Діагностика конкурентоспроможного потенціалу підприємства

*Завод виготовляє апаратуру автоматизованого керування обладнанням вітроелектростанції; перетворювачі вимірювальні для-контролю електричних мереж і приладів, комплексної автоматизації енергооб'єктів і АСУ ТП різних галузей промисловості. Електротехнічні системи, які забезпечують багатократність циклів включення - виключення виконуючих приладів без пошкодження контактних груп і власних привідних механізмів у контурі керування обладнанням АЕС.

* . Підприємство виготовляє і поставляє технічні, засоби АСУ ТП нового покоління (ТСА M20Q2) на базі сучасних досягнень електроніки та інформаційних технологій. Основні галузі застосування ТС А М2002: енергоблоки АЕС, ТЕС, об'єкти добування і транспортування нафти та газу, забезпечення електрохімічного захисту підземних металевих комунікацій та споруд.

ПТК на базі ТСА М2002 запроваджені на новому 4-му енергоблоці Рівненської АЕС і на Запорізькій АЕС. У найближчий час планується запровадження АСУ ТП на базі ТСА М2002 на Хмельницькій і Південно - Українській АЕС, а також на АЕС Росії та Індії, енергоблоках Литви.

Виробництво засобів телекомунікацій.

Наприкінці 80-х років, у зв'язку з конверсією виробництва завод розпочав розробку та виготовлення телекомунікаційного обладнання для мереж зв'язку. У 1991-1996 p.p. були виготовлені і запроваджені в експлуатацію на телефонних мережах України та країн Співдружності 126 комплектів інтегральної квазіелектронної АТС «Істок» загальною абонентською місткістю 350 тис. номерів. Розроблена ЦЕАТС «Донець» для використовування в мережах загального користування сільських адміністративних районів та для заміни декадношагових і координатних АТС. У 1995-2001 p.p. виготовлені за замовленнями ВАТ «Укртелеком» 798 АТС «Донець-2,3» загальною місткістю 230 тис. номерів.

Досвід впровадження в експлуатацію обладнання на сільських телефонних мережах зв'язку показав, що телефонізація сільських районів найкраще вирішується за допомогою комплексного переобладнання мережі яри одночасному запровадженні центральних, вузлових і кінцевих АТС, які використовують обладнання єдиної системи. Для цього розроблені ЦАТС «ЕС-11» і «Донець-5» місткістю від 60 до 13,500 номерів, які відповідають усім вимогам міжнародних стандартів.

Комутаційне обладнання, яке виготовляється, має модульну структуру як апаратних засобів і конструктивів, так і програмного продукту. На базі освоєного обладнання проводиться поставка опорнотранзитних, вузлових і кінцевих станцій, апаратури, що створює канали для підключення аналогових АТС до цифрових мереж зв'язку.

З 2000-2004 p.p. були поставлені 613 ЦАТС «ЕС-11» загальною місткістю 247773 номерів (349014 портів) і 26 ЦАТС «Донець-5» загальною місткістю 16456 (18772 порти).

Підприємство власними зусиллями створює проекти станцій відповідно до вимог Замовника та проводить навчання персоналу. Розробляє, поставляє й інсталює функціональне програмне забезпечення, проводить монтаж, пусконалагоджувальні роботи, гарантійне та післягарантійне обслуговування. ЦАТС «ЕС-11» сертифікована у системі УкрСЕПРО.

Завод протягом 4-х років є єдиним в Україні виробником кросового обладнання власної розробки для аналогових і цифрових абонентських і з'єднувальних ліній АТС.

Кросове обладнання КРОК - КН за своїми параметрами відповідає вимогам міжнародних стандартів і є конкурентоспроможним до подібного обладнання ведучих закордонних фірм KRONE, REICHLE, DE MASSARI, ЗМ та ін. Вільна комплектація складових частин дозволяє створювати системи комутації місткістю від 60 до 13,500 номерів та збільшувати цю місткість шляхом нарощування необхідних конструктивів.

Для комутаційних розподільних пристроїв на заводі розроблені та освоєні у виробництві коробки розподільні (9 найменувань), шафи для вулиць і під'їздів (6 найменувань)-і бокси для шаф як нової, так і старої конструкції,

Освоєні у виробництві:

-аналізатори потоку Е1 для проведення перевірок лінійних трактів та обладнання систем передачі ІКМ-30, якими . обладнуються випробувальні лабораторії обласних філій «Укртелекому» та інші оператори;

прилади МЗ-ТЕСТЕР для перевірки роботоздібності усіх пристроїв захисту, що входять в склад системи комутації абонентських і з'єднувальних ліній АТС КРОК-КН;

джерела безперебійного живлення комутаційного обладнання АТС;

системи приймання пожежної та охоронної сигналізацій.

Апаратура народно - господарського призначення

Підприємство має 40-річний досвід у розробці, виготовленні та впровадженні
звукотехнічної, світлотехнічної медичної апаратури.

Розроблені і серійно випускаються сучасні вироби для потреб потягів та інфраструктури залізниць, метрополітену, міського транспорту - та річкового флоту, а також медичного обладнання.

Світлотехнічні прилади виробництва з успіхом експлуатуються на Львівських, Південно - Західних, Південних, Придніпровськіх, Донецькіх залізницях.

Люмінесцентні світильники використовуються в салонах і тамбурах дизель-і електропотягів, у тому числі і у вагонах, які належать ВАТ «Російські залізниці».

Світильники з лампами розжарення застосовуються в дизельних приміщеннях під кузовних проміжках тепловозів і потягів, тунелях і вологих приміщеннях. Світильники цих типів у тропічному виконанні експортуються за кордон.

Люмінесцентні світильники експлуатуються у промислових, офісних і побутових приміщеннях транспортної інфраструктури.

Для регулювання дорожнього руху завод розпочав серійне виробництво світлофорів і: застосуванням надяскравих світлодіодів, які не потребують обслуговування протягом років, дають значну, у 5-6 разів, економію електроенергії і забезпечують підвищену безпечності.

касирів і - пристрій зарядний УЗА-12/14, що забезпечує електроживлення постійним струмом, прилади автоматики і телемеханіки, а також для зарядження акумуляторів, які експлуатуються на залізницях;

-різні міжвагонні з'єднувачі для пасажирських, дизель- і електропотягів забезпечують з'єднання радіотрансляційної лінії між вагонами, для з'єднання живлення аварійного освітлення між вагонами та для з'єднання ланцюгів вагонів;

Нами розпочате виробництво нових виробів: системи інформаційної гучномовної СИГ-М на базі цифрового синтезатора мови; обладнання для залізничних переїздів;

- світильників для вагонів метрополітену, тролейбусів, автобусів, кают плавзасобів, буйків річкового флоту.

За останні 5 років ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка набув багатого досвіду співробітництва тільки з вітчизняними, але із закордонними партнерами.

ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка мають великий досвід власних інженерних розробок і технологічного супроводження.

> 90% нашої продукції - це розробки власного особливого конструкторського бюро (ОКБ) з використанням систем автоматичного проектування г ПЕОМ, сучасного обладнання «LASERGRAVER». Розроблено проект для впровадження САПР «SOLIDWORKS». Техно-логічний потенціал підприємства постійно розширюється та оновлюється відповідно до сучасних вимог.

Висока якість усіх технологічних процесів гарантована високою кваліфікацією фахівців та обладнанням всесвітньовідомих фірм: «Массматіс», «ВОСН», «BIHLER», '«BERENGE», «TRUMPF», | «Атотех», «LANTRONIC» І (HAL-технології), «MANIA», «RESCO», «NEOPACT», DEMAG ERGOTECH.

Завод володіє практично усіма технологічними процесами, які є в електронному приладобудуванні:

- лиття чорних, кольорових металів і сплавів, виготовлення пластмасових виробів;

- механічне оброблення;

- листове штампування та захисно-декоративні покривання, у том числі і порошкове покривання;

- виготовлення кабелів;

- технологія поверхневого монтажу елементів (SMD) і змішаного монтажу (SMD і ТНТ) на друковані плати;

- регулювання, усі види випробовувань, перевірка якості апаратури; виробництво виробів мікроелектроніки;

- Сертифікований Випробувальний Центр для апаратури, що випускається; - - Центральна заводська лабораторія (ЦЗЛ) та інші підрозділи вхідного контролю із сучасним випробувальним обладнанням;

- Інструментальне виробництво.

> На заводі запроваджена система якості та надійності продукції відповідно до міжнародного стандарту ISO 9001-2001.

> Діяльність заводу одержала міжнародне визнання. Ми маємо багатий досвід роботи із закордонними і вітчизняними партнерами.

Завод має перевірені часом зв'язки із підприємствами багатьох країн світу:

імпортуєш матеріали і комплектуючі із Японії, Австрії, Німеччини, Італії, Голландії, Росії, Білорусі;

експортуємо свою продукцію в Австрію, Китай, США, Болгарію, Білорусь, Росію, Литву, Індію.

2.2 Організаційна структура управління підприємством

Організаційна структура управління підприємством ХПЗ ім. Т.Г.Шевченко створено по функціональному типу, максимально використовує переваги спеціалізації і сприяє:

стимулювання ділової та професійної спеціалізації ;

покращення координації в функціональних областях.

Прийнята організаційна структура управління підприємством визначена оптимальним змістом виробничих одиниць, їх взаємозв'язок та підлеглість, раціональним розподілом задач і функцій між виробничими і структурними підрозділами підприємства,

Конкретні характеристики та риси діяльності того чи іншого структурного підрозділу відповідають найбільш важливим напрямкам діяльності всього підприємства - виробничо - господарський та фінансово - економічний, кадровий і т. д.

В відповідності з діючими нормативно - нормативно правовими актами України весь персонал підприємства в своєму составі наступні професійні групи:

- керівники;

- професіонали;

- спеціалісти;

- технічні службовці;

- робітники.

Найменування професій, вищевказаних категорій працюючих відповідає державному класифікатору професій ДКООЗ - 2005.

Директор підприємства визначає, формує, планує, координує та здійснює всі види діяльності підприємства.

Для вирішення всіх питань, в рамках пред'явлених йому прав, директор поручає виповнення окремих організаційно - технічних, виробничо - господарських функцій іншим

- зам. директора по фінансовим питанням;

- зам. директора по економічним питання;

- зам. директора по кадрам, режиму та збуту;

- помічнику директора по правовим питанням.

Проведена на підприємстві реструктуризації в зв'язку із змінами зовнішніх умов діяльності підприємства, визначення стратегії подальшої діяльності, інтересів та потреб самого підприємства подальшому удосконаленню організаційної структури підприємства, забезпечуючи високу оперативність, гнучкість системи управління при мінімальних затрата затратах на утримання апарата управління за рахунок:

раціонального розподілу функцій між виробничими та функціональними підрозділами підприємства;

зменшення числа рівнів та ланок управління команд від керівника безпосередньому виконавцю за рахунок поєднання окремих підрозділів (чехів, відділів, служб)

В організаційній структурі управління підприємством затвердженою приказом від 01.09.2008р. № 424 з. і додатком до приказу відображено:

Цехів - 14,в.т.ч.:

основне виробництво - 9 цехів;

допоміжне виробництво - 5 цехів;

Відділів - 27;

Бюро - 1;

2.3 Аналіз виробництва та реалізованої продукції

Обсяг виробництва та реалізованої продукції державного підприємства „Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г.Шевченка .” Обсяг реалізації продукції визначається по відвантаженню продукції покупцю. В умовах ринкової економіки цей показник придбає первісне значення ,так як реалізація продукції є єднальною ланкою між виробником і споживачем. Від того, як продається продукція, який на неї попит залежить і обсяг її виробництва.

Джерелом інформації для аналізу виробництва продукції заводу є „Звід підприємства по продукції за 2003-2007 рр.” Динаміка виробництва та реалізації продукції за цей період наведена в таблиці 2.3.1.

Таблиця 2.3.1. - Динаміка виробництва та реалізації продукції заводу

за 2003-2007 рр.

Рік	Обсяг виробленої товарної продукції , тис. грн..	Темпи росту, %	Обсяг реалізованої продукції	Темпи росту, %
2003	42944,2	100.0	46804	100.0
2004	51784,5	120.5	60588.4	129.4
2005	54738,3	127.4	52919	113.0
2006	54952	127.9	54789.3	117.0
2007	55015	128.1	60720	129.7

 Із таблиці видно, що в 2004р. обсяг виробництва продукції порівняно з 2003р. збільшився на 20,5 % ,а обсяг реалізованої продукції на 29.4 % . В 2005р. порівняно з 2003р. обсяг виробництва продукції збільшився на 27.4 % , а обсяг реалізованої продукції на 13 % .А в 2006р. порівняно з 2003р. обсяг виробництва збільшився на 27.9 % в 2007р.на- 28.1 % , а обсяг реалізованої продукції в 2006р. збільшився на 17 % , в 2007р. на - 29.7 % .

2.4 Аналіз показників плану з праці

Важливе місце в аналізі виробничо-господарської діяльності займають показники плану з праці, приведені в таблиці 2.3.2. Із приведених даних видно, що в 2007р. в порівнянні з 2006р. фонд оплати праці збільшився на 11.5 % ,в тому числі темпи росту фонду основної заробітної плати склав 12.6 % , а додаткової заробітної плати 9.6 % .

Таблиця 2.4.1- Показники з праці

	Показники	2006р.	2007р.	Темпи росту, %
1	Фонд оплати праці штатних працівників, тис. грн .	15144.4	16893.2	111.5
	У тому числі : Фонд основної заробітної плати	9759.3	10992.1	112.6
	Фонд додаткової заробітної плати	5105.2	5596	109.6
	Всього з нього: Надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів	199.1	197.5	99.1
	Премії за виробничі результати	1083.2	1062.4	98.0
	Заохочувальні та компенсаційні виплати	279,9	291,7	104.2
	Всього з них : Матеріальна допомога, соціальні пільги, що носять індивідуальний характер	96.1	79.9	83.1
2	Середньооблікова чисельність робітників	1781	1585	88.0
	Середньооблікова чисельність робітників в еквіваленті повної занятості	1526	1378	90.3
	Середньомісячна заробітна плата в еквіваленті повної занятості	831	1025	123.3
	Середньорічне вироблення продукції одним робітником в еквіваленті повної занятості, тис. грн.	36010	39924	110.8

Надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів зменшилися на 0.9 % ,також зменшилися премії за виробничі результати на 2 % . На 4.2 % збільшилися заохочувальні та компенсаційні виплати. Зменшилася матеріальна допомога на 16,9 % .

Середньооблікова чисельність робітників у 2007р. в порівнянні з 2006р.зменшилась на 12 % (на 169 чоловік),а в еквіваленті повної занятості на - 9.7% (на 148 чоловік).

Середньомісячна заробітна плата в еквіваленті повної занятості у 2007р. збільшилася на - 23.3 % . Середньорічна виробітку продукції одним робітником в еквіваленті повної занятості збільшилась на 3914 тис. грн. (на 10.8 % ).

Для розширеного виробництва, отримання прибутку та рентабельності потрібно, щоб темпи росту виробництва праці випереджали темпи росту оплати праці. Якщо не дотримуватися цього принцепу, то виникають перевитрати фонду заробітної плати, це може привести до збільшення собівартості продукції та зменшення суми прибутку.

Зміна середнього заробітку працюючого за певний період часу характеризується його індексом (І сз ), який визначається відношенням середньої заробітної плати за звітний період (СЗ 1) до середньої заробітної плати в базовому періоді (СЗ 0):

В еквіваленті повної занятості :

І сз =СЗ 1/СЗ 0 = 1025/831 = 1.233 тис. грн.

Аналітично розраховується індекс виробництва праці (І вп). В еквіваленті повної занятості :

І вп = ВП 1/ ВП 0 = 39924/36010 = 1.108 тис. грн.

 Приведені дані показують, що на підприємстві темпи росту виробництва праці нижчі за темпи росту оплати праці.

Коефіцієнт випередження в еквіваленті :

К вип. = І сз / І вп = 1.233/1.108 = 1.1128158 тис. грн.

Для визначення суми перевитрат (Е) фонду заробітної плати в зв'язку з змінами співвідношення між темпами росту виробництва праці та її оплати, можна використовувати наступну формулу :

Е = ф ЗП 1 = І сз - І вп / І сз =16893.2 *( 1.233*1.1080) / 1.233 = 2111.65 тис. грн.

Таким чином, більш високі темпи росту оплати праці по відношенню до темпів росту виробництва праці, спонукає перевитратам фонду заробітної плати на суму 2111.6 тис. грн.

В умовах інфляції при аналізі індексу росту середньої заробітної плати , при необхідності , зараховують і індекс росту ціни на споживчі товари та послуги (І ц) за аналізуючий період.

2.5 Аналіз загальної суми витрат на виробництво продукції

Аналіз собівартості продукції починають з вивчення динаміки загальної суми операційних витрат в цілому і по головним елементам.

Витрати на виробництво продукції за період 2006 - 2007рр. наведено у таблиці 2.5.1.

Таблиця 2.5.1. Витрати на виробництво продукції

Елементи витрат	Сума, тис.грн.	Структура витрат, тис.грн.
	2006	2007	+ , -	2006	2007	+,-
Матеріальні витрати	16285	22700	+6415	33.0	35.1	+2.1
Витрати на оплату праці	15292	16981	+1689	31.0	26.3	- 4.7
Відрахування на соціальні заходи	5751	6393	+642	11.7	9.8	- 1.9
Амортизація	2308	2235	- 73	4.6	3.5	-3.3
Інші операційні витрати	9638	16358	+6720	19.6	25.3	+ 5.7
Разом	49274	64667	15383	100.0	100.0

З таблиці 2.5.1. видно, що витрати заводу у 2007р. зросли на 15383 тис. грн. або на 31.2 % Матеріальні витрати зросли на 6415тис.грн., та витрати на оплату праці на - 1689 тис. грн. Відрахування на соціальні заходи зросли на 642 грн. Витрати на амортизацію зменшилися на 73 грн. (3.2%). Інші операційні витрати збільшилися на 6720 тис.грн.

2.6.Аналіз фінансових результатів діяльності ХПЗ

ім . Т.Г. Шевченка

Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються приростом власного капіталу (чистих активів), основним джерелом якого є прибуток від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Фінансові результати діяльності ХДПЗ ім. Шевченка за 2006-2007рр. наведені у таблиці 2.6.1..

Таблиця 2.6.1.- Фінансові результати діяльності заводу

Стаття	2006 р	2007 р	+,-
Дохід(виручка) від реалізації продукції (робіт, товарів, послуг)	48777	73460	+ 24683
Податок на додану вартість	7274	10797	+ 3523
Чистий дохід(виручка) від реалізації продукції (робіт, товарів, послуг)	41496	62663	+ 21167
Собівартість від реалізованої продукції (робіт, товарів, послуг)	36915	56207	+ 19292
Валовий:
Прибуток	4581	6456	+ 1875
Інші операційні доходи	5866	11967	+ 6101
Адміністративні витрати	3778	5682	+ 1904
Витрати на збут	826	746	- 80
Інші операційні витрати	6495	12778	+ 6283
Фінансові результати від операційної діяльності :
Інші доходи	3234	826	- 2408
Фінансові витрати	15	192	+ 177
Інші витрати	527	70	- 457
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування :
Прибуток	2135
Податок на прибуток від звичайної діяльності	1310	- 158	- 1152
Фінансові результати від звичайної діяльності :
Прибуток	825	18	- 807
Чистий прибуток	825	18	- 807

Як видно з наведених даних у 2007р. порівняно з 2006р. дохід від реалізації продукції збільшився на 24683 тис. грн., а чистий дохід від реалізації продукції збільшився на 21167 тис. грн.

Обсяг інших операційних доходів, становить в загальному обсязі виготовленої і реалізованої продукції 11967 тис. грн.

Фактична собівартість реалізованої продукції в 2007р. збільшилась в порівнянні з 2006р. на 19292 тис. грн. Такі зміни викликані за рахунок збільшення загального обсягу реалізованої продукції за звітний період.

Загальна сума валового прибутку за звітний період збільшилася на 1875 тис. грн. в порівнянні із 2006р.

Рівень фінансових витрат збільшився на 177 грн. Збільшення цього показника пов'язано зі збільшенням розміру кредитів і виплатою відсотків по них. Рівень адміністративних витрат за звітний період збільшився на 1904 тис. грн., це викликано підвищенням в законодавчому порядку мінімальної заробітної плати і приведенням у відповідність між тарифних співвідношень. По працівникам, підлягаючим під цю категорію, збільшення становить 20% .

Витрати, пов'язані з підвищенням заробітної плати працівників, зайнятих збутом і реалізацією продукції зменшилися на 80 грн. Сума інших операційних витрат збільшилася на 6283 тис. грн.

Чистий прибуток зменшився на 807 грн. за рахунок збільшення адміністративних витрат, інших операційних та зменшення інших доходів.

2.7 Аналіз змісту та структури балансу

Аналіз змісту та структури активу балансу дає змогу установити основні показники , характеризуючи виробничо-господарську діяльність:

1)вартість майна підприємства, загальний підсумок балансу;

2)іммобілізовані активи, підсумок розділ 1 балансу;

3)вартість оборотних засобів, підсумок розділ 2 балансу.

Аналіз змісту та структури активу балансу представлені в таблиці 2.3.5.Таблиця 2.7.1. Аналіз змісту та структури активу балансу за 2006р.

Актив балансу	На початок звітного періоду 2006р.	На кінець 2006р.	Абс-не відхил., тис. грн.	Темпи росту, %
	Тис. грн.	%, до підсумка.	Тис. грн.	%, до підсумка.
1.Необоротні активи Нематеріальні активи:
Залишкова вартість	123	0,1	97	0,1	-26	78,8
Незавершене будівництво	1900	2	2011	1,98	+111	105,8
Залишкова вартість	63072	61,3	59497	58,8	-3575	94,3
Інші фінансові інвестиції	612	0,6	612	0,6		100,0
Відстрочені податкові активи	188	0,2	78	0,1	-110	41,4
Інші необоротні активи	533	0,5	533	0,5		100,0
Усього:	66428	64,7	62828	62,1	-3600	94,5
2.Оборотні активи Запаси:
Виробничі запаси	3662	3,6	3419	3,4	-243	93,3
Тварини на вирощуванні та відгодівлі	16	0,01	6	0,005	-10	37,5
Незавершене виробництво	8717	8,5	10755	10,6	2038	123,3
Готова продукція	8434	8,2	12419	12,3	3985	147,2
Товари	757	0,7	175	0,2	-582	23,1
Дебіторська заборгованість	13152	12,8	8521	8,4	-4631	64,7
В національній валюті	927	0,9	2827	2,8	1900	304,9
Інші оборотні активи	636	0,6	233	0,23	-403	36,6
Усього:	36301	35,3	38355	37,9	2054	105,6
Усього активів:	102729	100,0	101183	100,0	-1546	98,4

Таблиця 2.7.2. Аналіз змісту та структури пасиву балансу за 2006р.

Пасив балансу	На початок звітного періоду 2006р.	На кінець 2006р.	Абс-не відхил., тис. грн.	Темпи росту, % .
	Тис. грн.	%, до підсумка.	Тис. грн.	%, до підсумка.
1.Капітал та резерви
Статутний капітал	17314	16,8	17308	16,8	-6	99,9
Інший додатковий капітал	71023	68,8	68601	66,5	-2422	96,5
Нерозподілений прибуток	7918	7,6	8348	8,1	+430	105,4
Усього:	96255	93,2	94257	91,4	-1998	97,9
2.Позичкові засоби
Відстрочені податкові зобов'язання	60	0,06	749	0,7	+689	124,8
Інші довгострокові зобов'язання	124	0,1	124	0,12	-	100,0
Короткострокові кредити банку	-	-	1239	1,2	-	-
Векселі видані	16	0,02	16	0,01	-	100,0
Кредиторська заборгованість за	3948	3,8	2899	2,8	-1049	73,4
З одержаних авансів	997	0,96	1786	1,7	+789	179,1
З бюджетом	651	0,6	896	0,9	+245	137,6
Зі страхування	342	0,3	351	0,3	+9	102,6
З оплати праці	822	0,8	847	0,8	+25	103,0
Інші поточні забов'язання	30	0,02	24	0,02	-6	241,3
Усього:	6990	6,7	8931	8,6	+1941	127,7
Усього пасивів:	103245	100,0	103188	100,0	-57	99,9

Таблиця 2.7.3.- Аналіз змісту та структури активу балансу за 2007р.

Актив балансу	На початок звітного періоду 2007р.	На кінець 2007р.	Абсол відхил. Тис. 58рн..	Темпи росту, %.
	Тис. 58рн..	%, до підсумка	Тис. 58рн..	%,до підсумка
1.Необоротні активи Нематеріальні активи
Залишкова вартість	97	0,1	53	0,04	-44	54,6
Незавершене будівництво	2011	1,98	2150	1,5	+139	106,9
Залишкова вартість	59497	58,8	96905	65,9	+37408	162,8
Інші фінансові інвестиції	612	0,6	612	0,4	-	100,0
Відстрочені податкові активи	78	0,1	81	0,05	+3	103,8
Інші необоротні активи	533	0,5	533	0,4	-	100,0
Усього:	62828	62,1	100334	68,3	+37506	159,6
2.Оборотні активи Запаси:
Виробничі запаси	3419	3,4	3830	2,6	+411	112,0
Тварини на вирощуванні та відгодівлі	6	0,005	-	-	-	-
Незавершене виробництво	10755	10,6	14741	10,0	+3986	137,0
Готова продукція	12419	12,3	8616	6,0	-3803	69,3
Товари	175	0,2	48	0,03	-127	27,4
Дебіторська заборгованість за	8521	8,4	15106	10,0	+6585	177,2
В національній валюті	2827	2,8	4178	2,8	+1351	147,8
Інші оборотні активи	233	0,23	120	0,08	-113	51,5
Усього:	38355	37,9	46639	31,7	+8284	121,5
Усього активів:	101183	100,0	14973	100,0	+45790	145,2

На основі даних аналітичної таблиці 2.7.3. можна зробити висновки:

1 Загальна вартість майна збільшилася за звітний період на 45,2 %, що свідчить про зріст господарської діяльності підприємства.

2.Збільшення вартості майна на 45790 тис. грн. супроводжувалося внутрішніми змінами в активі: при збільшенні вартості в поза оборотних активах на 37506 тис. грн. (збільшення на 59,6%) відбулося збільшення оборотних засобів 8284 тис. грн. або на 21,5%.

3. В усіх групах необоротних активах зменшилася залишкова вартість на 45,4%.

4. Загальне збільшення оборотних активів склало 8284 тис. грн. (на 21,5%), з усіх груп оборотних активів мало місце зниження : готової продукції на 3803тис.грн. або на 69,3%, товарів на 127 грн. на 27,4% , та інших необоротних активів на 113 грн. або 51,5%.

Для загальної оцінки потенціалу підприємства проводиться аналіз динаміки змісту та структури забов'язань пасиву баланса, табл.2.3.7.

Дані аналітичної таблиці 2.3.7. свідчать про те, що збільшення вартості майна обумовлено головним чином збільшенням капіталу та резервів підприємства, тобто власного капіталу на 37318 тис. грн. , або на 139,5%. Статутний капітал збільшився на 37288 тис. грн..

Позичкові засоби збільшилися на 6611 тис. грн., або на 174,0%, також збільшилися короткострокові кредити на 623 грн. , тобто на 50,2%.

Відстрочені податкові обов'язки зменшилися на 328 грн. або на 43,8%.

На 5902 тис. грн. збільшилася кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги, таким чином фінансування оборотних засобів в загалом іде за рахунок кредиторської заборгованості за товари роботи та послуги,

Таблиця 2.7.4. - Аналіз змісту та структури пасиву балансу за 2007р.

Пасив балансу	На початок звітного періоду 2006р.	На кінець 2006р.	Абс-не відхил., тис. грн.	Темпи росту, % .
	Тис. грн.	%, до підсумка.	Тис. грн.	%, до підсумка.
1.Капітал та резерви
Статутний капітал	17308	16,8	54596	37,1	37288	315,4
Інший додатковий капітал	68601	66,5	68618	46,6	17	0,02
Нерозподілений прибуток	8348	8,1	8361	5,7	13	0,02
Усього:	94257	91,4	131575	89,4	37318	139,5
2.Позичкові засоби
Відстрочені податкові обов'язки	749	0,7	421	0,3	-328	56,2
Інші довгострокові обов'язки зменшилися	124	0,12	124	0,08	-	100,0
Короткострокові кредити банку	1239	1,2	1862	1,3	+623	150,2
Векселі видані	16	0,01	16	0,01	-	100,0
Кредиторська заборгованість за товари	2899	2,8	8801	6,0	+5902	303,5
З одержаних авансів	1786	1,7	2354	1,6	+568	131,8
З бюджетом	896	0,9	495	0,3	-401	55,2
Зі страхування	351	0,3	310	0,2	-41	88,3
З оплати праці	847	0,8	1014	0,7	+167	119,7
Інші поточні обов'язки зменшилися	24	0,02	145	0,09	+121	604,2
Усього:	8931	8,6	15542	10,6	+6611	174,0
Усього пасивів:	103188	100,0	147117	100,0	+43929	142,6

таким чином фінансування оборотних засобів взагалі іде за рахунок кредиторської заборгованості.

Розділ 3. Діагностика конкурентоспроможного потенціалу

промислового підприємства

В умовах ринкових відносин розпізнавання, визначення характеру, ознак, виявлення причин відхилень у стані конкурентного середовища й конку-рентоспроможного потенціалу промислового підприємства здійснюються за допомогою діагностики, що є засобом, методом і інструментарієм всебічного дослідження конкурентних відносин.

Діагностика конкурентоспроможного потенціалу промислового підприємства здобуває особливо важливе значення, тому що представляє можливість установлення системи пропорцій і вироблення напрямків підтримки потенціалу в збалансованому стані. Діагностика як процес виявлення сильних і слабких сторін КГОШ і конкурентів дає можливість уникнути антагоністичних конфліктів у процесі взаємодії конкурентів і більш ефективно планувати й використовувати свої сили й ресурси.

Результатом діагностики повинен бути діагноз, тобто визначення й опис поточного й перспективного стану конкурентного середовища. На основі встановленого діагнозу розробляються загальні й локальні стратегії, спрямовані на створення або посилення конкурентоспроможного потенціалу промислового підприємства.

Концепція створення й розвитку конкурентоспроможного потенціалу промислового підприємства базується на попереджувальному, превентивному характері стратегічних і тактичних дій підприємства в конкурентному середовищі.

Як галузь знань діагностика включає теорію й методи організації процесів діагнозу, а також принципи побудови засобів діагнозу, класифікацію можливих відхилень характеристик конкурентного середовища. Виділяють три форми організації процесу встановлення діагнозу - аналітичну, експертну й імітаційну

Аналітичною діагностикою називають процес установлення діагнозу за допомогою безконтактних методів при використанні інформації методів конкурентного аналізу, типології, аналізу конкурентних карт (ретроспективних і перспективних). Експертна діагностика базується,, на інформації для цілей діагнозу, отриманої контактними методами за допомогою проведення спеціальних експертних і соціоекономічних опитувань у ході досліджень. Імітаційна (модельна) діагностика дозволяє одержати інформацію про об'єкт діагнозу шляхом імітаційного моделювання. Хоча моделювання конкурентної ситуації - досить складне завдання.

Основним напрямком діагностики є оцінка фактичного рівня конкурентоспроможності підприємства. Неоднозначність існуючих у сучасній економіці методологічних підходів до дослідження конкурентоспроможності підприємства визначає й множинність використовуваних методів її оцінки.

На думку закордонних дослідників, конкурентоспроможність підприємства виражається через багаторівневу ієрархію факторів, де верхній рівень - частка ринку - прямо залежить від досягнутої конкурентоспроможності продукції, другий рівень визначає її потенційну конкурентоспроможність, третя й четвертий, - якість керування, останній, п'ятий рівень, - характеризує досягнуті економічні результати. Найбільш значимими є дослідження професора М. Портеру, що запропонував теорію конкурентних переваг фірми, професори И. Ансофа, що розробив на основі рентабельності капіталовкладень підхід до визначення конкурентного статусу фірми.

Методичні рекомендації з аналізу ринкової частки конкурентів, всієї процедури діагностики конкурентних переваг викладені в роботах вітчизняних і закордонних учених і фахівців. Найбільше чітко, упорядковано й концентровано вони приводяться в роботах професора ГЛ. Азоева. Конкурентна перевага, якою володіють на конкретних ринках різні суперники (конкуренти), є істотним чинником клімату, "або конкурентної ситуації, на ринку товару. Конкурентна перевага визначається набором характеристик, властивостей товару або марки, що створює для фірми певна перевага над своїми прямими конкурентами.

Принципово всі застосовувані методи визначення й оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства можуть бути об'єднання в наступні шість груп:

1. Методи, освоєні на аналізі порівняльних переваг.

2. Методи, що базуються на теорії рівноваги фірми й галузі.

3. Методи, побудовані на основі теорії ефективної конкуренції.

4. Методи, засновані на теорії якості товару.

5. Матричні методи оцінки конкурентоспроможності.

6. Інтегральний метод.

Результати оцінки конкурентного положення підприємства й особливостей його ринкового оточення є основними критеріями при визначенні цілей і стратегій їхнього досягнення, заснованих на використанні конкурентних переваг. Конкурентна позиція підприємства визначається на основі аналізу різних показників: характеру розподілу ринкових часток між конкурентами, темпів росту ринку, його рентабельності або інтегрального показника.

Дані показники оцінюють положення підприємства стосовно конкурентів і дозволяє розробляти управлінські рішення по збереженню або поліпшенню своїх конкурентних позицій. Кожне із цих рішень припускає порівняння показників роботи підприємства і його конкурентів.[5,4,42,12]

Для оцінки характеру розподілу ринкових часток між конкурентами звичайно користуються показником, що відбиває ступінь концентрації виробництва в галузі. Він дозволяє оцінити ступінь монополізації ринку і є величиною, зворотної інтенсивності конкуренції. Відповідно до прийнятої практики розрахунку використовується так званий чотирьохчастинний показник концентрації CR4, що являє собою загальну частку чотирьох перших підприємств ринку, що реалізують максимальні обсяги продукції в загальному обсязі реалізації продукції на розглянутому сегменті ринку. Так у США у випадку, якщо показник перевищував 0,75, уводилися обмеження на злиття підприємств. Є досвід використання показника концентрації й в інших країнах. У цей час статистикою США й Франції показники розраховуються для 4, 8, 20, 50, 100 ведучих підприємств ринку, у Німеччині, Англії, Канаді - для 3, 6, 10. Істотним недоліком показника концентрації є його "нечутливість" до різних варіантів розподілу часток між конкурентами.

Іншим відомим підходом, частково позбавленим цього недоліку, є оцінка розподілу ринкових часток за допомогою суми квадратів ринкових часток конкурентів - індексу Херфиндала. Значення індексу збільшуються в міру росту концентрації в галузі й досягає при чистій монополії 1. На ринку, де діють 100 рівнопотужних підприємств із рівними частками, індекс дорівнює 0,01. У розрахунку індексу Херфиндала не ураховуються ранги підприємств. Цього недоліку позбавлений індекс Розенб - Люта, котрий розраховується з урахуванням порядкового номера підприємства, отриманого на основі ранжирування часток від максимуму до мінімуму.

Для більше повної оцінки взаємовпливу інтенсивності конкуренції й розподіли часток ринку між фірмами необхідно розглянути критичну пропорцію часток двох незалежних конкурентів, при якій прагнення до зміни даної пропорції загасає. Аналіз досвіду ведення конкурентної боротьби показує, що ця пропорція становить 2:1, тобто , коли частка одного з конкурентів перевищує частку іншого в 2 і більше раз. Така ситуація характеризується слабким конкурентним протистоянням, навпроти, при відсутності різкої різниці в значенні ринкових часток істотно підвищує активність підприємств у боротьбі за конкурентні переваги. Найбільша конкурентна активність спостерігається при зразковій рівності часток. З обліком вищесказаного, для оцінки інтенсивності конкуренції на заданому ринку можна скористатися коефіцієнтом варіації, рівним відношенню средньоквадратичеого відхилення часток до середньоарифметичного значення. Очевидно, що чим вище коефіцієнт варіації, тим нижче інтенсивність конкуренції й, навпаки.[3,7,32]

Іншим важливим економічним фактором, що визначає інтенсивність конкуренції є коефіцієнт рентабельності ринку, обумовлений відношенням сукупного прибутку, отриманої підприємствами на даному ринку, до обсягу продажів. Установлено, ринок з високою рентабельністю характеризується перевищенням попиту над пропозиціями, полегшує реалізацію фірмою своїх інтересів, не зачіпаючи конкурентів. Чим вище коефіцієнт рентабельності, тим менше тиск конкурентного середовища й, отже, нижче інтенсивність конкуренції й, навпаки. Для ситуації, коли коефіцієнт рентабельності становить більше 100%, інтенсивність конкуренції прагне до 0, а в умовах збиткового бізнесу до 1.

При всій важливості показника ринкової частки, вона являє собою статичну оцінку для конкретного моменту часу. Для характеристики тенденції зміни конкурентної позиції підприємства використовують показник темпу приросту частки ринку й виділяють типові стани: підприємства з швидкопокращуючою конкурентною позицією, із що поліпшується, із що погіршується, з швидкопогіршуючою позиціями. Конкурентна позиція підприємства визначається на основі аналізу двох показників: розмір і динаміка ринкової частки. Найбільш значимим статусом володіють підприємства - лідери ринку з швидкопокращуючою конкурентною позицією, найбільш слабкі - аутсайдери з швидкопогіршуючою конкурентною позицією. Положення підприємства усередині кожної групи визначається величиною його ринкової частки. Як додатковий показник при ранжируванні підприємства користуються показником стабільності їхніх ринкових часток.

Загальним і досить серйозним недоліком всіх перерахованих методів оцінки конкурентоспроможності підприємства (за винятком матричних) є статичність оцінки конкурентних позицій конкретного підприємства в порівнянні з іншими суб'єктами господарської діяльності. Отриманий результат може бути віднесений тільки до моменту дослідження й залишається справедливим лише протягом досить короткого періоду часу. Екстраполяція ж оцінки конкурентоспроможності підприємства на тривалі інтервали часу зводить нанівець вірогідність отриманих висновків.

Розглянуті показники не відбивають динаміки конкурентоспроможності підприємства й не дають можливості зрівняти його сильні й слабкі конкурентні позиції.

Крім того, деякі автори використовують системний і ситуаційний підхід при оцінці конкурентоспроможності підприємства в комплексному загальному обліку факторів, що формують дану систему. Але те, що системність проявляється в зміні якості, у взаємному впливі факторів і показників, у прояві якогось результуючого вектора зусиль і впливів, надаваних кожним з них, - практично упускається дослідниками.

В окремих випадках (оцінка конкурентної продукції) спроба врахувати системний ефект реалізується за принципом "чорного ящика", коли досліджується вплив зміни у вхідних параметрах системи на вихідні методом кореляційних обчислень. Цей підхід правомірний, але вимагає подальшого розвитку. [3,16,27]

Таким чином, аналіз існуючих методів визначення й оцінки з конкурентоспроможності підприємства показує, що жоден з них не відбиває всієї глибини досліджуваної категорії. Необхідно сформулювати основні вимоги до методик оцінки конкурентоспроможності :

- облік пріоритетів керуючої системи підприємства; - комплексність оцінки - облік параметрів підприємства по всіх функціональних областях, включаючи ефективність виробничого процесу, стійкість і перспективність підприємства;

- наявність інтегрального показника конкурентоспроможності; доступність, безперервність і порівнянність інформації, використовуваної при аналізі. ...

На наш погляд, з урахуванням цих умов необхідно розробити методологію комплексної оцінки конкурентоспроможного потенціалу підприємства,

що дозволяє провести пряме кількісне зіставлення елементів, що утворять конкурентоспроможний потенціал по групі підприємств і, крім того, дозволяє враховувати синергичний вплив елементів, характеристик і факторів, що визначають КППП і розрахувати інтегральний показник КППП.

Метою розрахунку інтегрального показника оцінки конкурентоспро-можного потенціалу промислового підприємства (ИПКППП) є одержання комплексної характеристики, що дозволяє робити оцінку його конкурентних позицій, і на цій основі розробляти стратегію керування конкурентоспроможністю підприємства (мал. 3.1.)

Рис.3.1. Схема діагностики конкурентоспроможного потенціалу промислового підприємства (КППП)

Що розуміється під перерахованими категоріями?

Глобальна система, .визначальний стан конкуренції на ринку і-ой товарній групі складається із двох підсистем - підсистеми зовнішнього середовища, що визначає конкурентну ситуацію для всіх суб'єктів, що функціонують на цьому ринку, і підсистеми внутрішнього середовища даних суб'єктів.

Кожна підсистема характеризується набором елементів, що мають власні властивості, відмінні від властивостей інших елементів. Під елементом розуміємо тридцятимільйонної підсистеми, що формують і визначають її властивості. Властивості системи - це здатність вирішувати які-небудь завдання для досягнення цілей організації. Елементи описуються характеристиками, які визначають об'єкти оцінок і інструментарій впливу

на елементи через ці характеристики. Фактори це те, що визначає

характеристики елементів і (або) зміна цих характеристик.

Принципова схема проведення діагностики конкурентоспроможного потенціалу промислового підприємства повинна, включати наступні етапи:

1.Формування методології діагностики елементів, що утворять конкурентоспроможний потенціал підприємства.

2 Виявлення елементів, що характеризують стан зовнішнього середовища

й конкурентоспроможного потенціалу промислового підприємства.

3. Угруповання елементів, їхніх характеристик і факторів, аналіз

внутрішньогрупових й міжгрупових зв'язків.

4 .Розробка методики формалізованої оцінки елементів, образуючих конкурентоспроможний потенціал промислових підприємств.

5 Інтегральна оцінка конкурентоспроможного потенціалу промислових підприємств із урахуванням нерівнозначності впливу елементів на

КПГШ.

6. Виявлення конкурентів, що перебувають на цільовому або новому ринках

7. Збір вихідної інформації про конкурентоспроможний потенціалі

підприємств - конкурентів.

8 .Визначення сильних і слабких елементів конкурентоспроможного

потенціалу підприємства в порівнянні з відповідними елементами

потенціалу конкурентів. ,

9. Оцінка синергизму елементів, що утворять КППП..

.10.Формування стратегії забезпечення конкурентоспроможності

підприємства на основі проведених досліджень.

11. Розробка, комплексу заходів щодо організаційного супроводу реалізації стратегії конкурентоспроможності підприємства.

Формалізована оцінка елементів, що утворять конкурентоспроможний потенціал промислового підприємства може бути проведена на основі методики, що дозволяє провести оцінку кожного елемента, що утворить конкурентоспроможний потенціал підприємства, а потім, використовуючи отримані результати, розрахувати інтегрований показник КППП.

На жаль, на підприємствах не існує єдиної інформаційної бази для аналізу конкурентоспроможності, що включала б показники аналізу їхнього потенціалу. У господарській практиці використовується безліч техніко-економічних показників, всебічним аналізом що характеризують процеси, що відбуваються. Однак оцінки для елементів, що утворять конкурентоспроможний потенціал промислового підприємства, багато хто із цих показників не є необхідними. Виникає завдання визначення як можна меншого набору техніко-економічних показників, за допомогою яких буде отримана інформація про елементи КППП, що дозволяє проводити, властиво, його оцінку й порівнювати з підприємствами-конкурентами.

Таблиця 3.2 Формалізована оцінка елементів, що визначають конкурентоспроможний потенціал підприємства

Назва елементів, що визначають конкурентоспромож-ний потенціал підприємства	Формула для розрахунку елементів, визначаючий конкурентоспроможний потенціал
1. Виробничий потенціал	Пп= де VПРi - обсяг виробництва підприємством продукції і-ro виду у світових цінах, Ер- місткість відповідного національного або світового ринку по продукції і-ro виду.
2. Інноваційний потенціал	ОИП = де ИПФ- фактичний інноваційний потенціал підприємства; ИППР - прогнозований інноваційний потенціал.
	Ип= де Уузі- оцінка росту рівня параметра і-ой продукції по інноваційному заділі, якщо Уиз1 менше або дорівнює нулю, то приймається = 0; S; - ступінь готовності до впровадження інноваційного заділу і- ой продукції; d - питома вага і-ой продукції в обсязі продажів підприємства; п - кількість видів випускається продукції,
3. Фінансовий потенціал	ФО = де ОС - величина оборотних коштів; НІ - нараховане зношування; ІН - інвестиційні нагромадження; Ч - чисельність працюючих.
4. Маркетинговий потенціал	Мар.п = де Рф - фактична частка підприємства на ринку; Рпрог - прогноз частки підприємства на ринку, підготовлений маркетинговою службою.
5. Управлінський потенціал	Уп = Де tПР- темпи росту обсягів виробництва підприємства; tОТ - средньогалузеві темпи росту обсягів виробництва підприємств-конкурентів (група підприємств визначається залежно від цілей аналізу).
6. Мотиваційний потенціал	MОТ.П = де Мпред- фактичний дохід підприємства на один працюючого; Мотр - среднегалузевий дохід на один працюючого. Мпред.п= де Дф - фактичний дохід підприємства; Ч - чисельність працюючих. Мотр. = де dj - питома вага j-ro підприємства в галузі по реалізованій продукції; Дфj - фактичний дохід j-ro підприємства на один працюючого.
7. Комунікаційний потенціал	Кп = де Оц - оснащеність управлінського персоналу засобами комунікацій у вартісному вираженні. Вона розраховується виходячи з вартості комп'ютерної техніки, програмного продукту, технічних засобів передачі інформації й т.д.; Окi - середньогалузева оснащеність управлінського персоналу засобами комунікацій у вартісному вираженні. Ок = де Oкj - оснащеність управлінського персоналу засобами комунікацій у вартісному виражені нa j-том підприємстві.
Трудовий потенціал	Тр = , ТСТi = де TСТ.i - середній виробничий стаж працюючих по і- ой спеціальності; ТСТji - виробничий стаж j-гo працюючого по і- ой спеціальності; yi - питома вага працюючих по і- той спеціальності в загальній чисельності працюючих; n - кількість спеціальностей на підприємстві; mi - кількість працюючих по і- ой спеціальності; Сотк - середнє значення показників, що розраховується аналогічно чисельнику по галузевих підприємствах - конкурентам.

Виробничий потенціал підприємства описується наступними характеристиками: обсяг зробленої продукції або послуг, виробнича потужність, ступінь використання основних фондів, строк окупаємості витрат, вартість загальних витрат на виробництво, забезпечення активності підприємства на ринку. З огляду на ці характеристики, оцінку виробничого потенціалу підприємства як тридцятимільйонного елемента його конкурентоспроможного потенціалу логічно буде провести по формулі:

П_п = , (3.1)

де V_пр і - обсяг виробництва підприємством продукції і-ro виду у світових цінах,

Е_р - Місткість відповідного національного або світового ринку по продукції і-ro виду.

Місткість ринку оцінюється по фактичному обсязі продажів досліджуваної продукції. Наприклад, підприємство у відповідності зі своїм виробництві іншим потенціалом може випустити продукції і-ro виду на 20 млн. грн, а фактична ємність галузевого ринку становить 2 млрд. грн Розрахунковий показник у цьому випадку дорівнює 1%, тобто виробничий потенціал даного підприємства не дозволяє йому домінувати на ринку, визначати його пріоритети, перспективи розвитку. Дане підприємство, не будучи ведучим на ринку, змушено пристосовуватися до політики провідних конкурентів. Змінити сформовану ситуацію можливо тільки за рахунок істотного нарощування власних виробничих можливостей для того, щоб зайняти лідируючу позицію на ринку або здійснювати стратегію "швидкого другого".

Інноваційний потенціал підприємства можна охарактеризувати безліччю показників, таких як: збільшення обсягу продажів, поліпшення споживчих властивостей продукції, питома вага інноваційних перетворень, економічність норм і нормативів.[5,28,14,2]

Сукупна оцінка інноваційного потенціалу повинна враховувати наступні умови:

- реальне перевищення по окремих інноваційних позиціях параметрів продукції конкурентів, що є присутнім на ринку;

- порівняння виробляється по інноваційному рівні продукції, що випускається серійно, підприємства з обліком наявного інноваційного заділу розробок;

- характеристики виробу, що не мають прямого кількісного виміру (наприклад, дизайн виробу, ергономіка), оцінюються експертним шляхом за критерієм конкурентних переваг;

- для модернізіруємої продукції при оцінці враховується ступінь готовності інновацій до впровадження;

О_ИП = , (3.2)

де И- фактичний інноваційний потенціал підприємства; И - прогнозований інноваційний потенціал;

Розрахунок інноваційного потенціалу виробляється по формулі:

И_п= , (3.3)

де У_узі - оцінка росту рівня параметра і-ой продукції по інноваційному ділі, якщо У_узі менше або дорівнює нулю, то приймається = 0;

S- ступінь готовності до впровадження інноваційного заділу і- ой продукції;

d - питома вага і-ой продукції в обсязі продажів підприємства;

n - кількість видів випускається продукції.

Оцінка росту рівня параметрів інноваційних характеристик продукції виробляється на підставі прямих кількісних розрахунків або експертно. Вибір методу залежить від складності випускається продукції, кількості оцінюваних параметрів і виду параметра.

Інноваційний потенціал розраховується по двох базах порівняння: перша - фактичний обсяг продажів, друга - прогнозований обсяг продажів після освоєння інноваційного заділу.

У результаті розрахунків можливі варіанти. Варіант 1 - значне перевищення прогнозного значення над фактичним підтверджує високий рівень інноваційного потенціалу, тобто можливість забезпечення істотних конкурентні переваги підприємства. Варіант12 - незначне перевищення характеризує позитивний інноваційний потенціал, що також дає можливість забезпечення лідерських позицій підприємства Варіант 3-припускає результат розрахунку дорівнює одиниці В цьому випадку можна говорити про стабільний інноваційний потенціал підприємства, що дозволяє йому втримувати завойовані конкурентні переваги й зберігати стійку позицію в галузі. Варіант 4, коли Оип менше одиниці. У цьому випадку можна говорити про негативний інноваційний потенціал, що має на увазі відсутність інноваційних ідей і розробок, ресурсів для проведення ефективної інноваційної політики, команди новаторів. Така ситуація, швидше за все, загрожує існуванню підприємства.

Оцінка фінансового потенціалу утворюючий конкурентоспроможний потенціал промислового підприємства може бути зроблена на основі розрахунку рівня фінансоозброєності праці. Передбачається, що чим вище фінансоозброєності праці, тим більше в підприємства можливостей зміцнити конкурентний потенціал підприємства. Показник фінансоозброєності праці являє собою відношення обсягу фінансових ресурсів до чисельності виробничо-промислового персоналу.

ФО = , (3.4)

Где ОС - величина оборотних активів

НИ - нарахований знос

ИН - інвестиційні накопичення

Ч - чисельність робітників

Маркетинговий потенціал, що утворить КППП, може бути охарактеризований продуктивністю роботи маркетингових служб підприємства, що оцінюється вірогідністю досліджень і рекомендацій, проведених цими службами.

Критерієм вірогідності є збіг прогнозованих маркетингових оцінок по завоюванню ринку продажів і фактичному обсязі реалізації продукції:

Мар.п = , (3.5)

де:

Р_Ф - фактична частка підприємства на ринку

Р_прог - прогноз частки підприємства на ринку, підготовлений маркетинговою службою

Якщо розрахунковий показник близький або більше 1, то це означає, що підприємство має у своєму розпорядженні кваліфіковану, ефективну маркетингову службу, що має досить високий потенціал. У випадку, якщо показник істотно менше 1, то робота маркетингової служби неефективна, це негативно позначається на рівні конкурентоспроможності підприємства, внаслідок нераціонального використання ресурсів підприємства, одержання фінансових результатів нижче очікуваних.

Управлінський потенціал, що утворить КППП, характеризується ефективністю роботи управлінської команди. Підсумковим показником роботи управлінської команди, на нашу думку, є показники темпів росту обсягу виробництва продукції підприємства як позитивні, так і негативні. Порівняння виробляється стосовно средньогалузевих показників або показників групи аналізованих підприємств, що є конкурентами на ринку. Причому, перевищення темпів росту або більше повільне їхнє зниження в порівнянні з галузевими показниками є позитивною характеристикою. Зворотне співвідношення - негативною характеристикою.