1) «Київмлин Зоря» постачає борошно;

2) Іванівська птахофабрика постачає яйця;

3) Артемсіль - сіль;

4) Фірма «Агромаркет» - маргарин.

Керуючись загальними цілями підприємства, відділ маркетингу у тісній взаємодії з відділом продажу та логістики продовжить подальше просування нових видів продукції, та тих, які за певних обставин не досягли значних об`ємів збуту; разом з технологічною лабораторією та керівництвом хлібокомбінату бере участь у розробці нових виробів підприємства.

Основні техніко-економічні показники комбінату в таблицю.

Таблиця 2.1 Основні техніко-економічні показники

Показники	2009	20010	Відхилення
			+,-	%
Обсяг виробництва продукції в діючих цінах, тис. грн.	243545,1	259821,4	16276,3	6,68
по цеху № 1	190686,1	198505,1	7819,0	4,1
по цеху № 2	52859,0	61316,3	8457,3	16
Обсяг виробництва продукції в порівняних цінах, тис. грн.	250314	252043,6	1729,6	0,69
по цеху № 1	195890,0	192438,3	-3451,7	1,76
по цеху № 2	54424,0	59605,3	5181,3	9,5
Основні засоби, тис.грн.	70837,6	75 397,2	4559,6	6,44
Коефіцієнт зносу основних засобів	0,397	0,448	0,051	12,85
Середньоспискова чисельність працівників,чол	1086	1084	-2	-0,18
Фонд оплати праці, тис. грн.	42989,5	44386	1396,5	3,25
Продуктивність праці, тис. грн.	230,49	232,51	2,02	0,88
Собівартість РП, тис. грн.	275019,00	307046,2	32027,2	11,65
Витрати на 1 грн. РП, грн.	0,85	0,58	-0,27	-31,76
Рентабельність продукції, %	2,48	3,52	1,04	х
Чистий прибуток, тис. грн.	1372,50	2559,5	1187	86,48
Фондовіддача Фв	3,68	3,45	-0,23	-6,2
Фондомісткість Фм	0,27	0,29	0,02	6,6
Фондоозброєність Фоз	62,72	67,45	4,73	7,5
Фондорентабельність Фр	0,02	0,04	0,02	73,7

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупність виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. На фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск високоякісної продукції і швидка та надійна її реалізація.

Таблиця 2.2 Показники оцінки фінансового стану підприємства[16]

Показники	Значення	Відхилення	Нормативне значення	Формули для розрахунку
	2009	2010	абсолютне, тис. грн.	відносне, %
Оцінка майнового стану підприємства
1. Коефіцієнт зносу основних засобів	0.40	0.45	0.05	12.78	< Зменшення	Ф1: 032/031
Оцінка ліквідності
2.1. Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття)	0.78	2.07	1.29	164.68	>1	260/620
2.2 К-т швидкої ліквідності	0.64	1.87	1.23	191.27	0.6-0.8	Ф1: (260-100-110-120-130-140)/620
2.3 К-т абсолютної ліквідності	0.01	0.06	0.04	366.11	>0,2 Збільшення	Ф1: (220+230+240)/620
2.4. Чистий оборотний капітал, тис. грн..	-8527.90	30290.40	38818.30	-455.19	>0 Збільшення	Ф1: 260-620
Оцінка платоспроможності (фінансової стійкості)
3.1. К-т автономії	0.23	0.18	-0.05	-22.44	>0.5	380/640
3.2. К-т фінансування (співвіднош. позикових та власних коштів)	3.27	4.51	1.24	37.78	<1 Зменшення	Ф1: (430+480+620+630)/380
3.3. К-т забезпечення власними оборотними засобами	-0.28	0.52	0.80	-285.32	>0.1	Ф1: (260-620)/260
3.4. К-т маневреності власного капіталу	-0.49	1.52	2.01	-409.62	>0 Збільшення	(260-620)/380
Оцінка ділової активності
4.1. К-т оборотності активів	4,61	3,44	-1,17	-25,37	Збільшення	ф2: 035/ф1:280
4.2. К-т оборотності кредиторської заборгованості	9,25	26,89	17,64	190,70	Збільшення	ф2: 035/ф1: сума від 520 до 600
4.3. К-т оборотності дебіторської заборгованості	9	6,36	-2,64	-29,33	Збільшення	ф2: 035/ф1: сума від 150 до 210
4.4. К-т оборотності матеріальних запасів	50,32	54,44	4,12	8,19	Збільшення	ф2: 040/ф1: сума від 100 до 140
4.5. К-т оборотності власного капіталу	19,69	18,96	-0,73	-3,71	Збільшення	ф2:035/ ф1:380
4.6. Коефіцієнт оборотності основних засобів	4,84	5,02	0,18	3,72	Збільшення	ф2:035/ ф1:031
Оцінка прибутковості (рентабельності)
1. Рентабельність продукції, %	2,48	3,52	1,04	х	>0 Збільшення	ф2: (100+090-060)/(040+070+080)
2. Рентабельність активів підприємства, %	1,85	2,33	0,48	х	>0 Збільшення	ф2:220/ ф1:280
3. Рентабельність власного капіталу, %	7,89	12,83	4,94	х	>0 Збільшення	ф2:220/ ф1:380
4. Рентабельність діяльності (продажу), %	0,4	0,68	0,28	х	>0 Збільшення	ф2:220/ф2:35

Коефіцієнт зносу основних засобів на кінець року зріс на 12,78%, що є негативною тенденцією для підприємства.

Коефіцієнт поточної ліквідності в 2009 році був менше нормативу і становив 0,78, в 2010 році коефіцієнт збільшився до 2.07, що є позитивним для підприємства. Коефіцієнт швидкої ліквідності в 2009 році відповідав нормативу і становив 0,64, в 2010 році збільшився до 1,87, вийшовши за рамки нормативу. Коефіцієнт абсолютної ліквідності менший за норматив в обох роках: в 2009 році лише 1% від суми поточних зобов'язань підприємство спроможне погасити негайно, в 2010 лише 6%. Чистий оборотний капітал у звітному періоді зріс на 38818,3 тис. грн..

Коефіцієнт автономії зменшився з 0,23 до 0,18 і вказує на те, що у 2010 році лише 18% активів підприємства сформовані за рахунок власних коштів. Коефіцієнт фінансування зріс з 3,27 до 4,51, що є негативною тенденцією для підприємства, оскільки в звітному році позикові кошти становлять аж 45,1% від величини власного капіталу хлібокомбінату.

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами в 2009 році був менше нормативу і становив -0,28, в 2010 році коефіцієнт збільшився до 0,52, що є позитивним результатом для підприємства. Коефіцієнт маневреності власного капіталу у звітному періоді досяг 1,52.

Коефіцієнт оборотності активів у звітному періоді зменшився до 3,44 оборотів за рік також зменшився коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості до 6,36 оборотів та коефіцієнт оборотності власного капіталу до 18,96 оборотів, що є негативним наслідком.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості у 2010 році збільшився до 26,89 оборотів за рік, коефіцієнт оборотності матеріальних запасів до 54,44 оборотів та коефіцієнт оборотності основних засобів до 5,02 оборотів.

В зміні показників рентабельності спостерігається позитивна тенденція. Так у 2010 році рентабельність продукції зросла до 3,52%, рентабельність активів підприємства зросла до 2,33%, рентабельність власного капіталу зросла до 12,83% та рентабельність продажу зросла до 0,68%.

2.3 Економічна оцінка ДП ВАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №11»

Дочірне підприємство ВАТ „Київхліб” хлібокомбінат № 11 створено згідно з Законом України „Про господарські товариства” та здійснює свою діяльність на підставі Статуту відкритого акціонерного товариства „Київхліб”.

Хлібокомбінат № 11 є юридичною особою. Юридична та фактична адреса підприємства - Київ (Дарницькой район) по вул. Бориспільській 24.

Відповідно до Статуту основними видами діяльності є: виробництво та реалізація хлібобулочних та кондитерських виробів.

Завод збудований у 1972 році з потужністю 65 т/добу. Його будівництво було заплановане з метою забезпечення хлібобулочною та кондитерською продукцією Дарницького та Московського районів. Хлібозавод має склад безтарного зберігання борошна, відділу для приготування опар тіста, тістоформовочного відділення, пекарного залу, хлібосховища, експедиції, диспетчерської, ремонтної майстерні та підсобних служб.

Колектив, де у 1973р. працювало 350 осіб, доклав максимальних зусиль, аби повністю забезпечити доброякісною продукцією населення лівобережного Києва. Щороку на заводі підвищувався технічний рівень виробництва, знижувалася собівартість продукції, поліпшувалася її якість. Зокрема були встановлення дозатори опари, бачки для розтоплювання жиру, змонтовано вузли для приготування розчину цукру та дріжджів.

На території хлібозаводу розміщено дві головні будівлі. Перша - адміністративний корпус. В якому знаходяться кабінет директора, лабораторія, планово-економічний відділ, кабінет головного механіка та інженера хлібобулочного цеху. В другій - цехи, їдальня, склад БЗБ, склад сировини. На території хлібозаводу знаходиться компресорна станція, яка обслуговує два цехи. Паливом на хлібозаводі служить природний газ, який постачається АТ „Київгаз”. Вода поступає згідно домовленості з ЗАТ „Київводоканал” та артезіанської свердловини, яка розміщується на території хлібозаводу. Електроенергію постачає „Енергобут” та „ Київенерго”. Хлібозавод має також власну насосну станцію та власну котельню.

Із зростанням потреб населення Києва в хлібобулочних виробах було збільшено потужність хлібозаводу. Було замінено малопотужні печі ПХС-25 на лініях №1, 2, 3, 4, 5, 6 на печі типу ППЦ-50 І „Мінел”. При цьому потужність було збільшено з 65 до 100 т/добу в асортименті. У 1988р. було запущено сухарно-бубличний цех, де було встановлено 10 механізованих ліній потужністю 6 т соломки на добу, 6,3 т здобних сухарів та 9,8 т сушки. З часом було проведено реконструкцію лінії в сухарно-бубличному цеху.

Для поліпшення якості хліба та батонів у 1995-1996 рр. у хлібобулочному цеху реконструйовано три виробничі лінії. На лініях №1 та №4 замінено обладнання для приготування напівфабрикатів та їх бродіння, вдосконалено шафу для вистоювання тістових заготовок. На лінії №2 замінено технологічне обладнання в т.ч. піч „Мінел” на агрегат типу БР1-5О.

На даний час хлібобулочний цех обладнаний 5 печами іноземного виробництва (Чехословацькі та Югославські) та 1 піччю вітчизняного виробництва. Всі поточні лінії комплексно механізовані зі стрічковими конвеєрами печами, кожна з яких спеціалізована на виробництво певного сорту. Завод характеризується високим рівнем механізації основних виробничих процесів.

До складу підприємства входять наступні структурні підрозділи:

- цех № 1 Хлібобулочний цех;

- цех № 2 Сухарнобубличний цех;

- цех № 3 в м. Славутич (з 1.04.2006р. законсервовано через

збитковість виробництва, згідно рішення правління ВАТ);

- цех № 4 (колишній Хлібокомбінат № 6).

Підприємство працює цілодобово в 2 зміни по 12 годин. Сьогодні з підприємством співпрацюють понад 750 організацій та підприємців. Хлібобулочні та кондитерські вироби постачаються в різні регіони України та за їх межі.

АТ „Київхліб” в цілому і кожне підприємство, яке до нього входить окремо, приватизоване лише на 50%, так як до цих пір вирішується питання про те хто буде мати контрольний пакет акцій (51% держава) чи АТ „Київхліб”.

Слід відмітити, що якість продукції хлібокомбінату продовжують оцінювати споживчі в Канаді, Естонії, Німеччині, Греції.

Хлібокомбінат №11 є колективним підприємством, його статутний фонд дорівнює 1767870 грн. АТ „Київхліб” має право встановлювати цінову межу на найбільш масові сорти хлібних виробів для того щоб їх мали можливість купувати малозабезпечені верстви населення.

Ми пропонуємо розпочати аналіз з визначення основних техніко-економічних показників по хлібокомбінату №11 за 2009-2010 рік (табл.2.3).

Таблиця 2.3 Основні техніко-економічні показники хлібокомбінату №11

Показники	По хлібокомбінату
	Од. виміру	Звіт	Відхилення
		2008р.	2009р.	+,-	%
1. Обсяг виробництва продукції в діючих цінах	т.грн.	208365,9	242299,5	33933,6	16,29
з нього по цеху № 1,2	т.грн.	133017,5	158731,2	25713,7	19,33
по цеху № 4	т.грн.	75348,4	83568,3	8219,9	10,91
2. ОВ в п. ц. на 01.01.2009р.	т.грн.	251608,4	233038,8	-18569,6	-7,38
з нього по цеху № 1,2	т.грн.	161780,0	155718	-6062,0	-3,75
по цеху № 4	т.грн.	89828,4	77320,8	-12507,6	-13,92
3. Хліб та булочні вироби	тн.	63315,7	55509,8	-7805,9	-12,33
з них по цеху №№1,2	тн.	40971,7	37950,2	-3021,5	-7,37
по цеху № 4	тн.	22344,0	17559,6	-4784,4	-21,41
4. Кондитерські вироби	тн.	3485,4	3640,3	154,9	4,44
з них по цеху №№1,2	тн.	391,5	415,3	23,8	6,08
по цеху № 4	тн.	3093,9	3225,0	131,1	4,24
5. Чисельність робітників - всього в тому числі:	чол.	1287	1295	8	0,62
ПВП	чол.	1259	1269	10	0,79
6. Середньомісячна з/п 1-го працюючого в тому числі:	грн.	2818,93	3226,81	407,88	14,47
ПВП	грн.	2850,68	3255,58	404,90	14,20
7. Продуктивність праці	грн.	199847,8	183639,7	-16208,1	-8,11
8. Собівартість ВП	т.грн.	207015,3	236465,1	29449,8	14,23
9. Витрати на 1 грн. ВП 10. Прибуток від ВП	коп. т.грн.	99,4 1350,6	97,6 5834,4	-1,8 4483,8	-1,81 331,99
11.Рентабельність продукції	%	0,7	2,5	1,8	257,14
12.Рентабельність п-ва	%	збитки	0,007	-	-
13. Основні засоби	т.грн.	29603	29 108	-495	-1,67
14. Собівартість продукції	т.грн.	182856,6	260059	77202,4	42,22
15. Фондомісткість	грн.	0,23	0,17	-0,06	-26,09
16. Фондовіддача	грн.	4,38	5,83	1,45	33,1
17. Фондоозброєність	т.грн.	41,45	43,07	1,62	3,9
18.Чистий прибуток(збиток)	т.грн.	-367,0	2073,6	2440,6	665

За звітний рік обсяг виробництва в діючих оптових цінах склав -242299,5 тис. грн., в порівнянних цінах станом на 01.01.2009 року 233038,8 тис. грн. Випуск хлібобулочних виробів в натуральному виразі зменшено проти попереднього року на 7805,9 т, що становить 55509,8 т, а кондитерських виробів збільшено на 154,9 т, що відповідає - 3640,3 т.

Зазначене в табл.2.3 зростання випущеної продукції в діючих цінах на 16,3%, пояснюється - збільшенням оптових цін на продукцію (через збільшення витрат на її виробництво) на 55218,2 тис. грн., зокрема на хлібобулочні вироби на 32 %, що призвело до збільшення випуску на 50965 тис. грн., на кондитерську групу на 16 %, відповідно випуск збільшено на 4253 тис. грн. ; а за рахунок зменшення виробництва, недоотримано випущеної продукції на суму - 21284,6 тис. грн , таким чином загальне збільшення випуску продукції проти 2009 р. склало - 33933,6 тис. грн.

За звітний період асортимент продукції налічує 147 найменувань, з них хлібобулочних виробів - 93 найменувань, кондитерських виробів - 54. Впроваджено у виробництво 4 найменування нових виробів. Обсяг реалізованої інноваційної продукції склав 9191,7 тис. грн.

Кількість продукції в упаковці за звітний рік склала - хлібобулочних виробів -12238,9т, на 4 % менше минулорічного показника, а кондитерських виробів - 2422,1т збільшено на 3,6%. Питома вага хлібобулочної продукції в упаковці складає - 22,0%, кондитерських виробів - 67%.

Усі показники фінансового стану підприємства, що були розраховані та проаналізовані вище, для зручності зведемо в одну таблицю (табл. 2.4).

Таблиця 2.4 Показники фінансового стану хлібокомбінату №11 за 2010 рік

Показники	Значення	Відхилення
	на початок	на кінець	абсолютне, тис.	відносне, %
Оцінка майнового стану підприємства
1. Структура активів підприємства	Оборотні	30707,00	29568,00	-1139,00	-3,71
	Необоротні	22449,00	32189,00	9740,00	43,39
	Витр.майб.пер.	36,00	96,00	60,00	166,67
2. Коефіцієнт зносу основних	0,45	0,48	0,03	7,52
Оцінка ліквідності та платоспроможності
1. Величина власного капіталу	20968,00	22901,00	1933,00	9,22
2. Маневреність грошових коштів	0,0101	0,0198	0,00972	96,57
3. Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття)	0,7339	1,0297	0,29577	40,30
4. К-т швидкої ліквідності	0,5008	0,5866	0,08583	17,14
5. К-т абсолютної ліквідності	0,0069	0,0145	0,00759	110,07
6. Частка запасів в оборотних	0,2694	0,2646	-0,00480	-1,78
Оцінка фінансової стійкості
1. К-т автономії	0,39	0,37	-0,02395	-6,07
2. К-т фінансової стійкості	0,69	0,73	0,04708	6,87
3. К-т фінансової незалежності	0,39	0,37	-0,02395	-6,07
4. К-т маневреності власних коштів	-0,464	-0,291	0,17335	-37,32
5. К-т фінансової залежності	2,54	2,70	0,16407	6,47
Оцінка ділової активності
1. К-т обертання активів	4,29	5,16	0,86161	20,07
2. К-т обертання оборотних коштів	10,17	9,91	-0,26743	-2,63
3. Середній час обороту оборотних коштів	2206,67	3249,51	1042,83606	47,26
4. К-т обертання готової продукції	365,99	632,65	266,66277	72,86
5. К-т обертання власного капіталу	10,89	13,92	3,03153	27,83
6. Віддача необоротних активів	7,44	10,78	3,34653	45,00

Розглянемо фінансову стійкість підприємства (табл.2.4)., що тісно пов'язано із перспективною його платоспроможністю, її аналіз дає змогу визначити фінансові можливості підприємства на відповідну перспективу.

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Таблиця 2.19 Показники фінансової стійкості підприємства

№п/п	Показники	2009р.	2010р.	Відхилення (+/-)
1.	Коефіцієнт фінансування	1,50	1,70	0,20
2.	Коефіцієнт платоспроможності	0,39	0,37	-0,02
3.	Коефіцієнт маневреності власного капіталу	-0,39	0,04	0,43
4.	Коефіцієнт автономії (фін. залежності)	0,39	0,37	-0,02
5.	Коефіцієнт забезпеченості власними обіговими коштами запасів	-1,61	-0,78	0,83
6.	Коефіцієнт фінансового левериджу	0,00	0,25	0,25
7.	Коефіцієнт фінансової стійкості	0,39	0,46	0,07
8.	Коефіцієнт фінансової залежності	2,54	2,70	0,16
9.	Коефіцієнт фінансової стабільності	0,69	0,62	-0,07
10.	Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів	1,46	1,62	0,16
11.	Коефіцієнт концентрації позикового капіталу	0,58	0,60	0,02

Коефіцієнт фінансування складає 1,7 при нормативі менше 1, свідчить про те, що на 1 грн. власних коштів підприємства припадає 1,7 грн. залучених коштів. Відмічається погіршення цього значення за 2009р.

Коефіцієнт платоспроможності відповідно аналітичних даних погіршився, свідчить що питома вага власного капіталу в загальній сумі коштів, авансованих в діяльність комбінату складає 37%, проти 39% в 2009р.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу відповідно попереднього року поліпшився, відповідає нормативному значенню і свідчить, що власний капітал використовується для фінансування поточної діяльності хлібокомбінату.

Коефіцієнт фінансової незалежності характеризує можливість підприємства виконати зовнішні зобов'язання за рахунок власних активів; його незалежність від позикових коштів. Що більше значення цього показника, то більшою є фінансова стійкість підприємства і незалежність його від кредиторів. Нормативне значення К_авт > 0,5. Мінімальне значення цього показника К_авт = 0,5 свідчить про те, що всі зобов'язання підприємства можуть бути покриті його власними коштами. В нашому випадку ми бачимо, що підприємство не здатне виконати зовнішні зобов'язання за рахунок власних активів. Крім того значення показника зменшується на протязі двох років що є негативною тенденцією.

Коефіцієнт забезпеченості власними обіговими коштами запасів показує наскільки запаси, що мають найменшу ліквідність у складі оборотних активів, забезпечені довгостроковими стабільними джерелами фінансування. Збільшення показника має позитивне значення. Нормальне значення цього показника становить К_зап = 0,6-0,8. По підприємству, що аналізується, значення цього показника у 2009 році збільшилося, але нормативному значенню ще не відповідає.

Коефіцієнт фінансового левериджу характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань. Збільшення свідчить про підвищення фінансового ризику. Має бути < 0,25. Значення показника у 2009 році було у межах нормативу, що стосується 2010 року, то він погіршився і склав 0,25, що не відповідає нормативному значенню і це свідчить про збільшення фінансового ризику.

Коефіцієнт фінансової стійкості показує частку стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі. Теоретичне значення 0,85-0,90. Частка стабільних джерел фінансування в їх загальному обсязі не досягає нормативного значення в 2000-2010 рр.

Коефіцієнт фінансової залежності показує скільки одиниць сукупних джерел припадає на одиницю власного капіталу. Цей показник обернений до коефіцієнту автономії. Збільшення коефіцієнту у часі свідчить про підвищення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства. Якщо він дорівнює 1, то підприємство не має позикових коштів. Динаміка показника свідчить про збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства.

Коефіцієнт фінансової стабільності показує забезпеченість заборгованості власними коштами; перевищення власних коштів над позичковими свідчить про фінансову стійкість підприємства. Нормативне значення має бути > 1. Показник має негативну динаміку. Його значення не досягає мінімально допустимого, тобто позикові кошти перевищують власні.

Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів доповнює коефіцієнт автономії. Показує скільки позикових коштів припадає на одиницю власного капіталу. Нормальне мінімальне значення = 0,5. Нормативне значення = 1. Збільшення цього показника свідчить про деяке зниження фінансової стійкості, і навпаки. Тенденція збільшення даного показника для аналізованого підприємства свідчить про погіршення його фінансової стійкості.

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу показує скільки припадає позикового капіталу на одиницю сукупних фінансових ресурсів (джерел). Збільшення цього показника має негативне значення, що перевищує його критичне значення, яке має бути < 0,5.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу характеризує ефективність вкладення коштів, на 1 грн. середньої вартості власного капіталу отримано прибуток в розмірі 0,095 грн.

Коефіцієнт рентабельності підприємства на відміну попереднього року склав позитивний результат 0,007, при нормативному значенні більше 0, підтверджує що від 1 грн. чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) отримано чистий прибуток в розмірі 0,007 грн.

Ми розрахували та пояснили значення величини кожного з коефіцієнтів фінансової стійкості підприємства. В ціломі у порівнянні з 2009 роком у 2010 році значення усіх показників відчутно погіршилося, що пов'язане на нашу думку з високою часткою залучених коштів (вони в 1,7 р. перевищують величину власного капіталу).

харчовий продукт якість конкурентоспроможність

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

3.1 Порівняльна характеристика рівня якості та конкурентоспроможності продукції підприємств

Якість хліба обумовлено складом і властивостями компонентів, що входять до його складу, а також процесами, що відбуваються в тісті при його дозріванні і випічці тістових заготовок.

Хімічний склад борошна визначає її харчову цінність і хлібопекарські властивості.

Хліб у нашій дієті служить не тільки джерелом калорій і додаткових факторів харчування, але також відіграє найважливішу роль у всій фізіології харчування.

Процес укрупнення та переоснащення, використання автоматизованих ліній диктує специфічне приготування хліба. Основний чинник трансформації хліба - час. Сьогодні ані великі, ні малі пекарі не можуть дозволити собі робити хліб впродовж доби. Економічні чинники диктують спосіб виробництва. Пекарі мусять за коротший, аніж передбачає процес природного бродіння, час дати продукцію, яка буде успішно продана. Відхід від цієї схеми означає зменшення прибутків. Відтак, використовуються спеціальні добавки, які роблять хліб привабливим. Одні хімічні компоненти покращують властивості м'якуша, роблять його пружним і однорідним. Інші забезпечують гладку і хрумку скоринку. Подовжують термін зберігання: хліб довше залишається свіжим. І надають форму: при меншій вазі хлібина виглядає, як звичайна. Усе законно. Рецептура хліба є розробкою певного підприємства. Продукти, які використовують, сертифіковані. Технологія відповідає українським стандартам. Пекарі виправдовують використання хімічних харчових добавок тим, що це покращує процес приготування тіста. Але головне - компенсує нестабільну якість борошна. За даними об'єднання «Укрхлібпром», сьогодні у виробництві майже не використовується пшениця вищого ґатунку. Стандарти дозволяють брати борошно з третьосортного зерна з підсортовкою 4-го і 5-го сорту. Отримати хліб високої якості з борошна, де мало клейковини, неможливо. Доводиться вводити добавки.

Також хімізацію продуктів диктує торгівля. Супермаркети спонукають виробників застосовувати добавки. Їхня вимога - щоби продукт був дешевий і тривалий час не псувався. Плюс упаковка, яка забезпечує якнайдовший термін реалізації. Якщо виробник працює з великими торговими мережами, стає заручником.

Подібні тенденції притаманні і європейській хлібопекарній справі. Є три напрями, за якими розвивається пекарська справа в Європі. Перший - «біо», виготовлення натуральних продуктів з природних складників. Як-от хліб без дріжджів. Фактично - повернення до давніх рецептів і технологій. Другий тренд - «національні хлібні традиції». Споживачу пропонують спробувати щось нове. Третій - творчість на базі наявних технологій. Такі собі «фантазії на тему хліба»: хліб із чорносливом, горіхами, іншими натуральними складниками. В умовах глобалізації і шаленої конкуренції все це приваблює споживача.

Також фактором зниження якості хліба є подальше підвищення тарифів на газ для підприємств хлібопекарської галузі, а також зростання цін на складові, якщо ціна на продукт залишиться незмінно-низькою, прогнозує генеральний директор об'єднання «Укрхлібпром» Олександр Васильченко. Ціна на хліб в Україні, дійсно, найнижча в пострадянському просторі, але для того, щоб підприємству виживати, воно має йти на певні технологічні прийоми - знаходити борошно нижчої якості і т.д. На жаль, зараз по всій Україні з'являється і пліснявіння, і кришіння хліба, що є наслідком цінової політики, яка не дає можливості заводу закуповувати ту сировину, яка забезпечуватиме його якість. Сьогодні всі сорти хліба в Україні мають негативну рентабельність. Згідно зі статистичними даними ціна на пшеничний хліб сьогодні - в середньому 3,77 гривень за кілограм. Ціна житньо-пшеничного хліба - в середньому 3,62 гривень за кілограм. В результаті торгівля отримує за один кілограм хліба 31 копійку. Держава через надбавлену вартість отримує 57 копійок. А виробник отримує збитків 70 копійок.

1. Оцінка конкурентоспроможності підприємства методом зваженої рейтингової оцінки.

Таблиця 3.1 Зважена рейтингова оцінка конкурентоспроможності підприємств

Показники	Вага ознаки	ДП ВАТ «Київхліб» хлібокомбінат №10	ДП ВАТ «Київхліб» хлібокомбінат №11	ДП ВАТ «Київхліб» Булочно-кондитерский комбінат (БКК)
		рейтинг	зважений рейтинг	рейтинг	зважений рейтинг	рейтинг	зважений рейтинг
Витрати	0,25	2	0,5	1	0,25	3	0,75
Ділова репутація	0,2	3	0,6	2	0,4	1	0,2
Якість продукції	0,2	1	0,2	2	0,4	3	0,6
Реклама	0,15	2	0,3	3	0,45	1	0,15
Частка ринку	0,1	3	0,3	2	0,2	1	0,1
Канали продажу	0,1	2	0,2	3	0,3	1	0,1
Разом	1,0		2,1		2		1,9
Місце			1		2		3

2. Висновок. Провівши аналіз визначених показників, їх вагомості та відповідного рейтингу підприємств, ми визначили лідера - ДП ВАТ «Київхліб» хлібокомбінат №10. Друге місце посів ДП ВАТ «Київхліб» хлібокомбінат №11 і третє місце відповідно посів ДП ВАТ «Київхліб» Булочно-кондитерский комбінат (БКК).Оцінка конкурентоспроможності підприємства комплексним методом.

Таблиця 3.2 Орієнтовний профіль здатностей підприємства (вихідні дані по 3 підприємствах за 2009 рік)

Показники	ДП ВАТ «Київхліб» хлібокомбінат №10	ДП ВАТ «Київхліб» хлібокомбінат №11	ДП ВАТ «Київхліб» Булочно-кондитерский комбінат (БКК)
Темпи зростання обсягів виробництва	121,8	116,29	113,0
Темпи зростання сер. з/п,%	107,9	114,47	102,4
Витрати на 1 грн. РП, коп	98,7	97,6	99,6
Рентабельність продукції,%	11,7	2,5	0,15
Асортимент (найменувань)	64	90	240
Приріст витрат на збут ,%	9,62	14,8	23,63
Гнучкість цінової політики	негнучка	гнучка	гнучка
Частка ринку	0,21	0,2	0,17
Стимулювання споживачів	застосовує іноді	майже не застосовує	застосовує
Контроль якості товарів	вибірковий	вибірковий	вибірковий
Маркетингова активність	значна	низька	постійна, активна
Інноваційні можливості	наявні, не використовуються	наявні, використовуються	відсутні

Таблиця 3.3 Орієнтовний профіль здатностей підприємства (кількість балів або рейтингове місце)

Показники	ДП ВАТ «Київхліб» хлібокомбінат №10	ДП ВАТ «Київхліб» хлібокомбінат №11	ДП ВАТ «Київхліб» Булочно-кондитерский комбінат (БКК)
Темпи зростання обсягів виробництва	1	2	3
Темпи зростання сер. з/п,%	2	1	3
Витрати на 1 грн. РП, коп	2	1	3
Рентабельність продукції,%	1	2	3
Асортимент (найменувань)	3	2	1
Приріст витрат на збут ,%	1	2	3
Гнучкість цінової політики	2	1	1
Частка ринку	1	2	3
Стимулювання споживачів	2	3	1
Контроль якості товарів	1	1	1
Маркетингова активність	2	3	1
Інноваційні можливості	2	1	3

Наведені в таблиці 1 вихідні дані по чотирьом підприємствам підлягають ранжируванню шляхом надання кожному показнику відповідного рангу в залежності від його розміру та економічного змісту.

Таблиця 3.4 Узагальнення результатів порівняльного аналізу

Показники	ДП ВАТ «Київхліб» хлібокомбінат №10	ДП ВАТ «Київхліб» хлібокомбінат №11	ДП ВАТ «Київхліб» (БКК)
Узагальнена оцінка	20	21	26

Висновок. У результаті оцінки конкурентоспроможності підприємства комплексним методом було визначено лідера - ДП ВАТ «Київхліб» хлібокомбінат №10. Друге місце посів ДП ВАТ «Київхліб» хлібокомбінат №11, відповідно 3-тє місце - ДП ВАТ «Київхліб» Булочно-кондитерский комбінат (БКК). Різниця у балах досить незначна, особливо між 1 та 2 місцями, що свідчить про жорстку конкуренцію між хлібокомбінатами. Булочно-кондитерский комбінат поступається 1-му та 2-му місцю на 6 та 5 балів відповідно. Основною причиною цього є передусім кількісні показники ефективності діяльності підприємства.

3. Оцінка конкурентоспроможності підприємства методом вагомості коефіцієнтів.

Таблиця 3.5 Показники діяльності підприємств-конкурентів в звітному періоді

Показники	ДП ВАТ «Київхліб» хлібокомбінат №10	ДП ВАТ «Київхліб» хлібокомбінат №11	ДП ВАТ «Київхліб» Булочно-кондитерский комбінат (БКК)
Рентабельність витрат на просування і збут, %	16.89	12.31	1.33
Коефіцієнт затоварення	0.26	0.59	0.49
Рентабельність продаж, %	0.40	0.65	-0.42
Темп росту виробництва	1.47	1.396	1.5
Фондовіддача, грн./грн.	8.02	10.95	13.58
Витрати на 1 грн. реалізованої продукції, грн.	0.8	0.82	0.84
Коефіцієнт автономії	0.23	0.37	0.35
Коефіцієнт поточної ліквідності	0.78	1.03	1.26
Рентабельність власного капіталу, %	7.89	9.06	-5.8
Продуктивність праці, грн./чол.	253240.3	200817.8	173129.9
Фондоозброєність, тис. грн./чол.	39.3	22.5	15.22

В таблиці 3.6 наведені характеристики значущості випливу факторів конкурентоспроможності підприємства на загальний результат його діяльності на ринку.

Таблиця 3.6 Оцінка ступеня впливу факторів конкурентоспроможності на результати діяльності підприємств

Фактори конкурентоспроможності	Ступінь впливу у балах
Маркетингова діяльність	20
Виробнича діяльність	40
Фінансова діяльність	25
Кадрова політика	15
Разом	100

Розраховуємо показники діяльності підприємства у відповідності з факторами конкурентоспроможності, наведених у таблиці 3.6.

Таблиця 3.7 Показники діяльності підприємств-конкурентів в звітному періоді

Показники	ДП ВАТ «Київхліб» хлібокомбінат №10	ДП ВАТ «Київхліб» хлібокомбінат №11	ДП ВАТ «Київхліб» Булочно-кондитерский комбінат (БКК)
Рентабельність витрат на просування і збут, %	3	2	1
Коефіцієнт затоварення	3	1	2
Рентабельність продаж, %	2	3	1
Темп росту виробництва	2	1	3
Фондовіддача, грн./грн.	1	2	3
Витрати на 1 грн. реалізованої продукції, грн.	3	2	1
Коефіцієнт автономії	1	3	2
Коефіцієнт поточної ліквідності	1	2	3
Рентабельність власного капіталу, %	2	3	1
Продуктивність праці, грн./чол.	3	2	1
Фондоозброєність, тис. грн./чол.	3	2	1

Розрахунок зважених відносних показників подаємо у таблиці 3.8.

Таблиця 3.8 Зважені відносні показники діяльності підприємств в звітному періоді

Показники	ДП ВАТ «Київхліб» хлібокомбінат №10	ДП ВАТ «Київхліб» хлібокомбінат №11	ДП ВАТ «Київхліб» Булочно-кондитерский комбінат (БКК)
Рентабельність витрат на просування і збут, %	60	40	20
Коефіцієнт затоварення	60	20	40
Рентабельність продаж, %	40	60	20
Темп росту виробництва	80	40	120
Фондовіддача, грн./грн.	40	80	120
Витрати на 1 грн. реалізованої продукції, грн.	120	80	40
Коефіцієнт автономії	25	75	50
Коефіцієнт поточної ліквідності	25	50	75
Рентабельність власного капіталу, %	50	75	25
Продуктивність праці, грн./чол.	45	30	15
Фондоозброєність, тис. грн./чол.	45	30	15
Разом	590	580	540

Висновок. Отже, після проведення оцінки конкурентоспроможності підприємства методом вагомості коефіцієнтів, ми визначили, що перше місце займає ДП ВАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №10». Друге місце з невеликим відривом займає ДП ВАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №11». Різниця між даними підприємствами зовсім невелика, що свідчить про високий рівень конкуренції між ними. І останнє місце займає ДП ВАТ «Київхліб» «Булочно-кондитерский комбінат (БКК)».

4. Оцінка конкурентоспроможності підприємства на підставі показників фінансового стану критеріальним методом.

Таблиця 3.9 Оцінка конкурентоспроможності підприємства методом порівняння з критичними рівнями

Показники	ДП ВАТ «Київхліб» хлібокомбінат №10	ДП ВАТ «Київхліб» хлібокомбінат №11	ДП ВАТ «Київхліб» Булочно-кондитерский комбінат (БКК)	Критичні значення показників
Коефіцієнт абсолютної платоспроможності гр.к/620	0,547	0,305	0,834	0,25
Коефіцієнт термінової платоспроможності 260-100/620	0,648	0,828	0,98	0,95
Коефіцієнт покриття 260/620	0,782	1,029	1,265	1,9
Коефіцієнт автономії 380/640	0,234	0,37	0,35	0,9
Коефіцієнт маневреності власних коштів (ф1 380-80)/380	-1,5	-0,29	-0,018	0,25

Таблиця 3.10 Розрахунок показника ступеню відповідності фактичних значень показників діяльності підприємства критичному рівню

Показники	Номер підприємства:
	1	2	3
(1-Kфіj /Кmax ij) 2 за коефіцієнтом абсолютної платоспроможності	0,745	0,853	0,626
(1-Kфіj /Кmax ij) 2 за коефіцієнтом термінової платоспроможності	0,148	0,046	0,005
(1-Kфіj /Кmax ij) 2 за коефіцієнтом покриття	0,236	0,912	1,970
(1-Kфіj /Кmax ij) 2 за коефіцієнтом автономії	0,623	0,445	0,469
(1-Kфіj /Кmax ij) 2 за коефіцієнтом маневреності власних коштів	1,891	1,150	1,009
Разом	3,643	3,406	4,079
Відповідність показників	2	1	3

Розміщення підприємств за рівнем фінансового стану, визначеного за результатами рейтингової оцінки, подано у таблиці 3.11.

Таблиця 3.11 Становище підприємств за показниками фінансового стану

Номер підприємства	Значення показника R	Місце
1 ДП ВАТ «Київхліб» хлібокомбінат №10	1,908	2
2 ДП ВАТ «Київхліб» хлібокомбінат №11	1,845	1
3 ДП ВАТ «Київхліб» Булочно-кондитерский комбінат (БКК)	2,019	3

Висновок. Отже, після проведення оцінки конкурентоспроможності підприємства критеріальним методом, ми визначили, що перше місце займає ДП ВАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №11». Друге місце з невеликим відривом займає ДП ВАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №10». Різниця між даними підприємствами зовсім невелика, що свідчить про високий рівень конкуренції між ними. І останнє місце займає ДП ВАТ «Київхліб» «Булочно-кондитерский комбінат (БКК)» з більш значним розривом від інших конкурентів.

Також порівняємо SWOT- аналізи двох основних конкурентів: ДП ВАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №10» та ДП ВАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №11».

Таблиця 3.12 SWOT- аналіз ДП ВАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №10»

	Сильні сторони (S) Сильні ринкові позиції; постійне вивчення та аналіз стану ринку, своєї позиції, позиції конкурентів, потреб споживачів; диференціація виробів; підтримка та розвиток іміджу; значні виробничі потужності; фінансова стабільність; можливість зниження витрат; чітко сформовані стратегії; високий рівень управління ефективні засоби контролю творчий підхід у менеджменті; здатність реалізовувати навички персоналу; високий рівень кваліфікації та підготовки персоналу; досвід діяльності	Слабкі сторони (W) Постійні атаки з боку ключових конкурентів; інколи просліджується необґрунтована, невдала диверсифікація; розміри виробництва надто великі, може виникнути «хвороба великої компанії», не розроблена ресурсозберігаюча стратегія; низька рентабельність і прибутковість; відсутність достатнього фінансування покупки нового обладнання для запуску нового продукту у виробництво за рахунок власних коштів; на підприємстві діє лінійна організаційно-структурна схема управління, а доцільно було б запровадити лінійно-функціональну організаційно-структурну схему управління, щоб кожен працівник підпорядковувався своєму безпосередньому лінійному керівнику та функціональному одночасно; інколи проявляється неефективна система стимулювання праці.
Можливості, О Зростання доходів населення; обслуговування нових додаткових груп споживачів у довготерміновій перспективі; входження у нові сегменти ринку у довготерміновій перспективі; розширення виробництва для задоволення потреб споживачі; розширення асортименту продукції шляхом впровадження нових технологій; утримання кваліфікованого персоналу за рахунок підвищення з/п і покращення умов праці;модернізація обладнання з метою покращення якості продукції та вихід на міжнародну арену; пропозиція нових конкурентноспроможних видів продукції після проведення ряду маркетингових досліджень.	СіМ Використовуючи сильні ринкові позиції, аналіз ринкової ситуації, конкурентні переваги Хлібокомбінату №10 може ввійти в нові сегменти ринку, обслуговувати додаткові групи споживачів, розширити асортимент продукції, покращити її якість.	СлЗ На основі можливості проникнення на нові сегменти ринку, обслуговування нових додаткових груп споживачів, розширення виробництва компанія може мінімізувати атаки з боку конкурентів, невдалі диверсифікації, «хворобу великої компанії» та розробити ресурсозберігаючу стратегію. Також використовуючи зростання доходів населення може вдосконалити систему управління та стимулювання праці.
Загрози, Т Зростаюча конкуренція на ринках хлібобулочних і кондитерських виробів через низькі бар'єри входу в галузь; державне регулювання рівня рентабельності на масові сорти хліба; нестача джерел фінансування для досягнення поставлених цілей; несприятливі погодні умови,що призводять до зниження врожайності; збільшення ціни на газ, сировину і матеріали;соціально-політична нестабільність; інфляція; зниження рівня доходів населення; зміни в потребах і смаках споживачів; уповільнений темп зростання ринку.	СіЗ Завдяки диференціації виробів, підтримці та розвитку іміджу, сильним ринковим позиціям може протистояти змінам в потребах і смаках споживачів, зростанню тиску конкурентів.	СлЗ Компанія має спрямувати свою діяльність на мінімізацію неефективної системи стимулювання праці, протистоянню атакам з боку ключових конкурентів уникати необґрунтованої диверсифікації, слідкувати за доцільністю розмірів виробництва та розробити ефективну ресурсозберігаючу стратегію. Також має звести до мінімуму вплив інфляції, зменшення доходів населення, зміни смаків та потреб споживачів, уповільнення темпів зростання ринку.

Таблиця 3.13 SWOT- аналіз ДП ВАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №11»

	МОЖЛИВОСТІ: - входження у нові ринки (сегменти); - диференціація продукції для задоволення потреб споживачів; - споріднена диверсифікація; - товари з доповненнями; - вертикальна інтеграція; - можливість руху в бік більш привабливих стратегічних групп; - розвиток експорту продукції; - швидке зростання ринку; - зростання доходів населення; - розширення асортименту продукції шляхом впровадження нових технологій; - утримання кваліфік. персоналу за рахунок підвищення з/п і покращення умов праці; - модернізація обладнання з метою покращен-ня якості продукції та вихід на міжнар. арену; - пропозиція нових конкурентноспроможних видів продукції після проведення ряду маркетингових досліджень; - покращити логістичний відділ підприємства.	ЗАГРОЗИ: - несприятливі погодні умови, що призво-дять до зниження врожайності; - державне рег.рівня рентабельності на масові сорти хліба на рівні 5%; - низькі бар'єри входу в галузь для потенційних конкурентів; - зростання збуту товарів-замінників; - уповільнення зростання ринку (спад); - високі податки на імпорт обладнання; - зростання тиску конкурентів; - важко отримати кредит; - технологічні прориви в інших країнах, що зменшують конкуренто-спроможність вітчизняної продукції; - зростання вартості енергоносіїв; - зростання ДЗ в наслідок невчасного пове-рнення коштів торгівельними мережами; - труднощі при укладанні договорів із постачальниками та споживачами; - зміни в потребах і смаках споживачів; - соціально-політична нестабільність
СИЛЬНІ СТОРОНИ: - Постійне вивчення та аналіз стану ринку, своєї позиції, позиції конкурентів, потреб споживачів; - диференціація виробів; - підтримка та розвиток іміджу; - продукція не містить емульгаторів, ароматизаторів, барвників;- лише деякі елітні сорти хліба містять консерванти, а решта є виробленими із натуральної сировини; - значні виробничі потужності; - чітко сформовані стратегії; високий рівень управління, ефективні засоби контролю; - творчий підхід у менеджменті; - високий рівень кваліфікації та підго-товки персоналу; - наявність власного автопарку; - велика клієнтська база; - висока потужність виробництва; - широка представленість продукції х/к у Києві та поза його межами; - наявність відділу ЗЕД.	1. Використати можливість входження на нові сегменти за рахунок вивчення та аналізу стану ринку, своєї позиції та потреб споживачів. 2. Знову ж таки, враховуючи потреби спожи-вачів, проводити диференціацію виробів у цікавих їм напрямках. 3. Розвиток експорту, за рахунок того, що продукція має усі задатки, щоб конкурувати з іноземною (сухаробублична продукція), що призведе до притоку додаткового прибутку, що можна направити на покращення облад-нання и виводити інші (досі не конкуренто-спроможні) товари на міжнародні ринки. 4. Впровадження нових технологій як у вироб-ництві, так і в області управління трудовими ресурсами, реалізовуючи творчий підхід до уп-равління та розвитку. 5. За рахунок використання власного автопар-ку покращити логістичні зв'язки уникаючи нераціональних перевезень. 6. Виходити на нові споріднені ринки за рахунок використання значних потужностей підприємства, розвиваючи клієнтську базу.	1. За рахунок дослідження ринків та смаків споживачів, чим активно займається підприємство, можна уникнути загрози зростання тиску конкурентів, втрат споживачів,через зміну у смаках, а також вчасно реагувати на соціально-економічну нестабільність та негативні тенденції у демографічній ситуації. 2. Завдяки натуральності виготовленої продукції , низькому рівню браку та відпо-відності «ціна-якість» можна забезпечити гідну конкуренцію малим приватним підпри-ємствам, що з'являються на ринку, мало того навіть не дозволити їм вихід на ринок, а також уникати можливих труднощів при укладанні договорів з постачальниками та споживачами. 3. Скоротити термін погашення дебіторської заборгованості. 4. Використати на свою користь зручне територіальне розміщення та власний автопарк для покращення умов договорів зі споживачами та постачальниками продукції. 5. Створювати достатні страхові запаси сировини.
СЛАБКІ СТОРОНИ: - не вся продукція, запущена у в-во, знаходить широкий попит у населеня; - продукція не може конкурувати із західними аналогами (нижча якість);- високий знос обладнання - недостатні фінансові ресурси - фінансова нестабільність і неможли-вість зниження витрат; - відсутність достатнього фінансування покупки нового обладнання для запус-ку нового продукту у виробництво; - неможливість рефінансування ВК у розширення виробництва чи модерні-зацію через збитковість підприємства; - неефек. система стимулювання праці; - нераціональне використання ресурсів; - висока плинність кадрів - недостатній розвиток відділу логістики та ЗЕД.	1. Підприємство має спрямувати свою діяльність на мінімізацію неефективної системи стимулювання праці за рахунок чітко сформовані стратегії, високого рівня управління, ефективних засобів контролю та творчого підходу у менеджменті. 2. Слідкувати за доцільністю розмірів виробництва та розробити ефективну ресурсозберігаючу стратегію . 3.За допомогою маркетингових стратегій слідкувати за змінами смаків споживачів. 4. ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 має звести до мінімуму вплив інфляції, зменшення доходів населення, уповільнення темпів зростання ринку на фінансові показники підприємства за рахунок пропозиції нових конкурентноспроможних видів продукції. 5. За рахунок диверсифікації збільшити вхідні грошові потоки п-ва. 6. За рахунок зворотної вертикальної інтеграції посилити контроль над постачальниками сировини, та сировинною базою загалом. 7.За рахунок розвитку експорту продукції та найму висококваліфікованих працівників забезпечити покращення роботи логістичного та ЗЕД відділів.	1. Слід звернути увагу на те, що не вся продукція хлібокомбінату знаходить попит у населення, тому загроза появи на ринку великої кількості підприємств-конкурентів може негативно позначитися на діяльності хлібокомбінату. 2. Звернути увагу на фінансовий стан підприємства та проаналізувати його діяльність, оскільки існує загроза, що зростання вартості енергоносіїв та важкі умови при отриманні кредиту можуть призвести до банкрутства підприємства. 3. Висока плинність кадрів може знизити продуктивність праці на підприємстві, через постійні періоди адаптації на виробництві, навчання тощо. Зміна та нестача працівників посилює усі загрози водночас, оскільки без робочої сили жодна фінансово-економічна система не здатна злагоджено та ефективно функціонувати. 4. Неефективна система стимулювання праці також посилює плинність кадрів і призводить до вище описаних наслідків.

3.2 Шляхи підвищення якості та конкурентоспроможності продукції підприємств ДП ВАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №10» та «Хлібокомбінат №11»

Під управлінням конкурентоспроможністю продукції слід розуміти процес планування, забезпечення необхідного рівня і підвищення конкурентоспроможності продукції за допомогою цілеспрямованого впливу на умови і чинники, що формують конкурентоспроможність. При цьому конкурентоспроможність продукції створюється в рамках функціонування певних процесів: дослідження, розробки, виготовлення і споживання. Отже, управління конкурентоспроможністю продукції на різних стадіях здійснюється опосередковано через управління процесами її створення і просування.

Складові управління конкурентоспроможністю продукції наведені на рис.3.1

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.3.1 Складові управління конкурентоспроможністю товару

Дія закону конкуренції об'єктивно змушує кожного виробника підвищувати якість товару та знижувати затрати на його створення та використання. Але резерви підвищення якості і економії ресурсів можна збільшити за рахунок побудови системи менеджменту і використання при її розробці наукових підходів, а саме - комплексного, функціонального, відтворювального, маркетингового, інтеграційного та інших.

Сутність комплексного підходу полягає в одночасному врахуванні різних аспектів управління конкурентоспроможністю продукції: технічних, екологічних, економічних, організаційних, соціальних, психологічних, демографічних.

Сутність функціонального підходу полягає в тому, що потреба розглядається як сукупність функцій, які потрібно виконати для її задоволення. Після виявлення функцій створюються кілька альтернативних об'єктів для виконання цих функцій і вибирається той з них, що вимагає мінімуму сукупних витрат за життєвий цикл об'єкта на одиницю його корисного ефекту.

У сучасній бізнесовій практиці в основному поширений предметний підхід, при якому удосконалюється існуючий об'єкт. Наприклад, технічна система удосконалюється шляхом доробки існуючої системи за результатами маркетингових досліджень, аналізу науково-технічного прогресу в заданій області, із врахуванням зауважень і пропозицій споживачів.При застосуванні предметного підходу до розвитку соціально-економічних систем менеджери йдуть шляхом удосконалення існуючих систем. І на практиці менеджери часто зіштовхуються з проблемою пошуку роботи для існуючих колективів чи працівників.

При застосуванні функціонального підходу йдуть від зворотного, від потреб, від вимог виходу системи, можливостей на її вході (рис.3.2). Цей підхід повинен застосовуватись в сукупності з іншими підходами, перш за все з системним, відтворювально-еволюційним, маркетинговим. Інструментом застосування функціонального підходу є функціонально-вартісний аналіз.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.3.2. Напрямки застосування функціонального (ФП) і предметного (ПП) підходів до удосконалювання об'єкта

Відтворювально-еволюційний підхід акцентує увагу на постійному відтворенні виробництва товарів для задоволення потреб конкретного ринку з найменшими сукупними витратами на одиницю корисного ефекту у порівнянні з найкращим аналогічним товаром на цьому ринку.

Маркетинговий підхід передбачає орієнтацію на споживача при вирішенні будь-яких завдань щодо підвищення конкурентоспроможності товару. Відповідно до цього підходу необхідно відносити маркетинг до основоположної функції управління, а в його задачі включати розробку стратегій розвитку товарів та послуг, нормативів конкурентоспроможності товарів, порядку використання на всіх стадіях життєвого циклу товару концепції маркетингу, реклами, різних форм збуту товарів. До функцій маркетингу неправомірно включати розробку, виробництво та збут товару. Їх повинні виконувати функціональні і виробничі підрозділи підприємства, але на основі маркетингової концепції, тобто з орієнтацією будь-якої діяльності на ринок, на конкретні потреби споживачів.

Інтеграційний підхід зорієнтований на використання і підсилення взаємозв'язків між: окремими підсистемами і елементами системи управління конкурентоспроможністю продукції; стадіями життєвого циклу об'єкта управління; рівнями управління по вертикалі; суб'єктами управління по горизонталі.

Системний підхід у сучасній інтерпретації поряд з методами дослідження операцій, функціонально-вартісним аналізом й іншими є винаходом ХХ століття, що дозволяє підвищити рівень організованості, якості й ефективності керованих об'єктів. Системний підхід - це філософія керування, метод виживання на ринку, метод перетворення складного в просте, сходження від абстрактного до конкретного.

На базі використання зазначених підходів формується система управління, обираються методи управління та визначаються шляхи забезпечення конкурентоспроможності продукції.

До останніх різні дослідники відносять безліч шляхів, які ми розглянемо на прикладі скорочення витрат такого універсального та цінного ресурсу, як час. Конкретними шляхами всебічної економії часу можуть бути наступні:

1. Скорочення неефективно використовуваного часу.

Вагомість економії часу взагалі, та неефективно використовуваного зокрема, пов'язана зі збільшенням непередбаченості та нестабільності ринку, швидкими змінами технології та активізацією конкурентної боротьби тощо.

2. Залучення оптимальних обсягів людських, інформаційних та інших видів ресурсів.

Деякі керівники намагаються скорочувати період розробки нового продукту за рахунок збільшення чисельності інженерного та технічного персоналу. В окремих випадках зусилля концентруються на глибокій деталізації процесу планування підготовки виробництва чи більш сучасній його організації. Насправді, істотне скорочення часу є результатом більш неординарних заходів та дій, з них особливо важливими є:

- ефективний зв'язок між проектувальниками на всіх стадіях розробки нової моделі;

- інтенсивний взаємозв'язок безпосередньо проектувальників виробу, дослідного господарства, підрозділів з планування підготовки виробництва та виробничого.

3. Інтенсифікація інформаційних процесів.

Ефективний взаємозв'язок стадій будь-якого керованого процесу залежить головним чином від двох факторів: часу та характеру передачі інформації. Для ефективної праці інформаційний процес повинен бути інтенсифікованим таким чином, щоб, отримуючи інформацію, працівники мали змогу передбачати напрямок розвитку подій і до моменту надходження наступної частки інформації мати прогноз на наступний відрізок часу. Прогноз буде більш точним, якщо проміжки часу між черговим надходженням інформації будуть якомога більш короткими, і об'єм інформації більш незначним.