Аналіз економічної діяльності підприємства

Виявлення проблем і робота над ними складається з наступних етапів.

1. Виявлення проблем.

Підходи до виявлення проблем можуть бути наступні.

А) Визначення ключових проблем у діяльності підприємства в процесі здійснення виробничо - господарської діяльності підприємства. У цьому випадку проблеми виникають перед керівництвом і співробітниками фірми в результаті виконання своїх обов'язків.

Б) Виявлення проблем шляхом експертного опитування керівників і фахівців фірми. Опитування проводиться одним зі співробітників фірми або самим керівником. Як правило експертне опитування проводиться серед працівників підприємства. Однак для одержання більш надійної інформації необхідно опитати й зовнішніх експертів.

В) У результаті вивчення звітів і рекомендацій отриманих від запрошених зовнішніх фахівців - консультантів, які безпосередньо беруть участь у керуванні підприємством. Як правило консультантів запрошують для виявлення проблем і вдосконалювання тих або інших аспектів діяльності підприємства.

Багато проблем не є значними. У процесі керування підприємством по них ухвалюються оперативні розв'язки й вони успішно усуваються й надалі не виникають. Але існують проблеми, які важко вирішуються й здатні погіршити економічні показники й ускладнити досягнення цілей організацією. Тому необхідно визначити пріоритетні проблеми, щоб урахувати їх у складанні плану маркетингу.

2. Відбір пріоритетних проблем.

Пріоритет проблем, як правило, визначається в процесі регулярних робочих нарад провідних спеціалістів у керівника підприємства. Але для того, щоб одержати найбільш надійну й повну інформацію про проблеми, зокрема маркетингу,можна використовувати наступний метод. Керівник фірми збирає в себе провідних спеціалістів для підведення підсумків попередньої діяльності й розробки маркетингових планів на майбутнє. Учасникам обговорення пропонують перелічити в довільній формі проблеми маркетингу, з якими вони зіштовхнулися у своїй практичній роботі. Усі проблеми зводяться в один неупорядкований список. Потім їх класифікують по сферах маркетингової діяльності або по розв'язках певних маркетингових завдань. Далі ці класифіковані проблеми виписуються окремо. Кожний учасник обговорення має по п'ять фішок, які він повинен розташувати проти найбільш важливих проблем, виходячи зі своєї думки. Він може розташувати фішки між п'ятьома найбільш важливими, з його погляду, проблемами або розташувати їх усі проти однієї дуже важливої проблеми. Надалі підраховується сумарна кількість фішок по кожній проблемі. Отримана сума характеризує ступінь пріоритетності. [27]

Наступні проблеми, на перший погляд, не зв'язані між собою, є слідством усіх перерахованих вище, але керівники часто називають їх як фактори, які заважають розвитку системи керування:

Низька якість продукції - це низька ціна, що приводить до дуже маленької заробітної плати в рядових співробітників підприємства. Через низьку зарплату працівники не можуть брати участь у діяльності по підвищенню якості продукції, саботують процеси створення систем якості підприємств.

3.2 Діяльність виробничих підприємств в умовах кризи

1. Аналіз кризових ситуацій, у які може потрапити підприємство.

Процес розвитку будь-якого підприємства відбувається стрибкоподібно.

Є періоди спокійного передбачуваного розвитку, при якім можна зрозуміти й реалізувати якісь алгоритми, закони й правила життя підприємства.

Але ці досить тривалі періоди «життя за правилами» обов'язково переміняються короткими, але дуже бурхливими періодами непередбачених станів, які ми звикли називати «кризами». У цих станах старі правила й алгоритми керування не працюють, майбутнє підприємства не можна розрахувати, його можна тільки придумати заново.

Кризи необхідні будь-якому підприємству. Це закономірні етапи, на яких відбуваються якісні зміни, і бізнес виходить на новий рівень розвитку.

Можна виділити два типи криз, через які проходить підприємство:

1. Криза зовнішнього бізнес - середовища, у якому працює підприємство. Незалежно від причин, що породили кризу, його ознаками можуть бути наступні фактори:

· зміна потреб покупців, неможливість використовувати старі способи роботи з ними;

· зміна поведінки конкурентів - висновок нових товарів або поява субститутів, цінові війни, експансія або догляд з ринків;

· зміна доступу до ресурсів бізнесу - фінансово-кредитним, закуповуваним (сировинним), адміністративним, трудовим і ін.

Криза зовнішньої бізнес - середовища сприймається керівниками бізнесу звичайно як « стихійне лихо», щось, що від них не залежить.

2. Внутрішня криза підприємства. Його відмітні ознаки:

· неможливість управляти підприємством старими методами, неадекватність старої структури й розподілу завдань між підрозділами;

· руйнування команди керування - поява угруповань, які «сказилися», тягнуть у різні сторони, конфліктують один з одним;

· відсутність реальних способів планування, контролю, обліку й аналізу роботи підприємства - неадекватність завдань, бюджетів і результатів;

· порушення виробничих, технологічних і бізнес-процесів, ріст залишків на складах сировини, напівфабрикатів і готової продукції;

· криза персоналу - надмірна текучка, або застій, неадекватність кваліфікації, неприступність трудових ресурсів, проблеми дисципліни.

Внутрішня криза підприємства звичайно сприймається як помилки менеджерів, низька кваліфікація керівників і фахівців.

2. Команда стратегічного розвитку в кризових ситуаціях.

Оперативне й навіть тактичне вирішення окремих проблем, що виникають у кризових ситуаціях, неефективно.

По-перше, необхідний стратегічний проект, який дозволить побудувати цілісну систему керування кризою й виведе підприємство на новий рівень розвитку.

По-друге, потрібно різко збільшити швидкість прийняття й реалізації стратегічних управлінських розв'язків.

По-третє, потрібно встановити персональну відповідальність менеджерів за прийняття й реалізацію стратегічних розв'язків.

Для цього, насамперед, необхідна працездатна команда керування підприємством - команда стратегічної дії. Її обов'язкові ознаки наступні:

· Переважна цінність взаємодії всіх учасників команди, а не нав'язування підлеглим і колегам своєї точки зору;

· Наявність командної технології прийняття управлінських рішень, а не надія на високий рівень індивідуальних «геніїв»;

· Наявність навички узгодження особистих і командних цілей членів команди управління, а не надія на ентузіазм виконавців;

· Наявність технології системного проектування бізнесу, а не надія на те, що розв'язавши одну важливу проблему, ми автоматично розв'яжемо всі інші;

· Цілеспрямована командна діяльність по формулюванню й реалізації стратегії розвитку підприємства;

· Постійний командний контроль реалізації стратегії, своєчасне коректування планів і завдань.

3. Склад стратегічної програми розвитку в кризовій ситуації.

Системний підхід.

Потрібно створити два проектні підрозділи - команду стабілізації й команду змін. Команда стабілізації повинна максимально зберегти ті ресурси й компетенції, які підприємство придбало в процесі свого життя. Команда розвитку повинна спроектувати й реалізувати програму якісних змін на підприємстві. Ці команди працюють паралельно й доповнюють один одного.

При розробці єдиної стратегічної програми обидві команди повинні реалізувати системний підхід. Його обов'язкові умови наступні:

· визначення внутрішніх і зовнішніх причин і проявів кризи;

· формулювання стратегічного результату, якого повинне досягатися підприємство в керуванні кризою;

· цільові орієнтири на кожному етапі реорганізації;

· визначення поточних завдань і програм при проведенні змін.

Зміна структурно-функціональної моделі бізнесу.

Виділення автономних підсистем у керуванні підприємством і передача повноважень і відповідальності за їхню схоронність членам команди стабілізації: проведення, комерція, фінанси й економіка, керування персоналом, адміністрування.

Визначення «проривних» напрямків розвитку й виділення їх як комплексних проектів, що використовують ресурси всіх підсистем. Відповідальними за реалізацію цих проектів стануть члени команди змін.

Реалізація програми виробничого розвитку.

Визначення найважливіших базових технологічних комплексів, без яких неможливо стабільне проведення, і розробка програми їх збереження.

Визначення тих виробничих програм і підрозділів, які не вписуються в нову стратегію розвитку підприємства, і їх закриття або максимальне скорочення споживання ресурсів.

Визначення виробничих потреб нових «проривних» проектів і зосередження на них максимальної кількості виробничих ресурсів - технологічних, устаткування й приміщень, трудових, сировинних, керування якістю та ін.

Реалізація комерційної політики.

Визначення цільових показників успішності маркетингу в «проривних» проектах розвитку: цільовий товар, цільовий покупець, цільовий ринок, цільові ціни, цільове просування, цільові конкуренти, цільова маркетингова інформація.

Визначення пріоритетів у побудові комерційної служби. Створення стратегічних зон бізнесу й стратегічних бізнес - одиниць.

Створення й ведення нової цінової матриці. Визначення цінових позицій, залежно від розвитку кризової ситуації.

Розробка нової стратегії організації комерційних мереж. Організація роботи агентів і фахівців із продажів. Ексклюзивні договори поширення. Організація роботи з дилерами. Створення дистриб'юторських мереж. Франчайзинг.

Фінансово-економічні зміни.

Визначення цільових фінансово-економічних показників успішності розвитку підприємства в кризі: прибутковість, керування витратами, рентабельність, ліквідність, капіталізація, стабільність фінансового потоку.

Складання інтегрального бюджету комплексного проекту розвитку підприємства в кризовій ситуації. Контроль, коректування й аналіз цього бюджету на всіх етапах його реалізації.

Складання програми використання внутрішніх і зовнішніх інвестицій в «проривні» напрямки, розрахунки інвестиційних проектів.

Складання програми використання кредитів. Розрахунки й дотримання нормативу використання власних і позикових коштів. Забезпечення нерозривності фінансового потоку.

Зміни в управлінні персоналом.

Забезпечення професійних комунікацій членів команди керування в «проривних» проектах людей, що використовують, з різних підрозділів.

Використання компетентності членів команди управління: професійної, інформаційно-комунікативної, емоційно-особистісної. Створення з індивідуальних компетентностей сукупної компетентності організації.

Визначення джерел опору при проведенні змін і джерел деструктивної поведінки. Керування опором.

Криз у роботі підприємства не уникнути. Уся справа у відношенні до криз. Якщо розглядати їх, як необхідні етапи якісних змін роботи підприємства, то потрібно до криз готуватися, управляти ними й витягати максимальну користь. Якщо кризи для підприємства завжди несподіванка, то й відношення до них буде як до нещастя, яке наздогнало раптово. І підприємство буде боротися із кризою, а не управляти ім. І в цій боротьбі криза звичайно перемагає.

3.3 Удосконалення діяльності ТзОВ «УкрСелл»

Ключовим напрямком розвитку підприємств в Україні є вдосконалювання збутової політики, тому що вона дозволяє збільшити обсяги виробництва й продажів, захоплювати більшу частку ринку, удосконалювати асортименти, збільшувати прибуток.

Основними заходами щодо вдосконалювання збутової політики підприємства ТзОВ «УкрСелл» є:

Удосконалювання рекламної діяльності з метою збільшення обсягів збуту продукції.

Для підприємств організацію рекламної діяльності здійснює відділ реклами, що входить до складу служби маркетингу. Цей відділ займається розробкою й плануванням рекламних заходів і проводить їх разом із працівниками спеціалізованих рекламних організацій.

У процесі планування й організації рекламної кампанії слід виділити наступні етапи:

- визначення цілей рекламної кампанії;

- вибір об'єкта впливу;

- визначення бюджету реклами;

- вибір каналів поширення реклами, відповідних до поставлених цілей;

- планування конкретних заходів рекламної кампанії по каналах реклами;

- визначення графіка рекламної кампанії й витрат на неї;

- розрахунки річного економічного ефекту від реалізації пропозицій по організації рекламної діяльності з метою стимулювання збуту.

У якості цілей проведення рекламної кампанії можна запропонувати:

- формування в споживачів позитивної думки про підприємство і його продукції;

- стимулювання продажів;

- прагнення зробити даного споживача постійним покупцем.

Об'єктом впливу рекламної кампанії будуть люди але серед усієї рекламної аудиторії пропонується виділяти такі цільові групи споживачів, як оптові й роздрібні покупці, тому реклама для кожної із цих груп повинна мати певну специфіку.

Вибір каналів поширення визначається цільовою аудиторією. У випадку роздрібних покупців це можуть бути засобу масової інформації (телебачення, радіо, преса), рекламні листівки, оголошення на транспорті, елементи оформлення магазинів; при роботі з оптовими покупцями більш кращими є методи директ-маркетингу, тобто безпосередньої роботи з потенційними клієнтами (пряма адресне розсилання, галузеві й регіональні виставки, спеціалізовані друковані видання). Основним завданням при виборі коштів поширення реклами є повідомлення рекламного повідомлення до максимального числа потенційних клієнтів, тобто ступінь охоплення цільової аудиторії повинна бути максимальної при мінімальних витратах.

До складу рекламних заходів пропоную включити:

1. удосконалювання інтернет-сайту комбінату;

2. рекламування продукції на телебаченні;

3. рекламування продукції в пресі;

4. пряме поштове розсилання;

5. реклама на транспорті.

У сучасних умовах важливу роль відіграє такий канал поширення як Інтернет. Особою компанії в Інтернеті є його корпоративний сайт, оформлення й інформаційне втримування якого можуть як залучати споживача, так і відштовхувати його. У зоні сайту, націленої на кінцевого споживача, слід створити портал, на якім користувачі могли б знайти не тільки актуальну докладну інформацію про продукцію підприємства, але й матеріали по історії й сучасному стану роду діяльності підприємства.

Усе це дозволить впроваджувати у свідомість покупців торговельну марку підприємства й створювати позитивний імідж компанії. Розділ сайту, призначений для роботи з оптовими й дрібнооптовими покупцями, повинен інформувати про асортименти, ціни, можливі знижки, умови поставки, надавати можливість замовлень продукції.

Крім роботи над утримуванням сайту, необхідно здійснювати захід щодо його «розкручування», домагаючись того, щоб в основних пошукових системах по таким ключовими як продукція підприємства, сайт займав місця в першій десятці.

Одним їхніх елементів іміджу фірми є електронна поштова адреса.

Реклама в пресі є одним з найбільше часто використовуваних каналів реклами. До основних її перевагам можна віднести велике охоплення, не настирливість, на відміну від телебачення, і невелику вартість розміщення. У цей час поширені газети й журнали, у яких розміщаються тільки рекламні оголошення. Це спеціалізовані рекламно-інформаційні видання, які адресовані в основному оптовим покупцям в цих виданнях можна періодично подавати інформацію у вигляді рядків про асортименти товарів, що випускаються, їх цінах, вартості послуг транспортування та ін., призначену для оптової й роздрібної торгівлі.

Абсолютна ефективність визначається зі співвідношення: Тариф/Кількість притягнутих покупців. Вона показує вартість залучення одного покупця після одного рекламного оголошення.

Пропонується включити в рекламну кампанію рекламу на транспорті. якості носія реклами на транспорті можна використовувати власний автомобільний парк підприємства. У цьому випадку не прийде платити за розміщення реклами. Листи з рекламними пропозиціями розсилаються по адресах різних великих магазинів, універсамів, підприємств громадського харчування, тобто оптовим клієнтам.

Головною метою проведення реклами є збільшення обсягу продажів. Оцінити комерційний ефект реклами дуже важко, тому що на рівень обсягів збуту продукції крім реклами впливають багато факторів: ціна, якість продукції та ін. Залежно від ступеня контролю над цими факторами змінюється й вплив реклами на рівень продажів.

Торгівля - широка область підприємницької діяльності і сфера прикладення праці - в останні роки отримала нові імпульси свого розвитку, значно розширила "поле і правила в економіці перехідного періоду. Керівництво підприємства вимушене кожного дня вирішувати багато проблем організаційного, економічного та фінансового характеру, які вимушені вирішувати інтуїтивно, методом "проб і помилок", отримуючи постійно практичний досвід. Процес насичення споживчого ринку товарами і зростання, а конкуренції вимагає глибоких і всебічних знань його основ в розрізі різних аспектів торгової діяльності, комплексного підходу до багато аспектної торгової діяльності, нових цільових орієнтирів розвитку торгових підприємств, сучасного методичного апарату аналізу, планування і контролю. Управління підприємством здійснюється за допомогою різних методів торгового менеджменту, який формує раціональні управлінські рішення з питань розвитку конкретного підприємства, координацію різних напрямків його діяльності і забезпечення ефективності кінцевих результатів.

Механізм діяльність торгового підприємства має свої особливості:

1. Державно-правове і нормативне регулювання.

2. Ринковий механізм регулювання торгової діяльності підприємств проявляється в сфері споживчого ринку, оскільки попит формує рівень цін на товари, визначає можливість знаходження ринкової ніші чи розширення обсягу діяльності, дозволяє сформувати нову систему відносин з постачальниками і т. д. Роль ринкового механізму регулювання торгової діяльності постійно росте.

3. Внутрішній механізм регулювання окремих аспектів діяльності торгового підприємства формується в його рамках, узгоджуючи з регламентом ті чи інші оперативні управлінські рішення. Ряд аспектів регламентується статутом торгового підприємства, системою цільових показників, внутрішніх нормативів і т. д.

4. Механізм інформаційного забезпечення торгового підприємства направлений на формування повної та якісної інформації, що необхідна для підготовки обґрунтованих управлінських рішень по всім аспектам діяльності, і базується на оперативній та статистичній звітності функціональних служб.

5. До числа методів розробки управлінських рішень по окремих аспектах діяльності торгового підприємства відносять: техніко-економічні розрахунки; балансовий; економіко-статистичні; економіко-математичні; мережне планування; моделювання; соціологічні; експертні і т. д.

6. Ефективність всієї системи управління торговим підприємством визначають методи внутрішнього контролю, що базуються на прийомах економічного аналізу та аудиту і визначаються організацією системи моніторингу економічних та фінансових результатів.

Ефективний механізм торгової діяльності дозволяє в повному обсязі реалізувати цілі і задачі, що стоять перед підприємством, сприяє результативному здійсненню всіх функцій на підприємствах-торгівлі.[17;12-23]

Управління діяльністю ТзОВ"УкрСелл" здійснює управлінський персонал, що складається з генерального директора, комерційного та фінансового директорів, та менеджера по збуту, які відповідно до своїх функціональних завдань приймають виробничі рішення, розробляють процес їх реалізації та здійснюють контроль за їх виконанням. Процес управління торгівельною діяльністю - сукупність дій управлінського персоналу стосовно визначення цілей для об'єкту управління та їх фактичного стану на основі реєстрації та обробки відповідної інформації, прийняття, економічно обумовлених програмою діяльності та оперативними завданнями, рішень, в яких намічаються шляхи організаційного забезпечення для виконання завдань. Оперативне управління виробництвом характеризується прийняттям рішень в реальних умовах, що склалися, В цих умовах визначаються планові завдання чи рішення, розробляються оперативно-календарні плани, змінно-добові завдання, здійснюється координація та мотивація їх виконання, контролюються і аналізуються їх результати, приймаються рішення стосовно подальшої діяльності, здійснюється розробка та реалізація рішень стосовно попередження відхилень і збоїв в ході діяльності.

Розробка та прийняття рішень включає: формування альтернативних варіантів рішень; встановлення строків їх виконання; вибір виконавців; обробку додаткової інформації; узгодження та затвердження строків та виконавців; затвердження варіанту рішення; виділення ресурсів для реалізації рішення.

Формування асортименту торгового підприємства являє собою процес підбору для реалізації різних груп товарів, їх видів і різновидів, виходить з його товарної спеціалізації і повинен бути направлений на задоволення попиту споживачів і забезпечення високого прибутку. При цьому слід звернути увагу на ряд принципів:

- забезпечення відповідності характеру попиту споживачів, що пов'язано з пошуком певної ніші на ринку, формування певного асортименту;

- забезпечення достатньої широти і глибини;

- забезпечення стабільності асортименту;

- забезпечення умов рентабельності -- необхідна умова функціонування будь-якого торгового підприємства. Тому слід враховувати витратоємкість, податкоємкість, оберненість запасів та інші економічні фактори.

Товарообіг забезпечує економічну основу всієї діяльності торгового підприємства, оскільки реалізує основний об'ємний показник цієї діяльності і досягнуті маркетингові позиції. Функціонування потребує постійної розробки управлінських рішень на всіх рівнях діяльності. В процесі реалізації даної функції проводиться аналіз і прогнозування торгової кон'юнктури, здійснюється планування обсягу і складу товарообіг, нормування і планування товарного запасу, планування обсягу і складу закупок.[20;115-119]

Підприємство, що досліджується, здійснює оптовий товарообіг шляхом продажу товарів оптовим покупцям свого регіону та інших регіонів України (Львівська, Волинська області). Продаж товарів здійснюється і підприємствам роздрібної торгової мережі в порядку мілкого оту. Розрахунки за реалізований товар відбуваються як відразу після відвантаження товару, так з відстрочкою платежу, за готівкові та безготівкові кошти.

Продаж товарів на підприємстві "УкрСелл", як і на інших підприємствах цієї галузі, характеризується такими показниками:

- загальний обсяг товарообігу, що характеризує обсяги продажу товарів в розрізі окремих видів товарообігу;

- склад товарообігу, що характеризує структуру загального обсягу товарообігу окремих видів в розрізі його форм,

- структура товарообігу, що характеризує товарно-груповий склад реалізації товарів.

Показники товарообігу пов'язані з іншими важливими показниками діяльності торгового підприємства.

Основна ціль управління товарообігом полягає в забезпеченні високих темпів розвитку торгового підприємства і задоволення попиту контингенту споживачів. У відповідності з ціллю перед управлінням стоять наступні завдання:

1. Ув'язка темпів розвитку товарообігу з розвитком регіонального споживчого ринку та змінами його кон'юнктури.

2. Планування обсягу реалізації товарів, що забезпечує отримання необхідної суми прибутку.

3. Забезпечення в процесі планування товарообігу ефективного використання наявних ресурсів.

4. Забезпечення планування структури товарообігу, що відповідає структурі попиту споживачів.

5. Планування обсягу і структури поставок товарів і суми товарних запасів, що забезпечить ритмічну роботу і стабільний асортимент.

Виходячи з основної цілі та завдань будується система управління товарообігом підприємства : оцінка і прогнозування кон'юнктури споживчого ринку, планування обсягів і структури реалізації товарів, нормування і планування товарних запасів, планування надходжень і закупок товарів.

Найбільш відповідальним етапом в системі економічного управління товарообігом ТзОВ "УкрСелл" є планування обсягу та структури реалізації товарів:

1. Вибір приоритетних цілей розвитку товарообігу;

2. Аналіз обсягу і структури реалізації товару в перед плановому періоді;

3. Визначення планового обсягу реалізації товарів;

4.Визначення планової структури реалізації товарів;

5.Оцінка напруги розробленого плану реалізації;

6.Розробка мір по здійсненню плану реалізації товарів.

Планування фінансової діяльності, підприємство здійснює самостійно. Визначення перспектив свого розвитку відбувається виходячи з попиту на продукцію, роботи, послуги і необхідності забезпечення виробничого і соціального розвитку, підвищення особистих прибутків працівників. Постачання продукції, надання послуг, виконання робіт відбувається на бартерній та кредитній основі[8;15-22].

Плануючи обсяг і структуру реалізації, підприємство виходить з досягнення таких показників товарообігу, що максимально забезпечили б ефективність використання наявного ресурсного потенціалу підприємства, максимально забезпечили б раніше обумовлений обсяг прибутку, достатнього для реалізації цілей розвитку в плановому періоді.

Саме остання цільова установка пріоритетна для ТзОВ "УкрСелл" на ранній стадії його життєвого циклу. Реалізація її не обмежує можливості ні асортиментної, ні регіональної диверсифікації торгівельної діяльності підприємства в процесі планування товарообігу[11;65-69].

Виходячи з пріоритетної цільової установки, формуються задачі проведення аналізу обсягу і структури реалізації товарів. В ході такого аналізу розглядаються загальні та частинні показники розвитку реалізації товарів в перед плановому періоді. Враховуючи Індекс інфляції забезпечується співставлення цін. Взагалі, в системі загальних показників найбільшу роль відіграють:

а) показники динаміки реалізації товарів;

б) показники рівномірності реалізації товарів;

в) показники структури реалізації товарів;

г) показники, що характеризують вплив окремих факторів на зміну обсягів реалізації товарів.

Система частинних показників будується довільно в залежності від цільової установки розвитку товарообігу і покликана доповнити вихідну базу розрахунків планових показників.

Плановий обсяг реалізації розраховується різними методами, відповідно обраній цільовій установці. Наданому підприємстві розрахунки ведуться беручи за основу цільову суму прибутку та ряд інших фінансових показників.

Визначення планової структури реалізації товарів здійснюється на основі коефіцієнту еластичності реалізації окремих груп товарів від обсягу товарообігу.[15;56-63]

Напруженість плану реалізації оцінюється при його орієнтації на можливості споживчого ринку чи досягнення цільової суми прибутку і визначає рівень ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства.

Розробка заходів по здійсненню плану реалізації товарів включає заходи організаційного, економічного та фінансового характеру.

Стимулювання праці робітників:

Стимулювання праці працівників є однієї із ключових функцій сучасних систем керування персоналом. Під стимулюванням праці розуміється комплекс заходів щодо впливу на свідомість працівників, що мають метою формування в них стійкої мотивації до підвищення продуктивності і якості праці. Стимулювання працівника пройшло тривалий еволюційний шлях. Разом зі змінами поглядів на місце й роль працівника у виробничому процесі мінялися й форми й методи стимулювання. Від уведення норм і прямої відрядної оплати праці на початку нашого століття до витончених систем стимулювання, що враховують національні, вікові й професійні особливості співробітників, ірраціональність і парадоксальність людської поведінки й т.п. Стимулюючий ефект впливу на працівників не буде достатнім, якщо не буде знайдена раціональна комбінація економічних і неекономічних стимулів. Дійсно, значна частина потреб працівника лежить поза зоною прямого впливу економічних стимулів. Чим краще система економічного стимулювання, тим більше тонко вона повинна диференціювати працівників залежно від їхньої трудової результативності, з одного боку, а з іншого вона повинна бути досить гнучкої, щоб здійснювати цю диференціацію й за умови серйозних структурних змін або при функціональній ротації, без якої неможлива організація сучасного проведення. Значний ріст ефективності діяльності організації можливий за рахунок формування в працівників почуття причетності до змін, що відбуваються.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Характеристика приміщення

У відповідності до теми дипломної роботи в якості об'єкта дослідження в розділі «Охорона праці» прийнято матеріальний відділ ТзОВ «УкрСелл» у зв'язку із отриманням в даному відділі необхідної вихідної інформації для написання роботи.

Приміщення відділу знаходиться на другому поверсі цегляного будинку. Загальна площа приміщення складає 28 м², висота - 3 м, приміщення має два вікна. Кількість працюючих в приміщенні 3 - чоловік. Отже, на одного працюючого в приміщенні припадає: 28 : 3 = 9 (м²/чол.) робочої площі. Згідно із СНиП 2.09.04 - 87[3] на кожного працюючого в управлінських приміщеннях повинно припадати не менше 4 (м²/чол.) робочої площі. Висота приміщення - не менше 2,5 м. Отже, нормативи розмірів та забезпечення працюючих робочою площею в приміщенні дотримано.

В приміщенні розташовано 3 комп'ютери. Напруга джерела живлення комп'ютерів в приміщенні 220 В. В приміщенні розміщено 4 письмових столів, одна шафа для зберігання документів, на 3 столах - телефони.

Оскільки досліджуване приміщення - сухе, незапорошене з нормальною температурою повітря, підлогою, покритою ізолюючим матеріалом (лінолеумом), то відповідно до класифікації приміщень по ступені небезпеки поразки електричним струмом, зазначеної у ГОСТ 12.1.003-74 [1] його можна віднести до категорії приміщень без підвищеної небезпеки поразки електричним струмом.

План приміщення приведений на рис 4.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

73

Рис. 4.1 - Планування приміщення

Умовні позначення:

1 - письмові столи (робочі місця);

2 - комп'ютери;

3 - шафа;

4 - двері;

5 - вікна.

4.2 Аналіз стану охорони праці

У приміщенні на працюючих можливо вплив небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Для офісних приміщень у відповідності до ГОСТ 12.0.003-74[1] основними небезпеками можуть бути:

- небезпека ураження електричним струмом;

- небезпека отримання термічних опіків;

- небезпека виникнення пожежі;

- небезпека падіння з висоти при розташуванні приміщення відносно поверхні землі на значній висоті (високий поверх);

- підвищений рівень шуму;

- відхилення санітарно-гігієнічних умов від нормативних вимог.

При аналізі стану охорони праці необхідно дослідити:

§ достатність природного освітлення;

§ достатність штучного освітлення;

§ достатність вентиляції;

§ оцінити метеорологічні умови на робочих місцях;

§ оцінити, при наявності, джерела підвищеного рівня шуму, збиткового тепла, електромагнітного та іонізуючого випромінювання;

§ оцінити стан підлоги і спосіб її прибирання;

§ оцінити забезпеченість працюючих санітарно побутовими приміщеннями.

Розрахунок природного освітлення Для аналізу достатності природного освітлення приведемо схему приміщення для розрахунку (рис. 4.2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

73

а) вид з боку

Размещено на http://www.allbest.ru/

73

б) вид з верху

Рис. 4.2 - Схема розрахунку природного освітлення.

Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) для четвертого світлового поясу, в якому розташована Україна (), визначається у відсотках за формулою:

(4.1)

де, - нормоване значення КПО для III світлового поясу ( = 1,5 % згідно СНиП II ІІ 4 - 79 );[4] m коефіцієнт світлового клімату ( для України m = 0,9 ); с - коефіцієнт сонячності клімату (у залежності від пояса світлового клімату й орієнтації будинку щодо сторін обрію приймаємо так с = 1 ).

= 1,5*0,9*1 = 1,35%.

Для визначення достатності природного освітлення слід розрахувати фактичне значення КПО виходячи із формули:

(4.2)

де, S_В - площа всіх вікон у приміщенні, м²;

S_h - площа підлоги приміщення, м²;

ф_з - загальний коефіцієнт світлопроникності віконного прорізу, приймаємо ф_з = 0,4; r₁ - коефіцієнт який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення; _в - світлова характеристика вікна;

К_буд - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон іншими будинками (будинків не має отже К_буд = 1);

К_з - коефіцієнт запасу ( К_з = 1,4 ).

Отже, S_В = 2*1,9*2 = 7,6 (м²).

S_h = 4*7 = 28 (м²).

Для розрахунку коефіцієнта r₁ необхідно розрахувати такі параметри:

1) Відношення глибини приміщення до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна: 4/1,9 = 2,1;

2) Відношення відстані до розрахункової точки від зовнішньої стіни до глибини приміщення: 3,5/4 =0,9;

3) Середньозважений коефіцієнт відбиття с стелі, стін, підлоги: с_сз = 0,4; 4) Відношення довжини приміщення до його глибини: 7/4 = 1,75. значення коефіцієнта r₁ при боковому однобічному освітленні визначимо його значення за допомогою формули екстраполяції:

 (4.3)

де, у_і - значення функції при і-ому аргументі;

у_і+1 - значення функції при (і+1)ому аргументі;

у (х) - значення функції при заданому аргументі, що знаходиться між значеннями аргументів х_і та х_і+1; х_і - і-те значення аргументу;

х_і+1 - (і+1)-те значення аргументу.

Звідси, r₁ дорівнюватиме:

Для визначення коефіцієнта з_в слід скористатися таблицею значень світлової характеристики з_в світлових прорізів при боковому освітленні:

Отже,

Так як фактичне значення природного освітлення більше нормованого (1,385 1,35) можна зробити висновок, що природного освітлення в приміщенні достатньо в світлу частину доби.

Розрахунок штучного освітлення

В досліджуваному приміщенні застосовуються люмінесцентні лампи потужністю 40 Вт. Система освітлення - загальна. Отже, нормоване значення освітленості повинне складати не менше 300 люкс (СНиП II - 4 - 79 [4]).

Схема розміщення світильників в приміщенні приведена на рисунку 4.3

Размещено на http://www.allbest.ru/

73

Рис. 4.3 - Схема розміщення світильників

Розрахуємо фактичне значення освітлення (Е_ф) враховуючи те, що потужність ламп - 40 Вт кількість ламп в світильнику - 2 шт.

Фактичне значення штучного освітлення (Е_ф) розраховуємо за формулою:

(4.4)

де, F_л - світловий потік лампи, лм (для люмінесцентних ламп потужністю 40 Вт - 3120 лм);

_В - коефіцієнт використання світлового потоку (_В = 0,4 ч 0,6);

N - кількість світильників, шт.;

n - кількість ламп у світильнику, шт.;

S - площа приміщення, м² ;

К - коефіцієнт запасу (К = 1,5 - 2);

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення (Z = 1,1).

Приймаємо:

F_л = 3120 (лм)

_В = 0,55

N = 4 шт.

n = 2 шт.

S =4*7 =28 м².

К = 1,5

Z = 1,1

(люкс)

Отже, фактичне значення штучного освітлення близьке до нормованого (297 300), а це вказує на достатність штучного освітлення в приміщенні.

Розрахунок ефективності природної вентиляції

Схема розрахунку природної вентиляції приведена на рисунку 4.4.

Sкв = 0,56

Размещено на http://www.allbest.ru/

73

Sдв = 1,7

Рис. 4.4 - Схема розрахунку природної вентиляції

Розрахуємо об'єм приміщення:

V = 3 *4*7 = 84 (м³)

Розрахуємо об'єм приміщення, що припадає на одного працюючого:

V₁ = 84/3 = 28 (м³/чол.).

Так як згідно СНиП 2.09.04 - 87 [3] об'єм приміщення, що припадає на 1-го працюючого, повинен складати 40 (м³), що більше ніж фактичне значення даного показника - 11,25 (м³/чол.). Отже, в приміщенні слід забезпечити повітрообмін не менше L₁ = 30 (м³/год) на кожного працюючого. Розрахуємо необхідний повітрообмін L_н, м³/год за формулою:

L_н = L₁*n (4.5)

де, n - найбільша можлива кількість працюючих у приміщенні.

L_н =30*3 = 90 (м³/год)

Фактичний повітрообмін знайдемо за формулою:

L_ф = *F*V*3600 (4.6)

де, - коефіцієнт витрати повітря ( = 0,55);

F - площа кватирки (F = 0,75*0,75 = 0,56 м²);

V - швидкість виходу повітря через кватирку або вентиляційний канал, м/с, яка розраховується за формулою:

(4.7)

де, g - прискорення вільного падіння (g = 9,8 (м/с²));

H₂ - тепловий тиск, який розраховується за формулою:

 H₂ = h₂*(_з - _c) (4.8)

де, _з та _с - відповідно об'ємна вага повітря ззовні приміщення та всередині його, кГ/м³.

Об'ємна вага повітря розраховується за формулою:

(4.9)

де, Р_б - барометричний тиск мм. рт. ст. ( Р_б = 750 мм. рт. ст.);

Т - температура повітря, К⁰ (для теплого періоду року у приміщенні t = 28 ⁰С або Т = 301 ⁰К, для холодного періоду року - t = 17 ⁰С або Т = 290 ⁰К; ззовні приміщення для літа t = 24 ⁰ С або Т = 297 ⁰ К, для зими t = -11 ⁰ С або Т = 262 ⁰ К (СНиП 2.04.05-91[6] ).

.

Знайдемо h₂ із співвідношень:

(4.10)

h = 0,8+1,9 - 0,375 - 1 = 1,3 (м)

= (0,56)² = 0,3136 (м²)

=0,85*2=(1,7)² = 2,56 (м²)

Розв'яжемо систему:

Н_2(л) = 1*(1,17 - 1,16) = 0,01

Н_2(з) = 1*(1,33 - 1,20) = 0,13

(м/с)

(м/с)

L_ф(л) = 0,55*0,56*0,41*3600 = 454,608 (м³/год)

L_ф(з) = 0,55*0,56*1,46*3600 = 1618,848 (м³/год).

Так як фактичне значення повітрообміну значно перевищує нормативне значення як взимку так і влітку то природна вентиляція (аерація) неефективна. Тому для підвищення ефективності вентиляції в приміщенні необхідні додаткові заходи.

Оцінка метеорологічних умов

При оцінці метеорологічних умов у досліджуваному приміщенні порівняємо фактичні значення параметрів мікроклімату: температуру повітря, відносну вологість, швидкість переміщення повітря, інтенсивність теплового випромінювання за наявності його джерел в приміщенні з нормованими значеннями встановленими ГОСТ 12.1.005-88[9].

Фактичні значення одержуємо за допомогою безпосередніх власноручних вимірів, або, використовуючи готові дані вимірів, які є в санітарно-технічних паспортах досліджуваного приміщення. Швидкість переміщення повітря у приміщенні, крім того, можна знайти із формули (2.6), якщо за площу, через яку буде переміщуватися повітря у кількості L_ф, прийняти вертикальну площу перетину досліджуваного приміщення:

V_п= L_ф /(висотаЧглибинаЧЧ3660), м/сек.

У нашому випадку:

V_п = 1618,848/(3Ч4Ч0.55Ч3600) = 0,068 м/сек.

Значення параметрів, які характеризують санітарно-гігієнічні умови праці в аналізованому приміщенні зводимо в підсумкову таблицю.

Таблиця 4.1 - Підсумкова таблиця

Параметр	Значення параметру	Нормативний документ
	фактичне	нормоване
1.Освітленість штучна, (лк)	297	300	СНиП ІІ-4-79
2.Значення коефіцієнта природного освітлення, (%)	1,385	1,35	СНиП ІІ-4-79
3.Температура повітря, (0С):
взимку	18 - 21	21 - 25	ГОСТ 12.1.005-88
влітку	22 - 27	22 - 28	ГОСТ 12.1.005-88
4.Відносна вологість повітря, (%):
взимку	50 - 60	< 75	ГОСТ 12.1.005-88
влітку	40 - 50	< 60	ГОСТ 12.1.005-88
5. Повітрообмін, (м3/год)
взимку	1618,848	90	СНиП 2.09.04-87
влітку	454,608	90	СНиП 2.09.04-87
6. Швидкість переміщення повітря, м/сек	0,068	< 0,2	ГОСТ 12.1.005-88

Аналіз пожежної безпеки

Аналізоване приміщення за небезпекою виникнення пожежі відповідно до ОНТП 24-86 [8] відноситься до категорії В - пожежа небезпечні, тому що в ньому застосовуються і зберігаються спаленні матеріали (меблі, бланки, література і т.д.).

Можливими причинами пожежі можуть бути:

- залишення без нагляду включених електронагрівальних приладів;

- несправність електропроводки й електроустаткування;

- влучення іскор на спаленні матеріали;

- порушення правил збереження речовин та матеріалів;

- розповсюдження вогню з сусідніх приміщень.

Для забезпечення гасіння пожежі в початковій стадії його виникнення в самому відділі є вогнегасник, а в коридорі установлений внутрішній пожежний кран.

Відділ телефонізований, у кожному кабінеті є телефон, біля телефонів установлені таблички з номерами виклику спеціальних служб, у тому числі і пожежній охороні.

Крім цього розроблений і вивішений у коридорі план евакуації людей, з яким ознайомлені всі працівники відділів. План евакуації людей представлений на рисунку 4.5. У відділі регулярно проводяться інструктажі з пожежної безпеки і призначаються відповідальні по пожежній безпеці.

Размещено на http://www.allbest.ru/

73

Рисунок 4.5 - План евакуації із приміщення

4.3 Заходи по поліпшенню умов праці

прибуток фінансовий рентабельність аудиторський

На підставі проведених розрахунків можна зробити висновок, що фактичний повітрообмін як у теплий, так і в холодний період року в кілька разів перевищує необхідний повітрообмін. Це може призвести до зниження температури помешкання нижче припустимого рівня і до збільшення швидкості прямування повітря в помешкання вище припустимого рівня. Для запобігання цього необхідно розрахувати час, на який необхідно відчиняти верхній отвір помешкання (кватирку) у теплий і холодний період року.

У теплий період року: 454,608 - 60 хв.

90 - Х хв.

Х = 90*60/ 454,608 = 12 хвилин на годину.

Для зменшення надлишкового повітрообміну в холодний період року (1618,848 замість необхідних 90 м³ / год.) пропонуємо скоротити час провітрювання приміщення до:

1618,848 - 60 хв.

90 - Х хв.

Х=90*60/ 1618,848 = 3 хв. на годину.

Крім того, у холодний період року в приміщенні буває низька температура (нижче припустимого рівня). Необхідно застосовування нагрівальних приладів (при цьому обов'язково дотримання техніки безпеки їхньої експлуатації).

ВИСНОВКИ

ТОВ «УкрСелл» самостійно здійснює діяльність на принципах повного госпрозрахунку, самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку. Підприємство реалізовує свою продукцію, роботи, послуги за цінами й тарифами, установленим самостійно чи на договірної основі.

Діяльність ТОВ «УкрСелл» за 2008- 2010 рік характеризується такими даними:

За останні три роки здійснюється нерівномірні зміни обсягу виробленої продукції. У 2010 році порівняно з 2009 роком відбулося зростання виготовлення продукції на 20.9 тис. грн. і склало 618.8 тис. грн., що пов'язано зі зростаючим попитом на продукцію, яка виробляється на підприємстві. Збиток, який мало підприємство у 2009 році порівняно з 2008 роком на 87.4 тис. грн., скорочення виробництва дорівнює 66.5 тис. грн., прибуток склав у 2010 році 1.9 тис. грн. і порівняно з 2009 роком зріс на 0.3 тис. грн. , але відбулося скорочення у 2010 році порівняно з 2009 роком на 2 тис. грн., що пов'язано зі зростанням витрат, хоча в цей же період обсяги виготовлення продукції зростали. Невисока рентабельність протягом періоду, що аналізується свідчить про неповну урегульованість послуг продукції з боку держави, в цілому рентабельність у 2010 році порівняно з 2009 роком скоротилася на 0.2%. р. і це пов'язано з тим що, чисті доходи не покривали витрати виробництва

Технічний стан основних фондів аналізується системою загальних і часткових показників: коефіцієнти зносу, придатності, відновлення та вибуття.

Ефективність використання трудових ресурсів підприємства визначається продуктивністю праці.

Рівень продуктивності праці характеризується кількістю продукції у грошовому або натуральному виразі, що виробляється одним працюючим за одиницю робочого часу або кількістю робочого часу, що затрачається на виробництво одиниці продукції.

Середньорічний виробіток на одного працюючого у 2009 році порівняно з 2008 роком скоротився на 6.63 тис. грн.

Як свідчать дані, обсяг виготовленої продукції у 2010 році збільшився проти 2009 року на 38.8 тис. грн.

За рахунок підвищення продуктивності праці на 14.36 тис. грн. у розрахунку на одного працюючого обсяг випуску продукції збільшився на 157.96 (14.36 * 11), а за рахунок збільшення середньорічної чисельності працюючих на 2чол. - збільшилося на 119.02тис. грн.(2*59.51)

Загальний вплив обох факторів:

157.96 + 119.02 = 276.98 тис. грн.

Про роботу підприємства ТОВ «УкрСелл» свідчить комплексна оцінка використання праці персоналу, що дала можливість зробити висновки:

- За рахунок використання робочого часу та зниження трудомісткості зростання продуктивності праці склало 31.4% у 2010 році , у 2009 році продуктивність навпаки знижувалися.;

- Загальний приріст продуктивності праці забезпечується за рахунок скорочення персоналу підприємства і інтенсифікації

- У 2010 році визначена тенденція до зростання обсягів виготовлення продукції компанії МТС.

Проведений аналіз фінансового становища дає можливість визначити, що підприємство характеризується задовільним фінансовим станом та рівнем платоспроможності, і може формувати механізм покращення ефективності функціонування організаційно-економічної діяльності підприємства, здійснювати організаційно-економічні заходи щодо покращення діяльності підприємства за допомогою активізації інвестування у виробничу діяльність.

З проведеного аналізу загальної характеристики організаційно - фінансово - економічної діяльності можна зробити висновки, що підприємство здатне здійснювати інноваційну - інвестиційну діяльність, втілювати інновації, які зможуть забезпечувати ефективність використаних інвестицій.

Використання інновації дає для підприємства можливість:

1) економії заробітної плати;

2) економії енергоресурсів;

3) економії амортизаційних відрахувань;

4) підвищення коефіцієнта обороту поточних активів.

Проведений аналіз фінансового становища дає можливість визначити, що підприємство характеризується задовільним фінансовим станом та рівнем платоспроможності, і може формувати механізм покращення ефективності функціонування організаційно-економічної діяльності підприємства, здійснювати організаційно-економічні заходи щодо покращення діяльності підприємства за допомогою активізації інвестування у виробничу діяльність.

З проведеного аналізу загальної характеристики організаційно - фінансово - економічної діяльності можна зробити висновки, що підприємство здатне здійснювати інноваційну - інвестиційну діяльність, втілювати інновації, які зможуть забезпечувати ефективність використаних інвестицій.

Використання інновації дає можливість для підприємства:

5) економію заробітної плати;

6) економію енергоресурсів;

7) економію амортизаційних відрахувань;

8) підвищення коефіцієнта обороту поточних активів.

Але це обладнання комплекту збільшить витрати на:

1) додаткові амортизаційні відрахування;

2) електроенергію;

3) витрати на заробітну плату операторів.

В загальному я вважаю, що ведення економічного аналізу відповідає вимогам поставленим перед ним.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Атамас П.Й. Управлінський облік : навч. посіб. / П.Й. Атамас. - К. : Центр навч. літ-ри., 2006. - 440 с.

2. Балабанова Л.В. Організація праці менеджера : підручник. / Л.В. Балабанова, О.В. Сардак. - 2-ге 3 вид., перероб. та доп. - К. : Професіонал, 2007. - 416 с.

3. Барроу К. та ін. Бізнес-план : практ. посіб. : Пер. з 4-го англ. вид. / К. Барроу, Р. Барроу, Р. Браун. - К. : Знання : КОО, 2005. - 434 с.

4. Бланк И. Финансовый менеджмент : учебный курс. / И. Бланик. - 2-е изд., перераб. и доп. - К. : Эльга: Ника-Центр, 2006. - 656 с.

5. Брігхем Є.Основи фінансового менеджменту.-К. :Молодь,1997.-1000с.

6. Басовський Л.Е.Финансовий менеджмент:Учебник.-М.:ИНФРА-М,2002.-240с.

7. Бойчик І.М. Економіка підприємства : навч. посіб. / І. М. Бойчик. - 2-ге вид., доп. і перероб. - К. : Атіка, 2007. - 528 с.

8. Большой экономический словарь / Авт.-сост. А. Б. Борисов. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Книжный мир, 2007. - 860 с.

9. Бондар Н.М. Економіка підприємства : навч. посіб. / Н.М. Бондар. - 2-ге вид., доп. - К. : А.С.К., 2005. - 400 с.

10. Боровик О.Л. Дослідження операцій в економіці : навч. посіб. / О.Л. Боровик, Л.В. Боровик. - К. : Центр учбової літ-ри., 2007. - 424 с.

11. Бочан І.О. Глобальна економіка : підручник. / І.О. Бочан, І.Р. Михасюк. - К. : Знання, 2007. - 403 с.

12. Бутенко Л.П. Управління проектами : навч. посіб. / Л.П. Бутейко, О.А. Загородніх, В.В. Ліщинська. - К. : КНЕУ, 2005. - 231 с.

13. Варналій З.С. Основи підприємництва : навч. посіб. / З.С. Варналій - 3-тє вид. випр. і доп. - К. : Знання-Прес, 2006. - 350 с.

14. Веретенников В.І. та ін. Управління проектами : навч. посіб. / В.І. Веретенников, Л.М. Тарасенко, Г.І. Гевлич. - К. : Центр навч. літ-ри, 2006. - 280 с.

15. Власова Н.О. Фінанси підприємств : навч. посіб. / Н.О. Власова, О.А. Круглова, Л.І. Безгінова. - К. : Центр учбової літ-ри, 2007. - 271 с.

16. Волкова О.В. Ринок праці : навч. посіб. / О.В. Волкова. - К. : Центр учбової літ-ри, 2007. - 624 с.

17. Гетьман О.О. Економіка підприємства : навч. посіб. / О.О. Гетьман В.М. Шаповал - К. : Центр навч. літ-ри, 2006. - 488 с.

18. Гладких Т.В. Фінансовий облік : навч. посіб. / Т.В. Гладких - К. : Центр навч. літ-ри, 2007.- 480 с.

19. Головко В.І. Фінансово-економічна діяльність підприємства: контроль, аналіз та безпека : навч. посіб. / В.І. Головко, А.В. Мінченко, В.М. Шарманська. - К. : Центр навч. літ-ри, 2006. - 448 с.

20. Гроші та кредит : підручник / М.І. Савлук, А. М. Мороз, І.М. Лазепко та ін. За заг.ред. М.І. Савлука. - К. : КНЕУ, 2006. - 744 с.

21. Данюк В.М. Організація праці менеджера : навч. посіб. / В.М. Данюк . - К. : КНЕУ, 2006. - 276 с.

22. Дзюбик С.Д. Основи економічної теорії : навч. посіб. / С.Д. Дзюбик, О.С. Ривак. - К. : Знання, 2006. - 481 с.

23. Дідківський М.І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства : навч. посіб. / М.І. Дідковський - К. : Знання, 2006. - 462 с.

24. Економіка підприємства : підручник / За ред. Л.Г. Мельника. - Суми : Університетська книга, 2004. - 648 с.

25. Економіка підприємства : підручник / За ред. С.Ф. Покропивного. - 3-те вид., без змін. - К. : КНЕУ, 2006. - 528 с.

26. Економіка підприємства : підручник / За ред. А.В. Шегди. - К. : Знання, 2006. - 614 с.

27. Економічна діагностика: Практикум : навч. посіб. / Т.Д. Костенко, А.А. Герасимов, В.С. Рижиков та ін. - К. : Центр учбової літ-ри, 2007. - 186 с.

28. Економічна теорія : навч. посіб. - К. : Центр учбової літ-ри, 2007. - 256с.

29. Економічна теорія : підручник / За ред. В.М. Тарасевича. - К. : Центр навч. літ-ри, 2006. - 784 с.

30. Економіка підприємства. Збірник практичних задачі і конкретних ситуацій: навч. посіб. - К.: КНЕУ, 1999.-360с.

31. Економіка підприємства: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисциплін / О.Г. Швиданенко та інші - К.: КНЕУ, 2000.-650с.

32. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного - Вид 2-ге. - К.: КНЕУ, 2000.-455с.

33. Економіка підприємства: Структурно-логічний навч. Посібник / За ред. С.Ф. Покропивного. - К.: КНЕУ, 2001. - 457 с.

34. Есипов В., Маховикова И. Ценообразование на мировом рынке. - М.: ЛФЭИ, 1991.