Аналіз економічної ефективності виробництва молока в умовах формування ринку (на прикладі товариства з обмеженою відповідальністю "За мир" Сумської області с. Кекине)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

з організації та методики економічного аналізу

на тему: „ Аналіз економічної ефективності виробництва молока в умовах формування ринку ”(на прикладі товариства з обмеженою відповідальністю „За мир” Сумської області с. Кекине)

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи економічної ефективності виробництва продукції та формування ринку

1.1 Поняття, сутність та показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва

1.2 Поняття, суть ринку та його інфраструктура

2. Аналіз економічної ефективності виробництва молока

2.1 Організаційно-економічна характеристика ТОВ »За мир»

2.2 Аналіз динаміки і виконання плану валового виробництва молока

2.3 Аналіз продуктивності (трудомісткості) та собівартості молока

2.4 Аналіз реалізації та рентабельності виробництва молока

3. Резерви і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва молока

3.1 Резерви росту продуктивності молока

3.2 Обґрунтування собівартості та рентабельності виробництва молока

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

економічна ефективність сільськогосподарський молоко рентабельність

Вступ

Найважливішою галуззю продуктивного тваринництва України є скотарство, яке постачає незмінні продукти харчування і цінну сировину для харчової і переробної промисловості. У результаті господарського використання великої рогатої худоби одержують молоко, що відзначається високими якостями і є сировиною для виробництва молочних продуктів. Молоко і молочні продукти становлять основу повноцінного харчування населення. За науково обґрунтованими нормами харчування людина має споживати в середньому 380 кг (у перерахунку на молоко) молока і молочних продуктів, у тому числі 120 кг. молока у свіжому вигляді.

Здобуваючи вищу освіту по спеціальності "Менеджмент організацій", мені, як майбутньому фахівцю з цієї галузі, для подальшої роботи в органах державної статистики, податкової служби, для роботи на сільськогосподарських підприємствах, тема економічна ефективність виробництва молока імпонує, оскільки дає можливість отримати грунтовні знання для вирішення конкретних наукових, економічних і виробничих питань.

В агропромисловому комплексі України відбуваються глибокі перетворення, які повязані з переходом до нової соціально-економічної системи. Вони охопили всі сфери виробництва,та особливо це відчувається в молокопродуктовому підкоплексі країни. Виникнення нових організаційних форм господарювання вимагає адекватних ринковій економіці внутрігосподарських відносин з поглибленням спеціалізації, розширенням кооперації та інших інтеграційних процесів в молочному скотарстві. За таких умов важливо визначити шляхи більш ефективного виробничого потенціалу при виробництві молока.

Економічна криза в аграрному секторі супроводжується значним зменшенням поголівя корів, зниженням продуктивності худоби, зростанням собівартості продукції молочного скотарства. В результаті обсяги виробництва та споживання продукції молока з року в рік скорочуються та, як наслідок, знижується ефективність та конкурентоспроможність вітчизняного молочного скотарства.

Збільшення виробництва молока вимагає значного підвищення рівня зоотехнічної і ветеринарної роботи на фермах та комплексах. Необхідно прослідкувати не лише процес організації галузі молочного скотарства на підприємстві, а й механізм його подальшого збуту (канали реалізації, методи позиціонування власної продукції та ціна), що є чи не найголовнішим питанням для успішного функціонування та прибутковості. Процеси доїння, зберігання, транспортування молока, умови утримання, годівлі, догляду за коровами також є головними та визначальними в якості продукції.

В останні роки відбувається тенденція до різкого скорочення поголівя великої рогатої худоби та й взагалі галузі тваринництва. На сьогоднішній день підприємцю сільського господарства, а саме так називається новий господар землі у більшості господарств згідно новим формам власності, не вигідно займатися тваринництвом. Галузь рослинництва більш менш переживає скрутне становище. Нарешті уряд почав розуміти, що кінцеве слово про долю тваринництва стоїть саме за ним. Що ж роблять урядовці? На проблему нестачі продукції цієї галузі відповідають наче б то переконливо - дозволено ввіз великого обєму мяса (яловичини та свинини) з-за кордону для задоволення внутрішніх потреб населення країни. Проте чи це є виходом з даної проблеми. Тут потрібне чітке прослідковування та контроль з боку держави стану ринку тваринництва, регулювання цін на ньому, бо навіщо ж тоді Україна має такі родючі землі, яких не має чим і удобряти, наприклад органічні добрива. Тому в даному дипломному проекті я хоч трішечки намагатимусь доторкнутись цієї проблеми. Хто як не аграрії повинні давати пропозиції уряду щодо сільського господарства. Тому ми вважаємо проблему підвищення ефективності виробництва молочного скотарства чи не найактуальнішою в наш час.

Метою курсової є обґрунтування тенденції розвитку молочного скотарства і його економічної ефективності за існуючих умов господарювання, дослідження та аналіз стану галузі молочного скотарства на прикладі ТОВ «За мир», так як дане господарство займається виробництвом молока в районі, прогнозування виробництва молока в досліджуваному господарстві на перспективу, а також обгрунтування тенденції розвитку в галузі тваринництва і його економічного впливу на діяльність підприємства, прогнозування ймовірності настання ризиків в досліджуваному господарстві та пропонування шляхів збільшення виробництва молока на перспективу.

Відповідно до поставленої мети в роботі були визначені такі основні задачі:

- дати загальну характеристику теоретичних основ економічного аналізу виробництва продукції;

- дати оцінку природно - економічних умов діяльності підприємства;

- розкрити основні показники рівня економічної ефективності виробництва;

- проаналізувати динаміку та структуру виробленої продукції,

- визначити фактори, що впливають на зміни у виробництві продукції та зробити аналіз їх впливу;

- розробити шляхи підвищення ефективності виробництва молока.

Дослідження проводилися за період з 2008 року по 2010 рік на базі ТОВ «За мир» Сумського району, Сумської області с. Кекине. Базою дослідження по данному підприємству є дослідження економічної ефективності виробництва молока.

1. Теоретичні основи економічної ефективності виробництва продукції та формування ринку

1.1 Поняття, сутність та показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва

Найважливішим якісним показником суспільного виробництва є його ефективність. У найзагальнішому плані ефективність означає ефективний розвиток кожної зі сфер суспільного відтворення (безпосереднього виробництва, обміну, розподілу і споживання), або народногосподарську ефективність, нерозривно пов'язану з рухом сукупного суспільного продукту, тобто ефективність виробництва цього продукту, ефективність його обміну тощо.

Розрізняють також соціальну й економічну ефективність. Соціальна ефективність -- це відповідність господарської діяльності основним соціальним потребам і цілям суспільства, інтересам окремої людини. Інтегруючим показником соціальної ефективності є виробництво товарів народного споживання в загальному обсязі виробництва за певний період, переважно за рік.

Економічна ефективність -- це досягнення найвищих результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці. Економічна ефективність -- конкретна форма вияву дії закону економії часу. За капіталістичного способу виробництва узагальнюючим показником економічної ефективності є норма прибутку. Для народних підприємств у розвинутих країнах Заходу головна мета -- не максимізація прибутку, а максимізація чистого прибутку на одного зайнятого, що не виключає необхідності використання показника норми прибутку.

У західній економічній літературі набуло поширення поняття “парето-ефективність” (від імені італійського економіста В. Парето), згідно з яким економічна ефективність національної економіки -- це такий її стан, за якого неможливо збільшити ступінь задоволення потреб хоча б однієї людини, якщо при цьому не погіршується становище інших членів суспільства.

Конкретнішими показниками економічної ефективності є продуктивність праці,матеріаловіддача і матеріаломісткість продукції, економічна ефективність капітальних вкладень, нової техніки, енергомісткість продукції та ін.

Основні напрями зростання економічної ефективності в Україні -- істотне зниження енергомісткості (витрати енергії на одиницю продукції в Україні майже в 3,5--5 разів перевищують аналогічні витрати у розвинутих державах світу, нафти -- у 8--10 разів), матеріаломісткості (витрати матеріалів та ресурсів в Україні на одиницю продукції у 2--3,5 раза вищі, ніж аналогічні показники в країнах Заходу), зростання фондовіддачі тощо. Усі показники ефективності є розрахунковими. Зрозуміло, що для їхнього обчислення потрібно мати необхідну сукупність первинних показників, які відображають реальні виробничі процеси та стан системи господарювання за всіма її напрямками. Основним джерелом інформації комплексного економічного аналізу є дані оперативного обліку всіх видів ресурсів і витрат, основних результатів та балансу підприємства за станом на відповідну дату.

Визначення економічної ефективності діяльності має опиратися на власну методичну основу. Проте в Україні не існує офіційної та загально визначеної методики комплексної оцінки результатів діяльності. Натомість можна орієнтуватися на такі визначальні положення цієї методики. Аналітична оцінка економічної й соціальної ефективності виробництва має базуватися на результатах комплексного аналізу діяльності господарства за певний час. Такий комплексний аналіз, що охоплює моніторинг, фіксування фактичних (очікуваних) значень у динаміці й аналітичну оцінку певної сукупності показників діяльності, варто проводити за наперед визначеною схемою, в кілька етапів:

а) Складання плану економічного аналізу

1) Визначення теми аналізу і напрямків використання його результатів

2) Розробка програми і календарного плану, розподіл роботі між виконавцями

3) Визначення джерел інформації

4) Розробка макетів аналітичних таблиць, методичних вказівок щодо їх заповнення, методів графічного оформлення матеріалів аналізуб) Підготовка матеріалів для аналізу

1) Збирання інформації та визначення додаткових джерел її отримання

2) Перевірка вірогідності інформації

3)Аналітична обробка інформації

в) Попередня оцінка результатів аналізу

1) Загальна характеристика підприємства

2) Характеристика зміни показників порівняно з попереднім періодом або з іншими подібними підприємствами

г) Аналіз причин динаміки змін показників діяльності

1) Визначення и групування чинників, що впливають на діяльність підприємства

2) Виявлення зв'язків і залежності між окремими чинниками

3) Вимірювання впливу чинників

4) Оцінка збитків, зумовлених дією негативних чинників

5) Визначення невикористаних можливостей для позитивних змін показників діяльності

д) Остаточна оцінка результатів аналізу

1) Висновки з результатів аналізу

2) Пропозиції для підвищення результатів діяльності

Об'єктами економічного аналізу більшості підприємств виробничого спрямування мають бути:

1) організаційно-технічний рівень і обсяг виробництва;

2) використання основних фондів і виробничих потужностей, матеріальних ресурсів;

3) досягнутий рівень продуктивності праці;

4) собівартість продукції (поточні витрати виробництва); прибутковість, рентабельність;

5) фінансовий стан і його стійкість.

6) опис-характеристика змін показників діяльності оцінюваного підприємства та інших підприємств галузі за розрахунковий період;

7) чітко сформульовані висновки, що базуються на результатах проведеного економічного аналізу;

8) виявлені у процесі аналітичної оцінки резерви підвищення економічної ефективності виробництва та обґрунтовані пропозиції щодо їхнього практичного використання у найближчій перспективі.

Побудова показників ефективності виробництва базується на певних методологічних принципах. Основними з них є:

1) результати і витрати, що використовуються з метою формування відповідних показників ефективності виробництва, треба порівнювати як їхнє співвідношення або різницю;

2) результат діяльності, вимірюваний кількісно, має бути повним, тобто враховувати всі елементи, котрі вже не можуть повторюватись у подальших розрахунках;

3) поточні витрати не можуть мати у своєму складі будь-яких елементів результату;

4) усі показники ефективності виробництва доцільно розподілити на два типи: ресурсні та витратні.

Інакше: варто виділяти окремо ефективність відповідно застосовуваних (сукупність уречевленої і живої праці) та споживаних (поточних витрат на виробництво продукції) ресурсів як специфічних форм вияву загальної ефективності виробництва.

Формування системи показників для оцінки ефективності має здійснюватися передусім залежно від направленості останньої. Як відомо, головна мета господаря полягає у тому, щоб максимально задовольняти потреби вітчизняного ринку та отримувати достатні абсолютні й відносні величини прибутку.

Сукупність вимірників ефективності варто об'єднати у дві групи: перша - цілеоцінні показники; друга - показники використання ресурсів (схема 1).

Схема 1. Система оцінних показників ефективності виробництва

Продуктивність праці визначають як співвідношення продукту до кількості зайнятих у його виробництві за певний проміжок часу. Обернений показник -- трудомісткість -- показує, скільки праці витрачається на виробництво одиниці продукції. Продуктивність праці -- найважливіший показник прогресивності технологічного способу виробництва та відносин власності, який свідчить про використання робочої сили. За продуктивністю праці у промисловості Україна відстає від розвинутих країн світу майже в 5--6 разів, у сільському господарстві -- в 7-- 8 разів. Таке відставання в сільському господарстві означає, що один працівник у цій сфері в розвинутих країнах світу створює таку кількість продукції, якою можна прогодувати до 130 осіб, а в Україні -- менше 15. Фондовіддача -- відношення вартості продукту до засобів праці (основних виробничих фондів). Вона виражає ефективність використання засобів праці або показує, скільки виробляється готової продукції на одиницю основних виробничих фондів. Щоб підвищити фондовіддачу устаткування, необхідно використовувати його у 2 - З зміни. Фондовіддача в матеріальному виробництві України у 2001--2007 рр. знизилася майже на 35%. Фондомісткість продукції -- обернений показник фондовіддачі. Матеріаловіддача -- відношення вартості продукту до предметів праці (матеріальних витрат). Зниження матеріаловитрат в Україні на 1 грн. дало б змогу додатково отримати десятки мільйонів національного доходу. Матеріаломісткість продукції -- обернений показник матеріаловіддачі.Названі величини (продуктивність праці, фондовіддача і матеріаловіддача) -- основні показники ефективності виробництва. З її підвищенням зростають продуктивність праці, фондовіддача і матеріаловіддача, поліпшується якість продукції. Водночас на практиці можна спостерігати різноспрямований рух цих основних показників. Так, підвищення якості продукції може супроводжуватися застосуванням дорожчих матеріалів, тобто зменшенням фондовіддачі (або зростанням фондомісткості). Тому для всебічного визначення ефективності праці використовують інтегруючий показник, який враховує різноспрямованість руху окремих показників:

(1)

де Е -- ефективність виробництва;

Чц -- чистий продукт з урахуванням його складу й якості;

П -- витрати живої праці;

М -- кількість витрачених матеріалів;

Ф -- витрати засобів праці (основних виробничих фондів);

v -- коефіцієнт приведення до єдиної розмірності, який дає змогу узагальнити витрати і вкладення.

Економічну ефективність слід розглядати як раціональне й ефективне використання не лише одного з факторів виробництва (наприклад, робочої сили), а й усіх виробничих факторів (речові фактори виробництва), управління виробництвом та ін., що передусім залежить від їх оптимального розподілу. Економічну ефективність необхідно зіставляти із соціально-економічною оптимальністю, яка передбачає проведення державою такої макроекономічної політики (за допомогою оподаткування кінцевих доходів, соціальних витрат, кредитно-грошової політики та ін.), яка б не гальмувала стимулів до праці, до підприємницької діяльності тощо, з одного боку, і не породжувала бажання прожити лише за рахунок соціальних витрат держави -- з іншого.

1. Одним із головних цінних показників є рівень задоволення потреб ринку (I), який обчислюється зіставленням виготовленої і реалізованої товарної продукції (В) та визначеного у процесі маркетингового дослідження ймовірного попиту ринка (О).

I= В/О * 100%

2. Важливим показником, що відбиває одну з численних цілей господарства, є валовий та чистий прибуток. Проте абсолютна величина такого показника лише обмежено характеризує діяльність господарства. Останню краще відображає коефіцієнт зростання валового прибутку (Квп), який визначається порівнянням фактичної і запланованої його величин (відповідно Пф і Пп) за формулою

Квп = Пф/Пп

За аналогічною формулою можна розрахувати також коефіцієнт зростання чистого прибутку.

3. Найбільш ретельно варто підходити до планування й визначення рентабельності як відносного показника прибутковості системи господарювання. Важливе значення для оцінки діяльності набуває насамперед рентабельність виробництва (Рв), для визначення якої треба порівняти отриманий валовий (чистий) прибуток (Пв/ч) з сумою основних фондів (ОсФ) та оборотних фондів (ОбФ), тобто

Рв=Пв / (ОсФ+ОбФ)*100%.

Поряд з рентабельністю виробництва варто також обчислювати рентабельність окремих виробів (Рт) як співвідношення валового прибутку (Пв) і собівартість товарної продукції (Стп), тобто за формулою

Рт=Пв/Стп*100%.

4. Ефективність виробництва великою мірою залежить від рівня використання трудових ресурсів. Найбільш вірогідно його характеризує показник продуктивності праці (Вп), який визначають діленням обсягу товарної продукції (Втп) на загальну кількість персоналу (Чп), тобто

Вп=Втп/Чп.

5.Одним із головних чинникі будь-якого процесу виробництва завжди є основні фонди (технічні засоби праці у грошовому виразі). Найбільш загальним і широкозастосовуваним показником використання основних фондів є фондовіддача (за обсягом продукції та отримуваним прибутком)Фондовіддача за прибутком (рентабельність основних фондів) обчислюється за аналогічною формулою з тією різницею, що в чисельнику замість обсягу товарної продукції використовують величину валового прибутку (Пв), тобто

ФВп=Пв/ОсФ

6.Для обчислення зарплатоємності продукції (ЗЄп) користуються показниками фонду заробітної плати (Фзп) та обсягу товарної продукції (Втп):

ЗЄп=Фзп/Втп

Можна і варто розраховувати також обернений показник - зарплатовіддачу (ЗВп), тобто обсяг виготовленої і реалізованої продукції на одну грошову одиницю заробітної плати.

7. Зрештою серед сукупності показників використання ресурсів господарства виокремлюють поточні витрати на одиницю товарної продукції (ПВ), величину котрих розраховують діленням собівартості товарної продукції (Стп) на загальний обсяг, тобто

ПВВ=Стп/Втп.

Суть проблеми підвищення ефективності виробництва (продуктивності виробничо-економічної системи) полягає у тому, щоб на кожну одиницю витрат -- трудових, матеріальних, фінансових -- досягати максимально можливого збільшення обсягу виробництва або доходу. Виходячи з цього єдиним народногосподарським економічним критерієм ефективності виробництва можна вважати зростання продуктивності суспільної (живої і уречевленої) праці. У загальному вигляді критерій ефективності виробництва відображає постійно здійснюваний процес максимізації обсягу чистої продукції (національного доходу) по відношенню до витрат живої і уречевленої праці (персоналу і виробничих фондів підприємства або народного господарства в цілому). На рівні госпрозрахункового підприємства модифікованою формою єдиного критерію ефективності (продуктивності) його діяльності може слугувати максимізація прибутку за умови економічно обґрунтованої побудови систем цін на вироблювану продукцію та оплати праці залежно від кінцевих результатів виробництва. Між народногосподарським і госпрозрахунковим (комерційним) критеріями принципової розбіжності не існує, оскільки при правильно побудованих цінах на засоби виробництва і кінцеву продукцію збільшення обсягу чистої продукції підприємства справляє адекватний вплив і на величину одержуваного ним прибутку.

1.2 Поняття, суть ринку та його інфраструктура

Ринок як економічне явище виник дуже давно. На думку дослідників він був другою формою обміну. Першою був ”німий обмін”, при якому представники одного племені залишали на межі своєї території продукти обміну, представники іншого племені забирали їх і залишали свої товари. Учасники обміну не зустрічались, оберігаючи своє життя. Поступово німий обмін переріс у ринковий, який супроводжувався переговорами, контактами і торгівлею сторін. Торгівля відбувалася без використання грошей. Отже, ринковий обмін виник разом із суспільним поділом праці і супроводжує людство на протязі усієї його історії.Ринок - це система економічних відносин у процесі виробництва, обміну

Ринок - це сфера обігу, де відбуваються процеси купівлі-продажу товарів і послуг.

Ринок сприяє вирішенню трьох основних економічних завдань: що, як і для кого виробляти.

Функції ринку:

1) ринок зв”язує всі сфери суспільного відтворення, тобто виробництво, обмін і споживання;

2) ринок об”єднує усі економічні відносини в єдину економічну систему країни;

3) ринок урівноважує попит і пропозицію;

4) ринок урівноважує ціни;

5) ринок здійснює контроль споживача над виробництвом;

6) ринок здійснює стимулюючий вплив на економіку, тому що стимулює виробників до впровадження нових технологій.

Ринкова інфраструктура -- це система підприємств і організацій, які забезпечують рух товарів і послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили.

До таких установ належать біржі, банки, дилерські та брокерські контори, служби зайнятості, інформаційно-комерційні, оптовій постачальницько-збутові організації, пункти прокату і лізингу.

Кожен сегмент ринку має конкретну ринкову установу.

Предмети споживання можна придбати у різноманітних магазинах (продовольчих, непродовольчих, спортивних,итуристичних, меблевих, господарських тощо).Засоби виробництва (сировина, знаряддя праці) продаються на товарних біржах. Акції, облігації, національна та іноземна валюти також мають свої ринкові установи -- фондову і валютну біржі, банки. Приміщення, житлові будинки, земля реалізуються через ріелтерські фірми, земельні аукціони. Науково-технічні розробки, інформація продаються як безпосередньо виробниками, так й інформаційно-комерційними організаціями.

Підприємствам ринкової інфраструктури належить провідне місце в економіці розвинених країн. Це сприяє зростанню ділової активності населення, створює додаткові робочі місця, прискорює рух капіталу.

2. Аналіз економічної ефективності виробництва молока

2.1 Організаційно-економічна характеристика ТОВ »За мир»

ТОВ”За мир” засноване 6 березня 2000 року і являється правонаступником КСП “За мир”. Розташоване в північно-східній частині Сумського району, Сумської області с. Кекине вул. Садова 2.

Директор ТОВ “За мир” Зубко Анатолій Миколайович.

Головним завданням Товариства є виробництво продукції рослинництва і тваринництва, а також її переробка і реалізація та інші види господарської діяльності, зокрема надання сервісних послуг, здійснення маркетингу, тощо, які спрямовані на задоволення потреб як членів Товариства так і населення України, з метою отримання прибутку при постійному нарощуванні виробничої та іншої господарської діяльності Товариства.

Для забезпечення господарської діяльності Товариство створило Статутний фонд в розмірі сім тисяч чотириста (7400)грн.

Зовнішньоекономічна діяльність Товариства здійснюється відповідно до Закону України “ Про зовнішньоекономічну діяльність ” та інших нормативних актів, на основі самоокупності, самофінансуванні відповідно до предмету діяльності.

Трудові відносини в Товаристві встановлюються на підставі КЗпП України, Закону “ Про оплату праці ”,правил внутрішнього трудового розпорядку, інших законодавчих актів.

В цілому кліматичні фактори, що притаманні даному району, в якому розташоване підприємство, сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур, що вирощуються в ТОВ “За мир”.

Грунти господарства - чорноземи. Таким чином, природно-кліматичні умови мають позитивний вплив на виробничо-господарську діяльність підприємства.

Сільськогосподарські угіддя розміщені поряд, що у значній мірі сприяє зниженню транспортних витрат. ТОВ “За мир” займається виробництвом різноманітної продукції як галузі рослинництва, так і галузі тваринництва, більш детально ознайомимося з товарною продукцією господарства ТОВ “За мир”, дані які приведено у таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Об'єм і структура товарної продукції

Назва галузі та видів продукції	2008р	2 009р.	2 010р.	В середньому за 2008-2010
	Виручка від реалізації тис. грн.	питома вага,%	Виручка від реалізації тис. грн.	питома вага,%	Виручка від реалізації тис. грн.	питома вага,%	Виручка від реалізації, тис. грн.	питома вага,%
Зернові і зернобобові	2738,3	68,2	3465,2	66,5	2087,7	29,5	2763,7	50,9
Цукровий буряк	-	-	-	-	-	-	-	-
Соняшник	455,4	11,3	80,0	1,5	2290,5	32,4	942,0	17,3
Картопля	-	-	-	-	-	-	-	-
Овочі відкритого грунту	-	-	-	-	-	-	-	-
Інша продукція рослинництва	23,4	0,6	16,9	0,3	39,2	0,6	26,5	0,5
Разом по рослинництву	3220,4	80,2	3562,1	68,3	4417,4	62,5	3733,3	68,7
Молоко	719,8	18,0	1219,2	23,4	2001,3	28,3	1313,4	24,2
Приріст ВРХ	9,3	0,2	387,3	7,4	280,8	4,0	225,8	4,2
Птиця	-	-	-	-	-	-	-	-
Приріст свиней	-	-	-	-	-	-	-	-
Інша продукція тваринництва	46,3	1,2	8,7	0,2	356,1	5,0	137,0	2,6
Разом по тваринництву	796,8	19,4	1650,5	31,0	2657,0	37,3	1701,4	31,3
Разом по тваринництву і рослинництву	4017,2	100,0	5212,6	100,0	7074,4	100,0	5434,7	100,0
Промислова продукція та продукція переробних і допоміжних підприємств	4,1	0,10	3,8	0,07	77,8	1,09	28,6	0,52
Всього по господарству	4021,3	100,1	5216,4	100,07	7152,2	100,09	5463,3	100,52

З даних таблиці можна констатувати, що найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції рослинництва і тваринництва в середньому за три роки займає продукція зернових та зернобобових - 50,9%. Значно менша частина припадає на молоко та ВРХ 24,2% та 4,2% відповідно. Виходячи з цього можна стверджувати, що підприємство має зернову спеціалізацію з добре вираженим виробництвом молока та ВРХ. Враховуючи те, що питома вага основного виду продукції в загальній структурі рослинництва і тваринництва складає 50,9%, можна констатувати, що господарство має середній рівень спеціалізаціїМи бачимо, що підприемство не займаеться продукціею промислового виробництва. Це свідчить про те, що підприємству невигідно переробляти свою продукцію, а краще здавати її заготівельним організаціям за більш високими цінами. Найменшу питому вагу займає інша продукція рослинництва 0,5%, з цим пов'язане надання господарством робіт і послуг на сторону. Виручка від реалізації соняшнику, молока, м'яса ВРХ збільшилась на 1835,1 тис. грн., 1281,5 тис. грн., 271,5 тис. грн., відповідно. Причиною цього є підвищення об'єму реалізації внаслідок збільшення валового виробництва.Така ситуація пояснюється зростанням реалізаційних цін на продукцію та незначним нарощуванням обсягів реалізації. Виручки від реалізації показала, що питома вага збільшилася, це свідчить, що саме в м'ясній та молочній галузі відбувається процес поглиблення спеціалізації. Необхідно відмітити, що основні та допоміжні галузі розміщені раціонально, оскільки побічна продукція рослинництва використовується в якості кормової бази для галузі тваринництва, а продукція від переробки тваринництва - в якості органічних добрив для галузі рослинництва. Таким чином, слід зазначити, що спеціалізація, яка фактично склалася в підприємстві відповідає запланованій та природно - кліматичним умовам розвитку зони лісостепу, оскільки є сприятливі умови для виробництва основних видів продукції. і як позитивний момент, необхідно відмітити близькість розташування підприємства до районного центру, який є основним споживачем молока, м'яса. Тому спеціалізацію можна вважати обґрунтованою.Оскільки земля є основним засобом виробництва в сільському господарстві, то більш детально ознайомимося зі становищем земельних ресурсів ТОВ «За мир» (Таблиця 2.2.)

Таблиця 2.2. Склад та структура землекористування

Види угідь	2 008р.	2 009р.	2 010р.	Відхилення (+,-) 2010р до 2008р.
	Площа, га	Питома вага,%	Площа, га	Питома вага,%	Площа, га	Питома вага,%	В тому числі взято в оренду, га	Площа, га	Питома вага,%
Всього с.-г. угідь	1967,0	100	1967,0	100	1967,0	100	1967,0	-	100
в т.ч. - рілля	1838,0	93,4	1838,0	93,4	1837,0	93,4	1837,0	-1,0	99,9
Інші землі	129,0	6,6	129,0	6,6	130,0	6,6	130,0	1,0	100,8

Аналізуючи дані таблиці можна зробити висновок, що площа сільськогосподарських угідь має тенденцію до зменшення, а саме площа ріллі в 2010 році в порівняні з 2008 роком скоротилась на 1 га але використання інших земель збільшилось на 1 га. Найбільшу питому вагу займає рілля 93,4 % або 1838 га. Отже, ми бачимо що площа сільськогосподарських угідь не змінювалась протягом останніх трьох років. На підприємстві сільськогосподарські угіддя використовуються інтенсивно, є можливості введення земель в сільськогосподарський оборот.

В 2010 році паювання земель повністю проведено, всі члени мають земельні частки. Кожний робітник має державний акт на право власності на землю. Майже всі віддали свої паї в оренду господарству та отримують доходи - продукцію сільськогосподарського виробництва. Средній розмір індивідуального майнового паю становить 5668 грн..

Враховуючи те, що процес виробництва неможливий без використання основних засобів, з'ясуємо наскільки підприємство забезпечене цими засобами (фондами) і як ефективно вони використовуються за допомогою (таблиці 2.3.)

Таблиця 2.3.

Забезпеченість підприємства основними виробничими фондами та ефективність їх використання

Показники	2 008р.	2 009р.	2 010р.	Відхилення 2008р. в % до 2010р.
1. Фондозабезпеченість, тис. грн	0,73	0,70	0,68	93,2
2. Фондоозброєність, тис. грн	14,6	16,7	13,4	91,8
3.Фондовіддача, грн.	4,2	5,2	4,3	102,4
4. Фондоємкість, грн	0,24	0,19	0,23	95,8
5.Вироблено валової продукції в співставних цінах на 1 середньооблікового працівника,тис. грн	61,71	87,05	57,67	93,5

Виходячи з даної таблиці, можна відмітити, що за період 2008р. по 2010р. показники фондозабезпеченості та фондоозброєності знизились на 6,8% та 8,2% відповідно. Причиною цього стало скорочення вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення на 8%. та спостерігається зростання коефіцієнта фондовіддачі на 2,4% при одночасному скорочені коефіцієнта фондоємності на 33,3%, що свідчить про ефективність використання основних виробничих фондів в господарстві. Також розрахувавши показники ми бачимо, що обсяг виробленї валової продукції в співставних цінах на 1 середньооблікового працівника скоротилось на 6,5%. Таке співвідношення на підприємстві не бажане, краще б було якби фондовіддача підвищувалась, а фондоємність зменшувалась,але це можливо лише пари переважанні темпів росту виходу продукції над темпами росту фондів, що на підприємстві відсутня.

Крім земельних ресурсів, основних виробничих фондів важливе значення для процесу виробництва мають трудові ресурси і як ефективно вони використовуються (Таблиця 2.4.).

Таблиця 2.4.

Динаміка середньообліковох чисельності працівників на підприємстві та ефективність використання робочої сили

Показники	2 008р.	2 009р.	2 010р.	2008р. в % до 2010р.	Відхилення (+ -)
1. Середньооблікова чисельність працівників, всього, осіб	99	82	99	100	-
в т.ч в рослинництві	53	51	52	98,1	-1
тваринництві	46	31	47	102,2	1
2. Відпрацьовано 1 робітником днів, в середньому по господарству	280	307	237	84,6	-43
3. Вироблено валової продукції в співставних цінах на 1 середньооблікового робітника, всього, тис. грн..	61,71	87,05	57,67	93,5	-4,04
в т.ч. в рослинництві	44,1	32,1	17,4	39,5	-26,7
тваринництві	73,3	177,4	102,1	239,3	28,8
4.Фонд оплати праці, тис. грн	1080,4	1279,7	1391,9	128,8	311,5
5.Середньорічна заробітна плата, тис. грн..	10,9	15,6	14,1	129,4	3,2

Розрахунки таблиці показали, що середньооблікова чисельність працівників по підприємству у 2010 році в порівняні з 2008 роком не змінилась. Про те спостерігаються зміни по галузях, зокрема у галузі рослинництва середньооблікова чисельність процівникиів зменшилась на 1 особу, а в галузі тваринництва спостерігається збільшення середньооблікової сичельності на 1 особу. В середньому по господарстві зменшилось кількість днів відпрацьованих одним робітником на 15,4%. На підприємстві спостерігається зменшення виробітку ВП на одного середньорічного працівника на 4,04 тис. грн., відповідно в рослинництві він зменшився на 26,7 тис. грн.., а в тваринництві спостеріга збільшення на 28,8 тис. грн. Розрахунки показали, що на підприємстві за рахунок зменшення кількості працівників збільшився Фонд оплати праці на 311,5 тис. грн. При цьому середня заробітна праця зросла на 3,2 тис. грн. тобто на 29,4% відповідно.

Таким чином можна зробити висновок, що в господарстві є позитивні зміни в збільшенні середньорічної заробітної плати. Але присутні і деякі недоліки в організації виробництва, для усунення яких необхідно розробити певні заходи:

- розрахувати необхідну кількість працівників для ефективного ведення виробництва;

- зацікавити працівників у кінцевих результатах своєї праці, забезпечити їх належними умовами праці

Як відомо, кожне підприємство намагається збільшити вихід продукції при одночасному зменшенні витрат на одиницю, тому розглянемо, як ефективно працює підприємство.(Таблиця 2.5)

Таблиця 2.5

Основні економічні показники діяльності господарства

Показники	2008р.	2009р.	2010р.	Відхилення 2008р. в %, до 2010	Відхилення (+;-)
1. Валова продукція в співставних цінах:
а) на 100 га с.-г. угідь, тис.грн	310,6	362,9	290,2	93,4	-20,4
б) на 1 середньооблікового р-ка, тис грн.	61,7	87,0	57,7	93,5	-4,0
в) на 100 грн. основних виробничих фондів, грн.	422,8	521,4	429,6	101,6	6,8
г) на 1 люд.-год прямих витрат праці, грн.	0,03	0,04	0,03	100	-
2. Товарна продукція:
а) на 100 га с.-г. угідь, тис.грн	204,4	265,2	363,6	177,9	159,2
б) на 1 середньооблікового робітникака, тис грн.	40,6	63,6	72,2	177,8	31,6
3. Валовий прибуток (збиток)
а) на 100 га с.-г. угідь, тис.грн	59,8	56,4	76,6	128,1	16,8
б) на 1 середньооблікового р-ка, тис грн.	11,9	13,5	15,2	127,7	3,3
4. Чистий прибуток(+), збиток (-):
а) на 100 га с.-г. угідь, тис.грн	77,5	56,1	130,7	168,6	53,2
б) на 1 середньооблікового р-ка, тис грн.	15,4	13,5	26,0	168,8	10,6
5. Рівень рентабельності (+), рівень збитковості (-) %	53,3	26,7	39,3	-14 п.в	-14

З даних таблиці можна зробити висновок, що у 2010 році порівняно з 2008 роком валова продукція в співставних цінах на 100 га сільськогосподарських угідь зменшилась на 13,1 тис. грн.. Це відбулося за рахунок зменшення вартості валової продукції на 256,7 тис. грн.. Це свідчить про неефективне використання сільськогосподарських угідь.

Аналізуючи вартість валової продукції на 100 грн. основних виробничих фондів, то вона збільшилась на 14,7 тис. грн.. Причинами зміни є зменшення вартості основних виробничих фондів в 2010році в порівняні з 2008 роком на 116 ти. грн.. Це свідчить про ефективне використання виробничих фондів.

Щодо валової продукції на 100 люд.-год. прямих витрат праці, то вона у 2010р. в порівняні з 2008р. не змінилась.

Аналізуючи товарну продукцію на 100 га сільськогосподарських угідь, констатуємо, що вона підвищилась на 159,2 тис. грн., або на 77,9%. Причинами зміни є збільшення товарної продукції в 2010році на 3130,9 тис. грн.. також спостерігається збільшення товарної продукції на 1 середньооблікового робітника на 31.6 тис. грн. або на 77,8 %.

Валовий прибуток на 100 га с/г угідь у звітному році порівняно з базисним збільшився на 16,8 тис. грн., а валовий прибуток на 1 середньооблікового робітника зріс на 3,3 тис. грн. відповідно. Чистий прибуток на 100 га с/г угідь збільшився у 2010 році порівняно з 2008 роком на 53,2 тис. грн. а чистий прибуток на 1 середньорічного робітника на 10,6 тис. грн. відповідно.

Рівень рентабельності у 2010 році порівняно з 2008 роком зменшився на 14 тис. грн.. Причинами цього є значне підвищення собівартості реалізованої продукції в 2010 році в порівнянні з 2008 роком на 3687 тис. грн..

Таким чином, основні економічні показники мають тенденцію до зниження, що негативно впливае на фінансовий стан підприємства і є менш конкурентним на ринку сільськогосподарської продукції.

2.2 Аналіз динаміки і виконання плану валового виробництва молока

Аналіз роботи галузі тваринництва проводять за певний час - рік, півріччя, квартал, місяць, а за окремими показниками - щоденно, за п'ять днів, декаду. Валова продукція тваринництва в натуральному вимірі включає продукцію, яка одержана при вирощуванні худоби і птиці і продукції, від господарського використання тварин (молоко, яйця, вовна, мед та ін).З кожного виду продукції тваринництва виконання завдання аналізують у натуральних одиницях. З цією метою фактичний обсяг виробництва порівнюють з плановим, з рівнем за ряд попередніх років.Після аналізу підсумків роботи господарства в цілому, перевіряють виконання завдання і динаміку виробництва продукції в розрізі кожної підгалузі. ( Таблиця 2.6)

Таблиця 2.6

Динаміка поголів`я, продуктивності та валового виробництва молока по роках

Показники	Роки	Відхилення (+;-)
	2008	2009	2010
Поголів'я, гол.	165	196	221	56
Продуктивність, ц.	32,6	50,59	53,13	20,53
Валове виробництво, ц	53,79	9915	11742	6363

Проаналізувавши валову продукцію молока ми бачимо, що вона в 2010 році в порівняні з 2008 роком збільшилась на 6363 ц.. Одним з важливих факторів, що вплинув на її обсяг є середнє поголів'я продуктивності тварин яке в 2010 році збільшилось на 56 голів, внаслідок чого відбулось підвищення продуктивності в 2010 році на 20,53ц..

Оскільки продуктивність молока є важливим показником в тваринництві то розрахуємо динаміку продуктивності тварин (Таблиця 2.7)

Таблиця 2.7

Динаміка продуктивності тварин
Продукція тваринництва	Продуктивність, ц	2008р. У % до 2010р.
	2008	2009	2010
Молоко	32,6	50,59	53,13	163
Вирівнювання значення
Роки	Продуктивність, ц	t	t	yt	y=a0+a1t
2008	32,6	-1	1	-32,6	35,17
2009	50,59	0	0	0	45,44
2010	53,13	1	1	53,13	55,71
Разом	136,32	0	2	20,53	136,32

3а₀=136,32а₀=45,44

2а₁=20,53а₁ =10,27

У=а₀₊а₁t

Y₂₀₀₈= 35, 17

У₂₀₀₉=45,44

У₂₀₁₀=55,71

Побудуємо графік, який показує зміну продуктивності та зробимо вирівнювання динамічного ряду ( мал.. 2.1)

Проаналізувавши динаміку продуктивності тварин за 2008- 2010 роки можна констатувати, що вона має тенденцію до підвищення продуктивності тварин молочного стада щороку на 10,27. Це відбувається за рахунок збільшення продуктивності тварин у 2010 році порівняно з 2008 роком на 20,53ц. або на 63 %.Одним з найважливіших показників молочної галузі є: поголів'я, продуктивність та валове виробництво молока, тому більш детально ознайомимось з ними на прикладі ТОВ « За мир». (Таблиця 2.8)

Таблиця 2.8. Планові та фактичні показники поголів'я, продуктивності та валового виробництва молока

Показники	План (2008р.)	Факт (2010р.)	Відхилення (+;-)
Поголів'я, гол.	165	221	56
Продуктивність, ц.	32,6	53,13	20,53
Валове виробництво, ц	53,79	11742	6363

Розрахунки показали, що показники 2010 року перевищують показник 2008 року, а саме продуктивність збільшилась на 20,53 ц.. Однією із причин є збільшення поголів'я на 56 голів. Також спостерігається значне збільшення валового виробництва на 6363 ц..Причинами його зростання є збільшення поголів'я та продуктивності.Отже, спостерігається перевиконання плану у 2010році по всім показникам ,що позитивно впливає на розвиток молочної галузі.Розглянемо виконання плану та вплів факторів на валове виробництво молока (Таблиця 2.9)

Таблиця 2.9. Виконання плану валового виробництва молока та вплив факторів на нього

Продукція	Поголів'я, гол.	Продуктивність, ц.	Валове виробництво, ц	Відхилення вал. в-ва,ц
				Всього	в тому числі
	2008р.	2010р.	2008р.	2010р.	2008 р.	Ум	2010р.		Поголів'я	Продуктив- ність
Молоко	165	221	32,6	53,1	53,79	7205	11742	6363	1825,6	4537,4

Розрахунки показали, що валове виробництво молока по підприємству зросло на 6363 ц. в тому числі за рахунок поголів'я яке в 2010 році порівняно з 2008 роком збільшилось на 56 голів, що призвело до збільшення валового виробництва за рахунок поголів'я на1825,6 ц. також спостерігається збільшення продуктивності тварин на 20,53ц за рахунок цього зросло валове виробництво на 4537,4 ц..

Таким чином, спостерігається перевиконання плану по підприємству та позитивний вплив факторів на нього.Також на виробництво молока впливає використання кормів, тому зробимо аналіз ефективності використання кормів на виробництво молока (Таблиця 2.10)

Таблиця 2.10. Аналіз ефективності використання кормів на виробництво молока

Показники	2008	2010	Відхилення, %
Продуктивність, ц	32,6	53,13	163
Витрати кормів,ц к.ед. На 1 ц молока:
факт	2,19	0,98	44,7
план	3,49	3,44	98,6

Розрахунки показали, що продуктивність тварин в 2010 році зросла на 63,%, це відбулося за рахунок збільшення поголів'я на 56 голів. Також спостерігається зменшення витрат кормів на 55,3% фактично та 1,4% по плану. Це свідчить про ефективне використання кормів по галузі молока.

2.3 Аналіз продуктивності (трудомісткості) та собівартості молока

Важливим показником, який характеризує роботу сільськогосподарського підприємства є собівартість продукції. Від її рівня залежить фінансові результати діяльності, темпи розширеного відтворення, фінансовий стан підприємства. В першу чергу співставимо валове виробництво та затрати праці на виробництво молока (Таблиця 2.11)

Таблиця 2.11. Затрати праці на виробництво молока

Продукція	2008р.	2009р.	2010р.	2010р. у % до 2008р.	Відхилення (+;-)
	Валове в-во, ц	Затрати праці люд. - год.	Валове в-во, ц	Затрати праці люд. - год.	Валове в-во, ц	Затрати праці люд. - год.	Валове в-во, ц	Затрати праці люд. - год.	Валове в-во, ц	Затрати праці люд. - год.
Молоко	5379	43946	9915	83782	11742	106617	218,3	242,6	6363	62671

З проведених розрахунків можна констатувати, що валове виробництво молока у 2010 році порівняно з 2008 роком збільшилося на 6363 ц або на 118,3%, а також зросли затрати праці на 62671 люд.- год. або на 142,6%, це явище є негативним та свідчить про те, що на підприємстві не застосовуються прогресивні технології в організації виробництва молока, господарство не додержується режиму економії.

Таким чином збільшення затрат праці при збільшенні валового виробництва молока є негативним явищем ТОВ “За мир”.

На основі таблиці 2.12 розглянемо вплив факторів на трудомісткість молока.

Таблиця 2.12

Вплив факторів на трудомісткість молока

Продукція	Витрати на 1 гол. люд.- год.	Продуктивність, ц	Затрати праці на 1 ц люд.- год.	Відхилення
				Всього	в тому числі за рах-к
	2008	2010	2008	2010	2008	Умовний	2010		Витрати на 1 гол.	Продук- тивності
Молоко	266	482	29,4	53,13	9,05	5,01	9,07	0,02	4,06	-4,04

Розрахунки таблиці показали, що трудомісткість 1 ц молока у 2010 році порівняно з 2008 роком збільшилась на 0,02 люд.- год. причинами цього стало збільшення витрат на 1 голову на 216,4 люд.- год., що призвело до збільшення трудомісткості на 1 голову на 4,06 люд.- год., а також зростання продуктивності на 23,73ц., в результаті чого трудомісткість 1 ц молока зменшилась на 4,04 люд.- год.

Таким чином найбільший вплив на зростання трудомісткості 1 ц молока має збільшення витрат на 1 голову, отже така зміна є частково обґрунтованою, бо вона сприяла збільшенню продуктивності і деякою мірою трудомісткості.

Як відомо, прибутковість та ефективність виробництва безпосередньо пов'язані з собівартістю продукції, що виробляється. Почнемо з динаміки собівартості молока. Проведемо аналіз собівартості молока на прикладі таблиці 2.13

Таблиця 2.13

Аналіз собівартості молока

Продукція	Отримано продукції в 2010р., ц	Продукція 2010р. по собівартості	2010р. У % до 2008 р.
		2008р.	2009р.	2010р.
		1 ц, грн	Всього тис. грн	1 ц, грн	Всього тис. грн	1 ц, грн	Всього тис. грн
Молоко	11742	137,4	1613	127	1490,8	177,8	2087	129,4

З проведених розрахунків можна стверджувати, що збільшення собівартості 1 ц молока у 2010 році порівняно з 2008 роком склало 40,32 грн., що призвело до збільшення собівартості продукції на 473,91 тис. грн. або на 29,4%.

Таким чином можна зробити висновок, що у ТОВ “За мир” план по зниженню собівартості не виконується.

Розглянемо вплив факторів на собівартість 1 ц молока (таблиця 2.14)

Таблиця 2.14

Вплив факторів на собівартість 1 ц молока

Грошово матеріальні витрати на 1 гол., грн	Продуктивність, ц	Собівартість 1 ц, грн.	Відхиленн (+; -)
2008р.	2010р.	2008р.	2010р.	2008р.	Умовний	2010р.	Всього	в т.ч. за рахунок зміни
								Затрат	Продук- тивність
3209,70	8341,63	23,6	53,13	98,53	60,41	157	58,47	96,59	-38,12

З проведених розрахунків можна констатувати, що собівартість 1 ц молока у звітному році порівняно з базисним збільшилась на 58,47 грн., це сталося за рахунок того, що грошово- матеріальні витрати на 1 голову у 2010 році порівняно з 2008 роком збільшились на 5131,93, що призвело до збільшення собівартості 1 ц молока на 96,59 грн. Збільшення продуктивності на 29,53 ц призвело до зменшення собівартості 1 ц молока на 38,12 грн.

Таким чином найбільшій вплив на собівартість 1 ц молока має грошово- матеріальні витрати на 1 голову. Така зміна є частково обґрунтованою і свідчить про деякі відхилення технології виробництва і про недодержання режиму економії при використанні праці.

Зробимо аналіз складу та структури витрат на 1 голову та на 1 ц молока (таблиця 2.15) Додаток 1

З проведених розрахунків можна стверджувати, що затрати на 1 ц та на 1 голову у 2010 році порівняно з 2008 роком збільшились на 58,5 грн та 5131,91грн. відповідно.

Стаття “Витрати на оплату праці” її собівартість на 1 ц молока збільшилась 2,9 грн, а грошово-матеріальні витрати на 1 голову збільшились на 820,56 грн., це відбулося за рахунок збільшення обсягів виробництва молока на 6363 ц при цьому ріст оплати праці не перевищує темпи росту продуктивності.

Стаття “Відрахування на соціальні заходи ” її собівартість на 1 ц молока у звітному році порівняно з базисним збільшилась на 5.1 грн., а грошово-матеріальні витрати на 1 голову збільшилися на 424,1 грн., це відбулось за рахунок збільшення оплати праці робітників.

Стаття “Матеріальні витрати” в тому числі “Корми” її собівартість на 1 ц молока у звітному році порівняно з базисним збільшилась на 23 грн., а горошово-матеріальні витрати на 1 голову збільшились на 2045,94 грн. Причинами збільшення матеріальних витрат є: обсягу виробленої продукції; кількості матеріальних ресурсів,витрачених на виробництво продукції; ціни одиниці матеріального ресурсу.

Витрати по статі “Нафтопродукти” на 1 ц молока збільшились у звітному році порівняно з базисним на 14,1 грн., а грошово-матеріальні витрати на 1 голову збільшились на 781,1 грн це відбулося за рахунок неекономного використання паливо-мастильних матеріалів.

Витрати по статі“Оплата послуг і робіт, що виконані організаціями, та інші матеріальні витрати” у 2010 році порівняно з 2008 роком збільшились на 1 ц молока на 12,1 грн., а грошово-матеріальні витрати 1 голову збільшились на 674,31 грн. це пояснюється зростанням цін на виконані роботи іншими організаціями.

“Інші витрати” по цій статі витрат на 1 ц молока збільшились на 5,1 грн., а грошово-матеріальні витрати на 1 голову зросли на 424,1грн.

Таким чином ми бачимо, що у 2010 році порівняно з 2008 роком витрати по підприємству зросли на 1 ц молока на 58,5 грн., а грошово-матеріальні витрати на 1 голову зросли на 5131,53грн. Найбільшу питому вагу займає стаття“Матеріальні витрати” яка становить 86,3% Отже, збільшення витрат негативно впливає на роботу підприємства.

2.4 Аналіз реалізації та рентабельності виробництва молока

Виробництво продукції не є остаточним етапом діяльності господарства, прибуток воно може отримати тільки після її реалізації., що характеризується ціною та рівнем реалізації виробленої продукції. Проаналізуємо реалізацію та товарність молока (таблиця 2.16)

Таблиця 2.16

Показники	2008р.	2009р.	2010р.	2010р. У % до 2008р.
Вироблено, ц	5379	9915	11742	218,3
Реалізовано, ц	5340	9603	11260	210,9
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	647	1039,6	2063	318,9
Виручка від реалізації, тис. грн	719,8	1219,2	2001,3	278
Рівень товарності, %	99,3	96,9	95,9	-3,4 п.в

З даних таблиць можна стверджувати, що виробництво молока у 2010 році порівняно з 2008 роком збільшилось на 6363ц або на 118,3%, причинами цього збільшення поголів'я та продуктивності на 56 голів та 23,73ц відповідно. Збільшення виробництва молока призвело до збільшення його реалізації на 5920 ц або на 110,9%. Собівартість реалізованого молока збільшилась на 1416 тис. грн.або на більше ніж в 2 рази. Виручка від реалізації молока також зросла на 1281,5 тис. грн. або на 1,8 рази за рахунок збільшення обсягів реалізованого молока та ціни реалізації. Рівень товарності у звітному році порівняно з базисним зменшився на 3,4 п.в, це відбулось за рахунок того, що деяка частина молока пішла на годівлю телятам та на інші потреби.

Таким чином у 2010 році порівняно з 2008 роком ми спостерігаємо збільшення обсягів реалізованого молока, але зниження його рівня товарності.

Розглянемо вплив факторів на обсяг реалізації молока (таблиця 2.17)

Таблиця 2.17

Вплив факторів на обсяг реалізації молока

Обсяг виробництва, ц	Рівень товарності, %	Осяг реалізації, ц	Відхилення
2008	2010	2008	2010	2008	Умовний	2010	Всього	в т. ч. за рах. зміни
								Обсягів виробництва	Рівень товарності
5379	11742	99,3	95,9	5340	11659,8	11260	5920	6319,8	-399,8

З проведених розрахунків можна стверджувати, що обсяг реалізації молока у 2010 році порівняно з 2008 роком збільшилось на 5920 ц причиною цього стало збільшення виробництва молока на 6363 ц, що призвело до збільшення обсягів реалізації молока на 6319,8 ц, а зменшення рівня товарності молока на 3,4 п.в призвело до зменшення обсягів реалізації молока на 399,8 ц.

Таким чином найбільший вплив на обсяг реалізації молока має обсяг виробництва молока.

На прибуток від реалізації вплівають такі фактори як: Кількість реалізованої продукції; ціна та собівартість. Роглянемо їх вплив на прибуток від реалізації в таблиці 2.18.

Таблиця 2.18

Фактори, що впливають на прибуток від реалізації\

Показники	План (2008)	Факт (2010)	Відхилення (+; -)
Кількість реалізованої продукції,ц	5240	11260	6020
Ціна 1ц, грн.	137,34	177,73	40,39
Собівартість 1ц, грн	98,5	157	58,5
Прибуток (збиток) на 1 ц, грн.	38,84	20,74	-18,1
Прибуток (збиток) від реалізації всіеї товарної продукції, тис. грн.	203,5	233,5	30

З проведених розрахунків можна констатувати, що прибуток на 1 ц молока у 2010 році порівняно з 2008 роком зменшилвсь на 18,1грн. це відбулося за рахунок зростання ціни реалізації 1 ц молока на 40,39 грн., а також зростання кількості реалізованої продукції на 6020 ц але спостерігається збільшення собівартості реалізації 1 ц молока на 58,5 грн. але це не вплинуло на прибуток від реалізації всієї товарної продукції