Способи підвищення ефективності презентації бізнес-плану

Складність сучасної економічної ситуації, відсутність чітких орієнтирів в розвитку підприємств і організацій, нестабільність фінансових і господарських відносин ставлять сьогоднішнього підприємця в залежність від ряду тих, що важко піддаються аналізу і контролю чинників. Складність ситуації в значній мірі посилюється відсутністю досвіду ведення господарський-економічної діяльності керівниками фірм і компаній в умовах ринкових відносин. Відмова від планових форм господарювання, централізованого управління економікою, планового встановлення цін на продукцію і споживані ресурси ставить перед сучасним підприємцем абсолютно незнайомий йому круг завдань, від якості рішення яких в значній мірі залежить фінансово-економічний стан фірми, її конкурентоспроможність, можливість динамічного розвитку. У круг цих завдань входять: виробнича і цінова політика, маркетинг і збут, питання стратегічного управління і планування, фінансування і кредитування поточних витрат і капітальних проектів. Дана ситуація вимушує керівника до пошуку цілісного методологічного апарату, здібного до комплексної оцінки економічної і фінансової ситуації підприємства, аналізу найбільш значущих чинників, що впливають на підсумкові показники діяльності фірми, вироблення 6на основі регулювання стратегії розвитку підприємства.

При всьому різноманітті форм ринкового підприємництва існують ключові положення, вживані практично у всіх областях комерційної діяльності для різних підприємств і організацій, необхідних для того, щоб своєчасно підготуватися, усунути потенційні труднощі, небезпеки і тим самим зменшити ризик в досягненні поставлених цілей. Розробка стратегії і тактики виробничо-господарської діяльності фірми є найважливішим завданням для будь-якого бізнесу.

Успіх в звичайній ринковій торгівлі і у виході фірми з новим виглядом послуг на ринок, і навіть в організації вільної економічної зони неможливий без повного і ясного уявлення про перспективи підприємницької справи, без розробки надійних попередніх орієнтирів і реального плану дій. Що якнайповніше відповідає пред'явленим вимогам і здібною до рішення широкого круга актуальних завдань є комплексна економічна модель функціонування і розвитку підприємства, іменована бізнес-планом.

В цілях збільшення об'єму прибули, рентабельності своєї роботи підприємство повинне постійно розробляти проекти, які передбачають вкладення фінансових ресурсів в створення нових технологій, організацію нових виробництв, реконструкцію виробничих платежів і устаткування для випуску конкурентоздатних товарів на внутрішньому і зовнішньому ринках, будівництво філіалів і цехів, наближеним до джерел сировини і ринку збуту. Кожний з цих проектів повинен бути заснований на бізнес-плані від ідеї до розрахунку конкретної суми прибули, яка буде отримана від його реалізації.

Найактивніше бізнес-план використовується при пошуку інвесторів: нових акціонерів, кредиторів, спонсорських вкладень і т.д. Допомагає бізнес-план крупним підприємцям і фірмам, які збираються розширити справу, купивши пакет акцій існуючої фірми або організувавши нову організаційно-виробничу структуру.

Таким чином, бізнес-план є програмою, яка описує економіко-організаційну сторону проекту, реалізація якого повинна принести прибуток підприємству-інвесторові.

Одним з головних питань є методика складання бізнес-планів, необхідних для вирішення питань, пов'язаних з обґрунтуванням перспектив розвитку підприємств і організацій, можливості отримання банківських кредитів, здійснення структурної перебудови виробництва, створення умов для організації ефективнішої і рентабельнішої роботи. Бізнес-план дозволяє обкреслити круг проблем, з якими зіткнеться підприємець при реалізації своїх цілей в мінливому, невизначеному, конкурентному середовищі, сформувати і забезпечити шляхи вирішення цих проблем.

Наскільки ґрунтовно буде підготовлена, організована і проведена така робота, настільки успішно реалізуватиметься підприємницька ідея. Результатом роздумів, критичного аналізу та пошуків відповідей на питання реалізації нової ідеї, що виникла, саме і є бізнес-план.

Об'єктом дослідження є бізнес-планування на підприємстві.

Метою дослідження є вивчення процесу бізнес планування та його підготовка для майбутніх клієнтів.

Предметом дослідження є розробка бізнес планування. Базою дослідження є ВАТ «Ласощі»

1. Теоретичні основи бізнес планування

1.1 Основні принципи бізнес планування

Розробка бізнес-планів характерна для всіх форм та видів підприємництва, це складова частина підприємницьких угод виробничого, торгово-комерційного і фінансово-кредитного характеру.

Бізнес-план є ефективним засобом донесення нової ідеї до осіб, спроможних фінансувати. Водночас - це основа для оцінки перспективи розвитку та управління новим бізнесом.

Розробка бізнес-плану є досить трудомістким процесом і вимагає значних затрат часу та коштів. Тому одним із факторів, що зумовлює ефективність і результативність бізнес-планування, є його організація.

Підготовкою бізнес-плану можуть займатися менеджери, підприємці, фірми, групи фірм або консалтингові організації. Основу групи спеціалістів, що розробляють бізнес-план, становлять маркетологи, економісти, статисти, фінансисти.

Для розробки стратегії розвитку великої фірми складається розгорнутий бізнес-план. Нерідко вже на стадії його підготовки визначається партнер.

Підприємства, що працюють у стабільній ситуації та виробляють товар для сталого ринку, при зростанні обсягів виробництва розробляють бізнес-план, спрямований на удосконалення виробництва та пошук шляхів зниження його витрат. Але всі ці підприємства постійно розглядають заходи щодо модернізації продукції чи послуг, що виробляються чи надаються. Підприємства, які виробляють продукцію в умовах постійного ризику, насамперед систематично працюють над освоєнням нових видів продукції, переходом на виробництво товарів нових поколінь та продовженням їх життєвого циклу. Якщо підприємство, плануючи значне зростання виробництва традиційних продуктів або тих, що освоюються, не має достатніх власних потужностей для їх виробництва, воно може вирішити цю проблему наступними варіантами:

1) шляхом залучення капітальних вкладень для створення нових потужностей;

2) шляхом пошуку партнерів, яким воно передасть виготовлення визначених вузлів, деталей тощо.

Другий варіант, як правило, забезпечує прискорене розв'язання завдань і потребує менше засобів. У цьому випадку вже на стадії розробки бізнес-плану визначаються вимоги до майбутнього виробництва.

Одне із першочергових завдань бізнес-плану - це пошук інвесторів: нових акціонерів, кредиторів, спонсорських вкладень тощо.

В Україні бізнес-план може застосовуватись також у процесі постприватизаційної діяльності підприємств, особливо в малому та середньому бізнесі. При цьому в основу приватизації може бути закладена ідея конкурсу бізнес-планів покупців підприємств як альтернативних шляхів їх подальшого ефективного функціонування.

Наказом Фонду державного майна України від 26 вересня 1994 р. затверджено Положення про типовий бізнес-план, яке визначає порядок розробки покупцями бізнес-планів і вимоги до них.

Згідно з Положенням бізнес-планом є документ, який містить у собі зобов'язання покупців щодо подальшої експлуатації об'єкта приватизації та обґрунтування можливостей їх виконання відповідно до вимог, що встановлюються Фондом державного майна України.

На даному етапі бізнес-план обов'язково розробляється покупцями у таких випадках:

· продаж об'єкта приватизації за некомерційним конкурсом;

· продаж контрольного пакету акцій на неконкурентних засадах іноземним інвесторам;

· при створенні спільного (за участю держави) підприємства з іноземними інвестиціями.

У бізнес-плані повинна міститися інформація, яка характеризує виробничо-господарську діяльність підприємства за останній рік в цілому та за структурними підрозділами, а також стратегічні напрямки розвитку підприємства на 2, 3, 5-річну перспективу. Заходи та пропозиції, викладені покупцем у бізнес-плані, враховуються в разі підписання договору купівлі-продажу.

Отже, бізнес-план виконує як зовнішні, так і внутрішні функції. При пошуках партнерів, інвесторів і кредиторів добре виконаний та оформлений бізнес-план є найкращою візитною карткою підприємства.

За рахунок чітко визначених кінцевих цілей розробленого бізнес-плану вся справа бізнесу набуває цілеспрямованості, що дозволяє спрямувати енергію та дії підприємств в оптимальне русло. Підготувавши бізнес-план, підприємство отримує інструмент контролю управління, що забезпечує поступове його просування до встановленої мети.

При складанні бізнес-плану відбувається процес самонавчання, а після реалізації передбачених ним дій він служить основою для аналізу фактичних показників. Таким чином, підприємець набуває знань, досвіду та професіоналізму, що неможливо без планування.

В сучасних умовах бізнес-план є робочим інструментом, який описує процес функціонування підприємства, показує, яким чином її керівники мають намір досягти своєї мети. Якісно розроблений бізнес-план допомагає підприємству зростати, завойовувати нові позиції на ринку, розробляти перспективні плани свого розвитку, формувати концепції виробництва нових товарів і послуг та обирати раціональні шляхи їх реалізації.

1.2 Сутність і призначення бізнес-плану

1.3 Зміст і загальна методологія розробки бізнес-плану

Починаючи розробку бізнес-плану, треба чітко уявляти собі, що кожний конкретний план має свої особливості і не існує якогось придатного на всі випадки життя універсального бізнес-плану.

Кожен бізнес-план має свої особливі риси залежно від того, в якій сфері починає працювати підприємець, який капітал він хоче отримати від банку чи інвестиційної компанії.

Незалежно від сфери діяльності та особливостей компанії, яка готує бізнес-план, можна визначити декілька стандартних етапів, які потрібно послідовно пройти при його розробці:

визначення мети написання бізнес-плану.

Як правило, мета визначається переліком проблем, які покликаний вирішити бізнес-план.

чітке визначення кола читачів бізнес-плану.

Потрібно уявляти, чи бізнес-план готується для внутрішнього використання персоналом підприємства, чи він призначений для вивчення іншими особами, яких фірма хоче бачити своїми інвесторами - майбутні акціонери, комерційні банки, венчурні капіталісти та ін.

збір інформації для написання бізнес-плану.

На цьому етапі необхідно виявити джерела інформації, потрібної для розробки бізнес-плану, і накопичити деякий стартовий масив інформації для початку роботи над бізнес-планом.

Вибір структури бізнес-плану і безпосереднє написання тексту пояснювальної записки.

Обсяг та ступінь конкретизації розділів бізнес-плану визначаються специфікою фірми і сфери її діяльності, цілями підприємництва, масштабами бізнесу, а також залежать від контактної аудиторії, на яку він розрахований.

Бізнес-план може бути розроблений за структурою, зображеною на рис.1. Наведену схему бізнес-плану варто розглядати як типову, придатну для використання в різних проектах. Буквальне слідування їй у всіх випадках є недоцільним. Звичайно, мета розробки бізнес-плану визначає його зміст.

На практиці не існує стандартної, універсальної, єдиної для всіх випадків форми бізнес-плану. Конкретний бізнес-план може і не бути детальним. Подана структура бізнес-плану охоплює усі головні розділи, котрі необхідно розробляти, оскільки кожний із них розкриває властиву лише йому функцію.

Розробка бізнес-плану є процесом створення моделі підприємницької діяльності. Тому цілком зрозуміло, що чим менше похибок буде зроблено за його обґрунтування, тим менше проблем постане перед фірмою у процесі реалізації.

Процес складання бізнес-плану має свою обов'язкову внутрішню логіку. Наведені етапи (логіка) є характерними для планування підприємницької діяльності насамперед малих та середніх фірм.

Важливо підкреслити, що підприємці та менеджери не можуть без шкоди для якості «перестрибувати» через ключові етапи процесу складання бізнес-плану.

Розробка бізнес-плану практично розпочинається з розділу «Продукція (послуги) фірми». Цей розділ необхідний для того, щоб переконати клієнтів у перспективності рекомендованого бізнесу і породити довіру до нього, описуючи переваги та особливості пропонованого продукту. В ньому акцентується увага на властивостях продукту, що виокремлюють його з аналогічних товарів, та вигодах (зиску), які (який) може мати клієнт, придбавши його.

Наступні два розділи «Оцінка ринку збуту» і «Конкуренція» за своїм змістом відбивають результати дослідження ринку, тобто охоплюють ідентифікацію власного цільового ринку, обґрунтування місця розміщення бізнесу, визначення власної конкурентної позиції, розрахунок матриці конкурентного профілю з метою об'єктивної оцінки конкурентів, оцінку місткості ринку і можливої власної частки на ньому, прогнозування обсягу річного продажу товару.

Основне завдання розділу «Маркетинг-план» полягає у викладі стратегії виходу свого бізнесу на ринок. Спочатку в ньому фіксується коротка характеристика загальної маркетингової стратегії, потім висвітлюється вибрана фірмою стратегія ціноутворення. Цей розділ має містити також опис каналів збуту продукції і рекламну програму. У заключній частині розділу висвітлюється, як має бути вирішена проблема сервісу та гарантійного обслуговування продукції, що потребує цього.

У розділі «Виробничий план» звичайно виокремлюють такі блоки: основні виробничі операції, машини й устаткування; сировина, матеріали, комплектуючі вироби; виробничі і невиробничі приміщення. Основна увага має бути приділена характеристиці виробничого процесу й організації його здійснення, формуванню матеріально-технічної бази і запасів матеріально-сировинних ресурсів.

«Організаційний та юридичний плани» є дуже важливими розділами бізнес-плану. Вони містять відповіді на такі блоки питань: організаційна схема управління; потреба бізнесу у різних категоріях персоналу; керівники й основні менеджери фірми, мотивація й оплата їхньої праці; необхідні фірмі консалтингові послуги; форма власності й організаційно-правова форма бізнесу, що започатковується.

Якісно розроблений бізнес-план не може обійтись без розділу «Оцінка ризику і страхування». В ньому звичайно висвітлюються типи можливих ризиків у бізнесі; способи реагування на загрози бізнесу, якщо вони виникнуть; заходи щодо нейтралізації або мінімізації можливих негативних наслідків; застосування хеджирування та страхування у сфері власного бізнесу.

Ключовим розділом бізнес-плану є «Фінансовий план»; особливий інтерес він має для інвесторів, оскільки узагальнює результати всіх попередніх розділів, обґрунтовує загальну потребу бізнесу в інвестиціях, визначає економічну ефективність підприємницького проекту. Фінансовий план включає три основні складові: план доходів і витрат (план прибутків та збитків); план грошових надходжень і виплат (плановий касовий бюджет або план руху готівки); плановий баланс.

На доповнення до плану доходів і витрат інвестори звичайно вимагають провести аналіз і розрахувати точку беззбитковості, тобто визначити таку ситуацію, за якої загальні доходи від продажу продукції бізнесу повністю покривають (відшкодовують) усі витрати, що зв'язані з її виготовленням і реалізацією. Точка беззбитковості показує, скільки одиниць продукції необхідно продати, щоб витрати фірми окупились за рахунок її доходів. Вона може бути розрахована за формулою:

Тбз=Взуп/(Цпр-Впз),

де Тбз - точка беззбитковості (кількість одиниць продукції);

Взуп - загальні умовно-постійні витрати, грош. од.;

Цпр - продажна ціна за одиницю продукції, грош. од.;

Впз - питомі змінні витрати, грош. од.

Складання плану грошових надходжень і витрат має на меті:

- визначити періоди, коли бізнесова діяльність може наразитися на дефіцит грошових коштів або їхній надлишок;

- розрахувати, скільки грошей треба буде позичити на ці періоди;

- зафіксувати, на що вони будуть витрачені;

- з'ясувати, коли вони можуть бути повернені.

Цей план формується на основі показників плану доходів і витрат з урахуванням очікуваних зрушень у надходженнях та виплатах грошових коштів. У певні періоди діяльності фірми виплати готівки можуть перевищувати її надходження або навпаки. В таких випадках вирішується питання про отримання або надання короткострокової позики.

Плановий баланс фірми - це фінансовий документ, у якому її кошти згруповані, з одного боку, за їхнім складом і розміщенням, а з іншого - за джерелами фінансування на певну дату. Він відображає співвідношення між ресурсами (активами) фірми та її зобов'язаннями перед кредиторами (пасивами) і власниками частин спільного капіталу (акціонерами).

Звичайно заключним розділом бізнес-плану є «Стратегія фінансування».

У цьому підприємець представляє свої міркування щодо:

- джерел і форм отримання фінансових коштів, які необхідні для реалізації підприємницького проекту;

- умов і строків повернення інвесторам вкладеного капіталу і отримання ними очікуваних доходів.

Джерелами і формами отримання фінансових коштів можуть бути комерційні кредити, банківські позики, кошти від продажу облігацій, кошти різноманітних інвестиційних установ, кошти приватних інвесторів. При цьому можливі різні варіанти поєднання акціонерного і позичкового інвестування. Мають бути також чітко визначені умови і порядок отримання фінансових коштів, відсоток плати за кредит або частка участі у прибутку підприємця.

Після завершення розробки всіх визначених заздалегідь розділів бізнес-плану складається резюме, у якому мають бути відображені особливі риси майбутнього бізнесу, його переваги та основні фінансово-економічні показники. При оформленні готового бізнес-плану резюме розміщують на початку.

Структура бізнес-плану розроблена спеціалістами МФК

Ця схема наближена до структури, за якою розробляються бізнес-плани для Світового банку та Європейського банку реконструкції та розвитку.

Потрібно враховувати, що за такою схемою розробляються бізнес-плани, призначені для отримання, фінансування або для контактів з потенційними партнерами. Бізнес-плани, призначені для внутрішнього користування, можуть бути дещо спрощеними.

Запропонована схема не є догмою, а лише деякою універсальною основою, на яку можуть накладатися різноманітні моменти, пов'язані з розробкою бізнес-планів конкретних проектів.

2. Презентація бізнес плану

2.1 Техніко-економічна характеристика ВАТ виробничо-торгова кондитерська фірма «Ласощі»

Акціонерне Товариство виробничо-торгова кондитерська фірма «Ласощі» було створено у відповідності з рішенням зборів учасників (протокол №1 від 22 серпня 1994 року) членів Організації орендарів та громадян України, що своїми майновими сертифікатами прийняли участь у приватизації державного майна Івано-Франківської харчосмакової фабрики. Товариство було створено шляхом реорганізації орендної харчосмакової фабрики і є правонаступником її прав і обов'язків.

Товариство створюється з метою найбільш повного задоволення громадських потреб, комерційної діяльності, одержання прибутку, шляхом поєднання матеріальної зацікавленості учасників та членів трудового колективу.

Діяльність товариства регламентується Законами України «Про підприємництво», «Про підприємства в Україні», «Про власність», «Про господарські товариства» та іншого чинного законодавства України, а також установчими документами, статутом та установчим договором. Товариство здійснює такі види діяльності:

а) підприємницьку діяльність в сфері:

виробництва товарів народного споживання (кондитерських виробів, східних солодощів, кукурудзяних паличок, тощо);

переробки сільськогосподарської продукції, лікарської сировини рослинного походження, продукції бджільництва;

б) надання послуг в сфері побуту, маркетингу, перевезень, експедиції, посередницької діяльності;

в) торгова, торгово-посередницька, торгово-закупівельна, торгово-комісійна діяльність, в тому числі при організації в'їздної торгівлі;

г) представництва інтересів юридичних осіб та громадян при здійсненні всіх видів угод;

д) організація і здійснення оптової та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту в порядку, встановленому законодавством України;

є) ділерська, зовнішньоекономічна діяльність.

Діяльність, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється після одержання відповідного дозволу.

Товариство може створювати дочірні та інші підприємства з правами юридичної особи, відкривати філії, представництва, відособлені підрозділи з правом відкриття поточних і розрахункових рахунків, в тому числі і закордоном. Воно може об'єднуватись на договірній основі з юридичними особами і громадянами (в тому числі іноземними) для сумісної діяльності, створювати спільні підприємства з іноземними юридичними особами та громадянами на території України і за кордоном, вступати в асоціації, консорціуми та інші господарські об'єднання.

Майно ВАТ виробничо-торгова кондитерська фірма «Ласощі» становлять основні фонди та оборотні кошти, вартість яких відображається в самостійному балансі. Джерелами формування майна є:

- майно передане йому учасниками;

- доходи, одержані в результаті господарської діяльності

- доходи від цінних паперів;

- кредити банків та інших кредиторів

- майно придбане товариством у відповідності зі статутом в порядку, встановленому законодавством;

- безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій підприємств та громадян, інші джерела, не заборонені законодавством

Майно, як викуплене в процесі приватизації так і набуте з 1 червня 1994 року до моменту державної реєстрації товариства є його колективною власністю . Товариство наділяється правом повного господарського відання щодо вкладів учасників до статутного фонду, майна, набутого внаслідок господарської діяльності та інших підстав, не заборонених законодавствам.

Шкода і збитки, заподіяні ВАТ виробничо-торгова кондитерська фірма «Ласощі» в результаті порушення його майнових прав громадянами юридичними особами та державними органами, відшкодовуються за рішенням арбітражного або районного суду.

Статутний Фонд товариства створений за рахунок:

- майна вартістю 1 470 000 грн. викупленого Організацією орендарів та громадянами України за рахунок, майнових сертифікатів;

- власного майна Організації орендарів на суму 1 365 000 грн., що персоніфіковане серед його членів.

Загальна сума статутного фонду становила 2 835 000 грн.

Розподіл статутного Фонду на частки між учасниками визначається додатком до установчого договору, укладеного у відповідності з вимогами Закону України «Про господарські товариства»

Господарська діяльність здійснюється на, базі власного орендованого, переданого у господарське відання або наданого в безоплатне користування майна, кредитів, власних оборотних коштів.

Підприємство у відповідності з законодавством України несе відповідальність за додержання вимог по охороні і раціональному використанні та відновленні природних ресурсів, а також за додержанням нормативів викидів та скидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище і розміщення, відходів. Продукція та послуги підприємства повинні відповідати державним стандартам гігієнічним нормам і іншим вимогам діючого законодавства.

Товариство реалізує свою продукцію, надає послуги по цінам і тарифам, що встановлюються самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених законодавством України - за державними цінами і тарифами. ВАТ виробничо-торгова кондитерська фірма «Ласощі» може реалізовувати продукцію, надавати послуги в кредит із сплатою покупцями процентів за користування цим кредитом. Для оформлення таких угод товариство може застосовувати в господарському обороті векселі.

Прибуток утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них затрат і витрат на оплату праці. 3 балансового прибутку сплачуються проценти по кредитах банку та інших кредиторів, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі, створюються фонди товариства. Прибуток, який залишається після відрахувань у фонди, розподіляється щоквартально між учасниками пропорційно їх часткам у статутному фонді, а збитки покриваються за рахунок резервного фонду.

Вищим органом управління товариства є збори учасників які складаються с учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів пропорційну розміру їх часток у статутному фонді.

Проведення зборів оформляється протоколом. Кожний із учасників має право на одержання належним чином оформлених витягів з протоколів зборів.

Збори учасників обирають голову товариства до компетенції якого входить реєстрація присутніх на зборах з зазначенням кількості голосів, організація ведення протоколів зборів та видача належним чином завірених витягів з них, а також скликання позачергових зборів при наявності для цього підстав. Будь-хто з учасників має право вимагати розгляду питання на зборах за умови, що воно ним поставлено не пізніше як за 25 днів до початку зборів.

Учасникам повинна бути надана можливість ознайомитися з документами пов'язаними з порядком денним, не пізніше як за 7 днів до скликання зборів.

До компетенції зборів учасників відноситься вирішення таких питань:

- визначення основних напрямків діяльності товариства, затвердження планів господарської діяльності і звітів про їх виконання;

- внесення змін до статуту товариства;

- обрання та відкликання Голови товариства, членів ревізійної комісії, обрання та звільнення директора;

- затвердження річних звітів, результатів ревізій, вирішення питання розподілу прибутку і покриття збитків;

- створення, реорганізація та ліквідація відособлених підрозділів, дочірніх підприємств, затвердження положень і статутів про них, призначення і звільнення їх керівників;

- винесення рішень про притягненім до матеріальної відповідальності директора, керівників дочірніх

- підприємств, філіалів;

- затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів, визначення організаційної структури товариства, умов оплати праці;

- затвердження договорів (угод) укладених на суму, що перевищує розмір статутного та резервного Фондів товариства;

- встановлення розміру, форми та порядку внесення учасниками додаткових вкладів;

- прийняття рішення про придбання частки учасника;

- виключення учасника з товариства;

- визначення складу та об'єму відомостей, що становлять комерційну таємницю та порядку її захисту;

- вирішення конфліктних ситуацій, що виникають між адміністрацією та трудовим колективам товариства;

- прийняття рішення про вступ в асоціації, інші господарські об'єднання;

- визначення умов контракту з директором та умов оплати;

- прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії затвердження ліквідаційного балансу.

Виконавчим органом товариства є директор, який обирається зборами учасників. З директором укладається контракт, який від імені товариства за дорученням зборів підписує один із учасників.

Директор вирішує всі питання діяльності товариства за винятком тих, що віднесені статутом до компетенції зборів учасників. Збори учасників в свою чергу можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції директора, який без довіреності представляє інтереси товариства в державних, органах, на підприємствах, організаціях, установах, судах з усіма правами, що надаються законом позивачу, відповідачу і третій особі.

Товариство приймає на роботу по трудовому контракту головного бухгалтера, який несе обов'язки, користується всіма правами, які встановлені для головних бухгалтерів державних підприємств і організацій.

Тобто структура управління ВАТ виробничо-торгова кондитерська фірма «Ласощі» має наступний вигляд:

Товариство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, веде статистичну звітність згідно чинного законодавства.

Директор та головний бухгалтер товариства несуть дисциплінарну, матеріальну або кримінальну відповідальність за перекручення державної звітності. Товариство ж надає державним органам інформацію необхідну для оподаткування і ведення загальнодержавної системи збору і обробки економічної інформації у порядку і строки, встановлені законодавством.

Ревізійна комісія вправі помагати від посадових осіб товариства надання їй усіх необхідних матеріалів, бухгалтерських або інших документів, а також особистих пояснень.

Рис.

Контроль за окремими сторонами діяльності товариства здійснює державна податкова інспекція, державні органи, на які покладено нагляд за безпекою виробництва та праці, інші органи відповідно до законодавства України.

Трудовий колектив товариства складають громадяни, які своєю працею приймають участь в діяльності створеного товариством підприємства. Умови праці, режим робочого часу і відпочинку працівників встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку на основі норм трудового законодавства України.

Рішення по соціально-економічних питаннях, які стосуються діяльності товариства виробляються і приймаються за участю трудового колективу. Взаємовідносини трудового колективу з адміністрацією, охорона праці і соціальний розвиток, участь колективу в управлінні, регулюється законодавством, статутом і колективним договором.

Інтереси трудового колективу у взаємовідносинах з адміністрацією представляє Рада трудового колективу, яка обирається відкритим голосуванням на загальних зборах трудового колективу строком на три роки не менше як 2/3 голосів.

Трудовий колектив ВАТ виробничо-торгова кондитерська фірма «Ласощі» складає його організаційну структуру, яка складається з:

трьох основних цехів: кондитерський, вафельний, халвовий;

допоміжних цехів: відділ постачання, відділ головного механіка, відділ охорони (див.рис.2.2).

Рис.

Аналіз фінансово-господарського стану на підприємстві ВАТ виробничо-торгова кондитерська фірма «Ласощі» проводить приватна аудиторська компанія. Вона проводить розрахунки таких основних показників: коефіцієнт ліквідності, коефіцієнт фінансової стійкості, коефіцієнт фінансової незалежності, коефіцієнт ефективності використання активів, коефіцієнт ефективності використання власних коштів. Ми постараємось провести аналогічні розрахунки, і розрахувати вказані показники за чотирирічний часовий проміжок.

Аналіз грошових коштів має важливе значення при визначенні платоспроможності та ліквідності підприємства. Потреба в аналізі ліквідності балансу виникає у зв'язку з необхідністю оцінити рівень кредитоспроможності підприємства, а кредитування на сьогоднішньому етапі для ВАТ виробничо-торгова кондитерська фірма «Ласощі» є одним з найоптимальніших шляхів налагодження більш ефективного виробництва та розвитку маркетингових програм.

1. Коефіцієнт ліквідності

Загальний коефіцієнт покриття

Розраховується за формулою:

2007 рік - ;

2008 рік - ;

2009 рік - ;

2010 рік - .

Проміжний коефіцієнт покриття

Розраховується за формулою:

2007 рік - ;

2008 рік - ;

2009 рік - ;

2010 рік - .

2. Коефіцієнт фінансової стійкості

2007 рік - ;

2008 рік - ;

2009 рік - ;

2010 рік - .

3. Коефіцієнт фінансової незалежності

Розраховується за формулою:

2007 рік - ;

2008 рік - ;

2009 рік - ;

2010 рік - .

Загальний коефіцієнт покриття, що характеризує можливість повного розрахунку з кредиторами за рахунок наявності оборотних коштів становить величини, значно вищі оптимального значення - 1,0. Проміжний коефіцієнт покриття, що характеризує можливість погашення можливих боргів за рахунок наявних фінансових коштів. Коефіцієнт фінансової незалежності величини близькі до одиниці, що характеризує високий рівень власних коштів у валюті балансу. Проаналізувавши ці дані, можна зробити висновок, що діяльність ВАТ виробничо-торгова кондитерська фірма «Ласощі» є досить ефективною, рентабельною та перспективною в галузі власного виробництва та торгівлі.

2.2 Сучасний стан виробничо-комерційної діяльності підприємства

Про стан виробничо-комерційної діяльності ВАТ виробничо-торгова кондитерська фірма «Ласощі» свідчать фінансові показники, оскільки вони відображають наскільки ефективно підприємством втілюється концепція вдосконалення виробництва. Очевидним є те, що чим вищий рівень наявності технологічного обладнання, допоміжних матеріалів, фондів, тим вища ефективність та рентабельність продукції, що виробляється даним підприємством. Динаміка відповідних показників приводиться нами у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Динаміка забезпеченості ВАТ виробничо-торгова кондитерська фірма «Ласощі» основними фондами, тис. грн.

Наглядно така динаміка відображена на діаграмі, що приводиться у додатку А. Вважаючи, в рамках даного аналізу, 2007 рік базисним, можна оцінити зміни за допомогою числових величин, розрахувавши темпи росту базисним методом , за формулою:

та темпи приросту ланцюговим методом за формулою:

Дані розрахунків приводяться у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Аналіз забезпеченості ВАТ виробничо-торгова кондитерська фірма «Ласощі» основними фондами

Про фінансовий стан ВАТ виробничо-торгова кондитерська фірма «Ласощі»свідчить також звіт підприємства про фінансові результати та їх використання, динаміка показників якого відображена у таблиці 2.3. та графічно у додатку Б.

Таблиця 2.3 - Динаміка фінансових результатів господарської діяльності ВАТ виробничо-торгова кондитерська фірма «Ласощі», тис.грн.

Для розрахунків темпів росту та приросту скористаємось формулами (2.5) та (2.6), а також методологією вказаною вище. Результати розрахунків приводяться у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 - Аналіз фінансових результатів господарської діяльності ВАТ виробничо-торгова кондитерська фірма «Ласощі»

Вказані та розраховані нами показники, свідчать про те, що підприємство ВАТ виробничо-торгова кондитерська фірма «Ласощі» є досить прибутковим підприємством, проте з розглянутого нами періоду лише у 2010 році спостерігається зростання прибутків та інших показників. Хоча негативним є також зростання виробничих запасів підприємства.

Чистий прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства, розподіляється на придбання основних та допоміжних матеріалів, транспорту, необхідного обладнання та устаткування для виробничої та торговельної діяльності, на оплату праці тощо.

Нижче наведено дані про розподіл прибутку ВАТ виробничо-торгова кондитерська фірма «Ласощі».

Таблиця 2.5 - Розподіл прибутку ВАТ виробничо-торгова кондитерська фірма «Ласощі».

Для подальшого аналізу дані представлені в таблиці 2.5 доцільно інтерпретувати графічно у вигляді діаграми (див.рис.2.3).

Рис.2.3 - Динаміка розподілу прибутку ВАТ виробничо-торгова кондитерська фірма «Ласощі».

З приведеної діаграми видно, що більша частина прибутку йде на оплату праці. Позитивними є тенденції до зростання цих витрат та відрахувань на соціальні заходи, що створює зацікавленість працівників товариства в результатах своєї праці й змушує їх працювати більш ефективніше. Таким чином видно, що трудові ресурси на ВАТ виробничо-торгова кондитерська фірма «Ласощі» займають важливе місце в господарській діяльності. На підприємстві створено умови праці, що відповідають вимогам трудового законодавства України. Поряд з цим видно, що меншими в структурі витрат є витрати на виробничий розвиток, що приводить до застарівання виробничих потужностей, а відтак й до зростання собівартості продукції, що, в свою чергу, зумовлює зниження загальної конкурентоздатності даного підприємства (див рис.2.4).

Рис.2.4 - Структура витрат ВАТ виробничо-торгова кондитерська фірма «Ласощі» у 2010 році

Далі зазначимо, що як видно зі схеми, представленої на рис.2.2. на підприємстві ВАТ виробничо-торгова кондитерська фірма «Ласощі» існує відділ збуту та постачання, який очолює заступник директора, та плановий відділ, які у взаємодії повинні здійснювати процес управління маркетингом:

- проводити аналіз ринкових можливостей;

- відбирати цільові ринки;

- розробляти комплекс маркетингу;

- втілювати в життя маркетингові заходи.

Проте в реальності дане підприємство має налагоджену ще за радянських часів збутову орієнтацію виробництва, тобто працює за схемою, представленою на рис.1.1. Таким чином про сучасний стан виробничо-комерційної діяльності підприємства на основі концепції маркетингу можна говорити лише як про вжиття окремих заходів маркетингового характеру. А саме, вказаними трохи вище структурними елементами розглядуваного підприємства здійснюються наступні функції:

- вивчення попиту на власну продукцію;

- аналіз якості продукції;

- сегментація регіонального ринку збуту продукції;

- аналіз зміни цін на дану продукцію;

- організація збуту продукції;

- вивчення конкурентів;

- залучення оптових покупців шляхом надання системи знижок.

3. Способи підвищення ефективності презентації бізнес-плану