Економічна ефективність виробництва соняшнику на прикладі ДП НДГ "Сонячне" Миколаївського району

Основні напрямки підвищення економічної ефективності виробництва соняшнику, її показники і методика визначення. Рівень і ефективність виробництва соняшнику на прикладі ДП НДГ "Сонячне" Миколаївського району. Динаміка та фактори урожайності соняшнику.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 16.11.2011
Размер файла 167,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1.Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва - основа стабілізації економіки аграрних підприємств

1.1 Основні напрямки підвищення економічної ефективності виробництва соняшнику

1.2 Показники економічної ефективності виробництва соняшнику і методика їх визначення

Розділ 2. Рівень і ефективність виробництва соняшнику

2.1 Виробничо-економічна характеристика ДП НДГ «Сонячне» Миколаївського району

2.2 Місце соняшнику у економіці господарства, динаміка виробництва і продажу, показники врожайності і якості продукції, продуктивність праці

2.3 Динаміка і структура собівартості соняшнику, причини її зміни

2.4 Економічна ефективність виробництва і реалізації соняшнику, причини її зміни

Розділ 3. Динаміка та фактори урожайності соняшнику

3.1 Динаміка врожайності соняшнику

3.2 Кореляційний аналіз факторів врожайності соняшнику

Розділ 4.Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва соняшнику

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Сільське господарство займає особливе місце у народно господарському значенні будь-якої країни. На що галузь припадає близько 20 % загального обсягу валового продукту. Продукти сільського господарства і промислові товари, що виробляються із сільськогосподарської сировини, становлять 75% фонду народного споживання.

Головне завдання сільського господарства як галузі сфери матеріального виробництва - неухильне збільшення обсягів виробництва сільськогосподарських продуктів для задоволення зростаючого попиту населення на продукти харчування і для забезпечення переробної промисловості сировиною за одночасним скороченням витрат праці та матеріальних засобів на виробництво одиниці продукції. Розв'язання цієї проблеми має два основних взаємопов'язаних напрямки:

максимально можливе зростання виходу сільськогосподарської продукції;

систематичне здійснення заходів боротьби за режим економії та зниження витрат.

Для суспільства та окремого аграрного підприємства не байдуже, якою ціною досягалось слідуюче збільшення обсягів виробництва продукції в розрахунку на одиницю земельної площі, яка використовувалася. Отже, чим більший вихід продукції і менше потрібно витрат на її одиницю, тим виробництво вигідніше.

На жаль, сучасний важкий фінансовий стан майже всіх сільськогосподарських підприємств України поряд з іншими причинами зумовив і недостатньо досконалі економічні методи господарювання в умовах переходу до ринкових відносин.

Використання статистичних методів в управлінні агропромисловим комплексом та його ланками дає змогу створити умови для підвищення ефективності виробництва на основі вірогідної оцінки стану і можливостей різних сфер діяльності, своєчасного визначення тенденцій, прогнозування їх розвитку і оцінки результатів функціонування ринкових відносин.

Розширення виробництва продукції сільського господарства високої якості гарантує повне забезпечення населення країни продуктами харчування, вагомого експортного потенціалу країни, економічну стабільність і незалежність держави. Продукція сільського господарства є і буде в майбутньому одним з головних джерел грошових надходжень в Україну.

Основною олійною культурою в нашій країні є соняшник.

Та взагалі на початку XXI ст. соняшник - одна з головних олійно-білкових культур світового землеробства, важливе джерело виробництва олії і шротів. Вона відіграє особливу роль у поліпшенні фінансового стану сільськогосподарських підприємств у період подолання економічної кризи і переходу до ринкових відносин. Економічна сутність стабільного виробництва цієї культури полягає в тому, що вона і в нових умовах господарювання прибуткова. В багатьох аграрних підприємствах соняшник забезпечує 40 - 60 % прибутку від рослинництва. На соняшникову олію припадає близько 98 % загального виробництва в Україні. Рік у рік зростає значення соняшнику як важливого високо протеїнового джерела, що забезпечує основне надходження шроту і макухи, які ефективно згодовуються у високопродуктивному тваринництві. На жаль, у більшості випадків мало уваги звертається на соняшник як важливе джерело харчового і кормового білка, його шрот і макуху.

Виробництво соняшнику досить рентабельне, а продукти його переробки конкурентноспроможні на внутрішньому і світовому ринках, важлива складова продовольчих і кормових білкових ресурсів. Збільшення виробництва соняшнику в нашій державі відповідає сучасним тенденціям зростання світового виробництва, а за темпами навіть перевищує їх. Це зумовлено значними його економічними перевагами, освоєнням сучасних технологій виробництва, що відкриває нові можливості для ефективнішого використання наявних природних ресурсів, родючих ґрунтів, переваг приватної форми власності в нових ринкових умовах господарювання. Однак у деяких господарствах і регіонах в окремі роки спостерігається нестабільне його виробництво, яке зменшується в гостро посушливі роки та збільшується у сприятливі за волого забезпеченням. Спад виробництва, як правило, викликає занепокоєння як виробників, так і покупців, бо при цьому змінюються не тільки обсяги його, а й надходження на ринки насіння, олії і шротів та ціни на них. Зазначене зумовлює необхідність проведення аналізу ретроспективи, сучасного стану і перспектив виробництва соняшнику, який за обсягами серед олійних культур займає перше місце, значно перевищуючи виробництво сої, ріпаку та інших культур. Слід також враховувати, що соняшникова макуха і шрот - найбільші вітчизняні високобілкові ресурси власного виробництва. Тому стабілізація їх виробництва сприятиме збалансуванню раціонів тварин за протеїном і амінокислотами.

Отже завданням даної курсової роботи з дисципліни „Економіка підприємства" є дослідження економічної ефективності виробництва соняшнику та можливих шляхів її підвищення, на основі вивчення різноманітних літературних джерел та економічної, статистичної і бухгалтерської звітності підприємства, що взято за об'єкт дослідження.

Саме, за об'єкт дослідження взято ДП НДГ „Сонячне"' Миколаївського району.

В курсовій роботі будуть:

- охарактеризовані природноекономічні умови господарства,

- визначений сучасний рівень концентрації виробництва в господарстві,

- відображена в динаміці структура посівних площ, проаналізована динаміка урожайності досліджуваної культури,

- розрахована продуктивність праці в галузі,

- визначена собівартість та рентабельність виробництва продукції та ін..

Під час виконання курсової роботи були використані форми державної звітності:

- форма № 29-сг,

- форма № 24,

- форма №11-ОЗ,

- форма №50-СГ

- інші матеріали.

Дана курсова робота надрукована на сторінках друкованого тексту, містить 14 таблиць, графік і додатки.

Розділ 1. Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва - основа стабілізації економіки аграрних підприємств

1.1 Основні напрямки підвищення економічної ефективності виробництва насіння соняшнику

Ефективність - це результативність дії окремого або групи факторів.

Економічна ефективність - це результат діяльності, що відображає співвідношення між одержаним результатом, сукупними витратами та вкладеною працею.

Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень.

Існує багато напрямків підвищення економічної ефективності виробництва насіння соняшнику, основні з них - це застосування отрутохімікатів, удобрення, нові сорти, зрошення та впровадження нових технологій.

Досвід розвинутих країн свідчить, що застосування отрутохімікатів дозволяє збільшити врожайність на 10 - 15 %. Нажаль, в Україні повне застосування отрутохімікатів не проводиться. Головна причина - це нестача коштів на їхню закупівлю. Господарства, які мають кошти на закупівлю, не завжди раціонально їх використовують.

Україна, як відомо, більшу частину отрутохімікати закуповує в інших країнах (США, Німеччина, Голландія, Франція) за дорогою ціною. Виробництво українських якісних отрутохімікатів дало б змогу фермерам та сільськогосподарським підприємствам закуповувати отрутохімікати за менші кошти.

Щодо внесення органічних і мінеральних добрив, то це є необхідною умовою одержання високого врожаю соняшнику. Внесення 18-20 т/га підвищує врожай насіння на 1,4 - 3,6 ц з 1 га. Середньою нормою мінеральних добрив вважають:

- азоту - 30 - 45 кг/га;

- фосфору - 45 - 50 кг/га;

- калію - 30- 45кг/га.

Фосфорні та калійні добрива підвищують не лише врожаї - на 1,2 -1,7%, зростає також вміст олії в насінні. Органічні добрива краще вносити під попередник, а мінеральні - під зяблеву оранку або навесні під культивацію.

У південному Степу найбільший ефект дає внесення фосфорних добрив разом з азотними, які забезпечують приріст урожаю насіння до 6 ц з 1 га1.

При вирощуванні соняшнику на зрошуваних землях збільшують норми добрив. Також одним з резервів збільшення валових зборів насіння соняшника є впровадження у виробництво нових високопродуктивних, високо олійних гібридів. За останні роки науковими установами створено і передано в держвипробовування, рекомендовано к виробництву багато гібридів різних морфологічних типів. Так, в реєстр рослин України на 2001 рік включено 77 гібридів і 8 сортів. З них 28 сортів і гібридів вітчизняної селекції. Оцінка гібридів в конкретних умовах вирощування дає змогу більш ґрунтовно рекомендувати кращі з них виробництву. З цією метою в дослідних господарствах безперервно вивчається продуктивність нових та перспективних гібридів і сортів соняшнику порівняно з районованими раніше.

В посушливих районах України жоден захід не впливає так на підвищення врожайності соняшнику як зрошення. В Україні основні площі зрошуваних посівів соняшнику розміщені в АР Крим, Одеській, Харківській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській та Донецькій областях.

Час проведення вегетаційних поливів визначають за вмістом вологи в ґрунті з тим, щоб підтримувати вологість на постійному рівні - 60-70% до цвітіння і 75-80 % від цвітіння до початку достигання.[15,с.34]

Щодо впровадження нових технологій у виробництві насіння соняшнику можна зазначити, що за сучасних умов традиційні технології вирощування культур, у тому числі соняшника, потребують вдосконалення, а по окремих питаннях і переорієнтації. Одним з вірогідних напрямів по їх доопрацюванню є застосування нових біотехнологічних та екологічно безпечних методів збільшення продуктивності сільськогосподарських культур, заснованих на використанні біостимуляторів росту рослин нового покоління.

Сучасні біостимулятори росту - це синтетичні і природні органічні речовини, яким притаманна значна біологічна властивість і які в невеликих кількостях, у мікродозах, викликають зміни фізіологічних і біохімічних процесів під час росту, розвитку і формування продуктивності сільськогосподарських культур.

Використання біостимуляторів росту веде до змін в обміні речовин, аналогічних тим, що виникають під впливом зовнішніх умов (тривалість дня, температура та ін.). Біостимулятори росту - це не поживні речовини, а фактори керування ростом і розвитком рослин.

Нажаль на сьогодні багато питань по застосуванню біостимуляторів росту залишаються невирішеними, зокрема ті, що пов'язані з механізмом їх дії на рослинний організм, а також стосовно опрацювання технологій їх застосування на окремих культурах.

На мою думку основним напрямком підвищення економічної ефективності виробництва насіння соняшнику е велика сукупність факторів, які мають безпосередній вплив на урожайність соняшнику. Іншими словами всі фактори впливу на урожайність соняшнику треба розглядати в сукупності та прямій взаємозалежності. Це і розміщення посівів по кращих попередниках, і використання високоврожайних, районованих сортів та гібридів, сприятливих до наявних умов вирощування, і внесення добрив по нормах і строках на запрограмований врожай, і використовування інтегрованих систем захисту рослин, і механізація виконуваних робіт, і своєчасне проведення агрегації та багато інших агротехнічних заходів.

1.2 Показники економічної ефективності виробництва соняшника і методика їх визначення

Ефективність виробництва - це складне і багатогранне явище, тому для її визначення необхідно використовувати систему показників, спроможних водночас відображати специфіку і особливості сільського господарства.

Показники економічної ефективності визначають і порівнюють в середньому за три роки або за п'ять років.

Система показників економічної ефективності виробництва зерна включає такі показники, як урожайність, продуктивність праці, собівартість, рівень рентабельності та ін..

Урожай і урожайність - найважливіші результативні показники землеробства і сільськогосподарського виробництва в цілому. Рівень урожайності відображує вплив економічних і природних умов, а також якість організаційно-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і господарств.

Під урожаєм (валовим збором) в статистиці розуміють загальний обсяг продукції, зібраної з усієї площі посіву окремих сільськогосподарських культур або їх груп. Урожайність - це середній обсяг продукції з одиниці площі. Для культур, що вирощуються у відкритому ґрунті, урожайність визначають в розрахунку на 1 га, а у закритому ґрунті - на 1 м кв.

Продуктивність праці - це ефективність затрат конкретної праці, яка визначається кількістю продукції, виробленої за одиницю робочого часу, витраченого на одиницю продукції.

Собівартість продукції - це частина суспільних витрат виробництва і обігу, що виражає витрати на заробітну плату і використані засоби виробництва. Вона може змінюватися іншими темпами і навіть у протилежному напрямі порівняно з сукупними витратами праці, особливо коли змінюються рівень заробітної плати та її питома вага у загальних витратах виробництва, а також ціни на використані у сільському

господарстві засоби виробництва. В зв'язку з цим для оцінки ефективності виробництва показники собівартості продукції, як правило, використовуються у поєднанні з іншими показниками.

Рентабельність характеризує доходність господарства, окремих його галузей або видів продукції. Вона означає, що вартість виробленої продукції і надходження коштів від її реалізації перевищують витрати на виробництво і реалізацію продукції, що забезпечує відповідний прибуток.

Зокрема при визначені економічної ефективності виробництва насіння соняшнику система показників економічної ефективності виробництва включає наступні показники:

- урожайність, ц з 1 га;

- прямі витрати праці на виробництво 1 ц продукції, люд.-год.;

- рівень товарності, %;

- собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн.;

- виробнича собівартість 1 ц продукції, грн.;

- середня ціна реалізації 1 ц продукції, грн.;

- площа, з якої реалізована продукція, га;

- прибуток на 1 га, тис. грн.;

- рівень рентабельності, %.

Методика визначення цих показників наступна:

- Урожайність - це відношення валового збору продукції до площі посіву;

- Прямі витрати праці на виробництво 1 ц продукції - це відношення прямих витрат праці на основну продукцію до валового збору продукції після доробки;

- Рівень товарності - це відношення кількості реалізованої продукції до валового збору продукції після доробки;

- Собівартість 1 ц реалізованої продукції - це відношення загальної собівартості реалізованої продукції до кількості реалізованого зерна в натурі;

* Виробнича собівартість 1 ц продукції - це відношення виробничих витрат на основну продукцію до валового збору продукції після доробки;

* Середня ціна реалізації 1 ц продукції - це відношення грошової виручки від реалізації продукції до кількості реалізованого зерна в натурі;

* Площа, з якої реалізована продукція - це відношення кількості реалізованого зерна в натурі до урожайності;

* Прибуток (збиток) на 1 га - це відношення загального прибутку (збитку) до площі посіву;

* Рівень рентабельності (збитковості) - це відношення загального прибутку (збитку) до загальної собівартості.

Розділ 2. Рівень і ефективність виробництва соняшнику

2.1 Виробничо - економічна характеристика ДП НДГ„Сонячне" Миколаївського району

ДП НДГ „Сонячне" розташоване в с. Комсомольське в Миколаївському районі на півдні Миколаївської області на відстані 25 км від обласного центра - Миколаєва. Неподалік від господарства проходить автострада Миколаїв-Одеса. Миколаїв є основним центром збуту продукції. На території селища немає цехів по переробці сільськогосподарської продукції.

Транспортна мережа на території господарства представлена в основному профільованими дорогами місцевого призначення, які забезпечують зв'язок між виробничими ділянками, фермами і полями сівозмін.

Рельєф території господарства рівнинний , що сприяє розвитку рослинництва. Та в цілому, природнокліматичні умови ДП НДГ „Сонячне" сприяють розвитку галузей рослинництва і зокрема виробництву зернових.

Клімат на території господарства помірно-континентальний з засушливим довгим літом, весна рання, тепла, напівзасушлива, а осінь пізня, частіше суха та довга. Взимку бувають морози до 25 градусів нижче нуля, а літом температура підіймається до 40 градусів тепла, що негативно впливає на рослинництво. Середньорічна температура близько 10 градусів тепла. Опади від 300 мм до 430 мм, переважно у вигляді злив. Вітри переважно південно-східні, які у весняно-літній період бувають дуже сильні (суховії). Число засушливих днів в період вегетації 25-45 днів (червень, перша декада липня). Зустрічаються повітряні і ґрунтові засухи.

Середня тривалість без морозного періоду 180 - 225 днів, а вегетаційного 215-220 днів. Середня висота снігового покриву на полях в період його найбільшого накопичення близько 5 см, а середня із найбільших висот, яка спостерігалася протягом всієї зими, складає 15 см. Число днів із сніговим покривом близько 65.

Так як клімат засушливий, то для отримання високих врожаїв зернових та інших культур необхідні заходи по накопиченню вологи в ґрунті, проведення всіх робіт за доглядом рослин, в оптимальні агротехнічні строки.

Ґрунти господарства - це чорноземи звичайні, залишково слабко солонцюваті, важко суглинисті на лессах, чорноземи південні остаточно солонцюваті на лессах, чорноземи супіщані на древнеаллювіальних покладах, темно-каштанові.

Найбільш розповсюдженими ґрунтами на території господарства є чорноземи південні остаточно солонцюваті важко суглинисті на карбонатному лессі. Характерною особливістю чорноземів південних є їх остаточна солонцюватість, ґрунти мають слабостійку структуру, внаслідок чого запливають при зволоженні, а при висиханні на поверхні утворюється кірка. Після оранки рихлий стан зберігається недовго.

Ґрунти в гумусовому горизонті мають гумусу біля 3-4 %. По механічному стану ці ґрунти середньо - і важко-суглинисті.

Загальною умовою підвищення родючості ґрунту є правильна система обробки, внесення добрив і тому подібне, застосовуючи правильні сівозміни.

Так як господарство розміщене в посушливій зоні, в умовах незрошуваного землекористування, велике значення має накопичення і збереження вологи в ґрунті.

Соціальний розвиток ДП НДГ „Сонячне" знаходиться на задовільному рівні: на території селища є Будинок культури, дитячий садок, загальноосвітня школа 1-3 ступенів, будинок одружень, магазин.

Також необхідно розглянути показники розміру господарства, що свідчать про рівень концентрації виробництва (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 Показники розміру виробництва ДП НДГ «Сонячне» Миколаївського району

Показники

Роки

В середньому на одне господарство району у 2005 році

2003 рік

2004 рік

2005 рік

Валова продукція в порівнянних цінах 2000 р., тис. грн.

2564,42

5102,51

3117,75

4693,33

Грошова виручка від реалізації, тис. грн.

2094,0

3779,0

3341,0

4530,36

Площа сільськогосподарських угідь, га

6849,0

7175,0

6644,0

3913,33

Вартість основних фондів, тис. грн.

15144,9

14312,2

14833,0

7300

Середньорічна чисельність працівників, чол.

228

247

234

125

Середньорічна кількість худоби та птиці в перерахунку на умовне поголів'я, гол

395,3

338,3

356,5

1649

Аналізуючи дані табл.2.1 можемо зробити висновок, що досліджуване ДП НДГ „Сонячне" є за розмірами середнє господарство . В цьому господарстві в 2005 році в порівнянні з 2003 роком простежується значне збільшення всіх показників розміру виробництва. А саме: валова продукція в порівняльних цінах збільшилася на 553,33 тис. грн., що пояснюється збільшенням врожайності рослинництва в цьому році (див.Додаток А); грошова виручка від реалізації за рахунок збільшення валової продукції в порівняльних цінах теж збільшилася на 1247 тис. грн., площа сільськогосподарських угідь зменшилася на 205 га; вартість основних фондів зменшилася на 311,9 тис. грн.; середньорічна чисельність працівників зросла на 6 чол. (необхідність у додатковій робочій силі була викликана збільшенням врожайності рослинництва); середньорічна чисельність худоби та птиці в перерахунку на умовне поголів'я зменшилася на 38,8 голів.

Але якщо порівняти 2005 рік з 2004 роком, то бачимо, що темпи росту розміру виробництва дещо уповільнилися, а деякі показники навіть зменшилися. Так валова продукція в порівняльних цінах зменшилася на 1984,76 тис. грн., що пояснюється загальним зменшенням врожайності рослинництва в цьому році (див. Додаток А), а отже зменшилася і потреба в робочій силі, що викликало зменшення середньорічної чисельності працівників на 13 чол.. Середньорічна чисельність худоби та птиці в перерахунку на умовне поголів'я збільшилася на 18,2 голови за рахунок того, що господарство тримало телят на вирощуванні та відгодівлі. Грошова виручка від реалізації теж зменшилася на 438 тис. грн. можливо під впливом певних соціально-економічних факторів. Щодо площі сільськогосподарських угідь, то вона скоротилась на 531 га, а вартість основних фондів зросла на 520,8 тис. грн.. Ці збільшення пояснюються тим, що господарство за рахунок доходів отриманих в попередньому періоді придбало в оренду додаткові площі та збільшило обсяги основних фондів. Отже, показники розміру виробництва ДП НДГ «Сонячне» Миколаївського району у 2005 році є вищими ніж у 2003 році, але є нижчими ніж у 2004 роціДив.табл.2.1)

На ефективність сільськогосподарського виробництва впливає рівень спеціалізації господарства, наскільки воно відповідає природнокліматичним умовам, його місцезнаходженню.

Спеціалізація сільськогосподарського виробництва - це переважний розвиток однієї або кількох галузей у виробництві товарної продукції в окремих господарствах, районах, областях і регіонах. Розвиток цих галузей і виробництво відповідних продуктів визначають виробничий напрям сільського господарства. Спеціалізація сільського господарства -об'єктивний, закономірний процес, який розвивається на основі впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу. З розвитком продуктивних сил сільського господарства процес суспільного поділу праці вдосконалюється і поглиблюється.

Розрізняють зонально-виробничу, господарську та внутрішньогосподарську спеціалізацію сільського господарства.

Зонально-виробнича характеризує склад основних і додаткових галузей, їх кількісне співвідношення. Відображає виробничий напрям.

Господарська показує, яку основну товарну продукцію виробляє господарство.

Внутрішньогосподарська - заключається у раціональному розміщенні галузей і виробництво конкретних видів продукції та підрозділах підприємства з врахуванням їх специфічних умов.

Нас цікавить господарська спеціалізація досліджуваного підприємства. На ефективність сільськогосподарського виробництва впливає рівень спеціалізації господарства, наскільки він відповідає природнокліматичним умовам, його місцезнаходженню. Основним показником, за допомогою якого визначається спеціалізація господарства, є структура грошових надходжень від реалізації товарної продукції.

Визначимо спеціалізацію підприємства за структурою грошових надходжень від реалізації товарної продукції (таблиця 2.2).

Аналізуючи табл. 2.2 бачимо, що в структурі грошової виручки за три роки питому вагу займають зернові та зернобобові 49,14 % від загальної реалізації продукції рослинництва. Серед них пшениця займає 22,99 %, соняшник 15,68 %, ячмінь 24,10%, баштанні 0,6 %, жито, гречка, кукурудза на зерно мають дуже незначну питому вагу серед зернових та зернобобових, інша продукція рослинництва займає 7,82 % від загальної реалізації продукції рослинництва.

Найбільшу питому вагу від реалізації продукції тваринництва займають свині та молоко цільне - відповідно 4,82 % і 8,71%, велика рогата худоба - 2,95%.

Таблиця 2.2 Розмір та структура грошових надходжень від реалізації товарної продукції в ДП НДГ «Сонячне» Миколаївського району

Галузі та види продукції

2 003р.

2 004р.

2 005р.

В середньому за 3 роки

тис.грн.

%

тис.грн.

%

тис.грн.

%

тис.грн.

%

А

1

2

3

4

5

6

7

8

Зернові і зернобобовів тому числі:

671

32,04

2433

64,38

1424

42,62

1509,33

49,14

пшениця озима

87

4,15

1142

30,22

889

26,61

706,00

22,99

гречка

32

1,53

17

0,45

46

1,38

31,67

1,04

кукурудза на зерно

x

x

4

0,11

8

0,24

4,00

0,14

ячмінь

513

24,50

1264

33,45

442

13,23

739,67

24,10

овес

2

0,10

2

0,05

11

0,33

5,00

0,17

інші зернові

x

x

4

0,11

28

0,84

10,67

0,36

Соняшник

362

17,29

492

13,02

590

17,66

481,33

15,68

Картопля

x

x

x

x

4

0,12

1,33

0,05

Овочі відкритого ґрунту

113

5,40

93

2,46

155

4,64

120,33

3,93

Баштанні продовольчі (кавуни, дині)

x

x

34

0,90

93

2,78

42,33

1,39

Інша продукція рослинництва

336

16,05

228

6,03

155

4,64

239,67

7,82

Разом по рослинництву

1482

70,77

3280

86,80

2421

72,46

2394,33

77,95

Велика рогата худоба

101

4,82

77

2,04

93

2,78

90,33

2,95

Свині

99

4,73

169

4,47

176

5,27

148,00

4,82

Молоко

154

7,35

252

6,67

397

11,88

267,67

8,71

Інша продукція бджільництво

x

x

1

0,03

x

x

0,33

0,01

Разом по тваринництву

354

16,91

499

13,20

666

19,93

506,33

16,49

Промислова продукція

22

1,05

x

x

x

x

7,33

0,24

Реалізація іншої продукції, робіт і послуг

236

11,27

x

x

206

6,17

147,33

4,80

Реалізація товарів

x

x

x

48

1,44

16,00

0,52

Всього по господарству

2094

100,00

3779

100

3341

100,00

3071,33

100,00

Всі ці дані говорять про те, що господарство спеціалізується на виробництві зернових та зернобобових культур. Так як найбільша частка грошових надходжень у господарство надходить від зернових та зернобобових культур. У структурі сільськогосподарського виробництва переважає галузь рослинництво (майже у сім раз).Якщо аналізувати розмір грошових надходжень господарства за три роки, то можна зробити висновок, що реалізація сільськогосподарської продукції у 2005 році в порівнянні з 2003 роком збільшилась на 1247 тис. грн.. Якщо аналізувати окремо по галузям, то в рослинництві розмір грошових надходжень в 2005 році порівняно з 2003 роком збільшився на 939 тис. грн., а в тваринництві - лише на 312 тис грн. Іншими словами, нажаль, розмір грошових надходжень господарства зріс майже лише за рахунок розвитку рослинництва. Але ця тенденція простежується зараз практично у всіх господарствах. Пояснити занепад тваринництва в Україні можна його затрато-, енерго- та трудомісткістю.

Ефективність виробництва в аграрних підприємствах залежить не лише від розміру провідних галузей, а й від того, як розвинуті й інші галузі, що мають товарний характер. Щоб врахувати ступінь розвитку усіх товарних галузей у підприємстві, необхідно визначити за даними табл.2.2. і проаналізувати коефіцієнт зосередження товарного виробництва (Кз), який визначається по формулі:

Кз= 100/? Пі(2Ni-1),де

Пі - питома вага і-ї галузі в структурі товарної продукції, %

Nі - порядковий номер і-ї галузі в ранжированому ряді, побудованому за спадаючою ознакою: перше місце присвоюють галузі з найбільшою питомою вагою в структурі товарної продукції, а останнє - з найменшою.

Таблиця 2.3 Дані для ранжованого ряду

і

Пі

Пі(2Nі-1)

1

24,1

24,1

2

22,99

68,97

3

15,68

78,4

4

8,71

60,97

5

7,82

70,38

6

4,82

53,02

7

4,8

62,4

8

3,93

58,95

9

2,95

50,15

10

1,39

26,41

11

1,04

21,84

12

0,52

11,96

13

0,36

9

14

0,28

7,56

15

0,24

6,96

16

0,17

5,27

17

0,14

4,62

18

0,05

1,75

19

0,01

0,37

20

100

623,08

Кз=100/623,08=0,16

Отже бачимо, що найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції займає галузь виробництва ячменю та пшениці. Так як коефіцієнт зосередження товарного виробництва нижчий за середній, то це говорить про те, що господарство має широку спеціалізацію.

Далі необхідно розглянути забезпеченість господарства виробничими ресурсами, та ефективність їх використання (табл. 2.4)

Таблиця 2.4 Забезпеченість в ДП НДГ «Сонячне» виробничими ресурсами та ефективність їх використання

Показники

2 003 рік

2 004 рік

2 005 рік

2005 рік в %

2003 рік

2004 рік

Припадає на одного середньорічного працівника, зайнятого в с/г виробництві:

- с/г угідь, га

30,04

29,05

28,39

94,52

97,74

-основних виробничих фондів с/г призначення, тис.грн.

48,11

44,36

47,30

98,32

106,62

-енергетичних потужностей, к.с.

54,32

43,11

44,38

81,70

102,94

Припадає на 100 га с/г угідь:

- основних виробничих фондів с/г призначення, тис.грн.

160,14

152,71

166,57

104,02

109,08

- затрат праці, тис.люд.-год.

4,09

6,58

5,79

141,79

88,09

- енергетичних потужностей, к.с.

180,81

148,40

156,29

86,44

105,31

Одержано на 100 га с/г угідь, тис.грн.:

- валової продукції сільського господарства (в порівняних цінах 2000 р.)

122,47

135,02

93,32

76,20

69,11

- товарної продукції

30,57

52,67

50,29

164,47

95,48

- прибутку

1,72

3,05

-7,86

х

х

Одержано на одного працівника, зайнятого в с/г виробництві, тис.грн.

- валової продукції сільського господарства (в порівнянних цінах 2000 р.)

11,25

20,66

13,32

118,46

64,50

- товарної продукції

9,18

15,30

14,28

155,46

93,32

- прибутку

0,52

0,89

-2,23

х

х

Фондовіддача, грн./грн.

0,23

0,47

0,28

120,49

60,49

Рівень рентабельності, %

5,97

6,15

-13,51

х

х

Норма прибутку, %

0,64

1,23

-2,82

х

х

Проаналізувавши розрахунки табл.2.4 можемо простежити, що вихід на 1 середньорічного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві сільськогосподарських угідь у 2005 році в порівнянні з 2003 роком зменшився на 5,48 %, в порівнянні з 2004 роком - зменшився на 2,26 % ; основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення спочатку у 2005 році в порівнянні з 2003 роком зменшився на 1,68 %, але в порівнянні з 2004 роком - збільшився на 6,62%. Вихід енергетичних потужностей на 1 робітника теж спочатку у 2005 році в порівнянні з 2003 роком зменшився на 18,3 %, але в порівнянні з 2004 роком - збільшився на 2,94%. Вихід на 100 га сільськогосподарських угідь основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення у 2005 році в порівнянні з 2003 роком збільшився на 4,02%, а в порівнянні з 2004 роком збільшився на 9,08 %; затрат праці у 2005 році в порівнянні з 2003 роком збільшився на 41,79 %, але в порівнянні з 2004 роком - зменшився на 11,91%; енергетичних потужностей у 2005 році в порівнянні з 2003 роком зменшився на 13,56 %, але в порівнянні з 2004 роком - збільшився на 5,31%.

Одержано на 100 га сільськогосподарських угідь валової продукції сільського господарства (в порівняних цінах 2000 р.) у 2005 році в порівнянні з 2003 роком зменшився на 23,8 %,а в порівнянні з 2004 роком - зменшився на 30,89%; товарної продукції у 2005 році в порівнянні з 2003 роком збільшився на 64,47 %,а в порівнянні з 2004 роком - зменшився на 4,52%. Одержано на 1 середньорічного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві валової продукції сільського господарства (в порівняних цінах 2000 р.) у 2005 році в порівнянні з 2003 роком збільшився на 18,46 %,а в порівнянні з 2004 роком - зменшився на 35,5%; товарної продукції у 2005 році в порівнянні з 2003 роком збільшився на 55,46 %,а в порівнянні з 2004 роком - зменшився на 6,68%. Аналізуючи дані (табл.2.4.) можемо відмітити, що загалом фондовіддача в 2005 році в господарстві збільшилася порівняно з 2003 роком на 20,49 %, а порівняно з 2004 зменшилася на 39,51 %. А якщо аналізувати господарство за три роки, то можна зробити висновок, що в цілому забезпеченість господарства виробничими ресурсами була найкращою, найбільшою та найповнішою у 2003 році, хоча по деяким показникам і спостерігається зменшення. Щоб підвищити економічну ефективність рослинництва, треба, насамперед, підвищувати врожайність сільськогосподарських культур, товарність продукції, а також взагалі господарську організацію виробництва. Підвищення цих показників можна досягти шляхом застосування інтенсивного виробництва. Інтенсивне виробництво рослинництва означає додаткові капіталовкладення, які характеризуються застосуванням до землі найбільш досконалих засобів виробництва. Це можна зробити шляхом впровадження та застосування:

- механізації та автоматизації;

- меліорації;

- хімізації;

- електрифікації;

- ресурсо- та енергозберігаючих технологій;

- біотехнологій;

- спеціалізації та раціональної концентрації;

- прогресивних форм організації та оплати праці.

2.2 Місце виробництва соняшнику у економіці господарства, динаміка виробництва і продажу, показники врожайності і якості продукції, продуктивність праці

Для визначення питомої ваги соняшника в ДП НДГ „Сонячне" необхідно розрахувати показники, які наведені в табл.2.5.

Таблиця 2.5 Питома вага соняшнику у сільськогосподарському виробництві в ДП НДГ «Сонячне» Миколаївського району

Показники

Разом у досліджуваному господарстві

У тому числі соняшнику

2003 рік

2004 рік

2005 рік

2 003 рік

2 004 рік

2 005 рік

Факт

Пито-ма вага %

Факт

Пито-ма вага %

Факт

Пито-ма вага %

А

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Площа посіву, га

5031

5715

5052

705

14,0

950

16,6

922

18,3

Валова продукція у порівнянних цінах 2000 р., тис.грн.

2564,42

5102,51

3117,75

321,1174

12,5

274,87

5,4

275,75

8,8

Грошова виручка від реалізації товарної продукції, тис.грн.

2094

3779

3341

362

17,3

492

13,0

590

17,7

Виробничі вит-рати,тис.грн. В тому числі

2615

4740

4366

242

9,3

194

4,1

416

9,5

матеріальні ви-трати, тис.грн.

1968

3081

2630

109,3

5,6

127,6

4,1

239,6

9,1

Витрати праці, тис. люд.-год.

279,9

472

385

29,7

10,6

24

5,1

31

8,1

Валовий дохід, тис.грн.

765

2210

1597

295,7

38,7

377,4

17,1

414,4

25,9

Прибуток (+), збиток(-) тис.грн.

118

219

-522

163

138,1

290

132,4

196

x

Аналізуючи дані табл.2.5 можемо зробити висновок, що питома вага у сільськогосподарському виробництві площі посіву соняшнику протягом досліджуваного періоду не дуже змінювалася. У 2003 році питома вага соняшника становила 14% від загальної площі сільськогосподарських культур, в 2004 році вона становила 16,6%, в 2005році - 18,3%.

Валова продукція у порівняних цінах 2000 року в 2005році порівнюючи з 2004 роком збільшилася на 0,88 тис. грн., а порівнюючи з 2003 роком зменшилася на 45,37 тис. грн. . Грошова виручка від реалізації товарної продукції протягом досліджуваного періоду постійно збільшується. У 2005 грошова виручка від реалізації товарної продукції в порівнянні з 2004 роком збільшилася на 98 тис. грн., а в порівнянні з 2003 збільшилася на 228 тис. грн.. Негативним фактором є щорічне зростання у сільськогосподарському виробництві виробничих витрат, у 2005 році в порівнянні з 2004 роком вони зросли на 222 тис. грн., а в порівнянні з 2003роком на 174. Прямі ж витрати праці у 2005 році в порівнянні з 2004 роком збільшилися на 7 тис. люд.-год., а у порівнянні 2003 роком- на 1,3 тис. люд.-год.

Питома вага у виробництві валового доходу протягом досліджуваного періоду достатньо знизилася - у 2005 році в порівнянні з 2003 роком - на 12,8%, а в порівнянні з 2004 роком збільшилася на 8,8%.

За досліджуваний період прибуток у 2005 році в порівнянні з 2004 роком зменшився на 94 тис. грн., а в порівнянні з 2003 роком збільшився на 33 тис. грн.

Таким чином можна зазначити, якщо розглядати зміну всіх перелічених показників лише за останні три роки, то побачимо хоча і невелике, але збільшення питомої ваги таких показників як площа посіву соняшнику, валова продукція у поточних цінах, грошова виручка від реалізації товарної продукції та прибуток, тобто досліджуване господарство має певні перспективи розвитку своєї подальшої господарської діяльності.

Також доцільно розглянути динаміку посівних площ, врожайності, виробництва та продажу соняшнику в досліджуваному господарстві (табл.2.6).

Таблиця 2.6 Динаміка посівних площ, врожайності, виробництва та продажу соняшнику в ДП НДГ «Сонячне» Миколаївського району

Показники

2 003 рік

2 004 рік

2 005 рік

В середньому по господарству за 3 роки

В середньому по господарствах району у 2005 році

Площа посіву, га

950

705

922

859

1006,6

Врожайність, ц/га

6,5

7,6

5,8

6,6

9,4

Валовий збір, ц

6222

5326

5343

5630,3

9462,04

Кількість реалізованої продукції, ц

4866

4278

5642

4928,7

3645,27

Рівень товарності, %

78,21

80,32

105,60

88,0

38,5

Аналізуючи динаміка урожайності соняшника бачимо, що найбільша урожайність була у 2004 році, найменша - 2005 році. Взагалі спостерігається тенденція до поступового щорічного зменшення врожайності соняшника, що поясняється перш за все неправильною технологією вирощування. Треба визначити правильне місце соняшника у сівозміні, розміщати посіви по кращих попередниках, раціонально застосовувати добрива, своєчасно обробляти ґрунт, дотримуватися оптимальних строків сівби та ін..

Виходячи з даних табл.2.6 можна зробити висновок, що господарство заклавши найменшу площу посіву соняшнику у 2004 році, отримавши найменший валовий збір насіння та продавши найменшу кількість насіння соняшнику отримує найбільшу врожайність це можна пояснити поліпшенням умов вирощування даної культури.

Урожайність в середньому по господарству за три роки складає 6,6 ц з 1га. Це є досить низький показник, таке його значення пояснюється дуже низькою урожайністю соняшника у 2005 році - 5,8 ц з 1га. А в середньому по господарствах району у 2005 році урожайність соняшнику склала 9,4 ц з 1га. Можна зробити висновок, що господарство допускало грубі помилки у технології вирощування соняшника або взагалі використовувало неправильну технологію його вирощування.

Після визначення динаміки виробництва та продажу необхідно розрахувати динаміку продуктивності праці у виробництві соняшника.

Необхідно також розглянути рівень продуктивності праці при виробництві соняшнику у досліджуваному господарстві (табл. 2.7).

Таблиця 2.7 Динаміка продуктивності праці при виробництві соняшнику в ДП НДГ «Сонячне» Миколаївського району

Показники

2003 рік

2004 рік

2005 рік

Витрати праці на 1 ц соняшнику, люд.-год.

4,77

4,51

5,80

В розрахунку на 1 робітника, зайнятого на виробництві рослинницької продукції :

- соняшнику, ц

40,93

35,74

38,72

- валової продукції в порівнянних цінах 2000р., тис.грн.

2,1

1,8

2,0

- валового доходу, тис.грн.

1,9

2,5

3,0

- прибутку(+),збитку(-), тис.грн.

1,1

1,9

1,4

З розрахунків табл.3.4 бачимо, що взагалі найкращою продуктивності праці у виробництві соняшника була у 2003 році: вихід насіння соняшнику в розрахунку на 1 робітника становив 40,93 ц, валової продукції в порівнянних цінах 2000р. - 2,1 тис. грн., валовий дохід на 1 робітника становив 1,9 тис. грн., прибуток від реалізації - 1,1 тис. грн..

Найменшою продуктивність праці у виробництві соняшника була у 2004 році. Як порівняння всі перелічені вище показники у цьому році складали: 35,74 ц на 1 робітника (насіння соняшнику),. 1,8тис. грн. на 1 робітника (валова продукція соняшнику в порівняльних цінах 2000 року), 2,5 тис. грн. на 1 робітника (валовий дохід) та 1,9 тис. грн. на 1 робітника (прибуток).

У 2005 році всі ці показники зростають порівняно з 2004 роком, відповідно на: 2,98 % - вихід насіння соняшнику в розрахунку на 1 робітника, 0,2 тис. грн. - валова продукція соняшнику в поточних цінах 2000 року, 0,5 тис. грн. - валовий дохід на 1 робітника, але прибуток в цьому році на 1 робітника зменшився на 0,5 тис. грн.

В цілому показники 2005 року є відносно середніми, це не є дуже добрим фактором.

Вивчаючи собівартість, необхідно розглянути склад та структуру витрат на 1 центнера соняшнику за останні 2 роки, проаналізувати за рахунок яких статей вона змінюється і чому (табл.2.8).

Таблиця 2.8 Розмір та структура витрат на виробництво 1 ц соняшнику в ДП НДГ «Сонячне» Миколаївського району

Показники

2004 рік

2005 рік

грн.

%

грн.

%

Затрати на оплату праці

6,43

17,7

11,74

10,8

Відрахування на соціальні заходи

3,05

8,4

5,19

4,8

Насіння

3,45

9,5

5,98

5,5

Добрива

1,95

5,4

4,52

4,2

Хімічні засоби захисту рослин

1,15

3,2

5,89

5,4

Роботи і послуги

3,23

8,9

8,25

7,6

Витрати на утримання основних засобів, всього:

15,12

41,5

30,85

28,4

в т.ч. паливо-мастильні матеріали

7,92

21,7

14,05

12,9

запасні частини

4,65

12,8

12,25

11,3

амортизація основних засобів

2,55

7,0

4,55

4,2

Інші витрати

2,05

5,6

5,44

5,0

Всього затрат

36,43

100,0

108,71

100,0

Аналізуючи результати розрахунків проведених в табл.2.8 можемо побачити, що найбільшими витратами на 1 ц продукції були витрати 2005 року. Головною причиною цієї ситуації було те, що в цьому році досить високими, навіть найбільшими за весь досліджуваний період, були витрати на оплату праці - 11,74 грн., на утримання основних засобів - 30,85 грн., на роботи та послуги - 8,25 грн. на насіння - 5,98 грн., на добрива, хімічні засоби захисту рослин та на інші затрати відповідно було витрачено - 4,52 грн., 5,89 грн.,5,4 грн.. Найбільша питома вага у цьому році належить витратам на паливо-мастильні матеріали, що склала12,9%

У 2004 році всі наявні витрати зменшилися, вони в цьому році складають 36,43 грн..

2.4 Економічна ефективність виробництва і реалізація соняшника, причини її зміни

Протягом останніх років попит на олійну сировину, зокрема насіння соняшнику, зберігається доволі високим як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. На внутрішньому ринку він створюється завдяки переробці насіння великими олієпереробними комбінатами та дрібними підприємствами (олійницями) на олію, один із найважливіших вітчизняних продуктів харчування, та інші продовольчі товари.

Кардинальна переорієнтація каналів розподілу олійної сировини значною мірою спричинена тим, що виробництво соняшнику, як і будь якої сільськогосподарської продукції, потребує щорічного істотного авансування виробників. Інвестиції у господарства, що вирощують соняшник, мають становити близько 800 млн.доларів щороку. Зрозуміло, що з припиненням постійних бюджетних надходжень в АПК таких грошей переробним заводам ніде взяти. Як наслідок, виробничі потужності вітчизняних олієжиркомбінатів простоюють: сімнадцять існуючих в Україні підприємств виробництва олії можуть переробляти весь обсяг власного насіння соняшнику, тобто 2,5 млн. т за рік.

Значні обсяги насіння соняшнику експортуються. За останні 5 років його експортовано більш як на 700 млн. т . [4, с. 87]Експортними операціями на ринку насіння соняшнику займаються переважно великі трейдери, які являють собою спільні підприємства і мають налагоджені канали збуту продукції на світовому ринку. Монополізм таких трейдерів за відсутності інших платоздатних покупців примушує сільськогосподарських виробників реалізувати насіння соняшнику комерційним структурам здебільшого на бартерних умовах.

Проблема виходу на світовий рівень з якісною, конкурентно здатною продукцією - це насамперед, проблема інвестицій як внутрішніх, так і зовнішніх. Вона могла б бути розв'язана самими переробними підприємствами за сприятливіших економічних обставин: за роботи підприємств на повну потужність і політиці протекціонізму. Лише за таких умов можливо досягти максимально повної переробки насіння на вітчизняних підприємствах, заволодіти внутрішнім ринком і стимулювати експорт продукції, утримати існуючі та переорієнтувати зовнішні ринки насіння соняшнику на ринки кінцевої продукції.

Проведемо розрахунки економічної ефективності виробництва соняшника в ДП НДГ „Сонячне" Миколаївського району. Необхідні дані наведені в табл.2.9.

Таблиця 2.9 Економічна ефективність виробництва соняшнику в ДП НДГ„Сонячне" Миколаївського району

Показники

2003 р.

2004 р.

2005 р.

В середньому по господарствах району в 2005 році

Врожайність, ц/га

6,5

7,6

5,8

9,4

Собівартість, 1 ц, грн.:

виробнича

38,89

36,43

77,86

65,74

реалізованої продукції

31,98

33,98

65,88

74,31

Ціна реалізації 1 ц, грн.

74,39

115,01

104,57

88,84

Прибуток (+), збиток (-), грн.:

на 1 ц соняшнику

26,20

54,45

36,68

217,95

на 1 га посіву соняшнику

171,58

411,35

212,58

789,76

на 1 грн. виробничих витрат на виробництво соняшнику

0,67

1,49

0,47

1,28

Рівень рентабельності, %

81,91

143,56

49,75

10,69

Проаналізувавши дані табл.2.9 можемо відмітити, що найбільшою урожайність була у 2004 році - 7,6 ц з га, найменшою - у 2005 році - 5,8 ц з 1 га. Виробнича собівартість соняшнику за досліджуваний період була найвищою у 2005 році і склала 77,43 грн., а собівартість реалізованої продукції за ці ж роки збільшилася на 31,90 грн.; виробнича собівартість в порівнянні з 2003 роком - на 38,97 грн., собівартість реалізованої продукції за ці ж роки збільшилася на 2,00 грн.. Можна відмітити, що собівартість як виробнича так і реалізованої продукції має тенденцію до щорічного зростання. Внаслідок чого і зростає ціна за 1 ц продукції. Так у 2005 році в порівнянні з 2003 роком вона зросла на 30,18 грн., а в порівнянні з 2004 роком зменшилася на 10,44 грн. За досліджуваний період найбільший прибуток на 1 ц , на 1 га посіву, на 1 грн. виробничих витрат на виробництво соняшнику був отриманий у 2004 році він відповідно склав 54,45 грн., 411,35 грн., 1,49 грн., а найменший прибуток на 1 ц , на 1 га посіву соняшнику був отриманий в 2003 році і він відповідно склав - 26,20 грн.,171,58 грн.,; а найменший прибуток на 1 грн. виробничих витрат на виробництво соняшнику був зафіксований у 2005 році і становив 0,47 грн.

Як наслідок всіх цих змін, прибуток на 1 га посіву культури та рівень рентабельності дуже зменшується у 2005 році він становив 49,75%, а у 2004 році зростає і становить 143,56%. В цілому бачимо, що ефективність виробництва соняшнику в ДП НДГ „Сонячне" Миколаївського району у 2005 році дещо поліпшилася порівнюючи з 2003 роком, а отже існує певна ймовірність, за умов поліпшення технології виробництва насіння соняшника, подальшого покрашення виробництва.

Розділ 3. Динаміка та фактори урожайності соняшнику

3.1 Динаміка врожайності соняшнику

Урожай і урожайність - найважливіші результативні показники землеробства і сільськогосподарського виробництва в цілому. Рівень урожайності відображує вплив економічних і природних умов, а також якість організаційно-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і господарств. Під урожаєм (валовим збором) в статистиці розуміють загальний обсяг продукції, зібраної з усієї площі посіву окремих сільськогосподарських культур або їх груп. Урожайність - це середній обсяг продукції з одиниці площі.

Урожайність соняшнику у виробництві за останні роки залежно від агрометеорологічних умов вегетації коливається приблизно від 9 до 18 ц з 1 га, а середня продуктивність його становила в Степу в середньому 14,7 ц з 1 га. Середні максимальні врожаї по всіх категоріях господарств у Степу сягнули рівня 19 ц з 1га [16? c. 22].

Але якщо розглядати фактичну врожайність соняшника в окремих господарствах за певні роки, то вище перелічені показники є дещо завеликими для них. Це пояснюється безперервною зміною суспільних та економічних явищ протягом певного часу. Місяць за місяцем, рік за роком, змінюються принципи господарювання, чисельність населення, обсяг і структура суспільного виробництва, обсяг і урожайність сільськогосподарських культур, зокрема соняшнику. До найбільших коливанням схильна саме урожайність. Тому аналізувати її треба не менш як за 7-8 років. Для цього існують наступні показники:

- абсолютний приріст ц з 1 га;

- темп зростання, %;

- темп приросту, %;

- значення 1% приросту, які розраховуються базисним або ланцюговим методами.

Необхідно визначити базисні та ланцюгові показники динаміки.

Абсолютний приріст.

Темп зростання:

Темп приросту:

або

Абсолютне значення 1% приросту:

Результати розрахунків показників динаміки представленно в таблиці 3.1

Таблиця 3.1 Показники динамки врожайності соняшнику в ДП НДГ «Сонячне»

Роки

Урожайність, ц

Абсолютний приріст, ц.

Темп зростання, %

Темп приросту, %

Абсолютне значення

Базис-ний

Ланцю-говий

Базис-ний

Ланцю-говий

Базис-ний

Ланцю-говий

1% при- росту, тис.грн.

1997

7,3

-

-

-

-

-

-

-

1998

7,5

0,2

0,2

102,74

102,74

2,74

2,74

0,073

1999

10,3

3

2,8

141,10

137,33

41,10

37,33

0,075

2000

10,1

2,8

-0,2

138,36

98,06

38,36

-1,94

0,103

2001

6,6

-0,7

-3,5

90,41

65,35

-9,59

-34,65

0,101

2002

7,3

0

0,7

100,00

110,61

0,00

10,61

0,066

2003

6,5

-0,8

-0,8

89,04

89,04

-10,96

-10,96

0,073

2004

7,60

0,30

1,10

104,11

116,92

4,11

16,92

0,065

2005

5,80

-1,70

-1,80

79,45

76,32

-20,55

-23,68

0,076

Крім того, визначити узагальнюючі показники динамічного ряду (середні за період, що визначається).

Середній рівень ряду:

Середній абсолютний приріст:

, або

Середній темп зростання:

,

Або

Тпрбаз = Тпрланц = 97- 100 = -3 %

Аналізуючи результати проведених розрахунків ми можемо зробити висновок, що середній рівень урожайності соняшнику за період з 1997 по 2005 роки становить 7,7 ц з 1 га. Встановлено, що максимальний рівень урожайності був у 1999 році -10,3 ц з1 га, а мінімальний у 2005 році - 5,8 ц з 1 га. В цьому році в порівнянні з 1997 роком урожайність соняшника зменшилася на 1,7 ц з 1 га або на 10,96 %.

Ланцюгові показники рівня ряду свідчать про досить помітне коливання урожайності по окремих роках даного періоду: так, наприклад, у 1998 році в порівнянні з 1997 роком спостерігається не значне збільшення урожайності на 0,2 ц з 1 га, що становить 2,74 %, а у 1999 році в порівнянні з 1998 - різке зростання на 2,8 ц з 1 га, що відповідно становить аж 137,33%.

В 1999 році абсолютне значення 1% приросту склало 0,075 ц з 1 га, що вдвічі менше ніж в 2000 році і 2001, де зафіксовано найбільше абсолютне значення 1% приросту.

В середньому щорічно урожайність соняшника знижується на 0,3 ц з 1 га або на 3%.

Для виявлення закономірності зміни показників динаміки, тобто тенденції, в статистиці використовують:

рівняння прямої:

Для знаходження параметрів рівняння, і необхідно розв'язати нормальні рівняння:

економічна ефективність виробництво соняшник

0, 358=-1,333а1

рівняння параболи 2-го порядку:

:

0,135=-1,397a2

Необхідні розрахунки показників зведені до таблиці 3.2:

Таблиця 3.2 Вихідні та розрахункові показники для розв'язання рівняння прямої та параболи 2-го порядку

Роки

Урожайність, ц

t

Уt

У

1997

7,3

1

1

1

1

7,3

7,3

1998

7,5

2

4

8

16

15

30

1999

10,3

3

9

27

81

30,9

92,7

2000

10,1

4

16

64

256

40,4

161,6

2001

6,6

5

25

125

625

33

165

2002

7,3

6

36

216

1296

43,8

262,8

2003

6,5

7

49

343

2401

45,5

318,5

2004

7,6

8

64

512

4096

60,8

486,4

2005

5,8

9

81

729

6561

52,2

469,8

Разом

69

45

285

2025

15333

328,9

1994,1

На основі одержаних параметрів рівняння знаходимо Уt для кожного року та суму квадратів відхилень (таблиця 3.3):

Таблиця 3.3 Вихідні показники для знаходження Уt для кожного року та суму квадратів відхилень

Роки

Урожайність, ц

Теоретичне значення

(У - yt)

За прямою

За параболою 2-го порядку

За прямою

За параболою 2-го порядку

1997

7,30

8,7

5,7

-1,4

1,6

1998

7,50

8,5

6,6

-1,0

0,9

1999

10,30

8,2

7,4

2,1

2,9

2000

10,10

7,9

7,9

2,2

2,2

2001

6,60

7,7

8,3

-1,1

-1,7

2002

7,30

7,4

8,5

-0,1

-1,2

2003

6,50

7,1

8,5

-0,6

-2,0

2004

7,60

6,9

8,2

0,7

-0,6

2005

5,80

6,6

7,8

-0,8

-2,0

Разом

69,00

69,0

69,0

0,0

0,0

Для наочності фактичні та вирівняні рівні динамічного ряду покажемо графічно

3.2 Кореляційний аналіз факторів врожайності соняшнику

У - урожайність соняшнику, ц

Х1 - частка посіву соняшників в загальній площі посівів, %

Х2 - дози внесення органічних або мінеральних добрив на 1га посіву.

Таблиця 3.4 Розрахунок величин для визначення параметрів рівняння

Роки

Х1

Х2

У

Х1У

Х2У

Х1Х2

1997

13,8

450

7,30

100,74

3285

6210

190,44

202500

1998

12,9

351

7,50

96,75

2632,5

4527,9

166,41

123201

1999

14,2

311

10,30

146,26

3203,3

4416,2

201,64

96721

2000

13,1

472,5

10,10

132,31

4772,25

6189,75

171,61

223256,3

2001

14,4

492,5

6,60

95,04

3250,5

7092

207,36

242556,3

2002

15,3

490

7,30

111,69

3577

7497

234,09

240100

2003

14

352,5

6,50


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.