Управління процесом інвестування регіонального розвитку (на матеріалах Головного управління економіки Хмельницької обласної державної адміністрації)

Сучасний стан інвестиційної діяльності та сам процес розвитку інвестиційного клімату у регіонах підтверджують той факт, що сучасна політика керівництва на місцях не забезпечує до кінця дієвого механізму організації інвестиційної діяльності. Це зумовлює необхідність вироблення нових підходів до формування стратегії інвестиційної діяльності у районі.

Метою такої стратегії є створення умов для здійснення ефективних вкладень в економіку району. Під ефективними вкладеннями звичайно розуміють такі інвестиційні вкладення, які, крім плати за ризик інвестицій, дозволяють одержати прийняту для інвестора і для району, що приймає інвестиції, економічну вигоду у вигляді, наприклад, прибутку від інвестицій. У зв'язку з цим, основним критерієм для інвестора буде очікувана прибутковість на вкладений капітал у зіставленні зі ступенем ризику, а для району - підвищення бюджетної ефективності економіки району.

Основними умовами втілення розумної, оптимальної та привабливої для інвесторів інвестиційної стратегії є:

– доступна і повна інформація про об'єкти;

– встановлена і виписана процедура одержання прав;

– критерії визначення переможців у випадку тендерів за право;

– зрозумілий механізм оцінки вартості прав;

– державний інститут реєстрації прав;

– державні заходи стимулювання та підтримки інвесторів.

Вагоме значення для формування й реалізації стратегії інвестиційної діяльності району має також урахування галузевої специфіки і внутрішніх особливостей району. У той же час інвестиційна стратегія району повинна тісно переплітатись із маркетинговою стратегією, підпорядковуватися вимогам ринку.

У цілому у стратегії створення оптимального механізму координації інвестиційної діяльності повинні бути визначені:

а) пріоритетні напрямки інвестиційної діяльності, яким надається державна підтримка;

б) механізм стимулювання залучення інвестицій;

в) зростання гарантій прав інвесторів;

г) спрощення порядку отримання інвесторами документів, що необхідні для здійснення інвестиційних проектів;

д) встановлення адміністративної відповідальності посадових осіб за дію або бездіяльність, результатом яких є створення перешкод і погіршення умов здійснення інвестиційної діяльності.

Особливу групу в стратегії інвестиційної діяльності району утворюють організаційні заходи, спрямовані на зростання дієвості механізму координації інвестиційної діяльності. З цією метою у науковій літературі пропонується [37, с. 365]:

– введення системи оцінювання роботи органів виконавчої влади із залученні інвестиційних ресурсів;

– здійснення постійного моніторингу їхньої діяльності із роз'яснення положень нормативно-правових актів;

– забезпечення недопустимості невідповідності таких роз'яснень законодавству країни;

– оперативне реагування на факти погіршення умов інвестиційної діяльності.

Таким чином, розв'язати проблему залучення іноземних інвестицій в економіку району можна тільки за умов як поліпшення макроекономічної ситуації в країні у цілому (насамперед, це прискорення проведення реформ, удосконалення грошово-кредитної політики та валютної політики, створення умов для виникнення ефективних приватних власників, посилення боротьби з корупцією), так і послідовної реалізації системи взаємопов'язаних економічних, правових, організаційних та інформаційних заходів, спрямованих на утворення привабливого інвестиційного клімату та пожвавлення інвестиційної активності.

Отже, можна відмітити, що характерними рисами утворюваного механізму координації інвестиційної діяльності повинні стати:

– орієнтування інвестиційної діяльності у районі в напрямку основних пріоритетів його соціально-економічного розвитку;

– диверсифікація джерел інвестування соціально-економічного розвитку району;

– мобілізація інвестиційного потенціалу району;

– кооперування всіх можливих джерел інвестування для спільного фінансування розвитку району;

– сприяння у поліпшенні інвестиційного клімату, мобілізація районних резервів його оптимізації; підвищення привабливості району для внутрішніх і зовнішніх інвесторів.

Координацію ж інвестиційної діяльності слід розглядається як один з основних елементів цілісного механізму управління інвестиційною діяльністю. Її ціль - мобілізація і раціональне використання інвестиційного потенціалу району, консолідація інвестиційних ресурсів на реалізацію інвестиційних пріоритетів розвитку району.

У даний час проблема розробки та удосконалення механізму координації набуває тієї ж актуальності і гостроти, що і проблема власне дефіциту інвестиційних ресурсів.

РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СЛАВУТСЬКОМУ РАЙОНІ

2.1 Аналіз інвестиційної діяльності у районі

Забезпечення розширеного відтворення економіки України та її районів на інноваційній основі потребує різкого посилення інвестиційної діяльності для підвищення їхньої конкурентоспроможності. Активізація інвестиційної діяльності, по суті є вирішальною ланкою всієї економічної політики держави, оскільки лише на її основі можна реально подолати загальноекономічну кризу та здійснити структурну перебудову економіки країни та її районів [56, с. 15].

Інвестиційна діяльність перебуває у тісному взаємозв'язку зі всіма секторами економіки, тому аналіз її стану необхідно здійснювати як на рівні держави, так і на районному рівні. Дослідимо стан інвестиційної діяльності у Славутському районі за 2006-2008 рр. (обсяги інвестицій у розрізі власного і залученого капіталу, за видами економічної діяльності та за країнами-інвесторами). За даними таблиці 2.1 проаналізуємо динаміку обсягів інвестицій у розрізі власного і залученого капіталу.

За період 2006-2007 рр. зросли капітальні інвестиції у фактичних цінах з 24371 тис. грн. до 107424 тис. грн., а у 2008 р. даний показник скоротився майже у два рази (на 53,78%) порівняно з 2007 р. Аналогічна ситуація спостерігається з обсягом інвестицій в основний капітал (зменшився на 47,17%), у тому числі за рахунок різних джерел фінансування. У 2008 р. порівняно з 2007 р. інвестиції за рахунок різного роду джерел в основний капітал зменшилися на 59,42% з державного бюджету, 14,13% - з місцевих бюджетів, 50,16% - за рахунок власних коштів підприємств та організацій, 1,33% - за рахунок кредитів банків та інших позик, значно скоротився даний обсяг на 88,15% (з 12661 тис. грн. до 1500 тис. грн.) за рахунок інших джерел фінансування.

Таблиця 2.1 Динаміка обсягу інвестицій у Славутському районі за джерелами фінансування за 2006-2008 рр.

Показник	2006 р.	Частка у загаль-ній сумі, %	2007 р.	Частка у загаль-ній сумі, %	2008 р.	Частка у загаль-ній сумі, %	Темп росту 2008 р. до 2007 р., %
Інвестиції в основний капітал за джерелами фінансування (освоєно, використано) інвестицій, тис. грн.	21388,0	100,00	100989,0	100,00	53348,0	100,00	52,83
у тому числі: - за рахунок коштів державного бюджету	446,0	2,09	2407,0	2,38	976,7	1,83	40,58
- за рахунок місцевих бюджетів	338,0	1,58	3118,0	3,09	2677,3	5,02	85,87
- за рахунок власних коштів підприємств та організацій	5605,0	26,21	68621,0	67,95	34200,0	64,11	49,84
- за рахунок кредитів банків та інших позик	2380,0	11,13	14182,0	14,04	13994,0	26,23	98,67
- за рахунок інших джерел фінансування	12619,0	59,00	12661,0	12,54	1500,0	2,81	11,85

Примітка. Розраховано автором за даними [67; 70].

У загальній структурі інвестицій в основний капітал найбільшу частку у 2006 р. становить інвестування за рахунок інших джерел фінансування (59%), а найменшу - інвестування з місцевих бюджетів (1,58%); у 2007 р., друге місце займає інвестування за рахунок власних коштів підприємств та організацій (26,21%), на третьому місці - кредитно-банківське інвестування (11,13% від загальної суми інвестицій в основний капітал), четверте місце належить інвестиціям з державного бюджету (2,09%).

У 2007 та 2008 рр. обсяги інвестування з державного бюджету знаходяться на останньому місці - 2,38% та 1,83% відповідно. На першому місці по здійсненню інвестицій знаходяться джерела власних коштів підприємств та організацій: 2007 р. - 67,95% та 2008 р. - 64,11%, друге місце в інвестуванні основного капіталу відведене для кредитів банків та інших позик - 14,04% та 26,33% відповідно у 2007 р. і 2008 р. У 2007 р. третє місце займають інші джерела інвестування - 12,54%, а у 2008 р. - інвестування за рахунок місцевих бюджетів (5,02%). Передостаннє місце у 2007 р. належить інвестиціям за рахунок місцевих бюджетів - 3,09%, у 2008 р. - іншим джерелам інвестицій в основний капітал - це 2,81% від загальної суми інвестицій в основний капітал.

Рис. 2.1. Динаміка галузевої структури інвестицій в основний капітал за джерелами фінансування у Славутському районі за 2006-2008 рр.

Зміна галузевої структури інвестицій в основний капітал за джерелами фінансування зображена на рис. 2.1.

Славутський район не має достатніх внутрішніх фінансових ресурсів для розв'язання економічних і соціальних потреб. Тому доцільно залучати зовнішні джерела фінансування - кошти іноземних інвесторів (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Пряме іноземне інвестування в Славутський район у розрізі країн-інвесторів за 2004-2008 рр., тис. дол. США

Країна-інвестор	2006 р.	2007 р.	2008 р.	Частка країни-інвестора у загальній сумі ПІІ 2008 р., %	Темп росту 2008 р. до 2007 р., %
Ліван	-	65,00	44,01	3,54	67,71
Сполучене Королівство	293,54	293,54	241,12	19,40	82,14
Франція	818,75	819,49	801,35	64,48	97,79
Швеція	-	-	156,32	12,58	-
Усього	1112,29	1178,03	1242,80	100,00	105,50

Примітка. Розраховано автором за даними [68].

Таблиця 2.2 дозволяє охарактеризувати зміну величини інвестування Славутського району іноземними інвесторами протягом останніх трьох років. Наочно відобразимо дану тенденцію за допомогою графіка на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Пряме іноземне інвестування у Славутський район у розрізі країн-інвесторів за 2006-2008 рр.

У 2006-2007 рр. у Славутський район надходили інвестиції зі Сполученого Королівства у розмірі 293,54 тис. дол. США щорічно. У 2008 р. обсяг інвестицій скоротився на 17,86% і становив 241,12 тис. дол. США. Частка прямих іноземних інвестицій Сполученого Королівства у Славутський район складає 19,4% від їхнього загального обсягу.

Швеція у 2008 р. інвестувала у Славутський район 156,32 тис. дол. США. Це становить 12,58% у загальній сумі прямих іноземних інвестицій. За період з 2006 р. по 2007 р. з даної країни не було надходжень у вигляді інвестицій.

Упродовж 2006-2008 рр. у Славутський район безперервно надходили інвестиційні кошти з Франції. Найбільші надходження спостерігалися у 2007 р. у сумі 819,49 тис. дол. США, найменші - у 2008 р. - 801,35 тис. дол. США, що на 2,21% менше від попереднього року. Це пов'язано з погіршенням економічного становища у світі. У 2006 р. обсяг інвестицій з Франції становить 818,75 тис. дол. США. Частка прямих іноземних інвестицій з цієї країни становить 64,48% від їхньої загальної суми.

З Ліваном інвестиційних процес налагоджено з 2007 р. Ліван інвестує Славутський район у 2007-2008 рр. у сумі 65,00 та 44,01 тис. дол. США відповідно. Ріст прямих іноземних інвестицій з цієї країни зменшився на 32,29%. Частка інвестицій з Лівану є найменшою і становить 3,54% у загальній структурі прямих іноземних інвестицій.

Спостерігається тенденція росту загальної суми прямих іноземних інвестицій за 2006-2008 рр., оскільки збільшилась кількість країн - іноземних інвесторів.

За даними таблиці 2.2 побудуємо графік структури інвестування краї-інвесторів у Славутський район (рис. 2.3).



Рис. 2.3. Частки країн-інвесторів у загальній сумі прямих іноземних інвестицій у Славутський район за 2008 р.

Діаграма показує рейтинг країн-інвесторів у загальній сумі інвестування. Перше місце займає Франція 64,48% у загальній структурі інвестицій. На другому місці - Сполучене Королівство (19,4% від загальної суми), на третьому місці за рейтингом 12,58%. Останнє місце належить Лівану - 3,54% загальної суми інвестицій.

Розглянемо зміну обсягів прямого іноземного інвестування Славутського району за видами економічної діяльності за 2006-2008 рр. (табл. 2.3).

Аналізуючи таблицю 2.3, можна зробити висновок про те, що іноземне інвестування здійснювалося переважно у сільське та лісове господарство (оскільки Славутський район має сільськогосподарське спрямування) і промисловість (у тому числі в переробну промисловість, виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів).

У розвиток сільського господарства у 2008 р. було інвестовано іноземних інвестицій на суму 129,80 тис. дол. США, це на 64,80 тис. дол. США більше, ніж у 2007 р. (зростання становить 99,69%).

Промисловість (переробна, з неї виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів) отримала у 2008 р. у розпорядження від іноземних інвесторів 1113,00 тис. дол. США, що всього на 0,03 тис. дол. США менше від суми інвестування у 2007 р. та на 0,71 тис. дол. США більше, ніж у 2006 р.

Таблиця 2.3 Динаміка прямих іноземних інвестицій в Славутський район за видами економічної діяльності за 2006-2008 рр., тис. дол. США

Вид економічної діяльності	2006 р.	2007 р.	2008 р.	Абсо-лютне відхилення 2008 р. від 2007 р.	Темп росту 2008 р. до 2007 р., %	Частка галузі у загальній сумі інвестицій за 2008 р., %
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство та пов'язані з ними послуги	-	65,00	129,80	64,80	199,69	10,44
Переробна промисловість (виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів)	1112,29	1113,03	1113,00	-0,03	100,00	89,56
Усього	1112,29	1178,03	1242,80	64,77	105,50	100,00

Примітка. Розраховано автором за даними [68].

У загальній структурі іноземних інвестицій переважають інвестиції у промисловість - 89,56% від усієї суми інвестування, інвестиції у сільське господарство становлять 10,44%. Для ефективного агропромислового розвитку необхідно збільшити суму інвестицій у сільське господарство.

Важливим аспектом аналізу стану інвестиційної діяльності Славутського району є дослідження інвестування в основний капітал у розрізі видів економічної діяльності (Додаток Г, табл. Г). Дана таблиця показує, що загальний обсяг інвестицій в основний капітал зменшився у 2008 р. порівняно з 2007 р. 47,17%, а порівняно з 2006 р. - зріс на 149,43%. Порівняно з 2007 роком у 2008 р. зросли тільки інвестиції в основний капітал на будівництво (на 35,14%); оптову та роздрібну торгівлю, торгівлю транспортними засобами та послуги з ремонту (на 34,07%); освіту (на 746,56%). У 2006 р. усі ці показники були набагато меншими 2007 та 2008 рр. Незмінним протягом 2006-2008 рр. залишилося інвестування у готелі та ресторани (з урахуванням їдалень) і на надання комунальних та індивідуальних послуг, діяльність у сфері культури і спорту.

Показники інвестицій у основний капітал промисловості у 2007 р. зросли порівняно з 2006 р. на 73271 тис. грн., а у 2008 р. - на 34450 тис. грн., але у 2008 р. у порівнянні з 2007 р. величина інвестицій у промисловість (у тому числі добувну, переробну промисловість та виробництво і розподілення електроенергії, газу та води) скоротилася на 54,64%.

Негативною тенденцією є зменшення обсягу інвестування у 2008 р. у сільське господарство, у т. ч. мисливство і лісове господарство: на 2,78%, а це майже на 196 тис. грн. менше, ніж у попередньому році. Інвестування у транспорт (включаючи пошту та зв'язок) скорочувався протягом трьох останніх років з 1717 тис. грн. (у 2006 р.) до 342 тис. грн. (у 2007 р.) та до 230 тис. грн. (у 2008 р.). Така ж ситуація спостерігається з інвестиційною діяльністю в охорону здоров'я та соціальну допомогу, скорочення інвестицій у даний вид економічної діяльності у 2008 р. порівняно з 2007 р. становить 11,92%. 2008 рік характеризується також зменшенням обсягу інвестування в операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам на 112 тис. грн. та у колективні громадські й особисті послуги на 46 тис. грн. (або на 79,31%) порівняно з 2007 р.

Таблиця Г (додаток Г) дає можливість відзначити, що протягом останніх двох років найбільшу частку у структурі інвестицій в основний капітал за видами економічної діяльності займає промисловість (на першому місці у 2007-2008 рр.); сільське господарство; оптова та роздрібна торгівля (у т. ч. торгівля транспортними засобами, послуги з ремонту). Зросла у 2008 р. частка інвестицій в освіту з 0,78% до 12,44% загальної структури та значно зменшилася частка інвестування на охорону здоров'я та соціальну допомогу (якщо у 2006 р. вона дорівнювала 20,41%, то вже у 2008 р. ця величина була 1,97% віз загальної суми інвестицій в основний капітал). Дана тенденція пояснюється тим, що держава скоротила інвестиції на медичні послуги та охорону здоров'я і зробила її платною, на розвиток галузі виділяється дуже мало коштів.

У 2006 р. перше місце по інвестуванню займали операції з нерухомістю (у т. ч. здавання під найм та послуги юридичним особам) - 35,95% у загальній величині інвестицій; інвестиції у готелі та ресторани займають всього 0,002% від усієї суми інвестицій в основний капітал (останнє місце за сумою інвестувань). Структуру інвестицій в основний капітал у Славутський район за видами економічної діяльності за 2008 р. можна наочно зобразити за допомогою секторної діаграми (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Структура інвестицій в основний капітал у Славутський район за видами економічної діяльності за 2008 р.

Діаграма (рис. 2.4) показує, що найбільшу частку інвестицій в основний капітал займає промисловість (64,58%), а найменшу - інвестування на розвиток готелів та ресторанів (з урахуванням їдалень) - 0,002%. Потребує додаткового вкладання інвестицій у сільське господарство та в інші галузі економічної діяльності.

Виходячи з вищезазначеного, можна зробити висновок, що 2007 р. спостерігається різкий стрибок усіх видів інвестування у Славутський район.

2.2 Покращення показників соціально-економічного розвитку району як ефект від залучення інвестицій

Оскільки інвестиційна діяльність має дуже важливий соціально-економічний аспект, то актуальним завданням сьогодення є розвиток інвестиційної діяльності, спрямований на створення привабливого інвестиційного середовища та суттєвого нарощування обсягів інвестицій. Сьогодні інвестиційна політика на рівні району стає вагомим інструментом регулювання соціально-економічного розвитку країни.

Щодо інвестиційної діяльності на рівні району, то треба зазначити, що в сучасних умовах розширення повноважень місцевої влади інвестиції у район починають відігравати велику роль у соціально-економічному розвитку держави в цілому. На жаль, районним особливостям інвестиційної діяльності в країні приділено недостатньо уваги.

Інвестиційна діяльність в Україні та її районах є центральною ланкою соціально економічного розвитку відповідних територій на інноваційній основі. Посилення активізації інвестиційної діяльності в районах є найбільш актуальною проблемою в економічному житті сьогодення [56, с. 16-17].

Від динаміки сьогоднішніх обсягів та структури інвестицій в основний капітал по районах залежить майбутній сталий соціально-економічний розвиток усіх територій країни, ефективність економічного розвитку та добробуту її населення.

Лише через механізм дієвої інвестиційної політики на рівні району (як важливого елемента загальнонаціональної стратегії) можна активізувати внутрішній потенціал району з метою соціально-економічного розвитку території зокрема і держави у цілому.

У реалізації інвестиційної стратегії розвитку району значне місце посідає оцінка рівня досягнення інвестиційних цілей, сформульованих на етапі опрацювання програм соціально-економічного розвитку району. Такі цілі передбачають певну сукупність чітко окреслених орієнтирів економічного та соціального характеру, конкретні кількісні та якісні параметри яких дозволяють зробити висновок про результативність інвестування у розвиток району загалом та в частині його окремих сегментів зокрема.

Взаємозв'язок залучення інвестиційних коштів у Славутський район зі зміною соціально-економічного стану району очевидний. Про це свідчить прямопропорційна зміна показників за період, що аналізується (табл. Г додатка Г, табл. Д додатка Д).

Відповідно до аналітичної звітності Управління економіки з промислової продукції за допомогою діаграми (рис. 2.5) наочно покажемо темпи росту такої продукції Славутського району відносно попереднього року за 2002-2008 рр. як результат залучення інвестицій.

Рис. 2.5 відображає тенденцію росту промислової продукції з кожним наступним роком у порівнянні з попереднім. У 2006 році темп росту промислової продукції (порівняно з попереднім) скоротився на 15,17%., а в 2008 р. - на 161,19%.

У зв'язку зі збільшенням інвестицій у промисловість (за даними табл. Г додатка Г) найбільший темп росту спостерігається у 2007 році (165,33%), оскільки даний рік характеризується найвищим обсягом інвестованих коштів (сума інвестицій у промисловість складає 75953 тис. грн., що приблизно у 28 раз більше за суму інвестицій у промисловість 2006 р.). Приріст величини інвестицій у галузь промисловості призвела до росту обсягів реалізації промислової продукції з 184004 тис. грн. до 304127 тис. грн. (у 1,7 рази відносно 2006 р.).

Рис. 2.5. Темпи росту промислової продукції у Славутському районі за 2002-2008 рр.

Соціально-економічні зміни в 2006-2007 рр. забезпечувались активною політикою розвитку інвестиційного клімату, збільшення інвестицій, підвищення фінансової зацікавленості суб'єктів господарювання у здійсненні інвестицій в основний капітал за рахунок коштів власних амортизаційних фондів.

У 2007 році та першому півріччі 2008 року активно проводилася інвестиційна та будівельна діяльність в районі. За 2007 рік підприємствами та організаціями усіх форм власності за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 107424 тис. грн. капітальних інвестицій. Переважну частку з них - 94,01% становили інвестиції в основний капітал. Це стало поштовхом для збільшення величини введеного у дію житла. На кінець 2008 р. така ситуація дещо змінилася у зв'язку зі скороченням капітальних інвестицій, у тому числі інвестицій в основний капітал (за рахунок усіх джерел фінансування) порівняно з 2007 р. на 53,78% (або на 57768 тис. грн. грн.), але разом з цим зросли обсяги будівництва і введення в експлуатацію житлових площ за рахунок прямих іноземних інвестицій (табл. 2.2), обсяг яких за період 2004-2008 рр. постійно зростав. У 2008 р. даний показник збільшився порівняно з 2004 р. на 79,15%, а у порівнянні з попереднім 2007 р. - на 5,5% (або на 64,77 тис. дол. США).

У 2008 р. у районі спостерігається значне зменшення обсягів промислової продукції (у 23 рази порівняно з 2007 р.), зниження активності в будівельній сфері, в галузях освіти, охорони здоров'я, в питаннях розробки проектно-кошторисної документації на перспективу, так як відсутність субвенційних коштів та зменшення загальної величини інвестиційних ресурсів більш, ніж у два рази (на 50,26%) не дасть можливості продовжити напрацювання щодо розпочатих будівництвом об'єктів 2008 р., не говорячи вже про нові об'єкти.

Загалом ситуація, пов'язана з інвестиційною діяльністю, суттєво вплинула на динаміку усіх показників соціально-економічного розвитку Славутського району за 2008 р. Дещо покращилися показники рівня життя населення - зменшилася заборгованість з виплати заробітної плати на економічно активних підприємствах, збільшилась середньомісячна заробітна плата з 613,28 грн. до 914,10 грн.; спостерігається розвиток споживчого ринку - зріс оборот роздрібної торгівлі (на 14,36% відносно попереднього року); збільшилася кількість створених нових робочих місць в усіх сферах економічної діяльності на 10 одиниць та працевлаштованих осіб за рахунок інвестицій у мале підприємництво на 41 особу. Збільшенню кількості фермерських господарств з 36 одиниць (2006 р.) до 40 одиниць (2008 р.) сприяло інвестування з боку іноземних інвесторів, що потягло за собою також збільшення площі сільськогосподарських угідь на 2,57% від величини цього показника у 2007 р.

У зв'язку з недофінансуванням інноваційно-активних підприємств їхню кількість скоротилася й у 2008 р. на території Славутського району не було виявлено жодного такого підприємства, й у результаті цього не впроваджено ні одного нового технологічного процесу.

Проблемним питанням в районі є функціонування транспортно-дорожнього комплексу. Давно потребує змін система відшкодувань за перевезення пільгових категорій населення. Необхідно встановити паритет між обсягами щорічних передбачених законодавством пільг та об'ємом інвестування даних послуг. Недофінансування попередніх років спричинило виникнення недовіри перевізників до питання організації пільгових перевезень.

У дорожньому комплексі району з року в рік спостерігається тенденція до погіршення якості покриття доріг районної та сільської мереж. Реальна потреба щорічного інвестування дорожнього господарства в 3-4 рази більша від фактичного обсягу інвестицій останніх років. Тільки таке збільшення інвестування дозволить вести мову в майбутньому про реальний дорожній комплекс. Головою райдержадміністрації внесено пропозиції облдержадміністрації розглянути збільшення величини інвестицій на розвиток дорожнього господарства.

Таким чином, основними проблемами району за 2008 рік виступають:

– обмеженість обсягів внутрішнього інвестування (амортизаційних відрахувань, прибутків підприємств, заощаджень домашніх господарств);

– відсутність розвинутої інфраструктури інвестиційної діяльності;

– недостатність кредитування інвестиційних проектів комерційними банками та низька платоспроможність населення.

Головною ціллю на 2009 рік є відновлення інвестиційної активності суб'єктів господарювання для забезпечення сталої динаміки економічного зростання і суттєве поліпшення ефективності використання інвестицій для цілей модернізації виробництва та інфраструктури, розширення випуску конкурентоспроможної на внутрішньому та зовнішніх ринках продукції та послуг. Також необхідна реконструкція і добудова шкіл та існуючого приміщення амбулаторій у с. Кривин; будівництво підвідних газопроводів до сіл, що не були підключені до газопостачання протягом попередніх років; забезпечення водопостачанням сіл Славутського району.

Концептуально соціально-економічний ефект від інвестування у розвиток району можна, на нашу думку, розглядати з точки зору трьох основних позицій: покращення середовища для розвитку ділової активності; покращення якості життєвого середовища; підтримання стабільно високої інвестиційної привабливості району у довготривалому періоді.

Першу позицію логічно розглядати з точки зору створення умов для функціонування бізнесу як основного критерію функціонування території у контексті формування економічного базису її розвитку.

Незаперечним результатом інвестування у розвиток регіону з метою покращення середовища розвитку ділової активності слід вважати розвиток ринкової інфраструктури. Йдеться передусім про диверсифікацію інституціональної структури фінансового ринку, що у свою чергу, забезпечує диверсифікацію фінансових інструментів як потенційних об'єктів інвестицій, торговельно-посередницької, збутової, інформаційної інфраструктури тощо як невід'ємного елемента ефективного розвитку бізнесу. Створення конкурентного середовища забезпечує сегментацію локальних товарних ринків, одночасно зумовлюючи їхню диверсифікацію та розширення ємності. Тим самим створюються умови для розширення ринкових ніш в суміжних сферах діяльності.

Соціальний ефект таких процесів, а саме покращення якості життєвого середовища, проявляється насамперед у розширенні сфери прикладання праці, підвищенні на цій основі рівня зайнятості, зростання сукупних ресурсів домогосподарств, як основи формування платоспроможного споживчого попиту, вирівнювання його сегментної структури, підвищення рівня здатності населення до заощаджень. Два останні параметри безпосередньо впливають на місткість ринку та формування ресурсної бази потенційних інвесторів з числа фінансових установ.

У сукупності взаємодія чинників економічного та соціального характеру визначає ступінь розвитку території насамперед з точки зору її здатності до розширеного відтворення усіх підсистем, яка виступає ключовим елементом в загальній системі вирішення завдань підтримання постійної стабільно високої інвестиційної привабливості. Таким чином ми, власне, підійшли до третьої позиції, з якої вбачається доцільною оцінка соціально-економічного ефекту від інвестування у розвиток району. Зазначена позиція характеризує район з точки зору його потенційної спроможності до розширеного відтворення в довготривалому періоді і загалом відображає інтегрований результат дії двох перших позицій.

Розглянуті окремі аспекти соціально-економічного ефекту інвестування у розвиток району дають підстави підходити до оцінки його наслідків з точки зору впливу на кінцевий інтегрований показник - рівень життя. Його дослідження з системних позицій, у даному випадку нами поділяється точка зору Садової У. і Семіва Л., передбачає як включення в аналіз різноманітних зв'язків між досліджуваними соціально-економічними явищами одного структурного рівня, так і відстеження взаємовпливів між явищами, процесами різних ієрархічних рівнів. При цьому до першого типу зв'язків зазначені автори відносять дослідження впливу різноманітних соціально-економічних факторів на рівень життя території, другий же розглядають з точки зору рівня життя населення як складової системи вищого структурного рівня, наприклад, базової захищеності населення району, рівня людського розвитку, інноваційної якості людських ресурсів на рівні району тощо [64, с. 93].

Проаналізуємо вплив такого економічного фактору як рівень інвестиційної активності у районі на окремі параметри, що визначають загальний рівень життя його населення (табл. 2.4). Такі параметри, зокрема, стосуються таких ключових аспектів рівня життя населення як добробут населення, рівень нагромадження людського капіталу та рівень людського розвитку, тобто тих, що загалом визначають здатність населення до відтворення, насамперед до відтворення самого себе як економічного суб'єкта.

Таблиця 2.4 Оцінка щільності зв'язку між обсягом капітальних інвестицій та окремими соціально-економічними показниками розвитку Славутського району за 2006-2008 рр.

Показники	2006 р.	2007 р.	2008 р.	Середнє значення	Коефіцієнт кореляції
Капітальні інвестиції, тис. грн.	24371,00	107424,00	49656,00	60483,67	?
Обсяг промислової продукції, тис. грн.	184004,00	304127,00	13202,00	167111,00	0,60
Обсяг реалізованих послуг, тис. грн.	2572,20	2465,00	14,40	1683,87	0,18
Середньомісячна з/п, тис. грн.	0,8117	0,61328	0,9141	0,780	-0,80
Рівень зайнятості,%	37,20	42,50	43,20	40,97	0,66
Рівень безробіття,%	4,90	4,20	4,00	4,37	-0,57
Грошові доходи (одного домогосподарства в місяць), тис. грн.	2,712	2,921	2,445	2,693	0,63

Примітка. Розраховано автором за даними Статистичної звітності Управління економіки Славутського району та [67; 70].

Дані таблиці 2.4 свідчать, що практично за всіма результативними показниками спостерігається позитивний вплив з боку факторного показника (капітальних інвестицій). Так з підвищенням рівня капітальних інвестицій спостерігається збільшення рівня грошових доходів, середньомісячної заробітної плати, зростання обсягу промислової продукції та рівня зайнятості і зменшення рівня безробіття.

Зростання заробітної плати пов'язане з активізацією ділової активності у районі, посиленням конкурентних позицій суб'єктів господарської діяльності та розширенням контингенту громадян, зайнятих у так званому суспільному виробництві. Підвищення рівня грошових доходів спричинене насамперед диверсифікацією видів діяльності, зумовленою дією мультиплікативного ефекту підвищення рівня ділової активності у багатьох сферах діяльності за рахунок інвестування.

Найбільш послідовним є зв'язок між інвестиційною активністю в районі та показниками обсягу промислової продукції, рівня зайнятості та грошових доходів домогосподарств. Позитивна динаміка даних показників зумовлена диверсифікацією видів діяльності, що передбачає збільшення промислової пропозиції на локальному ринку, та розширенням сфери прикладання праці і зростанням обсягу попиту на робочу силу, а негативна - навпаки.

Незначне відхилення від загальної закономірності зв'язку між аналізованими результативними та факторною ознакою спостерігається за показником рівня безробіття. Певною мірою така ситуація є наслідком високого рівня прихованого безробіття у галузі сільського господарства (оскільки Славутський район має аграрне спрямування).

З метою оцінки тісноти зв'язку між аналізованими факторною та результативними ознаками нами використано статистичний метод парної кореляції, який дає можливість вивчення дії факторів, що мають тенденційний вплив на об'єкт дослідження. Тіснота зв'язку вимірюється значенням коефіцієнта кореляції, що може набувати значення від 0 до ±1. Чим ближче його величина до 1, тим тісніший зв'язок між досліджуваними явищами, і навпаки. Від'ємне значення коефіцієнта кореляції свідчить про зворотній зв'язок між факторною та результативною ознаками. Шкала оцінки тісноти кореляційного зв'язку наведена у таблиці 2.5.

За прямолінійної форми зв'язку між досліджуваними показниками коефіцієнт кореляції (r_xy) розраховують за формулою 2.1 [34, c. 143]:

(2.1),

де п - число спостережень;

х - показник чинникової ознаки;

у - показник результативної ознаки.

Таблиця 2.5 Шкала оцінки тісноти кореляційного зв'язку

Критерії тісноти зв'язку	Значення коефіцієнта кореляції
Слабкий	до 0,4
Середній	0,4-0,7
Тісний	0,7-0,9
Дуже тісний	0,9 і більше

Розрахунок щільності зв'язку між обсягом капітальних інвестицій та окремими соціально-економічними показниками розвитку Славутського району подано у Додатку Е. Результати розрахунку наведені у табл. 2.4.

Порівнюючи дані коефіцієнтів кореляції (табл. 2.4) з шкалою оцінки тісноти кореляційного зв'язку (табл. 2.5) видно, що отримані коефіцієнти кореляції ілюструють середню тісноту парних зв'язків між капітальними інвестиціями (як факторною ознакою) та обсягом промислової продукції (), рівнем зайнятості () та рівнем грошових доходів домогосподарств (). Між показниками капітальних інвестицій та обсягом реалізованої продукції (), середньомісячною заробітною платою () і рівнем безробіття () спостерігається слабкий зв'язок.

З проведеного аналізу можна зробити висновок, що на параметри аналізованих соціально-економічних показників впливає не стільки відносна зміна обсягу інвестування, скільки його абсолютна величина. Інтенсивний приріст інвестицій в район з незначною вихідною базою у переважній більшості випадків не супроводжується одночасними позитивними зрушеннями у соціально-економічній системі. Останні проявляються з певним часовим лагом, тривалість якого залежить від швидкості досягнення своєрідної критичної маси сукупних інвестицій, спроможної спричинити мультиплікативний соціально-економічний ефект.

Даний аналіз підтверджує висновок про те, що інвестиції слід розглядати з позицій: створення стартових базисних умов для забезпечення подальшої дії синергічного ефекту щодо нарощування тенденцій позитивної динаміки соціально-економічного розвитку території.

Розробка і реалізація інвестиційних стратегій розвитку району має бути орієнтована на досягнення соціально-економічного ефекту з точки зору трьох позицій покращення середовища для розвитку ділової активності; покращення якості життєвого середовища; підтримання стабільно високої інвестиційної привабливості району у довготривалому періоді.

2.3 Оцінка ефективності координації інвестиційної діяльності

Району належить важлива роль у залученні іноземних інвестицій. На рівні району легше відновити довіру інвесторів до партнерів та органів державного управління на основі чинного законодавства в рамках сприяння поліпшенню інвестиційного клімату в районі, забезпеченню його конкурентоспроможності як об'єкта інвестиційної діяльності.

У свою чергу соціально-економічний розвиток району багато в чому залежить від інвестиційної політики, яку визначає прогрес суспільства. Успішність та результативність інвестиційної політики пов'язана з вибором альтернативи: або соціально орієнтований науково-технологічний прорив у майбутнє, або безперспективна сировинна орієнтація району.

Таким чином, у сучасних соціально-економічних умовах зростає актуальність досліджень районної координації інвестиційної діяльності.

З метою вирішення завдань інвестиційної політики району в дослідженні обґрунтовано створення конкурентоздатної інфраструктури. Метою створення такої інфраструктури є: розробка інвестиційних проектів і пропозицій для зовнішніх інвесторів; створення критичної маси інвестиційних проектів і пропозицій в районі; проведення аукціону ідей; надання допомоги підприємствам у професійній розробці інвестиційних проектів з реальною оцінкою фінансових можливостей і потреб підприємств; навчання і підготовка керівників підприємств до роботи із зовнішніми інвесторами; проведення незалежних маркетингових досліджень для виявлення і заповнення спеціальних товарних ніш; створення установ, здатних аналізувати інвестиційний клімат в районі та обґрунтовувати пріоритетні для району інвестиційні пропозиції; забезпечення гарантій по залучених інвестиціях; залучення до участі у фінансуванні проектів значної кількості інвесторів.

Важлива роль у координації інвестиційної діяльності та безпосередньому залученні інвестицій в райони належить самим районам. Їхня інвестиційна привабливість визначається дією системи факторів як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру. До об'єктивних можна віднести соціально-економічні особливості інвестиційної привабливості районів, основні напрямки структурної трансформації їхньої економіки. Інвестори надають перевагу промислово розвинутим, з вигідним економічним положенням районам. Суб'єктивні фактори безпосередньо пов'язані з характером дій місцевої влади, спрямованих на створення сприятливого інвестиційного клімату для залучення іноземних інвестицій в економіку району. Окрім того, на рівні району місцева влада повинна визначити пріоритетні сфери та галузі інвестування, сприяти зменшенню зовнішніх ризиків та бюрократичних перепон для розвитку спільного підприємництва. Дуже важливим є забезпечення іноземних інвесторів достовірною інформацією про підприємницькі можливості і ризики в районах.

Протягом 2008 року координаційна робота Славутської районної державної адміністрації та районної ради спрямовувалася на підвищення ефективності інвестиційної діяльності та діяльності щодо забезпечення сталого економічного розвитку району. Найбільш актуальні питання розвитку економіки та соціальної сфери систематично розглядалися на засіданнях колегій райдержадміністрації, зокрема в січні проект бюджету району на 2008 рік, програма соціально-економічного та культурного розвитку району на 2008 рік, одним з пунктів якої є планування інвестиційної діяльності, щокварталу - стан соціально-економічного розвитку району, погашення заборгованості з виплати заробітної плати, а також ситуація на ринку послуг й основних продовольчих товарів, вдосконалення роботи дозвільного центру, агропромислового комплексу, стан пасажирських перевезень тощо.

Управлінням економіки районної державної адміністрації розробляється, а районною радою затверджується інвестиційний паспорт Славутського району з метою залучення вітчизняних та іноземних інвесторів в економіку району.

Можна виділити такі основні координаційні можливості району у створенні факторів стимулювання інвестиційних проектів:

1) визначення пріоритетів та розробка окремих інвестиційних програм, складовими частинами яких є конкретні цільові проекти (підпрограми), що передбачають залучення інвестицій у пріоритетні галузі господарського комплексу району;

2) створення ринкової інфраструктури для інвестиційної діяльності. Ринкові інститути (інвестиційні агентства, бізнес-центри, торгово-промислові палати, банки, страхові компанії, біржі тощо) створюють ринкове середовище, стимулюють залучення інвестицій, дозволяють набути прозорості фінансовому механізму території.

За останні роки значна увага приділяється в економічній теорії та практиці складній проблемі аналізу характеристик координації, знаходження відповідних критеріїв, показників, пояснюється об'єктивними причинами, що випливають з розвитку як системи виробництва, так і самої системи координації, а також сформованими труднощами в економіці країни. Необхідність точної та об'єктивної оцінки ефективності координації діяльності підприємств диктується постійною потребою у впровадженні нововведень і реагуванні на технічний прогрес, умови конкуренції, економічної кон'юнктури.

Ефективність координації - проблема, що має декілька аспектів. Оскільки завданням координації є цілеспрямований вплив на систему, яка координується для забезпечення досягнення поставлених цілей, ефективність координації може бути оцінена за ступенем досягнення цих цілей, за кінцевими результатами інвестиційної діяльності, за якістю та обґрунтованістю планування ефективності використання інвестиційних вкладень.

У той же час ефективність координації може бути розглянута в аспекті діяльності безпосередньо координуючої системи за допомогою особливих, специфічних критеріїв, що відбивають результати функціонування системи координації та складових її елементів. Але в будь-якому випадку, найважливіший напрямок підвищення ефективності координації інвестиційної діяльності в районі - це аналіз реальних результатів, безкомпромісна оцінка діяльності апарату управління. Вирішальне значення для збільшення доходів району має зміцнення його фінансово-економічного положення, насамперед, шляхом підвищення ділової та інвестиційної активності.

З метою узгодження суспільних і приватних інтересів, ефективність доцільно розглядати з двох позицій: як зовнішню суспільну і внутрішню підприємницьку, що базується на положенні про сутність інвестування як спільного блага, яке здатне одночасно задовольняти і враховувати загальні й приватні очікування, вигоди, переваги інвестиційних пропозицій за умови наближення функціонування Славутського району, що їх реалізує і споживає, до стану суспільної ефективності. Зовнішня суспільна ефективність повинна передбачати визначення наступних видів: бюджетної, ринкової, тобто виробничо-мультиплікативної, споживчої та соціально-екологічної, а внутрішня підприємницька - загальноекономічної та часткової, з урахуванням еклектичності останньої і необхідності її розрахунку за напрямками: фінансовим, організаційним, техніко-технологічним, соціальним, екологічним. Визначення представлених складових зовнішньої суспільної і внутрішньої підприємницької ефективності дозволить розглядати інвестиційний проект як суспільний доробок, спрямований на досягнення основної мети інвестиційної діяльності - максимізації прибутку і досягнення соціального ефекту.

Стан інвестиційного клімату в районі є індикатором ефективності координації інвестиційної діяльності. Інвестиційний клімат району безпосередньо залежить від виправлення деформацій у відносинах власності, забезпечення надійного державного захисту приватної власності та інтересів ділових партнерів, інвесторів та кредиторів, стимулювання приватної ініціативи.

Розподіл інвестицій у районі залежить від багатьох чинників. Інвестиційну привабливість району можна оцінювати за п'ятьма групами факторів: економічний розвиток; ринкова інфраструктура; фінансова інфраструктура; людський капітал; взаємодія підприємства і влади.

Однією із найактуальніших проблем у здійсненні ефективної діяльності в інвестиційному просторі Славутського району є організація комплексного консалтингу. Для нерезидента, який хоче увійти на вітчизняний ринок, дуже важливо за короткий час отримати повний спектр необхідних консультацій, рекомендацій щодо прибуткового просування конкретного проекту, а також отримати відповідне супроводження на всіх стадіях його реалізації.

Для оцінки ефективності інвестицій потрібно застосувати систему взаємодоповнюючих показників, серед яких важливе місце належить показнику інтегрального ефекту від реалізації інвестиційних проектів району. Даний показник повинен слугувати основою для формування відношення відповідних органів влади до конкретних інвестицій при визначенні можливих пільг і гарантій, які можуть надаватися українською стороною.

Основним принципом оцінювання ефективності є порівняння обсягів доходів та витрат, що їх забезпечили. Обґрунтовуючи економічну ефективність інвестиційних проектів, застосовують комплекс показників, що відображають різні аспекти вже зазначеного принципу і дають змогу оцінити доцільність інвестицій більш системно.

Розрахунок показників ефективності майбутніх інвестицій виступає заключним етапом складання фінансового плану. Це дуже важлива, відповідальна та складна робота. Важливість її полягає в тому, що кожний інвестор хоче мати хоча б приблизне уявлення про результати, які будуть отримані при реалізації інвестиційного проекту. Проекти, які не даватимуть відповідного ефекту, є безперспективними і тому ніхто не вкладатиме в них кошти.

Необхідно обґрунтувати показники ефективності інвестицій з високим ступенем достовірності й точності, урахувати всі фактори, які можуть впливати на ефективність проекту, оцінити можливі ризики. Значна відмінність між прогнозованими і фактичними результатами може призвести до конфліктних ситуацій між учасниками інвестиційного проекту, втрати запланованих доходів, а найгірше - вкладених капіталів.

Оцінимо ефективність інвестицій в економіку Славутського району. Для цього скористаємося формулою 2.2:

Ефективність = витрати / результати ? 100% (2.2)

У нашому випадку витратами виступатимуть прямі іноземні інвестиції, а результатами будуть фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування за видами економічної діяльності. Вихідні дані для розрахунку ефективності інвестицій подано у таблицях 2.3, 2.6 та 2.7.

Переведемо показники прямих іноземних інвестицій за видами економічної діяльності (табл. 2.3) у гривневий еквівалент відповідно до офіційного курсу долара (табл. 2.6): 2006 р. - 5,05 грн./дол., 2007 р. - 5,05 грн./дол., 2008 р. - 7,70 грн./дол.

Таблиця 2.6 Динаміка прямих іноземних інвестицій в Славутський район за видами економічної діяльності за 2006-2008 рр., тис. грн.

Вид економічної діяльності	2006 р.	2007 р.	2008 р.
Сільське, лісове господарство, мисливство та пов'язані з ними послуги	-	328,25	999,46
Промисловість (переробна):	5617,06	5620,80	8570,10
з неї виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів	5617,06	5620,80	8570,10
Усього	5617,06	5949,05	9569,56

Примітка. Розраховано автором.

Дані фінансових результатів до оподаткування за видами економічної діяльності наведені у таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 Показники фінансових результатів до оподаткування в Славутському районі за 2006-2008 рр., тис. грн.

Вид економічної діяльності	2006 р.	2007 р.	2008 р.
Сільське, лісове господарство, мисливство та пов'язані з ними послуги	10200,00	10234,00	1658,70
Промисловість (переробна):	8785,00	7968,00	804,30
з неї виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів	8785,00	7968,00	804,30
Транспорт і зв'язок	245,00	236,00	26,00
Операції з нерухомістю, здавання у найм та послуги юридичним особам	624,00	701,00	94,30
Інші види діяльності	546,00	861,00	221,00
Усього	20400,00	20000,00	2804,30

Примітка. Складено автором на основі Статистичної звітності Управління економіки Славутської райдержадміністрації.

Оскільки прямі іноземні інвестиції в Славутський район протягом 2006-2008 рр. здійснювалися лише у с/г, лісове господарство, мисливство і пов'язані з ними послуги та у промисловість, зокрема у переробну (виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів), то оцінку ефективності їх здійснюватимемо саме за цими видами економічної діяльності, використовуючи формулу 2.2.

Ефективність прямих іноземних інвестицій у сільське, лісове господарство, мисливство та пов'язані з ними послуги:

2006 р. - 0/10200,00?100% = 0;

2007 р. - 328,25/10234,00?100% = 3,21%;

2008 р. - 999,46/1658,70?100% = 60,26%.

Ефективність прямих іноземних інвестицій у промисловість (переробну):

2006 р. - 5617,06/8785,00?100% = 63,94%;

2007 р. - 5620,80/7968,00?100% = 70,54%;

2008 р. - 8570,10/804,30?100% = 1065,54%.

Результати обчислень економічної ефективності координації інвестиційної діяльності Славутського району подамо у таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 Показники ефективності прямих іноземних інвестицій в економіку Славутського району у 2006-2008 рр. за видами економічної діяльності, %

Вид економічної діяльності	2006 р.	2007 р.	2008 р.
Сільське, лісове господарство, мисливство та пов'язані з ними послуги	-	3,21	60,26
Промисловість (переробна):	63,94	70,54	1065,54
з неї виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів	63,94	70,54	1065,54

Примітка. Розраховано автором на основі даних Статистичної звітності Управління економіки Славутської райдержадміністрації та [68].

Показники таблиці 2.8 свідчать про те, що про ефективність прямих іноземних інвестицій в економіку Славутського району говорити поки що рано. Адже пряме іноземне інвестування здійснюється лише у такі види економічної діяльності як сільське господарство, лісове господарство, мисливство та пов'язані з ними послуги, а також у промисловість, зокрема у переробну. У 2006 р. іноземні інвестори не здійснювали інвестування у сільське, лісове господарство, мисливство та пов'язані з ними послуги, тому і віддачі не отримали, вкладення коштів у дану галузь розпочато у 2007 р., але віддача їх досить низька і становить лише 3,21%. У 2008 р. вона досягла рівня 60,26%. Протягом 2006-2008 рр. іноземні інвестори вкладали кошти також у переробну промисловість, ефективність яких щороку зростає, й у 2006 р. становить 63,94%, у 2007 р. - 70,54% та 1065,54% - у 2008 р. Така велика віддача в останньому році пояснюється тим, що частина прямих іноземних інвестицій залишилася ще невикористаною, а прибуток від них очікується у наступних періодах.

Тому, на сьогоднішній день нерезидентам варто вкладати кошти у підприємства, що здійснюють операції з нерухомістю, здавання у найм та надання послуг юридичним особам, у підприємства транспорту і зв'язку та в інші види діяльності, оскільки спостерігаються позитивні показники за фінансовими результатами за даними видами економічної діяльності (табл. 2.8).

Складність розрахунку ефективності майбутніх інвестицій зумовлюється тим, що дуже важко правильно оцінити всі сторони інвестиційної діяльності як на етапі здійснення інвестицій, так і під час експлуатації інвестиційного проекту, точно спрогнозувати й досягти високого ступеня достовірності інформації. Крім того, існує кілька методик визначення ефективності інвестиційної діяльності.

Ефективність координації інвестиційної діяльності у районі більше, ніж будь-яка інша сфера діяльності, залежить від людського фактора, від того, наскільки влучно та доцільно управлінські ідеї і рішення прийняті колективом. А це означає, що правильно обрані показники і розроблені системи допомагають людям працювати краще, плідніше та прибутковіше.