У рейтингу інвестиційної привабливості Харків займає одне з провідних місць по обсягах залучених інвестицій.

Уперше в історії місто отримало внутрішній кредитний рейтинг, визначений незалежним агентством як довгостроковий зі стабільним прогнозом.

Здійснюється реалізація "Програми розвитку спеціального режиму інвестиційної діяльності на території м. Харкова на період до 2004 року".

Станом на 01.10.2004 року Харківською інвестиційною Радою затверджено 81 інвестиційний проект загальною вартістю 422,25 млн. дол. США (із них 19,6% - іноземні інвестиції).

За рахунок СРІД (з початку його дії) залучено інвестицій на загальну суму 170,9 млн. дол. США.

Основним надбанням Харківського досвіду вважається залучення машинобудівних та інших крупних підприємств міста Харкова до інвестиційного процесу.

За 10 місяців 2004 року обсяг залучених інвестицій становив 50,7 млн. дол. США, освоєно інвестицій на загальну суму 251,9 млн. грн., реалізовано продукції більше, ніж на 1 млрд. грн. (в 1,6 рази більше, ніж за січень-жовтень 2003 року), створено 1892 нових і збережено 669 робочих місць. Підприємствами сплачено до бюджетів усіх рівнів податків і обов'язкових платежів на загальну суму 93,3 млн. грн. (в 1,8 рази більше, ніж за аналогічний період попереднього року), сума пільг, наданих підприємствам, становила 46,2 млн. грн.

Рисунок 3.2 - Обсяг реалізованої продукції

Основні цілі та завдання на 2005 рік:

1) реалізація заходів на 2005 рік згідно з "Програмою стратегічного розвитку спеціального режиму інвестиційної діяльності на території м. Харкова на період до 2011 року";

2) удосконалення умов упровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на території м. Харкова;

3) створення позитивного інвестиційного іміджу міста;

4) сприяння розвитку пріоритетних галузей економіки міста;

5)впровадження інноваційних та інвестиційних проектів, спрямованих на випуск конкурентоспроможної продукції із застосуванням ресурсозберігаючих технологій;

6) розвиток ринку вторинних інвестицій у вітчизняні виробництва;

7) створення позитивної фінансової репутації міста, приведення інфраструктури фінансового ринку у відповідність із міжнародними стандартами, продовження рейтингової процедури по присвоєнню Харківській міській раді кредитного рейтингу;

8) проведення роботи з банками щодо отримання кредитів під інвестиційні проекти.

Проблемними залишаються питання нестабільності і суперечливості законодавства та нормативного регулювання на державному і місцевому рівнях, відсутності ефективних механізмів підтримки та стимулювання інвестиційної діяльності.

За оперативними даними, у 2004 році обсяг роздрібного товарообігу, включаючи громадське харчування, у діючих цінах складе 4,1 млрд. грн., темп зростання - 126,4%.

Продаж вітчизняних товарів у загальному товарообігу досяг 70,8%, у тому числі по непродовольчій групі товарів - 50,2%, по продовольчій - 89,4%. Розширився асортимент продукції, яка постачається харківськими товаровиробниками на міський ринок.

Соціальна сфера

Продовжується тенденція погіршення характеристик соціально-демографічної структури населення, зростає демографічне навантаження на працюючих.

Зміни у віковій структурі населення характеризуються його постарінням. Спостерігається значне зменшення частки дітей у загальній чисельності населення і збільшення частки людей похилого віку.

У 2004 році очікується зменшення кількості населення міста на 1,9 тис. осіб (у тому числі зменшення за рахунок природного руху - на 8,9 тис. осіб і збільшення за рахунок міграції - на 7 тис. осіб). На початок 2005 року чисельність наявного населення, за попередніми даними, становитиме 1462,5 тис. осіб.

Зміну чисельності наявного населення м. Харкова надано на рисунку 3.3:

Рисунок 3.3 - Зміна чисельності наявного населення м. Харкова

Основні цілі і завдання на 2005 рік:

1) належне фінансування та виконання існуючих програм охорони здоров'я населення;

2) поліпшення умов праці із дотриманням вимог її охорони;

3) сприяння підтримці здоров'я в старості, забезпечення доступності якісної діагностики та лікування;

4) упровадження принципів здорового способу життя населення; постійний моніторинг демографічних процесів;

5) створення умов для поліпшення матеріального становища сімей;

6) забезпечення ефективної зайнятості населення;

7) поліпшення житлових умов сімей, збільшення обсягів та розширення можливостей молодіжного житлового кредитування;

8) патронування неповних, соціально неблагополучних, бідних сімей із дітьми з боку державних та громадських організацій, надання допомоги безпритульним дітям.

Діяльність у сфері зайнятості населення спрямована на сприяння створенню економічних і соціальних умов для продуктивної зайнятості, реалізацію державних гарантій працевлаштування соціально незахищених категорій населення, розвиток активних форм зайнятості осіб, що знаходяться на обліку в службі зайнятості.

Збільшилася чисельність працюючих за видами економічної діяльності.

Відзначається позитивна тенденція до зменшення чисельності населення працездатного віку, незайнятого трудовою діяльністю.

У 2004 році на обліку в центрах зайнятості міста, за оперативними даними, перебуває 36,6 тис. чол., що на 3 % менше, ніж у 2003 році.

Стабілізувався рівень безробіття. У той же час він залишається досить значним.

Спостерігається професійно-кваліфікаційний дисбаланс на ринку праці, є складнощі у працевлаштуванні неконкурентоспроможних на ринку праці груп населення (інвалідів, раніше не працюючої молоді тощо).

Динаміка чисельності незайнятого населення на обліку центрів зайнятості міста та рівня працевлаштування надана на рисунку 3.4:

Основні цілі та завдання на 2005 рік:

У 2005 році основним напрямком роботи виконавчих органів Харківської міської ради з регулювання процесів, що відбуваються на ринку праці, буде реалізація міської програми зайнятості населення на 2005 рік.

Програмою передбачені:

1) професійно-освітня підготовка кадрів, підвищення якості робочої сили;

2) збереження та створення робочих місць, сприяння підприємництву та самостійній зайнятості населення;

3) сприяння зайнятості громадян, які потребують соціального захисту та не здатні на рівних конкурувати на ринку праці;

4) сприяння зайнятості інвалідів;

5) сприяння зайнятості молоді;

6) надання соціальних послуг зареєстрованим безробітним;

7) регулювання соціально-трудових відносин, розвиток соціального партнерства.

Рисунок 3.4 - Динаміка чисельності незайнятого населення на обліку центрів зайнятості міста та рівня працевлаштування

Досягнута протягом останніх років макроекономічна стабілізація сприяла підвищенню рівня життя, значному скороченню заборгованості по заробітній платі, зростанню реальної заробітної плати, пенсій та росту купівельної спроможності городян.

Середньомісячна номінальна заробітна плата одного штатного працівника за 10 місяців 2004 року становила 593,74 грн. (на 23,3 % більше, ніж за відповідний період попереднього року), а у жовтні досягла 649,72 грн. Порівняно з жовтнем попереднього року вона збільшилась на 22,2 %. Розмір середньої заробітної плати у 2,7 рази перевищив рівень мінімальної заробітної плати та в 1,7 рази - прожитковий мінімум для працездатної особи.

Динаміку темпів зростання мінімальної і номінальної заробітної плати та індексу інфляції надано на рисунку 3.5:

Основні цілі і завдання на 2005 рік:

Рисунок 3.5 - Динаміка темпів зростання мінімальної і номінальної заробітної плати та індексу інфляції

Підвищення якості життя населення, забезпечення соціальної справедливості та зниженні рівня бідності шляхом:

1) забезпечення, згідно із законодавством, запровадження з 1 січня 2005 року мінімальної заробітної плати працівників бюджетних установ у розмірі 262 грн. зі збереженням міжпосадових співвідношень в оплаті праці;

2) підвищення питомої ваги заробітної плати в структурі грошових доходів населення, збільшення частки фонду оплати праці в собівартості продукції;

3) запровадження мінімальної погодинної заробітної плати;

4) поетапного підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівникам бюджетної сфери;

5) забезпечення зростання рівня зайнятості працездатного населення;

6) ліквідації заборгованості з виплати заробітної плати на діючих підприємствах;

7) посилення захисту купівельної спроможності населення від впливу інфляції та несвоєчасного отримання доходів, запровадження механізму індексації доходів населення відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення";

8) забезпечення своєчасних надходжень до Пенсійного фонду в обсязі, необхідному для виплати пенсій у розмірі згідно з діючим законодавством.

У 2004 році відбулось чергове підвищення розміру мінімальної заробітної плати (до 237 грн.) та середнього розміру пенсій.

Індекс реальної заробітної плати, яка характеризує купівельну спроможність номінальної заробітної плати під впливом змін споживчих цін і рівня податків та обов'язкових платежів, на великих і середніх підприємствах у жовтні 2004 року порівняно з попереднім місяцем становив 97,4%, а за 10 місяців поточного року - 106,6%.

Середній розмір пенсії по м. Харкову на 01.11.2004 р. дорівнював 311,6 грн., що на 9,5% більше законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Пенсії виплачуються вчасно і повною мірою.

Хоча в останні роки доходи населення зростали значними темпами, проте життєвий рівень більшості громадян знаходиться ще на досить низькому рівні.

Зростання доходів населення забезпечило підвищення споживчого попиту, прискорення руху грошових потоків і продуктивне функціонування внутрішнього регіонального ринку.

У житлово-комунальному господарстві міста основна увага зосереджена на удосконаленні системи управління; проведенні економічно обґрунтованої тарифної та ефективної енергозберігаючої політики; підвищенні якості житлово-комунальних послуг.

Здійснюються заходи згідно затвердженої "Програми розвитку і реформування житлово-комунального господарства м. Харкова на 2003-2010 рр.".

Продовжується передача підприємствами та організаціями об'єктів соціально-культурного і побутового призначення в комунальну власність територіальної громади міста. За 2004 рік передано близько 200 житлових будинків.

Значна увага надається проблемі ветхого житла. Здійснюється розселення із ветхого житлового фонду за допомогою інвесторів з урахуванням прав і побажань мешканців.

Фінансово-економічні умови господарювання житлово-експлуатаційних підприємств не дозволяють забезпечувати належний рівень утримання житлового фонду. Практично не оновлюються основні фонди, що спричиняє їх старіння та знос. Потребують реконструкції житлові будинки перших масових серій.

Залишається недосконалою нормативно-правова база.

Технічний стан житлового фонду м. Харкова характеризується високим відсотком зносу (понад 44%). Упродовж останніх років фінансування, що виділялось із бюджету на його капітальний ремонт, не забезпечувало нормативну потребу у відновленні та заміні конструктивних елементів і інженерного обладнання житлових будинків.

Залишається гострою проблема ліквідації ветхого житлового фонду.

Середня забезпеченість населення міста житлом на 01.01.2004 р. становила 20,6 кв. м загальної площі на одну особу (по Україні - 21,6 кв. м, по Харківській області - 21,5 кв. м).

Обсяги будівництва житла для соціально незахищених верств населення вкрай недостатні. В останні роки будівництво житла здійснювалося, в основному, для окремих категорій громадян (учасників бойових дій в Афганістані та воєнних конфліктів у зарубіжних країнах, військовослужбовців, звільнених у запас або відставку тощо) за рахунок цільового державного фінансування відповідно до державних соціальних програм.

У той же час, починаючи з 2001 року, загальні обсяги введення житла у місті дещо збільшуються.

Значну увагу приділено проведенню капітального ремонту вулично-дорожньої мережі міста. На 01.11.2004 р. відремонтовано 620 тис. кв. м дорожнього покриття на суму понад 47,8 млн. грн. (у тому числі реконструкція 120,0 тис. кв. м проїжджої частини просп. Леніна на 28,0 млн. грн.).

Основними проблемними питаннями залишаються високий ступінь зносу рухомого складу і недостатня кількість транспортних засобів; недостатнє фінансування капітального і поточного ремонту вулично-дорожньої мережі, трамвайних колій, кабельних мереж.

У програмі розроблено цілі та головні дії у 2005 році. Вона спрямована на реалізацію пріоритетів у соціальній та економічній сферах, раціональне використання ресурсів міста, створення умов для одержання максимально можливих доходів мешканцями міста, оптимальний розвиток виробництва й сфери послуг, формування сучасної міської інфраструктури, забезпечення соціального захисту та зайнятості населення.

Із метою переведення процесу реформування економіки на якісно новий рівень та підвищення іміджу міста на 2005 рік визначено цілі економічного й соціального розвитку:

1) підвищення рівня і якості життя населення; розвиток соціальної та гуманітарної сфери в місті;

2) активне розгортання реформ, що забезпечать структурно-інноваційне оновлення економіки.

Для забезпечення послідовності дій органів місцевого самоврядування в реалізації зазначених цілей визначено головні пріоритетні напрямки в діяльності на 2005 рік.

У 2005 році пріоритетом економічної політики міста стане започаткування практичної реалізації переходу на інноваційну модель розвитку економіки. Важливого значення набуває забезпечення структурних зрушень в економіці у напрямі збільшення питомої ваги високотехнологічних галузей із високою часткою доданої вартості. У цьому напрямку вбачається за необхідне:

1) сприяння випереджаючому зростанню виробництву та експорту продукції з високим ступенем обробки, розвиток сфери послуг, у тому числі інформаційно-комунікаційних, фінансових, освітніх, медичних;

2) реалізація "Харківської міської комплексної Програми підтримки розвитку підприємництва на 2005-2006 роки"; здійснення підтримки підприємництва в пріоритетних галузях та серед окремих соціальних груп населення із залученням механізмів інформаційно-консалтингової та нормативно-правової підтримки; удосконалення роботи Єдиної Реєстраційної Палати та Харківського міського Бізнес-Центру; стимулювання розвитку інфраструктури підтримки підприємництва;

3) стимулювання інноваційної інфраструктури (технопарків, технополісів, бізнес-інкубаторів тощо), розгалуженої системи малих і середніх інноваційних підприємств;

4) сприяння підвищенню науково-технічного потенціалу міста, посиленню взаємодії науки, освіти, виробництва.

Здійснюватиметься оздоровлення енергетичного сектора, де основними завданнями є:

1) активізація впровадження енергозберігаючих технологій;

2) максимальне зменшення кредиторської й дебіторської заборгованості підприємств;

3) посилення вимог до неплатників за використані енергоресурси.

Продовжуватиметься діяльність, направлена на забезпечення стабільності розвитку промисловості. Основні зусилля будуть спрямовані на:

1) підвищення ефективності функціонування промисловості;

2) сприяння реалізації державних цільових програм розвитку промисловості;

3) збільшення випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення експортного потенціалу харківських підприємств, стимулювання зовнішньоекономічної діяльності;

4) забезпечення захисту вітчизняного товаровиробника.

Враховуючи ключове значення машинобудування для технологічного переоснащення всіх галузей виробництва, важливо нарощувати його частку в загальній структурі промисловості, у першу чергу за рахунок підвищення його іноваційності. Випереджальними темпами мають розвиватися найбільш високотехнологічні і наукоємні галузі машинобудівного комплексу й виробництво складно-побутових товарів для населення.

Важливим напрямом розвитку транспортно-дорожнього господарства міста має стати утримування на відповідному технічному рівні вулично-дорожньої мережі, контактної мережі й трамвайних колій, технічне оновлення всіх видів транспорту, технічне переоснащення підприємств дорожнього господарства.

Проводитиметься діяльність, спрямована на розвиток сучасної телекомунікаційної інфраструктури міста, забезпечення споживачів високоякісними послугами зв'язку на базі новітніх технологій.

Великого значення надаватиметься створенню привабливого інвестиційного клімату в м. Харкові, якнайширшому залученню інвестицій, які стануть джерелом впровадження нових технологій і принципів управління інноваційного спрямування, створення конкурентоспроможної продукції, розвитку малого підприємництва, підвищення зайнятості.

Для покращення інвестиційного клімату передбачається:

1) отримання міжнародного кредитного рейтингу;

2) залучення коштів інвесторів у розвиток інфраструктури міста й підприємств різних форм власності;

3) розвиток ринку вторинних інвестицій у вітчизняні виробництва;

4) проведення презентації ділових та інвестиційних можливостей міста і його підприємств, організацій, установ на інвестиційних форумах, конференціях, виставках тощо.

Буде посилено увагу до підвищення ефективності управління комунальною власністю, її збереження і використання. Із цією метою буде забезпечено:

1) реалізацію "Програми приватизації об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2003-2006 рр."; продовження приватизації державного житлового фонду; надання об'єктів в оренду з поліпшенням їх технічного стану;

2) продовження роботи щодо прийняття до комунальної власності відомчого житлового фонду та об'єктів життєзабезпечення міста; інвентаризації інженерних об'єктів, які не мають балансового відображення;

3) поліпшення обліку та використання нежилих приміщень;

4) удосконалення цілісної системи управління підприємствами, установами та організаціями, які знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова;

5) оцінку рентабельності комунальних підприємств, закриття непрацюючих та збиткових;

6) реалізацію "Програми розвитку земельної реформи та управління земельними ресурсами у м. Харкові до 2006 року".

Значна увага надаватиметься розвитку зовнішньоекономічної діяльності та міжнародного співробітництва. Із цією метою передбачається:

1) сприяння зростанню обсягів зовнішньоекономічної діяльності, налагодженню міжнародної виробничої кооперації; розширення інтеграції м. Харкова у світові ринки товарів, послуг і капіталу;

2) поглиблення торговельно-економічного співробітництва з країнами СНД;

3) розвиток і зміцнення міжнародних зв'язків із постійними закордонними містами-партнерами, сприяння розвитку інформаційного, економічного і культурного співробітництва з ними, обмін делегаціями; орієнтування зовнішньоекономічних зв'язків на довгострокову перспективу;

4) підвищення інвестиційного іміджу м. Харкова; інформаційно-аналітичне забезпечення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Підвищення якості життя населення

Одним із головних напрямків діяльності виконавчих органів ради є всебічне сприяння громадянам у забезпеченні свого добробуту власною працею, підвищення стимулюючої ролі заробітної плати та збільшення прошарку підприємців. Першочергові зусилля докладатимуться на здійснення діяльності щодо підвищення рівня життя населення шляхом:

1) забезпечення покращення житлових умов городян;

2) підвищення рівня доходів населення й зменшення розшарування населення за рівнем доходів;

3) ліквідація заборгованості із виплати заробітної плати підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності;

4) запровадження нового виду соціальної гарантії - обов'язкової для всіх секторів економіки мінімальної погодинної заробітної плати;

5) забезпечення дотримання державних гарантій в оплаті праці всіма суб'єктами господарювання.

На підвищення рівня життя соціально незахищених верств населення буде спрямована діяльність у сфері соціального захисту. Роботу планується спрямувати на вирішення таких питань:

1) реалізація Комплексної програми соціального захисту населення й Комплексної програми надання соціальної допомоги та підтримки дітей м. Харкова "Майбутнє";

2) активне виявлення найбільш незахищених верств населення (передусім серед багатодітних, неповних родин, сімей, які опікують дітей сиріт, самотніх пенсіонерів та інвалідів, мешканців міста, які опинились в екстремальній ситуації), створення єдиного банку даних соціально незахищених громадян, посилення адресності при наданні їм соціальної та матеріальної допомоги;

3) забезпечення цілеспрямованої роботи закладів соціального захисту міста;

4) підвищення ефективності використання бюджетних коштів, які спрямовуються на соціальний захист усіх категорій громадян; залучення для фінансування соціальних виплат та вирішення соціальних проблем додаткових коштів і благодійної допомоги;

5) всіляка підтримка громадських організацій соціальної спрямованості.

У сфері реформування пенсійної системи головні зусилля будуть спрямовані на виконання таких заходів:

1) сприяння забезпеченню наповнення бюджету Пенсійного фонду; своєчасним перерахункам пенсій у зв'язку зі змінами в діючому законодавстві;

2) інформування населення міста про Пенсійну реформу та надання консультацій щодо питань пенсійного забезпечення.

Зменшення розшарування населення за доходами можливе лише при зростанні продуктивної зайнятості, чому значною мірою сприяє розвиток малого та середнього бізнесу.

Із цією метою розпочнеться реалізація "Харківської міської комплексної Програми підтримки розвитку підприємництва на 2005-2006 роки".

Здійснюватиметься діяльність, направлена на розширення сфери застосування праці за рахунок збереження діючих і створення нових робочих місць; удосконалення системи безперервної професійної освіти громадян з урахуванням змін на ринку праці.

Динамічному розвитку споживчого ринку сприяє зростання обсягів випуску товарів повсякденного попиту та доходів населення. Докладатимуться зусилля та здійснюватимуться заходи щодо:

1) забезпечення здійснення структурних перетворень у сфері роздрібної торгівлі;

2) насичення споживчого ринку товарами повсякденного попиту місцевих товаровиробників;

3) реалізації Програми стабілізації продовольчого ринку в Харкові.

Одним із пріоритетних напрямів діяльності виконавчих органів ради є забезпечення розвитку житлово-комунального господарства міста, робота щодо покращення житлових умов городян. Вживатимуться заходи щодо:

1) реалізації міської "Програми розвитку і реформування житлово-комунального господарства м. Харкова на 2003-2010 рр.";

2) забезпечення належного технічного стану житлового фонду й інженерних мереж, поліпшення санітарного стану міста;

3) розроблення та впровадження енергозберігаючих технологій, технічного переозброєння галузі;

4) удосконалення системи управління житловим фондом;

5) реструктуризації та зменшення заборгованості учасників ринку житлово-комунальних послуг, поліпшення фінансового стану підприємств галузі.

Робота виконавчих органів Харківської міської ради щодо формування цілеспрямованої містобудівної політики буде сконцентрована на:

1) координації діяльності суб'єктів містобудування по комплексній забудові території міста;

2) реалізації "Генерального плану Харкова до 2026 року" згідно з розробленою "Міською програмою по реалізації рішень генерального плану м. Харкова на період до 2015 року".

До важливих складових підвищення добробуту населення належать рівень охорони здоров'я громадян, можливість отримання якісної освіти, розвиток культури, фізичного виховання та спорту, створення умов для самореалізації молоді.

Для покращення ситуації з охорони здоров'я населення міста передбачається:

1) реалізація завдань державних, регіональних та місцевих програм в охороні здоров'я;

2) поліпшення якості надання медичної допомоги населенню; зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров'я та їх технічне переоснащення сучасним обладнанням; впровадження сучасних медичних технологій діагностики, лікування й профілактики захворювань;

3) продовження реформування первинної медико-санітарної ланки із впровадженням елементів сімейної медицини, розвиток інших напрямків надання ефективної медичної допомоги;

4) реалізація відповідних заходів щодо поступового приведення фінансування та організації надання якісної медичної допомоги населенню відповідно до державних стандартів.

Для подальшого розвитку сфери освіти здійснюватиметься цілеспрямована робота щодо:

1) реалізації завдань державних і міських програм у сфері освіти;

2) забезпечення якісної освіти молодому поколінню;

3) підвищення кваліфікації педагогічного персоналу, його соціального статусу;

4) комп'ютеризації й інформатизації закладів освіти, створення єдиної комп'ютерної мережі, програмних комплексів і навчаючих комп'ютерних програм;

5) створення умов для повноцінного розвитку дітей дошкільного віку; охоплення усіх дітей дошкільною освітою;

6) розвитку системи позашкільного виховання.

Буде продовжено роботу щодо:

1) реалізації міської "Програми оновлення і розвитку культурної спадщини Харкова", "Програми оновлення та розвитку Харківського зоопарку";

2) створення та реалізації Міської програми "Корпоративна мережа бібліотек. Впровадження нових інформаційних технологій";

3) розвитку мережі закладів культури, укріплення їх матеріального та інформаційно-технічного оснащення;

4) створення умов для повноцінної самореалізації молоді;

5) упровадження принципів здорового способу життя населення, підвищення якості фізкультурно-оздоровчої і спортивно-масової роботи, розвиток міського туризму.

Важливим напрямком діяльності виконавчих органів є забезпечення безпеки життєдіяльності людини. Постійна увага буде приділятися екологічним проблемам, захисту навколишнього середовища, суттєвому поліпшенню довкілля; попередженню та зниженню виробничого травматизму й професійної захворюваності на підприємствах; забезпеченню пожежної безпеки.

Утвердження та реалізація прав і свобод людини, подальше формування громадянського суспільства і зміцнення правопорядку забезпечуватимуться шляхом:

1) поліпшення взаємодії органів внутрішніх справ із громадськістю, конструктивної роботи з політичними партіями й громадськими організаціями щодо забезпечення громадського порядку;

2) реалізації "Комплексної програми профілактики злочинності в м. Харкові на 2001-2005 роки" та Комплексної програми "Пожежна безпека в м. Харкові на період до 2006 року"; зміцнення матеріально-технічної бази органів внутрішніх справ;

3) протидії криміналізації економіки;

4) запобігання дитячої бездоглядності, профілактики злочинів, правопорушень та попередження негативних проявів серед неповнолітніх.

Поліпшення якості управління, правового, інформаційно-аналітичного і рекламного забезпечення

Значною мірою сприятиме поліпшенню роботи виконавчих органів створення ефективної системи управління. Для цього передбачається:

1) удосконалення організаційного забезпечення реалізації виконавчими органами завдань економічного і соціального розвитку міста;

2) контроль та оцінка ефективності діяльності виконавчих органів міської ради згідно із впровадженою методикою; підвищення якості виконання розпорядчих документів;

3)вдосконалення взаємодії з районними в місті радами та їх виконавчими органами; допомога в роботі органам самоорганізації населення;

4) забезпечення реалізації державної політики щодо роботи зі зверненнями громадян та юридичних осіб до виконавчих органів міської та районних у місті рад, до підприємств, установ та організацій, що знаходяться в комунальній власності міста;

5) створення громадянам сприятливих умов щодо можливості звертатися до виконавчих органів Харківської міської ради;

6) виконання вимог Закону України "Про звернення громадян" [4] та Указів Президента України від 13.08.2002 № 700 "Про додаткові заходи щодо забезпечення реалізації громадянами конституційного права на звернення" та від 14.04.2004 № 434 "Про невідкладні заходи з удосконалення організації прийому громадян органами державної влади, органами місцевого самоврядування та посадовими і службовими особами цих органів" [9];

7) проведення ефективної муніципальної кадрової політики; підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування й посилення їх здатності виконувати свої функції;

8) ефективна спрямованість перевірок діяльності органів місцевого самоврядування щодо забезпечення ними повноти надходжень до міського бюджету податків, зборів та орендних платежів, а також раціонального використання матеріальних і фінансових ресурсів;контроль та аналіз виконання доручень і пропозицій виборців, що надійшли депутатам міської ради;

9) створення умов для реалізації конституційних прав громадян на інформацію й участь в управлінні справами органів місцевого самоврядування, здійснення заходів щодо налагодження громадського діалогу;

10) оперативне, об'єктивне і всебічне інформування територіальної громади м. Харкова про діяльність і позиції міської ради, міського голови та виконавчого комітету;

11) модернізація і розвиток телекомунікаційної мережі на території міста; реалізація пілотного проекту єдиної інформаційної системи органів місцевого самоврядування та його дослідної експлуатації;забезпечення серверів і робочих станцій єдиної інформаційної системи органів місцевого самоврядування ліцензійними продуктами (легалізація програмного забезпечення);

12) розробка і впровадження функціонального програмного забезпечення підтримки діяльності підрозділів органів місцевого самоврядування;

13) удосконалення рекламної діяльності;



Розділ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Сформована екологічна ситуація в Україні характеризується високим рівнем забруднення навколишнього середовища, небезпекою шкідливого впливу на природу та людину та погіршенням екологічного стану. Це надає великого значення проблемі охорони праці й навколишнього середовища, змушує підприємства прагнути до створення безпечних умов праці, а також до обмеження шкідливого впливу на навколишнє середовище.

4.1 Загальні питання охорони праці і навколишнього середовища

Охорона праці є обов'язковим і важливим елементом організації будь-якого підприємства. Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці [6]. Питання охорони праці на підприємстві мають величезне значення та регулюються державою.

Правовими основами охорони праці регулюються організація роботи в області охорони праці у виробничому процесі, планування й фінансування заходів, структура служби, нагляд і контроль, розслідування і облік нещасних випадків, компенсація матеріального збитку, відповідальність за порушення вимог охорони праці і т.д.

З охороною праці щільно пов'язана ергономіка, яка вивчає людину і її діяльність в умовах сучасного виробництва з метою досягнення максимальної пристосованості до людини засобів виробництва та факторів виробничого середовища, що мають вплив на здоров'я і працездатність людини в процесі праці.

Питання, що стосуються навколишнього середовища, актуальні, тому що вони є джерелом ресурсів для життя і діяльності людини.

Під охороною навколишнього середовища розуміють заходи, що спрямовані на збереження земельних ресурсів, надр, лісів, водоймищ, атмосфери та інше.

Для поліпшення екологічної ситуації в Україні необхідно вдосконалювати закони, що стосуються питань охорони навколишнього середовища, знизити шкідливі викиди на підприємствах, зробити заміну застарілого обладнання, забезпечити такий стан суспільних відносин, який сприяв би досягненню гармонії екологічних і економічних інтересів суспільства.

Вимоги з охорони праці визначаються законодавчими актами, нормативно-технічною документацією, правилами й інструкціями, виконання яких забезпечує безпеку праці.

Охорона праці в Україні визначається Законом України про охорону праці, Системою стандартів безпеки праці (ССБТ), санітарними нормами і правилами, спеціальними міжгалузевеми (ДНАОП) і галузевими (НАОП) нормами та стандартами, СНиПами, ДСТУ.

4.2 Структура управління питаннями “Охорони праці та навколишнього середовища” в установі

Згідно статті 35 Закону України "Про охорону праці" органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції здійснюють наступні заходи в галузі охорони праці [6]:

1) затверджують цільові регіональні програми поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, а також заходи з охорони праці у складі програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів;

2) приймають рішення щодо створення комунальних аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об'єктів комунальної власності.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують належне утримання, ефективну і безпечну експлуатацію об'єктів житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, додержання вимог щодо охорони праці працівників, зайнятих на цих об'єктах.

Для виконання функцій міська рада створює у складі свого виконавчого органу відповідний підрозділ або призначає спеціаліста з охорони праці.

Харківська міська рада та її виконавчий комітет забезпечують контроль питань, які стосуються охорони праці. Для цього передбачено наступне:

1) призначені посадові особи, які відповідають за дотримання норм охорони праці;

2) розроблено ряд заходів для досягнення встановлених нормативів з охорони праці;

3) затверджено інструкції, нормативні акти, що діють в установі;

4) здійснюється постійний контроль за дотриманням працівниками норм техніки безпеки;

5) організовано пропаганду безпечних методів роботи.

В структурі виконавчого комітету Харківської міської ради діє схема управління охороною праці, що представлена на рисунку 4.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 4.1 - Структура управління охороною праці

До небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносять фактори, що впливають на робітників і приводять до захворювання, ГОСТ 12.0.003-74.ССБТ [65].

4.3 Шкідливі та небезпечні фактори на підприємстві

При проходженні стажування у відділі планування розвитку житлового господарства управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Головного управління економіки та комунального майна встановлено, що на працівників можуть негативно впливати такі шкідливі і небезпечні фактори як: запиленість, знижене освітлення, шум, робота за комп'ютером, ксероксом підвищена або знижена температура повітря.

Перелік шкідливих та небезпечних факторів, які супроводжують працю на зазначеному підприємстві, а також джерела їх виникнення наведені у таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Перелік шкідливих і небезпечних виробничих факторів

Шкідливі й небезпечні фактори	Джерела їхнього виникнення
Підвищена електрична напруга (220 У)	Мережа живлення ПК, оргтехніка
Електромагнітне випромінювання, у тому числі рентгенівські	Монітори ПК, процесорні блоки ПК
Шуми	Вентилятори ПК, будівництво на вулиці
4. Мікрочастинки пилу	Зовнішні джерела; папки з документацією
5. Психофізіологічні фактори	Перенапруга зору, емоційні перевантаження
6. Підвищена знижена рухливість повітря, температура, знижена/підвищена вологість	Мікроклімат приміщення: стан систем опалення, кондиціонування, вентиляції
7. Несприятливе освітлення	Нераціональна організація освітлення робочих місць

Площа приміщення відділу планування розвитку житлового господарства управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Головного управління економіки та комунального майна становить 36 м², у ньому 6 робочих місць, на кожне робоче місце доводиться приблизно 6 м², приміщення відповідає санітарним нормам проектування адміністративних споруд. В приміщенні три вікна, встановлено кондиціонер, є штучне освітлення.

У відділі періодично виконуються комплекси заходів, спрямовані на оздоровлення умов праці працівників і підвищення продуктивності, усунення несприятливо діючих на здоров'я шкідливих факторів і попередження професійних захворювань. Їхній характер і вид визначаються особливостями роботи, що виконується та технікою, що використовується.

4.4 Вимоги до робочого місця працівника підприємства

4.4.1 Нормативні вимоги до робочої площини на одного працюючого, з урахуванням застосування комп'ютерів. ДНАОП 0.0-3.01-71 та ДНАОП 0.03-3. 18-98 [77, 78, 79].

У відділі планування розвитку житлового господарства у всіх співробітників робота пов'язана з використанням комп'ютерної техніки, що створює іонізуюче і електромагнітне випромінювання, яке має шкідливий вплив на організм.

У результаті тривалого перебування в зоні дії електромагнітних полів наступає передчасна стомлюваність, сонливість або порушення сну, з'являються часті головні болі, наступає розлад нервової системи та інше.

У зв'язку із цим у приміщенні відділу почато проводження заходів щодо зменшення сили опромінення. Всі монітори сучасні, мають захисний екран, тому вплив електромагнітного поля перебуває в межах припустимих норм.

Розміщення устаткування на робочих місцях повністю задовольняє вимогам ергономіки. У кожного працівника існує своє робоче місце [79].

Робоче місце - зона виконання праці трудівником. Організація праці робітника полягає у виконанні ряду заходів, що забезпечують раціональний і безпечний трудовий процес. Дуже великий вплив на ефективність і безпеку виконання роботи має робоча поза працівника.

4.4.2 Ергономічні вимоги до робочого місця, з урахуванням праці за комп'ютером [79]

Фізично раціональна робоча поза - це поза, що відповідає критеріям функціонального комфорту, тобто:

1) пряме положення хребта зі збереженням його природних вигинів;

2) мінімальне навантаження на м'язову систему тіла людини;

3) відсутність хворобливих відчуттів у результаті впливу елементів робочого місця на тіло сидячої людини.

Фізіологічно раціональна робоча поза досягається виконанням наступних умов:

1) відстань від очей людини до дисплея комп'ютера повинна складати 500-700 мм;

2) природний нахил корпуса вперед на 5-10 градусів;

3) кут згину між стегном і гомілкою 95-135 градусів;

4) ступні на підлозі;

5) стегно горизонтально;

6) оператор має можливість спиратися ліктем на робочу поверхню й працювати з документами;

7) відстань від сидіння стільця до нижнього краю робочої поверхні не менш 150 мм.

Інструменти роботи (клавіатура, миша, письмові приладдя) розташовані на робочому місці з урахуванням їх застосування. Більш часто вживані предмети (клавіатура, миша) розташовані в оптимальній робочій зоні досяжності рук, рідко вживані (письмові приладдя) у більше віддаленій зоні.



4.5 Засоби регулювання метеорологічних умов

Для вибору показників мікроклімату, визначається категорія роботи, відповідно до ГОСТ 12.1.005-88.ССБТ [66] - 1а. (виконується сидячи, з незначною фізичною напругою) [7].

Показники мікроклімату позначаються на перенагріванні або переохолодженні організму. З огляду на період року і категорію ваги виконання робіт, установлюються параметри мікроклімату (таблиця 4.2).

Таблиця 4.2

Оптимальні параметри мікроклімату

Категорія робіт	Період року	Температура	Відносна вологість % (не більше)	Швидкість руху повітря, м/с (не більше)
Легка 1а	Холодний	22-24	40-60	0,1
Легка 1а	Теплий	23-25	40-60	0,1

Збереження комфорту у приміщенні забезпечує відчуття комфорту, створює передумови для високого рівня праці.

З метою профілактики різних захворювань, а також для забезпечення умов нормальної роботи у відділі застосовуються різні методи і засоби попередження впливу шкідливих виробничих факторів на організм людини.

Основними засобами є щоденне вбирання приміщення, провітрювання, підтримка необхідного температурного режиму за допомогою різних технічних пристроїв (у холодну пору року), вентиляція або кондиціонування (що обумовлено, також наявністю на робочих місцях співробітників ПК) СНиП 2.04.05-91 [67].

4.6 Освітлення та рівень шуму на робочому місті

У відділі застосовується природне бічне висвітлення [67].

Норми природного освітлення для відділу представлені в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3

Характеристика виробничого висвітлення

Найменування основних виробничих приміщень	Площа підлоги, м2	Розряд зорової роботи	Вид освітлення
			природне КПО, %	штучна мінімальна освітленість, Е min
Відділу планування розвитку житлового господарства	25	ІІІ	бічне, 2	300

У відділі із природним бічним висвітленням працюють 6 осіб, у ньому знаходяться 6 столів, 10 стільців, 3 комп'ютера, 3 принтера, 3 шафи. Для умов міста Харкова, величина КЕО розраховується за формулою:

е_Н = е^ІІІ mc (4.1),

де е_Н - нормоване значення КЕО у відсотках з урахуванням характеру зорової роботи, виду висвітлення й світлового клімату в районі розташування будинку;

е^ІІІ - значення КПО з урахуванням характеру зорової роботи й виду висвітлення (для будинків, розташованих у третьому поясі світлового клімату 2), 2%

m - коефіцієнт світлового клімату, рівний 0,9;

с - коефіцієнт сонячності клімату, рівний 0,8; (азимут 46-135°)

На підставі формули маємо: е_н рівне 1,44%.

При роботі із ПЕОМ е_Н має бути не менш 1,5% [79].

Високий рівень шуму - один з найпоширеніших шкідливих факторів на виробництві, він викликає стомлення, зниження продуктивності праці, а при тривалому впливі розлад здоров'я й навіть появу професійних захворювань.

Гігієнічна оцінка нормування постійного шуму за ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ [65].

Рівень шуму, що допускається на робочому місці, не повинен перевищувати 50 дБА.

Джерелом шуму для працівників відділу є будівництво, що перебуває недалеко від будинку, у якому працює відділ.

Крім того, це може бути шум від комп'ютерів, що знаходяться у відділі. Для зниження негативного впливу шуму застосовують шумопоглинаючі матеріали для оздоблення приміщень.

4.7 Електрична безпека

У відділі планування розвитку житлового господарства для забезпечення роботи електроустаткування застосовується змінний струм, напругою 220 В.

Приміщення, у якому розташовується відділ, відноситься до приміщень з підвищеною небезпекою ураження людей електричним струмом [71]

Основними мірами захисту від ураження електричним струмом є:

1) забезпечення недоступності струмоведучих частин, що перебувають під напругою, для випадкового дотику;

2) усунення небезпеки ураження з появою напруги на корпусах і інших частинах електроустаткування, що досягається зануленням;

3) захист від випадкового дотику до струмоведучих частин застосуванням кожухів, огороджень, подвійної ізоляції - ступень захисту не нижче IP-44 [71];

4) контроль і профілактика ушкоджень ізоляції;

5) організація безпечної експлуатації електроустановок.

У відділі існує оперативне обслуговування електроустановок - комп'ютерів, що передбачає періодичні й позачергові огляди електроустаткування систем електропостачання і електроприймачів, контроль і облік електроенергії, оперативні перемикання в електромережах, що забезпечують безперебійне постачання електроенергії. Оперативне обслуговування діючих електроустановок здійснюються інженерно-технічним та черговим персоналом.

4.8 Пожежна безпека

Поняття пожежна безпека означає стан об'єкта, при якому виключається можливість пожежі, а у випадку її виникнення запобігає впливу на людей небезпечних факторів пожежі й забезпечує захист матеріальних цінностей.

Використання електроустаткування, що відповідає класу пожежної зони приміщення категорії В : ступінь захисту електроапаратури не нижче ІР-44, ступінь захисту світильників не нижче ІР-2Х; категорія захисту будинків від блискавки установлена ІІІ.

Пожежна безпека забезпечується системою запобігання пожежі й пожежного захисту та організаційних заходів.

Система запобігання пожежі виключає можливість утворення горючого середовища й появи в ньому джерел запалювання, підтримує її температуру й тиск рівнів по горючості й ін.

Організаційними заходами щодо забезпечення пожежної безпеки є навчання службовців правилам пожежної безпеки, розробка й реалізація норм і правил пожежної безпеки, інструкцій про порядок роботи з пожежнонебезпечними матеріалами.

Для евакуації людей і матеріальних цінностей розроблено схеми евакуації. Ширина, висота й пропускна здатність проходів і виходів відповідає протипожежним нормам ДБНВ.1.1 -7-2002 [80].

4.9 Охорона навколишнього середовища

Закон України про «Охорону навколишнього середовища» був прийнятий 25 червня 1991 року (редакції Закону 1993,1996 рр.) [7].

Закон визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього середовища. Завдання Закону полягає в регулюванні відносин в області охорони природи, використанні й відтворенні природних ресурсів, забезпеченні й ліквідації наслідків негативного впливу на навколишнє середовище господарської й іншої діяльності людини, збереження природних ресурсів, генетичного фонду нації, ландшафтів і інших природних об'єктів.

При масовому використанні моніторів і комп'ютерів не можна не враховувати їхній вплив на навколишнє середовище на всіх стадіях: при виготовленні, експлуатації й після закінчення їхнього терміну служби. Сьогодні діють екологічні стандарти, які визначають вимоги до виробництва й матеріалів, використовуваним у конструкції приладів. Вони не повинні містити фреонів, хлоридів, бромідів (BS 7750) ТСО '95.

У стандартах ТСО'99 закладене обмеження по кадмію у світлочутливому шарі екрана дисплея й ртуті в батарейках. Апарати, тара й документація повинні допускати нетоксичну переробку після використання.

Міжнародні стандарти, починаючи із ТСО'92 включають вимоги зниженого енергоспоживання й обмеження припустимих рівнів потужності, споживаних у неактивному режимі.

Робота на ПК типу IBM PC/AT не робить шкідливого впливу на навколишнє середовище. Після закінчення терміну служби він повністю підлягає вторинній переробці, а також апарати, тара, документація повинні допускати нетоксичну переробку після використання.

Необхідно виконувати вимоги стандарту ISO - 14000, що визначає вимоги до організації виробничого процесу з мінімальним збитком для навколишнього природного середовища.



Розділ 5. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

Модель „Охоплення контролем”

«Охоплення контролем» має на увазі розмір команди, що знаходиться в підпорядкуванні одного керівника. На думку B.C. Грайчунаса: «1- керівник має обмежену енергію, знаннями і кваліфікацією, він може координувати роботу обмеженого числа працівників, 2- збільшення в арифметичній прогресії числа підлеглих веде до росту в геометричній прогресії кількості взаємозв'язків, що знаходяться під контролем керівника».

Потенційний взаємозв'язок, що може виникнути між керівником і підлеглими, класифікується як індивідуальне керівництво, групове керівництво і перехресний зв'язок. Грайчунас розробив формулу для визначення кількості потенційних контактів керівника з різним числом підлеглих йому працівників:

(5.1) ,

де С -- кількість потенційних взаємозв'язків;

п -- кількість працівників, підлеглих керівникові.

Таблиця 1 показує, що швидкий ріст кількості потенційних взаємозв'язків викликається збільшенням числа підлеглих. Вирішуючи питання про збільшення охоплення контролем, керівник повинний розглянути всі потенційні взаємозв'язки, які він може мати з підлеглими, включаючи їхню частоту й інтенсивність.

Скільки ж підлеглих повинне бути в керівника? У теорії це питання аналізується шляхом виділення ряду загальних факторів, що впливають на частоту і тип взаємозв'язків між керівником і підлеглими. Деякі з цих факторів дуже важливі.



Таблиця 5.1

Потенційні взаємини

Кількість підлеглих	Кількість взаємин	Кількість підлеглих	Кількість взаємин
1 2 3 4 5 6	1 6 18 44 100 222	7 8 9 10 11 12	490 1080 2376 5210 11374 24708

Необхідний контакт. При виробничих, науково-дослідних роботах необхідний високий рівень координації діяльності. Використання конференцій, нарад, особистих зустрічей і консультацій нерідко допомагає в досягненні поставлених цілей. Широке охоплення контролем виконуваних робіт через часті контакти з підлеглими впливає на виконання й успішне завершення проекту.

Рівень освіти і підготовленість підлеглих. Навчання підлеглих є основним у встановленні контролю на всіх рівнях управління. Прийнято, що керуючий на більш низьких рівнях організації може управляти великою кількістю підлеглих, тому що робота на цих рівнях більш спеціалізована і менш складна, чим на вищих рівнях.

Здатність спілкування. Цей фактор відіграє важливу роль у налагодженні ефективного механізму розв'язання проблем у робочих ситуаціях, реальної й оперативної координації діяльності підрозділів і працівників.

Керівник А, у підпорядкуванні якого знаходяться двоє службовців В и С, може мати взаємини окремо з В и окремо з С, а також з В и С разом (становище тут буде різним). Крім того, він повинен брати до уваги відносини, що складаються між В и С (табл. 5.2). Таким чином, при наявності двох підлеглих мається мінімум 4 різних види взаємин (або максимум - 6 ), що потребує уваги з боку А. Кількість цих контактів збільшується більш високими темпами, чим пропорційний ріст числа підлеглих. Грайчунас вважає, що керівник у змозі мати не більш 12 безпосередніх контактів і не більш ніж 28 непрямих, що відповідає наявності 5 підлеглих. При більшому ступені однорідності проблем, який займається керівник, він може мати в підпорядкуванні більше число працівників тобто, число підлеглих повинне бути менше на рівні вищого керівництва організації і може бути більш значним у нижчих ланках управління.

Таблиця 5.2

Число можливих контактів

Види контактів	Мінімальне значення	Максимальне значення
Безпосередні індивідуальні взаємовідносини між А и В, А и С	2	2
Безпосередні групові взаємовідносини між А з В та С: А по відношенню до В разом з С А по відношенню до С разом з В	1	2
Непрямі взаємовідносини між В та С: В по відношенню до С та С по відношенню до В	1	2
Всього	4	6

Застосування моделі охоплення контролем:

Відомо, що скорочення числа осіб, підлеглих одному керівникові (тобто звуження охоплення контролем), породжує структуру управління, що уявляє собою високу піраміду з вузькою основою.

Якщо організації властиве велике охоплення контролем, вона приймає форму «плоскої» у вигляді дзвона структури. У літературі описана «модель охоплення контролем», розроблена і використана при формуванні організаційної структури управління ракетно-космічною компанією «Локхид» (США).