На складах підприємств виконується великий комплекс робіт, зв'язаних з підготовкою до прийняття, приймання матеріалів, розміщення їх по місцям зберігання, організацією зберігання, підготовкою до виробничого споживання, відпуском і доставкою їх споживачам.

Успішне виконання вантажних, транспортних і внутрішньоскладських робіт може бути досягнуто завдяки організованому технологічному процесу. При цьому вирішальна роль належить комплексній механізації і автоматизації всіх робіт, які виконуються на складі. Технологічний процес повинен відповідати передовим методам складських робіт. Він передбачає і раціональну систему обліку наявності матеріальних цінностей на складі, не допускати підвищення чи зниження їх проти установлених величин запасу. В сучасних умовах розроблені і введені в дію типові технологічні процеси на основні види продукції виробничо-технічного призначення:

* типові технологічні процеси складів чорних металів, труб і металевих виробів;

* типові технологічні процеси складів кольорових металів; типові технологічні процеси складів паперової продукції;

* розроблені і введені в дію суспільні норми технологічного проектування складів тарної продукції.

* розроблені суспільні норми технологічного проектування складів довгої продукції з обліком постачання її в пакетах та контейнерах.

Галузеві стандарти і типові технологічні процеси переміщення вантажів на складах продукції виробничо-технічного призначення розробляються на основі існуючих в галузі технологічних процесів, які базуються на використанні прогресивних науково-технологічних рішень та передового досвіду роботи і можуть поширюватися як на діючих складах, так і на тих які проектуються.

Незважаючи на деякі відмінності в улаштуванні окремих складів підприємств, характер оперативно-виробничої роботи у них в більшості однакові і спеціальні технологічні карти. Крім технологічної карти необхідно в усіх випадках складати добовий графік, який дає можливість по часам планувати всю роботу складу, яка зв'язана з прийняттям матеріалів, їх зберіганням та відпусканням. Технологічний процес роботи складу повинен передбачати спеціалізацію міст відвантаження і розвантаження матеріалів. Кожний склад, як правило, повинен мати з однієї сторони залізничний, а з другого - автомобільні під'їзди. В тих випадках, коли який-небудь склад не має залізничного під'їзду, відвантаження та розвантаження матеріалів повинна здійснюватися в місцях найменш віддалених від складу.

Правильна організація робіт по вантажно-розвантажувальних механізмів, більш повне їх використання дуже впливає на підняття продуктивності складських робіт і зниження собівартості складських робіт. Для чіткої організації роботи складів необхідно своєчасне та правильне планування завозу матеріалів. Плани завозу складаються заготівельними групами по видам матеріалів і окремим складам. Наявність таких планів дає можливість своєчасно підготуватися до прийняття: уточнити час розвантаження, виділити працівників, механізми та устаткування, підібрати необхідну документацію.

Матеріали та вироби поступають на склади підприємства як від міських, так і іногородніх постачальників. Від міських постачальників доставка матеріалів та виробів на склади призводиться автомобільним транспортом. Від іногородніх - по залізничній колії групами вагонів, одиночними вагонами, в контейнерах.

Поступаючі на склад вагони чи автомашини повинні бути негайно прийняті і розвантажені. За затримку вагонів під розвантаження поверх установлених строків з вантажоодержувача стягується штраф. Розвантажувальні операції можна прискорити шляхом спеціалізації розвантажувального фронту, пристроєм в складському приміщенні спеціальних приймальних площ, а також завдяки застосуванню необхідного устаткування і пристосувань, прискорюючих процес розвантаження.

Відвантажені матеріали доставляють на приймальну площадку, де вони сортируються, розпаковуються, приймаються по кількості та якості, формуються включають роботи які зв'язані: з відвантаженням, розсортуванням і прийманням поступаючих на склад матеріалів та виробів; з розміщенням і зберіганням матеріалів та виробів на складах; з відпуском матеріалів споживачам; з доставкою матеріалів споживачам.

Вказані на схемі окремі види складських робіт повинні виконуватися в певній послідовності, з тим щоб уникнути зайвих нераціональних операцій. Для правильної організації робіт на великих складах рекомендується складати в пакети, а потім укладаються на місце зберігання. Для формування пакетів на піддонах в сучасний час застосовуються різні пакетоформуючі машини. При розвантаженні матеріалів, особливо з підписами «Обережно», «Не кидати», «Не кантувати», «Вверх», необхідно додержуватися обережності.

Приймання матеріальних цінностей на склади включає слідуючі операції: перевірку кількості та якості поступивших матеріалів та виробів; оформлення відповідних документів; прийняття матеріальних цінностей на облік. Головним з операцій являється кількісне та якісне приймання матеріальних цінностей. Вони зв'язані між собою. Перевірка кількості поступаючих матеріалів повинна попередувати перевірці якості. Матеріали на складах приймає завідуючий складом, або комірник разом з представниками відділу технічного контролю. Матеріали особливо відповідального призначення та найбільш цінні приймаються спеціальною комісією. Номенклатура таких матеріалів і складу приймальної комісії на підприємствах встановлюється відділом матеріально-технічного постачання згідно з відділом технічного контролю і установлюється головним інженером. Початком приймання рахують день постачання матеріалів на склад. Своєчасне приймання матеріалів забезпечує вірне ведення обліку і звіту, своєчасне пред'явлення претензій постачальнику, якщо поступивші матеріали не тієї якості, або по кількості не відповідають супроводжуючим документам. Чим швидше поступивший матеріал буде прийнято на облік, тим меньш можливостей для його порчі та розкрадання.

Існує визначений термін для пред'явлення претензій постачальнику у випадку недоліків, виявлених при прийманні матеріальних цінностей. Не виконання цих термінів можуть викликати витрати, так як претензія не буде задовільнена поставщиком.

Матеріальні цінності можуть прийматися на складі постачальника, на станції призначення і на складі замовника. Приймання матеріалів на складі постачальника чи на станції призначення являється попереднім. Остаточно матеріали приймаються на складі замовника.

Приймання по кількості матеріальних цінностей заключається у перевірці відповідності кількості поступившого матеріалу даним, які вказані в рахункові постачальника чи залізничної накладної, опису, упаковочному ярлику, а також вимогам договору. Відсутність вказаних документів чи деяких із них не призупиняє приймання і складається акт про фактичну наявність. В цих випадках в акті робиться відмітка про відсутність документів.

При прийманні по кількості матеріалів визначається у відповідності з технічними вимогами, особливих вимог постачання. Якщо при прийманні матеріалів на складі замовника буде викрито невідповідність ваги чи кількості товарних одиниць з даними, які вказані у супровідних документах, замовник припиняє відкриття інших місць та викликає представників постачальника. У випадку не явки їх в установлений термін завідуючий складом проводить подальшу перевірку у присутності представника незалежної організації і складає акт, який підписується всіма присутніми.

Методи кількісного приймання для різних матеріалів залежить від фізичних ознак. Кількість одних матеріалів визначається зважуванням, других - вимірюванням об'єму, третіх - вимірюванням лінійних розмірів. Кількісне приймання штучних та бісових матеріалів слід виконувати одночасно з їх відвантаженням для скорочення об'єму складських робіт і прискорення процесу приймання. При прийманні штучних матеріалів, упакованих у ящики, підраховується кількість міст, зважується кожне місце і кожне місце розпаковується для визначення в ньому кількості матеріалів. При підрахуванні кількості міст і визначенні ваги кожного міста слід звертати увагу на маркіровку, існуючу на тарі. Вона має номер партії, кількість міст в партії та вагу даного міста (ящика, тюка).

Кількість насипних матеріалів визначається зважанням вагону на вагонних терезах, чи перемноженням об'єму матеріалу, визначено обміром, на насипну його вагу, яка береться із довідкових таблиць. Для визначення кількості балок, швелерів, сортової та листової сталі і труб, вага їх матеріалів необхідно встановити їх довжину чи площу, а потім перемножити на вагу 1 м2, приймає із довідника таблиць. При прийманні деяких виробів, урахованих у штуках, використовується метод зваження з послідуючим переводом вагових одиниць в кількості. Цей метод доцільно використовувати при прийманні таких металевих виробів, як фасонні з'єднувальні частини до водопровідних труб, фітинги до газових труб. При визначенні метражу кабельних виробів, проводу, тросу і інших матеріалів можна використовувати данні про спільну вагу поступившої партії і вазі 1 пог.м. Лісоматеріали приймаються у кубічних метрах деревини. Об'єм бревна підраховується по їхньому діаметру у верхній отрубі і довжині з використанням спеціальних таблиць. Аналогічно визначається об'єм досок, брусків. Об'єм всієї партії поступивших колод чи пиломатеріалів установлюється перемноженням їх об'єму на кількість. При кількісному прийманні тканини слід мати на увазі, що кожний кусок опечатується постачальником, а на верхньому кінці ставиться фарбою, яка не змивається штамп і прикріплюється бірка з вказівкою кількості метрів у куску. При прийманні кількості метрів тканини у кожному куску перевіряється по кипній карті. Кількість рідких матеріалів, поступаючих на склади в залізничних цистернах, визначається зваженням цистерни на вагонних терезах, або замірно-калібровочним методом. Кількість рідини матеріалів може установлюватися при зливі з використанням автоматичних лічильників, які підключаються в систему зливних трубопроводів. Якісне приймання, здійснюється на складі, полягає у перевірці якості поступивших матеріалів і співвідношення їх до стандартів, технічних умов та зразку.

Зовнішньому огляду може підлягати увесь принімаємий матеріал чи тільки частина його у вигляді зразків чи проб. Зовнішнім оглядом установлюється правильність форми і розмірів штучних матеріалів, колір чи відтінок матеріалу, розміри ушкоджень, які можна бачити чи виявлення за допомогою простішого приладу та інструментів.

Для зовнішнього вигляду, вимірювання матеріалів, для простих механічних іспитів використовується різні інструменти, прилади та устаткування. В окремих випадках використовуються лупи, які дозволяють легше розрізнити зовнішні недоліки і пороки матеріалів. Для вимірювання матеріалів використовують метри, рулетки, штангельциркулі, мікрометри, глибинометри, нутрометри, калібри. Для визначення твердості металів використовують прості прилади. Для визначення питомої ваги рідини (керосину, бензину) використовується ареометри, міцність спирту визначається спиртометром.

Основним керівником при визначенні якості матеріалів являються технічні умови на матеріали, по них визначається відповідність матеріалу вимогам. Важливим документом при прийманні матеріалів та виробів на складі являється сертифікат чи паспорт, який видається постачальником. Це документ, який підтверджує якість матеріалу, визначений постачальником. Сертифікати за звичай видаються на сировину, матеріали чи полуфабрикати (Додаток ), а паспорт - на вироби та устаткування. Різновидом сертифікатів є кипна карта, видається текстильним фабрикам на тканини.

Матеріали, від приймання яких склад відмовляється зберігають і рахують окремо, як прийняті на відповідальне зберігання. Правильне розміщення матеріалів та виробів по місту зберігання - дуже важлива задача робітників складу. При великій номенклатурі матеріалів та виробів, які зберігаються на складі, правильне їх розміщення значно спрощує роботу складу. Для прискорення робіт по розміщенню матеріалів по місцях зберігання при їх постачанні на склад та послідуючого швидкого їх знаходження при відпусканні рекомендується робити маркіровку міст зберігання (стелажів, полиць, ячеек) відповідними умовними відзнаками. Для великих складів в цілях спрощення роботи рекомендується мати розвернуті схеми розміщення стелажів з їх маркировкою та вивішуванням їх на видному місті.

Зберіганні матеріалів на складах необхідно зберігати їх від механічних ушкоджень, бруду, при дії одних матеріалів на інші, змінення їх фізично-хімічних особливостей. Виконання всіх перерахованих вимог може бути виконані тільки у тому випадку, коли робітники складу добре знають особливості зберігання матеріалів і виконують всі вимоги техніки зберігання їх. Вимоги зберігання матеріалів - це те навколишнє середовище (температура, волога, світло) в якій матеріали зберігаються на складах. Під технікою зберігання матеріалів розуміють порядок та способи зберігання і укладки матеріалів. Для забезпечення правильного зберігання матеріальних цінностей вимагається організувати вірний облік на складі.

Основна задача обліку матеріалів на складі забезпечити їх зберігання. За допомогою обліку матеріалів можна виявити надлишкові і не ходові матеріали, а також аналізувати залишки і ступінь обертання окремих видів матеріалів.

Постійний кількісний облік матеріалів на складах здійснюється по картках складського обліку. Операції, які зв'язані з відпуском матеріалів та виробів споживачам, являються завершу вальним етапом у роботі складів підприємств. Ці операції включають відбір матеріалів, комплектацію, підготовку їх до відпуску споживачам. Матеріали відпускаються із складу підприємства цехам-споживачам у повній відповідності з планом постачання по одноразовим вимогам і лімітним картам. По одноразовим вимогам відпускають в основному допоміжні та рідко використовувані основні матеріали. Матеріали основного виробництва відпускають зі складу підприємства в основному по лімітній карті.

Лімітна система поліпшує організацію постачання виробничих дільниць, забезпечує контроль за витратами матеріалів і цим сприяє економічному раціональному використанню матеріальних ресурсів. При цій системі значно скорочується і спрощується первинна документація по обліку видачі матеріалів. Розмір ліміту для виконання установленого об'єму робіт визначається на основі норм витрат матеріалів на одиницю виробів. Підготовка матеріалів до відпуску включає відбір, комплектацію і підготовку до виробничого споживання. Відбір слід робити точно по вимогам споживача. Застосовується два основних методи відбору матеріалів:

* послідовне укомплектування окремих замовлень;

* одночасна відбірка матеріалів по цілій партії замовлень.

Доцільність визначення того чи іншого способу відборки і комплектування замовлень зазначається вимогами роботи складу, видами матеріалів, величини вантажообігу, кількості виконаних замовлень, вимогами зберігання і транспортування матеріалів.

Основними задачами доставки цехам та дільницям виробництва матеріалів є:

* повне, своєчасне і комплектне забезпечення матеріалами; - необхідна підготовка матеріальних ресурсів до виробничого споживання;

* звільнення робітників цеху та дільниці від виконання функцій, зв'язаних з організацією постачання матеріалами;

* сприяння раціональній організації роботи внутрішньозаводського транспорту та правильному використанню транспортних засобів при доставці матеріалів та виробів до виробництва;

* ритмічна доставка виробництву повинна здійснюватися на основі планів постачання і графіків доставки матеріалів цехам та виробничим дільницям.

В сучасних умовах, на складах використовуються передові технологічні системи для планування, обліку, контролю, управління запасами та звітності. Вся інформація заноситься до комп'ютерних програм, на основі яких можна зробити необхідні звіти, та аналіз роботи складу.

2.3 Структура управління складським господарством та організація роботи на складі