Размещено на http://www.allbest.ru/

73

ЗМІСТ

ВСТУП

1. АКТУАЛЬНІСТЬ І НЕОБХІДНІСТЬ АНАЛІЗУ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність і значення економічного аналізу в сучасних умовах у ринковій економіці

1.2 Методика аналізу економічної діяльності підприємства

1.3 Економічний аналіз, як основа для прийняття управлінських рішень

1.4 Інформаційна база для проведення економічного аналізу

2. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Діяльність ТзОВ "УкрСелл"

2.2 Аналіз зміни витрат

2.3 Аналіз прибутку і рентабельності

2.4 Аналіз фінансового стану підприємства

3. УДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ВИРОБНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ

3.1 Проблеми, і їх вирішення, діяльності підприємств, які функціонують в Україні

3.2 Діяльність виробничих підприємств в умовах кризи

3.3 Удосконалення діяльності ТзОВ "УкрСелл"

4. Охорона праці

4.1 Характеристика приміщення

4.2 Аналіз стану охорони праці

4.3 Заходи по поліпшенню умов праці

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Вивчення кожної навчальної дисципліни розпочинається з розгляду загальновизнаних її теоретичних засад. Засвоєння теоретичних питань, ключових термінів і категорій дає змогу приступити до оцінювання та розв'язування нагальних проблем виробництва і підвищення його ефективності.

Метою економічного аналізу є вивчення результатів діяльності всіх підприємств і господарських організацій, визначення впливу факторів на показники їх роботи для виявлення в подальшому недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалізації, підвищення ефективності їх діяльності.

Економічний аналіз як наукова дисципліна - це система спеціальних знань, пов'язана з дослідженням існуючих економічних процесів і господарських комплексів, темпів, пропорцій, а також тенденцій розвитку, з виявленням глибинної їх суті і причин, що зумовлюють різні відхилення від запланованих показників, договірних зобов'язань, виробничих потужностей, та об'єктивною оцінкою їх виконання.

Варто наголосити на можливостях економічного аналізу як засобу, який сприяє управлінню підприємством. Будь-яке управління складається з двох етапів. На першому на підставі відповідної інформації та її аналітичного опрацювання оцінюють стан і динаміку того чи іншого процесу, на другому, якщо аналіз визначить необхідність втручання з метою зміни якихось параметрів у процесі, - приймається відповідне управлінське рішення. Причому аналітик може підготувати для менеджера навіть проект цього рішення.

В умовах ринкових відносин система планування всередині підприємства зберігається, але змінюються його обсяги і деякі підходи. Економічний аналіз забезпечує необхідне обґрунтування планових показників, оскільки його оцінки досягнутого рівня виробництва та витрачання ресурсів, з одного боку, і попиту, ринкових цін та ефективності роботи - з іншого, є основою планування діяльності підприємства.

Усі виробничі та фінансові процеси, а також загальні результати діяльності підприємства повинна належно контролюватися. Це забезпечується поточним контролем з боку адміністрації підприємства за станом виконання планових завдань, організаційних заходів, вказівок тощо за допомогою аналітичного опрацювання повсякденної інформації, яка характеризує виробничо-фінансову діяльність підприємства. Існує й інша форма контролю - наступний. Він здійснюється як ревізія фінансового-господарської діяльності роботи підприємства, як тематична перевірка з боку податкової адміністрації, аудиторське обстеження підприємств.

Метою даної роботи є проведення аналізу економічної діяльності підприємства й надання рекомендацій з його вдосконалювання.

Серед найголовніших завдань роботи слід відмітити наступне:

вивчити баланс підприємства;

дослідити основні фактори, що визначають фінансовий стан підприємства;

дати оцінку фінансового стану;

провести аналіз зміни витрат;

проаналізувати ліквідність підприємства;

виконати аналіз прибутку і рентабельності;

зробити висновки, і запропонувати заходи по удосконаленню діяльності;

У ході дослідження передбачається розв'язати наступні завдання:

вивчити баланс підприємства;

дослідити основні фактори, що визначають фінансовий стан підприємства;

дати оцінку фінансового стану;

провести аналіз зміни витрат;

проаналізувати ліквідність підприємства;

виконати аналіз прибутку і рентабельності;

зробити висновки, і запропонувати заходи по удосконаленню діяльності;

Об'єкт дослідження ТзОВ,,УкрСелл”.

Предмет дослідження - фінансові відносини , які виникають у процесі фінансово-господарської діяльності підприємства, функціонують і трансформуються за допомогою фінансових механізмів та інструментів.

Дані фінансової звітності є основними джерелами інформації для аналізу господарської діяльності підприємства

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність і значення економічного аналізу в сучасних умовах у ринковій економіці

Аналіз ( від греч. Analysis) у буквальнім розумінні означає розкладання цілого на елементи. Як один із загальних методів пізнання природи й суспільства аналіз застосовується при вивченні процесів, явищ і предметів у природі суспільства. Аналіз оснований на особливостях цілого, що дозволяє виявити головне в досліджуваному предметі. Між різними предметами і явищами існує зв'язок, тому тільки аналіз як розкладання цілого не забезпечує всебічного й глибокого їхнього дослідження. Його потрібно доповнити синтезом ( від греч. synthesis), що означає з'єднання частин у єдине ціле. Лише аналіз і синтез у єдності забезпечують наукове вивчення явищ у всебічному діалектичному зв'язку.[23]

Як загальний метод пізнання аналіз лежить в основі багатьох наук і конкретизується стосовно до даної сфери діяльності. Наприклад: аналіз економіки, аналіз господарської діяльності в різних галузях промисловості, сільськім господарстві, будівництві, торгівлі, сфері соціально-побутових послуг і т.д.

Економічний аналіз припускає використання комплексу цифрових (облікових) даних, а також системи методичних приймань, що дозволяють вивчати різні сторони господарської діяльності підприємства і його структурних підрозділів. Господарські процеси відображаються цілою системою економічної інформації, яка досить динамічна. При раціональній організації потік цієї інформації є основою проведення економічного аналізу. Останній проводиться на мікро- і макрорівні. Так, виділяють економічний аналіз, що дозволяє вивчати економічні процеси на макрорівні (наприклад, на рівні національної економіки й, окремих галузей), і економічний аналіз на макрорівні, тобто аналіз діяльності окремих підприємств і їх внутрішніх структурних підрозділів.

Таким чином, економічний аналіз укладається в дослідженні економічних процесів і явищ, що обумовили їхніх факторів і причин, оцінці виробничо-господарської діяльності, науковім обґрунтуванні бізнес-планів і контролі над ходом їх виконання. [34]

Економічний аналіз постійно розвивається як науковий напрямок, удосконалюється його методика, широко впроваджуються в практику аналітичної роботи засоби обчислювальної техніки, інші технічні кошти збору й обробки інформації, використовуються економіко-математичні методи дослідження господарських процесів. Підвищенню теоретичного рівня економічного аналізу сприяють вивчення, узагальнення й використання передового досвіду - аналітичної роботи.

Економічний аналіз сприяє, у свою чергу, інтенсифікації національного проведення, впровадженню досягнень науки й техніки в роботу підприємств. Попередній аналіз дозволяє визначити доцільність і ефективність нововведень. Оперативний і поточний аналіз допомагає визначити ефект від впровадження в проведення досягнень технічного прогресу, нових технологічних процесів.

Отже, за допомогою економічного аналізу удосконалюється господарський механізм, планування й управління. Це найважливіший інструмент, що забезпечує наукове передбачення перспектив діяльності окремих суб'єктів господарювання.

Економічний аналіз відноситься до наук, що вивчають економіку підприємств, галузей і економіку в цілому, і являє собою систему спеціальних знань для дослідження господарської діяльності. [22]

Предмет економічного аналізу -- збутова-виробничо-збутова, постачальницька, фінансово-господарча й інша економічна діяльність підприємств, їх структурних підрозділів і асоціацій. Ця діяльність проявляється в системі показників, що відображаються в планових, облікових, звітних і інших джерелах інформації.

Об'єктом економічного аналізу може бути господарська діяльність підприємства в цілому, окремі її сторони або господарські процеси. У першому випадку говорять про комплексний аналіз, у другому -- про тематичний аналіз.

Склад економічного аналізу обумовлений, насамперед, тими функціями, які він виконує в системі інших прикладних економічних наук. Такими функціями є:

- вивчення характеру дії економічних законів, установлення закономірностей і тенденцій, що характеризують економічні явища й процеси в конкретних умовах підприємства; *

- наукове обґрунтування поточних і перспективних планів;

- контроль над виконанням планів і управлінських розв'язків, ощадливим використанням ресурсів;

- пошук резервів підвищення ефективності проведення на основі вивчення передового досвіду й досягнень науки й практики;

- оцінка результатів діяльності підприємства по виконанню планів, використанню наявних можливостей;

- розробка заходів щодо використання виявлених резервів у процесі господарської діяльності.[13]

Таким чином, економічний аналіз являє собою систему спеціальних знань, пов'язаних з дослідженням тенденцій господарського розвитку, науковим обґрунтуванням планів, управлінських розв'язків, контролем над їхнім виконанням, оцінкою досягнутих результатів, пошуком, виміром і обґрунтуванням величини господарських резервів підвищення ефективності проведення й розробкою заходів щодо їхнього використання.

Завдання економічного аналізу пов'язані з його змістом, а також соціально-економічною тактикою й стратегією підприємства на найближчу й тривалу перспективи.

Завдання економічного аналізу:

- перевірка реальності й оптимальності бізнес-планів, прогнозів і нормативів; підвищення їх науково-економічної обґрунтованості; сприяння поліпшенню системи планування й управління;

- контроль виконання бізнес-планів за всіма показниками й дотримання нормативів; вивчення И оцінка тенденцій розвитку економіки підприємства в динаміку; умов і способів одержання результатів господарської-діяльності;

- визначення економічної ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, природних багатств; сприяння впровадженню в практику роботи підприємства науково-технічного прогресу й передових методів господарювання;

- виявлення й кількісний вимір впливу факторів на показники господарської діяльності підприємства; об'єктивна оцінка результатів його роботи;

- розробка заходів щодо усунення виявлених у процесі аналізу недоліків, вузьких місць у роботі; вивчення й мобілізація резервів підвищення ефективності використання економічного потенціалу;

- дослідження оптимальності управлінських розв'язків і сприяння їх успішної реалізації. [17]

Завдання економічного аналізу не вичерпуються наведеним переліком. Досвід економічного й соціального розвитку, комп'ютеризація менеджменту й т.п. показують, що перед економічною наукою в цілому й перед економічним аналізом, зокрема, висуваються нові завдання. Їхня успішна реалізація сприяє оптимальному розвитку національної економіки, підвищенню рівня життя населення.

У якості інформаційної бази економічного аналізу використовують планову й прогнозну інформацію, звітні дані підприємства ( бухгалтерські, статистичні ), деякі задані економічні параметри ( податкові й процентні ставки, страхові платежі, галузеві рівні рентабельності й інші ).

Аналіз дозволяє встановити й кількісно виразити залежність між кінцевими результатами діяльності підприємства й ресурсами проведення ( матеріальними, фінансовими, людськими, інформаційними, тимчасовими ), якими вона розташовує для того, щоб здійснювати поточну діяльність і розвиток підприємства.

Зростає необхідність у проведенні економічного аналізу: якщо при плановій економіці підприємство, що було тоді державним, могло розраховувати на одержання коштів від держави - на різні дотації й фінансування, а також на одержання кредитів у державному банку навіть при несприятливім фінансовім становищі, тобто могло розраховувати на виживаність навіть при неуважнім відношенні до своєї фінансово - економічній діяльності, то в умовах ринку ситуація значно міняється. Відбулося роздержавлення економіки.

Підприємства стали не тільки державними, а і в своїй більшості - приватними або акціонерними. Змінилася схема фінансування підприємств, головною метою й головним економічним змістом роботи підприємства стало одержання прибутку. Змінилися й взаємини окремого підприємства із зовнішнім економічним середовищем. При самостійному виборі партнера стало важливим і потрібним одержання як можна більш повної й великої інформації про нього фінансово - економічної діяльності, а економічний аналіз - важливий інструмент для обробки даної інформації з метою винесення управлінського рішення.

Таким чином, сутність економічного аналізу - комплексне вивчення діяльності підприємства відповідно до поставлених цілей, представлене через систему економічної інформації . [10]

1.2 Методика аналізу економічної діяльності підприємства

Використання методу аналізу господарської діяльності проявляється через ряд конкретних методик аналітичного дослідження. Це можуть бути методики дослідження окремих сторін господарської діяльності або методики комплексного аналізу. Треба відзначити, що кожному виду аналізу відповідає своя методика.

Під методикою розуміється сукупність способів, правил найбільш доцільного виконання якої-небудь роботи. В економічному аналізі методика являє собою сукупність аналітичних способів і правил дослідження економіки підприємства, певним чином підлеглих досягненню мети аналізу. Загальну методику розуміють як систему дослідження, яка однаково використовується при вивченні різних об'єктів економічного аналізу в різних галузях національної економіки.

Будь-яка методика аналізу бути методологічною порадою по проведенню аналітичного дослідження. Вона містить такі моменти, як:

- завдання й формулювання цілей аналізу;

- об'єкти аналізу;

- системи показників, за допомогою яких буде досліджуватися кожний об'єкт аналізу;

- поради по послідовності й періодичності проведення аналітичного дослідження;

- опис способів дослідження досліджуваних об'єктів;

- джерела даних, на підставі яких проводиться аналіз;

- вказівки по організації аналізу (які особи, служби будуть проводити окремі частини дослідження);

- технічні кошти й програмні продукти (які доцільно використовувати для аналітичної обробки інформації);

- характеристика документів( якими найкраще оформляти результати аналізу;

- споживачі результатів аналізу). [14]

При виконанні аналізу економічної діяльності підприємства виділяються наступні етапи.(табл.1.1)

Табл. 1.1 Етапи виконання аналізу економічної діяльності підприємства

1. уточнюються об'єкти, ціль і завдання аналізу, складається план аналітичної роботи.
2. розробляється система синтетичних і аналітичних показників, за допомогою яких характеризується об'єкт аналізу.
3. збирається й підготовляється до аналізу необхідна інформація (перевіряється її точність, приводиться в порівнянний вид і т.д.).проводиться порівняння фактичних результатів господарювання з показниками плану звітного року, фактичними даними минулих років, з досягненнями провідних підприємств, галузі в цілому і т.д.
4. виконується факторний аналіз: установлюються фактори і їх вплив на результати діяльності.
5. виявляються невикористані й перспективні резерви підвищення ефективності проведення.
6. відбувається оцінка результатів господарювання з урахуванням дії різних факторів і виявлених невикористаних резервів, розробляються заходи щодо їхнього використання.

Така послідовність виконання аналітичних досліджень є найбільш доцільною з погляду теорії й практики аналізу господарської діяльності.

У якості найважливішого елемента методики аналізу господарської діяльності виступають технічні прийоми й способи аналізу. Коротко ці способи можна назвати інструментарієм аналізу.

Вони використовуються на різних етапах дослідження для:

- первинної обробки зібраної інформації (перевірки,угруповання,систематизації);

- вивчення стану й закономірностей розвитку досліджуваних об'єктів;

- визначення впливу факторів на результати діяльності підприємств;

- підрахунку невикористаних і перспективних резервів підвищення ефективності проведення;

- узагальнення результатів аналізу й комплексної оцінки діяльності підприємств;

- обґрунтування планів економічного й соціального розвитку, управлінських розв'язків, різних заходів. [57]

В аналізі господарської діяльності використовується багато різних способів. Серед них можна виділити традиційні способи, які широко застосовуються й в інших дисциплінах для обробки й вивчення інформації (порівняння, графічний, балансовий, середніх і відносних чисел, аналітичних угруповань, евристичні методи розв'язку економічних завдань на підставі інтуїції, минулого досвіду, експертних оцінок фахівців і ін.).

Для вивчення впливу факторів на результати господарювання й підрахунку резервів в аналізі застосовуються такі способи, як: ланцюгові підстановки, абсолютні й відносні різниці, інтегральний метод, кореляційний, компонентний, методи лінійного, опуклого програмування, теорія масового обслуговування, теорія ігор, дослідження операцій,і т.д. Застосування тих або інших способів залежить від мети й глибини аналізу, об'єкта дослідження, технічних можливостей виконання розрахунків і т.д. [14]

Удосконалювання інструментарію наукового дослідження має дуже велике значення і є основою успіху й ефективності аналітичної роботи. Чим глибше людей проникає в сутність досліджуваних явищ, тим більше точні методи дослідження йому потрібні. Це характерно для всіх наук. За останні роки методики дослідження у всіх галузях науки стали більш досконалими. Важливим придбанням економічної науки є використання математичних методів в економічних дослідженнях, що робить аналіз більш глибоким і точним.

Універсальним методом економічного аналізу служить порівняння. Досліджуване явище зіставляється з відомими, вивченими раніше, щоб визначити їхні загальні риси й відмінності.

Порівняння використовується в таких найбільш типових ситуаціях, як зіставлення:

* планових і фактичних показників для контролю виконання планів;

* фактичних показників з нормативами для контролю над затратами, , вивчення їх освоєння й виявлення можливостей економічного й соціального розвитку;

фактичних показників з показниками минулих років для визначення тенденцій розвитку економічних процесів, дослідження закономірностей і темпів розвитку суб'єктів господарювання;

показників аналізованого підприємства з досягненнями науки й досвіду роботи інших підприємств для пошуку можливостей і резервів поліпшення господарської діяльності, використання закордонного досвіду;

різних варіантів управлінських рішень з метою вибору оптимального. Порівняння проводиться по однотипних групах підприємств із порівнянними умовами проведення. При цьому необхідно забезпечувати порівнянність показників в оцінці, методиці обчислення, структурі, календарних рядках і умовах роботи.

Порівняння служить початковою стадією економічного аналізу. Надалі встановлюються причини виявлених відхилень за аналізованими показниками, яким дається об'єктивна оцінка. [26]

Таким чином, в економічному аналізі методика являє собою сукупність аналітичних способів і правил дослідження економіки підприємства, практичного виконання аналізу господарської діяльності. Аналітичні роботи включають складання плану аналізу, добір, перевірку й методику вивчення економічної й іншої інформації, узагальнення й реалізацію результатів проведеного дослідження.

1.3 Економічний аналіз, як основа для прийняття управлінських рішень

У сучасних умовах значно підвищується відповідальність керівників за фінансовий стан підприємств, і відповідно оперативна діагностика й аналіз набувають важливого значення.

Незважаючи на значну невизначеність у роботі підприємств, останнім часом підсилюється значення прогнозного аналізу, що дозволяє скласти обґрунтовані бізнес-плани.

Прагнучи розв'язати конкретні питання й одержати кваліфіковану оцінку фінансового становища, керівники підприємств усе частіше починають вдаватися до допомоги фінансового аналізу. При цьому вони, як правило, уже не задовольняють констатацією величини показників звітності, а розраховують одержати конкретний висновок про достатність платіжних коштів, нормальних співвідношеннях власного й позикового капіталу й причинах її зміни, типах фінансування тих або інших видів діяльності.

Залучення до розрахунків фінансових показників даних внутрішнього обліку дає можливість більш скрупульозно підійти до оцінки й скласти об'єктивний висновок про фінансове становище підприємства. При цьому розрахунками показників процедура економічного й фінансового аналізу не вичерпується. Це лише один з його початкових етапів.

Наступним обов'язковим етапом є порівняння результатів зі значеннями, отриманими в більш ранні періоди. По динаміці показників установлюються їх більш-менш нормальні значення стосовно до умов діяльності даного підприємства. Якщо показники на підприємстві, що склалися суттєво відрізняються від їхніх нормальних (нормативних) значень, то виявляють причину цих відхилень.

Іншим прикладом співвідношень, що перебувають під контролем господарських керівників, є порівняння матеріальних витрат і собівартості випущеної продукції. Знаючи це співвідношення, по очікуваному випускові готової продукції можна визначити ймовірну суму видатків матеріалів.

При тривалому обороті товарно-матеріальних цінностей потрібна оцінка доцільності політики формування запасів і вишукування можливості усунути ці надлишки. Це обумовлює необхідність виявлення тих видів матеріальних цінностей, які сповільнюють оборотність коштів, що містяться в запаси.

Таким чином, результати фінансового аналізу дозволяють виявити вразливі місця, що вимагають особливої уваги. Нерідко виявляється достатнім виявити ці місця, щоб розробити заходу щодо їхньої ліквідації.

Економічний аналіз є необхідним елементом виконання кожної функції керування економікою. [13]

Основними функціями економічної діяльності (функції економічного керування) є:

- інформаційне забезпечення керування ;

- аналіз економічної діяльності і її результатів, оцінка можливостей економічної діяльності;

- планування;

- організація управління

Ефективність прийняття управлінських рішень визначається якістю аналітичних досліджень.

Облік, планування й аналіз забезпечують якість управлінських рішень.

Вихідним елементом системи керування є планування, яке визначає напрямок і втримування діяльності господарюючого суб'єкта. Важливим елементом планування є визначення шляхів реалізації поставленої мети -- досягнення кращих фінансових результатів.

Без достовірної й повної інформації практично неможливе прийняття оптимальних управлінських рішень. Облік забезпечує постійну систематизацію й узагальнення даних, необхідних для керування проведенням і контролю над ходом реалізації бізнес-планів. [36]

Для оптимізації керування необхідно мати чітку уяву про тенденції й характер змін в економіці господарюючого суб'єкта. Досягнення даної інформації можливо тільки на основі економічного аналізу. У процесі аналізу «сира», первинна інформація перевіряється. Визначаються відповідність установленим формам, правильність арифметичних підрахунків, зведення й порівнянність показників. Потім інформацію обробляють; проводять загальне ознайомлення з документами, їх утримуванням; визначають і порівнюють відхилення; визначають вплив факторів на аналізований об'єкт, виявляють резерви й шляху їх використання, а також недоліки, помилки. Результати аналізу систематизуються, узагальнюються. На основі результатів аналізу ухвалюються управлінські рішення. Звідси випливає, що економічний аналіз обґрунтовує управлінські рішення, забезпечує об'єктивності й ефективність керування проведенням.

Роль аналізу в керуванні проведенням зростає внаслідок того, що міняються механізм господарювання, принципи й методи керування. Обмеженість ресурсів і необхідність вибору змушують керівників постійно проводити дослідження в області ринків збуту, джерел сировини, вивчення попиту, ціноутворення, що повинне забезпечити підвищення ефективності проведення.

Роздержавлення, приватизація, розвиток нових організаційно-правових форм господарювання вимагають нових методів управління й припускають постійний контроль над усіма доданками виробничої собівартості, глибокого аналізу витрат по елементах і статтям видатків, аналізу непродуктивних видатків і втрат, що підвищує економічну ефективність проведення, збільшує величину чистого прибутку й можливості матеріального стимулювання.

Усі управлінські розв'язки, прийняті на рівні господарюючого суб'єкта, є оптимальними, обґрунтованими й мотивованими. З метою прийняття оптимальних управлінських розв'язків проводиться оперативне, що тече й перспективний аналізи. Кожний з них пов'язаний з певною функцією керування й планування. [44]

Прийняття рішень вимагає розробки декількох варіантів рішень господарських ситуацій, їх обґрунтування шляхом проведення економічного аналізу, вибору найкращого варіанта управлінського рішення. У цих умовах підвищується роль економічного аналізу як важливого об'єкту керування економікою господарюючого суб'єкта, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва.

Уся необхідна інформація повинна бути класифікована по групах залежно від зв'язку із системою керування.

Для прийняття правильних рішень в області цін і обсягів виробництва необхідно додатково провести аналіз взаємодії факторів, що формують прибуток. У рамках даного аналізу перебуває оптимальне співвідношення цих факторів при певних заданих умовах зовнішнього й внутрішнього середовища. При цьому оптимізація проводиться по одному з існуючих критеріїв:

максимум прибутку;

максимум рентабельності;

максимум виторгу. [54]

1.4 Інформаційна база, для проведення економічного аналізу

Зміст та сам процес економічної роботи як функції управління, що обслуговує інші функції, доводить, що для успішного їх здійснення необхідна інформація, тобто сукупність відомостей про будь-яке явище, процес, які є об'єктом зберігання, передачі та видозміни. Вся інформація, яка використовується в управлінні, являє собою інформаційну систему, що є зв'язуючою ланкою між керуючою та керованою системами. В сучасних перехідних до ринку умовах змінюються сутність, значення та сукупність використовуваної економічної інформації взагалі та аналітичної зокрема. Це пов'язано зі зміною системи збору, передачі та обробки інформації, регламентації та структуризації залежно від ієрархії користувача і перетворює її на один із найцінніших ресурсів виробництва, ринку.

Обсяги та зміст інформації за складом користувачів різних рівнів визначаються за допомогою діючої системи обліку та статистики, регламентуються відповідними законодавчо-нормативними актами і, зокрема, законом про комерційну таємницю. Цим законом та рядом підзаконних актів визначено перелік таких, що підлягають оголошенню, показників і відомостей про діяльність підприємств. [21]

Широке застосування сучасної оргтехніки значно збільшує інформаційні можливості управлінської системи, дозволяє прискорити обробку управлінської інформації, розширити коло одержуваних Даних, підвищити якість та змінити їх характер. Сучасна електронна автоматизована техніка надає можливість, поряд із операціями фіксації, накопичення та обробки інформації, виконувати й ряд логічних операцій, що, у свою чергу, дозволяє автоматизувати ряд конкретних завдань по прийняттю управлінських рішень для стандартних ситуацій виробництва. Ця обставина вимагає наукового обґрунтування складу та змісту потоки економічної інформації на базі наступних принципів:

- встановлення інформаційної потреби та шляхів і методів найбільш ефективного їх задоволення;

- об'єктивність відображення процесів виробництва, обігу, розподілу та потреби, використання природних, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів;

- єдність інформації, що надходить із різних джерел (бізнес планів, оперативного, бухгалтерського, статистичного обліку), усунення дублювання первинної інформації;

- оперативність інформації, яка досягається шляхом застосування сучасних засобів зв'язку, безпосередньо пов'язаних з ЕОМ;

- розробка первинної документації на ЕОМ і на цін основі не обхідних виробничих показників;

- обмеження обсягів первинної інформації та підвищення ефективності її використання;

- кодування первинних даних з метою скорочення обсягів інформації, ефективного використання комплексів ЕОМ;

- розробка програм використання та аналізу первинної інформації для планування та управління. [33]

Виходячи з вищевикладеного, всю сукупність інформації, які використовується в економічному аналізі і забезпечує управлінську систему та зацікавлених сторонніх користувачів, можна згрупувати з урахуванням головних джерел даних, на такі групи:

- планово облікові;

- поза облікові.

До першої групи відносяться всі законодавчо-нормативні акти, які використовуються в процесі аналізу як критичні дані, бізнес плани, дані обліку та все, що пов'язано з формуванням звітності. В другу групу входять дані, які не віднесені до першої, матеріали цільових обстежень, перевірок, особистих спостережень працюючи та аналітиків, анкетування, експериментів, спеціальних вибірок, відомості з передач радіо та телебачення, технічна документація, устаткування, технологія та інші.

Діяльність підприємств відображається в економічних показниках, усю сукупність яких можна розділити за наступними ознаками:

- залежно від покладених вимірників на натуральні та вартісні;

- залежно від суттєвої характеристики ознаки виміру на кількісні та якісні

- зважаючи на послідовність та спосіб формування ні первинні та вторинні (об'ємні та питомі). [44]

Необхідно приділити особливу увагу широкому розповсюдженню та значущості натуральних та умовно-натуральних показників у плануванні обліку й аналізі обсягів виробництва та реалізації продукції, взаємопов'язаних та взаємозалежних. Конкретизація вимірників залежить від галузі виробництва та конкретного виду продукції. Вартісні показники застосовуються для вираження практично всіх без винятку сторін діяльності підприємства, кількісні -- як для виміру обсягів виробництва та реалізації, так і тих, що характеризують роботу підприємства з якісної сторони (наприклад, собівартість продукції, прибуток, рентабельність тощо) і можуть використовуватися в натуральних та вартісних вимірниках.

Спектр якісних показників досить широкий і включає всі без винятку показники якості продукції підприємств різних галузей народного господарства та показники факторів, які віднесені до якісних згідно з прийнятими в економічному аналізі методами дослідження.

Первинні показники -- це ті, що є визначальними для характеристики окремих сторін діяльності підприємства (обсяг виробництва, реалізації, собівартості, прибутку) і на підставі яких розраховуються похідні показники. Вторинні, як правило, визначаються па підставі первинних або підпорядковані їм (продуктивність праці, фондовіддача, матеріальні затрати у собівартості та інші).

Інформація, що міститься в обліковій та звітній інформації, повинна відповідати вимогам Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. за № 250. Вимоги цього Положення зводяться до «формування повної та достовірної інформації про господарські процеси і результати діяльності підприємства, необхідної для оперативного управління, а також для її використання інвесторами, постачальниками, покупцями, кредиторами, фінансистами, податковими статистичними і банківськими установами та іншими зацікавленими органами і організаціями» (ст. 6 Положення).

Аналітична інформація нагромаджується, обробляється, систематизується, зберігається та використовується відповідно до планів та програм аналітичної роботи на підприємстві згідно з прийнятою організаційною формою.

Сучасні ЕОМ вносять суттєві зміни в характер обробки аналітичних задач на підприємствах. Висока швидкість виконання розрахункових, узагальнюючих та логічних операцій дозволяє значно підвищити швидкість обробки та використання інформації в управлінні виробництвом. Виконання логічних операцій якісно змінює сферу застосування ЕОМ в економічному аналізі, у розрахунку варіантів виробничих ситуацій, їх аналізі з точки зору економічної діяльності і надає можливість на цій основі готувати або й пропонувати конкретні управлінські рішення, які забезпечать досягнення оптимальних результатів. Використання ЕОМ розширює функції та перелік конкретних питань економічного аналізу, а також зміщує його напрям від оцінки діяльності за минулі періоди до аналізу оперативних та майбутніх ситуацій для прийняття управлінських рішень. Така спрямованість економічного аналізу здійснювалася на всіх етапах його розвитку, проте реалізувати її можливо лише в умовах застосування сучасних ЕОМ. [32]

Враховуючи реальний взаємозв'язок змісту та переліку задач економічного аналізу з іншими функціональними підсистемами, які діють у системі управління виробництвом, що відображається в обсягах вхідної та вихідної інформації, частоті інформаційного обміну, значущості інформації для розв'язання конкретних задач, доцільно створювати інтегровані інформаційні системи (банк даних) підприємства. Зважаючи на вищенаведене, основою (матеріальною базою) для проведення економічного аналізу є інформація, яка перед використанням проходить попередню обробку. В процесі такої обробки встановлюються повнота, порівнянність, аналітичність та доброякісність отриманих даних. Основним питанням є перевірка доброякісності джерел інформації для аналізу. Перевірку доброякісності джерел інформації розрізняють на формальну та по суті.

При формальній перевірці інформації контролюють: дотримання термінів звітності, які вказуються на титульній сторінці форми; наявність передбачених діючою системою облікової, статистичної та податкової звітності форм; повноту, правильність заповнення рядків і стовпців; наявність необхідних розшифровок та підписів керівних і відповідальних працівників; правильність арифметичних підрахунків по окремих розділах та звітах; наступництво звітності (тобто відповідність залишків на початок року вихідним залишкам по балансу на кінець попереднього року, а суми обсягів товарної, реалізованої продукції за рік мають відповідати їх сумі за чотири квартали).

Перевірка добро якості інформації для аналізу по суті передбачає:

- перевірку погодженості показників, які відображаються в різних формах звітності;

- перевірку погодженості різних планових показників (обсяг виробництва повинен бути погодженим з планом по праці);

- перевірку своєчасності та повноти інвентаризації та відображення її результатів на відповідних рахунках та у балансових статтях;

- зустрічну перевірку розрахунків;

- ознайомлення з матеріалами ревізії та аудиторських перевірок, а також матеріалів по реагуванню на зауваження.

Основу інформаційного забезпечення аналізу фінансового стану становить бухгалтерська звітність. Одним з найважливіших принципів бухгалтерського обліку є принцип достатньої аналітичності даний, що генерують у системі, і відбиваються у звітності. Очевидно, що далеко не будь-які корисні відомості можуть бути відображені безпосередньо у звітності, частину їх доводиться давати додатково у вигляді додатків і приміток до звітності, аналітичних записок, схем, графіків. Це актуалізує проблему втримування й структурування бухгалтерського звіту. Значимість бухгалтерської звітності для проведення аналізу фінансово-господарчої діяльності підприємства багатоаспектна й може бути розглянута як у рамках теорії бухгалтерського обліку й фінансів, так і з позиції практикуючих бізнесменів і фахівців.

Таким чином, економічна інформація неоднорідна, складна, поряд із систематичним ростом обсягу інформації спостерігається її нестача для прийняття управлінських рішень. [54]

2. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Характеристика ТзОВ «УкрСелл» та організаційна структура управління підприємством

Керівництвом ТзОВ «УкрСелл» 24.06.2003 р. була підписана субдилерська угода № 15/Д з МТС про спільну роботу. На початку планувалося відкриття торгівельних точок тільки в Західному регіоні. Перший магазин партнер розпочав свою роботу в м. Львові за адресою: вул. Зелена, 115-б влітку 2003 року. Пріоритетом в роботі салону було обрано напрям контрактних підключень. Одночасно з роботою з продажу послуг МТС, ведеться робота по набору і підготовці менеджерського персоналу для подальшого відкриття салонів-магазинів на території України.

Так і в Сумах відкрився наш офіс в 2005 р по вул.Петропавлівська ,74.В подальшому адресу було змінено на Пролетарська,52.

Предметом діяльності підприємства є:

- закупівля, купівля та реалізація мобільної продукції, у тому числі стартові пакети та поповнення рахунку.

- підключення на контрактну форму обслужування та консультації по тарифам;

Трудовий колектив підприємства складається з 30 осіб, які зайняті в діяльності на основі трудового договору.

Річний обсяг продажу в 2010 р. продукції склав 765.87 тис. грн. Чистий прибуток підприємства склав 52.7 тис. грн. Середня рентабельність продукції - 6.8 відсотки.

Підприємство володіє значним інтелектуальним потенціалом, має дружні, тісні стосунки з партнерами, оснащене сучасними інформаційними засобами діяльності і управління, облік і управління діяльністю здійснюються при допомозі комп'ютерної мережі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрСелл" засноване на приватній власності його власника. Діяльністю підприємства управляє його засновник - генеральний директор та його заступники: комерційний директор, фінансовий директор, менеджер по збуту,менеджер по персоналу та персонал по обслужуванні.

Організаційна структура підприємства є лінійно-функціональною. Лінійному керівнику в розробці відповідних рішень, програм, планів допомагають його функціональні замісники. Вони проводять свої рішення через вище керівництво ї доводять їх до виконавців нижчого рівня, їх роль на підприємстві дуже значна, оскільки вони здійснюють технічну підготовку діяльності, розробляють варіанти рішень питань, пов'язаних з керівництвом діяльності, звільняють генерального директора від планування, фінансових розрахунків, матеріально-технічного забезпечення і т. ін.

Управління фінансовою діяльністю здійснює фінансовий директор. Разом з генеральним директором він несе відповідальність за фінансовий стан підприємства. Збутово-маркетингова діяльність належить менеджеру по збуту. Облік діяльності фірми здійснює головний бухгалтер.

Комерційний директор здійснює оперативне планування, реалізацію поставлених завдань, вносить відповідні корективи та здійснює контроль за процесом виконання плану. Взагалі, економічна служба побудована на принципі максимального врахування динаміки навколишнього середовища. Виходячи з цього, комерційний директор здійснює ціноутворення, прогнозування, економічний аналіз та управління персоналом. Свою діяльність, виходячи з стратегії розвитку підприємства, що визначає генеральний директор, він будує на основі інформації, отриманої від фінансового директора, менеджера по збуту та головного бухгалтера.(рис.2.1)

Організаційна структура постійно вдосконалюється, все більше пристосовується до ринкових умов господарювання, але головним напрямком вдосконалення є перехід до стратегічного менеджменту. В зв'язку з цим в перспективі все більше приділятиметься уваги управлінню маркетингом, що включає в себе не тільки прогноз розвитку ринку, але і можливість впливати на майбутнє.

Размещено на http://www.allbest.ru/

73

Рисунок 2.1. Організаційна структура ТзОВ "УкрСелл"

Організаційна структура підприємства є лінійно-функціональною.

2.2 Аналіз майнового стану підприємства

Фінансовий стан підприємства, щодо складу і джерел утворення його майна на певний момент часу характеризує “Баланс” підприємства:

- розмір та структура активів балансу, тобто чим розпоряджається і що використовує підприємство у своїй виробничо-господарській діяльності;

- фінансові джерела утворення активів: власні та позикові кошти (зобов'язання) - пасив.

Основними показниками майнового стану являються:

- частка оборотних коштів в обігових коштах;

- частка основних засобів в активах;

- коефіцієнт зносу основних засобів;

- коефіцієнт оновлення основних засобів;

- частка довгострокових фінансових інвестицій в активах;

- частка оборотних активів;

- коефіцієнт мобільності активів.

Аналіз майнового стану підприємства представлений у табл. 2.1.

Таблиця 2.1 Аналіз майнового стану підприємства ТЗОВ «УКРСЕЛЛ»за 2009 та 2010 рік

Показник	2009 рік	2010 рік	Відхилення	Нормативне значення
Коефіцієнт зносу ОФ	0,63	0,61	-0,02	зниження
Коефіцієнт відновлення основних фондів	0,1	0,1	+0,0	Збільшення
Коефіцієнт вибуття основних фондів	0,3	0,7	0,4	< ніж коэф. відновлення ОФ

Продовження табл.2.1 Аналіз майнового стану підприємства ТЗОВ «УКРСЕЛЛ»за 2009 та 2010 рік

Як видно з табл. 2.1. на підприємстві відбулося зниження коефіцієнта зносу основних фондів на 0,02, що свідчить про збільшення частки нового обладнання, цей факт повинний уплинути на результати діяльності підприємства. Коефіцієнта відновлення ОФ не змінився і складає 0,1. Коефіцієнт вибуття ОФ збільшився на 0,4 і перевищує коефіцієнт відновлення. Це означає що відновлення основних фондів на підприємстві відбувається повільніше ніж вибуття.

Наступним етапом оцінки фінансового становища буде аналіз показників ділової активності, що дозволяють проаналізувати, наскільки ефективне підприємство використовує свої засоби.

Розрахунок показників ділової активності представлений у табл. 2.2.

Таблиця 2.2 Показники ділової активності ТзОВ «УкрСелл»

Показник	2009 рік	2010 рік	Відхилення	Нормативне значення
Коефіцієнт оборотності основних фондів (фондовіддача)	0,14	0,093	-0,047	збільшення
Коефіцієнт оборотності оборотного капіталу, про.	0,23	0,15	-0,11
Коефіцієнт оборотності активів	0,23	0,15	-0,08	збільшення
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	134,7	89,4	-45,3	збільшення
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	300,8	199,6	-101,2	збільшення
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	0,27	0,93	0,66	збільшення
Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	1,67	1,37	-0,3	збільшення
Термін погашення дебіторської заборгованості, днів	1,24	1,83	0,59	збільшення
Термін погашення кредиторської заборгованості, днів	2,71	4,08	1,37	збільшення
Тривалість одного обороту, днів	1571	2409	838	Зменшення

Як видно з табл. 2.2 у 2009 році відбулося зменшення фондовіддачі, це означає зменшення ефективності основних виробничих фондів.

Наступні показники характеризують швидкість обороту і період обороту як всього оборотного капіталу так і його окремих частин. Оборотність повинна збільшуватися, а період оборотності, відповідно, зменшуватися. Як показують розрахунки оборотність оборотного капіталу зменшилася на 0,11 обороту, а період оборотності відповідно збільшився на 838 днів. Тобто підприємство неефективно використовувало оборотний капітал.

Оборотність кредиторської і дебіторської заборгованості зменшилася на 45,3 і 101,2 обороти відповідно. Збільшився і термін погашення кредиторської і дебіторської заборгованості на 1,37 і 0,59 дня відповідно.

2.3 Аналіз рентабельності

У фінансовому аналізі застосовують різні показники рентабельності. Усі вони відносні і показують, скільки одиниць прибутку підприємство одержує на одиницю реалізованої продукції.

Таким чином, при визначенні показників рентабельності в чисельнику завжди присутній прибуток. Сукупність показників рентабельності усебічно відображає ефективність виробничої, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства і відповідає інтересам учасників економічного процесу.

Основні показники рентабельності ТзОВ «УкрСелл» приведені в табл. 2.3.

Таблиця 2.3 Показники рентабельності діяльності підприємства 2009- 2010 р., %

Показник	2009 рік	2010 рік	Відхилення	Нормативне значення
Коефіцієнт рентабельності активів	0,0	0,43	+0,43 %	збільшення
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	0,0	0,50	+0,50 %	збільшення
Коефіцієнт рентабельності продукції	8,9	31,7	+22,8 %	збільшення
Коефіцієнт рентабельності виробництва	0,0	1,6	+1,6 %	збільшення
Коефіцієнт рентабельності продажів	0,00	0,67	+0,67 %	збільшення

Як видно з табл. 2.3 показники рентабельності активів, рентабельності власного капіталу, рентабельності виробництва і продажів у 2010 році одержали позитивне значення, це пояснюється одержанням у 2009 році збитків у результаті діяльності підприємства. Так само необхідно відзначити збільшення рентабельності продукції на 22,8 % у порівнянні з 2009 роком - 8,9 %.

2.4 Аналіз фінансової стійкості

Однієї з найважливіших характеристик фінансового становища підприємства є фінансова стійкість. Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства щодо володіння власним майном і його користуванням.

Аналіз відносних та абсолютних показників фінансової стійкості підприємства представлений у табл. 2.4 та 2.5 відповідно.

Таблиця 2.4 Аналіз відносних показників фінансової стійкості "УкрСелл"

Показник	2009 рік	2010 рік	Відхилення	Нормативні значення
1	2	3	4	5
Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними засобами	0,61	0,57	-0,04	0,1
коефіцієнт забезпеченості запасів власними джерелами формування	0,68	0,67	- 0,01	0,6…0,8
коефіцієнт маневреності капіталу	0,26	0,26	0,0	0,1
коефіцієнт реальної вартості майна	0,97	0,95	- 0,02	0,5
коефіцієнт автономії підприємства	0,86	0,84	-,002	0,4…0,5
коефіцієнт співвідношення позичкових та власних коштів	0,16	0,19	0,03	<1
коефіцієнт фінансової стійкості	0,88	0,85	- 0,03	0,6

Коефіцієнт забезпеченості активів власними коштами характеризує можливість перетворення активів у ліквідні кошти. Як видно з табл. 2.4 даний показник знаходиться в нормі. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами запасів, показує, наскільки запаси мають найменшу ліквідність у складі оборотних активів, забезпечені довгостроковими стабільними джерелами фінансування. Як бачимо з табл. 2.4. даний показник знаходиться в межах норми, але має тенденцію до зменшення і склав 0,68 і 0,67 у 2009 і 2010 роках відповідно, при нормативі 0,6-0,8. Коефіцієнт маневреності власного оборотного капіталу показує частку оборотних коштів у власному капіталі. На аналізованому підприємстві, даний коефіцієнт відповідає нормативному показнику і складає 0,26 як 2009 так і в 2010 році при нормі рівної 0,1. Це говорить про те, що забезпечення поточної діяльності відбувається за рахунок власного капіталу. Коефіцієнт автономії характеризує можливість підприємства виконувати зовнішні зобов'язання за рахунок власних активів, залежність підприємства від позикових джерел. Дане підприємство демонструє свою незалежність від кредиторів тому що показник автономії складає 0,84 у 2010 році і 0,86 - у 2009, при нормі 0,4-0,5. Тобто частина власного капіталу в пасивах підприємства в 2010 році склала 84%. Коефіцієнт автономії характеризує можливість підприємства виконувати зовнішні зобов'язання за рахунок власних активів, залежність підприємства від позикових джерел. Дане підприємство демонструє свою незалежність від кредиторів тому що показник автономії складає 0,84 у 2010 році і 0,86 - у 2009, при нормі 0,4-0,5. Тобто частина власного капіталу в пасивах підприємства в 2010 році склала 84%. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів показує скількох позикових коштів залучило підприємство на 1 грн. вкладених в активи власних коштів. Даний показник знаходиться в нормі 0,16 і 0,19 відповідно в 2009 і 2010 роках при нормативному показнику <1. Це означає що підприємство не піддане впливу зовнішніх джерел коштів.

2.5 Аналіз ліквідності

Основне завдання ліквідності балансу - перевірити синхронність надходження і витрати фінансових ресурсів, тобто здатність підприємства розраховуватися по зобов'язаннях власним майном у визначений період часу. Ліквідність балансу визначається ступенем покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у кошти відповідає терміну погашення зобов'язань. Ніж швидше той чи інший вид активу може знайти грошову форму, тим вище його ліквідність.

У табл. 2.5 представлений аналіз ліквідності балансу.

Таблиця 2.5 Аналіз ліквідності балансу

Актив	Пасив	Надлишок або недостача коштів
Позначення	2009 рік	2010 рік	Позначення	2009р.	2010 р	2009р. (А-П)	2010 рік (А-П)
А1	5,3	478	П1	5815,7	5962,2	-5810,4	-5484,2
А2	1782,2	1879,8	П2	295	1699,2	1487,2	180,6
А3	16905,3	17764,9	П3	1146,4	896,4	15758,9	16868,5
А4	33218,9	32714,1	П4	44654,6	44279	-11435,7	-11564,9

Основні показники ліквідності підприємства представлені в табл. 2.7.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує в якій частці короткострокові зобов'язання підприємства можуть бути поповнені за рахунок високоліквідних активів. Як показує табл. 2.6 даний коефіцієнт має значення нижче нормативного, значить підприємство не може терміново ліквідувати короткострокову заборгованість. Позитивним моментом є збільшення даного коефіцієнта в 2010 році на 0,0615.

Таблиця 2.6 Показники ліквідності ТЗОВ « УКРСЕЛЛ»за 2009 та 2010 рр.

Коефіцієнт поточної ліквідності вважається більш точним показником, питомо при його розрахунку в увагу не береться найменш ліквідна частина активів. Коефіцієнт показує,. Скільки одиниць найбільше ліквідних активів приходиться на одиницю термінових боргів. Виходячи з цього можна сказати, коефіцієнт поточної ліквідності на підприємстві не співпадають нормативу 0,7-0,8, але має тенденцію в підвищенню, так у 2010 році показник дорівнював 0,31, у відмінності від 0,29 у 2009 році. З цього можна укласти, що підприємству не досить найбільш ліквідних активів для погашення боргів.

Останній показник табл. 2.7. відбиває здатність підприємства розраховуватися з кредиторами за рахунок дебіторів у плині одного року. Рекомендується тримати цей показник на рівні 1. ТзОВ «УкрСелл» не досяг належного рівня такого співвідношення.

3. УДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ВИРОБНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ

3.1 Проблеми, і їх вирішення, діяльності підприємств, які функціонують в Україні

У процесі діяльності підприємство зустрічається з різними проблемами, які стосуються всіх сфер його діяльності. Правильне їхнє визначення й вивчення дозволяють розробити необхідні заходи для успішного досягнення цілей організацією.