Размещено на http://www.allbest.ru/

2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис 3.1. - Основні напрями забезпечення економічної стійкості ВАТ «М'ясокомбінат»

Ресурсна стійкість характеризує забезпеченість виробництва основними видами ресурсів (матеріально-технічними, фінансовими, трудовими, інформаційними), їх якість, ефективність використання, наявність резервів тощо. Одним із найважливіших ресурсів ВАТ «М'ясокомбінат», є його працівники, без яких навіть автоматизоване виробництво буде недієздатним. З огляду на це окремою складовою економічної стійкості підприємства слід виділити соціальну стійкість, яка характеризує соціальну стабільність у їй виробничому колективі, умови праці, розмір мінімальної заробітної плати, середню заробітну плату, чисельність працівників, розмір заробітної плати яких нижчий від прожиткового мінімуму, заборгованість із заробітної плати тощо. Для підприємств оцінка соціальної стійкості є дуже важливою, оскільки низький рівень розвитку соціальної інфраструктури спричиняє зростання міграції кваліфікованих і молодих кадрів, внаслідок чого в підприємствах загострюються такі проблеми як плинність кадрів, їхня вікова структура й рівень кваліфікації.

Таблиця 3.1 - Цілі стійкості підприємства

Стійкість	Ціль	Чинники впливу
Економічна	Оптимальне використання підприємницького потенціалу; швидка адаптація до динамічних змін зовнішнього середовища; задоволення в довгостроковій перспективі потреб усіх учасників господарської діяльності	Державна політика; розвиненість ринкової інфраструктури; якість управління; організаційно-виробнича структура; територіальні особливості розміщення; розвиненість кооперації та інтеграції
Виробнича	Оптимальні пропорції виробництва забезпечення продукцією власних потреб та потреб ринку; збереження продуктивності виробництва в довгостроковій перспективі	Організаційно-виробнича структура; масштаб виробничої діяльності; прогресивність технології виробництва; забезпеченість матеріально-технічними ресурсами
Ресурсна	Забезпечення виробництва основними видами ресурсів; створення резервів основних ресурсів; створення умов для ефективного	Рівень ресурсного забезпечення; ступінь зносу матеріально-технічних засобів; якість і компактність розміщення земельних ділянок; демографічна ситуація на території розміщення підприємства
Фінансова	Фінансова забезпеченість підприємства; оптимальне співвідношення власного і залученого капіталів; збалансованість засобів і джерел їхнього формування; збалансованість доходів і витрат	Ступінь узгодження фінансових інтересів підприємства з інтересами навколишньої середовища; стан виробничого потенціалу; стан фінансових ресурсів; ступінь залежності від зовнішніх кредиторі ступінь збалансованості й комплексності фінансових інструментів у підприємстві.
Соціальна	Забезпечення соціальної стабільності у колективі; забезпечення працівникам необхідних умов праці; висока продуктивність праці	Якість і форма управління; рівень заробітної плати; освітній рівень кадрів; наявність і стан об'єктів соціальної інфраструктури
Екологічна	Збереження цілісності навколишнього природного середовища та здоров'я працівників	відповідність продукції екологічними стандартам; технологічний вплив на навколишнє середовище

З таблиці видно, що досягнення економічної стійкості забезпечить підприємству не лише стабільні високі економічні результати діяльності, а й дасть змогу йому комплексно розвиватися, в довгостроковій перспективі задовольняючи свої потреби.

Характеризуючи структуру фінансової підтримки розвитку агропромислового комплексу на державному рівні (без урахування видатків на місцях через відсутність відповідної звітності та незначний їхній розмір), вкажемо на переважання в абсолютному розмірі непрямої підтримки за допомогою спеціальних режимів і механізмів оподаткування над прямим бюджетним фінансуванням.

ВАТ «М'ясокомбінат», потрібно постійно проводити аналіз цін на свою продукцію. Як свідчить попередній аналіз цін по галузі що ціна на продукцію надалі буде зростати. Зростання ціни не залежить від цінової політики підприємства, метою якої є, навпаки, встановлення оптимально низької ціни, що привело б до збільшення збуту, а залежить від економічних факторів, які торкнулися всіх підприємств України. А саме: інфляція, неефективна податкова політика, постійне зростання цін на паливо і енергію, збільшення ціни зерно.

Підприємство потрібно активно займатися рекламною діяльністю. Його рекламні оголошення повинні періодично друкуватися в обласних газетах.

ВАТ «М'ясокомбінат», потрібно брати участь у різних виставках і ярмарках, які проводяться періодично в осінній період, що є важливою складовою конкурентної боротьби та підвищення стимулювання персоналу, так як працівники отримують спеціальні надбавки до заробітної плати від участі в даних ярмарках.

ВАТ «М'ясокомбінат», щорічно потрібно складати фінансовий-план, в якому воно має планувати основні заходи на наступний рік.

Визначення збутової політики передбачає планування і формування каналів збуту товарів кооперативу по прямому або непрямому методу.

Прямий метод передбачає зв'язки: підприємство - виробник - споживач.

Непрямий метод представлений наступними зв'язками:

1. Підприємство -виробник - Оптова торгівля - Роздрібна торгівля - Споживач.

2. Підприємство - виробник - Дрібнооптова торгівля - Підприємства громадського харчування.

ВАТ «М'ясокомбінат», повинне використовувати обидва методи. Перевагами прямого методу є те, що кооператив здійснює управління всіх процесів товаропросування і має чіткий обернений зв'язок, який дозволяє швидко реагувати на зміни потреб споживачів. Крім того, в даній економічній ситуації існує криза неплатежів, тобто, коли посередник бере продукцію під реалізацію, а гроші за неї повертає лише через декілька місяців. Звісно, ці кошти на довгий час вилучаються з виробничого процесу.

3.2 Напрямки зниження витрат підприємства

Перехід економіки на інтенсивний шлях розвитку, орієнтація господарського механізму на економію і бережливість викликають необхідність створення нових організаційних форм пошуку найбільш ефективних напрямків планомірного зниження матеріаломісткості виробництва і раціонального використання матеріальних ресурсів.

Заключним етапом аналізу собівартості є загальний підрахунок невикористаних резервів, зменшення витрат і можливості підвищення рентабельності діяльності підприємства за рахунок мобілізації цих резервів.

Особливістю резервів зниження собівартості є їх комплексний характер, оскільки в них відбиваються використання всіх ресурсів підприємства - трудових, матеріальних і грошових.

Резервами зниження собівартості є лише ті, які створюють реальну економію засобів. До них відносять:

- скорочення затрат матеріалів на одиницю продукції;

- випередження темпів зростання продуктивності праці над темпами зростання заробітної плати;

- впровадження використання передової техніки і технології;

- покращання використання обладнання, скорочення затрат на його утримання і експлуатацію.

- економне використання предметів праці

- скорочення витрат від браку

- зниження внутрішньовиробничих витрат.

До резервів зниження собівартості не відносять фактори, які зв'язані з асортиментом і структурою випущеної продукції, зміною оптових цін на матеріали, ставок обов'язкових відрахувань і тарифів.

Резерви зниження собівартості а аналізі потрібно розглядати в двох взаємозв'язаних аспектах: за видами затрат і характером їх використання.

За видами затрат резерви поділяються на групи, пов'язані з економією матеріальних цінностей, транспортно - заготівельних витрат, заробітної плати на одиницю продукції, зниженню і запобіганню браку, витрат на обслуговування і управління виробництвом на одиницю продукції.

По фактору використання резерви, пов'язані з удосконаленням технології виробництва, оснований модернізацією обладнання, покращання організації виробництва, праці і управління.

В числі найважливіших напрямків роботи по економії матеріальних ресурсів можна виділити наступні:

- зниження матеріаломісткості продукції;

- збільшення випуску готової продукції;

- зменшення і ліквідація витрат;

- використання вторинних ресурсів і відходів.

Напрямки економії матеріальних ресурсів показують за рахунок яких заходів можна реалізувати ту чи іншу економію ресурсів.

Таким чином, джерела економії - це потенційні матеріальні ресурси, обсяг котрих потрібно і можна кількісно оцінити.

По початковій класифікації джерел економії матеріальних ресурсів виділяють два диви економії: пряма і побічна.

Пряма економія матеріальних ресурсів - це скорочення затрат на одиницю продукції. Утворюється безпосередньо в виробничому процесі.

Побічна може бути отримана як в сфері виробництва, так і в сфері обігу. Вона утворюється поза виробничим процесом за рахунок раціонального розміщення і зберігання виробничих і товарних запасів, використання ресурсів вторинної сировини.

Основні групи джерел прямої економії:

цільове використання технології виробництва, направлене на економію матеріальних ресурсів (розробка раціональних способів розкрою листового металу, впровадження економічних профілів прокату, широке застосування зварних конструкцій);

підвищення якості сировини;

зменшення витрат і відходів.

Групи джерел побічної економії:

заготовка і раціональне використання вторинних ресурсів та штучних;

зменшення витрат матеріальних ресурсів та їх транспортування.

Основне значення в оцінці можливих резервів економії матеріальних ресурсів відіграє аналіз їх використання, так як лише на його основі можна зробити висновки про можливі резерви економії матеріальних ресурсів на даному підприємстві за аналізований період.

Розрахунок можливих факторів зниження собівартості

- ліквідація перевищення прямих матеріальних витрат на виготовлення продукції

- ліквідація непродуктивних виплат заробітної плати основним виробничим робітникам

- доведення до планових розмірів витрат на утримання й експлуатацію устаткування

- ліквідація понадпланових і непродуктивних виплат у складі загальногосподарських витрат

- те саме у складі загальновиробничих витрат

- втрати від браку

Мобілізація резервів зниження собівартості продукції що, як показує аналіз, є у розпорядження підприємства, забезпечує:

а) зниження рівня витрат на 1 гривню товарної продукції;

б) підвищення рентабельності продукції ;

Для більш точного розрахунку економії електроенергії потрібно встановлювати лічильники в кожному цеху і в кожному підрозділі.

Отже, загальна економія витрат гумової суміші по цих виробах становить 21,3 грн. Для того, щоб запобігти понаднормативним витратам сировини і матеріалів, я пропоную переглянути норми витрат по всіх видах продукції, що виготовляються на підприємстві.

Значеним резервом зниження матеріалоємності продукції є максимілізація використання відходів у власному виробництві. Нова технологія виробництва, для виготовлення пресформи, передбачає переробку крихту і її подальше використання при виробництві.

Висновки

Головне джерело грошових накопичень підприємств--виручка від реалізації продукції, а саме та її частина, що залишається за відрахуванням матеріальних, трудових і грошових витрат на виробництво і реалізацію цієї продукції. Тому важлива задача кожного суб'єкта господарювання--одержати більше прибутку при менших витратах шляхом дотримання суворого режиму економії у витраті засобів і найефективнішого їх використання.

Таким чином, прибуток є об'єктивною економічною категорією. Тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту.

ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" - одне із найстаріших підприємств м'ясної промисловості області.

Станіславська бойня була збудована магістром міста в 1909 році. Вона складалася з 7 приміщень: для забою великої рогатої худоби, забою свиней, холодильника, котельні з двома паровими котлами та компресорною дільницею з обладнанням для виготовлення холоду.

В період 2006 рік - 1 півріччя 2007 року роботу підприємства можна охарактеризувати як стабільну, поквартальні коливання обсягів виробництва (особливо зменшення у І кварталі 2007 року через наявність великої кількості державних та релігійних свят, відсутності пропозиції сировини) відповідають середньостатистичним показникам по підприємствах даної галузі та промисловості в цілому. Але необхідно зазначити помітну тенденцію до зростання обсягів виробленої продукції, що підтверджується порівняльним аналізом даних за 2007 рік з відповідними періодом 2006 року.

Як видно з наведених даних протягом аналізованого періоду по ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" виручка в 2007 р. порівняно з 2006 роком зросла на 1066,4 тис.грн, порівняно з 2005 роком на 1984,4 тис.грн. темпи росту у 2007 році порівняно з 2006 роком становила 121,5%, порівняно з 2005 роком - 122,8%, що характеризує задовільний стан кооперативу.

Також зростає валовий дохід протягом аналізованого періоду 2005-2007 рр. у 2007 році ріст валового прибутку порівняно з 2006 роком становив 121,2%, порівняно з 2005 роком темп приросту становив 53,4%.

Валовий дохід у 2006 році зріс порівняно з 2005 роком на 1067,0 тис.грн, а в 2007 році порівняно з 2006 роком на 279,7 тис.грн. зменшення росту валового доходу у 2007 р. виходить із тих причин, що в 2007 році подорожчали матеріали, паливо та обладнання.

Дохід ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних і прирівняних до них витрат та витрат на оплату праці.

З доходу виплачуються процент за кредити банків, а також вносяться передбаченні законодавством України відповідні податки та інші платежі до бюджету.

Чистий дохід, одержаний після здійснення розрахунків залишається в повному розпорядженні підприємству, загальні збори якого визначають напрями його використання.

На частку кожного члена у пайовому фонді нараховуються дивіденди, розмір яких залежить від розміру частки кожного члену підприємству.

Дивіденди члени можуть отримувати готівкою у визначений установчим договором або загальними зборами підприємству. У випадку зарахування дивідендів на рахунки членів підприємству, ці кошти за рішенням загальних зборів підприємству можуть направлятись у фонд соціально-культурного розвитку і обов'язково при цьому збільшується частка у пайовому фонді кожного члена підприємству.

Рішення про спосіб покриття збитків ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" приймають загальні збори більшістю % голосів.

Грошові надходження в 2006 році збільшилися порівняно з 2005 роком на 1004,0 ти.грн, а в 2007 році порівняно з 2005 роком зросли на 2073,62 грн.

Збільшився ріст грошових потоків у 2007 році порівняно з 2006 роком на 46,33%, це пов'язано із ростом реалізованої продукції.

Використана література

1. Абрамова Г.П. Маркетинг: вопросы и ответы.- М.: Агропромиздат, 19998г. - 159 с.

2. Азаренко Г.М., Журавель Т.М., Михайленко Р.М. Фінанси підприємств: Навч. Посібник. - К., 2004

3. Антоньев Т.К. Основні напрямки державної фінансової підтримки АПК // Фінанси України,- 1999,-№6,-с.3-7.

4. Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. Фінансова діяльність підприємств. - К.: Либідь, 2001

5. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: учебник. - М.: Финансы и статистика, 1996.- 288с.

6. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом?. - М.: Финансы и Статистика, 1994.

7. Бахмут О. Аналіз платоспроможності підприємства// Економіка, фінанси, право.- 2000.- №2.- С.21.

8. Василик О.Д. Баланс фінансових ресурсів і витрат держави//Фінанси України,- 1996. - №1. - с.23-31.

9. Гладій М.В., Іванух Р.А. Фінансова політика держави в аграрному секторі економіки// Фінанси України,-2003,-№4, -с.3-14.

10. Гуцал І.С. Функціонування кредитного механізму в Україні в перехідний до ринку період. - Тернопіль: “Збруч”, 1999. - 312с.

11. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. - Навч. посіб..- 3тє вид., перероб. і доп.К: ”Знання-Прес”, 2002.- 190 с.

12. Ковалев В. В. Финансовый анализ. - М.: Финансы и статистика,1996.

13. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчётности. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 432с.

14. Ковалева А. М. Финансы в управлении предприятием. - М.: Финансы и статистика, 1995.

15. Крейнина М. Н. Анализ финансового состояния и инвестиционной привлекательности акционерных обществ в промышленности, строительстве и торговле. - М.: АОДИС, МВЦентр, 1994.

16. Крейнина М.Н. Финансовое состояние предприятия. Методы оценки.- М. .: ИКЦ «Дис», 1997- 224с..

17. Лайко П.А. Концептуальні положення державної фінансової підтримки розвитку сільського господарства// Економіка АПК,-1999,-№1,-с.122-124.

18. Марич П.М. Фінансово-розрахункові відносини в нових господарських формуваннях. - Львів, 1996

19. Маркетинг і стратегія конкуренції: Навч. посібник / І.В. Совельєв, В.П. Дяченко, В.Є. Куриляк. - К.: НИКВО, - 1999 - 72 с.

20. Мітюков Г.О. Удосконалення фінансування агропромислового виробництва// Економіка АПК, - 2002, - №2,- с.37-40.

21. Мойсеєнко І.Є. Фінансове планування на підприємстві// Фінанси підприємств.- 2000.- №9.-с.155.

22. Моляков Д. С. Финансы предприятий отраслей народного хозяйства. - М. : Финансы и статистика, 1996.

23. Н.В. Коловкіна. Стимулювання збуту: теорія, практика і перспективи // Маркетинг в Україні №2, 2003 р.

24. Онисько С.М., Марич П.М. Фінанси підприємств. Підручник. - Львів: "Магнолія Плюс", 2004. - с. 367

25. Основи економічної теорії/За ред. Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка.-К.:Вища школа - Знання, 1997.- 743 с.

26. Плохотнюк Т., Кичко І. Фінансування соціальних заходів: фактори впливу та їх оптимізація// Економіка, фінанси, право, - 1999,- №8,- с.16-18.

27. Свешникова С.В. Стратегія управління фінансовою стійкістю підприємства //Фінанси підприємств.- 2000.- №11.-с.148.

28. Справочник финансиста предприятия. - М. : ИНФРА-М, 1996.

29. Скоун Т. Управленческий учет.- М.: Изд-во ЮНИТИ, 1997.

30. Стоянов Е.А., Стоянова Е.С. Экспертная диагностика и аудит финансово-хозяйственного положения предприятия. - М.: Перспектива, 1993.

31. Управленческое консультирование в 2-х т. Т.2 : пер. с англ. - М.: СП Интерэксперт, 1992.

32. Хеддевик К. Финансово-экономический анализ деятельности предприятий. - М. : Финансы и статистика, 1996.

33. Холт Роберт Н. Основы финансового менеджмента. - Пер. с англ. - М. : Дело, 1993.

34. Шеремет А. Д. Теория экономического анализа. - М. : Финансы и статистика, 1994.

35. Финансовый менеджмент; теория и практика/ Под ред. Стояновой Е.С,- М.: Перспектива, 1996.

36. Фінанси підприємств /навчальний посібник: курс лекцій/ За ред.. д.е.н. проф.. Г.Г. Кірейцева. - К.: ЦУЛ. 2002

37. Фінанси підприємств/ під ред.. Поддєрьогіна А.М. - К.: КНЕУ, 2000

38. Фінанси підприємств: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / Л.Д. Буряк, Є.В. Вакукленко, А.П. Куліш - К.: КНЕУ, 2003

39. Шеремет А,Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. - М.: ИНФРА-М, 1996г.-176с.

40. Шило А.П. Управління оборотним капіталом підприємств//Фінанси підприємств.- 2001.- №4.-с.56.

41. Шим Дж., Сигел Дж. Методы управления стоимостью и анализа затрат. -М, :Филинъ,1996.

Размещено на Allbest.ru