Розробка комплексної програми ЗЕД для Херсонщини

Таблиця 2.7.

Зовнішня торгівля послугами у 2006 - 2007 роках, млн. дол.

Показники	2006 рік	2007 рік	Темп росту (%)	Абсолютний приріст
3/т оборот	11,67	17	145,7	5,33
Експорт	11,57	16,4	141,7	4,83
Імпорт	0,1	0,6	600	0,5
Сальдо	11,47	15,8	*	*

Найбільшу питому вагу в загальному обсязі експорту займають транспортні послуги (77%). Послуги в обробній промисловості становили 21%, серед них з найбільшими обсягами послуги у виробництві електричних машин і апаратури (17%), послуги, пов'язані з будуванням повітряних літальних апаратів (2,1%), послуги з капітального ремонту суден (1,5%). послуги юридичним особам (22,5%). Товарна структура експорту та імпорту послуг представлена на малюнках 2.6. і 2.7.

В імпорті найбільша питома вага припадає на послуги, пов'язані з будівництвом (33,9%), транспортні послуги (29,7%) та послуги в операціях з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам. Порівняно з 2000р. експорт транспортних послуг збільшився на 2,3 млн. дол. США (22,8%) за рахунок, перш за все, послуг, пов'язаних із забезпеченням функціонування водної транспортної інфраструктури, які збільшилися на 4,1 млн. дол. США (у 1,6 рази) та послуг у обробній промисловості (на 2,6 млн. дол. США, у 3,9 рази). В імпорті транспортні послуги збільшилися у 4,7 рази, послуги, пов'язані з будівництвом - у 42 рази, послуги в операціях з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам - у 5 разів.

Мал. 2.7. Товарна структура імпорту послуг у 2007 році

У 2007 році область здійснювала зовнішньоекономічні операції послугами партнерами із 69 країн світу. Експорт послуг до країн СНД становив 3,4 млн.дол.США (20,8% до експорту послуг області) і порівняно з 2000р. збільшився на 2,4 млн.дол.США (у 3,5 рази) за рахунок пожвавлення взаємовідносин з Російською Федерацією. Іншим країнам світу надано послуг на 13 млн. дол. США (79,2% до експорту послуг області), що на 2,4 млн. дол. США (22,5%) більше, ніж у 2000р. Відбулося зростання обсягів експорту послуг до найбільших торговельних партнерів області: Угорщини ( у 2,8 рази), Мальти (у 4,4 рази), Кіпру (на 41,9%), Франції (16,5%), Німеччини (11,6%). Поряд з цим зменшилися обсяги послуг до Швейцарії ( у 3,7 рази), Великобританії ( у 2,4 рази), Туреччини (на 25,9%), США (2,1%).

Імпорт послуг з країн СНД становив 209,6 тис.дол.США,91,7% з них складає імпорт з Російської Федерації. Порівняно з 2006 р. обсяг послуг, отриманих з країн СНД, збільшився у 3,9 рази, у тому числі з Російської Федерації - у 3,7 рази. Обсяг послуг, одержаних з інших країн світу, склав 408,2 тис .дол. США (66,1% до імпорту послуг). Порівняно з 2006 роком він збільшився у 8,2 рази за рахунок пожвавлення взаємовідносин з Німеччиною, Словаччиною, США.

2.4.1 Розробка комп'ютерної задачі "Розрахунок економічних

показників зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД Херсонщини в

динаміці по роках"

Вирішення задачі "Розрахунок економічних показників зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД Херсонщини в динаміці по роках" здійснено з допомогою комп'ютерної програми Microsoft Excel. При цьому використані такі елементи програми, як "Майстер функцій" та "Майстер діаграм". Результати розв'язання задачі представлені у вигляді таблиці 2.8. І діаграми динаміки експорту -імпорту товарів, відображеній на малюнку 2.8.

Таблиця 2.8. Зовнішня торгівля товарами суб'єктів ЗЕД Херсонщини в динаміці по роках, тис. дол.

Показники	2004 рік	2005 рік	2006 рік	2007 рік	середнє значення	макс. значення	мін. значення
1	2	3	4	5	6	7	8
з/т обіг	306149	173427	146826	169235	198909	306149	146826
темп росту	*	56,648	84,662	115,26	*	*	*
абсол. приріст	*	-132722	-26601	22409	*	*	*
експорт	183093	100991	103350	129913	129337	183093	100991
темп росту, %	*	55,158	102,34	125,7	*	*	*
абсол. приріст	*	-82102	2359,3	26562	*	*	*
імпорт	123056	72436	43475	39322	69572	123056	39322
темп росту, %	*	58,864	60,019	90,446	*	*	*
абсол. приріст	*	-50621	-28960	-4154	*	*	*
сальдо	60037	28556	59875	90591	*	*	*



Мал. 2.8. Діаграма динаміки експорту - імпорту товарів по Херсонській області за 2004 - 2007 роки

2.5Аналіз інвестиційної діяльності на Херсонщині: сучасний стан

та перспективи

У 2001 році іноземними інвесторами в економіку області вкладено 5,7 млн. дол. США (див. табл. 2.9.), що на 41,2% менше, ніж у 2006 році, у тому числі з країн СНД - 0,5 млн. дол. (8,2% до загального обсягу), з інших країн світу - 5,2 млн. дол. (91,8). Основними формами залучення інвестицій були внески у вигляді рухомого та нерухомого майна 3,6 млн. дол. США, що становить 64 % від загального обсягу внесених іноземних інвестицій, у вигляді конвертованої валюти 1,9 млн. дол. США, (33%) [10].

Таким чином, з початку інвестування загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку станом на 01.01.2008 становить 40,74 млн. дол. США. Що на 15,8% більше, ніж на відповідну дату минулого року. Приріст інвестицій з 2004 по 2007 роки представлено на малюнку 2.11.

Таблиця 2.9.

ІШ у Херсонську область у 2007 році

Показники	Всього	утому	числі:
		з країн СНД та Балтії	з інших країн світу
Капітал нерезидента в регіоні на початок звітного періоду	35237,9	2095,25	33142,65
Збільшення капіталу нерезидента - всього	5685,73	464,42	5221,31
У тому числі за рахунок:
Грошових внесків	1874,54	464,42	1410,12
Внесків у формі рухомого і нерухомого майна	3636,99	-	3636,99
Інших форм здійснення інвестицій на основі угод з резидентами України, які не заборонені діючим законодавством України	174,20		174,20
Курсова різниця	-	50,61	-
Зменшення капіталу нерезидента - всього	123,87	96,33	27,54
У тому числі за рахунок:
Вилучення грошових, майнових та інших внесків	123,87	96,33	27,54
Курсова різниця	4,43	-	55,04
Капітал нерезидента в регіоні на кінець звітного періоду	40795,3	2513,95	38281,38

Іноземні інвестиції надійшли у підприємства харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів - 47,7%о вкладених інвестицій (Ірландія, Італія, Польща, Швейцарія, Швеція, Кіпр, Туреччина, США), торгівлі - 22,1% (США, Італія, Великобританія, Ліхтенштейн, Німеччина, Туреччина), металургії та оброблення металу - 9,2% (США, Литва), охорони здоров'я та соціальної допомоги - 7,8% (Білорусь) та інші. Галузева структура ШІ по Херсонщині представлена на малюнку 2.9.

Мал. 2.9. Галузева структура ПП по області у 2007 році

Найбільші обсяги інвестицій в економіку області вкладені нерезидентами із Кіпру - 36,1% до загального обсягу (промисловість, харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів, хімічна та нафтохімічна промисловість), Швеції - 20% (сільське господарство, промисловість, харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів, наземний транспорт), Німеччини - 13% (сільське господарство, машинобудування, оптова торгівля і посередництво, роздрібна торгівля), Туреччини - 7% (промисловість, харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів, оптова торгівля і посередництво, Роздрібна торгівля) , США - 5% (сільське господарство, рибне господарство, мисливство, промисловість, харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів, металургія та оброблення металу, торгівля транспортними засобами та їх ремонт, оптова торгівля і посередництво), Великобританії - 3,2% (промисловість, хімічна та нафтохімічна промисловість, оптова і роздрібна торгівля, готелі і ресторани, водний транспорт, фінансова діяльність), Російської Федерації - 2,7% (готелі і ресторани, наземний транспорт) ШІ в економіку Херсонщини по країнах світу представлені на малюнку 2.10.

Мал. 2.10. Структура ШІ по країнах світу

Пріоритетом серед іноземних інвесторів щодо вкладень капіталу користується харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів. Станом на 1 січня 2008 року в галузь надійшло 53,2% загального обсягу інвестицій, що склало 21,7 млн. дол. Значний інтерес викликають також оптова торгівля та посередництво в торгівлі - 8,1 млн. дол. (20%), сільське господарство - 4,1 млн. дол. (10%), транспорт і зв'язок - 1,2 млн. дол. (3%). Розподіл іноземних інвестицій по районах області представлено у таблиці 2.10.

Таблиця 2.10.

Прямі іноземні інвестиції в райони та міста області у 2007 році (тис. дол.)

Райони	Підприємства	області	Спільні підприємства області
	Кількість підприємств ТВ	Іноземні	інвестиції	Кіль кість СП	Іноземні і	нвестиції
		На кінець періоду	У%до загального обсягу		На кінець періоду	У % до загальног о обсягу
Всього	52	40795,33	100,00	48	35084,75	100,00
Генічеський	4	2361,19	5,8	4	2361,19	6,8
Голопристапськ ий	1	3112,79	0,8	1	3112,79	0,9
Каховський	1	1500,00	3,6	]	1500,00	4,3
Скадовський	1	784,51	1,9	1	784,51	2,2
Цюрупинський	1	70,20	0,2	1	70,20	0,2
Чаплинський	1	195,90	0,5	1	195,90	0,6
м. Каховка	3	17870,36	43,8	3	17870,36	50,9
м. Нова Каховка	5	781,49	1,9	5	781,49	2,23
м. Херсон	35	16918,89	41,5	31	11208,31	31,9

У 2007 році іноземні інвестиції надійшли до таких підпрємств області, як: ТОВ "Торнадо - пласт" (Великобританія); ВАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів" (Кіпр); ЗАО "Чумак" (Кіпр); ЗАО "Укрсклопром" (США); ТОВ "Простор" (Туреччина); ДП "Флемінг + Вендельн Україна" (Німеччина); ТОВ "Агротехмонтаж" (Чехія); ТОВ "Цареводар" (Ліберія).

У Херсонській області на її території зареєстровано 72 підприємства з внесеною іноземною інвестицією. З 66 працюючих підприємств з іноземними інвестиціями 15 підприємств прибуткові [32].

При цьому, слід відмітити, що вказані обсяги Іноземних інвестицій не відповідають реальним потребам та економічним можливостям регіону. Наряду з привабливістю для іноземних партнерів підприємств малого і середнього бізнесу, працюючих у сфері переробки сільгосппродукції, та харчової промисловості - (ЗАТ «Чумак», ВАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів»), такі великі підприємства з часткою державної власності як ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат», ВАТ «Южелектромаш», ВАТ «Суднобудівний завод», та ін., на теперішній час не цікавлять іноземних інвесторів.

Таким чином, сучасний стан іноземного інвестування в області не можна назвати позитивним. Крім того, за прогнозами спеціалістів Обласного управління 33 та ЗЕД у найближчому часі зміни в структурі ШІ будуть незначними. Прогнозні показники щодо надходження іноземних інвестицій в підприємства Херсонської області за галузями народногосподарчого комплексу представлені в таблиці 2.11. Дані щодо прогнозу залучення інвестицій в окремі підприємства Херсонської області представлені в Додатку 2.

Таблиця 2.11.

Прогноз надходжень іноземних інвестицій у 2008 році за галузями економіки області

Галузь народного господарства	Короткий зміст проекту	Прогноз на 2008 рік, (тис. дол. СІЛА.)	Підприємства
РАЗОМ		7500
Сільське господарство, лісове господарство, пов'язар зним послуги.	Вирощування с/г продукції на орендованій землі, птиці	+1000	"Флемінг-+Вендельн Україна", ДП"Анарго", '
Промисловість		+5100
У т.ч. харчова промисловість та перероблення с/г продуктів	Переробка с/г продукції, впровадження нової технології та упаковки	+700	ЗАО " Чумак"та ін.
Легка промисловість
Целюлозно-паперова, видавнича справа	Виробництво целюлозно-паперової продукції	+1000	Тов " Таврія- папір"
Хімічна та нафтохімічна промисловість	Виробництво евро банки Різних розмірів	+3200 +	Тов "Укрсклопром" Нафтопереробний завод
Металургія та оброблення металу	Переробка та оброблення металу	+500	Тов "Механічний завод"
Оптова та роздріб* торгівля	Оптова та роздрібна торгівл,	+400	ТОВ'ТІростор", ЧП "Рауф"
Транспорт	Транспорті послуги підприємств з іноземними інвестиціями	+250	СП "Ямак", Тов" Агротехмонтаж
Пошта та зв'язок		-
Фінансова діяльність	Фінансові операції з цінних паперів	+500	Тов "Фінансово-промислова Спілка"
Операції з нерухомост здавання під найм та послуги юридичним особам	Надання послуг та здаванш під найм ввезених іноземни інвестицій	+150	ДП "Юніфекс-Україна"
Охорона здоров'я	Будівництво та розширенні пансіонатів для оздоровленн	+ 100	ЗАО "Золоті піски", СП "Торнадо пласт"

2.5.1 Розробка комп'ютерної задачі "Розрахунок економічних

показників динаміки залучення іноземних інвестицій до

підприємств Херсонської області"

Задача "Розрахунок економічних показників динаміки залучення іноземних інвестицій до підприємств Херсонської області" розв'язана за допомогою комп'ютерної програми Microsoft Excel, а саме, з використанням "Майстра функцій" і "Майстра діаграм". Результати вирішення задачі представлені в таблиці 2.12. та наглядно відображені на малюнках 2.11. і 2.12.

Таблиця 2.12.

Приріст ПП по Херсонській області, млн. дол.

показники	2003 рік	2004 рік	2005 рік	2006 рік	2007 рік	середнє значення	макс. значення	мін. значення
ПП на кінець року	10,81	16,1	25,97	35,24	40,8	25,784	40,8	10,81
темп росту, %	*	148,93	161,30	135,7	115,8	140,4283	161,3	115,778
абсол. приріст	*	5,29	9,87	9,27	5,56	7,4975	9,87	5,29

Мал. 2.11. Динаміка залучення іноземних інвестицій в підприємства Херсонської області

Мал. 2.12. Приріст ШІ по Херсонській області

2.6 SWOT - аналіз ЗЕД регіону

Аналіз сучасного стану зовнішньоекономічної діяльності Херсонської області може бути узагальнений за допомогою такого методу стратегічного менеджменту, як SWOT - аналіз. SWOT - аналіз ЗЕД Херсонщини представлено у таблиці 2.13.

Таблиця 2.13.

SWOT - аналіз ЗЕД Херсонщини

S: геополітичне розташування;	W: експорт сировини; недосконала
клімат; промисловий потенціал;	структура ШІ; зменшення загального
транспортний комплекс; зростання	обсягу іноземних інвестицій; слабкий
обсягів зовнішньої торгівлі;	рівень документального обґрун-
експортна направленість; широке	тування пропозицій щодо ЗЕД;
коло партнерів; тісна співпраця з	недосконалість законодавчої бази;
країнами СНД;	відсутність фінансових та податкових
	стимулів
О: ріст ГОІ в промисловість; галузева	Т: банкрутство основних промис-
економічна інтеграція з країнами СНД;	лових об'єктів; погіршення еконо-
підготовка кваліфікованих спеціалістів	мічної, екологічної та політичної
з ЗЕД; створення транснаціональних	ситуації; відмова іноземних партнерів
промислових і фінансових груп;	від співробітництва, перетворення
створення поромного забезпечення до	області в сировинний придаток;
Греції та Грузії	залежністі від іноземних партнерів

2.7 Розробка пропозицій для дослідження та створення

комплексної програми ЗЕД для Херсонщини

Аналіз сучасного стану ЗЕД Херсонської області свідчить про те, що її рівень не відповідає наявним можливостям, закладеним у промисловому та сільськогосподарському потенціал регіону. Ситуацію, що склалася, визначає ланка чинників, які стримують зовнішньоекономічну діяльність вітчизняних товаровиробників. До них слід віднести наступні:

недосконалість діючої законодавчої бази;

відсутність фінансових і податкових стимулів для випуску конкурентноздатної продукції, орієнтованої на закордонного споживача;

недостатня активність суб'єктів господарської діяльності щодо виходу на зовнішній ринок;

слабкий рівень документального обґрунтування пропозицій щодо необхідності та можливості співробітництва з іноземними партнерами.

З метою підвищення рівня якості здійснення зовнішньоекономічних операцій доцільно запропонувати розробку комплексної програми ЗЕД для Херсонської області.

Першим кроком в розробці зазначеної програми має бути створення принципової організаційно - технологічної схеми взаємодії суб'єктів ЗЕД Херсонщини на зовнішньому ринку. Розроблена схема дозволить визначити основні торгові канали і характер зовнішньоекономічних зв'язків.

Важливим елементом комплексної програми ЗЕД є ефективна система управління експортно - імпортною діяльністю. Дана система повинна включати конкретні рекомендації щодо структури зовнішньоторговельного обігу в цілому та експорту і імпорту окремо.

Значним кроком в створенні комплексної програми ЗЕД для Херсонщини є розробка пропозицій щодо пріоритетних напрямків іноземного інвестування.

Це пов'язано з незначним обсягом та недосконалою структурою ГШ в нашому регіоні. Ефективність використання іноземних інвестицій може бути доведена шляхом розробки та розв'язання комп'ютерної задачі з використанням ефекту фінансового важелю.

Розробка ефективної програми не можлива без урахування кадрового потенціалу. В умовах здійснення ЗЕД розробка оптимальної системи управління персоналом набуває особливого значення. Вказана система передбачає створення конкретних рекомендацій по підготовці та управлінню персоналом на всіх рівнях (Управління 33 та ЗЕД, окреме підприємство -суб'єкт ЗЕД) і чіткого механізму їх взаємодії в сфері ЗЕД,

Як зазначалося раніше, вагомим чинником, стримуючим ЗЕД вітчизняних підприємств є низький рівень економічного обгрунтування пропозицій щодо співпраці з іноземними партнерами. Тому заключним етапом створення комплексної програми зовнішньоекономічної діяльності для Херсонщини доцільно запропонувати розробку типового бізнес - плану суб'єкта ЗЕД - СП.

3. Розробка комплексної програми ЗЕД для Херсонщини

3.1 Розробка схеми взаємодії суб'єктів ЗЕД Херсонщини

на зовнішньому ринку

Розробка схеми взаємодії суб'єктів ЗЕД Херсонщини дозволяє визначити основні напрямки співпраці суб'єктів області з іноземними партнерами в розрізі континентів світу. Макет схеми взаємодії суб'єктів ЗЕД Херсонщини на зовнішньому ринку представлено на малюнку 3.1. Перелік іноземних країн -партнерів Херсонщини відображено в Додатку 3.

Напрямки співпраці суб'єктів ЗЕД Херсонщини з іноземними партнерами:

1.	Електроніка	10. Паперово-	18. Туризм
2.	Зв'язок	целюлозна	19. Фінансова
3.	Інформаційне	промисловість	діяльність
	забезпечення	11. Реклама	20. Харчова
4.	Кадрове	12. Рибне	промисловість
	забезпечення	господарство	21. Хімічна
5.	Консалтінг	13. Сільське	та нафтохімічна
6.	Машинобудування	господарство	промисловість
7.	Металургія	14. Суднобудування
8.	Мисливство	15. Текстильна
9.	Охорона здоров'я	промисловість
	та соціальна	16. Торгівля
	допомога	17. Транспорт

Мал. 3.1. Схема взаємодії суб'єктів ЗЕД Херсонщини на зовнішньому ринку

Станом на 01.01.2008 року суб'єкти ЗЕД Херсонщини співпрацюють з іноземними партнерами з 90 країн світу (див. Додаток 3.). Серед основних напрямків співпраці слід відмітити такі сфери, як: сільське господарство, суднобудування, машинобудування, харчова промисловість, торгівля, суднобудування, машинобудування, харчова промисловість, торгівля, транспорт ті туризм. Однак, на сучасному етапі глобалізації світової економіки важливим завдання комплексної програми ЗЕД для Херсонщини є розширення кола зовнішніх зв'язків. Рекомендаційні заходи щодо цього представлені у Додатку 4.

На сучасному етапі пріоритетним напрямом інтеграції для Херсонської
області повинна бути співпраця з країнами СНД. Слід зазначити, що стратегія
інтеграції повинна відбуватися по двох рівнях. З одного боку, важливе значення мають інтеграційні процеси на мікрорівні, що обумовлює встановлення прямих економічних зв'язків між господарськими суб'єктами країн СНД, розвиток кооперації, створення спільних підприємств і фінансово-промислових груп, розробку та здійснення спільних інвестиційних проектів тощо. Так, наприклад, доцільною є інтеграція в сфері судно будівництва. На Україні зосереджене 38%, а в Росії 62% виробничих потужностей для будівництва суден. Тобто, разом вони утворюють 100% судно будівничий комплекс. Для Херсонщини інтеграційні процеси можуть здійснюватися за наступними галузями: машинобудування і металообробка (ХСБЗ, завод "Палада", завод кардан валів та інші), хімічної і нафтохімічної промисловості (ХНПЗ, завод "Дельта"), текстильній промисловості (ХБК).та інших галузей народногосподарського комплексу. Даний процес є необхідним і на макроекономічному рівні. Це передбачає узгодження на міждержавному рівні цілей соціально-економічного розвитку країн. На цьому рівні Обласне Управління 33 та ЗЕД може співпрацювати з подібними органами країн СНД. Дійовим заходом щодо підвищення рівня ЗЕД суб'єктів Херсонської області може бути участь в транснаціональній промислово - фінансовій групі "Чорноморське Економічне Співробітництво" (ЧЕС).

ЧЕС на сьогодні - це, насамперед, реальні проекти економічного співробітництва країн Чорноморського регіону. Щодо майбутніх проектів ЧЕС, серед них можна виділити наступні: об'єднання електромережі в єдиній системі Чорноморського кільця; розвиток регіональних транспортних коридорів, поєднаних із загальноєвропейською транспортною мережею; прокладення ліній оптико волоконного зв'язку, програми з охорони навколишнього середовища регіону Чорного моря. Для Херсонщини є досить доцільним прийняти участь у зазначених вище програмах..

Велике значення для Херсонської області має співпраця з Чорноморським Банком Торгівлі та Розвитку (ЧБТР). Так для Херсонщини ЧЕС - це передусім механізм взаємодії урядових та підприємницьких структур, який має забезпечити розвиток всебічного економічного співробітництва країн-учасниць в рамках курсу на повномасштабну інтеграцію до загальноєвропейського економічного простору.

3.2 Розробка пропозицій щодо створення ефективної системи

управління експортно - імпортною діяльністю

Недосконалість структури зовнішньоторгового обороту полягає у тому, що найвагомішим експортні постачання припадають на сировину, а імпортуються в основному готові вироби. Це є великим недоліком, особливо в етапі становлення ринкової економіки. Тому, я вважаю за потрібне запровадження негайних мір (квотування) щодо надмірного вивозу сировини з території Херсонської області.

Так, ми експортуємо чорні і кольорові метали, масляне насіння і зернові культури, маючи при цьому необхідні виробничі потужності для їх переробки. Ми маємо експортувати не сировину, а вироби з неї. Недоліки у структурі імпорту пов'язані в першу чергу з неефективною роботою промислового комплексу. При наявності такого промислового потенціалу (див. п. 2.1., 2.2.) Херсонщина імпортує електричне та механічне обладнання, текстильні вироби, напої і, навіть, плавучі засоби (що взагалі є смішним). Але для поліпшення структури експорту та імпорту необхідні, насамперед, додаткові кошти для оновлення промислового комплексу. Для оптимізації структури зовнішньоторгового обороту області необхідно: по-перше, підтримувати експортну направленість зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД Херсонщини, по-друге, розробити рекомендовану структуру експорту, по-третє, запровадити квотування та ліцензування імпорту.

На підставі аналізу промислового потенціалу області (див. п. 2.2.) доцільним є визначення експортних можливостей підприємств Херсонщини (див. Додаток 5.). Заходи щодо збільшення кількості іноземних партнерів приведені в Додатку 4.

зовнішньоекономічний інвестиція

3.3 Розробка пропозицій щодо пріоритетних напрямів іноземного

інвестування

Аналіз ситуації в сфері іноземного інвестування на Херсонщині свідчить про те, що вона залишається складною і нестабільною, а саме, спостерігається повільне зниження та недосконалість структури ІШ.

Враховуючи, що область має досить розвинутий промисловий та науковий потенціал, високу кваліфікацію робітників, необхідну інфраструктуру (транспортні мережі, вигідне географічне положення), такий стан справ із залученням інвестицій вважається незадовільним і потребує докорінних змін. Тому в складі комплексної програми розроблена низка заходів щодо залучення додаткових ІШ, яка представлена в Додатку 6. У сфері залучення іноземних інвестицій для суб'єктів господарської діяльності доцільним є співробітництво з херсонською філією "Укрсоцбанку". У цій сфері "Укрсоцбанк" співпрацює з багатьма інвестиційними компаніями і фондами, зокрема з "країни банків" - Швейцарії [33]. Активну участь в здійсненні цієї програми бере Обласне управління 33 та ЗЕД. На сучасному етапі пріоритетним методом залучення закордонних коштів є створення спільних підприємств (див. п. 3.5.).

Для підвищення рівня інвестиційної діяльності на Херсонщині обов'язковим елементом розробки комплексної програми ЗЕД є визначення пріоритетних напрямків залучення інвестицій:

технічне переобладнання підприємств машинобудування з метою випуску продукції кінцевого циклу та продукції, конкурентоспроможної на внутрішньому і зовнішньому ринках;

впровадження технологій глибокої переробки, поширення асортименту та збільшення обсягів виробництва продукції на підприємствах переробних галузей АПК;

впровадження нових технологій у сільськогосподарське виробництво;

освоєння нових технологій, вирішення проблем із сировиною та обігових коштів для стабілізації роботи підприємств легкої промисловості;

впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій;

розвиток паливно-енергетичного комплексу, транспорту та зв'язку;

захист навколишнього середовища і здійснення природоохоронних заходів;

розвиток малого та середнього бізнесу;

розвиток рекреаційних можливостей регіону.

На підставі визначення пріоритетних напрямків інвестування та з урахуванням матеріалів Інвестиційного Форуму "Херсонщина в третьому тисячолітті" (м. Херсон, 26 березня 2002 р.) можна запропонувати перелік підприємств, що потребують невідкладного залучення іноземних інвестицій. Розроблений перелік представлено в Додатку 7.

3.4 Розробка комп'ютерної задачі "Підвищення коефіцієнту

рентабельності власного капіталу суб'єктів ЗЕД Херсонщини від

використання іноземних інвестицій"

З метою доведення ефективності використання іноземних інвестицій пропонується розв'язання задачі "Підвищення коефіцієнту рентабельності власного капіталу суб'єктів ЗЕД Херсонщини від використання іноземних інвестицій". Вирішенні задачі здійснюється за допомогою комп'ютерної програми Microsoft Excel. Для розв'язання даної задачі використовується метод фінансового менеджменту, а саме, ефект фінансового лівереджу (ЕФЛ).

ЕФЛ = (1 - ставка оподаткування прибутку)*(ЕР - СРСВ)*П/ВК;

тобто,

ЕФЛ = 2/3(ЕР - СРСВ)*П/ВК; де

(ЕР - СРСВ) - це диференціал фінансового лівереджу, в якому:

ЕР - чиста рентабельність власних коштів

ЕР = (ЧПЯІ)*100%

ЧП - чистий прибуток, а П - пасів;

СРСВ - середня розрахункова ставка відсотка

СРСВ = (ФВДіз)*100%

ФВ - усі фактичні фінансові витрати по всім позикам за аналізує мий період;

Из - загальна сума іноземних інвестицій, що використовуються в аналізуємо му періоді.

П/ВК - це плече фінансового лівереджу (важелю), в якому:

II - іноземні інвестиції, а ВК - власні кошти [24].

Для розв'язання задачі пропонується розглянути діяльність суб'єктів ЗЕД Херсонщини. Дані щодо величини їх власних коштів та іноземних інвестицій взяті з відповідної довідки ДНА по Херсонській області. У зв'язку з відсутністю більш детальної економічної інформації по цим суб'єктам для розв'язання задачі пропонується використати середні величини ЕР та СРСВ. Алгоритм розв'язання задачі "Підвищення коефіцієнту рентабельності власного капіталу суб'єктів ЗЕД Херсонщини від використання іноземних інвестицій" може бути представлений у вигляді наступної блок-схеми:



Мал. 3..2. Блок-схема задачі "Підвищення коефіцієнту рентабельності власного капіталу від використання іноземних інвестицій

Результат вирішення задачі представлено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

ЕФЛ від використання іноземних інвестицій

назва суб'єкта ЗЕД 1 TOB "Механічний завод"	ВК (дол.) 2 485408	П (дол.) 3 239081	Плече ФЛ 4 0,49	ЕР 5 0,2	СРСВ 6 0,15	ЕФЛ 7 0,02
TOB "Співдружність"	25000	50000	2,00	0,2	0,15	0,07

Продовження таблиці 3.1.

1	2	3	4	5	6	7
ТОВ "Турінвест"	153570	568000	3,70	0,2	0,15	0,12
ТОВ "Юженергокомплект"	106262	1106000	10,41	0,2	0,15	0,35
ДП "Флемінг + Вендельн
Україна"	41336	4092264	99,00	0,2	0,15	3,30
ТОВТІол'шед"	265	26300	99,24	0,2	ОД 5	3,31

З таблиці бачимо, що з ростом величина плеча ФЛ (П/ВК) росте і ЕФЛ, тобто збільшується приріст до рентабельності власних коштів. Але чим більше запозичений капітал, тим більшим є і фінансовий ризик. Такий ризик визначається величиною диференціалу (ЕР -СРСВ): чим більший диференціал - тим менший ризик, чим менший диференціал - тим більший ризик. Тобто, для збереження стабільного стану підприємства необхідно слідкувати за тим, щоб рентабельність власного капіталу перевищувала середню ставку відсотка.

3.5 Розробка оптимальної системи управління персоналом в

інфраструктурі ЗЕД Херсонщини

В умовах формування української ринкової економіки та загальної економічної дестабілізації діяльність менеджерів ЗЕД є досить складною. Менеджери повинні вміти приймати рішення в умовах високого ризику та невизначеності, що вимагає особливої оперативності, самостійності та відповідальності. За таких умов менеджери повинні володіти підприємницькими навиками, а саме, швидко орієнтуватися в ринковій ситуації, перерозподіляти ресурси для вигідних сфер застосування. Тому в даному підрозділі пропонуються конкретні заходи щодо розробки оптимальної системи управління персоналом в інфраструктурі ЗЕД Херсонщини. Зазначені заходи охоплюють всі рівні здійснення ЗЕД та спрямовані на підготовку висококваліфікованих спеціалістів з ЗЕД та ефективне управління ними. Заходи щодо удосконалення роботи Управління 33 та ЗЕД:

створити міжнародну базу даних щодо українських та іноземних суб'єктів -порушників ЗЕД;

розробити разом з правоохоронними органами механізм перевірки надійності іноземних партнерів;

більш ефективно використовувати можливості Комісії по поверненню валютних цінностей в Україну щодо застосування штрафних санкцій згідно ст. 37 Закону України "Пор зовнішньоекономічну діяльність";

розробити чіткий механізм застосування кожного окремого виду спеціальних санкцій, передбачених ст. 37 закону "Пор ЗЕД";

налагодити швидке реагування відповідних органів, які здійснили подання документів на застосування спеціальних санкцій до суб'єктів ЗЕД на покриття заборгованості цими суб'єктами заради уникнення фінансових та часових витрат суб'єктів ЗЕД;

з метою підвищення активності суб'єктів господарської діяльності щодо виходу на зовнішній ринок запровадити проведення обласних методичних семінарів з питань ЗЕД на базі створених спільних підприємств з залученням можливостей іноземних представництв та фондів, які функціонують на території області

На мій погляд достатньо ефективною і реальною формою підготовки спеціалістів та підтримки підприємств у сфері ЗЕД є створення бізнес-інкубвторів (БІ). В Херсонській області існує лише одна так установа, яка займається загальними питаннями економіки і не може забезпечити потреби усіх суб'єктів ЗЕД. В сучасних умовах найбільш перспективним видом інкубаторської структури для нашої області є БІ на базі вищих учбових закладів (ХЕШ) та наукових центрів. В склад працівників такого інкубатору можуть входити досвідчені спеціалісти, експерти, викладачі та студенти старших курсів, які на договірних умовах допомагатимуть окремим підприємцям. Клієнтами можуть бути потенційні суб'єкти ЗЕД. Такий БІ орієнтований на підтримку студентів і випускників, які бажають розпочати власну справу, а замовлення клієнтів стануть базою для застосування студентами, під керівництвом викладачів, своїх професійних знань на практиці.

Для такого БІ можуть бути запропоновані наступні види послуг: бізнес - бібліотека, бухгалтерські та юридичні послуги, учбові курси, офісні послуги, нові технології, інформаційні послуги, маркетингові дослідження, пошук партнерів та рекламні послуги. Такий БІ не має можливості надавати в оренду приміщення з метою розміщення підприємств, тому він може працювати за принципом "інкубатор без стін".

БІ можуть фінансуватися за рахунок коштів як власне учбового закладу та і додаткових, а саме, бюджетних коштів, виділених на реалізацію урядової та регіональної програми соціально-економічного розвитку; коштів інвестиційних компаній, банківського кредиту для інвестиційних чи виробничих цілей, членських внесків членів БІ тощо.

На сучасному етапі управління персоналом в сфері ЗЕД повинно здійснюватися з урахуванням таких новітніх тенденції:

широке розповсюдження отримують системи плати за знання та компетенцію; збільшується частка змінної оплати праці у працівників всіх ланок; надання працівникам "гнучких" пільг; зниження впливу на деякі величини заробітної плати таких традиційних чинників, як стаж роботи та професійна біографія на користь компетенції та ринку труда [19].

Ключову роль в управлінні персоналом відіграє професійне навчання та розвиток. Загальні вимоги , що забезпечують ефективність програм навчання є наступними: ¦ повна та достовірна інформованість робітників підприємства про можливі форми навчання, про зв'язок цього навчання з їх професійним статусом, матеріальним забезпеченням.

клімат на підприємстві, який забезпечує потяг робітників до навчання (заохочення студентів, хороші умови для занять, своєчасну оцінку результатів навчання).

раціональне поєднання теоретичного та практичного навчання.

Визначними моментами в роботі з персоналом повинні бути: а поєднання потреб робітників з інтересами організації, ? використання здатностей кожного робітника організації у відповідності з її стратегічними цілями.

Досить цікавою є концепція щодо підготовки спеціалістів на дуже відомому в області і за її межами виробникові продукції рослинного походження спільному українсько-швецькому підприємстві AT "Чумак". Вона полягає в тому, що підбір кадрів сьогодні здійснюється з урахуванням майбутнього. Крім знань за спеціальністю необхідним є володіння англійською мовою та знання комп'ютеру, але найголовніше - це цілеспрямованість і працездатність, вміння бачити ціль і дійти до неї оптимальним шляхом і в найкоротші строки.

Своїх майбутніх кадрів в СП "Чумак" "відслідковують" з ліцею, а потім - у вищому учбовому закладі. А іноді приймають на роботу ще до закінчення вузу. Тут для молоді завжди відкрита "зелена вулиця". Роблять ся тут і цікаві експерименти з ротації кадрів - як по вертикалі, так і по горизонталі.

Ця концепція є цікавою і раціональною і може бути використана щодо діяльності інших суб'єктів ЗЕД.

3.6 Розробка типового бізнес - плану суб'єкта ЗЕД

(СП AT "Дари Херсонщини")

Аграрний сектор економіки Херсонщини міг би приносити доходи на рівні десятків мільярдів гривень. Родючі землі і наявність системи зрошення є безсумнівними перевагами в аспекті інтенсивного землекористування. Однак сільське господарство області перебуває в упадочному стані чому сприяє безліч факторів, головний з який відсутність коштів.

Тому, основною метою розробки цього бізнес-плану є проектування перспективного підприємства по вирощуванню та переробці сільгосппродукції.

Бізнес-план пропонує нові ідеї в здійсненні виробничої, маркетингової і фінансової діяльності. Серед інших найбільш інноваційними є наступні риси проекту: - експортна орієнтація підприємства; - вирощування і виробництво консервованої кукурудзи.

У сучасних умовах глобалізації світового господарства ключовою задачею кожного підприємства стає здійснення ЗЕД. На сучасному етапі розвитку економіки Херсонської області зокрема й України в цілому пріоритетною задачею є забезпечення позитивного сальдо зовнішньої торгівлі і забезпечення раціональної структури експорту та імпорту. Статистичні дані останніх років щодо Херсонщині свідчать про те, що значну частку експортних постачань займають поставки сільськогосподарської сировини (свіжі овочі і фрукти, насіння соняшника) та відходів і залишків. Експорт же готової сільгосппродукції незначний.

Актуальність збільшення експортних постачань готової сільгосппродукції полягає в тому, що вона зможе конкурувати на світовому ринку і за ціною і за якості. Крім цього, наявність попиту на сільгоспсировину свідчить про те, що на світовому ринку існує велике число незадоволених у сільгосппродукції споживачів. Актуальність даного питання так само підтверджується тим, що експорт сировини грозить перетворення Херсонської області в сировинний «придаток» для більш розвитих регіонів і країн.

Інноваційною рисою проекту є виробництво консервованої кукурудзи. Інтернаціоналізація економіки України сприяла введенню в наш регіон безлічі блюд європейської і східної кухні, у яких широко використовується маринована кукурудза (зокрема як інгредієнт салатів). Це викликало різке підвищення інтересу до кукурудзи. На херсонському ринку потреби в маринованій кукурудзі (субституті зеленого горошку) задовольняють за рахунок імпорту, хоча фахівці стверджують, що землі Таврії просто чудові для вирощування кукурудзи. Звідси випливає актуальність даної проблеми, що полягає в необхідності вирощування і переробки кукурудзи з метою задоволення потреб покупців національного ринку і поступового витиснення імпорту; а згодом і вихід на світовий ринок. На користь даної пропозиції говорять і факти. Так, за даними закордонних фахівців, за останні ЗО років площі під кукурудзою за кордоном зросли на 24%, на 84% виросла врожайність. А ми свою королеву тримаємо на задвірках, начебто вона чимось перед нами завинила.

Основні розділи бізнес - плану СП AT "Дари Херсонщини" представлені в Додатку 8.

3.7 Розробка комп'ютерної задачі "Проведення операційного

аналізу AT "Дари Херсонщини" "

Для визначення ефективності показників розробленого бізнес - плану пропонується вирішення комп'ютерної задачі "Проведення операційного аналізу AT "Дари Херсонщини" ", яке здійснюється за допомогою комп'ютерної програми Microsoft Excel.

Для розв'язання задачі були взяті основні розрахункові показники бізнес - плану, які представлені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2.

Середні розрахункові дані за п'ять років

Показники	Всього	Кетчуп	Соняшникова олія	Консервована кукурудза
1	2	3	4	5
1. валова виручка без ПДВ, дол. (ВВ)	2454414	355890	1773315	325209
2. витрати постійні, дол. (ВП)	915751	132784	661630	121337
3. витрати змінні, дол. (ВЗ)	1322752	191799	955688	175265
4. валовий прибуток, дол. (ПВ)	215911	31307	155997	28607
5. валова маржа, дол. (MB)	1131662	164091	817627	149944
6. валова виручка, шт. (Вв)	*	1186300	1970350	813023
7. ціна, дол./шт. (Ц)	*	0,3	0,9	0,4
8. витрати змінні, дол./шт. (Вз)	*	0,16	0,49	0,22

Проведення операційного аналізу здійснюється в чотири етапи:

1. визначення операційних важелів (ОВ) по кожному із основних чинників, яке здійснюється за формулами

ОВор=МВ/ПВ ОВц=ВВ/ПВ ОВвз=ВЗ/ПВ ОВвп=ВШПВ;

де ОВор - операційний важіль по обсягу реалізації; ОВц - операційний важіль по ціні; ОВвз - операційний важіль позмінним витратам; ОВвп - операційний важіль по постійним витратам.

2. проведення аналізу чутливості прибутку до зміни чинників, що здійснюється за універсальною формулою

Пb=±ОВч * Чb

Пb - % зміни величини прибутку;

ОВч - операційний важіль по аналізуємому чиннику; d4 - % зміни величини аналізуємого чинника.

3. проведення аналізу беззбитковості, яке передбачає визначення точки беззбитковості (ТБ) та величини запасу фінансової міцності (Зфм)

4. визначення компенсуючого обсягу реалізації при прогнозуємій зміні одного

Мал.3.3. Блок - схема задачі "Проведення операційного аналізу AT "Дари Херсонщини" "

Мал. 3.4. Графіки точки беззбитковості для продуктів СП AT "Дари Херсонщини"

Результати вирішення комп'ютерної задачі представлені в таблицях 3.3., 3.4., 3.5. і 3.6. та на малюнках 3.4. і 3.5.

Таблиця 3.3.

Значення операційних важелів

Показники	Значення показників
1. операційний важіль по обсягу реалізації (ОВор)	5,24
2. операційний важіль по ціні (ОВц)	11,37
3. операційний важіль по змінним витратам (ОВвз)	6,13
4. операційний важіль по постійним витратам (ОВвп)	4,24

З таблиці бачимо, що найбільший вплив на прибуток здійснює ціна (11,37), а найменший відповідно - постійні витрати (4,24).

Таблиця 3.4.

Аналіз чутливості прибутку AT "Дари Херсонщини" до змінення одного з чинників

Чинник, що аналізується	Сила ОВ	Процентне змінення прибутку при зміненні чинника на %
		-15	-10	-5	5	10	15
1. обсяг реалізації	5,24	-78,60	-52,40	-26,20	26,20	52,40	78,60
2. ціна	11,37	-170,6	-113,7	-56,85	56,85	113,70	170,55
3. змінні витрати	-6,13	91,95	61,30	30,65	-30,65	-61,30	-91,95
4. постійні витрати	-4,24	63,60	42,40	21,20	-21,20	-42,40	-63,60

Таким чином, при зменшенні обсягу реалізації на 15% валовий прибуток зменшиться на 78,60% і т.п.

Таблиця 3. 5

Аналіз беззбитковості AT "Дари Херсонщини"

Показники	Кетчуп	Соняшникова олія	Консервована кукурудза
1. точка беззбитковості (ТБ): дол. шт.	284537 948457	1452359 1613732	269638 674094
2. запас фінансової міцності (Зфм): дол. шт.	71353 237843	320956 356618	55572 138929

Тобто, прибуток підприємству забезпечують 237843 банки кетчупу, 356618 бляшанок олії та 138929 банок консервованої кукурудзи.

Мал. 3.5. Точка беззбитковості та запас фінансової міцності продукції AT "Дари Херсонщини"

Таблиця 3.6.

Визначення компенсуючого процентного змінення обсягу реалізації при зміненні аналізуємих чинників

Чинники, що аналізуються	Сила ОВ	Компенсуюче процентне змінення
		-15	-10	-5	5	10	15
1. ціна	11,37	48,30	27,73	12,17	-9,78	-17,82	-24,90
2. змінні витрати	-6,13	-14,93	-10,48	-5,52	6,22	13,24	21,28
3. постійні витрати	-4,24	-12,14	-8,09	-4,05	4,05	8,09	12,14

Таким чином, якщо AT "Дари Херсонщини" буде змушено для збережіння існуючого рівня прибутку зменшити ціну на 15%, то йому необхідно збільшити випуск продукції на 48,30% і. п. т.

4. 0рганізація БЖД, охорони праці та навколишнього середовища в

Херсонському обласному управлінні ЗЕЗ

4.1 Організація охорони праці на підприємстві

В відповідності до ст. 153 Кодексу Законів Про працю України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні умови праці. Так, в Управлінні ЗЕЗ при Обласній державній адміністрації зазначена функція покладена на заступника начальника управління. Як зазначено в його посадовій інструкції, до обов'язків заступника начальника відноситься організація роботи з питання охорони праці, технічної та протипожежної безпеки (мал. 4.1.).

Мал. 4.1. Структура Управління ЗЕЗ щодо організації ОП, технічної та пожежної безпеки

Робота усіх працівників Управління ЗЕЗ пов'язана з використанням спеціальної техніки, це стосується насамперед персональних комп'ютерів (ПК), що обумовлює виконання санітарних правил і норм.

Приміщення в яких розташовані ПК (3) мають природне освітлення з орієнтацією вікон на північ і північний схід. Усі вікна мають жалюзі. Площа на одного робітника, який працює з ПК складає приблизно 6Д) кв. м., об'єм - 20 куб. Приміщення з ПК мають природне та штучне освітлення. Природне освітлення відповідає вимогам, штучне освітлення здійснюється системою загального освітлення (застосовуються люмінесцентні лампи). Норми освітленості при такій роботі, що підтримуються в управлінні, вказані у таблиці 4.1. [12].

Таблиця 4.1.

Норми освітленості при роботі з ПК

Характеристика роботи	Робоча поверхня	Площина	Освітленість, лк	Примітки
1. робота переважно з робочими екранами дисплеїв ПК (50% робочого часу	екран	В	200	не вище
	клавіатура	Г	400	не нижче
	стіл	Г	400	не нижче
2. робота переважно з документами (з екранами дисплеїв ПК менш 50% робочого часу	екран	В	200	не вище
	клавіатура	Г	400	не нижче
	стіл	Г	500	не нижче
	лист	В	500	не нижче
проходи основні	підлога	Г	100

Г - горизонтальна поверхня, В - вертикальна поверхня

Комп'ютерна техніка, що використовується в управлінні є імпортованою, але отримала сертифікацію в Україні і відповідає нормам з точки зору різних видів випромінювання. Рівень іонізованності повітря на відстані 0,3 м. від працюючого екрану монітору є не нижчим 200 і не більшим 50000 легких позитивних і негативних іонів обох знаків.

Середня температура повітря 19,5 градусів Цельсію; відносна вологість повітря 60%, швидкість руху повітря не більше 1 м/с.

Шум, що створюється роботою ПК, умовно можна віднести до постійного. Тому параметром нормування є рівень звукового тиску 8 д.Б.

Щодо обладнання і організації робочого місця, це є монітор, клавіатура, робочій стіл, стілець та інші допоміжні предмети. Екран монітору ПК розташований на відстані 400-800 мм. від очей користувача. Клавіатура є зручною для використання двома руками, конструктивно відокремлена від монітору для забезпечення можливості її оптимального розташування та прийняття раціональної робочої пози. Застосовується спеціальний стіл для ПК, який складається з двох горизонтальних поверхонь: - для клавіатури і посібників; - для монітора. Конструкція робочого стільця забезпечує підтримку раціональної пози при виконанні роботи, створює умови для зміни пози з метою зменшення статичного напруження м'язів шийно-плечової області і спини та попередження втоми.

4.2 Робота щодо забезпечення БЖД, пожежної та технічної безпеки

Серед можливих природних загроз та явищ для Управління ЗЕЗ можна виділити: - затоплення; - землетрус. Але оскільки обидві загрози є малоїмовірнимии в роботі управління не має особливих заходів щодо режиму роботи в умовах ЧС. У випадку пораження знаряддям масового пораження застосовується режим 5А.

Стосовно забезпечення протипожежної безпеки в Управлінні ЗЕЗ вживаються наступні заходи: територія установи постійно утримується в чистоті; протипожежні засоби утримуються в справному робочому стані; наповнюваність приміщені відповідає встановленим нормам; розміщення меблів і обладнання не перешкоджає евакуації і підходу до засобів пожежогасіння; будівля установи обладнана засобами оповіщення людей про пожежу; будівля і усі приміщення забезпечені первинними засобами пожежеогасіння; після закінчення роботи приміщення оглядаються, усунуться виявлені недоліки після чого вони зачиняються і знеструмується електромережа. Для забезпечення роботи Управління ЗЕЗ застосовуються засоби оргтехніки, що пов'язано з виникненням електроструму (телефонний і факсимільний зв'язок, копіювальна техніка, ПК та інші). З цього приводу виникає потреба забезпечення технічної безпеки, для цього: проводяться профілактичні огляди, планово-попереджувальні ремонти та експлуатація техніки за встановленою інструкцією; уся робота проводиться на справному обладнанні; шафа, в якій установлені електрощит постійно зачинена на замок, але доступ до неї завжди вільний; переносні світильники обладнані захисними скляними ковпаками та металевими сітками; усі несправності в електромережі і електроапаратурі негайно устраняються; уся електрона техніка заземлена/занулена відповідно до норм ПЕУ.

4.3 Організація охорони навколишнього середовища

Управління ЗЕЗ в основному займається адміністративним регулюванням, тому в його діяльності безпосередніх екологічних загроз не існує. Вимоги екобезпеки зводяться до дотримання екологічних норм окремими робітниками. Так, здійснюються роботи щодо озеленіння виробничих приміщень, екологічного виховання співробітників.

При реєстрації іноземних інвестицій звертається увага на екологічні наслідки здійснення проектів для Херсонщині у відповідності з Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища". В процесі надання інформаційних довідок потенційним інвесторам враховується екологічний стан окремих регіонів області з метою виробництва екологічно чистої продукції.

Збереження І покращення екологічного стану області має велике значення для створення сприятливого інвестиційного клімату, тому Управління ЗЕЗ активно співпрацює з органами екобезпеки у Херсонській області.

Висновок

Відповідно до мети та завдань дипломної роботи в ній були розглянуті теоретико - методологічні аспекти ЗЕД. На прикладі міжнародного досвіду зазначене питання було розглянуто в аспекті розвитку зовнішньоекономічних відносин країн світу. Також в теоретичній частині були розглянуті принципи моделювання ЗЕД для суб'єктів України, проблеми розробки логістичних систем в менеджменті ЗЕД та методологія визначення ефективності та ризиків зовнішньоекономічної діяльності. Наприкінці першої частини зроблено аналіз сучасного стану ЗЕД суб'єктів господарської діяльності України.

Головною метою дипломної роботи є аналіз сучасного стану та розробка комплексної програми ЗЕД для суб'єктів Херсонщини. З цього приводу в роботі було здійснено аналіз діяльності основних суб'єктів ЗЕД області та стислий аналіз нашого регіону як сприятливого для ЗЕД. Підсумки аналізу свідчать про наявність значного потенціалу нашої області у сфері міжнародного співробітництва. ЗЕД в Херсонській області здійснюють представники усіх ланок народногосподарського комплексу. Але провідне місце тут займає торгівля і харчова промисловість. Це не є позитивним фактором і пов'язано з неефективною роботою промислових гігантів області.

Також в роботі було проаналізовано діяльність Херсонського управління 33 та ЗЕД облдержадміністрації. Аналіз показує, робота управління загалом є задовільною, але досить багато ще можна зробити щодо її удосконалення.

В дипломній роботі здійснено аналіз сучасного стану ЗЕД по Херсонській області, а саме, досліджені зовнішньоторговельні зв'язки підприємств області та проаналізовано стан залучення прямих іноземних інвестицій в економіку нашого регіону.

Загалом, значним плюсом є зростання обсягів зовнішньої торгівлі у порівнянні з минулими роками та значне перевищення обсягів експорту над імпортом (коефіцієнт покриття імпорту експортом - 3,3). Однак, тут є й негативні моменти. Так, незадовільною є структура експорту - імпорту товарів та послуг. Найвагомішим експортні постачання припадають на сировину (чорні і кольорові метали, масляне насіння, зернові культури), що може призвести до перетворення нашої індустріально-аграрної області на сировинний придаток для більш розвинених регіонів.