Аналіз фінансових показників підприємства ЗАТ "Манометр-Харків"

Поняття, еволюція і використання принципів та методів управління. Сутність та особливості ефективного менеджменту в управлінні складським господарством, його місце та роль в системі керівництва підприємством. Аналіз ефективності роботи підприємства.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 16.04.2011
Размер файла 106,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

3. По типу будівлі і його технічному улаштуванню складські споруди діляться на закриті, напівзакриті, відкриті і спеціальні. Закриті складські приміщення можуть бути одноповерховими та багатоповерховими, з опаленням і без опалення. До напівзакритих складських улаштувань відносяться накриття, також склади, у яких бокові стіни улаштовуються не по всьому периметру. Під відкритими складами розуміють площу для відкритого зберігання окремих матеріалів (палива, лісу, інертних будівничих матеріалів). Площа в цьому випадку повинні мати покриття, бути піднятими на деяку висоту і мати уклон до водостоків. До спеціальних складських улаштувань відносять бункерні споруди для зберігання різних сипучих матеріалів, споруди резервного плану для зберігання рідини.

4. По місту розташування і масштабу дії склади підприємств діляться на центральні, ділянкові і прицехові.

Центральні склади обслуговують всі чи більшість цехів підприємств. Вони призначені для зберігання матеріальних цінностей, споживаємих різними цехами заводу. Керує центральним складом відділ матеріально - технічним постачання підприємства. До цього типу складів відноситься центральний склад металу, споряджаючий металом заготівельні і механічні цехи заводу, центральний інструментальний склад, склад мастильних та інших матеріалів і деталей, які йдуть у зборку. Дільничі склади утворюються в цехах постачання груп разом розташованих цехів окремими видами матеріалів і виробів. Прицехові склади призначені для обслуговування якого-небудь одного цеху. Вони організовуються в тих випадках, коли той чи інший цех являється одним або основним споживачем яких-небудь матеріальних цінностей. Якщо, наприклад, пресовий цех заводу являється основним споживачем листового металу, то при цьому краще організувати склад листового металу.

5. По ступені вогнестійкості складські приміщення діляться на ті, які не горять, важко горять і горять. Тип складського приміщення по вогнестійкості повинен визначатися номенклатурою збережених у ньому матеріалів. Для зберігання матеріалів які горять необхідно створювати незгораємі складські приміщення, і навпаки, для зберігання незгораємих матеріалів допускається улаштування які горять чи важко горять складських приміщень. Ступінь огнестійкості складських приміщень має велике значення, так як в залежності від неї установлюється розмір та поверховість складів і відстані між ними.

Важливим питанням організації являється вірне розташування складського господарства на території підприємства. На будь-якому підприємстві існує технологічний зв'язок між окремими складами і цехами - споживачами матеріалів. Основними принципами раціонального розміщення складів на території підприємства, є:

прямолінійність вантажообігу;

зручність транспортування вантажу та хороший зв'язок з під'їзними шляхами;

наближення зберігаємих матеріальних цінностей до головних цехів - їх споживачам - для більш економічного і швидкого обслуговування;

пожежна безпека у співвідношенні розташування до інших будівель та цехів підприємства.

На заводах, споживаючих різні матеріали і вироби, мають склади: шихтових і формовочних матеріалів, чорних металів, твердого палива, рідкого палива, мастильних матеріалів, хімічних матеріалів і газів, лісних та будівельних матеріалів, центральний матеріальний склад, склад комплектуючих виробів, склад устаткування. Деякі із цих складів розташовуються на генеральному плані підприємства як самостійні, обособлені споруди, інші розташовуються в одному будинку, який розділений на окремі секції. Цілісообразність улаштування на підприємстві тих чи інших обособлених складських споруд вирішуються при проектуванні чи реконструкції заводів в залежності від призначення цих складів, характеру і кількості зберігаємих у них матеріалів.

При розміщенні складів на території підприємства необхідно керуватися слідуючим: склади готової продукції і приміщення експедиції слід розташовувати близько до корпусів закінченої зборки і випробовувальних станцій, а прицехові склади - в будинках цехів-споживачів в безпосередній близькості до цих цехів.

Складські приміщення суспільнозаводського призначення рекомендують розташовувати на окраїні території підприємства чи в районі залізничної колії, за виключенням центральних матеріальних складів, складів устаткування і складів моделей, які можуть бути розташовані в зоні основної забудови, поблизу обслуговуючих ними об'єктів.

2.2 Сутність та особливості організації роботи в складському господарстві

На складах підприємств виконується великий комплекс робіт, зв'язаних з підготовкою до прийняття, приймання матеріалів, розміщення їх по місцям зберігання, організацією зберігання, підготовкою до виробничого споживання, відпуском і доставкою їх споживачам.

Успішне виконання вантажних, транспортних і внутрішньоскладських робіт може бути досягнуто завдяки організованому технологічному процесу. При цьому вирішальна роль належить комплексній механізації і автоматизації всіх робіт, які виконуються на складі. Технологічний процес повинен відповідати передовим методам складських робіт. Він передбачає і раціональну систему обліку наявності матеріальних цінностей на складі, не допускати підвищення чи зниження їх проти установлених величин запасу. В сучасних умовах розроблені і введені в дію типові технологічні процеси на основні види продукції виробничо-технічного призначення:

* типові технологічні процеси складів чорних металів, труб і металевих виробів;

* типові технологічні процеси складів кольорових металів; типові технологічні процеси складів паперової продукції;

* розроблені і введені в дію суспільні норми технологічного проектування складів тарної продукції.

* розроблені суспільні норми технологічного проектування складів довгої продукції з обліком постачання її в пакетах та контейнерах.

Галузеві стандарти і типові технологічні процеси переміщення вантажів на складах продукції виробничо-технічного призначення розробляються на основі існуючих в галузі технологічних процесів, які базуються на використанні прогресивних науково-технологічних рішень та передового досвіду роботи і можуть поширюватися як на діючих складах, так і на тих які проектуються.

Незважаючи на деякі відмінності в улаштуванні окремих складів підприємств, характер оперативно-виробничої роботи у них в більшості однакові і спеціальні технологічні карти. Крім технологічної карти необхідно в усіх випадках складати добовий графік, який дає можливість по часам планувати всю роботу складу, яка зв'язана з прийняттям матеріалів, їх зберіганням та відпусканням. Технологічний процес роботи складу повинен передбачати спеціалізацію міст відвантаження і розвантаження матеріалів. Кожний склад, як правило, повинен мати з однієї сторони залізничний, а з другого - автомобільні під'їзди. В тих випадках, коли який-небудь склад не має залізничного під'їзду, відвантаження та розвантаження матеріалів повинна здійснюватися в місцях найменш віддалених від складу.

Правильна організація робіт по вантажно-розвантажувальних механізмів, більш повне їх використання дуже впливає на підняття продуктивності складських робіт і зниження собівартості складських робіт. Для чіткої організації роботи складів необхідно своєчасне та правильне планування завозу матеріалів. Плани завозу складаються заготівельними групами по видам матеріалів і окремим складам. Наявність таких планів дає можливість своєчасно підготуватися до прийняття: уточнити час розвантаження, виділити працівників, механізми та устаткування, підібрати необхідну документацію.

Матеріали та вироби поступають на склади підприємства як від міських, так і іногородніх постачальників. Від міських постачальників доставка матеріалів та виробів на склади призводиться автомобільним транспортом. Від іногородніх - по залізничній колії групами вагонів, одиночними вагонами, в контейнерах.

Поступаючі на склад вагони чи автомашини повинні бути негайно прийняті і розвантажені. За затримку вагонів під розвантаження поверх установлених строків з вантажоодержувача стягується штраф. Розвантажувальні операції можна прискорити шляхом спеціалізації розвантажувального фронту, пристроєм в складському приміщенні спеціальних приймальних площ, а також завдяки застосуванню необхідного устаткування і пристосувань, прискорюючих процес розвантаження.

Відвантажені матеріали доставляють на приймальну площадку, де вони сортируються, розпаковуються, приймаються по кількості та якості, формуються включають роботи які зв'язані: з відвантаженням, розсортуванням і прийманням поступаючих на склад матеріалів та виробів; з розміщенням і зберіганням матеріалів та виробів на складах; з відпуском матеріалів споживачам; з доставкою матеріалів споживачам.

Вказані на схемі окремі види складських робіт повинні виконуватися в певній послідовності, з тим щоб уникнути зайвих нераціональних операцій. Для правильної організації робіт на великих складах рекомендується складати в пакети, а потім укладаються на місце зберігання. Для формування пакетів на піддонах в сучасний час застосовуються різні пакетоформуючі машини. При розвантаженні матеріалів, особливо з підписами «Обережно», «Не кидати», «Не кантувати», «Вверх», необхідно додержуватися обережності.

Приймання матеріальних цінностей на склади включає слідуючі операції: перевірку кількості та якості поступивших матеріалів та виробів; оформлення відповідних документів; прийняття матеріальних цінностей на облік. Головним з операцій являється кількісне та якісне приймання матеріальних цінностей. Вони зв'язані між собою. Перевірка кількості поступаючих матеріалів повинна попередувати перевірці якості. Матеріали на складах приймає завідуючий складом, або комірник разом з представниками відділу технічного контролю. Матеріали особливо відповідального призначення та найбільш цінні приймаються спеціальною комісією. Номенклатура таких матеріалів і складу приймальної комісії на підприємствах встановлюється відділом матеріально-технічного постачання згідно з відділом технічного контролю і установлюється головним інженером. Початком приймання рахують день постачання матеріалів на склад. Своєчасне приймання матеріалів забезпечує вірне ведення обліку і звіту, своєчасне пред'явлення претензій постачальнику, якщо поступивші матеріали не тієї якості, або по кількості не відповідають супроводжуючим документам. Чим швидше поступивший матеріал буде прийнято на облік, тим меньш можливостей для його порчі та розкрадання.

Існує визначений термін для пред'явлення претензій постачальнику у випадку недоліків, виявлених при прийманні матеріальних цінностей. Не виконання цих термінів можуть викликати витрати, так як претензія не буде задовільнена поставщиком.

Матеріальні цінності можуть прийматися на складі постачальника, на станції призначення і на складі замовника. Приймання матеріалів на складі постачальника чи на станції призначення являється попереднім. Остаточно матеріали приймаються на складі замовника.

Приймання по кількості матеріальних цінностей заключається у перевірці відповідності кількості поступившого матеріалу даним, які вказані в рахункові постачальника чи залізничної накладної, опису, упаковочному ярлику, а також вимогам договору. Відсутність вказаних документів чи деяких із них не призупиняє приймання і складається акт про фактичну наявність. В цих випадках в акті робиться відмітка про відсутність документів.

При прийманні по кількості матеріалів визначається у відповідності з технічними вимогами, особливих вимог постачання. Якщо при прийманні матеріалів на складі замовника буде викрито невідповідність ваги чи кількості товарних одиниць з даними, які вказані у супровідних документах, замовник припиняє відкриття інших місць та викликає представників постачальника. У випадку не явки їх в установлений термін завідуючий складом проводить подальшу перевірку у присутності представника незалежної організації і складає акт, який підписується всіма присутніми.

Методи кількісного приймання для різних матеріалів залежить від фізичних ознак. Кількість одних матеріалів визначається зважуванням, других - вимірюванням об'єму, третіх - вимірюванням лінійних розмірів. Кількісне приймання штучних та бісових матеріалів слід виконувати одночасно з їх відвантаженням для скорочення об'єму складських робіт і прискорення процесу приймання. При прийманні штучних матеріалів, упакованих у ящики, підраховується кількість міст, зважується кожне місце і кожне місце розпаковується для визначення в ньому кількості матеріалів. При підрахуванні кількості міст і визначенні ваги кожного міста слід звертати увагу на маркіровку, існуючу на тарі. Вона має номер партії, кількість міст в партії та вагу даного міста (ящика, тюка).

Кількість насипних матеріалів визначається зважанням вагону на вагонних терезах, чи перемноженням об'єму матеріалу, визначено обміром, на насипну його вагу, яка береться із довідкових таблиць. Для визначення кількості балок, швелерів, сортової та листової сталі і труб, вага їх матеріалів необхідно встановити їх довжину чи площу, а потім перемножити на вагу 1 м2, приймає із довідника таблиць. При прийманні деяких виробів, урахованих у штуках, використовується метод зваження з послідуючим переводом вагових одиниць в кількості. Цей метод доцільно використовувати при прийманні таких металевих виробів, як фасонні з'єднувальні частини до водопровідних труб, фітинги до газових труб. При визначенні метражу кабельних виробів, проводу, тросу і інших матеріалів можна використовувати данні про спільну вагу поступившої партії і вазі 1 пог.м. Лісоматеріали приймаються у кубічних метрах деревини. Об'єм бревна підраховується по їхньому діаметру у верхній отрубі і довжині з використанням спеціальних таблиць. Аналогічно визначається об'єм досок, брусків. Об'єм всієї партії поступивших колод чи пиломатеріалів установлюється перемноженням їх об'єму на кількість. При кількісному прийманні тканини слід мати на увазі, що кожний кусок опечатується постачальником, а на верхньому кінці ставиться фарбою, яка не змивається штамп і прикріплюється бірка з вказівкою кількості метрів у куску. При прийманні кількості метрів тканини у кожному куску перевіряється по кипній карті. Кількість рідких матеріалів, поступаючих на склади в залізничних цистернах, визначається зваженням цистерни на вагонних терезах, або замірно-калібровочним методом. Кількість рідини матеріалів може установлюватися при зливі з використанням автоматичних лічильників, які підключаються в систему зливних трубопроводів. Якісне приймання, здійснюється на складі, полягає у перевірці якості поступивших матеріалів і співвідношення їх до стандартів, технічних умов та зразку.

Зовнішньому огляду може підлягати увесь принімаємий матеріал чи тільки частина його у вигляді зразків чи проб. Зовнішнім оглядом установлюється правильність форми і розмірів штучних матеріалів, колір чи відтінок матеріалу, розміри ушкоджень, які можна бачити чи виявлення за допомогою простішого приладу та інструментів.

Для зовнішнього вигляду, вимірювання матеріалів, для простих механічних іспитів використовується різні інструменти, прилади та устаткування. В окремих випадках використовуються лупи, які дозволяють легше розрізнити зовнішні недоліки і пороки матеріалів. Для вимірювання матеріалів використовують метри, рулетки, штангельциркулі, мікрометри, глибинометри, нутрометри, калібри. Для визначення твердості металів використовують прості прилади. Для визначення питомої ваги рідини (керосину, бензину) використовується ареометри, міцність спирту визначається спиртометром.

Основним керівником при визначенні якості матеріалів являються технічні умови на матеріали, по них визначається відповідність матеріалу вимогам. Важливим документом при прийманні матеріалів та виробів на складі являється сертифікат чи паспорт, який видається постачальником. Це документ, який підтверджує якість матеріалу, визначений постачальником. Сертифікати за звичай видаються на сировину, матеріали чи полуфабрикати (Додаток ), а паспорт - на вироби та устаткування. Різновидом сертифікатів є кипна карта, видається текстильним фабрикам на тканини.

Матеріали, від приймання яких склад відмовляється зберігають і рахують окремо, як прийняті на відповідальне зберігання. Правильне розміщення матеріалів та виробів по місту зберігання - дуже важлива задача робітників складу. При великій номенклатурі матеріалів та виробів, які зберігаються на складі, правильне їх розміщення значно спрощує роботу складу. Для прискорення робіт по розміщенню матеріалів по місцях зберігання при їх постачанні на склад та послідуючого швидкого їх знаходження при відпусканні рекомендується робити маркіровку міст зберігання (стелажів, полиць, ячеек) відповідними умовними відзнаками. Для великих складів в цілях спрощення роботи рекомендується мати розвернуті схеми розміщення стелажів з їх маркировкою та вивішуванням їх на видному місті.

Зберіганні матеріалів на складах необхідно зберігати їх від механічних ушкоджень, бруду, при дії одних матеріалів на інші, змінення їх фізично-хімічних особливостей. Виконання всіх перерахованих вимог може бути виконані тільки у тому випадку, коли робітники складу добре знають особливості зберігання матеріалів і виконують всі вимоги техніки зберігання їх. Вимоги зберігання матеріалів - це те навколишнє середовище (температура, волога, світло) в якій матеріали зберігаються на складах. Під технікою зберігання матеріалів розуміють порядок та способи зберігання і укладки матеріалів. Для забезпечення правильного зберігання матеріальних цінностей вимагається організувати вірний облік на складі.

Основна задача обліку матеріалів на складі забезпечити їх зберігання. За допомогою обліку матеріалів можна виявити надлишкові і не ходові матеріали, а також аналізувати залишки і ступінь обертання окремих видів матеріалів.

Постійний кількісний облік матеріалів на складах здійснюється по картках складського обліку. Операції, які зв'язані з відпуском матеріалів та виробів споживачам, являються завершу вальним етапом у роботі складів підприємств. Ці операції включають відбір матеріалів, комплектацію, підготовку їх до відпуску споживачам. Матеріали відпускаються із складу підприємства цехам-споживачам у повній відповідності з планом постачання по одноразовим вимогам і лімітним картам. По одноразовим вимогам відпускають в основному допоміжні та рідко використовувані основні матеріали. Матеріали основного виробництва відпускають зі складу підприємства в основному по лімітній карті.

Лімітна система поліпшує організацію постачання виробничих дільниць, забезпечує контроль за витратами матеріалів і цим сприяє економічному раціональному використанню матеріальних ресурсів. При цій системі значно скорочується і спрощується первинна документація по обліку видачі матеріалів. Розмір ліміту для виконання установленого об'єму робіт визначається на основі норм витрат матеріалів на одиницю виробів. Підготовка матеріалів до відпуску включає відбір, комплектацію і підготовку до виробничого споживання. Відбір слід робити точно по вимогам споживача. Застосовується два основних методи відбору матеріалів:

* послідовне укомплектування окремих замовлень;

* одночасна відбірка матеріалів по цілій партії замовлень.

Доцільність визначення того чи іншого способу відборки і комплектування замовлень зазначається вимогами роботи складу, видами матеріалів, величини вантажообігу, кількості виконаних замовлень, вимогами зберігання і транспортування матеріалів.

Основними задачами доставки цехам та дільницям виробництва матеріалів є:

* повне, своєчасне і комплектне забезпечення матеріалами; - необхідна підготовка матеріальних ресурсів до виробничого споживання;

* звільнення робітників цеху та дільниці від виконання функцій, зв'язаних з організацією постачання матеріалами;

* сприяння раціональній організації роботи внутрішньозаводського транспорту та правильному використанню транспортних засобів при доставці матеріалів та виробів до виробництва;

* ритмічна доставка виробництву повинна здійснюватися на основі планів постачання і графіків доставки матеріалів цехам та виробничим дільницям.

В сучасних умовах, на складах використовуються передові технологічні системи для планування, обліку, контролю, управління запасами та звітності. Вся інформація заноситься до комп'ютерних програм, на основі яких можна зробити необхідні звіти, та аналіз роботи складу.

2.3 Структура управління складським господарством та організація роботи на складі

Основна задача управління складським господарством перебуває у досягненні високих результатів з найменшими затратами, в забезпеченні найбільш ефективного використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. В сучасних умовах на підприємствах застосовуються різні форми управління складським господарством. Різниця у застосуванні форм обумовлено кількома факторами, головний із яких - об'єм, номенклатура і характер виконаних складами робіт по прийманню, зберіганню, підготовки до відпуску і доставці матеріальних ресурсів споживачам. Найбільш розповсюджені дві форми побудування складського господарства на підприємстві: функціональна і по матеріальній ознаці.

Функціональне побудування передбачає відокремлення складського господарства в особливу групу. При цьому завідуючий складським господарством, у веденні якого знаходяться склади, упорядковується безперечно начальнику відділу матеріально-технічного постачання. При такому побудуванні між оперативно-заготівельними групами і завідуючими окремими складами існує оперативний зв'язок. Така форма побудування складського господарства застосовується на невеликих підприємствах.

Система побудови складського господарства по матеріальній ознаці передбачає об'єднання функцій планування, заготівлі матеріалів та складських операцій в окремих матеріальних групах. При такій структурі центральною ділянкою служби матеріально-технічного постачання являється постачальний склад, який несе повну відповідальність за постачання на виробництво матеріальних ресурсів по закріпленій за ним номенклатурі.

У коло питань, які вирішує постачальний склад, входять: визначення потреби виробництва в матеріальних ресурсах, плануванні і контролю за перебуванням запасів матеріалу, реалізації фондів, здійснення складських операцій, комплектування цехів матеріалами, контроль за використанням матеріальних ресурсів у виробництві. Таким чином, при побудові структури відділу матеріально-технічного постачання по матеріальній ознаці всі питання планування потреби, організації заготівки матеріалів і складського господарства, включаючи постачання виробництва матеріальними ресурсами, вирішуються одним підрозділом - постачальником - складом у комплексі, в порівнянні з функціональною структурою, де ці питання вирішують окремо. За перебуванням та експлуатацією складського господарства, проведення комплексу робіт по подальшій механізації складських операцій, розширення складів, техніки безпеки, протипожежної безпеки та інших питань складського господарства вирішує технічна частина відділу постачання - завідуючий складським господарством. Для здійснення контролю за постачанням матеріалів та постачання виробництву в системі відділу матеріально-технічного постачання має диспетчерська група, яка організує роботу складів по підготовці до видачі та централізованій доставці матеріальних цінностей в цехи і відділи підприємств.

Важливим питанням керівництва являється внутрішня організація управління на складах, безпосереднє керівництво складським процесом, правильне розподілення праці між робітниками складу, установлення їх прав, обов'язків та відповідальності, а також правил розпорядку на складах, тобто режиму праці. Безпосередньо керівництво складом здійснюється завідуючим складом. Йому упорядковуються завідуючі секціями, старші комірники чи комірники, які працюють по змінам. Завідуючому складом упорядковані також і бригади робітників які займаються переміщенням та обробкою матеріалів. При окремих складах можуть бути контролери чи групи ОТК, які дають якісну оцінку матеріальних цінностей, поступаючих на склад. Ці працівники входять у склад заводського відділу технічного контролю, а завідуючому складом упорядковуються тільки в оперативному відношенні.

Завідуючий складом організує всю роботу на складі по прийманню, зберіганню та відпуску матеріалів споживачам. В його обов'язки входить організація праці робітників складу, створення умов для високопродуктивної роботи всього колективу складу. В оперативній роботі складу суттєву роль грає чітке диспетчерське управління завезенням та відпуском матеріальних цінностей. З цією метою при відділах матеріально-технічного постачання створюється диспетчерська служба, її призначення - централізоване, оперативне регулювання та контроль за роботою складу. Головна задача диспетчерської служби - це забезпечення безперебійного постачання споживачів матеріальними ресурсами, підтримка на необхідному рівні складських запасів, прискорення вантажних робіт, швидке оформлення приймальних та відпускних операцій.

У зв'язку з переходом підприємства на нову систему планування і економічного стимулювання, і здійснення на складах комплексної механізації і автоматизації робіт, оснащенням їх новими високопродуктивними машинами та механізмами з'являється необхідність відокремлення складського господарства в самостійний підрозділ - цехи складського господарства. В цьому випадку складське господарство відокремлюється в самостійний структурний підрозділ підприємства і упорядковується заміснику керівника підприємства по матеріально-технічному постачанню. Свою діяльність цех здійснює на основі внутрішьозаводського господарського рахунку. Тут мають бути планово-диспетчерське бюро, технологічне бюро, механіко-енергетична служба. Керує цим структурним підрозділом керівник цеху складського господарства, який має замісника, який займається організацією складського господарства.

Планово-диспетчерське бюро здійснює виробничо-календарне планування, диспетчерство та оперативний облік забезпечує цехи матеріалами і комплектуючими виробами; організує роботу дільниць та складів по підготовці, видачі і доставці матеріальних цінностей споживачам підприємства; складає і подає змінні завдання у транспортний цех - споживачем; організує роботу цеху по забезпеченню виконання виробничої програми в встановленні планом строки; веде облік, звітність і аналіз роботи цеху складського господарства по встановленим показникам.

Технологічне бюро забезпечує склади:

діючою технічною документацією;

розробляє технологію складських операцій;

видає технічні завдання на проектування і реконструкцію складів;

веде паспорти по використанню складських площ та устаткування;

розробляє та втілює плани наукової організації праці в складському господарстві.

Механіко-енергетична служба оснащує склади вантажними машинами і механізмами, піддонами, стелажами устаткування, терезовимірювальними приладами і устаткуванням для розфасовки матеріалів; забезпечення безперебійної роботи цехового устаткування та внутрішньоцехового транспорту; утримує складські приміщення та устаткування в належному вигляді, забезпечує цех складського господарства всім необхідним інструментом.

Стратегічний курс на розвиток народного господарства країни в сучасних умовах безпосередньо зв'язані з кардинальним посиленням ролі людського фактору. Сутність цієї важливої соціально-політичної категорії складається в обізнаній, активній творчій діяльності людей в різних сферах економіки, власне в матеріально-технічному забезпеченні. Основні задачі підвищення ролі людського фактору складається в тому, щоб дати проявитися в повну силу працюючої та суспільної активності робітників.

Для рішення задач істотного прискорення соціально-економічного прогресу в галузі велике значення має інтерес людей в мінімальному використанні всіх можливостей росту складського виробництва, підвищення його ефективності. Важливу роль тут грає наукова організація праці. Під науковою організацією праці в складському господарстві слід приймати комплекс організаційних, економічних, технічних, соціальних та інших заходів, які дозволяють найкращим способом з'єднати техніку і людей в єдиний транспортно-складський процес, забезпечити найбільш ефективне використання робочого часу і матеріальних ресурсів, підняття продуктивності праці, створити сприятливі умови для роботи. НОП (наукова організація праці) в складському господарстві базується на використанні прогресивних засобів механізації і автоматизації, передової технології виконання складських робіт.

Задачі наукової організації праці складаються в тому, щоб привести організаційні форми і умови праці у відповідність з сучасним рівнем техніки. Упровадження НОП вимагає ув'язки з багатьма задачами: економічною, соціальною, психофізіологічною.

Економічні задачі НОП включають раціональне використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, і утворюють умови для росту продуктивності праці. Усунення збитків робочого часу, зниження питомої ваги живої праці, правильне використання кваліфікованих працівників, засобів механізації і технічних засобів, запобігання збитків і зберігання матеріальних цінностей покращує економічні показники складського господарства.

Соціальні - складаються в забезпеченні умов для постійного росту культурного рівня, рівня освіти, для всебічного розвитку людини.

Психофізіологічні - заключаються в збереженні процесу праці здоров'я та стійкої працездатності людини, забезпечення змістовності та привабливості праці, підвищення культури та естетики праці.

В сучасних умовах основними напрямками НОП являються:

розробка та упровадження раціональних форм розподілу праці на складах;

поліпшення організації підбору, підготовки і підвищення кваліфікації кадрів в зв'язку з НТП (науковий технічний прогрес), у складському господарстві;

удосконалення організації і обслуговування робочих місць;

раціоналізація трудового процесу, упровадження передових прийомів та методів праці;

удосконалення нормування праці;

упровадження раціональних форм і методів матеріального і морального стимулювання праці;

поліпшення умов праці на вантажних та транспортно-складських роботах;

застосування гнучкого графіка роботи в складському господарстві;

закріплення дисципліни праці та розвиток творчої активності роботи в складському виробництві.

Значний ріст продуктивності керівницької праці досягається за рахунок упровадження засобів механізації, автоматизації та оргтехніки.

В наш час у складському господарстві можуть бути механізовані і автоматизовані слідуючи трудові операції:

* які зв'язані з обліком та обробкою документації; планування та контроль за становищем запасів;

складання планів і графіків постачання споживачів; перелік матеріальних цінностей;

інвентаризація матеріальних цінностей;

облік постачання і відпуску матеріалів зі складу;

* обробка даних про рух матеріальних цінностей на складах.

Підвищення продуктивності та культури праці керівників складського господарства знаходяться в прямій залежності від раціональної організації та оснащення робочих місць. Устаткування робочого місця кожного робітника повинно відповідати характеру виконаної їм роботи. У відповідності з вимогами НОП організація оснащення робочих місць повинні передбачати:

розміщення керівничого апарату складських робітників в приміщеннях, зручних для праці і маючих зв'язок з іншими підрозділами;

оснащення робочих місць меблями, відповідною фізіологічним властивостям працюючих;

розташування меблів та іншого устаткування з урахуванням послідовності трудових операцій;

забезпечення робочих місць сучасними засобами механізації, автоматизації і оргтехніки, а також іншими предметами у відповідності з об'ємами і характером виконаних робіт.

Розділ 3. Аналіз ефективності роботи підприємства

3.1 Аналіз ефективності роботи складського господарства

Система матеріально-технічного постачання потребує удосконалення. Вона повинна перетворитися у гнучкий економічний механізм, який допомагає працювати ритмічно та стійко. В цьому зв'язку велике значення має покращення економічної роботи складського господарства. Оцінка роботи матеріальних складів, проводиться по слідуючим головним групам техніко-економічним показникам:

об'єм роботи складу, швидкість обігу матеріалів;

ефективність використання складських площ і об'ємів;

використання транспортного устаткування;

продуктивність роботи, ступінь і рівень механізації праці;

якість обслуговування споживачів;

розмір капіталовкладення;

собівартість складської переробки на 1т. вантажу та термін окупності капіталовкладень.

Показники об'єму роботи складу та швидкості обігу характеризують інтенсивність роботи складу і включають товарообіг, обіг вантажу, коефіцієнт обертаності матеріалів.

Складський товарообіг - кількість реалізованої продукції за відповідний період, з окремих складів, або підприємства в цілому.

Складський обіг вантажу - натуральний показник, який характеризує трудомісткість роботи складу. Він враховує кількість відпущених матеріалів за певний час.

Матеріал, звіт яких ведеться не в одиницях ваги, приводиться до вираження ваги на основі таблиць питомих терезів, коефіцієнтів.

Складський обіг вантажу являється основою для встановлення багатьох інших показників роботи складу - продуктивності робочих складу, рівня механізації робіт, собівартості переробки 1т. вантажу. Питомий складський обіг вантажу (Пср), який приходиться на 1 м2 складської площі, представляє собою відношення середнього складського вантажообігу (Qср) до спільної складської площі (Fспіл), яка включає площу закритих складів та відкритих площ і визначається по формулі Псов = Qср/Fспіл.

Коефіцієнт обертаємості матеріалів - це відношення річного обігу матеріалу до середнього залишку його на складі за той же період.

Якщо зазначити: Qр - розхід матеріалу на складі за який-небудь календарний період (рік, квартал, місяць); q1 - залишок матеріалу на складі на 1-ше число першого місяця; q2 - теж на 1-ше число другого місяця; qn-1 - теж на 1-ше число передостаннього місяця; qn - теж на кінець останнього місяця, то швидкість обороту матеріалу:

kоб = Qр/( q1/2+ q2+…+ qn-1+qn/2) = = Qрm/( q1/2+ q2+…+ qn-1+qn/2),

де m - кількість залишків, які використовуються для розрахунку.

Величина kоб, як правило, повинна бути завжди більше 1. Знаючи швидкість обертаємості матеріалу, легко встановити величину середнього запасу його на складі у днях, розділив число якого-небудь календарного періоду на kоб. Чим більше значення швидкості обороту, тим краще працює склад, при менших запасах матеріалу і менших оборотних засобах він забезпечує постачання матеріалами своїх споживачів. Величина kоб являється важливим показником оцінки роботи складу.

Показники які характеризують ефективність використання складських площ і об'ємів, включають наступні величини.

Використання площі складських приміщень характеризується коефіцієнтом - відношенням корисної площі fкор, зайнятої зберігаємими матеріалами, до спільної площі складу Fспіл; = fкор/ Fспіл.

Коефіцієнт менше одиниці і в залежності від типу складського приміщення, його планування і способу механізації вантажних та внутрішньоскладських робіт коливається в межах 0,2 - 0,7. Чим краще використовується площа складу, тим вище коефіцієнт використання площі, тим дешевше коштує зберігання матеріалу.

Середнє навантаження, яке приходиться на 1 м2 складської площі, визначається коефіцієнтом о:

о = Qхр / Fспіл,

де Qхр - кількість зберігаємого матеріалу на складі.

Відношення корисного об'єму Vкор, занятого матеріалом, до спільного об'єму складу Vскл характеризується коефіцієнтом :

= Vкор/Vспіл.

Порівнюючі фактичні показники ефективності використання складських площ та об'ємів з нормативами, ми можемо установити, як ефективно використовуються складські площі та об'єми.

Зберігання матеріальних цінностей та якість обслуговування споживачів.

Збитки матеріалів на складах можуть бути в результаті не виконання вимог техніки зберігання. Деякі види матеріалів при довгому зберіганні на складі можуть усихати та випарюватись. У відношенні збитку таких матеріалів в необхідних випадках використовують відповідні норми. Розмір безпосереднього збитку при зберіганні може визначатися по формулі:

Бз = (Qр + Qо)tcpn / Tхр,

де Qр - розхід матеріалів за звітний період, т; Qо - залишок матеріалів на певне число, т; tcp - середній період зберігання, міс.; n - вимірювач збитку, %; Тхр -строк зберігання, для якого установлена норма безпосереднього збитку, міс.

Скорочення збитків та порчі зберігаємих матеріальних цінностей, ліквідація недостач їх, надлишків та пересортиці, а також пожежна безпека забезпечуються вірною організацією та зберіганням цих цінностей на складі.

3.2 Характеристика підприємства та складського господарства

Підприємство ЗАТ «Манометр-Харків» організовано 2 липня 1997 року, почало розробку і підготовку виробництва датчиків тиску «Сафір». З 1999 році почало серійне виробництво та поставок датчиків «Сафір», за розробку та випуск прибору підприємству надано диплом лауреата національного конкурсу України «Вища проба». З 2000 року сімейство Сафір поповнилось датчиком гідростатистичного тиску, а також почали розробку нової серії датчиків «Сафір М» з електронним преобразовувачем на основі мікропроцесорів. З 2001 році освоєно виробництво датчиків для вимірювання тиску газообразного кисню і кисньозмістовних сумішей, НАЕК «Енергоатом» приймає рішення про використання на АЕС України датчиків «Сафір М». З 2002 році пройшли державні випробовування, початок серійного виробництва датчиків «Сафір М». Завершення розробки блоків живлення «Сафір БЖ» та трьохходовий вентиляційний блок «Сафір ВБ», запуск серійного виробництва. З 2003 році ЗАТ «Манометр-Харків» затверджено у якості офіційного постачальника НАЕК «Енергоатом».

З 2004 року підприємство стає повноправним членом міжнародної асоціації «НАRТ Соmmunication Foundation». Почавши з нуля, підприємство працює вже сім років. Випробувавши на собі всі проблеми вітчизняної ринкової економіки, можна сказати краще за інших розуміє проблеми українського виробника і будує свою ринкову політику на основі реалій. Визнання споживачів молодої торговельної марки «Сафір» дозволило підприємству розширити номенклатуру продукції і випустити на ринок нове покоління датчиків «Сафір М», головна ринкова ідея якого - доступність і високі технічні характеристики. Уставний фонд підприємства становить 18,8 тис. грн. Місце знаходження підприємства ЗАТ «Манометр - Харків»: Харківська обл., Харківський р-н., м.Мерефа, вул.Революції-1. Предметом вивчення економічного аналізу господарської діяльності підприємства є його фінансово-господарська діяльність, відображена у звітних, та інших джерелах інформації. Завдання економічного аналізу - виявлення внутрігосподарських резервів підвищення ефективності виробництва і шляхів їх використання з метою забезпечення досягнення мети виробництва.

Мета виробництва, підприємницької діяльності, управління підприємством полягає в дотриманні і забезпеченні вищої якості життєвого рівня працівників і їх сімей за рахунок підвищення ефективності виробництва і збільшення обсягів самого виробництва. Ця мета випливає із загальної мети кожної соціально-економічної формації. Адже в історичному розвитку перемагає та соціально-економічна формація, яка забезпечує вищий рівень життя народу у порівнянні з тою формацією, яку вона заміняє. Це підтверджується тривалою історичною практикою. Хоч як у Радянському Союзі твердили, що найкраще народ живе ньому, твердили в пресі, в газетах, книжках, але не підтвердивши цього практикою, Союз розпався і уступає своє місце ринковим економічним відносинам. Ось чому, якщо ми дійсно хочемо нашої незалежності, то повинні працювати для того, щоб в Україні був забезпечений вищий життєвий рівень у комплексі: соціальне забезпечення, політична свобода і культура повинні бути вищими, ніж були до початку нашої незалежності. Це в дуже великому рівні залежить від кожного з нас і повинно бути в нашій свідомості і виражатися в нашій свідомості і виражатися в чесній добросовісній праці.

Предметом діяльності ЗАТ являються:

науково-дослідницькі роботи по впровадженню їх результатів у виробництво;

виробництво контрольно-вимірювальних приладів(датчики, блоки живлення);

створення бази відпочинку;

рекламно-інформаційна діяльність.

ЗАТ може здійснювати інші види діяльності, які не суперечать цілям суспільства та діючого законодавства.

Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства охоплює такі питання:

виконання плану за узагальненими показниками (обсяг виробництва і реалізації продукції, собівартість, прибуток, рентабельність);

використання ресурсів (трудових, матеріальних, фінансових);

організаційно-технічний рівень виробництва й використання виробничих фондів і виробничих потужностей;

* ефективне використання оборотних коштів. Загальне завдання економічного аналізу є:

оцінка й перевірка результатів господарської діяльності за певний період;

вивчення причин відхилення від плану чи результатів за минулий період;

розподіл цих причин на залежні і незалежні від підприємства;

вивчення результатів роботи підприємства, в тім числі за рахунок рівня використання (виробничих потужностей, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів);

виявлення невикористаних можливостей в напрямі підвищення кінцевої ефективності та якості результатів праці;

розробка заходів усунення втрат, дотримання найсуворішого режиму економії з метою прийняття оптимальних управлінських рішень і прогнозування результатів господарської діяльності підприємства.

Економічний аналіз доцільно проводити не лише по підприємству в цілому, а й по цехах та окремих господарських підрозділах.

Господарська діяльність ЗАТ «Манометр - Харків» представляє собою сукупність різних сторін його роботи (постачальна, виробнича, фінансова, збутова, соціальна). Кожна із сторін підприємства характеризується багатьма показниками.

В процесі аналізу виробничо-господарської діяльності використовуються різні джерела інформації:

планово - нормативні (бізнес-план, норми);

данні оперативно-технічного, статистичного та бухгалтерського обліку;

інші інформаційні джерела.

Власність ЗАТ «Манометр - Харків» колективна, то використовують і розпоряджаються майном по своєму розсуду, здійснює відносно нього будь-які дії, які не суперечать законодавчим актам України. Майно ЗАТ «Манонетр -Харків» складає основні фонди та оборотні засоби, а також цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі.

Джерелом формування майна ЗАТ являється:

грошові та матеріальні внески акціонерів;

доходи, здобуті від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності;

кредити банків;

капітальні вкладання;

придбання майна інших підприємств;

благодійні фонди;

інші джерела які не заперечують законодавству України.

Суть підприємницької діяльності полягає в організації підприємства, в умовах якого необхідно організувати виробництво нової вартості, як результат використання в процесі виробництва різних видів обмежених ресурсів, у вигляді конкурентноздатної продукції, тобто продукції, яка би завдяки низької ціни і високої якості, мала попит на ринку і задовольняла потреби суспільства.

Основними постачальниками сировини та комплектуючих підприємству в 2005 р. у відповідності до укладених договорів, можна побачити у таблиці 1.

Мета підприємницької діяльності: дотримання і піднесення якості життя працівників і їх сімей за рахунок зростання виробництва і підвищення його ефективності. Для цієї мети необхідно збільшувати обсяги виробництва - випуск продукції в тім числі зростання величини ноствореної вартості. Новостворена вартість включає прибуток і фонд споживання (фонд оплати праці і фонд стимулювання). Цього можна досягти тільки завдяки конкретному вивченню ринку: попиту, пропозиції, ціни і наявної конкуренції.

Таблиця 1 Поставщики матеріалів та комплектуючих.

п/п

Поставщики

Найменування товару

1

ООО "Квазар-93".

радіоелементи

2

ООО "Гранд Злектроник.

3

ООО "Акик-Восток".

4

ОАО Точприбор".

штуцера, пробри, осі, гайки, болти, шпільки.

5

ОАО "ЧеЗаРа".

гермоводи

6

ОАО "ХТЗ".

поковка фланців

7

ОАО "Кременской з-д Химатоматика".

фланець, вентиляційний блок

8

ООО "Евромет".

метал

9

ОАО НПО "Зтал".

печатні плати

Питаннями реклами займається маркетинговий відділ. Для того, щоб забезпечити виробництво конкурентноздатної продукції, треба вивчати ринок, вивчати виробничу діяльність. Цього ми можемо досягти за рахунок проведення на виробництві конкурентного аналізу господарської діяльності і на основі результатів аналізу забезпечити здійснення науково обґрунтованого синтезу.

Планові показники виробничої діяльності підприємства у 2005 році показані у табл. 2.

Здійснення мети підприємницької діяльності на кожному підприємстві дозволить виконати і мету соціально-економічної формації в цілому, так як перемагає той суспільний лад, який забезпечує вищий рівень життя членів суспільства.

Таблиця 2 Планові показники виробничої діяльності за 2005р.

п/п

Показники

Од. вим.

Датчики тиску "Сафір"

Блоки живлення

1

Кількість

шт.

2760

400

2

Ціна за одиницю

грн

2230.00

200.00

3

Собівартість за одиницю

грн

2095.00

155.00

4

Прибуток на одиницю продукції

грн

135.00

45.00

5

рентабельність

6.4%

29.0%

Виходячи із суті та мети, можна виділити слідуючі задачі, які стоять перед ЗАТ «Манометр - Харків»:

самостійне планування своєї діяльності та визначення перспективи розвитку, виходячи із попиту на виробничу продукцію, роботу, послуги;

самостійне використання прибутку;

самостійне встановлення форми, системи та розміру оплати за працю, а також інші види доходів робітників;

будувати свої відношення з іншими підприємствами, організаціями та громадянами в усіх сферах господарської діяльності на основі договору;

самостійна реалізація продукції на території України, інших країн;

самостійне здійснення матеріально-технічного забезпечення власного виробництва;

використання банківського кредиту на комерційній договірній основі;

* здійснення розрахунків по своїм обов'язкам в безготівковому та готівковому порядку через заклад банків у відповідності з правилами виконання розрахункових та касових операцій, які затверджені Національним банком України.

ЗАТ «Манометр - Харків» приймає звільнює робітників на умовах, які передбачені КЗОТ України. Підприємство виконує роботу для колективних, суспільних та інших підприємств і організацій. ЗАТ «Манометр - Харків» -є єдиним виробничим комплексом, в склад якого входять виробничі підрозділи:

Дільниця тензомодулів.

Дільниця плат.

Дільниця збирання вимірювальних блоків.

Дільниця збирання датчиків.

На підприємстві між підрозділами існує зв'язок, який регламентується «Положенням по застосуванню системи внутрішньогосподарських підрозділів», які затверджені Радою акціонерів. Положенням установлено, що прибуток структурних підрозділів, визначається після обов'язкових відрахувань із розрахункового прибутку. Різниця між балансовим прибутком та всіма обов'язковими виплатами надходять у певне розпорядження ЗАТ на утвердження фондів підприємства. Кожному структурному підрозділу планується прибуток від отриманої виручки. При отриманні затвердженого прибутку, не менш як 13% від неї направляється на матеріальне заохочення робітників підрозділів, які перевиконали план прибутку.

Підприємство має два розрахункових рахунки, на які надходять зароблені гроші за роботу, яку виконують для замовників та інших контрактників у відповідності укладеними договорами.

Бухгалтерія оформляє та отримує рахунки поставщиків, послуги сторін організацій по енергоносіям та обслуговування виробництва, які проходять контроль та перевірку виробничих відділів, підрозділів та виконавчої адміністрації підприємства, які підтримуються і передаються на оплату.

Бухгалтерія робить відрахування податків та платежів, показники подані у табл. 3.

Таблиця 3 Показники відрахування податків та платежів за 2005 р.

п/п

Показники

Одн.вим.

Всього на рік

1

Налоги, всього

тис.грн

670.15

в т.ч. НДС

тис.грн

425.00

налоги на прибуток

тис.грн

97.65

міські налоги на збори

тис.грн

20.30

подоходний налог

тис.грн

145.20

2

Відрахування, всього

тис.грн

367.20

в т.ч. Пенсійний фонд

тис.грн

304.60

соц. страхування

тис.грн

27.90

фонд зайнятості

тис.грн

18.30

фонд страхування від нещасних випадках

тис.грн

16.40

3

Фонд заробітної плати

тис.грн

962.40

На підприємстві є економічний відділ, який займається аналізом роботи підприємства в цілому, так і його підрозділів. Він складає лімітно-заборні карти на основі плану, який йому дає виробничо-диспетчерський відділ. Прогнозуванням доходів та розходів на підприємстві у табл. 4.

Таблиця 4 Прогнозування доходів та розходів на підприємстві

п/п

Перелік статей

Сума

тис. грн.

ДОХОДИ

1

Об'єм продажу в 2005р.

6234.80

2

Погашення дебіторської заборгованості

3

Надходження від об'єктів житлової та комунальної сфери

РОЗХОДИ

1

Затрати на виробництво товарної продукції

5844.20

а

За рахунок собівартості

5844.20

б

За рахунок прибутку

Склад готової продукції та матеріальний склад знаходиться на 1-му поверсі ЗАТ «Манометр - Харків».

Матеріальний склад займає площу 72 м2, а склад готової продукції - 144м2. в приміщенні матеріального складу на стелажах, у номенклатурному порядку складені комплектуючі матеріали. Згідно плану на місяць, дільниці підприємства отримують необхідну комплектацію. В приміщенні складу готової продукції, на стелажах у певній послідовності, згідно заказів, знаходяться готові прибори. Вони чекають на відвантаження. Як тільки гроші від замовника надходять на рахунок підприємства, останнє відвантажує прибори. Склад готової продукції, так як і склад комплектації безпосередньо зв'язаний з бухгалтерією.

Комплектація на склад підприємства надходить від постачальної служби на основі планів, які дає диспетчерський відділ виробництва. Після того як матеріали надійшли до складу їх приймають по кількості та відповідності до супровідних документів.

За якістю матеріалів слідкує відділ ОТК, якщо якість матеріалу, згідно стандартів, нормативів та креслень, не визивають сумніву, ОТК виписує супровідний талон. Але якщо виявлено розбіжності у кількості та якості складається акт. Потім матеріали необхідно розкласти на стелажі, згідно номенклатурних номерів, кількість отриманих матеріалів необхідно занести до картки складського обліку матеріалів. На протязі місяця ведеться обов'язковий облік у сих матеріалів згідно до програми «1С» нашого підприємства. Потім матеріали можуть брати в роботу дільниці виробництва. Приходні накладні, товарно-касові чеки зав. складом здає під підпис в бухгалтерію.

Дільниці виробництва одержують комплектацію на основі лімітно-заборної карти, яка потім обробляється складським бухгалтером. Складський бухгалтер виконує необхідні проводки у програмі «1С» для бухгалтерії. Крім лімітно-заборної карти, дільниці можуть одержувати комплектацію по вимогам, які теж обробляються складським бухгалтером.


Подобные документы

  • Аналіз організаційно-правової форми та структури управління підприємством. Розгляд основ роботи з постачальниками та показників ліквідності. Рекомендації щодо підвищення ефективності організаційної структури та економічної діяльності підприємства.

    отчет по практике [56,8 K], добавлен 27.10.2014

  • Сутність і задачі аналізу конкурентоспроможності підприємства. Аналіз виробничо-фінансових показників роботи підприємства, конкурентного середовища. Обсяг планового та фактичного виробництва продукції. Аналіз попиту і пропозиції на продукцію підприємства.

    курсовая работа [709,0 K], добавлен 06.11.2010

  • Аналіз показників виробничої програми водопровідного підприємства, факторний аналіз доходу та показників стану, руху і ефективності використання основних фондів. Склад і структура працівників підприємства. Аналіз собівартості за економічними елементами.

    курсовая работа [129,3 K], добавлен 07.06.2011

  • Сутність, методика аналізу ділової активності і ефективності діяльності підприємства. Характеристика, аналіз виробничо-фінансових показників роботи ВАТ "УДП", показників ділової активності та рентабельності. Резерви поліпшення ділової активності.

    курсовая работа [307,8 K], добавлен 06.11.2010

  • Поняття та класифікація нематеріальних активів, оцінка вартості та амортизація. Аналіз структури та динаміки нематеріальних ресурсів на підприємстві, показників ефективного використання. Покращення управління нематеріальними ресурсами підприємства.

    курсовая работа [65,2 K], добавлен 27.07.2011

  • Сутність операційної діяльності підприємства. Особливості розробки виробничої програми підприємства. Формування операційного прибутку. Характеристика діяльності ТзОВ ВАП "Шаяни". Аналіз показників фінансового стану та ділової активності підприємства.

    курсовая работа [61,8 K], добавлен 09.03.2013

  • Капітал підприємства: суть, значення, джерела формування. Аналіз комплексу методів управління процесами розподілу й ефективного використання фінансових ресурсів. Оцінка джерел власного і позичкового капіталу акціонерного товариства за рахунок планування.

    дипломная работа [693,1 K], добавлен 20.01.2011

  • Поняття фінансового моніторингу, його система, суб’єкти, порядок здійснення та роль у забезпеченні фінансової дисципліни. Аналіз динаміки формування та використання фінансових результатів діяльності МПП "Рабіца", напрями та шляхи його вдосконалення.

    дипломная работа [2,3 M], добавлен 18.05.2013

  • Економічний зміст та класифікація запасів підприємства. Організаційно-інформаційна модель аналізу запасів. Методика аналізу матеріальних ресурсів та ефективності їх використання на прикладі базового підприємства Добротвірської ТЕС ВАТ "Західенерго".

    курсовая работа [238,8 K], добавлен 22.02.2011

  • Основи аналізу ліквідності підприємства. Сутність та завдання аналізу ліквідності підприємства. Аналіз ліквідності підприємства. Аналіз ефективності використання основного та оборотного капіталу підприємства. Аналіз фінансової стійкості підприємства.

    курсовая работа [123,3 K], добавлен 07.07.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.