Пропозиції щодо підвищення конкурентоздатності ТОВ "РОС РВ"

- невисокий рівень сервісного обслуговування;

- нестача коштів для провадження перспективних у майбутньому проектів;

- недостатній асортимент обладнання;

- обмежені можливості підприємства для застосування політики фінансового лізингу та кредитування споживачів;

- не досить ефективна система оплати та стимулювання праці

Продовження табл. 2.1.

Можливості

- курс політики уряду на розвиток ринкових відносин;

- невисока конкуренція по торгівлі поліграфічним обладнанням, яке було у користуванні;

- зниження митних бар'єрів для імпортного обладнання;

- розширення мережі дистриб'юторів по странам СНД;

- міжнародне науково-технічне співробітництво

Загрози

- підвищення курсу євро та долару;

- підвищення ставок за кредит;

- високі податкові ставки;

- покращення якості обслуговування у конкурентів;

- нестабільність законодавства;

- поява на ринку представництв іноземних компаній-виробників поліграфічного обладнання

Аналіз факторів макросередовища показує, що найвпливовішими для ТОВ”РОС РВ” є податкова політика України, регулювання імпорту поліграфічного обладнання. Також повне підвищення рівня освіти, оскільки підприємство орієнтовано на підбір висококваліфікованих робітників, тому що поліграфічне обладнання дуже складне в обслуговуванні. Не останнє місце займає і фактор географічних ринків збуту, його розширення.

Аналіз внутрішніх сильних і слабких сторін проводиться як порівняльний аналіз і головний напрям уваги має спрямовуватися на конкурентноздатність ТОВ”РОС РВ”. Це означає, що внутрішні фактори - це, насамперед, фактори конкурентноздатності.

Щоб провести стратегічний аналіз сильних і слабких сторін підприємства потрібно оцінити його відносні досягнення за цілою низкою показників, серед яких потрібно виділити такі групи:

Прибутковість (обсяг прибутку, прибутковість інвестованого капіталу, розмір виплати дивідендів на акцію, прибутковість по збуту та ін.).

Репутація (імідж), яка може бути описана такими поняттями як прихильність споживачів, довіра ділових партнерів тощо.

Продукція, її структура і асортимент.

Фінансові ресурси (структура капіталу, випуск акцій, рух коштів, зміна оборотності капіталу, виплата дивідендів тощо).

Виробничі потужності, будівлі і споруди (квадратні метри, постійні витрати та інші показники).

Дослідження і впровадження новинок (прямий і непрямий ефект, грошові та якісні показники).

Організація фірми (заходи і впровадження управлінських структур, створення нових підрозділів).

Трудові ресурси (підвищення професійного рівня, робоча дисципліна).

Соціальна відповідальність (працевлаштування безробітних, підтримка благочинних фондів і організацій тощо).

Перераховані вище показники можуть ранжуватися за важливістю або оцінюватися без зважування. Другий підхід, коли кожному з факторів шляхом експертної оцінки присвоюється певний ваговий коефіцієнт, є теоретично обгрунтованішим.

Конкурентна сила підприємства визначається шляхом порівняння оцінок даного підприємства з основними конкурентами.

Наведемо схему оцінки конкурентної сили, яка дозволяє зробити корисні висновки про положення компанії у порівнянні з її конкурентами. Оцінки показують положення компанії у порівнянні з конкурентами по кожному з факторів, виявляючи таким чином, де вона сильна і де слабка, і по відношенню до кого. Окрім цього, загальна оцінка конкурентної сили дозволяє судити про те, чи має фірма конкурентну перевагу або конкурентне відставання у порівнянні з кожним із суперників. Компанія з найвищою оцінкою конкурентної сили має чисту конкурентну перевагу над кожним конкурентом.

Знання слабких; сильних сторін фірми необхідне для вироблення стратегії, здатної покращити її положення по відношенню до конкурентів у довгостроковій перспективі. В цілому ж фірма повинна намагатися перетворити свої сильні конкурентні сторони у конкурентні переваги і приймати стратегічні рішення, які спроможні захистити її від конкурентних недоліків. В той же час оцінка конкурентної сили показує, який суперник може бути найбільш вразливий при конкурентній атаці і які його самі слабкі сторони. Коли компанія має значну конкурентну силу в галузях, в яких конкуренти слабкі, має саме поміркувати про наступ, щоб використати слабкості конкурентів.

2.2 Оцінка складових конкурентноспроможності ТОВ „РОС РВ”

Не існує єдиної методики щодо оцінки конкурентноздатності підприємства. Різні автори пропонують різні підходи, де враховуються різноманітні складові конкурентноздатності підприємства.

До ключових складових конкурентноздатності сьогодні можна віднести нові технології, людський капітал, складний комплекс організаційно-технічних умов, що забезпечують ефективність збору, обробки та використання інформації з метою вдосконалення технологій.

Товар підприємства є одним з ключових факторів забезпечення його конкурентоспроможності. Якщо підприємство виробляє не конкурентноздатну продукцію або надає не конкурентноздатні послуги, воно само не може бути конкурентоспроможним. Однак ця умова є необхідною, але не достатньою для забезпечення стійких конкурентних позицій підприємства. На їх формування впливає велика кількість як зовнішніх, так і внутрішніх чинників.

Для оцінки конкурентноздатності ТОВ „РОС РВ” необхідно спочатку оцінити конкурентоспроможність послуг, що надаються підприємством. Для проведення оцінки оберемо основну послугу ТОВ „РОС РВ” - відновлення поліграфічного обладнання. При цьому розрахуємо інтегральний показник конкурентноздатності цієї послуги у порівнянні з відповідною послугою основного конкурента ТОВ „Поліграфсервіс”.

Оскільки не існує ніяких стандартів щодо послуг з відновлення поліграфічного обладнання, для бази порівняння оберемо одного з конкурентів ТОВ „РОС РВ”.

Для визначення значень технічних параметрів, що будуть нами використовуватися для оцінки конкурентноздатності послуг ТОВ „РОС РВ”, будемо використовувати метод експертних оцінок, оскільки не всі параметри оцінки мають кількісні характеристики. У якості експертів виступатимуть п'ять клієнтів підприємства, які користувалися послугами обох компаній, що порівнюються. При оцінці технічних параметрів послуги з відновлення поліграфічного обладнання будемо враховувати такі критерії:

1. швидкість виконання відновлювальних робіт;

2. швидкість виконання монтажу та демонтажу обладнання;

3. якість проведення відновлювальних робіт;

4. термін дії гарантії;

5. якість гарантійного обслуговування;

6. якість післягарантійного обслуговування.

Експертам було запропоновано оцінити якість послуги з відновлення поліграфічного обладнання, що надаються ТОВ „РОС РВ” та ТОВ „Поліграфсервіс” за п'ятибальною шкалою (1 - найгірше; 5 - найкраще). Результати опитування представлені в табл. 2.2.



Таблиця 2.2 Результати опитування експертів

Параметри	Експертна оцінка
	1	2	3	4	5
	РОС РВ	ПС	РОС РВ	ПС	РОС РВ	ПС	РОС РВ	ПС	РОС РВ	ПС
Якість проведення робіт з відновлення обладнання	4	3	5	4	5	3	3	5	4	4
Якість гарантійного обслуговування	5	4	4	3	4	3	3	2	3	5
Якість післягарантійного обслуговування	2	4	4	3	4	4	3	4	4	5

На основі середньої оцінки по кожному параметру визначимо одиничні показники конкурентоспроможності, використовуючи формулу 1.2.

Для розрахунку одиничних показників конкурентоспроможності за тими параметрами, що мають кількісну ознаку (в даному випадку це час), візьмемо середній показник, оскільки у кожному випадку тривалість виконання відновлювальних робіт залежить від побажань замовника та стану обладнання (табл. 2.3.).

Таблиця 2.3 Кількісні параметри оцінки конкурентноздатності

Параметри	ТОВ „РОС РВ”	Поліграфсервіс
Швидкість виконання відновлювальних робіт, місяці	1	1,5
Швидкість виконання робіт з монтажу і демонтажу обладнання, дні	3	2
Термін дії гарантії, місяці	3	3

Таким чином, ми можемо визначити ще три одиничних показники конкурентноздатності, використовуючи формулу 1.3. Розрахунок одиничних показників конкурентноздатності допоможе нам виявити, по яких параметрах ТОВ „РОС РВ” випереджає ТОВ „Поліграфсервіс”, а по яких програє та зосередитися на здоланні недоліків. Результати розрахунків представлені в табл. 2.4.



Таблиця 2.4 Одиничні коефіцієнти конкурентноздатності ТОВ „РОС РВ”

Параметри	Коефіцієнт конкурентноздатності
Швидкість виконання відновлювальних робіт	1,5
Швидкість виконання робіт з монтажу і демонтажу обладнання	0,67
Якість проведення робіт з відновлення обладнання	1,1
Термін дії гарантії	1,0
Якість гарантійного обслуговування	1,05
Якість післягарантійного обслуговування	0,9

Отримані результати дозволяють зробити наступні висновки:

1. ТОВ „РОС РВ” випереджає ТОВ „Поліграфсервіс” за половиною одиничних показників конкурентноздатності (за трьома з шести). Це такі параметри, як якість виконання відновлювальних робіт, швидкість виконання відновлювальних робіт та якість гарантійного обслуговування.

2. ТОВ „Поліграфсервіс” має перевагу над ТОВ „ІПК” за якістю післягарантійного обслуговування та швидкістю виконання робіт з монтажу та демонтажу обладнання.

3. Для підсилення конкурентних позицій ТОВ „РОС РВ” повинне прискорити виконання робіт з монтажу та демонтажу обладнання, підвищити якість післягарантійного обслуговування та подовжити термін дії гарантії на обладнання.

Для розрахунку групового показника конкурентноздатності по технічних параметрах (формула 1.5.) необхідно також знати вагомість параметрів для споживачів. Такі дані отримує методом опитування (табл. 2.5.).

Таблиця 2.5 Вагомість технічних параметрів для споживачів

Параметри	Вагомість для споживачів
Швидкість виконання відновлювальних робіт	0,23
Швидкість виконання робіт з монтажу і демонтажу обладнання	0,15
Якість проведення робіт з відновлення обладнання	0,45
Термін дії гарантії	0,17
Якість гарантійного обслуговування	0,18
Якість післягарантійного обслуговування	0,12
Сума	1

Таким чином бачимо, що найбільше значення для споживачів мають якість та швидкість виконання відновлювальних робіт, тобто ті параметри, за якими лідирує ТОВ „РОС РВ”.

Груповий показник конкурентоспроможності за технічними параметрами послуги з відновлення поліграфічного обладнання ТОВ „РОС РВ” становить 1,102. Це свідчить про сильну конкурентну позицію відносно ТОВ „Поліграфсервіс”, однак це випередження повинно бути закріпленим підсиленням тих параметрів, де є відставання від конкурента.

Для розрахунку групового показника конкурентноздатності по економічним параметрам будемо використовувати середню вартість відновлення поліграфічного обладнання, оскільки ціна на такі послуги залежить від обсягу робіт. При цьому будуть враховуватися тільки витрати споживача на придбання цієї послуги, оскільки вона споживається одразу цілком та не потребує додаткових витрат.

Груповий показник конкурентноздатності ТОВ „РОС РВ” за економічними параметрами складає 0,96. Це свідчить про перевагу досліджуваного підприємства над конкурентом за цим параметром, однак ця перевага не є значною.

Оскільки конкурентноздатність складається з двох основних чинників - ціна та якість - розрахуємо інтегральний показник конкурентноздатності, що їх враховує (формула 1.9.). Для ТОВ „РОС РВ” цей показник становить 1,15. З цього можна зробити такі висновки: послуга з відновлення поліграфічного обладнання, що надається ТОВ „РОС РВ” є конкурентноздатною у порівнянні з аналогічною послугою конкурента ТОВ „Поліграфсервіс”. При цьому лідерство ТОВ „РОС РВ” не є значним, що означає що є місце для вдосконалення. Захист сильної конкурентної позиції підприємства повинен проводитися в області підвищення якості, а не зниження ціни, що забезпечить збереження та підвищення конкурентоспроможності у довгостроковому періоді.

Однією з найважливіших характеристик конкурентоспроможності сьогодні є висока швидкість господарчих процесів, що у свою чергу забезпечує високу швидкість обігу капіталу та зростання загальної ефективності всієї господарчої системи.

Фінансовий стан підприємства - це найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства в зовнішнім середовищі. Воно визначає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал у діловому співробітництві, оцінює, у якому ступені гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів з фінансових та інших відносин. Тому система показників, що приводяться, має на меті показати його стан для зовнішніх споживачів, тому що при розвитку ринкових відносин кількість користувачів фінансової інформації значно зростає.

Під аналізом фінансової звітності підприємства розуміється виявлення взаємозв'язків і взаємозалежностей між різними показниками його фінансово-господарської діяльності, що включена в звітність.

Даний розділ представлений аналізом ліквідності та фінансової стійкості підприємства. Коефіцієнти ліквідності дозволяють визначити здатність підприємства оплатити свої короткострокові зобов'язання. Серед показників ліквідності розрахуємо наступні коефіцієнти: (табл. 2.6.).

Таблиця 2.6 Ліквідність

Показники	Початок періоду 01.01.2005 р.	Кінець періоду 01.01.2006 р.	Відхилення
Загальний коефіцієнт покриття	1,573	2,151	0,578
Поточна ліквідність	1,573	2,151	0,578
Абсолютна ліквідність	0,764	0,714	-0,050
Термінова ліквідність	0,764	0,714	-0,050
Ліквідність коштів в обігу	0,822	0,774	-0,048
Ліквідність при мобілізації коштів	0,750	1,377	0,627

Загальний коефіцієнт покриття - найбільш загальний показник платоспроможності, що відображає достатність оборотних коштів у підприємства, що можуть бути використані їм для погашення своїх короткострокових зобов'язань. Розрахунок виробляється як відношення всіх оборотних коштів до короткострокових зобов'язань. Рекомендована величина цього коефіцієнту повинна знаходитися в межах 0-1. Нижня границя обумовлена тим, що оборотних активів повинне бути щонайменше досить для погашення короткострокових зобов'язань інакше підприємство може виявитися неплатоспроможним з наслідками, що випливають з цієї ситуації. Значення даного показника відповідає нормі.

Частковим показником загального коефіцієнта покриття є показник абсолютної ліквідності, що розкриває відношення найбільш ліквідної частини оборотних коштів (грошові кошти і короткострокові цінні папери) до поточного (короткостроковим зобов'язанням). Його значення визнається достатнім на рівні 0,2-0,3. Значення коефіцієнта знизилося( з 0,764 у 2005році до 0,714 у 2006 році), тому що знизилися короткострокові зобов'язання і виросли грошові кошти , але цей коефіцієнт значно перевищує норму.

Термінова ліквідність - коефіцієнт, що відбиває можливість підприємства погасити свою короткострокову заборгованість у найближчий період часу. Крім грошових коштів і цінних паперів у чисельнику вказується сума мобілізованих засобів у розрахунках з дебіторами, що залежить від швидкості платіжного документообігу, у знаменнику сума короткострокових зобов'язань. Значення показника на кінець року значно перевищує норму, що рекомендується.

Ліквідність при мобілізації засобів характеризує ступінь залежності платоспроможності підприємства від матеріально-виробничих запасів і витрат з погляду необхідності мобілізації коштів для погашення короткострокових зобов'язань.

Коефіцієнт розраховується за допомогою розподілу вартості матеріально-виробничих запасів і витрат (підсумок 2 розділу активу балансу-нетто) на суму короткострокових зобов'язань. Значення, що рекомендується, від 0,5 до 1,0. Підрахунок цього показника викликаний тим, що ліквідність окремих категорій оборотних коштів далеко не однакова, і якщо, наприклад грошові кошти можуть служити безпосереднім джерелом виплати поточних зобов'язань, то запаси можуть бути використані для цієї мети лише після їхньої реалізації, що припускає не тільки наявність покупця, але і наявність у покупця коштів. Цей коефіцієнт може мати значні коливання в залежності від матеріалоємності виробництва і для кожного підприємства він індивідуальний.

Бажано, щоб його зміни в динаміці не мали великих відхилень. Становить інтерес проаналізувати цей коефіцієнт у динаміці разом зі змінами в чисельнику: (матеріально-виробничі запаси) і в знаменнику (короткострокові зобов'язання). При цьому аналізі можна виявити зміни в господарській діяльності підприємства з погляду кредитної політики. Так, при незмінній кредитній політиці (при стабільній сумі короткострокових зобов'язань) значний ріст коефіцієнта ліквідності при мобілізації засобів буде говорити в цілому про погіршення господарської діяльності підприємства, зокрема про зростання незавершеного виробництва, затоваренні сировиною, готовою продукцією і т.д. і, навпаки, при стабільному обсязі матеріально-виробничих запасів і витрат у випадку зменшення значень коефіцієнту можна сказати, що на підприємстві погіршилася ситуація з короткостроковими зобов'язаннями, тобто або були узято додаткові кредити, або збільшилася заборгованість кредиторам, або те й інше разом.

Запас джерел власних засобів - це запас фінансової стійкості підприємства при тім умові, що його власні засоби перевищують позикові.

Фінансова стійкість оцінюється по співвідношенню власних і позикових засобів в активах підприємства. Інакше коефіцієнти фінансової стійкості називаються показниками структури капіталу чи показниками покриття (табл. 2.7.)



Таблиця 2.7 Фінансова стійкість

Показники	Початок періоду 01.01.2005 р.	Кінець періоду 01.01.2006 р.	Відхилення
Рівень власного капіталу	0,883	0,890	0,007
Співвідношення позикового та власного капіталу	0,132	0,123	-0,009
Забезпечення поза обігових активів власним капіталом	0,947	0,923	-0,024
Співвідношення власного та поза обігового капіталу	0,196	0,217	0,021
Рівень чистого обігового капіталу	0,060	0,095	0,035
Рівень інвестованого капіталу	0,019	0,020	0,001
Рівень перманентного капіталу	0,896	0,917	0,021
Рівень функціонуючого капіталу	0,981	0,980	-0,001
Імовірність банкрутства	1,990	2,301	0,311

Рівень власних засобів (у світовій практиці "коефіцієнт власності") - відображає фінансову структуру коштів підприємства і є наріжним каменем фінансового аналізу. Аналітики й кредитори віддають перевагу стабільності цього показника і підтримці його значень на досить високому рівні. Він обчислюється через співвідношення власних коштів до підсумку балансу (власний капітал/усього активів). Нормальним значенням цього коефіцієнта, що забезпечує досить стабільне положення підприємства в очах інвесторів і кредиторів, вважається рівень 60% (0,6) і більш. На 01.01.2004 р. показник становить 0,89, що відповідає нормі.

Технічний рівень підприємства оцінюється за допомогою показника технічного рівня, який має вигляд:

Ктр = (2.1.)

Для ТОВ „РОС РВ” цей показник складає 0,43. Це означає, що менш ніж половина обладнання ТОВ „РОС РВ” є прогресивним. При сучасній швидкості розвитку технологій та силі конкуренції на ринку поліграфічного обладнання цього не достатньо для забезпечення довгострокової сильної конкурентної позиції. Щоб захистити свої конкурентні позиції, підприємству необхідно модернізувати своє обладнання та придбати нове, прогресивне устаткування.

Кадровий рівень підприємства оцінюється за допомогою коефіцієнтів кваліфікації персоналу та коефіцієнту частоти підвищення кваліфікації.

Коефіцієнт кваліфікації персоналу розраховується наступним чином:

К кр = (2.2.)

Під кваліфікованими кадрами маємо на увазі тих працівників, що мають таку вищу освіту або найвищий розряд, що відповідають їх посаді. На практиці значення цього коефіцієнту ніколи не дорівнює 100% , тому що на деяких посадах (прибиральник, вантажник і т.п.) кваліфікація не потрібна.

Для ТОВ „РОС РВ” коефіцієнт кваліфікації персоналу становить 0,76. Цей показник є досить високим, що забезпечує підприємству додаткові конкурентні переваги.

Коефіцієнт частоти підвищення кваліфікації розраховується за допомогою наступної формули:

К чпкв = (2.3.)

Коефіцієнт частоти підвищення кваліфікації характеризує вкладення в людський капітал. В сучасних умовах майже кожний працівник повинен періодично проходити підвищення кваліфікації, що дасть йому змогу бути у курсі нових розробок та технологій в своїй галузі. Періодичність залежить від галузевої приналежності. Для поліграфічного обладнання такий період становить 3 роки.

Для ТОВ „РОС РВ” коефіцієнт частоти підвищення кваліфікації становить 0,44. Це означає, що керівництво підприємства розуміє важливість інвестицій в людський капітал та направляє своїх працівників на програми підвищення кваліфікації. Однак на підприємстві немає чіткої програми підвищення кваліфікації, що ускладнює системне її проходження. Таке становище обумовлено відсутністю робітника з управління людськими ресурсами підприємства, а також нестачею коштів на проходження підвищення кваліфікації більшістю робітників підприємства. Розвиток цього напрямку у майбутньому дозволить ТОВ „РОС РВ” утримувати сильні конкурентні позиції на ринку.

Конкурентноздатність підприємства в сучасних умовах в значній мірі залежить від інформаційного потенціалу підприємства, тобто від його здатності збирати, обробляти та використовувати інформацію. Інформаційний рівень підприємства можна оцінити за допомогою коефіцієнта забезпеченості персональними комп'ютерами та коефіцієнта забезпеченості сучасними засобами комунікацій. Ці коефіцієнти розраховуються за наступними формулами:

К заб пк = (2.4.)

Цей коефіцієнт характеризує насиченість підприємства персональними комп'ютерами. Якщо більшість працівників має персональні комп'ютери, загальна продуктивність праці на підприємстві зростає. Цей коефіцієнт на практиці не дорівнює 100%, оскільки не всі працівники мають потребу у ПК. У ТОВ „РОС РВ” це й показник складає 0,72, що є досить високим значенням. Інформаційна забезпеченість персоналу підприємства підвищує його продуктивність та конкурентоспроможність.

К заб ком = (2.5.)

Коефіцієнт забезпеченості засобами комунікацій характеризує ступінь доступу працівників підприємства до сучасних засобів комунікацій, під якими розуміємо світову мережу Інтернет. Цей коефіцієнт на практиці також ніколи не дорівнює 100%. Для ТОВ „РОС РВ” коефіцієнт забезпеченості засобами комунікацій становить 0,34. Такий показник є досить низьким, особливо якщо врахувати, що підприємство має власну сторінку в Інтернеті. На сьогодні низький ступінь доступу до сучасних комунікацій не є вирішальним фактором у конкурентній боротьбі, однак, з поширенням обсягу операцій, що здійснюються за допомогою Інтернет, він набуде більшого значення у системі конкурентноздатності підприємства.

Проаналізувавши систему конкурентноздатності ТОВ „РОС РВ” можемо сказати, що підприємство має досить високий інформаційний та кадровий потенціал. Слабким місцем є технічний потенціал, а це значить, що саме на ньому необхідно сконцентрувати зусилля.

2.3 Характеристика та аналіз охорони праці і техніки безпеки на підприємстві

На будь-якому підприємстві організація охорони праці є обов'язковим і важливим елементом. Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Правовими основами організації праці регулюється організація роботи в області охорони праці у виробничому процесі, планування і фінансування заходів, структура служби, нагляд і контроль, розслідування й облік нещасливих випадків, компенсація матеріального збитку, відповідальність за порушення вимог охорони праці.

Охорона праці - комплексна соціально-технічна дисципліна - вона включає пожежну безпеку, ергономіку, вивчає людину і його діяльність в умовах сучасного виробництва, з метою досягнення максимальної пристосованості людини до засобів виробництва, факторам виробничого середовища, що робить вплив на здоров'я і працездатність людини в процесі праці. Вимоги безпеки праці - вимоги, установлені законодавчими актами, нормативно-технічною документацією, правилами й інструкціями, виконання яких забезпечує безпека праці.

Документами, що регламентують норми охорони праці є:

-Конституція України;

-Закон України "Про охорону праці";

-ДСТ;

-Сніпи;

-НРБ (норми радіаційної безпеки);

-ПУЕ (правила побудови електроустаткування);

-СН (санітарні норми).

Керування охороною праці є складовою частиною керування виробництвом і базується на щоденній відповідальності власників готельного комплексу за схоронністю здоров'я людей і безпека їхньої роботи.

З цією метою була створена система керування охороною праці, створена на основі "

Служба охорони праці входить у структуру підприємства як одна з виробничо-технічних служб і підкоряється безпосередньо генеральному директору.

Фахівці служби охорони праці мають право:

-представляти підприємство в державних і суспільних установах при розгляді питань по охороні праці;

-безпосередньо забороняти роботу ділянок, машин, механізмів, печей у випадку порушення безпечних умов праці;

-перевіряти стан безпеки праці і давати генеральному директору обов'язкове для виконання розпорядження;

-вимагати від керівництва відсторонення від роботи працівників, що порушують нормативні акти про охорону праці й інші.

Метеорологічні умови. У даному підрозділі буде розглянута охорона праці стосовно до умов роботи офісу ТОВ „РОС РВ.

Загальна площа приміщення складає 50 м", висота - 4м. Чисельність працівників відділу обслуговування складає 9 чоловік. У число використовуваного устаткування входять: комп'ютери, принтери, ксерокси.

Показники метеорологічних умов для виробничих приміщень нормуються в залежності від категорій робіт і ступеня ваги (енерговитрати) і часу року. Робота в офісі відноситься до категорії легкої 1 б.

У таблиці 4.1. зазначені оптимальні параметри температури, відносній вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні відділу. Фактичні значення температури, відносній вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні відділу відповідають оптимальним параметрам, приведеним у таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 Оптимальні норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні відділу

Період року	Категорії робіт	Температура повітря, °С	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодний	легка 1 б	21-23	40-60	0,1
Теплий	легка 1 б	22-24	40-60	0,2

Вентиляція в приміщенні носить природний характер. Опалення в приміщенні здійснюється за допомогою централізованої системи опалення. Вікна приміщення виходять на сонячну сторону, тому вдень у сонячну погоду у відділі використовуються жалюзі для запобігання надмірної яскравості, що заважає, створює дискомфорт при роботі. У темний час доби чи при недостатності природного висвітлення і для висвітлення робочих поверхонь використовують штучне освітлення.

Існуюче у відділі освітлення не відповідає нормативним вимогам. Це є результатом недостачі штучного і природного освітлення, неправильного розташування комп'ютерів, робочих місць і неправильного планування освітлювальної системи. Норми освітленості приміщень приведені в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 Норми освітленості приміщень

Показники	Величина
Характеристика зорових робіт високої точності	средней точности
Найменший розмір об'єкту розрізнення, мм	0,3-0,5
Розряд зорових робіт	III
Під розряд зорових робіт	в
Контраст об'єкта з тлом	малий
Характеристика тла	світлий
Штучне освітлення	Освітленість, лк	Загальна	300
Природне освітлення	КЕО,%	Бічна	енш=2%

У офісних приміщеннях застосовується комбіноване освітлення, тобто з застосуванням загального освітлення і персонального, але розрахунок буде вироблятися тільки для загального освітлення. Для розрахунку використовується формула:

N= (Emin х К х S x Z) /Фл х n x g (2.7.)

де N - число світильників;

Emіn - мінімальна нормована освітленість;

К - коефіцієнт запасу;

S - площа приміщення;

Z - коефіцієнт мінімальної освітленості;

Фл - світловий потік лампи у світильнику;

n - кількість ламп у світильнику;

g - коефіцієнт використання світлового потоку (у частках одиниць).

Для того щоб розрахувати g необхідно визначити індекс приміщення, що розраховується по формулі:

I=AB/hx(A+B) (2.8.),

де А - довжина приміщення, м;

В - ширина приміщення, м;

h - розрахункова висота, м.

h=H - hCB - hp . (2.9),

де H - висота приміщення, м;

hCB - звис світильника, м;

hp- висота робочої поверхні від рівня підлоги, м.

Підставимо значення й одержимо:

h = 4-0,21 - 1 = 2,79 м

I =50/(2,79 х (10+ 5)) = 0,48

По таблиці визначаємо: g=0,66.

Для даного приміщення приймемо світильники ЛД, і лампи ЛД-80 - 4. По таблицях одержуємо: Етш = 300 лк, Фл = 3865 лм, K=l,5, S=50 м2, Z=l,l, п=2.

Тепер, використовуючи отримані значення, визначаємо необхідна кількість світильників.

N= (300 х 1,5 х 50 х 1,1) /3865 х 2 х 0,66 =4,8

Виходячи з отриманого розрахунку, можна зробити висновок про те, що для офісу необхідно 5 світильників типу ЛД.

Приміщення офісу відноситься до приміщень з обчислювальною і теоретичною роботою. Основним джерелом шуму є працюючі комп'ютери, телефон, ксерокс, розмовна мова. Але рівень шуму не перевищує припустимих норм.

Приміщення офісу оснащено приладами сантехнічного призначення. На кожному поверсі приміщення мається туалет з умивальником, що підключені до системи міського водопостачання і каналізації.

У працівників робота зв'язана з використанням комп'ютерної техніки, що спричиняє опромінення організму. На підприємстві на робочих місцях початі заходи для зменшення сили опромінення. На ЕОМ ставиться захисний екран, що дозволяє забезпечувати умови праці, що виключають професійні захворювання.

Приміщення по небезпеці поразки електричним струмом відноситься до категорії приміщень без підвищеної небезпеки - це сухе, приміщення з нормальною температурою повітря і з ізолюючими підлогами.

При неправильному звертанні з електроустановками може відбутися поразка людини електричним струмом.

Причинами поразки людини електричним струмом можуть бути наступні:

-випадковий чи дотик наближення на небезпечну відстань до струмоведучих частин, що знаходиться під напругою;

-поява напруги на металевих конструктивних частинах електроустаткування - корпусах - у результаті ушкодження ізоляції і з інших причин;

-поява напруги на відключених струмоведучих частинах, на яких працюють люди внаслідок помилкового включення установки. Основні методи захисту від поразки електричним струмом є:

-забезпечення неприступності струмоведучих частин, що знаходяться під напругою, для випадкового дотику;

-усунення небезпеки поразки з появою напруги на корпусах і інших частинах електроустаткування, що досягається

-захисним заземленням, захисним відключенням;

-контроль і профілактика ушкоджень ізоляції;

-застосування спеціальних електрозахисних засобів - переносних приладів і запобіжних пристосувань;

-захист від випадкового дотику до струмоведучих частин застосуванням кожухів, огороджень, подвійної ізоляції;

-організація безпечної експлуатації електроустановок.

На підприємстві існує оперативне обслуговування електроустановок, що передбачає періодичні і позачергові огляди електроустаткування, систем електропостачання, контроль, облік електроенергії. Оперативне обслуговування діючих електроустановок здійснюється інженерно-технічним, черговим, ремонтним електротехнічним персоналом.

На підприємстві особливе значення приділяють питанню ергономіки, створюються умови для максимальної продуктивності і гарного самопочуття операторів. У кожного працівника існує своє робоче місце - робочий стіл. Конструкція робочого місця забезпечує виконання операцій у межах зони досяжності матеріального полючи, як у вертикальної, так і в горизонтальної площинах. Трудові операції виконуються в межах зони малої досяжності й оптимальної зони матеріального поля.

Пожежна безпека - стан об'єкта, при якому виключається імовірність пожежі, а у випадку його виникнення запобігається вплив на людей небезпечних факторів пожежі і забезпечується захист матеріальних цінностей.

При розгляді підприємства було встановлено, що категорія виробництва по пожежній безпеці - "У", до якої віднесені приміщення, що мають непальні речовини і матеріали в холодному стані. По вогнестійкості будинок відноситься до категорії ІІ ступеня. Для попередження пожежі на підприємстві відведені спеціальні місця для паління, дрантя зберігається і викидається в спеціальні металеві контейнера.

Для евакуації людей і матеріальних цінностей розроблені схеми евакуації. Ширина, висота і пропускна здатність проходів відповідають протипожежним нормам Сніп П-2-80. Як пожежну сигналізацію використовуються звуки сирени, звукова і мовна інформація з радіомережі, усі приміщення обладнані пожежними щитами.

Потреба в пожежному забезпеченні і первинні способи пожежегасіння для основних виробничих, складських, службових, цивільних житлових приміщень, різних механізмів і споруджень регламентується нормами первинних способів пожежегасіння, залежить від категорії їхній пожежної площі і призначення.

Потреба у вогнегасниках розраховують окремо для кожного поверху і приміщення. Окремі виробничі приміщення, що мають площі менше, чим визначено нормами, забезпечують інвентарем цілком за найменшими показниками. Якщо в одному приміщенні є трохи різних щодо пожежної безпеки виробництв, невідгороджених вогнетривкими стінами, то все це приміщення забезпечується пожежним інвентарем для виробництва, що характеризується найбільшою пожежною небезпекою. На кожнім поверсі приміщення, що його складають повинне бути не менше 2-х вогнегасників.

Рекомендації з поліпшення охорони праці і техніки безпеки в підрозділі підприємства наступні:

1. Для виявлення неполадок на ранній стадії поломки необхідно проводити діагностику, що допоможе запобігти серйозним аваріям і виходу з ладу устаткування, а також полегшить роботу обслуговуючого персоналу.

2. Постійне відновлення засобів протипожежної безпеки, з метою запобігання можливих нещасливих випадків під час пожежі

3. Для забезпечення оптимального освітлення робочих приміщень у майбутньому при реконструкції збільшити кількість освітлювальних приладів і розширити площі природного освітлення (дерев'яні двері замінити на пластикові зі скляними вставками, розширити віконні прорізи).

4. Для забезпечення звукоізоляції в робочих приміщеннях повинні використовуватися звукоізоляційні матеріали, що дозволило б ізолювати приміщення від зовнішніх шумів.

5. У комп'ютерній мережі підприємства використовувати монітори нового покоління (плазмені), для захисту працівників від опромінення.

6. Проведення регулярної профілактики й удосконалення системи вентиляції і кондиціонування повітря з метою його знезаражування і забезпечення приміщень належною аерацією.

Вищевикладені фактори дозволять поліпшити умови охорони праці і техніки безпеки працівників бухгалтерії ТОВ „РОС РВ”.

Розділ 3. Пропозиції щодо підвищення конкурентноздатності ТОВ „РОС РВ”

3.1 Обґрунтування пропозицій щодо підвищення конкурентноздатності ТОВ „РОС РВ”

Даний розділ присвячений розробки шляхів підвищення конкурентноздатності ТОВ «РОС РВ» в сучасних конкурентних умовах. В цілому конкурентноздатність будь-якого підприємства залежить від загальної ефективності діяльності і визначається досконалістю технологій, що використовуються, умілою постановкою маркетингової служби, дієвим менеджментом, вдосконаленням фінансових механізмів взаєморозрахунків, на фоні поголовної неплатоспроможності підприємств, розширення сфер діяльності та іншими економічними і технічними параметрами роботи фірми.

На сьогоднішній день в Україні багато підприємств, що надають поліграфічні послуги. Більшість з них почали свою діяльність вже в незалежній Україні, але частина працює ще з часів Радянського Союзу. Останні з проголошенням незалежності залишилися без звичних для них централізованої підтримки і фінансування, одержавши в спадок застарілий техніку і технології, не дозволяючи виробляти поліграфічну продукцію високої якості. Ці друкарні, як сліпих котенят кинули в океан сучасних ринкових відносин, побудованих на основі жорсткої конкуренції і зростаючих вимог замовників до якості і швидкості виробництва друкарської продукції. Конкурувати з молодими поліграфічними підприємствами, в які свого часу були вкладені капітали, що сформувалися в інших галузях промисловості, з кожним роком ставало все важчим. Не в змозі знайти необхідні засоби навіть на часткову модернізацію виробництва, колишні державні підприємства в більшості випадків просто закривалися.

Враховуючи проведений аналіз конкурентних позицій ТОВ „РОС РВ”, можемо запропонувати наступні заходи щодо підвищення його конкурентноздатності:

- підвищення технічного рівню підприємства шляхом придбання прогресивного обладнання;

- підвищення якості сервісу;

- розширення асортименту послуг шляхом впровадження нової послуги - надання своїм клієнтам поліграфічного обладнання у фінансовий лізинг.

Поліграфічна техніка, як і будь-що інше, морально і фізично старіє, вимагає постійного оновлення і модернізації. Компанії, які придбали обладнання 5-7 років тому, сьогодні вже зіткнулися з цією проблемою. Можливість виділити кошти для придбання дорогого сучасного обладнання є не у всіх. В результаті страждає загальний бізнес підприємства, що не витримує конкуренції за якістю і швидкості друку з фірмами, що володіють більш досконалою технікою. Але як відновити техніку і технологію на підприємстві при гострому дефіциті фінансових активів?

В світі вже давно існує безліч альтернатив стовідсотковій передоплаті при придбанні поліграфічного обладнання: різноманітні форми кредитування, лізинг, продаж в розстрочку і т.п. Провідні українські постачальники поліграфічного обладнання поступово також починають впроваджувати альтернативні форми роботи з клієнтом і на вітчизняному ринку. Проте на сьогоднішній день надавати пільги при продажу обладнання можуть лише одиничні компанії. Пояснюється це тим, що багато західних виробників з великим недовір'ям відносяться до купівельної спроможності українських замовників, вимагаючи від них надання серйозних гарантій, коли йдеться про кредитування. Більшість же західних фірм взагалі відмовляється працювати з нашими виробниками друкарської продукції на умовах лізингу. Відповідно, українські компанії, що пропонують західну продукцію, не можуть надати своїм клієнтам ніяких пільг при придбанні техніки.

На сьогоднішній день ТОВ «РОС РВ» розробляє програму по наданню своїм клієнтам поліграфічного обладнання у фінансовий лізинг. Закон України про лізинг визначає: «лізинг - це підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних або позикових фінансових коштів і полягаючи в наданні лізингодавцем у виняткове користування на певний термін лізингоотримувачу майна, яке є власністю лізингодавця або отримується їм у власність по дорученню і узгодженню з лізингоотримувачем відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоотримувачем періодичних лізингових платежів ». Ряд фахівців-господарників рахують, що лізинг - єдиний засіб розширити платіжеспроможний попит на вітчизняному ринку, оживити економіку. Альтернативні передоплаті форми з покупцями поліграфічної техніки вигідні обом сторонам: постачальникам вони дозволяють значно розширити круг своїх замовників, а їх клієнтам - знайти, нарешті, спосіб відновити матеріальну базу свого підприємства і з часом, повністю окупивши витрати, все нову і нову техніку.

Зростання ринкової конкуренція стимулює компанії постійно покращувати умови поставок і продажів, а також сервісного обслуговування поліграфічного обладнання

Аналізуючи ситуацію в поліграфічній сфері України і разом з тим в галузях і підгалузях, необхідно почати з того, що друкарське обладнання реалізоване фірмою «РОС РВ» багато в чому залежать від того стану, яке складається на ринку поліграфічної продукції України. Для цього розглянемо деякі статистичні дані.

В поліграфічному секторі економіки активно зростає тенденція до збільшення кількості господарюючих суб'єктів. Зараз тут існує більше 2000 підприємств різної форми власності, у тому числі державної - 21%, колективної - 56,6%, приватної - 21,8%. Це свідчить про те, що поліграфія все більш широко виходить на ринок, де вже досить довго функціонує більш сильне конкурентне середовище. Численні приватні, колективні поліграфічні підприємства і фірми які в основному оснащені сучасною технікою, успішно конкурують, а точніше домінують на ринку пакувальної, рекламної, бланкової, сервісної продукції. Слід зазначити, що вони помітно підняли рівень якості виконання друкарської продукції і сервісного обслуговування. В газетному, журнальному, книжковому виробництві домінуюче положення поки що займають підприємства державної форми власності, оскільки ці виробництва мають складну інфраструктуру, великі виробничі і допоміжні площі, що вимагає досить великих грошей. Враховуючи це, бізнес сюди входить дуже обережно, детально прораховувавши можливу рентабельність вкладень.

Особливість ринку поліграфічних послуг в Україні, на думку фахівців, і в тому, що на внутрішні потреби працюють лише близько 10 відсотків поліграфічних потужностей, а на зовнішньому ринку, українців раз у раз чекають «сюрпризи». Ще одна специфічна межа ринку поліграфічного обладнання полягає в тому, що клієнту практично неможливо одержати точну інформацію про ціни на ті або інші види робіт. Як правило, в будь-якій фірмі до кожного замовлення підходять індивідуально. (Причому критерії «відбору» частіше за все відомі лише менеджеру). В результаті різниця в цінах на друкарське обладнання в різних фірмах може досягати значної цифри .

В 2000 році стан на ринку свідчив про продовження негативної тенденції зменшення обсягів випуску неперіодичних і періодичних друкарських видань і про збільшення вільних потужностей з випуску книжкової і газетно-журнальної продукції .

В 2001 році видавництва і видавничі організації всіх форм власності випустили тільки 40 млн. екземплярів книг, це складає менше ніж 1 книги на кожного жителя України (в Росії, наприклад, цей показник становить 5,4 книги на кожного жителя). Виходячи з цього, і 2006 рік може стати катастрофічним, якщо не вжити радикальним заходам для підтримки видавничо-поліграфічного сектора економіки . Проблема полягає не тільки в цьому. Для таких фірм як «РОС РВ» спад в цьому секторі тягне за собою і спад об'ємів реалізації поліграфічного обладнання.

Оцінюючи ситуацію в поліграфічній сфері, необхідно відзначити те, що вона залишається складною, неоднозначною і суперечливою. Тут не вистачає оборотних коштів, дуже високі податки, від цього і низька платоспроможність населення і юридичних осіб, в результаті цього падає попит на поліграфічну продукцію і послуги, і збільшується дебіторська заборгованість, слідством чого і на поліграфічне обладнання.

Сьогодні світові інвестиції в поліграфічне обладнання оцінюються в 1,5 млрд. євро ($ 1,32 млрд.). Причини зростання в кожному регіоні світу різні. В Західній Європі він забезпечується за рахунок підвищеного попиту на газети і буму на рекламу. За рубежем газети не тільки успішно виживають, але і нарощують свої тиражі, тоді як стрімкого зростання доходів Інтернет - періодики поки не спостерігається. Газетам вдалося добитися таких результатів за рахунок загального поліпшення якості, а головне - завдяки переходу на кольоровий друк .

На Україні головним фактором, сприяючим розвитку поліграфії, також є підвищення попиту на упаковку і етикетки. Крім того, після кризи відбулася своєрідна «поліграфічна репатріація» - замовлення на друк, що раніше розміщувалися за межею, стали повертатися до України. Причина, по якій більшість замовлень раніше розміщувалася за кордоном, проста: що дісталася нам в спадок від СРСР система поліграфічного виробництва мала на увазі в першу чергу забезпечення населення газетною продукцією і в дуже малому ступені враховувала потреби пакувальників. Тому задовільну якість виготовлення упаковки в Україні могли забезпечити лише дуже небагато друкарень .

Інша тенденція, спостережувана в українській поліграфії, - зростання попиту на журнальну продукцію. Бум на поліграфічну продукцію наголошується також в області друкування етикеток і упаковок.

Підвищення попиту на друкарську продукцію веде до збільшення попиту на друкарське обладнання, його ремонт, наладку і доставку.

ТОВ «РОС РВ» впроваджує заходи щодо введення на підприємстві ефективної сервісної служби. В роботу якій входив би весь спектр обслуговування (наладка, ремонт і т.п.) поліграфічного обладнання. Звичайно ж друкарні маю в своєму штаті механіків, які обслуговують машини. Але, як показує практика, вони не можуть обслуговувати друкарське обладнання якісно. Це відбувається тому, що домінуюча частина друкарського обладнання поступає до нас з-за кордону, а наші вітчизняні механіки не можуть кваліфікований розібратися в такій складній техніка. Для цих цілей у компаній-виробників поліграфічного обладнання існують сервісні центри, де навчають і консультують покупців обслуговуванню, експлуатації і ремонту друкарських машин. Після чого, виробники видають сертифікат підприємству покупця. Такі сертифікати мають обмежене число поліграфічних підприємств на Україні.

3.2 Вибір конкурентної стратегії підприємством

Жодне підприємство не може досягти переваги над конкурентами по всіх комерційних характеристиках товару і засобах його просування на ринку. Необхідний вибір пріоритетів і виробітку стратегії, найбільшою мірою відповідної тенденціям розвитку ринкової ситуації і як найкращим способом використовуючи сильні сторони діяльності підприємства. На відміну від тактичних дій на ринку стратегія конкуренції повинна бути направлена на забезпечення переваг над конкурентами в довгостроковій перспективі, оцінюваній в 3-5 років.

Конкурентний аналіз включає два основні етапи:

· визначення головних конкурентних сил в галузі;

· формулювання основних варіантів конкурентних стратегій.

Визнаним лідером розробки конкурентного аналізу є професор гарвардської школи бізнесу М. Портер, автор основних моделей за визначенням головних сил конкуренції і варіантів конкурентних стратегій.

Частка ринку, рівень прибутку фірми визначаються тим, наскільки ефективно компанія протидіє наступним конкурентним силам :

· проникаючим в галузь новим конкурентам, що випускають подібні товари;

· загрозі з боку товарів-замінників (субститутів);

· компаніям-конкурентам, що вже закріпилися на галузевому ринку;

· дії продавців (постачальників);

· дії покупців (клієнтів).

Сила постачальників визначається:

· наявністю крупних компаній-постачальників;

· відсутністю замінників товарів, що поставляються;

Базова стратегія конкуренції, що є основою конкурентної поведінки підприємства на ринку і що описує схему забезпечення переваг над конкурентами, є центральним моментом в стратегічній орієнтації підприємства. Від її правильного вибору залежать всі подальші маркетингові дії підприємства. Перш ніж приступити до вибору базової стратегії конкуренції необхідно позбутися шкідливих стереотипів, штампів і помилок.

В першу чергу сказане відноситься до неправильного уявлення про те, який ринок є найперспективнішим з погляду конкуренції. Підприємці часто вважають, що привабливі ринки - це ті, які розвиваються швидше за всі або використовують досконалі технології. Це не так.

Як показує практика процвітаючі і перспективні ринки мають високі вхідні бар'єри, протекції з боку держави, вибагливих споживачів, дешеву систему поставок і найменше число альтернативних галузей, здатних їх замінити. Бізнес з новітніми технологіями і високою ефективністю більше за всі схильний атакам конкурентів, імовірність банкрутства на таких ринках дуже велика.

Необхідно також відзначити, що для багатьох невеликих підприємств значення конкуренції зводиться до того, щоб бути схожими на своїх більш крупних (могутніх) конкурентів. Це додає їм упевненість в собі. Але наслідувати їх - значить позбавити себе будь-якої переваги. Відсутність конкурентних переваг - вірний шлях до банкрутства. Деякі підприємства, володіючи певною конкурентною перевагою, не роблять ніяких зусиль для того, щоб не втратити їх. Наявність конкурентної переваги необхідно сприймати як факт, що відбувся, досягнуту мету і це не повинне зупиняти подальший пошук. Для ТОВ „РОС РВ” головним завданням в перспективі повинно стати завоювання частки ринку свого найкрупнішого конкурента - ТОВ „Поліграфсервіс”.

Підхід М. Портера до генерації альтернативних стратегій ґрунтується на наступному ствердженні: „Стійкість позицій підприємства на ринку визначають: витрати, з якими виробляється і збувається продукція; незамінність продукту; сфера конкуренції.”

Досягти конкурентних переваг і зміцнити свої позиції підприємство може за рахунок:

· забезпечення більш низьких витрат на виробництво і збут товару;

· забезпечення незамінності продукту за допомогою диференціації.

Диференціація означає здатність підприємства забезпечити покупця товаром, що володіє більшою цінністю, тобто більшою споживною вартістю. Диференціація дозволяє встановлювати більш високі ціни, що дає великий прибуток.

Крім цього перед підприємством стоїть вибір, на якому «по ширині фронту» ринку конкурувати: на всьому ринку або на якій-небудь його частині (сегменті). Цей вибір можна здійснити, використовуючи залежність між часткою ринку і рентабельністю підприємства, запропоновану М.Портером з чого слідує висновок: підприємства, що не володіють можливостями для завоювання лідерства на ринку, повинні сконцентрувати свої зусилля на певному сегменті і прагнути збільшувати там свої переваги по відношенню до конкурентів.

Успіху добиваються крупні підприємства з більшою часткою ринку, а також відносно невеликі вузькоспеціалізовані підприємства. Прагнення невеликих підприємств дублювати поведінку крупних підприємств, не зважаючи на свої реальні можливості, приведе в критичну область втраті конкурентних позицій.

Виходячи з цього, для зміцнення позицій підприємства М.Портер рекомендує використовувати одну з трьох стратегій:

а) лідерство за рахунок економії на витратах;

б) стратегія диференціювання;

в) стратегія концентрації на сегменті.

Для умов ринку, що росте, використовують підхід, який запропонував Ігор Ансофф. Сутність підходу ілюструє матриця, в якій кожне з 4-х полів матриці представляє певну стратегію і її елементи (рис. 3.1).

Орієнтація на існуючі продукти і ринки	Орієнтація на розвиток ринку
Орієнтація на розробку нових продуктів	Диверсифікація

Рис. 3.1 Матриця Ансоффа

Поле 1 показує спрямованість стратегії організації на існуючі продукти і ринки. Мета цієї стратегії -- стабілізація або розширення ринку. Ця стратегія використовується організаціями в умовах ринку, що розвивається або ненасиченого. Можливі шляхи досягнення цілей -- збільшення споживання (через зниження цін, погіршення якості продукції) і залучення покупців конкуруючих продуктів (через рекламу, зниження цін). Подібні стратегії одержали назву «скорочення витрат» або «обробка ринку» і припускають посилення маркетингових зусиль.

Поле 2 включає стратегії, спрямовані на розвиток ринку. Вони передбачають вихід на нові ринки з товаром, що вже випускається. Можливими шляхами можуть бути: збут на нових регіональних, національних або інтернаціональних ринках; нові області використовування старого продукту, впровадження на нові сегменти ринку.