Аналіз цих витрат представлений в таблиці 2.14.

Таблиця 2.14 Склад і структура витрат по видах діяльності

Види витрат	2003 рік	2004 рік	2005 рік
	т.грн.	%	т.грн.	%	т.грн.	%
1	2	3	4	5	6	7
Витрати на купівлю електроенергії	653423	83,0	696290	83,0	632781	72,3
Витрати на передачу і транзит електроенергії	99839	13,0	118026	14,0	198238	22,7
Витрати на поставку електроенергії	28808	4,0	18807	3,0	43725	5,0
Всього	782070	100	833123	100	874744	100

Як вбачається з таблиці, в 2004 році збільшилися витрати на купівлю електроенергії на 6,5%, що пов'язано із збільшенням потреби споживачів міста Харкова і області в споживанні електроенергії, а в 2005 році величина електроенергії, що закуповується, знижується на 9,12%. Це викликано боротьбою АК «Харьківобленерго» з несанкціонованим підключенням до мереж компанії і відповідно з відключенням порушників і зниженням норми електроенергії, що закуповується. За останні три роки збільшуються витрати на передачу і транзит, що викликане застаріванням устаткування і збільшенням втрат в мережах, так в 2004 році в порівнянні з 2003 роком кількість витрат збільшилася на 18,21%, а в 2005 році в порівнянні з 2004 роком - 67,96%.

Таблиця 2.15 Аналіз динаміки витрат АК «Харьківобленерго»

Показники	2003 рік	2004 рік	2005 рік
Витрати електроенергії, тис. грн.	782070	833123	874744
1. Абсолютний приріст а) ланцюговий б) базисний
		51053	45621
		51053	92674
2.Темп зростання % а) ланцюговий б) базисний
		106	105
		106	112
3.Темп приросту % а) ланцюговий б) базисний
		6	5
		6	12
4. Абсолютне значення 1% приросту		7820,7	8331,2
5. Середній рівень ряду		829979
6. Середній темп зростання %		106

Як вбачається з таблиці 2.15 , ланцюговий темп приросту свідчить про збільшення витрат компанії на 6% в 2004 році і на 5% в 2005 році, базисний темп приросту свідчить про збільшення витрат на 6% в 2004 році і на 12% в 2005 році. Абсолютне значення 1% приросту склало 7820,7 тис. грн. в 2004 році і 8331,2 тис. грн. в 2005 році Середній темп приросту за аналізований період склав 106%, що говорить про збільшення витрат компанії в середньому на 6%.

Доходи - є одним з найважливіших показників, що характеризують фінансову сторону діяльності підприємства. Найбільша вага в доходах підприємства складає надходження від населення за реалізовану електроенергію. Потім йдуть бюджетні і побутові організації, промислові підприємства, сільське господарство, транспорт, а саму незначну вагу займають інші виробничі сфери.

Це можна побачити з таблиці 2.16.

Таблиця 2.16 Состав і структура доходів по категоріях споживачів (з ПДВ)

Категорії споживачів	2003 рік	2004 рік	2005 рік
	сума, т.грн.	уд. вага %	сума, т.грн.	уд. вага %	сума, т.грн.	уд. вага %
Населення	174523	20,6	152403	17,1	163761	20,4
Бюджетні і побутові організації	238671	28,2	255794	28,7	226695	28,2
Промислові підприємства	183082	21,7	202217	22,7	155101	19,3
Сільське господарство	57236	6,8	62496	7	54574	6,8
Транспорт	88643	10,5	95853	10,8	88492	11
Інші виробничі сфери	102787	12,2	121236	13,6	115386	14,3
Доходи всього	844942	100	889999	100	804009	100

Як вбачається з таблиці , в структурі доходів перше місце займають бюджетні і побутові організації. Причому в 2004 році був досягнутий максимальний рівень доходів, який склав 28,7%, в 2005 році він знижується і досягає 28,2%. Найменша вага в структурі займає сільське господарство, що викликано сезонністю сільськогосподарських робіт середня величина в прибутках від сільськогосподарських споживачів у всі 3 роки складає 6,9%. Слід зазначити, що доходи від населення мають косинусоідальний характер, помітно зниження доходів в 2004 році (на 12,67% і збільшення в 2005 році на 7,45%, що зв'язано, як вже мовилося з політикою компанії, направленої на посилення збору платежів з населення і боротьбою з дебіторською заборгованістю).

Для більш повної картини проаналізуємо також доходи по видах діяльності, у вигляді таблиці 2.17.



Таблиця 2.17 Склад і структура доходів по видах діяльності (без ПДВ)

Види витрат	2003 рік	2004 рік	2005 рік
	млн. грн.	%	млн. грн.	%	млн. грн.	%
Доходи від реалізації електроенергії	826169	81,73	812303	81,75	773600	80,42
Доходи від транзиту електроенергії	18774	11,23	14896	10,99	27084	10,27
Доходи від інших видів діяльності	117039	7,04	188071	7,26	81897	9,31
Всього	961982	100	1015270	100	882581	100

Як вбачається з таблиці 2.17, найбільшу вагу в структурі доходів складають доходи від реалізації електроенергії, причому у всі 3 роки цей показник перевищує 80%, проте з 2003 року по 2005 рік цей показник знижується на 1,31%. Доходи від транзиту електроенергії збільшуються, що пов'язано із збільшенням тарифу за транзит і, збільшенням кількості підприємств, одержуваних електроенергію по мережах компаній за 3 роки це збільшення склало 8310 млн. грн., а значна вага доходів від інших видів діяльності знижується так в 2005 році це зниження склало в порівнянні з 2004 роком 106174 млн. грн, головним чином за рахунок відмови компанії в наданні послуг, не пов'язаних з основним видом діяльності (таких, як оренда, виконання ремонтних робіт і т.д.).

Для вивчення впливу окремих чинників на загальні зміни доходів АК «Харьківобленерго» проведемо аналіз чинника даного показника.

Таблиця 2.18 Початкові дані для аналізу чинника доходів

Показники	2004 рік	2005 рік	Абсолютні відхилення	Відносні отклонения,%
1	2	3	4	5
Доходи від реалізації електроенергії, тис.грн	889999	804009	-85990	-9,60
Показники чинників
1.Поданная електроенергія в сіті, тис.кВт*г	7731479	7961808	230329	2,98
2.Доходы з розрахунку на 1 кВт*г поданої в сіть електроенергії	0,1151136	0,1009832	-0,0141304	-13,0

З таблиці вбачається, що дохід від реалізації електроенергії в 2004 році складає 889999 тис. грн., а в 2005 році 804009 тис. грн., тобто відбулося зниження даного показника на -85990 або на 9,6%. На це зниження доходів вплинули наступні чинники: кількість поданої електроенергії в сіть і доходи з розрахунку на 1 кВт*г подана в сіть. Для визначення впливу цих чинників на загальну зміну аналітичного показника використовується метод ланцюгових підстановок, зокрема, ланцюгову схему розрахунку впливу чинників. Приведені вище показники взаємозв'язані наступною формулою:

D = Q * n ; (2.6)

де D - доходи від реалізації електроенергії

Q - подана електроенергія в сіть

n - доходи з розрахунку на одиницю електроенергії подана в сіть (через «0» позначимо показники 2004 року ( базисного ), а через «1» - 2005 рік)

Вплив доходу з розрахунку на одиницю електроенергії подана в сіть і об'єму поданої в сіть електроенергії на сукупний дохід матиме вигляд:

(2.7)

7731479*0,1151136= 7961808*0,1151136= 7961808*0,1009832=

=889999 =916512,4 =804009

Вплив об'єму реалізації електроенергії на сукупний дохід можна ррозрахувати по формулі:

(2.8)

916512,4-889999=26513,4 тис. грн.

Вплив доходу на одиницю відпущеного кВт*г електроенергії на сукупний дохід можна визначити по формулі:



(2.9)

804009-916512,4= -112503,4 тис. грн.

Сумарне абсолютний вплив чинників дорівнює загальному абсолютному зростанню доходів:

(2.10)

26513,4-112503,4= -85990 тис. грн.

Для розрахунку відносного впливу чинників необхідно величину абсолютного впливу кожного чинника розділити на базисне значення сукупного доходу і результат помножити на 100.

Відносний вплив об'єму відпущеної електроенергії дорівнює:

(26513,4:889999)*100=2,98% або 3%

Відносний вплив доходу на одиницю 1кВт*г відпущеної електроенергії дорівнює:

[(-112503,4):889999]*100= -12,6% або -13%

Сумарне відносний вплив чинників дорівнює загальному відносному приросту сукупного доходу.

2,98-12,6= -9,6%

Для визначення структури впливу чинників, тобто їх питомої ваги (частки) в загальній величині приросту аналізованого показника необхідно отриманий частковий вплив кожного чинника розділити на цей загальний приріст сукупного доходу і результат помножити на 100.

Питома вага впливу об'єму реалізації електроенергії розраховується, як:

[(26513,4(-85990)]*100= -30,8%

Питома вага доходу на одиницю 1кВт*г відпущеної електроенергії, розраховується, як:

[(-112503,4):(-85990)]*100=130,8%

Для розрахунку перевірки правильності отриманих результатів визначають алгебраїчну суму питомої ваги впливу кожного чинника (вона повинна дорівнювати 100)

-30,8+130,8= 100%

З приведених розрахунків виходить, що розрахунок впливу чинника поданої електроенергії в сіть доходу підприємства збільшився на 230329 тис. грн або 2,98%, а за рахунок доходів з розрахунку на одиницю електроенергії поданої в сіть знизилися на -0,0141304 або -13%.

Сумісний вплив обох чинників привів до того що зрештою доходів підприємства в 2005 році по відношенню до 2004 року знизилися на -85990 тис. грн.

2.6 Аналіз фінансових результатів і фінансового стану підприємства

В сучасних ринкових відносинах і умовах прибуток є одним з основних показників господарської діяльності підприємства. Він відображає кінцевий фінансовий результат роботи характеризує ефективність використовування наявних ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових). В умовах ринку прибуток є джерелом всіх фінансових ресурсів підприємства. У зв'язку з цим в економічному аналізі господарської діяльності підприємства аналіз прибутку займає одне з важливих місць.

Проаналізуємо показники прибутку в таблиці 2.19.

Таблиця 2.19 Динаміка фінансових показників

Показник	2003 рік	2004 рік	2005 рік
1.Прибутки з основного виду діяльності, тис. грн.	844942	889999	804009
2. Витрати з основного виду діяльності, тис. грн.	782070	833123	874744
3. Фінансовий результат з основного виду діяльності Тис. грн.	62872	56876	-70735
4. Рентабельність витрат з основного виду діяльності %	8,04	6,8	-8,09

Аналізуючи дані таблиці, слід зазначити, що результат діяльності компанії з кожним роком погіршується, і, якщо в 2003 році він був ще позитивним, то в 2005 році його можна охарактеризувати, як катастрофічний. Фінансовий результат в 2005 році склав -70735 тис. грн, і таким чином знизився на 127611 тис. грн. у порівнянні з 2004 роком.

Під фінансовим станом розуміється здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Даний показник характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, які необхідні для нормального функціонування підприємства. Вони також характеризуються ефективністю користування фінансовими взаємостосунками з іншими юридичними і фізичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю. Проведемо аналіз структури активів і пасивів.

Таблиця 2.20 Аналіз структури активів АК «Харьковобленерго»

Показники	2004 рік	2005 рік	Зміна до початку 2005года
	початок	кінець	початок	кінець	абсол.	відхилення	%
1	2	3	4	5	6	7	8
Внеоборотні активи
а) тис.грн	277118	350807	350807	992225	715107	258,1	75,7
б) %	38,04	36,22	36,22	59,31	-	-	-
Оборотні активи :
а) тис.грн	451300	617551	617551	680945	229645	50,9	24,3
б) %	61,96	63,78	63,78	40,69	-	-	-
Разом активів :
а) тис.грн	728418	968358	968358	1673170	944752	129,7	100
б) %	100	100	100	100	-	-	-
Коеф.відп. оборотн. і внеоборот. засобів	1,63	1,76	1,76	0,69	-0,94	-	-

З таблиці вбачається, що внеоборотні активи збільшилися на 25,8%. Це свідчить про збільшення основних фондів. Проте разом з цим збільшилися оборотні активи на 23,09%, що говорить про зростання дебиторської заборгованості.

В цілому у компанії помітна тенденція збільшення активів, так у 2004 році сума активів збільшується на 32,94%, а на 2005 рік сума активів виросла вже на 72,79%.

Таблиця 2.21 Аналіз структури пасивів АК «Харьковобленерго»

Показники	2004 рік	2005 рік	Зміна до початку 2005года
	початок	кінець	початок	кінець	абсол.	віднесення	уд.вес%
1	2	3	4	5	6	7	8
Часний капітал
а) тис.грн	217925	298251	298251	868251	650326	298	68,9
б) %	29,92	30,79	30,79	51,93	-	-	-
Позикові засоби
а) тис.грн	510528	669815	669815	804091	293563	57,5	31,1
б) %	70,08	69,21	69,21	48,07	-	-	-
1	2	3	4	5	6	7	8
а) тыс.грн	728453	968066	968066	1672342	943889	129,6	100
б) %	100	100	100	100	-	-	-
Коеффіц. автономії	0,299	0,308	0,308	0,519	0,22	-	-
Коеффіц. финанс-я	0,427	0,445	0,445	1,081	0,654	-	-

Аналізуючи дану таблицю, можна зробити висновок, що компанія має позитивну динаміку боротьби з кредиторською заборгованістю і розрахунками з енергоринком, поступово розраховуючись з боргами, і якщо на початку 2004 року позиковий капітал на 40,16% перевищує власний, то вже в кінці 2005 року власний капітал на 4% перевищує позиковий.

Далі проаналізуємо показники ліквідності:

- коефіцієнт поточної ліквідності

- коефіцієнт швидкої ліквідності

- коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Відрекомендуємо їх у вигляді таблиці 2.22.



Таблиця 2.22 Показники ліквідності

Коефіцієнт	2003 рік	2004 рік	2005 рік
До поточної ліквідності	0,88	0,91	0,84
До швидкої ліквідності	0,85	0,90	0,68
До абсолютної ліквідності	0,0036	0,0014	0,005

Як ми бачимо з таблиці 2.22, до абсолютної ліквідності АК «Харьківобленерго» складає 0,0036 в 2003 році, знижується в 2004 році до 0,0014 і збільшується до 2005 року до 0,005. О.Кононенко в «Аналізі фінансової звітності» [23] відзначає,- «що для країн з перехідною економікою, до яких відноситься і Україна нормативне значення до абсолютної ліквідності складає 0,2 - 0,35,» що говорить про те, що АК «Харьківобленерго» неефективно використовує грошові кошти, оскільки даний коефіцієнт на 0,2 відкланяється від нормативу.

Коефіцієнт поточної ліквідності дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи скільки грн. поточних активів підприємства доводиться на 1грн. поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують по величині поточні зобов'язання, підприємство може розглядатися як успішно функціонуюче.

Розраховується, як приватне від розподілу суми оборотних активів і витрат майбутніх періодів на суму поточних зобов'язань і доходів майбутніх періодів.

Поточна ліквідність, рівна 2 (2:1) свідчить про можливість підприємства погашати поточні зобов'язання. На аналізованому підприємстві цей коефіцієнт значно менше, що говорить про недостатню ліквідність.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (коефіцієнт “лакмусового папірця”). У відмінності від попереднього,враховує якість оборотних активів і є більш суворим показником ліквідності, оскільки при його розрахунку враховується самі ліквідні поточні активи.

Розраховується, як приватне від розподілу суми оборотних активів мінус запаси плюс витрати майбутніх періодів на суму поточних зобов'язань і доходів майбутніх періодів. Бажана величина коефіцієнта 1. На нашому підприємстві за останніми даними він рівний 0,9, це означає, що на кожну грн. поточної заборгованості підприємство має лише 90 коп. ліквідних активів.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов'язань може бути погашена негайно.

Розраховується, як приватне від розподілу суми грошових коштів і їх еквівалентів на суму поточних зобов'язань і доходів майбутніх періодів.

Проведемо далі оцінку довгострокової платоспроможності.

Термін погашення довгострокових зобов'язань складає більше 12 місяців, у зв'язку з цим розглянемо наступну групу коефіцієнтів, за допомогою яких аналізується можливість загашення довгострокових зобов'язань і оцінюється здатність підприємства функціонувати тривалий період часу.

З позиції довгострокової перспективи фінансова стійкість підприємства характеризується структурою джерел засобів, залежністю від зовнішніх інвесторів і кредиторів. Джерелами засобів підприємства є власний і позиковий капітал. Співвідношення між цими величинами дозволить оцінити довгострокову платоспроможність. Коефіцієнти представлені в наступній таблиці.

Таблиця 2.23 Коефіцієнти довгострокової платоспроможності

Коефіцієнти	2004 рік	2005 рік
До концентрації власного капіталу	0,30	0,31
До концентрації позикового капіталу	0,70	0,69
Співвідношення позикового і власного капіталу	2,37	2,25

Коефіцієнт концентрації власного капіталу (коефіцієнт автономії, незалежності). Визначає частку засобів власників підприємства в загальній сумі коштів, вкладених в майно підприємства. Характеризує можливість підприємств виконувати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використовування власних засобів, незалежність його функціонування від позикових засобів.

Розраховується, як приватне від розподілу суми власного капіталу на активи підприємства.

Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більше фінансово стійко, стабільно і незалежно від кредиторів підприємство. В нашому випадку за останніми даними він рівний 0,30; 0,31, це означає, що підприємство фінансує себе на 30% ;31%.

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу є доповненням до попереднього коефіцієнта - їх сума рівна 1. Коефіцієнт характеризує частку позикових засобів в загальній сумі коштів, вкладених в майно підприємства.

Чим нижче цей показник, тим менше заборгованість підприємств, тим стійкіше його положення. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових засобів у фінансуванні підприємства.

Співвідношення позикового капіталу і власного дає саму загальну оцінку фінансової стійкості підприємств.

Розраховується, як приватне від розподілу суми позикового капіталу на суму власного капіталу.

Функціонуванню електроенергетики України, в умовах загальноекономічної кризи, яка супроводжує процеси ринкових змін з 1991 р. належать ті ж самі риси, які присутні в інших базових галузях. Це і різкий спад виробництва, і інфляційне вимивання оборотних коштів, і катастрофічно низькі рівні платежів за використану продукцію і відсутність засобів на оновлення технологічного устаткування.

Розвиток і поглиблення економічного аналізу є необхідною умовою роботи підприємства і дозволяє представити господарську і комерційну ситуацію для досягнення кінцевої мети підприємства - отримання максимального прибутку.

В цій роботі була дана характеристика і був проведений аналіз господарсько-фінансової діяльності АК “Харьковобленерго” за три роки 2003-2005. На мою думку найважливіша мета даної роботи була досягнута. За допомогою різних методів і підходів був здійснений комплексний аналіз, освоєні підходи до вивчення господарської діяльності.

В цілому діяльність компанії можна охарактеризувати, як задовільно, даний стан був викликаний зміною політики компанії, направленої на суворий контроль всіх витоків і додатку максимальних зусиль на їх скорочення і економію ресурсів.

Енергетика повинна бути економною, бо не дивлячись на те, що ми живемо в 21 столітті, проблема обмеженості ресурсів в нашій країні з кожним днем стоїть все гострішою, можливо це пов'язано з нашим менталітетом і ми не навчилися дотепер дбайливо відноситися до того, в чому так гостро має потребу не тільки одиничний суб'єкт, але і вся нація в цілому, не навчилися дбайливо відноситися один до одного і до суспільства в якому ми живемо. Аналіз не вирішує всіх проблем, але примушує задуматися над тим, де ми знаходимося зараз і який напрям нам вибрати для подальшого шляху розвитку.



3. Пропозиції по підвищенню організаційно-технічного рівня вирабництва та їх ефективність АК «Харківобленерго»

3.1 Удосканалення організаційно-технічної структури підприємства при ліквідації ПС «МДКС» на результат діяльності Компанії, методика розрахунку переваг впровадження акумуляторної батареї «Sonnenschein» виробництва Німеччини перед вітчизняною при реконструкції ПС «Кегичівка»

З метою економії й раціонального використання основних фондів мною буде запропонована ліквідація (демонтаж) підстанції «МДКС» і перерозподіл навантаження на підстанцію «Кегичівка» при її реконструкції.

Насамперед хотілося б розповісти, що являє собою підстанція і яка її роль у виробничому процесі. Комплектні трансформаторні підстанції із блоків заводського виготовлення (а саме таким ставиться ПС «МДКС») призначені для транзиту, прийому, перетворення й розподіли електричної енергії трифазного змінного струму частотою 50 Гц при нормальному значенні робочих напруг 35,10 кв. Подібні підстанції використовуються для електропостачання сільськогосподарських, промислових, побутових і інших споживачів. Вони призначені для роботи на відкритих площадках на висоті до 1000 метрів над рівнем моря в умовах відповідному кліматичному виконанню. Безпосередній складовій підстанцій є трансформатори, вимикачі, акумулятори й осередки, які встановлюються в утепленому будиночку. Крім того, на підстанціях є апаратури релейного захисту, керування, сигналізації й автоматики допоміжних ланцюгів і загальнопідстанційного призначення. Це встаткування розміщається в релейних шафах, які встановлюються в приміщенні підстанційного пункту керування або в релейних шафах зовнішньої установки.

ПС «МДКС» була побудована для перекачування й накачування газу в підземні сховища. У цей час через відсутність навантаження по перекачуванню газу на ПС «МДКС» склала:

Мінімальна 1Т=3,02% 2Т=6,4 %

Максимальна 1Т=3,32% 2Т=6,65%

У зв'язку з малим завантаженням силових трансформаторів на ПС «МДКС» і необхідністю реконструкції ПС «Кегичівка» доцільно демонтувати ПС «МДКС» і виконати реконструкцію ПС «Кегичівка».

Реконструкція містить у собі:

- установлення містка з відділеннями в ланцюгах трансформаторів і додатковою лінією, приєднаної через два вимикачі,

- установлення двох електрогазових вимикачів 110 кв,

- побудова ділянки ВЛ-110 кв довжиною 0,8 км із проведенням АС-185 для утворення ВЛ-110 кв «Першотравнева-330-Кегичівка», довжиною 67,2 км.

- демонтаж ділянки ВЛ-110 кв, довжиною 13 км із проведенням АС-120 для утворення ВЛ-110 кв «Сахновщина - Кегичівка»,

- виконання розрізу на ВЛ-110 кв «МДКС - Красноград» від опори №82 убік ПС «Красноград» і побудова ВЛ-110 кв від ПС «Кегичівка» до розрізу ВЛ-110 кв «МДКС - Красноград» довжиною 1,3 км для утворення ВЛ - 110 кв «Кегичівка - Красноград», довжиною 30 км.

- установлення двох осередків 10 кв на різних секціях шин ПС «Кегичівка» для харчування «ПГХ 1,2».

АК «Харьківобленерго» у першу чергу зацікавлено в ліквідації ПС «МДКС». По-перше, містити ПС «МДКС» при існуючому навантаженні стало не тільки не вигідно, але й збитково. По-друге, щодня необхідно доставляти бригаду чергових, необхідність у додатковому числі яких є й на ПС «Кегичівка». Чергові, у свою чергу, також зацікавлені працювати ближче до місця проживання (тобто до пгт Кегичівка). Крім того, ліквідація й списання ПС «МДКС» приведе до збільшення фондовіддачі й зниженню фондомісткість, що позитивно позначиться на фінансовій діяльності Компанії.

На даному етапі немає вагомих причин залишити ПС «МДКС», постійно працюючим персоналом на ПС ввважається черговий персонал у кількості 5 чоловік, двоє з них досягли пенсійного віку й трудова угода з ними припиняється цього року, необхідність в залишившихся трьох є на ПС «Хижняковка», ПС «Сахновщина» і ПС «Першотравнева».

Схема подальших розрахунків покаже, що реконструкція ПС «Кегичівка» буде проводитися, головним чином, за рахунок впровадження встаткування, що до цього використалося на ПС «МДКС». Таким чином, витрати будуть укладатися в перевезенні встаткування й проведенні будівельно-монтажних робіт. Деякі додаткові блоки (такі, як електрогазові вимикачі, осередки) необхідно буде закупити новими, тому що впровадження старого встаткування може привести до погіршення надійності електропостачання й зниженню якості відпускаємої електроенергії, що є неприпустимим. Кошти, для встановлення нового обладнання, можуть бути вивільнені, після списання на склад і оприбуткування всіх трансформаторів, осередків і вимикачів, демонтованих на ПС «МДКС», крім того, демонтажу й повторному встановленню може підлягати також розподільна мережа 10 кв. Від ПС «МДКС» ідуть дві високовольтні лінії 10 кв довжиною по 7 км кожна до підземного газового сховища. Ще дві високовольтні лінії по 10 кв забезпечують побутове навантаження, їхня довжина досягає 13 км кожної, разом близько 40 км. Для підключення газового сховища й побутових споживачів до ПС «Кегичівка» необхідно демонтувати ділянку лінії довжиною 20 км і побудувати ділянка довжиною близько 10 км, що залишилася ділянка можна також списати й оприбуткувати. Економія буде досить великий, тому що установка 1 км нової лінії коштує порядку 20 тис. грн.

Далі здійснимо розрахунок економічного ефекту від демонтажу ПС «МДКС».

ПС перебуває на відстані 36 км від пгт Кегичівка. Витрати на доставку чергового персоналу і його заробітну плату в рік становлять 52,63 тис. гривень. На підприємстві працює 5 чоловік чергового персоналу, які доставляються щодня до місця роботи на автомобілі ГАЗ-52, витрати на бензин якого становлять:

2*36 км * 30 сут.* 12 місяців = 25920 км.

25920 км * 27,2 л. * 1,2 грн = 8,46 тис. грн.

Де 27,2 л. - питомі витрати палива (літрів) на 100 км. пробігу. 1,2 грн. - вартість бензину.

Зарплата чергового персоналу становить :

5 чіл. * (460 грн.+ (460 грн.* 0,375)) * 12 місяців = 37,95 тис. грн.

Де 460 грн. - зарплата чергового персоналу, 0,375 або 37,5% - відрахування на соціальні заходи.

Зарплата водія :

(377 грн.+ (377 * 0,375)) * 12 місяців = 6,22 тис. грн.

Де 377 грн. - зарплата водія, 0,375 або 37,5% - відрахування на соціальні заходи.

Усього витрат по черговому персоналі: 6,22+37,95+8,46 = 52,63 тис. грн.

Крім того, ПС «МДКС» має потребу в щомісячному тех. обслуговуванні. Витрати на тех. Обслуговування устроїв РЗА становлять 2,5 тис. грн. Для цього з Харкова на автомобілі М-412 доставляється бригада РЗА.

Витрати на бензин становлять:

2 * 120 км. * 24 дня * 10 л. * 1.2 грн. = 0,7 тис. грн.

Виплата відрядних бригаді РЗА (інженерові, електромонтерові й водієві) за щомісячні відрядження на ПС «МДКС» - 1,8 тис. грн.

Усього витрат по РЗА - 1,8 + 0,7 = 2,5 тис. грн.

Витрати на спрацювання устаткування, податок на землю, капітальний і поточний ремонти, втрати в трансформаторах, власні потреби, ремонт будинків і споруджень, обслуговування ВЛ-110 кв і устроїв РЗА становлять 249,8 тис. гривень.

Усього витрати на утримання ПС «МДКС» у рік становить:

294,8 + 2,5 + 52,63 = 349,93 тис. грн.

Первісна вартість ПС «МДКС» 951,1 тис.грн,

зношування - 337,6 тис. грн,

залишкова вартість - 613, 5 тис. грн.

Вартість демонтованого встаткування - 843,5 тис. грн.

Перш, ніж переступити до розрахунку орієнтовних витрат на реконструкцію ПС «Кегичівка» необхідно здійснити вибір. Чи встановлювати акумуляторну батарею вітчизняного виробництва серії СК - 6 або ж установлювати акумуляторну батарею виробництва Німеччини «Sonnenschein». Для здійснення правильного вибору необхідно зробити економічний розрахунок із застосуванням нової методики ефективності інвестицій у динаміку.

Для складання вихідних даних необхідно визначитися в схожості й розходженнях обох батарей.

Акумуляторні батареї призначені для надійного забезпечення постійним оперативним струмом. Так, батарея «Sonnenschein» здатна підтримувати енергетичне встаткування в робочому стані в плині восьми годин з моменту повного припинення подачі електроенергії. Для її втримування й розміщення не потрібно додаткових приміщень, не потрібен обслуговуючий персонал, не потрібні підсобні матеріали, а строк її служби 18 і більше років. При цьому перші п'ять років вона не має потреби в ремонті, а при використанні, що щадить, вона може експлуатуватися без ремонту до кінця терміну служби. Вартість такої батареї становить порядку 80 тис. грн.

Батарея вітчизняного виробництва СК - 6 відкрита для зовнішнього впливу природних факторів, при експлуатації вона виділяє ряд хімічних елементів, які при взаємодії один з одним мають тенденцію вибухати. Тому, для безпечної експлуатації такої батареї необхідно встановлювати додаткове витяжне приміщення - кислотну кімнату, батарея має потребу в обслуговуючому персоналі (акумуляторник). Для дотримань охорони праці акумуляторник забезпечується спецодягом (вовняним костюмом) і приладами за допомогою яких буде провадитися обслуговування. Вартість акумуляторної батареї СК - 6 близько 77 тис. грн. Калькуляція витрат на обслуговування акумуляторної батареї в рік представлена в таблиці 4.1.1.

Таблиця 3.1.1 Витрати на обслуговування акумуляторної батареї СК - 6

Найменування статті затрать	тис. грн.
1	2
Заробітна плата акумуляторщика в рік	7,5
Відрахування на соціальні заходи (37,5%)	2,8125
Спецодяг (вовняний костюм)	0,25
Інструмент (ориометр, термометр, діелектричні рукавиці, металевий кухоль)	0,4
Разом витрат	10,9625

На підставі вищевикладених даних можна скласти порівняльну таблицю ефективності впровадження наших і закордонної акумуляторної батарей.

Таблиця.3.1.2 Вихідні дані до порівняльного аналізу

Показники	Од. вимір.	1 варіант акумуляторна батарея СК - 6	2 варіант акумуляторна батарея «Sonnenschein»
1	2	3	4
Капітальні вкладення (інвестиції) за даними кошторису	тис. грн.	77	80
Норма амортизаційних відрахувань	%	15	15
Термін служби	Років	18	18 і більше
Витрати на ремонт основних фондів	%	5	0
Витрати на утримання в рік	тис. грн.	10,9625	0
Планований рівень рентабельності (дисконтна ставка)	%	5	5



Експлуатаційні витрати складаються з амортизації, витрат на поточний і капітальний ремонт і витрат на утримання. Розрахунок економії по цих витратах наведені в таблиці.

Таблиця 3.1.3 Розрахунок економії, тис. грн.

Показники	1 варіант акумуляторна батарея СК - 6	2 варіант акумуляторна батарея «Sonnenschein»	Результат
Капітальні вкладення (інвестиції)	77	80	-3
Поточні витрати
Відрахування
Амортизаційні відрахування	77*15% = 11,55	80*15% = 12	-0,45
Витрати на ремонт основних фондів	77*5% = 3,85	0	3,85
Показники	1 варіант акумуляторна батарея СК - 6	2 варіант акумуляторна батарея «Sonnenschein»	Результат
Разом відрахувань	15,4	12	3,4
Витрати на утримання	10,9625	0	10,9625
Разом поточних витрат	26,3625	12	14,3625

З таблиці видно, що при впровадженні акумуляторної батареї «Sonnenschein» річна ефективність складе 14,3625 тис. грн., отже, впровадження німецької батареї вигідніше.

Оцінка ефективності інвестицій у динаміку розраховуємо так:

У розрахунках прийняті умовні позначки:

- ЧГП - чистий грошовий потік;

- ДГП - дисконтований грошовий потік;

- ЧДД - чистий дисконтований дохід;

- ІП - індекс прибутковості (прибутковості);

- ПО - період окупності;

- Кдt - дисконтний множник;



Вихідні дані по другому варіанті:

Інвестиції, тис. грн.	80
Термін служби, років	18
Амортизаційні відрахування, тис. грн.	12
Дисконтна ставка, %	5

1.Чистий дисконтований дохід (ЧДД)

Грошові потоки утворяться за рахунок економії й амортизації

ЧГП = Езаг. + А = 14,3625 + 12 = 26,3625 тис. грн.

Таблиця 3.1.4 Розрахунок дійсної вартості грошових потоків, тис. грн.

Рік	ІП (-), ЧГП (+)	Кдt, Ек = 5%	ДГП
0	-80	1	-80
1	26,3625	0,952381	25,10714
2	26,3625	0,907029	23,91156
3	26,3625	0,863838	22,77292
4	26,3625	0,822702	21,68849
5	26,3625	0,783526	20,65571
6	26,3625	0,746215	19,6721
7	26,3625	0,710681	18,73534
8	26,3625	0,676839	17,84318
9	26,3625	0,644609	16,9935
10	26,3625	0,613913	16,18429
11	26,3625	0,584679	15,41361
12	26,3625	0,556837	14,67963
13	26,3625	0,530321	13,9806
14	26,3625	0,505068	13,31485
15	26,3625	0,481017	12,68081
16	26,3625	0,458112	12,07696
17	26,3625	0,436297	11,50187
18	26,3625	0,415521	10,95416
Усього			232,1667

ЧГД = ДГП - ІС = 232,1667 - 80 = 152,1667



1. Індекс прибутковості (прибутковості), ІП

ІП = ДГП / ІС = 232,1667/80 = 2,9

ІП більше одиниці, отже проект може бути прийнятий до реалізації

2. Період окупності (ПО), років

ПО = ІС / Дгпср

Дгпср = ? ДГП / t = 232,1667/18 = 12,898 тис. грн.

ПО = 80/12,898 = 6,2 років

Висновки

Таблиця 3.1.5 Техніко-економічні показання проекту

Показники	величина
1. Витрати на обслуговування, тис. грн.	0
2. Термін служби, років	18
3. Капітальні вкладення (інвестиції), тис. грн.	80
4. Загальна економія, тис. грн.	14,3625
у т. ч за рахунок обслуговування, тис. грн.	10,9625
Амортизація, тис. грн.	-0,45
Ремонт основних фондів, тис. грн.	3,85
5. Чистий грошовий потік, тис. грн.	26,3625
6. Чистий дисконтирований дохід, тис. грн.	152,1667
7. Індекс прибутковості	2,9
8. Період окупності, років	6,2

Впровадження встаткування по 2 варіанту є ефективним. Проект окупається за 6,2 роки років, забезпечуючи повернення вкладень і прибутковість інвестицій.

Продовжимо далі розрахунок економії при демонтажі ПС «МДКС» за умови впровадження нової акумуляторної батареї «Sonnenschein». Перейдемо до розрахунку загальних витрат на реконструкцію ПС «Кегичевка».

Орієнтовні витрати на реконструкцію ПС «Кегичівка» складають:

- установка акумуляторної батарей «Sonnenschein» производсва Німеччини - 96 тис. грн.;

- установка электрогазового вимикача 110 кв 72,4 тис. грн.;

- вартість проведення будівельно-монтажних робіт і перевезення встаткування 111,81 тис. гривень.;

- вартість будівництва розподільної мережі 260.89 тис. грн.

Усього витрат на реконструкцію: 525,1 тис. грн.

Економічний ефект від впровадження заходу розраховується, як різниця у вивільнених коштах при демонтажі ПС «МДКС» і вартості реконструкції ПС «Кегичівка».

Маємо:

349,93 + 613,5 + 843,5 - 525,1 = 1281,83 тис. грн.

Більше того, крім економічного ефекту даний захід несе в собі зниження фондомісткості й збільшення фондовіддачі активної частини основних фондів, тому що ПС ставляться саме до активної частини основних фондів.

Користуючись розрахунками 2 роздягнула даної роботи можна визначити зміна фондовіддачі й фондомісткості.

Даний захід сприяло зменшенню вартості активної частини основних фондів на 1304,6 тис. грн. за рахунок списання демонтованого встаткування вартістю 843,5 тис. грн. і ліквідації ПС «МДКС» залишкова вартість якої склала 613,5 тис. грн. Але при цьому збільшилася вартість ПС «Кегичівка» за рахунок введення нового електрогазового вимикача й акумуляторної батареї на суму 152,4 тис. грн. У такий спосіб ми одержали зменшення вартості активної частини основних фондів :

613,5 + 843,5 - 152,4 = 1304,6 тис грн.

На підставі отриманих даних можна розрахувати зміну фондовіддачі й фондомісткості, що доцільно зобразити у вигляді таблиці 4.1.6.



Таблиця 3.1.6 Зміна фондовіддачі й фондомісткості

Показники	До впровадження заходу	Після впровадження заходу	Зміни
Дохід від реалізації продукції, тис. грн.	804009	804009	-
Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.	622829	621524,4	1304,6
Фондовіддача основних фондів	1,291	1,294	+0,003
Фондомісткість основних фондів	0,775	0,773	-0,002

Зміна вартості основних фондів (а саме трансформаторні підстанції) можна зобразити схематично.

Безумовно, у масштабах підприємства тисячна частка виглядає незначно, однак, даний захід показує, наскільки важливі контроль і аналіз на кожному етапі виробничого процесу. В умовах ринку й критичного стану енергетичного комплексу навіть така динаміка заслуговує на увагу.

Даний захід позитивно сказався на результатах діяльності всього підприємства.

3.2 Пропозиції по впровадження автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії та їх економічна оцінка

Розвиток ринкових відносин в електроенергетиці привело до того, що електроенергія з категорії соціальної гарантії стала товаром. Для сталого функціонування товарного ринку потрібна система виміру кількості товарної продукції (електроенергії) на всіх етапах: від її виробництва до реалізації споживачеві. Необхідна умова ефективної роботи енергетичної компанії - створення надійної автоматизованої системи контролю й обліку електроенергії (АСКОЕ) на всіх рівнях ієрархії (від межсистемних підстанцій і підстанцій великих споживачів до побутових споживачів).

У цей час інформація, використовувана для організаційно-економічних завдань, не відповідає сучасним вимогам достовірності, точності, оперативності й не дозволяє коректно здійснювати комерційні розрахунки за електроенергію в умовах ринку по наступних причинах:

- використання споживачами морально й фізично застарілих приладів обліку, клас точності й експлуатаційна надійність яких не задовольняє вимогам нормативних документів;

- відсутність сучасних АСКОЕ, що дозволяють обробляти показання лічильників у єдиних тимчасових координатах і використати на практиці диференційовані тарифи;

- недосконалість структури збору й обробки інформації про платежі.

Крім того, ефективний облік електроенергії побутових і мілкопромислових споживачів неможливий без створення системи організаційно правового забезпечення. Поступовий ріст тарифів і доведення їх до рівня фактичної собівартості виробництва й передачі електроенергії, збільшення частки платежів побутового сектора в загальному балансі енергокомпаній до 25 - 30% унеможливлять існування системи «самообслуговування».

Однак відсутність правової бази й недостатня технічна забезпеченість систем обліку не дозволяють відключати індивідуальних споживачів неплатників. Технічне забезпечення коштами вимірів і сучасні способи організації збору платежів не дають можливості встановити диференційовані тарифи на електроенергію для населення. Використовувані в Харкові й харківській області прилади обліку здебільшого морально й фізично застаріли й уже виробляють свій ресурс. Така ситуація приводить до значного росту витрат Компанії й недообліку електроенергії.

Перераховані фактори спричиняються систематизований підхід до побудови обліку на роздрібному ринку електроенергії.

Показати вигідність впровадження АСКОЕ для АК «Харьківобленерго» хотілося б на прикладі.

Таким прикладом є захід, пов'язаний зі зниженням комерційних втрат електроенергії (розкрадань) шляхом впровадження автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ) у районі «Олексіївка», що перебуває у відомстві АК «Харьківобленерго».

Дана система дозволить мінімізувати втрати енергії при передачі її споживачам, забезпечить високий рівень захисту від розкрадань, вчасно виявить ділянки безконтрольного споживання, аварійні ділянки, автоматично відключить неплатників від мережі й дозволить одержувати в реальному часі інформацію про розподіл навантаження в мережі, необхідну для регулювання подачі енергії.

Існуючі АСКОЕ становлять інтерес і для споживача, за рахунок того, що в них використовуються цифрові мультитарифні лічильники, що дозволяють диференціювати оплату за електроенергію, наприклад, уночі й удень, і на порядок переважаючою точністю, використовувані повсюдно аналогові , однотарифні.

На сьогоднішній день у світі існує велика кількість АСКОЕ. На ринку України доступні комплекси від приблизно десятка виробників, призначені як для енергокомпаній, так і для промислових підприємств. Однак із усього ринку найбільш продумані й зручні в реалізації для АК «Харьківобленерго» системи-аналоги ІАСКЕ.

Перша розглянута система - АСКОЕ, реалізована російською фірмою АББ ВЭИ Метроника. Друга розглянута система - DATAGYR® C2000 від фірми Landis & Gyr.

Перевага була віддана ІАСКЕ через відносно невелику вартість її впровадження, невибагливістю в обслуговуванні, надійності й можливості підключення великої кількості абонентів (до одного диспетчерського вузла може бути підключене до 1,5 млн. споживчих вузлів).

Вимірювальна інтегральна автоматизована система для керування енергозбереженням (ІАСКЕ) призначена для організації точного обліку, контролю й регулювання споживання електроенергії. Вона являє собою комп'ютеризований радіотехнічний комплекс зі структурою, адаптуємої під конкретне застосування, розташовуваний на обслуговування території .

ІАСКЕ функціонує в автоматичному режимі (без обслуговуючого персоналу) на рівні житлових будинків і підприємств і охоплена точним і діагностичним контролем з відображенням інформації про функціонування на дисплеях комп'ютерів диспетчерських пунктів.

Система використає комплекс технічних коштів (КТК), випуску серійно «ЕНЕЛЕКО» для технічного й комерційного обліку й управління споживанням у побутовому й промисловому секторі. Вона забезпечує знімання, обробку й передачу інформації рівня окремого абонента, групи абонентів, житлового будинку, підприємства, кварталу, району й міста в цілому. Дальність радіозв'язку між модулями системи становить 40-60 км. Як канали зв'язку на нижньому рівні (рівні абонентів) використовується двожильне захищене проведення.

На даному етапі здійснюється лише суб'єктивний контроль над споживанням електроенергії - шляхом щоденного спостереження контролерами за показаннями лічильників споживачів. При цьому у випадку виявлення розкрадання або поломки контролер не може самостійно скласти акт, а зобов'язаний викликати інспекторів, після прибуття яких й складається акт про порушення. При цьому губиться час і є серйозна погроза того, що споживач зможе піти від відповідальності.

Пропонована ж система забезпечує скорочення трудомісткості, підвищення оперативності, надійності й вірогідності одержання, нагромадження й аналізу інформації про витрату енергетичних ресурсів кінцевими споживачами. Здійснює облік витрати ресурсів у процесі виробництва й доставки енергетичних ресурсів. Гарантує контроль за станом енергетичних і інформаційних мереж у кінцевих споживачів. Забезпечує передачу оперативної інформації від споживачів аварійним і ремонтним службам мереж. Скорочує трудомісткість керування підстанціями електромережі. ІАСКЕ забезпечує обробку кількісної інформації про витрату енергетичних ресурсів, числової інформації, використовуваної в процесі виробництва й доставки енергії споживачеві, оперативній інформації про аварійні ситуації в енергетичних мережах у споживача.

Система побудована по модульному принципу й включає ряд функціональних вузлів, на базі яких створюється реальна система (підсистема) для конкретних умов застосування. Ієрархічна, багаторівнева структура системи формується відповідними каналами зв'язку.

На нижньому рівні системи розміщаються джерела інформації (ДІ), у якості яких виступають різні датчики, лічильники й витратоміри. ДІ розміщаються безпосередньо у споживача енергоресурсів і являють собою автономні електромеханічні устрої, комплектуємі формувачами сигналів для передачі інформації в систему.

Вузли клієнта (ВК) виконують функції збору інформації з ДІ, дешифрації, перевірки, попередньої обробки й зберігання інформації до її передачі по каналах зв'язку (КЗ) у систему. ВК управляють тарифом двохтарифних лічильників і витратомірів, реалізують функції оповіщення населення. ВК контролюють цілісність ліній зв'язку (ЛЗ) з ДІ й працездатність ДІ.

ВК є електронними автоматичними устроями. Вони розташовуються в безпосередній близькості до ДІ.

Вузли передачі (ВП) здійснюють передачу інформації від ВК до керуючого вузла системи по КЗ. У їхній функції входить також контроль працездатності підлеглих вузлів і каналів зв'язку.

УЗ є електронними автоматичними устроями. Вони організують роботу КЗ, виконують всі необхідні функції диспетчирування й передачі сигналів у системі. Місця їхнього розміщення визначаються типом , що обслуговують КЗ, їхньою довжиною, конфігурацією, джерелами енергії. Вузол керування (ВК), розташований на верхньому рівні, здійснює керування системою в цілому, нагромадження й аналіз одержуваної інформації, подання результатів споживачами. ВК забезпечує перевірку працездатності системи, контролює її конфігурацію, протоколює роботу системи, виконує роботи з настроювання системи в період пуску й відновленню працездатності системи після відмови її компонентів. ВК розміщується в спеціально обладнаному приміщенні з необхідним обслуговуючим персоналом. На ВК перебувають програмно-апаратні кошти керування системою, КЗ зі споживачами інформації й оперативних служб, джерела безперебійного харчування й тощо. Вузол вводу-висновку (ВВВ) використається для оперативного керування фрагментом системи і його контролю, нагромадження, обробки, зберігання інформації й передачі інформації споживачам.

ВВВ можуть бути стаціонарного, переносного й мобільного виконання. Конструктивне виконання й використовувані джерела енергії залежать від призначення вузлів. Наприклад, ВВВ, використовувані для пусконалагоджувальних робіт повинні бути переносними, а ВВВ, що відповідають районному диспетчерському пункту (РДП), розміщаються й обладнаються аналогічно ВК. Як канали зв'язку використовуються захищені двухпровідні лінії на нижніх рівнях, радіоканал - на вищих.

Система функціонує в такий спосіб.

Інформація від електролічильників збирається вузлами клієнта ІАСКЕ й передається по провідних лініях у термінальний контролер (ТК), що являє собою автоматичний ВВВ.

Далі інформація передається по радіоканалі в РДП і відповідним службам району (у режимі радіоперехоплення). РДП є вузлом вводу-висновку, , що забезпечує нагромадження й обробку інформації, а також загальне керування системою на рівні району.

Центральний диспетчерський пункт (ЦДП) накопичує й обробляє інформацію на рівні міста, передає її відповідним службам по каналам зв'язку. ЦДП є вузлом керування системою в цілому.

Фрагменти системи від джерел інформації до рівня ТК включно функціонують в автоматичному режимі, РДП і ЦДП - в автоматичному і інтерактивному режимах.

Програмно-апаратне забезпечення системи включає кошти перевірки інформації на вірогідність, кошти самоконтролю, відновлення інформації й працездатності при аварійних ситуаціях, відмові окремих вузлів і каналів зв'язку, несанкціонованому впровадженні, з необхідною ідентифікацією ситуацій.

Окремі фрагменти системи при відсутності або руйнуванні каналів зв'язку із системою зберігають працездатність у режимі знімання/нагромадження інформації й забезпечують її наступну передачу по каналах зв'язку з ініціативи системи.

Знімання показань лічильників здійснюється шляхом підрахунку телеметричних імпульсів з вихідних контактів устроїв. Межа значення, що допускає, відносної погрішності при передачі й обчисленнях в іменовану величину протягом місяця в умовах реальної експлуатації не перевищує ±0,5%.

Знімання поточних показань лічильників провадиться циклічно з періодом від декількох годин до декількох діб, залежно від числа абонентів термінального контролера. Період передачі інформації в диспетчерські пункти - від декількох діб до місяця, залежно від загального числа абонентів, що дозволяє разом із системою обліку платежів і розрахунку з населенням здійснювати облік і контроль енергоспоживання до 10000 абонентів при різних системах многотарифного обліку. Управляти перемиканням тарифу у двотарифних лічильниках. Виконувати збір, нагромадження й видачу по запиті в енергозбутову організацію даних по електроспоживанню (показання лічильників на початок місяця, обсяг спожитої електроенергії з початку місяця, обсяг спожитої електроенергії за попередній місяць). Реєструвати із вказівкою часу й дати факторів відключення/включення сіткової напруги, відкриття/закриття дверей поверхових щитків, обрив лінії зв'язку з лічильниками (крадіжки лічильників). Відображає корисну для абонента інформацію: показання лічильника, видаток електроенергії з початку місяця, видаток електроенергії за попередній місяць, вартість спожитої електроенергії в попередньому місяці, значення ставок тарифу. При оплаті з використанням електронних носіїв відображає видаток електроспоживання з моменту останньої оплати, видаток оплаченої електроенергії за попередній період, сума оплачених авансом коштів (якщо така була), залишок невитрачених коштів або величина боргу, значення ставок тарифу.

Система розміщається в такий спосіб.

Джерела інформації розміщаються в споживачів енергоресурсів. Вузли клієнта розташовуються в безпосередній близькості від ДІ (у житловому секторі - на поверсі, у квартирах, домоволодіннях). ВК забезпечують збір інформації як з окремих споживачів, так і із супутніх споживачів - ліфти, освітлювальна мережа загального користування й т.і.

Вузол клієнта квартири розміщується в поверховому щитку або безпосередньо у квартирі багатоповерхового будинку.

ВК зв'язується з ДІ двопровідними ЛЗ. Для скорочення сумарної довжини лінії на окремої ЛЗ може розміщатися до двох ДІ. Керування тарифом двотарифних ДІ здійснюється по додатковим ЛЗ від ВК. ВК мають у своєму складі таймер для керування тарифом при відсутності (відмові) зв'язку із системою. ВК квартир окремого під'їзду підключаються до загального двопровідної лінії зв'язку із системою в слабкострумових щитках поверхів. Максимальна сумарна довжина ЛЗ становить 1200 м.

ВК рівня під'їзду й вище, що обслуговують електролічильникм загального висвітлення, вентиляції, ліфта й т.і., розміщуються в силовому щитку під'їзду, апаратної ліфта, электрощитовій або іншому обладнаному місці й також підключаються до системи двопровідної ЛЗ.

Ієрархічна структура системи створюється за допомогою ВП наступних рівнів, які розміщаються в конструктивно й територіально обладнанних місцях - силових шафах, електрощитових, підстанціях і т.і. Максимальна довжина провідних ЛЗ -1,2 км. Вузли вводу-висновку нижнього рівня (рівня будинку, групи будинків, кварталу), що функціонують в автоматичному режимі, розміщаються аналогічно найвищим ВП фрагмента системи, що обслуговує. ВВВ вищих рівнів, що відповідають РДП і ЦДП - у спеціально обладнаних приміщеннях з обслуговуючим персоналом.

Структура розміщення системи на рівні міста визначається його адміністративно-територіальною структурою, а також виробничими, екологічними й іншими особливостями конкретних районів і округів.

Ефективніше всього впроваджувати дану систему в районі, де спостерігаються найбільші комерційні втрати.

Якщо розглянути структуру втрат по районах, то можна побачити, що найбільші втрати спостерігаються в районі «Олексіївка». Саме тому пропоную впровадити систему ІАСКЕ саме в цьому районі.

На рисунку 3.3 представлена структура втрат електроенергії по районах міста. Як було відзначено в другому розділі даної роботи, втрати в мережі постійно ростуть і в 2004 році вони склали вже 27% (по підприємству в цілому). Однак втрати у всіх районах Харкова й харківської області неоднакові. За останнім даними комерційні втрати в мережі по районі «Олексіївка», що адміністративно розташований у Дзержинському районі, склали порядку 80%.

Район «Олексіївка» являє собою комплекс будов в основному житлового сектору різної поверховості. У таблиці 3.2.1 зведені класифікації будов району.

Таблиця 3.2.1 Класифікація будов району «Олексіївка»

Тип	Загальне число	9 поверхів	12 поверхів	16 поверхів
Житловий будинок	127	43	60	24
Школа	15
Дитячий садок	11
Гуртожиток	18
В'язниця	1
Ринок	1
Магазин	14
Усього	187	43	60	24

З таблиці видно, що переважними є будинки житлового фонду.

Далі розглянемо перелік електроустаткування й систем обліку споживання, встановлених у районі. Дані по наявності встаткування надані в таблиці 3.2.2..

Таблиця 3.2.2 Основний склад устаткування мережі району «Олексіївка»

Характеристика встаткування	Усього
Кількість трансформаторів, шт.	150
Довжина кабельних ліній, км.	721
Кількість трансформаторних підстанцій, шт.	83

На даний момент у житлових будинках для обліку споживання електроенергії застосовуються 1-фазні (СОИ 446) і 3-фазні (СА 4В) лічильники, що підключають як прямо, так і через трансформатори струму. 1-фазні лічильники застосовуються для обліку електроенергії, споживаної побутовими споживачами, 3-фазні - для обліку електроенергії промислового навантаження.

3- фазні лічильники прямого включення призначені для обліку електроенергії, споживаної невеликими підприємствами з невеликим навантаженням (до 50 Амперів), підключення 3-фазного лічильника прямого включення провадиться без трансформатора струму.

3-фазні лічильники із трансформатором струму призначені для обліку промислового навантаження з навантаженням понад 50 Ампер ( облік цеху, загальний облік житлового будинку).

Далі розглянемо структуру вартості компонентів ІАСКЕ.



Таблиця 3.2.3 Структур вартості компонентів ІАСКЕ

Стаття витрат	Ціна за одиницю, грн.	Необхідна кількість, шт.	Сума, грн
2	3	4	5
Центральний диспетчерський пункт	186325	1	186325
Электролічильник1-фазний СЭБ-2М-1	96,6	24100	2328000
Электролічильник3-фазний ПСЧ 3Т-1	237	730	173010
Вузол клієнта	135,3	14600	1975380
Вузол передачі

Подобные документы

• Аналіз виробничо-господарської діяльності

  Порівняльний аналіз виробничо-господарської діяльності, оцінка ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства. Вплив ефективності використання обігових коштів, скорочення видатків та втрат робочого часу на ефективність виробництва.
  
  дипломная работа [63,9 K], добавлен 24.04.2011
  

• Аналіз господарської діяльності підприємства з виробництва харчових продуктів ТОВ "ККС"

  Загальна характеристика та види діяльності ТОВ "ККС". Асортимент продукції, що виготовляється в цеху з виробництва мюслі. Особливості лінійної організаційної та цехової виробничої структур. Аналіз ліквідності, фінансової стійкості та балансу підприємства.
  
  отчет по практике [546,5 K], добавлен 20.10.2013
  

• Аналіз господарської діяльності підприємства

  Формування фінансових та економічних показників результатів діяльності підприємства. Аналіз забезпеченості, технічного стану та ефективності використання основних засобів виробництва. Аналіз платоспроможності та ліквідності. Показники ділової активності.
  
  курсовая работа [146,1 K], добавлен 22.12.2014
  

• Теоретичне та техніко-економічне обґрунтування розробки виробничої програми на основі заходів, сприяючих підвищенню обсягів виробництва

  Розробка виробничої програми підприємства ЗАТ "Балмолоко плюс", дослідження ринку збуту. Фінансово-економічні показники: динаміка виробництва та реалізації продукції, операційні витрати; ефективність використання трудових ресурсів, основних засобів.
  
  дипломная работа [221,1 K], добавлен 10.09.2011
  

• Сучасні системи оцінки фінансової діяльності та можливості їх застосування на підприємствах України

  Теоретичні основи фінансової діяльності суб'єктів господарювання, її головні економічні показники. Проведення аналізу фінансового стану та оцінки господарської діяльності підприємства на прикладі ТОВ "ЕМ ПІ ДЖІ". Розробка шляхів її вдосконалення.
  
  дипломная работа [3,7 M], добавлен 22.03.2011
  

• Еколого-економічна ефективність господарської діяльності підприємства

  Структура земельних угідь. Наявність та ефективність використання матеріальних ресурсів. Склад основних виробничих фондів. Рівень розвитку та ефективність виробничої, соціальної інфраструктури. Екологічний стан виробництва сілськогосподарської продукції.
  
  отчет по практике [77,7 K], добавлен 10.12.2014
  

• Організація виробництва продукції на підприємстві

  Виробнича потужність та програма підприємства. Використання виробничої потужності підприємства та організація додаткового виробництва продукції. Розробка плану організаційно-технічних заходів на підприємстві, їх вплив на показники діяльності підприємства.
  
  курсовая работа [80,3 K], добавлен 16.11.2008
  

• Дослідження економічної ефективності діяльності промислового підприємства

  Показники, що характеризують економічну ефективність виробництва на підприємстві обробної промисловості. Ефективність використання основних та оборотних фондів, персоналу та діяльності фірми. Коефіцієнти рентабельності виробленої продукції та продажів.
  
  курсовая работа [181,3 K], добавлен 20.05.2012
  

• Виробнича програма підприємства (на прикладі ЗАТ "Красень")

  Аналіз господарської діяльності підприємства. Динаміка і структура реалізованої продукції. Розрахунок обсягу виробництва виробів. Реалізація маркетингу як засобу формування оптимальної виробничої програми. Шляхи збільшення випуску і реалізації продукції.
  
  курсовая работа [216,9 K], добавлен 30.03.2014
  

• Аналіз фінансової та зовнішньоекономічної діяльності ВАТ "ДЗГА"

  Характеристика заводу з виробництва гірничорятувальної апаратури, організаційна структура та методи управління. Основні фінансові показники господарської діяльності. Процес управління маркетингом. Проблеми і перспективи зовнішньоекономічної діяльності.
  
  отчет по практике [265,7 K], добавлен 12.07.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам