Розробка комплексної програми ЗЕД для Херсонщини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретичний базис та аналіз сучасного стану менеджменту ЗЕД

1.1 Сучасні теоретико-методологічні розробки в галузі менеджменту ЗЕД

1.1.1 Моделювання процесів організації і управління ЗЕД

1.1.2 Логістичні системи в менеджменті ЗЕД

1.1.3 Методологія визначення ефективності та ризиків в ЗЕД

1.2 Аналіз сучасного стану зовнішньоекономічних відносин в світі

1.3 Аналіз ЗЕД суб'єктів господарської діяльності України

1.4 Огляд сучасної законодавчої бази та наукової літератури з проблем організації, планування та управління ЗЕД

2. Аналіз сучасного стану ЗЕД на Херсонщині

2.1 Характеристика Херсонщини як сприятливого регіону для ЗЕД

2.2 Характеристика суб'єктів ЗЕД Херсонської області

2.3 Аналіз менеджменту ЗЕД на Херсонщині

2.3.1 Характеристика місцевого органу управління ЗЕД - Управління 33 та ЗЕД облдержадміністрації

2.3.2 Переваги та недоліки системи управління суб'єктами ЗЕД Херсонщини

2.4 Аналіз зовнішньоекономічних зв'язків суб'єктів Херсонщини

2.4.1 Розробка комп'ютерної задачі "Розрахунок економічних показників зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД Херсонщини в динаміці по роках"

2.5 Аналіз інвестиційної діяльності на Херсонщині: сучасний стан та перспективи

2.5.1 Розробка комп'ютерної задачі "Розрахунок економічних показників динаміки залучення іноземних інвестицій до підприємств Херсонської області"

2.6 SWOT - аналіз ЗЕД регіону

2.7 Розробка пропозицій для дослідження та створення комплексної програми ЗЕД для Херсонщини

3. Розробка комплексної програми ЗЕД для Херсонщини

3.1 Розробка схеми взаємодії суб'єктів ЗЕД Херсонщини на зовнішньому ринку

3.2 Розробка пропозицій щодо створення ефективної системи управління експортно - імпортною діяльністю

3.3 Розробка пропозицій щодо пріоритетних напрямів інвестування 82

3.4 Розробка комп'ютерної задачі "Підвищення коефіцієнту рентабельності власного капіталу суб'єктів ЗЕД Херсонщини від використання іноземних інвестицій"

3.5 Розробка оптимальної системи управління персоналом в інфраструктурі ЗЕД Херсонщини

3.6 Розробка типового бізнес - плану суб'єкта ЗЕД (СП AT "Дари Херсонщини")

3.7 Розробка комп'ютерної задачі "Проведення операційного аналізу

AT "Дари Херсонщини" "

4. Організація БЖД, охорони праці та навколишнього середовища в Херсонському управлінні 33 та ЗЕД

4.1 Організація охорони праці на підприємстві

4.2 Робота щодо забезпечення БЖД, пожежної та технічної безпеки

4.3 Організація охорони навколишнього середовища

Висновок

Перелік використаної літератури

Реферат

Головною метою дипломної роботи є аналіз сучасного стану ЗЕД суб'єктів Херсонської області і розробка комплексної програми ЗЕД для Херсонської області. Дипломна робота на тему "Аналіз сучасного стану та розробка комплексної програми зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів Херсонської області" виконана на базі теоретичних та методологічних розробок провідних вітчизняних та іноземних спеціалістів, а також інформації щодо практичної діяльності суб'єктів ЗЕД області і аналізу її зовнішньоекономічного потенціалу. При написанні були використані матеріали Управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності при Облдержадміністрації.

Основною метою проведеного дослідження є розробка комплексної програми ЗЕД для Херсонщини. Для цього було застосовано методи економічного аналізу, стратегічного і фінансового менеджменту з використанням комп'ютерної програми Microsoft Excel. В межах комплексної програмі розроблена схема взаємодії суб'єктів ЗЕД Херсонщини на зовнішньому ринку, впроваджені пропозиції щодо створення ефективної системи управління експортно - імпортною діяльністю, пріоритетних напрямків іноземного інвестування, оптимізації системи управління персоналом в сфері ЗЕД, а також розроблено типовий бізнес - план для суб'єкта ЗЕД - СП "Дари Херсонщини" з вирощування, переробки і реалізації сільгосппродукції. Тема є актуальною та представляє практичну цінність для суб'єктів ЗЕД області. Розроблені пропозиції можуть бути використані суб'єктами для підвищення рівня ЗЕД та зменшення ризиків, пов'язаних з її здійсненням.

Керівником дипломної роботи є доц., к.т.н. Герасимович Л.М.

Дипломна робота складається з 4 глав, її загальний обсяг 122 сторінки. Робота містить 28 таблиць та 24 малюнки і має 8 додатків. В роботі використано 46 літературних джерел.

Вступ

В умовах глобалізації світового господарства зовнішньоекономічні відносини становляться часткою складного комплексу довгострокових, різноманітних зв'язків: виробничі, комерційні, фінансові та економічно -правові. Ці зв'язки базуються на договірних відносинах, прямих та портфельних інвестиціях, кредитних, ліцензійних та інших угодах між великими транснаціональними і малими національними компаніями чи субпідрядниками.

Україна як держава з великим потенціалом теж повинна робити зусилля, щоб зайняти належне "місце під сонцем" на світовому ринку. Для цього наша країна вступає до зовнішньоекономічних відносин з іншими країнами світу і налагоджує широкий спектр зовнішніх зв'язків з іноземними суб'єктами господарської діяльності. Зовнішньоекономічна діяльність є комплексною і для її здійснення необхідно раціональне функціонування всіх її елементів та частин. Херсонська область є частиною України і тому успішна зовнішньоекономічна діяльність в нашому регіоні має велике значення, як для нього так і для України взагалі. Херсонська область є сприятливим регіоном для здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Це підтверджує її вигідне географічне розташування, м'який клімат, наявність морських та річкових портів, наявність всіх основних галузей народного господарства та багато інших факторів. Однак є й багато негативних факторів, які стримують розвиток зовнішньої діяльності в нашому регіоні. Тому надзвичайно актуальним є дослідження сучасного стану ЗЕД в області та розробка заходів щодо підвищення її рівня.

Метою дипломної роботи є аналіз та розробка комплексної програми ЗЕД для Херсонщини. Відповідно до зазначеної мети можна виділити основні завдання, які постають у роботі. По-перше, необхідним є вивчення започаткування та розвитку зовнішніх відносин між країнами світу і досвіду іноземних держав щодо удосконалення зовнішньоекономічної діяльності. По-друге, важливим є проведення загального аналізу політики нашої держави з цього питання, а саме її законодавчої бази з питань зовнішньоекономічної діяльності, стану зовнішньої торгівлі та інвестиційного клімату країни. Оскільки основною метою роботи є дослідження саме зовнішньоекономічної діяльності Херсонської області, то важливим завданням є здійснення аналізу з цього питання. Головним завданням цієї роботи є узагальнення результатів аналізу нашого регіону та на їх підставі розробка комплексної програми ЗЕД для Херсонської області.

Дипломна робота зроблена на базі Херсонського обласного управління зовнішніх зносин і зовнішньоекономічної діяльності, що і є суб'єктом зазначеної роботи. Управління 33 та ЗЕД є територіальним органом виконавчої влади з питань регулювання та стимулювання зовнішньоекономічної діяльності. Одним з завдань цієї роботи є дослідження діяльності управління та розробка заходів щодо удосконалення його функціонування.

Предметом дослідження дипломної роботи є зовнішньоекономічна діяльність господарських суб'єктів Херсонської області. Ці дослідження є базою для розробки комплексної програми ЗЕД на Херсонщині.

Основним методом дослідження в випускній роботі є застосування економічного аналізу, а саме, порівняльного та вибіркового. Крім цього в роботі було застосовано SWOT - аналіз. Були застосовані основи моделювання. Також в роботі використана задача з фінансового менеджменту, а саме, щодо ефекту фінансового лівереджу. для вирішення розрахункових завдань з аналізу і фінансового важелю. Заключним етапом роботи є розробка типового бізнес плану для суб'єкта ЗЕД. Для розрахунку економічних показників та побудови графіків і діаграм в роботі використовується комп'ютерна програма Microsoft Excel. Значну частку роботи займають теоретичні розробки заходів щодо підвищення рівня ефективності зовнішньоекономічної діяльності господарських суб'єктів.

Проведені дослідження базуються на роботах провідних економістів, зробивших великий внесок в розвиток економічної науки і має теоретичну цінність. Робота включає розробки та пропозиції як для підвищення рівня зовнішньоекономічної діяльності нашої області взагалі, так і для окремих її суб'єктів. Розроблені заходи мають практичну цінність для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності області і можуть бути використані ними для покращення своєї діяльності в цій сфері. Запропоновані заходи є досить реальними та ефективними і можуть принести значну користь для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності Херсонської області.

Відповідно до мети і завдань, зазначених вище, структурна побудова дипломної роботи є така. Перший розділ роботи носить теоретично -методологічний характер. В ньому розкриваються питання щодо огляду розвитку зовнішньоекономічних відносин країн світу, логістика в менеджменті ЗЕД, принципи моделювання зовнішньоекономічної діяльності України та аналіз сучасного стану зовнішньоекономічної діяльності України.

Другий розділ роботи розкриває питання дослідження ЗЕД Херсонської області. З цього приводу він висвітлює наступні аспекти: характеристика суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності Херсонщини, діяльність місцевого органу керування зовнішньоекономічною діяльністю - Херсонського управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності облдержадміністрації, аналіз стану зовнішньої торгівлі області та прямих іноземних інвестицій а також узагальнюючий SWOT аналіз зовнішньоекономічної діяльності регіону.

Третій розділ є проектно - рекомендаційний. В цьому розділі розроблена комплексна програма ЗЕД для Херсонської області.

У четвертому розділі аналізується стан організації БЖД людини, охорони праці та охорони навколишнього середовища Управлінням 33 та ЗЕД.

1. Аналіз теоретичної бази та стану розвитку ЗЕД

1.1 Сучасні теоретико-методологічні розробки в галузі

менеджменту ЗЕД

1.1.1 Моделювання процесів організації і управління ЗЕД'

В сучасних умовах невизначенності світового ринку великого значення набуває аналіз та прогнозування процесів здійснення зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). Для розробки ефективної та відповідаючої дійсності системи аналізу міжнародного ринку необхідно враховувати наступні головні принципи моніторингу: 1) цільність, 2) комплексність, 3) тотожність [21].

При комплексному аналізі кон'юнктури товарного ринку суб'єкти ЗЕД повинно приділяти увагу таким показникам, як: - рівень монополізації товарного ринку; - ступінь задоволення попиту; - загальні фактори, що впливають на кон'юнктуру ринку (інформація про рівень доходів населення, про стан національного виробництва, про обсяги і структуру імпорту окремих груп товарів тощо) [23].

Важливим є визначення порядку розробки системи комплексного аналізу кон'юнктури міжнародного ринку, яка повинна включати наступні етапи:

визначення цілей та задач розробки системи моніторингу ринкових умов діяльності фірми;

формування інформаційної бази для розробки системи аналізу;

безпосередній аналіз отриманої інформації стосовно поточної кон'юнктури ринка і виявлення тенденцій її розвитку;

прогнозування напрямів та тенденцій змін кон'юнктури ринку під впливом окремих факторів;

прийняття комплексу необхідних коректуючих рішень, планування та розробка стратегії діяльності фірми.

Для системи аналізу і прогнозування розвитку зовнішньоекономічного сектору України та його ролі в розвитку економіки країни вченими Київського інституту економічного прогнозування НАН України було запропоновано створити імітаційну модель зовнішньоекономічного сектору, в якій відображені основні зв'язки як внутрізовнішньоекономічного сектору, так і з іншими секторами і системами економіки країни. Вже побудовані економетричні моделі товарного сектору та імпорту України.

Аналіз показав, що експорт в країни далекого зарубіжжя і в країни СНД і Балтії визначається однаковими факторами, але динаміка їх в цих країнах була протилежна. Якщо рівень виробництва в країнах дальнього зарубіжжя в 1994 -98 роках стабільно зростав, то в країнах СНД стрімко зменшувався; митні тарифи в першій групі країн зменшувались, а в Росії збільшувались; курс гривні до твердих валют зростав, а до рубля з ПІ кварталу 1998 року зменшувався. Виходячи з цього, були побудовані окремі моделі товарообігу з країнами дальнього зарубіжжя, Росією та рештою країн СНД і Балтії. Ці моделі виявили цікаві залежності [20].

Найбільш впливовим фактором експорту українських товарів в країни дальнього зарубіжжя є рівень сумарного виробництва промислової продукції у цих країнах. Він забезпечує 54% сумарного приросту українського експорту при 1% зміні всіх факторів. Збільшення виробництва в Україні промислової, сільськогосподарчої та будівничої продукції - 19%, зростання середнього індексу експортних цін по країнам дальнього зарубіжжя - 14%, зниження індексу роздрібних цін на Україні - 5%, зниження тарифів в країни дальнього зарубіжжя - 4%, збільшення прямих іноземних інвестицій - 2,3%, підвищення курсу гривні - 1,2%. Це природно, бо 80 - 93% українського експорту останніх років в ці країни складають товари саме виробничого призначення і лише 7 -20% - товари кінцевого споживання.

Модельний аналіз динаміки показав, що майже всі фактори (крім курсу гривні), які зазначили підвищення експорту українських товарів в країни дальнього зарубіжжя, мали зовнішнє походження, а фактори, залежні від дій України, змінювалися в негативному напрямі і відповідно спричинили тільки зменшення експорту.

1.1.2 Логістичні системи в менеджменті ЗЕД

Логістична система - це адаптивна система зі зворотнім зв'язком, яка виконує ті чи інші логістичні функції або логістичні операції. В сучасному розумінні логістика охоплює як виробництво, так і сферу планування та управління всій діяльністю підприємства у ланцюгу "постачальник - виробник -споживач" [16].

Методологія створення логістичних систем та управління ними включає в себе: 1. визначення цілей та створення логістичної стратегії; 2. створення логістичної системи управління; 3 тактичне та оперативне управління матеріальними та інформаційними потоками на основі визначеної стратегії.

Одним із стандартних методів розробки логістичної системи є аналіз звичайної логістичної рівноваги між послугами і витратами з урахуванням нового елементу - комплексності. Різновидами логістичних систем є "штовхаюча" та "тягнуча" системи. "Штовхаюча система" являє собою спосіб організації виробництва, коли предмети праці, що надходять на виробничу ділянку, нею у попередньої технологічної ланки не замовляються. "Тягнуча система" ґрунтується на принципово іншому способі керування матеріальним потоком. Це система організації виробництва, в якій деталі і напівфабрикати подаються з попередньої на наступну технологічну операцію лише при необхідності [16].

Концепція логістики базується на наступних принципах:

розгляд руху матеріальних ресурсів від первинного джерела до кінцевого споживача як єдиного матеріального потоку;

впровадження логістичних систем;

використання агрегатованого показника

Агрегатований показник (А) може бути представлений у вигляді математичної формули. Для підприємства, яке закуповує m асортиментних позицій предметів постачання (1=1, т) та виробляє п різновидів деталей (j-1, п), він дорівнює:

Ці - фактична ціна одиниці закупленого предмету постачання І виду;

Ді - фактична кількість закуплених предметів постачання І виду;

Зі - фактичні заготівельні витрати , які відносяться на одну поставку предметів постачання І виду;

Оі - фактичний розмір партії однієї поставки предметів постачання І виду;

Хі - фактичні витрати на зберігання, які відносяться на одну одиницю вартості запасів 1 матеріалу;

Рі - фактична рентабельність виробництва на підприємстві, яка визначає відношення прибутку до середньорічної вартості виробничих фондів;

3j - фактичні заготівельні витрати, які відносяться на одну переналадку обладнання при виробництві деталей j виду;

Цj - фактичний обсяг виробництва деталей] виду;

Oj - фактичний обсяг однієї партії при виробництві деталі j виду;

Xj - фактичні витрати на зберігання на одну одиницю вартості товарі j виду;

ЦІ - фактична собівартість виробленої деталі j виду;

Пj - плановий обсяг виробництва деталей j виду.

Для оптимізації значення цього показника (А тіл) необхідно необхідно в оптимальному розмірі закутати кожний І вид предметів постачання та запускати в виробництво кожний j різновид деталей.

Oonmi - оптимальний розмір партії однієї поставки предмету постачання і виду;

Oonmj - оптимальний обсяг однієї партії при виробництві деталей j виду.

Економічний ефект від оптимізації параметрів матеріального потоку (Е) складає:

Е = А - Amin

Таким чином, Amin - це визначений кількісний ідеал, до якого при відомому якісному обмеженні повинна прямувати будь-яка застосована на підприємстві логістична система [19].

Прикладами створення ефективних логістичних систем в міжнародному масштабі є логістичні системи деяких відомих західних фірм, а саме: компанії "Kraft, Inc" (інтегрована логістична система), корпорації "ЗМ" (програма "партнери за якістю), "General Motors" (японська логістична система "канбан"). Створення міжнародних логістичних систем передбачає:

створення спільного ринку перевезень без ускладнення у відношенні його місткості та завантаження;

застосування "плаваючих" тарифів;

розробку та застосування правил захисту спільного ринку;

лібералізацію транзитних процедур при переході вантажів через кордони країн - учасниць ринку;

погодження напряму магістрального транспорту та продуктивності перевантажувальних приладів;

розвиток логістичних послуг;

застосування в міжнародному масштабі правил, норм та стандартів, які є обов'язковими для користувачів міжнародної логістичної системи.

1.1.3 Методологія визначення ефективності та ризиків в ЗЕД

Ефективність зовнішньоекономічної операції (ЗЕО) багато в чому закладається на етапі їх планування та підготовки до проведення, а оцінюється шляхом їх фінансового аналізу. Останній містить два взаємозв'язані процеси: вкладання фінансових коштів в операцію; отримання доходів від операції [15].

Для оцінки ефективності ЗЕО можуть бути використані загальноприйняті у практиці економічного аналізу показники результативності проектів: чистий приведений прибуток; ефективність витрат; коефіцієнт витрат/вигід (рентабельність); внутрішня ставка рентабельності; строк окупівлі.

Логістика ЗЕО розглядається в усіх плоскостях: в управлінській та технологічній. Досягнення необхідної ефективності ЗЕО забезпечується оптимізацією її логістичної системи. При цьому логістична система ЗЕО є деякою частиною умовленності та може бути представлена у вигляді сукупності окремих логістичних систем, перелік яких приведений в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Логістичні системи зовнішньоекономічних угод

Найменування системи	Загальні вивчаємі та визначаємі параметри
Контрактна закупівельна логістика	Конкурентна ціна;
	Якість товару, сировини;
	Форми оплати, постачань;
	Гарантії та інші взаємовідносини
	сторін
Транспортна логістика	Вибір транспортного засобу;
	Мінімізація витрат та часу
Логістика фінансових потоків	Вибір фінансових інструментів; Гарантії, вексель, кредит; Інкасо, акредитив, банківській переказ; Мінімізація витрат, часу
Логістика запасів	Визначення оптимальної партії запасів для забезпечення наявної потреби
Виробнича логістика	Визначення оптимальних показників при ЗЕО, інвестицій лізингу, оренди
Цінова логістика	Визначення конкурентної ціни реалізації товару
Маркетингова логістика	Визначення споживчих властивостей товару
Розподільча логістика	Вибір оптимальної системи реалізації товару
Логістика інформації	Забезпечення необхідним інформаційним потоком для управління усіма логістичними системами зовнішньоекономічної угоди

Взаємозв'язок логістичних систем ЗЕО показано на малюнку 1.1. В загальному випадку ефективність ЗЕД визначається сукупністю факторів, представлених нижче на малюнку 1.2.

В ЗЕД виділяють наступні види ризиків:

1) за відношенням до договірного процесу: ризики пов'язані з умовами контракту; зовнішні до договору ризики,

за відношенням до етапу угоди: при митному оформленні; при сертифікації; інвестиційні; комерційні; транспортні.

за відношенням до територіального положення: за кордоном; на кордоні, на своєму ринку.

за відношенням до можливості впливу на ризик: керуємі фірмою; побічно керуємі; не керуємі.

В залежності від результатів ідентифікації та аналізу ризиків можливо прийняття різних установок по їх розв'язанню та зниженню: уклоніння, зменшення, оптимізація, прийняття, розподіл та передача [15].

Для зниження ризику застосовуються різні прийоми, основними з яких є:

диверсифікація, ¦ самострахування,

лімітування, страхування та інші.



Мал. 1.1 Взаємозв'язок логістичних систем.



Мал. 1.2 Загальні фактори ефективності ЗЕД

1.2 Аналіз сучасного стану зовнішньоекономічних відносин в світі

На порозі третього тисячоліття головне питання, що постало перед кожною країною - чи в змозі вона реально конкурувати з країнами "золотого мільярда", чи опиниться вона у фінансовій кабалі і в найближчі десятиліття буде відкинута на периферію світового господарства? Перед таким зухвалим викликом Заходу стоїть сьогодні і Україна.

На сьогодні виділяють такі світові цивілізації, які знаходяться у постійному стані розвитку та інтеграції: європейську, північноамериканську, Південно-східної Азії, ісламську, латиноамериканську та африканську. Найбільш розвинена, впливова і одночасно найбільш "агресивна", з точки зору завоювання ринків, це європейська цивілізація. З точки зору економічного розвитку і багатства в світі сформувалось два полюси: країни "золотого мільярда" - розвинуті країни та периферія світового господарства. Країни "золотого мільярда" споживають 80% природних ресурсів, що видобуваються на земній кулі, з яких 40% припадає на США [31].

В світовій практиці господарювання розрізняють чотири форми міжнародних економічних відносин: 1. міжнародна торгівля, 2. міжнародна міграція робочої сили, 3. міжнародний рух капіталу, 4. міжнародна валютна система і міжнародні взаєморозрахунки [18].

Міжнародна торгівля являє собою сукупність зовнішньої торгівлі усіх країн та її обсяги підраховуються шляхом складання обсягів експорту. Багато авторів визначають міжнародну торгівлю як оплачений сукупний товарообіг між усіма країнами світу. Сучасна міжнародна торгівля має динамічний характер.

Структура і обсяги експорту й імпорту, товарообіг різних країн і регіонів, що постійно змінюються. Характерним є швидкий ріст товарообігу, особисто після II Світової війни. З 1947 по 1973 роки обсяг світового експорту щорічно зростав приблизно на 8%. В цілому в цей період пройшов дійсний "вибух" експорту: його обсяг зріс з 25 млрд. дол. США у 1939 році до 2500 у 1987. В 90-ті роки ця тенденція не змінилась. За даними ГАТТ обіг міжнародної торгівлі у 1993 році, з урахуванням зміни цін, виріс на 2,5%. обсяги світового експорту зросли на 2 %, імпорту також на 2% [25].

Однак, впродовж багатьох років не підлягала сумніву істина, що роль торгівлі в розвитку країн винятково невелика, якщо взагалі не шкідлива. Зменшення зростання обсягів торгівлі - 3,5% за ріку період від 1850 до 1913 років, змінилося на 0,5 впродовж 1913 - 1948 років - справили враження, що торгівлю не можна розглядати як джерело зростання. Цей підхід ґрунтувався на принципах, що відмова від імпорту надасть можливість зрости власній промисловості, зберегти невелику частку зовнішнього капіталу, зменшити залежність від інших країн та посилити національну єдність [17].

У багатьох країнах упередження проти експорту підсилювалося бажанням мати економіку, що повністю самозабезпечується продовольчими товарами, -ця мета нерідко мала найвищий пріоритет. Значна менша кількість економістів визнавала роль лібералізації торгівлі на перших етапах розвитку, але з нагромадженням практичного досвіду це твердження поширилося.

Економіці яка відкрита закордонній технології спроможні надати швидкий початковий ривок - ця ідея висувалася вже раніше. Кембриджська модель 1940-х і 1950-х років підсумовує, що виробництво зростатиме пропорційно відновленню ресурсів та капіталів. Розенштайн-Родан (1943р.) поклав в основу постулат про початковий поштовх, завдяки якому економіка проводить само-забезпечувану індустріалізацію й швидко зростає. Ростоу (1960р.) передбачає стрибок від стаціонарного стану до росту валового доходу [17].

Отже, інвестиційна політика, що заохочує зовнішню спрямованість діяльності або допомагає прискорити обіг ресурсів, сприятливі зростанню економіки. Також важливе значення має й загальнополітична обстановка, що заохочує поширення знань, дозволяє вільне пересування людей, ресурсів та технологій.

Загальні прибутки і добробут значно зросли у повоєнний час. У країнах з низьким і середнім рівнем доходу починаючи від 1965 року середнє річне виробництво зросло майже на 5%, а доход на душу населення - на 2,5%. Також суттєвим був і соціальний прогрес. Рівень охоплення громадян середньою освітою збільшився майже вдвічі від 1965 року і досяг 40%. Постійно зменшується дитяча смертність, у 1965 році її рівень оцінювався у 124 смерті на 1000 народжень, у 1988 - 72.

Не всім країнам удалося досягти однакових успіхів. Рівень ВВП значно різниться в залежності від регіону. Прибутки значно зросли в Східній Азії, проте значно повільніше і дуже нерівномірно. Від 1960 року доходи значно зросли в Японії; Південній Кореї та Сінгапурі; практично лишилися незмінними в Аргентині, Ямайці та Перу; зменшилися в Гані, Нігерії та Замбії.

Рівень заощаджень та інвестицій зріс у багатьох країнах. В 1970-х та 1980-х роках в Індії він стало становив 20% доходу. На 1988 рік він складав : у Бразилії - 28%, Китаї - 37%, Кенії - 22%. Частка інвестицій в доході країн, що розвиваються, у 1988 році склала в середньому 26% Проте і тут між країнами спостерігаються суттєві відмінності. Частка інвестицій в доході коливалася від 4% у таких країнах як Болівія, Судан, Заїр, сягали 30% у Південній Кореї, Португалії та Венесуелі [17].

Зростання торговельного обороту в країнах з низьким і середнім рівнем прибутків загалом було значним, експорт зріс майже на 5,3% за період від 1965 по 1989 рік. Серед провідних експортерів опинилися Бразилія, Китай, Південна Корея і Туреччина. Проте багато країн просуваються вперед повільними темпами, особливо це стосується країн Центральної Африки, де рівень експорту у 1980-х роках практично тупцював на місці. Загалом у країнах третього світу частка доходів від експорту за цей період зросла від 13 до 23%) - тенденція до росту особливо відчутна в Східній Азії, де частка доходів від експорту зросла від 8 до 30%).

Міра втручання уряду в економіку також суттєво різниця. Частка зайнятості населення у суспільному, формально не сільськогосподарському секторі; складала за даними на 1980 рік 70% у Беніні, Гані, Індії, Танзанії і Замбії, і менш ніж 25% у Аргентині, Гватемалі та Південній Кореї. У деяких країнах споживання дещо перевищує 15% загального виробництва. Це означає, що заробітна плата в секторі послуг забирає до третини виробленої продукції несільськогосподарського сектору [17].

Дані, що стосується економічного розвитку постсоціалістичних країн можуть бути приведені у таблиці 1.2.

Цікавими є дані щодо зайнятості населення у різних країнах. Частка зайнятості населення у суспільному, формально не сільськогосподарському секторі; складала за даними на 1980 рік 70% у Беніні, Гані, Індії, Танзанії і Замбії, і менш ніж 25% у Аргентині, Гватемалі та Південній Кореї. У деяких країнах споживання дещо перевищує 15%) загального виробництва.

Таблиця 1.2

Результати економічного розвитку постсоціалістичних країн

Країна	ВВП (2004 р.), млрд. дол.	Ріст ВВП, %	ІШ на душу населення (2005 р.), дол.
		2005 p.	2004p.
Болгарія	1,0	-6,9	3,5	179
Естонія	4,7	11,4	4,5	800
Латвія	5,4	6,5	4,5	360
Литва	9,5	5,7	5,0	162
Польща	135,6	6,9	4,8	58,1
Росія	446,8	0,8	-5,5	171
Румунія	37,0	-6,6	-4,5	141
Словакія	19,5	6,5	5,05	241
Словенія	18,3	3,8	4,2	11,5
Угорщина	45,0	4,4	4,8	1765
Україна	84,1	-3,2	-1,7	42,7
Хорватія	20,5	6,5	3,5	251
Чехія	52,1	1,0	-2,5	680

З таблиці бачимо, що ВВП у всіх постсоціалістичних країнах збільшився у 2004 - 05 роках, окрім Румунії, Росії, Чеської Республіки та України.

В Україні ВВП постійно знижується. В 2006 році він становив 206,25 млрд. дол. США, а з 2004 року він знизився до 84,1 млрд. дол., тобто на 60,2% проти початку ринкової економіки. В ускладненні кризового стану на Україні не останню роль зіграла інфляція. З таблиці бачимо, що у всіх країнах, крім Болгарії, де інфляція досягла величезних розмірів (1270%) та Румунії (153,4%), вона у 2004 році невелика. На Україні вона становила 10,4%. У 2005 році найбільша інфляція була в Румунії (64,0%),а в Україні вона збільшилась майже удвічі проти 2004 року.

Прямі іноземні інвестиції характеризуються наступним чином. Якщо в Угорщині вони досягли 1765 дол. США на душу населення, то в Україні вони становили лише 42,7 дол. Таким чином, Україна серед визначених вище країн займає останнє місце.

Сучасний стан зовнішньоекономічних зв'язків в європейських країнах розглянутий в Додатку 1.

1.3 Аналіз ЗЕД суб'єктів господарської діяльності України

На сучасному етапі для України дуже великого значення набуває створення чіткого механізму здійснення ЗЕД. Основним законодавчим актом, регламентуючим цю сферу господарської діяльності на Україні є Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність"

В відповідності з цим законом, зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, яка має місце як на території України, так і за її межами [18].

Закон України "Про ЗЕД" визначає принципи ЗЕД, суб'єктів цієї діяльності, її види, право на здійснення, норми регулювання ЗЕД, спеціальні правові режими, економічні відносини України з іншими країнами та міжнародними міжурядовими організаціями, захист прав і законних інтересів держави та інших суб'єктів ЗЕД, відповідальність та порядок розгляду суперечок в ЗЕД [1].

У 2000 році спостерігається позитивна динаміка ЗЕД. Український експорт збільшився на 18,8%, імпорт - на 18,2%. Значною мірою це обумовлено вагомим збільшенням експорту на російські ринки (на 46%). Одночасно істотно збільшився експорт у країни ЄС, в 1,7 рази зріс його обсяг до США та Канади .

Зовнішньоторговельний обіг України у 2007 році зріс на 18,5% у порівнянні з 2006 і становив 33,4 млрд. дол. (див. у табл.). Експорт товарів та послуг зріс на 18,8% - до 18,1 млрд. дол., імпорт - на 18,2% (до 15,3 млрд. дол..). Позитивне сальдо становило 2,47 млрд. дол. [ЗО]. Динаміка експорту - імпорту товарів за останні роки представлена на малюнку 1.3.



Мал. 1.3. Динаміка експорту - імпорту товарів за 1993 - 2007 роки

Обіг зовнішньої торгівлі товарами у 2007 році становив 28,6 млрд. дол., (на 21,8% більше ніж у 2006). Оборот зовнішньої торгівлі послугами становив 4847,6 млн. дол. Вагому частку в експорті послуг займають транспортні послуги (в основному - це транспортування по трубопроводі російського газу та нафти). Сальдо зовнішньої торгівлі послугами зменшилося у 2007 році на 15% і становило 2126 млн. дол. [30]. Зовнішньоторговельний баланс України у 2007 році приведено в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3

Баланс зовнішньої торгівлі України товарами та послугами у 1993 - 2000 роках, млн. дол.

Рік	ЗТО	Експорт	Імпорт	Сальдо
2000	18776	9680	10095	-1416
2001	24779	11638	13141	-1503
2002	29256	14043	15213	-1170
2003	37969	18580	19389	-809
2004	37516	18970	18546	424
2005	32564	16457	16107	350
2006	28055	15195	12860	2335
2007	33376	18059	15317	2742

Зовнішньоекономічні партнери України у 2000 році у порівнянні з 1999 практично не змінились і можуть бути представлені в таблиці 1.4.

В минулому році імпортери ввезли в Україну товарів на 13956 млн. дол. Склад основних торгівельних партнерів практично не змінився ( див. у табл. ). В цілому з країн СНД та Балтії було імпортовано 59,2% всіх товарів, з інших частин світу - 40,8%. Традиційно найкрупнішим експортером товарів в Україну є Російська Федерація. У минулому році в Україну було ввезено російських товарів на 5824,9 млн., з яких 3703,2 млн. коштує мінеральне паливо. Основний приріст торгівлі з СНД забезпечили товари з Туркменії, Узбекістану та Білорусії. Імпорт з Туркменистану у порівнянні з 2006 роком збільшився в два рази [30].

Структура імпорту (див. мал. 1.4.) у порівнянні з 1999 роком не мала значних змін - Україна і далі залишається нетто-імпортером палива і машинотехнічної продукції (див. у табл. 1.5.).

Таблиця 1.4

Основні торгівельні партнери України у 2007 році

Імпорт товарів та послуг	Експорт товарів та послуг
Країни	Питома вага в загальному імпорті, %	Країни	Питома вага в загальному експорті, %
	2006 рік	2007 рік		2006 рік		2007 рік
Росія	47,6	41,7	Росія	20,7		24,1
Німеччина	8,0	8,1	Туреччина	5,8		6,0
Туреччина	4Д	6,8	Німеччина	4,8		5Д
Білорусь	2,9	4,3	США	3,8		5,0
Казахстан	1,2	3,0	Італія	4,0		4,4
США	3,4	2,6	Китай	6,3		4,3
Італія	2,3	2,5	Польща	2,6		2,9
Польща	2,2	2,2	Болгарія	2,5		2,6
Франція	2,0	1,7	Угорщина	2,4		2,2
Швейцарія	0,8	1,6	Білорусь	3,0		1,9
Інші	25,5	25,5	Інші	44,1		41,5
Всього	100	100	Всього	100		100
Загальний імпорт, млн. дол.	11846,14	13956,03	Загальний експорт, млн. дол.	11581,6		14572,5



Мал. 1.4. Товарна структура імпорту у 2007 році

Таблиця 1.5.

Товарна структура імпорту у 2006-2007 роках

Група за ТН ЗЕД	Загальний імпорт у 2006 році	Загальний імпорт У 2007 році	Абсолютний приріст
	тис. дол.	%	тис. дол.	%
Харчова промисловість	901691,37	7,6	908117,58	6,5	6426,21
Мінеральні продукти	5601040,29	47,3	6540140,87	46,9	39100,58
Хімічна промисловість	1299063,39	11,0	1525273,43	10,9	г26210,04
Легка промисловість	505321,59	4,3	592437,63	4,2	87116,04
Неблагородні метали та вироби з них	409184,74	3,5	680767,74	4,9	71583,00
Машинобудування	2257993,31	19,1	2629368,41	18,8	71375,10
Інше	871847,7	7,4	1079921,53	7,7	08073,83
Всього	11846142,39	100,0	L3956027,19	100,0	109684,0

У 2007 році українським експортерам товарів вдалося закріпити свої позиції на зовнішніх ринках. Експорт товарів в країни СНД збільшився на 38% (до 4,5 млрд. дол.), в країни Балтії - в 1,8 рази (до 304,9 млн. дол.), в інші країни світу - майже на 20% (до 9,77 млрд. дол.). В загалі на колишні братські республіки припало 33% українського експорту товарів, що на 3,5% більше ніж у 1999 році. Основним імпортером українських товарів, як і раніше, залишається Росія - 3,5 млрд. дол.

Товарна структура експорту українських товарів у 2007 році представлена на малюнку 1.5.

Мал. 1.4 Товарна структура експорту у 2007 році

На фоні помірної девальвації тривні (4,2% за рік) зріс експорт в розвинуті країни: Німеччину (на 32%), США (на 70%), Італію (майже на 40%). Як і раніше, перше місце в структурі експорту товарів займають чорні метали (34,5%). 44,4% експортних поставок припадають на неблагородні метали та вироби з них. Інші складові структури українського експорту представлені в таблиці 1.6.

Таблиця 1.6

Товарна структура експорту у 2006-2007 роках

Група за ТН ЗЕД	Загальний експорт у 2006 році	Загальний експорт У 2007 році	Абсолютний приріст
	тис. дол.	%	тис. дол.	%
Харчова промисловість	1418473,79	12,2	1377334,55	9,5	41139,24
Мінеральні продукти	1169047,98	10,1	1399895,17	9,6	г30847,19
Мімічна промисловість	1272058,65	11,0	1787808,6	12,3	15749,95
Легка промисловість	513718,11	4,4	606960,286	4,2	Ш42,17
Неблагородні метали та вироби з них	4873983,32	42,1	467969,031	44,4	593985,71
Машинобудування	1389305,65	12,0	859685,38	12,8	30379,73
Інше	944994,29	8,2	1072897,14	4,7	27902,85
Всього	11581581,79	100,0	14572550,15	100,0	999968,3

У 2007 році було ввезено давальницької сировини на 920,1 млн. дол. (див. табл.). В основному ввозили сировину для текстильної промисловості -третина від загального обсягу давальницького ввозу. За різними оцінками, майже 90% українського текстилю виробляється з давальницької сировини. Інформація щодо цього приведена в таблиці 1.7.

Таблиця 1.7. Експорт - імпорт давальницької сировини та продукції з неї у 2007 році

Операція		Обсяг, млн. дол.
експорт давальницької сировини		242
імпорт готової продукції, виготовленої з сировини	давальницької	104,7
іморт давальницької сировини		920,1
експорт готової продукції, виготовленої з сировини	давальницької	1564,1

Виручка від продажу за кордон науково-технічних досягнень (роялті та ліцензійні платежі) за 2007 рік зменшилася з 2,8 до 1,3 млн. дол., що є прямим наслідком низької активності в науково-технічній сфері [13].

Загалом можна констатувати, що економіка України в 2007 році спиралася переважно на сприятливу кон'юнктуру зовнішніх ринків, включаючи надзвичайно високий попит на традиційні статті українського експорту. Розвиток експорту машин і обладнання в основному стимулювався високим попитом з боку Росії.

На 1 січня 2008 року обсяг прямих іноземних інвестицій (ІШ) в Україну склав 3865,5 млн. дол. Приріст за 2007 рік становив 583,7 млн. дол., що на 113,7 млн. дол., або на 23,9% більше, ніж за попередній рік. Іноземні інвестори вклали в економіку України 792,2 млн. дол., що на 5% більше, ніж рік до того. Структура ІШ представлена на малюнку 1.6.

Найбільш інвестиційна привабливими продовжує залишатися харчова промисловість - 775 млн. дол. (20,1% від загального обсягу ПП), внутрішня торгівля - 727,8 млн. дол. (18,8%), машинобудування й металообробка - 347,6 млн. дол. (9%), фінанси, кредит і страхування - 248,1 млн. дол. (6,4%) і паливна промисловість - 227 млн. дол. (5,9).

Мал. 1.6. Галузева структура ШІ у 2007 році

Приріст ШІ минулого року спостерігався по переважній більшості регіонів України. Проте, у Житомирській, Рівненській, Черкаській областях і м. Севастополі за 2000 рік відбулося незначне зниження загального обсягу прямих іноземних інвестицій [13].

2000 рік не внес коректив у стан концентрації іноземних інвестицій, з яких, як і раніше припадають на м. Київ (36,1% загального обсягу ШІ в Україну), Київську (8,8%), Донецьку (7,9%), Запорізьку (5,7%), Полтавську (5,5%), Одеську (5,4%) і Дніпропетровську (4,8%) області.

Більша частка коштів із інвестованих в економіку Києва у минулому році 163 млн. дол. Надійшла з країн з розвиненою ринковою економікою і офшорних зон. Серед найбільш успішних проектів, що реалізувалися у 2000 році в Києві, організація швидкого харчування McDonald's (23,4 млн. дол.), відкриття супермаркетів "Біла - Україна" (приблизно 9,3 млн. дол.).

На одного жителя України припадає лише 78 дол. Іноземних інвестицій, що набагато менше, ніж, скажімо, у східноєвропейських країнах з перехідною економікою [26].

Значна увага протягом 2000 року приділялась розвитку спеціальних економічних зон (СЕЗ) і територій пріоритетного розвитку (ТПР). У 2000 році розпочали своє існування 6 СЕЗ і ТПР. Взагалі станом на 01.01.2001 року на Україні діє 12 СЕЗ і ТПР.

Станом на 01.09.2007 р. органами управління спеціальними економічними зонами та територіями пріоритетного розвитку затверджено 280 інвестиційних проектів, у тому числі на ТПР - 177, у СЕЗ - 103. Загальна кошторисна вартість цих проектів складає 1,3 млрд. дол. США, у тому числі на ТПР - 965,1 млн. дол., у СЕЗ - 350,6 млн. дол. [14].

Станом на 1 липня 2007 року загальний обсяг інвестицій, фактично здійснених на території СЕЗ і ТПР, склав 305,2 млн. дол. (8,5% усіх Пїї в економіку України).

Зокрема за перше півріччя 2007 року у СЕЗ і ТПР було залучено 115,4 млн. дол. Інвестицій (27,5%), в тому числі 87,5% - суб'єктами ТПР. Найбільші обсяги інвестицій серед СЕЗ залучено СЕЗ "Яворів" - 7,1 млн. дол. Та ПЕЕЗ "Сиваш" - 3,7 млн. дол. Лідерами серед ТПР є суб'єкти ТПР Донецької області - 75,6 млн. дол. І ТПР у Закарпатській області - 16,7 млн. дол.

Найбільші обсяги іноземних інвестицій припадають на резидентів з Угорщини, які є учасниками 5 інвестиційних проектів загальною вартістю 129,5 млн. дол. Вдвічі менші обсяги інвестицій походять з Великої Британії - 67,5 млн. дол. (12 проектів) та США - 62,3 млн. дол. (13 пректів).

Найбільші обсяги у залученні інвестицій досягли підприємства хімічної галузі - 32 проекти (217 млн. дол.). У харчову промисловість - галузевого лідера за обсягами ШІ на рівні держави - наразі вкладено 159 млн. дол. (48 проектів); транспорт та зв'язок 155 млн. дол.

За обсягом реалізованої на експорт продукції перші місця посідають ТПР у Донецькій області (210,7 млн. дол.) і ПЕЕЗ "Сиваш" (97,9 млн. дол.). Слід зазначити, що 6 з 12 СЕЗ є зонами зовнішньоторговельного типу.

Найбільшим інвестиційним проектом, який реалізується на території СЕЗ і ТПР, є проект "Проектування, будівництво та експлуатація парогазової електростанції потужністю 166 МВт у м. Мукачево" (кошторисна вартість -127 млн. дол.).

Дані щодо лідерів за обсягами залучених інвестицій наведені в таблиці 1.8.

Таблиця 1.8.

Лідери за обсягами фактично залучених інвестицій станом на 01.07.2007р.

Назва СЕЗ чи ТПР	Обсяг Пїї, млн. дол.
ПІР у Донецькій області	237,73
ПІР у Закарпатській області	28,49
ПЕЕЗ "Сиваш"	13,96
СЕЗ "Яворів"	12,10

На сьогодні спеціальні правові режими інвестиційної діяльності охоплюють уже 10% території України. Передбачається, що до 2010 року до СЕЗ і ТПР буде залучено близько 16 млрд. дол. Однак, за останні 5 років в економіку України було вкладено лише 3,6 млрд. дол. [13].

Незважаючи на те, що обсяг її у 2007 році склав 792 млн. дол. (на 55 більше минулорічного), їхні обсяги та темпи зростання залишаються вкрай незадовільними, навіть у порівнянні з країнами СНД. Це наслідок відсутності послідовної державної політики у цій сфері, недостатності роботи з інвесторами місцевих органів виконавчої влади, нестабільності законодавства, зарегульованості господарської діяльності.

1.4 Огляд сучасної законодавчої бази та наукової літератури з

проблем організації, планування та управління ЗЕД

Здійснення зовнішньоекономічної діяльності є актуальним аспектом сучасності, тому стосовно цього питання розроблена значна законодавча база та присвячено багато наукових джерел.

Найбільш вагомими законодавчими актами в сфері ЗЕД є Закони України "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про митну справу в Україні", "Про режим іноземного інвестування", Указ Президента України "Про облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні", Декрети Кабінету Міністрів "Про квотування і ліцензування експорту товарів (робіт, послуг)", "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Постанова Кабінету Міністрів "Про затвердження положення реєстрації іноземних інвестицій" та інші.

Одним з завдань, поставлених у даній випускній роботі є розгляд розвитку зовнішньоекономічних відносин країн світу. Це питання найширше освітлене в "Звіті про світовий розвиток" (1994р.).Також це питання розглядають В.І. Фомічов ("Міжнародна торгівля"), С.І. Соколенко ("Сучасні світові ринки і Україна"). Розглядається розвиток зовнішньоекономічних відносин в виданнях міжнародних науково-практичних конференцій і у вітчизняних журналах "Економіст", "Фінанси. Економіка. Право", "Бізнес" та інших.

Проблеми щодо розробки системи моделювання ЗЕД для України були розв'язані у видавництві Дніпропетровської національної гірничої академії ("Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації").

На сучасному етапі великого значення набуває теорія та практика створення логістичних систем в менеджменті ЗЕД. Це питання щільно розглянуто в книгах К.В. Захарова "Логістика, ефективність та ризики зовнішньоекономічних операцій". А.А. Кириченко "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності", а також в Збірнику наукових праць УДМТУ (№ 6).

Великий внесок в розробку наукових теорій з питання здійснення ЗЕД суб'єктами господарської діяльності України зробили вітчизняні вчені Кредисов А.І., Соколенко С.І., Кандиба A.M. та інші.

Питання пов'язані з ефективним і раціональним управлінням зазначеним видом діяльності найкращим чином висвітлені в творі А.І. Кредисова "Управління зовнішньоекономічної діяльності".

Розробки щодо найліпших механізмів здійснення ЗЕД за різноманітними угодами (бартерними, компенсаційними, з давальницькою сировиною, консигнаційними, комісійними та іншими) добре розглянуті у Соколенко СІ. ("Сучасні світові ринки і Україна") Кандиба A.M. в своєму творі "Зовнішньоекономічна діяльність в агропромисловому комплексі" всебічно розглянув питання з правового забезпечення та регулювання ЗЕД. А саме, тут висвітлені основні законодавчі акти з цього питання, методи та механізми регулювання ЗЕД, державні органи їх здійснення, основи митної справи, арбітраж та багато інших питань.

Наукові дослідження сучасного стану зовнішньоекономічної діяльності України та пропозиції щодо підвищення якості цієї діяльності суб'єктами ЗЕД України цікаво розглянуті в виданнях Київського інституту реформ, а саме, "Громадська експертиза", "Економічні есе" та інших. Також ці проблеми розглядають в своїх наукових статтях вітчизняні економісти Каневського І. "Сальдо - не мортале", Говорушко Т. "Економічна безпека України", Булгакова В. "Проблеми вибору геополітичної стратегії України", Андрющенко І. та Бутузова В. "Особливості зарубіжних інвестицій в умовах лібералізації економіки України з точки зору безпеки", Павловського М. "Світ і Україна на порозі Ш тисячоліття - шляхи розвитку", та інші.

2. Аналіз сучасного стану ЗЕД на Херсонщині

2.1 Характеристика Херсонщини як сприятливого регіону для ЗЕД

Херсонська область - розвинута індустріально-аграрна територія, розташована на півдні України в Причорноморській низині, в степовій зоні, по нижній течії Дніпра. На території області (див. Мал. 2.1.) протікає 19 річок. Найбільші річки: Дніпро довжиною 200 км, Інгулець-180 км. [11].

Мал. 2.1. Херсонська область

Сусідами на заході є Запорізька, на півдні по Сивашу і Перекопському перешийку - Республіка Крим, на північному заході - Миколаївська, на півночі -Дніпропетровська області України.

Головна відмінність економічно-географічного розташування області її приморське та прикордонне місцезнаходження. Широкий вихід в Азовсько-Чорноморський басейн та Дніпровську річкову магістраль.

Площа області - 28,5 тис. кв. км (4,7 відсотка території України). Відстань від м. Херсона до м. Києва: залізницею - 664 км, шосейними дорогами - 584 км.

Клімат помірно-континентальний, посушливий. Середньорічні температури: літня +22,4'С, зимова -2,ГС. Безморозний період складає 179 днів на рік. Середня річна температура +10'С. Середньорічна кількість опадів від 300 до 420 мм. Вегетативний період триває 200 днів [11].

На півночі Херсонщини здебільш мають місце південні чорноземи з лесовим підґрунтям. На півдні вони переходять в темно-каштанові грунти, які розташовані іноді разом з солонцями. Для узбережжя Чорного та Азовського морів характерні солонці та солончаки. З корисних копалин на території області залягають цементні та цегляно-черепичні глини, мергель, вапняк, сіль, торф, газ. Адміністративно область ділиться на 18 сільських районів і 3 міських у м. Херсоні. На території області розташовано 9 міст, з яких 3 обласного значення, 30 селищ міського типу, 660 сільських населених пунктів [11].

Область характеризується низькою концентрацією населення, щільність населення майже в 2 рази нижче середнього показника по Україні (43,0 чол. на 1 кв. км.). Херсонщина є одним з найрізнобарвніших за етнічною приналежністю регіонів України. В області проживають представники більш, як 100 національностей і народностей. Після основного етносу українців - 76,3%, найчисельнішими є росіяни - 20,3%, білоруси - 1,0%, кримські татари - 0,7%, євреї - 0,5%, молдовани - 0,46% [11]. Для регіону характерна складна галузева й територіальна структура. Провідну роль у формуванні виробничої структури області відіграє сільськогосподарське виробництво; в промисловості - суднобудування, машинобудування, переробка сирої нафти, харчова промисловість.

2.2 Характеристика суб'єктів ЗЕД Херсонської області

Суб'єкти підприємницької діяльності Херсонської області при здійсненні ЗЕД співпрацюють з іноземними партнерами з багатьох країн світу.

Так, за даними на 01.01.2008 року при здійсненні зовнішньої торгівлі товарами, суб'єкти ЗЕД Херсонської області працюють з 90 країнами світу, з яких 9 країн колишнього СРСР, 31 європейська країна, 22 країни Азії, 14 африканських країн, 11 країн Америки та Австралія.

В сфері іноземного інвестування херсонські господарські суб'єкти співпрацюють з 20 країнами світу. При цьому у 2007 році ПП надійшли в 52 підприємства міста, з яких 48 є спільними підприємствами (СП). При цьому 35 підприємств з іноземними інвестиціями знаходиться у м. Херсон.

Одним з аспектів аналізу ЗЕД області є вивчення діяльності суб'єктів ЗЕД. З цією метою в даному підрозділі розглядаються основні суб'єкти ЗЕД Херсонської області за галузями народного господарства.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

Сільськогосподарським виробництвом у Херсонській області зайняті 394 сільськогосподарських підприємства та 3195 фермерських господарств. Корисна площа сільськогосподарських угідь 1968,8 тис. га. Площа орних земель 1773,3 тис .га.

Основні напрямки сільськогосподарського виробництва: - тваринництво (28,1%); - рослинництво (71,9%).