Обсяг реалізації продукції може бути виражений у натуральних, умовно-натуральних і вартісних вимірниках:

1) вартісні вимірники використовують для узагальнюючої характеристики обсягів реалізації продукції;

2) натуральні вимірники застосовують при аналізі обсягів виробництва та надання послуг за окремими видами та групами однорідних послуг;

3) умовно-натуральні вимірники використовують для узагальнюючої характеристики обсягів виробництва та надання послуг, як правило, на підприємствах, де виготовляється однорідні послуги. В умовно-натуральних вимірниках можна визначити й обсяг різних послуг шляхом перерахунку її за порівнювальними коефіцієнтами, які визначаються шляхом порівняння споживчої вартості послуг.

Валові послуги - це вартість усієї виготовленої продукції, виконаних робіт і наданих послуг, включаючи незавершене виробництво.

Товарна продукція характеризує обсяг виробництва повністю завершених і належних до продажу продукції, робіт, послуг; відрізняється від валової тим, що до неї не включаються залишки незавершеного виробництва та внутрішньогосподарський оборот.

До складу товарних послуг входять:

Ю вартість готових послуг;

Ю напівфабрикати власного виробництва, відпущені на сторону, для капітального будівництва та допоміжним господарствам власного підприємства;

Ю вартість переробки сировини і матеріалів замовника;

Ю вартість робіт промислового характеру, виконаних на сторону тощо.

За своїм складом на багатьох підприємствах валові послуги співпадають з товарними, якщо відсутній внутрішньогосподарський оборот і незавершене виробництво.

Обсяг наданих послуг визначається за діючими цінами (оптовими, договірними), а для потреб економічного аналізу включається вартість наданих послуг відвантажених і оплачених покупцями.

Таблиця 2.6. Обсяги виконання товарних послуг

Одним із етапів є оцінка обсягів і структури виконання послуг. Даний етап проведення економічного аналізу розпочинається, як правило, з оцінки виконання плану (прогнозу) виконання та надання послуг за звітний період, що проводиться шляхом порівняння фактичних даних з плановими в цілому по підприємству, у розрізі його структурних підрозділів або окремих видів послуг (табл. 2.6.). Проведений аналіз послуг дозволяє встановити причини неефективного використання виробничого потенціалу.

Економічний аналіз господарської діяльності починаємо з комплексного огляду основних показників, що характеризують кінцевий результат роботи підприємства. При комплексному огляді загальних результатів господарської діяльності оцінимо виконання планових завдань і проаналізуємо динаміку найважливіших показників обсягу і прибутку.

На основі інформації, отриманої в результаті огляду показників, складемо програму подальшого аналізу.

Виконання плану і динаміку показників щодо попереднього року визначаємо обчисленням відсотків, а також відхилень в абсолютних величинах.

Аналітичні розрахунки, представлені в таблиці1, дозволяють оцінити виконання плану за основними показниками, виявити їхнє відхилення від фактичних даних попереднього періоду.

Таблиця 2.7. Виконання плану та динаміка показників

За даними таблиці можна негативно оцінити роботу підприємства, оскільки прибуток як балансова, так і реалізаційна знизилася, не дивлячись на те, що в звітному році обсяги зробленої і реалізованої продукції зросли.

Зниження прибутку - найбільш великий недолік. Прибуток від реалізації знизилася на 3,2% (710 т. грн.) у порівнянні з попереднім роком. Крім цього підприємство не справилося з виконанням плану по прибутку, він виконаний тільки на 96,3% (недоотримано 833 т. грн.). Що стосується балансового прибутку, то вона знизилася на 4,2% у порівнянні з попереднім роком, що склало 935 т. р. і на 4% у порівнянні з планом (893т. г.).

У звітному році перевиконаний план по обсягах зробленої і реалізованої продукції (101,2%і 100,4%). Ці показники зросли і щодо попереднього року.

Як видно з таблиці планом передбачалося зниження залишків, насправді ж залишок зріс як до плану, так і до попереднього року. (116,9%і 113,7%), що склало 708т. грн 590т. грн

Така попередня оцінка господарської діяльності підприємства. Тепер зробимо більш глибокий аналіз діяльності і з'ясуємо, що вплинуло на зниження прибутку в звітному році.

Аналіз динаміки обсягу виконання та надання послуг проводиться за допомогою наступних показників:

1) базисних термінів зростання і приросту;

2) ланцюгових темпів зростання і приросту;

3) середньорічних темпів зростання (приросту).

Об'єктами аналізу при цьому є валові, товарні, надані послуги, оцінені у вартісних вимірниках; обсяг виконання в натуральних (умовно-натуральних) вимірниках, що нейтралізує вплив інфляції.

Середньорічний (середньоквартальний) темп зростання можна розрахувати за середньою геометричною або середньою арифметичною зваженою. Застосуємо для розрахунку формулу середньої геометричної:

, (2.1)

де, - середньорічний (середньоквартальний) темп зростання;

n - кількість періодів;

Т - темп зростання.

Для розрахунку використовуємо дані таблиці 2.7.:

а) темп зростання обсягів виконання:

8,5

8,57

б) темп зростання обсягів надання:

= 57,8

59

Аналізуючи динаміку обсягів виробництва, потрібно обов'язково визначити, які фактори спричинили таку тенденцію розвитку та відокремити зовнішні й внутрішні.

Одним з важливим напрямків аналізу обсягу виробництва продукції є вивчення його в асортиментно-структурному розрізі. Асортимент є однією з умов досягнення за планового обсягу надання послуг. Під асортиментом розуміють перелік найменувань продукції із зазначенням обсягу її виробництва за кожним видом. Він буває повний, груповий і внутрішньогруповий.

Розробка асортиментної політики потребує постійної уваги до послуг з точки зору його життєвого циклу та прийняття своєчасних рішень щодо впровадження нових послуг, модернізації та удосконалення традиційних видів послуг, зняття застарілих з виробництва.

Основна мета асортиментної політики полягає у тому, щоб спрямувати підприємство на випуск послуг, які за своєю структурою, споживчими властивостями та якістю найбільше відповідає потребам покупців. Товаровиробник зайнятий не просто створенням і виконанням послуг, й формуванням клієнтури. Формування асортименту та структури випуску послуг повинно врахувати й ефективне використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, наявних у розпорядженні підприємства.

Номенклатура - перелік найменувань послуг і їх кодів, встановлених для відповідних видів послуг у загальному класифікаторі промислових послуг. Структурна - співвідношення окремих послуг у загальному обсязі виконання, виражене, як правило, у відсотках. Зміна асортименту в порівнянні з планом призводить до асортиментних зрушень, зміна структури виробництва - структурних зрушень. Ці явища тісно пов'язані між собою, що зумовлює появу асортиментно-структурних зрушень у наданні послуг.

Оцінка виконання плану за асортиментом базується на порівнянні фактичному та плановому надані послуг, включених в номенклатуру Виконання асортименту передбачає виконання плану в натуральних одиницях виміру за кожною складовою частиною цього асортименту. При цьому перевиконання плану за окремими об'єктами в розрахунок не приймають. Не зараховуються у виконання асортименту й об'єкти, які не були передбаченні бізнес-планом. Показник виконання асортименту не може бути більшим 100 %. Невиконання плану хоча б за одним об'єктом спричиняє невиконання плану в цілому за асортиментом.

У табл. 2.8 наведено дані про виконання плану за асортиментом.

Таблиця 2.8. Дані про виконання плану за асортиментом

Оцінка виконання плану за асортиментом проводиться трьома способами:

а) за способом найменшого відсотку, (як загальний відсоток виконання плану за асортиментом приймається найменший відсоток виконання плану серед усіх виробів);

б) за питомою вагою у загальному переліку найменувань послуг, за якими виконаний план надання послуг (необхідно знайти співвідношення кількості виробів з повним виконанням плану та кількості планових позицій. Цей показник пов'язаний з номенклатурою продукції та має назву "коефіцієнт номенклатурності”;

в) за допомогою середнього відсотка виконання плану за асортиментом (розраховується як відношення загального фактичного надання послуг в межах плану (послуги, виготовлені понаднормово або не передбачена планом, не зараховується до виконання плану за асортиментом) на загальний плановий обсяг продукції.

Цей спосіб розрахунку може бути застосований у тому випадку на тих підприємствах, де номенклатура послуг невелика.

Виконання плану за асортиментом означає виконання послуг у певному речовому складі. Коефіцієнт асортиментності може розглядатися лише як специфічний індикатор - чим ближче його значення до 1, тим в більше підприємство зберегло натурально-речовий склад, що передбачався раніше.

При проведенні аналізу необхідно звернути увагу на розширення та оновлення асортименту.

Особливу увагу приділяють вивченню виконанню плану випуску нових видів продукції, які вперше випускаються підприємством. Такі види послуг часто вимагають великих витрат, відповідних додаткових умов.

Оновлення асортименту - це процес заміни застарілих зразків послуг на більш сучасні та технічно досконалі, або випуск принципово нових послуг. Коефіцієнт оновлення асортименту розраховується як:

Ю відношення кількості нових послуг до загальної кількості послуг;

Ю частка виконаних нових видів послуг (у грошовому виразі) до загальної вартості послуг.

Порушення планового асортименту є іноді результатом випуску в першу чергу виробів, які потребують менших трудових затрат. У деяких випадках невиконання плану за асортиментом пояснюється з меншими зусиллями виконати та перевиконати план з собівартості за рахунок послуг, витрати на виконання яких мінімальні. Порушення планової структури асортименту в окремих ситуаціях пояснюються також прагненням підвищити рентабельність виконання за рахунок випуску більш рентабельних видів послуг.

Оцінка виконання завдання за асортиментом передбачає виявлення причин недовиконання плану за асортиментом і розробку відповідних управлінських рішень. Причини, що впливають на даний показник, можна розподілити на дві групи:

Ю зовнішні (кон'юнктура ринку, зміна платоспроможного попиту на окремі види послуг (визначення величини попиту на товар є досить складною проблемою, для вирішення якої необхідні спеціальні маркетингові дослідження), активізація конкурентів, стан матеріально-технічного забезпечення, несвоєчасне введення у дію виробничих потужностей підприємства за незалежних від цього причин);

Ю внутрішні причини (недоліки в організації виконання, незадовільний технічний стан обладнання, простої, аварії, нестача електроенергії, низька культура виконання, недоліки в системі управління і матеріального стимулювання).

Взагалі внутрішні фактори визначаються можливостями даного підприємства та його виробничим потенціалом.

Нерівномірність виконання плану за окремими видами послуг призводить до зміни їх структури, тобто співвідношення окремих послуг у загальному обсязі їх виконання. Виконати план за структурою - означає зберегти у фактичному випуску послуг заплановані співвідношення окремих їх видів.

Зміни у структурі виробництва спричиняють значний вплив на всі економічні показники: обсяг виконання у вартісній оцінці, матеріаломісткість, трудомісткість, собівартість товарних послуг, прибуток, рівень рентабельності. Якщо збільшується питома вага більш рентабельних послуг, то обсяг їх випуску у вартісному вираженні, а отже, й валовий прибуток збільшується, і навпаки.

Звичайно, у ринкових умовах виробнича програма може змінюватися, при цьому відповідні зміни повинні бути обґрунтованими.

Для розрахунку впливу структурних зрушень і усунення їх впливу на економічні показники використовуються наступні способи:

1. Спосіб прямого розрахунку за всіма послугами з урахуванням зміни питомої ваги кожного виду послуг в загальному обсязі виробництва:

(2.2) або

, (2.3)

де ВП - випуск послу у вартісному вираженні;

ОВ - випуск послуг у натуральному вираженні;

ПВ - питома вага і-го найменування;

Ц - ціна за одиницю.

2. Спосіб прямого розрахунку за всіма послугами, враховуючи відсоток виконання плану. Базується на тому, щр при незмінній структурі виконання обсяг виробництва за кожними видом послуг збільшується пропорційно загальному обсягу:

, (2.4)

де % ПЗАГ - відсоток виконання плану.

3. Спосіб середніх цін.

Передбачає визначення середньозважених цін при плановій і фактичній структурах:

, (2.5) або

(2.6)

Розглянемо приклад застосування наведених способів (табл.2.5). при розрахунку впливу структурних зрушень на обсяг послуг у вартісному вираженні передбачаються незмінними (на плановому рівні) ціна за одиницю послуги та обсяг виконання в натуральному вираженні.

Таблиця 2.9.

Аналіз впливу структурних зрушень на обсяг випуску послуг у вартісному вираженні

Порівнюючи фактичну структуру послуг з плановою, потрібно розмежувати причини змін у структурі. Зміни, які спричинені потребами покупців, технічним прогресом і економічними розрахунками, можуть бути оцінені позитивно, на відміну від змін, пов'язаних з неорганізованістю у роботі, недоліками у постачанні та оперативному плануванні тощо

Економічна ефективність функціонування основних засобів є складовою частиною результату використання всіх виробничих ресурсів підприємства. Визначаючи економічну ефективність використання основних засобів, використовують систему натуральних і вартісних показників, а також співвідносні оцінки темпів зростання випуску продукції і темпів зростання обсягу основних засобів; фондоозброєності праці та її продуктивності.

Загальним показником ефективності використання основних виробничих засобів є виробництво товарної (валової) продукції в розрахунку на 1 грн. їх середньої вартості - фондовіддача.

Ф = ТП / ОЗ, (2.7)

де ТП - обсяг товарної (валової) продукції;

ОЗ - середня вартість основних засобів за період, що аналізується.

Для аналізу ефективності використання основних засобів використовується також показник фондомісткості, який є оберненим показником до показника фондовіддачі. Фондомісткість показує, скільки в середньому (за вартістю) використовується на підприємстві основних виробничих засобів для виробництва продукції вартістю 1 грн.

Часткові показники застосовуються для характеристики використання окремих видів обладнання та площ (середній випуск продукції на одиницю обладнання, шт. / зміну, наприклад, випуск продукції на 1 мІ виробничої площі тощо).

У процесі дослідження вивчається диміла перерахованих показників, проводиться порівняльний аналіз за різними напрямками, визначаються фактори зміни їх величини.

Аналіз фондовіддачі проводиться за двома напрямками: вивчення впливу факторів на зміну фондовіддачі, вивчення впливу фондовіддачі на обсяг виробництва.

Аналізуючи ефективність використання основних фондів, фактичний показник фондовіддачі порівнюють з прогнозним, а також з фондовіддачею інших підприємств цієї ж галузі.

На рівень фондовіддачі впливають різні фактори, пов'язані як зі зміною обсягів продукції, так і з ефективністю використання основних виробничих засобів, зокрема їх активної частини. Важливо вибрати такі фактори, які:

1) прямо пов'язані з рівнем фондовіддачі і характеризують її як з точки зору екстенсивного завантаження (завантаження за часом) знарядь праці, так і інтенсивності їх використання, а також з точки зору їх вартості, яка складалася на ринку;

2) набір факторів повинен містити параметри, які мають кількісну визначеність і можуть бути отримані з даних бухгалтерського обліку (або визначені на їх базі).

Використовуючи методики, викладені в працях вітчизняних і зарубіжних фахівців, можна побудувати мультиплікативну модель, за допомогою якої виявляється вплив окремих факторів на фондовіддачу. Робиться це шляхом перетворення формули фондовіддачі способами розширення і продовження факторної системи за рахунок введення в неї параметрів, потрібних для побудови моделі, логічної та зручної для обробки. З цією метою спочатку визначається коло показників, які стосуються функціонування основних виробничих засобів і формування рівня фондовіддачі та інформація про які накопичена засобами управлінського обліку та статистичних спостережень, а саме:

ОЗАКТ - вартість активної частини основних засобів, грн.;

ОЗД - вартість діючих основних засобів, грн.; К - кількість одиниць діючого обладнання;

С - середня вартість одиниці обладнання, грн.;

ТЗМ - кількість верстато-змін, відпрацьованих усім обладнанням;

ТГОД - кількість машино-годин, відпрацьованих усім обладнанням.

Перетворення формули фондовіддачі виконується у наступній послідовності:

. (2.8)

Відповідно, фондовіддача всієї сукупності виробничих засобів прямо пропорційна питомій вазі їх активної частини, питомій вазі діючих об'єктів у активній частині основних засобів та їх фондовіддачі.

Далі, враховуючи, що вартість основних засобів можна подати у вигляді добутку кількості одиниць і середньої вартості одиниці, а також вводячи у модель параметри ТЗМ і ТГОД, одержуємо:

(2.9)

Таким чином, рівень фондовіддачі прямо пропорційно залежить від питомої ваги активної частини основних засобів, питомої ваги діючого обладнання, середньої тривалості однієї верстато-зміни, середньої кількості відпрацьованих верстато-змін на одиницю обладнання й обернено пропорційна від середньої вартості одиниці обладнання. Так як кількість відпрацьованих верстато-змін на одиницю устаткування , можна представити як добуток коефіцієнта змінності роботи обладнання (КЗМ) і кількості робочих днів у періоді, що аналізується (Д) отримаємо наступну модель:

. (2.10)

Використання персонального комп'ютера робить вирішення подібного аналітичного завдання технічно досить простим.

Проведемо аналіз використання основних засобів за даними таблиці 2.6.

Визначимо вплив факторів на зміну фондовіддачі способом ланцюгових підставок згідно з методикою.

Таблиця 2.10.

Дані для аналізу використання основних засобів

1. Темп приросту основних активів швидше темпів приросту валової продукції. У звітному році спостерігається погіршення використання основного капіталу (зниження фондовіддачі на 0,5 %).