Організація ритмічної та бездефектної роботи підприємства (на прикладі ВАТ "Рівненський машинобудівний завод")
Формування та структура виробничого процесу, принципи його організації. Сутність та значення ритмічної роботи, розрахунок її показників. Аналіз причин, що призводять до випуску бракованої продукції на заводі. Шляхи забезпечення бездефектності виробництва.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.03.2012 |
| Размер файла | 189,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
1
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи виробництва як форма забезпечення ефективної діяльності підприємства
1.1 Організація виробництва, як форма забезпечення ефективної діяльності підприємства
1.2 Формування та структура виробничого процесу
1.3 Основні принципи організації виробничого процесу
Розділ 2. Організація ритмічної та бездефектної роботи підприємства
2.1 Ритмічна робота підприємства, її сутність та значення
2.2 Показники ритмічності, її розрахунок
2.3 Якість продукції, система показників та управління якістю на підприємстві
2.4 Шляхи підвищення бездефектності та ритмічності роботи підприємства
Розділ 3. Розрахунково-аналітична частина ВАТ “Рівненський машинобудівний завод”
3.1 Коротка характеристика ВАТ “Рівненський машинобудівний завод”
3.2 Ритмічна та бездефектна робота ВАТ “Рівненський машинобудівний завод”
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Найважливіше завдання будь-якого підприємства - рентабельна і стабільна робота. Одним з найважливіших завдань є створення системи якісної постачання підприємств для забезпечення ритмічної бездефектної та ефективної роботи.
Одним із побічних показників якості продукції вважається дефект, тобто зіпсовані деталі, вузли й готові вироби.
Дефект може бути непоправним і поправним. Останній за певних додаткових затрат праці та заробітної плати можна перетворити на якісну продукцію.
У цій курсовій роботі докладніше ми розглянемо бездефектність на ВАТ “Рівненський машинобудівний завод”.
Ритмічність виробництва - це найважливіший принцип організації виробничого процесу, який передбачає систематичне виконання всіма виробничими ланками підприємства та об'єднання завдань плану з випуску продукції відповідного асортименту та якості за заздалегідь встановленим графіком.
Ритмічної можна вважати роботу підприємства, при якій випуск продукції мав місце в таких кількостях, в яких це передбачалося графіком. Причому графік повинен виконуватися за будь-який період, а не тільки за рік, квартал, місяць. Зазвичай за тривалі періоди суттєві відхилення від графіка не мають місця, з чого ще не випливає, що підприємство працює ритмічно.
Актуальність дослідження ритмічності виробничої діяльності підприємства обумовлюється тим, що неритмічна робота приводить до значних втрат у народному господарстві. Величина їх особливо зростає в умовах, коли в країні створений і успішно функціонує єдиний народногосподарський комплекс.
Останнє призвело до посилення взаємозв'язків між різними господарськими підрозділами, взаємозумовленості змін на них рівня витрат і результатів. Тому неритмічна робота має наслідком зменшення обсягу виробництва продукції, труднощі в її реалізації, транспортування, що, в кінцевому рахунку, призводить до зменшення обсягу реалізованої продукції, що і підтверджує актуальність теми курсової роботи.
Метою курсової роботи є розглянути та проаналізувати особливості організації ритмічної роботи підприємства.
У ході роботи слід розглянути та виконати ряд завдань:
- Організацію виробництва, як форму забезпечення ефективної діяльності підприємства;
- Формування і структуру виробничого процесу;
- Основні принципи організації виробничого процесу;
- Ритмічна робота підприємства, її сутність та значення ;
- Показники ритмічності, її розрахунок;
- Якість продукції,система показників та управління якістю на підприємстві;
- Шляхи підвищення бездефектності та ритмічності роботи підприємства;
- Розглянути підприємство ВАТ «Рівненський машинобудівний завод»;
- Ритмічну та бездефектну роботу.
Об'єктом курсової роботи є організація ритмічної та бездефектної роботи виробництва.
Предметом курсової роботи є аналіз ритмічності та бездефектність підприємства.
У роботі використовувалися навчальні посібники з організації виробництва, економіки підприємства, а також власні розробки автора. У роботі використовувалися методи аналізу наукової та навчальної літератури, аналітичні, статистичні та математичні методи.
Питання які розглядаються в курсовій роботі висвітлені в роботах таких науковців, як Шкарабан Степан Іванович - доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економічного аналізу, заслужений діяч науки і техніки України, Харів Петро Степанович - кандидат економічних наук, професор кафедри економіки підприємств і корпорацій
Розділ 1. Теоретичні основи виробництва як форма забезпечення ефективної діяльності підприємства
1.1 Організація виробництва, як форма забезпечення ефективної діяльності підприємства
Організація виробництва - це процес упорядкування, координації й оптимізації у просторі й часі науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт, освоєння та виготовлення продукції для задоволення потреб споживачів та виготовлення продукції для задоволення потреб споживачів і отримання прибутку. Вона розглядає загальні закономірності організація виробничих систем, формування й методи здійснення виробничих процесів виготовлення конкурентоспроможної продукції при раціональному використанні трудових, матеріально-технічної та фінансових ресурсів. [7]
Іншими словами, організація виробництва, це координація й оптимізація в часі та просторі всіх матеріальних і трудових елементів виробництва з метою досягнення визначені терміни найефективнішого виробництва результату.
Організація виробництва базується на технології виробничих процесів-сукупності методів і засобів, при яких здійснюються перетворення матеріальних ресурсів, інформації та їхніх комплектів в кінцевий продукт.
Технологія виробничих процесів реалізується за допомогою організації виробництва, і фактично формує основу виробничої системи, зумовлюючи динаміку виробничого процесу.
Організація виробництва розглядає і вирішує наступні завдання:
1. Формування теоретичних основ організації виробничої діяльності підприємства.
2. Організацію процесів створення й освоєння випуску нової чи вдосконалення продукції, яку випускає підприємство.
3. Організацію виробничих процесів.
Вирішення поставлених завдань значною мірою забезпечить ефективне господарювання підприємства.
1.2 Формування та структура виробничого процесу
Виробничий процес - це сукупність взаємозв'язаних дій людей, засобів праці та природи, потрібних для цілеспрямованого, постійного перетворення вихідної сировини та матеріалів у готову продукцію, яка призначена як для споживання, так і для подальшої переробки. [4]
Основними елементами виробничого процесу є:
- Праця як свідома діяльність людини;
- Предмет праці (служать для їх перетворення у готову продукцію);
- Засоби праці (використовується людиною для перетворення переметів праці у готову продукцію).
На сучасних підприємствах процес виробництва досить складний. Він поєднує велику кількість окремих процесів, які уторують структуру виробничого процесу.
Виробничі процеси на підприємстві залежмо від їх ролі у виготовлені продукції по діляться на три види.
1. Основні-процеси, що безпосередньо пов'язані з перетворенням предметів праці у готову продукцію. Результаті основних виробничих процесів випускається продукція яка передбачена планом підприємства.
2. Допоміжні-процеси, які лише сприяють безперебійній роботі підприємства, але безпосередньої у часті у виготовленні продукції не беруть.
3. Обслуговуючі-процеси, що створюють умови для здійснення основних та допоміжних процесів (транспорті та складські процеси.).
Головна відмінність між основними та допоміжними процесами полягає в тому, що продукт, вироблений у результаті основного виробничого процесу, надходить на ринок, а продукт отриманий під час допоміжного процесу, споживається в межах підприємства.
Залежно від стадії виробничого циклу виробничі процеси поділяються:
1. Підготовчі-процеси, що призначені для виконання операції підготовки живої праці, предметів і засобів праці до перетворення предметів праці в корисний (кількісний) продукт.
2. Перетворювальні-процеси, під час яких відбувається переробка предметів прачі (в кінцевий продукт) за рахунок реалізації перетворювальної функції. Перетворення предметів праці здійснюються шляхом ціле спрямованої зміни форми, розмірів, зовнішнього вигляду, фізичних чи хімічних властивостей тощо.
3. Кінцеві-процеси (завершальної стадії), які полягають у підготовці результатів попереднього перетворення в кінцеву продукцію для подальшого споживання.
За ступенем авторизації виробничі процеси поділяються на:
1. Ручні ? процеси, які виконуються робітником без застосування машин і механізмів.
2. Механізовані ? процеси, що виконують робітниками за допомогою машині механізмів.
3. Машинні ? процеси, що виконуються машинами, якими управляє робітник.
4. Автоматизовані ? процеси, які виконуються машинами під наглядом робітника.
5. Автоматичні ? процеси, що виконуються без участі робітника спеціальними машинами за попередньо розробленою програмою, тобто з використанням сучасної комп'ютерної та мікропроцесорної техніки.
6. Апаратні ? процеси, що здійснюється в спеціальних апаратах в автоматичному чи автоматизованому режимах.
Залежно від характеру впливу на предмети праці виробничий процес поділяється на такі специфічні процеси;
1. Підготовчий ? процес, що включає операції з доставки заготовок, інструменту, оснащення, та підготовки до робочого місця.
2. Технічний ? процес, що безпосередньо пов'язаний із перетворенням ресурсів у готову продукцію.
3. Процес контролю який передбачає контрольно-вимірних операцій для досягнення відповідності продукції технічним та іншим умовам та вимогам.
4. Процеси транспортування і складування пов'язані з переміщенням і зберіганням продукції усього виробничого циклу, а також інтегрують виробничий процес в одне ціле та забезпечують узгодженість окремих операцій у часі.
За перебігом у часі виробничі процеси а виділяються на:
1. Дискретні (перервні), для яких характерні циклічність і наявність технологічних перерв.
2. Безперервні - у яких відсутні перерви між різними видами операціями.
Основною структурною одиницею виробничого процесу є операція - завершена частина виробничого процесу, яка виконується на одному робочому місці, над тим самим предметом праці без переналагодження устаткування.
Розрізняють основні та допоміжні операції.
При основній операції предмет обробки зміню свою форму, розмір, певні властивості, якісні характеристики. Допоміжні операції забезпечують нормальне виконання основних операцій.
Уміння раціонально організувати виготовлення виробу полягає в тому, щоб розділити складний процес на прості операції, а потім звести їх у єдиний комплекс таки чином, щоб забезпечити випуск готової продукції (виробів) у необхідній номенклатурі та кількості у потрібний термін [8].
1.3 Основні принципи організації виробничого процесу
Раціонально організація виробничого процесу залежить від певного принципу.
До них належать: спеціалізація пропорційність, паралельність, прямо точність, безперервність ритмічність автоматичність та гнучкість.
Принцип спеціалізації означає розподіл праці між окремими підрозділами підприємства та робочими місцями в процесі виробництва та їх кооперування. Цей принцип характеризує обмеження та стабільну номенклатурою продукції, яка виготовляється в кожному виробничому підрозділі [9].
Розрізняють наступні види спеціалізації на підприємстві:
- функціональна - допоміжні та обслуговуючі виробництва об'єднуються в окремі самостійні підрозділи та виконують певні функції;
- предметна - передбачає закріплення певної номенклатури виробів за окремими цехами;
- по детальна - полягає в закріпленні за певними підрозділами підприємства виготовленні технічного однорідних деталей;
- технологічна - означає закріплення за кожним цехом та виробничою дільницею певної частини виробничого процесу.
Принципи пропорційності передбачають відносну однакову продуктивність за одиницю часу взаємопов'язаних підрозділів підприємства, а в їх межах - дільниці, бригад та робочих місць.
Принципи паралельності передбачають одночасне виконання окремих операцій та процесів.
Принцип паралельності найчастіше виконується в умовах серійного та масового виробництва і включає в себе:
- паралельне виготовлення різноманітних вузлів, деталей, агрегатів для полегшення готового виробу складання
- одночасне виконання різноманітних технологічних операцій при обробленні однакових деталей та паралельно розміщеному обладнанні.
Принцип прямо точності означає найкоротшого шляху проходження виробами всіх стадій і операцій виробничого процесу від запуску матеріалів до випуску готової продукції без зустрічних і зворотних переміщень. Для дотримання цього принципу цеху, дільниці та робочі місця по можливості розміщують за ходом технологічного процесу, а допоміжні виробництва та обслуговуючі служби тримають якнайближче до тих структурних підрозділів, які в процесі виробництва їх вони обслуговують.
Принцип безперервності виробничого процесу означає скорочення часу і перерва між суміжними технологічними операціями при виробництві конкретних виробів оптимального виду руху предметів праці у виробництві.
Принцип ритмічності означає рівномірний випуск продукції у певні проміжки часу.
За додержання цього принципу в одинакові проміжки часу виготовляють однакову або типу, цього рівно зростає, кількість продукції, забезпечує рівномірне завантаження робочих місць.
Принцип автоматичності передбачає автоматизацію виробничих процесів, економічно обґрунтоване збільшення людини від безпосередньої участі у виконанні операції виробничого процесу, що сприяє збільшенню обсягів.
Принцип гнучкості означає оперативну адаптацію виробничого процесу до змін організаційно-технічних умов, пов'язаних із переходом на виготовлення нової продукції або з її модернізацією.
Ступінь гнучкості можна визначити кількістю витраченого часу та сумою додаткових витрат, що необхідна підприємству при цьому переході на виробництві цього виду продукції або її модифікації.
Всі перераховані принципи раціональної організації виробничого процесу взаємопов'язані, доповнюють один одного і різною мірою реалізують у практичній виробничій діяльності підприємства. [4]
Розділ 2. Організація ритмічної та бездефектної роботи підприємства
2.1 Ритмічна робота підприємства, її сутність та значення
Ритмічність виробництва - це найважливіший принцип організації виробничого процесу, який передбачає систематичне виконання всіма виробничими ланками підприємства та об'єднання завдань плану з випуску продукції відповідного асортименту та якості за заздалегідь встановленим графіком. [2]
Ритмічність виробництва створює умови для більш повного і рівномірного використання обладнання і робочого часу, скорочення запасів незавершеного виробництва і прискорення оборотності оборотних коштів. Аритмічність призводить до порушення нормального графіка роботи працівників та невиправданих втрат робочого часу, штурмівщини, до погіршення якості продукції. Вона - причина порушення термінів постачання продукції споживачам, безперебійності виробничого процесу в ін. ланках виробництва.
Ритмічність виробництва забезпечується ретельною відпрацюванням технологічного процесу, впровадженням прогресивних методів організації виробництва і створенням страхових і оборотних запасів матеріалів, напівфабрикатів і незавершеного виробництва. Розробляються і строго дотримуються виробничі графіки виготовлення продукції для раціонального використання виробничих ресурсів, а також задоволення потреб споживачів у встановлені терміни.
Виконання календарно-виробничого графіка контролюється в процесі виробництва, коли усуваються негативні відхилення в роботі окремих ланок і створюються умови для поширення і використання передового досвіду. Найбільш повно ритмічність виробництва досягається в умовах масового виготовлення однотипної продукції при потокової організації виробництва. Вона характеризується випуском однакової кількості напівфабрикатів та готових виробів в рівні проміжки часу.
Ритмічність - рівномірний випуск продукції відповідно до графіка в обсязі та асортименті, передбаченому планом.
За невиконані поставки продукції підприємство платить штрафи, несвоєчасно надходить виручка, перевитрачається фонд оплати праці, зростає собівартість продукції, падає прибуток.
З метою раціональної організації виробничого процесу слід дотримуватися низки принципів, тобто тих вихідних положень, на основі яких здійснюються побудова, функціонування і розвиток виробництва. Принцип спеціалізації означає поділ праці між окремими підрозділами підприємства і робочими місцями та їх кооперування в процесі виробництва. Реалізація цього принципу передбачає закріплення за кожним робочим місцем і кожним підрозділом суворо обмеженої номенклатури робіт, деталей або виробів.
Принцип пропорційності передбачає щодо рівну продуктивність в одиницю часу взаємопов'язаних підрозділів підприємства. Недотримання принципу пропорційності веде до диспропорцій, внаслідок чого погіршується використання устаткування і робочої сили, зростає тривалість виробничого циклу, збільшуються заділи.
Принцип паралельності передбачає одночасне виконання окремих операцій або частин виробничого процесу. Цей принцип базується на положенні про те, що частини виробничого процесу повинні бути суміщені в часі і виконуватися одночасно. Дотримання принципу паралельності веде до скорочення тривалості виробничого циклу, економії робочого часу. Принцип прямоточності передбачає таку організацію виробничого процесу, при якій забезпечується найкоротший шлях руху предметів праці від запуску сировини і матеріалів до отримання готової продукції. Дотримання принципу прямоточності веде до упорядкування вантажопотоків, скорочення вантажообігу, зменшення витрат на транспортування матеріалів, деталей і готових виробів.
Принцип ритмічності означає, що весь виробничий процес і складові його частини з виготовлення заданої кількості продукції повторюються через рівні проміжки часу. Розрізняють ритмічність випуску продукції, ритмічність роботи і ритмічність виробництва.
Ритмічністю випуску називається випуск однакового або рівномірно збільшується (зменшується) кількості продукції за рівні відрізки часу. Ритмічність роботи - це виконання рівних обсягів робіт за рівні інтервали часу. Ритмічність виробництва означає дотримання ритмічного випуску продукції і ритмічність.
Принцип безперервності передбачає скорочення або ліквідацію перерв у процесі виробництва готової продукції. Принцип безперервності реалізується в таких формах організації виробничого процесу, при яких всі його операції здійснюються безперервно, без перебоїв, і всі предмети праці безперервно рухаються з операції на операцію. Це скорочує час на виготовлення продукції та зменшує простої обладнання і робочих.
Принцип технічної оснащеності орієнтує на механізацію та автоматизацію виробничого процесу, усунення ручної, монотонного, важкого, шкідливого для здоров'я людини праці. Дотримання принципів організації виробничих процесів має велике практичне значення, воно сприяє раціональному використанню потенціалу підприємства і підвищенню ефективності його роботи.
Ритмічної можна вважати роботу підприємства, при якій випуск продукції мав місце в таких кількостях, в яких це передбачалося графіком. Причому графік повинен виконуватися за будь-який період, а не тільки за рік, квартал, місяць. Зазвичай за тривалі періоди суттєві відхилення від графіка не мають місця, з чого ще не випливає, що підприємство працює ритмічно.
Ритмічність роботи впливає і на використання виробничих потужностей. Неритмічна робота, як правило, свідчить про їх недовикористання.
Збільшенню виробничої потужності підприємства сприяють підвищення кваліфікації працюючих, впровадження прогресивних, технічно обґрунтованих норм виробітку, продуктивності обладнання, усунення диспропорцій між окремими ділянками виробництва. Недовикористання виробничої потужності завжди має кваліфікуватися як негативне явище, в ході проведення аналізу повинні бути не тільки виявлені резерви, а й намічені заходи щодо їх залучення в дію [3].
Аритмічність - це сума позитивних і негативних відхилень у випуску продукції від плану за кожний день (тиждень, декаду). Чим менш ритмічно працює підприємство, тим вище показник аритмічності.
Причини аритмічності:
Внутрішні:
1. Тяжкий фінансовий стан підприємства;
2. Низький рівень організації технології та матеріально-технічного забезпечення підприємства;
3. Низький рівень планування і контролю.
Зовнішні:
1. Несвоєчасна постачання сировини й матеріалів постачальниками;
2. Брак електроенергії.
Таким чином, можна зробити висновок, що ритмічність виробництва та діяльності підприємства є найважливішим завданням у діяльності кожного підприємства.
2.2 Показники ритмічності, її розрахунок
Для оцінки виконання плану по ритмічності використовуються прямі і непрямі показники. Прямі показники - коефіцієнт ритмічності, коефіцієнт варіації, коефіцієнт аритмічності. Непрямі показники ритмічності - наявність доплат за понаднормові роботи, оплата простоїв з вини господарюючого суб'єкта, втрати від шлюбу, сплата штрафів за недопоставку і несвоєчасну відвантаження продукції, наявність наднормативних залишків незавершеного виробництва і готової продукції на складах [11].
Оцінка ритмічності здійснюється наступним чином:
1. За даними звітного періоду складається графік фактичного випуску продукції. На кожен робочий день цього періоду розраховується фактичний обсяг випущеної продукції у відсотках від усього обсягу.
2. Розраховується середньоденної плановий випуск продукції у відсотках від усього обсягу [8]:
, (2.1)
де n раб - число робочих днів у досліджуваному періоді.
3. На кожен робочий день фактичний обсяг випущеної продукції у відсотках від усього обсягу порівнюється з плановим. Якщо фактичний менше планового, то в залік виконання плану по ритмічності на цей день приймається фактичний обсяг. В іншому випадку - плановий.
4. Визначається сума обсягів продукції, прийнятих до зарахування плану по ритмічності. Вона і характеризує відсоток виконання цього плану.
Один з найбільш поширених показників - коефіцієнт ритмічності. Величина його визначається шляхом підсумовування фактичних питомих ваг випуску за кожен період, але не більше планового випуску їх рівня.
Коефіцієнт ритмічності (k p) показує, яка частина запланованого випуску була випущена без порушення графіка. Його розраховують методом «найменшого числа".
, (2.2)
де: ВП i ф в межах пл. - випуск продукції за i-й період за умови, що він не перевищує планове завдання;
ВП i пл. - Плановий випуск продукції.
Таким чином, коефіцієнт ритмічності ніколи не буде вище одиниці, так як при перевиконанні планового завдання фактичний випуск приймається рівним плановому.
Часто для спрощеної характеристики ритмічність виробництва використовують показник фактичного питомої ваги випуску продукції у відповідні періоди часу (по декадах, тижнів, місяців) і його зіставлення з розрахованим за планом.
Розрахунок коефіцієнта ритмічності можна провести за будь-який проміжок часу (місяць, декаду, тиждень) поділом фактичного випуску продукції в межах плану за аналізований період у натуральному виразі на плановий випуск продукції.
Перевага цього методу в тому, що він базується на плановому графіку випуску продукції.
Передумови для ритмічної роботи всіх взаємопов'язаних підрозділів підприємства створює оперативно-виробниче планування, важливою особливістю якого є органічний ув'язка головних напрямків рівня ритмічності: планування, технічної підготовки виробництва і матеріально-технічного постачання.
Своєчасна розробка єдиного і добового графіків випуску готової продукції дозволяє працівникам служби постачання забезпечувати цехи всіма матеріальними і комплектуючими виробами з урахуванням встановленого цехах випередження відносно один одного.
Ритмічність виробництва забезпечується виконанням багатьох функцій управління, підвищенням організованості виробництва і праці.
Вона в чималому ступені залежить від діяльності керівників і керівництва людьми в цеху, істотно впливає на його економічні результати.
Рівномірний випуск продукції даним основним цехом забезпечує стійкість роботи наступних за ним з технічної ланцюжку підрозділів і підприємства в цілому щодо виконання своїх договірних зобов'язань.
Ритмічність виробництва цеху характеризується коефіцієнтом ритмічності випуску готової продукції k р, який визначається за формулою:
, (2.3)
де y - фактична кількість виготовлених виробів, прийняте в залік;
П - план виготовлення виробів за періодами часу.
В умовах поточного виробництва ритмічність може вимірюватися середнім лінійним відхиленням від розрахункового темпу потокової лінії:
, (2.4)
де у - середнє лінійне відхилення;
t - фактичний темп потокової лінії; n - число спостережень.
Коефіцієнт варіації (kв) визначається як відношення середньоквадратичного відхилення від планового завдання за добу (декаду, місяць, квартал) до середньодобового (середньодекадного, середньомісячного, середньоквартального) планового випуску продукції:
, (2.5)
де х 2 - квадратичне відхилення від середньодекадного завдання;
n - число планових завдань;
х - середньодекадне завдання за графіком.
Для оцінки ритмічності виробництва на підприємстві розраховується також показник аритмічності - як сума позитивних і негативних відхилень у випуску продукції від плану за кожний день (тиждень, декаду). Чим менш ритмічно працює підприємство, тим вище показник аритмічності.
Коефіцієнт аритмічності (k арит) - це відносний показник, значення якого визначається як сума позитивних і негативних відхилень у виробництві продукції від плану за кожну зміну.
При аналізі ритмічності також необхідно визначити вартість невипущеної продукції у встановлені планом-графіком терміни в результаті неритмічної роботи підприємства.
Вартість недовипущеної продукції (-УВП) визначається шляхом множення планового обсягу випуску на коефіцієнт аритмічності:
. (2.6)
Резерв збільшення випуску продукції за рахунок ліквідації аритмічності.
(2.7)
Для оцінки ритмічності виробництва на підприємстві розраховується також показник аритмічності як сума позитивних і негативних відхилень у випуску продукції від плану за кожний день (тиждень, декаду). Чим менш ритмічно працює підприємство, тим вище показник аритмічності. Чим ближче коефіцієнт ритмічності виробництва до одиниці, тим рівномірніше виконання завдання.
Наслідки аритмічності:
- збільшення кількості браку і відходів сировини і матеріалів;
- погіршення якості продукції;
- збільшення собівартості;
- порушення графіків відвантажень і реалізації продукції;
- сплата штрафів.
У процесі аналізу необхідно підрахувати упущені можливості підприємства з випуску продукції у зв'язку з неритмічною роботою. Це різниця між фактичним і можливим випуском продукції, розрахованим виходячи з найбільшого середньодобового (середньодекадного) обсягу виробництва.
Дослідження проводяться як в цілому по підприємству, так і за окремими видами продукції. У висновках вказується рівень виконання плану по підприємству, виробам, винуватці невиконання. На закінчення аналізу розробляють конкретні заходи щодо усунення причин неритмічної роботи.
2.3 Якість продукції, система показників та управління якістю на підприємстві
У розвитку суспільного виробництва надзвичайно важливу роль відіграє якість тих матеріальних благ, що виробляються підприємством ми галуззю.
Якість продукції - це сукупність її споживчих властивостей, що здатні задовольняти потреби споживачів. Якісною вважається продукція, що відповідає вимогам стандартів і технічних умов і задовольняє потреби споживачів.
Значення підвищення якості продукції полягає в тому, що недостатній рівень якості мас негативні економічні, соціальні та екологічні наслідки. Економічні наслідки полягають у втратах матеріальних і трудових ресурсів, затрачених на виготовлення транспортування і збереження недоброякісної продукції, додаткові витрати на ремонт техніки; втрати у виробничій інфраструктурі тощо. Соціальні наслідки проявляються у зниженні темпів росту добробуту населення, падінні престижу вітчизняних товарів, зменшені прибутків підприємств та ін.
Екологічні наслідки -- це додаткові втрати на очищення земельних ресурсів, водного і повітряного басейнів, на оздоровлення населення, втрати продуктивності сільськогосподарського виробництва через складну екологічну ситуацію і т. ін. Продукція кожної галузі має ряд показників, якими характеризується її якість. Основними показниками, що характеризують якість поліграфічної продукції є її зміст, зовнішній вигляд, поліграфічне виконання, якість основних матеріалів, а також зручність і практичність у використанні [7].
У процесі господарської діяльності важливо не тільки правильно оцінювати якість окремих виробів, але й визначити загальний рівень якості продукції підприємства.
Для цього використовується система загальних показників, основними з яких є:
- коефіцієнт оновлення асортименту;
- частка сертифікованої продукції;
- частка продукції, призначеної для експорту;
- обсяг товарів, реалізованих за зниженими цінами;
- коефіцієнт сортності;
- питома вага браку в загальному випуску товарної продукції.
У тісному взаємозв'язку з якістю продукції перебуває її конкурентоспроможність.
Конкурентоспроможність - це характеристика товару, що відображає її відмінність від товару-конкурента як за ступенем задоволення конкретної потреби, так і за витратами на його забезпечення.
Основними чинниками забезпечення конкурентоспроможності продукції є:
1) продукт - відображає рівень якості продукції, її стиль, унікальність, гарантії та рівень обслуговування, зручність у використанні;
2) ціна - рівень ціни порівняно з іншими конкурентами, систему знижок, форми оплати та можливість відстрочки у платежах тощо;
3) канали збуту - характеризує форми збуту, стан ринку, систему транспортування та складування;
4) реалізація - відображає ефективність діяльності маркетингових служб, дієвість реклами, використання систем просування товару на ринок тощо;.
5) рівень кадрового потенціалу та управлінських структур - кваліфікаційний рівень персоналу підприємства, ефективність використання кадрового потенціалу, прогресивність управлінської структури та її мобільність.
Основними шляхами підвищення якості та конкурентоспроможності продукції є:
- виробничо-технічні;
- організаційні;
- економічні;
- соціальні.
Умови ринку вимагають комплексного використання перелічених можливостей забезпечення виробництва якісної конкурентоспроможної продукції.
2.4 Шляхи підвищення бездефектності та ритмічності роботи підприємства
Одним із побічних показників якості продукції вважається дефект, тобто зіпсовані деталі, вузли й готові вироби.
Дефект може бути непоправним і поправним. Останній за певних додаткових затрат праці та заробітної плати можна перетворити на якісну продукцію.
На відміну від загальної величини дефекту тобто суми цін продукції, яку не можна реалізувати, втрати від дефекту - це ті витрати, які бере на свій рахунок, тобто на собівартість, підприємство. У (табл. 2.1) наведено порядок розрахунку цих двох сум.
Під час аналізу підраховують не тільки загальну суму дефекту, а й відносну його величину. Останній показник є дуже зручним для вивчення динаміки утворення дефекту. Далі необхідно вивчити види, причини й місця виникнення дефекту. Важливим є визначення також винуватців дефекту, рівня їхньої кваліфікації і сумлінності.
Табл. 2.1 ? Дефект і втрати від нього, тис. грн.
|
Показник |
За минулий період |
За звітний період |
Відхилення |
|
|
1. Собівартість дефектних виробів і деталей |
30 |
28 |
-2 |
|
|
2. Витрати на виправлення дефекту |
15 |
12 |
-3 |
|
|
3. Загальна сума дефекту |
45 |
40 |
-5 |
|
|
4. Вартість дефекту за ціною використання |
3 |
4 |
+1 |
|
|
5. Суми, утримані з постачальників за неякісні матеріали та комплектуючі вироби |
3 |
2 |
-1 |
|
|
6. Суми, утримані з винуватців дефекту |
1 |
- |
-1 |
|
|
7. Усього повернуто та утримано |
7 |
6 |
-1 |
|
|
8. Втрати від дефекту |
38 |
34 |
-4 |
|
|
9. Виробнича собівартість продукції |
7030 |
7145 |
? |
|
|
10. Частка в собівартості продукції,% |
||||
|
а) дефекту продукції |
0,64 |
0,56 |
-0,08 |
|
|
б) втрат від дефекту |
0,54 |
0,48 |
-0,06 |
Серйозною проблемою може стати так званий прихований дефект, який з різних причин не обліковується під час визначення обсягів робіт, хоч уникнути при цьому фіксації перевитрат ресурсів здебільшого неможливо, як неможливо приховати збільшення питомих витрат основних ресурсів на одиницю відповідної продукції.
Прихований брак може мати статус доброякісної продукції. Таке явище є наслідком зменшення вимогливості відділу технічного контролю або його недбалості.
Прихований дефект створює враження доброї організації виробництва, його безпроблемності. Проте він накопичується в складі незавершеного виробництва і поступово збільшує ту його частку, котра непридатна для дальшого виробництва. Він порушує ритм роботи і спричиняє несподівані збитки в майбутньому.
Отже, оперативний аналіз випуску продукції має включати як обов'язковий елемент інформацію стосовно кількості зафіксованого дефекту, причин і місць його виникнення та вжитих запобіжних заходів.
Важливі умови профілактики дефекту:
- висока культура й організація виробництва;
- стабільний ритм роботи й постачання;
- запровадження у виробництво сучасних технологій і устаткування;
- підвищення кваліфікації персоналу, його дисциплінованості й відповідальності.
Варто пам'ятати, що між якістю продукції і величиною дефекту існують складні й суперечливі зв'язки. Зростання кількості бракованої продукції не обов'язково спричиняє загальне погіршання її якості, як це іноді вважають. Рівень дефекту - це передусім показник якості роботи, налагодженості технологічних процесів та існуючої організації виробництва. Боротьба з високим рівнем дефекту та низькою якістю продукції потребує не розроблення поточних заходів, а створення збалансованої і складної системи бездефектної праці.
При організації роботи будь-якого підприємства слід пам'ятати, що ритмічність виробництва передбачає виконання виробничих завдань кожен день, зміну і не тільки в цілому по підприємству, а й по кожному цеху і робочого місця у відповідності із заданими термінами і показниками якості продукції.
Ритмічність виробництва має сприяти збільшенню випуску продукції, зниження її собівартості, раціональної завантаженні та повного використання виробничої потужності, підвищенню дисципліни і продуктивності праці.
Ритмічна робота є основною умовою своєчасного випуску та реалізації продукції. Неритмічність погіршує всі економічні показники діяльності підприємства:
- Знижується якість продукції;
- Збільшуються обсяги НЗВ і надпланові залишки на складах готової продукції;
- Сповільнюється оборотність капіталу;
- Не виконуються договірні зобов'язання, підприємство платить штрафи за несвоєчасну відвантаження;
- Несвоєчасно надходить виручка;
- Перевитрачається НЗВ, фонд заробітної плати і т.д.
Все це призводить до погіршення фінансового становища підприємства, підвищення собівартості продукції, зменшення прибутку.
Регулювання виробничої діяльності та забезпечення ритмічності може бути успішним при використанні методів стандартизації. Сьогодні важко зустріти керівника або спеціаліста підприємства, який не використовував би у своїй роботі методи і засоби стандартизації. Забезпечення ритмічності виробництва, досягнення високих якісних показників, ефективне використання виробничих ресурсів, впровадження у виробництво нової техніки і технології, поліпшення умов і охорона праці, захист навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів - ці та багато інших проблем сучасності без стандартизації вирішити не можна [4].
Стандартизація грунтується на останніх досягненнях науки, техніки та практичного досвіду, вона не тільки визначає рівень розвитку виробництва, а й стимулює прогрес науки і техніки. Стандартизація стає одним з найважливіших засобів поліпшення організації суспільного виробництва, здійснення економічної і технічної політики держави, прискорення науково-технічного прогресу, ефективного управління факторами інтенсифікації економіки.
Важливу роль у забезпеченні ритмічності виробництва відіграє планування і прогнозування. Планування та прогнозування виробництва, облік і контроль із застосуванням виробничих програм, використанням персональних комп'ютерів ефективно для здійснення ефективного контролю за роботою виробництв. Крім того, багато що залежить від діяльності виробничого персоналу, злагодженість роботи, дисципліна, сумлінне виконання своїх обов'язків.
Сучасні технології також є запорукою забезпечення ритмічної роботи. Автоматизована обробка інформації в системі виробничої діяльності в значній мірі підвищує пропускну здатність товарів за рахунок вдосконалення технології обробки інформації в цілому.
Для забезпечення ритмічності виробництва, як одного з факторів підвищення його ефективності, поліпшення якості продукції та всієї роботи підприємства, необхідно дуже ретельно розподілити річний обсяг виробництва продукції по кварталах з урахуванням:
- встановлених термінів та обсягів поставки продукції;
- нарощування випуску продукції за рахунок приросту і поліпшення використання потужностей і основних фондів, а також за рахунок різних заходів;
- термінів введення в дію нових потужностей та обладнання;
- забезпечення рівномірного завантаження і ритмічної роботи всіх виробничих підрозділів об'єднання (підприємства);
- числа робочих днів у році, кварталі;
- сезонності і змінності роботи;
- вимог збутових організацій та сезонності збуту окремих видів продукції;
- можливого вибуття основних фондів, а також зупинки окремих цехів для ремонту обладнання;
- зняття з виробництва застарілих видів продукції і заміни їх новими видами продукції і т.д. [2].
Розділ 3. Розрахунково-аналітична частина ВАТ “Рівненський машинобудівний завод”
3.1 Коротка характеристика ВАТ “Рівненський машинобудівний завод”
ритмічний бракований бездефектність виробництво
ВАТ „Рівненський машинобудівний завод” було засновано в 1990 році. Основні види діяльності: випуск запасних частин для залізничного і автомобільного транспорту, сільськогосподарської техніки, торгова діяльність, послуги населенню.
Виробнича й економічна стратегія підприємства базується на п'яти основних принципах:
— обов'язковість і сумлінність стосовно до кожного партнера;
— фірмова гарантія високої якості і добротності кожного виробу і кожної послуги;
— орієнтація продукції і послуг на споживача і його запити;
— розвиток і удосконалення існуючого виробництва й освоєння нових напрямків діяльності;
— закріплення позиції в наявних сферах споживання продукції і завоювання нових ринків.
З чотирьох основних напрямків його діяльності розглянемо проблеми управління якістю одного з них - виробництво запасних частин для залізничних вагонів.
Більш докладно зупинимося на проблемі бездефектного випуску запчастини вагона - закидки люка. ВАТ „Рівненський машинобудівний завод” забезпечує випуск закидок люка тільки для їхнього первісного комплектування (28 штук на кожен вагон). Підприємство заповнило нішу специфічного сегменту ринку з виготовлення закидок як запчастини.
3.2 Ритмічна та бездефектна робота ВАТ “Рівненський машинобудівний завод”
Результат процесу залежить від численних факторів, між якими існують відносини типу „причина-наслідок”. Проконтролювати всі ці причинні фактори неможливо. Навіть якби це було можливим, така робота була б нерентабельною. Якщо додержуватися принципу Парето (діаграма Парето), потрібно стандартизувати два-три найбільш важливі фактори і керувати ними. Але спочатку потрібно виявити ці головні фактори. Це можна визначити методом мозкової атаки, тобто коли збирається група експертів - людей, які мають відношення або знайомі з конкретним процесом і обговорюють сформовану ситуацію. Потім береться одна з найбільш важливих причин і за допомогою діаграми „причини-наслідки” визначається схема, яка являє собою ланцюг причин і результатів.
Діаграма дозволяє виявити і згрупувати умови і фактори, що впливають на дану проблему. За допомогою цієї схеми можна вирішувати широкий спектр конструкторських, технологічних, технічних, економічних, організаційних, соціальних і інших проблем.
Досліджувана проблема умовно зображується у вигляді прямої горизонтальної стрілки (Рис. 3.1). Причини і фактори, які прямо і побічно впливають на проблему, зображуються похилими стрілками. При аналізі повинні виявлятися і фіксуватися усі фактори, навіть ті, які здаються незначними, оскільки мета схеми - відшукати найбільш правильний і ефективний спосіб вирішення поставленої проблеми, а на практиці досить часто зустрічаються випадки, коли можна домогтися добрих результатів шляхом усунення декількох, на перший погляд несуттєвих причин.
Проблема, яка постає, - бездефектне, якісне, ритмічне виробництво запчастин для залізничного вагона. Використовуючи діаграму „причини-наслідки” можна проаналізувати проблему, виявити і згрупувати умови і фактори, що впливають на невпорядкованість системи управління якістю.
Рис 3.1 ? Діаграма „причини-наслідки” для аналізу причин, що викликають збільшення браку готової продукції
На цій схемі:
П - брак готової продукції;
1. - механічні властивості;
1.1 - хімічний склад литої заготовки (марка стали):
1.1.1 - сталь марки 15Л;
1.1.2 - сталь марки 20Л;
1.1.3 - сталь марки 25Л;
1.1.4 - сталь марки 20ФЛ;
1.2 - вміст розкислювачів легуючих елементів;
1.3 - вміст вуглецю в сталі.
2. - наявність поверхневих дефектів.
2.1 - заглиблення від окалини;
2.2 - поверхневі дефекти відповідно до ТУ креслення:
2.2.1 - заштамповані усадочні раковини;
2.2.2 - заштамповані піскові, шлакові, газові раковини;
2.2.3 - наплив металу по внутрішньому контуру і по радіусу на поверхні зуба.
3. - Якість штампового оснащення.
3.1 - зсув вісі штампів у межах ТУ;
3.2 - штампові відхилення;
3.3 - виступ від зрізу заусенця по лінії рознімання штампів.
4. - Механічна обробка.
4.1 - Вид використовуваного устаткування:
4.1.1 - простий свердлувальний верстат;
4.1.2 - багатошпиндельний свердлувальний напівавтомат;
4.1.3 - багатошпиндельний свердлувальний автомат;
4.2 - якість ріжучого інструменту.
Таким чином, за допомогою діаграми „причина-наслідок” були виявлені фактори, що впливають на якість готової закидки люка на всіх стадіях технологічного процесу. Тобто, отримана інформація, яка необхідна фахівцю для прийняття рішень. На завершення можна зробити висновок, що діаграма „причина-наслідок” є дуже ефективним засобом для виявлення факторів і причин, які впливають на проблему, що є найбільш важливим для управління якістю продукції в рамках комплексної системи управління якістю продукції. Тому ця діаграма одержала широке поширення на підприємствах у країнах Європи, США і Японії.
Аналіз першопричин:
Далі необхідно виявити ті першопричини, які створюють найбільші труднощі. Для цього використовуємо діаграму Парето. Вона дозволить здійснити розподіл зусиль і об'єктивно представити фактичне положення справ у зрозумілій і наочній формі.
Діаграма Парето - це схема, яка побудована на основі групування по дискретних ознаках, відсортована в порядку убування і яка вказує кумулятивну частоту. Що стосується конкретного виробництва, то проблеми якості обертаються втратами (дефектні вироби і витрати, пов'язані з їхнім виробництвом). Надзвичайно важливо прояснити картину розподілу втрат. Більшість з них буде обумовлена незначною кількістю видів основних дефектів, викликаних невеликим числом головних причин. Таким чином, з'ясувавши причини появи основних важливих дефектів, можна усунути майже усі втрати, зосередивши зусилля на ліквідації саме цих причин. У цьому й полягає принцип діаграми Парето, яка нині широко застосовується. Простого колегіального обговорення основних причин розв'язуваної проблеми зазвичай недостатньо, оскільки думки різних осіб і інстанцій суб'єктивні, некоректні. В основі будь-якого заходу повинна лежати достовірна інформація. Саме таку інформацію дозволяє одержати діаграма Парето.
Для побудови діаграми Парето відсортуємо першопричини. Для цього розробимо бланк таблиці, передбачивши в ній графи для відсотків до загального підсумку, кумулятивних відсотків. Розташуємо дані в порядку значимості. Закидку люка можна одержати, використовуючи як заготовку або круглий прокат зі сталі 09Г2Д-12, або литу заготовку зі сталі, зазначеної в ТУ. Розглянемо другий варіант одержання закидки люка. У цьому випадку одержимо наступний бланк (табл. 3.1):
Табл. 3.1
|
№ з/п |
Параметри |
Процентне співвідношення |
Кумулятивний відсоток |
|
|
1 |
Поверхневі дефекти |
63,3 |
63,3 |
|
|
2 |
Якість штампового оснащення |
15,9 |
79,2 |
|
|
3 |
Механічна обробка |
12,8 |
92 |
|
|
4 |
Механічні властивості |
8 |
100 |
Поверхневі дефекти мають найбільший вплив на якість готової закидки люка, оскільки зовнішні і внутрішні дефекти злитків можуть при штампуванні перейти в поковку, що різко понизить міцність металу, приведе до передчасного фізичного зносу.
Якість штампового оснащення також впливає на одержання бездефектної поковки.
Наступним по значимості фактором є механічна обробка, і, нарешті, механічні властивості вихідного злитка.
Розташуємо дані в порядку значимості і побудуємо діаграму Парето.
Рис. 3.2 ? Діаграма Парето з причин виникнення браку готової закидки люка при використанні литої заготовки
У даному випадку діаграма Парето відображає причини проблем, що виникають у ході виробництва, і використовується для виявлення головної з них - наявності поверхневих дефектів.
Розглянемо ступінь впливу кожної першопричини на якість закидки люка при використанні як заготовки круглого прокату 09Г2Д_12. (Табл. 3.2)
У результаті сортування одержуємо наступні дані:
Табл. 3.2
|
№з/п |
Параметри |
Процентне співвідношення |
Кумулятивний відсоток |
|
|
1 |
Якість штампового оснащення |
52,7 |
52,7 |
|
|
2 |
Механічні властивості |
27,1 |
79,8 |
|
|
3 |
Поверхневі дефекти |
12,3 |
92,1 |
|
|
4 |
Механічна обробка |
7,9 |
100 |
Рис. 3.3 ? Діаграма Парето з причин виникнення браку готової продукції при використанні круглого прокату
Ми бачимо, що в даному випадку вплив факторів на якість закидки люка змінився. Головною причиною появи браку стала якість штампового оснащення, далі в порядку убування:
— механічна обробка,
— поверхневі дефекти,
— механічні властивості.
При використанні литої заготовки собівартість готової продукції нижче, ніж при використанні круглого прокату, але відповідно нижче і якість одержуваного виробу.
А оскільки нашою метою є збільшення якості виробу, то при виготовленні закидки люка потрібно використовувати в якості заготовки саме круглий прокат.
Це зменшить наявність поверхневих дефектів, і, відповідно, зменшить фізичний знос.
Аналіз вторинних факторів:
Щоб з'ясувати, які з вторинних факторів у даному випадку впливають на якість виробу, відсортуємо їх.
1. Механічні властивості:
2. Наявність поверхневих дефектів:
3. Якість штампового оснащення:
4. Механічна обробка:
Заходи для поліпшення якості:
Аналізуючи фактори, які формують дану проблему, можна вжити наступних заходів, що дозволяють підвищити якість закидки люка.
По фактору 1 (механічні властивості). Незважаючи на велике розмаїття використовуваних марок стали, краще мати одного-двох партнерів-постачальників. Це дозволить підприємству знати, що метал високоякісний. Сировина, що надходить, повинна супроводжуватися сертифікатом якості. При цьому вміст легуючих домішок хрому, нікелю, міді й ін. не більше 0,3% кожного; вміст вуглецю - не більше 0,25%.
Наявність шкідливих домішок, підвищена газонасиченість сталі впливають на деформованість злитків і, отже, на якість готової поковки. Тісний зв'язок показників хімічного складу існує і з показниками якості металів по макро- і мікроструктурі.
По фактору 2 (наявність поверхневих дефектів). Будь-яке перевищення температурного режиму неприпустимі. При надмірно великій швидкості нагрівання заготовок, особливо холодних, в них можуть виникнути тріщини. При тривалому нагріванні на них утворюється товстий шар окалини, який при куванні і штампуванні утворює на поверхні вм'ятини. Для зменшення шару окалини рекомендується використовувати малоокислювальне індукційне нагрівання (у полум'яно-газовій печі шар окалини - 1 мм).
Заштамповані усадочні раковини з виходом на поверхні деталі й в отворах у вигляді волосовини глибиною до 1,5-2 мм.
Заштамповані піскові, шлакові, газові раковини повинні бути по глибині не більше 5 мм, по найбільшому вимірі - 10 мм у кількості до 3 штук на деталь.
По фактору 3 (якість штампового оснащення). Допускається зрушення вісі штампів не більше 1,5 мм. У іншому випадку через несправність штампів (збиті замки) і устаткування може виникнути перекіс.
Перекіс з'являється так само через неправильно встановлені і закріплені половини штампа, при ослабленні направляючих у молотах, недостатній фіксації станин і інших причин.
Виступ від зрізу заусенця по лінії рознімання штампів повинний бути не більше 2 мм. Рекомендується використання якісних обрізних штампів.
Штампові ухили не повинні перевищувати 7 у тіло деталі. Для цього варто вчасно відновлювати гравюру остаточного струмка штампа (до 4 разів і більше).
По фактору 4 (механічна обробка). При використанні багатошпиндельних свердлувальних напівавтоматів, автоматів, застосуванні кондукторів значно збільшиться точність одержуваного отвору, виключиться зрушення деталі відносно верстата.
Кваліфікація персоналу також має велике значення для якісного виконання деталі. Не слід доручати робітникам нижчого розряду виконання роботи більш високого рівня.
Якість деталей при механічній обробці залежить і від використовуваного ріжучого інструмента. Рекомендується регулярно заточувати свердла, використовувати інструмент відповідної марки сталі.
Контроль якості штампованих поковок передбачає контроль якості геометричних розмірів і контроль міцності поковок.
Лист планування
Досягнення бездефектного випуску закидки люка в наступний термін: Проект із 1.12.2002 р. по 1.07.2003 р.
|
Необхідні дії |
Дата початку |
Дата завершення |
Відповідальні |
Метод впливу |
|
|
1. Виявити для заготовок найкращі марки сталі |
Подобные документы
Аналіз господарської діяльності підприємства. Динаміка і структура реалізованої продукції. Розрахунок обсягу виробництва виробів. Реалізація маркетингу як засобу формування оптимальної виробничої програми. Шляхи збільшення випуску і реалізації продукції.
курсовая работа [216,9 K], добавлен 30.03.2014Поняття планування виробництва продукції та матеріально-технічного забезпечення, його сутність, особливості, розрахунки та значення в діяльності організації. План праці та заробітної платні, етапи, характеристика. Розрахунки планування собівартості.
курсовая работа [59,6 K], добавлен 10.02.2009Сутність і задачі аналізу конкурентоспроможності підприємства. Аналіз виробничо-фінансових показників роботи підприємства, конкурентного середовища. Обсяг планового та фактичного виробництва продукції. Аналіз попиту і пропозиції на продукцію підприємства.
курсовая работа [709,0 K], добавлен 06.11.2010Розрахунок виробничої потужності обладнання, капітальних вкладень і амортизаційних відрахувань для організації ефективної роботи заводу. Визначення чисельності виробничого персоналу і їх графіку роботи. Планова калькуляція собівартості продукції.
практическая работа [173,9 K], добавлен 28.11.2010Історія розвитку підприємства. Організаційна структура управління. Виробництво продукції ВАТ "Стахановский завод феросплавов". Організація роботи з покупцями та замовниками. Плановані показники та їх розрахунок. Фінансова діяльність підприємства.
отчет по практике [111,5 K], добавлен 13.06.2013Лінійно-функціональна структура підприємства. Функції відділу бухгалтерського обліку. Аналіз виробництва продукції. Модель факторної системи обсягу продукції, ритмічність випуску по декадам. Напрями удосконалення процесу планування реалізації продукції.
курсовая работа [113,6 K], добавлен 25.03.2012Економічна сутність, види і форми витрат виробництва. Формування та концептуальні засади управління собівартістю продукції підприємства. Оцінка рівня витрат виробництва в компанії ТОВ "Аланс"; шляхи їх зниження та вплив на підвищення ефективності.
курсовая работа [131,9 K], добавлен 05.05.2014Планування асортименту і структури реалізованої продукції на прикладі підприємства ТОВ "Анастасія". Формування асортименту продукції як сукупності їх видів, різновидів і ґатунків, поєднаних за певною ознакою. Структура випуску продукції підприємства.
курсовая работа [181,8 K], добавлен 07.05.2014Розрахунок і аналіз показників виробництва та реалізації продукції на підприємстві. Розрахунок чисельності трудового персоналу та аналіз його виконання. Вплив змін у обсягу продукції на кількість основних робітників, розрахунок основної заробітної плати.
курсовая работа [222,3 K], добавлен 25.10.2009Поняття та оцінка конкурентоспроможності продукції. Основні напрями підвищення міжнародної конкурентоспроможності продукції підприємства. Розрахунок основних техніко-економічних показників роботи організації, планування річної виробничої програми.
курсовая работа [52,9 K], добавлен 19.01.2015
