Теоретичні основи конкурентоспроможності підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи конкурентоспроможності підприємства

1.1 Поняття та види конкурентоспроможності

1.2 Показники та оцінка конкурентних можливостей підприємства

1.3 Маркетинг в системі управління конкурентоспроможністю

Розділ 2. Дослідження рівня конкурентоспроможності ДП «Немирівський спиртовий завод»

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.2 Аналіз конкурентоспроможності продукції підприємства

2.3 Оцінка ринків збуту продукції підприємства

2.4 SWOT-аналіз підприємства

Розділ 3. Напрямки підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства

3.1 Удосконалення конкурентних переваг продукції підприємства

3.2 Шляхи розширення ринків збуту підприємства

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Додатки

конкурентний продукція підприємство



Вступ

Одна з найважливіших задач розвитку підприємства і країни в цілому, нерозривно пов`язана з ефективністю виробництва, забезпечення випуску необхідної кількості сучасних виробів та покращення якості, досягнення конкурентоспроможності продукції на світовому ринку.

Загострення конкурентної боротьби (за збут своєї продукції, за місце на ринку) поміж фірмами-виробниками змушує шукати їх нові засоби впливу на рішення покупців. Одним з таких шляхів є створення товарів покращеного рівня якості.

Передовий закордонний досвід свідчить , що якість, безперечно, є найбільш вагомою складовою конкурентоспроможності, але разом з тим, можливості реалізації продукції, крім якості, визначаються значним числом параметрів і умов, більшість з яких розповсюджується не тільки на товар, але і на підприємство, фірму і навіть країну.

У теоретичній частині даної роботи зроблена спроба узагальнити параметри та умови, які впливають на конкурентоспроможність персоналу, підприємства, продукції.

Об'єктом цього дослідження є ДП «Немирівський спиртовий завод», який як і інші підприємства країни в сучасних умовах, повинні вміти виробляти конкурентоспроможну продукцію і бути готовим до ефективної роботи в режимі ринкових відносин.

Предметом дослідження є конкурентоспроможність підприємства, як цілісного господарюючого елемента, впливовість економічних факторів як на мікро- так і на макро- рівнях на конкурентоспроможність підприємства, продукції та персоналу.

Завдання даної роботи - проаналізувати рівень конкурентоспроможності ДП «Немирівський спиртовий завод» та намітити шляхи щодо її підвищення.

Особливість даної роботи полягає в тому, що:

ь зроблені теоретичні і практичні розробки проблеми у тому аспекті, як вони поставлені сучасним розвитком нашої економіки;

ь предмет розробки ( стики науки, виробництва, споживання, утилізації продукції, покращення якості продукції, зниження цін та ін.) має складний та суперечливий характер;

ь комплексний (всеохоплюючий) підхід до вивчення діючого господарського механізму підприємства та його доопрацювання до рівня, який би забезпечив конкурентоспроможність персоналу, підприємства, і усіх видів його продукції на світовому рівні;

ь направленість на рішення суто практичних питань, в стислі строки по всьому діапазону проблеми ефективного функціонування заводу в умовах ринкових відносин.

Мета роботи:

ь зробити аналіз конкурентоспроможності основної продукції з оцінкою ринку збуту і конкурентів;

ь зробити дослідження і визначити рівень конкурентоспроможності підприємства в контексті з навколишнім середовищем;

ь намітити шляхи поліпшення конкурентоспроможності підприємства.



Розділ 1. Теоретичні основи конкурентоспроможності підприємства

1.1 Поняття та види конкурентоспроможності

Поняття конкурентоспроможності (КС) інтерпретується і аналізується в залежності від економічного об`єкту який розглядається. Безумовно, критерії, характеристики і фактори динаміки конкурентоспроможності на рівні товару, фірми, корпорації, галузі, національного господарства, або нації мають свою специфіку. Аналіз конкурентоспроможності може бути проведений для кожного з рівнів, в залежності від цілей дослідження.

Якщо говорити про поняття конкурентоспроможності на макрорівні, то воно відображає позиції національної економіки в системі міжнародних відносин, головним чином в сфері міжнародної торгівлі, і одночасно її здатність зміцнювати позиції. Це найбільш важливий, але не єдиний аспект поняття конкурентоспроможності нації. Слід враховувати здатність зберігати і нарощувати темпи економічного зростання, зайнятості, реальні доходи громадян.

Конкурентоспроможність, як соціально-економічна категорія - це спроможність, вміння досягати законним шляхом найвищих економічних та соціальних переваг. З цього визначення виходить важливий практичний висновок про те, що конкурувати (досягати найвищих економічних та соціальних переваг) можливо:

а) самому з собою (у часі: результати досягнуті в попередній період діяльності та результативність за аналогічний останній період суттєво відрізняються);

б) один з одним (суперництво за досягнення будь-чого);

в) колектива з колективом;

г) продукції даного виду з аналогічною продукцією і таке інше.

Зрозуміло, що конкурентоспроможність виступає не сама по собі, не як самоціль, а як засіб для створення визначеного товару (продукції), послуг різного виду [4].

Визначення, аналіз та узагальнення існуючих в науковій та учбовій літературі основних категорій, щодо конкурентоспроможності дозволяє охарактеризувати поняття наступним чином.

Конкурентоспроможність продукції - це комплекс споживчих та вартісних характеристик, які визначають його успіх на ринку, тобто спроможність саме даного товару бути обміненим на гроші в умовах широкої пропозиції до інших конкуруючих товаровиробників.

Конкурентоспроможність підприємства слід розуміти, як реальну та потенційну спроможність, а також наявні для цього можливості підприємства вивчати попит (ринок), проектувати, виготовляти та реалізувати товари, які по своїм параметрам у комплексі більш для споживачів, ніж товари конкурентів.

Конкурентоспроможність підприємства - можна розглядати також, як вміння виготовляти і реалізувати швидко та дешево якісну продукцію в достатній кількості.

Конкурентоспроможність персоналу, тобто робітників, спеціалістів, керівників підприємства - це вміння кожного з них і всім разом, як одне ціле, швидко і ефективно сприймати і реалізувати різні новинки в кожній стадії життєвого циклу продукції. Це вміння створювати вироби, які відповідають всім вимогам споживача з найменшими витратами всіх видів ресурсів.

Критерій конкурентоспроможності - важливий елемент апарату даної категорії. Визначається стабільністю місця на своєму ринку підприємства і його продукції, а також рівнем продажі продукції підприємства на ринках [4].

Зразу треба звернути увагу на одну з суттєвих помилок, які роблять наші підприємства. Вона полягає в тому, що ми зосереджуємо свої зусилля на випуску окремих видів продукції, порівнюючи їх з закордонними аналогами, - не завжди кращими, - стараємось перевершити їх по деяких параметрах. А якщо вдалося що-небудь продати за валюту - радість на ґрунті самообману. Ми не враховуємо, не приймаємо до уваги головне, - що єдиний критерій конкурентоспроможності підприємства і його продукції, - стабільне місце їх на світовому ринку, а не разова, нехай навіть вдала угода.

Звідси, для досягнення цього критерію нам треба змінити акценти, перенести центр ваги нашої роботи при вирішенні даної проблеми на створення насамперед конкурентоспроможних персоналу та підприємства. А в цьому тандемі пріоритет повинен віддаватися персоналу, так як саме в людях зосереджується конкурентоспроможна сила підприємства.

Тільки в цьому випадку вони (персонал і підприємство) зможуть гнучко і ефективно реагувати на запити різних споживачів, задовольняючи їх високі вимоги до тієї або іншої продукції.

З цього можна зробити висновок: у багатогранній практичній діяльності по досягненню конкурентоспроможності акценти повинні бути розставлені наступним чином:

1) КС персоналу;

2) КС підприємства;

3) КС продукції (одержана як похідна перших двох).

Зрозуміло, що вся робота повинна проводитися паралельно, енергійно, відповідними службами, але пріоритет повинен належати персоналу.

В багатогранній роботі по досягненню КС важливе місце належить показникам, які повинні характеризувати та давати змогу оцінювати КС того чи іншого об`єкту[8].

1.2 Показники та оцінка конкурентних можливостей підприємства

Поняття конкурентоспроможності фірми містить у собі великий комплекс економічних характеристик, визначаючих положення фірми на галузевому ринку (національному або світовому). Цей комплекс може містити характеристики товару, які визначаються сферою виробництва, а також фактори, формують у цілому економічні умови виробництва і збуту товарів фірми.

Конкурентоспроможність продукції і конкурентоспроможність фірми-виробника продукції відносяться поміж собою як частина і ціле. Можливість компанії конкурувати на визначеному товарному ринку безпосередньо залежить від конкурентоспроможності товару і сполуки економічних засобів діяльності фірми, надаючи перевагу в умовах конкурентної боротьби.

На рівень конкурентоспроможності фірми впливає науково-технічний рівень і ступінь удосконалення технологій виробництва, використання новітніх винаходів та відкриттів, залучення сучасних засобів автоматизації виробництва.

Рівень конкурентоспроможності фірми залежить від того, якими товарами вони торгують, де і як товари споживаються [7].

Конкурентні позиції фірми на ринку залежать також від тієї підтримки, яку фірма отримує з боку національних державних органів і інших організацій шляхом надання гарантій експортних кредитів, їх страхування, звільнення від податків, надання експортних субсидій, забезпечення інформацією про кон'юнктуру ринку та ін.

Як правило, конкурентоспроможним є підприємство (фірма), що здатне довгий час залишатися прибутковим в умовах відкритої ринкової економіки.

До кола показників, які визначають конкурентоспроможність фірм, включаються:

ь частка на внутрішньому і світовому ринках;

ь чистий доход на одного зайнятого;

ь чисельність зайнятих;

ь кількість основних конкурентів.

Слід вважати, що закордонні дослідники класифікують і визначають для всіх рівнів цінову і структурну конкурентоспроможність. Остання, іноді, визначається як "конкурентоспроможність за обсягом", або "загальна конкурентоспроможність підприємств". Відділення цього типу конкурентоспроможності відображає той об`єктивний процес, коли міжнародна конкуренція переміщується із цінової сфери в сферу, де конкурують національні умови виробництва. Іншими словами, структура конкурентоспроможності являє собою інтегральне поняття, в якому відображається виробничий, технологічний, експортний потенціал національної економіки.

Існує цілий ряд методик оцінки конкурентоспроможності з урахуванням як цінових, так і нецінових факторів. Особливу роль при аналізі конкурентоспроможності експортної продукції відіграє фактор часу. Приймається до уваги так звана теорія "життєвого циклу" товару [3].

В практиці проведення оцінки конкурентоспроможності, в основному, аналізуються технічні параметри (наприклад показники потужності, вантажопідйомність, надійність і тип), менше уваги приділяється економічним показникам таким як ціна, витрати виробництва, вартість споживання, ефективність експорту, тощо. За однією з існуючих методик рівень конкурентоспроможності товару визначається як співвідношення продажної ціни товару до "еталонної ціни", або середньозваженої ціни аналогічного товару, який користується найбільшим попитом на даному ринку.

В практиці закордонних фахівців існують спеціальні індикатори та методи визначення цінової конкурентоспроможності за даний період. Визначення цінової конкурентоспроможності на внутрішньому національному ринку, як правило, проводиться шляхом порівняння цін внутрішнього ринку і цін імпортних товарів, або світових цін. На зарубіжному ринку співставляються три показники: витрати виробництва в національній валюті; обмінні курси валют; розміри прибутків (різниця між продажною ціною на ринку і витратами виробництва).

Автори виділяють такі групи техніко-економічних показників, які характеризують складний виріб на ринку споживання:

ь властивості виробу на стадії попиту, а саме - економічна ефективність його використання (наприклад, потужність обчислення, довгостроковість, амортизація, ремонтоздатність,тощо);

ь характеристики виробу з точки зору можливості його використання в комплексі з машинами та зручності експлуатування (технічні параметри, площа, тощо);

ь характеристики виробу на стадії цього збуту (зовнішній вигляд, вид пакування, тощо);

ь інші ознаки (наприклад, престижність).

Наведені групи показників поділяють на два основних види: технічні та економічні. В свою чергу, вони відповідно поділяються на параметри ергономічні, естетики, відповідності стандартам та законодавству, а також на параметри, які визначають рівні окремих елементів ціни попиту.

Неабияку роль у визначенні КС продукції відіграє кон'юнктурна інформація. Велике значення мають показники темпів зростання продажу, частка ринку та темпи її зростання, обсяги експорту, тощо.

Для оцінки КС фірми, використовують деякі чисельні показники, які свідчать про ступінь стійкості положення фірми, спроможності виготовляти продукцію, яка користується попитом на ринку й забезпечує фірмі одержання намічених та стабільних кінцевих результатів. До ряду таких показників відносяться:

ь відношення вартості реалізованої продукції до її кількості за поточний період. Збільшення цього співвідношення обсягів реалізованої продукції;

ь відношення прибутку до загальної вартості продажу (profit to sales). Підвищення цього показника свідчить про підвищення рівня КС фірми;

ь відношення загальної вартості продажу та вартості нереалізованої продукції (sales to finished goods) свідчить про спад попиту на продукцію фірми та затоварювання готової продукції;

ь відношення загальної вартості продажу та вартості матеріальних виробничих запасів (sales to inventories) показує, що сталося, або зниження попиту на готову продукцію, або збільшення запасів сировини. Зменшення цього показника свідчить про уповільнення обігу запасів;

ь відношення обсягу до суми дебіторської заборгованості (sales to receivables) показує, яка частка реалізованої продукції поставлена покупцями на основі комерційного кредиту.

Фірма, яка має більш низькі витрати виробництва, отримує більш великий прибуток, що дозволяє розширювати обсяги виробництва, підвищувати його технічний рівень, економічну ефективність та якість продукції, а також удосконалювати систему збуту. В результаті КС такої фірми та виробляємої продукції підвищується, що сприяє збільшенню її частки на ринку за рахунок інших фірм, які не мають таких фінансових та технічних можливостей.

Важливе значення має аналіз витрат обігу, який обчислюється шляхом відношення величини збутових витрат до розмірів прибутку.

Аналіз витрат обігу дозволяє викрити невиробничі витрати по всій системі товарного руху від продавця до покупця.

Таким чином, оцінка КС фірми на конкурентному ринку, або його сегменті, побудовані на ретельному аналізі технологічних, виробничих, фінансових та збутових можливостей фірми. Вона є останнім етапом маркетингового дослідження та покликана з`ясувати потенційні можливості фірми і заходи, які фірма повинна вжити для забезпечення КС позицій на конкурентному ринку.

Така оцінка повинна містити слідуючі показники:

ь потреба у капіталовкладеннях фактичних та перспективу як в цілому, так і по окремим видах продукції і по конкретних ринках;

ь асортимент КС продукції, її обсяги та вартість (продуктова диференціація);

ь набір ринків або їх сегментів для кожного продукту (ринкова диференціація);

ь потреба у засобах на формування попиту та стимулювання збуту;

ь перелік заходів та засобів, якими фірма може забезпечити собі перевагу на ринку;

ь створення заохочуючого уявлення про фірму у покупців, виготовлення високоякісної продукції, постійне оновлення продукції на основі власних розробок та винаходів, забезпечених патентним захистом, добропорядне та чесне виконання зобов`язань за угодами по відношенню терміну постачання товарів та послуг.

Результати досліджень беруться за основу при розробці стратегії фірми, її технічної, асортиментної та збутової політики.

Проведення економічного дослідження та використання великого набору показників неможливе без використання комп`ютерної техніки [3].

1.3 Маркетинг в системі управління конкурентоспроможністю

Маркетинг - це система управління, яка має свої принципи, функції, структуру, нормативні і правові акти, Основним принципом маркетингу є: обґрунтований вільний вибір відповідних цілей і стратегій функціонування и розвиток підприємства; комплексний підхід розвитку цілей з ресурсами і можливостями підприємства; досягнення оптимально сполучення в управлінні фірмою, вияву нових форм та інструментів для підвищення ефективності виробництва [2].

На реалізацію принципів маркетингу орієнтовані його функції:

ь розробка технічної політики;

ь виявлення оптимального асортименту виготовленої продукції і структури виробництва;

ь розробка реалізаційної політики, організації після реалізаційного технічного обслуговування потреб споживача.

Маркетингова програма є ядром маркетингу. Вона є в основі планування виробництва по кожному виробу в кожному підрозділі фірми.

Основна ціль маркетингу в управлінні виробництвом полягає в тому, щоб досягти раціонального функціонування виробничих підрозділів в результаті керування" з верху".

Задачі можуть визначатися таким чином:

ь постійне впровадження в виробництво нових, більш досконалих виробів:

ь систематичне скорочення всіх видів витрат на виробництво продукції;

ь підвищення якісних та споживчих характеристик при зниженні ціни на вироблену продукцію;

ь зниження витрат в усіх ланках виробничо-збутового циклу при постійному впровадженні в серійне виробництво нових виробів;

ь поширення номенклатури виробничої продукції та зміни асортименту.

Однією з важливих цілей управлінської діяльності в сфері виробництва є підвищення ефективності виробництва, яке ґрунтується на таких факторах, як збільшення рентабельності інвестицій, зріст продуктивності праці тощо [9].

Нові умови, які складалися на ринках, зажадали створення більш простих і гнучких систем управління. Сучасні системи управління характеризуються наступними особливостями:

ь наявністю невеликих підрозділів з меншим числом, але більш високим рівнем кваліфікації працівників;

ь наявністю невеликої кількості рівнів управління;

ь створенням організаційних структур, які грунтуються на групах спеціалістів;

ь складанням графіків і виробничих програм, орієнтованих на попит покупця;

ь наявністю на складах фірми мінімального об`єму запасів;

ь швидке реагування на відбування змін, як в фірмі так і на ринку;

ь наявністю гнучкого переобладнання виробництва;

ь високою продуктивністю праці і низькими затратами;

ь високою якістю виробленої продукції.

Важливим фактором досягнення високо рівня КС фірми є концепція виробництва в рамках гігантських промислових компаній. В них сполучаються складні організаційні структури управління и новітні технічні засоби управління [20].

Рівень КС визначається і такими факторами, як розвиток нових видів продукції і формування нових потреб у споживача. Це потребує:

ь постійного оновлення асортименту виготовлюваної продукції;

ь систематичної розробки і швидке освоєння нових видів продукції;

ь підвищення продуктивності праці;

ь підвищення гнучкості та ефективності виробництва;

ь знижки всіх видів витрат и затрат;

ь забезпечення стабільного росту якості і надійності нових виробів при одночасному зниженні цін на нові види продукції.

Удосконалення маркетингу в сфері виробництва припускає:

ь проведення фундаментальних досліджень;

ь орієнтацію діяльності фірми на довгострокову перспективу;

ь диверсифікацію виробництва;

ь максимальне використання творчої активності персоналу;

ь залежність росту працівників та їх оплати від реальних результатів діяльності [18].



Розділ 2. Дослідження рівня конкурентоспроможності ДП «Немирівський спиртовий завод"

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

ДП «Немирівський спиртовий завод» було засновано у 1872р. графом Г. Строгановим. Протягом усієї історії розвитку у підприємство зазнавало як неперевершених злетів, так і величезних втрат. Проте, постійне вдосконалення технології виробництва вивело підприємство на новий рівень розвитку і до цього часу підприємство є одним із лідерів на ринку спиртового виробництва [19].

Ефективність діяльності та успіх будь-якого підприємства в першу чергу залежить від кваліфікованого персоналу, а також від налагодженої співпраці усіх працівників підприємства та грамотного керівництва.

Саме таким являється колектив ДП «Немирівський спиртовий завод».

На рис. 2.1 (Додаток А) зображена організаційна структура ДП «Немирівський спиртовий завод».

Директор заводу самостійно вирішує питання діяльності підприємства за винятком тих, що віднесені до компетенції Вінницького обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, державного департаменту продовольства Міністерства аграрної політики.

Директор Немирівського спиртового заводу :

ь несе повну відповідальність за стан та господарської діяльності заводу;

ь діє без довіреності від імені Немирівського спиртового заводу, представляє його в усіх установах та організаціях;

ь розпоряджається коштами і майном, відповідно до чинного законодавства і Статуту підприємства;

ь укладає договори, видає довіреності, відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки;

ь несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів.

Заступники директора заводу, керівники та спеціалісти підрозділів апарату управління і структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділів, відділень, дільниць та інших аналогічних підрозділів), а також старші майстри і майстри призначаються на посади і звільняються з посади директором заводу.

Господарський відділ ДП «Немирівський спиртовий завод» в своїй роботі має наступні завдання: господарче, матеріально-технічне і соціально-побутове обслуговування підприємства і його підрозділів; утримання в належному стані будинків і приміщень підприємства, прилеглих території; створення умов для праці і відпочинку працівників підприємств [2].

Бухгалтерський відділ забезпечує: організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності; контроль за ощадливим використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збереженістю власності підприємства.

На планово-економічний відділ покладено наступні завдання: формування єдиної економічної політики підприємства на основі аналізу стану і тенденцій розвитку галузі; економічне планування й аналіз економічного стану підприємства; формування цінової політики підприємства.

На виробничу лабораторію покладено наступні завдання: проведення науково-дослідних і експериментальних робіт; впровадження у виробництво прогресивних технологій; контроль за технологічною дисципліною; економія коштів підприємства за рахунок раціоналізації роботи всіх структурних підрозділів виробничої лабораторії.

Відділ збуту виконує такі завдання, як: організація збуту продукції; формування збутової мережі. підготовка і висновок договорів на реалізацію продукції; планування постачань продукції відповідно до укладених договорів; виконання планів постачань у терміни і в обсязі відповідно до замовлень і укладених угод; облік відвантаженої продукції.

Завдання торгового відділу: організація продажу продукції оптом та вроздріб; облік реалізованої продукції; забезпечення постачання продукції.

Завдання, що покладаються на склад готової продукції: прийом, облік, збереження і відвантаження готової продукції; створення умов для збереження продукції, що знаходиться на тимчасовому збереженні; облік продукції, що знаходиться на тимчасовому збереженні [1].

На службу безпеки також покладені певні завдання: забезпечення безпеки працівників підприємства; організація і забезпечення охорони об'єктів підприємства, матеріальних цінностей і засобів.

Відділ з якості виконує наступні завдання: забезпечення випуску підприємством якісної і конкурентоздатної продукції; запобігання випуску підприємством продукції, що не відповідає вимогам стандартів і технічних умов, затвердженим зразкам (еталонам), проектно-конструкторській документації. матеріально-технічне і методологічне забезпечення (нормативно-технічною і технологічною документацією, довідковими матеріалами) постачань продукції; дотримання умов постачання, комплектності продукції за угодами; зміцнення виробничої дисципліни, підвищення відповідальності всіх ланок виробництва за якість продукції, що випускається.

На відділ кадрів покладені наступні завдання: підбір, розміщення і виховання кадрів; вивчення ділових і моральних якостей працівників по їхній практичній діяльності; створення резерву кадрів для висування на керівні і матеріально відповідальні посади; організація і проведення усіх видів підготовки і підвищення кваліфікації кадрів; облік кадрів; забезпечення прав, пільг і гарантій працівників підприємства.

Повноваження трудового колективу «Немирівського спиртового заводу «реалізуються загальними зборами (конференцією) через виборні органи. Для представництва інтересів трудового колективу на загальних зборах (конференції) трудовий колектив обирає Раду трудового колективу. Права та повноваження трудового колективу в основному визначаються статутом даного підприємства.

Забезпечення ефективної фінансової діяльності підприємства можливе лише за умови формування достатніх обсягів фінансування, що гарантують визначені стратегією підприємства темпи економічного розвитку. Реалізація цього можлива за рахунок забезпечення достатньої фінансової гнучкості підприємства, тобто здатність підприємства формувати потрібний обсяг фінансових ресурсів. Особлива увага приділяється пошуку таких шляхів ефективного використання обмежених фінансових ресурсів та інвестування коштів у проекти, які дають за найменшого ризику високі прибутки.

Аналіз фінансового стану дає змогу спрогнозувати майбутнє управління підприємством. Необхідність цієї оцінки зумовлено потребою систематичного аналізу та вдосконалення роботи підприємства, потребою в найоптимальнішому використанні фінансових ресурсів. При аналізі чітко можна визначити, що потрібно змінити чи покращити в діяльності підприємства [24].

Правильне використання основних засобів передбачає значне покращення використання обладнання, складських площ і підвищення їх продуктивності з метою збільшення обсягу товарів, що реалізуються, підвищення рівня рентабельності, тому варто було б оцінити стан та ефективність використання основних засобів (табл.2.1).

Таблиця 2.1 Оцінка стану та ефективності використання основних засобів ДП «Немирівський спиртзавод» (тис. грн.).

Показник	2008р.	2009р.	2010р.	Відхилення 2010р. до
				2008	2009
Первісна вартість ОЗ	33732	37918	44311	10579	6393
Залишкова вартість ОЗ	26988	29034	32842	5854	3808
Знос ОЗ	6744	8884	11469	4725	2585
Валюта балансу	34563	46347	56239	21676	9892
Чистий дохід від реалізації	46235	55118	73499	27264	18381
Валовий прибуток	18210	18614	16694	-1516	-1920
Середньооблікова чисельність працюючих, чол	214	214	214	0	0
Фондомісткість	0,6	0,7	0,7	0,1	0
Фондоозброєність	157,6	177,2	207,1	49,5	29,9
Коефіцієнт зносу	0,8	0,6	0,6	-0,2	0,0
Коефіцієнт придатності	0,2	0,2	0,3	0,1	0,1
Фондовіддача	0,8	0,8	0,7	-0,1	-0,1
Рентабельність, %	1,4	1,6	1,7	0,3	0,1

З таблиці 2.1 ми бачимо, що протягом трьох років 2008-2010, в таких показниках, як коефіцієнт придатності ОЗ, фондоозброєності та фондовіддачі ОЗ спостерігається тенденція до зростання, що є позитивним явищем для даного підприємства. Показник зносу ОЗ мав стабільне значення протягом двох років (0,2- протягом 2007-2008р.р.), проте в 2009р. його значення зросло до 0,3, також тенденція спостерігається і в показника фондомісткості ОЗ. Коефіцієнт придатності ОЗ мав від'ємне значення, що позначилось і на рентабельності основних засобів в 2009р.

Отже, щодо оцінки показників ефективності використання ОЗ, то у звітному році всі показники відповідають нормативним, а саме: фондомісткість ОЗ зменшилась на 0,1%; фондоозброєність ОЗ збільшилась на 29,9%; коефіцієнт реальної вартості ОЗ у майні підприємства майже не змінився; коефіцієнт зносу ОЗ був стабільним протягом звітного періоду - 0,1%; коефіцієнт фондовіддачі ОЗ - збільшився на 0,1%, тоді, як рентабельність ОЗ зменшилась на 0,1%. Діяльність підприємства за 2008-2010 роки можна оцінити як позитивну, адже усі показники були стабільними.

Будь-яка діяльність, будь-якого підприємства, не буде ефективною без однієї з найважливіших частин виробничих сил будь-якого підприємства - трудові ресурси.

В таблиці 2.2 наведено структуру трудових ресурсів ДП «Немирівський спиртзавод».

Таблиця 2.2 Структура трудових ресурсів ДП «Немирівський спиртзавод» (осіб)

Показник	2008р.	2009р.	2010р.
Середньооблікова чисельність працівників, із них	214	214	214
Зайнятих у виробництві:	53	53	53
Спиртове виробництво	48	48	48
Виробнича лабораторія	5	5	5
Обслуговуючий персонал:	111	111	111
Сировинний відділ	5	5	5
Транспортний відділ	10	10	10
Приколійна база	7	7	7
Електроцех	4	4	4
Механічна майстерня	16	16	16
Котельня	5	5	5
Ремонтно-будівельна дільниця	12	12	12
Служба КВП і автоматики	3	3	3
Служба ОП і ТБ	4	4	4
Вуглекислотний цех	5	5	5
Інший обслуговуючий персонал	40	40	40
Апарат управління	50	50	50

За даними таблиці 2.2 видно, що кількість працівників на ДП «Немирівський спирт завод» протягом 3-х років не змінилась, що говорить про добре організовану трудову політику підприємства.

Земельні ресурси є одним із найважливіших засобів виробництва у будь-якій господарській діяльності. Наявна кількість земельних ресурсів ДП «Немирівський спирт завод» представлена в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Кількість земельних ресурсів ДП «Немирівський спиртзавод» у 2009р.

Основне цільове призначення земельної ділянки	Площа земельної ділянки ( кв. м. або га.)
Рілля	2,5048
Ставок зариблений	49,095
Землі промисловості	6,5277
Водо забезпечення	0,0381
Очистка стічних вод	18,94
Бардопровід	1,95

Кінцевим результатом господарської діяльності кожного підприємства є вироблена ним продукція. Товарна продукція ДП «Немирівський спирт завод» представлена в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 Товарна продукція ДП «Немирівський спирт завод»

Види продукції	Фактично вироблено, (тис.дал./дал.)	Виручка від реалізації, тис. грн.
	2008р	2009р	2010р	2008р	2009р	2010р - - 43,9 830,4
Спирт етиловий, тис. дал.	2041,5	2206,1	1940,6	66052,2	88446,6	98487,2
Спирт «Люкс», тис. дал.	1926,4	2109,4	1831,3	64269,8	87105,7	96852,5
Масла сивушні, тис. дал.	6,7	6,9	8,5	68,9	72,5	104,2
Альдегідоспирти. тис. дал.	-	74,618	86,2	-	1268,4	1530,5
Слабоградусний спирт, дал.	-	674	1545	-	-	-
Втрати,дал.	13100	14518	13048	-	-	-
Діоксид вуглецю,тн.	302	349	87,8	138,4	161,3	43,9
Барда зернова, тис. дал.	10794	15832	12166	449,7	975,8	830,4

За даними таблиці 2.4 видно, що виробництво спирту етилового та спирту «Люкс» у 2010 році порівняно з попередніми роками знизилась, проте, виручка від реалізації цих двох видів продукції, у цьому ж році, зросла. Виробництво інших видів продукції (барда зернова, альдегідоспирти, масла сивушні) ДП «Немирівський спиртовий завод» зросло і разом з тим зросла і виручка від їх реалізації.

Прибуток підприємства безпосередньо залежить від рівня цін на продукцію та обсягів її реалізації (таблиця 2.5).

Таблиця 2.5 Динаміка цін на продукцію ДП «Немирівський спиртовий завод»

Назва продукції	Роки	Відхилення 2010р. від
	2008	2009	2010	2008р.	2009р.
Спирт етиловий	50,95	52,34	55,47	+4,52	+3,13
Спирт ректифікат	52,39	54,61	58,74	+6,35	+4,13
в. т. ч. Люкс	55,73	56,80	59,75	+4,02	+2,95
Люкс	52,47	53,45	56,80	+4,33	+3,35
Сивушне масло	10,68	11,40	13,50	+2,82	+2,1
Головна фракція	12,40	13,30	16,70	+4,30	+3,4
Барда зернова	37,49	39,62	41,67	+4,18	+2,05

З таблиці 2.5 видно що ціни на продукцію ДП «Немирівський спиртовий завод» у 2010р. вищі, порівняно з попередніми роками. Найвищу ціну має спирт «Люкс» 59,75грн. за 1 декалітр (10 літрів). Спостерігається поступове зростання цін на всю продукцію протягом трьох років, приблизно на 10% кожного року. Ця ситуація пов'язана в першу чергу через зростання цін на сировину (пшеницю, жито, кукурудзу), а також із зростанням вартості газу та електроенергії.

В таблиці 2.6 відображено кількість реалізованої продукції Немирівським спиртовим заводом за три роки.

Таблиця 2.6

Види продукції	Фактично вироблено, (тис.дал./дал.)	Відхилення (+,-) 2010р. до 2009р.
	2008р.	2009р.	2010р.
Спирт етиловий, тис. дал.	2041,5	2206,1	1940,6	-265,5
Спирт «Люкс», тис. дал.	1926,4	2109,4	1831,3	-278,1
Масла сивушні, тис. дал.	6,7	6,9	8,5	1,6
Альдегідоспирти, тис. дал.	-	74,618	86,2	11,582
Слабоградусний спирт, дал.	-	674	1545	871
Діоксид вуглецю,тн.	302	349	87,8	-261,2
Барда зернова, тис. дал.	10794	15832	12166	-3666

Як видно з таблиці 2.6 практично по всіх видах продукції відбувся спад реалізації. Так виробництво спирту етилового знизилось у 2010р. порівняно з 2009р. на 265,6 тис. дал., спирту «Люкс» - 278,1 тис. дал., діоксиду вуглецю - на 261,2 тон, барди зернової - на 3666 тис. дал. Позитивні результати цього року спостерігаються по таких видах продукції, як масла сивушні, альдегідоспирти, слабо градусні спирти. Кількість реалізованої продукції зросла на 1,6 тис. дал., 11,582 тис. дал. та 871 дал. відповідно.

Обсяги продажу продукції в першу чергу залежать від систему збуту продукції, тобто від каналів реалізації.

На ДП «Немирівський спиртовий завод» застосовують однорівневі канали збуту - прямий маркетинг. це пов'язано, в першу чергу, з тим, що практично вся продукція реалізовується одному споживачеві ДП ЛГК «Nemiroff», встановлення контактів з яким не потребує посередництва.

Співпраця з іншими споживачами, такими як: стомат.пол. «ЗКСЦ», Він. обл. ендокр. диспансер, Він. міська СЕС, МКЛ №1, ДК «Укртрансгаз», ПП «Акрілат-Хімконтракт», СП «Велвана», також здійснюється на пряму.

Якщо продукція підприємства реалізовується за кордон (експортується), всю відповідальність на налагодження зв'язків з покупцями бере на себе концерн «Укрспирт», до складу якого входить Немирівський спиртовий завод. Підприємство лише здійснює відвантаження продукції. Така ситуація пояснюється тим, що ДП «Немирівський спиртовий завод» цього року не отримав ліцензію оптового торговця.

Загальновідомим є факт, що кращим попитом користується високоякісна продукція. А якість продукції залежить від якості сировини, з якої вона виготовляється. Тому для підприємства досить важливо правильно обрати постачальника.

ь Основними постачальниками ДП «Немирівський спиртовий завод» є: «Агроенергопостач»;

ь «Едмар»;

ь «Агролесінвест»;

ь «Укрросзерно»;

ь «Дукат»;

ь «Сан Кор»;

ь «Укрпродпостачторг»;

ь «Укрпродторг»;

ь «Сан ойл»;

ь «Агротрейд Експо»;

ь ДАК «Хліб України»;

ь «Арадон», «Югрезерв»;

ь «Адора»;

ь «Кендл Груп»;

ь «Миронівка зернопродукт»;

ь ПП «Агропромсервіс»;

ь «Поділляагроінвест».

Проте даний список не обмежується лише вище вказаними постачальниками. В зв'язку із розширенням обсягів своєї діяльності кількість постачальників збільшується.

Ринкова економіка передбачає те, що державний вплив на ринку є не досить значним, а ринкові процеси регулюються, в першу чергу, рівнем конкуренції.

Основними конкурентами ДП «Немирівський спиртовий завод» є ДП «Барський спиртовий комбінат», ДП «Бершадський спиртзавод», ДП «Мартинівський спиртзавод», ДП «Чечельницький спиртзавод».

Подальші дослідження конкурентоспроможності підприємства (розділ 2.2) дадуть змогу виявити найсильнішого конкурента Немирівського спиртового заводу.

2.2 Аналіз конкурентоспроможності продукції підприємства

Оцінка рівня конкурентоспроможності продукції може здійснюватись за трьома групами показників: технічних, економічних, організаційних.

Визначення конкурентоспроможності виробів за технічними показниками здійснюється у такій послідовності:

ь встановлюються одиничні параметричні показники і порівнюються із значенням гіпотетичного (ідеального) показника, здатного задовольнити відповідну суспільну потребу на 100 відсотків;

ь оцінюється пересічний груповий технічний показник за рейтинговим принципом (з урахуванням значущості одиниці параметру);

ь розраховується показник конкурентоспроможності виробу порівняно з виробом-конкурентом як співвідношення його групового технічного вимірника та аналогічного параметру конкуруючого виробу; якщо це співвідношення становитиме більше за одиницю, то даний виріб має конкурентні переваги [23].

Економічні показники, що формують ціну споживання виробу, охоплюють такі вартісні елементи:

ь витрати на транспортування виробів до місця експлуатації (споживання);

ь вартість установки (монтажу) та приведення в робочий стан складних технічних виробів;

ь витрати на паливо та електроенергію (по виробах, які потребують споживання цих енергоносіїв);

ь вартість навчання і заробітна плата обслуги;

ь витрати на придбання запасних частин і післягарантійний сервіс технічних виробів;

ь витрати на страхування виробів та обслуги;

ь інші непередбачувані і важкопрогнозовані витрати.

Груповий параметричний показник виробу за економічними вимірниками визначається простим додаванням структурних елементів ціни споживання, а показник конкурентоспроможності розраховується з використанням вагових коефіцієнтів [17].

У процесі визначення конкурентоспроможності тих або інших виробів мають бути враховані також організаційні показники, які охоплюють систему знижок з продажної ціни, умови платежу за товар, терміни й умови постачання, гарантії тощо.

Практика господарювання допускає використання дещо простішого методу оцінки конкурентоспроможності виробів, який зводиться до обґрунтування і вибору головних техніко-економічних параметрів та присвоєння певної кількості балів (за прийнятою п'яти або десятибальною системою) усім конкуруючим між собою виробам. Для кожного з цих виробів визначається певна сума балів - інтегральний показник конкурентоспроможності на ринку. Конкурентоспроможність виготовлених і призначених для продажу на ринку виробів можна також визначати за ціновими показниками, порівняльною вартістю та прибутковістю. У випадках цінової конкуренції виріб вважається конкурентоспроможним, якщо його якісні показники, дизайн і продажна ціна не поступаються таким самим характеристикам аналогів.

При визначенні рівня конкурентоспроможності продукції вирішального значення набуває співвідношення між категоріями "вартість" (уречевлена у товарі суспільна праця продуцентів) та "корисність" (споживча вартість у суспільному масштабі).

Ступінь науково-технічного й економічного розвитку країни, потужність і якість її виробничого потенціалу та міжнародний імідж визначаються конкурентоспроможністю виготовлюваної продукції, обсягом її експорту. Нині Україна має в цілому низький рівень конкурентоспроможності вітчизняних виробів. Обсяг експортованих товарів ще не відповідає її потенційним можливостям. Тому треба терміново задіяти як використовувані раніше, так і нові шляхи підвищення якості виробів та забезпечення конкурентоспроможності товарів [4].

Основною продукцією ДП «Немирівський спиртовий завод є спирт ректифікат «Люкс». Провівши маркетингове дослідження було визначено основних конкурентів підприємства та проведено розрахунок конкурентоспроможності ДП «Немирівський спиртовий завод» та порівняно їх із показниками конкурентів.

Отже, дослідження конкурентоспроможності підприємства та його продукції було розпочато із визначення основних конкурентів ДП «Немирівський спиртовий завод». Під час першого етапу дослідження було виявлено велику кількість конкурентів, серед яких було обрано 4, найбільш імовірних на ринку, конкуренти (таблиця 2.7).

Таблиця 2.7 Основні конкуренти ДП «Немирівський спирзавод»

Назва підприємсва	Юридична адреса
ДП „Барський спиртовий комбінат”	23000, Вінницька обл., м. Бар, вул. Б.Хмельницького 19
ДП „Бершадський спиртзавод”	24400 Вінницька обл., м. Бершадь, вул. Чкалова, 1
ДП “Мартинівський спиртзавод”	23134, Вінницька обл., Жмеринський р-н, с. Мартинівка, вул. Леніна 1
ДП “Чечельницький спиртзавод“	24800 Вінницька обл., м. Чечельник, вул. 50-річчя СРСР, 17

Наступним етапом дослідження є аналіз сегмента, який займає підприємство за конкурентними перевагами стосовно основних параметрів. Оцінка конкурентів проводилась відповідно до методу шкалювання, за яким обирались параметри: достатність ресурсів, дослідження каналів збуту, ціна, якість продукції. Оцінювання проводилось за 5 бальною шкалою, де 5 балів - найкращі результати (максимальна оцінка), 1 бал - найгірші результати (мінімальна оцінка).

Таблиця 2.8 Дослідження конкурентних переваг продукції

Параметри	ДП «Немирівський спиртовий завод»	ДП «Барський спиртовий комбінат»	ДП «Бершадський спиртзавод»	ДП «Мартинівський спиртзавод»	ДП «Чечельницький спиртзавод»
Достатність ресурсів	5	4	5	3	5
Канали збуту	5	3	4	4	3
Ціна	4	3	4	4	4
Якість продукції	5	4	5	4	5
Зниження собівартості	4	3	4	5	4
Сума балів	4,6	3,4	4,4	4	4,2

Можна зробити висновок про наступне: продукція ДП «Немирівський спиртовий завод» має високі шанси для утримання своїх позицій на ринку та завоювання нових. Наступним кроком визначення напрямків ринкової орієнтації є визначення позиції продукту на окремих ринкових сегментах.

Позиція продукту - це думка певної групи споживачів, цільових ринкових сегментів, щодо найважливіших характеристик продукту. Вона характеризує місце, займане конкретним продуктом у розумах споживачів стосовно продукту конкурентів. При позиціонуванні продукції використовують такі їхні характеристики, які є важливими для споживачів і на які вони орієнтуються, здійснюючи свій вибір. Для позиціонування було обрано підприємства, що виготовляють продукцію однієї сегментарної групи, а саме спирту. Аналіз виробників спирту за параметрами ціна та якість дозволяє порівняти продукцію окремих виробників продукції (табл. 2.9)

Таблиця 2.9 Оцінка спирту за якістю та цінами конкурентів

Підприємства Показники	ДП «Немирівський спиртовий завод»	ДП «Барський спиртовий комбінат»	ДП «Бершадський спиртзавод»	ДП «Мартинівський спиртзавод»	ДП «Чечельницький спиртзавод»
Якість	Низька
	Середня
	Висока
Ціна	Низька
	Середня
	Висока



Для визначення конкурентоспроможності продукції - аналога, проведено порівняння конкурентної продукції за фізико-хімічними параметрами (таблиця 2.10).

Таблиця 2.10 Основні фізико-хімічні та економічні параметри спирту

Показники	ДП «Немирівський спиртовий завод»	ДП «Бершадський спиртзавод»	ДП «Мартинівський спиртзавод»
Фізико-хімічні параметри
Об'ємна частка етилового спирту, за температури 20?С,%	96,6	96,4	96,3
Проба на окислюваність за температури 20?С, хв.	23,0	22,0	20,0
Масова концентрація альдегідів у перерахунку на оцтовий альдегід в безводному спирті, мг/дм?	1,5	1,5	1,5
Масова концентрація сивушного масла в перерахунку на суміш ізоамілового та ізобутилового спиртів в безводному спирті, мг/дм?	1,5	1,5	1,5
Масова концентрація естерів у перерахунку на оцтово-етиловий естер в безводному спирті, мг/дм?	1,2	2,0	2,0
Об'ємна частка метилового спирту в перерахунку на безводний спирт, %	0,004	0,01	0,01
Масова концентрація вільних кислот в перерахунку на оцтову кислоту в безводному спирті, мг/дм?	5,5	7,0	8,0
Масова концентрація органічних речовин, що омилюються, в перерахунку на оцтово-етиловий естер в безводному спирті, мг/дм?	12,0	15,0	15,0
Дегустаційна оцінка, бал	9,8	9,7	9,6
Економічні параметри
Ціна, грн.	59,75	58,74	55,47

Відповідно до вищенаведеної таблиці складемо таблицю технічних параметричних ознак (таблиця 2.11).



Таблиця 2.11 Бальна оцінка фізико-хімічних параметрів, бали

Показники	ДП «Немирівський спиртовий завод»	ДП «Бершадський спиртзавод»	ДП «Мартинівський спиртзавод»	Коефіцієнт вагомості
Об'ємна частка етилового спирту, за температури 20?С,%	1	0,99	0,99	0,25
Проба на окислюваність за температури 20?С, хв.	1	0,95	0,86	0,10
Масова концентрація альдегідів у перерахунку на оцтовий альдегід в безводному спирті, мг/дм?	1	1	1	0,08
Масова концентрація сивушного масла в перерахунку на суміш ізоамілового та ізобутилового спиртів в безводному спирті, мг/дм?	1	0,60	0,60	0,09
Масова концентрація естерів у перерахунку на оцтово-етиловий естер в безводному спирті, мг/дм?	1	0,4	0,4	0,09
Об'ємна частка метилового спирту в перерахунку на безводний спирт, %	1	0,78	0,69	0,08
Масова концентрація вільних кислот в перерахунку на оцтову кислоту в безводному спирті, мг/дм?	1	0,80	0,80	0,12
Масова концентрація органічних речовин, що омилюються, в перерахунку на оцтово-етиловий естер в безводному спирті, мг/дм?	1	0,98	0,97	0,09
Дегустаційна оцінка, бал	1	0,98	0,97	0,10

На основі цих параметричних ознак визначимо груповий показник конкурентоспроможності продукції за фізико-хімічними показниками для кожного підприємства: І_{нп Н}=1; І_{нп Бе} = 0,85; І_{нп М} = 0,83

Проведені розрахунки показують, що за фізико-хімічними показниками продукція ДП «Немирівський спиртовий завод» є найбільш конкурентоспроможнішою порівняно з продукцією своїх конкурентів.

Визначимо показник конкурентоспроможності по економічним параметрам для кожного підприємства: І_еН = 0,92; І_еБе = 0,94; І_еМ = 1.

В цьому випадку найбільш конкурентоспроможнішою є продукція Мартинівського спиртового заводу.

Вирахуємо інтегральний показник конкурентоспроможності: К_інтН = 1,08, К_інтБе = 0,90, а К_інтМ = 0,83.

Результати розрахунків показують, що продукція ДП «Немирівський спиртовий завод» є найбільш конкурентоспроможною на ринку спиртової продукції порівняно із своїми основними конкурентами.

Проте, в будь-якому разі можна підвищити конкурентоспроможність продукції за рахунок:

ь зниження затрат на виробництво, собівартості та ціни;

ь покращення фізико-хімічних показників;

ь впровадження більш кращої товарної політики;

ь удосконалення маркетингових досліджень та реклами;

ь знаходження нових каналів розподілу тощо.

2.3 Оцінка ринків збуту продукції підприємства

Як економічна категорія ринок -- це сукупність відносин, що виникають у сфері обігу внаслідок купівлі-продажу товарів.

Товарно-грошові відносини, здійснювані за допомогою ринку, передбачають господарські зв'язки з доведення товару до споживача (виробництво-ринок-споживач) та зворотні (споживач-ринок-виробництво).

Наслідком ринкових відносин є задоволення платоспроможного попиту споживачів (покупців), відшкодування витрат і отримання прибутку продавцями (товаровиробниками і посередниками) [22].

Основним споживачем ДП «Немирівський спиртовий завод» є: ДП ЛГК «Nemiroff». Більшу частину виробленої продукції, а саме десь 80% від загальної кількості, купує саме цей споживач.

Крім того, продукцію Немирівського спиртового заводу купують й такі регіональні споживачі: стомат.пол. «ЗКСЦ»; Він. обл. ендокр. Диспансер; Він. обл. СЕС; Міська СЕС; МКЛ №1; ДК «Укртрансгаз»; ПП «Акрілат-Хімконтракт»; СП «Велвана».

Протягом 2010р. підприємством було заключено договори на продаж продукції у таких розмірах (таблиця 2.12).

Таблиця 2.12

Споживач	Кількість відвантаженої продукції, дал.
ДП ЛГК «Nemiroff»	635000
стомат.пол. «ЗКСЦ»	6
Він. обл. ендокр. диспансер	14
Він. обл. СЕС	28
Міська СЕС	3
МКЛ №1	20
ДК «Укртрансгаз»	20
ПП «Акрілат-Хімконтракт»	12000
СП «Велвана»	4000
Всього	651091

Дані таблиці 2.12 показують, що всього у 2010р. було реалізовано 651091 дал. спирту, з них 635000 дал. реалізовано ДП ЛГК «Nemiroff», що складає 97,5% від всього обсягу реалізації, найменше спирту реалізовано Немирівській міській санітарно-епідеміологічній станції - 3 дал.

Продукцію було відвантажено за такими цінами: спирт етиловий = 55,47 грн./дал., спирт ректифікат = 58,74 грн./дал., спирт «Люкс» = 59,75 грн./дал., «Люкс» («Екстра») 56,80 грн./дал.

Для того, щоб визначити частку ринку, яку займає ДП «Немирівський спиртовий завод», було проведено дослідження, в результаті якого було отримано дані, щодо реалізації продукції конкурентів підприємства.

Дослідження показали, що товарооборот конкурентів підприємства у 2010р. становив:

ДП «Барський спиртовий комбінат» 439861;

ДП «Бершадський спиртзавод» 620325;

ДП «Мартинівський спиртзавод» 564873;

ДП «Чечельницький спиртзавод» 543497 ;

Всього товарооборот становить 2819647 дал.

Частка кожного підприємства в товарообороті становить:

ДП «Немирівський спиртовий завод» 23,09%;

ДП «Барський спиртовий комбінат» 15,59%;

ДП «Бершадський спиртзавод» 22,01%;

ДП «Мартинівський спиртзавод» 20,03%;

ДП «Чечельницький спиртзавод» 19,28%.

Виходячи з вищенаведених даних проведемо розрахунок рівня концентрації ринку і вирахуємо лідера на ринку спиртової продукції.

ДП «Немирівський спиртовий завод» 533,15;

ДП «Барський спиртовий комбінат» 243,05;

ДП «Бершадський спиртзавод» 484,44;

ДП «Мартинівський спиртзавод» 401,20;

ДП «Чечельницький спиртзавод» 371,72.

Отже, лідером на досліджуваному ринку спиртової продукції є ДП «Немирівський спиртовий завод», при цьому рівень концентрації ринку становить 2033,56 (533,15? + 243,05 ? + 484,44? + 401,20? + 371,72?).

Однією з переваг ринку є те, що підприємству-виробнику не обов'язково самостійно здійснювати продаж своєї продукції. Для цього існує розгалужена мережа дистриб'юторів, дилерів, маклерів, оптово-роздрібних підприємств тощо.

Проте, що стосується ДП «Немирівський спиртовий завод», співпраця із різними видами посередників не здійснюється. Це зрозуміло, оскільки практично вся продукція продається одному споживачу. співпраця з іншими постійними споживачами також здійснюється на пряму, тобто підприємство в збуті продукції використовує прямий маркетинг. Якщо ж продукція реалізується за кордон, то всю відповідальність, на встановлення зв'язків із споживачами та понесені із експортом ризики, бере на себе концерн «Укрспирт» до складу якого входить Немирівський спиртовий завод. Така ситуація пояснюється тим, що на даним момент підприємство не має ліцензіїі оптового торговця.



2.4 SWOT-аналіз підприємства

SWOT-аналіз є необхідним етапом у розробці стратегії будь-якої компанії, тому що наочно демонструє конкурентоздатність підприємства.

Проведемо SWOT-аналiз ДП «Немирівський спиртовий завод».

Порівнюючи ДП «Немирівський спиртовий завод» з його конкурентами, можна виділити його сильні та слабкі сторони, можливості та загрози.

Сильні сторони:

ь більш освітчене і динамічне молоде керівництво середньої ланки;

ь активна роль маркетингу (велика увага приділяється маркетингу в регіоні, краще знання замовників, краще обслуговування);

ь питання постачання сировини вирішуються більш професійно;

ь добра репутація в покупців;

ь гнучка цінова політика;

ь постійне оновлення обладнання.

Слабкі сторони:

ь постійне зростання вартості сировини та інших засобів виробництва;

ь більш низька прибутковість через високі витрати.

Можливості:

ь вихід на нові ринки або сегменти ринку;

ь розширення виробничої лінії;

ь застосування новітніх технологій;

ь зменшення кількості конкурентів.

Загрози:

ь зростаючий тиск на ціни в покупців і постачальників;

ь нестабілні політичне та економічне становище в країні.

Попередньо розглянувши сильні і слабкі сторони організації, складемо матрицю SWOT для ДП «Немирівський спиртовий заво (табл. 2.13).