Оцінка вартості майна підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Оцінка вартості майна підприємства

1.1 Майно підприємства: сутність, класифікація та принципи його формування

1.2 Об'єктивна оцінка вартості майна підприємства як необхідна складова ринкових відносин

1.3 Види вартості підприємства

1.4 Методи оцінки майна підприємства

Розділ 2. Оцінка фінансових результатів діяльності підприємства

2.1 Горизонтальний аналіз балансу підприємства АТЗТ "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА"

2.2 Вертикальний аналіз структури балансу АТЗТ "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА"

2.3 Основні показники оцінки майнового стану підприємства

Розділ 3. Шляхи вдосконалення оцінки вартості майна підприємств

3.1 Ринковий підхід до оцінки вартості майна підприємств

3.2 Вартість майна підприємства та вибір методів його оцінки

Висновок

Література

Додаток 1

ВСТУП

Неодмінною складовою переходу України до ринкових відносин є створення нових підприємницьких структур та приватизація підприємств. Цей перехід зумовив еволюцію відносин власності і типів суб'єктів господарювання в напрямку забезпечення їх розмаїття. Процеси ринкових перетворень привернули суттєву увагу до дослідження теоретичних та практичних проблем подальшого розвитку та підвищення ефективності функціонування підприємств як державного, так і приватного сектора економіки України.

Важливу роль у забезпеченні ефективних форм господарювання на вітчизняних підприємствах відіграє аналіз фінансового стану підприємств, який відповідає за відбір, оцінку та інтерпретацію фінансових, економічних та інших даних, що впливають на процес прийняття інвестиційних та фінансових рішень. І хоча сам термін "фінанси" за останні 10-15 років пройшов через певні зміни та суттєво ускладнився, фінансові аналітики у країнах з розвинутою ринковою економікою традиційно займаються розрахунком коефіцієнтів, статистичним аналізом, складанням трендів для прогнозування.

Думка про те, що розвиток методів аналізу фінансового стану підприємства проходив переважно в США та Західній Європі не може викликати особливих заперечень: даний аналіз покликаний обслуговувати потреби ринкової економіки, і тому лише розвиток та ускладнення механізму ринкової економіки можуть сприяти вдосконаленню його методів. Значна частина літератури, використаної під час написання цієї роботи належить західним авторам, праці яких розкривають основні принципи сучасних фінансів та менеджерського обліку.

Однак економічні реалії в Україні, як і в більшості сусідніх з нею держав, мають певну специфіку, що вносить корективи у традиційну методологію аналізу. Особливістю формування цивілізованих ринкових відносин в Україні є посилення впливу таких чинників, як жорстка конкурентна боротьба, технологічні зміни та постійне вдосконалення методів технічної обробки економічної інформації. Середовище, в якому функціонують вітчизняні підприємства характеризуються також безперервними нововведеннями в податковому законодавстві, змінами процентних ставок та валютних курсів, а також різкими коливаннями цін на ресурси та відносно високим темпом інфляції. Більшість цих факторів враховується при викладенні матеріалу вітчизняними та російськими авторами підручників та навчальних посібників з економічного аналізу, використаних при написанні даної роботи.

Методи аналізу фінансового стану підприємства постійно вдосконалюються по мірі настання змін в економічному середовищі нашої держави. Нові ідеї та принципи в цій сфері в першу чергу доходять до користувачів періодичних економічних видань, які також використовувались під час підготовки курсової роботи.

Ефективне виробництво та реалізація якісної продукції позитивно впливають на фінансовий стан підприємства. Збої у виробничому процесі, погіршення якості продукції, ускладнення з її реалізацією ведуть до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, внаслідок чого погіршується його платоспроможність. Очевидним також є і зворотній зв'язок, який полягає у тому, що відсутність коштів може призвести до перебоїв у забезпеченості матеріальними ресурсами, а отже, і у виробничому процесі. Однак у виробничій діяльності українських підприємств часто трапляються випадки, коли і добре працююче підприємство відчуває фінансові ускладнення, пов'язані з недостатньо раціональним розміщенням і використанням наявних фінансових ресурсів.

Економічний аналіз фінансового стану підприємства використовує весь комплекс доступної інформації, носить оперативний характер і цілком підпорядкований волі керівництва підприємством. Тільки такий аналіз дає можливість реально оцінити стан справ на підприємстві, досліджувати структуру собівартості не тільки усієї випущеної і реалізованої продукції, але й собівартості окремих її видів, склад комерційних і управлінських витрат, дозволяє з особливою точністю вивчити характер відповідальності посадових осіб за дотриманням розділів бізнес-плану.

Метою даної роботи є вивчення теоретичних основ і економічної сутності аналізу фінансового стану підприємства, а також дослідження сучасних методів проведення даного аналізу на підприємствах України. В першому розділі досліджуються теоретичні аспекти аналізу фінансового стану підприємства, розглядаються поняття платоспроможності та ліквідності підприємства, а також вивчається інформаційно-правова база проведення аналізу фінансового стану підприємства. Другий розділ роботи присвячено аналізу та оцінці діяльності АТЗТ "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА", що дозволяє відповісти на запитання: наскільки правильно підприємство здійснювало управління фінансовими ресурсами протягом досліджуваного періоду. У третьому розділі описуються найважливіші шляхи покращення фінансового стану досліджуваного підприємства.

Завданням цієї роботи є не лише суто теоретичний опис, але й практичне застосування методів аналізу фінансового стану підприємства у виробничій практиці підприємств України, на прикладі АТЗТ "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА".

РОЗДІЛ І. ОЦІНКА ВАРТОСТІ МАЙНА ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Майно підприємства: сутність, класифікація та принципи його формування

Розвиток ринкових відносин вимагає нових підходів до управління майном підприємства, його аналізу та оцінки, що здійснюється при формуванні інформаційного та методичного забезпечення в системі економічного аналізу.

У вітчизняній і зарубіжній економічній літературі нема єдиного визначення сутності «майна». Ряд економістів використовує поняття «капітал» Інші економісти використовують поняття «активи».

Капітал представляє собою накопичений шляхом заощаджень запас економічних благ у формі грошових засобів і реальних капітальних товарів, який залучається його власниками в економічний процес як інвестиційний ресурс і фактор виробництва з метою отримання доходу, функціонування яких в економічній системі ґрунтується на ринкових принципах, пов'язаних з факторами часу, ризику і ліквідності .

Активи представляють собою економічні ресурси підприємства у формі сукупних майнових цінностей, які використовуються у господарській діяльності з метою одержання прибутку.

У положенні бухгалтерського обліку №1 і 2 зазначено, що активи це ресурси контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується призведе до надходження економічних вигод у майбутньому.

Майно - це активи підприємства, це його економічні ресурси.

Для того, щоб правильно управляти майном, його класифікують за певними ознаками , які в свою чергу поділяються на види :

1. За формою функціонування активів:

- Матеріальні;

- Нематеріальні;

- Фінансові.

2. За характером участі в господарському процесі і швидкості обороту:

- Оборотні активи;

- Необоротні активи.

3. За характером обслуговування видів діяльності:

- Операційні;

- Інвестиційні.

4. За характером фінансових джерел формування:

- Валові активи - вся сукупність майнових цінностей, які сформовані за рахунок власного і позиченого капіталу;

- Чисті активи. Вони характеризують вартість майна сформованого за рахунок власного капіталу.

5. За характером володіння:

- Власні активи;

- Орендовані активи.

6. За ступенем ліквідності :

- Активи в абсолютно ліквідній формі. До них належать грошові активи у національній та іноземній валюті.

- Високоліквідні активи. До них належать короткотермінові фінансові вкладення і короткотермінова дебіторська заборгованість.

- Середньо ліквідні активи. До них належать усі форми дебіторської заборгованості, окрім короткотермінової та безнадійної.

- Слаболіквідні активи. До них відносяться активи, які можуть бути переведені у грошову форму без втрат своєї поточної ринкової вартості, а саме: виробничі запаси, незавершене виробництво, основні засоби, незавершені капіталовкладення, обладнання, яке призначене для монтажу, нематеріальні активи.

- Неліквідні активи. Це активи, які не можуть бути самостійно реалізовані. Вони можуть бути продані тільки в складі цілісного майнового комплексу.

Важливе значення в оцінці майна має аналіз його формування, яке пов'язане з такими етапами на різних стадіях його розвитку.

1. Створення нового підприємства. Цей етап найбільш відповідальний у формуванні майна, особливо при створені великих підприємств. Майно, яке формується на даному етапі, визначає потребу у стартовому капіталі, умови утворення прибутку, оборотність цього майна, рівень його ліквідності тощо.

2. Другим етапом може бути розширення, реконструкція і модернізація діючого підприємства. Цей етап формування активів можна розглядати, як постійний процес його розвитку в розрізі основних стадій його життєвого циклу.

Розширення і оновлення складу майна діючого підприємства здійснюється у відповідності до стратегічних завдань його розвитку з врахуванням можливостей формування інвестиційних ресурсів.

Можна виділити такі принципи формування майна.

1. Врахування найближчих перспектив розвитку операційної діяльності і форм її диверсифікації.

2. Забезпечення відповідальності обсягу і структури майна обсягу і структурі виробництва та збуту продукції.

3. Забезпечення оптимального складу майна з позиції ефективності господарської діяльності.

4. Забезпечення умов прискорення обороту майна в процесі його використання.

5. Вибір найбільш прогресивних видів майна з позиції забезпечення росту ринкової вартості підприємства.

Принцип забезпеченості відповідності обсягу і структурні майна обсягу та структури виробництва і збуту продукції повинен реалізовуватись в процесі розробки бізнес - плану створення нового підприємства шляхом визначення потреби в окремих видах майна.

Склад майна такого підприємства має ряд особливостей:

1. У складі необоротного майна підприємства на стадії його створення повністю відсутні довгострокові фінансові вкладення - вони формуються в процесі його послідуючої інвестиційної діяльності.

2. В складі оборотного майна на початковій стадії його формування практично повністю відсутня дебіторська заборгованість.

Розрахунок потреби майна новоствореного підприємства проводиться за такими видами:

- Основні засоби;

- Нематеріальні активи;

- Запаси товарно - матеріальних цінностей,Ю які забезпечують виробничу діяльність;

- Грошові активи;

- Інші види активів

Машини і обладнання, які використовуються у виробничому технологічному процесі і в процесі управління операційною діяльністю.

Потреба в запасах визначається диференційовано у розрізі окремих їх видів:

А) потреба в оборотному капіталі, який вкладається у виробничі запаси;

Б) потреба в оборотному капіталі, який вкладається у запаси готової продукції;

В) потреба в оборотному капіталі, який вкладається у запаси товарів.

3. Принцип оптимальності складу майна з позиції ефективності господарської діяльності направлений, з однієї сторони, на забезпечення майбутнього повного корисного використання окремих його видів, а з іншої сторони - на підвищення сукупної потенційної їх здатності генерувати операційний прибуток.

На другому етапі оптимізується співвідношення між активною і пасивною частиною необоротного майна.

4. Принцип забезпечення умов прискорення обороту майна у процесі їх використання. Необхідність реалізації цього принципу пов'язано з тим, що прискорення обороту майна має як пряму, так і непряму дію на величину операційного прибутку підприємства.

З метою ефективного управління оборотом операційних активів їх розподіляють на три групи:

1.Високооборотні операційні активи. До них належать виробничі запаси з придбанням і доставкою яких нема проблем, а відповідно і нема необхідність формування страхових і сезонних запасів; запасів готової продукції, які користуються попитом у покупців.

2. Операційні активи з нормальною оборотністю. До них належать інші види оборотних операційних активів підприємства, які не ввійшли до першої групи. Вони складають, як правило, переважну частину оборотних активів.

3. Низько оборотні операційні активи. До них належать необоротні операційні активи, зокрема виробничі основні засоби і нематеріальні активи, які використовуються в операційному процесі.

4. Принцип вибору найбільш прогресивних видів майна зь позиції забезпечення росту ринкової вартості підприємства. Теперішній ринок засобів і предметів виробництва, а також фінансовий ринок пропонують для формування активів підприємства ряд альтернативних об'єктів і інструментів.

Запропонована класифікація майна та принципи його формування сприятимуть його ефективному управлінню, формуванню необхідного обсягу і складу та оптимізації структури джерел його фінансування

1.2 Об'єктивна оцінка вартості майна підприємства як необхідна складова ринкових відносин

В умовах ринкової економіки об'єктивна оцінка вартості майна підприємств необхідна для здійснення ряду цивільно-правових актів: купівлі-продажу, оренди, застави, страхування та іншого. До складу оцінюваного майна підприємства входять такі складові:

основні фонди;

оборотні кошти;

права на володіння земельною ділянкою;

товарний знак підприємства, ліцензії, патенти, авторські права та інші нематеріальні активи;

фінансові пасиви.

Для оцінки майна підприємства використовується наступна інформація: фінансова звітність підприємства, бізнес-план, договори про постачання і реалізацію готової продукції, акти інвентаризації майна підприємства, орендні договори, перелік працівників підприємства, організаційна і технологічна структура підприємства, дані про ліцензії, заставні угоди, характеристику управлінського персоналу, патенти, авторські права, установчі документи, дані про виробничу потужність підприємства.

Також при оцінці майна підприємства використовуються методи опитування персоналу та інших осіб, які мають відношення до даного підприємства, що дає змогу отримати незадокументовану інформацію. Звіт о проведенні оцінки вартості підприємства включає такі розділи:

1. Підстава на якій робиться оцінка.

2. Формулювання мети і виду оцінки.

3. Визначення періоду оцінки.

4. Загальна характеристика підприємства.

5. Джерела інформації.

6. Обґрунтування методів оцінки і їхній опис.

7. Опис фінансово-економічного стану.

8. Опис обмежуючих факторів і корекція показників.

9. Розрахунок оцінки вартості підприємства.

10. Висновок з проведеної роботи.

Існують такі принципи оцінки вартості майна підприємства: принцип майбутніх переваг, коли передбачення майбутньої прибутковості підприємства визначає його ціну на даний момент; принцип заміщення, який полягає в тому, що вартість підприємства визначається вартістю іншого аналогічного підприємства, здатного замінити дане підприємство; принцип більшої продуктивності, який зводиться до того, що при оцінці вартості підприємства враховуються фактичні показники продуктивності праці, фондовіддачі та їх динаміка; принцип мінливості який припускає облік соціальних, економічних, політичних, екологічних, географічних та ін. факторів, що впливають на вартість підприємства. Використання даних принципів дозволяє більш чітко визначити вартість майна підприємства. Також існує три підходи що до оцінки вартості майна підприємства:

1. майновий підхід;

2. дохідний підхід;

3. порівняльний чи ринковий підхід.

Вибір методу оцінки залежить від поставленої мети. За результатами оцінки, отриманими шляхом використання різних методів, визначаються переваги і недоліки кожного з них, а самі методи порівнюються за наступними критеріями:

1. можливість відбити дійсні наміри продавця і покупця;

2. якість інформації, на основі якої виробляється аналіз;

3. здатність методів враховувати кон'юнктурні коливання і вартість грошей.

Цим критеріям найбільше відповідають методи, засновані на оцінці прибутковості підприємства. Але в Українській практиці оцінки об'єктів нерухомості віддається перевага майновому підходу, на другому місці методи, засновані на оцінці прибутковості підприємств, на третьому - методи порівняльного аналізу ринкових продаж.

оцінка майно підприємство

1.3 Види вартості підприємства

Мета оцінки обумовлює вид вартості, що потрібно визначити. Метою оцінки може бути визначення ринкової вартості підприємства, визначення вартості об'єкта приватизації, визначення ліквідаційної вартості підприємства-банкрута і т.ін. При оподатковуванні, даруванні, спадкуванні, кредитуванні і продажі майна підприємства найчастіше визначається обґрунтована ринкова вартість підприємства. Покупця даного підприємства цікавить, як правило, його інвестиційна вартість. Найбільш розповсюдженим видом вартості є обґрунтована ринкова вартість підприємства - це його найбільш ймовірна ціна, за яку воно може бути продане на дату оцінки. Дана вартість може бути виражена як сума в грошових одиницях або як інтервал, у межах якого з досить високою імовірністю знаходяться її значення. При розрахунку обґрунтованої ринкової вартості і ринкової вартості підприємства використовується принцип найкращого і найбільш ефективного його використання.

Інвестиційна вартість - вартість підприємства для одного конкретного покупця. Вона відрізняється від обґрунтованої ринкової вартості розходженнями в прогнозах оцінки майбутньої прибутковості, ступенем ризику, ставками оподатковування та ін. При визначенні інвестиційної вартості підприємства розраховують також і обґрунтовану ринкову вартість, щоб полегшити інвестору ухвалення остаточного рішення. Як правило, інвестиційна вартість підприємства вище обґрунтованої ринкової вартості.

Внутрішня (фундаментальна) вартість підприємства являє собою аналітичну оцінку вартості підприємства яка заснована на глибокому аналізі існуючого фінансового й економічного стану підприємства і залежить від об'єктивного аналітичного висновку незалежного експерта-оцінювача, а не від цілей конкретного інвестора, як при визначенні інвестиційної вартості. На величину внутрішньої вартості підприємства впливають наступні показники:

вартість активів підприємства;

прогнози ймовірного майбутнього прибутку підприємства;

очікувані в майбутньому темпи росту чистого доходу підприємства.

Розрахунок даних показників здійснюється в процесі так званого фундаментального аналізу, коли визначається найважливіший показник - очікуваний чистий дохід підприємства й аналізуються структура капіталу, якість керування, кваліфікація робітників і інші фактори. Аналіз цих факторів дозволяє визначити внутрішню вартість підприємства. Якщо з'ясовується, що ринкова вартість акцій підприємства нижче рівня її внутрішньої вартості, експерт-оцінювач робить висновок про те, що дані акції вигідно купувати. Якщо ринкова вартість акцій вище передбачуваної внутрішньої вартості акцій, ці акції варто продавати.

Вартість діючого підприємства - це вартість функціонуючого підприємства, що має власні товарно-матеріальні запаси, активи, постійну робочу силу, що здійснює господарські операції і не знаходиться під загрозою банкрутства.

Ліквідаційна вартість - це чиста сума коштів, яку власник підприємства може одержати при ліквідації даного підприємства.

Балансова або бухгалтерська вартість підприємства визначається за балансовим звітом підприємства як сума його активів, за винятком накопиченого зносу, а також сум короткострокових і довгострокових зобов'язань підприємства. При визначенні балансової вартості підприємства основні фонди оцінюються з урахуванням останньої переоцінки за винятком зносу. Зобов'язання оцінюються по номінальній вартості з урахуванням умов кредитних договорів.

Поточна вартість підприємства - це балансова вартість підприємства з урахуванням переоцінки активів на дату оцінки вартості. При визначенні поточної вартості об'єкта необхідна наявність повного пакета проектно-кошторисної документації.

Залишкова вартість являє собою різницю між первісною (відбудовною) вартістю об'єкта основних коштів і сумою нарахованого зношування.

1.4 Методи оцінки майна підприємства

Методи оцінки майна підприємства поділяються на дві групи:

- методи засновані на оцінці активів;

- методи засновані на оцінці доходів.

До методів, заснованим на оцінці активів, відносяться:

- метод заміщення;

- метод балансової вартості;

- метод скоректованої балансової вартості;

- метод ліквідаційної вартості.

Метод заміщення дозволяє одержати відповідь на питання: скільки коштів буде потрібно для того, щоб зараз почати такий же бізнес і досягти аналогічного положення на ринку? Метод містить у собі визначення економічної вартості майна підприємства шляхом установлення вартості заміщення оцінюваної власності з урахуванням виправлень на її фізичний і моральний знос. Чиста вартість заміщення активів (ЧСЗ) визначається по формулі

ЧСЗ= Ца-Иф-Зм (1.1)

де Ца - поточна ціна аналогічних активів на ринку;

Иф - фізичний знос;

Зм - моральний знос.

Метод заміщення більш реалістичний, ніж метод балансової вартості, тому що базується на поточній вартості активів і тому в більшому ступені придатний для оцінки підприємств в умовах інфляції.

Метод балансової вартості. базується на оцінці потенціалу підприємства, накопиченого в минулому. Чиста балансова вартість підприємства розраховується по формулі:

ЧБС= А-И-0 (1.2)

де ЧБС - чиста балансова вартість підприємства;

А - активи;

И - усі види зносу активів;

О - зобов'язання підприємства (кредити, позики, розрахунки).

Цей метод дозволяє швидко, просто й ефективно установити, якими активами фактично розполагає підприємство за умови правильної облікової політики. Однак варто мати на увазі, що він базується на даних про активи за цінами їхнього придбання, що непридатні, якщо вартість підприємства визначається в умовах високої інфляції, оскільки вартість матеріальних активів виявляється заниженою.

Метод скоректованої балансової вартості на відміну від попереднього методу враховує величину переоцінки фондів підприємства:

СЧБС =А-И+П-О (1.3)

де СЧБС - скоректована чиста балансова вартість підприємства;

П - величина переоцінки фондів підприємства.

А - активи;

И - усі види зносу активів;

О - зобов'язання підприємства (кредити, позики, розрахунки).

Для стабільно працюючих підприємств скоректована чиста балансова вартість досить надійно відбиває нижню границю його ціни. Але головний недолік методів оцінки активів по балансовій і скоректованій балансовій вартості полягає в тім, що вони не відбивають прибуток, що одержує і може одержати підприємство в майбутньому від використання своїх активів. Тому, якщо як критерій оцінки застосовувати тільки балансову чи скоректовану балансову вартість, не виключено, що підприємство, що має великий обсяг чистих активів, буде оцінено вище, але приносити істотно менший прибуток і навіть бути збитковим і навпаки.

Ліквідаційна вартість показує, скільки залишиться коштів після ліквідації підприємства, продажу його активів і виплати боргів.

Метод ліквідаційної вартості використовується:

- при банкрутстві і ліквідації підприємства;

- при оцінці заявок на покупку підприємства;

- при експертизі програм реорганізації підприємства;

- при санації підприємства без судового розгляду;

- при виробленні плану погашення боргів підприємства-боржника.

Як відомо, ліквідаційна вартість менше скоректованої балансової вартості на величину ліквідаційних витрат, що включають комісійні при продажі бізнесу, на величину витрат, зв'язаних з реалізацією товарних запасів, збором дебіторської заборгованості, звільненням персоналу й ін. Ліквідаційна вартість використовується, коли бізнес не приносить доходу та не має перспектив розвитку. Таким чином, ліквідаційна вартість визначає мінімальну ціну підприємства при його продажі.

До методів, заснованим на оцінці доходів підприємств, відносять:

- метод капіталізації доходу;

- метод розрахунку періоду окупності;

- метод дисконтування грошових потоків.

Метод капіталізації доходу полягає у визначенні величини щорічних чистих доходів підприємства. При розрахунку чистого доходу важливо правильно вибрати період часу, за який робляться розрахунки. Можна використовувати дані про доходи за кілька періодів у минулому і прогнози на найближче майбутнє. Наступний важливий момент - вибір способу розрахунку чистого доходу, найпростіший - розрахунок середньоарифметичної величини. Іншим складним моментом у цьому методі є визначення капіталізації мультиплікатора - процедура перекладу потоку доходів у показник поточної вартості для даного об'єкта шляхом розподілу показника доходів на фактор, називаний нормою капіталізації. Під нормою капіталізації розуміється дільник, використовуваний для перекладу визначеного потоку чистого доходу в індикатор поточної вартості підприємства. Ринкова ціна підприємства на основі цього методу визначається в такий спосіб:

Ринкова ц.п. = Середній чистий дохід / Норма капіталізації (1.4)

Величина ставки чи мультиплікатора норми капіталізації залежить від стійкості доходу підприємства. Якщо підприємство має стійке зростання прибутку, вибирається більш низька норма капіталізації, що приводить до збільшення ринкової ціни підприємства. При нестабільних прибутках підприємства норму капіталізації збільшують. Але в будь-якому випадку її рівень не може бути нижче середньої величини позичкового відсотка. Головне достоїнство методу капіталізації прибутку в тім, що він відбиває потенціал чистого доходу, що може принести бізнес.

Метод розрахунку періоду окупності також дозволяє оцінити вартість підприємства на базі чистих доходів. У цьому методі прогнозується грошовий потік і розраховується кількість років, необхідних для того, щоб інвестиції окупалися для підприємства чи для інвестора.

Визначення ринкової ціни підприємства методом розрахунку періоду окупності особливо зручно для умов підвищеного ризику, у тому числі інфляційного. Однак цей метод дозволяє врахувати лише грошовий дохід, що буде одержувати підприємство не за повний період експлуатації, тобто не враховуються доходи останніх періодів, унаслідок чого ринкова ціна підприємства може бути визначена невірно. Тому, якщо при визначенні ринкової ціни керуватися періодом окупності, то більш привабливі інвестиції в те підприємство в якому строк окупності коротше. Однак, якщо врахувати доходи за весь період, то інвестування засобів у підприємство з більшим строком окупності та більшим прибутком більш вигідно.

Метод дисконтування грошових потоків включає наступні етапи:

- прогнозування майбутніх грошових потоків;

- визначення відповідної ставки, що дисконтує;

- дисконтування майбутніх грошових потоків;

- перебування суми дисконтованих грошових потоків для визначення чистої поточної вартості.

Найбільш складним і відповідальним моментом в оцінці підприємства цим методом є складання прогнозу доходів підприємства на найближчі 3-5 років. Прогноз доходів і величина дисконту в значній мірі залежать від ризику, з яким зіштовхнеться підприємство на ринку, причому в даному випадку під ризиком розуміється ступінь імовірності одержання очікуваних майбутніх доходів. Існує два основних способи обліку ризику в аналізі майбутніх доходів: перший спосіб полягає в зменшенні величини очікуваної рентабельності, але більш широко використовується другий спосіб, що складається у варіюванні ставки дисконтування майбутнього обсягу доходу. Однак при будь-якому способі головне правило полягає в тому, що при заданому рівні очікуваної рентабельності підприємство, що ризикує менше, має більш високу поточну вартість, чим те, що ризикує більше. Наступне важливе питання при оцінці підприємства даним методом пов'язане з вибором ставки дисконтування. Під нормою дисконту розуміється очікувана норма рентабельності на альтернативні інвестиційні можливості з аналогічним рівнем ризику. При розрахунку ставки дисконту визначається середньозважена ставка дисконту для власного і позикового капіталу, тобто розраховується ціна капіталу підприємства. Оскільки інфляція збільшує ризик, дисконтна ставка в інфляційній економіці росте. Після того як готовий прогноз майбутніх доходів підприємства і визначена ставка дисконту, можна переходити до дисконтування майбутніх грошових потоків. Підсумком розрахунку суми дисконтованих грошових потоків є визначення чистої поточної вартості, що показує економічну вигоду інвестора з обліком того, що інвестиції він здійснює сьогодні, а доходи буде одержувати в майбутньому. Так чим вище чиста поточна вартість, тим вигідніше інвестиції, отже, вище фінансова стійкість підприємства і його ціна. Метод оцінки за допомогою дисконтированных грошових потоків дозволяє оцінити майбутню прибутковість підприємства, врахувати ризик інвестицій і можливі темпи росту інфляції. Тому цей метод застосовують для визначення ринкової ціни підприємств. Однак, якщо темпи росту інфляції не піддаються прогнозуванню, застосування цього методу обмежено.

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Горизонтальний аналіз балансу підприємства АТЗТ "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА"

Мукачівська лижна фабрика створена в 1956 році. В жовтні 1966 року Рішенням Союзного уряду вона була перейменована на Мукачівську експериментальну лижну фабрику Головспортпрому СРСР.

За роки свого становлення, фабрика з напівкустарного виробництва виросла в сучасне могутнє підприємство по виробництву спортивної продукції, яка до цього часу не має аналогів на всій території колишнього СРСР.

Основне виробництво підприємства складають:

цех по виготовленню лиж;

цех по виготовленню ключок;

цех по виготовленню фанери;

цех по виготовленню конструкційних матеріалів;

цех по виготовленню столярної плити.

Унікальність фабрики, за оцінками зарубіжних експертів, полягає в її технологічному циклі виробництва - від сировини до готової продукції. Таке виробництво на Заході відсутнє.

В січні 1991 року, в зв'язку з переходом підприємств України на нові форми господарювання, було укладено договір між колективом Мукачівської експериментальної лижної фабрики і Державним Комітетом СРСР по фізичній культурі і спорту про роботу фабрики в умовах оренди.

В 1994 році відповідно до Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" та керуючись Декретом Кабінету Міністрів України "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, зданих в оренду" і згідно з заявою організації орендарів Мукачівської експериментальної лижної фабрики був виданий дозвіл Фонду Держмайна на приватизацію підприємства. В січні 1995 року був підписаний Установчий договір про створення і діяльність Закритого Акціонерного Товариства "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА", статутний фонд якого становить 56,4 тис. грн., який поділено на 11280 штук простих іменних акцій номінальною вартістю 5 грн. з загальною кількістю акціонерів 2604 осіб.

9 лютого 1995 року Рішенням Мукачівського міськвиконкому за №50/02-5 на підставі Акта прийому-передачі Фонду Державного майна України було зареєстровано Акціонерне Товариство Закритого Типу "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА".

Метою діяльності лижної фабрики є отримання прибутку за рахунок наукової, виробничої та підприємницької діяльності.

Предметом діяльності є:

Виробництво та реалізація спортивного інвентарю (лиж, ключок) та конструкційних матеріалів;

Реалізація на основі отриманого прибутку соціальних і економічних потреб працівників, створення безпечних умов праці;

Зовнішньоекономічна діяльність;

Комерційна, посередницька, торгова та інші види господарської діяльності, не заборонені чинним законодавством.

Майно Товариства складається з основних засобів та обігових коштів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі.

АТЗТ має самостійний баланс, поточний та валютний рахунки в установах банків, печатку зі своєю назвою, фірмову марку та торговий знак.

Прибуток лижної фабрики утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку Товариства відраховуються передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету.

Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні Товариства.

За рішенням загальних зборів Товариство створює:

резервний (страховий) фонд;

фонд виплати дивідендів.

АТЗТ "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА" здійснює оперативний, бухгалтерський та податковий облік згідно з новими Національними стандартами бухгалтерського обліку.

Для аналізу основних показників, які характеризують діяльність підприємства в звітному 2000 році доцільно скласти наступну таблицю:

Таблиця 1.1 Техніко-економічна характеристика АТЗТ "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА"

Показники	Одини-ця виміру	2008 рік	2009 рік	Відхи-лення (+ , -)
Виробництво
Обсяг промислової продукції в оптових цінах без ПДВ та акцизного збору	тис. грн.	1301,8	1726,0	+424,2
Зміна залишків незавершеного виробництва	тис. грн.	16,9	33,7	+16,8
Фінансові результати
Балансовий прибуток (збиток)	тис. грн.	-	-84,0	-84,0
Собівартість реалізованої продукції	тис. грн.	853,0	1111,0	+258,0
Виручка від реалізації продукції	тис. грн.	631,8	957,0	+325,2
Основні фонди
Середньорічна вартість основних фондів	тис. грн.	4224,0	4157,0	-67,0
Праця
Середньоспискова чисельність штатних працівників основної діяльності	чол.	207	189	-18
Фонд оплати праці	тис. грн.	177,0	249,0	+72,0
Ефективність виробництва
Фондовіддача		0,31	0,42	+0,11
Фондоємкість		3,24	2,41	-0,83
Фонднозброєнність		20,41	21,99	+1,58

За 2009 рік випущено валової продукції (в оптових цінах) на 1726,0 тис. грн., що на 424,2 тис. грн. більше обсягу 2008 року. Разом з тим збільшилось незавершене виробництво на 16,8 тис. грн. Реалізовано продукції на 957,0 тис. грн., що на 51,5% більше реалізації попереднього періоду.

Від усієї господарської діяльності в 2009 році підприємство отримало збитків на суму 84 тис. грн. Якщо порівняти цей результат з результатом минулого року, то можна судити про погіршення фінансового стану підприємства, а саме про збитковість виробництва. Все це свідчить про неконкурентоспроможність продукції підприємства, що пов'язано з великими матеріальними витратами на її виробництво, а також про незадовільну роботу відділів збуту та маркетингу.

Собівартість реалізованої продукції збільшилась на 258 тис. грн. (30,2%). Як стверджують спеціалісти підприємства, якість продукції, що виготовляється, досить висока, але через велику ціну (яка обумовлена високим рівнем собівартості продукції) спортивний інвентар не користується попитом серед населення.

Про негативний стан свідчить також високий рівень фондоємкості, яка значно перевищує нормативне значення. Хоча й на кінець звітного періоду вона знизилась, відбулось це головним чином за рахунок збільшення випуску продукції. Підприємству доцільно було б продати частину основних засобів, оскільки вони вже застарілі, та на отримані кошти закупити нове, більш досконале обладнання.

Показники фондовіддачі менші нормативу, що рекомендується спеціалістами (в межах 3,0). Тобто на одиницю фондів приходиться менше одиниці продукції (на початок та кінець періоду відповідно 0,31 та 0,42).

В 2000 році в порівнянні з відповідним періодом 2008 року чисельність всього персоналу становила 91,3%, а фонд оплати праці збільшився на 72 тис. грн. (40,7%). Через нестачу коштів у підприємства та відсутність замовлень воно було змушено звільнити 18 працівників.

Таким чином, результати аналізу основних показників діяльності підприємства за 2009 рік свідчать про незадовільне становище підприємства. Це обумовлено, перш за все, моральним застарінням основних засобів, недостатнім забезпеченням виробництва власними обіговими коштами, неконкурентоспроможністю продукції, заборгованістю підприємства перед постачальниками та бюджетом.

Зараз діяльність підприємства орієнтована на розширення зв'язків із зарубіжними партнерами, що дасть змогу за рахунок надходження валютних коштів поліпшити і стабілізувати фінансовий стан підприємства.

Ціль оцінки ФСП - установлення причинно-наслідкових зв'язків у господарських процесах, оцінка рівня фінансового стану підприємства, виявлення основних закономірностей його розвитку й розробка обґрунтованих фінансових рішень на майбутнє.

Фінансовий стан підприємства - результат взаємодії всіх елементів системи підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, які відбивають наявність, розміщення й використання фінансових ресурсів підприємства.

Аналіз підприємства проводиться такими методами як: вертикальний і горизонтальний аналіз.

Метою горизонтального аналізу є оцінка динаміки вартості майна, власного капіталу й зобов'язань у часі.

Технологія аналізу досить проста: послідовно в другому й третьому стовпчиках поміщають дані по основних статтях балансу на початок і кінець року. У західних поданнях часто дані кінця роки поміщають першими. Потім у четвертому стовпчику обчислюється абсолютне відхилення значення кожної статті балансу. В останньому стовпчику визначається відносна зміна у відсотках кожної статті.

Проаналізуємо підприємство «НОКС» за горизонтальним аналізом пасив балансу ( таб.1.2)

Таблиця 1.2 Аналіз складу та структури джерел коштів АТЗТ "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА"

Джерела коштів	На 2008 рік	На 2009 рік	Зміни за звітний період (+ , -)
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	% до початку року
І. Власний капітал
Статутний капітал	56,4	1,32	56,4	1,29	-	-
Додатковий капітал	3949,6	92,34	3962,5	90,30	+12,9	+0,33
Резервний капітал	41,2	0,96	41,2	0,94	-	-
Цільове фінансування	96,0	2,24	80,7	1,84	-15,3	-15,94
Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)	-	-	-84,0	-1,91	-84,0	-
Всього по I розділу	4143,2	96,86	4056,8	92,45	-86,4	-2,09
III. Залучені кошти
Кредиторська заборгованість за товари, послуги	41,8	0,98	109,1	2,49	+67,3	+161,00
Поточні зобов'язання: - по отриманих авансах	6,4	0,15	1,2	0,03	-5,2	-81,25
- по позабюджетних платежах	1,9	0,04	13,3	0,30	+11,4	+600,00
- з бюджетом	28,0	0,65	46,8	1,07	+18,8	+67,14
- по страхуванню	22,8	0,53	28,9	0,66	+6,1	+26,75
- по оплаті праці	31,9	0,75	67,0	1,53	+35,1	+110,03
Інші поточні зобов'язання	1,4	0,03	65,2	1,49	+63,8	+4557,14
Всього по III розділу	134,2	3,14	331,5	7,55	+197,3	+147,02
Баланс	4277,4	100,00	4388,3	100,00	+110,9	+2,59

Таблицю 1.2 представимо в вигляді графіка 1.1 «Горизонтальний аналіз активу балансу»

Графік 1.1

З таблиці 1.2 бачимо, що зростання джерел формування майна підприємства за 2009 на 110,9тис. . грн. або 2,59% обумовлено зростанням суми залучених коштів на 197,3 тис. грн. (147,02%). Разом с цим власний капітал зменшився на 86,4 тис. грн. або на 2,09%. Зменшення власних коштів зумовлено збитками звітного року в розмірі 84 тис. грн. та зменшенням цільового фінансування на 15,3 тис. грн.

Збільшення залучених коштів відбулося за рахунок збільшення кредиторської заборгованості по всіх статтях, крім зобов'язань по отриманих авансах, які зменшились на 5,2 тис. грн.

В структурі власних коштів найбільшу питому вагу мають додатковий капітал та цільове фінансування. Доля додаткового капіталу у власному капіталі за звітній період зросла на 12,9 тис. грн., або на 0,33%, а доля цільового фінансування зменшилась на 15,3 тис. грн. (15,94%). Розмір статутного фонду не змінився і становив 56,4 тис. грн.

Велике значення мають власні обігові кошти підприємства, величина яких обчислюється як різниця між власним капіталом та необоротними активами і показує яка частка із загальної суми власних коштів підприємства спрямовується на покриття обігових коштів:

на початок року: 4143,2 - 3562,2 = 581,0 тис. грн.;

на кінець року: 4056,8 - 3388,7 = 668,1 тис. грн.

Тобто за рік сума власних обігових коштів зросла з 581,0 тис. грн. до 668,1 тис. грн., тобто на 87,1 тис. грн.

Короткострокові кредити підприємство не залучало. Це пояснюється досить високою обліковою ставкою НБУ та жорсткими умовами кредитування. Більшу частину обсягу кредиторської заборгованості складає заборгованість перед постачальниками, яка являє собою комерційний кредит, по якому не потрібне забезпечення та який майже безкоштовний. Зростання об'єму даної заборгованості в звітному році свідчить про фінансові ускладнення на підприємстві. Про це свідчить і зростання заборгованості робітникам по оплаті праці на 35,1 тис. грн. (110,03%). За рік збільшилась заборгованість по розрахунках з бюджетом на 18,8 тис. грн. (67,14%), по страхуванню - на 6,1 тис. грн. (26,75%), по позабюджетних платежах - на 11,4 тис. грн. (600,00%), інша заборгованість - на 63,8 тис. грн. (4557,14%).

Аналіз активів підприємства дозволяє надати загальну оцінку зміні всього його майна. Оцінка сукупних активів, в свою чергу, дозволяє зробити висновок про те, в які активи вкладені знову залучені фінансові ресурси або які активи зменшились за рахунок зменшення фінансових ресурсів, чи навпаки.

Аналітичний розрахунок, що відображає динаміку та структуру активу балансу, приведений в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 Аналіз складу та структури активу балансу АТЗТ "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА"

Розміщення майна	На початок року	На кінець року	Зміни за звітний період (+ , -)
	тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	% до початку року
І. Необоротні активи
Основні засоби	3520,0	82,29	3346,5	76,26	-173,5	-4,93
Незавершене будівництво	42,2	0,99	42,2	0,96	-	-
Всього по I розділу	3562,2	83,28	3388,7	77,22	-173,5	-4,87
ІІ. Оборотні активи
Виробничі запаси	218,2	5,10	215,8	4,92	-2,4	-1,10
Незавершене виробництво	16,9	0,40	33,7	0,77	+16,8	+99,41
Готова продукція	431,9	10,10	581,3	13,25	+149,4	+34,59
Товари	38,6	0,90	6,5	0,15	-32,1	-83,16
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	4,2	0,10	143,6	3,27	+139,4	+3319,05
Дебіторська заборгованість по розрахунках: - з бюджетом	-	-	3,7	0,08	+3,7	-
- по внутрішніх розрахунках	-	-	2,9	0,07	+2,9	-
Інша поточна дебіторська заборгованість	4,9	0,11	11,4	0,26	+6,5	+132,65
Грошові кошти та їх еквіваленти	0,5	0,01	-	-	-0,5	-100,00
Витрати майбутніх періодів	-	-	0,7	0,02	+0,7	-
Всього по II розділу	715,2	16,72	999,6	22,78	+284,4	+39,77
Баланс	4277,4	100,00	4388,3	100,00	+110,9	+2,59

Представимо таблицю 1.3 у вигляді графіка 1.2 «Горизонтальний аналіз пасиву балансу»

Графік 1.2

З таблиці 1.3 бачимо, що загальна вартість майна підприємства збільшилась на 110,9 тис. грн. або на 2,59%. В складі майна частка необоротних активів зменшилась на 173,5 тис. грн. (4,87%). Це спричинено зменшенням долі основних засобів - на 173,5 тис. грн. Розмір незавершеного будівництва в звітному році не змінився.

Оборотні ж активи за звітний період збільшились на 284,4 тис. грн. (39,77%). Але не слід розглядати це збільшення як позитивну тенденцію, оскільки воно відбулось головним чином за рахунок збільшення залишків готової продукції (на 149,4 тис. грн.) і значного збільшення дебіторської заборгованості за товари (на 139,4 тис. грн.). Це свідчить про те, що продукція АТЗТ не користується попитом. Причиною цього є висока собівартість продукції. Тому слід переглянути цінову політику підприємства та доцільність надання знижок для негайної оплати. Виробничі запаси зменшились на 2,4 тис. грн. (1,10%), але все рівно становлять значну суму - 215,8 тис. грн. Варто подумати про продаж частини виробничих запасів задля збільшення грошових коштів, тим паче, що грошові кошти та їх еквіваленти за звітний рік зменшились на 0,5 тис. грн. і на кінець періоду взагалі були відсутні. Також, аналізуючи дану таблицю слід звернути увагу на збільшення сум дебіторської заборгованості за товари (на 139,4 тис. грн.), по розрахунках з бюджетом (на 3,7 тис. грн.), по внутрішніх розрахунках (на 2,9 тис. грн.) та іншої поточної дебіторської заборгованості (на 6,5 тис. грн.). Дані зміни свідчать про погіршення розрахункової дисципліни в бік зниження платоспроможності. Підприємство може скоротити відвантаження продукції, тоді рахунки дебіторів зменшаться. Наявність заборгованості дебіторів спричиняє фінансові труднощі, оскільки підприємство відчуває недолік фінансових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності, виплати заробітної плати та ін.

Розподіл коштів між основним та оборотним капіталом на початок року складає відповідно 83,28% та 16,72%. На кінець року зменшився основний капітал на 173,5 тис. грн. (4,87%), а приріст оборотного склав 284,4 тис. грн. (39,77%). Тобто трапився перерозподіл коштів в бік зниження менш мобільної їх частини - основних коштів. На початок та кінець року основний капітал повністю покривався власними джерелами. Перевищення суми власних джерел над сумою їх використання на покриття основного капіталу спрямовується на формування оборотного капіталу. За рахунок даних джерел покривалось 81,24% поточних активів (загальної суми оборотного капіталу) на початок року і 66,84% - на кінець року. Такий стан склався, в основному, за рахунок випередження темпів росту загальної суми оборотного капіталу.

Доля кредиторської заборгованості в формуванні оборотного капіталу складала:

на початок року: (134,2 : 715,2) Ч 100 = 18,76%;

на кінець року: (331,5 : 999,6) Ч 100 = 33,16%.

Отже, беручи до уваги проведений аналіз можна стверджувати, що структура фінансових ресурсів підприємства за звітний рік була задовільною (це пов'язано з перевищенням власного капіталу в структурі пасивів), незважаючи на наявність значної дебіторської заборгованості, яка пов'язана з традиційними труднощами збуту продукції в нашій економіці.

2.2 Вертикальний аналіз структури балансу АТЗТ "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА"

Метою вертикального аналізу є визначення змін у структурі активів і пасивів підприємства. Технологія вертикального аналізу полягає в тому, що загальну суму активів підприємства (при аналізі балансу) і виторг (при аналізі звіту про прибуток) приймають за сто відсотків, і кожну статтю фінансового звіту представляють у вигляді процентної частки від прийнятого базового значення.

За результатами вертикального аналізу балансу, звіту про фінансові результати, потрібно зробити висновки й рекомендації. Наприклад, при комплексному аналізі ефективності як структурний аналіз виступає аналіз структури капіталу: так, при дослідженні рентабельності власного капіталу зміна структури убік збільшення позикового капіталу знижує частку власного капіталу, що проявляється в росту рівня рентабельності, дозволяє зробити висновок про структуру балансу й звіту про прибуток у поточному стані, а також проаналізувати динаміку цієї структури.

Розглянемо вертикальний аналіз активу балансу підприємства АТЗТ "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА" в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Актив	Код рядка	На 2008рік	На 2009 рік	На 2008 рік	На 2009 рік
I. Необоротні активи:
Нематеріальні активи:
Залишкова вартість	10	-	-
Первинна вартість	11	-	-
Знос	12	( - )	( - )
Незавершене будівництво	20	42,2	42,2	0,98	0,96
Основні засоби:
Залишкова вартість	30	3520	3346,5	82,29	76,25
Первинна вартість	31	4274,5	4169,1	99,93	95
Знос	32	-754,5	-822,6	-17,64	-18,24
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі ін. підприємств	40	-	-
інші фінансові інвестиції	45	-	-
Довгострокова дебіторська заборгованість	50	-	-
Відстрочені податкові активи	60	-	-
Інші необоротні активи	70	-	-
Усього за розділом I	80	3562,2	3388,7	83,28	77,22
II. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	218,2	215,8	5,1	4,92
тварини на вирощуванні та відгодівлі	110	-	-
незавершене виробництво	120	16,9	33,7	0,39	0,76
готова продукція	130	431,9	581,3	10,09	13,24
Товари	140	38,6	6,5	0,9	0,15
Векселі одержані	150	-	-
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	4,2	143,6	0,098	3,27
первинна вартість	161	4,2	143,6	0,098	3,27
резерв сумнівних боргів	162	( - )	( - )
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170	-	3,7		0,084
за виданими авансами	180	-	-
з нарахованих доходів	190	-	-
із внутрішніх розрахунків	200	-	2,9		0,066
Інша поточна заборгованість	210	4,9	11,4	0,11	0,25
Поточні фінансові інвестиції	220	-	-
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	0,5	-	0,012
в іноземній валюті	240	-	-
Інші оборотні активи	250	-	-
Усього за розділом II	260	715,2	998,9	16,72	22,76
III. Витрати майбутніх періодів	270	-	0,7		0,016
Баланс	280	4277,4	4388,3	100	100

Розглянемо вертикальний аналіз пасиву балансу підприємства АТЗТ "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА" в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Пасив	Код рядка	На 2008 рік	На 2009рік	На 2008 рік	На 2009рік
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	56,4	56,4	1,32	1,29
Пайовий капітал	310	-	-
Додатковий вкладений капітал	320	3949,6	3962,5	92,34	90,29
Інший додатковий капітал	330	-	-
Резервний капітал	340	41,2	41,2	0,96	0,93
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	-	-84		-1,91
Неоплачений капітал	360	( - )	( - )
Вилучений капітал	370	( - )	( - )
Усього за розділом I	380	4047,2	3976,1	94,6	90,61
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення витрат персоналу	400	-	-
Інші забезпечення	410	-	-
Цільове фінансування	420	96	80,7	2,24	1,84
Усього за розділом II	430	96	80,7	2,24	1,84
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440	-	-
Довгострокові фінансові зобов'язання	450	-	-
Відстрочені податкові зобов'язання	460	-	-
Інші довгострокові зобов'язання	470	-	-
Усього за розділом III	480	-	-
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	-	-
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	-	-
Векселі видані	520	-	-
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	41,8	109,1	0,98	2,49
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540	6,4	1,2	0,15	0,027
з бюджетом	550	28	46,8	0,65	1,07
з позабюджетних платежів	560	1,9	13,3	0,044	0,3
зі страхування	570	22,8	28,9	0,53	0,66
з оплати праці	580	31,9	67	0,75	1,53
з учасниками	590	-	-
із внутрішніх розрахунків	600	-	-
Інші поточні зобов'язання	610	1,4	65,2	0,033	1,48
Усього за розділом IV	620	134,2	331,5	3,14	7,55
V. Доходи майбутніх періодів	630	-	-
Баланс	640	4277,4	4388,3	100	100

Представлені дані дозволяють зробити наступні висновки:

1. Частка необоротних засобів підприємства " складе більшу половину всіх активів компанії, причому з кожним роком вона зменшується.

2. Частка оборотних активів підприємства збільшилась: в 2008 р. вони становили 16,72%, а в 2009 році 22,76%.

3. Власний капітал підприємства АТЗТ "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА" зменшився в порівняні з поточним роком на 3,99%.

4. Поточні зобов'язання підприємства АТЗТ "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА" навпаки збільшились на 10,69%

З наведеного вище опису, горизонтальний і вертикальний аналіз фінансової звітності підприємства є ефективним засобом для дослідження стану підприємства й ефективності його діяльності. Рекомендації, зроблені на основі цього аналізу носять конструктивний характер і можуть істотно поліпшити стан підприємства, якщо вдасться їх втілити в життя.

2.3 Основні показники оцінки майнового стану підприємства

Основними показниками оцінки майнового стану підприємства:

1. Сума господарських засобів, що знаходиться у розпорядженні підприємства: