Господарські зв’язки підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ЗВ'ЯЗКІВ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1 Поняття господарських зв'язків

Важливою умовою динамічного розвитку економіки і збалансованості попиту і пропозиції на ринку товарів і послуг є встановлення раціональних господарських зв'язків між суб'єктами ринку.

Під господарськими зв'язками суб'єктів ринку розуміють систему економічних відносин розподілу, обміну і споживання, що виникають між учасниками просування товарів від виробництва до споживання.

Встановлення раціональних господарських зв'язків між суб'єктами ринку - невід'ємний складник комерційної діяльності, що включає економічні, організаційно-правові, фінансові відносини між постачальниками і покупцями товарів.

Об'єктивною основою господарських зв'язків у ринковій економіці є суспільний розподіл праці і товарний характер виробництва. Оскільки товарне виробництво регулюється законом вартості, то господарські зв'язки між учасниками ринкового товаропросування будуються на засадах пріоритетності економічних інтересів і еквівалентного відшкодування. З цієї причини основними категоріями господарських зв'язків є: ціна, вартість, гроші, кредит. Завдяки цьому зв'язки набувають форми товарних відносин комерційного характеру.

Різноманітність товарного асортименту і зумовлені цією обставиною особливості виробництва, транспортування, реалізації і споживання товарів визначають систему і структуру комерційних зв'язків.

Система комерційних зв'язків - це упорядкована сукупність комерційних зв'язків суб'єктів ринку, притаманна певному рівневі розвитку виробничих і ринкових відносин, що склалися в суспільстві на певному етапі його розвитку. Вона відіграє надзвичайно важливе значення для підвищення ефективності народного господарства. Виробництво може тільки тоді безперервно розвиватися, коли його продукція вчасно реалізується і затрати матеріальних і трудових ресурсів у процесі виробництва одержують своє відшкодування. Реалізуючи товари споживачам, торгівля відшкодовує витрати суспільної праці на їх виробництво і створює умови для відновлення нового циклу виробництва. Однак для народного господарства важливий не всякий збут виробництвом товарної маси, а тільки той, який здійснюється з найменшими витратами коштів на її доведення до споживачів. Вирішення ж цього завдання можливе лишень за умови встановлення раціональних господарських зв'язків між суб'єктами ринкової взаємодії.

1.2 Класифікація господарських зв'язків

Господарські зв'язки суб'єктів ринку розрізняються за характером і метою, структурою, кількістю учасників, рівнем урегульованості відносин, строками дії, відомчою підпорядкованістю, формою укладання (рис. 1).



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

За характером і метою господарські зв'язки можуть бути суто економічними і соціально спрямованими. Метою суто економічних зв'язків є забезпечення пріоритетності економічних інтересів суб'єктів ринку, тобто отримання максимального прибутку. Об'єктами таких зв'язків виступають товари та послуги., сфери ринкового впливу, технології тощо. За своїм змістом ці зв'язки можуть бути власне комерційними, коопераційними, інтеграційними, технологічними тощо.

Метою соціально спрямованих зв'язків (характерних для соціально-етичного маркетингу) є забезпечення пріоритетності інтересів суспільства і лише відтак підприємця. Такі зв'язки орієнтовані на впровадження екологічно чистих виробництв, формування духовності членів суспільства, збереження його здоров'я, розвиток культури нації.

За своєю структурою господарські зв'язки можуть бути простими і складними.

Система простих господарських зв'язків передбачає просування товарів чи послуг від виробників до роздрібних торговельних підприємств без участі посередників. Така система зв'язків забезпечує тісний контакт зі споживачами і дає вичерпну інформацію щодо їх потреб. Разом з тим, вона вимагає від виробника створення розгалуженої системи управління реалізацією товарів і, відповідно, великих затрат, що не завжди оправдані. Такі зв'язки встановлюються, як правило, під час реалізації товарів, які швидко псуються, та товарів простого асортименту.

Система складних господарських зв'язків виникає за умов використання у взаєминах між виробниками і роздрібними торговельними підприємствами послуг незалежних посередників. Ними можуть бути великі та малі оптові підприємства та організації, дистриб'ютори, дилери, брокери та інші суб'єкти оптового ринку. За кількістю посередників розрізняють одно -, двох - і багатоланцюгові зв'язки. За збільшення кількості посередників знижується ефективність впливу торгівлі на виробництво щодо зміни асортименту товарів, підвищення їх якості, дорожчає процес товаропросування, уповільнюється оборотність товарів. Тому такі зв'язки налагоджуються, як правило, тільки по товарах складного асортименту. Існуючі недоліки, притаманні торгівлі на сучасному етапі розвитку економіки, в багатьох випадках викликані складністю структури господарських зв'язків.

За кількістю учасників господарські зв'язки діляться на прямі та опосередковані. Під прямими зв'язками розуміють взаємовідносини підприємств-виробників або виробничих об'єднань безпосередньо з роздрібними торговельними підприємствами. Опосередкованими називаються господарські зв'язки, в яких беруть участь три і більше учасників, в т.ч. оптові підприємства і організації.

За рівнем урегульованості ринкових відносин розрізняють:

- господарські зв'язки, які виникають у сфері відносин щодо виробництва, обміну, споживання товарів під повним або частковим регулюванням з боку держави шляхом розміщення державного замовлення, застосування системи дотацій, фондування, лімітування, контролю, обмеження цін (сфера таких зв'язків постійно звужується в міру просування до ринкових відносин);

- господарські зв'язки, які виникають в процесі вільного суто ринкового вибору постачальників і покупців в умовах вільного ціноутворення.

За строками дії виділяються умовно-постійні (строк дії яких, як правило, більше року) та оперативні (разові).

За відомчою підпорядкованістю розрізняють міжсистемні і внутрісистемні господарські зв'язки. При міжсистемних господарських зв'язках взаємовідносини щодо поставок товарів і послуг встановлюються між підприємствами та організаціями, які належать різним міністерствам і відомствам. До таких зв'язків, зокрема, відносять зв'язки вихідних баз промисловості з підприємствами споживчої кооперації. Внутрісистемні господарські зв'язки встановлюються між підприємствами одного міністерства чи відомства, наприклад, між рай базами та споживчими товариствами.

За формами укладання розрізняють господарські зв'язки, укладені шляхом підписання єдиного документа, обміну телефонограмами, телетайпограмами тощо.

Наявність на ринку значної кількості суб'єктів та встановлення між ними чисельних господарських зв'язків вимагають встановлення єдиних правил їх гри на ринку, тобто єдиних підходів до регулювання взаємодії суб'єктів на ринку.



1.3 Суть організаційно-правового регулювання взаємодії суб'єктів ринку

Раціональність встановлення, дієвість і ефективність комерційних зв'язків значною мірою залежить від організаційно-правового регулювання взаємодії суб'єктів на оптовому ринку. Видатний англійський вчений, філософ і економіст Джон Мейнард Кейнс ще на початку XIX століття у своїх роботах "Загальна теорія зайнятості, проценту і грошей", "Для чого ринку держава" визначив порядок і необхідність державного втручання в соціально-економічний розвиток держави. Він підкреслював, що тільки держава може регулювати ринок на основі аналізу таких загальних показників, як національний доход, споживання, нагромадження.

Західна економіка нагромадила великий досвід державного регулювання ринку і підтвердила правомірність теорії Дж.М.Кейнса: без розумного державного регулювання ринку неможливі благополуччя людей, доля нації, її процвітання і доля самої держави.

Державне регулювання включає великий арсенал соціально-економічних заходів - затвердження правових основ ринкового механізму, що регламентують і ініціюють широке поле підприємницької діяльності, визначення і встановлення пріоритетів в розвитку народного господарства з одночасним впровадженням елементів пільгового оподаткування та інвестування науки, торгівлі, підприємств малого та середнього бізнесу, формування соціальних цінностей суспільства за рахунок регулювання діяльності фінансових, інвестиційних і трудових інститутів тощо.

Організаційно-правове регулювання господарської діяльності суб'єктів комерційної діяльності - це система зумовлених об'єктивним рівнем розвитку суспільних відносин нормативних документів, що регулюють ці відносини. Основними завдання такого регулювання є:

§ забезпечення реальної рівноправності всіх суб'єктів комерційної діяльності незалежно від форм власності;

§ надання їм повної свободи у виборі партнерів і економічних пріоритетів ;

§ створення умов для розвитку ринкової конкуренції і обмеження монополізму;

§ стимулювання ділової ініціативи, розумного ризику, заохочення тих напрямів діяльності, які співпадають з економічними пріоритетами держави;

§ забезпечення ефективного контролю за діяльністю суб'єктів комерційної діяльності.

Разом з тим, здійснюючи організаційно-правове регулювання взаємодії суб'єктів в процесі своєї господарської діяльності, держава не повинна переступати ту хистку межу, за якою руйнується суть ринку як сфери вільного товарообігу, стримувати розвиток підприємницької діяльності.

З метою формування в державі ринкових відносин в Україні прийнято цілу низку законів, що регулюють і регламентують товарно-грошові відносини. Зокрема, державне регулювання ринкової взаємодії суб'єктів комерційної діяльності на оптовому ринку з питань поставок товарів здійснюється на основі пакету законів: "Про господарські товариства", "Про споживчу кооперацію", "Про товарну біржу", "Про обмеження монополізму" та інші. Концептуальна єдність цих актів забезпечує орієнтацію на встановлення в Україні дійсно ринкового механізму. Однак відносини суб'єктів ринку у сфері виробництва і поставок товарів мають суттєві особливості. Тому аспекти господарських відносин з приводу поставок товарів значною мірою відбиваються і регламентуються Цивільним кодексом України, "Положением о поставках товаров народного потребления", затвердженим в 1988 p.

В "Положении о поставках товаров народного потребления" викладено основні принципи побудови взаємовідносин між суб'єктами ринку з питань поставок товарів, зокрема:

· порядок формування господарських договорів;

· основний зміст та правові основи вирішення основних питань договору;

· форми організації укладання договорів поставки;

· порядок вирішення господарських спорів, пов'язаних з поставкою товарів, порядок розірвання договорів поставки товарів.

"Положение о поставках товаров народного потребления "безумовно втратило своє регулятивне значення, але оскільки законодавство України ще недостатньо досконале, воно може застосовуватися як консультативно-методичний документ з врахуванням реалій сьогодення.

Що стосується конкретних норм, то вони визначаються договорами та контрактами, які не повинні входити в протиріччя з чинним законодавством.

Крім того, діють і інші нормативні акти (Інструкції про порядок приймання товарів за кількістю та якістю тощо), що регулюють господарські взаємовідносини промисловості і торгівлі з питань закупівель, приймання і продажу товарів. Всі вони спрямовані на подальше вдосконалення регулювання відносин, що виникають між підприємствами під час поставок товарів народного споживання.

1.4 Господарський договір як вияв господарських зв'язків. Суть, функції, класифікація договорів

Господарські зв'язки між сторонами-учасниками процесу товаропросування вважаються встановленими, коли укладено договір (контракт), який регламентує відносини партнерів. Господарський договір - це цивільно-правовий документ, призначенням, якого є правове закріплення відносно постійних взаємних економічних обов'язків між незалежними суб'єктами господарювання. Договір виконує такі функції:

- закріплює юридичні відносини між партнерами;

- встановлює порядок і способи виконання зобов'язань;

- передбачає способи захисту забезпечення зобов'язань.

Оскільки в останні роки кількість умовно-постійних зв'язків значно скоротилася, а між суб'єктами встановлюються, як правило, оперативні зв'язки, то вони регулюються різновидами господарських договорів-контрактами та угодами, які носять терміновий (як правило, разовий) характер.

Контракт - різновид господарського договору, в якому акцент переноситься зі строків і характеру взаємодії суб'єктів на предмет цієї взаємодії: його визначення, кількість, якість, умови передавання права власності на нього.

На відміну від договору у контракті строк взаємодії втрачає статус основного об'єкта договору і стає лише його умовою.

Угода є різновид господарського договору, в якому акцент зміщується на якісь умови взаємовідносин, певні права чи зобов'язання сторін.

У комерційній діяльності підприємств застосовуються різноманітні договори (контракти), які класифікуються за різними ознаками (рис.2).



Размещено на http://www.allbest.ru/

За предметом договору розрізняють договори (контракти) щодо купівлі-продажу товарів і договори (контракти) щодо надання послуг.

За змістом комерційної діяльності виділяють:

ь договори купівлі-продажу товарів, відповідно до яких продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму;

ь договори постачання товарів, згідно з якими підприємства-постачальники зобов'язуються у певні строки або строк передати підприємствам-покупцям у власність певну продукцію, а підприємства-покупці зобов'язуються прийняти продукцію і оплатити її за встановленими цінами.

Договори купівлі-продажу товарів відрізняються від договорів поставки тим, що, по-перше, товари передаються покупцеві негайно після укладення договору, а у випадку поставки - через певний строк. По-друге, тим, що предметом купівлі-продажу є певний товар, який існує фізично і належить підприємству-продавцю в момент укладення договору, предметом поставки ж може бути товар, визначений в момент укладення договору тільки за кількістю та якістю, або взагалі ще не вироблений;

ь договори міни (товарообмінні), за якими сторонами проводиться обмін одного майна на інше. Кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує. Тому до договору міни застосовуються відповідні правила про договори купівлі-продажу товарів;

ь договори контрактації, які укладаються на основі державних замовлень на поставку державі сільськогосподарської продукції;

ь договори комісії, відповідно до яких одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за винагороду укласти одну або кілька угод від свого імені за рахунок комітента;

ь договори консигнації, що передбачають постачання товарів однією стороною (консигнантом) на склади оптового посередника (консигнатора), який продає за певну винагороду товари покупцям. За своєю суттю договори консигнації є різновидом договорів комісії;

ь договори-доручення, відповідно до яких одна сторона (повірений) зобов'язується виконати від імені і за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Договори-доручення укладаються між продавцями (покупцями) і оптовими посередниками (агентами), які від імені і за рахунок своїх клієнтів укладають з третіми сторонами контракти чи угоди на купівлю чи продаж товарів.

За структурою господарських зв'язків виділяються внутрі- і міжсистемні договори, прямі і опосередковані.

За кількістю учасників розрізняють договори, коли кожна сторона представлена однією юридичною особою, і дольові договори, коли з однієї або обох сторін договору виступає дві і більше юридичні особи.

За організаційною формою укладання розрізняють договори, укладені на ярмарках, поза ярмарками, на біржах.

За строками дії договори бувають на господарський рік, короткострокові, сезонні і разові.

Ефективність комерційної діяльності, комерційний ризик значною мірою залежать від грамотного і точного складання умов договорів.

1.5 Зміст договору постачання товарів та обґрунтування його умов

У комерційній практиці найбільш поширеними є договори постачання товарів, які покликані встановити чіткі та ясні взаємовідносини постачальників і покупців товарів.

Вимоги до конкретного змісту договорів поставки товарів визначені "Положением о поставках товаров народного потребления", Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі розроблено типові тексти договорів поставки товарів, які повинні використовуватися в практичній діяльності підприємствами торгівлі. Кожне підприємство, як правило, повинно мати широкий набір типових договорів з урахуванням специфіки окремих товарів та умов їх постачання.

У зміст договору постачання товарів повинні входити такі основні розділи:

v преамбула;

v предмет договору;

v ціни на товари і загальна сума договору;

v загальний строк дії договору і строки постачання товарів; - вимоги до тари і упакування;

v порядок відвантаження, доставки і здавання товарів;

v порядок розрахунків;

v санкції за невиконання сторонами своїх зобов'язань;

v арбітраж (вирішення спірних питань).

Преамбула - це вступна частина договору, в якій вказується номер, місце і дата підписання договору, визначаються сторони (підприємства, фірми), від імені яких укладається договір.

Предмет договору визначає назву, кількість і розгорнутий асортимент належних поставці товарів, якість і комплектність товарів і є одним з основних положень договору. Кількість товарів, що підлягають постачанню визначається на основі вивчення попиту споживачів з урахуванням діяльності конкурентів та зміни умов ринку (поява нових товарів, виробників тощо). Якщо кількість товарів не може бути визначена будь-яким конкретним числом, а потребує розшифрування як щодо асортименту, так і строків поставки, то до договору додається специфікація. Специфікація - невід'ємна частина договору, в якій обумовлюється кількість товарів, розгорнутий асортимент з щоквартальним розподілом і визначенням місячного і внутрімісячного постачання за строками, передбаченими в тексті договору (рис.3).

Рис. 3. Зразок специфікації до договору постачання товарів

Ціни на товари і загальна сума договору відносяться до суттєвих умов договору. Ціни визначаються угодою партнерів і вказуються або в договорі, або в специфікації; можливе погодження цін в протоколі, який є частиною договору. Під час встановлення цін враховуються особливості поставки. Якщо передбачається постачання товарів на склад покупця, то в ціну договору включаються транспортні витрати і витрати на страхування вантажів. Якщо передбачається постачання продукції зі складу продавця (самовивіз), то ціна договору враховує тільки вартість товарів.

Ціна в договорі може бути твердою (фіксованою) і плаваючою, тобто з наступною фіксацією. При зазначенні твердої ціни в договорі визначається конкретна цифра, яка не підлягає змінам при оплаті за товари покупцем. Загальновідомо, що в умовах інфляції фіксовані ціни вигідні тільки покупцям. Тому постачальники, щоб застрахувати себе від збитків, вимагають передбачення в договорі 100% передоплати.

Якщо в момент укладення договору важко визначити конкретну ціну, то сторони можуть передбачити фіксацію початкової ціни, яка протягом виконання договору може змінюватися, за узгодженим партнерами методом. Така ціна називається плаваючою, тобто ця ціна є по суті ринковою в момент виконання договору. Плаваюча ціна з наступною фіксацією в договорі не відображається. В цьому випадку в розділі "Особливі умови постачання" вказуються точні способи визначення плаваючої ціни.

Строки постачання товарів - це узгоджені контрагентами дати або періоди, коли товари повинні бути поставлені продавцями у встановлені договором пункти. Строки постачання товарів повинні забезпечувати ритмічність надходження товарів і безперебійність торгівлі ними. При їх встановленні обов'язково враховуються фізико-хімічні властивості товарів, які визначають строки реалізації товарів.

Вимоги до тари і упакування можуть викладатися в тексті договору або посиланням на відповідні стандарти чи ТУ, а порядок повернення тари зазначається в договорі.

В тому випадку, коли при поставці товарів необхідне їх упакування і маркування, в договорі робиться застереження щодо виду і характеру упакування, її якості, розмірів і способів оплати, а також нанесення на упакування маркірування. До упакування ставляться загальні і спеціальні вимоги. Відповідно до загальних вимог упакування повинне забезпечувати збереження вантажів за вибраного способу транспортування. В договорі передбачається відповідальність постачальника за постачання продукції в упакуванні, що не відповідає умовам постачання. Одержуючи товари в пошкодженому упакуванні покупець складає комерційний акт, згідно з яким постачальник повинен відшкодувати покупцю збитки. Інколи пошкодження упакування прирівнюється до порушення якості товарів.

У обов'язки постачальника входить також маркування товарів. Зміст маркування погоджується партнерами і вказується в договорі. При цьому виходять з того, що в комерційній діяльності маркування товарів повинно:

Ж бути джерелом товаросупроводжувальної інформації (реквізити покупця, номер договору, номер місця, кількість місць в партії тощо);

Ж вказувати транспортним організаціям на правила поводження з вантажем;

Ж попереджувати про небезпеку у випадку неправильного поводження з вантажем.

Порядок відвантаження, доставки і здавання товарів і також повинні бути передбачені під час укладання договору. Витрати на транспортування товарів можуть бути доволі значними, тому ще до укладання договору слід чітко визначити, чи будуть транспортні витрати включатися в ціну товарів за доставки товарів постачальником. Слід також враховувати і те, що днем виконання зобов'язання вважається:

- за відвантаження товарів постачальниками іногороднім покупцям - дата здавання товарів органам транспорту чи зв'язку;

- за здавання на складі покупця чи постачальника - дата підписання приймально-здавального документа. Якщо відвантаження товарів здійснюється не покупцеві за договором, а названому ним товароодержувачу, який не має договірних відносин з постачальником за договором, то покупець має вислати йому відвантажувальні рознарядки, копії яких направляються одержувачам товарів.

Відвантажувальна рознарядка - це розпорядчий документ, в якому покупець за договором вказує своєму постачальнику, кому конкретно і за якою адресою, в які строки, кількості і асортименті він має відвантажувати закуплений покупцем товар.

Порядок і строки подання рознарядок передбачаються в договорі. В разі невиконання цього зобов'язання покупцем, постачальник має право вимагати від нього сплати вартості товарів, підтвердивши фактичну їх наявність документом, або перенести строк постачання.

В договорі повинно передбачатися приймання товарів за кількістю і якістю як попереднє, так і остаточне. Попереднє приймання має метою встановлення відповідності товару умовам договору. Остаточне приймання означає фактичне виконання договору за кількістю і якістю. Порядок приймання товарів обумовлюється в договорі посиланням на чинні інструкції чи викладається в тексті договору.

В умовах важкого фінансового стану більшості підприємств надзвичайно важливе значення має вибір порядку розрахунків за товари. Розрахунки між підприємствами здійснюються, як правило, в безготівковому порядку через банк шляхом перерахування грошей з рахунку покупця на рахунок постачальника. В окремих випадках оплата за товари може здійснюватися готівкою.

За безготівкових розрахунків найчастіше використовуються платіжні доручення, акредитиви та чеки. За згодою сторін можуть також проводитися заліки взаємних заборгованостей, які можуть здійснюватися і без участі банків (бартерні операції).

В договорі може передбачатися часткова або повна передоплата за товари.

Санкції за невиконання сторонами своїх зобов'язань і відшкодування збитків. В цьому розділі договору визначаються розміри і максимальні суми штрафів при порушенні сторонами своїх конкретних зобов'язань. До постачальників застосовуються санкції при порушенні ним строків, умов постачання, якості товарів, упакування, до покупців - за затримання платежів.

Урегулювання спорів під час постачання товарів може бути здійснено двома способами: судовим або арбітражним. Способи врегулювання спорів повинні бути відображені в договорі.

Порядок розірвання договорів передбачається чинним законодавством або обумовлюється конкретним положенням в тексті договору.

II. ОРГАНІЗАЦІЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ЗВ'ЯЗКІВ НА ПАТ «ПОЛТАВАКОНДИТЕР»

2.1 Загальна та економічна характеристика ПАТ «Полтавакондитер»

Історія ПАТ "Полтавакондитер". Полтавська кондитерська фабрика -- одна із самих відомих компаній мальовничої Полтавщини. На початку 20-го сторіччя місто над Ворсклою було одним із центрів кондитерської промисловості на Лівобережній Україні. У Полтаві існувала велика кількість приватних артілей-кондитерських, які поставляли солодощі далеко за кордони Полтавської губернії.

Після Жовтневої революції ці міні-фабрики були націоналізовані і рішенням Губернської Ради народного господарства, об'єднані в одне кондитерське підприємство, яке отримало назву „Державна кондитерська фабрика”.

Вигідне географічне розташування та наближення до сировинної бази сприяли швидкому розвитку виробництва.

У 1929 році був створений Полтавський трест „Полтдержкондфабрика”. На той час на підприємстві працювали 50 чоловік.

У часи Великої Вітчизняної війни все обладнання було евакуйоване у Прокофьєвськ Алтайського краю і працювало на потреби фронту. Нажаль, всі побудови фабрики у Полтаві були зруйновані. Відродження підприємства почалося після визволення міста в 1944 р. У післявоєнні роки фабрика виготовляла переважно карамель та печиво. Домінувала ручна праця, і тільки у 1952 році карамельний цех був обладнаний двома напівмеханічними лініями.

З 60-х років почалася модернізація виробництва, що дозволило розширити асортимент. Були введені в дію вафельний та мармеладний цехи. Поступово освоюючи нові виробничі потужності, підприємство збільшило обсяг виробництва продукції до 8 тисяч тон на рік. Кількість працюючих досягла 560 чоловік.

Початок нового етапу розвитку підприємства датується 1980 роком. Споруджується п'ятиповерховий корпус, фабрика закупає нове обладнання, проводиться реконструкція цехів, поточні лінії сприяють автоматизації виробничих процесів. Завдяки цим змінам в порівняно короткий термін був значно розширений асортимент продукції, а обсяги виробництва при цьому зросли майже вдвічі.

Після проголошення незалежності України, на базі вже приватизованого підприємства створено акціонерне товариство „Полтавакондитер”.

Кризові явища в економіці змушували трудовий колектив постійно шукати нові шляхи подальшого розвитку. Введено в експлуатацію зефірне відділення продуктивністю більше 2-х тон продукції на добу, відкритий новий цех по виробництву мучнистих виробів. В 1999 році почала роботу німецька лінія з виробництва плиткового шоколаду та цукерок типу „Асорті”.

Сучасна історія ВАТ „Полтавакондитер” почалася в 2000 році, з прийняттям рішення про співробітництво з інвестиційним фондом
„Sigma Blayzer”. Завдяки значним фінансовим інвестиціям зарубіжного інвестора був реалізований масштабний проект нової будівлі ВАТ „Полтавакондитер”. Сучасна споруда збудована в найкоротший термін і повністю відповідає найвищим світовим стандартам.

За цим відбувся цілий ряд спільних розробок інженерів фабрики та всесвітньо відомих фірм. А саме, італійська фірма „Laser” встановила нові лінії з виробництва цукрового печива та печива з фруктовими наповнювачами, а також лінію з виробництва здобного печива та снекової продукції.

Шоколадний цех обладнаний двома лініями швейцарського концерну „Buller” з виробництва шоколадних мас і плиткового шоколаду. Лінії повністю автоматизовані. Молочний і чорний шоколад, який випускається під торговою маркою „Домінік”, не поступається за своїми якісними показниками кращим європейським зразкам.

Продукцію полтавських кондитерів можна знайти не тільки на прилавках України. Росія, Естонія, Грузія, Казахстан гідно оцінили полтавські солодощі. Стабільний попит на продукцію стимулює колектив ВАТ „Полтавакондитер” постійно нарощувати обсяги виробництва й розширювати асортимент, враховуючи вподобання споживачів.

За 80 років свого існування фабрика перетворилася у потужне конкурентоспроможне сучасне підприємство, яке забезпечує робочими місцями близько 2700 чоловік. Високовиробничі технологічні лінії, кваліфікований персонал, чіткий контроль якості продукції у поєднанні з багатим досвідом і давніми традиціями є запорукою смачної та якісної продукції, яка користується незмінним попитом.

Економічні показники та плани розвитку. На сьогодні ПАТ „Полтавакондитер” є універсальною кондитерською фабрикою, яка динамічно нарощує темпи виробництва і постійно підвищує конкурентоспроможність продукції (рис. 4).

Рис. 4. Річний об'єм продажу продукції ПАТ "Полтавакондитер"



У зв'язку зі зростаючим попитом на продукцію ТМ „Домінік” виникає необхідність у розширенні та удосконаленні виробництва. Стратегія компанії включає модернізацію вже існуючого обладнання і встановлення нового, що дозволить закріпити лідируючі позиції ТМ „Домінік”.

У подальшому ВАТ „Полтавакондитер” планує щорічно збільшувати обсяг виробництва кондитерських виробів у середньому на 10% (рис. 5).

Рис. 5. Темп росту обсягів продажу (до попереднього року), %

Для відображення економічної ситуації мною було проведено аналіз товарообороту (по країнам близького зарубіжжя) за чотири останні роки та у розрізі 2010 року по місяцях. Результати аналізу подані на рис. 6, 7, 8 [10].



Рис. 6. Тенденція товарообороту (по країнам близького зарубіжжя), тис. грн.

господарський зв'язок договір товар

Рис. 7. Товарооборот по країнам близького зарубіжжя у розрізі місяців за 2010 р., тис. грн.



Рис. 8. Тенденція коливань товарообороту по місяцях, 2010 р., тис. грн.

Апарат управління та організаційна побудова підприємства. ПАТ "Полтавакондитер" здійснює свою діяльність на основі затвердженого його учасниками Статуті, а його діяльність регулюється діючими законодавчими актами у сфері підприємництва та господарської діяльності, - Цивільний, Господарський та Господарський процесуальний кодекси України, а також Закон України "Про господарські товариства" [1],[2],[3].

Власне апарат управління являє собою типову структуру представлений на рис. 9.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Для раціонального та ефективного здійснення власної господарсько-фінансової діяльності будь-яке підприємство повинне задумуватися над організацією функціональних відділів залежно від роду виконуваних ним функцій. Так, наприклад, дане підприємство розподілене на 22 функціональних підрозділи (відділи). Детальний опис та структура організації представлена у додатку А.

Виробництво. Структура виробництва ВАТ „Полтавакондитер” складається з двох окремих виробничих територій.

Перша знаходиться по вул. Спаська, 10 і складається з чотирьох виробничих цехів, які мають різні технологічні напрямки: карамельний цех, цукерковий цех, шоколадний цех, борошняний цех. Друга виробнича територія знаходиться по вул. М Бірюзова, 2 і складається з шоколадного й борошняного виробничих цехів.

Виробнича територія №1

Карамельний цех. Саме з карамельного виробництва почалась історія ВАТ „Полтавакондитер”. Карамельний цех складається із трьох відділень: зефірного, ірисного, карамельного.

У зефірному відділенні карамельного цеха розташовані дві лінії з виробництва зефіру. Зефір - улюблені солодощі споживачів, які користуються у них високим попитом. Натуральна фруктово-ягідна сировина робить його корисним та смачним. Окрім класичних видів зефіру, білого й рожевого, карамельний цех виробляє зефір глазурований, а також зефір із фруктовими наповнювачами. Розроблений оригінальний продукт -- комбінований зефір з печивом, який представлений на ринку у категорії „десертів”.

В ірисному відділенні встановлена лінія з виробництва ірису та жувальної карамелі з різними смаками. „Жуйчики” за рекордно короткий час завоювали довіру вдячних любителів солодощів.

У карамельному відділені встановлені дві поточні комплексно-механізовані і одна асортиментна лінія, які виробляють карамель з різноманітною начинкою. Це і серія карамелі „Роккі” з помадною начинкою, і серія „Домінік” -- з фруктово-ягідною начинкою, а також карамель „Крабіки” з праліновою начинкою.

Цукерковий цех. Основою цукеркового цеху є комплекс технологічного обладнання, завдяки якому налагоджений процес стабільного виробництва традиційних сортів продукції.

Цукерковий цех включає лінії з виробництва: помадних сортів цукерок; пралінових сортів цукерок; цукерок на вафельній основі; цукерок на грильяжній основі.

Саме лінія з виробництва пралінових сортів спеціалізується на виробництві традиційно популярних цукерок, таких як: „Білочка з золотим горішком”, „Смак ліщини”, „Три мисливці”, „Ариєтта”, „Панянка”, „Італійка”.

Стабільним попитом користуються цукерки на вафельній основі, вкриті шаром глазурі, зі смаками, знайомими кожному з дитинства. Цукерки з цієї серії: „Кіт Базиліо”, „Кіт Леопольд та друзі”, „Казковий Гуллівер”, які своїми назвами викликають спогади про улюблених казкових героїв.

Цукерки з помадним корпусом відомі давно і заслужено користуються підвищеним попитом. Дві лінії цукеркового цеху спеціалізуються на виробництві саме таких сортів. Серед них широко відомі: серії цукерок „Домінік”, „Гадалочка” з різними ароматами фруктової помади, а також фундука, шоколаду, ірису, молока, молочного коктейлю, пряженого молока.

Популярні конусоподібні цукерки „Золота стріла”, загорнуті в золоту фольгу, своєю формою нагадують наконечник стріли. Ніжна молочна помада з додаванням спирту й коньяку створюють незабутній вишуканий смак. Корисні цукерки з грильяжним корпусом: „Новий Прометей”, „Горіхова країна” з родзинками, „Горіхові солодощі”, збагачені натуральними добавками: горіхами, родзинками, -- поповнюють асортиментний ряд продукції.

Шоколадний цех. Технологічна база шоколадного цеху дає можливість створювати конкурентні продукти, які займають стабільне положення на кондитерському ринку і користуються підвищеним попитом у споживачів. Цех обладнаний лініями з виробництва шоколадних цукерок і пустотілих шоколадних фігурок.

Фрукти, заспиртовані в шоколаді, -- серія цукерок, які випускаються з моменту створення у 1997 році шоколадного цеху, -- займають особливе місце в асортиментному ряді кондитерських виробів ТМ „Домінік”.

Ексклюзивна серія куполоподібних цукерок шоколадного цеху: цукерки „Альпійські”, „Насолода”, „Домінік - шоколадний бархат”, „Домінік - Німфея”, „Домінік” з лісовим горіхом, „Шоколадна фантазія”, „Шоколадний поцілунок”, „Шоколадна планета” - розширюють асортиментну лінійку цукерок класу „преміум”.

Прекрасні подарункові набори шоколадних цукерок „Асорті-Домінік”, „Бархатна вишня”, „Вишня” заспиртована в шоколаді, „Колекція від Домінік”, „З любов'ю від Домінік”, „Щастя Вам”, „Шоколадна планета”, -- стануть справжньою прикрасою любого святкового столу.

Борошняний цех. Продукція борошняного цеху розширює асортиментний ряд кондитерських виробів ТМ „Домінік”. Борошняний цех оснащений слідуючими лініями: з виробництва цукрового печива; з виробництва вафель і цукерок на вафельній основі; з виробництва халви.

Стабільне виробництво вафель з жировою начинкою і різними ароматами: „Артек”, „Сніжинка”, „Молочні”, „Морячка”, „Празькі”, -- дозволяють задовольняти зростаючий попит споживачів.
Цукерки на вафельній основі „Геракл”, „Казковий Геркулес”, „Їжачок-лісовичок” можна сміливо віднести до традиційних сортів, яким віддають перевагу відразу декілька поколінь споживачів. Універсальна форма „батончика” дозволяє розширити присутність даних цукерок на кондитерському ринку.

Халва являється унікальним продуктом, має біологічну цінність і чудові смакові властивості. На сьогодні ТМ „Домінік” має можливість запропонувати покупцям халву соняшникову ванільну, халву з арахісом, халву з родзинками. Крім цього, був розроблений і випущений на ринок новий продукт -- халва соняшникова „Домінік” ванільна глазурована у вигляді батончика вагою 85 та 42 г.

Виробнича територія №2

Шоколадний і борошняний цехи оснащені сучасним обладнанням, на якому випускається багато стратегічних продуктів.

Завдяки модернізації виробництва кондитерських виробів у цехах став можливий додатковий випуск великої кількості інноваційних продуктів.

Виробництво якісного шоколаду -- вищий пілотаж кондитерського мистецтва. Щоб отримати плитку ніжного молочного або чорного шоколаду, потрібна високоякісна шоколадна маса, отримання якої можливо тільки за допомогою сучасного обладнання.

Наша технологічна база дає можливість створювати шоколадні вироби, які відповідають світовим стандартам. А саме, це дві лінії швейцарського концерну „Buller” - з виготовлення шоколадних мас і з виготовлення плиткового шоколаду. Дане обладнання забезпечує технологію сухого контирування (процес, у результаті якого із шоколадної маси випаровується надлишкова волога, звітрюються залишки дубильних речовин, а тверді частинки какао заокруглюються) шоколадних мас, що значно покращує їх якість за рахунок підвищення ступені подрібнення.

У 2005 році підприємством налагоджено виготовлення пористого шоколаду. На сьогодні пористий шоколад широко представлений в асортиментній лінії і користується підвищеним попитом у споживачів.

На фабриці випускається молочний і чорний шоколад. Вчені давно відкрили позитивну дію чорного шоколаду на серцево-судинну і нервову систему людини. Дієтологи всього світу рекомендують людям, які дбають про своє здоров'я, включати в свій щоденний раціон чорний шоколад. Вміст какао-продуктів у чорному шоколаді від торгівельної марки „Домінік” -- від 60 до 85%, в залежності від асортиментної групи, а в молочному шоколаді -- 33 %.

Асортимент шоколаду нараховує близько 60 найменувань продукції.

Помірна цінова політика виділяє фабрику серед інших виробників кондитерських виробів в Україні й за кордоном.

Наша компанія, вперше в Україні, освоїла випуск 200-грамового шоколаду, а також новинкою ринку був випуск пористого 120-грамового шоколаду. Окрім того, випускається шоколад в плитках форматом 100, 50, 32 г.

Серія шоколаду „Домінік” - яскравий приклад вдалого поєднання творчого пошуку технологів підприємства і можливостей сучасного обладнання. Асортиментний ряд нараховує близько 30 найменувань шоколаду „Домінік”: молочного та чорного з різними добавками й смаками.

Особливе місце в асортиментному ряді займає лінія елітного шоколаду „Домінік Преміум”. На сьогодні -- це сміливе рішення в області різноманітності смаків.

Серія тематичного шоколаду „Полтава”, а також шоколад „Доминик -- Де Парі”, „Доминик -- Дитячий”, „Чарівним жінкам”, „Закоханим від Домінік”, „З Новим Роком та Різдвом!”, „Зі святом Великодня!” розширює асортимент шоколаду і дає можливість запропонувати чудовий подарунок до свята. Гурмани оцінять шоколад з шипучою карамеллю.

Також на підприємстві випускається класичний вид шоколаду: „Оленка”, „Чайка”, які вже достатньо довгий час мають стабільний попит. Цей шоколад представлений водночас в декількох формах, що дозволяє розширити коло його споживання.

В шоколадному цеху виготовляється також фігурний шоколаду вигляді шоколадних яєць з іграшками і шоколадних пустотілих фігурок. Крім плиткового і фігурного шоколаду, цех випускає цукерки пралінових і помадних сортів з рідними наповнювачами. Це такі цукерки, як „Жолі”, „Жолі” з абрикосовою начинкою, „Жолі” зі згущеним молоком, „Лайла”, „Лайла” зі згущеним молоком, „Бакара” і „Труфельдин” з різними смаками. Розширяють асортимент традиційні цукерки „Смак ліщини сюрприз”, „Смак ліщина оригінал” „Три мисливці оригінал”.

Окрім шоколадної продукції, освоєний випуск більше сорока видів різноманітного цукрового печива. Італійське обладнання фірми „Laser” дозволяє постійно вдосконалюватися в області якості та урізноманітнювати форми виробів. Додаткові можливості обладнання дали гарний результат для розширення асортиментного ряду печива. В борошняному цеху випускається цукрове, здобне і вівсяне печиво. Воно виготовляється з різними начинками, а також глазуроване, частково глазуроване та з присипками. Гарним попитом у споживачів користується печиво „Гармонія Сходу”, „Домінік мобілка” в цукрі, „Коломбіна” в цукрі, „Квітка сакури”. Великою популярністю також користується печиво „Домінік Жур-Жур”, „Домінік Здобний десерт”. Доповнюють асортимент продукти здорового способу життя -- батончики на основі мюслі.

Наша фабрика володіє унікальною лінією з виготовлення оригінального продукту -- драже. Асортимент драже представлений: „ТоффіДжой”, „Фундук в шоколаді”, „Мигдаль в шоколаді”, воно випускається ваговим, в обгортці та фасоване.

Сучасний комплекс технологічного обладнання дозволяє тримати стабільно високу планку якості продукції та швидко реагувати на зміни попиту. Активна модернізація обладнання і установка нового дозволяють випускати продукцію, відповідну світовим стандартам.

2.2 Формування товарної політики підприємства

За своєю суттю товарна політика являє цілеспрямований напрямок дій комерційних організацій з метою максимального задоволення створеними або залученими споживними цінностями визначених ринкових потреб [7].

До її складових відносять:

- визначення оптимального асортименту товарів та його постійне оновлення;

- якість продукції;

- дизайн;

- упаковка;

- товарна марка;

- міра відповідності критеріям споживачів та ін.

- розглянемо окремо кожну із них.

Визначення оптимального асортименту товарів має на увазі встановлення такої групової та внутрішньогрупової номенклатури товарів, яка буде цікавити посередників та кінцевого споживача, задовольняти їх потреби.

На ПАТ "Полтавакондитер" виробничий асортимент за своєю структурою досить широкий, не говорячи про кількість різновидів кожного із найменувань. Загалом - близько 350 найменувань і більше 5000 товарних позицій (додаток Б, В, Г, Ґ).

Якість продукції. Задачі служби з якості "Полтавакондитер" - забезпечення функціонування систем менеджменту якості й безпеки на підприємстві у відповідності із вимогами стандартів, здійснення лабораторного контролю якості продукції, що випускається на всіх етапах виробництва: від початкової стадії - контролю сировини, що надходить, - до контролю якості готової продукції. Лабораторний контроль здійснюють центральна і 8 цехових лабораторій.

На ПАТ „Полтавакондитер” із 2005 року впроваджена і сертифікована Система менеджменту якості, що підтверджено сертифікатами на відповідність системи якості згідно вимог ГОСТУ ISO 9001-2001 і Міжнародного стандарту ISO 9001-2000 (додаток Д). Крім того, розроблена й впроваджена Система менеджменту безпеки продуктів харчування у відповідності до вимог Міжнародного стандарту ISO 22000:2005 "Система менеджменту безпеки продуктів харчування - вимоги до організації процесу виробництва і поставок" (додаток Е). Діюча на підприємстві інтегрована система СМЯ і СМБВП дозволяє виявляти, оцінювати, контролювати і управляти якістю й харчовими ризиками на всіх етапах виробництва.

Друга виробнича територія, перша в Україні, повністю сертифікована згідно системи HACCP. Це дало нам можливість продавати продукцію в Західній Європі (додаток Є).

Дизайн та упаковка. "Полтавакондитер" має потужну службу (відділ) маркетингу (додаток А), який займається розробкою споживацького упакування продукції, а також її художнім оформленням, нанесенням відповідного маркування і т. ін.

Товарна марка. Підприємство має власну зареєстровану товарну марку та логотип - "Домінік"/"Dominic" (рис. 10).

Рис. 10. Товарний знак підприємства

Варто також зазначити той факт, що у сучасних ринкових умовах досить важливим аспектом діяльності будь-якого комерційного підприємства є його орієнтація на споживача. Адже саме споживачі, які виступають ключовою постаттю ринку формують попит на товари, задовольняючи його пропозицією на цьому ринку. А тому, не менш важливим елементом формування товарної політики є постійний моніторинг відповідності усіх вище перелічених складових запитам споживачів, тобто можливість висунення пропозиції та задоволення попиту.



2.3 Особливості роботи комерційної служби підприємства

Комерційна служба ПАТ "Полтавакондитер" представлена у формі інтегрованого відділу, тобто не має чіткого відображення в організаційній структурі підприємства, а зливається із іншими, які виконують подібного роду функції та здійснюють власне комерційні операції (додаток А). її утворюють відділи маркетингу, логістики, постачання сировини та матеріалів, обслуговування клієнтів (збуту), юридичний відділ. Проте, маючи непросту внутрішню структуру, комерційна служба взаємодіє не тільки зі службами власного підприємства, але й, головним чином, із зовнішнім середовищем, із клієнтами, референтними групами, посередниками. Якісна ефективна робота комерційної служби, застосування високих технологій комерції - запорука високих економічних результатів підприємства як у короткостроковому проміжку часу, так і у стратегічній перспективі.

Розглядаючи комерційну службу ПАТ "Полтавакондитер" у розрізі виконуваних функцій, можемо спостерігати різнобічність та широту повноважень. Серед них:

- закупівля сировини та організація її доставки,

- договірна робота та встановлення господарських зв'язків;

- організація збуту та постачання товарів;

- проведення логістичного аналізу, ін. операцій.

Закупівля сировини на цьому підприємстві, мабуть, як і на багатьох інших, розпочинається із підготовчого етапу, на якому ведеться детальний аналіз можливих постачальників. За певним набором критеріїв обирається найкращий, або найвигідніший, із яким у подальшому заклечається договір на постачання сировини до підприємства. Доставлена продукція розміщується на одному зі складів підприємства: безпосередньо на виробній території або ж складському комплексі, який розміщується за адресою:
м. Полтава, вул. Зіньківська, 56.

Паралельно на кожному із вище представлених етапів свої функції виконує також відділ логістики, який, по суті, й організовує увесь процес товаропостачання, включаючи і вибір транспортного засобу та маршруту руху.

Загалом, відділ логістики на підприємстві такого масштабу, на мою думку, - обов'язковий елемент у його структурі. Адже, оптимізуючи незначні зі відсотком процеси, підприємство може зекономити сотні тисяч гривень.

Основними задачами логістики є вчасна доставка й зберігання сировини та готової продукції. У відповідності до цих задач у структурі напрямку створені функціональні підрозділи, що відповідають за окрему ділянку роботи.

При веденні договірної роботи не слід забувати про правила ділового спілкування, особливо якщо такі відносини встановлюються під час особистого спілкування між сторонами. Це дасть можливість розстановити пріоритети та швидше прийти до згоди та взаємопорозуміння.

Зазвичай підприємство намагається встановлювати господарські відносини саме таким шляхом, проте можливі випадки обміну листами. Так, наприклад, у додатку Ж висвітлено прохання до "Полтавакондитера" переглянути умови постачання іграшок м'яконабивних, кількість яких (за помилкою іншої сторони) перебільшує ту, яка вказана за договором.

Збутовими функціями наділений відділ із обслуговування клієнтів. Він умовно розділений на два підрозділи: український ринок та зовнішній ринок (додаток А). Різниця полягає в тому, що зовнішньоекономічні операції потребують додаткових зусиль при здійсненні експортних трансакцій.

Більш детально особливості збутову підприємством будуть розглянуті у наступному питанні.



2.4 Аналіз каналів збуту продукції та шляхи їх збільшення

Як уже говорилося раніше, ПАТ "Полтавакондитер" має на своєму рахунку потужні відносини із зовнішнім середовищем - постачальниками та споживачами.

Одразу хотілося б зосередити увагу на клієнтурі підприємства, а точніше - на каналах збуту власної продукції.

Серед таких каналів можна виокремити наступні категорії:

1. фірмова мережа магазинів,

2. мережа дистриб'юції,

3. інші споживачі на внутрішньому ринку,

4. споживачі за кордоном (близьке зарубіжжя),

5. споживачі за кордоном (далеке зарубіжжя).

Одразу ж можна оцінити масштаби проведення збутових операцій.

До фірмової мережі магазинів відносяться 13 магазинів і 1 заклад ресторанного господарства, які розташовані по території всієї Полтавської області (табл. 1).

таблиця 1

Перелік фірмових магазинів фабрики "Домінік"

Назва	Тип магазину	Адреса	Телефон
«Домінік»	роздрібний	м. Полтава, вул. Спаська, 10	(0532) 61-11-14
«Оленка»	оптово-роздрібний	м. Полтава, вул. Велико-Тирнівська, 25/2	(0532) 66-79-80
«Полтавчанка»	роздрібний	м. Полтава, вул. Жовтнева, 21	(05322) 7-33-09
«Домінік»	роздрібний	м. Полтава, вул. Жовтнева, 50	(05322) 7-49-53
«Забава»	роздрібний	м. Полтава, вул. Грушевського, 11	(0532) 68-43-62
«Золотий ключик»	роздрібний	м. Полтава, вул. Новобазарна, 20	(05322) 7-26-16
«Ласунчик»	роздрібний	м. Полтава, вул. Пролетарська, 31	(0532) 60-12-88
«Домінік»	роздрібний	м. Полтава, вул. Чураївни, 3/2
«Домінік»	роздрібний	м. Київ, вул. О. Гончара, 74-А	(044) 484-09-38
«Домінік»	роздрібний	м. Кременчук, вул. Леніна, 32/34	(05366) 2-51-16
«Кондитерські вироби»	оптово-роздрібний	м. Лубни, вул. Радянська, 42/1	(05361) 7-10-41
«Домінік»	роздрібний	м. Миргород, вул. Гоголя, 117-А	(05355) 5-25-36
«Кондитерські вироби»	роздрібний	м. Зіньків, вул. Леніна, 46

Що ж стосується закладу ресторанного господарства, то воно виступає у вигляді кафе "Домінік", котре 1 жовтня 2010 року було відкрите у центрі міста за адресою вул. Жовтнева ,21. Ця приємна подія розширює можливості вибору якісного сервісу для жителів та гостей нашого міста. Високий рівень обслуговування, затишна атмосфера та гостинність персоналу не залишать байдужими відвідувачів [9].

Мережа дистриб'юції виступає у системі розподілу чи не найголовнішим каналом. До них можна віднести дистриб'юторів та торговельних представників. ПАТ "Полтавакондитер" дуже тісно співпрацює із кожним з них. Число представників щодня зростає, зважаючи також і на попит покупців, і вже сягнуло позначки "100". А тому, задля створення зручностей у обслуговуванні, їх розподілено на 5 умовних регіонів залежно від територіальної ознаки та здійснення господарської діяльності:

v центральний регіон;

v східний регіон;

v західний регіон;

v південний регіон;