «Стан тваринництва», ф. 1-Б Про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість»
5.	Облікові регістри	Відомості №8.1 с.-г., №8.2 с.-г. аналітичного обліку поточних біологічних активів рослинництва і тваринництва, ж.-о. №5 с.-г. по рахунках класу 9, ж.-о. №6 с.-г. по рахунках класу 7, реєстри по реалізації готової продукції і біологічних активі №6.1-6.3 с.-г., відомості аналітичного обліку реалізації продукції та біологічних активів №6.4-6.8 с.-г.
6.	Інші джерела	Пояснюючі до річних звітів, аналітичні дані фінансово-економічних показників підприємства

2. Комплексний аналіз виробництва і реалізації готової продукції

2.1 Організаційно-економічна характеристика СТОВ «Прогрес»

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес» Золотоніського району Черкаської області розташоване у вигідному економічному і географічному положенні. Відстань від центральної садиби господарства до районного центру - 25 км, до обласного центру - 60 км.

Виробничий напрямок господарства м'ясо-молочний з розвинутим зерно-бурячним господарством. Кількість населення в с. Богуславець всього - 458 чол., з них зайнято в господарстві -170 чол. Загальна земельна площа - 2271 га, в т.ч. сільськогосподарські угіддя - 2271 га, з них рілля - 2271 га.

Кількість великої рогатої худоби, всього - 1730 голів, в т.ч. корів - 481 голів, кількість свиней, всього - 91 голів, в т.ч. свиноматок - 10 голів. Загальна кількість тракторів - 25 шт., а в перерахунку на умовні - 42 шт., комбайнів -7 шт., в т.ч. зернозбиральних - 4 шт., бурякозбиральних - 1 шт., силосозбиральних. - 2 шт.

Організаційно-виробнича структура товариства - цехова структура виробництва. Виробничий процес на підприємстві здійснююсть три основні цехи: цех рослинництва, цех тваринництва, цех кормовиробництва. Для обслуговування основних цехів виробництва створені: цех механізації, будівельна дільниця, відділ матеріально-технічного постачання і збуту, цех переробки продукції. Забезпечує управління товариством директор, систематизується диспетчерською службою, фінансово-господарська діяльність покладена на фінансово-розрахунковий центр підприємства.

Основним виробничим цехом у підприємстві є цех тваринництва. До його складу входять: молочнотоварна ферма, свинотоварна ферма, ферма по відгодівлі великої рогатої худоби та вирощуванню племінних телиць. В органічній єдності з цехом тваринництва та цехом рослинництва функціонує цех кормовиробництва. В господарстві, яке спеціалізується в галузі тваринництва цех кормовиробництва відіграє вирішальну роль в нарощуванні продукції тваринництва та збільшенню поголів'я худоби та свиней. В господарстві впроваджені інтенсивні технології заготівлі сінажу, консервації зерна кукурудзи, силосу, тюкування сіна, соломи.

Корми заготовлюються з використанням європейських технологій та застосуванням високопродуктивної техніки. Цех рослинництва функціонує як: основний цех виробництва продукції рослинництва; як цех по виробництву фуражного зерна і як невід'ємна частина цеху кормовиробництва. Частково продукція власного виробництва переробляється на промислових дільницях: млин, олійниця, крупорушка, сушарка (сушка вологого зерна кукурудзи, злакових зернових, соняшника).

Аналізуючи основні економічні показники СТОВ «Прогрес» за останні три роки, слід відмітити, що за цей період намітилися позитивні тенденції в економіці підприємства.

Період господарської діяльності СТОВ «Прогрес» за 2006-2008 роки характеризується нарощуванням виробничого і фінансового потенціалу, стабілізацією основних виробничих галузей господарства, вдосконаленням технології виробництва, збереженням трудових ресурсів, поліпшенням економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.

Валова продукція сільського господарства в порівняльних цінах 2005 року в 2008 році знизилась в порівнянні з базовим (2006) роком на 17,5%, в т.ч. в галузі рослинництва - на 24,1%, тваринництва - на 12,5%. Тенденція до зниження валової продукції спостерігається протягом 2006-2008 року. Основною причиною зниження обсягів виробництва валової продукції відбулося за рахунок зміни структури виробництва. [Додаток А, Б, В].

Таблиця 2.1. Основні економічні показники підприємства за 2006-2008 роки

Показники	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2007 до 2006, %	2008 до 2007, %	2008 до 2006, %
2	3	4	5	6	7	8
1. Валова продукція в цінах 2005 р., тис. грн.	10379	8844	8565	85,2	96,8	82,5
в т.ч. рослинництва	4438	3350	3370	75,5	100,6	75,9
тваринництва	5941	5495	5196	92,5	94,6	87,5
2. Середньоспискова кількість працюючих, чол.	142	133	167	93,7	125,6	117,6
в т.ч. в рослинництві	51	50	75	98	150	147,1
тваринництві	91	83	92	91,2	110,8	101,1

Чисельність працівників за останні три роки зросла на 17,6%. В рослинництві чисельність працівників збільшена майже в 1,5 рази. Господарство відмовилось від виробництва цукрових буряків, а почало вирощувати сою, ріпак, розширило площі кормових культур. В тваринництві суттєвих змін у виробничій структурі не спостерігається, тому чисельність працівників стабільна. Зменшення обсягів валової продукції та збільшення чисельності працівників негативно вплинуло на продуктивність праці. Продуктивність праці в господарстві знизилась у 2008 році проти 2006 року на 29,8%%, в тому числі по рослинництву - на 48,4%, по тваринництву - на 13,5%.

Вдосконалення структури виробництва здійснюється з метою поліпшення фінансово-економічного стану підприємства. Доход (виручка) від реалізації продукції в господарстві проти 2006 року зріс на 57%, а чистий прибуток на 10%. Ріст чистого прибутку відбувся за рахунок одержаного прибутку від купівлі орендованого майна у населення. Прибуток від операційної діяльності у 2008 році знизився проти 2006 року на 46,6%, а рівень рентабельності - на 41,6%.

Господарство в цей період діяльності змогло втілювати у життя соціальну політику держави - збільшувати розміри заробітної плати, яка в 2008 році зросла проти базового року на 76%.

Аналіз балансу показує, що розвиток сільськогосподарського підприємства проходить на інтенсивній основі. Так, валюта балансу зросла на 40%, сума власного капіталу - на 43%. Разом з тим збільшується сума дебіторської і кредиторської заборгованості. Ріст дебіторської заборгованості перевищує кредиторську. Дебіторська заборгованість - це перевищення податкового кредиту з податку на додану вартість над зобов'язаннями, яку в 2009 році спишуть на прибутки підприємства відповідно до внесених змін у законодавчі акти.

Аналіз фінансового стану показує, що підприємство має в достатній сумі оборотних активів. Загальний коефіцієнт ліквідності (покриття) на підприємстві досить високий: у 2008 році сума оборотних активів перевищує поточні зобов'язання у 37 разів. Зростає частка в балансі швидко ліквідних активів. Коефіцієнт швидкої ліквідності зріс проти 2006 року в 3,4 рази. В господарстві на рахунку збільшуються грошові кошти, тому коефіцієнт абсолютної ліквідності 10,7, тобто в десять раз більше поточних зобов'язань. Ріст оборотних активів підприємства перевищує поточну заборгованість і чистий оборотний капітал збільшується в динаміці щорічно на 20%.

Господарство в змозі провести розрахунки за короткостроковими зобов'язаннями, так як має достатній потенціальний запас власних оборотних коштів, швидколіквідних оборотних засобів та грошових коштів (табл. 2.2).

Таблиця 2.2. Аналіз ліквідності підприємства по СТОВ «Прогрес»

№ п/п	Показники	Роки	2007 до 2006, %	2008 до 2007, %	2008 до 2006, %
		2006	2007	2008
1	2	3	4	5	6	7	8
1.	Сума оборотних активів, тис. грн.	9724	12541	15537	129,0	123,9	159,8
2	Поточні зобов'язання, тис. грн.	327	187	419	57,2	224,1	128,1
3.	Найбільш ліквідні оборотні засоби, тис. грн.	1749	4132	7666	236,2	185,5	438,3
4.	Грошові засоби та їх еквіваленти, тис. грн.	482	1785	4471	370,3	250,5	927,6
5.	Коефіцієнт покриття	29,74	67,06	37,08	225,5	55,3	124,7
6.	Коефіцієнт швидкої ліквідності	5,35	22,10	18,30	413,1	82,8	342,1
7.	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	1,47	9,55	10,67	647,6	111,8	723,9
8.	Чистий оборотний капітал, тис. грн.	9397	12354	15118	131,5	122,4	160,9

Фінансова стійкість підприємства пов'язана з рівнем залежності від кредиторів та інвесторів і характеризується співвідношенням власних і залучених коштів. Наведені в таблиці 2.3 коефіцієнти показують, що підприємство має високий та стабільний коефіцієнт платоспроможності (автономії) у 2008 році - 0,98. Збільшується коефіцієнт забезпеченості власними оборотними запасами - на 11,7%, що свідчить про збільшення власних оборотних коштів. Підприємство також має достатній коефіцієнт маневреності власного капіталу - 0,61. Коефіцієнт маневреності капіталу показує, що приріст чистого капіталу зріс проти 2006 року на 13,2%

Негативним явищем на підприємстві є низькі темпи росту позикових та залучених коштів, за рахунок яких повинно проводитись фінансування капітальних вкладень.

Таблиця 2.3. Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) СТОВ «Прогрес»

№ п/п	Показники	Роки	2007 до 2006, %	2008 до 2007, %	2008 до 2006, %
		2006	2007	2008
1	2	3	4	5	6	7	8
1.	Сума власного капіталу, тис. грн.	17033	21191	24362	124,4	115,0	143,0
2	Валюта балансу, тис. грн.	17486	21466	24846	122,8	115,7	142,1
3.	Позикові та інші залучені кошти, тис. грн.	453	275	484	60,7	176,0	106,8
4.	Чистий капітал, тис. грн.	9397	12354	15118	131,5	122,4	160,9
5.	Сума оборотних активів, тис. грн.	9724	12541	15537	129,0	123,9	159,8
6.	Коефіцієнт платоспроможності (автономія)	0,97	0,99	0,98	101,3	99,3	100,7
7.	Коефіцієнт фінансування	0,03	0,01	0,02	49,5	152,1	75,2
8.	Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними запасами	0,57	0,59	0,64	103,7	107,8	111,7
9.	Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,54	0,58	0,61	107,1	105,7	113,2

В таблиці 2.4 розраховані вісім показників ділової активності підприємства. Показники залежать від суми доходу (виручки від реалізації продукції). Її ріст забезпечує достатньо високу оборотність всіх активів підприємства на рівні 49,0%, коефіцієнт оборотність кредиторської заборгованості зростає, що дає можливість підприємству проводити її погашення протягом двох тижнів. Рівень дебіторської заборгованості знижується. За рахунок зниження коефіцієнту оборотності дебіторської заборгованості з 4,4 до 3,8 оборотів строк погашення дебіторської заборгованості зріс із 81 у 2006 році до 94 днів у 2008 році. В динаміці розвитку виробничо-фінансової діяльності спостерігається збільшення чистого доходу (виручки від реалізації продукції), тому зростають коефіцієнт оборотності матеріальних запасів - на 49,4%, коефіцієнт оборотного капіталу - на 49,4% та фондовіддача - на 30,9. На одну гривню вартості основних засобів підприємство отримує 1,31 гривні доходу (виручки від реалізації). Прискорення обороту матеріальних запасів позитивно впливає на збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції. В цілому показники ділової активності вищі встановлених нормативами.

Таблиця 2.4. Аналіз ділової активності СТОВ «Прогрес»»

№ п/п	Показники	Роки	2007 до 2006, %	2008 до 2007, %	2008 до 2006, %
		2006	2007	2008
1	2	3	4	5	6	7	8
1.	Коефіцієнт оборотності активів	0,44	0,41	0,49	91,9	120,2	110,5
2.	Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	23,7	46,8	29,1	197,4	62,1	122,5
3.	Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	4,4	3,7	3,8	84,1	102,2	85,9
4.	Строк погашення дебіторської заборгованості, днів	81	97	94	118,9	97,9	116,4
5.	Строк погашення кредиторської заборгованості, днів	15	8	12	50,7	161,1	81,6
6.	Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	1,04	1,04	1,55	100,5	148,6	149,4
7.	Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)	1,00	0,98	1,31	98,2	133,4	130,9
8.	Коефіцієнт оборотного капіталу	1,04	1,04	1,55	100,5	148,6	149,4

Остання група показників фінансового стану - аналіз рентабельності підприємства характеризує ефективність використання всіх ресурсів підприємства, ефективність роботи окремих галузей та видів діяльності. Аналіз показників в таблиці 2.5 свідчить, що у 2006-2008 році підприємство працювало ефективно, незважаючи на економічні труднощі. За цей період збільшився чистий прибуток на 10%, власний капітал - на 43%. Разом з тим відбувався ріст собівартості реалізованої продукції, але вищими темпами, ніж чистий доход (виручка від реалізації продукції). Ось чому в динаміці відбувається зниження показників економічної ефективності. Так, в порівнянні з базовим 2006 роком всі коефіцієнти рентабельності знизились.

Таблиця 2.5. Аналіз показників рентабельності підприємства «Прогрес»

№ п/п	Показники	Роки	2007 до 2006, %	2008 до 2007, %	2008 до 2006, %
		2006	2007	2008
1	2	3	4	5	6	7	8
1.	Коефіцієнт рентабельності активів	0,16	0,19	0,13	117,5	66,8	78,5
2.	Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	0,17	0,20	0,13	116,0	66,3	76,9
3.	Коефіцієнт рентабельності діяльності	0,52	0,52	0,31	99,0	59,0	58,4
4.	Коефіцієнт рентабельності продукції	0,57	0,52	0,26	90,1	50,7	45,7

В цілому фінансовий стан підприємства задовільний. За 2006-2008 роки спостерігається в динаміці зниження ефективності виробництва, але фінансовий стан підприємства достатній для подальшого нарощування виробничого потенціалу, підвищенню ефективності використання матеріально-технічних, трудових ресурсів.

2.2 Аналіз динаміки і структури готової і реалізованої продукції

Обсяг виробництва продукції може бути виражений у натуральних, умовно-натуральних і вартісних вимірниках:

- вартісні вимірники (гривні, копійки тощо) використовують для
узагальнюючої характеристики обсягів виробництва та реалізації продукції;

- натуральні вимірники (штуки, метри, тонни тощо) застосовують при аналізі обсягів виробництва та реалізації продукції за окремими видами та групами однорідної продукції;

- умовно-натуральні вимірники (наприклад, тисячі умовних банок, кількість умовних ремонтів тощо) використовують для узагальнюючої характеристики обсягів виробництва та реалізації продукції, як правило, на підприємствах, де виготовляється однорідна продукція у різній за обсягом тарі.

В умовно-натуральних вимірниках можна визначити й обсяг різної продукції шляхом перерахунку її за порівнювальними коефіцієнтами, які визначаються шляхом порівняння споживчої вартості продукції або трудових затрат.

Основними показниками обсягу виробництва є товарна, валова та реалізована продукція.

Валова продукція - це вартість усієї виготовленої продукції, виконаних робіт і наданих послуг, включаючи незавершене виробництво.

Товарна продукція характеризує обсяг виробництва повністю завершених і належних до продажу продукції, робіт, послуг; відрізняється від валової тим, що до неї не включаються залишки незавершеного виробництва та внутрішньогосподарський оборот [17, с. 384].

В СТОВ «Прогрес» основними видами валової і товарної продукції є продукція рослинництва і продукція тваринництва. В Золотоніському районі більшість господарств спеціалізуються на виробництві зерна, цукрового буряка, соняшника в рослинництві та виробництві молока, м'яса свиней та молодняку великої рогатої худоби в тваринництві. Динаміка виробництва продукції в натуральному виді показує, що СТОВ «Прогрес» - виробник такої продукції (табл. 2.6).

Таблиця 2.6. Динаміка виробництва сільськогосподарської продукції по СТОВ «Прогрес»

№ п/п	Показники	Роки	2007 р. до 2006 р., %	2008 р. до 2007 р., %	2008 р. до 2006 р., %
		2006	2007	2008
1	2	3	4	5	6	7	8
Вироблено в натурі, ц
1.	Зернові культури - всього	47000	42080	52590	89,5	125,0	111,9
2.	Цукрові буряки	84940	25310	0	29,8	0,0	0,0
3.	Соняшник	3860	2580	2350	66,8	91,1	60,9
4.	Молоко	29680	28560	31090	96,2	108,9	104,8
5.	М'ясо свиней	680	700	95	102,9	13,6	14,0
6.	М'ясо великої рогатої худоби	2440	1910	2600	78,3	136,1	106,6
Реалізовано в натурі, ц
1.	Зернові культури - всього	15129	13309	15084	88,0	113,3	99,7
2.	Цукрові буряки	32785	9832	0	30,0	0,0	0,0
3.	Соняшник	3002	1591	1964	53,0	123,4	65,4
4.	Молоко	27295	26143	28756	95,8	110,0	105,4
5.	М'ясо свиней	761	999	113	131,3	11,3	14,8
6.	М'ясо великої рогатої худоби	2522	3119	2537	123,7	81,3	100,6
Рівень товарності, %
1.	Зернові культури - всього	32,2	31,6	28,7	98,3	90,7	89,1
2.	Цукрові буряки	38,6	38,8	0,0	100,6	0,0	0,0
3.	Соняшник	77,8	61,7	83,6	79,3	135,5	107,5
4.	Молоко	92,0	91,5	92,5	99,5	101,0	100,6
5.	М'ясо свиней	111,9	142,7	118,9	127,5	83,3	106,3
6.	М'ясо великої рогатої худоби	103,4	163,3	97,6	158,0	59,8	94,4

Основною сільськогосподарською культурою підприємства є зернові культури. Щорічно господарство нарощує їх виробництво. У 2008 році проти попереднього - на 25%, у 2008 році проти базового 2006 року - на 11,9%.

Виробництво цукрового буряка в останні роки, коли була встановлена фіксована ціна на цукор, стало неефективним, тому підприємство знижує обсяги виробництва у 2007 році на 70% і в 2008 році зовсім відмовилось від вирощування цієї культури.

Виробництво соняшника залежить від його попиту на ринку і коливається від 2,4 тис. ц у 2008 році до 3,9 тис. ц у 2006 році. Посіви цієї культури виснажують ґрунти, тому в структурі посівних площ частка його невелика.

В тваринництві господарство спеціалізується по виробництву молока. Доповнюючи галузь молочного скотарства - вирощування молодняку великої рогатої худоби та свинарство. Якщо в 2007 році знизилися обсяги виробництва тваринницької продукції, то в 2008 році спостерігається її приріст: молока - на 4,8%, м'яса великої рогатої худоби - на 6,6%.

М'ясо свиней в господарстві вирощують для власних потреб, тому виробництво його знизилось до мінімальних розмірів. Разом з цим збільшуються обсяги реалізації тваринницької продукції: молока - на 5,4%, м'яса великої рогатої худоби - на 0,6%. Обсяги реалізації продукції рослинництва у 2008 році знизились проти базового 2006 року: зерна - на 0,3%, соняшнику - на 34,6%.

В сільському господарстві частина виробленої продукції використовується для внутрішньогосподарських потреб, тому товарна частина такої продукції низька. Зернові культури використовується як концентрати для годівлі худоби, тому чим вищий рівень концентрації тваринництва, тим нижчий рівень товарності зерна. В господарстві рівень товарності зерна невисокий і його частка знизилась з 31,2% у 2006 році до 28,7% у 2008 році, або на 10,9%. Товарність соняшника зросла на 7,5%, молока - на 0,6%, м'яса свиней - на 6,3%. Динаміка виробництва і реалізації продукції наглядно показана на рис. 2.2, 2,3.

Рис. 2.2. Динаміка виробництва валової продукції в натурі по СТОВ «Прогрес»



Рис. 2.3. Динаміка товарної продукції в натурі по СТОВ «Прогрес»

Величина валової продукції залежить від двох факторів: посівних площ і поголів'я тварин та урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності худоби. Як уже було відмічено, в господарстві протягом останніх трьох років формується виробнича структура. Основною культурою в рослинництві залишаються зернові та зернобобові культури, в тваринництві спеціалізація направлена на виробництво молока. Площа зернових культур коливається в динаміці залежно від сівозміни, в основному сформована. Молочне стадо корів нарощується. Але невисокими темпами (табл. 2.7).

Таблиця 2.7. Динаміка посівних площ, поголів'я тварин, урожайності і продуктивності тварин по СТОВ «Прогрес»

		2006	2007	2008	до 2006 р., %	до 2007 р., %	до 2006 р., %
1	2	3	4	5	6	7	8
	Посівні площі, га
1.	Зернові культури - всього	1138	1034	1088	90,9	105,2	95,6
2.	Цукрові буряки	430	354	0	82,3	0,0	0,0
3.	Соняшник	168	109	113	64,9	103,7	67,3
	Поголів'я тварин, гол.
1.	Корови	450	481	481	106,9	100,0	106,9
2.	Свині	615	134	91	21,8	67,9	14,8
3.	Молодняк ВРХ	1302	1228	1249	94,3	101,7	95,9
	Урожайність, ц/га
1.	Зернові культури - всього	41,3	40,7	48,3	98,5	118,8	117,0
2.	Цукрові буряки	197,5	71,5	0,0	36,2	0,0	0,0
3.	Соняшник	23,0	23,7	20,8	103,0	87,9	90,5
	Продуктивність тварин
1.	Надій на фуражну корову, ц	65,96	59,38	64,64	90,0	108,9	98,0
2.	Вироблено на 1 голову свиней, ц	1,11	5,22	1,04	472,5	20,0	94,4
3.	Вироблено на 1 голову ВРХ, ц	1,94	2,54	2,03	131,1	80,0	104,9

СТОВ «Прогрес» - господарство з високим рівнем інтенсифікації виробництва, тому урожайність сільськогосподарських культур підвищується, але невисокими темпами. Так, урожайність зернових культур у 2008 році зросла проти попереднього на 18,8%, а проти базового на 17,0%. По соняшнику урожайність знизилась на 9,5%. Продуктивність тварин в господарстві в динаміці також знижується. Найкращим з трьох останніх років був 2007. В цьому році господарство досягло надій на фуражну корову 6596 кг, на одну голову свиней було вироблено по 1,1 центнера м'яса. Кращою була продуктивність молодняку ВРХ у 2007 році - 2,54 ц на одну голову на початок року.

Збільшення фізичних обсягів виробництва продукції проводиться господарством з метою отримання доходів (виручки від реалізації) сільськогосподарської продукції. Для аналізу зміни вартості продукції при стабільних цінах використовуються порівняльні ціни (на період аналізу 2005 року). Приріст (зниження) вартості продукції при такому аналізі буде досягнуто лише за рахунок збільшення (зменшення) кількості виробленої продукції.

В річних звітах продукція оцінюється за ринковими цінами на дату оприбуткування продукції відповідно до П(С) БО 30 «Біологічні активи». Для аналізу динаміки, структури продукції використовуються середньорічні реалізаційні ціни.

Якщо при аналізі динаміки сільськогосподарської продукції в натуральному виді по зернових культурах обсяги виробництва зросли на 11,9%, по соняшнику спостерігалося зниження обсягів продукції, то у вартісному виразі по основних видах продукції намітився значний приріст продукції: по зерну - у 2 рази, по соняшнику - на 0,6%. По тваринницькій продукції намітився приріст по всіх видах продукції у вартісному виразі. З аналізу можна зробити висновок, що за 2006-2008 роки на сільськогосподарську продукції зросли ціни (табл. 2.8), [Додатки А, Б, В]. В цілому у 2008 році вартість валової продукції в діючих цінах зросла на 46,8%, в т. ч. по рослинництву - на 14,0%, по тваринництву - на 95,5%.

Таблиця 2.8. Динаміка валової продукції у діючих цінах по СТОВ «Прогрес»

№ п/п	Показники	Роки	2007 р.	2008 р.	2008 р.
		2006	2007	2008	до 2006 р., %	до 2007 р., %	до 2006 р., %
1	2	3	4	5	6	7	8
Вартість продукції, тис. грн.
1.	Зернові культури - всього	2597	3375	5276	130,0	156,3	203,2
2.	Цукрові буряки	1219	352	0	28,9	0,0	0,0
3.	Соняшник	341	533	343	156,2	64,4	100,6
	Інша продукція	2390	2816	1842	117,8	65,4	77,1
	Разом	6547	7076	7462	108,1	105,5	114,0
4.	Молоко	2992	4592	5484	153,5	119,4	183,3
5.	М'ясо свиней	235	319	799	135,9	250,3	340,1
6.	М'ясо великої рогатої худоби	1183	1079	2324	91,2	215,4	196,5
	Інша продукція	2	20	18	1000,0	90,0	900,0
	Разом	4412	6011	8625	136,2	143,5	195,5
	Всього	10959	13087	16087	119,4	122,9	146,8
Виручка від всієї продукції, тис. грн.
1.	Зернові та зернобобові - всього	836	1067	1513	127,7	141,8	181,1
2.	Цукрові буряки	470	137	0	29,1	0,0	0,0
3.	Соняшник	265	329	287	123,8	87,3	108,1
	Інша продукція	218	633	1162	289,9	183,5	532,0
	Разом	1790	2166	2962	121,0	136,7	165,5
4.	Молоко	2752	4204	5072	152,8	120,7	184,3
5.	М'ясо свиней	514	599	106	116,4	17,7	20,6
6.	М'ясо великої рогатої худоби	1222	1762	2268	144,2	128,7	185,5
	Інша продукція	2	20	18	975,0	92,3	900,0
	Разом	4490	6584	7464	146,6	113,4	166,2
	Всього	6280	8750	10426	139,3	119,2	166,0

Так як товарність продукції в сільському господарстві залежить не лише від обсягів виробництва, а й від частки використання її на внутрішньогосподарські потреби, то темпи росту товарної продукції не співпадають з темпами росту валової продукції (рис. 2. 4,2,5).

Рис. 2.4. Динаміка виробництва валової продукції в діючих цінах по СТОВ «Прогрес»

Так, у 2008 році приріст товарної продукції проти 2006 року склав 66,0%, в т. ч. продукції рослинництва - 65,5 5, продукції тваринництва - 66,2%.



Рис. 2.5. Динаміка товарної продукції в діючих цінах по СТОВ «Прогрес»

Аналізуючи структуру валової продукції спостерігаємо в динаміці зростання частки продукції тваринництва з 40.3% до 53,6% та відповідно зниження частки продукції рослинництва з 59,7% до 46,4% (табл. 2.9).

Таблиця 2.9. Динаміка структури валової і товарної продукції по СТОВ «Прогрес»

№ п/п	Показники	2006	Структура, %	2007	Структура, %	2008	Структура, %
1	2	3	4	5	6	7	8
Вироблено, тис. грн.
1.	Зернові - всього	2597	23,7	3375	25,8	5276	32,8
2.	Цукрові буряки	1219	11,1	352	2,7	0	0,0
3.	Соняшник	341	3,1	533	4,1	343	2,1
	Інша продукція	2390	21,8	2816	21,5	1842	11,5
	Разом	6547	59,7	7076	54,1	7462	46,4
4.	Молоко	2992	27,3	4592	35,1	5484	34,1
5.	М'ясо свиней	235	2,1	329	2,5	799	5,0
6.	М'ясо великої рогатої худоби	1183	10,8	1079	8,2	2324	14,4
7.	Інша продукція	2	0,0	20	0,2	18	0,1
	Разом	4412	40,3	6011	45,9	8625	53,6
	Всього	10959	100,0	13087	100,0	16087	100,0
Реалізовано, тис. грн.
1.	Зернові - всього	836	13,3	1067	12,2	1513	14,5
2.	Цукрові буряки	470	7,5	137	1,6	0	0,0
3.	Соняшник	265	4,2	329	3,8	287	2,8
	Інша продукція	218	3,5	633	7,2	1162	11,1
	Разом	1790	28,5	2166	24,8	2962	28,4
4.	Молоко	2752	43,8	4204	48,0	5072	48,7
5.	М'ясо свиней	514	8,2	599	6,8	106	1,0
6.	М'ясо великої рогатої худоби	1222	19,5	1762	20,1	2268	21,7
7.	Інша продукція	2	0,0	20	0,2	18	0,2
	Разом	4490	71,5	6584	75,2	7464	71,6
	Всього	6280	100,0	8750	100,0	10426	100,0

В структурі валової продукції зростає частка зернових культур з 23,7% до 32,8%, молока - з 27,3% до 34,1%. В структурі товарної продукції частки цієї продукції складають: зерна - з 13,3% до 14,5%, молока - з 43,8% до 48,7%. Структура валової і товарної продукції у 2008 році зображена на рис. 2,6 і 2.7.

Рис. 2.6. Структура валової продукції по СТОВ «Прогрес»