Проблеми залучення інвестицій у тютюнову галузь України та шляхи їх вирішення

У розділі II Закону України "Про режим іноземного інвестування" установлюються державні гарантії захисту іноземних інвестицій. Ці гарантії забезпечують у випадку зміни умов захисту іноземних інвестицій застосування до них протягом 10 років спеціального законодавства про іноземні інвестиції, що діяло в момент реєстрації іноземної інвестиції, тобто мова йде про гарантії поваги права власності іноземних інвесторів. Однак у відношенні податкових пільг ці гарантії не діють. Законодавством України передбачені наступні державні гарантії захисту іноземних інвестицій:

Гарантії від примусового вилучення іноземних інвестицій (за винятком випадків виконання рятувальних робіт у випадку стихійного лиха, аварій, епідемій і надзвичайних ситуацій), а також незаконних дій державних органів і їхніх посадових осіб.

Гарантії компенсації і відшкодування збитку іноземним інвесторам (включаючи упущену вигоду і моральний збиток, заподіяний їм у наслідок дій, чи бездіяльності неналежного виконання державними органами України своїх обов'язків).

3. Гарантії у випадку припинення інвестиційної діяльності (тобто право на повернення не пізніше, ніж через 6 місяців із дня припинення діяльності, інвестицій у натуральній чи формі у валюті інвестування без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній формі відповідно до їхньої реальної вартості на момент припинення інвестиційної діяльності).

4. Гарантії безперешкодного і негайного перекладу за рубіж прибутку, доходів і інших засобів, отриманих унаслідок здійснення іноземного інвестування.

19 березня 1996 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про режим іноземного інвестування". У Законі передбачено, що для окремих інвестиційних проектів із залученням іноземних інвестицій , що реалізуються відповідно до державної програми розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери і територій, може встановлюватися пільговий режим інвестиційної й іншої господарської діяльності. Чітко встановлений момент присвоєння підприємству статусу підприємства з іноземними інвестиціями.

Таким моментом вважається день зарахування іноземної інвестиції на його баланс. Позитивним моментом є те, що державна реєстрація іноземних інвестицій буде здійснюватися тільки після їхнього фактичного внесення. У ряді випадків при створенні підприємств з іноземними інвестиціями необхідно враховувати Положення про порядок залучення експертів до оцінки майна, що знаходиться в загальнодержавній власності. Незареєстрованні іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг і гарантій, передбачених законодавством України для іноземних інвестицій. Відмовлення в реєстрації іноземних інвестицій можливе лише у випадку порушення встановленого порядку реєстрації. Він повинний бути оформлений письмово з указівкою мотивів відмовлення і може бути оскаржений у судовому порядку.

Умови реалізації продукції (робіт, послуг) підприємств з іноземними інвестиціями.

Підприємство з іноземними інвестиціями самостійно визначає умови реалізації продукції (робіт, послуг), включаючи ціну на них, якщо інше не передбачено законодавством України. Пільгою для підприємств з іноземними інвестиціями є те , що їхня продукція не підлягає ліцензуванню і квотуванню за умови її сертифікації як продукції власного виробництва. Вивіз товарів , на які поширюється спеціальний режим експорту, здійснюється відповідно до законодавства України.

Страхування майна і ризиків іноземних.інвесторів

У п.4 ст.19 Закону України "Про інвестиційну діяльність" зазначено, що інвестиції можуть бути, а в окремих випадках, передбачених законодавством України, повинні бути застраховані. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності самостійно вибирають страхову компанію (страховика), однак експортні кредити, позички, деякі контракти на постачання машин і устаткування, інвестиції як на території України, так і за її межами страхує спеціалізоване акціонерне товариство, контрольний пакет акцій якого належить уряду України.

Особливості оподатковування підприємств з іноземними інвестиціями.

Для підприємств з іноземними інвестиціями не існує спеціальних податкових пільг, як це було до прийняття Закону "Про режим іноземного інвестування". Однак у ч.2 ст.8 Закону України "Про режим іноземного інвестування" передбачено, що для окремих суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють інвестиційні проекти з залученням іноземних інвестицій, що реалізуються відповідно до державних програм .розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери і регіонів, може бути встановлений пільговий режим інвестиційної й іншої господарської діяльності. Як показує світова практика законотворчості й інвестиційної діяльності питання оподатковування завжди залишалися і на наш погляд залишаються найбільш чільними критеріями її розвитку. У зв'язку з цим з метою залучення як внутрішніх, так і зовнішніх (іноземних) інвестиційних ресурсів у багатьох країнах законодавчо встановлені терміни звільнення від сплати податку на прибуток як по знову створюваних підприємствах, так, і при реформуванні, розширенні вже діючих підприємств. Але в прийнятому Законі України "Про оподаткування прибутку" від 22 травня 1997 року це положення не згадане , отже на даний момент жодне підприємство на території України не звільнено від сплати податку на прибуток. Цей факт цілком природно вважається порушенням прав інвесторів, що планували свою господарську діяльність з обліком неоподатковуваного податком періоду, і яскраво демонструє недосконалість і ненадійність нашого законодавства, що аж ніяк не сприяє залученню інвестиційних ресурсів.

Митне регулювання діяльності іноземних інвесторів в Україні

Особливий правовий статус має майно, що ввозиться в Україну як внесок у статутний фонд підприємства з іноземними інвестиціями. Так, у відповідності зі ст. 18 Закону України "Про режим іноземного інвестування" це майно звільняється від обкладання митом, крім товарів призначених для чи реалізації особистого споживання. При цьому митні органи здійснюють пропуск такого майна на основі вексельної операції. Якщо вексель не погашений протягом 30 календарних днів із дня оформлення митної декларації, векселедавець зобов'язаний внести плат> за векселем протягом п'яти календарних днів. У випадку, якщо протягом трьох років з моменту зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземною інвестицією майно, що було завезено в Україну як внесок іноземного інвестора в статутний фонд зазначеного чи підприємства на окремий баланс сторін, що здійснюють спільну інвестиційну діяльність по договорах (контрактам), відчужується, у тому числі в зв'язку з припиненням діяльності векселедавця останній сплачує ввізне мито не пізніше дня відчуження. Увізне мито не сплачується за умови вивозу іноземної інвестиції зарубіж, що засвідчується вивізною вантажною митною декларацією. У випадку установлення факту відчуження майна раніше трирічного терміну державна податкова інспекція зобов'язана повідомити об цьому відповідний митний орган, після чого останній зобов'язаний у безперечному порядку стягнути ввізне мито.

Таким чином, основними законодавчими актами, що регулюють діяльність іноземних інвесторів є Закони України " Про інвестиційну діяльність ", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про режим іноземного інвестування", "Про захист іноземних інвестицій". Однак поряд з ерерахованими вище документами існує безліч інших нормативно-правових актів, що регламентують інвестиційну діяльність. Така їхня кількість і часта зміна значно затрудняє їхнє практичне застосування, а також веде до виникнення безлічі незручностей і розбіжностей, коли положення одного джерела може трактуватися як чи заперечення протиріччя іншому джерелу, слід зазначити, що подібний недолік є загальним для всього законодавства України, що формується в умовах безупинної боротьби законодавчої і виконавчої галузей влади. У зв'язку з цим стає очевидним, чому відсутність законодавчої і політичної стабільності є одним з визначальних факторів небажання іноземних інвесторів інвестувати свої засоби в українську економіку.

2. Організація, аналіз та оцінка залучення іноземних інвестицій у тютюнову галузь України

2.1 Загальна характеристика тютюнової галузі України

У XVII сторіччі в Європі вважалося, що "трубка тютюну, викурена натще в дощовий ранок, - це швидкодіючі і єдині ліки від усіх хвороб". Зрозуміло, що для людей того часу паління тютюну не вважалося - як прийнято зараз говорити - шкідливою звичкою, а скоріше було своєрідною модою, що поширювалася по містах, збільшуючи з роками ряди курців в усьому світі. І в нинішній час тютюнова промисловість стала однією із самих прибуткових галузей в економіці, пропонуючи споживачу досить великий спектр своєї продукції. Не стоїть осторонь від цих процесів і Україна, тютюнова галузь якої останнім часом знаходиться, можна сказати, на підйомі. З приходом іноземних інвесторів даний ринок розвивається впевнено і стабільно, хоча і тут існують проблеми, що приносять головний біль чиновникам і виробникам, зокрема: як зупинити контрабанду тютюнових виробів, що робити з вилученим нелегальним товаром, як бути зі збитковими вітчизняними підприємствами іт.д. Українська тютюнова галузь номінально представлена 27 фабриками. Правда, у силу загальновідомої економічної ситуації в країні сьогодні працюють не усі фабрики, що, утім, характерно для багатьох галузей. Але тютюнова галузь особлива, адже вона найбільш інвестиційно приваблива. Настільки приваблива, що практично усі вироблені в Україні тютюнові вироби приходяться на підприємства з іноземними інвестиціями. По даним Асоціації "Укртютюн", основна частина сигарет, близько 99% загального обсягу їхнього виробництва в країні, приходиться на 10 найбільших фабрик, що входять в Асоціацію виробників тютюнових виробів "Укртютюн" (мал.2.1). Але коло виробників основної маси сигарет можна звузити до 5 підприємств . Контрольні пакети акцій цих українських фабрик належать міжнародним компаніям, відомим Світовим виробникам сигарет: British-American Tobacco (Прилуки) J.T. International (Кременчуцька тютюнова фабрика), Philip Morris (Харківська тютюнова фабрика), Reemtsma (Київська тютюнова фабрика) і Gallaher (Черкаська тютюнова фабрика), які практично монополізували ринок сигарет. По загальних підрахунках фахівців Асоціації "Укртютюн", у 2000 році більш 94,9% зроблених в Україні сигарет виготовлено саме на фабриках з іноземними інвестиціями Що ж стосується фабрик з вітчизняним капіталом, те їхня частка склала 5,1% від загального обсягу виробленої продукції в Україні (мал.2.2) [12].

Мал. 2.2 Діаграма виробництва тютюнових виробів в Україні в 2000 році

У 2001 році структура виробництва сигарет практично не змінилася -93,7% займають фабрики з іноземними інвестиціями і 6,3%, що залишилися, розділили між собою невеликі українські підприємства, як правило, які не мають іноземних інвестицій (мал.2.3). Не маючи за спиною могутніх материнських компаній і сильних брендів, їм усе важче залишатися "на плаву". І тому, саме завдяки інвестиціям міжнародних компаній збільшилась ефективність роботи тютюнових українських фабрик. Саме ці компанії забезпечують проникнення загальносвітових тенденцій на вітчизняний ринок і в результаті тютюнова промисловість показує високі темпи росту. Так : у 1996 році було зроблено 44,9 млрд. штук сигарет, у 1997 році - 54,5 млрд. штук.

Мал.2.3 Діаграма виробництва тютюнових виробів в Україні за 2001 р.

У 1998 - 59,3 млрд. штук. Правда в 1999 році обсяги виробництва сигарет в Україні скоротилися в порівнянні з 1998 долею на 8,6%. Десять українських тютюнових фабрик зробили 53,7 млрд. штук сигарет. І це при тім, що потенційна потужність всіх українських фабрик оцінюється в 100 млрд. штук у рік. У 2000 році фабрики, що входять у реорганізовану асоціацію "Укртютюн", зробили 57,9 млрд. штук, що на 7,7% більше, ніж у 1999 році. У 2001 році виробництво тютюнових виробів досягло рекордного значення - майже 70 млрд. сигарет, а точніше 68,3 млрд. штук. У порівнянні з 2000 долею обсяг виробництва збільшився на 18,6%). Причому зросло не тільки виробництво сигарет з фільтром на 18%) - але й сигарет без фільтру на 20% (додаток 2). Таке в українській тютюновій промисловості відбулося вперше. Адже в попередні роки підвищення об'ємів виробництва відбувалося завдяки збільшенню випуску сигарет з фільтром, а нарощувати обсяг виробництва сигарет без фільтру виробникам мішала контрабанда тютюнової продукції із Російської Федерації. Але в 2001 році порівняно з 2000 роком нелегальний ввіз сигарет зменшився майже вдвічі - до рівня 10 - 12% загального об'єму реалізації тютюнової продукції. Завдяки ж зменшенню обсягу контрабанди загальні адходження "тютюнового" акцизного збору збільшилися з 446 мільйонів гривень в 2000 році до 583 мільйонів гривень в 2001 році (мал.2.4).

Мал.2.4 Графік надходження в бюджет "тютюнового" акцизного збору за 1996-2001 роки

І тому можна констатувати, що в 2001 році завершився перший етап розділу ринку. Найбільші транснаціональні компанії, що прийшли в Україну, завершили технічне переозброєння своїх виробництв і освоїли випуск стратегічних марок сигарет. При цьому їхні показники значно змінилися (додаток 3). Лідером у виробництві, як і в попередні роки, залишилася Реємтсма. Двома фабриками, в які ця міжнародна компанія вклала свої інвестиції було випущено 19,81 млрд. сигарет, що на 10,6% менше ніж у 2000 році (22,15 млрд. сигарет). Алі не зважаючи на це до неї в притулок наблизилися компанії "Філіп Морріс Україна" та "В.А.Т. Україна", що випустили відповідно 19,041 млрд. та 19,014 млрд. сигарет. А компанія "J.T.I. Україна", так як і Реємтсма, зменшила об'єм виробництва на 11%. Цехами Кременчуцької фабрики було випущено трохи більше 7 мільярдів сигарет. Алі можна прогнозувати, що в 2002 році за лідерство на українському ринку будуть змагатися ЗАТ "Філіп Морріс Україна" та "Тютюнова компанія "В.А.Т. Україна". Адже вже в січні-лютому 2002 року "Реємтсма - Україна" здала свою позицію лідера та змістилася на третю позначку. Так за два місяці 2002 року тютюнові фабрики України збільшили об'єм виробництва на 24,2%, порівняно з аналогічним періодом 2001 року (додаток 3). Таке зростання відбулося завдяки українським тютюновим фабрикам з іноземними інвестиціями. Фабрики ж з вітчизняним капіталом, не маючи реальної можливості робити високоякісну фільтрову продукцію на рівні світових стандартів, могли б повоювати за ринок овальних сигарет. Але високі акцизи і практично не захищені границі з Росією і Молдавією, через які заюшив потік контрабандної продукції, не залишили їм шансу на успішний розвиток бізнесу. І саме тому вони змушені скорочувати об'єм виробництва, крім Феодосійської та Української тютюнових компаній, завдяки їм частка тютюнових фабрик без іноземних інвестицій у загальному виробництві збільшилася з 5,1% у 2001 році до 6.3% у 2002 році. Виходячи з такого перерозділу вітчизняного ринку, фахівці виділяють три групи операторів, що у відповідності зі своїм положенням відстоюють ті чи інші законодавчі зміни, здатні позначитися на функціонуванні ринку тютюнових виробів. У першу групу входять представництва міжнародних корпорацій, що роблять сигарети з фільтром, у другу -представництво компанії Reemtsma (випускають переважно сигарети без фільтра) і в третю - вітчизняні фабрики без іноземний інвестицій, що спеціалізуються на випуску овальних сигарет [28].

Частка тютюнової продукції в Україні у валовому випуску товарів і послуг складає близько 1%. Сума податкових відрахувань підприємствами галузі складає 3% доходів Зведеного бюджету, а прямі іноземні інвестиції в цей сектор економіки складають 6,5% їхнього загального обсягу (майже 260 мільйонів доларів США). По підрахунках Асоціації "Укртютюн", частка тютюнової галузі в загальному промисловому виробництві країни складає 2,5%, а в харчовій промисловості - близько 17%. Сьогодні на¹ тютюнових фабриках працює близько 6 тисяч чоловік.

2.2 Аналіз та характеристика тютюнових компаній України з іноземними інвестиціями

іноземний інвестиція менеджмент тютюновий

Чому саме тютюнова промисловість України стала настільки привабливою для закордонних інвестицій? А саме тому, що в країнах Заходу для них наступили зараз важкі часи. Ширяться дії по боротьбі з палінням, наростають всілякі обмеження і заборони, уряди жадають від тютюнових корпорацій усе більше і більше внесків "на боротьбу зі шкідливими наслідками". Наприклад, виробники сигарет у США в найближчі 25 років повинні виплатити в бюджет понад 350 мільярдів доларів, а торік по конгресі ходили навіть проекти про збільшення цієї контрибуції до 600 мільярдів. А законодавчі бар'єри в Україні, порівняно з закордонними незначні. Так що не дивно, що на тютюновому ринку України присутні всі чотири гіганти: Реємтсма, володіє тютюновою фабрикою в Києві, ВАТ придбав виробництво в Прилуках, "Філіп Морріс" - у Харкові, "JT Інтернешнл" - у Кременчуці, а Gallaher Group в Черкасах.

ЗАТ "Реємтсма - Україна"

Реємтсма з'явилася в Україні вкінці 1993 році, створивши СП із Київською та Черкаською тютюновими фабриками. Майже відразу ж з'явилася і проблема створення нових потужностей, особливо на Київській тютюновій фабриці, що була побудована в 60-х роках ще минулого, XIX сторіччя. Розширити виробництво чи установити нове обладнання (причому не припиняючи випуску) там неможливо, до того ж і розтащована фабрика майже в центрі міста, що не дуже прийнятно з екологічної точки зору. Кожної години підшукувалися варіанти, останнім з який став об'єкт незакінченого будівництва заводу залізобетонних виробів на окружній дорозі. Договір про будівництво нової фабрики був підписаний 3 вересня 1996 року й у листопаді того ж року почалося будівництво. Перша лінія на новому підприємстві була запущена першого липня 1998 року. Фабрика була побудована в розрахунковий термін -18 місяців.

Розрахункова потужність "Реємтсма - Україна" на двох фабриках складала в 2000 році більше 38 відсотків українського ринку. У 2001 році компанія "Реємтсма - Україна" знизила темпи виробництва до 28,5%, що, в тім, не перешкодило їй одержати задовільні фінансові результати і зберегти лідерство на ринку України. З 68,3 мільярдів штук, зроблених у країні, 19,8 мільярди штук сигарет вийшли з цехів фабрик німецької тютюнової компанії Реємтсма.

Зниження виробництва сигарет компанією можна пояснити тим, що "Реємтсма - Україна" є найбільшим в Україні виробником сигарет без фільтру, а як відомо, саме цей сегмент ринку постраждав через експансію дешевої російської продукції. У результаті, не витримавши цінової конкуренції з контрабандою, підприємства "Реємтсма - Україна" змушені були в минулому році зменшити виробництво овальних сигарет на 31% - до 6,9 мільярдів штук.

У той же час відкриття фабрики Реемтсма у Волгограді (Росія) змусило українську компанію відмовитися від експорту сигарет у Росію, що також привело до деякого скорочення виробництва.

Після того як в 1998 році компанія побудувала велику фабрику в Києві, інвестувавши ЗО млн. доларів США (159 млн.грн.). потужності Черкаської тютюнової фабрики, в яку Реємтсма вклала близько 45 мільйонів доларів США, стали нерентабельними, так як виробнича площадка в Києві дозволяє при необхідності збільшити виробництво сигарет. І тому в кінці 2001 року Черкаська тютюнова фабрика була продана британській тютюновій компанії Gallaher Group [15]. Але може статися й таке, що тютюнова компанія Реємтсма перестане існувати взагалі, так як британська компанія Imperial Tobacco розпочала переговори з німецьким холдінгом Tchibo (якому належить Реємтсма) про купівлю Reemtsma Cigarettenfabriken. У випадку вдалого придбання в Imperial з'явиться можливість вийти на ринки Східної Європи, де Ремства реалізує 75% своєї продукції. Нова компанія стане четвертою по величині в списку найбільших тютюнових корпорацій серед Philip Morris, British-American Tobacco та Japan Tobacco International. І тому можна сказати, що Реємтсму з'їли конкуренти. Загалом, із дня появи на українському ринку, Реемтсма інвестувала в тютюнову промисловість України близько 102 мільйонів доларів США (543 млн.грн.), а рівень окупності інвестицій, на час аналізу складав 17%.

З AT "Філіп Морріс Україна". Група компаній Philip Morris Companies Inc., у яку входять Kraft Foods Inc., Miller Brewing Company, Philip Morris International Inc., Philip Morris Incorporated (PM USA) і Philip Morris Capital Corporation, - найбільший у світі виробник фасованих споживчих товарів. У 200 країнах на підприємствах Philip Morris працює більш 130 тисяч чоловік. Компанія Philip Morris займає перше місце у світі по виробництву і реалізації сигарет.

В Україну компанія прийшла в 1993 році, а вже в 1994 році створила спільне підприємство з Харківською тютюновою фабрикою, в яку Філіп Морріс спочатку вклала 47 мільйонів доларів США, при рівні дохідності від цієї інвестиційної діяльності 12,8%. Діяльність компанії "Філіп Морріс Україна" в Україні проходить успішно, постійно нарощуються щорічно обсяги виробництва, якщо не вважати прикрого збою в після критичному 1999 році,: 1996 р. - 3,6 мільярдів сигарет, 1997 р. - 7,8 мільярдів, 1998 р. - 10,6 мільярдів, 1999 р. - 9,4 мільярдів, 2000 р. - 14,1 мільярдів, 2001 р. - 19,04 мільярдів штук сигарет (рекордний показник виробництва (додаток 2). Таким чином, фабрика по обсягах виробництва вийшла на перше місце в Україні (кожна з двох фабрик "Реемтсма" окремо випустила менше, хоча в сумі - більше). Такий ріст був досягнутий за рахунок збільшення виробничих потужностей фабрики на 30%. Одночасно на 17% збільшився штат компанії, в якій зараз працює більше 1000 працівників.

Не змінюючи своєї тактики на українському ринку, компанія високими темпами розвиває виробництво сигарет з фільтром, збільшивши торік їх у 1,7 рази - до 18,14 мільярдів штук. У той же час випуск овальних сигарет скоротився вдвічі - з 1,8 мільярдів до 0,9 мільярдів штук.

Одним із самих серйозних рішень менеджерів компанії за останній рік стало рішення почати виробництво сигарет Marlboro Л Marlboro Lights на території України. Одночасно був припинений імпорт цих сигарет в Україну, який у 2001 році складав 880 мільйонів штук. Тепер із усієї продукції компанії легально в нашу країну ввозяться тільки сигарети класу преміум - Parliament. Важливим етапом у розвитку компанії в 2001 році стало значне розширення мережі дистрибуції. З двох до семи виросла кількість оптових складів, що дозволило збільшити обсяги реалізації продукції в Україні.

Скорочуючи імпорт, компанія розвиває експортний потенціал. Торік сигарети з Харкова відправлялися в Білорусію й Узбекистан, при цьому частка експорту досягла 5% загального виробництва [28].

Але компанія ЗАТ "Філіп Морріс Україна" навряд чи досягла такого росту без модернізації фабрики. І тому на переоснащення та модернізацію виробництва було інвестовано ще 20 мільйонів доларів США (10 млн. - в 2000 році та 10 млн. - в 2001 році), збільшивши об'єм інвестицій до 67 мільйонів доларів (355 млн. грн.) У рамках технічного переозброєння було встановлене додаткове обладнання по виробництву та упакуванню сигарет. Тепер потужності підприємства збільшилися з 14 до20 мільярдів сигарет в рік [14].

Але успішний розвиток бізнесу в Україні ставить ЗАТ "Філіп Морріс Україна" перед необхідністю розширення виробничих потужностей, що практично неможливо на старенькій фабриці. Тому наприкінці минулого року був розморожений проект "Green Field", що розглядає доцільність будівництва в Україні нової більш могутньої фабрики. Це залучить додаткові іноземні інвестиції в тютюнову галузь України.

ЗАТ "Філіп Морріс Україна" є найбільшим платником податків в Харківській області. У 2001 році держбюджет було виплачено 600 мільйонів гривень, що на 22% більше ніж за минулий рік, а прибуток компанії досяг 879 мільйонів гривень (таб.2.1).

Таблиця 2.1

Дані діяльності ЗАТ "Філіп Морріс Україна"

Тепер компанії ЗАТ "Філіп Морріс Україна" належить 99,9% акцій Харківської тютюнової фабрики.

ЗАТ "Тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки"

Після злиття British American Tobacco з Rothmans International на світовому ринку з'явилася друга по величині компанія з обсягом виробництва більш 900 мільярдів сигарет у рік. Таким чином, частка об'єднаної British American Tobacco склала 16% світового виробництва сигарет. Сьогодні компанія проводить торгові операції в 180 країнах, маючи виробництво в 68 країнах світу, у тому числі й в Україні.

З усіх присутніх на українському ринку тютюнових компаній найперша з'явилася в Україні British-American Tobacco, яка у березні 1993 року створила СП із Прилуцькою тютюновою фабрикою, викупивши 75% акцій та вклала при цьому близько 28 мільйонів доларів США інвестицій(148 млн.грн.). У 2001 році AT "В.А.Т-Прилуки" було перейменовано в ЗАТ "Тютюнова компанія "В.А.Т.-Прилуки"

У 2000 році компанії ЗАТ "Тютюнова компанія "В.А.Т.-Прилуки" вдалося переломити негативні тенденції у своєму розвитку і збільшити випуск продукції в порівнянні з 1999 роком на 70%, довівши його до 10,8 мільярдів штук сигарет, а 2001 році на Прилуцькій тютюновій фабриці було вироблено вже 19,014 мільярдів сигарет, що на 76% більше ніж у 2000 році. Таким чином, компанія вийшла на найбільший рівень виробництва за останні шість років (1996 р. - 10,2 млрд. шт., 1997 p. - 10 млрд., 1998 - 8,5 млрд. шт., 1999 р. - 6,4 млрд. шт., 2000 р. - 10,8 млрд.шт., 2001 р. - 19,014 млрд.шт.) [13]. Збільшення ж об'єму виробництва відбулося завдяки правильно вибраній комерційній стратегії розвитку, однією із складових якої є оперативне реагування на потреби ринку. Так у 2000 році був освоєний випуск стратегічної марки сигарет "Прилуки особливі та "Прилуки особливі легкі", а в минулому році "Прилуки особливі м'ятні" та міжнародної марки сигарет Lucky Strike, що принесла компанії великий успіх. Важливою відмінною рисою минулого року в компанії ЗАТ "Тютюнова компанія "В.А.Т.-Прилуки" вважають якісне поліпшення асортименту продукції. На сьогоднішній день частка сигарет з фільтром, вироблених на Прилуцькій тютюновій фабриці, досягла 85%. При цьому виробництво таких сигарет без фільтра, як "Прилуки" і "Прима" за рік скоротилося, відповідно, у 2,5 і 6 разів. Крім того, збільшення об'ємів реалізації сигарет на "В.А.Т.-Прилуки" відбулося завдяки високій якості продукції у всіх цінових сегментах. Переорієнтація виробництва на більш якісну продукцію зажадала істотної модернізації підприємства. Саме це дозволило залучити 19 мільйонів доларів США додаткових інвестицій. У 2000 році компанія збудувала новий тютюновий цех і до серпня минулого року він був оснащений новим обладнанням. Звісно, завдяки збільшенню реалізації продукції збільшилися і прибутки компанії. У 2001 році прибуток компанії становив близько 660 мільйонів гривень, що на 33,6% більше ніж за попередній рік (таб.2.3), а в держбюджет було перераховано біля 375 мільйонів гривень податків та зборів різних рівнів.

Таблиця 2.2

Дані діяльності ЗАТ "Тютюнова компанія "В.А.Т.-Прилуки"

Альтернативна ж вартість комерційної стратегії вкладання інвестицій транснаціональною корпорацією British-American Tobacco в Прилуцьку тютюнову фабрику знаходиться на рівні 15%.

Слід зазначити, що в минулому, як і в позаминулому, році ЗАТ "Тютюнова компанія "В.А.Т.-Прилуки" цілком зосередилася на українському ринку, відмовивши від експорту.

І тому з усього вище зазначеного можна зробити висновок, що British American Tobacco налаштована на серйозну роботу в Україні і саме завдяки цьому можуть бути залучені додаткові іноземні інвестиції цю галузь. Але це може лише за умови сприятливого інвестиційного клімату, який, нажаль, можна назвати ще досить незадовільним.

ЗАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна"

У 1999 році компанія R. J. Reynolds International (RJRI) була куплена тютюновою корпорацією Japan Tobacco Inc. У результаті угоди з'явилася третя у світі по величині тютюнова компанія, що працює в 170 країнах світу - Japan Tobacco International. Частка об'єднаної компанії у світовому виробництві тютюнової продукції складає 8%.

В Україні діяльність компанії почалася в 1993 році, коли компанія RJRI створила спільні підприємства з двома українськими тютюновими фабриками: зі Львівською та Кременчуцькою тютюновими фабриками та вклала 26 мільйонів доларів СІЛА прямих інвестицій. Бажана норма рентабельності інвестицій була встановлена на рівні 14,2%. Але спільне підприємство зі Львівською тютюновою фабрикою існувало недовго [15].

Власники американської тютюнової компанії "R.J. Reynolds Tobacco" (тепер "J.T. International") вирішили перевести всі потужності Львівської тютюнової фабрики (у Винниках) у Кременчук. Тому Львівська філія компанії була ліквідована. Таке рішення зовсім не значило, що одна із самих великих світових тютюнових компаній планувала залишити Україну. Мова йшла всього лише про об'єднання двох виробничих одиниць в одну. Основою для цього стало прагнення "оптимізувати і консолідувати виробництво в умовах ринку". Цьому рішенню передували дослідження фахівців компанії виробничого потенціалу львівської фабрики.

Улітку 1998 року компанія "R.J. Reynolds Tobacco Lviv" погодилася передати дві лінії по виробництву сигарет, що були встановлені у Львові, на заводи в Росії і Кременчуці. Після цього на Львівській фабриці залишалося 10 таких ліній. Саме їх і встановили тепер на Кременчуцькій тютюновій фабриці, контрольним пакетом акцій (92%), якою володіє та ж "JT International". Попередньо ж представники компанії повідомляли про наміри вузько спеціалізувати своє виробництво в Україні - запустити у Львові потужності тільки для виробництва сигарет без фільтра, а в Кременчуці робити тільки сигарети з фільтром. Але львівської промисловості дісталося від "JTI" ще менше - нічого.

Хоча, звичайно, керівництво області не відпускало просто так компанію, що щорічно виплачувала в місцевий бюджет кругленьку суму (тільки в листопаді 1998 року тютюнова фабрика заплатила 1, 3 мільйони податків). До речі, з цим зв'язані деякі пікантні деталі. На засіданні консультативної ради з питань іноземних інвестицій у Львівській облдержадміністрації, представники обласної ДПА заявили, що тютюновий концерн "R.J. Reynolds Tobacco Lviv" здійснив незаконну бартерну операцію. Унаслідок цього держбюджет недоодержав більш 800 тисяч гривень. Коли до компанії застосували відповідні санкції, її власники заявили про згортання виробництва. Унаслідок цього дві виробничих лінії були передані зі львівського підприємства в інші - у Кременчук і Росію. Чи зв'язано це з закриттям Винниковської тютюнової фабрики -сказати не можна. Це рішення викликане суворою бізнес-необхідністю забезпечити ефективність і конкурентноздатність діяльності компанії. Для цього керівники консолідують виробництво в Кременчуці, де фабрика найкраще адаптована до подальшого розвитку і вимагає набагато менше витрат. Це є частиною міжнародної програми відновлення й омолоджування діяльності компанії. Так само була закрита фабрика у Фінляндії. Подібні процеси відбуваються в інших країнах, де працює "J. T. International".

"J.T. International Ukraine" у 2000 році зміцнила своє положення на українському ринку. Прихід такого могутнього інвестора як Japan Tobacco Inc. Дозволив залучити на розвиток тютюнової промисловості в Україні 16 мільйонів доларів США додаткових інвестицій. А в 2001 році "J.T. International Ukraine" інвестувала ще 5 мільйонів доларів та завершила процес модернізації підприємства в Кременчуці. Вкладаючи кошти на розвиток виробництва, компанія слідує вибраній концепції високої якості продукції. Так у вересні минулого року на Кременчуцькій тютюновій фабриці була введена нова комп'ютерна система контролю якості виробництва. Також на цій же фабриці був відкритий новий цех, в якому в 2001 році було встановлено 12 виробничих ліній по виготовленню сигарет вищого міжнародного стандарту та 2 лінії по виробництву фільтрів. Літом 2001 року компанія почала виробництво сигарет нового типу "надлегкі", першими з яких стала марка Monte Carlo Super Lights.

Завдяки зусиллям, які J.T. International Ukraine спрямовує на постійну модернізацію виробничих потужностей та підвищення якості продукції, компанія має можливість виробляти не тільки національні марки сигарет, а й міжнародні, так, як Winston, Camel та Mild Seven. Усі ж випускаючі компанією тютюнові вироби мають однаковий стандарт якості, незалежно від того, в якому городі якої країни світу розміщене підприємство.

У 2001 році Кременчуцька тютюнова фабрика корпорації JTI знизила виробництво сигарет на 10,6%, чи на 843 млн. сигарет, до 7495 млн. сигарет. Зниження виробництва відбулося через помітне падіння експорту і зменшення випуску сигарет без фільтра. За даними JTI Україна, у 2001 році фабрика експортувала 2,1 млрд. сигарет, що на 33,8%, чи на 1 млрд. сигарет менше, ніж у 2000 році. Але не зважаючи на це прибуток компанії збільшився майже в 2,5 рази (таб.2.4) [28]. Це пов'язано з тим, що об'єм продаж ведучих марок сигарет J.T. International Ukraine в минулому році порівняно з 2000 роком зріс: More - на 49%, Monte Carlo -на 58%, Camel - на 167%, Winston - на267%.

У 2002 році Кременчуцька тютюнова фабрика корпорації JTI має намір збільшити присутність на внутрішньому ринку за рахунок росту продаж продукції в середньому та вищому ціновому сегментах.

ЗАТ "Лігетт Дукат Україна"

У кінці 2001 року британська компанія Gallaher Group купила в компанії Реємтсма Черкаську тютюнову фабрику та заснувала дочірню компанію "Лігетт Дукат Україна". Сума цієї угоди складає 70 мільйонів доларів США (370 мільйонів гривень).

Стимулом для купівлі фабрики в Україні стало скорочення долі на місцевому ринку Ligget-Dukat. Вона скоротилася з 2,2% до 1,8%. У той же час виробництво в Україні добре вписується в концепцію розвитку британської компанії. У листопаді цього ж року Gallaher закінчила укладання угоди по придбанню компанії Austrian Tabak, а ще раніше британська компанія купила тютюнову фабрику Ligget-Dukat в Москві та наладила виробництво сигарет в Казахстані. Саме завдяки успішному розвитку за кордоном прибуток Gallaher зріс на 11,5% - до 245 мільйонів доларів США [15].

З появою ж британської компанії на українському ринку прямі іноземні інвестиції в тютюнову галузь збільшилися. Адже вже, на початку 2002 року, цією компанією на модернізацію фабрики в Черкасах було вкладено 5 мільйонів доларів США (27 мільйонів гривень) інвестицій. Завдяки цим інвестиціям на фабриці був введений в експлуатацію новий комплекс по виробництву сигарет. На щойно встановленій лінії можна виробляти до 600 тисяч штук сигарет на годину, тобто близько 3,5 мільярдів на рік [28]. Також закінчується модернізація системи контролю якості продукції. Виробництво планується запустити в кінці червня поточного року та за шість місяців виробити в цехах Черкаської тютюнової фабрики близько 7 мільярдів штук сигарет та одержати прибуток до ПО мільйонів гривень. У довгострокових планах же планується нарощувати прибуток до 15,03% кожного року. Рівень дохідності від інвестування Черкаської тютюнової фабрики компанія Gallaher Group планує одержувати на рівні 11% [14]. Але це лише тільки прогнози, а реальності все може бути по іншому, адже поява британської компанії на українському ринку сигарет - це поява нового конкурента для вже присутніх тютюнових компаній, і навряд чи жодна з них поступиться своїм місцем.

З усього вище зазначеного можна зробити висновок, що інвестиційна діяльність, присутніх в Україні міжнародних тютюнових компаній проходить в цілому досить ефективно, але зміст будь-якого інвестиційного проекту складається в з'ясуванні відповіді на дуже важливе питання: чи виправдають майбутні вигоди сьогоднішні витрати? Саме тому теорія інвестиційного аналізу передбачає використання визначеної системи аналітичних методів і показників, що у сукупності дозволять прийти до досить надійного й об'єктивного висновку.

2.3 Оцінка привабливості іноземних інвестицій у тютюнову промисловість України (з допомогою Microsoft Excel)

Для оцінки привабливості інвестицій найбільше часто застосовуються три основних методи:

метод визначення чистої поточний вартості;

метод розрахунку рентабельності інвестицій;

метод розрахунку періоду окупності інвестицій.

Перш ніж почати оцінку привабливості інвестицій у тютюнову галузь України, необхідно обмовити одну умовність, що усі витрати і всі результати, з якими будуть зв'язані аналізовані інвестиційні проекти, носять грошовий характер. Приступимо тепер до оцінки інвестицій.

2.3.1. Метод визначення чистої поточний вартості

Чиста поточна вартість - різниця між сумою грошових надходжень (грошових потоків, припливів), дисконтованих до поточного їхній вартості і сумою дисконтованих поточних вартостей усіх витрат (грошових потоків, відтоків), необхідних для реалізації інвестиційного проекту. Визначається чиста поточна вартість по формулі:

де: NPV - чиста поточна вартість;

CFt - надходження грошових потоків наприкінці періоду t;

Іо - початкові інвестиції

k - рівень дохідності.

По даній формулі ведеться розрахунок інвестиційного проекту, що припускає «разові витрати - тривала віддача», у нашій ситуації проект припускає «тривалі витрати - тривалу віддачу», тобто Більш звичну для України ситуацію, коли інвестиції здійснюються не одноразово, а вроздріб -протягом декількох років чи місяців. У цьому випадки формула приймає трохи інший вид:

де: It - інвестиційні витрати в році t.

Але перш ніж приступити до розрахунку чистої поточної вартості, розрахуємо надходження грошових коштів, що визначається по формулі:

де: Ilpt - прибуток в році t;

Для полегшення ж всіх розрахунків складемо таблицю, яка містить вихідні та розрахункові дані (розрахунки ведуться з допомогою автоматизованої програми Microsoft Excel ).

Тепер на основі цієї таблиці не важко буде розрахувати чисту поточну вартість для всіх тютюнових компаній

Але так як Gallaher Group вклала свої інвестиції в Черкаську тютюнову фабрику на початку 2002 року, і в майбутньому планує і до 2007 року не вкладати значні інвестиції, то розрахунок чистої поточної вартості у випадку "разові витрати - тривала віддача" буде вестися по формулі 2.1 і складе:

NPV = 844 - 398 = 446 (млн. грн.)

У приведених вище розрахунках чистої поточної вартості тютюнових компаній видно, що чиста поточна вартість для всіх компаній має позитивне значення, а це означає, що в результаті реалізації таких проектів цінність компаній зросте і, отже, інвестування піде їм на користь, тобто інвестиції можна вважати прийнятними.

Але оцінка привабливості інвестицій методом визначення чистої поточний вартості дає відповідь лише на питання, чи сприяє аналізований варіант інвестування росту цінності тютюнових чи компаній багатства інвестора взагалі, але не як не говорить про відносну мерю такого росту. А ця міра завжди має велике значення для будь-якого інвестора. Для заповнення такого пробілу використовується інший показник - метод розрахунку рентабельності інвестицій.

2.3.2 Метод розрахунку рентабельності інвестицій

Рентабельність інвестицій - це показник, що дозволяє визначити, якою мірою зростає цінність компанії (багатство інвестора) у розрахунку на гривню інвестицій. Розрахунок цього показника рентабельності в ситуації «тривалі витрати - тривала віддача» ведеться по формулі:

де: PI - рентабельність інвестицій; It - інвестиції в році t.

За допомогою таблиці 2.5 розрахуємо рентабельність інвестицій міжнародних транснаціональних корпорацій в тютюнову галузь України:

Розрахунок же рентабельності інвестицій для Gallaher будемо вести аналогічно розрахунку чистої поточної вартості по формулі:

Так як в нашій ситуації NPV позитивна для всіх компаній, то і РІ буде більше одиниці. Таким чином, з розрахунку видно, що для всіх тютюнових компаній інвестиції прийнятні.

Для повної оцінки привабливості інвестицій у тютюнову галузь України проведемо останній розрахунок: розрахунок періоду окупності інвестицій.

2.3.3 Метод розрахунку періоду окупності інвестицій

Розрахунок періоду окупності інвестицій полягає у визначенні того терміну, що необхідний для відшкодування суми початкових інвестицій. Формула розрахунку періоду окупності має вид:

де: РР - період окупності;

Іо - початкові інвестиції;

CFt - річна сума грошових надходжень від реалізації інвестиційного проекту.

Варто звернути увагу на індекс знаменнику CFt. Він говорить про можливість двоякого підходу до визначення величини CFt. Перший підхід можливий у тій ситуації, коли величини грошових надходжень приблизно рівні по роках. Але в нашому випадки грошові надходження неоднакові і розрахунки періоду окупності інвестицій у тютюнову промисловість доцільно вести по другому підході, що припускає грошові надходження наростаючим підсумком, тобто як кумулятивної величини. Для розрахунку потрібно знайти:

кумулятивну суму грошових надходжень за ціле число періодів, при якому така сума виявляється найбільш близької до величини інвестицій, але менше цієї величини;

частину суми інвестицій, що залишилася непокритої грошовими надходженнями;

потім поділити непокритий залишок суми інвестицій на величину грошових надходжень у наступному цілому періоді. Отриманий результат сумується з попередніми цілими періодами.

Зробимо розрахунок окупності інвестицій для компаній Філіп Морріс, В.А.Т., J.T.I., Реємтсма та Gallaher.

ЗАТ "Філіп Морріс Україна" Період окупності інвестицій компанії Філіп Морріс у Харківську тютюнову фабрику буде близько 5 років та 2 місяців, тому що за 5 років (1994 -1998 pp.) сума надходжень грошових коштів становить 288 мільйонів гривень, тобто (-217 + 45 + 65 +135+260), а так як загальна сума інвестицій складає 355 мільйонів гривень, то непокрита сума інвестицій буде складати 67 мільйонів гривень (355 - 288), а для покриття цієї суми необхідно 0,14 року, тому що сума надходжень грошових коштів в 1999 році дорівнює близько 415 мільйонів гривень (67/415). А 0,14 року - це майже 2 місяці.

Аналогічно розрахуємо період окупності інвестицій у тютюнову промисловість компаній British-American Tobacco, Japan Tobacco International, Reemtsma Cigarettenfabriken та Gallaher і відповідно одержимо: 4,6 років (4 роки та 7 місяців), 5,16 років (5 років та 2 місяці), 6,4 років (6 років та 5 місяців) та 3,42 роки (3 роки та 5 місяців). Але метод розрахунку окупності інвестицій має один недолік, а саме різниця цінностей грошей в різних періодах. І тому для розрахунку періоду окупності інвестицій в реальній їх цінності введемо розрахунок на основі кумулятивної суми надходжень з урахуванням коефіцієнту дисконтування. Такий розрахунок ведеться аналогічно описаним вище процедурам. Розрахунок дисконтованих надходжень грошових коштів наростаючим підсумком проведемо з допомогою програми Microsoft Excel.

Звідси можна розрахувати, що період окупності інвестицій в реальній цінності складе:

Проаналізуємо тепер отримані результати, щоб зробити остаточний висновок. Для полегшення аналізу зведемо всі розрахункові дані в таблицю.

Таблиця 2.3

Дані для аналізу привабливості інвестицій

З таблиці видно, що два перші показники (чиста поточна вартість та рентабельність інвестицій) підводять до одного і того ж висновку про приємність інвестицій міжнародних тютюнових компаній в тютюнову галузь України .

Дійсно чиста поточна вартість для тютюнових компаній Філіп Морріс Україна, В.А.Т.-Прилуки, Джей Ті Інтернешнл Україна, Реємтсма - Україна, Лігетт Дукат Україна позитивна і відповідно складає: 272,06 мільйонів гривень, 455,92 мільйонів гривень, 194,54 мільйонів гривень, 168,9 мільйонів гривень та 446 мільйонів гривень. Саме на ці суми в сучасному грошовому вираженні їхня цінність зросла завдяки тому, що приток грошових коштів був більшим, ніж витрати на інвестиційні проекти компаній. Більше одиниці для даних інвестиційних проектів є і рівень рентабельності інвестицій, що свідчить про прибутковість від вкладання інвестицій. Тобто, на 1 гривню інвестицій в тютюнові українські фабрики Філіп Морріс, В.А.Т., Джей Ті Інтернешнл, Реємтсма та Gallaher Group отримають відповідно по 2,03 гривні, 3,89 гривні, 2,20 гривні, 1,42 та 2,12 гривні дисконтованих грошових надходжень, або -якщо це виразити по іншому - на кожну гривню інвестицій приходиться 1,03, 2,89, 1,20, 0,42 та 1,12 гривні чистої поточної вартості грошових надходжень. Для Реємтсми цей показник не дуже високий порівняно з іншими компаніями, а це значить, що стійкість позитивної оцінки не особливо висока. Неважко зрозуміти, що для Gallaher Group інвестиції перестануть бути привабливими лише в тому випадку, якщо вигоди стануть меншими більш ніж в 2,12 рази.

Звертаючи увагу на показник періоду окупності інвестицій, то можна побачити, вкладені кошти до Філіп Морріс, В.А.Т., Джей Ті Інтернешнл та Реємтсми повернуться в повному розмірі відповідно через 5 років та 2 місяці, 4 роки та 7 місяців, 5 років та 2 місяці, 6 років та 5 місяців. Інвестиції ж британської тютюнової компанії Gallaher Group окупляться через 3 роки та 5 місяців, тобто приблизно в середині 2005 року.

Якщо ж звернутися до аналізу періоду окупності інвестицій з врахуванням ставки дисконтування, то можна побачити за який строк інвестори повернули чи повернуть вкладені кошти в їхній реальній цінності, то буде видно, що період окупності зміниться, так для Філіп Морріс цей строк збільшиться приблизно до 6 років та двох місяців, для В.А.Т. - до 6 років та 2,5 місяців, для Джей Ті Інтернешнл - до 7 років та 9 місяців, для Gallaher Group цей період становить близько 4 років та 1 місяця, тобто початок 2006 року, а так як строк дії інвестиційного проекту цієї компанії 6 років, то інвестиції можна вважати прийнятними. І найгірший показник періоду окупності у Реємтсми - близько 8 років та 10 місяців (майже 9 років). Це свідчить про те, що інвестиції тютюнової компанії окупилися в кінці 2001 року, а то й на початку поточного 2002 року. Саме може ще й за цього, Реємтсма змушена була продати Черкаську тютюнову фабрику британській компанії Gallaher Group, щоб хоч якось поліпшити своє становище.

Слід зазначити, що всі показники для тютюнових компаній Філіп Морріс, В.А.Т., Джей Ті Інтернешнл та Реємтсми - це фактичні результати, а для Gallaher Group - це лише очікувані результати діяльності, реальні дані ж можуть значно відрізнятися.

Отже, з усього вище зазначеного можна зробити висновок, що найпривабливішими є інвестиції американської тютюнової компанії British-American Tobacco. Але прийняття інвестиційного рішення - це не дуже легка справа. Так ті чи інші показники можуть заставити менеджерів приймати зовсім протилежні рішення. І тому кінцевий висновок, інвестувати чи ні, може бути прийнятий тільки на основі більш глибокого аналізу вивчення ризиковості інвестицій та других факторів, включаючи й ті, що не піддаються кількісній оцінці і можуть бути враховані лише за допомогою експертного аналізу. Це і присутність конкурентів в галузі та забезпечення виживання на ринку, це і інвестиційний клімат в країні, куди вкладаються інвестиції.

3. Проблеми залучення іноземних інвестицій у тютюнову промисловість України та їх вирішення

Не дивлячись на бурхливий розвиток тютюнової галузі в Україні, з кожним роком стає усе сутужніше переконувати закордонних партнерів вкладати свої інвестиції в цю галузь через ряд причин.

Однієї з найважливіших причин є проблема контрабанди тютюнових виробів з Росії (обсяг нелегального ввозу складає близько 10 мільярдів штук сигарет, тобто 10-12% всього українського ринку сигарет) [28].

Для протистояння контрабанді використовуються різні адміністративні міри: це і залучення до адміністративної та кримінальної відповідальності за не законний ввіз тютюнової продукції на територію України, і був прийнятий Закон, направлений на знищення конфіскованої продукції. За реалізацію ж незаконно ввезеної* тютюнової продукції передбачена адміністративна відповідальність в виді штрафу в розмірі від 20 до 100 неоподаткованих мінімумів, тощо. Але на мою думку одними адміністративними мірами проблему контрабанди не здолати ніколи. З контрабандою потрібно боротися економічними заходами, тобто як тільки нелегально ввозити сигарети стане не вигідно, ніхто цим займатися не буде. І тому дуже важливу роль при боротьбі з контрабандною продукцією грає ставка акцизного збору з тютюнових виробів.

В даний час ставка акцизного збору в Україні на сигарети з фільтром складає 10 гривень за 1000 штук сигарет, а на сигарети без фільтру ця ставка складала 7 гривень за 1000 штук. У лютому 2001 року ця ставка була знижена до 5 гривень і рівень контрабанди зменшився майже вдвічі [14], порівняно з 2000 роком (2000 рік - близько 22 - 25 мільярдів сигарет, 2001 рік - біля 10-12 мільярдів сигарет). Але зниження ставки акцизного збору до 5 гривень - це лише перший крок, який потрібно було зробити владі для боротьби з контрабандою ще раніше. А перший, тому що 5 гривень - це "недостатній" рівень. Адже основною причиною нелегального ввозу сигарет з Росії є те, що ставка акцизного збору на тютюнові вироби в Україні набагато вища ніж у Російській Федерації [15]. Це добре видно в нижче наведеній таблиці (таб.3.1).

Таблиця 3.1

Порівняльна таблиця ставок акцизного збору на тютюнову продукцію в Україні та Російській Федерації

Із таблиці 3.1 видно, що рівень зниження ставок акцизного збору недостатній, щоб вирішити цю проблему, тобто для того, щоб ефективно боротися з нелегальним ринком, потрібно фактично зняти весь акцизний збір, а на це не піде ні одна держава. Тому наступний крок логічно було б зробити обом країнам одночасно, на урядовому чи парламентському рівні. Буде це підвищення акцизного збору чи зниження неважливо, головне, щоб ці дії були згоджені і ставка акцизу була єдиною. Але це ще не все. Причина насправді не тільки в акцизах. На залучення інвестицій у галузь впливає також не стабільність законодавчої бази. Справді, закони, постанови, укази, проекти, що регулюють тютюнову галузь, сипляться як з казкового рога достатку. Суперечать вони часом не тільки вже діючим українським і міжнародним правовим нормам, але й елементарному здоровому глузду. Так, дійсно, якщо проблема ввозу нелегальних сигарет мучить в основному Реємтсму - виробника овальних сигарет, то інших представників українського ринку тютюнових виробів мучить не менш страшна погроза - примусове використання українського тютюну у виробництві сигарет різних марок. 18 січня минулого року Верховна Рада прийняла Закон "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 р." [7], відповідно до якого встановлюється з 2001 року для підприємств - виробників тютюнової продукції - порядок обов'язкового використання вітчизняної тютюнової сировини, а вже в червні 2001 року Кабінетом Міністрів України для виконання цього Закону видав постанову "Про встановлення показників кількісного вмісту ферментованого тютюну" [7], в якій для підприємств - виробників тютюнової продукції було встановлено кількісний вміст в суміші українського ферментованого тютюну: на 2001 рік - не менше 3%, на 2002 рік - не менше 6%, на 2003 рік - не менше 8%, на 2004 рік не менше 10%. На мою думку, якщо дане положення із Закону не буде скасований, то інвестиційної привабливості в галузі різко зменшиться, тому що міжнародні корпорації мають розроблену рецептуру сигарет, у яку низькоякісна і дорога українська сировина ніяк не вписується. Навіть не всім вітчизняним фабрикам, що роблять овальні сигарети, підходить вітчизняна сировина, але в них проблема не стільки з низькою якістю, скільки з ціною на наш табачок, що часом не відповідає його якості. Але і на цьому безглуздість у Законі не закінчується. За даними фахівців Асоціації "Укртютюн", Україні для впровадження даного Закону в життя ще необхідно виростити стільки тютюну, щоб забезпечити всім працюючим підприємствам участь у програмі стимулювання сільського господарства. У середньому для потреб вітчизняної тютюнової промисловості завозиться близько 40 тисяч тон тютюнової сировини, в а Україні вирощують лише тільки біля однієї тисячі тон на рік. Ще одним сюрпризом для виробників сигарет в Україні стало прийняття Закону України "Про збір на обов'язкове державне страхування". З однієї сторони цей Закон відмінив пенсійний збір з експорту сигарет, що, без сумніву зробило їх конкурентоспроможними на зовнішньому ринку, але з другої - 5% збір від вартості реалізованих тютюнових виробів, що відраховувався в Пенсійний фонд, був замінений щомісячними платежами, які сплачуються як і акцизний збір - з однієї тисячі сигарет, не залежно від їхньої вартості: 1,5 гривні за сигарети без фільтру та 2,5 гривні за сигарети з фільтром [8]. І якщо цей Закон не буде скасований, то рівень контрабанди тютюнової продукції знову різко збільшиться, тому що фактично встановлення таких платежів можна порівняти з підвищенням ставки акцизного збору на сигарети з фільтром до 12,5 гривень за одну тисячу і на сигарети без фільтру - до 6,5 гривень.. А це може підвищити ціни на сигарети в середньому на 5 - 6%, що також має великий вплив на залучення іноземних інвестицій в тютюнову галузь.