Малі підприємства та їх роль у ринкових умовах господарювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

«Малі підприємства та їх роль у ринкових умовах господарювання»

Вступ

Перехід України до нової форми економічних відносин, що ґрунтується на ринкових методах, зумовлює потребу вирішення нових завдань, пов'язаних з економічним розвитком підприємств. Адже нині діяльність вітчизняних суб'єктів господарювання значною мірою ускладнюється тривалою кризою неплатежів, зростанням дебіторської та кредиторської заборгованості, несприятливим податковим законодавством, скороченням виробництва, гострим дефіцитом фінансових ресурсів. Свої корективи внесла і недавня світова економічна криза, яка розпочалась наприкінці 2008 року і триває в Україні й зараз. Наслідки даної кризи завдали нищівного удару саме малим підприємствам, а замороження кредитних програм багатьма банками стало контрольним пострілом для ряду підприємств. Навіть незначне пожвавлення на кредитному ринку, яке відбулось у першому кварталі 2010 р. не вселяє особливого оптимізму, оскільки відсотки за кредит надто високі. Тому в даний час в управлінні підприємством стратегічну роль відіграє раціональне використання наявних оборотних коштів та пошук нових джерел фінансування виробництва, оскільки зовнішніх джерел запозичень фактично не залишилось.

Необхідність виходу на нові ринки збуту, спонукає українських підприємців покращувати методи управління підприємством, вводити нові технології для зменшення собівартості продукції, та підвищувати інвестиційну привабливість підприємства, задля залучення оборотних коштів.

В науковій літературі тема малих підприємств розкривається вже давно і достатньо широко, оскільки вже не перший рік і навіть десятиріччя ідуть розмови про необхідність переходу до ринкової економіки, яка в свою чергу неможлива без встановлення приватної власності та розвитку малого і середнього бізнесу. За часи незалежності було багато сказано і зроблено з цього приводу: розроблялись різні програми підтримки підприємництва, перетворення на підприємців незайнятих громадян, але головна обіцянка, яка б могла допомогти вийти вітчизняному підприємництву вийти на якісно новий рівень - зменшення податкового навантаження так і не була виконана, що призвело до тінізації економіки.

Що стосується висвітлення даної теми у пресі, то на сьогоднішній день в Україні існує безліч журналів, газет та інтернет-ресурсів присвячених економіці; як держави в цілому, так і окремих підприємств зокрема. В них висвітлюються різні економічні проблеми, наводяться статистичні дані та думки провідних науковців країни проводяться тренінги з розвитку бізнесу. В деяких виданнях навіть даються поради з мінімізації податкових зобов'язань та ліквідації підприємств.

Одним словом, думати та обирати є з чого, потрібно лише не загубитись в інформаційному потоці та розрізняти дієві методи від ілюзій, законні дії від не законних. Крім того, реалії останніх днів змушують підприємців дещо змінювати пріоритети: не розвиватись - а вижити, не примножити - а зберегти. Оскільки економіці країни, а отже і всім її суб'єктам потрібно не один рік, щоб відійти від завданого удару і вийти хоча б на докризовий рівень 2008 року. Саме про це і піде мова в даній роботі.

Метою даної роботи є узагальнення теоретичних викладок щодо розвитку малих підприємств в умовах вітчизняної економіки та визначення їх місця в економіці регіону. Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є:

- уточнення суті економічної категорії «мале підприємство»;

- аналіз факторів формування та розвитку малого бізнесу в перехідний період;

- вивчення досвіду розвитку малого бізнесу в країнах з розвинутою ринковою економікою;

- аналіз функціонування малих підприємств;

- аналіз проблем функціонування малих підприємств;

- визначення шляхів забезпечення позитивного розвитку та форм державної та регіональної підтримки малого підприємництва в Україні.

Предметом дослідження є механізми формування, функціонування та розвитку малих підприємств в умовах економіки України, об'єктом - малі підприємства.

Методологічною основою роботи є системний підхід до вивчення процесів формування, функціонування та розвитку малих підприємств у перехідний період.

В першому розділі описана економічна сутність малого бізнесу, його місце в економічній реформі країни та роль державної підтримки в розвитку малого бізнесу.

В другому розділі дана фінансово-економічна характеристика досліджуваного підприємства і на його прикладі проведено порівняння та аналіз основних статтей доходів та витрат, визначення факторів які вплинули на їх динаміку.

В третьому розділі зроблено узагальнення розрахунків проведених в другому розділі і на їх основі проаналізовано причини виникнення несприятливих обставин на підприємстві; дані певні рекомендації щодо їх усунення а також будуть наведені приклади розвитку малого бізнесу в інших країнах світу.

Висновок стане логічним узагальненням курсової роботи.

В списку використаних джерел наведені нормативні акти, підручники, монографії та інтернет-джерела, інформація з яких була використана в ході виконання курсової роботи.

1. Малі підприємства та їх роль в економічній системі

1.1 Соціально-економічна суть малого бізнесу

Суть малого підприємства завжди була предметом суперечок у розвинутих країнах. Використовуються наступні визначення малого підприємства (фірми):

Мала фірма - це фірма, якою керує власник і яка не має складної організації управління.

Мала фірма - це та фірма, у якої доступ до ринку капіталу обмежений і яка має незначну частку свого товару на ринку.

Мале підприємство - це фірма, якою керує незалежний власник, яка не посідає у своїй галузі домінуючого становища і відповідає певним критеріям за кількістю зайнятих і щорічним критеріям продажів.

Мале підприємство - це невелике виробництво з невеликою кількістю штатних працівників.

Отже, при визначенні малого підприємства можуть використовуватись кількісні та якісні критерії. До якісних критеріїв відносять: висока організаційно-функціональна гнучкість, високий рівень конкуренції, простота організації на основі безцехової структури, поєднання в одній особі кількох виробничо-управлінських функцій, переважна орієнтація на місцеві джерела сировини і ринки збуту продукції, обмеженість грошових і матеріальних ресурсів, потреба у розумній підтримці державою і великим бізнесом. До кількісних критеріїв відносять: кількість працівників, оборот (обсяг) продаж, величину активів, кількість філій або підрозділів, частку фірми на ринку, сукупний капітал фірми. В Україні діють підприємства таких видів:

1. приватне підприємство, засноване на власності фізичної особи;

2. колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства;

2. господарське товариство;

3. підприємство, яке засноване на власності об'єднання громадян;

4. комунальне підприємство, засноване на власності відповідної територіальної громади;

5. державне підприємство, засноване на державній власності, в тому числі казенне підприємство.

Відповідно до обсягів господарського обороту і чисельності працівників (незалежно від форм власності) підприємство може бути віднесено до категорії малих підприємств.

До малих підприємств належать новостворювані та діючі підприємства:

1. у промисловості та будівництві - з чисельністю працюючих до 200 чоловік;

1. в інших галузях виробничої сфери - з чисельністю працюючих до 50 чоловік;

2. у науці і науковому обслуговуванні - з чисельністю працюючих до 100 чоловік;

3. у галузях невиробничої сфери - з чисельністю працюючих до 25 чоловік;

4. роздрібній торгівлі - з чисельністю працюючих до 15 чоловік.

У малому бізнесі в Україні понад 2 млн. чоловік, що становить 10% зайнятого населення, понад 9% ВВП [10; 57].

Особливості створення і діяльності малих підприємств регламентуються законодавством України.

З врахуванням вищесказаного можна дати наступне визначення малому підприємству: це іманентний елемент системи економічних відносин в економіці ринкового типу, який забезпечує її інноваційну активність і підтримує конкурентне середовище.

Таблиця 1.1. Критерії віднесення підприємств до малих у різних країнах

Показники	Країни
	США	Японія	ФРН	Англія	Франція	Італія
Чисельність персоналу	х	Х	х	х	х	х
Обсяг обороту капіталу	х	Х	х	х	х
Обсяг річного доходу	х
Ступінь участі в капіталі інших фірм			х

Роль і місце малих підприємств в національній економіці найкраще виявляється в виконуваних ними функціях.

1. Вагомий внесок у формування конкурентного середовища. Малий бізнес сприяє становленню конкурентних відносин, оскільки є антимонопольним за своєю природою. Здатність малого бізнесу швидко реагувати на тенденції ринку й розробляти нові товари для задоволення потреб споживачів визнана великими компаніями.

2. Надає ринковій економіці гнучкості, оперативно реагуючи на зміни кон'юнктури ринку, особливо, в умовах швидкої індивідуалізації та диференціації споживчого попиту, зростання номенклатури товарів та послуг. Невеликий обсяг виробництва і обмежені ресурси змушують МП швидко пристосовуватись до нових умов, а великі компанії є менш повороткими в плані пристосування власної стратегії до нових тенденцій в економіці.

3. Прискорення реалізації новітніх технічних та комерційних ідей, наукоємкої продукції. Понад 60% новизни XX ст. створено незалежними винахідниками й невеликими компаніями. Основою таких досягнень є більш вільні організаційні умови на малих підприємствах, більше індивідуального підходу в розробках.

4. Створення нових робочих місць і поглинання надлишкової робочої сили під час циклічних спадів та циклічних зрушень економіки (вирішення проблеми зайнятості).

5. Пом'якшення соціальної напруги, демократизація ринкових відносин, передумова створення середнього класу. Малий бізнес виконує функцію послаблення притаманній ринковій економіці тенденції до соціальної диференціації та розширення соціальної бази реформ.

Висновок: малі підприємства - це організації які керуються одним власником, можуть мати різне походження, та вирізняються з поміж інших невеликою кількістю працюючих та високою мобільністю виробництва. Присутні в усіх країнах з розвиненою економікою та є невід'ємною частиною ринкового середовища, оскільки сприяють розвитку конкуренції та впровадження інноваційних технологій у виробництво.

1.2 Малий бізнес - як форма реалізації економічної реформи в Україні

Оскільки, як уже вище зазначалося, економіка України на сьогоднішній день ще не перейшла повністю на ринкові умови господарювання і роль малих підприємств поки що розглядається виходячи з їх функцій в умовах перехідної економіки.

Найважливішими чинниками значної ролі малого бізнесу в перехідній економіці є:

- структурні розриви в економіці, викликані неефективністю командно-адміністративної системи (залежність від важкої промисловості, обмежене виробництво споживчих товарів, неефективна система збуту і нерозвинута галузь роздрібної торгівлі);

- неефективне функціонування державних підприємств (незважаючи на регулятивний захист, державні підприємства не могли конкурувати з ефективнішими приватними компаніями, орієнто­ваними на прибуток);

- низький технологічний рівень вітчизняної промисловості (створив можливості для невеликих компаній, які розробили і запатентували власні технології або використали доступ до іноземних технологій);

- низький рівень життя (низькі доходи і відсутність перспектив на державних підприємствах викликали масовий перехід активних громадян до підприємницької діяльності);

- мотивація одноосібних підприємців істотно відрізняється від нестимульованої діяльності керівників державних підприємств.

Останній чинник підприємницької діяльності відіграв особливу роль у прискоренні перехідних процесів. Можна навести ряд аргументів щодо того, що, крім успішних макроекономічних заходів, вжитих у постсоціалістичних країнах, загальний економічний прогрес став наслідком того духу підприємництва, який у цей процес приніс саме малий бізнес. Сила підприємництва як способу життя дала поштовх, який активізував появу нових відносин власності, зміни в соціальній свідомості й економічну ефективність.

Такі країни, як Польща, Угорщина, Словенія і Чехія вже перебувають на третьому етапі саморегуляції ринку. Можна навести ряд аргументів, зокрема, про те, що ці країни вже мали основу для розвитку, їхня економіка перебувала на вищому етапі розвитку і вони мали кращі відносини з іншими країнами з вільною ринковою економікою. Незважаючи на ці фактори, аналіз розвитку в Україні показує, що головною причиною неефективності економіки є відсутність гнучкого й пристосованого до нових умов політичного середовища. Таке спостереження можна легко пояснити й підтвердити високою часткою (50%) тіньової економіки в Україні.

Малий бізнес в Україні має певні риси, які суттєво відрізняють його від підприємництва більшості зарубіжних країн, а саме: низький рівень технічної озброєності при значному інноваційному потенціалі; низький управлінський рівень, бракує знань, досвіду та культури ринкових відносин; прагнення до максимальної самостійності (більшість зарубіжних малих підприємств працює за умов франчайзингу тощо, а у нас це майже відсутнє); поєднання в межах одного малого підприємства декількох видів діяльності, неможливість в більшості випадків орієнтуватися на однопродуктову модель розвитку; відсутність системи самоорганізації та недостатня інфраструктура підтримки малого підприємництва; відсутність повної і вірогідної інформації про стан та кон'юнктуру ринку, низький рівень консультаційних послуг та спеціальних освітніх програм; практична відсутність державної фінансово-кредитної підтримки; недовіра західних партнерів та негативне психологічне ставлення населення до підприємців [7; 100].

Крім того, слід зазначити, що стан товарного ринку в Україні, на якому діють суб'єкти малого підприємництва, суттєво відрізняється від економічно розвинутих країн. Розвинутим ринковим відносинам притаманні переважаючий вплив попиту з швидкою реакцією на нього, пріоритет приватної власності, розвинута ринкова інфраструктура, дієвість та усталеність законодавства, фінансова стабільність, доступність засобів виробництва, традиції використання договірних відносин, інформаційна відкритість, офіційно мінімальна криміналізація.

Нині сектор малого бізнесу в Україні перебуває на початковому етапі розвитку і характеризується високим ступенем неефективності. Одночасно українські підприємства потерпають від надмірних податків і складної системи регулятивних норм. Але останнім часом спостерігається значний ріст малого бізнесу в багатьох сферах: запровадженні нових гнучких технологій; розширенні попиту споживачів, який відходить від стандартних товарів масового виробництва, і звертається до товарів, які мають свій стиль і характерні риси. Ці досягнення можна пояснити певними перевагами малих підприємств у пристосуванні до умов перехідної економіки. Невеликі фірми входять у ринок, не маючи проблем більшості державних підприємств, таких як, скажімо, великі накладні витрати, неефективність у використанні капіталу та трудових ресурсів, заборгованість тощо. Однак успішна роль малого бізнесу при змінах в економіці - це не просто здатність швидко накопичувати капітал, використовуючи можливості, створені безладдям в економіці.

За нинішньої ситуації в Україні розвиток малого бізнесу повинен стати вирішальним чинником для вдосконалення економічних механізмів. Тільки енергійний розвиток малих підприємств забезпечить соціальну реструктуризацію суспільства і перехід у цивілізований ринок.

Отже, розвиток малого підприємництва в Україні вкрай необхідний. Його становлення має позитивне значення для національної економіки, що значною мірою обумовить створення сучасної ринкової економіки з соціальною спрямованістю.

1.3 Державна підтримка малого бізнесу

Формування державної політики розвитку малого підприємництва, створення цілісної системи його державно-громадської підтримки - складний і тривалий процес, однак вже сьогодні можливо і необхідно закласти організаційно-правові та економічні засади відповідної державної політики.

Міністерством економіки, відповідно з положенням Концепції державної політики розвитку малого підприємництва розроблена і затверджена постановою Кабінету Міністрів України державна Програма розвитку малого підприємництва в Україні на 2008-2009 роки.

Головними завданнями Програми визначені: створення правових, економічних і організаційних умов для сталого розвитку малого підприємництва як важливого чинника розвитку і структурної перебудови економіки; цілеспрямоване формування системи державної і суспільної підтримки малого підприємництва; розвиток малих підприємств у виробничій, інноваційній та соціальних сферах, створення нових робочих місць, підтримка ділової та інвестиційної діяльності, розвиток конкуренції на ринку товарів та послуг; ініціювання фінансово-кредитних та інвестиційних механізмів, а також нових джерел фінансування підприємницької діяльності, у першу чергу за рахунок власних можливостей малих підприємств, які ефективно розвиваються; формування розвинутої інфраструктури малого підприємництва на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях; створення широкого прошарку підприємців-власників; формування стимулів для саморозвитку малого підприємництва.

Система програмних заходів включає:

1. Формування правової бази з питань малого підприємництва.

2. Фінансово-кредитну підтримку малого підприємництва.

3. Матеріально-технічну та інноваційну підтримку малих підприємств.

4. Кадрове і науково-методичне забезпечення розвитку малого підприємництва.

5. Організаційне забезпечення, міжнародну фінансову та технічну допомогу у сфері малого підприємництва.

З метою формування правової бази розвитку малого підприємництва Програмою передбачена підготовка низки проектів законів та інших правових актів які відображають специфіку регулювання розвитку підтримки малого підприємництва. Важливим напрямом у реалізації державної підтримки розвитку малого підприємництва є формування стабільної податкової системи.

Особливу увагу приділено розвитку та вдосконаленню фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва, в тому числі створення меxанізму кредитування та страхування малого підприємництва.

Програмою передбачається створення державних та громадських структур для підтримки підприємництва, удосконалення організаційного забезпечення розвитку малого підприємництва, зниження адміністративних бар'єрів, удосконалення систем реєстрації суб'єктів підприємництва та ліцензування видів підприємницької діяльності, звітності та обліку.

У рамках програм міжнародної фінансової та технічної допомоги від міжнародних організацій та країн-донорів Програмою передбачається здійснити ряд організаційних заходів щодо: створення та підтримки регіональних бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів, технопарків тощо; формування мережі фінансово-кредитних установ, інвестиційних та інноваційних фондів; створення інформаційно-аналітичної мережі для суб'єктів малого підприємництва. Для вирішення передінвестиційних проблем підприємців реалізовуватимуться проекти технічної допомоги за програмою ТАСІS Комісії Європейського Союзу та Консультативною програмою ТРАНСФОРМ уряду Німеччини.

Щоправда, дана програма розроблялась в до кризових умовах. Як свідчать результати опитувань ділових очікувань підприємств, які проводить щоквартально Національний банк України саме в 4 кварталі 2007 свій стан як добрий оцінювали найбільша кількість опитаних підприємств за останні 4 роки. Починаючи з 4 кварталу 2008 року баланс відповідей респондентів мав уже від'ємне значення. Тож, як бачимо потрібно було вносити корективи в дану програму, що нажаль стало неможливим через нестабільну політичну ситуацію в минулому році пов'язану з початком президентських виборів.

В даний час державна підтримка насамперед необхідна в усуненні перешкод для розвитку малого бізнесу. Найбільшими перешкодами на сьогоднішній день підприємства називають надто високі ціни на сировину і матеріали (47,9% опитаних підприємств) та енергоносії (47%). 46,2% опитаних підприємств вказали головною причиною брак обігових коштів, 46.1% поскаржились на надмірний податковий тиск. Далі в переліку причин ідуть уже згадувана політична нестабільність, недостатній попит, обмежені можливості для отримання кредиту, Коливання курсу гривні, Надмірний регуляторний тиск, Корупція, брак кваліфікованих працівників, недостатні виробничі потужності. Майже кожну з цих перешкод можна усунути з допомогою державної підтримки, особливо в питаннях обігових коштів та податкового навантаження, які є найбільш болючими саме для малих підприємств.

Виконання заходів щодо забезпечення розвитку малого підприємництва допоможе вирішенню соціально-політичних завдань; формуванню широкого прошарку дрібних власників (середнього класу), який є основою соціально-економічних реформ, гарантом політичної стабільності та демократичного розвитку суспільства, і, відповідно, послаблення тенденції до соціальної диференціації населення.

2. Аналіз діяльності МПП «Веселка» в ринкових умовах господарювання за 2007-2009 рр.

2.1 Фінансово-економічна характеристика підприємства

Об'єктом дослідження виступає мале приватне підприємство фірма «Веселка». Підприємство було засноване ще в 1991 році, хоча реальний вихід на ринок та налагодження серійного виробництва відбулися починаючи з 2000 року. Підприємство займається виготовленням дитячих ліжок з деревини бука, модельний ряд яких на сьогоднішній день перевищує 20 найменувань. Разом з тим тут діє цех із виготовлення супутніх товарів із плит ДСП.

Як і багато інших, дане підприємство відчуло наслідки економічної кризи у повній мірі. Як наслідок кризи відбулося сповільнення торгівлі, яке у свою чергу відбулося через підвищення цін на продукції у поєднанні з падінням купівельної спроможності населення. З балансу підприємства за 2008 рік помітно, що вартість готової продукції на кінець року перевищує вартість продукції на початок року приблизно у 2 рази. Накопичення продукції на складі призвело до зниження оборотності коштів та вилучення їх з обігу. Як свідчать дані балансу за 2009 рік в цьому році ситуація також не покращилась і на 01 січня 2010 року кількість готової продукції фактично дорівнювала значенню, яке було зафіксоване на початку 2009 року. [Додатки В, Г]

Аналіз кредиторської заборгованості свідчить, що в 2008 році підприємство мало можливість брати кредитні ресурси, а в 2009 році, джерел запозичень уже не було.

А зараз за допомогою даних балансу визначимо основні показники фінансової стійкості та ліквідності підприємства за останні три роки.

До основних показників фінансової стійкості належать:

1. Коефіцієнт фінансової незалежності або автономії, який характеризує частку власного капіталу у загальній вартості майна підприємства і визначається наступним співвідношенням:

Ст. 380 ф. №1

Ст. 640 ф. №1 (2.1)

2. Коефіцієнт фінансової залежності, який є оберненим до попереднього показника і характеризує ступінь залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

3. Коефіцієнт фінансування: показує, яка частка діяльності підприємства фінансується за рахунок власного капіталу:

Ст. 380 ф. №1

Ст. (430+480+620+630) ф. №1 (2.2)

4. Коефіцієнт заборгованості, є також оберненим до коефіцієнта фінансування і показує частину діяльності, яка фінансується з позиченого капіталу.

5. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу - показує ступінь участі позикового капіталу у формуванні активів:

Ст. (430+480+620+630) ф. №1

Ст. 640 ф. №1 (2.3)

6. Коефіцієнт реальної вартості основних засобів, показує частку вартості основних засобів і запасів у валюті балансу. Вираховується за наступним співвідношенням:

 Ст. 030 ф. №1

Ст. 280 ф. №1 (2.4)

За допомогою таблиці 2.1. проведемо групування вищезгаданих показників:

Таблиця 2.1. Аналіз показників фінансової стійкості МПП «Веселка» за 2007-2009 рр.

Показники	2007 р.	2008 р.	2009 р.	Оптимальне значення
Коефіцієнт автономії	0,67	0,65	0,73	?0,5
Коефіцієнт залежності	1,49	1,53	1,37	2,0
Коефіцієнт фінансування	2,03	1,88	2,69	1,0
Коефіцієнт заборгованості	0,49	0,53	0,37	1,0
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу	0,33	0,35	0,27	?0,5
Коефіцієнт реальної вартості основних засобів	0,79	0,62	0,59	0,3-0,5

Як помітно з таблиці 2.1., протягом досліджуваного періоду майже всі показники фінансової стійкості не виходили за межі оптимальних значень, причому в порівнянні між 2007 і 2008 роком особливої динаміки не спостерігається а от у 2009 році спостерігається позитивна динаміка абсолютно всіх показників, що було зумовлено неможливістю залучення позичених коштів і підприємство було змушене користуватись тими активами, які були в наявності. Єдиним показником, що вийшов за межі бажаних значень був коефіцієнт реальної вартості основних засобів, але в нього також помітна стійка тенденція наближення до норми.

Оскільки показники фінансової стійкості є надто залежними від позичених ресурсів вони не дають повного уявлення про стан на підприємстві, тому далі розглянемо такай показник як ліквідність.

Баланс підприємства вважається ліквідним, якщо виконується наступна умова:

А1?П1; А2?П2; А3?П3; А4?П4; (2.5)

Для перевірки даної формули згрупуємо активи і пасиви підприємства за такими критеріями:

А1 найбільш ліквідні активи ст. (220+230+240);

А2 середньо ліквідні активи ст. (150+ … +210+250+270);

А3 низько ліквідні активи ст. (100+ … +140);

А4 важко ліквідні активи ст. (080+270);

П1 поточні зобов'язання ст. (620-500-510+430+630);

П2 короткострокові кредити банків ст. (500+510);

П3 довгострокові зобов'язання ст. (480+430+630);

П4 постійні пасиви ст. 380.

Таблиця 2.2. Групування статтей активів і пасивів МПП «Веселка» за 2007-2009 рр.

	Вид активу / пасиву
Рік	А1	П1	А2	П2	А3	П3	А4	П4
2007	1	306	35	99	224	198	969	824
2008	11	450	24	-	447	369	814	848
2009	2,5	317	33	-	446	188	687	854

З першого погляду на таблицю помітно, що вищевказана рівність не виконується в жодному з трьох досліджуваних періодів, більше того, помітна рівність: А1+А2+А3?П1, яка свідчить про передкризовий, або критичний стан ліквідності на підприємстві. Цікаво, що підприємство не мало високоліквідних активів як до так і після настання економічної кризи, тож неможливість залучати позичені кошти є серйозною проблемою для підприємства, В останні роки помітний перехід коштів з важко ліквідних активів в низько ліквідні, що на фоні загального спаду можна сприймати як позитивне явище.

З досліджень проведених в даному підрозділі можна зробити висновок, що дане підприємство має низьку ліквідність і значною мірою залежне від позичених коштів.

2.2 Аналіз показників рентабельності підприємства

Для більш повної картини фінансового стану підприємства спробуємо про вести більш детальну оцінку фінансових результатів підприємства [Додатки А, Б]. Кінцевий результат роботи підприємства оцінюється рівнем ефективності його господарської діяльності: загальним обсягом одержаного прибутку та в розрахунку на одиницю ресурсів. Прибуток та відносний показник прибутку - рентабельність є основними показниками ефективності роботи підприємства, які характеризують інтенсивність господарювання. Життєдіяльність підприємства багато в чому залежить саме від того, якою мірою забезпечена фінансова віддача ресурсів та наскільки досягається рівень прибутковості в процесі формування витрат. Співвідносити витрати і доходи є головне завдання кожного учасника господарської діяльності.

Водночас, абсолютна сума прибутку не характеризує рівень ефективності господарської діяльності. Щоб зробити висновок про рівень ефективності господарювання, отриманий прибуток необхідно порівняти з понесеними витратами або активами, які забезпечують підприємницьку діяльність.

Рентабельність - це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках. Показник рентабельності показує, скільки копійок прибутку одержує підприємсnво при понесених витратах (вкладених активах, ресурсах) в його господарську діяльність у розмірі 1 гривні.

Розрахуємо основні показники рентабельності, які необхідні для визначення фінансового стану підприємства МПП «Веселка».

1. Рентабельність сукупних активів (економічна рентабельність). Даний показник характеризує рівень прибутку, генерирована всіма активами підприємства, що перебувають у його використанні по балансі. Даний показник розраховується за формулою:

(2.6)

2. Рентабельність власного капіталу (фінансова рентабельність) характеризує рівень прибутковості власного капіталу, вкладеного в дане підприємство, тому найбільший інтерес представляє для наявних і потенційних власників й акціонерів й є одним з основних показників інвестиційної привабливості підприємства, тому що його рівень показує верхню межу дивідендних виплат.

3. Рентабельність продажів (комерційна рентабельність) показує, наскільки ефективно й прибутково підприємство веде свою операційну (виробничо-комерційну) діяльність і розраховується відношенням суми прибутку до виторгу від реалізації продукції. Залежно від використовуваного в розрахунках показника прибутку виділяють валову, операційну й чисту рентабельність продажів.

Валова рентабельність продажів показує ефективність виробничої діяльності й цінової політики підприємства.

4. Показник операційної рентабельності характеризує здатність підприємства генерувати прибуток від діяльності до відрахування витрат, що не має відносин до операційної ефективності.

5. Чиста рентабельність продажів характеризує ефективність всіх видів діяльності підприємства: операційної, інвестиційної й фінансової. Цей показник відображає повний вплив структури капіталу й фінансування підприємства не його рентабельність.

Розрахунки даних показників виконаємо у таблиці (табл. 2.3.).

Аналіз системи показників рентабельності для МПП «Веселка» зведений у таблицю 2.3.:

Таблиця 2.3. Показники рентабельності діяльності МПП «Веселка» в 2007-2009 рр.

Показник, %	Порядок розрахунку	2007 р.	2008 р.	2009 р.	Відхилення (+,-) 2009 р. від
					2007 р	2008 р
Рентабельність сукупних активів	Ст. 170 ф. №2 Ст. 280 ф. №1	3,41	3,85	1,71	-1,7	-2,14
Рентабельність власного капіталу	Ст. 220 ф. №2 Ст. 380 ф. №1	3,16	2,83	0,82	-2,34	2,01
Валова рентабельність продажів	Ст. 050 ф. №2 Ст. 035 ф. №2	33,84	18,56	36,55	2,71	17,99
Операційна рентабельність продажів	Ст. 100 ф. №2 Ст. 035 ф. №2	7,47	7,60	4,66	-2,81	-2,94
Чиста рентабельність продажів	Ст. 220 ф. №2 Ст. 035 ф. №2	1,53	1,26	0,4	-1,13	-0,86

У звітному періоді спостерігається погіршення практично всіх показників рентабельності підприємства при чому не тільки з попереднім 2008 роком, а й 2007. Так, в 2009 році на МПП «Веселка» мало місце зменшення рентабельності сукупних активів (на 2,14% та 1,7%). Погіршення рентабельності сукупних активів обумовлено збільшенням валюти балансу внаслідок затоварення готовою продукцією й зростанням суми дебіторської заборгованості.

Падіння показника рентабельності власного капіталу (на 2,01% та 2,34%) обумовлене фактично відсутністю чистого прибутку підприємства. Та й загалом цей показник (0,82%) свідчить про низьку інвестиційну привабливість аналізованого підприємства, тому що він значно нижче прибутковості по інших варіантах капіталовкладень (наприклад, по банківських депозитах).

Те, що рівень валової рентабельності продажів зріс практично вдвічі пояснюється зменшенням процентного відношення собівартості до виручки від реалізації в 2009 році відносно показнику 2008 року. Даний показник в 2009 році був дуже близький до показника 2007 року.

Операційна рентабельність продажів також зменшилась на 2,96%. Що й призвело до зниження чистої рентабельності продажів, що викликане збільшенням фінансових витрат (на 63,7 тис. грн.) та фактично відсутністю прибутку. В наступному підрозділі проведемо аналіз складових показника рентабельності, а саме доходів і витрат.

2.3 Аналіз формування доходів та витрат малого підприємства

З-поміж чинників, які впливають на величину прибутку від реалізації продукції, і які визначають динаміку формування прибутку підприємства, найважливішим є зміна обсягу виробництва і реалізації продукції. Чим більший обсяг реалізації продукції, тим більший, в кінцевому підсумку, прибуток отримає підприємство, і навпаки. Зміни прибутку від цього фактору за інших рівних умов прямо пропорційні.

Удосконалення умов реалізації продукції та розрахунково-платіжних відносин між господарюючими суб'єктами також буде сприяти збільшенню прибутку. З цією метою необхідно вивчати ринкові умови господарювання і можливість впровадження продукції, що виготовляється, на ринок шляхом розширення обсягів її продажу. Виробництво та продаж якісної продукції, яка користується попитом на ринку, буде сприяти збільшенню прибутку.

Істотним фактором, що впливає на величину прибутку від продажу товарної продукції, є зміна рівня собівартості продукції. Всупереч прямо пропорційному зв'язку впливу обсягу продажу товарної продукції на рівень прибутку, зв'язок між величиною прибутку та рівнем собівартості - зворотний. Чим нижча собівартість продукції, яка продається і визначається рівнем затрат на її виробництво та продаж, тим більший прибуток, і навпаки.

Затрати на виробництво та продаж продукції, що формують собівартість, один із найважливіших якісних показників комерційної діяльності підприємств. Склад затрат на виробництво та продаж продукції (робіт, послуг), які включаються в собівартість, регулюється законодавче.

Собівартість, у свою чергу, знаходиться під впливом багатьох факторів (рівня цін на закуплені для виробництва сировину та матеріали, заробітної плати робітників і службовців тощо). Тому, при аналізі зміни собівартості повинні бути виявлені причини її підвищення або зниження з тим, щоб розробити заходи для скорочення рівня затрат на виробництво та продаж продукції, а отже, для збільшення прибутку.

У складі загального прибутку, крім прибутку від продажу товарної продукції, враховується прибуток від продажу іншої продукції та послуг нетоварного характеру. На частину цього прибутку припадає незначна частина суми загального прибутку. Результати від іншої реалізації можуть бути як позитивними, так і негативними, що, відповідно, відіб'ється на обсязі загального прибутку. Тому завданням підприємств у цьому випадку повинно бути формування обсягів іншої продукції та послуг, реалізація яких дасть позитивний результат.

Валовий прибуток визначається як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Таблиця 2.4. Аналіз валового прибутку МПП «Веселка» за 2007-2009 рр. (тис. грн.)

Показники	2007 р.	2008 р.	2009 р.	2009 р у% до
				2007 р.	2008 р.
Виручка від реалізації продукції	2036	2288	2085	+2,4	- 8,88
Податок на додану вартість	337	381	348,5	+3,41	- 8,53
Собівартість реалізованої продукції	1124	1553	1102	-1,96	- 29,04
Валовий прибуток	575	354	635	+10,44	+ 79,38

Аналізуючи дані таблиці 2.4. зазначимо, що в 2009 р. прибуток від реалізації товарної продукції становив 635 тис. грн. Даний показник є більшим за показник 2008 року, який становив 354 тис. грн., а також 2007 року, сума якого склала 575 тис. грн., що показує позитивні тенденції формування прибутку від реалізації на МПП «Веселка». Також помітна тенденція до зменшення собівартості продукції, що пов'язано з розробкою порівняно дешевших моделей продукції. Разом з тим, зменшилась виручка від реалізації, яка опустилась фактично до рівня 2007 року, а якщо ще й враховувати вплив інфляції на розмір виручки, то можна говорити про суттєве зменшення обсягів продаж товару.

Дослідження формування прибутку МПП «Веселка» за період 2007-2009 років здійснюється шляхом аналізу динаміки основних фінансових показників підприємства, так як формування прибутку залежить від того, яким чином підприємство здійснює свою діяльність і як основні показники господарської діяльності впливають на остаточний результат господарювання - чистий прибуток.

Таблиця 2.5. Динаміка і структура формування прибутку МПП «Веселка» у 2008-2009 роках (тис. грн.)

Показники	2007 р.	2008 р.	2009 р.	Відхилення (+,-) 2009 р. від
				2007	2008
Прибуток від операційної діяльності	127	145	81	-46	- 64
Фінансові витрати	85	95	61	-24	-34
Усього прибутку до оподаткування	42	50	20	-22	- 30
Податок на прибуток (25%)	16	26	13	-3	- 13
Усього прибутку від звичайної діяльності	26	24	7	-19	- 17
Чистий прибуток	26	24	7	-19	- 17

Отже, з даних таблиці 2.5. можна побачити, що за результатами кризового 2009 року підприємство отримало чистий прибуток в сумі 7,0 тис. грн., що на 17 тис. грн. менше ніж в 2008 році і на 19 тис. грн. менше ніж в 2007 р. Причиною погіршення фінансових показників МПП «Веселка» стало зменшення обсягів продаж в 2009 році. При чому, всі показники почали зменшуватись ще в 2008 р, що свідчить про спад у виробництві, який почався ще до настання кризи.

Загальна картина аналізу прибутку підприємства вказує на те, що на кінець 2009 року підприємство знаходилось у дуже скрутній ситуації, майже без обігових коштів, практично без прибутку, проте ще й з не повністю виплаченими кредитами.

А зараз розглянемо другу складову фінансових результатів підприємства, а саме - витрати. Витрати операційної діяльності групуються за наступними економічними показниками:

? матеріальні витрати;

? витрати на оплату праці;

? відрахування на соціальні заходи;

? амортизація;

? інші операційні витрати.

Елементи затрат є однаковими для всіх галузей і на їх основі складається кошторис витрат на виробництво - один із найважливіших розділів бізнес плану.

Аналіз витрат за елементами дає змогу:

? дослідити зміни у структурі собівартості порівняно з бізнес - планом;

? оцінити динаміку структури витрат;

? охарактеризувати галузеві особливості (матеріаломісткість, фондомісткість, енергомісткість, трудомісткість виробництва);

? встановити вплив науково-технічного прогресу, рівня кооперації та спеціалізації на зміну структури витрат;

? визначити найважливіші напрями пошуку резервів зниження собівартості.

Аналіз проводиться методом порівняння фактичної питомої ваги кожного елемента витрат на виробництво з плановою (з питомою вагою попереднього періоду). Оцінюють зміни в питомій вазі кожного елементу витрат у загальній сумі, тобто досліджують структуру витрат. Детальний аналіз структури витрат на виробництво потрібний для того, щоб виявити витрати, які є найбільш значущими для підприємства, або можуть стати такими в майбутньому. Не можна одержати помітну економію по витратах, які становлять, наприклад 1% від усіх витрат. Багато економістів сходяться на думці, що для одержання ефекту потрібно проаналізувати 20% витрат, які займають близько 80% у їх сукупній величині.

Розглядаючи структуру витрат підприємства потрібно оцінювати кожну статтю щодо її значущості і контрольованості чим ми й займемось в наступній таблиці.

Таблиця 2.6. Динаміка і структура витрат МПП «Веселка» у 2008-2009 роках (тис. грн.)

Показники	2007 р.	Питома вага у%	2008 р.	Питома вага у%	2009 р.	Питома вага у%	Відхилення (+,-), %
Матеріальні затрати	847	53,9	893	50,7	780	46,7	- 4
Витрати на оплату праці	409	26,0	477	27,1	518	31,0	+ 2,9
Відрахування на соцзаходи	156	9,9	182	10,3	200	12,0	+ 1,7
Амортизація	125	8,0	155	8,8	127	7,6	- 1,2
Інші операційні витрати	35	2,2	55	3,1	46	2,7	- 0,4
Разом	1571	х	1762	х	1671	х	- 9,5

З даної таблиці зрозуміло наступне: Найбільшу питому вагу у складі витрат підприємства займають матеріальні затрати. Це пояснюється тим, що підприємство намагаючись виготовляти насамперед якісну продукцію, вимушене закуповувати дорогі матеріали, оскільки заміна їх дешевшими аналогами призведе до автоматичного падіння якості, а якраз конкурентів з дешевою та неякісною продукцією на сьогоднішній день на ринку - більшість. Зменшення питомої ваги матеріальних затрат на 4% у 2009 році означає спад виробництва, а також збільшення обсягу інших видів витрат і як уже зазначалось, подальша їх мінімізація неможлива, як через проблему якості так і через постійний ріст цін на сировину.

В порівнянні з іншими видами витрат, збільшились витрати на оплату праці, а отже й суми відрахувань на соцзаходи, оскільки ці дві категорії є нерозривно пов'язаними між собою. Пояснюється ріст даного виду витрат дуже просто - зростанням мінімального рівня заробітної плати, нижче якого підприємство опуститись не може, а отже за подальшого спаду виробництва - доведеться зменшувати кількість працівників.

Амортизація та інші операційні витрати, які залежать від виробництва, як бачимо, також зменшились.

Аналіз досліджень проведених в другому розділі приводить до висновку, що підприємству потрібно працювати в трьох напрямках:

1. пошук джерел обігових коштів;

2. збільшення обсягів реалізації

3. зменшення собівартості продукції.

Як саме досягти цих цілей - ми розглянемо в наступному розділі.

3. Шляхи удосконалення діяльності МПП «Веселка»

3.1 Зарубіжний досвід розвитку малого бізнесу

малий економічний бізнес господарювання

Одним із ключових елементів ринкових перетворень виступає мале підприємництво. У розвинутих країнах малий бізнес є невід'ємною частиною ринкового господарства. Він, як джерело прогресивних економічних змін, набув особливої актуальності у 90-х роках: малі підприємства сприяють розвиткові конкуренції, створюють нові робочі місця, інтенсивно займаються науковими розробками, тощо. Крім того, малий бізнес є запорукою демократизації економіки та суспільного життя, чинником підтримання соціальної справедливості в суспільстві. Зарубіжний досвід підтверджує ефективність існування сектору малих підприємств в сучасній економіці. Будь-яка «здорова» економічна система не може обійтися без балансу великого та малого бізнесу. Малі підприємства відіграють провідну роль у зміні структури форм власності, оскільки фактично представляють приватні інтереси. В умовах масового закриття державних підприємств та стрімкого зростання безробіття розвиток малого підприємництва може створити багато можливостей для працевлаштування широких верств населення.

Проте малий бізнес має і деякі недоліки. Невеликий обсяг операцій лімітує можливості малого підприємства розширювати свою діяльність, а також вести великі наукові розробки. Малі підприємства відрізняються підвищеною вразливістю до коливань ринкової кон'юнктури, що призводить до частих розорень та банкрутств. Відповідно працівники малих компаній є менш соціально захищеними, ніж на великих фірмах. Розглянемо розвиток малого бізнесу в найбільш типових капіталістичних країнах США та Великобританії.

Мале підприємництво відіграє винятково важливу роль в економічному і соціальному житті США.

Так, ще в 1986-1990 р. невеликі фірми США робили більше 40% валового національного продукту і половину валового продукту приватного сектору.

У окремих сферах економіки малі підприємства домінують. Так, на їхню частку оптової торгівлі доводиться - 86% валового продукту приватного сектору, у сфері обслуговування - 81%, у будівництві - 80%, у фінансовій сфері - 60%, у роздрібній торгівлі - 55%, в обробній промисловості - 21%.

На малі фірми в зазначений період припадало майже половина всіх зайнятих у приватному секторі: - 12 млн. чол. у сфері обслуговування; - 10,1 у роздрібній торгівлі; -4,4 в оптової; в обробній промисловості зайняті - 8; у будівництві -4,3; на транспорті - 2; у видобувній промисловості - 0,5; у сільському господарстві - 0,8; 3,2 млн. чол. було зайнято фінансовою діяльністю. [19,19]

Особливо важливу роль малий бізнес відіграє у вирішенні проблем зайнятості: у 80-і роки 80% усіх нових робочих місць були створені дрібними підприємствами. Більше 100 млн. американців прямо або побічно заробляють засоби для існування завдяки малому підприємництву. Держава ж одержує мільярдні суми прибутків у вигляді податків із прибутку дрібних підприємств.

Процес розгортання малих підприємств тісно зв'язаний із галузевою специфікою й економічними механізмами, що діють у тієї або іншій країні. З цієї причини при оперуванні цифровими показниками і порівнянні досвіду розвитих капіталістичних країн із процесом формування малої економіки в Росії варто пам'ятати про розходження в рівнях розвитку інституціональної і виробничої інфраструктур, у галузевій структурі національного господарства, тобто необхідно враховувати соціокультурні особливості використовуваного досвіду.

У політиці уряду США як і в багатьох інших розвинених капіталістичних країнах допомога дрібному бізнесу займає особливе місце. Дрібні підприємства стали своєрідним індикатором загального стану справ в економіці. Невеликі підприємства найбільш чуйно реагують на зміну господарської кон'юнктури, падіння або підвищення норми прибули в галузях економіки. Хвиля розорень або утворення нових компаній зароджується передусім в немонополізованому секторі і лише пізніше, набравши силу, докочується до більш великих фірм, відбиваючись на їх діяльності.

У умовах погіршення відтворювання великі компанії знаходять «віддушину» у вигляді експорту капіталу. Дрібні фірми, як правило, не мають такої можливості. Це змушує їх для виживання інтенсивно переглядати свою виробничу і збутову діяльність. Ті з них, хто в обстановці 70-х початку 80-х років зуміли пристосуватися - вижили, інші - просто розорилися. (до речі, варто сказати що подібна ситуація склалась у нашій країні сьогодні). Однак, в свою чергу, розвиток малих підприємств при подоланні цієї кризи послужив важливим засобом оздоровлення економіки. І пояснюється це передусім тією роллю і функціями, які малий бізнес виконує.

По-перше, як вже відмічалося, він забезпечує необхідну мобільність в умовах ринку, створює глибоку спеціалізацію і кооперацію, без яких немислима його висока ефективність.

По-друге, він здатний не тільки швидко заповнювати ніші, що утворюються в споживчій сфері, але і порівняно швидко окупатися.

По-третє, - створювати атмосферу конкуренції.

По-четверте (і це, мабуть, саме головне), він створює те середовище і дух підприємництва, без яких ринкова економіка неможлива.

У світовій практиці вважається нормою державне заохочення малого бізнесу в інтересах товариства і держави. При цьому завдання держави полягає не в тому, щоб просто передати малим підприємствам фінансові, технічні й інші ресурси, і не в тому, щоб підтримувати їх за будь-яку ціну, а в тому, щоб створити правові й економічні умови для їхнього виживання, спроможності зростати і саморозвиватися в умовах ринку.

Діяльність малих підприємств у США входить у компетенцію спеціальної державної організації - Адміністрації малого бізнесу, створеної Конгресом США в 1953 р. На неї покладений обов'язок робити дрібним підприємцям фінансову консультаційну допомогу, сприяти в одержанні урядових замовлень і укладенню контрактів із великими підприємствами.

Президент США щорічно робить доповідь Конгресу про положення малого бізнесу. Конгрес США стверджує різноманітні програми допомоги розвитку дрібного бізнесу. Такі програми мають також різні урядові відомства (Міністерство торгівлі, сільського господарства, і т.д.). Бізнесменам допомагають інформацією, навчанням, консультуванням.

Наступні федеральні організації беруть участь у програмах по розвитку експорту малих підприємств і є учасниками Координаційного комітету по розвитку торгівлі: Торговельна палата США, Департамент сільського господарства, транспорту, енергетики, утворення, праці, фінансів, оборони. Торгове представництво США, Експортно-імпортний банк США, Агентство розвитку торгівлі. Велика увага приділяється малому бізнесу на регіональному рівні.

Так, у 1983 р. при Уейнському університеті штат Мічиган створений Центр розвитку малого бізнесу для реалізації програм по консультації, навчанню, дослідженню і правовому захисту малого бізнесу. [22, 10]

Мета цієї федеральної програми, що має законодавчу основу і, керівництво якої здійснюється разом з Адміністрацією малого бізнесу США, визначена в такий спосіб:

- забезпечити послідовне консультування малих фірм у штаті Мічиган через 13 регіональних відділень;

- розробити і реалізувати практичні навчальні програми з проблем малого бізнесу;

- вивчити специфічні проблеми малого бізнесу в штаті Мічиган;

- представляти інтереси малого бізнесу з питань правового захисту разом з іншими суспільними і приватними організаціями.

Відповідно до законодавства кредитування суб'єктів малого підприємництва здійснюється на пільгових умовах із компенсацією відповідної різниці кредитним організаціям за рахунок засобів фондів підтримки малого підприємництва, що вправі компенсувати кредитним організаціям цілком або частково недоотримані ними прибутки при кредитуванні суб'єктів малого підприємництва на пільгових умовах. Такий же порядок передбачений при страхуванні суб'єктів малого підприємництва.

Розглянемо специфіку розвитку малого підприємництва у Великобританії. Підйом малого бізнесу в 80-і роки пояснюється рядом обставин. Серед них найбільш важливі - структурно-технологічна перебудова виробництва і швидкий розвиток «економіки базованої на знаннях». Підйому малого підприємництва сприяла політика консервативного керування, значні фінансові пільги, створення розгалуженої мережі спеціалізованих програм, консультативних служб, курсів по вивченню техніки бізнесу. А також, швидкий темп зростання малого бізнесу нероздільний від загальної економічної ситуації в країні. А вона була сприятливою і з 1982 року іде неперервний ріст економіки; об'єм ВНП за 1985-1990 р.р. виріс на 20%; пройшло оздоровлення фінансів; інфляція знизилась до 5-7%

Зараз особливо велика роль малого бізнесу в сфері організаційних і технологічних нововведень. Вони дають швидший рух найновішим технічним і комерційним ідеям, випуску високотехнологічної продукції, він виступає провідником науково-технічного процесу.

Частина малого підприємництва являється особливим і причому важливим сегментом господарства країни. Малі підприємства діють в промисловому виробництві, в готельному господарстві і в громадському харчуванні, в сфері побутових послуг, професійних і ділових послуг, будівництві. Із загального числа приватних компаній на долю малих приходиться: в торгівлі - 65%, в будівництві - 38%, в обробній промисловості - 27%, в секторі побутових послуг - 23%, в охороні здоров'я - 18%, в секторі ділових послуг - 13%, в транспорті і комунальних послугах - 10%. [19, 8]