Особливості визначення прибутку та рентабельності діяльності підприємств в зарубіжних країнах

7. МСФЗ 16. Основні засоби.

Головними питаннями в обліку основних засобів є умови, момент визнан-ня активів, визначення їхньої балансової вартості та амортизаційних відраху-вань, а також визначення та порядок обліку іншого зниження балансової вар-тості.

Фінансова звітність повинна містити наступну інформацію щодо кожного виду основних засобів:

- Способи оцінки балансової вартості до вирахування накопиченої амор-тизації. Якщо використовувалися більше одного способу, повинна розкриватися балансова вартість до вирахування накопиченої амортизації відповідно з цим методом для кожного виду основних засобів;

- Використовувані методи нарахування амортизації;

- Застосовувані терміни корисної служби та норми амортизації;

- Валова балансова вартість та накопичена амортизація на початок і

кінець періоду;

- Звірка балансової вартості за станом на початок і кінець періоду.

8. МСФЗ 18. Виручка.

Виручка - це валове надходження економічних вигод у ході звичайної ді-яльності компанії за період, що приводить до збільшення капіталу, а іншому, ніж за рахунок внесків акціонерів. Виручка повинна оцінюватися за справедли-вою вартістю отриманого або очікуваного відшкодування.

Виручка від продажу товарів повинна визнаватися, коли задовольняються всі перераховані нижче умови:

- Компанія перевела на покупця значні ризики та винагороди, пов'язані з власністю на товари;

- Компанія більше не бере участі в управлінні в тій мірі, яка зазвичай асо-ціюється з правом власності, і не контролює продані товари;

- Сума виручки може бути надійно оцінена;

- Існує ймовірність того, що економічні вигоди, пов'язані з угодою, надій-дуть у компанію;

- Понесені або очікувані витрати, пов'язані з угодою, можуть бути надій-но оцінені.

Стандарт визначає умови для надійної оцінки результату операції для різ-них видів виручки (виручки отриманої самою компанією і виручки отриманої за межами компанії).

9. МСФЗ 25. Облік інвестицій.

Інвестиція визначається як, актив, який компанія тримає з метою збіль-шення багатства через розподіл (у формі відсотка, роялті, дивідендів, орендної плати), підвищення вартості капіталу або для отримання інвестує компанією інших вигод, наприклад таких, як ті, які досягаються через довготривалі ділові взаємини.

визначення розрахунок прибуток рентабельність стандарт

2.2 Визначення прибутку згідно GAAP та МСФЗ

Визначення прибутку згідно міжнародним стандартам полягає в затвер-дженні принципів «Формату звіту про прибутки та збитки» [57].

Так, згідно статті 22, для цілей подання звіту про прибутки та збитки країни-члени ЄЕС повинні встановити один або декілька форматів, що розгля-даються у статтях 23 і 26. Якщо країна-член ЄЕС встановлює два або більше формату, вона може надати компаніям право вибору.

Згідно статті 23 в форматі звіту повинні надаватись:

Чистий оборот.

Зміна запасів готової продукції та незавершеного виробництва.

Роботи, виконані підприємством для своїх власних цілей і капіталізо-вані.

Інші операційні доходи.

Витрати:

(А) Сировина і матеріали.

(B) Інші зовнішні виплати.

6. Витрати на утримання персоналу:

(А) зарплата робітників і службовців;

(B) соціальні виплати, при цьому окремо вказуються пенсійні виплати.

7. Окремі витрати:

(А) Коригування вартості організаційних витрат, матеріальних і немате-ріальних основних засобів.

(B) Коригування вартості оборотних активів у межах суми, що перевищує розміри коригувань вартості, які характерні для даного підприємства.

8. Інші операційні витрати.

9. Доходи від часток участі, при цьому окремо вказуються доходи, отри-мані від дочірніх підприємств.

10. Доходи від інших інвестицій і позик, що складають частину основних засобів, при цьому окремо вказуються доходи, отримані від дочірніх підпри-ємств.

Інші відсотки до отримання та аналогічні доходи, при цьому окремо вказуються доходи, отримані від дочірніх підприємств.

Коригування вартості фінансових активів та інвестицій, що вико рис-товуються в якості оборотних активів.

Відсотки до виплати і аналогічні витрати, при цьому окремо вказу-ються витрати по дочірнім підприємствам.

Податок на прибуток або збиток від звичайної діяльності.

Прибуток або збиток від звичайної діяльності після оподаткування.

Надзвичайні доходи.

Надзвичайні витрати.

Надзвичайна прибуток або збиток.

Податок з надзвичайного прибутку або збиток.

Інші податки, не відображені у вищевказаних статтях.

Прибуток або збиток за звітний рік.

Спеціальні положення про окремі статтях звіту про прибутки та збитки:

1.Стаття 28

До складу чистого обороту входить виручка від реалізації продукції і надання послуг у рамках звичайної діяльності компанії за вирахуванням торговельних знижок, податку на додану вартість та інших податків, безпосередньо пов'язаних з оборотом.

Стаття 29

Доходи і витрати, не пов'язані з звичайною діяльністю компанії, слід відображати в статті «Надзвичайні доходи і надзвичайні витрати».

Крім тих випадків, коли згадані в пункті 1 доходи і витрати є несуттєвими для оцінки результатів діяльності, у поясненнях до звітності слід розкривати їх розміри і характер. Те ж саме відноситься до доходів і витрат, що відносяться до іншого звітному році.

Стаття 30

Країни-члени ЄЕС можуть дозволити відображати податки на прибуток або збиток від звичайної діяльності і податки з надзвичайного прибутку або збиток у вигляді загальної суми в одній статті звіту про прибутки та збитки перед статтею "Інші податки, не відображені у вищевказаних статтях». У цьому випадку статтю «Прибуток або збиток від звичайної діяльності після оподатку-вання» необхідно виключити з форматів, встановлених у статтях 23-26.

У разі застосування цього положення компанії повинні розкривати в по-ясненнях до звітності ступінь, в якій податки на прибуток або збиток від обра-жаються на прибуток або збиток від звичайної діяльності і «Надзвичайної прибутку або збитку».

Згідно статті 31, країни-члени ЄЕС повинні забезпечувати оцінку розкри-тих у річній звітності об'єктів обліку у відповідності з наступними принципами:

передбачається безперервність господарської діяльності компанії;

методи оцінки слід послідовно застосовувати з року в рік;

оцінку необхідно здійснювати за принципом обачності, зокрема:

- відображати тільки прибуток, отриманий за станом на звітну дату,

- слід враховувати всі очікувані зобов'язання та потенційні збитки, що мають відношення до даного або попереднього звітного року, навіть якщо такі зобов'язання або збитки стали очевидними в період між звітною датою і датою складання балансу,

- слід враховувати всі витрати на амортизацію незалежно від фінансового результату за звітний рік;

необхідно відображати доходи та витрати, пов'язані зі звітним роком, незалежно від дати отримання або здійснення таких доходів або витрат;

слід окремо оцінювати елементи активів і зобов'язань;

сальдо балансу на початок кожного звітного року має відповідати сальдо балансу на кінець попереднього звітного року.

2. Відступ від даних загальних принципів допускається за виняткових об-ставин. Будь-яку таку зміна необхідно розкривати і обгрунтовувати у пояснен-нях до звітності, а також оцінювати ступінь його впливу на активи, зобов'язан-ня, фінансовий стан і фінансові результати.

2.3 Закордонний досвід розрахунку рентабельності підприємств

Економічна сутність рентабельності може бути розкрита тільки через характеристику системи показників, розрахунок яких у загальному виді може бути представлений як відношення прибутку до сукупних витрат (виражається або у відсотках, або в коефіцієнті). Однак цей показник має ряд недоліків, які пов'язані з «перевантаженістю» або чисельника (прибутку), або знаменателя (витрат). Так, наприклад, на величину витрат впливають фактори, обумовлені економічної політикою: податки, соціальні трансферти, мита й ін. У результаті підприємство змушено в повну собівартість включати платежі, що не залежать від його діяльності.

Крім того, при аналізі показників рентабельності капіталу по ПСБО України, незважаючи на наявність чистого прибутку у звітному періоді (стор. 220 форми № 2 «Звіт про фінансові результати» [9]), показник «Нерозподіле-ний прибуток попередніх періодів (непокритий збиток)» (стор. 350 форми № 1 «Баланс» [8]) може бути негативним. Це виникає, коли величина збитків попе-реднього періоду не покриває прибутку звітного. При цьомуґґґґґґґґґґ, якщо величина статутного й іншого капіталу не велика, а розмір збитків «з'їдає» власні джерела капіталу, значення стор. 380 «Власний капітал» форми № 1 «Баланс» [ 8] буде негативним. В такому випадку губиться економічний зміст показника рентабельності навіть при наявності прибутку в звітному періоді.

Таким чином, система показників рентабельності, використовувана в українській практиці господарювання, не завжди відображає реальні тенденції розвитку підприємства, роблячи скрутним аналіз результатів його господарсь-кої діяльності й процес прийняття управленческих рішень.

У закордонній практиці використовується ряд показників, що дозволяють частково усунути вищеназвані недоліки, серед них - шість основних[58]:

1. Return on Common Equity (RС) або Return on Equity (ROE) (буквально переводиться як «повернення, віддача на власний капітал»), є основним показ-ником прибутковості й еквівалентний коефіцієнту рентабельності власного (акціонерного) капіталу. Даний коефіцієнт розраховується як співвідношення чистого прибутку до середнього значення власного капіталу. Основне змістовне навантаження коефіцієнта ROE полягають у тому, що він показує частку при-бутку у власному капіталі, вкладеному в компанію її власниками (акціонерами), тобто міру винагородження, одержувану за прийняття на себе ризику, пов'яза-ного із розміщенням коштів у ризикове підприємство.

2. Return on Assets (ROA) або Return on Total Assets (ROTA) -- рентабель-ність активів, найчастіше розраховується як відношення чистого прибутку (або прибутку після виплати відсотків, але до уплати податків) до загальної суми активів компанії. Даний коефіцієнт характеризує эффективність стратегії ком-панії в цілому, включаючи те, як побудована структура її фінансування, нас-кільки ефективно розміщені довгострокова й короткострокова заборгованості й ін.

3. Return on Capital Employed (ROCE) -- рентабельність робочого капіта-лу, що розраховується шляхом розподілу прибутку до виплати відсотків і по-датків на різницю між загальною сумою активів і поточними зобов'язаннями компанії .

4. Return on Investment (ROI) або Return on Invested Capital (ROIC) -- рентабельність інвестицій, розраховується як співвідношення оперативного характерного результату діяльності компанії до середньому значенню інвесто-ваного капіталу. Цей коефіцієнт характеризує в процентному відношенні се-редню ставку прибутковості інвестованого капіталу (сумі основного й оборот-ного капіталу) незалежно від форми фінансових вкладень підприємства. Він носить частковий характер, оскільки дозволяє судити про економічну ефектив-ність головного оперативного обороту (основного виробництва), але не відоб-ражає стан інших оперативних оборотів (наприклад, фінансових вкладень позикового капіталу).

5. Return on Sales (ROS) або Profit Margin (РМ) -- часто переводиться як «норма прибутку», відповідає коефіцієнту рентабельності продажів (обороту) і розраховується як відношення прибутку до сплати податків до чистого виторгу від продажів . Цей показник дозволяє проводити безпосередні порівняння між компаніями однієї й тої ж галузі незалежно від наявності в них за боргова-ності по виплаті податків, використання ними податкових знижок або кредитов. У практиці господарювання західними компаніями частіше використовується показник ROS, розраховуємий як співвідношення чистого прибутку до чистих продажів. При цьому чистий обсяг продажів розуміється як вартість продажів протягом певного періоду за винятком непрямих податків і повернення реалізо-ваної продукції. Коефіцієнт ROS відображає ту частину грошових надходжень, яка реально залишається в компанії з кожної грошової одиниці проданої про-дукції. Чим вище його значення, тим більшими можливостями розташовує компанія для фінансування свого розвитку за рахунок внутрішніх джерел. У цілому цей показник характеризує прибутковість продажів, відображаючи існу-ючі відносини між видатками й доходами й, отже, ефективність виробництва (використані ресурси стосовно отриманих результатів).

6. Показник ROS відображає тільки один, хоча важливий аспект ефектив-ності виробництва, оставляя без уваги іншої - здатність компанії підтримувати необхідний ритм виробничого циклу, що залежить від відповідної організації персоналу компанії й правильний координації напрямків його діяльності.

7. Як показник ефекту (чисельника коефіцієнтів рентабельності) у прак-тиці західних компаній, крім чистого прибутку (Net Income) використовуються також: Earnings Before Taxes (EBT) - прибуток до сплати податків; Earnings Before Interest & Taxes (EBIT) - прибуток до сплати процентов і податків; Earnings Before Interest, Tax and Depreciation Accumulated (EBITDA) - прибуток до сплати відсотків і податків із включеними амортизаційними відрахуваннями; прибуток від основний діяльності до обліку прибутків і збитків від господарсь-ких операцій, що не входять в основную діяльність, і операцій, що носять для даної компанії неповторюваний, випадковий характер (щоб усунути вплив цих операцій на показник чистого прибутку); прибуток до обліку результатів фі-нансової діяльності компанії - до відрахування витрат на виплату відсотків, поступлений від вкладень у цінні папери інших організацій, що дозволяє нівелювати ефекти финансовой діяльності й структури заборгованості компанії, її вплив на показник прибычи; чистий прибуток від основної діяльності (доходи від основної діяльності мінус видатки на основну діяльність, але без вирахуван-ня витрат на виплату відсотків і без обліку балансу операций по неосновній діяльності, надзвичайних господарських подій і т.д.).

Рентабельність -- це відносний показник ефективності роботи підприємства, який у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат (ресурсів). Рентабельність має кілька модифікованих форм залежно від того, які саме прибуток і ресурси (витрати) використовують у розрахунках [51].

Показники рентабельності є важливими характеристиками факторного середовища формування прибутку (та доходу) підприємства. З цієї причини вони є обов'язковими елементами порівняного аналізу та оцінки фінансового стану підприємства.

При аналізі виробництва, показники рентабельності можна об'єднати в слідуючи групи [50]:

1) показники рентабельності продукції;

2) показники рентабельності капіталів (активів);

3) показники, розраховані на підставі потоків власних грошових коштів.

Перша група показників формується на підставі розрахунків рівнів рентабельності (доходності) по показникам прибутку (доходу), відбитому в звітності підприємства - форма №2.

Даний показник характеризує прибутковість (доходність) продукції базисного та звітного періоду.

Друга група показників рентабельності формується на підставі розрахунків рівнів рентабельності в залежності від зміни розміру та характеру авансованих коштів: всі активи підприємства; інвестиційний капітал (власні кошти + довгострокові зобов'язання); акціонерний (власний) капітал.

Неспівпадання рівнів рентабельності по цим показникам характеризує ступінь використання підприємством фінансових важелів для підвищення доходності, довгострокових кредитів та інших зайнятих коштів.

Дані показники - практичні. Вони відповідають вимогам власників. Наприклад, адміністрацію підприємства інтересує віддача (доходність) всіх активів (всього капіталу); потенційних інвесторів і кредиторів - віддача на інвестований капітал; власників та засновників - доходність акцій.

Кожний з перерахованих показників легко моделюється по факторним залежностям.

Ця формула розкриває зв'язок між рентабельністю всіх активів (або виробничих активів), рентабельністю реалізацій та фондовіддачі (показників обороту виробничих фондів).

Економічний зв'язок полягає в тому, що формула прямо вказує шляхи підвищення рентабельності: при низькій доходності продаж необхідно прискорювати обіг виробничих активів.

Третя група показників рентабельності формується на базі розрахунку рівня рентабельності аналогічно показникам першої та другої груп, однак замість прибутку в розрахунку приймається прибуток грошових коштів.

Дані показники дають уяву про ступінь важливості для підприємства забезпечити кредиторів, позичальників та акціонерів власними грошовими коштами в зв'язку з використанням його виробничого потенціалу. Концепція рентабельності розрахована на підставі притоку грошової "готівковості", широко використовується в країнах з розвинутою ринковою економікою. Вона більше пріоритетна, тому що операції з грошовими потоками є ознакою інтенсивного типа виробництва, ознакою "здоров'я" економіки і фінансового стану підприємства. Перехід на використання цієї концепції потребує в Україні перебудови звітності підприємства.

Різноманітність показників рентабельності визначає альтернативність пошуку шляхів її підвищення. При аналізі шляхів підвищення рентабельності важливо розрізняти вплив зовнішніх та внутрішніх факторів. Такі показники, як ціна продукту і ресурсу, об'єм використовуваних ресурсів та обсяг виробництва продукції, прибутку від реалізації та рентабельності (доходності) продаж, знаходяться між собою в тісному функціональному зв'язку.

Враховуючи розглянуті вище методологічні підходи, основними показниками рентабельності, які використовуються для характеристики прибутковості діяльності підприємств, є наступні [55]:

- Рентабельність виробництва продукції;

- Рентабельність продаж;

- Рентабельність сумарних активів балансу;

- Рентабельність необоротних та оборотних активів балансу;

- Рентабельність власного акціонерного капіталу.

1. Рентабельність виробництва продукції:

(2.1)

ROC - рентабельність виробництва продукції;

Пр_реал - валовий прибуток від реалізації продукту (різниця між чистою виручкою від реалізації В та повною собівартістю продукції);

S - повна собівартість реалізації продукції.

Цей показник характеризує вихід прибутку в процесі реалізації продукції на одиницю витрат в основній діяльності підприємства.

2. Рентабельність продаж:

(2.2)

RОS- рентабельність продаж;

N - чиста виручка від реалізації (без податків, включених до ціни продукції - ПДВ, акциз, митні збори та інш.).

Рентабельність продаж характеризує доходність основної діяльності підприємства. Менеджер використовує цей показник для контролю над взаємозв'язком між цінами, кількістю реалізуємого товару, витратами виробництва і реалізації продукції.

3. Рентабельність активів:

(2.3)

RОА- рентабельність активів балансу;

Пр_чист - чистий прибуток (після оподаткування);

Аср- середня величина активів балансу за певний період.

Цей показник служить для визначення ефективності використання капіталу, оскільки дає загальну оцінку доходності вкладеного в виробництво капіталу, як власного так і залученого.

4. Рентабельність поточних (оборотних) активів (по чистому прибутку після оподаткування):

(2.4)

Рпот.акт. - рентабельність поточних активів;

Апот.сер- середня величина поточних активів підприємства.

Цей показник характеризує величину прибутку, отриману з кожної гривні що вкладена у поточні активи.

5. Рентабельність власного акціонерного капіталу (по чистому прибутку після оподаткування):

(2.5)

RОЕ- рентабельність власного акціонерного капіталу;

VK_сер - середня величина власного акціонерного капіталу підприємства за аналізуємий період.

Цей показник займає особливе місце серед показників рентабельності і характеризує ефективність використання власних коштів акціонерів, величину прибутку, отриману на кожну гривню вкладень акціонерів в підприємство і залишаючи в розпорядку підприємства. Значення цього показника відбиває ступінь привабливості об'єкта для вкладень коштів акціонерів. Чим вище цей показник, тим більше прибутку приходиться на одну акцію, тим вище потенційні дивіденди.

На величину рентабельності власного акціонерного капіталу впливає показник рентабельності активів.

Розглянуті показники рентабельності, безумовно, важливі для комплекс-ного аналізу ддіяльності підприємства. Методика їхнього розрахунку вже адап-тована до вітчизняної практики господарювання Національним стандартам бухгалтерського обліку. Однак у контексті антикризового керування аналіз ре-зультативності (ефективності) діяльності підприємства з використанням вище-розглянутих показників необхідно доповнити факторним аналізом рентабель-ності, що і повинне стати наступним етапом.

РОЗДІЛ 3. ВИЗНАЧЕННЯ ПРИБУТКУ ТА РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ЗГІДНО НАЦІОНАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ - ПСБО В УКРАЇНІ

3.1 Методика складання «Звіту про фінансові результати» відповідно до П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати»

Основним елементом фінансової звітності підприємства, який дозволяє розраховувати прибуток та рентабельність підприємства, є «Звіт про фінансові результати». Загальні вимоги до розкриття статей даного звіту, а також форма та зміст звіту визначаються вимогами П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати" [9].

Міжнародними стандартами також передбачено складання Звіту про фінансові результати, але звітна форма, встановлена МСФЗ 1 [42], має іншу назву - Звіт про прибутки і збитки. Крім назви, згадані звіти відрізняються за формою та змістом (табл. 3.1).

Згідно з П(с)БО 3[9], Звіт про фінансові результати складається з трьох розділів:

1. Фінансові результати

2. Елементи операційних витрат

3. Розрахунок показників прибутковості акцій

Звіт про фінансові результати дає змогу користувачам, як зовнішнім, так і внутрішнім, оцінити результати діяльності підприємства в минулому, його прибутковість, можливість ефективно використовувати ресурси або ступінь ризику недосягнення очікуваної рентабельності діяльності.

Таблиця 3.1 Порівняння національного та міжнародного стандартів з регулювання порядку складання Звіту про фінансові результати

Ознаки	П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати "	МСФЗ (IAS) 1 "Подання фінансових звітів" (п. 78-95)
Визнання статей та їх відображення у Звіті	Визначається порядок оцінки, визнання, відображення в Звіті доходів, витрат, розподілу витрат за періодами. Встановлено форму та порядок заповнення статей Звіту	Порядок визнання доходів і витрат не передбачено, заборонено згортати статті доходів та витрат (за виключенням випадків, передбачених МСФЗ). Визначено, що Звіт про прибутки та збитки має містити певні рядки. Чіткі вказівки щодо заповнення Звіту відсутні
Відображення витрат	Розділ І містить інформацію про втрати за видами діяльності (наприклад, витрати на збут, адміністративні витрати), у Розділі II "Елементи операційних витрат" відображаються витрати за елементами	Передбачено два варіанти представлення витрат у Звіті (або за елементами, або за видами діяльності), а також подання аналізу витрат. Вимагається надання пояснення щодо невідповідності суми витрат за елементами та суми витрат за видами діяльності
Розрахунок показників прибутковості акцій	Передбачено розділ III Звіту "Розрахунок показників прибутковості акцій", порядок розрахунку показників чистого (скоригованого) прибутку на одну просту акцію визначається відповідно до П(С)БО 24 "Прибуток на акцію"	Визначено, що підприємство має розкривати або у Звіті про прибутки та збитки, або у Примітках до фінансової звітності суму дивідендів на акцію, оголошену за період, який охоплює фінансова звітність

Фінансові результати у Звіті визначаються та відображаються у розрізі звичайної та надзвичайної діяльності. У свою чергу, доходи, витрати та фінансові результати від звичайної діяльності формуються на підставі узагальнення цих показників від основної діяльності та інших доходів і витрат, податку на прибуток. Згортання доходів та витрат підприємства у звіті не дозволяється, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).

Для складання Звіту про фінансові результати використовуються обороти за рахунками витрат і доходів (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 Робоча таблиця зі складання Звіту про фінансові результати [51] І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Найменування показника	Код ряд.	Джерела інформації
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	Кредитовий оборот (КО) 70
Податок на додану вартість	015	(КО 641) з дебетом pax. 70
Акцизний збір	020	(Д-т701 К-т642)
	025
Інші вирахування з доходу	030	(КО 704)
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	Ряд. 010 - ряд. 015 - ряд. 020 - ряд. 025 -- ряд. 030
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040	(ДО 90)
Валовий:
прибуток	050	Ряд.035 - ряд. 040
Збиток	055	(ряд. 035 - ряд. 040)
Інші операційні доходи	060	КО 71 (без ПДВ в частині доходів від реалізації оборотних активів, оренди)
Адміністративні витрати	070	(ДО 92, списаний на pax. 79)
Витрати на збут	080	(ДО 93, списаний на pax. 79)
Інші операційні витрати	090	(ДО 94, списаний на pax. 79)
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	100	Ряд. 050 + ряд. 060 - ряд. 070 - ряд. 080 - - ряд. 090 або ряд. 055 + ряд. 060 - ряд. 070 - ряд. 080 - - ряд. 090
збиток	105	Ряд. 055 - ряд. 060 + ряд. 070 + ряд. 080 + + ряд. 090 або ряд. 070 + ряд. 080 + ряд. 090 - ряд. 050 -- ряд. 060
Доход від участі в капіталі	110	КО 72
ІНШІ фінансові доходи	120	К0 73
Інші доходи	130	КО 74 (без ПДВ в частині доходів від реалізації необоротних активів)
Фінансові витрати	140	(ДО 95, списаний на pax. 79)
Витрати від участі в капіталі	150	(ДО 96, списаний на pax. 79)
Інші витрати	160	(ДО 97, списаний на pax. 79)
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	170	РЯД. 100 +ряд. 110 +ряд. 120 +ряд. 130-ряд. 140 - ряд. 150 - ряд. 160 або Ряд. 110 + ряд. 120 + ряд. 130 - ряд. 105 -ряд. 140-ряд. 150-ряд. 160
збиток	175	Ряд. 105 + ряд. 110 + ряд. 120 + ряд. 130 -ряд. 140-ряд. 150-ряд. 160 або ряд. 140 + ряд. 150 + ряд. 160 - ряд. 100 -ряд. 110-ряд. 120-ряд. 130
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	Сума витрат з податку на прибуток (рах. 98) за" звітний період, скоригована на відстрочені податкові активи та зобов'язання
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	190	Ряд. 170 - ряд. 180
збиток	195	Ряд.175
Надзвичайні:
доходи	200	КО 75
витрати	205	(ДО 99)
Податки з надзвичайного прибутку	210	(ДО 982)
Чистий:
прибуток	220	Ряд. 190 + ряд. 200 - ряд. 205 - ряд. 210 або ряд. 200 - ряд. 195 - ряд. 205 - ряд. 210
збиток	225	Ряд. 205 + ряд. 210 - ряд. 190 - ряд. 200 або ряд. 195 + ряд. 205 - ряд. 200 + ряд. 210

Із введенням в дію П(С)БО 17 "Податок на прибуток" [14] для формування показника витрат з податку на прибуток у ф.2 (р. 180) [9] недостатньо визначити добуток прибутку до оподаткування та ставки податку на прибуток.

Це пов'язано з тим, що відмінності у підходах визначення доходів і витрат підприємства між податковим законодавством і П(С)БО України призводять до різниці в сумах податку на прибуток, який обчислюється за кожним із вказаних порядків. Такі різниці потрібно враховувати, визначаючи витрати на прибуток. Податок на прибуток сплачується в сумі, визначеній за податковим законодавством - Д641 К 311. Відповідна величина зобов'язань повинна бути відображена в обліку [3].

При врегулюванні вказаних різниць застосовуються рахунки 17 і 54, а також зазнає змін величина витрат з податку на прибуток згідно з П(С)БО 17 "Податок на прибуток" [17].

Урегулювання описаних різниць відповідним чином знаходить своє відображення у ф. № 2 "Звіт про фінансові результати" фінансової звітності, де сума витрат з податку на прибуток збільшується або зменшується на відстрочені податкові активи та податкові зобов'язання.

Інформаційним джерелом для правильного визначення податку на прибуток і пов'язаних з ним податкових різниць є показники Декларації з податку на прибуток і розрахунки бухгалтерії. Узгодження даних фінансової й податкової звітностей відбувається в порядку, наведеному на рис. 3.1.

Рис. 3.1 Порядок формування інформації про податок на прибуток

Для виконання усіх описаних дій при складанні фінансової звітності та розрахунку суми витрат з податку на прибуток необхідно обов'язково використовувати Декларацію з податку на прибуток, щоб отримати суми поточного податку на прибуток. На підставі її даних необхідно визначити різницю між податком на прибуток за П(С)БО та відповідно до податкового законодавства.

Наступним етапом є відображення змін відстрочених податкових активів і зобов'язань у ф. № 1 "Баланс" [8], розраховану суму витрат з податку на прибуток у ф. № 2 "Звіт про фінансові результати" [9].

Рис.3.2. Схема визначення чистого прибутку підприємства на основі Національних стандартів бухгалтерського обліку [32]

3.2 Різниця між економічним, бухгалтерським та податковим алгоритмами розрахунку прибутку підприємства в Україні

Для врахування різниць між економічним, бухгалтерським та податковим алгоритмами розрахунку прибутку підприємства в Україні, національними стандартами ПСБО передбачаються відповідні коригування згідно:

ПСБО 17 «Податок на прибуток» [14];

ПСБО 22 «Вплив інфляції» [15 ];

ПСБО 36 «Податкові різниці» [16 ];

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 "Податок на прибуток" ) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати, доходи, активи і зобов'язання з податку на прибуток та її розкриття у фінансовій звітності.

Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Витрати (дохід) з податку на прибуток - загальна сума витрат (доходу) з податку на прибуток, яка складається з поточного податку на прибуток з урахуванням відстроченого податкового зобов'язання і відстроченого податкового активу.

Відстрочений податковий актив - сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню у наступних періодах унаслідок:

тимчасової податкової різниці, що підлягає вирахуванню;

перенесення податкового збитку, не включеного до розрахунку зменшення податку на прибуток у звітному періоді;

перенесення на майбутні періоди податкових пільг, якими скористатися у звітному періоді неможливо.

Відстрочене податкове зобов'язання - сума податку на прибуток, який сплачуватиметься в наступних періодах з тимчасових податкових різниць, що підлягають оподаткуванню.

Відстрочений податок на прибуток - сума податку на прибуток, що визнана відстроченим податковим зобов'язанням і відстроченим податковим активом.

Обліковий прибуток (збиток) - сума прибутку (збитку) до оподаткування, визначена в бухгалтерському обліку і відображена у Звіті про фінансові результати за звітний період.

Податковий прибуток (збиток) - сума прибутку (збитку), визначена за податковим законодавством об'єктом оподаткування за звітний період.

Податкова база активу і зобов'язання - оцінка активу і зобов'язання, яка використовується з метою оподаткування цього активу і зобов'язання при визначенні податку на прибуток.

Поточний податок на прибуток - сума податку на прибуток, визначена у звітному періоді відповідно до податкового законодавства.

Тимчасова податкова різниця - різниця між оцінкою активу або зобов'язання за даними фінансової звітності та податковою базою цього активу або зобов'язання відповідно.

Тимчасова податкова різниця, що підлягає вирахуванню - тимчасова податкова різниця, що призводить до зменшення податкового прибутку (збільшення податкового збитку) у майбутніх періодах.

Тимчасова різниця, що підлягає оподаткуванню - тимчасова податкова різниця, що включається до податкового прибутку (збитку) у майбутніх періодах.

Визнання витрат (доходів), активів та зобов'язань, пов'язаних з податком на прибуток

1. Поточний податок на прибуток і відстрочений податок на прибуток (відстрочені податкові зобов'язання, відстрочені податкові активи) визнаються витратами або доходом у Звіті про фінансові результати, крім податку на прибуток, що нарахований внаслідок:

1.1. Дооцінки активів та інших господарських операцій, які відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку відображаються збільшенням власного капіталу.

1.2. Об'єднання підприємств шляхом придбання.

Поточний податок на прибуток і відстрочений податок на прибуток визнаються змінами власного капіталу, якщо податки виникають з операцій, відображених на рахунках власного капіталу. Сума зміни власного капіталу відображається у кореспонденції з рахунками обліку необоротних активів і одночасно з рахунками обліку відстрочених податкових зобов'язань або відстрочених податкових активів (на розраховану з цієї операції суму податку на прибуток).

2. Поточний податок на прибуток визнається зобов'язанням у сумі, що підлягає сплаті. Перевищення сплаченої суми податку на прибуток над сумою, яка підлягає сплаті, визнається дебіторською заборгованістю.

3. Сума зменшення податку на прибуток, що визначається з суми податкового збитку поточного або попереднього періоду, визнається відстроченим податковим активом.

4. Відстрочене податкове зобов'язання визнається у разі наявності тимчасових податкових різниць, що підлягають оподаткуванню, за винятком:

а) гудвілу, якщо його амортизація податковим законодавством не передбачена;

б) первісного визнання активу або зобов'язання в результаті господарських операцій (крім об'єднання підприємств), які не впливають на обліковий і податковий прибуток (збиток).

Тимчасові податкові різниці, що підлягають оподаткуванню та є наслідком фінансових інвестицій у дочірні, асоційовані та спільні підприємства, визнаються відстроченим податковим зобов'язанням за винятком:

а) якщо материнське (холдингове) підприємство, інвестор або учасник спільного підприємства визначає і контролює час анулювання тимчасової податкової різниці;

б) якщо не очікується анулювання тимчасової податкової різниці протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

5. Відстрочений податковий актив визнається у разі виникнення тимчасових податкових різниць, що підлягають вирахуванню, якщо очікується отримання податкового прибутку, з яким пов'язані ці тимчасові податкові різниці.

Тимчасові податкові різниці, що підлягають вирахуванню та є наслідком інвестицій в дочірні, асоційовані та спільні підприємства, визнаються відстроченим податковим активом за умов:

а) анулювання тимчасових податкових різниць протягом дванадцяти місяців з дати балансу;

б) очікування податкового прибутку, достатнього для списання тимчасової податкової різниці.

Якщо податкові збитки і податкові пільги перенесені на майбутні періоди, то відстрочений податковий актив визнається у разі очікування у майбутньому прибутку, достатнього для відшкодування цих збитків і користування пільгами.

6. Відстрочений податковий актив не визнається, якщо він виникає внаслідок первісного визнання активу або зобов'язання в результаті господарських операцій (крім об'єднання підприємств), які не впливають на обліковий та податковий прибуток (збиток).

7. Підприємство переглядає на дату балансу невизнані відстрочені податкові активи щодо відповідності їх критеріям визнання, наведеним у пункті 8 Положення (стандарту) 17.

Оцінка активів та зобов'язань з податку на прибуток

8. Сума зобов'язання або дебіторської заборгованості з податку на прибуток за поточний та попередній періоди визначається відповідно до податкового законодавства.

9. Відстрочений податковий актив та відстрочене податкове зобов'язання розраховуються за ставками оподаткування, що діятимуть протягом періоду, у якому будуть здійснюватися реалізація або використання активу та погашення зобов'язання. Приклади розрахунку відстроченого податкового активу та відстроченого податкового зобов'язання наведені в додатку до Положення (стандарту) 17.

10. Сума відстроченого податкового активу на дату балансу зменшується за умови недостатності податкового прибутку для списання цього активу. У разі очікування податкового прибутку, достатнього для списання відстроченого податкового активу, сума його попереднього зменшення, але не більше суми очікуваного податкового прибутку, відображається способом сторно.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 22 "Вплив інфляції" визначає порядок коригування фінансової звітності, яка оприлюднюється, на вплив інфляції та загальні вимоги до розкриття інформації про неї у примітках до фінансової звітності.

Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Індекс інфляції - індекс інфляції, оприлюднений центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Коефіцієнт коригування - відношення індексу інфляції на дату балансу (кінець звітного року) та індексу інфляції на дату визнання (переоцінки) відповідної статті звітності.

Кумулятивний приріст інфляції - добуток індексів інфляції за період, що складається з трьох останніх років, включаючи звітний.

Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті - різниця між залишком коштів на кінець року до коригування та скоригованим за Положенням (стандартом) 22 залишком коштів на кінець року у звіті про рух грошових коштів.

Показники річної фінансової звітності підприємства за умови досягнення значення кумулятивного приросту інфляції 90 і більше відсотків підлягають коригуванню із застосуванням коефіцієнта коригування.

Оцінка статей балансу за попередній рік визнається балансовою вартістю відповідних активів, власного капіталу і зобов'язань звітного року, якщо значення кумулятивного приросту інфляції не перевищує 90 відсотків.

3.3 Факторний аналіз прибутковості як методичний інструмент обгрунтування можливих шляхів підвищення рентабельності виробництва

В ринковій економіці приділяється велике значення порівнянням прибутку з прибуткоутворюючими факторами і базами її формування.

При стандартній оцінці фінансового стану підприємства пропонується західними методиками [23]:

- По-перше, використання системи взаємозв'язаних показників рентабельності, кожний з яких несе однакове навантаження як для робітників підприємства так і для користувачів фінансової інформації (менеджерів, акціонерів, інвесторів та кредиторів);

- По-друге, використання системи показників рентабельності як однієї з елементів фінансово-економічної оцінки текучого положення підприємства;

- По-третє, необхідність проведення динамічного і порівняного аналізу показників рентабельності по секторам основної діяльності, по підприємствам - аналогам і підприємствам - конкурентам.

Для цієї мети розроблена в Україні, згідно принципів національних стандартів ПСБО, система показників рентабельності, котра об'єднує три основним класи показників (табл. 3.3) [27]:

1. Показник рентабельності, розрахований на підставі прибутку (доходу).

2. Показник рентабельності, розрахований в зв'язку з використанням виробничих активів.

3. Показник рентабельності, розрахований на підставі потоків власних грошових коштів.

Таблиця 3.3 Система фінансових коефіцієнтів рентабельності згідно національних стандартів ПСБО України [27]

Основні класи показників рентабельності	Фінансові коефіцієнти рентабельності
1	2
1. Показник рентабельності, розрахований на підставі прибутку (доходу)	1.1 Коефіцієнт обмеженого рівня валового прибутку 1.2 Коефіцієнт обмеженого рівня прибутку від основної (операційної) діяльності 1.3 Коефіцієнт обмеженого рівня прибутку всієї діяльності підприємства 1.4 Коефіцієнт обмеженого рівня чистого прибутку 1.5 Коефіцієнт критичної рентабельності
2. Показник рентабельності, розрахований в зв'язку з використанням виробничих активів	2.1 Коефіцієнт віддачі на всю суму виробничих активів 2.2 Коефіцієнт віддачі на інвестований капітал 2.3 Коефіцієнт віддачі на акціонерний капітал
3. Показник рентабельності, розрахований на підставі потоків власних грошових коштів	3.1 Коефіцієнт рентабельності відбору 3.2 Коефіцієнт рентабельності сукупного капіталу 3.3 Коефіцієнт рентабельності власного капіталу 3.4 Коефіцієнт обслуговування боргу

Показник рентабельності сукупних активів може бути дезагрегований, якщо підприємство здійснює різні види діяльності (за умов диверсифікації). У цьому разі поряд із рентабельністю всіх активів визначається їхня рентабельність за окремими видами діяльності (наприклад, рентабельність виробництва, сервісного обслуговування, комерційної діяльності тощо).

В табл. 3.4 наведені алгоритми розрахунків показників рентабельності діяльності підприємства [50] з використанням форм фінансової звітності - Форма 1 “Баланс” та Форма 2 “Звіт про результати фінансової діяльності”.

Таблиця 3.4 Алгоритми розрахунку показників рентабельності згідно національних стандартів ПСБО України [50]

№	Показник	Умовн поз-ня	Формула для розрахунку	Джерела інформації з форм фінзвітності
	ПОКАЗНИКИ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ
1	Рентабельність активів за прибутком від звичайної діяльності	Rзв	Прибуток від звичайної діяльності / Валюта активів	Форма 2(190) / Форма1 (280)
2	Рентабельність капіталу (активів) за чистим прибутком	Rа	Чистий Прибуток / Валюта активів	Форма 2(220) / Форма1 (280)
3	Рентабельність власного капіталу	Rвк	Чистий Прибуток / Власний капітал	Форма 2(220) / Форма1 (380)
4	Рентабельність виробничих фондів	Rвф	Чистий Прибуток / Виробничі фонди	Форма 2(220) /Фор-ма1 (030+100+120)
5	Рентабельність реалізо-ваної продукції за прибутком від реалізації	Rq	Прибуток від реалізації / Виручка	Форма 2(050-070-080) /Форма 2 (035)
6	Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності	Rqоп	Прибуток від операційної діяльності / Виручка	Форма 2(100) / Форма 2 (035)
7	Рентабельність реал. продукції за прибутком	Rqч	Чистий прибуток / Виручка	Форма 2(220) / Форма 2 (035)
.8	Коефіцієнт стійкості економічного зростання	Ксез	Реінвестований прибуток / Власний капітал	Форма 2(100 - 335)* Ф.2(220)/100 /Форма 1 (380)
9	Коефіцієнт реінвестування	Кр	Реінвестований прибуток / Чистий прибуток	Форма 2(100 - 335)* Ф.2(220)/100 /Форма 2 (220)
10	Період окупності капіталу	Тк	Активи/Чистий прибуток	Форма 1(280) / Форма 2 (220)
11	Період окупності власного капіталу	Твк	Власний капітал / Чистий прибуток	Форма 1(380) / Форма 2 (220)

Фінансові показники підприємства взаємозв'язані і поліпшення одних з них може викликати погіршення інших, наприклад [50]:

- залучення позикового капіталу, збільшує рентабельність власного капіталу, але знижує фінансову стійкість компанії;

- підвищення оборотності спричиняє за собою скорочення величини оборотних активів, і отже, погіршує ліквідність;

- залучення довгострокового кредиту дозволяє відмовитися від короткострокового кредитування - ліквідність поліпшується за рахунок падіння довгострокової стійкості.

В цілому, як правило, більш висока рентабельність діяльності має на увазі великий ступінь ризику (низьку ліквідність і фінансову стійкість).

Факторний аналіз показників рентабельності - це виявлення впливу на цей показник всієї сукупності виробничо - господарських чинників:

- рівня організації виробництва і управління;

- структури капіталу і його джерел;

- ступеня використовування виробничих ресурсів;

- об'єму, якості і структури продукції;

- витрат на виробництво і собівартість виробів;

- прибутку по видах діяльності і напряму його використовування.

Методологія аналізу чинника показників рентабельності передбачає розкладання початкових формул розрахунку показника по всіх якісних і кількісних характеристиках інтенсифікації виробництва і підвищення ефективності господарської діяльності. Наприклад, для аналізу загальної рентабельності (рентабельності активів) можна використовувати трьох - або п'ятифакторну модель.

Щоб спростити модель, витрати на виробництво і реалізацію продукції зводять до витрат на оплату праці, витратам на матеріали і до амортизації основних засобів. Для практичного застосування моделі до витрат на матеріали слід додати вартість комплектуючих виробів і напівфабрикатів, робіт і послуг виробничого характеру (виконуваних сторонніми організаціями або не основними підрозділами підприємства), палива, купувальної енергії і т.п. Витрати на оплату праці слід доповнити відрахуваннями на соціальні потреби. Крім того, окремим елементом слід врахувати інші витрати або розподілити їх пропорційно між основними видами витрат.

В основі всіх моделей, що використовуються, лежать наступні співвідношення [31]:

(3.1)

де - ROE(NP_TAX) - рентабельність власного акціонерного капіталу по чистому прибутку після оподаткування NP_TAX;

ROA(NP_TAX) - рентабельність активів балансу (сума власних та залучених коштів) по чистому прибутку після оподаткування NP_TAX;

А - середня сума активів балансу за аналізуємий період;

VK - середня сума власного капіталу підприємства за аналізуємий період;

FIN_V - фінансовий важіль залучених коштів:

(3.2)

Рентабельність чистих активів ROA(NP_TAX) використовується при оцінці ефективності фінансового важеля залучених коштів.

Фінансовий важель FIN_V - це співвідношення власних і залучених (позикових) коштів в структурі чистих активів, яке характеризує вплив фінансового та комерційного кредитування на ефективність діяльності підприємства. Основний критерій оцінки ефективності фінансового важеля - ставка банківського кредиту.

Значення фінансового важеля показує на скільки збільшиться/ зменшиться значення рентабельності власного капіталу при збільшенні/ зменшенні рентабельності чистих активів.

Чистий прибуток підприємства після оподаткування NP_TAX, враховую-чи класифікаційний розподіл доходів та витрат підприємства по 3 класам (реа-лізаційна, операційна та фінансова діяльності [31]) розраховується за наступ-ним співвідношенням:

(3.3)

де - P(N) - валовий прибуток від реалізації продукції підприємства;

ADM_O - адміністративні витрати операційної діяльності;

ZB_O - збутові витрати операційної діяльності;

I_O - сальдо інших прибутків та витрат операційної діяльності;

PROC_F - сплачені відсотки за залучені кошти;

FIND_F - сальдо інших прибутків та витрат фінансової дільності підприємства;

ST_TAX - ставка податку на балансовий прибуток підприємства від реалізаційної, операційної та фінансової діяльності [31];

Рентабельність активів по чистому прибутку після оподаткування ROA(NP_TAX) пов'язана з рентабельністю активів по валовому прибутку від реалізації ROA(N) наступним співвідношенням:

(3.4)

яке при застосуванні формули (3.3) перетворює формулу (3.4) до наступного вигляду:

(3.5)

Рентабельність активів по валовому прибутку від реалізації ROA(N) розраховується за наступним співвідношенням

 (3.6)

де ROА(N) - рентабельність активів по валовому прибутку від реаліза-ції продукції;

N - вартість чистого обсягу реалізованої продукції (без ПДВ, акцизу та інших податків, що входять в ціну продукції поверх виробничої собівартості S);

S - виробнича собівартість продукції

S = M + U + AM + I; (3.7)

Р(N) - прибуток від реалізації;

А - середня за період вартість активів;

F - середня за період вартість необоротних активів (основних засобів та нематеріальних активів на всіх стадіях будування, вводу та експлуатації);

Е -- середні залишки оборотних активів;

M - вартість матеріалів, закладених в випуск продукції;

U - витрати на утримання персоналу;

АМ - амортизація основних фондів, витрачених на випуск продукції;

I - інші виробничі витрати, закладені в виробничу собівартість;

- витрати на 1 грн. продукції за повною собівартістю;

- зарплатомісткість продукції;

- матеріаломісткість продукції;

- амортизацимісткість продукції;

- фондомісткість продукції по необоротним активам (показник, оборотний коефіцієнту фондовіддачі основних засобів в продукцію);

- фондомісткість продукції по оборотним активам (коефіцієнт закріплення оборотних активів), оборотний коефіцієнт якого характеризує оборотність оборотних фондів (час перетворення від придбання оборотних запасів до отримання коштів за продаж продукції).

Рентабельність активів по чистому прибутку після оподаткування ROA(NP_TAX), враховуючи формули (3.5)-(3.7), визначається наступним перетвореним співвідношенням:

(3.8)

Відповідно формулі (3.8) основними шляхами підвищення рентабельності експлуатації активів підприємства при випуску та реалізації продукції є:

зниження ставки податку на прибуток підприємства( ST_TAX);

- зниження зарплатомісткості продукції ;

- зниження матеріаломісткості (сировина, електро та теплоенергія, вода та інші технологічні матеріали виробництва) продукції ;

- зниження амортизаційномісткості продукції ;

- зниження фондомісткості продукції по необоротним активам ;

- зниження фондомісткості продукції по оборотним активам ;

- зниження адміністративних витрат (ADM_О), витрат на збут (ZB_O) та інших операційних витрат (I, I_O) на одиницю продукції N;

- зниження відсоткових витрат по кредитах(PROC_F), витрат фінансової діяльності (FIND_F) одиницю продукції N.

ВИСНОВКИ

Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.

Отримання прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) залежить від здійснення основної діяльності суб'єктів господарювання. Прибуток є складовою частиною виручки від реалізації. Однак на відміну від виручки, надходження якої на поточний рахунок підприємства фіксується регулярно, обсяг отриманого прибутку визначається тільки за певний період (квартал, рік) на підставі даних бухгалтерського обліку.

Реально формування прибутку на підприємстві відбувається по мірі реалізації продукції. Згідно із законодавчими актами України момент реалізації визначається за датою відвантаження продукції (товарів), а для робіт (послуг) - за датою фактичного виконання (надання) таких, або за датою зарахування коштів покупця на банківський рахунок постачальника.

Це термінологічне та законодавче визначення прибутку в Україні є осно-вою для існування різниць між методологією розрахунку прибутку підприєм-ства в Україні та в зарубіжних країнах.

Однак незалежно від визначення моменту реалізації в законодавчих актах реальне формування на підприємстві прибутку від реалізації продукції має місце тільки за умови, коли така відбувається насправді, тобто коли кошти від покупця надходять на банківський рахунок постачальника.

Визначення моменту реалізації за датою відвантаження товарів і встановлення податкових зобов'язань підприємств згідно з цією датою може призводити до використання оборотних коштів підприємств на сплату податків, погіршання їхнього фінансового стану.

Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що наявність різних підходів та тлумачень формування прибутку породжують відсутність єдиного визначення його сутності.

Найкращим зарубіжним методологічним визначенням є теза, що форму-вання прибутку - це безперервний процес, який включає в себе комплекс дій щодо забезпечення ув'язки (узгодження) доходів та витрат підприємства з ме-тою отримання та максимізації їх позитивного сальдо.

Рентамбельність продумкції -- це економічна категорія, що характеризує ефективність реалізації продукції (товарів, робіт та послуг). Визначається як відношення чистого прибутку від реалізації до собівартості продукції.

Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів в підприємство і раціональність їх використання.

Рентабельність - один із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу у процесі виробництва.