Проблеми залучення інвестицій у тютюнову галузь України та шляхи їх вирішення

Не став винятком у законодавчому плані і проект Міністерства охорони здоров'я України - "Правила розміщення на упакуваннях чи тарі тютюнових виробів попередження про їхню шкоду для здоров'я." Однак будь-яку, навіть саму гарну ідею можна довести до абсурду - саме така думка і виникає при розгляді пропонованого проекту, в якому пояснюється, яким чином і як це повинно бути зроблено.

Чого коштує вимога, відповідно до якого один з восьми варіантів попередження (додаток 5) повинний займати не менш 25% площі великих сторін пачки сигарет і відокремляться рамкою не менш 3-4 мм товщиною. Основна рекомендація (лицьова сторона) повинна бути надрукована ясно-жовтими буквами (не менш 70% площі блоку - текст) на чорному тлі. Обидві частини попередження повинні бути розміщені таким чином, щоб при розпечатанні упакування вони не розривалися і 'навіть частково не перекривалися наклеєними акцизними марками [22].

Інформацію про вміст шкідливих речовин (смоли і нікотину) варто розміщати на одній з бічних сторін пачки (не менш 70% площі сторони) на прямокутнику жовтого кольору.

Виходить, що дотепер інформація про вміст шкідливих речовин, розташовувані на пачках вітчизняних сигарет, влаштовували усіх. Схоже, мова йде про просте бажання чергового державного органу одержати доступ до чергового джерела доходу. Тепер можна спробувати розібратися, що ж МОЗ України пропонує зробити виробникам тютюнових виробів в Україні. А пропонують їм ні багато ні мало - змінити дизайн упакування. Причому змінити далеко не найкращим чином - навряд чи величезні (стосовно розмірів пачки) чорні, білі, жовті прямокутники додадуть зовнішньої привабливості виробу.

Основна ж проблема в іншому. Ні для кого не секрет, що ведучі виробниками сигарет в Україні - тютюнові фабрики з іноземними інвестиціями, значну частку продукції яких складають так називані сигарети інтернаціональних марок (ліцензійні). Звичайно, оформлення їхніх упакувань адаптовано до вимог українського законодавства (напису державною мовою). У цілому ж їхній дизайн відповідає дизайну таких же сортів сигарет, продаваних в усьому світі. Тепер спеціально для України виробники повинні його "зламати".

З урахуванням нових вимог виробникам сигарет в Україні прийдеться не просто змінити дизайн пачки, а фактично налагодити випуск восьми нових упакувань - кожне з восьми попереджень повинне розміщатися на не менш ніж на 10% пачок кожної марки.

Особливо цікаво виглядає вимога компонувати кожен блок з десяти нових пачок таким чином, щоб у ньому було не більш двох пачок з однаковим попередженням (з восьми можливих). У загалі то, процес упакування сигарет давним-давно автоматизований. Але про цьому, схоже, творці проекту не знають. Можна представити, у що обійдеться тютюновим фабрикам пакувальна лінія, що діє за принципом вибірковості, причому не випадкової, Щоправда, можна знову зробити цей процес ручним...

В даний час даний проект знаходиться на узгодженні в "міністерствах і відомствах." На мій погляд, у нинішньому виді він затвердженим не буде ніколи - занадто дуже нереальні висунуті вимоги, а якщо станеться таке, що проект буде прийнятий, то тютюнові компанії просту перестануть інвестувати тютюнову галузь України.

Ще одним важливим чинником, що впливає на приплив іноземних інвестицій в тютюнову галузь (і не лише в тютюнову) - це висока корумпованість влади. Не секрет, що всі тютюнові фабрики в Україні дуже старі і міжнародні тютюнові компанії, присутні на українському ринку, готові вкласти свої інвестиції на будівництво нових, більш потужних фабрик. Але як відомо, в Україні існує яскраво виражений анти інвестиційний клімат. Так любий проект вимагає для свого втілення численних погоджень у десятках контролюючих інстанцій, кожна з який є монополістом, не має обмежень у термінах і до того ж дивиться на будь-якого інвестора (не обов'язково іноземного), як на свою законну дійну корову. А особливо це відноситься до будівництва. В часи СРСР кожний, як ми б його зараз назвали, інвестиційний проект вимагав затвердження на урядовому рівні, окремого рядка в п'ятилітньому плані і т.д. Уся ця до межі забюрократизована система залишилася в недоторканності. Часом роки ідуть на твердження робочої документації -- той самий попередній етап, без проходження якого інвестор навіть не може прийняти рішення, чи будувати ні. Мінімум два роки займає процедура відводу землі. Техніко-економічне обґрунтування повинне бути погоджене в санітарно-епідеміологічній службі, пожежній інспекції, водоканалі, в екологів -- усього і не перелічиш. В усіх цих організаціях, як правило, один приймальний день у тиждень, чиновники по старій звичці стараються "перебдіть", ніж "недобдіть", та почувають до підприємців саме дійсне почуття класової ненависті. У будь-який час може знадобитися якийсь додатковий папірець, відсутність якого гальмує всю справу, так що проходження кожної інстанції може зайняти не один місяць. Додамо, контролерів потрібно проходити послідовно: схвалення в одній організації є попередньою умовою для прийому документів в наступній. Нарешті, від інвестора вимагають обов'язкового внеску на "розвиток території"", цей внесок може перевищувати вартість самого будівництва (порядку сотень тисяч гривень). Наприклад "Реемтсма" профінансувала спорудження електричної підстанції, прокладку телефонного кабелю та ще ряд робіт по благоустрою району. Не дивно, що дев'яносто відсотків потенційних інвесторів, упритул зштовхнувшись з такою системою, нарешті вирішують нічого і нікуди не інвестувати. І тому не дивно, що для успішного завершення проекту вони мають потребу в сприянні місцевої влади, або щоб хоча б не заважали, для цього потрібні дуже великі хабарі. У цьому змісті в провінції, де кожен об'єкт на очах, будувати легше, ніж у столиці чи великих обласних центрах: контролюючих інстанцій поменше, а основ розраховувати на підтримку влади побільше.

Отже, можна зробити висновок, що більший приплив іноземних інвестицій в тютюнову галузь буде лише тоді, коли інвестиційний клімат в Україні стане кращим, а саме:

стабільність правового забезпечення галузі;

зменшення податкового тиску;

надійні гарантії захисту інвестицій, та інше.

4. Організація безпеки життєдіяльності та охорони праці на тютюнових фабриках України

Охорона праці - система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

В Україні Закон "Про охорону праці" був прийнятий 14 жовтня 1992 року. Цей закон, а також "Кодекс законів про працю України" є основною законодавчою базою охорони праці. їх доповнюють державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці - це стандарти, норми, положення, статути, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання всіма установами та працівниками України.

Задачами охорони праці на підприємстві є: постійне удосконалення організації роботи на підприємстві по створенню здорових і безпечних умов праці працюючих, попередження виробничого травматизму і професійних захворювань, упровадження передового досвіду і наукових розробок по охороні праці, здійснення за контролем стану охорони праці на виробництві.

Гігієна праці та виробнича санітарія на тютюнових фабриках України

Важливе значення в тютюновій промисловості має дотримання робітниками правил особистої гігієни. Особиста гігієна працівників тютюнових фабрик полягає в старанному догляді за шкірою; у дотриманні правил використання спеціального одягу, взуття та засобів індивідуального захисту, правил поведінки на тютюнових фабриках; у регулярному проходженні відповідних періодичних медичних оглядів та профілактичних щеплень.

На всіх тютюнових фабриках є медично-санітарні частини, робота яких проводиться у двох напрямках: лікувальному та санітарно-профілактичному.

Лікувальна робота полягає у наданні кваліфікованої та швидкої першої до лікарняної допомоги при нещасних випадках, професійних отруєннях і раптових захворювань, а також виконується первинна діагностика захворювання чи травми. Стаціонарне медичне обслуґовування працівників тютюнових підприємств проводиться у відповідних відділеннях та кабінетах медичної частини чи найближчого лікувально-поліклінічного закладу, до якого адміністративно закріплений фабричний оздоровчий пункт [26].

Санітарно-профілактичну роботу оздоровчі пункти проводять за єдиними комплексними планами разом з адміністрацією, службами охорони праці на підприємствах.

Основні функції оздоровчих пунктів в проведенні санітарно-профілактичної роботи такі:

спостереження за санітарним становищем тютюнових цехів та фабрик в цілому;

розробка та контроль заходів, що до оздоровлення та покращення умов праці працюючих;

проведення санітарно-просвітньої роботи серед членів колективу та інше. Особливі вимоги на тютюнових фабриках ставляться до приміщень, де ведуться роботи з великою концентрацією тютюнового пилу. Так, підлога, стеля, стіни в усіх тютюнових цехах гладкі і тому вони легко миються, а також регулярно робиться вологе та вакуумне прибирання, в усіх виробничих приміщеннях встановлені вентиляційні системи різних типів (механічна, припливна, витяжна та загальнообмінна). Але не зважаючи на це всім працівникам тютюнових фабрик необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту (313), згідно з ГОСТом 12.4.011 - 87 "ССБТ. Засоби захисту працюючих". Усі 313 видаються працівникам безкоштовно та періодично замінюються згідно з установленими галузевими нормами (табл.4.1). Але тільки правильне застосування 313 може максимально захистити працюючого. Тому для працівників тютюнових підприємств проводяться інструктажі та знайомства з асортиментом та призначенням 313 [26].

Таблиця 4.1

Типові галузеві норми безплатної видачі працівникам засобів індивідуального захисту на тютюнових фабриках

Пожежна безпека Виробничі приміщення тютюнових фабрик відносяться до категорії В (пожежонебезпечна), з температурою спалаху горючого пилу більш як 61 ° С та нижньою концентраційною межею вибуховості (НКМВ) 65г/м³, так як в виробничих приміщеннях присутній тютюновий пил, який належить до групи Б III класу - найбільш пожежонебезпечні, з температурою займистості 250° С. А температура самозаймання тютюнового пилу становить 205 ° С, при НКМВ 68г/м³. Верхня концентраційна межа вибуховості (ВКМВ) дуже велика і практично у виробничих умовах не досягається. Так ВКМВ для тютюнового пилу складає 13500г/м³, а така кількість пилу, практично, не може утримуватись в повітрі.

Правилами пожежної безпеки на тютюнових підприємствах забороняється:

- палити в виробничих приміщеннях (тільки в спеціально відведених місцях), адже температура відкритого полум'я при горінні цигарки 600...700 °С;

- проводити монтажні, монтажно-зварювальні та електромонтажні роботи (лише тільки після спеціальної підготовки приміщення), так як при ударах металевих частин температура відкритого полум'я досягає 1600°С, при електричному зварюванні - до 7000 ° С, в електричному розряді - до 10000 ° С Таких температур вистачає для займистості тютюнового пилу

Система протипожежного захисту містить у собі:

- застосування засобів пожежогасіння (пожежне водопостачання, пожежні щити) та відповідних видів пожежної техніки, використання вогнегасників: хімічно-пінних (ОГТХ-10), повітрянно-пінних (ОВП-10) та вуглекислотних (ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8) та інших.

- застосування автоматичних установок пожежної сигналізації (АТП-ЗМ, АТІП-3, ДТЛ, ПОСТ-1, МДШ-028, ДСП-038 та інші) та автоматичного пожежогасіння (спринклер та дренчер).

Освітлення виробничих приміщень Головним джерелом світла на підприємствах тютюнової промисловості є газорозрядні лампи (люмінесцентні, ртутні, високого тиску, дугові типу ДРЛ тощо), що мають світло, близьке до природного. Основною перевагою є те, що поверхня колби цих ламп холодна (це є одним фактором пожежобезпеки), вони більш економічні. Передача кольорів такими лампами має велике значення для тютюнової промисловості, оскільки дає можливість контролювати якість сировини та готової продукції. Світлова ж віддача газорозрядних ламп складає ЗО...80 лм/Вт.

Основним же недоліком освітлювальних установок з газорозрядними лампами є пульсація світлового потоку, осліплююча дія та шум дроселів [26].

Отже, з усього вище зазначеного, можна зробити висновок, що добрі умови праці в цілому ведуть до покращення ефективності діяльності підприємств. І тому всі міжнародні тютюнові компанії звертають на це дуже велику увагу. На всіх тютюнових фабриках цих компаній встановлені найновіші комплекси освітлювання приміщень, найсучасніша система вентиляції тощо. Так на покращення умов праці на підприємствах тютюнової промисловості міжнародними компаніями було вкладено в цілому майже 25 мільйонів доларів США.

Висновок

У результаті досліджень, виконаних у випускній роботі були зроблені такі висновки:

1) Іноземні інвестиції прискорюють розвиток економіки любої держави. Але для України збільшення обсягів іноземних інвестицій можливе лише за умови покращення інвестиційного клімату. "Потепління" ж інвестиційного клімату в нашій державі буде лише тоді, коли буде забезпечено стабільність правового регулювання інвестиційної діяльності та коли правові умови господарювання відповідатимуть загальноприйнятим міжнародним принципам.

Таким чином, інвестиційно привабливою може бути лише країна з відповідними (привабливими) параметрами, насамперед, параметрами загального політико-правового, економічного, інфраструктурно- інституціонального і соціально-культурного середовища. Важливе значення мають також інвестиційна привабливість окремих регіонів, галузей, підприємств (об'єктів) інвестування.

Впроваджуючи політику активізації іноземного інвестування, Україна, як і інші країни з перехідними економіками, стає об'єктом спеціального аналізу експертів (визначається її інвестиційний потенціал та ризик іноземної інвестиційної діяльності в ній). І тому в період ринкової трансформації України важливо, з одного боку, формувати загальні політичні, правові та інституціональні умови, сприятливі для внутрішнього та іноземного інвестування, а з іншого -- ефективно використовувати зарубіжний досвід створення локальних зон із сприятливим інвестиційним кліматом.

2) Аналіз та оцінка привабливості іноземних інвестицій для міжнародних компаній (Reemtsma, Filip Morris, British-American Tobacco, Japan Tobacco International та Gallaher Group) в тютюнову галузь України дає можливість побачити, що прогресування цієї галузі відбувається саме завдяки українським фабрикам, в які вище зазначені тютюнові компанії вклали свої інвестиції. Із загального об'єму виробництва сигарет в Україні 93,7% виробили саме фабрики з іноземними інвестиціями і ця доля з кожним роком зростає. Тютюнові підприємства ж без іноземних інвестицій, через відсутність капіталу змушені постійно скорочувати обсяг виробництва, а деякі з них взагалі заходяться на межі банкрутства. Оцінка ж привабливості іноземних інвестицій в тютюнову галузь України показала, що з усіх іноземних тютюнових компаній на українському ринку сигарет, найпривабливішими є інвестиції американської компанії British-American Tobacco. Так, всі показники (чиста поточна вартість, рентабельність інвестицій та період їхньої окупності) для цієї компанії найкращі, а це значить, що стійкість позитивної оцінки дуже висока. Найгірші ж результати показала компанія Reemtsma, і щоб хоча б трішки покращити своє становище ця компанія змушена була продати Черкаську тютюнову фабрику британській тютюновій компанії Gallaher Group.

3. Не зважаючи на те, що тютюнова промисловість знаходиться на підйомі, з кожним роком стає все важче переконувати зарубіжних партнерів вкладати свої інвестиції в цю галузь економіки. Перешкодою для цього стали деякі проблеми потік контрабандної продукції з Російської Федерації та несуразність та не стабільність законодавчої бази, стосовно цієї галузі). І на підставі аналізу проблем залучення іноземних інвестицій в тютюнову промисловість України можна сказати, що більший приплив іноземних інвестицій в тютюнову галузь буде лише тоді, коли інвестиційний клімат в Україні стане кращим, а саме:

стабільність правового забезпечення галузі;

зменшення податкового тиску;

надійні гарантії захисту інвестицій, та інше.

4) Розглянутий аналіз безпеки життєдіяльності, охорони праці в тютюновій промисловості у відповідності з сучасними керівними документами, положеннями, законами і вимогами з цих питань, зазначеного, дає можливість зрозуміти, що добрі умови праці в цілому ведуть до покращення ефективності діяльності підприємств. І тому всі міжнародні тютюнові компанії звертають на це дуже велику увагу. На рсіх тютюнових фабриках цих компаній встановлені найновіші комплекси освітлювання приміщень, найсучасніша система вентиляції тощо.

Перелік використаних джерел:

1. Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 5 березня 1998 року ґґ Юридичний вісник України. - 1998. - № 16

2. Закон України "Про державну програму заохочення іноземних інвестицій" від 17 грудня 1994 року // Урядовий кур'єр. - 1995. - № 2

3. Закон України "Про захист іноземних інвестицій" від 10 вересня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 4

4. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 8

5. Закон України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року // Все про бухгалтерський облік. - 1998. - № 117

6. Закон України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 pp." Від 18 січня 2001 року // Юридичний вісник України. -2001- № З

7. Закон України "Про збір на обов'язкове страхування" від 24 травня 2001 року // Юридичний вісник України. -2001.- № 39

8. Бородіна В.М. Теоретичні основи прямих інвестицій // Вісник. Міжнародні відносини. - 2000. - № 17. - с 30 - 35

9. Васильчук М.В., Медвідь М.К., Скачов Д.С збірник нормативних документів з безпеки життєдіяльності. - К.: Фенікс, 2000. - с 706

10. Величко О.В. Державне регулювання інвестиційної діяльності // ФінансиУкраїни. - 2000. - № 10. - с 126 - 134

11. Гавра О.П. Табачные капитаны о конрабанде // Инвестгазета.- 2000.-№ 7-е. 12-23

12. Дикаленко М.В. Табачные капитаны // Бизнес. - 2001. - № 9.-е 23- 36

13. Дикаленко М.В. Табачные капитаны // Бизнес. - 2002. - № 12r32- 37

14. Зайнашев Ю.Н. Реемтсма и конкуренты // Украинская инвестиционная газета.-2002.-№ 10.-с. 17-21

15. Захарін С.В. Податкові важелі державного регулювання іноземних інвестицій // Фінанси України. - 2000. - № 7. - с 94-102

16. Кужель О.В. Інвестиційна привабливість регіонів: критерій досвіду // Бізнес. Підприємництво в Україні. - 2000. - № 3. - с 5 - 8

17. Липсиц И.В., Коссов В.В. Инвестиционный проект. Методы подготовки и анализа. М.: Издательство БЭК, 1996.-С.304 - 305

18. Лук'яненко Д.Г., Мозговий О.М., Губський Б.В. Міжнародна інвестиційна діяльність.- К.: Фенікс, 1997.- с. 78 - 101

19. Луцевич О.В. Перешкоди для припливу іноземним інвестиціям в Україну: проблеми і рекомендації економічної стратегії // Економіст. Економічна стратегія. - 2000. - №3. - с 38-41

20. Мар'єнко А.В., Принц Г В., Патика Н. І., Пріб К.А. Проблеми залучення іноземних інвестицій в економіку України // Фінацси України. - 1999. -№7. - с 34-45

21. Морозов B.C. Міжнародні тютюнові компанії // Вісник. Міжнародні відносини.-2002.- № 14.- с.30 - 41

22. Омельченко А.В. Правове регулювання іноземних інвестицій в Україні. - К.: Юрінком, 1996. - с 288-295

23. Паламарчук В.О., Семерак О.С Фінансово-економічна і правова основа іноземних інвестицій // Фінанси України. - 2000. - № 6. - с 108 - 121

24. Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности. К.: "Издательство Либра" ООО, 1996. - 344 с.

25. Поліщук С.Г. Правила безпеки для тютюнового виробництва.-К.: Держнаглядоохоронпраці, 1997-с. 289

26. Солодова О.О. Врахування ризику при оцінці ефективності інвестиційних проектів // Фінанси України. - 2000. - № 9. - с 101-106

27. Усоєва Г.П. Тютюн та інвестиції // Бізнес. Підприємництво в Україні. - 2001.-с 14-19

Размещено на Allbest.ru