Размещено на http://www.allbest.ru/

Розробка бази даних у середовищі Microsoft Access для розв'язання економічної задачі

Вступ

Собівартість будівельно-монтажних робіт є головним ціноутворюючим чинником для підприємств, які займаються будівництвом. Виживання суб'єкта господарювання в умовах конкуренції залежить від можливості підтримувати оптимальний рівень собівартості будівельно-монтажних робіт. Вирішення цього завдання залежить від багатьох чинників, головним з яких є стратегія у своєму конкурентному середовищі й ефективність використання ресурсів. Відповідно до обраної стратегії виробник належить до категорії з низькою собівартістю на масовому ринку або з добре зарекомендованими виробами в ролі гравця у середовищі ринку.

Якщо виробник належить до категорії працюючого на масовому ринку, то необхідно досягнути концентрації у собівартості. Не меншу увагу собівартості повинні приділити виробники, які працюють у середовищі ринку, а також інші суб'єкти господарювання, бо всім необхідно мати достатньо високий рівень рентабельності, що забезпечує виробництво розширення його діяльності.

Важлива роль у забезпеченні оптимального рівня собівартості залежить від аналізу, головна мета якого - виявлення можливості раціонального використання виробничих ресурсів, зменшення затрат на виробництво, реалізацію і забезпечення зростання прибутку. Аналіз собівартості є важливим інструментом управління затратами.

Для досягнення мети аналізу собівартості будівельно-монтажних робіт необхідна його організація на всіх етапах життєвого циклу виробів (робіт, послуг). Цього досягають шляхом проведення попереднього, подальшого (ретроспективного, історичного) і перспективного прогнозуючого аналізів. У ринковій економіці центр ваги зміщується на попередній і прогнозуючий аналізи.

собівартість будівельний монтажний підприємство

Розділ 1. Теоретична характеристика собівартості БМР

1.1 Склад і структура собівартості БМР

Собівартість будівельно-монтажних робіт характеризує діяльність будівельних організацій і враховується тільки ними.

Вона включає в себе всі види ресурсів у вартісному виразі, які групуються за елементами та статтями витрат.

1. Будівельні матеріали, конструкції та деталі.

2. Заробітна плата робітників.

3. Витрати на експлуатацію будівельних машин і механізмів :

o витрати на пально-мастильні матеріали;

o витрати на енергетичні ресурси.

4. Транспортні витрати.

5. Амортизація.

6. Накладні витрати.

7. Інші прямі витрати:

o пенсійний фонд;

o фонд соціального забезпечення;

o фонд зайнятості населення;

o фонд обов'язкового медичного страхування.

Усі видатки, що складають собівартість будівельно-монтажних робіт, поділяються на прямі витрати й накладні (непрямі) витрати .

Прямими витратами (П) вважаються витрати, пов'язані з виробництвом будівельно-монтажних робіт, які можна прямо та безпосередньо включати до собівартості конкретних будівельних об'єктів або комплексів робіт.

До них належать витрати на будівельні матеріали, конструкції і деталі (М); основна заробітна плата (З); витрати по експлуатації будівельних машин і механізмів (Е); амортизаційні відрахування на повне відновлення основних виробничих фондів (А); інші прямі витрати (ІП) :

П = М+ З+ Е+А+ ІП

Під накладними (непрямими) витратами (Н) розуміють витрати, пов'язані з організацією й управлінням виробництвом будівельно-монтажних робіт, що належать до діяльності будівельної організації в цілому.

До складу накладних витрат входять :

1. Адміністративно-господарські витрати:

Ш заробітна плата інженерно-технічних працівників, службовців і молодшого обслуговуючого персоналу;

Ш відрядні; канцелярські, поштово-телеграфні;

Ш оплата консультаційних і аудиторських послуг;

Ш інші витрати.

2. Витрати по обслуговуванню працівників будівництва:

Ш підготовка та перепідготовка кадрів;

Ш відрахування на медичне та соціальне страхування;

Ш охорона праці й техніка безпеки; з

Ш забезпечення санітарно-гігієнічних і побутових умов тощо.

3. Витрати на організацію робіт на будівельному майданчику:

Ш пожежна та сторожова охорона;

Ш утримання лабораторій;

Ш відрахування на проектування виробництва робіт;

Ш благоустрій та утримання будівельного майданчика.

4. Інші накладні витрати:

Ш страхування майна будівельної організації;

Ш платежі по кредитах банків;

Ш витрати на рекламу;

Ш представницькі витрати.

Прямі витрати(П) та накладні витрати(Н) складають собівартість будівельно-монтажних робіт(С):

С = П+ Н

У будівництві використовують:

v показники кошторисної вартості - визначеної в кошторисах);

v планової собівартості будівельно-монтажних робіт - розрахованої будівельною організацією з урахуванням конкретних умов;

v фактичної собівартості будівельно-монтажних робіт - реально складеної на будівельному майданчику.

Під структурою будівельно-монтажних робіт, розуміють склад і співвідношення окремих витрат у собівартості. У середньому по будівельних організаціях України структура витрат на будівельно-монтажні роботи характеризується даними (по фактичній собівартості у процентах до підсумку) табл.1.

Таблиця 1. Приблизна структура собівартості будівельно-монтажних робіт

Статті й групи витрат	Питома вага
Матеріали, конструкції, вироби	54-58
Основна заробітна плата робітників	16-12
Витрати по експлуатації машин і механізмів	8,0-10
Транспортні витрати	2,2-3,0
Інші прямі витрати	0,8-1,0
Разом прямі витрати	81-84
Накладні витрати	19-16
Усього собівартість	100

Слід мати на увазі, що структура собівартості будівельно-монтажних робіт різна по окремих видах робіт і в окремих будівельних організаціях відрізняється від середніх даних по будівництву.

Зміна структури собівартості робіт залежить від ряду факторів і , насамперед, від трудомісткості й матеріаломісткості.

1.2 Види собівартості БМР

Існують такі види собівартості будівельно-монтажних робіт:

v кошторисна;

v планова;

v фактична.

Кошторисна собівартість визначається проектною організацією у процесі складання необхідної проектно-кошторисної документації та визначення кошторисної вартості за кошторисними нормами й цінами на момент її розрахунку.

Кошторисна собівартість є нормативною базою для розрахунку планової собівартості будівельно-монтажних робіт. Вона дозволяє будівельній організації попередньо прогнозувати рівень своїх майбутніх витрат, а замовникові оцінити межі, у яких може здійснюватися торг із підрядною будівельною організацією.

Кошторисна собівартість - основний показник, по якому державні органи оподаткування контролюють прибутковість конкретної угоди будівельної організації.

Кількісно кошторисна собівартість менша кошторисної собівартості на величину планових нагромаджень, передбачених у кошторисній.

Планова собівартість будівельно-монтажних робіт відрізняється від кошторисної собівартості на величину, яка відповідає встановленому планованому розміру зниження собівартості. Вона менша кошторисної собівартості.

Планова собівартість - це прогноз величини витрат конкретної будівельної організації на виконання певного обсягу будівельно-монтажних робіт. Метою планування собівартості будівельно-монтажних робіт є визначення витрат на виконання робіт у встановлені договором строки на будівництво при найбільш раціональному й ефективному використанні машин і механізмів, інших виробничих ресурсів, що реально знаходяться у розпорядженні будівельної організації, дотриманні правил технічної експлуатації основних виробничих фондів і забезпеченні безпечних умов праці.

Планова (розрахункова) собівартість використовується будівельною організацією і для визначення прибутку та можливостей свого виробничого й соціального розвитку, побудови внутрішньовиробничого господарського розрахунку своїх структурних підрозділів.

Планову собівартість будівельних і монтажних робіт розраховують на кожен рік так: від кошторисної вартості ( суми прямих витрат і накладних витрат, планових нагромаджень і компенсацій до кошторисної вартості за договором) віднімають суму планових нагромаджень і економію, яка передбачена від здійснення організаційно-технічних заходів щодо зниження собівартості. Компенсації включають у планову собівартість, щоб далі порівнювати її з фактичною собівартістю, у яку також включають компенсацію.

Таким чином, планову собівартість(С) можна розрахувати за формулою:

С = В - Н - Е + К

Де В - кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт;

Н - планове нагромадження;

Е - економія коштів від здійснення організаційно-технічних заходів щодо зниження собівартості будівельно-монтажних робіт;

К - компенсації, погоджені із замовником у договірній ціні.

Планова собівартість установлюється шляхом техніко-економічних розрахунків згідно з конкретними умовами роботи. Вона визначає рівень допустимих витрат на виробництво будівельних і монтажних робіт у цій будівельній організації в планований період ( місяць, квартал, рік). Перевищення цього рівня призводить до невиконання будівельною організацією плану по прибутку.

Фактична собівартість будівельно-монтажних робіт - це сума видатків ( витрат) конкретної будівельної організації для виконання заданого обсягу робіт в умовах виробництва, що склалися. Фактична собівартість відображається у грошовому виразі в бухгалтерському обліку.

Метою обліку фактичної собівартості будівельно-монтажних робіт є своєчасне, повне та вірогідне відображення всіх витрат, пов'язаних із виробництвом і здачею робіт замовнику по видах і об'єктах будівництва, виявлення втрат матеріалів у виробництві та інших нераціональних витрат, а також контроль за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Дані обліки собівартості будівельно-монтажних робіт використовуються також у процесі аналізу для виявлення внутрішньовиробничих резервів і визначення фактичних фінансових результатів діяльності будівельних організацій і їх підрозділів.

Облік фактичних витрат на виробництво здійснюється на основі первинних документів.

1.3 Планування собівартості БМР

Планування собівартості є частиною планування будівельного виробництва. Порядок і методи її проведення будівельні організації встановлюють самостійно згідно конкретних умов своєї виробничо-господарської діяльності. А на практиці планування собівартості робіт переважно здійснюється з використанням кошторисних норм витрат матеріальних, трудових і грошових ресурсів, незважаючи на помилковість цього методу. Планова собівартість робіт будівельної організації в цілому або відносно окремого об'єкта визначається, як різниця між вартістю планованого обсягу будівельно-монтажних робіт, установленою в проектно-кошторисній документації, і величиною зниження витрат внаслідок здійснення технологічних, організаційних, економічних заходів із додаванням до цієї величини нормативу кошторисного прибутку.

В умовах ринкових відносин та інфляції планова собівартість робіт визначається із застосуванням поправочних коефіцієнтів до кошторисної вартості будівництва. Планова собівартість робіт за цим методом включає розрахунок завдання щодо зниження собівартості робіт відносно кошторисної вартості, яка встановлена у проектно-кошторисній документації та за договірними цінами, окремо по статтях витрат.

Розмір зменшення собівартості будівельно-монтажних робіт у цілому по будівельній організації, а також по окремих статтях витрат визначається на основі розрахунків ефективності заходів, передбачених у плані технічного розвитку. Цей показник планується в абсолютній сумі отриманої економії, яка дорівнює різниці між кошторисною вартістю та плановою вартістю робіт. Абсолютну суму, отриманої економії у витратах на будівельне виробництво у плановому році розраховують порівнянням із фактичними витратами базисного року. Визначення розміру зниження собівартості робіт порівняно з фактичним їх рівнем, досягнутим у попередньому періоді, як це має місце в промисловості не проводиться через велику різноманітність об'єктів і, як правило, неоднакову структуру робіт у попередньому і плановому році. Навіть при будівництві одноповерхових будинків обсяг і кошторисна вартість однорідних робіт незіставні. На це, головним чином, впливають різні умови ведення будівництва, а також різні транспортні схеми доставки матеріалів і конструкцій.

Зниження собівартості будівельно-монтажних робіт планується у всіх без винятку об'єктах, на яких у планованому році проводяться роботи.

При визначенні зниження собівартості будівельно-монтажних робіт ураховуються всі фактори, які сприяють подорожчанню або здешевленню будівельних робіт, а також усі зміни в обсязі, структурі робіт і умовах виробництва.

У кошторисі витрат на виробництво визначаються витрати, пов'язані з використанням робіт за виробничою програмою. Кошторис витрат на виробництво будівельно-монтажних робіт включає кожну статтю прямих витрат, загальну суму накладних витрат і планових нагромаджень.

Окремі статті прямих витрат кошторису виробництва виявляються згідно з відповідними розділами будфінплану: по праці, матеріально-технічному постачанню та експлуатації будівельних машин і механізмів. Розділи цього плану конкретизуються з урахуванням економії від зниження собівартості будівельно-монтажних робіт .

При визначенні розміру накладних витрат ураховуються їх скорочення по окремих економічних елементах від організаційно-виробничих і господарських заходів. Для додаткового обґрунтування рівня накладних витрат проводиться розрахунок економії накладних витрат за рахунок відносного зменшення їх умовно-постійної частини згідно зі зростанням обсягу будівельно-монтажних робіт і скорочення тривалості будівництва у плановому періоді порівняно з базисним роком.

При розробці проектів плану собівартості по будівельні організації в цілому можна визначити згідно з плановим рівнем витрат базисного року та змінами цього рівня у планованому році. Планові завдання можуть складатись як по комплексних статтях витрат, так і первісних елементах.

Розрахунок зміни по статтях витрат проводяться згідно техніко-економічних факторів, що визначають зміну планової величини витрат на виробництво порівняно з кошторисною вартістю та рівнем витрат у базисному періоді.

Розрахунки зміни витрат здійснюються за такими факторами:

· підвищення рівня індустріалізації будівництва й рівня заводської та монтажної готовності будівельних конструкцій і деталей;

· дальшого розвитку механізації й автоматизації будівельно-монтажних робіт;

· удосконалення організації і технології будівельного виробництва;

· поліпшення організації праці й управління будівництва;

· зменшення витрат на матеріали, скорочення транспортних і заготівельно-складських витрат;

· зниження собівартості продукції та послуг підсобних, допоміжних виробництв і обслуговуючих господарств;

· скорочення накладних витрат;

· зміна структури робіт;

· інші фактори.

Цей перелік будівельними організаціями може бути доповнений, змінений і деталізований з урахуванням особливостей виробництва будівельно-монтажних робіт.

Розрахунок впливу всіх факторів на собівартість робіт у плановому році виконується в такому порядку:

1. Насамперед визначаються витрати на 1 грн. будівельно-монтажних робіт у базисному році, потім розраховується умовно-планова собівартість будівельно-монтажних робіт, виходячи з рівня витрат на 1 грн. робіт базисного року й обсягу будівельно-монтажних робіт планового року;

2. Далі починається аналіз факторів, які діятимуть у плановому році, і розраховується зменшення або збільшення собівартості внаслідок дії вищезазначених факторів;

3. Після цього додаванням часткових результатів по кожному фактору визначається загальна сума економії (перевитрат) по факторах;

4. Віднімаючи (додаючи) з умовно-планової собівартості величину економії (перевитрат) по факторах, отримують планову собівартість будівельно-монтажних робіт;

5. Визначають плановий рівень витрат на 1 грн. будівельно-монтажних робіт діленням планової собівартості будівельно-монтажних робіт на плановий обсяг цих робіт і зниження цих витрат попереднього року.

На рівень собівартості будівельної продукції впливають різноманітні фактори і умови здійснення будівництва конкретних об'єктів.

Їх можна розподілити на:

· народногосподарські;

· внутрігалузеві;

· внутрівиробничі.

До народногосподарських факторів відносяться, восновному, заходи уряду щодо упорядкування ціноутворення - впровадження змінених оптових цін на будівельні матеріали, конструкції, вироби, тарифних ставок робітників-будівельників, тарифів на перевезення вантажів, споживчу електроенергію та ін.

Внутрігалузеві фактори зводяться до удосконалення управління будівництвом, укрупнення будівельних організацій, розвитку кооперування і комбінування у будівництві, а також впровадження в окремих підгалузях будівництва прогресивних проектних рішень будинків, споруд. Реалізація цих факторів залежить від діяльності будівельних відомств, асоціацій, корпорацій чи концернів.

Серед внутрівиробничих факторів зниження собівартості робіт найголовнішим є індустріалізація виконання робіт. Вона поєднує питання ефективного використання матеріалів, підвищення рівня механізації робіт та ефективності використання будівельних машин, зростання продуктивності праці, скорочення строків будівництва тощо.

Таким чином, порядок і методи планування собівартості будівельно-монтажних робіт будівельні організації встановлюють самостійно згідно конкретних умов своєї виробничо-господарської діяльності. Але при цьому слід враховувати фактори, які впливають на зниження собівартості будівельно-монтажних робіт.

Розділ 2. Фінансово-економічна характеристика об'єкта дослідження

2.1 Юридичний статус підприємства. Види діяльності його. Організаційна структура управління підприємством

Дочірнє підприємство „Полтавський облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” створене відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України від 09.04.2002 № 156 на власності відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”.

Підприємство є правонаступником зобов'язань та договорів ліквідованого Полтавського обласного об'єднання державних дорожніх підприємств та реорганізованих дорожніх державних підприємств, які входили до його складу.

Щодо юридичного статусу підприємства, то у його статуті зазначено:

1. Підприємство є юридичного особою з дня його державної реєстрації.

2. Підприємство здійснює свою діяльність відповідно до діючого законодавства України і цього Статуту.

3. Засновником Підприємства є відкрите акціонерне товариство „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”.

4. Підприємство має самостійний баланс , розрахунковий, валютний та інші рахунки у банках, фірмову марку та товарний знак, які реєструються у Торгово-промисловій палаті України, печатку та штампи зі своїм найменуванням. Підприємство має право користуватися товарним знаком Засновника за його погодженням.

5. Підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями згідно з чинним законодавством. Підприємство не відповідає за зобов'язаннями Засновника, так само як і Засновник не відповідає за зобов'язаннями Підприємства.

Засновник відповідає за зобов'язаннями Підприємства, якщо банкрутство останнього викликане неправомірними діями Засновника. Звернення за обов'язками Засновника на майно, закріплене ним за Підприємством, припускається лише у випадках ліквідації дочірнього підприємства після задоволення претензій кредиторів та працівників останнього.

6. Підприємство має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових прав і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, господарському або третейському суді.

7. Участь в асоціаціях, корпораціях та інших об'єднаннях здійснюється на добровільних засадах, якщо на те є згода вищого органу Засновника і це не суперечить антимонопольному законодавству України та цьому Статуту.

8. Підприємство може створювати на території України, а також за її межами філії, представництва та інші відособлені підрозділи за рішенням Засновника.

Філії Підприємства створюються Засновником за пропозицією Підприємства і діють на підставі положень, затверджених дочірнім підприємством і погоджених Засновником.

9. Ризик випадкової загибелі або ушкодження майна, що є власністю Засновника і передане Підприємству в користування, несе Підприємство.

10. Зміни та доповнення до Статуту Підприємства затверджуються вищим органом Засновника.

Отже, форма власності на підприємстві є колективною.

Предметом діяльності Підприємства є:

- виконання робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, мостів, інших споруд та елементів обстановки доріг;

- забезпечення сталої роботи на автомобільних дорогах в умовах стихійного лиха, аварій, катастроф і подолання їхніх наслідків;

- розвиток промисловості та виробництва будівельних, дорожньо-будівельних матеріалів і конструкцій, інших виробів, необхідних для будівництва тп ремонту автомобільних доріг і споруд на них;

- розробка родовищ будівельних матеріалів, переробка гірничої маси, виробництво будівельних матеріалів;

- підготовка та виконання розкривних робіт, буріння;

- виробництво товарів народного споживання;

- закупівля, постачання та збут продукції, матеріалів і енергоносіїв;автомобільне перевезення вантажів і пасажирів як на території України, так і за її межами;

- автомобільні перевезення вантажів і пасажирів як на території України, та і за її межами;

- створення і розвиток мережі закладів дорожнього сервісу;

- технічне обслуговування та ремонт дорожньої техніки і автотранспортних засобів;

- виготовлення дорожніх знаків, інформаційних та рекламних, щитів, знаків з техніки безпеки, малих архітектурних форм;

- організація функціонування системи інформаційного забезпечення на автомобільних дорогах;

- виробництво і реалізація сільськогосподарської продукції;

- проведення бартерних, клірингових та лізингових операцій;

- надання правових, аудиторських та консультаційних послуг

- надання послуг у галузі маркетингу, а також посередницьких, складських та транспортно-експедиційних послуг;

- впровадження та експлуатації комп'ютерних мереж, розподілю вальних баз та банків даних і надання доступу до них на комерційній основі;

- Інженерно-геологічні, топо-геодезичні та інженерно-гідрометеорологічні вишукування;

- проведення фінансово-економічного аналізу діяльності Підприємства;

- складання проектно-кошторисної документації;

- виконання наукових і науково- дослідних, проектно-вишукувальних та дослідно-конструкторських робіт, надання інженерно- та економіко-консультаційних послуг;

- зовнішньоекономічна діяльність;

- режимно-секретарна робота;

- мобілізаційна підготовка;

- цивільна оборона;

- здійснення (організація) покриття і страхування ризику учасників будівництва і ремонту автомобільних робіт загального користування;

- будівництво об'єктів соціально-побутової сфери, надання житлово-комунальних послуг;

- забезпечення функціонування лікувальних та оздоровчих закладів, надання туристичних послуг, проведення спортивних, культурно-масових та інших заходів;

- здійснення природоохоронних закладів, спрямованих на зниження і компенсацію негативного впливу виробництва на природне середовище, здоров'я і майно людей;

- видання бюлетенів та інших засобів інформації, поліграфічна діяльність;

- проведення ринкової оцінки об'єктів нерухомості, обладнання та транспортних засобів;

- виконання інших функцій, пов'язаних з реалізацією покладених на нього завдань, які не суперечать чинному законодавству.

Види діяльності, що підлягають ліцензуванню, здійснюються після одержання відповідної ліцензії.

Підприємство сприяє науково-технічному співробітництву з іноземними підприємствами та організаціями, забезпечує виконання спільних науково-дослідних, проектно-конструкторських та експериментальних робіт, обмінюється в установленому порядку науково-технічною інформацією, організовує навчання та стажування своїх спеціалістів за кордоном.

Щодо органів управління у статуті підприємства згідно статті 6 зазначено наступні положення.

Управління Підприємством здійснює директор, який призначається Засновником.

Голова управління ВАТ”ДАК” Автомобільні дороги України” підписує з директором Підприємства контракт найму на посаду.

Директор самостійно вирішує питання діяльності Підприємства, за винятком тих, які віднесені до компенсації Засновника або обмежені цим Статутом.

Директор:

· несе повну відповідальність за стан і діяльність Підприємства, дотримання фінансової, договірної та трудової дисципліни відповідно до чинного законодавства;

· розпоряджається засобами та майно згідно з чинним законодавством і Цим Статутом;

· діє без доручення від імені Підприємства, представляє його в усіх установах та організаціях у межах прав, наданих йому Засновником;

· укладає угоди, договори, контракти(у т.ч. трудові), видає доручення, відкриває в установах банків розрахункові та інші рахунки;

· видає накази, дає обов'язкові для всіх працівників вказівки, вирішує інші питання діяльності Підприємства;

· визначає структури та штати апарату Підприємства за погодженням з Засновником, приймає на роботу та звільняє працівників апарату Підприємства;

· визначає структуру та штати відособлених підрозділів;

· має право делегувати частину своїх повноважень заступникам та іншим посадовим особам.

Засновник не має права втручатися в оперативну та господарську діяльність Підприємства, за винятком питань, віднесених цим Статутом до виняткового права Засновника.

Головний інженер, перший заступник та заступник директора, головний бухгалтер, призначаються на посади та звільняються з посад Засновником за погодженням з Вищим органом на підставі клопотання директора Підприємства.

Призначення та звільнення керівників філій Підприємства здійснюється директором Підприємства.

2.2 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства.

Для того, щоб визначити ефективність діяльності підприємства ДП «Полтаваоблавтодор», необхідно розрахувати його техніко - економічні показники на відповідний період (2005 рік та 2006 рік), використовуючи дані фінансової та статистичної звітності. Розрахунки виконаємо в таблиці 2.

Таблиця 2 Техніко-економічні показники діяльності ДП „Полтаваоблавтодор за 2005-2006роки.”

Показники	Од. вимі-ру	Джерела інформації, розрахунок	Попередній рік	Звітний рік	Відхилення
					Абсолютне	Темп зрост., %
1. Середня вартість сукупного капіталу	Тис. грн.	Ѕ*(ряд280гр.3+ряд280гр.4)ф.1	75180,5	75091	-89,5	99,9
2. Середня вартість власного капіталу	Тис. грн.	Ѕ*(ряд380гр.3+ряд380гр.4)ф.1	58881	56386,5	-2494,5	95,8
3, Ресурси підприємства:
3.1. Основні засоби:
3.1.1. за первинною вартістю на кінець року	Тис. грн.	Ряд.031гр.4ф.1	1011924	108521	6597	106,5
3.1.2. за залишковою вартістю на кінець року	Тис. грн.	Ряд.030гр.4ф.1	52034	56261	4227	108,1
3.1.3. знос на кінець року	Тис. грн.	Ряд.032гр.4ф.1	49890	52260	2370	104,8
3.1.4. середня вартість	Тис. грн.	Ѕ*(ряд031гр.3+ряд031гр.4)ф.1	99644	105222,5	5578,5	105,6
3.2. Нематеріальні активи:
3.2.1. за первинною вартістю на кінець року	Тис. грн.	Ряд.011гр.4ф.1	39	61	22	156,4
3.2.2. за залишковою вартістю на кінець року	Тис. грн.	Ряд.010гр.4ф.1	22	28	6	127,3
3.2.3. нарахована амор- тизація на кінець року	Тис. грн.	Ряд.012гр.4ф.1	17	33	16	194,1
3.2.4. середня вартість	Тис. грн.	Ѕ*(ряд011гр.3+ряд011гр.4)ф.1	35	50	15	142,9
3.3. Оборотні активи:
3.3.1. усього на кінець року	Тис. грн.	ряд260гр.4 ф.1	20348	18190	-2158	89,4
3.3.2. середні залишки оборотних засобів	Тис. грн.	Ѕ*(ряд260гр.3+ряд260гр.4)ф.1	21002	19269	-1733	91,7
3.4.Середньооблікова чисельність:
3.4.1. працівників	Осіб	Ряд 010 гр.2 ф№1-ПВ	1806	1778	-28	98,4
3.4.2. робітників	Осіб	Оперативна звітність	1445	1422	-22	98,4
3.4.3. персоналу в екві- валенті повної зайнятості	Осіб	Ряд 001 гр.2 ф№1-ПВ	1656	1694	-32	102,3
4. Економічні показники:
4.1. чистий доход (виручка) від реалізації продукції	Тис. грн.	Ряд.035гр.3ф.2	66438	86675	20237	130,5
4.2. обсяг виробництва продукції	Тис. грн.	Ф.1 р.2,ряд200гр.1	67610	80734	13124	119,4
4.3. собівартість виробленої продукції	Тис. грн.	Ф.1 р.2,ряд200гр.2	66295	88791	22496	133,9
4.4. собівартість реалізованої продукції	Тис. грн.	Ряд.040гр.3ф.2	67464	82705	15241	122,6
4.5. трудовитрати	Люд.-год.	Ф.3-ПВ ряд.3020гр.2	3043117	3165051	121934	104
5. Показники ефективності використання ресурсів:
5.1. продуктивність праці одного пра-цівника (ПП1 пр.)	Тис. грн. / особу	ПП1 пр. = п.4.2./п.3.4.1.	37,4	45,4	8	121,4
5.2. продуктивність праці одного робітника (ПП1 р.)	Тис. грн. / особу	ПП1 р = п.4.2./п.3.4.2.	46,8	56,8	10	121,4
5.3. коефіцієнт зносу основних засобів		Ф.1 ряд032/ ф.1 ряд031	0,49	0,49	0	100
5.4. коефіцієнт оновлення основних засобів		Ф.5 ряд260гр.5/ ф.1 ряд031гр.4	0,055	0,078	0,024	141,8
5.5. коефіцієнт вибуття основних засобів		Ф.5 ряд260гр.8/ ф.1 ряд031гр.3	0,02	0,02	0	100
5.6. фондовіддача	Грн./ грн.	П.4.2./п.3.1.4	0,68	0,77	0,09	113,2
5.7. фондомісткість	Грн./ грн.	П.3.1.4/п.4.2.	1,47	1,3	-0,17	88,4
5.8.фондоозброєність праці	грн./ особу	П.3.1.4/п.3.3.2	69	74	5	107,2
5.9. коефіцієнт обіговості оборотних засобів	Обо-роти	П.4.1./п.3.3.5	3,16	4,5	1,34	142,4
5.10. середній період обороту оборотних засобів	Дн.	360дн./п.5.9	114	80	-34	70,2
5.11.рентабельність (збитковість) продукції		RPR=ряд050 ф.2/ряд.040	(-0,0152)	0,048	-	-

Таким чином, з таблиці зрозуміло, що вартість сукупного капіталу на кінець 2006 року, в порівнянні з 2005 роком, зменшилась на 89,50 тис. грн. або на 0,01%. Що стосується середньої вартості власного капіталу, то можна відзначити, що він також зменшився на 2494,5 тис. грн. або на 4,2%.

Проаналізувавши основні засоби можна сказати про наступне:

· що за первісною вартістю на кінець 2006 року вони збільшилися на 6597 тис. грн. або на 6,5%;

· знос основних засобів на кінець звітного періоду збільшився на 2370 тис. грн. або на 4,8%, і відповідно збільшилась залишкова вартість на 8,1%, або на 4227 тис. грн. і склала на кінець року 56261 тис. грн.

Аналізуючи нематеріальні активи слід зазначити:

· за первинною вартістю на кінець 2006 року, в порівнянні з 2005 роком нематеріальні активи збільшились на 22 тис. грн або 56,4%;

· за залишковою вартістю на кінець 2006 року нематеріальні активи склали 28 тис. грн., що на 6 тис. грн. або 27,3% більше ніж у 2005 р.

· нарахована амортизація на кінець 2006 року, в порівнянні з 2005 роком збільшилась на 16 тис. грн. або 94,1%, що, в свою чергу, призвело до збільшення середньої вартості нематеріальних активів на 15 тис. грн. або 42,9%.

Оборотні активи на кінець 2006 року в порівнянні з 2005 роком зменшились на 10,6% або на 2158 тис. грн. і склали 18190 тис. грн. Середні залишки оборотних засобів теж зменшились на 1733 тис. грн. або на 8,3 %. Середньооблікова чисельність працівників зменшилась на 28 чоловік, або на 1,6 %.

Економічний аналіз підприємства слід провести за наступними основними показниками: чистий доход (виручка) від реалізації, обсяг виробництва продукції, собівартість реалізованої продукції.

Обсяг виробництва продукції збільшився на 13124 тис. грн. або на - 19,4 %, що, в свою чергу, призвело і до підвищення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції на 20237 тис. грн. або на 30,5%.Собівартість виробленої продукції зросла в звітному 2006 році на 22496 тис. грн., або на 33,9%. Це, в свою чергу призвело до зростання собівартості реалізованої продукції, що в 2006 році склала 82705 тис. грн., це на 15241 тис. грн. або на 22,6% більше ніж у 2005 році. Як видно з економічного аналізу, підприємство веде досить чітко виражену прибуткову діяльність.

Аналіз ефективності використання ресурсів проведемо за наступними основними показниками: продуктивність праці одного працівника, коефіцієнт зносу основних засобів, фондовіддача, фондомісткість, фондоозброєність праці, коефіцієнт обіговості оборотних засобів та середній період обороту оборотних засобів.

Продуктивність праці одного працівника збільшилась на 8 тис. грн./особу (21,4 %) і свідчить про те, що підприємство використовує заохочувальні заходи підвищення продуктивності.

Коефіцієнт зносу основних засобів не змінився і в звітному та базовому роках становить 0,49. Показник фондовіддачі збільшився в 2006 році на 0,09 грн./грн.(13,2%). Також можна відмітити, що на кінець 2006 року порівняно з 2005 роком зменшилась фондомісткість на 0,17 грн./грн.(11,6%), але збільшилась фондоозброєність на 5 тис.грн./особу або на 7,2 %. Коефіцієнт обіговості оборотних засобів теж збільшився на 1,34 оборотів, проте знизився середній період обороту оборотних засобів на 34 дні(42,4%).

Рентабельність продукції склала 0,048 тис. грн. в 2006 році, а в 2005 році підприємство зазнало збитків на суму 0,0152 тис. грн.

Таким чином, ми бачимо, що підприємство має загалом позитивні показники діяльності. Воно працює та має стабільний прибуток. А значить, і саме підприємство є прибутковим. Отже, фінансовий стан підприємства знаходиться на належному рівні.

Розділ 3. Аналіз собівартості БМР

3.1 Аналіз загальної суми операційних витрат

Операційні витрати - це витрати операційної діяльності підприємства, тобто його основної діяльності, пов'язаної з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), яка забезпечує основну частку його доходу. Операційна діяльність не включає інвестиційної та фінансової діяльності підприємства.

Операційні витрати підприємства групуються відповідно до їхнього економічного змісту за наступними елементами.

До складу елемента “Матеріальні затрати” включається вартість придбаних у сторонніх підприємств (тобто без урахування вартості будь-яких продуктів власного виробництва) і витрачених у процесі операційної діяльності:

Ш сировини й матеріалів (сировини й основних матеріалів, що входять до складу продукції, яка виготовляється підприємством; допоміжних матеріалів, які використовуються при виготовленні продукції або для технічних цілей та сприяння у виробничому процесі, для господарських потреб тощо);

Ш напівфабрикатів і комплектуючих виробів (напівфабрикатів, необхідних для комплектування продукції, що виготовляється підприємством, які потребують додаткових витрат праці з їх оброблення чи складання; повністю готових комплектуючих виробів, необхідних для комплектування продукції, що виготовляється підприємством);

Ш палива й енергії всіх видів (нафтопродуктів, мастильних матеріалів, твердого палива, природного газу, електричної та інших видів енергії, що використовуються для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, освітлення й опалення будівель тощо) ;

Ш тари й тарних матеріалів (готової тари; матеріалів і деталей, які використовуються для виготовлення тари та її ремонту);

Ш будівельних матеріалів (будівельних матеріалів, деталей, комплектуючих виробів, конструкцій тощо, використання яких не пов'язано з виготовленням власних основних засобів підприємства) ;

Ш запасних частин (готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту та інших основних засобів і швидкозношуваних предметів);

Ш інших матеріалів (швидкозношуваних предметів зі строком використання не більше року або нормального операційного циклу, якщо він більше року, зокрема: інструментів, господарського інвентаря, спеціального оснащення, спеціального одягу тощо; бланків суворого обліку та інших).

Не належать до складу матеріальних витрат: вартість купованих матеріальних цінностей, у тому числі палива й енергії, які реалізуються підприємством без додаткової обробки, а також вартість поворотних відходів.

Поворотні відходи - це залишки матеріалів, напівфабрикатів, енергоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів, що створилися у процесі виробництва продукції і втратили повністю або частково споживчі властивості початкового ресурсу й через це використовуються з підвищеними нормами витрачання (зниженням виходу продукції) або зовсім не використовуються за прямим призначенням.

Поворотні відходи оцінюються за вартістю вибуття або справедливою вартістю вихідного ресурсу. Неповоротні відходи оцінці не підлягають.

До елемента “Витрати на оплату праці” включаються основна і додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, склад яких регламентується чинним законодавством.

До складу елемента "Відрахування на соціальні заходи" включаються обов'язкові й добровільні відрахування підприємства на соціальні заходи. Обов'язкові відрахування формуються на підставі законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Цим нормативним документом передбачені такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

- пенсійне страхування (забезпечення);

- страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

- медичне страхування;

- страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

- страхування на випадок безробіття;

- інші види страхування, передбачені законами України.

До добровільних належать відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства (додаткове пенсійне страхування, довгострокове страхування життя тощо).

До складу елемента "Амортизація" включається сума нарахованої амортизації основних засобів (у тому числі інших необоротних матеріальних активів) та нематеріальних активів.

До складу елемента "Інші операційні витрати" включаються витрати операційної діяльності, які не ввійшли до складу перших чотирьох елементів операційних витрат. Зокрема, до інших операційних витрат належать:

· вартість наданих сторонніми підприємствами послуг: зв 'язку, техніко-організаційних, банківських (крім кредитного обслуговування), юридичних, аудиторських, інформаційних, збутових (посередницьких, вантажно-розвантажувальних, пакувальних, транспортно-експедиційних, рекламних та інших), із охорони майна підприємства,з оприлюднення фінансової звітності, зі сертифікації продукції, з операційної оренди необоротних активів, із підвищення кваліфікації чи перепідготовки кадрів, із охорони праці;

· компенсаційні виплати працівникам, що не включаються до витрат на оплату праці (витрати на службові відрядження, виплати за використання власних засобів праці - інструментів, обладнання, транспортних засобів, тощо для потреб підприємства);

· витрати на різні види страхування майна підприємства, ризиків діяльності, працівників;

· податки, збори (обов'язкові платежі), крім цінових та урахованих за елементом витрат "Відрахування на соціальні заходи", сплата яких передбачена чинним податковим законодавством: державне мито, плата (податок) за землю, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, збір за забруднення навколишнього природного середовища, збір за спеціальне використання природних ресурсів (водних, лісових, надр при видобуванні корисних копалин), комунальний податок та інші;

· витрати від операційної курсової різниці (витрати підприємства, що виникають внаслідок зміни валютних курсів - установлених Національним банком України курсів грошової одиниці України до грошових одиниць інших країн);

· нарахування резерву сумнівних боргів на заборгованість за реалізовану продукцію (товари, роботи, послуги) та іншу поточну дебіторську заборгованість, а також: списання поточної дебіторської заборгованості, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, уразі визнання її безнадійною;

· визнані економічні санкції (штрафи, пені, неустойки) за невиконання підприємством норм законодавства та умов договорів.

За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат, вони поділяються на змінні та постійні.

Змінні витрати -- витрати, абсолютна величина яких зростає зі збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується із його зниженням.

Змінні витрати включають: витрати на сировину та матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, технологічне паливо и енергію, на оплату праці працівникам, зайнятим виробництвом продукції (виконанням робіт, наданням послуг), з відрахуваннями на соціальні заходи, а також інші витрати

Постійні -- це витрати, абсолютна величина яких із збільшенням (зменшенням) обсягу випуску продукції істотно не змінюється.

До постійних належать витрати, пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробничою діяльністю цехів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва

Таблиця 3.1 Аналіз загальної суми витрат по підприємству ДП „Полтаваоблавтодор” за 2005-2006 роки.”

Елементи витрат	2005 рік	2006 рік	Відхилення	% зміни (4/2*100)	Участь кожного елементу у загальному відхиленні % (6/А*100)
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн. (4-2)	% (5-3)
1.Матеріальні затрати	35549	54	41549	46	+6000	-8	117	9
2.Витрати на оплату праці	16394	25	25096	28	+8702	+3	153	13
3.Відрахування на соціальні заходи	6268	9	9552	11	+3284	+2	152	5
4.Амортизація	3405	5	4137	5	+732	0	121	1
5.Інші операційні витрати	4679	7	8457	10	+3778	+3	181	6
Разом	66295	100	88791	100	+22496	-	134	34
Постійні витрати	51943	78	66645	75	+14702	-3	128	22
Змінні витрати	14352	22	22146	25	+7794	+3	154	12

Після проведених розрахунків можна зробити висновки про те, що у 2006 році порівняно з 2005 роком загальні витрати зросли на 22496 тис. грн (34%) і склали 88791 тис.грн, тобто їхня участь у загальному відхиленні становить 34%.

Всі складові витрат теж мали тенденцію до підвищення, а саме матеріальні затрати збільшилися на 6000 тис. грн.(17%) і їхня участь складають 9% у загальному відхиленні.

Витрати на оплату праці збільшились на 8702 тис. грн.(53%) і становлять 13% у загальному відхиленні.

Відрахування на соціальні заходи збільшились на 3284 тис. грн.(52%), що становить 5% участі у загальному відхиленні

Амортизація та інші операційні витрати збільшились на 732 тис. грн.(21%) та 3778 тис. грн.. (81%). Їхня участь у загальному відхиленні становить 1% і 6% відповідно.

Питома вага постійних витрат у загальному обсязі витрат у 2006 році склала 75 % (66645 тис. грн.), що на 3% менше ніж у 2005 році, а змінні витрати навпаки підвищились на 3% і становлять 22146 тис. грн.(25%).

Участь постійних витрат у загальному відхиленні становить 22%, а змінних витрат 12%.

3.2 Аналіз витрат на 1 грн. обсягу БМР

Витрати на 1 грн. обсягу БМР є одним із найважливіших показників діяльності підприємства. Планується та обліковується собівартість одиниці обсягу БМР лише основних видів діяльності. Для цього всі витрати на основні види будівельно-монтажних робіт ділять на обсяг БМР в натуральних показниках. Дані про собівартість одиниці обсягу БМР, вільні від впливу побічних структурних факторів, уможливлюють докладну оцінку факторів, що впливають на прямі витрати

Рівень витрат на 1 грн. обсягу БМР(Рвитрат.) - визначається відношенням собівартості реалізованої продукції до обсягу виготовленої продукції

Витрати на 1 грн. обсягу БМР розрахуємо у таблицях 3.2 і 3.3.

Таблиця 3.2. Аналіз витрат на 1 грн. випуску продукції по ДП “Полтаваоблавтодор” за 2005-2006 роки.

Показник	2005 рік	2006 рік	Відхилення (3-2)	% зміни (3/2*100)
1.Загальна сума витрат, тис.грн.	66295	88791	+22496	134
2.Обсяг випуску продукції, тис.грн.	67610	80734	+13124	119
3.Витрати на 1 грн. випуску продукції, коп. (1/2*100)	98	110	+12	112

Таким чином після проведених розрахунків можна відзначити, що обсяг виробництва продукції на ДП “Полтаваоблавтодор” у звітному періоді (2006р.) збільшився на 13124 тис.грн.(19%), що призвело і до збільшення загальної суми витрат на 22496 тис.грн.(34%). Також збільшились і витрати на 1 грн. випуску продукції на 12 грн..(12%), що є досить негативним явищем.

Таблиця 3.3 Аналіз витрат на 1 грн. випуску продукції по ДП “Полтаваоблавтодор” за 2005-2006 роки

Показник	Витрати, тис. грн.	Витрати на 1 грн., коп..	Відхилення	% зміни
	2005 рік	2006 рік	2005 рік	2006 рік	Витрати (3-2)	Витрати на 1 грн., коп. (5-4)	Витрати (3/2)*100	Витрати на 1 грн., коп. (5/4)*100
1.Матеріальні затрати	35549	41549	53	52	+6000	-1	117	98
2.Витрати на оплату праці	16394	25096	24	31	+8702	+7	153	129
3.Відрахування на соціальні заходи	6268	9552	9	12	+3284	+3	152	133
4.Амортизація	3405	4137	5	5	+732	0	121	100
5.Інші операційні витрати	4679	8457	7	10	+3778	+3	181	143
Разом	66295	88791	98	110	+22496	+12	134	112
Постійні витрати	51943	66645	77	83	+14702	+6	128	108
Змінні витрати	14352	22146	21	27	+7794	+6	154	129
Обсяг випуску продукції, тис. грн.	67610	80734	-	-		-	119	-

Після проведених розрахунків можна зробити висновки про те, що у 2006 році порівняно з 2005 роком загальні витрати на 1 грн. продукції збільшилися на 12 коп. Всі складові витрат теж мали тенденцію до підвищення, крім амортизації, яка не змінилась і матеріальних затрат, які знизились на 1 коп.(2%). Витрати на оплату праці збільшились на 7 коп.(29%). Відрахування на соціальні заходи та інші операційні витрати збільшились на 3 коп.(33%) та3 коп.(43%) відповідно. Частка постійних витрат на 1грн. випуску продукції у 2006 році склала 83 коп., що на 6 коп. більше ніж у 2005 році, а змінні витрати підвищились на 6 коп.(29%) і становлять 27коп. на 1 грн. продукції.

Розділ 4 Фактори, що впливають на собівартість БМР, та їх аналіз

За економічним змістом фактори, що впливають на загальну суму витрат можна об'єднати в такі групи

Ш вплив постійних і змінних витрат, а також їх складових:

В = В + В + В + А + В

Де В - загальна сума витрат;

В - матеріальні затрати;

В - витрати на оплату праці;

В - відрахування на соціальні заходи;

А - амортизація;

В - інші операційні витрати.

В = В+

В - постійні витрати;

- змінні витрати.

Ш вплив обсягу продукції і змінних витрат на 1 грн.

Фактори, що впливають на витрати на 1 грн.. випуску продукції можна поділити на такі групи:

Ш вплив загальних витрат і обсягу випуску продукції:

В = В / Q

В = (В + В + В + А + В )/ Q

Ш вплив всіх витрат на 1 грн. випуску продукції:

В = В + В + В + В + В

Вихідні дані для проведення факторного аналізу наведені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Вихідні дані для факторного аналізу собівартості продукції по підприємству ДП «Полтаваоблавтодор» за звітний період 2005 - 2006 роки

Показники	2005 рік	2006 рік	Відхилення	% виконання
1.Матеріальні затрати	35549	41549	+6000	117
2.Витрати на оплату праці	16394	25096	+8702	153
3.Відрахування на соціальні заходи	6268	9552	+3284	152
4.Амортизація	3405	4137	+732	121
5.Інші операційні витрати	4679	8457	+3778	181
Разом	66295	88791	+22496	134
6.Постійні витрати	51943	66645	+14702	128
7.Змінні витрати	14352	22146	+7794	154
8.Обсяг випуску продукції, тис. грн.	67610	80734	+6000	119
9.Витрати на 1грн. випуску продукції, коп.	0,98	1,1	+0,12	112

Проведемо факторний аналіз загальної суми витрат та витрат на 1 грн. випуску продукції по ДП “Полтаваоблавтодор”, з цією метою побудуємо факторні моделі .

Загальної суми витрат.

Факторна модель:

В = В + В + В + А + В

Застосуємо спосіб ланцюгових підстановок, який використовується для всіх видів факторних моделей.

Розрахуємо умовні показники:

В = В+В+В+ А+ В = 41549+16394+6268+3405+4679 = =72295 тис. грн.

В = В + В + В + А + В = 41549+25096+6268+3405+4679 =

= 80997 тис. грн.

В = В + В + В + А + В = 41549+25096+9552+3405+4679 =

= 84281 тис. грн.

В = В + В + В + А + В = 41549+25096+9552+4137+4679 =

= 85013 тис. грн.

Розрахуємо вплив кожного з факторів на зміну загального обсягу витрат:

- збільшення матеріальних затрат у звітному році в порівнянні з базовим на 6000 тис грн. :

= В - В = 72295 - 66295 = +6000 тис. грн

Отже збільшення матеріальних затрат на 6000 тис грн. зумовило збільшення загального обсягу витрат на 6000 тис. грн.

- збільшення витрат на оплату праці у звітному році в порівнянні з базовим на 8702 тис. грн.:

= В - В = 80997 - 72295 = +8702 тис. грн

Отже збільшення витрат на оплату праці на 8702 тис. грн зумовило збільшення загального обсягу витрат на 8702 тис. грн.

- збільшення відрахувань на соціальні заходи у звітному році в порівнянні з базовим на 3284 тис. грн.:

= В - В = 84281 - 80997 = +3284 тис. грн.

Отже збільшення відрахувань на соціальні заходи на 3284 тис. грн зумовило збільшення загального обсягу витрат на 3284 тис. грн

- збільшення амортизації у звітному році в порівнянні з базовим на 732 тис. грн.:

= В - В = 85013 - 84281 = +732 тис. грн.

Отже збільшення амортизації на 732 тис. грн. зумовило збільшення загального обсягу витрат на 732 тис. грн.

- збільшення інших операційних витрат у звітному році в порівнянні з базовим на 3778 тис. грн.:

= В - В = 88791 - 85013 = +3778 тис. грн.

Отже збільшення інших операційних витрат 3778 тис. грн. зумовило збільшення загального обсягу витрат на 3778 тис. грн.

Перевірка:

В = В- В

88791-66295 = 6000+8702+3284+732+3778

22496 = 22496

Факторна модель:

В = В + ().

Розрахуємо умовні показники методом ланцюгових підстановок:

В = В + ()= 66645+(0,21*67610)=80843,1 тис. грн

В = В + ()=66645+(0,27*67610)=84899,7 тис. грн.

Розрахуємо вплив кожного з факторів на зміну загального обсягу витрат:

- при збільшенні постійних витрат (В) у звітному періоді порівняно з базовим на 14702 тис.грн.:

В = В - В = 80843,1 - 66295 = +14548,1 тис. грн.

Отже, збільшення постійних витрат зумовило збільшення загального обсягу витрат на 14548,1 тис. грн.

- при збільшенні змінних витрат на 1 грн. продукції() у звітному періоді порівняно з базовим на 6 коп..:

= В - В = 84899,7 -84899,7 = +4056,6тис. грн.

Отже, збільшення змінних витрат на 1 грн. продукції на 6 коп. призвело до збільшення загального обсягу витрат на 4056,6тис. грн.

- при збільшенні обсягу виробництва продукції () у звітному періоді порівняно з базовим на 13124 тис. грн.:

В = В- В = 88791-84899,7 = +3891,3 тис. грн.

Отже, збільшення обсягу виробництва продукції на 13124 тис.грн. призвело до збільшення загального обсягу витрат на 3891,3 тис. грн.

Проведемо перевірку отриманих результатів, перевіривши тотожність:

В = В+ + В

88791-66295 = 14548,1+4056,6+3891,3

22496 = 22496

Розглянемо ще одну факторну модель:

В = В+

Застосуємо балансовий метод, який використовується тільки для адитивних моделей, що необхідно в нашому випадку.

- при зростанні постійних витрат (В) у 2006році порівняно з 2005 роком на 14702 тис. грн.:

В = В - В = 66645 - 51943 = +14702 тис. грн.

Зростання постійних витрат на 14702 тис. грн. призвело до збільшення загального обсягу витрат на 14702 тис.грн.

- при збільшенні змінних витрат () у 2005 році порівняно з 2004 роком на 1251 тис.грн.:

= - = 22146 - 14352 = +7794 тис. грн.

Збільшення змінних витрат на 1251тис.грн. призвело до підвищення загального обсягу витрат на 7794 тис.грн.

Проведемо перевірку отриманих результатів, перевіривши тотожність:

88791 - 66295 = 14702+7794

22496 = 22496

Фактори, що впливають на суму витрат на 1 грн.

випуску продукції.

Вплив загальної суми витрат і обсягу продукції розглянемо за допомогою аналізу факторної моделі:

Оскільки факторна модель складається лише із двох факторів, то як і в попередньому випадку, проводимо обчислення за методом скоригованого показника.

Визначаємо скоригований показник:

Визначаємо вплив кожного із двох факторів на витрати на 1 грн. випуску продукції:

- при зростанні загальної суми витрат () у звітному році порівняно з базовим на 22496 тис. грн.:

тис. грн.

Отже, зростання загальної суми витрат на 22496тис. грн. призвело до зростання витрат на 1 грн. випуску продукції на 0,33 тис. грн..

- при збільшенні обсягу виробництва () у звітному році порівняно з базовим на 13124 тис.грн.:

тис. грн.

Отже, збільшення обсягу виробництва на 13124 тис.грн. призвело до зменшення витрат на 1 грн. випуску продукції на 0,21 тис. грн..