Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

методологічні та організаційні засади статистичного забезпечення управління регіональним розвитком

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з найважливіших умов ефективного зростання регіональної економіки є активний вплив управлінських рішень на розвиток продуктивних сил. Такий вплив здійснюється за двома основними напрямами: вирішення регіональних проблем розвитку держави та розв'язання окремих проблем розвитку регіону. Це зумовлює необхідність побудови нової системи обліку і статистики, завдяки якій усі рівні управління будуть забезпечені повною та достовірною інформацією для здійснення управлінських функцій.

Нині діюча система забезпечення органів управління регіону статистичною інформацією значною мірою не відповідає їх вимогам. Це є наслідком ряду причин: відомчої розрізненості інформаційно-статистичних ресурсів, що зумовлює зниження ефективності прийняття рішень; відсутності комплексного підходу до створення системи статистичного забезпечення управлінських процесів на всіх рівнях влади; недостатньої повноти охоплення статистичними спостереженнями суб'єктів господарської діяльності в регіоні. Існуюча статистична система забезпечує можливість аналізу проблем розвитку регіону в цілому, але на рівні окремого міста (району) інформація зазвичай не є репрезентативною. Для аналізу ситуацій в розрізі малих територій вибір показників значно обмежений у зв'язку з відсутністю відповідної інформаційної бази. Оцінити соціально-економічну структуру міста чи району досить проблематично.

Виходячи з цього, основним завданням розвитку регіональної статистичної інформаційної системи має бути її максимальне наближення до потреб управління економікою регіону. Для цього необхідно удосконалити систему статистичних показників та розробити нові технології статистичного аналізу розвитку регіонів. Це, у свою чергу, вимагає формування методологічних та організаційних засад статистичного забезпечення управління соціально-економічним розвитком регіону.

Дослідженню проблем управління регіональним розвитком присвячені роботи вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів: Д. Богині, В. Василенка, О. Гранберга, Г. Гутмана, Б. Данилишина, М. Долішнього, А. Колота, В. Лексіна, І. Лукінова, В. Павлова, В. Симоненка, М. Чумаченка та ін.

Регіональні аспекти статистичного оцінювання соціально-економічних проблем знайшли своє відображення в працях вчених-статистиків: А. Головача, В. Данилка, І. Єлісєєвої, А. Єріної, В. Захожая, І. Калачової, В. Михайлова, О. Осауленка, Я. Побурка, М. Пугачової, В. Саріогло та ін.

Водночас слід зауважити, що в наявних дослідженнях недостатньо уваги було приділено вдосконаленню статистичного забезпечення регіонального управління в Україні. Зокрема, потребують системного вивчення та вдосконалення методологія статистичного оцінювання розвитку регіону, система показників ефективності регіональної економіки, методи статистичного оцінювання впливу окремих галузей на економічний розвиток територій. Необхідним є створення методики проведення регіонального моніторингу з урахуванням специфіки розвитку території, методичних підходів до статистичного оцінювання обсягів економіки, що безпосередньо не спостерігається. Відсутність вирішення вказаних проблем перешкоджає розробленню ефективних управлінських дій з реалізації політики сталого розвитку регіону.

Вищенаведене доводить актуальність теми дисертації, що присвячена розробці методологічних та організаційних засад статистичного забезпечення управління регіональним розвитком.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами. Дисертаційна робота пов'язана з виконанням плану науково-дослідних робіт кафедри статистики Державної академії статистики, обліку та аудиту за темою “Розробка методологічних засад статистичного дослідження соціально-економічного розвитку регіонів України” (номер державної реєстрації 0104U007182), автором запропоновано методи виконання міжрегіональних зіставлень, а також кафедри державного і регіонального управління Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за темами “Методологічне забезпечення програми сталого розвитку Криму” (номер державної реєстрації 0197U018282), роль автора полягає у визначенні методологічних аспектів статистичного аналізу стану економіки регіону; “Програмно-цільове управління розвитком підприємництва в АРК” (номер державної реєстрації 0102U001404), автором побудовано систему статистичного забезпечення управління розвитком підприємницької діяльності в АРК; “Розробка організаційно-економічного механізму реструктуризації економіки в регіонах України (на прикладі кримського регіону)” (номер державної реєстрації 0199U00134), автором розроблено механізм статистичного оцінювання ефективності структурних змін в економіці кримського регіону.

Дисертаційна робота виконувалася згідно з паспортом спеціальності 08.00.10 - статистика за напрямами:

– методологія статистичних досліджень як база побудови методичного забезпечення;

– адаптація методичного забезпечення до специфіки соціально-економічних явищ і процесів, інформаційної бази та об'єктів управління;

– програмно-методологічні й організаційні засади статистичного спостереження у відповідності з потребами різних рівнів управління економікою;

– теоретико-методологічні засади побудови системи статистичних показників соціально-економічного розвитку;

– комплексне використання системи статистичних показників в аналізі структури, динаміки та взаємозв'язків соціально-економічних процесів;

– статистичне забезпечення управління збалансованістю соціально-економічного розвитку.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення методологічних та організаційних засад статистичного забезпечення управління соціально-економічним розвитком регіону. Для досягнення цієї мети сформульовано завдання методологічного, методичного та практичного характеру, що розв'язувалися в дисертаційній роботі:

– обґрунтувати основні напрями розвитку регіональної статистики для інформаційного забезпечення управління регіональними соціально-економічними процесами;

– дослідити особливості регіонального моніторингу соціально-економічного розвитку регіону;

– удосконалити методологічні засади статистичного вимірювання величини економічного потенціалу регіону;

– узагальнити методичні підходи до статистичного оцінювання рівня економічного зростання в регіоні;

– побудувати модель взаємозалежностей соціальних та економічних показників розвитку регіону;

– адаптувати показники статистичних обстежень до методів побудови системи регіонального рахівництва;

– обґрунтувати напрями використання статистичних методів при визначенні ефективності регіональної економіки;

– розробити методологічні підходи до побудови статистичного забезпечення регіонального управління;

– побудувати систему статистичного моніторингу виконання регіональних програм.

Об'єктом дослідження є соціально-економічні процеси в регіоні.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та організаційні засади статистичного вивчення соціально-економічного стану регіону для цілей управління.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну і методичну основу дисертаційної роботи становить системний підхід до розв'язання проблем статистичного забезпечення регіонального управління. Для вирішення сформульованих завдань використовувалися загальнонаукові методи, а саме: структурно-функціональний, аналіз, синтез, моделювання, що дало можливість розробити методологічні та організаційні засади забезпечення управлінських рішень. Застосовувалися також методи статистичного вивчення динаміки та порівняльного аналізу при дослідженні тенденцій розвитку регіону; методи кореляційно-регресійного, факторного аналізу, за допомогою яких були встановлені взаємозв'язки і взаємозалежність макроекономічних показників. На підставі індексного методу було здійснено статистичне оцінювання регіональної ефективності, охарактеризовано вплив факторів на динаміку рівня доходів населення. Використання методів узагальнення та систематизації дало можливість сформувати методологічні засади розробки управлінських рішень за результатами статистичного аналізу.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, що регулюють різні аспекти діяльності в регіоні, офіційні публікації та методичні матеріали Держкомстату України та Головного управління статистики в АР Крим, міністерств і відомств України та АР Крим, дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених та спеціалістів, результати наукових розробок і власні розрахунки автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розв'язанні важливої наукової проблеми: розробки методологічних та організаційних засад статистичного забезпечення управління соціально-економічним розвитком регіону.

Найбільш вагомі теоретичні та практичні результати, що характеризують новизну дослідження й особистий внесок автора, такі:

вперше:

Ш обґрунтовано методологічні засади статистичного забезпечення регіонального управління на основі системного підходу та визначено принципи функціонування статистичної системи в регіоні, яка б відповідала потребам регулювання соціально-економічних процесів;

Ш розроблено методичні підходи до оцінювання рівня забезпеченості органів місцевої влади статистичною інформацією, що дозволило оцінити можливості статистичної системи при виробленні управлінських рішень та визначити напрями її вдосконалення;

Ш сформовано теоретичні засади організації та проведення територіально орієнтованого моніторингу соціально-економічного розвитку регіону, що сприятиме забезпеченню повноти та достовірності статистичних даних у сфері регіональних досліджень;

Ш розроблено методологічні підходи до побудови системи регіонального рахівництва та визначено напрями адаптації до неї показників статистичних обстежень, що сприяє забезпеченню обґрунтованості управлінських рішень щодо напрямів та пріоритетів розвитку регіону;

Ш запропоновано статистичну модель розрахунку обсягу економіки, що безпосередньо не спостерігається, для одержання повної інформації стосовно величини валового регіонального продукту з урахуванням особливостей обліку показників у регіоні в розрізі видів економічної діяльності;

Ш запропоновано механізм статистичного моніторингу реалізації заходів регіональних програм, який сприяє створенню ефективної системи організації контролю виконання управлінських рішень.

Удосконалено:

Ш методологічні та організаційні засади розвитку регіональної статистики в контексті забезпечення потреб управління, які, на відміну від існуючих підходів, більш системно та конкретно розкривають принципи її побудови;

Ш структуру єдиної інформаційної системи, що забезпечує розширення можливостей статистичного дослідження на регіональному рівні. На відміну від діючих систем, запропонована модель структури дозволяє виконувати аналіз гармонізованих статистичних та адміністративних показників;

Ш методичні положення щодо статистичної оцінки економічного потенціалу регіону як вартості наявних ресурсів у регіоні. Новизна підходу полягає в тому, що всі види ресурсів кількісно оцінюються на підставі офіційної статистичної інформації та не потребують експертних оцінок, і таким чином виключається суб'єктивний фактор при розрахунку складових ресурсу.

Дістали подальшого розвитку:

Ш методологічні засади побудови моделі вимірювання взаємозв'язків та взаємозалежностей показників соціального розвитку адміністративних територій та темпів їх економічного зростання, визначено принципи відбору показників та обґрунтовано коректність їх використання. Такий підхід дозволяє системно оцінити розвиток територій на основі результатів розрахунку запропонованих сумарних коефіцієнтів;

Ш методичне забезпечення статистичного оцінювання рівня економічного зростання регіону, яке містить нові підходи до використання методів аналізу, модифікованих відповідно до регіональних особливостей, що дало можливість визначити та врахувати специфіку досліджуваних процесів;

Ш напрями статистичного аналізу регіональної ефективності, які, на відміну від існуючих підходів, оцінюють диференціацію індикаторів регіонального розвитку та ресурсний аспект ефективності.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що основні положення роботи втілені в практичну діяльність Головного управління статистики в АР Крим, конкретні пропозиції придатні для використання в діяльності регіональних органів державної статистики України. Практичне значення мають розроблені автором рекомендації та методичні підходи, що стосуються основних принципів формування системи статистичного забезпечення управління регіональним розвитком, а саме:

– структури та змісту сучасної регіональної бази статистичних показників;

– системи територіально орієнтованого моніторингу соціально-економічного розвитку регіону;

– методики статистичного оцінювання економічного потенціалу регіону;

– завдань статистичного забезпечення та обґрунтування управлінських рішень.

Науково-практичні результати дисертації використані Державним комітетом статистики України при розробці заходів, спрямованих на вдосконалення розвитку регіональної та муніципальної статистики (довідка № 17/1-9/30 від 05.03.2008 р.).

Методичні розробки стосовно аналізу ефективності розвитку регіональних господарських комплексів, моделювання зв'язків макроекономічних показників використані Міністерством економіки Автономної Республіки Крим (довідка № 110/12 від 08.01.2008 р.).

Висновки та рекомендації наукових досліджень застосовані Міністерством промислової політики, транспорту, зв'язку та паливно-енергетичного комплексу в процесі розробки Програми розвитку промисловості АР Крим на 2008 рік та моніторингу виконання програмних заходів (довідка № 01.1/10 від 08.01.2008 р.).

Результати роботи були використані в практичній діяльності Постійної комісії по економічній, бюджетно-фінансовій та податковій політиці Верховної Ради Автономної Республіки Крим при підготовці інформаційно-аналітичних матеріалів з питань розвитку економіки регіону (довідка № 03-11/8 від 06.02.2008 р.).

Запропоновані в дисертації методи аналізу тенденцій розвитку економіки окремих територій, технологія проведення моніторингу програмних заходів застосовуються Ялтинським і Керченським міськими виконавчими комітетами та Бахчисарайською районною державною адміністрацією в практичній діяльності щодо забезпечення ефективного функціонування господарського комплексу адміністративно-територіальних одиниць (довідки № 02.1-27/1 від 08.01.2008 р.; № 02-18/351 від 25.02.2008 р.; № 02.1-31/280 від 30.01.2008 р.).

Теоретичні та методологічні положення роботи запроваджено в навчальний процес Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського при викладанні курсів “Статистика”, “Регіональне управління” (довідка № 802-06.14/17 від 08.01.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дослідження виконано одноосібно та містить викладення авторського підходу до вирішення наукової проблеми формування методологічних та організаційних засад статистичного забезпечення управління соціально-економічним розвитком регіону в аспекті підвищення адаптованості системи статистичної інформації до потреб регіонального управління.

Наукові положення, висновки, рекомендації, що виносяться на захист, розроблені автором самостійно. У дисертації не використовувалися матеріали кандидатської дисертації.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні, методологічні та методичні положення і результати дисертації доповідались автором на міжнародних та національних науково-практичних конференціях: національній конференції “Сучасний стан та перспективи розвитку регіональної статистики” (АР Крим, Ялта, вересень 2002 р.); науково-практичній конференції “Стратегія розвитку державної статистики до 2008 р.” (АР Крим, Судак, вересень 2003 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Національні ринки України” (АР Крим, Алушта, вересень 2003 р.); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України” (АР Крим, Алушта, вересень 2003 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розвитку статистики” (АР Крим, Ялта, вересень 2004 р.); науково-практичній конференції “Соціально-економічні проблеми розвитку регіону” (АР Крим, Сімферополь, квітень 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Перспективні напрямки розвитку державної статистики України” (АР Крим, Алушта, вересень 2005 р.); міжнародній науково-практичній конференції вчених та спеціалістів “Теорія і практика підприємницької діяльності” (АР Крим, Сімферополь, жовтень 2006 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 30 наукових праць загальним обсягом 51,15 друк. арк., з них особисто автору належить 39,62 друк. арк., у тому числі 2 монографії, серед яких одна одноосібна обсягом 27,66 друк. арк., 24 статті у наукових фахових виданнях, 4 праці в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи - 467 сторінок друкованого тексту, який включає 52 рисунки на 25 сторінках, 109 таблиць на 52 сторінках, 13 додатків на 51 сторінці. Список використаних джерел містить 236 найменувань на 22 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

статистика соціальна економічна інформаційна

У вступі розкрита актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, об'єкт та предмет дослідження, розроблено концептуальну схему побудови статистичного забезпечення регіонального управління (рис. 1). Також наведено характеристику наукової новизни і практичної значущості одержаних результатів, відомості щодо їх апробації та кількості публікацій за темою дисертаційної роботи.

Рис. 1. Концептуальна схема статистичного забезпечення управління соціально-економічним розвитком регіону

Розділ 1 “Теоретико-методологічні засади статистичного дослідження розвитку регіону як об'єкта управління” присвячений розробці методології визначення базових елементів механізму управління регіональним розвитком, аналізу поняття “регіон” з позиції його статистичного вивчення

Показано, що поняття “регіон” у науковій літературі не має однозначного трактування. Разом з тим у Законі України “Про стимулювання розвитку регіонів” та в Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року під регіоном розуміються території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Саме в такому значенні термін “регіон” застосовується в практичній діяльності органів державної статистики і використовується автором у дисертаційній роботі. Інші адміністративно-територіальні одиниці держави, розташовані в регіонах, у статистичній системі відображуються відповідно до Державного класифікатора об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ).

Аналіз стратегічних пріоритетів у сфері реалізації державної регіональної політики став основою для обґрунтування автором системи конкретних механізмів регулювання регіонального розвитку. Основними напрямами регулювання регіонального розвитку визначено: підвищення ефективності використання природно-ресурсного потенціалу; демографічну політику, політику використання людського капіталу; політику інвестиційно-інноваційного забезпечення функціонування регіону; розвиток соціальної та економічної сфер; трансформацію ринкової інфраструктури.

Доведено, що необхідною умовою забезпечення системного дослідження економічних та соціальних процесів у регіоні є розвиток регіональної статистики як інформаційної бази управління. При цьому зазначена галузь статистики відрізняється від інших розділів статистичної науки та практики насамперед тим, що в ній спостерігаються та аналізуються територіально розподілені статистичні дані. Саме тому організаційні принципи регіональної статистики розробляються з огляду на необхідність удосконалення методології формування системи показників статистичних обстежень.

Визначено особливості регіональної статистики (в економічній сфері) як проміжної ланки між макроекономічною статистикою та статистикою підприємств. З одного боку, регіональна статистика відбиває підсумки господарської діяльності підприємств та організацій регіону і в цьому розрізі характеризує ефективність використання всіх видів ресурсів у рамках територіальної системи. З іншого боку, система показників регіональної статистики відображає комплексність та взаємозалежність видів діяльності, спеціалізацію економіки регіону.

Для реалізації ефективного управління на регіональному рівні обґрунтовано необхідність розв'язання двох видів завдань регіональної статистики, а саме: завдань, що відповідають проблемам соціально-економічної статистики на рівні країни в цілому, та завдань, характерних власне для регіональної статистики. Сформульовано основні завдання першого блоку, до яких віднесені: вдосконалення системи статистичних спостережень; розширення сфери вибіркових обстежень, інтегрування різних видів статистичних обліків; удосконалення методології формування показників статистичних обстежень та аналізу зведеної статистичної інформації; забезпечення вірогідності й оперативності звітних даних; запровадження в практику статистичного обліку нових та вдосконалення існуючих інформаційних технологій.

Розроблено систему завдань другого блоку, тобто характерних для регіональної ланки статистики. До цієї системи увійшли: оцінка та аналіз потреб органів управління у статистичній інформації; створення системи показників, що характеризують соціально-економічний стан регіону; розробка та проведення спеціальних регіональних статистичних обстежень; підвищення рівня узагальнення статистичної інформації, розробка методик обчислення інтегральних показників; створення регіональних інформаційних систем; розвиток методології регіонального рахівництва; покращання роботи з користувачами.

Для формування ефективної системи статистичного забезпечення регіонального управління розроблено відповідну структурно-логічну модель (рис. 2).

Виділено короткострокові, середньострокові та довгострокові завдання регіональної статистики, що будуть вирішуватися в рамках реалізації Стратегії розвитку державної статистики на період до 2012 року. Перша група складається з таких завдань: удосконалення законодавчої бази, розробка нових методологічних засад статистичного забезпечення управління. Середньострокові завдання націлені на створення регіонального банку даних та вдосконалення методики статистичного аналізу. До довгострокових завдань віднесено вирішення питань, що можуть виникнути у зв'язку з розгортанням адміністративно-територіальної реформи.

У другому розділі “Інформаційна база статистичного вивчення соціально-економічної ситуації в регіоні” визначено організаційні засади статистичного дослідження проблем розвитку соціальної та економічної системи територій. Для цього проаналізовано сучасні напрями формування регіональної бази статистичних показників. У результаті дослідження виявлено, що в більшості галузей статистики мають місце недоліки при формуванні програм та встановленні періодичності статистичних спостережень. У зв'язку з цим у роботі сформульовані пропозиції щодо підвищення якості первинної інформаційної бази.

Розроблено методичні підходи до оцінювання достатності статистичної інформації, що надається органам місцевої влади. Оцінка можливостей статистичної інформаційної системи при виробленні управлінських рішень ґрунтується на дослідженні таких параметрів інформації: забезпеченість (Х), оперативність (Y), повнота (Z).



Рис. 2. Структурно-логічна модель формування системи статистичного забезпечення регіонального управління

Виділено такі блоки статистичної інформації: соціальний розвиток (SD), який включає: доходи населення (), демографію та зайнятість населення (), соціальний захист (), соціальний розвиток (); економічний розвиток (ED), який охоплює: інвестиційно-інноваційну діяльність (), ринкові перетворення, розвиток підприємництва (), розвиток виробничих галузей (), розвиток сфери послуг (); природно-ресурсний потенціал (NR), що складається з показників навколишнього середовища () та основних фондів (). При цьому обґрунтовано необхідність вивчення запропонованих параметрів достатності інформації при виконанні таких управлінських функцій: нормативно-правової, адміністративної, інформаційної, економічної, організаційної . З метою одержання кількісної оцінки регіонального інформаційно-статистичного ресурсу розроблено спеціальну анкету. Відповіді 35 груп експертів , якими виступали представники органів управління різних рівнів, стали підставою для побудови матриці типу “методи-ресурси”.

На основі даних анкет побудовані матриці зведених показників з усіх параметрів обстеження (Х, У, Z). З метою узагальнення інформації за кожним блоком показників виконувалося осереднення даних ( наприклад, розрахунок параметру забезпеченості для блоку показників соціального розвитку в розрізі напрямів управлінської діяльності: , де відповідає позначенням in, po, si, ed; ).

Аналіз кількісних показників оцінки достатності інформації для користувачів (розробників управлінських рішень) дозволив установити факт недостатності забезпечення органів управління регіону, міст та районів необхідною інформаційно-статистичною базою.

При цьому виявлено, що на регіональному рівні значна частина показників зведеної статистичної інформації залишається незатребуваною користувачами, водночас існує незадоволений попит на іншу її частину (рис. 3).



Рис. 3. Зіставлення попиту та пропозиції статистичної інформації на регіональному рівні управління

У процесі аналізу визначено причини вказаного дисбалансу, а саме: відсутність у програмах статистичних спостережень окремих показників, які характеризують регіональну специфіку економіки та соціальної сфери; особливості структури вихідної інформації, що унеможливлюють формування відповідей на нерегламентні питання; низька оперативність розробки зведених даних, що не дозволяє приймати вчасно необхідні рішення; неповне охоплення обліком одиниць генеральної сукупності при суцільних обстеженнях; неможливість дорахунку показників за малими територіями у зв'язку з низькою репрезентативністю вибірки.

На основні побудованих схем формування інформаційної бази первинних показників та зведеної статистичної інформації розроблені пропозиції щодо вдосконалення програм спостережень та змісту показників.

Результати виконаних досліджень доводять, що основою створення організаційної схеми регіонального статистичного моніторингу є розробка підходів до проведення суцільного та територіально орієнтованого моніторингу.

З метою формування статистичного забезпечення управління розвитком регіону здійснено розробку теоретичних засад організації та проведення моніторингу, а саме: обґрунтовано основні завдання моніторингу; визначено шляхи вдосконалення організації та проведення статистичного спостереження; узагальнено вимоги до структурної побудови бази показників. Етапи проведення моніторингу є спільними для всіх регіонів, дії за ними виконуються в рамках схем статистичних спостережень, встановлених на державному рівні. Тому одержана інформація є уніфікованою та відображає процеси в регіоні за однаковим набором показників, при цьому специфічні регіональні проблеми часто не можуть бути діагностовані через відсутність кількісних та якісних показників, що їх характеризують. У зв'язку з цим необхідне проведення територіально орієнтованого моніторингу. Установлено, що організаційно-методична основа проведення такого моніторингу у частині послідовності заходів, які виконуються, буде дуже незначно відрізнятися від суцільного моніторингу. Однак змістовна частина кожного з етапів матиме свої відмінні риси. Визначено й обґрунтовано зміст етапів проведення регіонального моніторингу.

Перший етап - формування завдань - повинен бути тісно пов'язаний з аналізом загальної ситуації в регіоні. Складність другого етапу - організації та проведення статистичного спостереження - полягає в дотриманні рівноваги між необхідністю та достатністю інформації, одержаної в ході моніторингу. Невиконання цього положення може призвести, з одного боку, до обмеженості інформаційної бази, що характеризує досліджувану проблему, з іншого - до перенасиченості показниками звітів, а також може спричинити значну кількість невідповідей через велике навантаження на респондентів під час проведення загальнодержавного моніторингу. Залежно від того, розв'язання якої саме проблемної ситуації в регіоні будуть забезпечувати результати моніторингу, розробляється структура вихідної інформації.

Третій етап регіонального моніторингу - обробка статистичних даних - істотно відрізняться за змістом від аналогічного етапу при проведенні загальнодержавного моніторингу. Регіональні статистичні спостереження часто проводяться не на постійній основі, при цьому відсутня можливість прямого зіставлення з аналогічними показниками минулого періоду. У зв'язку з цим стандартна процедура аналізу досліджуваних процесів має певні особливості в рамках регіонального моніторингу. Це стосується, в першу чергу, відсутності часових рядів і, відповідно, неможливості використання методів аналізу динаміки показників.

Виходячи з того, що інформаційні потреби органів влади набагато перевищують інформаційні ресурси регіональної статистики, розроблено систему регіонального моніторингу (рис. 4).

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 4. Організація регіонального моніторингу

За результатами досліджень зроблено висновок, що діюча система статистичного забезпечення місцевих органів влади має ряд недоліків, основним з яких є відомча роз'єднаність показників інформаційної бази. Автором запропоновано вдосконалену схему комплексної системи даних про соціально-економічний стан регіону. Мета такої системи - забезпечення інформацією органів управління за рахунок єдиного інформаційного ресурсу, що включає як показники статистичних спостережень, так і дані інших державних установ. При цьому її основою має стати регіональна база статистичної інформації (РБСІ) та банк готових документів (БГД). Слід зазначити, що РБСІ - це інтегрований інформаційний ресурс, створений з метою автоматизації статистичних робіт та представлений у вигляді структурованого переліку статистичних показників (рис. 5).

Рис. 5. Структура регіональної бази статистичної інформації

Розділ 3 “Статистичне оцінювання тенденцій розвитку регіону” присвячений обґрунтуванню напрямів застосування статистичних методів для аналізу регіональних соціально-економічних процесів, а також розробці методики статистичного оцінювання економічного потенціалу регіону та його адміністративно-територіальних одиниць.

Розроблена методика надає можливість вирішення питання статистичного оцінювання величини економічного потенціалу регіону і ґрунтується на двох позиціях: наявність певних видів ресурсів та їхня максимально можлива корисність. При цьому потенціал регіону з погляду його статистичної оцінки - це величина вартості наявних ресурсів у регіоні в середньорічному обрахуванні. При цьому всі види ресурсів можуть бути кількісно оцінені на підставі офіційної статистичної інформації та здебільшого не вимагають експертних оцінок. Це виключає суб'єктивний підхід до розрахунку складових потенціалу та відображає його фактичну величину. Визначено, що основними структурними елементами економічного потенціалу для регіону мають бути такі системи, як природно-ресурсна, трудова, інвестиційно-інноваційна. Доведено, що для визначення оцінки рекреаційного ресурсу, на відміну від існуючих підходів, доцільно враховувати всі суб'єкти , які надають відповідні послуги, з поправками на сезонність. Установлено, що найбільш прийнятним з погляду наявності інформаційної бази та методології є результативний спосіб економічного оцінювання земельних ресурсів.

Обґрунтовано, що з метою підвищення результативності економіко-статистичних досліджень регіональних процесів доцільно обчислювати інтегральну оцінку рівня використання потенціалу територій з застосуванням окремих елементів таксономічного аналізу. Дослідження показників використання економічного потенціалу дає підстави стверджувати про наявність значної територіальної диференціації в межах одного регіону та необхідність її врахування при виконанні міжрегіонального порівняльного аналізу.

Установлено, що в регіональній статистиці проведення статистичних обстежень має свої особливості, а саме: вибір методів дослідження повинен виконуватися з урахуванням специфіки регіональних процесів, структури економіки та ресурсів; прийоми досліджень мають забезпечувати конкретність та комплексність висновків; використання якісного аналізу, що враховує територіальні та часові ознаки, має бути домінуючим.

У роботі доведено перевагу використання методів аналізу динаміки показників ринкової інфраструктури при міжрегіональних зіставленнях. При дослідженні інвестиційно-інноваційної діяльності обґрунтовано доцільність застосування факторного аналізу та розрахунків інтегрального коефіцієнта структурних відмінностей показників варіації. Такий підхід дозволяє виявити регіональні особливості динаміки досліджуваних процесів.

Визначено напрями застосування статистичних методів в аналізі показників ринку праці регіону: групування зайнятого населення та розрахунки його структури, вивчення динаміки зайнятості в розрізі окремих територій. Установлено, що для розрахунку динаміки середніх показників безробіття найбільш прийнятним є використання індексного методу. При цьому на величину індексу змінного складу впливають два чинники: по-перше, зміни власне рівня безробіття за групами населення, по-друге, зміни в розподілі економічно активного населення з різними значеннями безробіття поміж одиницями сукупності. Розрахунок індексу рівня безробіття фіксованого складу дає можливість виміряти вплив змін власне рівня безробіття. Для цього визначається факторний індекс - індекс рівня безробіття фіксованого складу.

У роботі доведено, що разом із показниками загального середнього рівня безробіття для вивчення структури доцільно досліджувати також часткові показники рівня безробіття окремих соціально-демографічних груп населення регіону. Це дозволяє виділити групи населення з високим і низьким рівнем безробіття шляхом визначення коефіцієнтів інтенсивності безробіття.

Дослідження показало, що важливим напрямом статистичної діяльності в регіоні є інформаційне забезпечення вивчення проблем соціального розвитку. При цьому необхідно вибирати такий набір показників, аналіз яких дозволяє оцінити спрямованість і швидкість соціальних перетворень у регіоні. В такому аспекті розглядається індекс вартості життя, в основі якого лежить формула індексу цін Пааше: , де - величина споживання і-го виду продукту; - ціна і-го виду продукту; t - період (рік).

У роботі встановлено, що динаміку рівня показника доходу на одну особу () доцільно вивчати з урахуванням соціально-регіонального розподілу при розрахунку індексів середнього рівня. При вивченні зміни величини цього показника в будь-якому періоді щодо базового з урахуванням розподілу населення за зайнятістю () та розподілу постійного населення за регіонами () доцільно використовувати таку формулу: , . Зміни середнього рівня доходу тільки за рахунок зміни величини доходу за регіонами визначаються шляхом обчислення індексу фіксованого складу: . Вплив на середній рівень доходу зміни структури розподілу зайнятості населення визначає результат розрахунку індексу структурних зрушень першого порядку: . Індекс структурних зрушень другого порядку показує вплив на середній рівень доходу зміни регіональної структури розподілу постійного населення :. Виконаний аналіз дозволяє зробити висновок про незалежність величини середнього доходу від розподілу постійного населення за регіонами.

Важливим напрямом аналізу доходів населення є вивчення їхньої диференціації, що доцільно здійснювати шляхом побудови варіаційних рядів розподілу за рівнем середньодушових грошових доходів і розрахунку їхніх основних характеристик: середнього рівня, модального доходу, квантилей та їхнього співвідношення, коефіцієнта концентрації Лоренца або індексу Джині.

Результати аналізу дозволяють зробити висновок про те, що диференціація населення України й АР Крим за розміром середньодушових витрат досить значна: вона свідчить про неоднорідність розглянутих структур населення за рівнем їхніх витрат (рис. 6). Коефіцієнт варіації, розрахований для всього населення України, склав 0,87%, стосовно населення АР Крим - 2,98%. Оцінка ступеня концентрації здійснена за кривою концентрації Лоренца (рис. 7).

Рис. 6. Розподіл населення України і АР Крим за розміром середньодушових грошових витрат, 2006 р.	Рис. 7. Крива концентрації витрат населення АР Крим, 2006 р.

Розділ 4 “Регіональне рахівництво як інформаційно-аналітична база управління ” містить методологічні та практичні питання створення інформаційно-статистичного ресурсу в регіоні. Досліджуються ключові аспекти побудови та функціонування системи регіонального рахівництва і використання їх для статистичного обґрунтування прийняття управлінських рішень в регіоні.

Результати досліджень свідчать, що до елементів ВВП, які повністю або частково не можуть бути визначені на регіональному рівні, мають бути віднесені: показники банківської діяльності, зовнішньої торгівлі, обліку чистих податків на продукти. Це стало підставою для визначення напрямів узгодження показників регіональної статистичної бази та методичних підходів до розрахунку валового регіонального продукту (ВРП). Проаналізовано можливості та доведено необхідність використання для цього методу “знизу догори” (табл. 1).

Таблиця 1. Методи розрахунку ВРП

Методи Характеристики	“Згори вниз”	“Знизу догори”
Вихідна інформація	Величина ВРП на національному рівні	Величина ВРП, отримана на регіональному рівні
Взаємозв'язок розрахунків	Показники ВРП національного рівня розподіляються за регіонами	Показники ВРП за регіонами сумарно визначають показники ВРП на національному рівні
Позитивний фактор	Узгодженість загальнонаціональних та регіональних показників	Відображається фактична величина макроекономічних показників
Негативний фактор	Прив'язка до регіонів виконується на основі не фактичних, а умовних даних	Неузгодженість з даними національного рівня

Позитивною характеристикою такого підходу є те, що розрахований інтегральний показник відображає фактичний стан розвитку регіону у взаємозв'язку з іншими макроекономічними показниками.

У дисертації дістали подальшого розвитку напрями використання статистичних методів при визначенні ефективності регіональної економіки на основі наявної інформаційно-статистичної бази показників. Доведено, що найбільш прийнятними та результативними, з погляду якості отриманих аналітичних матеріалів, є методи визначення ресурсних показників ефективності та диференціації економічної діяльності в регіоні. Складну господарську систему регіональної економіки доцільно досліджувати також шляхом вивчення структурних змін, що відбуваються під впливом реформування системи управління. Використання того чи іншого методу аналізу показників регіональної економіки залежить від мети дослідження, а також від структури інформаційного забезпечення.

Для здійснення комплексного аналізу розвитку регіону обґрунтовано необхідність дослідження стабільності економічного зростання, під яким розуміється сталість тенденції зростання фізичного обсягу ВРП. Оцінювання стабільності передбачає вирішення двох завдань: дослідження стабільності рівнів динамічного ряду та оцінювання стабільності тенденції. Вирішення першого завдання виконано на основі розрахунку індексу стабільності динамічних рядів (), що представляє відношення середньорічного темпу зростання фізичного обсягу ВРП у регіоні за “сприятливі” роки, в які ланцюговий темп зростання фізичного обсягу ВРП () перевищує загальне середнє значення цього темпу за весь період, і середньорічного темпу зростання фізичного обсягу ВРП у регіоні за “несприятливі” роки (), в які, відповідно, ланцюговий темп зростання ВРП нижчий за середньорічний темп: .

Друге завдання, яке передбачало оцінку стабільності тенденції зростання, вирішено за допомогою розрахунків коефіцієнта Спірмена. При цьому внесено певне коригування в його обчислення. У зв'язку з тим, що динамічні ряди, що відображують зростання регіональної економіки, представлені не рівнями, а темпами, ранжування варто проводити за значеннями ланцюгових темпів зростання фізичного обсягу ВРП.

Для одержання порівняльних узагальнюючих характеристик стабільності економічного зростання в регіоні виконано комбінаційне групування регіонів за значеннями коефіцієнта Спірмена (К_р) та індексу стабільності (), результати якого наведені у табл. 2.

Таблиця 2. Угруповання регіонів України за параметрами стабільності економічного зростання за період 1997-2006 рр.

Складові стабільності економічного зростання:	Кількість регіонів
стабільність тенденції зростання	стабільність рівнів динамічного ряду
1. Слабка стабільність тенденції	Висока	-
	Середня	6
	Слабка	-
2. Середня стабільність тенденції	Висока	1
	Середня	9
	Слабка	-
3. Висока стабільність тенденції	Висока	2
	Середня	7
	Слабка	2
Усього регіонів, що забезпечили економічне зростання	27

У роботі дістали подальшого розвитку методологічні засади побудови моделі вимірювання взаємозв'язків і взаємозалежностей показників соціального розвитку адміністративних територій та темпів їх економічного зростання. Запропонований варіант вибору зазначених показників базується на принципах, які враховують характеристики стану розвитку окремих територій, та практичній значущості вказаних параметрів для досягнення цілей управління. Проведений аналіз щільності зв'язку між 110 парами показників дає підстави стверджувати, що не завжди існує прямий вплив економічного зростання регіону на його соціальний розвиток. Відмінною рисою запропонованої методики є розрахунок сумарного коефіцієнта розвитку (СКР). У зв'язку з тим, що кількість обраних показників неоднакова для різних територій, доцільно розраховувати середній сумарний коефіцієнт розвитку території . Для підвищення аналітичності таких розрахунків варто обчислювати коефіцієнти розвитку територій як за соціальним (), так і за економічним () блоками показників у розрізі кожної території. З метою розробки ефективних управлінських рішень, спрямованих на координацію взаємозв'язку та взаємозалежності динаміки розвитку економіки регіону та її впливу на покращання показників соціальної сфери, запропоновано виконувати порівняльний аналіз величин сумарних коефіцієнтів розвитку, розрахованих для кожного блоку, та за їх співвідношенням виділити такі групи територій:

І група: ; ІІ група: ; ІІІ група: .

Значення сумарних коефіцієнтів розвитку для останньої з указаних груп територій АР Крим наведено у табл. 3.

Таблиця 3. Сумарні коефіцієнти розвитку третьої групи територій Автономної Республіки Крим

Території АРК			Чисельність постійного населення на 01.01.2008 р., осіб
м. Сімферополь	10,27	12,89	355531
м. Армянськ	8,00	9,00	25949
м. Євпаторія	12,91	14,11	120187
м. Керч	10,55	12,50	150315
Білогірський район	13,09	15,10	64169
Джанкойський район	12,09	16,89	76281
Красногвардійський район	13,82	15,60	90983
Ленінський район	11,00	12,50	64261
Нижньогірський район	12,91	15,50	52896
Сімферопольський район	10,09	11,40	153908

Порівняльний аналіз величини сумарного коефіцієнта розвитку всіх територій АР Крим дозволив зробити висновок, що адекватний вплив розвитку економіки на соціальні показники спостерігається тільки в п'яти містах і районах регіону, тобто існує певна невідповідність рівня соціального благополуччя населення та розвитку економіки.

Розроблено статистичну модель оцінювання обсягів економіки регіону, що безпосередньо не спостерігається статистикою. З урахуванням структури регіональної бази показників сформульовано основні особливості методичного підходу до визначення оцінки цієї економічної діяльності, а саме: з чотирьох видів необлікованої економіки оцінюються тільки тіньова та неформальна; виявляються основні причини недообліку діяльності підприємств при первинному обстеженні та їх залежність від методів забезпечення повноти інформації; встановлюються обсяги робіт (послуг), які відсутні у зведених статистичних даних, на основі припущення про ідентичність розрахункових показників малих і середніх підприємств та фактичних показників великих.

На основі аналізу причин статистичного недообліку результатів економічної діяльності розроблено систему методів забезпечення повноти інформації: зіставлення з адміністративними даними; вивчення та аналіз показників реєстру підприємств і організацій; проведення експертних оцінок; застосування методу дорахунків; використання матеріалів перевірочної роботи органів державної статистики та даних вибіркових обстежень домогосподарств.

Як свідчать результати проведеного дослідження, питома вага валової доданої вартості економіки, що не спостерігається прямими статистичними методами, у загальному обсязі ВДВ становить у цілому по регіону (АР Крим) майже 20%. Разом з тим по підприємствам торгівлі цей показник становить майже 70%, в будівництві - 38%

У розділі 5 “Статистичне обґрунтування прийняття управлінських рішень у регіоні” висвітлено особливості побудови методологічної бази статистичного забезпечення управлінських рішень, досліджено основні напрями їх розробки, а також обґрунтовано використання систем показників для оцінювання виконання регіональних програм.

Визначено, що побудова системи статистичного забезпечення повинна відповідати таким вимогам: відображати характер та напрями вдосконалення економічних та соціальних структур в регіоні; сприяти реалізації цілей соціально-економічного розвитку регіону; оптимізувати структуру регіональної інформаційної бази; інтегрувати інформаційну систему органів державної статистики з інформаційними системами інших державних установ; встановлювати залежності між подіями, явищами та тенденціями розвитку територій. Виходячи зі специфіки діяльності господарських структур у ринкових умовах, методологічні засади статистичного забезпечення управління повинні бути адекватними основним напрямам регулювання регіональних процесів, будуватися на використанні цільового та функціонального підходів до вирішення проблем, передбачати використання спеціальних методів аналізу (рис. 8).

Методологічне підґрунтя статистичного забезпечення управління
побудова моделей системи статистичного забезпечення управління; використання статистичної методології; обґрунтування методів статистичних досліджень; вибір складових методичного забезпечення залежно від етапу реалізації управлінського рішення

Засади	Зміст
Системний підхід до вирішення завдань аналізу регіональних процесів	визначення наявності взаємозв'язків між внутрішніми та зовнішніми чинниками; врахування змін окремих властивостей системи, яка досліджується
Адекватність основним напрямам регулювання регіональних процесів	побудова методології статистичних обстежень відповідно до проблем розвитку регіону; визначення структури інформаційної статистичної бази залежно від структури економіки регіону; інформаційне забезпечення контролю виконання заходів регіональних програм; гармонізація системи статистичного забезпечення та процесу розробки управлінських рішень
Цільовий підхід до вирішення регіональних проблем	урахування територіальних та галузевих особливостей господарського комплексу регіону; своєчасне внесення змін до структури та змісту показників, що характеризують регіональні проблеми
Функціональний підхід до вирішення регіональних проблем	створення функціонально-проблемної інформації; виконання певних завдань статистичного дослідження, диференційованих за функціями діяльності управлінських структур
Формування вимог до управлінських та статистичних моделей	підвищення ролі управління регіональними процесами та окремими територіями; необхідність установлення взаємозв'язків між показниками ресурсно-економічного потенціалу та результатами діяльності регіону

Рис. 8. Основні методологічні засади статистичного забезпечення регіонального управління

З урахуванням складності та багатовекторності системи статистичного забезпечення процес її побудови доцільно розділити на окремі етапи, що передбачають виконання необхідного переліку завдань відповідно до визначеного змісту та напрямів управлінських рішень. При цьому побудова зазначеної системи має спиратися на такі принципи: взаємодія з інформаційними системами інших відомств; можливість багатоцільового використання показників та їх блоків для характеристики різноманітних процесів; виконання комплексного статистичного оцінювання досліджуваних процесів. Визначено, що в рамках створення системи статистичного забезпечення необхідне впровадження нових прогресивних технологій з формування регіонального інформаційного ресурсу. Доведено, що методологічною базою для розробки управлінських рішень повинні стати методи діагностики регіональної економіки. У зв'язку з цим розроблено цільову орієнтацію діагностичного дослідження регіону (табл. 4).

Таблиця 4 Цільова орієнтація діагностичного дослідження регіону

Цілі Компоненти дослідження	Забезпечення управлінської діяльності	Створення інформаційної бази для дослідницької роботи	Сприяння розвитку підприємницької діяльності
Завдання	Розробка та реалізація заходів регіональної політики	Отримання об'єктивної характеристики ситуації за різними розрізами	Формування відомостей про розвиток економічної ситуації в регіоні
Джерела інформації	Офіційні статистичні джерела; дані міністерств і відомств	Офіційні статистичні видання; наукові публікації; адміністративні дані	Дані економічної статистики; дослідження аналітичних служб; дані маркетингових досліджень
Результати	Використовуються для обґрунтування управлінських рішень	Використовуються для вирішення наукових завдань	Використовуються для вирішення завдань розширення ринків збуту, реалізації інвестиційних проектів

При виконанні завдань кожного етапу діагностики важливим моментом є визначення статистичного інструментарію та методів дослідження, що будуть застосовуватися. З цією метою розроблено схему їхнього взаємозв'язку, фрагмент якої наведено у табл. 5.

Таблиця 5. Характеристика статистичного інструментарію, що використовується у діагностичному дослідженні економіки регіону

Етапи діагностики	Статистичний інструментарій та методи дослідження	Завдання, що вирішуються
Е-ІІІ	Суцільні та вибіркові статистичні спостереження

Подобные документы

• Теорія прикладної статистики

  Основні поняття та категорії прикладної статистики. Організаційні форми статистичного спостереження. Суть, організація і техніка статистичного зведення. Методологічні аспекти, види і завдання статистичних групувань. Правила побудови статистичних графіків.
  
  реферат [39,8 K], добавлен 24.11.2010
  

• Статистичне спостереження як перший етап статистичного дослідження суспільно-економічних явищ

  Предмет, метод та завдання статистики. Статистичне спостереження як етап статистичного дослідження. Зведення і групування. Інформаційне забезпечення статистичного спостереження. Аналізи та прогнози за статистичними даними. Описовий і кількісний аналіз.
  
  контрольная работа [109,6 K], добавлен 15.01.2011
  

• Статистика на підприємстві

  Мета та завдання статистичного спостереження, його інструментарій та розробка програми. Форми, види та способи спостереження. Одиниці об’єкту спостереження, складання їх списку. Статистичний формуляр, організаційні питання статистичного спостереження.
  
  контрольная работа [34,3 K], добавлен 31.08.2009
  

• Організаційні засади формування системи економічної безпеки на підприємстві

  Аналіз механізму забезпечення економічної безпеки компанії. Розгляд стану функціонування підприємства, який характеризується захищеністю від зовнішніх та внутрішніх загроз, наявністю конкурентних переваг, які відповідають поставленим стратегічним цілям.
  
  статья [104,7 K], добавлен 22.02.2018
  

• Методологія і практика територіальних порівнянь соціально-економічних явищ на прикладі чисельності населення Запорізької та Дніпропетровської областей за 2012-2018 рр.

  Теоретико-методологічні основи статистичного аналізу динаміки соціально-економічних процесів. Територіально-просторові порівняння чисельності населення Дніпропетровської і Запорізької областей. Виявлення основних тенденцій розвитку чисельності населення.
  
  курсовая работа [598,6 K], добавлен 06.10.2020
  

• Населення як суб’єкт економічних та інших суспільних процесів та явищ

  Варіанти класифікації населення в економіці праці. Ринок праці як однин з основних і найскладніших елементів ринкової економіки. Трактування персоналу як суб'єкта управління виробничо-господарською організацією. Організаційні структури управління.
  
  контрольная работа [38,3 K], добавлен 19.10.2012
  

• Статистичні спостереження

  Сутність та зміст статистичного спостереження, його призначення, особливості реалізації. Організаційні форми статистичних спостережень, специфіка їх апарату в органах внутрішніх справ. Перевірка вірогідності даних за допомогою арифметичного контролю.
  
  контрольная работа [25,5 K], добавлен 09.03.2011
  

• Теоретико-методологічні засади дослідження економічних систем Європейського Союзу

  Поняття економічної системи та методологічні підходи до їх класифікації. Еволюція поглядів та вплив європеїзації на соціальну ринкову економіку. Процес конвергенції економічних систем країн-членів Євросоюзу як крок до формування економічної системи ЄС.
  
  диссертация [301,6 K], добавлен 07.12.2015
  

• Напрямки підвищення рівня конкурентоздатності підприємства

  Теоретично-організаційні засади, поняття, сучасні моделі, методи оцінки конкурентоздатності. Фактори, що впливають на конкурентоздатність, складання стратегічного балансу та сутність SWOT-аналізу. Аналіз формування попиту і стимулювання збуту продукції.
  
  дипломная работа [267,9 K], добавлен 21.08.2010
  

• Статистична оцінка динамічного моделювання соціально-економічних явищ та процесів

  Моделювання і прогнозування, характеристика часових рядів, структура та підходи до статистичного вивчення. Метод сезонної декомпозиції як основа вивчення часових рядів. Статистичне дослідження сезонності реалізації м'ясо-молочної продукції та урожайності.
  
  дипломная работа [268,5 K], добавлен 28.11.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам