Аналіз форм і систем оплати праці на підприємстві

Місячний оклад виконроба становить 1050 грн. Тривалість робочого дня - 8 год за місяць повинен відпрацювати за графіком - 22 робочих дня. Фактично з них він 5 дні перебував на лікарняному (один з них - вихідний). Згідно положення «Про оплату праці» з фонду матеріального заохочення виконробу нараховується премія - 25%.

Фактично відпрацьовано годин:

(22 - 4) * 8 = 144 годин.

Годинна ставка виконроба:

1050 / (22*8) = 5,97 грн.

Заробіток становить:

5,97 * 144 = 859,68 грн.

Преміальні доплати:

0,25 * 859,68 = 214,92 грн.

Загальний заробіток виконроба:

859,68 + 214,92 = 1074,60 грн.

Розрахуємо загальний фонд оплати праці на ДП ПМК-45 за 2006 р. Він складається з:

- фонду заробітної плати робітників-відрядників;

- фонду заробітної плати робітників-погодинників;

- фонду заробітної плати керівників, спеціалістів та службовців.

Розрахунок фонду заробітної плати робітників по тарифним ставкам, преміальним доплатам по ДП ПМК-45

І Робітники-відрядники:

1 Розрахунок середнього розряду робітників (табл. 3.1):

Таблиця 3.1 Дані для розрахунку середнього розряду

Розряд	Тарифний коефіцієнт	Тарифна ставка	Кількість робітників	Тарифний коефіцієнт*кількість робітників
1	1,0	2,53	-	-
2	1,08	2,71	-	-
3	1,23	2,96	-	-
4	1,35	3,31	4	5,4
5	1,54	3,81	9	13,86
6	1,8		18	32,4
Всього			31	51,66

а) середній тарифний коефіцієнт:

51,66 / 31 = 1,66;

б) середній тарифний розряд:

5 + ( 1,66 - 1,54 ) / ( 1,8 - 1,54 ) = 5,46;

в) середньозважена тарифна ставка:

3,81 + ( 4,42 - 3,81 ) * 0,46 = 4,09

2 Тарифний фонд заробітної плати робітників-відрядників на рік:

31 * 4,09 * 2004 = 254 087,16 грн.

в тому числі по кварталам:

І кв. = 31 * 4,09 * 486 = 61 619,94 грн.

ІІ кв. = 31 * 4,09 * 479 = 60 732,41 грн.

ІІІ кв. = 31 * 4,09 * 519 = 65 804,01 грн.

ІV кв. =31 * 4,09 * 520 = 65 930,80 грн.

де 2004 - баланс робочого часу в годинах на 2006 р.;

в т. ч. І кв. - 486 год.;

ІІ кв. - 479 год.;

ІІІ кв. - 519 год.;

IV кв. - 520 год.

3 Сума відрядного приробітку:

Перевиконання норм виробітку становило 21%

254 087,16 * 0,21 = 53 358,30 грн.

4 Сума преміальних доплат:

Розмір премії було встановлено 20%, а питома вага фонду заробітної плати робітників-відрядників, який виплачується по даним встановлених завдань, становить 0,7.

(254 087,16 + 53 358,30) * 0,2 * 0,7 = 43 042,36 грн.

5 Загальний фонд оплати праці робітників-відрядників:

254 087,16 + 53 358,30 + 43 042,36 = 350 487,82 грн.

ІІ Робітники-погодинники:

1 Розрахунок середнього розряду робітників (табл. 3.2):

Таблиця 3.2 Дані для розрахунку середнього розряду

Розряд	Тарифний коефіцієнт	Тарифна ставка	Кількість робітників	Тарифний коефіцієнт*кількість робітників
1	1,0	2,53	1	1,0
2	1,08	2,71	1	1,08
3	1,23	2,96	4	4,92
4	1,35	3,31	2	2,7
5	1,54	3,81	4	6,16
6	1,8		2	3,6
Всього			14	19,46

а) середній тарифний коефіцієнт:

19,46 / 14 = 1,39;

б) середній тарифний розряд:

4 + ( 1,39 - 1,35 ) / ( 1,54 - 1,35 ) = 4,21;

в) середньозважена тарифна ставка:

3,31 + ( 3,81 - 3,31 ) * 0,21 = 3,42.

2 Тарифний фонд заробітної плати робітників-погодинників на рік:

14 * 3,42 * 2004 = 95 951,52 грн.

в тому числі по кварталам:

І кв. = 14 * 3,42 * 486 = 23 269,68 грн.

ІІ кв. = 14 * 3,42 * 479 = 22 934,52 грн.

ІІІ кв. = 14 * 3,42 * 519 = 24 849,72 грн.

ІV кв. =14 * 3,42 * 520 = 24 897,60 грн.

де 2004 - баланс робочого часу в годинах на 2006 р.;

в т. ч. І кв. - 486 год.;

ІІ кв. - 479 год.;

ІІІ кв. - 519 год.;

IV кв. - 520 год.

3 Сума преміальних доплат:

Розмір премії було встановлено 17 %.

95 951,52 * 0,17 = 16 311,76 грн.

5 Загальний фонд оплати праці робітників-погодинників:

95 951,52 + 16 311,76 = 112 263,28 грн.

Розрахунок фонду оплати праці керівників, спеціалістів та службовців

Заробітна плата керівникам, спеціалістам та службовцям розраховується за посадовими окладами (табл. 3.3), згідно штатного розпису.

Таблиця 3.3 Розрахунок фонду оплати праці керівників, спеціалістів та службовців

Перелік посад	Чисельність робітників	Посадовий оклад, грн	Річний фонд заробітної плати, тис. грн.	Премія	Загальний фонд заробітної плати, тис. грн.
				%	Сума
Директор	1	1600	19,2	20	3,84	23,04
Ведучий економіст	1	110	13,2	20	2,64	15,84
Інженер-енергетик І категорії	1/2	700	4,2	20	0,84	5,04
Інженер І категорії	1	750	9,0	20	1,8	10,8
Старший інспектор по кадрам	1	800	9,6	20	1,92	11,52
Інженер з охорони праці І категорії	1	800	9,6	20	1,92	11,52
Головний бухгалтер	1	1150	13,8	20	2,76	16,56
Бухгалтер	1	900	10,8	20	2,16	12,96
Виконроб	1	750	9,0	20	1,8	10,8
Майстер	2	700	16,8	20	3,36	20,16
Всього	10,2		115,2		23,04	138,24

Визначимо загальний фонд оплати праці по підприємству (табл.3.4):

Таблиця 3.4 Загальний фонд оплати праці по підприємству за 2006 р.:

	Чисельність	Фонд оплати праці
	чол..	%	тис. грн..	%
Робітники-відрядники	31	56	350,49	56
Робітники-погодинники	14	26	112,26	18
Керівники, спеціалісти і службовці	10,2	18	138,24	22
Інші виплати			22,9	4
Всього	55,2	100	623,89	100

З таблиці 3.4 можна зробити висновок, що фонд оплати праці по ДП ПМК-45 становить 623,89 тис. _рн...

3.3 Аналіз фонду оплати праці ДП ПМК-45

Аналіз використання трудових ресурсів на підприємстві, рівня продуктивності праці необхідно розглядати в тісному зв'язку із оплатою праці. Із ростом продуктивності праці створюються реальні можливості для підвищення рівня його оплати. При цьому кошти на оплату праці потрібно використовувати таким чином, щоб темпи росту продуктивності праці випереджали темпи росту його оплати. Тільки при таких умовах створюються можливості для підвищення темпів розширеного відтворення.

У зв'язку з цим аналіз використання засобів на оплату праці на кожному підприємстві має велике значення. В процесі його потрібно здійснювати систематичний контроль за використанням фонду заробітної плати (оплати праці), виявляти можливості економії коштів за рахунок росту продуктивності праці та зниження трудомісткості продукції.

Таким чином, розмір середньої заробітної плати робітника безпосередньо залежить від використання ним робочого часу, досягнутого рівня продуктивності праці і виробітку. Рівень оплати праці (грошова оплата одного дня) залежить також від загальних результатів господарської діяльності : чим вища продуктивність праці, тим вищий рівень оплати праці робітників. У свою чергу, підвищення матеріальної зацікавленості працюючих сприяє зростанню трудової активності, кращому використанню робочого часу, зміцненню трудової дисципліни і підвищенню продуктивності праці. [42, c. 356-358]

Розпочинаючи аналіз використання фонду заробітної плати на ДП ПМК-45, в першу чергу потрібно розрахувати абсолютне та відносне відхилення фактичної його величини від планової. Вихідні дані візьмемо з таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 Вихідні дані для аналізу фонду оплати праці

Вид оплати праці	Сума зарплатні, тис.грн.
	план	факт	(+,-)
1 Змінна частина оплати праці робітників 1.1 За відрядними розцінками 1.2 Премії за виробничі результати	350,49 307,45 43,04	354,41 309,18 45,23	+3,92 +1,73 +2,19
2 Постійна частина оплати праці робітників 2.1 Погодинна оплата за тарифними ставками 2.2 Доплати: - за роботу в понаднормовий час - за простої не з вини робітників - за роботу в нічний час	112,26 95,95 16,31 6,52 - 9,79	116,7 98,39 18,34 7,01 - 11,3	+4,44 +2,44 +2,03 +0,49 - +1,51
3 Всього оплата праці робітників без відпусток	462,75	471,11	+8,36
4 Оплата відпусток робітників 4.1 Які відносяться до змінної частини 4.2 Які відносяться до постійної частини	22,9 15,57 7,33	23,85 16,25 7,6	+0,95 +0,68 +0,27
5 Оплата праці спеціалістів та службовців	138,24	134,59	-3,65
6 Загальний фонд оплати праці В тому числі: - змінна частина (п.1+п.4.1) - постійна частина (п.2+п.4.2+п.5)	623,89 366,06 257,83	629,55 370,66 258,89	+5,66 +4,6 +1,06
7 Питома вага в загальному фонді зарплатні, %: - змінної частини - постійної частини	58 42	59,1 40,9	+1,1 - 1,1

Абсолютне відхилення (?ФЗПабс) визначається шляхом порівняння фактично використаних засобів на оплату праці (ФЗПф) із плановим фондом зарплати (ФЗПпл) в цілому по підприємству, виробничим підрозділам і категоріям працівників :

?ФЗПабс = ФЗПф - ФЗПпл (3.5)

Однак при цьому потрібно враховувати, що абсолютне відхилення саме по собі не характеризує використання фонду зарплати, тому що цей показник визначається без врахування ступеню виконання плану по виробництву продукції.

Відносне відхилення розраховується як різниця між фактично нарахованою сумою заробітної плати та плановим фондом, скоректованим на коефіцієнт виконання плану по виробництву продукції. При цьому потрібно мати на увазі, що коректується тільки перемінна частина фонду заробітної плати, котра змінюється пропорційно обсягу виробництва продукції. Це зарплата робітникам за відрядними розцінками, премії робітникам та управлінському персоналу за виробничі результати та сума відпускних, що відповідає частині перемінної зарплати.

Постійна частина оплати праці не змінюється при збільшенні або зменшенні обсягу виробництва (зарплата робітникам по тарифним ставкам, зарплата службовцям за окладами, усі види доплат, оплата праці робітників будівельних бригад, соціальної сфери, сума відпускних): [1, c. 456-458]

?ФЗПвід = ФЗПф - ФЗПск = ФЗПф - (ФЗПпл.пер. * Квп) + ФЗПпл.пост., (3.6)

де ?ФЗПвід - відносне відхилення по фонду зарплати ;

ФЗПф - фактичний фонд зарплати ;

ФЗПск - фонд зарплати плановий, скоректований на коефіцієнт виконання плану по випуску продукції ;

ФЗПпл.пер. та ФЗПпл.пост. - перемінна та постійна сума планового фонду зарплати ;

Квп - коефіцієнт виконання плану по виробництву продукції.

Розрахуємо абсолютне та відносне відхилення по фонду оплати праці :

?ФЗП_абс = 629,55-623,89 = +5,66 тис.грн.

Обсяг виробництва продукції:

- план - 703 тис.грн.;

- факт - 725 тис.грн..

К_вп = 725 / 703 = 1,03

?ФЗП_від = 629,55 - (366,06 * 1,03 + 257,83) = - 5,32 тис.грн.

Таким чином, були розраховані абсолютне та відносне відхилення по фонду оплати праці. Результати свідчать про те, що на ДП ПМК-45 має місце відносна економія в використанні фонду заробітної плати у розмірі 5,32 тис.грн.. Це відбулося внаслідок того, що планувалось на 5 робітників більше, ніж виявилося фактично.

Далі проаналізуємо постійну частину фонду оплати праці. До постійної частини фонду оплати праці відносять:

- заробітна плата робітників-погодинників;

- заробітна плата спеціалістів та службовців;

- всі види доплат. Згідно рис. 3.1, для детермінованого факторного аналізу абсолютного відхилення по фонду погодинної заробітної плати можуть бути використані наступі моделі:

 (3.7)

(3.8)

(3.9)

Рис. 3.1 Детермінована факторна система фонду заробітної плати робітників-погодинників [42, c. 469]

Таблиця 3.6 Вихідні дані для аналізу погодинного фонду оплати праці

Показник	2006 рік	Відхилення
	план	факт
Середньоспискова чисельність робітників-погодинників	14	15	+1
Кількість відпрацьованих днів одним робітником у середньому за рік	251	240	-11
Середнє продовження робочої зміни, год	8	7,9	-0,1
Фонд погодинної оплати праці, тис.грн.	95,95	98,39	+2,44
Оплата праці одного робітника, тис.грн. -середньорічна -середньоденна -середньогодинна	6,85 0,03 0,0038	6,55 0,027 0,0034	-0,3 -0,003 -0,0004

Розрахунок впливу цих факторів можна провести способом абсолютних різниць, використовуючи дані табл. 3.6:

тис.грн.

тис.грн.

Всього: +2,35 тис.грн.

У тому числі:

тис.грн.

тис.грн.

-11,37 тис.грн.

Всього: -15,07 тис.грн.

Таким чином, перевитрати погодинного фонду оплати праці відбулися в основному за рахунок збільшення чисельності робітників-погодинників. Зниження середньорічної заробітної плати викликано зменшенням кількості відпрацьованого часу одним робітником за рік.

Фонд заробітної плати управлінського персоналу може змінитися за рахунок його чисельності і середньорічного заробітку. На даному підприємстві виникло деяке скорочення апарату управління з 10 до 9 чоловік. За рахунок цього фактору фонд заробітної плати зменшився на 13,82 тис.грн.

тис.грн.

Із-за збільшення посадових окладів фонд оплати праці службовців виріс на 10,17 тис.грн.

тис.грн.

Всього: -3,65 тис.грн.

Важливе значення при аналізі використання фонду заробітної плати має вивчення даних про середній заробіток робітників підприємства, його зміни, а також про фактори, які визначають його рівень. Отже наступний аналіз повинен бути направлений на вивчення причин зміни середньої заробітної плати одного робітника по категоріям і професіям, а також в цілому по підприємству. При цьому необхідно враховувати, що середньорічна заробітна плата залежить від кількості відпрацьованих днів одним робітником за рік, тривалості робочої зміни і середньогодинної зарплатні: [ 50, c. 347-350]

(3.10)

Розрахунок впливу цих факторів на зміну рівня середньорічної заробітної плати за категоріями робітників виконаємо способом абсолютних різниць (табл. 3.7)

Таблиця 3.7 Аналіз рівня оплати праці

Категорія робітників	Кількість відпрацьованих днів одним робітником	Середня тривалість робочої зміни, год.	Середньогодинна заробітна плата, тис.грн.
	план	факт	план	факт	план	факт
Робітники-відрядники	251	240	8	7,9	0,004	0,005
Робітники-погодинники	251	240	8	7,9	0,0038	0,0034
Робітники-відрядники	9,66	9,92	+0,26	-0,352	-0,096	1,896
Робітники-погодинники	6,85	6,55	-0,3	-0,3344	-0,0912	-0,7584

З таблиці ми бачимо, що зростання середньорічної заробітної плати викликано в основному збільшенням середньогодинної заробітної плати, яка в свою чергу залежить від рівня кваліфікації робітників і інтенсивності їх праці, перегляду норм виробітку і розцінок, зміни розряду робіт і тарифних ставок, різних доплат і премій.

Потрібно також з'ясувати співвідношення між темпами зростання середньої заробітної плати і продуктивності праці. Для розширеного виробництва, отримання прибутку і рентабельності потрібно, щоб темпи росту продуктивності праці були більшими темпів росту його оплати. Якщо не дотримуватись такого принципу, то виникнуть перевитрати фонду заробітної плати, збільшення собівартості робіт і відповідно зменшення суми прибутку.

Зміна середнього заробітку робітників за той чи інший період характеризується його індексом (І_сз), який визначається відношенням середньої заробітної плати за звітний період (СЗ₁) до середньої зарплатні в плановому періоді (СЗ₂). [42, c. 461-462]

Аналогічно розраховується індекс продуктивності праці (І_пп):

(3.11)

(3.12)

Розрахунки показують, що на аналізуємому підприємстві темпи росту продуктивності праці опереджають темпи росту оплати праці. Коефіцієнт опередження (К_оп) дорівнює:

К_оп = І_пп / І_сз = 1,03 / 1,02 = 1,01.

Для визначення економії ( -Е) або перевитрат (+Е) фонду заробітної плати у зв'язку зі зміною співвідношень між темпами росту продуктивності праці і його оплати можемо використовувати наступну формулу:

тис.грн. (3.13)

На нашому підприємстві ПМК-45 більш високі темпи росту продуктивності праці в порівнянні з темпами росту оплати праці сприяли економії фонду заробітної плати на 6,17 тис. грн..

4. ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Характеристика приміщення

При написанні цього розділу дипломного проекту на тему: «Аналіз форм і систем оплати праці на підприємстві» об'єктом дослідження став кабінет планово-економічного відділу, де було отримано основну економічну та методичну інформацію, щодо написання дипломного проекту.

Кабінет планово-економічного відділу розташований на 2 поверсі двохповерхового будинку.

План приміщення представлений на рис. 4.1.

Розміри приміщення:

- довжина - 3 м;

- ширина - 6 м;

- висота - 2,65 м.

Загальна площа приміщення - 18 м², обсяг - 47,7 м³. У відділі працює 4 чоловіка. Площа приміщення, що приходиться на 1 працюючого складає 4,5 м² (за СНиП 2.09.04 - 87 не менше 4 м²). [55]

У кабінеті знаходиться 2 телефони, 3 комп'ютери , а також 2 електричні розетки з напругою в мережі 220 Вт.

Оскільки досліджуване приміщення сухе, незапорошене, з нормальною температурою повітря, підлогою покритою ізолюючим матеріалом (лінолеум), то відповідно класифікації приміщень по ступені небезпеки ураження електричним струмом, зазначеної в ГОСТ 12.1.019 - 79 [56], його можна віднести до категорії приміщень без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом. Згідно ОНТП 24-86 [57] досліджуване приміщення по ступені пожежонебезпеки відноситься до категорії В. У відповідності до СНиП 2.01.02 - 85 [58] будинок, у якому знаходиться дане приміщення, відноситься до II ступеня вогнестійкості.



Рис. 4.1 План приміщення

4.2 Аналіз умов праці

У кабінеті планово-економічного відділу можуть виникнути наступні потенційні джерела небезпеки:

- небезпека ураження електричним струмом у випадку виникнення несправності у проводці;

- небезпека виникнення пожежі (у кабінеті знаходиться велика кількість паперової документації).

Аналіз стану охорони праці в досліджуваному приміщенні будемо проводити за наступними напрямками:

- освітлення;

- вентиляція;

- метеорологічні умови;

- електробезпека;

- пожежна небезпека.

У досліджуваному приміщенні застосовується: природне однобічне освітлення (рис. 4.2), а також штучне (рис. 4.3).

Природне освітлення:

У досліджуваному приміщенні виконуються роботи середньої тяжкості, що відносяться до 4-го розряду наглядних робіт.

Рис. 4.2 Природне освітлення

Для оцінки ефективності природного освітлення в приміщенні необхідно порівняти фактичне значення освітлення і нормативне за СНиП II-4-79. [59]

Нормативне значення коефіцієнта природного освітлення (КЕО) для IV світлового пояса України визначається за формулою:

(4.1)

де - нормативне значення КЕО для III світлового поясу, яке визначається за СНиП 11-4-79 [59]. Для нашого приміщення, у якому виконуються роботи IV розряду (середньої точності) для бокового освітлення; - 1,5 %; m - коефіцієнт світлового клімату. Для України m=0,9; с -коефіцієнт сонячності (у нашому випадку с=0,8).

Фактичне значення коефіцієнта природного освітлення для нашого приміщення можна вивести з формули:

 (4.2)

, (4.3)

де - фактичне значення КЕО, %;

- площа усіх вікон в приміщенні (м²);

- площа підлоги в приміщенні (м²);

- загальний коефіцієнт світлопроникності віконного прорізу, =0,9;

- коефіцієнт, що враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення. Приймається з таблиці «Значення коефіцієнта при однобічному освітленні».

Знайдемо співвідношення глибини приміщення до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верха вікна:

1) висота від рівня умовної робочої поверхні до верха вікна = 1,65 м;

2) глибина приміщення дорівнює його ширині: 6 м;

3) відношення глибини приміщення до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верха вікна: 6/6,5=3,64;

4) відношення відстані від розрахункової точки до зовнішньої стіни до глибини приміщення: 3,6/6=0,6;

5) відношення довжини приміщення до його глибини: 3/6=0,5;

Користуючись розрахованим співвідношенням, і виходячи з того, що середньозважений коефіцієнт відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення = 0,5 (світле приміщення з меблями світлого кольору), з таблиці знаходимо =4,6.

- світлова характеристика вікна, приймається з таблиці «Значення світлової характеристики світлових прорізів при бічному освітленні». З огляду на вищенаведені розрахунки =45.

- коефіцієнт запасу, приймається в межах 1,3-1,5 (=1,3)

- коефіцієнт, що враховує затемнення вікон конфронтуючими будинками (приймемо =1)

Тепер можна визначити :

Таким чином майже відповідає , що свідчить про достатність природного освітлення в приміщенні (відхилення може становити 10 %).

Штучне освітлення:

Штучне освітлення в приміщенні забезпечується трьома світильниками розташованими по середині приміщення (рис. 4.3)

Рис. 4.3 Штучне освітлення

Для оцінки ефективності штучного освітлення в приміщенні необхідно порівняти значення фактичної освітленості і нормованого значення по СНиП II-4-79. [59]

Нормоване значення освітленості для адміністративно-управлінських приміщень при загальному освітленні за СНиП II-4-79 [59] складає при використанні ламп розжарювання 200 люкс.

Значення розрахункової освітленості може бути розраховане за допомогою методу коефіцієнта використання світлового потоку за формулою:

(4.4)

де - нормоване значення освітленості (200 люкс). Звідки:

(4.5)

де - фактичне значення освітленості, люкс;

- світловий потік лампи, лм (у нашому випадку приймаємо 2000 лм, лампа 150 Вт);

- коефіцієнт використання світлового потоку. Для світильників, які використовуються в адміністративних будинках, для традиційних розмірів приміщень і кольорового оформлення, коефіцієнт може приймати значення в межах 0,4-0,6. Приймемо =0,5.

N - кількість світильників, 3 шт.;

n - кількість ламп у світильнику, 2 шт.;

S - площа приміщення (63=18 м²);

К - коефіцієнт запасу. Приймемо К=1,5;

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення (приймемо Z=1,15)

Значить:

лк.

Отже, порівнюючи фактичне значення освітленості з її нормованим значенням можна зробити висновок про те, що використовуване в приміщенні штучне освітлення майже відповідає нормативному значенню (200 лк), і є достатнім для забезпечення нормальних умов праці.

Природна вентиляція:

Фактичний повітрообмін у відділі здійснюється за допомогою природної вентиляції, як неорганізовано - через нещільності у віконних та дверних прорізах, так і організовано - через вентиляційне вікно (рис. 4.4.).

У відповідності зі СНиП 2.09.04.-87 [55] об'єм виробничого приміщення, що припадає на кожного працюючого, повинен складати не менше 40 м³. У нашому випадку об'єм приміщення на одного працюючого складає 21 м³. Для нормальної роботи в приміщенні необхідно забезпечити постійний повітрообмін за допомогою вентиляції не менше L = 30 м³/год на одного працюючого.

(4.6)

де n - кількість працюючих у приміщенні; L' - постійний повітрообмін на одного працюючого ( не менше 30 м³/год); Lн - необхідний повітрообмін, м³/год.

м³/год

Фактичний повітрообмін розраховується за формулою:

(4.7)

де - коефіцієнт витрати повітря, що набуває значення у межах 0,3-0,8 (у розрахунках можна прийняти середнє значення = 0,55); F - площа кватирки або вихідного отвору каналу, через який буде виходити повітря, м²;

V - швидкість виходу повітря через кватирку або вентиляційний канал, м/с. Її можна розрахувати за формулою:

 (4.8)

де g - прискорення вільного падіння, g = 9,8 м/c; Н2 - тепловий напір, під дією якого буде здійснюватися вихід повітря з кватирки або через вентиляційний канал.

Його, в свою чергу, можна розрахувати за формулою:

(4.9)

де h2 - висота від площини однакових тисків до центра кватирки. Відстань від площини однакових тисків до центрів верхнього і нижнього прорізів обернено пропорційна квадратам площ цих прорізів.

(4.10)

де SВ - площа верхнього прорізу (кватирки), м²; Sн - площа нижнього прорізу (двері), м²; h1 - висота від центра дверей до площини рівних тисків, м; - відповідно об'ємна вага повітря ззовні та всередині його, кгс/м³.

У загальному випадку об'ємна вага повітря визначається за формулою:

(4.11)

де Рб - барометричний тиск, мм рт. ст., можна прийняти Рб = 750 мм рт. ст.; Т - температура повітря в .

Для управлінського приміщення, де виконуються легкі роботи, відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 [60] для теплого періоду року температура не повинна перевищувати 28 , або Т = 301 , для холодного періоду року відповідно t = 17 , або 290 . Для повітря ззовні приміщення температуру визначимо за СниП 2.04.05-91 [61]:

– для літа t = 24 , Т = 297 ;

– для зими t = -11 , Т = 262 .

Необхідний об'єм приміщення для 4 працюючих при відсутності вентиляції складає 120 м³/год.

Визначимо фактичний повітрообмін для холодного періоду року:

1) Розрахуємо внутрішній та зовнішній тиск повітря:

2) Розрахуємо тепловий напір. Для цього спочатку визначимо значення

h2 зі співвідношення (4.10):

, (4.12)

де Sв = 1 0,4 = 0,4 м²

Sн = 2 0,9 = 1,8 м²

h = 2,65 - 1 - 0,2 - 0,2 = 1,25 м

м

м

3) Визначимо швидкість виходу повітря з верхнього прорізу:

м/с

4) Розрахуємо фактичний повітрообмін:

м³/с

Визначимо фактичний повітрообмін для теплого періоду року:

1) Розрахуємо внутрішній та зовнішній тиск повітря:

2) Розрахуємо тепловий напір:

м

3) Визначимо швидкість виходу повітря з верхнього прорізу:

м/с

4) Розрахуємо фактичний повітрообмін:

м³/с

Таким чином, фактичне значення повітрообміну набагато перевищує необхідне його значення.

Рис. 4.4 Розрахунок природної вентиляції

Метеорологічні умови

Параметри мікроклімату приміщення приведені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1. Метеорологічні умови в приміщенні

Період року	Температура повітря, С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
	факт	опт	допуст	факт	опт	допуст	факт	опт	допуст
Холодний	21	21-24	20-25	50	40-60	не більше 75	0,15	0,1	не більше 0,2
Теплий	25	22-25	21-28	55	40-60	не більше 60	0,1	0,2	0,1-0,3

Як видно з таблиці усі фактичні параметри мікроклімату в приміщенні відповідають допустимим, що свідчить про сприятливі умови праці на робочих місцях.

Значення параметрів, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці в приміщенні, які розглядаються представлені в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2. Параметри санітарно-гігієнічних умов праці в приміщенні

Параметр	Значення параметра	Нормативний документ
	фактичне	нормативне
Освітленість, лк	193,2	200	СниП 2-4-79
КЕО, %	0,97	1,08	СниП 2-4-79
Температура повітря в приміщенні: взимку влітку	21-22 24-26	20-25 21-28	ГОСТ 12.1.005-88
Відносна вологість, %	50	40-60	ГОСТ 12.1.005-88

Електробезпечність:

У кабінеті планово-економічного відділу знаходиться 2 телефони, 3 комп'ютери, 2 електричні розетки з напругою 220 Вт в мережі. Саме наявність цих об'єктів і може стати причиною травмування електричним струмом.

Оскільки досліджуване приміщення сухе, незапорошене, з підлогою покритою зазначеним матеріалом (лінолеумом), і не має заземленого устаткування, то відповідно класифікації приміщень по ступеню небезпеки ураження електричним струмом, зазначено в ГОСТ 12.1.019 [56], його можна віднести до категорії приміщень без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом.

Пожежна безпека:

У досліджуваному приміщенні присутні дерев'яні меблі, а також знаходиться паперова документація, що є потенційними факторами виникнення пожежі.

Можливим джерелом виникнення пожежі можуть бути несправності в проводці електромережі. Відповідно до ОНТП 24-86 [57] досліджуване приміщення по ступеню пожежонебезпеки відноситься до категорії В. Згідно СниП 2.01.02-85 [58] будинок у якому знаходиться приміщення відноситься до другого ступеню вогнестійкості.

Серед недоліків у системі пожежної безпеки можна визначити наступні:

- відсутність вогнетривкої шафи для знаходження паперів;

- відсутність пожежної сигналізації у відділі, що реагує на появу диму наднормальне підвищення температури.

Міри по профілактиці пожежі передбачають наступні заходи:

- у коридорі знаходиться вогнегасник (в спеціальному відділі);

- у коридорі вивішений план евакуації людей, матеріальних цінностей, з якими ознайомлені всі працюючі (додаток А);

- передбачено регулярне проведення інструктажів із правил пожежної безпеки.

4.3 Розробка заходів щодо охорони праці

На підставі проведених розрахунків можна зробити висновок, що природна вентиляція в досліджуваному приміщенні не ефективна: і в теплий, і в холодний періоди фактичний повітрообмін перевищує нормативне значення.

Для усунення цього недоліку необхідно скоротити час, протягом якого кватирка буде відчиненою (тобто час провітрювання приміщення).

Фактичний повітрообмін перевищує необхідний (120 м³/год) у 2,96 рази (356/120) для теплого періоду року; у 10,5 раз (1259/120) для холодного періоду року, тобто потрібно скоротити час, в період якого кватирка буде відчиненою, в стільки раз.

Таким чин6ом, у теплий період року кватирку потрібно відчиняти на 20 хвилин на годину (2,96), а в холодний період року - на 6 хвилин на годину (10,5).

Тепер розрахуємо фактичний повітрообмін після здійснення зазначених вище заходів:

- для теплого періоду року:

(м³/год);

- для холодного періоду року:

(м³/год).

Таким чином, провівши вище перелічені заходи, можна оптимізувати параметри мікроклімату в приміщенні, тим самим поліпшити умови праці на робочому місці, що є однією з головних умов підвищення продуктивності праці, і якості виконуваних робіт.

ВИСНОВКИ

У результаті даної роботи можна зробити висновок, що система оплати праці є стимулюючим фактором для росту кваліфікації праці, підвищення технічного рівня виконання роботи.

Згідно з Законом України “Про оплату праці”, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, в грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникам за виконану їм роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації, і максимальним розміром не обмежується.

Витрати на оплату праці складаються з:

1 Фонду основної заробітної плати.

2 Фонду додаткової заробітної плати.

3 Інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

В економічній системі, що ґрунтується на різноманітних формах власності і господарювання, організація заробітної плати, як свідчить світовий досвід, здійснюється поєднанням:

а) державного регулювання;

б) договірного регулювання через укладення генеральної, галузевих, регіональних (регіонально-галузевих) угод і колективних договорів на рівні підприємств, трудових договорів з найманими працівниками;

в) механізму визначення індивідуальної заробітної плати безпосередньо на підприємстві (в структурному підрозділі) з використанням таких елементів, як заводська тарифна система, нормування праці, форми й системи оплати праці.

В економічній системі, що ґрунтується на ринкових відносинах, втручання держави в заробітну плату повинно мати переважно непрямий характер і соціальне орієнтовану спрямованість. Водночас не можна не визнати, що враховуючи масштаби державної власності в Україні, відсутність багатьох ринкових механізмів, важелі втручання держави в економічні процеси на макрорівні, у тому числі і в регулюванні заробітної плати, мають бути справді значними, але не переходити допустимі межі.

Важливими складовими організації заробітної плати є її форми і системи, які забезпечують зв'язок між оплатою праці та її результатами (індивідуальними і колективними). Форми і системи оплати праці встановлюються підприємствами та організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням вимог і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Найчастіше застосовують дві основні форми заробітної плати - відрядну й погодинну. Кожна з них відповідає певній мірі кількості праці: перша - кількості виробленої продукції, друга - кількості відпрацьованого часу.

Сьогодні в Україні переважною формою оплати праці робітників залишається відрядна.

Погодинна заробітна плата застосовується для оплати праці службовців і спеціалістів.

Відрядна і погодинна форми оплати праці підрозділяються на кілька систем.

Системами відрядної форми оплати праці є: пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, непряма-відрядна, акордна, колективна (бригадна) відрядна, а погодинної: пряма погодинна, погодинно-преміальна, колективна (бригадна) погодинна.

У третьому розділі ми розрахували та проаналізували фонд оплати праці на ДП ПМК-45.

Таким чином, були розраховані абсолютне та відносне відхилення по фонду оплати праці. Результати свідчать про те, що на ДП ПМК-45 має місце відносна економія в використанні фонду заробітної плати у розмірі 5,32 тис.грн.. Це відбулося внаслідок того, що планувалось на 5 робітників більше, ніж виявилося фактично.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1 Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. - 4-е изд., доп. и перераб. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 416с.

2 Богиня М.І., Грішнова О.А. Основи економіки праці: Навчальний посібник. - К.: Знання-Прес, 2000. - 313 с.

3 Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І., Піча Ю.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник - 2-ге вид., випр. і доп. - К. «Каравела», 2001 - 208 с.

4 Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник - К.: Видавництво А.С.К., 2004. - 400 с.: іл..

5 Бондаренко М.И., Евтушенко А.Г. Экономика труда: Учебное пособие - Харьков, 1998. - 194 с.

6 Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Григор'єва М.І. Економіка праці й соціально-економічні відносини: Навчальний посібник. - Кмїв: Центр навчальної літератури, 2004 - 440 с.

7 Владимирова Л.П. Экономика труда: Учебное пособие, - М.: Издательский дом «Дашков и К», 2000 - 220 с.

8 Генкин Б.М. Экономика и социология труда : Учебник для вузов. - М.: НОРМА-ИНФРА, М. 1998

9 Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Київ, Центр навчальної літератури, 2006, 488 с.

10 Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. - К.: Знання, 2006. - 559 с.

11 Економіка підприємства: Навчальний посібник / За ред.. А.В. Шегди. - К.: Знання, 2005. - 431 с.

12 Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного - вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 528 с.

13 Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюха, В.З. Бучевський, М.І. Горбаток; за ред.. акад.. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченька. - К.: КНЕУ, 2001. - 304 с.

14 Есинова Н.И. Экономика труда и социально-трудовые отношения: Учеб. пособие. - К.: Кондор, 2003 - 464 с.

15 Ефимова О.В. Финансовый анализ. - М.: Бухгалтерский учёт, 1996. - 501с.

16 Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навчальний посібник - К.: КНЕУ, 2003. - 300 с.

17 Закон України «Про колективні договори і угоди» від 1.07.1993 р. №3356 - ХІІ (зі змінами та доповненнями) // Збірник законів України про працю / Упоряд.: О.В. Терещук. - 2-ге вид, випр. і доп. - К.: Вікар, 2003. - с.319 - 328

18 Закон України «Про оплату праці» // Закони України - Т.8. - К., 1997. - с. 210-218

19 Закон України від 20.04.1995 р. "Про оплату праці" //Відомості Верховної Ради України. - 1995.

20 Ізмайлова Е.В. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник. - 2-ге вид. - К.: МАУП, 2001. - 147 с.

21 Калина А.В. Економіка праці: Навчальний посібник. - К.: МАУП, 2004. - 272 с.

22 Калина А.В. Организация и оплата труда в условиях рынка: Учеб. пособие. - 3-е изд., перераб. и доп. - К.: МАУП, 2001.

23 Калина А.В., Канева М.И., Яценко В.А. Современный экономический анали з и прогнозирование: Учебно-методическое пособие. - 2-ое издание. - К.: МАУП, 1998. -272 с.

24 Карпіщенко О.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник - Суми: ВТД «Університетська книга», 2006

25 Ковалёв В.В. Финансовый анализ. - М.: 1999. - 789с.

26 Кодекс законів про працю в Україні \\ Праця і зарплата.- 2003.- № 2.- с. 5-19.

27 Колот А.М. Мотивація персоналу: Підручник. - К.: КНЕУ, 2002 - 337 с.

28 Колот А.М. Оплата праці на підприємстві: організація та удосконалення. - К.: Праця, 1997

29 Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. -К.: Знання, 2000. -812с.

30 Лукашевич В.Н. Економіка праці та соціально-трудові відносини: «Новий світ - 2000», 2004.

31 Мельник Л.Г., Каринцева А.И. экономика предприятия. Конспект лекций: Учебное пособие. - Сумы: ИТД «Университетская книга», 2002. -400с.

32 Мерзляк А.В., Михайлов Є.П., Корецький М.Х., Михайлова Г.О. Економіка праці і соціально-трудові відносини: Навчальний посібник / під ред.. проф. Є.П. Михайлова. - київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 240

33 Мінімальна заробітна плата // Бізнес. Бухгалтерія № 1-2 2007 р.

34 Мних Є.В., Буряк П.Ю. Економічний аналіз на промисловому підприємстві: Навч. посібник. - Львів6 Світ, 1998. - 208 с.

35 Никифоров А.Н., Лубков А.Г. : Реформування оплати праці // Бухгалтерія в сільському господарстві.- 2000.- № 4.- с. 22-23.

36 Петрович Й.М., Кіт А.Ф., Кулішов В.В. та ін. Економіка підприємства: підручник Львів: «Магнолія плюс», 2004. 680 с.

37 Пилипенко С.М., Пилипенко А.А. Економіка праці. - Х.: Вид-во ХДЕУ, 2001 - 228 с.

38 Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання: Підручник. - Тернопіль: Економічна думка, 2001. - 454 с.

39 Про підприємництво : Закон України від 07.02.91 р. № 698-XII \\ Відомості ВРУ.- 1999.- № 14.- с. 354. Із змінами та доповненнями.

40 Про підприємства України : Закон України від 27.03.91 р. \\ Відомості ВРУ.- 1991.- № 24.- с. 611. Із змінами та доповненнями.

41 Радомский С.И. и др. Организация и оплата труда на предприятиях в условиях перехода к рыночной экономике. - Луганск, 2004.

42 Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учебное пособие. - 6-е изд., перераб. и доп. - Минск: Новое знание, 2001. - 704 с.

43 Савкова С., Коваль Р. Використання зарубіжного досвіду при розробці методологічних підходів щодо впровадження на підприємствах України гнучкої тарифної сітки // Україна: аспекти праці, 2006, № 8.

44 Семернікова І.О., Мєшкова-Кравченко Н.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник (Курс лекцій). - Херсон: ОЛДІ - плюс, 2003. - 312 с.

45 Синько Н. Оплата труда / Бухгалтерский учет и аудит - 2006, №4, с.71-73.

46 Сопко В. Бухгалтерський облік: Навч.посібник.-К.:КНЕУ, 2004.

47 Тарасенко Н.В. Економічний аналіз. Навчальний посібник. - Львів «Магнолія-плюс», 2005. -344с.

48 Трудовий кодекс України \\ Праця і зарплата.- 2003.- № 42.- с. 20-26.

49 Харченко М. Оплата праці: реформування на основі нової Єдиної тарифної сітки. // Україна: аспекти праці, 2005, № 7.

50 Череп А.В. Економічний аналіз: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2005. - 160с.

51 Чечевицына А.В., Чуев И.Н. Анализ финансово-хозяйственной деятельности. - М.:2002. -869с.

52 Шелешкова С., Спасенко Ю. Заробітна плата як мотиваційна складова продуктивної зайнятості. // Україна: аспекти праці, 2006, № 2.

53 Экономика предприятия: Учебник для вузов / под ред. проф. Горфинкеля В.Я., Швандара В.А. - 3 ед. изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001 - 718 с.

54 Экономика труда и социально-трудовые отношения / Под ред. Г.Г. Меликьяна, Р.П. колосовой - М.: Изд-во МГУ 1996. - 623 с.

55 СНиП 2.09.04.-87 Административные и бытовые здания и сооружения.

56 ГОСТ 12.1.019 - 79 Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты.

57 ОНТП 24-86. Указания по определению категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной безопасности.

58 СНиП 2.01.02 - 85 Противопожарные нормы.

59 СНиП II-4-79 Естественное и искусственное освещение.

60 ГОСТ 12.1.005 - 88 Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.

61 СНиП 2.04.05 -91 Отопление, вентиляция и кондиционирование

Размещено на Allbest.ru