Україна і СОТ

Зазначимо, що фактично, починаючи з 2006 року, діючий імпортний тариф України у текстильному секторі відповідає рівню зобов'язань України при вступі до СОТ.

Необхідно підкреслити, що загалом зміни імпортного тарифу впливають лише на зміни у надходженнях до країни товару в рамках торговельного обороту. В цьому дослідженні не проводиться аналіз можливих обсягів ввезення/вивезення текстильної продукції в рамках нелегального або напівлегального товарного обороту, тобто без здійснення митних процедур обов`язкових для «товарних партій» продукції.

Залізничні вагони. Машинобудівна промисловість є однією з провідних в українській економіці, реалізація продукції якої в 2008 році становила майже 13% в загальних обсягах реалізації промислової продукції. Слід зазначити, що загалом на продукцію промислового машинобудування тарифні механізми зовнішньої торгівлі впливають не суттєво. Це зумовлено специфікою ринку споживання машинобудівних товарів промислового призначення, на якому діють досить специфічні механізми, які формують присутність на ринку (зокрема, тендерні процедури, досить складні процедури національної сертифікації тощо) та спеціалізовані чітко визначені вимоги споживачів до такої продукції, які не мають прямого зв`язку з ціновими факторами.

Залізничні вагони (цистерни) було обрано в якості репрезентативного товару, щоб розглянути можливий вплив тарифних змін зі вступом до СОТ на машинобудівний сектор української промисловості. Цей товар, крім внутрішнього ринку, бере активну участь у формуванні обсягів зовнішньої торгівлі України.

Після вступу до Світової організації торгівлі зв'язана ставка ввізного мита на залізничні вагони (цистерни) становить 10%, що значно перевищує діючий рівень ввізного мита, який дорівнює 0 %.

Дослідження динаміки внутрішніх та зовнішніх цін свідчить, що за 2006-2008 роки цінова різниця залишалася від`ємною, тобто внутрішні ціни на вагони (цистерни) є більш конкурентними у порівнянні з зовнішніми цінами. Загалом, від`ємна цінова різниця була досить стабільною у діапазоні від -52% до -85% (див. додаток З).

Обсяги експорту зазначеної продукції у натуральному вимірі збільшилися у 2008 році в порівнянні з 2003 роком в 3 рази.

В зв'язку з тим, що зв`язаний рівень митного тарифу у 10% значно перевищує діючу тарифну ставку у 0%, при цьому цінові різниці залишаються від`ємними, тобто цінова конкурентоспроможність вітчизняних виробників у машинобудуванні значно вища за іноземних виробників. Таким чином, зміни митних тарифів з вступом України до Світової організації торгівлі суттєво не впливають на зміни у виробництві та торгівлі зазначеної продукції.

Аміак. Аміак безводний є важливим за обсягами виробництва продуктом української хімічної промисловості та одним з основних експортних продуктів. Обсяги експорту аміаку з України в 2008 році становили 13% у загальному обсязі експорту товарів хімічної промисловості. В період 2003-2008 рр. річні обсяги експортних поставок аналізованого товару з України у натуральному вимірі були досить стабільними, середньорічні коливання не перевищували 10%. Показники імпортних надходжень аміаку до України в десятки разів менші за обсяги експортних поставок, тобто Україна є нетто-експортером цього товару.

Основні конкурентні переваги України при виробництві аміаку в 2003-2006 роках: відносно дешевий природний газ, який є одночасно як паливом, так і сировиною для виробництва аміаку, та невисокі транспортні витрати через близькість до чорноморських портів. Але вже у 2007 році та особливо у 2008 році виробники аміаку зіткнулися з проблемою суттєвого подорожчання природного газу, що спричинило зниження рентабельності хімічних підприємств. В перспективі зростання цін на природний газ триватиме. Щоб залишатися конкурентоспроможними, виробникам необхідно модернізувати обладнання, впровадити технології зниження газовитратності та оптимізувати поставки газу на підприємства.

Торгівля цим товаром в рамках СОТ, крім загальних норм та угод Світової організації торгівлі, регламентується також секторальною ініціативою «Хімічна гармонізація», приєднатися до якої Україна зобов`язалася.

Імпортні тарифи, передбачені секторальною ініціативою «Хімічна гармонізація», мають 2 рівня ставок -- 5,5 % та 6,5 %. Зокрема, ставка митного тарифу, передбаченого секторальною ініціативою для аміаку безводного, становить 5,5%.

Загалом, рівень зв`язаного тарифу, який зафіксовано при вступі України до СОТ, в 2,75 рази перевищує діючий рівень митного тарифу, тобто є достатнім ефективним економічним важелем у разі виникнення несприятливих тенденцій на ринку цього товару внаслідок суттєвих цінових коливань, і не може негативно вплинути на зазначену українську продукцію із приєднанням України до СОТ. Аналіз динаміки цін на аміак безводний свідчить, що цінова різниця протягом 2003-2008 років в більшості періодів була від`ємною (див. додаток К).

Мінеральні добрива. Карбамід (сечовина) Протягом 2003-2008 років спостерігалося зростання експорту сечовини з України. Імпорт не мав суттєвого впливу на внутрішній ринок. Обсяги імпорту були в сотні разів менші за обсяги експорту, тобто Україна є нетто-експортером цієї продукції.

Торгівля сечовиною регулюється в рамках СОТ, крім загальних норм та угод Світової організації торгівлі, також секторальною ініціативою «Хімічна гармонізація», приєднатися до якої Україна також зобов`язалася.

Імпортні тарифи, передбачені секторальною ініціативою «Хімічна гармонізація», мають 2 рівня ставок -- 5,5% та 6,5%. Зокрема, ставка митного тарифу, передбаченого секторальною ініціативою для сечовини, становить 6,5%.

Аналіз динаміки цін на сечовину свідчить, що цінова різниця протягом 2003-2008 років була від'ємною (див. додаток К). Це означає, що цей товар українського виробництва має значну конкурентну перевагу над аналогічним імпортованим товаром.

Враховуючи, що зв`язаний рівень ввізного мита на імпорт сечовини перевищує у 3,25 рази діючий рівень ввізного мита у минулому, вступ до СОТ не спричиняє негативних наслідків для українських виробників цієї продукції.

Металевий прокат. Українська металургія має потужний конкурентний потенціал: власні запаси залізорудної сировини, кваліфіковану та недорогу робочу силу, вдале географічне розташування, що виражається у близькості до морських портів та кордону з Російською Федерацією. Але існують суттєві недоліки: нерозвинуте внутрішнє споживання, що робить металургів дуже залежними від цінової кон'юнктури на світових ринках; високий ступінь енерговитратності та споживання природного газу в виробничому процесі, недосконале та застаріле обладнання. Тобто, головними для галузі є проблеми внутрішнього характеру, які ніяким чином не пов'язані з вступом до СОТ, навпаки членство у СОТ має допомагати підприємствам розширювати ринки збуту та ефективніше застосовувати механізми захисту від антидемпінгових розслідувань та при торговельних суперечках.

Прокат з заліза та нелегованої сталі є товаром, який займає вагому частку як у виробництві продукції української металургійної промисловості, так і в експорті з України товарів металургійної галузі.

Україна є нетто-експортером прокату плоского з заліза та нелегованої сталі. Протягом 2003-2006 років спостерігалася стала динаміка зростання обсягів експорту цієї продукції, але з 2007 року намітився спад. Так, у 2008 році в порівнянні з попереднім роком він становив близько 11% у натуральному виразі. Незважаючи на деякий спад експорту, Україна є безумовним нетто-експортером даного виду продукції. Для прикладу, у 2008 році експорт перевищував імпорт у 38 разів.

Торгівля цим товаром в рамках СОТ, крім загальних норм та угод Світової організації торгівлі, регламентується також секторальною ініціативою «Сталь», приєднатися до якої Україна зобов`язалася.

Імпортні тарифи, передбачені секторальною ініціативою «Сталь», мають нульовий рівень в кінці трансформаційного періоду, який для України став діючим з дня приєднання до СОТ. Це означає, що зі вступом до СОТ Україна теж застосовує тарифну ставку 0%.

Аналіз динаміки цін на прокат плоский з заліза та нелегованої сталі свідчить, що цінова різниця протягом 2003-2008 років була від`ємною (див. додаток Л).

Ставку ввізного мита на аналізовану продукцію, яка становила протягом 2003-2006 років 5%, було зменшено у червні 2007 року до 0%. Ставка зв`язаного тарифу на прокат плоский з заліза та нелегованої сталі після вступу України до СОТ дорівнює 0%, що відповідає тарифу що діяв. Таким чином, вступ України до СОТ не справляє негативного впливу на українських виробників плоского прокату з заліза та нелегованої сталі.

Отже, при порівнянні цінової різниці між зовнішніми цінами та цінами вітчизняних виробників промислових товарів з минулими діючими тарифами та зв'язаними, ми дійшли висновку, що для більшості проаналізованих промислових товарів цінова різниця була від`ємною, тобто цінова конкурентоспроможність вітчизняної продукції була вищою за закордонні товари.

Навіть в ті періоди, коли цінова різниця на окремі види товарів не була від'ємною та вищою за рівень діючого мита, обсяги експорту продукції з України перевищували обсяги імпорту, що свідчить про те, що Україна є нетто-експортером більшості видів промислової продукції, зокрема продукції гірничо-металургійного комплексу, хімічної промисловості.

Виробничі потужності українських підприємств гірничо-металургійного комплексу та хімічної промисловості, орієнтовані на зовнішні ринки внаслідок нерозвиненості внутрішнього споживання. За останні роки в сільському господарстві скоротилося використання мінеральних добрив, в машинобудуванні скоротилося використання металу. Тобто в товарній структурі експорту продукції металургійної та хімічної галузей переважають продукти низького перероблення, такі, що потребують подальшого оброблення для отримання більш технологічної продукції. Тому, навіть за несприятливої цінової ситуації на зовнішніх ринках українські виробники забезпечують експортні поставки на рівні років із сприятливою ціновою ситуацією.

На сьогоднішній день, на відміну від продукції аграрного сектора та харчової промисловості, більшість діючих ставок мита на промислову продукцію практично відповідають рівню діючих у минулому (наприклад, залізна руда, кокс, одяг, прокат) або навіть нижчі за ті, що існують після вступу до СОТ (наприклад, залізничні вагони-цистерни, аміак, сечовина).

Таким чином, для переважної більшості галузей промисловості та видів промислових товарів зміни ввізного мита зі вступом до СОТ не дадуть негативного ефекту.

У металургійній промисловості в середньостроковій перспективі значно суттєвішим фактором, ніж вступ України до СОТ, будуть позитивні загальносвітові тенденції попиту та ціни, які формуються під впливом дуже значного зростання попиту з Китаю [19, с.23].

Крім того, ситуація в металургійній та хімічній промисловості буде зумовлюватися розвитком аналогічних ринків Російської Федерації, де виробництво є досить подібним до виробничої структури України, а обсяги споживання зазначеної продукції суттєво перевищують обсяги українського ринку. Враховуючи те, що між Україною та Росією діє режим вільної торгівлі, тобто застосовується нульова ставка ввізного мита, зміни в тарифах, викликані вступом до СОТ, не справлять впливу на взаємну торгівлю України з РФ.

Чинником, що надаватиме суттєву перевагу російським промисловим виробникам в енерговитратних видах виробництв, є підвищення цін на енергоносії і, в першу чергу, російський природний газ для українських споживачів.

В такій ситуації, запобігти зниженню конкурентоспроможності української продукції можна, впроваджуючи енергозберігаючі технології виробництва, що за умови обмеженого часу, потребує розроблення та реалізації відповідної державної програми.

Необхідно відзначити, що вступ України до СОТ надає додаткові можливості для захисту від провадження необґрунтованих антидемпінгових та спеціальних захисних розслідувань, від яких потерпають українська металургійна та хімічна галузі.

Для вітчизняної продукції металургійної та хімічної промисловості сприятливими є прогнози світової цінової кон'юнктури. Світові ціни на метали в 20010 році збільшаться на 5- 10%, в 2011 році збережуться на тому ж рівні, тоді як на продукцію хімічної промисловості збільшаться на 8-10% в 2010 році та на 3-5% в 2011 році. [19, с. 27]

Конкурентоспроможність української продукції текстильної промисловості не має прямої залежності від вступу до Світової організації торгівлі. Ще у минулих роках українські виробники текстилю вже працювали в умовах, які відповідають зобов`язанням України з вступу до СОТ.

Машинобудівна промисловість є такою, де зв`язаний рівень ввізних мит вбачається досить оптимальним з точки зору можливого нівелювання негативних наслідків від значних цінових коливань.

2.3 Структура та динаміка експорту як одного з основних показників зовнішньої торгівлі

Протягом 2005-2008 років структура експорту була майже незмінною (див. додаток М). Домінантною складовою частиною була торгівля чорними металами, яка знаходиться в межах 41-43%. На другому місці серед експортних товарів була сільськогосподарська продукція -- 12-16%. Інші важливі продукти займають у структурі експорту: продукція хімічної галузі -- 9-11%, машини та обладнання -- 9-

11%, транспортні засоби -- 5-6%. Сумарно вищезгадані товарні категорії у загальній структурі експорту мають тенденцію до зростання: з 77% у 2005 році до 83% у 2008 році.

Частка енергетичних матеріалів у структурі експорту скоротилась з 10% у 2005 році до 6% у 2008 році, що пов'язано з тим, що у складі цієї групи товарів найбільшу частину займають нафта та продукти її перероблення (близько 60%), а в Україні існують об'єктивні причини, що унеможливлюють нарощування експортного потенціалу даної продукції, насамперед через обмежені власні ресурси та імпортну орієнтованість у даному виді продукції. В перспективі частка експорту енергетичних матеріалів і надалі буде зменшуватись через вищезгадані причини, а також через зростання внутрішнього попиту.

Відзначимо, що за період з червня по грудень 2008 року (починаючи з наступного місяця після вступу України до СОТ) товарна структура експорту дещо змінилася: зменшились частки чорної металургії та хімічної продукції -- до 39% та 8%, відповідно, а частка продукції сільського господарства зросла до 19%. Такі зміни пов'язані із падінням попиту та цін на зовнішніх товарних ринках через кризові явища у світовій економіці, особливо у четвертому кварталі 2008 року. Збільшення частки експорту сільськогосподарської продукції стало можливим за рахунок відміни експортних квот на зернові культури 21 травня 2008 року та рекордний врожай зернових 2008 року -- 53,3 млн. тонн. Скасування кількісних обмежень експорту, які не відповідають вимогам СОТ, можна вважати одним з позитивних наслідків приєднання до Організації.

Перші п'ять товарних груп разом сформували у червні-грудні 2008 року 83% загального експорту. Такі статистичні показники свідчать, що загальні доходи українського експорту формуються за рахунок наступних галузей: металургії, сільського господарства, хімічної промисловості, машинобудування та транспортних засобів. Така залежність має і негативний відтінок, бо зменшення експорту даних товарних позицій може призвести до відчутного зменшення валютних надходжень до країни і, як наслідок - до уповільнення розвитку економіки, що і сталося у 2008 році.

За перші сім місяців після вступу України до СОТ експортерам вдалось збільшити постачання на зовнішні ринки на 36% порівняно з аналогічним періодом 2007 року, а саме: продукція металургії -- на 29%, сільського господарства -- на 98%, хімічної промисловості -- на 15%, машин та обладнання -- на 19% та транспортних засобів -- на 21%. Тут слід сказати, що збільшення вартості експортних постачань на зовнішні ринки спостерігалося лише в перші п'ять місяців після приєднання до Організації, але вже у листопаді експорт товарів з України зменшився на 38% у порівнянні з жовтнем 2008 року. Таке різке скорочення вартості експорту пов'язано, в першу чергу, з падінням попиту та погіршенням цінової кон'юнктури на традиційну українську продукцію: металургійну, хімічну та сільськогосподарську (рис. 2.7).

Рис. 2.7. Динаміка експорту продукції головних експортних галузей

Приєднання України до Організації, попри все, позитивно вплинуло на динаміку експортних постачань. Якщо порівняти обсяги експорту товарів з України за червень-жовтень 2008 року, тобто за період коли Україна вже стала членом СОТ, але при цьому наслідки «фінансової кризи» ще не набули масштабного характеру, з січнем-травнем 2008 року (аналогічним за тривалістю попереднім періодом), то констатуємо, що збільшення вартості експорту товарів склало 38%.

Друга половина 2008 року була дуже складною для світової економіки. Світова фінансова криза торкнулась майже всіх країн та охопила майже всі галузі економічної діяльності. Так, за даними СОТ, відбулось різке скорочення обсягів світової торгівлі у другому півріччі 2008 року. В результаті ріст торговельного обороту за 2008 року склав лише 2%, тоді як у 2007 році він був 6% [21].

Така ситуація знайшла своє відображення і в Україні: з одного боку -- зниження попиту, несприятлива цінова кон'юнктура на традиційні експортні товари України (метали, хімічна та сільськогосподарська продукція), а з іншого -- девальвація гривні, падіння купівельної спроможності населення, як наслідок - зниження попиту на імпортну продукцію призвели до суттєвого зменшення зовнішньоторговельного обороту, особливо це стосується 4 кварталу 2008 року, коли падіння становило 33% порівняно з попереднім кварталом, тоді як загалом у світі аналогічний показник становив 20% (див. рис. 2.8).

Рис. 2.8. Динаміка індексів зовнішньоторговельного балансу в світі та Україні за 2005-2008рр., 2005 кв.1=100%

Навіть у несприятливих для світової торгівлі умовах українські товари доводять свою конкурентоспроможність, що на практиці підтверджує результати дослідження «Наслідки вступу до СОТ для української економіки: оцінка цінової конкурентоспроможності», в якому на прикладі окремих сільськогосподарських та промислових товарів робиться висновок, що вступ України до СОТ не спричинить негативного ефекту, а навпаки підвищить експортний потенціал країни.

Одним з висновків дослідження було зауваження, що вступ України до СОТ надасть додаткові можливості українським експортерам для захисту від провадження необґрунтованих антидемпінгових та спеціальних захисних розслідувань, від яких потерпають українська металургійна та хімічна галузі. Станом на вересень 2007 року (приблизно на момент опублікування результатів вищевказаного дослідження) проти товарів походження з України було запроваджено 37 обмежувальних заходів (антидемпінгові та спеціальні), а на кінець лютого 2009 року діяло вже 32 заходи. Відмітимо, що це зменшення, безумовно, є прогресом у напрямку захисту від дискримінаційних дій країн-імпортерів, беручи до уваги тривалий та складний характер процедур по перегляду умов або скасуванню таких заходів, а також ту обставину, що в умовах фінансової кризи можна очікувати ще більшого посилення обмежувальних заходів проти української продукції.

Наприклад, підприємства хімічної промисловості, зокрема з випуску азотних добрив, які є найбільшими експортерами в галузі, відмічають в основному позитивний вплив членства України в СОТ. А саме, відміну антидемпінгових заходів щодо імпорту карбаміду українського походження в країни ЄС, що дало змогу постачати цей продукт на ринок ЄС.

Також до головних факторів, що позитивно вплинули на динаміку експорту відноситься відміна кількісних обмежень на імпорт української продукції до країн-членів СОТ. Особливо це стосується припинення квотування експорту металопродукції з України на ринок ЄС.



Рис. 2.9. Географічна структура експорту товарів з України за 2005-2008рр.

Упродовж 2005-07 років географічна структура експорту українських товарів була в цілому незмінною. Основними споживачами були країни СНД, Європейський Союз та країни Азії. Частка країн СНД поступово збільшувалась: з 31% у 2005 році до 38% у 2007 році, відповідно зменшувалась питома вага Європейського Союзу -- з 30% до 28% та країн Азії -- з 24% до 21% (див. рис 2.9).

Перший рік членства України у СОТ не привів до радикальних змін у географічній структурі, але змінив деякі тенденції останніх років. Так, за червень-грудень 2008 року в порівнянні з аналогічним періодом 2007 року питома вага країн СНД зменшилась на 3 %, в той же час зросли частки країн Азії та Африки -- по 1% відповідно. Частка країн ЄС залишилась незмінною.

У вартісному виразі збільшення експорту української продукції спостерігалось в усі регіони світу. Загальна вартість поставленої на світові ринки продукції у червні-грудні 2008 року порівняно з аналогічним періодом 2007 року зросла на 37%, до країн ЄС-27 -- на 37%, СНД -- на 26%, країн Азії -- на 41%.

Найбільше зростання демонстрували експортні постачання товарів до країн Африки, так за червень-грудень 2008 року вони збільшились на 49% порівняно з червнем-груднем 2007 року. Загалом за 2008 рік вони склали 3,9 млрд. дол. США, що є найбільшим показником експорту до країн Африки. Товарами, які мали найбільший попит на африканському ринку, були чорні метали (57% у структурі), хімічна продукція (7%) та продовольство, зокрема зернові культури (22%) та рослинні олії (6%).

Також відмітимо позитивну динаміку експорту до країн Північної та Південної Америки, за червень-грудень 2008 року порівняно з аналогічним періодом 2007 року обсяги експорту зросли на 42%. Майже вдвічі збільшились постачання до США -- найбільшого споживача української продукції у регіоні. Питома вага експортних постачань до США у загальній структурі експорту товарів до країн даного регіону зросла з 40-47% у попередні роки до 54% після вступу до СОТ. Таким ростом український експорт зобов'язаний, насамперед, збільшенню у 2,6 рази зовнішньоторговельних операцій з чорними металами, які, до речі, у товарній структурі у червні-грудні 2008 року займали 78% [19, с. 21].

Аналіз показав, що вступ до СОТ дозволив українським експортерам розширити ринки збуту своєї продукції, в першу чергу, продукції металургії та хімічної промисловості.

Загальний аналіз експортних операцій з товарами після приєднання України до СОТ дозволяє дійти висновку про позитивний вплив на просування української продукції на зовнішні ринки:

* є прогрес у роботі над гармонізацією національного торговельно спрямованого законодавства з правовими вимогами СОТ. Наприклад, відміна кількісних обмежень експорту зернових, соняшникової олії та насіння соняшнику дозволила експортерам суттєво наростити обсяги експорту даної продукції;

* членство України у СОТ дозволило припинити квотування української металопродукції. 26 травня 2008 року Рада Міністрів із загальних справ і зовнішніх відносин Європейського Союзу скасувала квоти на імпорт металопродукції з України. У загальному експорті частка даної продукції складає близько 40%, тобто такі заходи є потужним стимулятором до нарощування постачань на зовнішні ринки;

* після приєднання до СОТ проти українських компаній стало складніше запроваджувати антидемпінгові розслідування, на початок 2009 року їх кількість навіть зменшилась порівняно з кінцем 2007 року;

* помітним є збільшення експортних поставок у січні-грудні 2008 року в порівняно з аналогічним періодом 2007 року майже за всіма товарними групами;

* приєднання України до Організації сприяло активізації торговельних відносин з її країнами-членами, що, в свою чергу, дозволило українським експортерам розширити географію збуту своєї продукції, так, наприклад, у 2008 році експорт українських товарів до країн Африки був найбільшим за часи незалежності України;

* відбулося посилення концентрації експорту, яке співпало з періодом після приєднання країни до СОТ, що пояснюється збільшенням обсягів експорту традиційних для України видів продукції.

На жаль, більша частина періоду (з червня по грудень 2008 р.) співпала з регресійними процесами у світовій економіці, що привело до різкого уповільнення розвитку експортноорієтованих галузей. Така обставина ускладнює аналіз ситуації та в більшості випадків унеможливлює відокремлення впливу членства України у СОТ від наслідків фінансової кризи. Також аналіз ускладнюється проблемою відсутності офіційних даних за повний період з дати вступу України до СОТ.

2.4 Аналіз тенденцій у імпорті товарів після вступу до СОТ

світова організація торгівля

Імпорт товарів до України за останні п'ять років зростав значними темпами. Ріст доходів населення, збільшення іноземних інвестицій, модернізація виробництв у різних галузях, які потребували переустаткування, збільшення вартості енергоресурсів - все це стимулювало збільшення обсягів імпорту (див. рис. 2.10).

За своєю товарною структурою імпорт в Україну має однорідний та стабільний характер. Найбільшу частку займають енергоресурси -- від 25 до 30 %, обладнання та устаткування -- 18-20%, продукція хімічної промисловості -- близько 14%.

Очевидне швидке зростання частки транспортних засобів у структурі імпорту -- з 9% у 2005 році до 14% у 2008 році. Такий ріст зумовлений збільшенням доходів та зростаючими потребами домогосподарств, поширенням споживчого кредитування та неспроможністю внутрішнього виробника задовольнити попит ні за якістю, ні за кількістю товару. Загалом, енергоресурси, обладнання та устаткування, хімічна продукція та транспортні засоби формують більше 70 відсотків імпорту.

Рис. 2.10. Динаміка імпорту товарів в Україну за 1996-2008рр.

Вступ України до СОТ та, як наслідок, лібералізація імпортного митного режиму призвели до більш вільного доступу товарів з країн-членів СОТ на український внутрішній ринок та збільшення обсягів імпорту. З червня по грудень 2008 року зростання склало 35% до аналогічного періоду 2007 року. При цьому даний приріст (35%=100) на 30 % був сформований за рахунок подорожчання енергоресурсів, зокрема, ціна імпорту природного газу збільшилась на 38% за цей же період. Тобто зростання у вартісному виразі в основному відбулось через причину, що не має прямого відношення до факту вступу країни до СОТ. З інших товарних груп, що сформували даний приріст, виділимо - транспортні засоби та сільськогосподарська продукція -- по 11% кожна.

Половина із ввезених в Україну транспортних засобів є легковими автомобілями, що пояснюється не тільки ненасиченим внутрішнім попитом, але й суттєвим зниженням ввізної ставки мита після вступу до СОТ -- з 25% до 10%. Автомобільний ринок є дуже чутливим до валютних коливань та доступу населення

до кредитних ресурсів, а в останні два місяці 2008 року в Україні була дуже складна

економічна ситуація: знецінення національної валюти, скорочення доходів та купівельної спроможності населення, ускладнення доступу до кредитів.

Через такі обставини, для більш об'єктивного підходу при аналізі впливу приєднання України до СОТ на імпорт легкових автомобілів, будемо порівнювати два рівнозначних 5 -ти місячних періоди: з січня по травень та з червня по жовтень 2008 року. Так, за перші п'ять місяців після вступу України до СОТ імпорт легкових автомобілів збільшився на 36% (на 38,6 тис. штук) порівняно з січнем-травнем, при цьому зауважимо, що в другій половині травня вже діяли знижені митні ставки. Загалом до країни за червень-жовтень 2008 року було ввезено майже 150 тис. легкових автомобілів (див. рис. 2.11).



Рис. 2.11. Динаміка імпорту легкових автомобілів (без урахування імпорту з країн СНД) у 2008 році

Тенденції до збільшення ввозу легкових автомобілів в Україну мали місце ще до приєднання країни до Організації. Так у січні-травні 2008 року було ввезено на 75% автомобілів більше, ніж за аналогічний період 2007 року (для довідки: в червні-жовні 2008 року ввезено автомобілів на 88% більше, ніж у червні-жовтні 2007 року). Головною причиною такого попиту на автомобілі за 9 місяців 2008 року були високі темпи росту доходів населення, доступність валютного кредитування та стабільний курс гривні (5 грн. за 1 дол. США).

Починаючи з листопада 2008 року, через економічні труднощі в країні та девальвацію гривні, імпорт легкових автомобілів різко скоротився: так у листопаді 2008 року порівняно з жовтнем того ж року скорочення становило 46%, у грудні падіння обсягів імпорту продовжились, порівняно з попереднім місяцем воно становило 18%.

З метою адаптації українського законодавства до вимог СОТ Кабінет Міністрів України відмінив заборону на ввезення в Україну автомобілів старше восьми років.

Збільшення імпорту сільськогосподарської продукції заслуговує більш детального розгляду. Одним з основних факторів ризику від вступу країни до СОТ були побоювання масованого ввезення продовольчих товарів через зниження митних ставок. Такі прогнози не підтвердились. По-перше, збільшення імпорту товарів продовольчого характеру носило помірний характер -- 11% (за червень-грудень 2008 порівняно з аналогічним періодом 2007 року), при цьому зовнішньоторговельне сальдо залишилось не тільки позитивним, але й збільшилось у 2,7 рази. По-друге, значне збільшення імпорту спостерігалось тільки по деяких групах товарів та мотивувалось скоріше причинами внутрішнього характеру та незадоволенням споживчих потреб населення у таких товарах.

Рис. 2.12. Діючі ставки імпортних мит в адвалерному еквіваленті в Україні на окремі сільськогосподарські товари, 2003-2008 рр.

Зниження ставок імпортних тарифів на сільськогосподарські товари не відбувалось одночасно з вступом до Організації. Так, останні 5 років в Україні спостерігається тенденція зниження захисту внутрішнього ринку сільськогосподарських товарів. Ще до запровадження імпортних тарифів, погоджених під час вступу України до СОТ (до 16.05.08), поступово ставка імпортного мита у перерахунку в адвалерний еквівалент знижувалася завдяки зростанню світових цін на продовольство. Найбільше зниження імпортних митних тарифів на більшість сільськогосподарських товарів відбулося ще у 2005 році (див. рис. 2.12).

Основним чинником збільшення продовольчого імпорту у червні-грудні 2008 року було ввезення м'ясної продукції -- 43% у структурі загального приросту. За червень-грудень 2008 року проти такого ж періоду 2007 року вартість імпортованої м'ясної сировини збільшилась у 6,5 разів. Головна причина криється у внутрішньому дисбалансі між виробництвом та споживанням м'ясної продукції (див. рис 2.13).

Рис. 2.13. Темпи росту фонду споживання та виробництва м'яса і м'ясних продуктів порівняно з 2001 роком

Значні обсяги імпорту м'яса та м'ясопродуктів загострили проблему конкурентоспроможності української продукції, особливо за ціновим фактором. В більшості випадків м'ясна сировина ввозилась для перероблення на м'ясопереробних підприємствах, які мали певні складнощі із завантаженням існуючих виробничих потужностей через брак недорогої та якісної м'ясної сировини. Тобто лібералізація митного режиму сприяла вдосконаленню конкурентного середовища на внутрішньому ринку, що в результаті надало можливість споживачу вибирати найкращу пропозицію за асортиментом, якістю та ціною. З іншого боку, збільшення імпорту м'ясної сировини загострило конкуренцію на внутрішньому ринку та в більшій мірі мало негативні наслідки для українських підприємств з високими виробничими витратами та низькою продуктивністю.

Але разом з відкриттям внутрішнього ринку для імпортної продукції Угодами СОТ передбачено розгалужений механізм захисту внутрішнього ринку. Так, з 17 березня 2009 року Україна порушила антидемпінгове розслідування імпорту половинок та четвертинок курей свійських, ніжок та їх частин зі США та Бразилії. Загалом, після вступу до СОТ, Україна для захисту національного виробника порушила вже шість антидемпінгових та спеціальних розслідувань.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ТА МЕТОДИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ЧЛЕНСТВА В СОТ

3.1 Зарубіжний досвід використання переваг членства в СОТ

20 грудня 2008 року виповнилось 10 років членству Киргизстану в СОТ. Досі немає однозначної думки про те, наскільки необхідним був вступ до цієї організації - у такий короткий термін, з такими значними поступками і жорсткими зобов'язаннями.

Переговорний процес із вступу Киргизстану в СОТ тривав близько двох з половиною років. На думку колишнього віце-прем'єр-міністра Киргизької Республіки Е. Омуралієва, вступ країни в СОТ - необхідний крок, зроблений своєчасно і заради блага країни. Завдяки цьому Киргизстан після вступу в СОТ отримав зовсім нову модель економічного розвитку і правову базу, яка відповідає міжнародним стандартам і стала основою для виводу економіки з глибокої кризи, спричиненої розпадом СРСР і світовою фінансовою кризою 1998 року. Серед головних переваг Киргизстану від членства у СОТ відзначають такі:

· експорт киргизьких товарів і послуг користується режимом найбільшого сприяння в усіх країнах СОТ;

· гармонізація внутрішнього торгового й податкового законодавства з правилами й нормами СОТ;

· нові нормативно-правові акти, що ухвалюються, розробляються відповідно до міжнародних вимог;

· створено передбачуваний режим для вітчизняних виробників та інвесторів - як у сфері торгівлі, так і у сфері послуг;

· США скасували 2000 року поправку Джексона-Вейніка щодо Киргизстану;

· розширення географії торгівлі республіки з 98 країн світу 1998 року до 120 країн 2008 року;

· доступ до оперативної міжнародної торгової інформації;

· можливість впливати на терміни й умови вступу в СОТ країн-претендентів, зокрема, щодо поступок для вітчизняних товарів, і розв'язувати проблеми, що виникли в торгівлі з іншими країнами;

· доступ до механізму врегулювання торговельних суперечок;

· вступ країни в СОТ раніше регіональних партнерів (Китаю, Росії, Казахстану, Узбекистану);

· можливість брати участь у розробці нових правил міжнародної торгівлі.

Варто зауважити, що вступ Киргизстану в СОТ і відповідна зміна торгової політики в бік лібералізації не призвели до зниження обсягів надходжень в бюджет від митних зборів. За даними Міністерства економічного розвитку й торгівлі, за 9 років з моменту запровадження мит згідно з обов'язками перед СОТ, митні збори збільшились у понад 3 рази. Дотримання курсу ліберальної торгової політики в рамках СОТ сприяло і розвитку внутрішньої торгівлі країни, яка збільшилась з 12,6% ВВП (1998) до 18% ВВП 2007 року [21].

Попри певні труднощі у зовнішній торгівлі, на які Киргизстан наразився після вступу в СОТ 1998 - 2001 рр., починаючи з 2002 року товарообіг країни стабільно розвивається, а темпи зростання торгівлі з країнами СОТ вищі, за решту. Згідно з міжнародною торговою статистикою, частка Киргизстану в світовому імпорті (як і обсяг імпорту) за 10 років має позитивну тенденцію і склала 2007 року 0,02%. Стосовно експорту, після невеликого скорочення 2005 року, спостерігається тенденція збільшення експортних надходжень.

З 2004 року стабільно зростає сектор послуг, який забезпечує понад 35% ВВП. Якщо говорити про інвестиції, то за даними міністерства економічного розвитку і торгівлі, з 2002 року спостерігаються доволі стабільні темпи зростання прямих іноземних інвестицій в КР. Тож певний економічний ефект від вступу в СОТ таки є.

Безумовно, вступ Киргизстану в СОТ не дав моментального економічного ефекту. Участь у СОТ - лише один з інструментів стабільного розвитку: своєрідна підтримка, та не гарантія збільшення експорту, розвитку технологій, припливу інвестицій, економічного зростання і поліпшення умов життя. Досягнення цих цілей залежить від розв'язання внутрішніх проблем, зростання ефективності національної макроекономічної політики, стимулювання ринкових механізмів, активної участі громадськості у виробленні економічного курсу.

«Сьогодні можна впевнено сказати, що членство в СОТ вже само є перевагою. Адже система СОТ, в якій ми беремо участь, являє собою своєрідний багатосторонній контракт - пакет угод, нормами й правилами якого регулюється близько 97% всієї світової торгівлі. І бути поза цією системою - означало б потрапити у невигідне становище», - відзначає міністр економічного розвитку і торгівлі Киргизстану А. Жапаров [21].

3.2 Шляхи максимізації позитивних та мінімізації негативних наслідків вступу до СОТ

Набуття членства в СОТ відкриває для України додаткові можливості доступу до ринків інших країн, що є особливо важливим для країни експортера сільськогосподарської продукції.

Внутрішні резерви підвищення конкурентоздатності вбачаються в наступних заходах:

- для зернових та насіння соняшника -- це скорочення маркетингових витрат та вирішення питання відшкодування податку на додану вартість для експортерів

- для цукрової галузі необхідно негайно розробити програму реформування галузі та перепрофілювання неперспективних заводів

- для того, щоб молочний сектор достойно зустрівся з лібералізацією та посиленням конкуренції, необхідно терміново підвищувати технічну та економічну ефективність переробного сектора, збільшувати концентрацію виробництва та адаптувати сектор до вимог законодавства ЄС з гігієни та якості

- в м'ясному секторі, особливо у виробництві свинини та м'яса птиці, нереалізовані резерви підвищення конкурентоздатності вбачаються у поширенні новітніх технологій, спрямованих на підвищення продуктивності праці та продуктивності тварин, а також -- в підвищенні ветеринарно-санітарних вимог до м'ясної продукції, від утримання худоби до прилавка магазину.

Рівень цінової підтримки виробників тієї продукції, щодо якої Україна передбачає бути нетто-експортером, повинен бути низьким. Система встановлення мінімальних цін та інтервенційних закупівель призведуть до перевищення вітчизняних цін над світовими, підриваючи конкурентоспроможність України на зовнішніх ринках. Цінова підтримка тих товарів, ціни на які вже сьогодні вищі за імпортні аналоги, унеможливлюється також. Державна підтримка можлива шляхом здешевлення вхідних ресурсів та виплати прямих дотацій на 1 тонну чи голову безпосередньо виробникам сільськогосподарської продукції. Відмова від цінової підтримки одночасно означає відсутність потреби у запровадженні експортних субсидій на сільськогосподарські товари в майбутньому.

В той же час можливості підтримки галузі після вступу до СОТ для України достатньо великі, бо граничний рівень підтримки галузі через програми «жовтої скриньки» за нормами СОТ набагато вище фактичної підтримки, що надається в Україні сільському господарству. Бюджетне фінансування програм «зеленої скриньки» може бути збільшено Україною, тому що воно не обмежується з боку СОТ [15, c. 33].

Таким чином, у результаті вступу України до СОТ мають відбутися трансформаційні зміни у політиці державної підтримки сільського господарства та регулювання продовольчих ринків у напрямку створення умов для посилення конкурентних переваг сільськогосподарської продукції вітчизняного виробництва як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках.

Вступ України до Світової організації торгівлі, урядові зобов'язання перед цією міжнародною організацією вимагають нових підходів до формування державної політики підтримки сільського господарства України, а саме:

? після вступу до СОТ аграрна політика підтримки має бути більше сфокусована на питанні ефективності бюджетних програм підтримки, чіткому визначенні індикаторів для оцінки результативності кожної бюджетної програми, ніж збільшенні фінансування галузі;

? розроблення та впровадження нових програм «зеленої скриньки» має стати визначальним напрямом державної політики підтримки сільського господарства після вступу України до СОТ;

? в основу нового підходу щодо надання державної підтримки через загальні послуги «зеленої скриньки» має бути покладено принцип збільшення безкоштовних державних послуг для вітчизняних сільськогосподарських виробників, зменшення їх витрат на отримання дозвільних документів;

? механізми підтримки через спеціальні режими справляння ПДВ мають бути замінені на прямі бюджетні трансферти, бо залежність від фактичних цін реалізації у конкретному році може привести до перевищення взятих при вступі до СОТ зобов'язань.

Загальний висновок який можна зробити і який має відношення до усіх промислових підприємств, полягає в тому, що в нових жорстких умовах зможуть успішно діяти лише сучасні інноваційні підприємства. Тому основним завданням промислової політики, на нашу думку, повинна бути оцінка власникам підприємства рівня конкурентоспроможності кожного конкретного підприємства, тобто встановлення відповідності його показників вимогам світового ринку, пристосування кожного підприємства до сучасних економічних вимог.

Основною метою державної промислової політики в умовах вступу до СОТ повинна бути цілеспрямована, підкріплена усіма можливими важелями, діяльність усіх власників промислових підприємств (держава, колектив, приватні особи), спрямована на термінове завдання усіх перспективних підприємств до рівня конкурентоспроможних і закриття, або докорінна перебудова (можливо, із залученням зацікавлених інвесторів) усіх неперспективних виробництв.

У металургійній промисловості в середньостроковій перспективі значно суттєвішим фактором, ніж вступ України до СОТ, будуть позитивні загальносвітові тенденції попиту та ціни, які формуються під впливом дуже значного зростання попиту з Китаю.

Крім того, ситуація в металургійній та хімічній промисловості буде зумовлюватися розвитком аналогічних ринків Російської Федерації, де виробництво є досить подібним до виробничої структури України, а обсяги споживання зазначеної продукції суттєво перевищують обсяги українського ринку. Враховуючи те, що між Україною та Росією діє режим вільної торгівлі, тобто застосовується нульова ставка ввізного мита, зміни в тарифах, викликані вступом до СОТ, не справлять впливу на взаємну торгівлю України з РФ [11, с. 128].

Чинником, що надаватиме суттєву перевагу російським промисловим виробникам в енерговитратних видах виробництв, є підвищення цін на енергоносії і, в першу чергу, російський природний газ для українських споживачів.

В такій ситуації, запобігти зниженню конкурентоспроможності української продукції можна, впроваджуючи енергозберігаючі технології виробництва, що за умови обмеженого часу, потребує розроблення та реалізації відповідної державної програми.

Необхідно відзначити, що вступ України до СОТ надає додаткові можливості для захисту від провадження необґрунтованих антидемпінгових та спеціальних захисних розслідувань, від яких потерпають українська металургійна та хімічна галузі.

Виходячи із типізації міжнародних стратегій, агропромисловому виробництву варто звернути увагу на такі стратегічні можливості діяльності підприємств на світовому ринку:

- зміцнювати національне виробництво і вивозити товари на зарубіжні ринки, використовуючи як власні збутові канали, так і канали, які контролюються іноземними компаніями - надійна початкова стратегія для досягнення зростання продажу на світовому ринку;

- додержуватися багатонаціональної стратегії, для чого розробити особливу стратегію для кожної країни, де фірми здійснюють свою діяльність, щоб вона відповідала запитам споживачів і конкурентним умовам цих країн. Наприклад, сильні кондитерські бренди, до яких лояльний вітчизняний споживач - саме ця перевага, а не ціна продукції, є визначальною для успіху українських компаній на високо конкурентному кондитерському ринку;

- додержуватися глобальної стратегії низьких витрат, коли фірма прагне забезпечити низько затратне виробництво на більшості або на всіх стратегічно важливих ринках світу. Прикладом застосування такої стратегії може стати виробництво в Україні мінеральних добрив, зокрема, аміаку та карбаміду (азотне добриво).

3.3 Вплив приєднання до СОТ на покращення інвестиційної привабливості України

Одним з очікуваних наслідків приєднання України до СОТ була надія на збільшення іноземних інвестицій в Україну. Тому сприяла позитивна динаміка попередніх років: у 2005 році чистий приріст склав 7,8 млрд. дол. США, у 2006 році -- 4,7 млрд. дол. США, у 2007 році -- 7,9 млрд. дол. США.

За 2008 рік в Україну було залучено іноземних інвестицій на суму 6,2 млрд. дол. США. Зазначимо, що такий приріст був сформований за перше півріччя 2008 року, а свого максимуму досяг у другому кварталі, тобто коли Україна офіційно стала членом Світової організації торгівлі. У другому півріччі 2008 року негативні процеси, що відбувались у світовій економіці, почали відчуватись в Україні, де вони набули стрімкого та жорсткого характеру. Так, уповільнилось зростання валового внутрішнього продукту -- з 6,1% (до відповідного періоду минулого року) за першу половину 2008 року до 2,1% в цілому за рік. Індекс промислової продукції впав з 7,7% за січень-червень до -3,1% за рік. З червня по грудень 2008 року гривня відносно долара США девальвувалась майже на 60%. Зрозуміло, що за таких умов відбулося суттєве погіршення інвестиційного клімату в Україні, що знайшло своє відображення в уповільненні темпів зростання у третьому кварталі та навіть відтоку інвестицій у четвертому (див. рис. 3.1).

Сподіваємося, що це тимчасові труднощі і питання збільшення іноземних інвестицій в економіку України є справою найближчого часу, коли економічна ситуація набуде стабільного характеру. Поки орієнтиром може слугувати історичний досвід країн-сусідів України, що вступили до Організації раніше. Наприклад, у країнах Східної Європи відбулося зростання іноземних інвестицій після вступу до СОТ. Так, за даними UNCTAD, у Болгарії в наступний після вступу до СОТ рік іноземні інвестиції зросли у 4,6 рази, а у Словенії через рік після вступу вони зросли в 2,2 рази. В Естонії після вступу до СОТ прямі іноземні інвестиції збільшились з 305 млн. дол. США у 1999 році до 542 млн. дол. США у 2001 році.

Важливим стимулятором до залучення іноземного капіталу в Україну повинні стати зобов'язання України щодо дотримання прав інвесторів та захисту інтелектуальної власності, які є одними із складових частин договірно-правової системи СОТ.



Рис. 3.1 Прямі іноземні інвестиції в Україну, млн. дол. США

Сам факт приєднання України до СОТ не є гарантом автоматичного притоку капіталу до країни. Він означає, що країна приймає систему зобов'язань та правил СОТ, які мають стати складовою частиною у формуванні державної політики, що, безумовно, поліпшує привабливість та прозорість українського ринку. Але на інвестиційний клімат впливають також інші важливі фактори: макроекономічна ситуація, політична стабільність та інше [16, с. 73].

В даному сенсі, важливими є зусилля Уряду для загального покращання інвестиційного клімату в Україні. Так, для поліпшення ситуації та забезпечення проведення державної політики у сфері сприяння іноземному інвестуванню національної економіки у січні 2009 року було утворено Національне агентство України з іноземних інвестицій та розвитку. Ведеться активний пошук іноземних партнерів для модернізації промислових секторів економіки та інфраструктури. Прикладом тому є поглиблення українсько-японського співробітництва, особливо в сфері модернізації та введення ефективних енергоощадних технологій на підприємствах гірничо-металургійного комплексу та хімічної промисловості. Важливість даних галузей для формування експортного потенціалу країни важко переоцінити. Але на даний момент зношеність основних фондів та використання застарілих технологій у виробничих процесах на більшості підприємств формують велику енергозатратність виробництва. Зважаючи на значну залежність України від зовнішніх джерел енергоносіїв, насамперед природного газу, даний факт обмежує не тільки економічний розвиток даних галузей, але й загрожує національній безпеці держави.

ВИСНОВКИ

В теоретичному розділі дослідження ми розглянули теоретичні засади створення та діяльності СОТ. А саме, історію створення, статус, цілі, принципи торгової системи СОТ. Також з'ясували основі переваги для країн-учасників організації:

1. створення більш сприятливих умов доступу на світові ринки товарів і послуг на основі передбачуваності і стабільності розвитку торговельних відносин із країнами-членами СОТ, включаючи транспарентність їхньої зовнішньоекономічної політики;

2. доступ до механізму СОТ врегулювання суперечок, що забезпечує захист національних інтересів і в такий спосіб усунення дискримінації;

3. можливість реалізації своїх поточних і стратегічних торговельно-економічних інтересів шляхом ефективної участі у БТП при виробленні нових правил міжнародної торгівлі.

Було розглянуто історію переговорного процесу та з'ясовано основні умови вступу України до СОТ.

В аналітичному розділі проаналізовано цінову конкурентоспроможність української продукції і з'ясовано, що низький рівень зв'язаних тарифів не створює додаткового тиску на виробників, бо основні види продукції сільського господарства за ціною є більш конкурентоздатними, ніж імпортні товари Тобто, Набуття членства в СОТ відкриє для України додаткові можливості доступу до ринків інших країн, що є особливо важливим для країни експортера сільськогосподарської продукції.

Так і для більшості проаналізованих промислових товарів цінова різниця є від`ємною, тобто цінова конкурентоспроможність вітчизняної продукції вища за закордонні товари. Таким чином, для переважної більшості галузей промисловості та видів промислових товарів зміни ввізного мита при вступі до СОТ не дають негативного ефекту. Тому, навіть за несприятливої цінової ситуації на зовнішніх ринках українські виробники забезпечують експортні поставки на рівні років із сприятливою ціновою ситуацією.

У тому ж розділі було зроблено загальний аналіз експортних операцій з товарами після приєднання України до СОТ, що дозволяє дійти висновку про позитивний вплив на просування української продукції на зовнішні ринки:

* є прогрес у роботі над гармонізацією національного торговельно спрямованого законодавства з правовими вимогами СОТ;

* членство України у СОТ дозволило припинити квотування української металопродукції;

* після приєднання до СОТ проти українських компаній стало складніше запроваджувати антидемпінгові розслідування;

* помітним є збільшення експортних поставок у січні-грудні 2008 року в порівняно з аналогічним періодом 2007 року майже за всіма товарними групами;

* приєднання України до Організації сприяло активізації торговельних відносин з її країнами-членами, що, в свою чергу, дозволило українським експортерам розширити географію збуту своєї продукції;

Також було з'ясовано, що вступ України до СОТ та, як наслідок, лібералізація імпортного митного режиму призвели до більш вільного доступу товарів з країн-членів СОТ на український внутрішній ринок та збільшення обсягів імпорту - з червня по грудень 2008 року зростання імпорту товарів склало 35% до аналогічного періоду 2007 року. При цьому на 30 % даний приріст був сформований за рахунок подорожчання енергоресурсів, зокрема ціна імпорту природного газу збільшилась на 38% за цей же період.